Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
( Закон втратив чинність з 01.04.2011 р.
крім пункту 1.20 статті 1 на підставі
Кодексу
N 2755-VI від 02.12.2010 )
Про оподаткування прибутку підприємств
(Текст цього Закону наведено з урахуванням зміни,
внесеної Законом України
від 20 жовтня 1995 р. N 397/95-ВР -
набирає чинності з 01.01.1996 р. )
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1.1. Балансовий прибуток - загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, яка відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.
1.2. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку на добавлену вартість (за винятком товарообмінних операцій з нерезидентами), акцизного збору, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а також на суму витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).
1.3. Реалізація, продукції (робіт, послуг) - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єкту підприємницької діяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань. Для цілей оподаткування датою реалізації вважається дата передачі права власності на зазначену продукцію (роботи, послуги) згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежно від строків здійснення оплати. Базисні умови поставки визначаються згідно з Міжнародними правилами по тлумаченню термінів "ІНКОТЕРМС" (редакція 1990 року).
1.4. Прибуток від позареалізаційних операцій - сума коштів, одержувана підприємством від позареалізаційних операцій і зменшена на суму витрат на ці операції.
1.5. Позареалізаційна операція - діяльність підприємства, безпосередньо не пов'язана з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна, включаючи основні фонди, нематеріальні активи, продукцію обслуговуючого і допоміжного виробництва.
1.6. Нематеріальні активи - вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визнаних об'єктом права власності конкретного підприємства.
1.7. Гудвіл - комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства, без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології тощо. Вартість гудвілу визначається як різниця між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів.
1.8. Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи України з місцезцезнаходженням за межами України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької. діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України.
1.9. Постійні представництва нерезидентів в Україні - розташовані на території України представництва іноземних компаній і фірм, міжнародних організацій та їх філій, що не мають імунітету і дипломатичних привілеїв, створені у будьякій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента, а також громадяни, які представляють в Україні нерезидента та перебувають з ним у трудових відносинах. Постійне представництво нерезидента підлягає державній реєстрації у порядку, передбаченому законодавством длядержавної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.
1.10 Корпоративні права - права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства про господарські товариства, включаючи право на управління та отримання, відповідної частки прибутку такої юридичної особи.
1.11. Дивіденди - прибуток, отриманий платниками податку від здійснення корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді процентів на акції або на внески до статутних фондів, за винятком доходів, отриманих від торгівлі корпоративними правами, та доходів від операцій з борговими зобов'язаннями і вимогами.
1.12. Проценти - доходи, отримані платниками податку від операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями, зокрема векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включаючи операції з державними скарбничими зобов'язаннями, а також будь-які доходи, отримані платником податку від надання грошових коштів та матеріальних цінностей в кредит (позичку) та нараховані у вигляді премій чи виграшів або відсотків від суми заборгованості.
1.13. Роялті - платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород (компенсацій) за використання або надання дозволу на використання прав промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності суб'єкта підприємницької діяльності, включаючи використання авторських прав на будь-які твори науки, літератури, мистецтва, записи на носіях інформації, права на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або ліцензії, знака на товари та послуги, права на винаходи, на промислові або наукові зразки, креслення, моделі або схеми програмних засобів обчислювальної техніки, автоматизованих систем або систем обробки інформації, секретної формули або процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
1.14. Кредитна операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає надання права на купівлю матеріальних цінностей і нематеріальних активів з відстроченням платежу, а також на позичку грошових коштів з відстроченням їх погашення. Будь-яка господарча операція, що відповідає ознакам, наведеним нижче, розуміється для цілей оподаткування як кредитна. Кредитні операції здійснюються у вигляді товарного, комерційного і фінансового кредитів.
1.14.1. Товарний кредит - будь-яка господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає реалізацію (передачу права власності) продукції (робіт, послуг) іншому суб'єкту підприємницької діяльності або громадянину на умовах відстрочення платежу, якщо таке відстрочення є більшим за звичайні строки банківських розрахунків або перевищує 30 календарних днів з дати реалізації.
1.14.2. Комерційний кредит - будь-яка господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає авансування (попередню оплату) продукції (робіт, послуг) іншого суб'єкта підприємницької діяльності з відстроченням дати реалізації (набуття права власності), якщо таке відстрочення є більшим за звичайні строки поставки або перевищує 30 календарних днів з дати здійснення авансового платежу. Не вважаються комерційним кредитом форвардні і ф'ючерсні операції з продукцією сезонного виробництва або цінними паперами і валютними цінностями, а також операції з товарними і валютними опціонами, що передбачають перехід права власності на таку продукцію (цінні папери і валютні цінності) в момент здійснення розрахунків за форвардним, ф'ючерсним або опціонним договорами.
1.14.3. Фінансовий кредит - будь-яка господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає надання коштів у позику на визначений строк та під визначені проценти з поверненням основної суми заборгованості та нарахованих процентів у грошовій формі або інших формах забезпечення заборгованості, включаючи матеріальні цінності і нематеріальні активи, надані в заставу.
1.15. Орендна (лізингова) операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності (орендодавця), що передбачає передачу права користування матеріальними цінностями іншому суб'єкту підприємницької діяльності (орендатору) на платній основі та на визначений строк. При цьому об'єктом орендних відносин є матеріальні цінності, що входять до складу основних засобів (фондів) суб'єктів підприємницької діяльності, крім тих, первинна (відновна) вартість яких повністю погашається протягом одного виробничого циклу.
Орендні (лізингові) операції здійснюються у вигляді оперативної і фінансової оренди (лізингу).
1.15.1. Оперативна оренда (лізинг) - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу орендарю права користування матеріальними цінностями, які належать орендодавцю, на строк, не більший за строк їх повної амортизації з обов'язковим поверненням таких матеріальних цінностей орендодавцю. При цьому право власності на орендовані цінності залишається у орендодавця протягом всього строку оренди.
1.15.2. Фінансова оренда (лізинг)- господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання орендодавцем матеріальних цінностей за замовленням орендаря з наступною передачею орендарю права користування такими матеріальними цінностями на строк, не менший за строк їх повної амортизації з обов'язковою наступною передачею права власності на такі матеріальні цінності орендарю. При цьому ризики раптової загибелі і пошкодження об'єкта оренди, усі види цивільної відповідальності, що можуть виникнути у зв'язку з використанням орендованого майна, а також видатки на поточний і капітальний ремонт орендованого майна несе орендар.
1.16. Консигнаційна операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності (консигнанта), що передбачає експорт матеріальних цінностей до складу іншого суб'єкта підприємницької діяльності (консигнатора) з дорученням реалізувати зазначені матеріальні цінності на комісійних засадах.
1.17. Посередницька операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, який виступає у ролі комісіонера у договорі комісії, консигнатора у консигнаційному договорі або повіреного у договорі доручення, за винятком довірчих операцій з грошовими коштами, цінними паперами, включаючи приватизаційні майнові сертифікати, операцій по випуску боргових зобов'язань і вимог та їх торгівлі, операцій по торгівлі (управлінню) валютними цінностями й іншими видами фінансових ресурсів, а також усіх видів банківських і страхових операцій.
