Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Редакции

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 25 серпня 1998 р. N 1340
м. Київ

Про Порядок обліку, зберігання,оцінки
конфіскованого та іншого майна,
що переходить у власність держави,
і розпорядження ним

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходять у власність держави, і розпорядження ним (додається).

2. Кошти, одержані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, та іншого майна, що переходить у власність держави, крім зазначених у пункті 3 цієї постанови, зараховуються до державного бюджету з вирахуванням сум комісійної винагороди, що надається підприємству, уставові, організації, якій доручається розпоряджатися майном згідно з укладеною угодою.

Комісійна винагорода, розмір якої не повинен перевищувати 20 відсотків суми коштів, одержаних від реалізації майна, встановлюється на договорній основі.

3. Розподіл коштів, одержаних від розповсюдження майном, яке перебувало під митним контролем і власник якого не звернувся за ним в установлений Митним кодексом України термін, у тому числі якщо розмір сум митних зборів досяг вартості цього майна, а також знаряддям незаконного добування природних ресурсів та незаконно добутими природними ресурсами або продуктами, виробленими з них, здійснюється відповідно до законодавства.

4. Установити, що відшкодування витрат, пов'язаних з транспортуванням, зберіганням, експертною оцінкою, сертифікацією, знищенням конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави та кошти від реалізації якого надходять до державного бюджету, здійснюється за рахунок доходів державного бюджету за відповідними кодами бюджетної класифікації органами Державного казначейства.

5. Міністерству фінансів:

забезпечити врахування норм цієї постанови під час підготовки проекту державного бюджету на 1999 і наступні роки;

разом з Міністерством транспорту подати Кабінетові Міністрів України в установленому порядку пропозиції щодо врегулювання питання внесення до бюджету обов'язкових платежів під час реалізації відповідно до законодавства незапитаних вантажів, вантажобагажів, багажів (у тому числі тих, що перебувають під митним контролем), які знаходяться у морських, річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях та автостанціях, на складах експедиторських підприємств, у камерах зберігання понад терміни, встановлені діючими нормативними документами;

подати Кабінетові Міністрів України узгоджені з Національним банком пропозиції щодо відкриття в уповноважених банках спеціальних рахунків для зарахування на них правоохоронними, митними органами та органами державної податкової служби готівкової валюти України та готівкової іноземної валюти першої групи за Класифікатором іноземних валют та російських рублів, якщо вони не є речовими доказами і не підлягають спеціальному дослідженню.

6. До 1 грудня 1998 року:

Міністерству фінансів разом з Національним банком затвердити порядок розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави;

Міністерству фінансів разом з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом державного майна, Державною податковою адміністрацією затвердити порядок розпорядження цінними паперами, вираженими у валюті України та іноземній валюті, що переходять у власність держави;

Міністерству фінансів разом з Державною податковою адміністрацією та Державною митною службою за погодженням з Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Генеральною прокуратурою України затвердити порядок відшкодування витрат, пов'язаних з транспортуванням, зберіганням, експертною оцінкою, сертифікацією, знищенням конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави;

Міністерству охорони здоров'я, Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державному комітетові з медичної та мікробіологічної промисловості, Державному департаменту ветеринарної медицини затвердити порядок розпорядження медикаментами, наркотичними засобами, прекурсорами-психотропними речовинами та іншими хімічними сполуками, що переходять у власність держави;

Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та Фонду державного майна разом з Міністерством економіки за погодженням з Міністерством охорони здоров'я, Державним комітетом по стандартизації, метрології та сертифікації, Міністерством фінансів, Державною податковою адміністрацією, Державною митною службою, Міністерством транспорту затвердити порядок продажу на аукціонах майна, що переходить у власність держави.

7. Державній податковій адміністрації та Державній митній службі разом з Міністерством фінансів за погодженням з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки, Державним комітетом зв'язку, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерством агропромислового комплексу, Міністерством оборони, Міністерством юстиції затвердити до 1 грудня 1998 р. інструкцію про застосування Порядку, затвердженого цією постановою.

8. Державній податковій адміністрації, Державній митній службі, Міністерству внутрішніх справ, іншим центральним органам виконавчої влади до 31 грудня 1998 р. привести власні нормативні акти, які регулюють облік, оцінку та розпорядження конфіскованим та іншим майном, що переходить у власність держави, у відповідність з цією постановою.

9. Міністерству фінансів, Державній податковій адміністрації, Державній митній службі в місячний термін підготувати та подати Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" у частині звільнення від оподаткування операцій з безоплатної передачі у володіння і користування державних органів або установ і організацій, які утримуються за рахунок державного бюджету, конфіскованого, безхазяйного майна та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави.

10. Державній податковій адміністрації разом з Міністерством фінансів у місячний термін подати Кабінетові Міністрів України в установленому порядку пропозиції щодо внесення змін, що випливають з цієї постанови, до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. N 1284.

11. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 6 липня 1992 р. N 375 "Про затвердження Порядку обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом успадкування перейшло у власність держави, та скарбів" (ЗП України, 1992 р., N 7, ст.174; 1994р., N 8, ст.206).

12. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Державну податкову адміністрацію, Державну митну службу та Міністерство фінансів.

13. Ця постанова набирає чинності з дня її підписання, крім пунктів 1-4, 11, які набирають чинності з 1 січня 1999 року.

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 серпня 1998р. N 1340

Порядок
обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого
майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним

1. Дія цього Порядку поширюється на:

1) майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом;

2) транспортні засоби та інші види майна, що зберігаються під митним контролем виключно митницею, як не пропущені на митну територію України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх ввезення або транзит через територію України, якщо сума складських митних зборів досягає їх вартості;

3) майно, термін зберігання якого під митним контролем закінчився, а власник не вернувся за ним в установлений Митним кодексом України термін;

4) товари з обмеженим терміном зберігання, вилучені правоохоронними органами або затримані митними органами як предмети порушення митних правил, у тому числі товари, затримані у справах про контрабанду;

5) майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства;

6) предмети-знахідки, товари та цінності, загублені або залишені у готелях, транспорті, театрах, інших громадських місцях, якщо вони не були затребувані їх власниками протягом установленого законом терміну;

7) скарби, передані фінансовим органам;

8) майно, що за правом успадкування перейшло у власність держави;

9) майно, подароване державі власником;

10) невручені міжнародні та внутрішні поштові відправлення, а також грошові перекази після закінчення термінів зберігання підприємствами зв'язку, визначених законодавством, у разі неможливості видачі їх отримувачам та повернення відправникам;

11) валютні цінності, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях з порушенням нормативних актів Всесвітнього поштового союзу та норм законодавства України;

12) знаряддя незаконного добування природних ресурсів та незаконно добуті природні ресурси або продукти, вироблені з них, чи їх вартість.

Облік і зберігання майна

2. Облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його, з дотриманням таких вимог:

попередня оцінка проводиться відповідно до пункту 8 цього Порядку на момент взяття на облік цього майна;

аналітичний облік ведеться у спеціальних книгах за видами майна із зазначенням відмінних ознак, попередньої вартості, місця його знаходження;

взяте на облік майно відображається на забалансових рахунках "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання" в органах (організаціях), що здійснили вилучення або зберігають його.

Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт у процесі розслідування кримінальних справ, регулюється кримінально-процесуальним законодавством.

3. Майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, зберігається органами (організаціями) у власних (орендованих) спеціально обладнаних приміщеннях (на майданчиках) або передається ними для зберігання іншим організаціям за договорами.

4. Дорогоцінні метали, а також дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення, готівкова іноземна валюта другої і третьої групи за Класифікатором іноземних валют (крім російських рублів) зберігаються в спеціально призначених приміщеннях, металевих шафах правоохоронних, митних органів, органів державної податкової служби або передаються на зберігання банківським установам до прийняття рішення про передачу зазначеного майна у власність держави.

Готівкова валюта України та готівкова іноземна валюта першої групи за Класифікатором іноземних валют та російські рублі, якщо вони не є речовими доказами і не підлягають спеціальному дослідженню, здаються правоохоронними, митними органами та органами державної податкової служби до уповноважених банків, що їх обслуговують, на спеціально визначені для цієї мети рахунки.

У разі коли зазначені готівкова валюта та дорогоцінні метали є речовими доказами, вони зберігаються у спеціально призначених приміщеннях, металевих шафах правоохоронних, митних органів та органів державної податкової служби або передаються на зберігання банківським установам окремими пакетами згідно з вимогами зберігання речових доказів.

5. Платіжні документи у валюті України та іноземній валюті, зношені та пошкоджені банкноти валюти України та іноземної валюти здаються банківським установам на інкасо для подальшого зарахування коштів до державного бюджету.

6. Цінні папери, виражені у валюті України та іноземній валюті, зберігаються у прямих учасників Національної депозитарної системи.

Оцінка майна

7. Оцінка майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, представників міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - місцеві податкові інспекції), органів (організацій), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (організацій), які здійснюватимуть розпорядження цим майном.

У разі розбіжності в оцінці майна між представниками комісії та у випадках, передбачених законодавством України і цим Порядком, оцінка провадиться спеціалістами-експертами.

За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна. Усі примірники акта підписуються членами комісії та затверджуються у термін не пізніше трьох днів після його складання керівниками чи заступниками керівників органів (організацій), представники яких є членами комісії.

Місцеві податкові інспекції на основі актів опису, оцінки та передачі майна забезпечують здійснення загального контролю за повнотою та своєчасністю перерахування до державного бюджету виручки від реалізації майна, а також відповідних податків.

