Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ЗАКОН

(Закон втратив чинність на підставі Закону
№ 3018-III від 07.02.2002)

Про судоустрій України

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1981, N 24, ст.357 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
2464-12 від 17.06.92, ВВР 1992, N 35, ст.508
4017-12 від 24.02.94, ВВР 1994, N 26, ст.204 )

( У назві і тексті Закону слова "Української РСР" замінено
словом "Україна" у відповідному відмінку згідно із Законом
N 4017-12 від 24.02.94 )

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Здійснення правосуддя судом

Відповідно до Конституції України ( 888-09 ) правосуддя в Україні здійснюється тільки судом. ( Стаття 1 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 2. Законодавство України про судоустрій

Судоустрій України визначається Конституцією України ( 888-09 ), цим Законом та іншими законодавчими актами України. ( Стаття 2 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 3. Завдання суду

Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань: ( Абзац перший частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем; ( Абзац другий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України; ( Абзац третій частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій.

Усією своєю діяльністю суд виховує громадян у дусі відданості Батьківщині, у дусі точного і неухильного виконання Конституції і законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі і гідності громадян. ( Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Застосовуючи міри кримінального покарання, суд не тільки карає злочинців, але також має своєю метою їх виправлення і перевиховання.

Стаття 4. Здійснення правосуддя шляхом розгляду судом
цивільних і кримінальних справ

Правосуддя в Україні здійснюється шляхом:

1) розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ по спорах, що стосуються прав та інтересів громадян, державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій;

2) розгляду в судових засіданнях кримінальних справ і застосування встановлених законом мір покарання до осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдання невинних.

Стаття 5. Рівність громадян перед законом і судом

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Стаття 6. Право громадян на судовий захист

Громадяни України мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, на особисту свободу і майно.

( Частину другу статті 6 виключено на підставі Закону N 4017-12 від 24.02.94 ) Громадяни інших союзних республік користуються на території Української РСР правом на судовий захист нарівні з громадянами Української РСР.

Стаття 7. Здійснення правосуддя

Правосуддя в Україні здійснюється у точній відповідності з законодавством України. У випадках, передбачених міжнародними угодами суди України застосовують законодавство відповідно до порядку, встановленого цими угодами. ( Стаття 7 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 8. Утворення всіх судів на засадах виборності

Усі суди України утворюються на засадах виборності суддів і народних засідателів.

Стаття 9. (Статтю 9 виключено на підставі Закону N 4017-12 від 24.02.94) Судді і народні засідателі є відповідальними перед виборцями або органами, що їх обрали, і звітують перед ними.

Стаття 10. Колегіальний і одноособовий розгляд
судових справ
( Назва статті 10 в редакції Закону N 2464-12 від 17.06.92 )

( Частину першу статті 10 виключено на підставі Закону N 2464-12 від 17.06.92 ) Розгляд цивільних і кримінальних справ у всіх судах Української РСР здійснюється колегіально.

В суді першої інстанції кримінальні і цивільні справи розглядаються судом у складі трьох суддів, двох суддів і трьох народних засідателів або суддею одноособово у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним (1001-05, 1002-05, 1003-05 ) і Цивільним процесуальним ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) кодексами України. (Частина друга статті 10 в редакції Закону N 2464-12 від 17.06.92 )

Розгляд справ у судових колегіях обласних судів, Київського міського суду в касаційном порядку, а в судових колегіях Верховного Суду України у касаційному порядку і порядку нагляду здійснюється у складі трьох суддів.

Президія обласного, Київського міського суду розглядає справи при наявності більшості членів президії.

Пленум Верховного Суду України розглядає справи при наявності не менш як двох третин його складу.

Стаття 11. Рівні права народних засідателів і суддів при
здійсненні правосуддя

Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Стаття 12. Незалежність суддів і підкорення їх тільки
законові

Судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки законові.

Стаття 13. Мова, якою провадиться судочинство

Судочинство в Україні провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача і право виступати в суді рідною мовою.

Стаття 14. Відкритий розгляд справ у всіх судах

Розгляд справ у всіх судах України є відкритим. Слухання справ у закритому засіданні суду допускається лише у випадках, встановлених законом, з додержанням при цьому всіх правил судочинства.

Стаття 15. Забезпечення обвинуваченому права на захист

Обвинуваченому забезпечується право на захист.

Стаття 16. Юридична допомога адвокатури громадянам і
організаціям

У судочинстві в цивільних і кримінальних справах адвокати подають юридичну допомогу громадянам і організаціям.

Порядок подання юридичної допомоги адвокатами, права і обов'язки адвокатів, які беруть участь у судочинстві в цивільних і кримінальних справах, визначаються Законом України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) та іншими законодавчими актами України. ( Частина друга статті 16 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 17. Участь прокурора у розгляді справ у судах

Прокурор, який бере участь у розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.

Прокурор є учасником судового розгляду і користується рівними з іншими учасниками правами. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь в судовому засіданні, визначаються процесуальним законодавством Украіни. ( Стаття 17 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 18. Участь у судочинстві представників громадських
організацій і трудових колективів

У судочинстві в цивільних і кримінальних справах у порядку, встановленому законодавством України, допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів.

