Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ
N 14-313/11-445 від 11.02.94
м.Київ

Вищий Арбітражний
Суд України

Про оподаткування податком на добавлену вартість
та акцизним збором продукції, що реалізується
селянськими (фермерськими) господарствами

Головна державна податкова інспекція при Міністерстві фінансів України уважно розглянула ваш запит щодо оподаткування податком на добавлену вартість та акцизним збором новостворених селянських (фермерських) господарств і повідомляє.

1. Відповідно до пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 14-92 "Про податок на добавлену вартість", який введено в дію з 6 січня 1993 року, об'єктом оподаткування податком на добавлену вартість є обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), крім їх реалізації за іноземну валюту, тобто об'єктом оподаткування є реалізація товарів (робіт, послуг). При цьому оподатковуваний оборот з реалізованих товарів (робіт, послуг) згідно з пунктом 1 статті 4 вказаного Декрету обчислюється виходячи з їх вартості за вільними цінами і тарифами, державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами, що включають податок на добавлену вартість за встановленою ставкою. Залежно від того, за якими цінами реалізується товар - вільними або державними фіксованими та регульованими, і провадиться обчислення оподатковуваного обороту.

А вартість товару (ціна) згідно з встановленим порядком формування ціни складається з декількох основних частин, а саме:

а) собівартості;

б) прибутку;

в) акцизного збору (якщо це підакцизний товар);

г) податку на добавлену вартість.

Податкове законодавство діє таким чином, що різні види податків спрямовані на різні об'єкти оподаткування, наприклад: податок на прибуток юридичних осіб спрямований на їх прибуток; податок на доход юридичних осіб - на їх доход (прибуток та заробітна плата працівників); прибутковий податок з громадян - на заробітну плату та інші виплати, що отримуються ними; податок на добавлену вартість - на вартість (ціну) товару; а акцизний збір на вартість товару за вирахуванням податку на добавлену вартість та інших державних зборів.

Назва статті 27 Закону України від 22.06.93 ( 3312-12 ) "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", який введено в дію з 23 липня 1993 року, така: "Оподаткування прибутку селянського (фермерського) господарства". Законодавець, приймаючи цю статтю, чітко визначив її зміст стосовно прибутку селянських (фермерських) господарств як новостворених, так й інших. Зміст статті 27 підтверджується і її пунктом 1, який також стосується прибутку. I пунктом 2 статті 27 встановлено пільги тільки для новостворених селянських (фермерських) господарств щодо їх прибутку.

Мотивація того, що пункт 2 відноситься до всіх видів податків, безпідставна, оскільки зміст статті не може суперечити її назві або розширювати її. Виходячи з викладеного і враховуючи те, що податок на добавлену вартість обчислюється на підставі вартості (ціни) реалізованих товарів (робіт, послуг), а не прибутку, стаття 27 вищевказаного Закону на податок на добавлену вартість не поширюється.

Підтвердженням цього є також пункт 3 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 "Про податок на добавлену вартість" ( 14-92 ), яким встановлено, що додаткові пільги щодо податку на добавлену вартість за окремими товарами (роботами, послугами) надаються постановами Кабінету Міністрів України. Згідно з Законом України від 19.11.93 "Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" ( 3630-12 ) та "Про акцизний збір", починаючи з 9 грудня 1993 року, додаткові пільги щодо податку на добавлену вартість на окремі товари (роботи, послуги) надаються рішеннями Верховної Ради України Декретом, а потім Законом конкретно визначено, що по податку на добавлену вартість пільги надаються по товарах (роботах, послугах), а не по платниках (включаючи новостворені селянські (фермерські) господарства). Якщо пільгу надано, то вона стосується товарів (робіт, послуг), які реалізуються підприємствами, організаціями та господарствами незалежно від форм власності, підпорядкованості тощо. Підтвердженням цього є перелік встановлених потоварних пільг у пункті 5 Декрету Кабінету Міністрів від 26.12.92 N 14-92 "Про податок на добавлену вартість".

2. Аналогічне законодавство і по акцизному збору. Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 18-92 "Про акцизний збір", який введено в дію з 11.01.93, акцизний збір включається до ціни високорентабельних та монопольних товарів (продукції), а стаття 3 встановлює, що об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів.

Згідно із статтею 4 цього Декрету обчислення акцизного збору здійснюється по товарах, що реалізується за вільними цінами виходячи з їхньої вартості за цими цінами, встановленими з урахуванням акцизного збору, без податку на добавлену вартість, по товарах, що реалізуються за державними фіксованими регульованими цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами без урахування торговельних знижок, а також сум податку на добавлену вартість. Тобто акцизний збір обчислюється виходячи з ціни, за якою реалізується товар, за вирахуванням податку на добавлену вартість, а не на підставі прибутку.

При цьому слід зауважити, що відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 ( 18-92 ) "Про акцизний збір" пільги надано тільки по підакцизних товарах (продукції) на експорт за іноземну валюту та по легкових автомобілях спеціального призначення для інвалідів. Водночас цим Декретом право надання додаткових пільг по підакцизних товарах (продукції) не надано нікому.

3. Податок на добавлену вартість та акцизний збір - це непрямі податки, які включаються в ціну товару (як було раніше зазначено), є її складовою частиною, фактично оплачуються його покупцями і на фінансовий стан підприємств не впливають. Якщо новостворене селянське (фермерське) господарство реалізує підакцизний товар, воно формує вартість на підставі собівартості і прибутку, включає до неї акцизний збір та податок на добавлену вартість. Покупець оплачує належну вартість товару, включаючи непрямі податки, а господарство, отримуючи податки, перераховує їх до бюджету.

4. На підставі вищевикладеного, а саме того, що:

відповідно до діючого законодавства об'єктом оподаткування (оподатковуваним оборотом) для податку на добавлену вартість є ціна товару, для акцизного збору - ціна товару за вирахуванням податку на добавлену вартість, а не прибуток підприємств;

пільги щодо податку на добавлену вартість згідно з законом надаються тільки по конкретних товарах (роботах, послугах), а не для окремих суб'єктів господарської діяльності, а по акцизному збору взагалі відсутнє право надання додаткових пільг, крім встановлених Декретом Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 );

Податок на добавлену вартість та акцизний збір фактично оплачується покупцями продукції, а виробники товарів тільки збирають його та перераховують до бюджету, що не впливають на фінансовий стан підприємств-виробників.

Головна державна податкова інспекція при Міністерстві фінансів України не має підстав для надання пільг новоствореним селянським (фермерським) господарствам по податку на добавлену вартість та акцизному збору.

В разі, якщо ці господарства реалізують товари (роботи, послуги), щодо яких по податку на добавлену вартість та акцизному збору встановлено пільги (наприклад, експорт за іноземну валюту), вони будуть користуватися пільгами на загальних підставах.

Водночас повідомляємо, що Головна державна податкова інспекція при Міністерстві фінансів України вже давала подібні відповіді на неодноразові письмові запити новостворених селянських (фермерських) господарств.

Заступник начальника А.В.Богдан