1.18. Товарообмінна (бартерна) операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає розрахунок за реалізовану продукцію (роботи, послуги) інший, ніж у грошовій формі, включаючи будь-які види погашення (заліку) взаємозаборгованості між сторонами господарчої операції без проведення грошових розрахунків, за винятком випадків міждержавного клірингу, що провадиться за рішенням Президента України або Кабінету Міністрів України,
1.19. Звичайна ціна на продукцію (роботи, послуги) - це ціна, не менша від середньозваженої ціни реалізації аналогічної продукції (робіт, послуг) за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, укладеними з будь-якою третьою стороною протягом 30 календарних днів, що передували даті реалізації, за винятком випадків, коли ціни внутрішньої реалізації підлягають державному регулюванню згідно з порядком ціноутворення, встановленим законодавством.
У разі неможливості визначення ціни за зазначеною процедурою звичайною вважається ціна, що дорівнює залишковій вартості матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що знаходяться на балансі платника податку, номінальній вартості цінних паперів, собівартості продукції власного виробництва або вартості товарів, придбаних для проведення товарообмінних (бартерних) операцій.
1.20. Звичайна процентна ставка за кредит - середньозважена процентна ставка на день сплати процентів за кредит, але не нижча від середньозваженої процентної ставки за кредити, надані протягом 30 календарних днів, що передували даті надання цього кредиту.
1.21. Звичайна процентна ставка за депозит - середньозважена процентна ставка на день відкриття депозиту, але не вища від середньозваженої процентної ставки за депозити, залучені протягом 30 календарних днів. що передували даті відкриття цього депозиту.
1.22. Доходи, що мають джерела походження з України, - будь-які доходи, одержані резидентами і нерезидентами від реалізації будь-яких угод цивільно-правового характеру з резидентами України, включаючи будь-які пасивні доходи, незалежно від місця укладення таких угод, будь-які інші надходження у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах від резидентів України, прямо не пов'язані з підприємницькою діяльністю сторін, за винятком операцій, передбачених пунктом 3.2 статті 3 цього Закону, а також будь-які доходи, одержані нерезидентами від реалізації угод цивільно-правового характеру з нерезидентами, якщо об'єктом таких угод є продукція (роботи, послуги), що знаходиться на митній території України або під контролем митних служб України, та/або місцем укладення таких угод є Україна.
1.23. Оприлюднення звітності - це офіційне подання бухгалтерської звітності (балансів) до органів Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах по нагляду за страховою діяльністю та інших установ і організацій, уповноважених відповідно до чинних законодавчих актів України на отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих суб'єктів, а також офіційна публікація звітів (балансів) про фінансовий стан підприємств у засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.
1.24. Добровільні пожертвування - внески підприємств або громадян на суспільні потреби, а також до неприбуткових організацій, створених згідно з законодавством про об'єднання громадян, а саме:
внески до державного бюджету України, місцевих бюджетів у разі, якщо такі внески використовуються у межах загальних асигнувань бюджету і не пов'язані прямо чи побічно із збільшенням прибутку таких підприємств або громадян:
внески до неприбуткових організацій, створених для здійснення релігійної, екологічної, оздоровчої, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності в разі, якщо діяльність таких неприбуткових організацій не пов'язана прямо чи побічно із збільшенням прибутку таких підприємств або громадян та якщо доходи таких неприбуткових організацій формуються виключно з добровільних пожертвувань.
1.25. Форвардна операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) форвардної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) форвардної угоди. При цьому покупець (продавець) форвардної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони форвардної угоди.
Розрахунки за форвардною операцією з продукцією зонного виробництва здійснюються у термін, що перевищую календарних днів з моменту укладення форвардної угоди. Розрахунки за форвардною операцією з цінними паперам валютними цінностями здійснюються на дату реалізації цінних паперів і валютних цінностей.
Премія за придбання форвардної угоди виплачується під час такого придбання.
1.26. Ф'ючерсна операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) ф'ючерсної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реалізації. При цьому покупець (продавець) ф'ючерсної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони ф'ючерсної угоди.
Розрахунки за ф'ючерсною операцією здійснюються на дату реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів і валютних цінностей.
Премія за придбання ф'ючерсної угоди виплачується під час такого придбання.
1.27. Операція з опціоном - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає продаж (купівлю) опціону, тобто права придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у будь-який момент протягом визначеного часу, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) опціону.
При цьому продавець опціону несе зобов'язання щодо збереження безумовної і безвідкличної пропозиції про реалі- зацію права покупця опціону на придбання (продаж) продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей протягом строку дії опціону. Покупець опціону має право на відмову від придбання (продажу) продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей.
Розрахунки за операціями з опціонами здійснюються на дату реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей.
Стаття 2. Платники податку
2.1. Платниками податку на прибуток є:
суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації в частині здійснення госпрозрахункової діяльності, банки (крім Національного банку України і його установ, за винятком госпрозрахункових, а також підприємств пенітенціарних закладів), які є юридичними особами згідно з законодавством України, міжнародні організації, що не мають імунітету та дипломатичних привілеїв і здійснюють підприємницьку діяльність в Україні;
філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначені в абзаці першому цього пункту, що складають окремий баланс та мають розрахунковий (поточний) рахунок;
нерезиденти, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва, розташовані на території України:
нерезиденти, які здійснюють репатріацію прибутків, отриманих з джерел на території України.
Платники податку на прибуток, зазначені в цьому пункті, далі іменуються підприємствами.
2.2. Національний банк України і його установи (за винятком госпрозрахункових) сплачують до державного бюджету суму перевищення валових доходів над видатками згідно з кошторисом витрат, затвердженим Верховною Радою України.
2.3. Підприємства, що мають відокремлені підрозділи без статусу юридичних осіб, можуть сплачувати консолідований податок на прибуток у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України.
2.4. Постійне представництво нерезидента протягом місяця з дня його державної реєстрації стає на облік у державній податковій інспекції за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України. Постійне представництво, яке не стало на облік у державній податковій інспекції, розглядається як таке, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки - як приховані від оподаткування.
Стаття 3. Об'єкт оподаткування і порядок
обчислення оподатковуваного прибутку
3.1 Об'єкт оподаткування
3.1.1. Об'єктом оподаткування є балансовий прибуток платника податку, збільшений на:
суму збитків по товарообмінних (бартерних) операціях при реалізації продукції (робіт, послуг), здійснених за цінами нижчими від звичайних, визначених з пунктом 1.19 статті 1 і пунктом 3.3 статті 3 цього Закону:
кошти фондів, створених платником податку за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг), використаних ним не за цільовим призначенням;
суму коштів, включаючи валютні ціності, вартість матеріальних цінностей і нематеріальних активів, включаючи корпоративні права і цінні папери, одержані платником податку від інших суб'єктів підприємницької діяльності на власні потреби безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги або не врахованих на рахунку реалізації.
Безповоротною фінансовою допомогою вважається:
кредит, наданий платнику податку без вимоги про повернення його основної суми, або проценти, нараховані на основну суму, незалежно від строку надання і видів таких кредитів (за винятком субсидій і дотацій, наданих за рахунок бюджетних коштів);
сума різниці між звичайною процентною ставкою і фактично сплаченою за фінансовий кредит, наданий платникові податку, в разі якщо рівень процентної ставки за такий кредит є нижчим від звичайної процентної ставки (за винятком фінансових кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів);
сума різниці між середньозваженою обліковою ставкою Національного банку України і фактично сплаченою за товарний і комерційний кредити, надані платнику податку, в разі якщо рівень процентної ставки за такі кредити є нижчим від середньозваженої облікової ставки Національного банку України.