За представниками громадських організацій і трудових колективів з числа робітників, колгоспників і службовців на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.

Представникам громадських організацій, які не є робітниками, колгоспниками і службовцями, відшкодовуються витрати, зв'язані з виконанням їх обов'язків у суді. Порядок і розміри відшкодування встановлюються Президією Верховної Ради України.

Стаття 19. Організаційне забезпечення діяльності судів

Організаційне забезпечення діяльності судів при суворому додержанні принципу іх незалежності та підкорення лише законові здійснюється:

Міністерством юстиції України - щодо Верховного Суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, міжобласного, районних (міських), міжрайонних (окружних) судів, військових судів регіонів, Військово-Морських Сил і гарнізонів;

Міністерством юстиції Республіки Крим - щодо районних (міських), міжрайонних (окружних) судів Республіки Крим;

управліннями юстиції обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо районних (міських), міжрайонних (окружних) судів.

Міністерство юстиції України, Міністерство юстиції Республіки Крим та управління юстиції обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій:

1) розробляють і вносять до відповідних державних органів пропозиції з питань організації Верховного Суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, міжобласного, районних (міських), міжрайонних (окружних) судів, військових судів гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил та щодо змін у мережі судів та їх штату;

2) організують роботу з кадрами судів по підвищенню їх кваліфікації і перепідготовці, здійснюють добір і у встановленому порядку разом з Верховним Судом України представляють кандидатури для обрання суддями;

3) забезпечують ведення судової статистики та аналіз статистичних даних;

4) організують матеріально-технічне забезпечення Верховного Суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, міжобласного, районних (міських), міжрайонних (окружних) судів, військових судів регіонів, Військово-Морських Сил, гарнізонів, створюють належні умови для здійснення правосуддя;

5) здійснюють організаційне забезпечення виконання рішень, ухвал і постанов судів у цивільних справах, постанов у справах про адміністративні правопорушення та вироків, ухвал і постанов судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень. ( Стаття 19 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Розділ II. Судова система

Глава 1. Суди україни

Стаття 20. Суди України

Верховний Суд України, Верховний Суд Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, міжобласний суд, міжрайонні (окружні), районні (міські) суди та військові суди регіонів, Військово-Морських Сил і гарнізонів становлять судову систему загальних судів України. ( Стаття 20 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Глава 2. Районний (міський) суд

( Назва глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 21. Утворення районного (міського) суду

Районний (міський) суд утворюється в районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі в місті. ( Назва і текст статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 21-1. Міжрайонний (окружний) суд

Для забезпечення колегіального розгляду судових справ районними (міськими) судами, до яких обрано недостатню кількість суддів, утворюються міжрайонні (окружні) суди, до яких може входити декілька районних (міських) судів. Міжрайонні (окружні) суди утворюються Верховною Радою України.

Міжрайонний (окружний) суд розглядає справи у складі трьох суддів районних (міських) судів. ( Доповнено статтею 21-1 згідно із Законом N 2464-12 від 17.06.92)

Стаття 22. Порядок обрання суддів районного (міського) суду

Судді районних (міських) судів обираються відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів строком на десять років. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, обираються строком на п'ять років. ( Стаття 22 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 23. Склад районного (міського) суду

Районні (міські) суди обираються у складі кількох або одного судді.

Голова районного (міського) суду і його заступник з числа обраних суддів затверджуються відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів за спільним поданням Голови Верховного Суду Республіки Крим та Міністра юстиції Республіки Крим, голови обласного, Київського та Севастопольського міських судів і начальника управління юстиції обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. ( Стаття 23 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 24. Кількість суддів у районних (міських) судах

Кількість суддів у кожному районному (міському) суді визначається Президією Верховної Ради України за спільним поданням Міністра юстиції України та Голови Верховного Суду України. ( Стаття 24 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 25. Повноваження районного (міського) суду

Районний (міський) суд розглядає всі цивільні і кримінальні справи, за винятком справ, віднесених законом до відання інших судів.

У випадках, передбачених законодавством України, районний (міський) суд (суддя) розглядає справи про адміністративні правопорушення. ( Частина друга статті 25 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Районний (міський) суд вивчає і узагальнює судову практику, подає правову допомогу товариським судам, а також здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. ( Назва і текст статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 26. Голова районного (міського) суду

Голова районного (міського) суду:

1) головує в судових засіданнях; призначає суддів як головуючих у судових засіданнях; розподіляє інші обов'язки між суддями;

2) ( Пункт другий частини першої статті 26 виключено на підставі Закону N 4017-12 від 24.02.94 ) організує роботу із народними засідателями;

3) веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

4) керує вивченням і узагальненням судової практики і веденням судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

5) представляє до призначення судових виконавців і організує їх роботу;

6) керує роботою канцелярії суду;

7) організує роботу по підвищенню кваліфікації працівників суду;

8) організує роботу по роз'ясненню законодавства населенню, поданню правової допомоги товариським судам;

9) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Якщо до районного (міського) суду обрано одного суддю, він здійснює повноваження голови районного (міського) суду. ( Назва і текст статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 26-1. Голова міжрайонного (окружного) суду

Голова міжрайонного (окружного) суду призначається спільним рішенням Міністра юстиції України та Голови Верховного Суду України з числа голів районних (міських) народних судів, що входять до складу міжрайонного (окружного) суду.