Акт опису, оцінки та передачі майна є підставою для реалізації майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, через торгові біржі та аукціони, безоплатної передачі, знищення.

8. Майно оцінюється з дотриманням таких вимог:

а) товарно-матеріальні цінності з групи товарів широкого вжитку і продукція виробничо-технічного призначення - за ринковими цінами, а також цінами, що регулюються (встановлюються) державою з урахуванням їх фактичного стану (товарного вигляду) та зносу;

б) будівлі, споруди, житлові приміщення та їх частини - на підставі висновків спеціалістів-експертів з урахуванням ринкових цін та фактичного їх стану на день оцінки;

в) продуктивна робоча і племінна худоба, птиця, кролі, бджоли, а також шкіряна сировина і хутро, зерно, овочі та інша сільськогосподарська продукція, вільна від карантинних об'єктів, - за цінами можливої реалізації;

г) культурні цінності, а також предмети релігійного культу - на підставі рішень відповідних експертних комісій з питань повернення культурних цінностей, створених Мінкультури;

д) товари низької якості, нестандартні та ті, що були у вжитку, - за цінами можливої реалізації;

е) транспортні засоби - на підставі висновків спеціалістів з урахуванням ринкових цін та фактичного їх стану на день оцінки. Якщо транспортні засоби заборонені для подальшої експлуатації за висновком технічної експертизи, вони розкомплектовуються для взяття на облік приладів, вузлів, агрегатів та інших комплектуючих деталей і складається акт опису, оцінки та передачі майна за цінами можливої реалізації;

є) валютні цінності (крім цінних паперів), дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, напівдорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення - у порядку, встановленому Мінфіном разом з Національним банком;

ж) цінні папери - у порядку, встановленому Мінфіном разом з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом державного майна, Державною податковою адміністрацією.

Розпорядження майном

9. Майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог:

1) будівлі, споруди, житлові приміщення та їх частини, транспортні засоби, предмети антикваріату, високохудожні авторські роботи, ювелірні вироби з діамантами чи іншим дорогоцінним камінням, товарно-матеріальні цінності за умови наявності оптової партії реалізуються через біржові торги, аукціони у порядку, встановленому законодавством України. При цьому стартова ціна не повинна бути нижчою, ніж ціна, зазначена в акті опису, оцінки та передачі майна;

2) товарно-матеріальні цінності з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, продаж яких на аукціоні є економічно невигідним, а також розкомплектовані транспортні засоби передаються на реалізацію підприємствам роздрібної торгівлі за цінами, визначеними в акті опису, оцінки та передачі майна;

3) транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, а також спеціальна техніка, обладнання, пристрої, будівельні матеріали можуть бути безоплатно передані міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади на підставі окремого розпорядження Кабінету Міністрів України, проект якого обов'язково узгоджується з Мінфіном;

4) облігації державних позик блокуються в уповноважених банках у порядку, встановленому нормативними актами Національного банку. Кошти, призначені для сплати доходу та погашення цих облігацій, зараховуються до державного бюджету;

5) культурні цінності після проведення спеціальної експертизи на підставі рішення Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей безоплатно передаються на довічне зберігання до державних музеїв, архівів, бібліотек і наукових установ.

Зарахування цінностей до історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюється за окремим рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Мінфіну на підставі експертних висновків;

6) культурні цінності, що за рішенням Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей не передані до державних музеїв, архівів, біоліотек і наукових установ, підлягають реалізації через аукціони або торговельні підприємства;

7) предмети релігійного культу після проведення за рішенням Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей спеціальної експертизи передаються релігійним організаціям за плату або можуть передаватися їм безоплатно;

8) товарно-матеріальні цінності, які були в користуванні і ступінь зносу яких становить понад 50 відсотків, за висновком комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку, можуть передаватися безоплатно закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення та на благодійні цілі;

9) продукти харчування насамперед ті, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи за рішенням комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку, можуть безоплатно передаватися закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення, військовим формуванням і на благодійні цілі;

10) невручені перекази як у валюті України, так і в іноземній валюті, після закінчення термінів зберігання підприємствами зв'язку, визначених законодавством, перераховуються до державного бюджету безпосередньо підприємствами зв'язку;

11) незаконно добуті природні ресурси та виготовлена з них продукція, а також знаряддя незаконного добування природних ресурсів за рішенням комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку, підлягають реалізації через відповідні торговельні підприємства, а ті, що є продуктами харчування, передачі закладам, зазначеним у підпункті 9 цього пункту;

12) мисливська вогнепальна, пневматична та холодна зброя, боєприпаси до зброї, а також засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, реалізуються у встановленому законодавством порядку;

13) алкогольні напої підлягають знищенню в установленому порядку;

14) тютюнові вироби за наявності дозволу органів санітарно-епідеміологічної служби підлягають безоплатній передачі підрозділам Міноборони, Прикордонних військ, Національної гвардії, СБУ, внутрішнім військам МВС;

15) розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами (крім монетарних) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням здійснюється у порядку, встановленому Мінфіном разом з Національним банком.