Безоплатно одержаними вважаються:
матеріальні цінності і нематеріальні активи, що надаються платнику податку без вимоги про оплату їх вартості:
сума різниці між звичайною ціною матеріальних цінностей і нематеріальних активів, одержаних платником податку, і ціною їх реалізації, якщо ціна реалізації є нижчою, ніж звичайна ціна.
Вартість матеріальних цінностей і нематеріальних активів визначається виходячи з їх звичайної ціни на день оприбуткування.
3.1.2. Для цілей оподаткування балансовий прибуток зменшується на суму:
прибутку від володіння корпоративними правами (отриманих дивідендів);
податку на майно підприємств, що вноситься до бюджету згідно з законодавством України;
податку на землю, що використовується у сільськогосподарському або виробничому обороті;
податку з власників транспортних засобів;
витрат на утримання об'єктів соціально-культурного призначення, що перебувають на балансі підприємств;
грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів підприємств, перерахованих (переданих) до фондів, установ, закладів, громадських та релігійних організацій, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, але не більше чотирьох відсотків балансового прибутку.
3.1.3. Новостворені підприємства мають право зменшення балансового прибутку на суму збитків від операцій, отриманих протягом будь-якого з трьох перших років господарювання, що передували оподатковуваному періоду. У разі недостатності суми балансового прибутку на відшкодування зазначених збитків дозволяється віднесення таких збитків на балансові прибутки протягом наступних п'яти років з моменту одержання таких збитків.
Таке положення також стосується збитків від операцій, отриманих протягом трьох років, що передували моменту приватизації платника податку.
У разі ліквідації новоствореного (приватизованого) підприємства протягом п'яти років з моменту останнього відшкодування його збитків суми відшкодування підлягають зарахуванню на збільшення балансового прибутку при складанні ліквідаційного балансу.
Не вважаються новоствореними суб'єкти підприємницької діяльності, що реорганізовуються шляхом внесення змін до своїх установчих документів відповідно до розміру та структури статутного фонду, складу учасників , інших змін, що вносяться до державного реєстру і підлягають державній реєстрації, а також ті, що корпоратизуються згідно з законодавством про корпоратизацію державних підприємств.
3.2. Операції, що не є об'єктом оподаткування
Не вважаються прибутком і не оподатковуються:
кошти, матеріальні цінності і нематеріальні активи, що надходять підприємству у вигляді внесків до його статутного фонду, оплати емітованих ним акцій або інших корпоративних прав;
кошти громадян, що надходять до кредитних спілок, пенсійних фондів та інших спеціалізованих фінансових установ у вигляді внесків на додаткове пенсійне страхування або вкладів на інші потреби, передбачені чинним законодавством;
взяті на облік, але не погашені боргові вимоги та права вимоги на виконання договірних зобов'язань, у тому числі отримані, але не оплачені векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки, гарантії, банківські накази та інші види забезпечення заборгованості щодо розрахунків з дебіторами;
курсові різниці, нараховані на валютні цінності підприємства;
сума дооцінок, одержувана від переоцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, що здійснюється платниками податку самостійно виходячи з щомісячного офіційного індексу інфляції або за рішеннями Кабінету Міністрів України, спрямованих на поповнення власних оборотних коштів;
кошти спільного інвестування інвестиційних фондів та інвестиційних компаній:
кошти, матеріальні цінності або нематеріальні активи, внесені у вигляді іноземної інвестиції та повернуті іноземному інвестору в разі припинення інвестиційної діяльності на суму фактичного внеску в грошовій або натуральній формі;
кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, фондам, установам, закладам, громадським та релігійним організаціям, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності;
кошти, одержувані закладами і установами освіти та науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету, на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами.
У разі використання зазначених коштів та цінностей на інші цілі такі кошти та цінності включаються до складу об'єкта оподаткування;
кошти, одержувані релігійними організаціями від здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами.
3.3. Особливості визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) при обчисленні прибутку від товарообмінних (бартерних) операцій
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) в межах товарообмінної (бартерної) операції визначається для цілей оподаткування виходячи із звичайних цін на таку продукцію (роботи, послуги), що діяли на дату виписки відвантажувальних документів, а для товарообмінних операцій в галузі зовнішньої торгівлі - на дату проходження митного контролю продукцією, що експортується.
Сума виручки, одержана від зазначених угод, визначається підприємством на підставі розрахунку, що подається до державної податкової інспекції за місцезнаходженням платника одночасно з декларацією про прибуток підприємства.
3.4. Особливості обчислення прибутку від здійснення операцій з цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами, а також від надання матеріальних цінностей в оренду (лізінг)
3.4.1. Прибутком (збитком) від торгівлі цінними паперами, включаючи торгівлю борговими вимогами та зобов'язаннями, є різниця між вартістю їх придбання і продажною ціною, включаючи норму дисконту (облікову ставку) по вексельних операціях, зменшеною на суму витрат, пов'язаних з цими операціями.
3.4.2. Прибутком від володіння (управління) корпоративними правами є сума дивідендів, отримана платником податку за оподатковуваний період.
3.4.3. Прибутком від володіння (управління) борговими вимогами є сума процентів, отримана платником податку за оподатковуваний період, зменшена на суму витрат, пов'язаних з цією операцією. Не вважаються об'єктом оподаткування проценти, нараховані на державні скарбничі зобов'язання (державні скарбничі бони і державні скарбничі векселі), а також на облігації державних і місцевих позик.
3.4.4. Прибутком від надання товарного і комерційного кредитів є сума процентів, отримана платником податку за оподатковуваний період, зменшена на суму витрат, пов'язаних з цією операцією. З метою оподаткування прибуток від надання товарного і комерційного кредитів визначається виходячи з суми сплачених процентів за ставкою, встановленою угодою сторін, але не нижчою від середньозваженої облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом оподатковуваного періоду.
3.4.5. Прибутком від надання матеріальних цінностей в оренду (лізинг) є орендна плата, отримана орендодавцем за оподатковуваний період, зменшена на суму амортизаційних відрахувань, нараховану на повне відновлення наданих в оренду основних фондів згідно із встановленими нормами за весь строк користування, та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.
З метою оподаткування прибуток від надання матеріальних цінностей в оренду (лізинг) визначається виходячи з суми одержаних процентів від вартості орендованих основних фондів за ставкою, встановленою угодою сторін, але не нижчою від середньозваженої облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом оподатковуваного періоду.
3.5. Особливості обчислення прибутку від здійснення операцій по реалізації майна, переданого в заставу (іпотеку), в разі невиконання забезпеченого нею зобов'язання
Прибутком від операцій по реалізації майнових цінностей, немайнових активів, включаючи цінні папери, передані в заставу (іпотеку), є сума, одержана від їх реалізації, зменшена на суму непогашених боргових зобов'язань заставодавця та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.