Голова міжрайонного (окружного) суду головує в судових засіданнях або призначає для цього одного з народних суддів районних (міських) народних судів, що входять до міжрайонного (окружного) суду, вирішує питання про відвід народного судді, який одноособово розглядає справу, утворює склад з числа народних суддів районних (міських) народних судів, що входять до складу міжрайонного (окружного) суду. ( Доповнено статтею 26-1 згідно із Законом N 2464-12 від 17.06.92)

Стаття 27. Заміщення тимчасово відсутнього голови районного
(міського) суду або судді

У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка тощо) голови районного (міського) суду і його заступника виконання обов'язків голови покладається Міністром юстиції Республіки Крим, начальником управління юстиції відповідної місцевої державної адміністрації за погодженням з головою Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського суду на одного з суддів цього суду.

У разі тимчасової відсутності (тривала хвороба, відпустка тощо) судді районного (міського) суду Верховна Рада Республіки Крим, обласна, Київська чи Севастопольська міська Рада народних депутатів за поданням Голови Верховного Суду України і Міністра юстиції України обирають на час його відсутності одного з кандидатів у судді, який склав кваліфікаційний екзамен і відповідає вимогам частини першої статті 7 Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 ). ( Стаття 27 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 28. ( Статтю 28 виключено на підставі Закону N 4017-12 від 24.02.94 ) Рада неродних засідателів

При районному (міському) народному суді утворюється рада народних засідателів.

Організація, завдання і порядок діяльності ради народних засідателів визначаються Положенням, затверджуваним Президією Верховної Ради Української РСР.

Глава 3. Верховний суд Республіки Крим, обласний,
Київський і Севастопольський міські суди
та міжобласний суд

( Назва глави 3 розділу II в редакції Закону N 4017-12 від
24.02.94 )

Стаття 29. Порядок обрання Верховного Суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського міських
судів

Верховний Суд Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди обираються Верховною Радою України строком на десять років у складі голови, заступників голови і суддів.

Народні засідателі цих судів за поданням голови Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів в необхідній кількості обираються відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласною, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів строком на п'ять років.

Кількісний склад Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів встановлюється Президією Верховної Ради України за поданням Міністра юстиції України та Голови Верховного Суду України. ( Стаття 29 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 30. Склад Верховного Суду Республіки Крим, обласного,
Київського і Севастопольського міських судів

Верховний Суд Республіки Крим, обласний, Київський і Севастопольський міські суди діють в складі:

1) президії суду;

2) судової колегії в цивільних справах;

3) судової колегії в кримінальних справах. ( Назва і текст статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 30-1. Порядок обрання міжобласного суду

Міжобласний суд обирається Верховною Радою України строком на десять років у складі голови, заступника голови і суддів. Народні засідателі міжобласного суду обираються Верховною Радою України строком на п'ять років за поданням голови цього суду.

Кількісний склад міжобласного суду встановлюється Президією Верховної Ради України за поданням Міністра юстиції і Голови Верховного Суду України. ( Доповнено статтею 30-1 згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 31. Повноваження Верховного Суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського
міських судів

Верховний Суд Республіки Крим, обласний, Київський і Севастопольський міські суди:

розглядає у межах своїх повноважень справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

здійснюючи нагляд за судовою діяльністю районних (міських) міжрайонних (окружних) судів, також вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику;

здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. ( Назва і текст статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 31-1. Повноваження міжобласного суду

Міжобласний суд є судом першої інстанції і в межах своїх повноважень розглядає на особливо режимних об'єктах, розташованих на території України, всі цивільні і кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законодавством України. ( Доповнено статтею 31-1 згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 32. Президія Верховного Суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського
міських судів

Президія Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів утворюється у складі голови, заступників голови і суддів у кількості, що визначається Президією Верховної Ради України за поданням Голови Верховного Суду України та Міністра юстиції України.

Склад президій цих судів затверджується Президією Верховної Ради України.

Участь прокурора Республіки Крим, прокурора області, міст Києва і Севастополя в засіданні президії Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських судів при розгляді судових справ є обов'язковою. ( Стаття 32 в редакції Закону N 4017-12 від 42.02,94 )

Стаття 33. Повноваження президії Верховного Суду Республіки
Крим, обласного, Київського і Севастопольського
міських судів

Президія Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів:

1) у межах своїх повноважень розглядає справи в порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

2) затверджує за поданням голови суду склад судової колегії в цивільних справах і судової колегії в кримінальних справах;

3) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики і аналізу судової статистики;

4) заслуховує звіти голів судових колегій про діяльність колегій, розглядає питання роботи апарату суду;

5) подає допомогу районним (міським), міжрайонним (окружним) суд правильному застосуванні законодавства. ( Пункт п'ятий статті 33 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

6) здійснює інші повноваження, надані їй законодавством. ( Назва і текст статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 34. Порядок роботи президії Верховного Суду Республіки
Крим, обласного, Київського і Севастопольського
міських судів

Засідання президії Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів проводяться не менш як два рази на місяць.

Засідання президії є правомочним при наявності більшості членів президії.

