Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 02.08.96 N 204
м.Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Правління Національного банку України
N 79 від 17.02.2009)

Про затвердження Інструкції "Про безготівкові
розрахунки в господарському обороті України"
(Інструкція N 7)

(Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Правління Національного банку України
від 6 грудня 1996 року N 316,
від 30 грудня 1996 року N 348,
від 2 червня 1997 року N 173,
від 19 серпня 1997 року N 278,
від 24 грудня 1997 року N 454,
від 31 грудня 1997 року N 473,
від 28 січня 1998 року N 26,
від 19 лютого 1998 року N 56,

(Додатково див. листи Національного банку України
від 15 липня 1997 року N 25-011/1026-5102,
від 8 січня 1998 року N 25-021/35-152

(Текст документа із змінами на 06.03.98 р. отримано з Нацбанку)

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку
N 49 від 05.02.99 )

Розглянувши проект Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" і ввести її в дію з 1 вересня 1996 року.

2. Кримському республіканському, обласним та по м.Києву і Київській області управлінням Національного банку України організувати роботу з комерційними банками з вивчення Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України".

3. Встановити, що з введенням в дію цієї Інструкції вважаються такими, що втратили чинність:

- Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 24 травня 1993 року N 37;

- листи Національного банку України: від 04.08.93 р. N 22001/167; від 30.12.93 р. N 17010/2134-7901; від 02.06.94 р. N 126; від 19.12.94 р. N 217; від 28.12.94 р. N 220; від 29.12.94 р. N 222; від 02.02.95 р. N 231; від 24.02.95 р. N 234; від 11.10.95 р. N 308; від 02.02.95 р. N 22017/76.

4. В зв'язку з прийняттям цієї Інструкції вносяться такі зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України:

В розділі XI "Кредитні і розрахункові операції підприємств, організацій та громадян" змінюється назва рахунку N 722 "Розрахункові чекові книжки" на "Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки" та назва рахунку N 723 "Акцептовані платіжні доручення" на "Гарантовані платіжні доручення".

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на департамент бухгалтерського обліку та розрахунків (П.М.Сенищ).

Голова Правління В.А.Ющенко.

Затверджено
постановою Правління
Національного банку України
від 02 серпня 1996 р. N 204

Інструкція N 7
про безготівкові розрахунки
в господарському обороті України

Розділ I. Загальні положення

1. Інструкція про безготівкові розрахунки в господарському обороті України (далі - Інструкція) розроблена згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ), іншими законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України.

2. Інструкція визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків у національній валюті України (далі йдеться тільки про розрахунки у національній валюті), їх форми, стандарти документів та порядок їх обігу, що впроваджуються в господарський оборот України.

Інструкція поширюється на підприємства, організації та установи всіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі підприємства), банки та їх установи, фізичні особи та обов'язкова для виконання ними.

(Пункт 2 розділу I змінено згідно з постановою Правління НБУ від 19.02.98 р. N 56)

3. Юридичні особи, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, та фізичні особи, у тому числі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності відкривають поточні рахунки, інші рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. У разі відкриття підприємством в установах банків більше одного рахунку, воно визначає один з цих рахунків як основний.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.

Банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

Доручення підприємств на перерахування коштів приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках, крім випадків, передбачених пунктом 22 цієї Інструкції.

У разі відсутності (недостатності) коштів на основному рахунку підприємства банк приймає його доручення на перерахування коштів у випадках, передбачених пунктом 22 цієї Інструкції, та розрахункові документи на безспірне списання (стягнення) коштів і обліковує їх на позабалансовому рахунку N 9803 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у платників", виконуючи платежі згідно з черговістю, встановленою чинним законодавством. Якщо законодавством не визначено черговість виконання платежів, такі документи виконуються банками у календарній черговості їх надходження.

Якщо на кореспондентському рахунку банку недостатньо коштів для виконання розрахункових документів на перерахування (стягнення) коштів з рахунку клієнта, банк їх приймає та обліковує на позабалансовому рахунку N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку".

Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого можуть здійснюватися лише у випадках уступки вимоги і переводу боргу відповідно до глави 17 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) України та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

(Пункт 3 розділу I змінено згідно з постановами Правління НБУ: від 19.08.97 р. N 278, від 31.12.97 р. N 473, від 19.02.98 р. N 56)

4. Кошти підприємств підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком ліміту та норм витрат з виручки, які передбачені діючим порядком ведення касових операцій у господарстві України.

5. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків. Зразок договору на розрахунково-касове обслуговування наведений у додатку N 1.

Підприємства самостійно обирають форми розрахунків, передбачені цією Інструкцією, та вказують їх при укладенні між собою договорів.

Примірники оригіналів договорів підлягають маркуванню згідно з Положенням про гербовий збір, затвердженим Указом Президента України від 06.11.98 N 1222/98. ( Пункт третій розділу I доповнено абзацом третім згідно з Постановою Нацбанку N 49 від 05.02.99 )

6. Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями;

- чеками;

- акредитивами;

- векселями;

- платіжними вимогами;

- інкасовими дорученнями (розпорядженнями). Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання платіжних карток визначається Національним банком України.

(Пункт 6 розділу I доповнено абзацом згідно з постановою Правління НБУ від 02.06.97 р. N 173)

7. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.

Розділ II. Оформлення розрахункових документів
та їх приймання установами банків

8. Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми, такі реквізити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, місяць, рік його виписки. Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових документах, які заповнюються за допомогою технічних засобів, допускається зазначення місяця цифрами (01-12);

в) назви платника та одержувача коштів (їх офіційне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (далі за текстом та у додатках - код), у фізичних осіб - ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах банку;

У разі, якщо платник є особою, яка відповідно до чинного законодавства України визнається нерезидентом, реквізит "Платник" має додатково вміщувати назву країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання);

(Підпункт в) пункту 8 доповнено абзацом 2 згідно з постановою Правління НБУ від 24.12.97 р. N 454)

г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

д) суму платежу цифрами та літерами.

При зазначенні суми цифрами розділовим знаком є кома, а цифрами проставляється як сума у цілих гривнях, так і сума копійок. Наприклад: 123,45. При зазначенні суми літерами назва грошової одиниці вказується у скороченій формі, а сума копійок - цифрами. Наприклад: двадцять одна грн. 78 коп.;

(Підпункт "д" пункту 8 доповнено абзацем 2 згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348)

е) призначення платежу: назву товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його номера і дати, зазначення назви і відповідної статті закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів тощо.

(Абзац 1 підпункту е) пункту 8 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 28.01.98 р. N 26)

Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення;

У разі, якщо платник або одержувач платежу (або вони разом) є особами, які відповідно до чинного законодавства України визнаються нерезидентами, реквізит "Призначення платежу" обов'язково має додатково вміщувати дані про зміст операції, за якою здійснюється рух коштів, а також код країни, в якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб країна постійного проживання). Ці дані мають бути відображені у вигляді семизначного коду, що утворюється таким чином: перші чотири знаки - код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки - код країни одержувача платежу за Класифікатором країн світу (ДК007-96);

(Підпункт е) пункту 8 доповнено абзацом 3 згідно з постановою Правління НБУ від 24.12.97 р. N 454)

є) на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених у пункті 9) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;

ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

з) суму податку на додану вартість (цифрами) або напис "без податку на додану вартість.

(Змінено згідно з постановою Правління НБУ від 02.06.97 р. N 173)

У разі, якщо хоча б один з вищезазначених реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення і підчистки у розрахункових документах не допускаються.

Банк не має права робити виправлення на поданих розрахункових документах, за винятком випадків, обумовлених нормативними актами Національного банку України.

У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотній стороні напис про причину повернення документа без виконання (за підписами головного бухгалтера і виконавця, завірених штампом банку) та повернути його клієнту.

9. Розрахункові документи за операціями, що здійснюються:

- суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами повинні мати відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, яким відповідно до чинного законодавства України та установчих документів підприємства надане право розпорядження рахунком і підпису розрахункових документів і які повідомлені банку в картці із зразками підписів та відбитком печатки;

- відділеннями, філіями, представництвами від імені юридичної особи, підписуються особами, які уповноважені цією юридичною особою, і завіряються відбитком печатки, що відповідає вміщеним в картку зразкам підписів та відбитка печатки;

- підприємцями без створення юридичної особи, підписуються однією відповідальною особою, зразок підпису якої зазначений в картці зразків підписів та відбитка печатки (при наявності печатки);

- фізичними особами, підписуються ними та приймаються банком до виконання за наявністю на документі підпису, що відповідає зразку вміщеного в картку рахунку.

10. Клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв'язку. Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

11. Паперові розрахункові документи, як правило, виписуються з використанням технічних засобів за один раз під копірку у двох примірниках, платіжні вимоги та документи підприємств, які обслуговуються в одній установі банку, - в трьох примірниках (якщо застосування копірки неможливе, то на всіх тотожних примірниках у правому верхньому куті мають бути вміщені послідовні порядкові номери).

Для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у двох примірниках меморіальний ордер.

Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа.

12. Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.

Установи банків, у разі технічної можливості врахування поточних надходжень коштів на рахунки клієнтів протягом операційного дня, можуть здійснювати платежі за їх дорученнями з врахуванням цих сум.

13. Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку.

Розрахунки за документами, що надійшли до банку платника протягом операційного дня, здійснюються банком того ж дня.

Розрахункові документи, які надійшли після операційного дня, банк виконує наступного дня.

14. На всіх примірниках паперових розрахункових документів банк в обов'язковому порядку в правому верхньому куті проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на них, крім того, проставляється штамп "Вечірня". Дата виконання розрахункового документа проставляється в правому нижньому куті.

У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою проводки його банком, дата отримання банком документа у правому верхньому куті не проставляється.

15. Банк одержувача зобов'язаний зараховувати кошти на рахунки клієнтів не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від розрахункової палати.

Якщо розрахунки здійснюються без застосування системи електронних міжбанківських розрахунків, розрахункові документи підприємств між установами банків доставляються кур'єрською поштою (далі - спецзв'язком) згідно з "Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Міністерства зв'язку України".

16. Спецзв'язком розрахункові документи відправляються банком одержувача коштів банку платника у день їх надходження або наступного дня, якщо документи надійшли після операційного дня.

Перелік зазначених документів включається банком-одержувача коштів у реєстр ф. 1, примірник якого з відміткою дати отримання документів підприємством спецзв'язку залишається в банку-відправнику документів.

Банк платника приймає ці документи від підприємства спецзв'язку на підставі примірника реєстру ф. 5 з відміткою дати їх отримання.

16-1. Повернення розрахункових документів, які обліковуються на позабалансовому рахунку N 9803 і стосуються сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством, або на підставі відкликання органу, який надав документ на безспірне стягнення коштів, або на підставі одержаного від клієнта листа про відкликання розрахункових документів на сплату податків та неподаткових платежів.

(Абзац 1 пункту 16-1 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

При цьому, підприємства, установи і організації можуть відкликати з установ банків невиконані платіжні доручення на сплату податків та неподаткових платежів тільки за згодою відповідного органу стягнення. На листі про відкликання робиться відмітка органу стягнення про згоду на відкликання з картотеки розрахункового документа, яка підписується уповноваженою ним особою та засвідчується печаткою.

Звернення до установ банків органів стягнення про тимчасове призупинення виконання виданих ними розрахункових документів щодо безспірного стягнення коштів з рахунків підприємств-боржників не приймаються. Такі документи можуть бути відкликані у повній сумі, і в подальшому має подаватися на стягнення новий документ".

(Доповнено згідно з постановою Правління НБУ від 02.06.97 р. N 173)

Розрахунки в системі електронних
платежів "клієнт-банк"

17. При здійсненні розрахунків клієнти можуть застосовувати систему "клієнт-банк", яка забезпечує:

- передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

- автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце (далі - АРМ) клієнта;

- автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів "клієнт-банк" і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком.

У договорі обов'язково мають бути обумовлені права, обов'язки та відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань і порядок їх вирішення.

Програмне забезпечення системи "клієнт-банк" має відповідати вимогам, які пред'являються до технології банківських розрахунків, і мати сертифікат (дозвіл) Національного банку України.

18. АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку України, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Банківська частина системи "клієнт-банк" забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним файлом у цілому.

19. При використанні системи "клієнт-банк" здійснюється звірення (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банком і АРМ клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звірення цієї інформації з інформацією із АРМ клієнта наприкінці дня.

Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає "Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв'язку і прийняті банком до оплати".