При цьому готівкова іноземна валюта, вилучена з міжнародних поштових відправлень за порушення Всесвітньої поштової і конвенції та законодавства України, перераховується безпосередньо органами Держмитслужби до державного бюджету;

16) розпорядження цінними паперами здійснюється в порядку, встановленому Мінфіном разом з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом державного майна, Державною податковою адміністрацією.

Порядок уцінки майна

10. Майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передане до продажу в роздрібну торгівлю і не реалізоване протягом 60 календарних днів, підлягає уцінці, розмір якої визначається комісією, створеною відповідно до пункту 7 цього Порядку, і не повинен перевищувати 20 відсотків ціни, зазначеної в акті опису, оцінки та передачі майна.

Якщо товар не реалізовано протягом наступних 30 днів, провадиться додаткова уцінка або товар передається для реалізації за ціною остаточної вартості іншій організації.

У разі коли на реалізацію передається майно з обмеженим терміном зберігання або користування і воно не має попиту, уцінка може провадитись у скорочені терміни.

11. Майно (лот), яке виставлене на аукціон або реалізується через біржі та не продане протягом 30 календарних днів з дня інформаційного повідомлення про проведення аукціону або продане в кількості, що не перевищує 30 відсотків його обсягу, підлягає уцінці не більше ніж на 20 відсотків вартості, визначеної в акті опису, оцінки та передачі майна.

Якщо протягом наступних 30 днів після проведення уцінки майно не було продане, воно знімається з аукціонних чи біржових торгів. Після цього комісія, створена відповідно до пункту 7 цього Порядку, приймає рішення про подальше розпорядження таким майном.

Укладення угоди на реалізацію майна

12. На початку кожного року місцеві податкові інспекції із залученням органів, що вилучають та обліковують майно, визна чають на конкурсній основі торговельні підприємства, яким доручатиметься реалізація майна, з обов'язковим занесенням їх до єдиного реєстру торговельних підприємств, який ведеться цими інспекціями. Протягом року в разі потреби дозволяється доповнювати єдиний реєстр торговельних підприємств іншими торговельними підприємствами за поданням органів, що вилучають та обліковують майно.

13. Угоду з торговельним підприємством, якому доручатиметься реалізація майна, укладає керівник або особа, що його заміщає, відповідного органу державної податкової служби, митного органу в межах повноважень, установлених законодавством.

Угода з торговельними підприємствами на реалізацію майна укладаються лише після включення їх до єдиного реєстру торговельних підприємств та організацій.

14. Кошти, одержані від реалізації майна, перераховуються до державного бюджету в термін не пізніше семи банківських днів від дня продажу. У разі несвоєчасного перерахування до державного бюджету належних сум за продані товари торгівельні підприємства, з якими укладено угоду, відповідно до цієї угоди сплачують пеню у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку за кожний день прострочення з належної до сплати суми або відповідна сума стягується згідно із законодавством.

15. Особам, які виявили і здали скарб у розпорядження держави, виплачується винагорода згідно із законодавством.

Знищенням (утилізація) майна

16. Майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, небезпечне в санітарно-епідемічному відношенні або яке не пройшло відповідного випробування, карантинної обробки чи не придатне для реалізації, підлягає переробці або знищенню (утилізації) з урахуванням ступеня зносу та фактичного стану.

Продукти харчування, які визнані непридатними для вживання в їжу людям і є безпечними в санітарно-епідемічному відношенні, за відповідним рішенням санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби, якщо вони походять з країн, адміністративна територія яких є благополучною в епізоотичному відношенні, можуть бути передані на корм тваринам. Передача продуктів харчування ва корм тваринам здійснюється безоплатно.

Алкогольні напої, конфісковані за рішенням суду, безхазяйні, передані власником чи які на інших законних підставах перейшли у власність держави, підлягають обов'язковому знищенню.

Знищення (утилізація) проводиться під контролем членів комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Облік і використання безоплатно отриманого майна

17. Майно, що перейшло у власність держави і отримано безоплатно відповідними юридичними особами, відображається на балансових рахунках бухгалтерського обліку.

Використання майна, отриманого безоплатно, здійснюється в порядку і з дотриманням відповідних норм споживання, встановлених для такого ж майна, придбаного за кошти.

Прикінцеві положення

18. У разі скасування рішення суду про конфіскацію майна або рішення іншого органу про перехід його у власність держави орган, у розпорядження якого воно надійшло, повертає майно або його вартість відшкодовується власникові в порядку, встановленому законодавством, у тому числі органами Державного казначейства.

19. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку забезпечують Державна податкова адміністрація, Держмитслужба та Мінфін.