Постанови президії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів президії, які беруть участь у голосуванні.

Постанови президії підписуються головою суду. ( Назва і текст статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 35. Судові колегії Верховного Суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського міських
судів

Судова колегія в цивільних справах і судова колегія в кримінальних справах затверджується президією Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міськох судів з числа суддів відповідного суду. Судові колегії очолюють заступники голови суду.

Голова Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів в необхідних випадках має право своїм розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у складі іншої колегії. ( Назва і текст статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 36. Повноваження судових колегій Верховного Суду
Республіки Крим, обласного, Київського і
Севастопольського міських судів

Судова колегія в цивільних справах і судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів розглядають у межах своїх повноважень справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку і в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. ( Назва і текст статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 37. Голова Верховного Суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського
міських судів

Голова Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів:

1) може головувати в судових засіданнях колегій;

2) приносить у межах і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах;

3) у випадках і порядку, встановлених законом, зупиняє виконання рішень і ухвал по цивільних справах;

4) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

5) скликає президію суду і вносить на розгляд президії питання, що потребують її рішення; головує на засіданнях президії;

6) інформує відповідно Верховну Раду Республіки Крим, обласну, Київську і Севастопольську міські Ради народних депутатів з питань діяльності суду; (Пункт шостий статті 37 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

7) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;

8) організує роботу по підвищенню кваліфікації членів суду і працівників апарату суду;

9) керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату суду;

10) веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

11) спільно з Міністром юстиції Республіки Крим, начальником управління юстиції обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженням з головою Верховного Суду України, Міністром юстиції України представляє кандидатів для обрання суддями районних (міських) судів; ( Статтю 37 доповнено пунктом 11 згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

12) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. ( Назва і текст статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 38. Заступники голови Верховного Суду Республіки
Крим, обласного, Київського і Севастопольського
міських судів

Заступники голови Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, які є одночасно головами судових колегій суду:

1) головують у судових засіданнях керованих ними колегій або призначають для цього членів суду;

2) утворюють склад суду для розгляду справ у судових засіданнях колегій;

3) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій;

4) подають президії Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів звіти діяльність колегій;

5) здійснюють відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду;

6) ведуть особистий прийом громадян;

7) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

У разі відсутності голови Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів його права і обов'язки здійснює за його дорученням один з заступників голови суду. ( Назва і текст статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Глава 3-1. Військові суди

Стаття 38-1. Завдання військових судів

Військові суди здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, передбачених законодавством України.

Діяльність військових судів спрямована на охорону від будь-яких посягань безпеки України, боєздатності і боєготовності її Збройних Сил та інших військових формувань, захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.

Стаття 38-2. Утворення військових судів

В Україні утворюються військові суди гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил.

Військовий суд гарнізону утворюється на території, на якій розташовано один або кілька військових гарнізонів.

Стаття 38-3. Порядок обрання і склад військових судів

Судді військових судів обираються Верховною Радою України строком на десять років. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, обираються строком на п'ять років.

Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим статтею 7 Закону України "Про статус суддів" (2862-12), перебувають на військовій службі і мають військове звання офіцерського складу.

Військовий суд гарнізону обирається у складі голови, заступника голови і суддів.

Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил обирається у складі голови, заступника (заступників) голови і суддів.

Кількість суддів у військових судах гарнізонів, регіонів, Військово-Морських Сил встановлюється Верховною Радою України за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України.

Кількість народних засідателів по кожному військовому суду визначається головою військового суду регіону, Військово-Морських Сил за погодженням з відповідним військовим командуванням.

Стаття 38-4. Порядок обрання народних засідателів
військових судів

Народні засідателі військових судів обираються відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на п'ять років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі і досягли 25-річного віку.

При здійсненні правосуддя народні засідателі військових судів користуються всіма правами судді.

Порядок проведення зборів військовослужбовців визначається Міністерством юстиції України за погодженням з Міністерством оборони України.

Народні засідателі, які не виправдали виявленої довіри, можуть бути відкликані зборами військовослужбовців, що їх обрали.

Стаття 38-5. Повноваження військових судів

Військові суди розглядають:

1) справи про всі злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України і Президентом України, а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;

2) всі справи про шпигунство;

3) справи про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;

4) справи про злочини, вчинені певними категоріями осіб, що визначаються законодавством України;

5) справи про адміністративні правопорушення військовослужбовців;

6) справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб і органів військового управління;

7) справи про захист честі і гідності, сторонами у яких є військовослужбовці або військові організації.

8) інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.

У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні кількох злочинів, якщо справа хоча б про один із злочинів підсудна військовому суду, а про інші - загальному суду, справа про всі злочини розглядається військовим судом.

У разі обвинувачення групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з обвинувачених справа підсудна загальному суду, справа щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом.

Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними у пунктах 1 і 3 частини першої цієї статті, в період проходження ними військової служби, розглядаються військовими судами і в тому разі, коли на момент розгляду справи вони звільнилися з військової служби.

Справи про злочини, вчинені особами до їх призову чи вступу на військову службу, розглядаються загальними судами.

Військові суди разом з кримінальними справами розглядають цивільні позови про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок злочину.