Такий же реєстр за кожним клієнтом складається в банку після друкування балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається банком в документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов'язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.

Розділ III. Розрахунки із застосуванням
платіжних доручень

20. Платіжне доручення (далі - доручення) - документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

Доручення складаються за формою додатка N 2 цієї Інструкції.

21. Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується.

22. Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках, за винятком доручень на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих у встановленому порядку за несвоєчасну сплату цих платежів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках.

У разі відсутності коштів на основному рахунку платника такі доручення обліковуються банком на позабалансовому рахунку N 9803. При цьому платник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунку.

У разі недостатності коштів на основному рахунку підприємства для виконання таких доручень здійснюється їх часткова оплата, яка оформлюється меморіальним ордером (додаток N 3) за підписом відповідального виконавця, завіреним відбитком штампа банку. Перший примірник меморіального ордера поміщається в документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а доручення з відміткою банку про часткову оплату поміщається в картотеку до позабалансового рахунку N 9803.

У разі пропорційного розподілу коштів при сплаті розрахункових документів у межах одного календарного дня їх надходження до банку сума від 1 до 99 копійок не є обов'язковою для розподілу і може залишатися на рахунку після виконання цих документів.

(пункт 22 розділу III змінено згідно з постановами Правління НБУ: від 19.08.97 р. N 278, від 19.02.98 р. N 56)

23. Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:

- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

- в порядку попередньої оплати;

- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;

- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;

- в інших випадках за згодою сторін. (Абзац 2 пункту 23 доповнено згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348)

При розрахунках за фактично відвантажену, продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) в дорученні в рядку "Призначення платежу" вказується назва (вид) відвантаженої, проданої продукції (виконаних робіт, послуг), номер, дата товарно-транспортного чи іншого документа, що підтверджує відвантаження, продаж продукції (виконання робіт, надання послуг).

(Абзац 3 пункту 23 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348)

У дорученні на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та обов'язкових зборів до державних цільових фондів, у рядку "Призначення платежу" вказуються підрозділи бюджетної класифікації (при перерахуванні платежів до бюджету) та строк настання платежу, а також те, що податки до бюджету або збори до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховані повністю.

(Абзац 4 пункту 23 розділу III змінено згідно з постановою Правління НБУ від 19.08.97 р. N 278)

У разі, якщо на рахунках підприємств недостатньо коштів, необхідних для видачі заробітної плати та одночасного перерахування вищезазначених платежів, у дорученнях в рядку "Призначення платежу" вказується, що податки та збори, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються в сумах, пропорційних залишку коштів на рахунку.

(Абзац 5 пункту 23 розділу III змінено згідно з постановою Правління НБУ від 19.08.97 р. N 278)

24. Попередня оплата здійснюється підприємствами у разі, якщо це обумовлено в договорі або встановлено окремими указами Президента України та рішеннями уряду згідно з переліком, викладеним у додатку N 4.

У дорученні в рядку "Призначення платежу" здійснюється такий запис:

"Попередня оплата за ____________________________________________________________________________________

(назва товару, виконаних робіт та

_______________ за ______________________________________________________________ N ___ від ______ 199_ року

наданих послуг) (назва документа)

згідно з договором від ________ N ___".

У разі, якщо договір на придбання канцелярських товарів або інших малоцінних і швидкозношуваних предметів укладений в усній формі, то в платіжному дорученні посилання на дату і номер договору не потрібне.

(Пункт 24 доповнено абзацем 3 згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348)

25. Доручення подається клієнтом у банк і оформлюється відповідно до пп.8 та 11 цієї Інструкції. Перший примірник виконує функцію меморіального документа і вміщується в документи дня банку платника, другий - видається платнику з відмітками банку про одержання та виконання доручення згідно з п.14.

26. При рівномірних і постійних поставках товарів та наданні послуг розрахунки між постачальниками і покупцями можуть здійснюватися дорученнями, періодичним перерахуванням коштів у строки і в розмірах, які обумовлені в договорах.

У двосторонньому договорі передбачаються розмір та строки перерахування коштів, періодичність звірення розрахунків і порядок проведення кінцевого розрахунку покупцем.

У дорученні в рядку "Призначення платежу" зазначається: "Платіж за договором N ___ від ________", а також строк платежу.