Прибуток, одержаний від реалізації майна, що перебуває у державній власності, перераховується до відповідних бюджетів і не враховується при визначенні результатів діяльності заставодержателя.
3.6. Особливості обчислення прибутку від здійснення банківських операцій
Прибуток від банківської діяльності визначається шляхом зменшення валового доходу, одержаного у вигляді процентів за надані кредити, плати за розрахункове касове обслутовування клієнтів, доходів від операцій з цінними паперами, доходів від факторингових і лізингових операцій та інших доходів, на суми витрат, пов'язаних із сплатою за залучені на міжбанківському кредитному ринку ресурси, виплатою процентів від пасивних операцій, включаючи виплату процентів по ощадних та депозитних сертифікатах, облігаціях та інших боргових зобов'язаннях банку, із сплатою внесків на обов'язкове страхування вкладів громадян та іншими витратами, що включаються до собівартості банківської діяльності згідно із статтею 9 Закону.
3.7. Особливості обчислення прибутку від здійснення страхової діяльності
Прибуток від страхової діяльності (крім діяльності по страхуванню життя) визначається шляхом зменшення доходу, одержаного у вигляді зароблених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами страхування та перестрахування, комісійних винагород за перестрахування. частки від страхових сум та страхових відрахувань, сплаченої перестрахопикамті, повернутих сум із централізованих страхових резервних фондів по обов'язкових видах страхування на суму виплат страхових сум та страхових відшкодувань, відрахувань у централізовані страхові резервні фонди по обов'язкових видах страхування, витрат на проведення страхування та інших витрат, що включаються до собівартості страхових послуг.
Зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії) - це частка від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідає страховим ризикам по діючих договорах страхування (перестрахування), які минули повністю або частково на звітну дату. Частка від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), яка відповідає страховим ризикам, що не минули на звітну дату, є незаробленими страховими платежами (страховими внесками, страховими преміями). Зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії) визначаються числом збільшення суми надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) протягом звітного періоду на суму незароблених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) на початок звітного періоду і зменшення отриманого результату на суму незароблених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) на кінець звітного періоду.
Прибуток від діяльності по страхуванню життя визначається сумою надлишку резервів із страхування життя понад страхові зобов'язання, яка використовується у звітному періоді на власні потреби страховика, в тому числі для виплати дивідендів учасникам страховика.
3.8. Особливості визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), одержуваної підприємством в іноземній валюті
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) та інші види надходжень, одержані в іноземній валюті, перераховуються в національну грошову одиницю за курсом Національного банку України, що діяв на дату реалізації цієї продукції (робіт, послуг).
3.9. Особливості обчислення прибутку (збитку) від здійснення форвардних, ф'ючерсних операцій, а також операцій з опціонами
Прибутком (збитком) від здійснення форвардних, ф'ючерсних операцій та операцій з опціонами є різниця між звичайною ціною продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей на дату закінчення форвардної угоди та сумою, що була сплачена покупцем такої продукції, збільшеної на середньозважену ставку рефінансування Національного банку України, що діяла протягом строку форвардної угоди, сумою форвардної премії та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.
Прибуток від торгівлі форвардними, ф'ючерсними угодами та опціонами визначається згідно з підпунктом 3.4.1 цієї статті.
Стаття 4. Ставки податку
4.1. Базова ставка оподаткування
Прибуток підприємств, включаючи підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, оподатковується за базовою ставкою 30 відсотків.
4.2. Ставки оподаткування прибутку від операцій особливого виду
4.2.1. Прибуток від посередницьких операцій, аукціонних торгів матеріальними цінностями (крім цінних паперів, корпоративних прав, валютних цінностей та інших видів фінансових ресурсів) оподатковується за ставкою 45 відсотків.
4.2.2. Прибуток від проведення лотерей (крім державних), від казино, інших гральних домів (місць), ігрових автоматів з грошовим виграшем га іншого грального бізнесу (включаючи доходи від оренди та інших видів використання майна для його потреб) оподатковується за ставкою 60 відсотків, якщо інше не встановлено спеціальним законодавством про оподаткування доходів, одержуваних від грального бізнесу.
4.2.3. Підприємства, у статутному фонді яких є частка державного майна, а також створені за участю органів, уповноважених управляти державним майном, або державних органів приватизації, спрямовують дивіденди, нараховані на частку державного майна, на цілі, визначені чинним законодавством України.
Стаття 5. Особливості оподаткування підприємств
і організацій агропромислового комплексу
5.1. Від сплати податку звільняються:
5.1.1. Підприємства - з прибутку, одержуваного від виробництва сільськогосподарської продукції та продукції її переробки на власних переробних потужностях, включаючи міжгосподарські підприємства, за винятком прибутку, одержуваного від квітково-декоративного рослинництва, виробництва спирту, лікеро-горілчаних виробів, пива, хутряних та тютюнових виробів, виноматеріалів, крім тих, що реалізуються для наступної переробки.
5.1.2. Рибні господарства та риболовецькі колгоспи - з прибутку від вилову риби та її переробки на власних переробних потужностях.
5.1.3. Ветеринарно-санітарні заводи - з прибутку, одержуваного від збору та утилізації трупів загиблих тварин і виробництва з них білкових кормових добавок.
5.1.4. Сума прибутку будівельних, монтажних, проектних та інших підприємств і організацій, одержуваного в результаті спорудження в сільській місцевості житла, об'єктів побуту, культури, торгівлі, охорони здоров'я, фізкультурні спорту, освіти, зв'язку, а також шляхів, енергетичних, газових та водорозподільних систем, тваринницьких приміщень, інженернотехнічних комплексів машинно-тракторного парку та інших об'єктів, які впливають на поліпшення соціального становища села.
5.2. Прибуток підприємств і організацій агропромислового комплексу по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва оподатковується за ставкою 15 відсотків.
Стаття 6. Особливості оподаткування прибутку нерезидентів
6.1. Пасивні прибутки нерезидентів, що не здійснюють підприємницьку діяльність в Україні через постійне представництво, доходи від надання технічних послуг (типу інжиніринг), джерело яких знаходиться в Україні, в разі їх репатріації за межі України оподатковуються за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено міжнародним договором України з податкових питань. Склад пасивних прибутків визначається пунктом 15.3 статті 15 цього Закону.
6.2. Суми доходів від фрахту, що сплачуються підприємствами України нерезидентам у зв'язку із здійсненням міжнародних перевезень, оподатковуються за ставкою 6 відсотків.
6.3. Не оподатковуються суми прибутків нерезидентів у вигляді процентів за кредити, надані Уряду України та Національному банку України.
6.4. Прибутки нерезидентів, одержані у зв'язку з їх підприємницькою діяльністю в Україні через постійне представництво, оподатковуються за базовою ставкою.
До прибутку нерезидента, одержаного через постійне представництво в Україні, належить прибуток, який могло б одержати це постійне представництво, якби було окремим та самостійним підприємством, зайнятим такою ж діяльністю за аналогічних умов, і діяло б незалежно відносно нерезидента, постійним представником якого воно є.
Якщо ж нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підстепі складання нерезидентом розподільчого балансу, узгодженого з державною податковою інспекцією за місцезнаходженням постійного представництва.
В разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами від діяльності в Україні, він визначається державною податковою інспекцією на підставі валового доходу або проведених затрат виходячи з норми рентабельності 30 відсотків.