Стаття 38-6. Повноваження військового суду гарнізону

Військовий суд гарнізону як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні справи за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил; справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб та органів військового управління; справи про захист честі і гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації; інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій; справи за скаргами на санкцію прокурора про взяття під варту, на постанови про закриття кримінальної справи чи відмову в її порушенні у справах про злочини, підсудні військовим судам; а також питання, що виникають при виконанні рішень і вироків, постановлених військовими судами.

Стаття 38-7. Повноваження військового суду регіону,
Військово-Морських Сил

Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил:

у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і у зв'язку з нововиявленими обставинами;

здійснюючи нагляд за судовою діяльністю військових судів гарнізонів, вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику;

здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Стаття 38-8. Голова військового суду гарнізону

Голова військового суду гарнізону:

1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, утворює склад суду для колегіального розгляду справ, вирішує питання про відвід судді, який одноособово розглядає справу;

2) здійснює керівництво вивченням та узагальненням судової практики і веденням судової статистики, вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

3) керує роботою канцелярії суду;

4) призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;

5) веде особистий прийом, організує роботу по прийому військовослужбовців та інших громадян, розгляду скарг, заяв і пропозицій;

6) організує роботу по підвищенню кваліфікації суддів, працівників апарату суду;

7) інформує командування військових об'єднань і гарнізонів з питань діяльності суду;

8) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Голова військового суду гарнізону в межах своєї компетенції видає накази з питань організації роботи суду.

Стаття 38-9. Голова військового суду регіону,
Військово-Морських Сил

Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил:

1) головує в судових засіданнях;

2) призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, утворює склад суду для розгляду справ;

3) вирішує питання про відвід судді, який одноособово розглядає справу, а також про відвід голови військового суду гарнізону, який одноособово розглядає справу;

4) приносить у межах і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах;

5) здійснює керівництво роботою суду;

6) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, діловодству, веденню і аналізу судової статистики, вносить подання у державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

7) веде особистий прийом, організує роботу суддів по прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв і скарг;

8) призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;

9) організує роботу по підвищенню кваліфікації суддів, працівників апарату суду і народних засідателів;

10) інформує відповідне військове командування з питань діяльності суду;

11) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил у межах своєї компетенції видає накази з питань організації роботи суду.

Стаття 38-10. Порядок матеріально-технічного забезпечення
діяльності військових судів

Фінансування, матеріально-технічне постачання, забезпечення транспортом, засобами зв'язку, зберігання архівних матеріалів військових судів і військової колегії Верховного Суду України покладається на відповідні установи Міністерства оборони України за рахунок відповідно Міністерства юстиції України і Верховного Суду України з коштів державного бюджету, які спеціально виділяються на утримання військових судів.

Посадові оклади та доплати за кваліфікаційні класи військовим суддям встановлюються на рівні посадових окладів і доплат за кваліфікаційні класи суддів відповідних загальних судів. Доплати за військові звання і вислугу років встановлюються законодавством України для військовослужбовців. Посадові оклади працівників апарату військових судів не можуть бути меншими, ніж посадові оклади працівників апаратів відповідних загальних судів.

Стаття 38-11. Комплектування військових судів

Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.

Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій службі і входять у штатну чисельність Збройних Сил України. На них поширюються права, пільги і переваги, встановлені законодавством України для військовослужбовців.

Перелік штатних посад суддів військових судів і військової колегії Верховного Суду України та відповідних цим посадам військових звань затверджується Президією Верховної Ради України: для військових судів - за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України, для військової колегії - за поданням Голови Верховного Суду України.

Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України: суддям військових судів гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил - за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України, суддям військової колегії Верховного Суду України - за поданням Голови Верховного Суду України. Строки і порядок присвоєння військових звань, порядок призову і звільнення з військової служби працівників військових судів визначаються законодавством України.

Судді військових судів мають право на відставку відповідно до Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 ). При звільненні з військової служби та виході у відставку судді військових судів за їх вибором мають право на одержання щомісячного довічного утримання та інших пільг, передбачених Законом України "Про статус суддів" або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців. Суддя військового суду не може бути звільнений з військової служби, крім випадків звільнення за власним бажанням, за станом здоров'я, а також у разі досягнення 60-річного віку.

Стаття 38-12. Охорона військових судів і конвоювання
арештованих

Охорона службових приміщень військових судів здійснюється військовими частинами гарнізонів, на території яких дислокуються військові суди.

Конвоювання у військові суди осіб, яких тримають під вартою на гауптвахтах, і охорона цих осіб здійснюється військовими комендатурами. Конвоювання осіб, яких тримають під вартою в слідчих ізоляторах, тюрмах та інших установах Міністерства внутрішніх справ України, здійснюється підрозділами внутрішніх військ. ( Розділ II доповнено главою 3-1 згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Глава 4. Верховний Суд України

Стаття 39. Верховний Суд України - найвищий судовий
орган України

Верховний Суд України є найвищим судовим органом України і здійснює нагляд за судовою діяльністю судів республіки в порядку, встановлюваному законодавством України. ( Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 40. Повноваження Верховного Суду України

Верховний Суд України:

у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає керівні роз'яснення судам у питаннях застосування республіканського законодавства, що виникають при розгляді судових справ. Керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України є обов'язковими для судів, інших органів і службових осіб, що застосовують закон, по якому дано роз'яснення;

здійснює контроль за виконанням судами республіки керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України;

вирішує в межах своїх повноважень питаннях, що випливають з міжнародних договорів України;

здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Відповідно до Конституції України ( 888-09 ) Верховному Суду України належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України. ( Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 41. Порядок обрання і підзвітність Верховного Суду
України

Верховний Суд України обирається Верховною Радою України строком на десять років у складі Голови, заступників Голови, членів Верховного Суду і народних засідателів. ( Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Кількісний склад Верховного Суду України встановлюється Верховною Радою України.