Останній платіж за договором, як правило, має враховувати взаємну заборгованість між постачальником і покупцем.

Розрахунки гарантованими дорученнями

27. У тому разі, якщо одержувач коштів не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв'язку.

За допомогою гарантованих доручень підприємство може здійснювати без обмеження сумою перекази коштів:

- на ім'я окремих громадян - коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар і т.п.);

- підприємствам - на видатки для виплати заробітної плати, за організований набір робітників, для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків.

Гарантоване доручення може бути прийняте до платежу тільки в повній сумі.

28. Підприємство-платник здійснює перекази коштів через відділення зв'язку поданням гарантованого банком доручення, в якому вказується конкретне підприємство зв'язку, з рахунку якого сплачуватиметься переказ. До всіх примірників доручення додається належно оформлений список одержувачів переказів (підписи, печатка, загальна сума цифрами та прописом) із зазначенням тих, хто одержує гроші та на які цілі. Крім того, підприємство подає відділенню зв'язку заповнені бланки переказів.

29. На суму гарантованого установою банку доручення не може бути накладено арешт і звернено стягнення за претензіями до платника, який виписав доручення.

30. Платник, який бажає виконати розрахунки гарантованим дорученням, подає в установу банку, що його обслуговує, платіжне доручення в трьох примірниках. Перші два примірники доручення мають бути завірені службовими особами підприємства, які мають право підпису, та скріплені відбитком печатки.

Після перевірки правильності оформлення доручення його сума списується установою банку з рахунку платника і депонується на аналітичному рахунку "Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями" балансових рахунків N 2526, N 2550, N 2552, N 2554, N 2602, N 2622 (далі - аналітичний рахунок "Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями").

(Абзац 2 пункту 30 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

На перших двох примірниках прийнятого до виконання доручення проставляється дата депонування, а нижче неї вміщуються підписи двох працівників установи банку, уповноважених виконувати депонування.

Потім перший примірник доручення скріплюється відбитком гербової печатки установи банку і видається платнику під розписку на другому примірнику доручення (в тексті доручення має бути зразок підпису довіреної особи платника).

На першому примірнику доручення в рядку "Одержувач", крім назви підприємства зв'язку, вміщується такий текст: "Видати

______________________________________________________________________________________________.

(прізвище, ім'я, по батькові довіреної особи платника)

Зразок його підпису _______".

Другий примірник гарантованого платіжного доручення вміщується банком у документи дня, як первинний документ, що надійшов від підприємства в банк для оплати.

Останній примірник доручення скріплюється відбитком штампа банку і видається клієнту як розписка в прийнятті доручення.

Установа банку передає відповідному підприємству зв'язку зразки підписів службових осіб і відбитка гербової печатки установи банку, якими оформлюється гарантоване доручення.

Банк не несе відповідальності за підроблений напис на гарантованому дорученні.

31. Підприємство зв'язку прийняті ним гарантовані доручення здає в установу банку, що його обслуговує, при реєстрі платіжних доручень (додаток N 5).

Реєстр подається банку в двох примірниках, перший з яких з підписом і зазначенням посади особи, яка підписала реєстр, залишається в документах дня банку, а другий видається представнику підприємства зв'язку як розписка.

Якщо платник та підприємство зв'язку обслуговуються в різних установах банку, то реєстр складається в трьох примірниках. У цьому разі другий примірник реєстру з гарантованими платіжними дорученнями надсилається до банку, в якому задепоновані кошти платника, а третій видається представнику підприємства зв'язку.

(Абзац 3 пункту 31 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

32. У разі приймання гарантованих доручень банк має стежити за наявністю на звороті доручень штемпеля підприємства зв'язку, яке прийняло доручення в оплату, із зазначенням дати їх приймання.

33. Гарантовані доручення, не прийняті до оплати внаслідок їх неправильного оформлення, закінчення терміну дії доручення або з інших причин, виключаються з реєстру із виправленням його підсумку та повертаються підприємству, яке подало реєстр.

34. Установа банку, яка прийняла до оплати реєстр з гарантованими дорученнями, проводить суму їх за кредитом рахунку підприємства зв'язку, яке їх надало, і за дебетом аналітичного рахунку "Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями".