Стаття 7. Особливості оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями
7.1. Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих до набрання чинності цим Законом, не оподатковується протягом п'яти років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції, за винятком прибутку від діяльності, що оподатковується за ставками, передбаченими пунктом 4.2 цього Закону.
Пільги, передбачені цим пунктом, поширюються на підприємства з іноземними інвестиціями, якщо кваліфікаційна іноземна інвестиція не відчужується протягом пільгового податкового періоду.
У разі відчуження кваліфікаційної іноземної інвестиції раніше від зазначених термінів такі підприємства сплачують податок у повному обсязі за весь пільговий період, протягом якого вони його не сплачували.
7.2. Прибуток від господарської діяльності, одержуваний при здійсненні іноземної інвестиції на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи, укладених до набрання чинності цим Законом, якщо такі договори (контракти) передбачають здійснення іноземних інвестицій на території України в обсязі не менше 100 тисяч доларів США у видах, визначених чинним законодавством, оподатковується у порядку, передбаченому для оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями.
При цьому підприємство веде окремий бухгалтерський облік та звітність щодо операцій, пов'язаних з цими договорами (контрактами), та відкриває окремий рахунок в установах банків України для проведення розрахунків, пов'язаних з виконанням таких договорів (контрактів).
Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих після набрання чинності цим Законом, або прибуток, одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі договорів (угод) без створення юридичної особи, укладених після набрання чинності цим Законом, оподатковується на загальних підставах.
Стаття 8. Особливості оподаткування підприємств
з сезонними видами виробництва
8.1. Підприємства з сезонними видами виробництва, які мають державний пріоритет у розвитку (далі - сільськогосподарські підприємства), обчислюють податок на прибуток у особливому і винятковому для таких підприємств порядку:
8.1.1. Сільськогосподарські підприємства звільняються від сплати авансових внесків податку на прибуток.
8.1.2. Збитки, понесені сільськогосподарськими підприємствами, які вираховуються як різниця між валовим доходом та витратами виробництва (обігу), що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) і нараховуються за результатами календарного місяця, підлягають індексуванню виходячи з щомісячного офіційного індексу інфляції. Накопичені збитки підлягають відшкодуванню за рахунок одержуваного валового прибутку після закінчення сезонного циклу.
8.1.3. Якщо сільськогосподарське підприємство реалізує продукцію уповноваженим органам (підприємствам) Кабінету Міністрів України за рахунок бюджетних коштів, датою реалізації вважається надходження зазначених коштів на рахунки такого сільськогосподарського підприємства.
Стаття 9. Витрати виробництва (обігу), що відносяться
на собівартість продукції (робіт, послуг), втрати витрати,
що відносяться на збитки підприємства
9.1 Матеріальні витрати
9.1.1. Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції:
на підготовчі роботи у видобувних галузях: дорозвідування родовищ, очищення території зони відкритих гірничих робіт, майданчиків для зберігання родючих шарів грушу, що використовуються для наступної рекультивації земель, обладнання тимчасових під'їздних доріг для вивезення видобутої сировини, проходження підготовчих гірничих виробіток, розкривні та інші види робіт, відшкодування у межах нормативу втрат сільськогосподарського виробництва при вилученні угідь для розширення видобутку мінеральної сировини;
підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання нових книжок, а також витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням випуску продукції, не призначеної для серійного або масового виробництва;
на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів (пускові витрати): перевірка готовності нового виробництва, цехів та агрегатів для введення їх в експлуатацію шляхом комплексного випробування (під навантаженням) усіх машин та механізмів (експлуатаційна перевірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, та налагодженням устаткування;
на винахідництво і раціоналізацію, включаючи витрати на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналізаторськими пропозиціями, пов'язані з основною діяльністю підприємства, виплати авторських винагород, якщо вони не є роялті.
Витрати, передбачені цим пунктом, відносяться на собівартість освоєної продукції ї початку її виробництва.
9.1.2. Витрати, пов'язані з використанням природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку та геологорозшуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, та за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів, за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів.
9.1.3. Витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей, що проводяться в ході виробничого процесу.
9.1.4. Витрати на обслуговування виробничого процесу:
придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструменту, пристроїв та інших засобів і предметів праці;
проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування основних виробничих фондів, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком їх реконструкції і модернізації;
контроль за виробничими процесами і якістю продукції (робіт, послуг);
забезпечення правил техніки безпеки праці, протипожежної і сторожової охорони, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому законодавством порядку;
забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, форменим одягом, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством.
9.1.5. Поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів тощо), витрати на захоронення екологічно небезпечних відходів, оплата послуг сторонніх організацій щодо приймання, зберігання та знищення екологічно небезпечних відходів, очищення стічних вод, інші види поточних витрат на збереження природи.
9.1.6. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом:
матеріально-технічне забезпечення апарату управління підприємства та його структурних підрозділів, включаючи транспортне обслуговування, пов'язане з управлінням виробництвом;
службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;
оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням і реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок;
оплата робіт по сертифікації продукції;
оплата послуг інших підприємств щодо управління виробництвом, зберігання і реалізації продукції (робіт, послуг), якщо штатним розписом підприємства не передбачено відповідні функціональні служби;
оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, зв'язку, засобів сигналізації;
оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності підприємства;
сплата збору за реєстрацію підприємства в органах державного управління, передбаченого законодавством.
Не відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) і здійснюються за рахунок прибутку, залишеного в розпорядженні підприємства, відрахування на утримання органів управління об'єднань підприємств.
9.2. Витрати на оплату праці
9.2.1. Витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат.
9.2.2. Виплати, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьований на виробництві (неявочний) час: оплата щорічних відпусток (компенсація за невикористану відпустку), крім оплати у частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства; оплата праці працівників молодше 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи; оплата перерв працюючим матерям для годування дитини; оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів, виконанням державних обов'язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати.
Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву.
9.2.3. Витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів:
виплата працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;
витрати базових підприємств на оплату праці, за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;
витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника 1 розряду і витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням);
оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах та вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата їх проїзду до місця навчання і назад, що передбачено законодавством.
9.2.4. Виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру.
9.3. Відрахування на соціальні заходи
9.3.1. Відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування.
9.3.2. Відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Державного пенсійного фонду України), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування.
9.3.3. Відрахування до фонду сприяння зайнятості населення.
Відрахування на обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове пенсійне страхування та до Фонду сприяння зайнятості населення здійснюються за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці, зазначених у пункті 9.2 цієї статті.
Відрахування на обов'язкове соціальне страхування і обов'язкове пенсійне страхування не нараховуються на доходи громадян від володіння корпоративними правами (отриманими дивідендами).
Відрахування на додаткове пенсійне страхування здійснюються згідно з порядком, визначеним законодавством.
9.4. Амортизація основних фондів та нематеріальних активів
9.4.1. Витрати на повне відтворення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт-фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства на умовах оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини.
Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більше ніж у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо таке рішення не є причиною підвищення рівня цін і тарифів на продукцію (роботи, послуги), що випускається. Не допускається прийняття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди орендодавця.
9.4.2. Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума сплачених процентів (винагороди), а також сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди.