Верховний Суд України один раз у п'ять років інформує Верховну Раду України про свою діяльність. ( Частина третя статті 41 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 42. Порядок затвердження першого заступника Голови і
голів судових колегій Верховного Суду України

Президія Верховної Ради України за поданням Голови Верховного Суду України затверджує:

з числа заступників Голови Верховного Суду України - першого заступника Голови Верховного Суду України;

з числа заступників Голови або членів Верховного Суду України - голів судових колегій Верховного Суду України.

Стаття 43. Склад Верховного Суду України

Верховний Суд України діє в складі:

1) Пленуму Верховного Суду України;

2) судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України;

3) судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України;

4) військової колегії. ( Частину першу статті 43 доповнено пунктом четвертим згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду України утворюється президія Верховного Суду України.

Стаття 44. Пленум Верховного Суду України

Пленум Верховного Суду України діє в складі Голови Верховного Суду України, заступників Голови і членів Верховного Суду України.

У засіданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України і Міністр юстиції України. Участь Генерального прокурора України в роботі Пленуму є обов'язковою.

У засіданнях Пленум, не зв'язаних з розглядом судових справ, на запрошення Голови Верховного Суду України можуть брати участь судді, члени науково-консультативної ради при Верховному Суді України, представники міністерств, державних комітетів і відомств, інших державних органів і громадських організацій, а також наукових установ. ( Стаття 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 45. Повноваження Пленуму Верховного Суду України

Пленум Верховного Суду України:

1) у межах своїх повноважень розглядає справи в порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

2) розглядає матеріали узагальнення судової практики і судової статистики, а також подання Генерального прокурора України і Міністра юстиції України і дає керівні роз'яснення судам у питаннях застосування республіканського законодавства; при обговоренні питання про дачу судам керівних роз'яснень заслуховує повідомлення голів Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів про судову практику по застосуванню законодавства; ( Пункт другий статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

3) затверджує за поданням Голови Верховного Суду України склад судових колегій, а також заступників голів судових колегій і секретаря Пленуму Верховного Суду України з числа членів Верховного Суду України;

4) затверджує за поданням Голови Верховного Суду України науково-консультативну раду при Верховному Суді України;

5) розглядає і вирішує питання про внесення подань в порядку законодавчої ініціативи у Верховну Раду України та про тлумачення законів України; ( Пункт п'ятий статті 45 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

6) заслуховує повідомлення про роботу Верховного Суду України і звіти голів судових колегій Верховного Суду України про діяльність колегій;

7) розглядає подання Голови Верховного Суду України про невідповідність керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України законодавству України; ( Пункт сьомий статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

8) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Стаття 46. Розгляд Пленумом Верховного Суду України
питань, не зв'язаних з вирішенням судових справ

Питання, не зв'язані з вирішенням судових справ, внесені відповідно до цього Закону на розгляд Пленуму Головою Верховного Суду України, Генеральним прокурором України або Міністром юстиції України, заслуховуються відповідно по їх доповідях або доповідях уповноважених ними осіб. При цьому у питаннях, внесених на розгляд Пленуму Головою Верховного Суду України або Міністром юстиції України, Генеральний прокурор України дає висновок. В обговоренні цих питань можуть брати участь також особи, запрошені на засідання Пленуму Верховного Суду України.

Для підготовки проекту постанови, що містить керівні роз'ясненя, Пленум у необхідних випадках утворює редакційну комісію з числа членів Пленуму. (Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 47. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України

Пленум Верховного Суду України скликається не менш як один раз на три місяці. Про час скликання Пленуму і питання, що вносяться на його розгляд, члени Пленуму, Генеральний прокурор України і Міністр юстиції України повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до засідання.

Проекти постанов Пленуму і копії протестів або подань по судових справах надсилаються членам Пленуму, Генеральному прокурору України і Міністру юстиції України не пізніш як за десять днів до засідання.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є правомочними при наявності не менш як двох третин його складу.

Постанови Пленуму Верховного Суду України приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, які беруть участь у голосуванні.

Постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Суду України і секретарем Пленуму.

Секретар Пленуму Верховного Суду України поряд з виконанням обов'язків члена Верховного Суду України здійснює організаційну роботу по підготовці засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу і провадить дії, необхідні для виконання прийнятих Пленумом постанов. ( Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 48. Судові колегії Верховного Суду України

Склад судової колегії в цивільних справах, судової колегії в кримінальних справах і військової колегії затверджується Пленумом Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду України. ( Частина перша статті 48 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Голова Верховного Суду України у необхідних випадках має право своїм розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у складі іншої колегії.