Якщо платник та підприємство зв'язку обслуговуються в різних установах банку, то банк, який обслуговує підприємство зв'язку, надсилає банку платника дебетове повідомлення. Банк платника, отримавши дебетове повідомлення і реєстр з гарантованими дорученнями, списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки гарантованим платіжними дорученнями" і перераховує їх для зарахування на рахунок підприємства зв'язку за переказними операціями.

(Пункт 34 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

35. Сума невикористаного гарантованого доручення може бути відновлена на рахунку платника. Для цього перший примірник доручення має бути поданий установі банку, в якому задепоновані кошти платника.

(Абзац 1 пункту 35 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Сума загубленого платником доручення може бути відновлена на його рахунку тільки після закінчення 15 днів після депонування коштів за заявою платника, в якій він надає банку право у разі виникнення претензії списати суму гарантованого доручення своїм розпорядженням з його рахунку. Заява має бути підписана особами, які мають право розпорядження рахунком, і завірена відбитком печатки платника.

У разі загублення гарантованого доручення підприємством зв'язку, яке отримало його в оплату, сума загубленого доручення може бути зарахована на його рахунок за умови надання довідки платника про те, що це доручення дійсно було виписане для розрахунків з цим підприємством зв'язку.

36. При неподанні гарантованого доручення до оплати протягом одного місяця з дня його виписки сума цього доручення перераховується з аналітичного рахунку "Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями" на балансовий рахунок N 2909 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку", і далі, після закінчення терміну позовної давності, банк вчинює з нею згідно з чинним законодавством України.

(Пункт 36 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Розділ IV. Розрахунки із застосуванням
платіжних вимог-доручень

37. Платіжна вимога-доручення (далі - вимога-доручення) це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

- верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

- нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати літерами".

38. Вимога-доручення складається за формою додатка N 6 цієї Інструкції.

Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника.

39. З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).

40. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає його в банк, що його обслуговує.

Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується.

(Абзац 2 пункту 40 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348)

(Змінено згідно з постановою Правління НБУ від 02.06.97 р. N 173)

41. Вимога-доручення подається платником в установу банку у двох примірниках. Перший примірник має бути оформлений у встановленому порядку згідно з п.8 (підпункт "є") цієї Інструкції.

Призначення кожного примірника вимоги-доручення таке, як і доручення відповідно до п.25 цієї Інструкції.

42. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.

43. У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він про мотиви відмови повідомляє безпосередньо одержувачу коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.

Розділ V. Порядок здійснення розрахунків чеками

44. Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель - підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.

Банк-емітент - банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.

45. Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України за зразком, затвердженим Національним банком України (додатки NN 7, 8).

Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.

З дозволу Національного банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов'язкових вимог і мати фірмову позначку банку.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.

Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій, виготовляються окремими бланками (додаток N 9). Їх облік ведеться окремо від чекових книжок.

46. Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.

47. Строк дії чекової книжки - один рік. Розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.

48. Чек включає:

а) назву "розрахунковий чек";

б) назву (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює) власника чекової книжки (далі-чекодавця) та номер його рахунку;

в) назву банку-емітента і його номер МФО;

г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння державною податковою адміністрацією;

(Підпункт "г" пункту 48 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348)

д) назву чекодержателя;

е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами (крім додатка N 9);

є) призначення платежу (крім додатка N 9);

ж) число, місяць та рік складання чека (місяць має бути написаний літерами, дата видачі чека має відповідати його реальній видачі), місце складання чека;

з) підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи).

Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.

49. Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів.

Не допускається виправлення в чеках та використання факсиміле замість підпису.

50. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів (день виписки чека не враховується).

Якщо закінчення строку для пред'явлення чека припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний за неробочим робочий день.

51. Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.

52. Забороняється передавання чекової книжки (розрахункового чека) її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків чеків і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами.

За бажанням фізичної особи розрахунковий чек може бути виписаний на ім'я іншої особи, яка в цьому разі стає власником чека. Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться.

53. Обмін чека на готівку і отримання здачі із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється.

У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється отримання чекодавцем здачі із суми чека готівкою, але не більше двадцяти відсотків від суми чека. Якщо сума здачі більша, ніж двадцять відсотків від суми чека, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свій рахунок або обміняти чек на готівку.

Порядок отримання чекової книжки
(розрахункового чека)

54. