Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 04.09.98 N 349
м.Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Національного банку N 101 від 31.03.2005 )

Зареєстровано
в юридичному департаменті Нацбанку
21 вересня 1998 р. за N 575

Про введення обов'язкового продажу
надходжень в іноземній валюті на
користь резидентів - юридичних осіб

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку
N 365 від 14.09.98 )

У зв'язку з тим, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України продовжують затримувати продаж у дедалі зростаючих обсягах експортної валютної виручки та інших валютних надходжень, що спричиняє суттєве зменшення міжбанківського валютного ринку, та з метою більш надійного забезпечення вимог населення за вкладами і недопущення безпідставного відтоку іноземної валюти, а також керуючись положеннями статей 6 та 11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93), Правління, виконуючи конституційні зобов'язання Національного банку України щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст.99 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Встановити, що на період до стабілізації ситуації на валютному ринку України 50 відсотків надходжень в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України на користь резидентів-юридичних осіб підлягають обов'язковому продажу через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи на Українській та Кримській міжбанківських валютних біржах у порядку, встановленому Національним банком України (включаючи надходження на кореспондентські рахунки банків, починаючи з 4 вересня 1998 р., які не зараховані на поточні валютні рахунки клієнтів), за винятком випадків, передбачених у цій постанові. ( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 365 від 14.09.98 )

Обов'язковому продажу не підлягають кошти в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України:

а) що надходять у вигляді кредитів (позик, фінансової допомоги) від уповноважених банків та уповноважених кредитно-фінансових установ, від нерезидентів, міжнародних фінансових організацій, а також кошти, переуступлені Національним банком України уповноваженим банкам за грантом Кредитної установи для відбудови (KfW, Німеччина); суми надходжень в іноземній валюті, які повністю направляються резидентами на погашення заборгованості за цими кредитами, позиками, фінансовою допомогою. Кошти за залученими від нерезидентів кредитами, позиками, поворотною фінансовою допомогою не підлягають обов'язковому продажу, якщо на проведення таких операцій відповідно до чинного законодавства України отримано гарантію Кабінету Міністрів України, індивідуальну ліцензію або реєстраційне свідоцтво Національного банку України;

б) що перераховуються на територію України з метою здійснення інвестицій;

в) що придбані на Українській та Кримській міжбанківських валютних біржах через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи протягом строку, встановленого валютним законодавством України для розрахунків з нерезидентами;

г) що були перераховані на користь нерезидента і повернулися у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання повністю або частково не виконані, за умови, що ці кошти не були куплені на міжбанківському валютному ринку України;

д) що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами і які підлягають перерахуванню резидентам та нерезидентам. Резиденти-посередники здійснюють обов'язковий продаж лише отриманої від нерезидентів комісійної винагороди;

е) що належать уповноваженим банкам та уповноваженим кредитно-фінансовим установам;

є) депозити, що розміщені резидентами в уповноважених банках та уповноважених кредитно-фінансових установах (включаючи проценти, нараховані за ними), у разі їх повернення власнику.

ж) що надходять транспортним організаціям (авіаційним, судноплавним, залізничним, автомобільним) від експорту власних послуг та направляються ними на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням їх транспортних засобів за межами України. Підставою для віднесення послуг транспортних організацій до власних послуг є документ Торгово-промислової палати України. ( Пункт 1 доповнено підпунктом "ж" згідно з Постановою Нацбанку N 365 від 14.09.98 )

2. На час дії цієї постанови інші нормативні акти Національного банку України застосовуються в частині, що не суперечить цій постанові.

3. Постанова набуває чинності з дня її прийняття.

4. Департаменту валютного регулювання (С.О. Яременко) довести зміст цієї постанови до відома Кримського республіканського, Головного, обласних та по м.Києву і Київській області управлінь Національного банку України, а також комерційних банків для керівництва і використання в роботі.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покладається на першого заступника Голови Правління В.С.Стельмаха.

Голова В.А.Ющенко