Стаття 49. Повноваження судових колегій Верховного Суду
України

Судові колегії Верховного Суду України розглядають у межах своїх повноважень справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами. ( Частина перша статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

Стаття 50. Президія Верховного Суду України

Президія Верховного Суду України утворюється в складі Голови, заступників Голови і членів Верховного Суду України в кількості, що визначається Президією Верховної Ради України.

Склад президії Верховного Суду України затверджується Президією Верховної Ради України за поданням Голови Верховного Суду України.

Президія Верховного Суду України розглядає питання організації роботи судових колегій і апарату Верховного Суду України, а також подає допомогу нижчестоящим судам у правильному застосуванні законодавства, координуючи цю діяльність з Міністерством юстиції України.

Засідання президії Верховного Суду України проводяться не менш як один раз на місяць.

Засідання президії Верховного Суду України є правомочними при наявності більшості членів президії.

Постанови президії приймаються більшістю голосів членів президії, які беруть участь у засіданні, і підписуються Головою Верховного Суду України.

Стаття 51. Голова Верховного Суду України

Голова Верховного Суду України:

1) приносить у межах і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах;

2) у випадках і порядку, встановлених законом, зупиняє виконання рішень, вироків, ухвал і постанов по судових справах;

3) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а також організує роботу по здійсненню контролю за виконанням керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України і вносить матеріали на розгляд Пленуму; ( Пункт третій статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

4) скликає Пленум Верховного Суду України і головує на його засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи;

5) скликає президію Верховного Суду України і вносить на розгляд президії питання, що потребують її рішення; головує на засіданнях президії;

6) ( Пункт шостий статті 51 виключено згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 ) вносить подання у Верховну Раду України з питань тлумачення законів України;

7) вносить у Пленум Верховного Суду України подання про невідповідність роз'яснень Пленуму Верховного Суду України законодавству України; ( Пункт сьомий статті 51 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

8) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Верховного Суду України; ( Пункт восьмий статті 51 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

9) керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату Верховного Суду України;

10) веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

11) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Стаття 52. Заступники Голови Верховного Суду України

Заступники Голови Верховного Суду України:

1) можуть головувати у судових засіданнях колегій Верховного Суду України;

2) приносять у межах і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах;

3) у випадку і порядку, встановлених законом, зупиняють виконання рішень, вироків, ухвал і постанов по судових справах;

4) здійснюють відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату Верховного Суду України;

5) ведуть особистий прийом громадян.

У разі відсутності Голови Верховного Суду України його права і обов'язки здійснює перший заступник Голови Верховного Суду України, а при відсутності першого заступника - заступник Голови Верховного Суду України.

Стаття 53. Голови судових колегій Верховного Суду України

Голови судових колегій Верховного Суду України:

1) головують у судових засіданнях керованих ними колегій або призначають для цього членів суду;

2) утворюють склад суду для розгляду справ у судових засіданнях колегій;

3) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій;

4) подають Пленуму Верховного Суду України звіти про діяльність колегій;

5) мають право витребувати судові справи для вивчення і узагальнення судової практики;

6) організують роботу по підвищенню кваліфікації суддів відповідної судової колегії. ( Стаття 53 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 54. Бюлетень Верховного Суду України

Верховний Суд України видає "Бюлетень Верховного Суду України".

Розділ III. Судді і народні засідателі

Стаття 55. Вимоги до кандидатів у судді і народні
засідателі

Вимоги до кандидатів у судді визначаються Законом України "Про статус суддів" ( 2862-12 ).

Народним засідателем Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, міжобласного суду може бути громадянин України, який на день обрання досяг 30-річного віку. Народним засідателем Верховного Суду України може бути громадянин України, який на день обрання досяг 35-річного віку.

Не може бути народним засідателем особа, яка має судимість, особа з обмеженою дієздатністю або яку за рішенням суду визнано недієздатною. ( Стаття 55 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 56. Строк, на який народні засідателі закликаються до
виконання обов'язків у суді

Народні засідателі закликаються до виконання своїх обов'язків у судах в порядку черговості не більш як на місяць на рік, крім випадків, коли продовження цього строку викликається необхідністю закінчити розгляд судової справи, початої з їх участю. ( Стаття 56 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 57. Збереження за народними засідателями середнього
заробітку на час виконання ними обов'язків у суді

За народними засідателями з числа робітників, колгоспників і службовців на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.

Народним засідателям, які не є робітниками, колгоспниками і службовцями, відшкодовуються витрати, зв'язані з виконанням їх обов'язків у суді. Порядок і розміри відшкодування встановлюються Президією Верховної Ради України.

Стаття 58. Припинення повноважень суддів і звільнення
їх з посади

Припинення повноважень суддів і звільнення їх з посади проводиться на підставах і в порядку, встановлених Законом України "Про статус суддів" (2862-12).

Народні засідателі можуть бути відкликані виборцями або органом, який їх обрав, за поданням голови відповідного суду, якщо вони не виправдали виявленої їм довіри або вчинили дії, не гідні звання народного засідателя. ( Стаття 58 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 59. ( Статтю 59 виключено на підставі Закону N 4017-12

від 24.02.94 ) Відкликання суддів і народних засідателів

Судді і народні засідателі судів Української РСР можуть бути відкликані виборцями або органом, що їх обрав, якщо вони не виправдали виявленого їм довір'я або вчинили дії, не гідні високого звання судді чи народного засідателя.

