Документ : Як з мінімальними податками торгувати алкоголем у кафе

Як з мінімальними податками торгувати
алкоголем у кафе

Припустимо, у вас є кафе або бар. У ньому, крім смачних біфштексів і найніжніших десертів, ви пропонуєте багато різноманітних алкогольних напоїв. I ось останнім часом вам стало здаватися, що ви сплачуєте занадто багато податків. Отже, ходите ви по кімнаті і думаєте: як би це так зробити, щоб і податків менше платити, і в асортименті себе не обмежувати. А потім вам на очі випадково потрапляє ця стаття, в якій йтиметься саме про предмет ваших міркувань.

Як знизити податки?

Зробити це легко, перейшовши на спрощену систему оподаткування або єдиний податок (передбачений Указом про єдиний податок).

Що найвигідніше?

Ідеальний варіант - бути приватним підприємцем на єдиному податку. Судіть самі: в місяць сплачуєте від 20 до 200 грн. і все. Щоправда, виручка за рік не повинна перевищувати 500 тис.грн., а кількість найманих працівників у будь-який момент - не більше 10 чоловік (п. 1 Указу про єдиний податок). Але невелике кафе або бар цілком впишеться в ці рамки. Тут набагато важливіші заборони, які містяться у п.7 того ж Указу: приватні підприємці на єдиному податку не можуть торгувати лікеро-горілчаними і тютюновими виробами. На перший погляд для громадського харчування це неприйнятно: чим же тоді напувати відвідувачів? Лимонадом? Із задоволенням, але ж вони хочуть чогось міцнішого... Однак при ближчому розгляді з'ясовується, що не все так погано. Заборонено торгувати не всіма алкогольними напоями, а тільки лікеро-горілчаними. Поняття ці не ідентичні. "Алкогольні напої - це продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів, або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08" (ст. 1 Закону про держрегулювання). А лікеро-горілчані напої - більш вузька категорія. Як сказано в листі концерну "Укрспирт" від 19.01.2000 р. N 22-10-1/5, "шампанське, вино, коньяк відносяться до виноробної продукції, а не до лікеро-горілчаної" (див. газету "Все про бухгалтерський облік" N 20 за 2000 р., стор.25). Справді, вичерпний перелік лікеро-горілчаних напоїв даний у ДСТУ 3297-95 "Виробництво лікеро-горілчаних напоїв", і в ньому ви не знайдете ні коньяку, ні вина, ні шампанського (див. газету "Все про бухгалтерський облік" N 12 за 2000 р., стор.26). Тому, шановні приватні підприємці на єдиному податку, торгуйте ними на здоров'я!

Висновок: якщо ви готові миритися з тим, що горілку, лікеро-горілчані напої та тютюнові вироби продавати не можна, то для організації точки громадського харчування найкраще зареєструватися приватним підприємцем на єдиному податку.

А якщо хочеться лікеро-горілчаних...

Все б добре, але якось незручно виходить: прийшов солідний клієнт і хоче горілки холодної з огірочком маринованим, а ви йому у відповідь - про єдиний податок. Або ж дами наказали подати лікеру, а ви їм: "Візьміть пива, воно корисніше!" Негарно. Коротше кажучи, якщо ви хочете зберегти багатий асортимент по алкоголю і тютюну, приватного підприємця на єдиному податку обмаль. Вибір може бути таким.

Юридична особа на єдиному податку. В цілому це прийнятно: Указ про єдиний податок дає вам зелене світло на торгівлю будь-яким алкоголем. Оскільки більшість ваших клієнтів - мирні громадяни, яким податкові накладні з ПДВ не потрібні, можете сміливо вибирати ставку єдиного податку 10%, звільняючись тим самим від сплати ПДВ. I тоді ситуація для вас буде такою: потрібно платити єдиний податок - 10% від усієї отриманої виручки; середньооблікова чисельність найманих працівників не повинна перевищувати 50 чоловік, а виручка за календарний рік - 1 млн.грн.; розраховуватися за товари (роботи, послуги) можна тільки грошима.

Словом, усе добре, але може бути краще.

Юридична особа на єдиному податку + приватний підприємець на єдиному податку. Все так само, як і в попередньому варіанті, тільки юридична особа продає через свою касу (звичайно, з використанням РРО) виключно алкогольні напої, а приватний підприємець - усе інше (тобто цілком дозволені речі, як-то: салат "Олів'є", м'ясо по-французьки, лимонад "Дзвіночок" тощо). Виходить, що юрособа платить 10% із виручки, отриманої від продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів (якщо продаж останніх має місце). А за продаж інших напоїв і продуктів підприємець сплачує максимум 200 грн. податку на місяць. Якщо припустити, що ці ж 200 грн. сплачує юрособа, то це означає, що при ставці єдиного податку 10% виручка за місяць становить 2000 грн. (200 грн. : 10%), або всього приблизно 67 грн. у день. Якщо виручка від продажу їжі і напоїв (крім лікеро-горілчаних) за день у вас перевищує цю суму, вам буде вигідний такий варіант, якщо ні, краще використовувати попередній.

Тепер про те, як усе оформити. Заклад належить юрособі або підприємцю (або знаходиться у одного з них в оренді). Для простоти припустимо, що власник кафе - юрособа. Тоді вона може здати підприємцю в оренду кухню, частину барної стійки і половину залу для відвідувачів. Якщо ж власник або орендар кафе - приватний підприємець, то в оренду або суборенду частину залу бере юридична особа. Суть від цього не змінюється.

Існує кілька особливостей, які потрібно знати.

1. Мінімальна площа при торгівлі алкоголем.

Пункт 4 Правил торгівлі алкоголем наголошує: "Суб'єкт господарської діяльності* повинен мати закрите приміщення з торговим залом площею не менше 20 кв. метрів, обладнане відповідним торгово-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією". Слово "мати" у визначенні, на нашу думку, означає власність або володіння і користування. Доступною мовою це означає, що суб'єкт, який торгує алкоголем, повинен мати власну або орендовану площу торгового залу не менше 20 кв.м. Тобто якщо юрособа здає в оренду частину залу підприємцю, то собі потрібно залишити мінімум площі, зазначеної вище. Якщо ж навпаки - юрособа орендує у підприємця частину залу, то в оренду потрібно брати знову ж не менше ніж 20 кв.м.

2. Застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Пільги щодо застосування РРО, пов'язані з єдиним податком, існують тільки для приватних підприємців. Наприклад, згідно з постановою КМУ N 1336 приватні підприємці - єдинники, які торгують підакцизними товарами (зрозуміло, тільки дозволеними Указом про єдиний податок), можуть не застосовувати РРО, але обов'язково застосовують розрахункову книгу і книгу обліку розрахункових операцій. Що стосується юридичних осіб, то вони в будь-якому випадку при продажу алкогольних напоїв застосовують РРО.

3. Наявність ліцензії.

Процитуємо частину 6 статті 15 Закону про держрегулювання: "Роздрібна торгівля алкогольними напоями... може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності... за наявності у них ліцензій". Тому запам'ятайте: знаходитеся ви на звичайній системі оподаткування чи на єдиному податку, юридична особа ви чи приватний підприємець - неважливо. Для торгівлі алкоголем ліцензія необхідна як повітря. Нагадаємо, що зовсім недавно (із 06.06.03 р.) вартість ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями зросла майже у 2,5 раза і тепер становить не 1700, а 4000 грн.

4. Необхідні документи.

"Алкогольні напої, що надходять у торговельну мережу, повинні супроводжуватися передбаченими законодавством документами: товарно-транспортними накладними (рахунками-фактурами, прибутково-видатковими накладними), сертифікатами відповідності, виданими УкрСЕПРО або завіреними підписом і печаткою суб'єкта, який відпустив товар, копією сертифіката відповідності, документами, що підтверджують належну якість напоїв, або їх копіями, завіреними підписом і печаткою постачальника" (ч.1 п.5 Правил торгівлі алкоголем). Крім того, щоб продавати алкогольні напої, які імпортовані в Україну, вам доведеться отримати сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката УкрСЕПРО (ч.2 п.5 Правил торгівлі алкоголем).

5. Оформлення меню і прейскурантів.

Їх зміст встановлено пунктом 3.4 Правил роботи громадського харчування: "У меню зазначається перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів та напоїв власного виробництва, вихід і ціна однієї порції. У прейскуранті зазначається перелік алкогольних і безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів та інших закупних товарів, маса, об'єм і ціна на відповідну одиницю продукту, крім того, для алкогольних напоїв - ємність пляшки, ціна за пляшку, за 50 та 100 мілілітрів". Як бачите, при нашій схемі меню складатиме приватний підприємець, а прейскурант - юрособа, яка торгує алкоголем. Тому запам'ятаємо таке:

- меню і прейскурант - це два різних документи, їх оформляють окремо;

- прейскурант повинен бути підписаний керівником, калькулятором (працівником, який калькулює ціни) і матеріально відповідальною особою підприємства, а меню - самим приватним підприємцем, його калькулятором і матвідповідальною особою (якщо такі є). Якщо ж підприємець сам собі і керівник, і калькулятор, і заввиробництвом, то меню підписує тільки він;

- якщо у вашому закладі є офіціанти, нехай вони подають прейскурант і меню клієнтам у різних папках. Якщо у вас самообслуговування - ці два документи краще вивісити (або виставити) окремо.

Наступна особливість застосування схеми підприємство + підприємець пов'язана з обладнанням точки громадського харчування. Справа в тому що згідно з Правилами роботи громадського харчування кожний заклад повинен бути певним чином оформлений, мати необхідний мінімум устаткування і нормативних документів. Наприклад, у п.1.6 згаданих Правил сказано: "Суб'єкти господарської діяльності у сфері громадського харчування при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції". А в п.1.9 говориться: "Суб'єкти господарської діяльності зобов'язані мати Правила роботи закладів (підприємств) громадського харчування, Санітарні правила, санітарний журнал, особові медичні книжки працівників, журнали реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці та реєстрації інструктажів з питань охорони праці, а також книгу відгуків та пропозицій. Суб'єкти господарської діяльності можуть мати також журнал реєстрації перевірок". Звернемо увагу на виділені слова в обох цитатах. Як бачимо, все обладнання і документи повинні бути наявними не в закладі громадського харчування (який у нашому випадку один), а у кожного суб'єкта господарської діяльності, тобто і у приватного підприємця, і у юридичної особи. Кожний із них зобов'язаний обладнати свій Куточок споживача і розмістити його на видному місці (пункт 3.12 Правил роботи громадського харчування).

На завершення кілька слів про оформлення вивіски. Вимоги до оформлення викладено у п.1.7 усе тих же Правил: "На фасаді приміщення закладу (підприємства) громадського харчування повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу (класу), назви, найменування суб'єкта господарської діяльності і режиму роботи". З типом і назвою все просто, з режимом роботи теж. А ось із двох суб'єктів господарської діяльності на вивісці слід вказати саме власника точки громадського харчування. Хоча за великим рахунком незайвим буде згадати там і орендаря, адже він теж обслуговує відвідувачів, і останні мають право знати його найменування. Чітко затвердженої форми вивіски не існує, тому на ній ви можете розміщувати будь-яку додаткову інформацію.

Сподіваємося, що вам вдасться організувати свою точку громадського харчування щонайкраще, і наші поради виявляться не зайвими.

* Який торгує алкоголем.

Список
використаних у статті
нормативно-правових актів

1. Указ про єдиний податок - Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. N 727/98.

2. Закон про держрегулювання - Закон України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 р. N 481/95-ВР.

3. Правила торгівлі алкоголем - Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. N 854.

4. Постанова КМУ N 1336 - "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 23.08.2000 р. N 1336.

5. Правила роботи громадського харчування - Правила роботи установ (підприємств) громадського харчування, затверджені наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України від 24.07.02 р. N 219.

"Все про бухгалтерський облік"
N 63 (851), 4 липня 2003
Передплатний індекс 33594