9.4.3. Амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним виключно на повне відновлення орендованої частки основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума сплачених процентів (винагороди) за користування орендованими основними фондами.
9.4.4. Витрати, понесені орендарем на капітальний ремонт орендованих будівель (приміщень) нежитлового призначення, підлягають амортизації щомісячно рівними долями протягом строку дії договору оренди.
9.4.5. До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів, відносяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства.
Не нараховуються амортизаційні відрахування на нематеріальні активи: ноу-хау, гудвіли, товарні знаки тощо, вартість яких не зменшується в процесі їх використання.
9.5. Інші витрати
9.5.1. Витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищі навчальні заклади, вартості проїзду до місця роботи, а також оплачуваної відпустки, яка надається їм перед початком роботи.
9.5.2. Витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення працівників - інвалідів I і II груп - до місця роботи і назад неаалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту загального користування.
9.5.3. Додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місцезнаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад та від місця проживання у вахтовому селищі до місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового селища, які не компенсуються платою працівників за користування житлом і комунальними послугами.
9.5.4. Платежі від обов'язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством.
9.5.5. Витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами, одержаними для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування, а також для сплати процентів за товарні і комерційні кредити; витрати, пов'язані із сплатою процентів за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), у порядку, передбаченому пунктом 9.9 цієї статті.
9.5.6. Витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків і кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, включаючи цінні папери, поштовотелеграфних послуг та інших витрат, пов'язаних з грошовим обігом.
9.5.7. Витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов'язані з емісією цінних паперів.
9.5.8. Витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, якщо це передбачено умовами реалізації продукції, але не більше двох відсотків вартості цієї продукції.
9.5.9. Витрати на реалізацію продукції:
на відшкодування складських, навантажувально-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхових витрат постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;
на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких входить до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін:
на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;
на рекламу і передпродажну підготовку товарів;
на відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, безоплатно передані зразки і моделі, на представницькі витрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у розмірі до двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за звітний рік.
9.5.10. Витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або пикористовуються підприємствами самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у трудових відносинах, включаючи амортизаційні відрахування, витрати на проведення поточного ремонту приміщення, на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання, а також на паливо для приготування їжі.
9.5.11. Нарахування на заробітну плату і авторські винагороди творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок України відповідно до законодавства.
9.5.12. Податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством, включаючи відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, до Державного фонду сприяння конверсії, за винятком податків, передбачених у підпункті 3.1.2 статті 3 цього Закону.
9.5.13. Втрати внаслідок неминучого технічного браку, витрати на операції із скляною тарою, нестачі матеріальних цінностей на виробництві та на складах у межах норм природного убутку, виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку.
9.5.14. Сплата рентних платежів за використання земельних ресурсів.
9.5.15. Сплата концесійних платежів за використання природних копалин.
9.5.16. Витрати на оприлюднення річного звіту.
9.5.17. Нараховані відсотки по членским внесках та інших рахунках членів кредитної спілки , витрати на придбання бланків звітності, виготовлення членських книжок та іншої друкованої продукції для забезпечення діяльності кредитних спілок; витрати на проведення експертизи кредитних ризиків, оцінки вартості майнових цінностей і немайнових прав. прийнятих у заставу.
9.5.18. Витрати на виплату винагород інвестиційному керуючому, оплату послуг депозитарія, витрати, пов'язані з нарахуванням та виплатою дивідендів учасникам та засновникам підприємств (оплата повідомлень у засобах масової інформації. конвертів, послуг зв'язку).
9.6. Особливості складу витрат, що відносяться на собівартість банківської діяльності
Додатково до складу витрат, що відносяться на собівартість банківської діяльності, включаються:
9.6.1. Нараховані проценти по:
розрахункових, поточних та інших рахунках резидентів і нерезидентів;
кореспондентських рахунках інших банків та кредитнофінансових установ, включаючи нерезидентів;
вкладах фізичних осіб - резидентів і нерезидентів;
боргових зобов'язаннях банків (облігаціях, депозитних і ощадних сертифікатах, векселях, боргових розписках, банківських наказах та інших), у тому числі у вигляді дисконту з ціни їх придбання;
рефінансованому кредиту Національного банку України, придбаному на аукціоні;
міжбанківському кредиту, включаючи пролонговані міжбанківські кредити за взаємною згодою сторін, по перерозподілених кредитних ресурсах між головною конторою банку і його філіями, а також між філіями одного банку.
9.6.2. Витрати по розрахунково-касовому обслуговуванню клієнтів банку, включаючи плату за операції по кореспондентських рахунках, плату іншим банкам за надання розрахунково-касових послуг, інші аналогічні витрати.
9.6.3. Сплачена банкам комісія за купівлю та інші операції з іноземною валютой.
9.6.4. Відшкодування витрат на організацію та утримання служб інкасації і безпеки банку, а також перевезення валютних цінностей.
9.6.5. Накладні витрати по операціях із золотом, дорогоцінними металами і каменями (утримання скупних пунктів, послуги спецзв'язку, вартість упаковки тощо).
9.6.6. Витрати, пов'язані з виготовленням і впровадженням платіжно-розрахункових засобів (пластикових карток, дорожніх чеків тощо), необхідних для забезпечення діяльності банків.
9.6.7. Витрати на здійснення факторингових, довірчих і лізингових операцій.
9.6.8. Витрати на придбання бланків депозитних і ощадних сертифікатів, векселів, інших цінних паперів, а також витрати, пов'язані з виплатою комісійної винагороди депозитарію цінних паперів, фінансовим посередникам.
9.6.9. Витрати на проведення експертизи кредитних ризиків, оцінки вартості майнових цінностей і немайнових прав, прийнятих у заставу.
9.6.10. Витрати на сплату внесків обов'язкового страхування вкладів громадян.
9.7. Особливості складу витрат, що відносяться на собі- вартість страхової діяльності
Додатково до складу витрат, що відносяться на собівартість страхової діяльності, включаються:
9.7.1. Оплата стороннім установам, організаціям, підприємствам або фізичним особам за надані ними послуги, пов'язані з основною діяльністю страховика, в тому числі:
виплата комісійних винагород брокерам, посередникам за укладення та обслуговування договорів страхування;
оплата послуг з метою оцінки прийнятих на страхування (перестрахування) ризиків та збитків, завданих об'єктам страхування;
оплата за виготовлення бланків страхової документації;
оплата банківських послуг, пов'язаних з інкасацією страхових платежів та здійсненням виплат страхового відшкодування;
оплата послуг, пов'язаних з розробкою умов, правил страхування та проведенням актуарних розрахунків.
9.7.2. Відшкодування страховим агентам витрат на службові поїздки, пов'язані з виконанням їх службових обов'язків, включаючи придбання для цього проїзних квитків.
9.8. Втрати 1 витрати, що відносяться на збитки підприемств
9.8.1. Втрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норми природного убутку, якщо винуватців не встановлено або у стягненні цих сум відмовлено судом.
9.8.2. Витрати за анульованими виробничими замовленнями та державними контрактами.
9.8.3. Затрати на утримання законсервованих виробничих потужностей та об'єктів за рішенням Кабінету Міністрів України, крім затрат, відшкодованих за рахунок інших джерел.
9.8.4. Не компенсовані винуватцями збитки від простоїв з внутрішньовиробничих і зовнішніх причин, а також суми виплат працівникам за час вимушеного простою.
9.8.5. Збитки від операцій з тарою (крім скляної).
9.8.6. Суми дебіторської заборгованості, термін позовної давності яких минув.
9.8.7. Втрати від переоцінки виробничих запасів, готової продукції і товарів, крім випадків, коли вона проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України.
9.8.8. Некомпенсовані збитки від стихійного лиха (знищення або псування виробничих запасів, готових виробів та інших матеріальних цінностей, збитки від зупинки виробництва тощо), включаючи витрати, пов'язані із запобіганням чи ліквідацією його наслідків.
9.8.9. Некомпенсовані збитки від пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, спричинених екстремальними ситуаціями.
9.8.10. Збитки від операцій минулих років, виявлені в поточному році.
9.8.11. Збитки від операцій при оцінці вартості тваринницької сировини і хутра в заготівельній і сільськогосподарській діяльності.
9.9. Індексація заборгованості
9.9.1. З метою оподаткування на собівартість продукції (робіт, послуг) відносяться сплачені проценти за фінансовими (банківськими) комерційними і товарними кредитами, а також за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), зменшені на щомісячний офіційний індекс інфляції протягом оподатковуваного періоду.
9.9.2. Якщо щомісячний офіційний індекс інфляції перевищує рівень сплачених процентів за операціями, зазначеними у підпункті 9.9.1 цієї статті, різниця вважається збитком, що відноситься на собівартість підприємства-кредитора.
Стаття 10. Зменшення податку на прибуток
Суми податку на прибуток, нараховані згідно з положеннями цього Закону, зменшуються:
до 20 відсотків - на відшкодування витрат підприємства на реконструкцію і модернізацію активної частини основних фондів, здійснених в оподатковуваному періоді, у разі повного використання на цю мету амортизаційних відрахувань і залишків коштів фонду розвитку виробництва та інших аналогічних фондів, створених за рахунок прибутку минулих періодів;
до 50 відсотків - на відшкодування витрат підприємства на закупівлю спеціального обладнання і устаткування для забезпечення роботи інвалідів I і II груп, що перебувають з ним у трудових відносинах;
Звільняються від сплати податку на прибуток підприємства громадських організацій інвалідів, зареєстровані згідно з чинним законодавством, де інваліди становлять 50 відсотків загальної чисельності працюючих в основному виробництві, і за умов, що рентабельність зазначених підприємств не перевищує 50 відсотків і що вони не займаються експортно-імпортними операціями (крім випадків, коли такі операції здійснюються для забезпечення виробництва власної продукції та її реалізації).
Сума нарахованого податку, яка залишилась на кінець звітного року після його зменшення на зазначені цілі, підлягає перерахуванню до бюджету на загальних підставах.
Стаття 11. Порядок застосування Закону
та внесення до нього змін і доповнень
11.1. Ставки податку на прибуток, об'єкт оподаткування і порядок обчислення оподатковуваного прибутку, порядок обчислення і сплати податку не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами, крім цього Закону.
11.2. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніш ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
11.3. Кабінет Міністрів України затверджує Типові положення планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) по окремих галузях народного господарства виходячи із змісту статті 9 цього Закону.
11.4. Внесення змін і доповнень до Типових положень планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) по окремих галузях народного господарства здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому для внесення змін і доповнень до цього Закону.
11.5. Порядок застосування норм цього Закону визначається виключно Верховною Радою України за поданням Головної державної податкової інспекції України.
Стаття 12. Порядок обчислення та терміни сплати податку
12.1. Суму податку підприємства визначають самостійно виходячи з величини оподатковуваного прибутку, наданих пільг і ставок податку.
У разі одержання підприємством прибутків від кількох видів діяльності, щодо яких застосовуються різні ставки, податок на прибуток визначається окремо для кожного виду діяльності за відповідною ставкою податку незалежно від підсумків діяльності підприємства в цілому.
12.2. Протягом кварталу всі підприємства, за винятком нерезидентів, здійснюють авансові внески податку до бюджету виходячи з суми фактично одержаного прибутку в першому і другому місяці поточного кварталу і діючих ставок податку.
Авансові внески податку до бюджету проводяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним, на підставі даних бухгалтерського обліку фінансових результатів.
Підприємства за три дні до терміну сплати авансових внесків подають державним податковим інспекціям довідку про фактично одержаний прибуток за звітний місяць і розмір авансового внеску.
Після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року підприємство обчислює суму податку за наростаючим підсумком з початку року виходячи з фактично одержаного прибутку, що підлягає оподаткуванню. Сума податку, що належить до сплати, визначається з урахуванням раніше нарахованих платежів.
12.3. Сплата податку проводиться за квартальними розрахунками податку на прибуток у п'ятиденний термін з дати. встановленої для подання бухгалтерських звітів, а за річними розрахунками - у десятиденний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту за рік.
Платіжні доручення на перерахування до бюджету податку на прибуток подаються підприємствами до установ банків до настання терміну платежу.
12.4. Над міру внесені до бюджету суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються підприємствам у п'ятиденний термін з дня одержання їх письмових заяв.
12.5. Бюджетні організації звільняються від сплати авансових внесків податку на прибуток, одержаний ними від здійснення підприємницької діяльності, включаючи надання платних послуг.
12.6. Нерезиденти, що здійснюють діяльність в Україні через постійне представництво, не пізніше 5 лютого року, що настає за звітним, подають державним податковим інспекціям за місцезнаходженням постійного представництва звіт про діяльність в Україні, декларацію про прибуток за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України. У разі припинення діяльності до закінчення календарного року зазначені документи подаються протягом місяця з дня її припинення.
12.7. Податок на .прибуток нерезидентів обчислюється щорічно державними податковими інспекціями за місцезнаходженням постійного представництва.
Сума податку визначається виходячи з величини оподатковуваного прибутку і ставки податку.
На суму обчисленого податку нерезидентам видаються платіжні повідомлення за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України. Податок сплачується в терміни, зазначені в платіжному повідомленні.
Декларації про прибуток нерезидентів, що здійснюють свою діяльність в Україні, підлягають щорічній перевірці аудиторськими організаціями, які одержали у встановленому порядку ліцензію на право ведення аудиторської діяльності, для підтвердження достовірності звіту.
12.8. Нерезиденти сплачують податок на прибуток у національній валюті Україні.
12.9. Відповідальність за утримання і перерахування до бюджету податку з прибутку від володіння корпоративними правами (отримані дивіденди) і борговими вимогами (отримані проценти на цінні папери), а також від фрахту несуть підприємства, що нараховують дивіденди (проценти) та оплачують фрахт. Сплата податку з цих доходів проводиться у п'ятиденний термін з дати їх виплати.
12.10. Податок із зазначених у пункті 12.9 цієї статті прибутків нерезидентів, одержаних із джерел в Україні, утримується підприємствами, що виплачують нерезидентам доход, у валюті переказу з повної суми доходу при кожному перерахуванні платежу.
12.11. Підприємства подають державним податковим інспекціям за своїм місцезнаходженням бухгалтерські звіти в порядку і в терміни, встановлені чинним законодавством України, декларації про прибуток підприємств і розрахунки суми податку на прибуток за формами, затверджуваними Головною державною податковою інспекцією України.