Порядок відкликання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів визначається Законом Української РСР "Про порядок відкликання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР".

Голова, заступники голови, члени і народні засідателі обласного, Київського міського суду можуть бути відкликані обласною, Київською міською Радою народних депутатів.

Голова, заступники Голови, члени і народні засідателі Верховного Суду Української РСР моэжуть бути відкликані Верховною Радою Української РСР, а в період між її сесіями - Президією Верховної Ради Української РСР з наступним поданням виданого у зв'язку з цим Указу на затвердження Верховної Ради Української РСР на черговій сесії.

Стаття 60. ( Статтю 60 виключено згідно із Законом N 4017-12

від 24.02.94 ) Дострокове звільнення суддів і народних засідателів

Судді і народні засідателі судів Української РСР можуть бути увільнені від виконання своїх обэязків до закінчення строку повноважень у зв'язку з тривалою хворобою, а також на їх прохання - з інших поважних причин.

Дострокове звільнення народних суддів районних (міських) народних судів проводиться Президією Верховної Ради Української РСР за поданням Міністра юстиції Української РСР.

Дострокове звільнення народних засідателів районних (міських) народних судів проводиться нпа зборах громадян за місцем їх роботи або проживання, а також на зборах військовослужбовців по військових частинах, де вони були обрані народними засідателями.

Голова, заступники голови, члени і народні засідателі обласного, Київського міського суду можуть бути достроково звільнені відповідно обласною, Київською міською Радою народних депутатів.

Голова, заступники Голови, члени і народні засідателі Верховного Суду Української РСР моэжуть бути достроково звільнені Верховною Радою Української РСР, а в період між її сесіями - Президією Верховної Ради Української РСР з наступним поданням виданого у зв'язку з цим Указу на затвердження Верховної Ради Української РСР на черговій сесії.

Стаття 61. Вибори суддів і народних засідателів замість
вибулих

У разі вибуття окремих суддів і народних засідателів судів України проводяться вибори суддів і народних засідателів замість вибулих. Вибори проводяться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про статус суддів" ( 2862-12 ). ( Стаття 61 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 62. Недоторканність суддів і народних засідателів

Судді - недоторканні. Гарантії недоторканності суддів встановлюються Законом України "Про статус суддів".

Гарантії недоторканності суддів поширюються на народних засідателів під час виконання ними обов'язків у суді. ( Стаття 62 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 63. Дисциплінарна відповідальність суддів

Судді судів України несуть дисциплінарну відповідальність на підставах і в порядку, встановлених законами України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) і "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України" ( 3911-12 ). ( Стаття 63 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Розділ IV. Судові виконавці

Стаття 64. Призначення судових виконавців

Судові виконавці перебувають при районних (міських) судах і призначаються Міністром юстиції Республіки Крим, начальниками управлінь юстиції обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій за поданням голови районного (міського) суду.

У районних (міських) судах, де є два і більше судових виконавців, один з них призначається старшим судовим виконавцем. ( Стаття 64 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Стаття 65. Повноваження судових виконавців

На судових виконавців покладається виконання рішень, ухвал і постанов по цивільних справах, виконання вироків, ухвал і постанов по кримінальних справах у частині майнових стягнень, а також інших рішень і постанов у передбачених законом випадках.

Стаття 66. Обов'язковість вимог, що їх пред'являють судові
виконавці

Відповідно до законодавства України вимоги, що їх пред'являють судові виконавці по виконанню рішень, вироків, ухвал і постанов судів, інших рішень і постанов, які підлягають виконанню, є обов'язковими для всіх державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій, службових осіб і громадян на всій території України. ( Стаття 66 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

Розділ V. Інші питання організації судів України

Стаття 67. Структура і штатна чисельність апаратів
судів України

З метою забезпечення роботи судів по здійсненню правосуддя, узагальненню судової практики та іншої діяльності в судах України є апарати судів.

Структура і штатна чисельність апарату районного (міського) суду затверджуються Міністром юстиції Республіки Крим, начальниками управлінь юстиції обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у межах штатної чисельності і фонду заробітної плати. (Частина друга статті 67 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Структура і штатна чисельність апарату Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів затверджуються Міністром юстиції України за поданням голови відповідного суду. ( Частина третя статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4017-12 від 24.02.94 )

У складі апарату Верховного Суду України утворюються відділи та інші структурні підрозділи, необхідні для виконання функцій, зв'язаних з діяльністю Верховного Суду України.

Структура і штатна чисельність апарату Верховного Суду України затверджуються Президією Верховної Ради України за поданням Голови Верховного Суду України.

Штатний розпис Верховного Суду України, положення про відділи та інші структурні підрозділи затверджуються Головою Верховного Суду України.

Стаття 68. Печатка судів України

Суди України мають печатку з зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. ( Стаття 68 в редакції Закону N 4017-12 від 24.02.94 )

Голова Президії Верховної Ради Української РСР О. ВАТЧЕНКО

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР Я. КОЛОТУХА

м.Київ, 5 червня 1981 року
№ 2022-X