Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про джерела фінансування
шляхового господарства України

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2788-XII від 17.11.92,
N 4027-XII від 24.02.94 -
набирає чинності з 05.04.1994 р. )

( У назві і тексті Закону посилання на "шлях" замінено
посиланням на "дорогу" згідно із Законом
N 2788-XII від 17.11.92 )

Закон визначає правові та організаційні основи забезпечення стабільними джерелами фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування України. (Абзац перший преамбули в редакції Закону N 2788-12 від 17.11.92)

Вказані дороги забезпечують потреби всього народного господарства України в перевезеннях вантажів і пасажирів, є загальнодержавною власністю і поділяються на дороги державного та місцевого значення.(Абзац другий преамбули в редакції Закону N 2788-12 від 17.11.92)

Дороги загального користування перебувають на балансі спеціалізованих дорожніх організацій Українського державного концерну по будівництву, ремонту і утриманню автомобільних доріг, який несе відповідальність за їх розвиток і технічний стан.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Визначення стабільних джерел фінансування дорожнього господарства

Стабільні джерела фінансування визначаються за рахунок бюджетних, а також позабюджетних коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства з метою підвищення соціального рівня життя населення, особливо в сільській місцевості, оздоровлення екологічної обстановки, створення на дорогах належних умов безпеки руху та сучасних елементів дорожного сервісу, зменшення збитків із-за незадовільних дорожних умов.

Кошти, що надходять відповідно до цих джерел, акумулюються на районному, обласному, республіканському (Республіка Крим) та державному рівнях і використовуються для фінансування розвитку автомобільних доріг залежно від їх значення. ( Частина друга статті 1 в редакції Закону N 2788-12 від 17.11.92 )

Зазначені кошти не підлягають вилученню або витраченню на цілі, не пов'язані з потребами дорожного господарства.

Розділ II. Бюджетні кошти

Стаття 2. Державний бюджет

У державному бюджеті щорічно згідно з діючими нормативами передбачаються асигнування на ремонт та утримання доріг державного значення. (Назва і стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2788-12 від 17.11.92)

Стаття 3. Бюджет Республіки Крим і місцеві бюджети

У бюджеті Республіки Крим і місцевих бюджетах Верховною Радою Республіки Крим та обласними і районними Радами народних депутатів щорічно передбачаються асигнування на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання відповідних місцевих автомобільних доріг. На розвиток цих доріг спрямовуються також кошти податку з власників транспортних засобів. ( Назва і стаття 3 в редакції Закону N 2788-12 від 17.11.92 )

Розділ 3. Позабюджетні кошти

Стаття 4. Відрахування коштів підприємствами і господарськими організаціями

Промислові, транспортні, будівельні та інші підприємства, колгоспи, радгоспи, кооперативи і господарські організації, незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, відраховують кошти на дорожні роботи у розмірі від 0,4 до 1,2 процента обсягу виробництва продукції, виконуваних робіт (послуг), а заготівельні, торговельні (в тому числі оптові) та постачальницько-збутові організації - у розмірі від 0,03 до 0,06 процента річного обороту (без обороту по громадському харчуванню). Конкретний розмір відрахувань, що надходять відповідно до цієї статті на розвиток доріг загального користування в Республіці Крим і областях, а також напрями їх використання визначаються Верховною Радою Республіки Крим та обласними Радами народних депутатів. ( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4027-12 від 24.02.94).

Відрахування підприємств і господарських організацій на будівництво та ремонт автомобільних доріг включаються до складу витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).

Підприємства і господарські організації мають право замінювати відрахування коштів безпосереднім виконанням дорожних робіт, виготовленням і поставкою будівельних матеріалів, конструкцій, деталей, машин, механізмів та обладнання.

З метою забезпечення рівномірного розвитку дорожного господарства по регіонах України, реконструкції існуючих та будівництва нових щебеневих, машинобудівних заводів і заводів по виготовленню залізобетонних конструкцій, централізованого придбання механізмів, машин і устаткування Кабінету Міністрів України надається право централізовувати і перерозподіляти між областями до 15 процентів вказаних коштів. ( Частина четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2788-12 від 17.11.92 )

Стаття 5. Збір від продажу паливно-мастильних матеріалів

Підприємства, об'єднання, організації, а також підприємці незалежно від форм власності, що реалізують споживачам автомобільний бензин, дизельне паливо, мастила, зріджений та стиснений газ для заправки автотранспорту, сплачують збір на дорожні роботи в розмірі 7 процентів від обсягів їх реалізації. Продаж зазначених матеріалів підприємствам і населенню, крім дизельного палива і мастил, що реалізуються сільськогосподарським підприємствам та селянським (фермерським) господарствам, провадиться за цінами, збільшеними на суму цього збору. ( Частина перша статті 5 в редакції Законів N 2788-12 від 17.11.92, N 4027-12 від 24.02.94 )

Збір справляється підприємствами, організаціями, об'єднаннями та підприємцями, що реалізують споживачам зазначені паливно-мастильні матеріали, і перераховується дорожнім органам. ( Частина друга статті 5 в редакції Законів N 2788-12 від 17.11.92, N 4027-12 від 24.02.94 )

Кошти, що надходять згідно з цією статтею, за рішенням Кабінету Міністрів України спрямовуються для надання допомоги областям із слабкорозвинутою дорожньою мережею, де власних фінансових ресурсів недостатньо.

Стаття 6. Відрахування від доходів по експлуатації автомобільного транспорту

Державні, кооперативні та інші автотранспортні підприємства і організації, що перебувають на самостійному балансі та здійснюють перевезення за тарифною платою, а також підприємства, організації (крім колгоспів і радгоспів), які мають автомобільні господарства, що не перебувають на самостійному балансі, але здійснюють перевезення за тарифною платою, відраховують на дорожні роботи 2 проценти від доходів по експлуатації автомобільного транспорту з включенням цих відрахувань до тарифів на перевезення.

Ці кошти спрямовуються на будівництво та реконструкцію доріг державного значення. ( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2788-12 від 17.11.92 )

Стаття 7. Збір за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів іноземних держав

Власники транспортних засобів іноземних держав сплачують за встановленим Кабінетом Міністрів України тарифами збір за проїзд автомобільними дорогами України. Кошти зазначеного збору справляються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і використовуються для утримання доріг державного значення та організації на них дорожного сервісу. ( Назва статті 7 і стаття із змінами, внесеними згідно із Законом N 2788-12 від 17.11.92 )

Стаття 8. Інші надходження

Джерелами фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, також можуть бути:

кошти від проведення позик, лотерей, продажу акцій, розміщення реклами, добровільних внесків;

плата за проїзд по автомобільних дорогах транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що визначається Кабінетом Міністрів України;

плата за передачу доріг у концесію;

інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.( Стаття 8 в редакції Закону N 2788-12 від 17.11.92 )

Розділ 4. Забезпечення виконання закону

Стаття 9. Порядок збору коштів і відповідальність за порушення Закону

Кошти для дорожних робіт, зазначені в статтях 4-8 цього Закону, є обов'язковими неподатковими платежами.

Визначення порядку збору та використання коштів для потреб дорожнього господарства і відповідальність за виконання цього Закону покладається на Кабінет Міністрів України.

Дорожні організації концерну "Укршляхбуд" несуть відповідальність за завдану матеріальну шкоду автотранспорту при виконанні ремонтних робіт на дорогах згідно з чинним законодавством.

Голова Верховної Ради України Л. Кравчук

м. Київ, 18 вересня 1991 року
N 1562-12