Стаття 13. Зарахування податку до бюджету
Зарахування сум податку на прибуток проводиться до бюджетів місцевого самоврядування базового рівня.
Порядок перерозподілу доходів, що надійшли до бюджетів місцевого самоврядування базового рівня, а також інших місцевих бюджетів, визначається Законом України "Про бюджетну систему України".
Стаття 14. Спеціальні положення
14.1. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі Закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.
14.2. Справляння податку на прибуток нерезидентів може бути припинено або обмежено на основі договору з іншими державами.
14.3. При укладанні договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, відповідно до яких підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання здійснювати витрати, пов'язані із сплатою податку на прибуток нерезидентів.
Стаття 15. Усунення подвійного оподаткування
15.1. Суми податку на прибуток, одержаний за межами України, сплачені суб'єктами підприємницької діяльності України за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються при сплаті ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає лише той податок, сплачений за межами України, який визнається як податок на прибуток згідно з положеннями цього Закону.
15.2. Розмір зарахованих сум не може перевищувати суми податку па прибуток, що підлягає сплаті в Україні стосовно прибутку, одержаного за кордоном.
15.3. Не підлягають зарахуванню:
податок на капітал і приріст капіталу;
поштові податки;
податок на реалізацію (купівлю);
податок на добавлену вартість, а також інші непрямі податки, незалежно від того, чи зараховуються вони до категорії прибутку суб'єкта підприємницької діяльності, чи оподатковуються за окремими законами згідно з законодавством іноземних держав;
суми податку, сплачені з пасивного прибутку (корпоративних прав (дивіденди), операцій з цінними паперами, фінансовими ресурсами (проценти), оперативної та фінансової оренди (лізингу), операцій страхування, роялті).
15.4. Зарахування сплачених за межами України сум податку на прибуток провадиться за умови письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави факту сплати податку та за наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.
Стаття 16. Офшорні застереження
Не підлягають оподаткуванню прибутки суб'єктів підприємницької діяльності України, які мають такі ознаки:
16.1. Засновниками суб'єкта підприємницької діяльності є виключно нерезиденти.
16.2. Прибутки, а також інші надходження до суб'єкта підприємницької діяльності, що не мають джерел походження з України.
16.3. Усі види розрахунків суб'єкта підприємницької діяльності здійснюються виключно через уповноважені банки України.
16.4. Виконавчі органи, а також інший адміністративний штат суб'єкта підприємницької діяльності складаються виключно з громадян України.
16.5. Суб'єкт підприємницької діяльності не виконує на території України представницьких функцій стосовно своїх засновників.
16.6. Щорічні аудиторські перевірки здійснюються організаціями, які мають ліцензію на здійснення аудиту в Україні.
Порядок реєстрації офшорних компаній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 17. Обов'язки платників
17.1. Платники податку зобов'язані:
вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені чинним законодавством;
подавати до державних податкових інспекцій декларації, розрахунки, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податку;
сплачувати належні суми податку у встановлені терміни;
допускати службових осіб державних податкових інспекцій до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податку.
17.2. Керівники і відповідальні службові особи підприємств зобов'язані підписати акт перевірки, проведеної державними податковими інспекціями, та дати письмові пояснення за цими актами з питань, що виникли у процесі перевірки, виконувати вимоги державних податкових інспекцій щодо усунення виявлених порушень законодавства про оподаткування прибутку.
Стаття 18. Відповідальність платників
18.1 Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку і додержання законодавства про оподаткування прибутку покладається на платників податку.
18.2. Платники податку, які не мають у термін, встановлений для сплати податку, бухгалтерських звітів і балансів декларацій і розрахунків, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку за відповідний період, сплачують 110 відсотків сумі податку на прибуток, обчисленого за попередній звітний пе ріод. Після подання зазначених документів проводиться перерахунок податку виходячи з фактично одержаного прибутку.
18.3. Платники податку за неподання або несвоєчасне подання державним податковим інспекціям податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податку, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податку на прибуток додатково сплачують до бюджету 10 відсотків належної до сплати суми податку.
18.4. У разі приховування (заниження) суми податку платниками сплачується сума донарахованого податку і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, у разі повторного порушення протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою штраф сплачується у п'ятикратному розмірі.
Не застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів до підприємств, які до початку перевірки податковою інспекцією самостійно виявили порушення при сплаті податку на прибуток, письмово повідомили про це податкову інспекцію за своїм місцезнаходженням та здійснили відповідні розрахунки з бюджетом.
18.5. Суми донарахованого податку і фінансових санкцій, передбачених у пунктах 18.3 і 18.4 статті 18 цього Закону, сплачуються до бюджетів підприємствами у десятденний термін з дня складення акта перевірки.
18.6. Службові особи, винні у порушенні законодавства про оподаткування прибутку, притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.
Стаття 19. Порядок стягнення до бюджету і повернення
з бюджету неправильно сплаченого податку
19.1. Суми податку на прибуток, не внесені до бюджету у встановлені терміни, а також суми податку, обчислені з прихованого (заниженого) Прибутку, і штраф стягуються за весь час ухилення від сплати податку.
19.2. Після закінчення встановлених термінів сплати до бюджету податку на прибуток не внесені суми вважаються недоїмкою і стягуються до бюджету за весь час заборгованості, включаючи день сплати, з нарахуванням пені у розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України, розрахованої за весь строк прострочення.
19.3. Суми податку з доходів, зазначених у пункті 12.9 статті 12 цього Закону, не перераховані до бюджету суб'єктами підприємницької діяльності, що нараховують такі доходи, стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні цих суб'єктів підприємницької діяльності після розрахунків з бюджетом, незалежно від того, за який період виплачено ці доходи одержувачам.
19.4. Сума платежів по податку, що над міру надійшла до бюджету в результаті неправильного його обчислення або порушення встановленого порядку справляння платником податку, підлягає поверненню або зарахуванню у податкових платежах майбутніх періодів, якщо не минув річний строк від дня їх надходження. Подання заяви про повернення суми платежів, що надійшли над міру, перериває перебіг зазначеного строку.
19.5. Сума платежів по податку, що над міру надійшла до бюджету в результаті неправильного його обчислення (донарахування) державними податковими інспекціями, підлягає поверненню платнику податку або зарахуванню у його податкових платежах майбутніх періодів незалежно від строку подання заяви про повернення суми платежів, що надійшла над міру. При цьому, починаючи з дня відрахування зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем повернення (зарахування) на зазначену суму нараховуються проценти у розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України, розрахованої за весь строк повернення платежів.
19.6. У разі незгоди платника податку з висновками податкового органу щодо сплати податків, не внесених у встановлені строки, прихованого (заниженого) прибутку, податковий орган має право на списання зазначених сум у безспірному порядку.
Стаття 20. Контроль за справлянням податку на прибуток підприємств
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати податку на прибуток підприємств здійснюється державними податковими інспекціями відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Стаття 21. Оскарження дій службових осіб
державних податкових інспекцій
Оскарження дій службових осіб державних податкових інспекцій може здійснюватись у судовому порядку.
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 28 грудня 1994 року
N 334/94-ВР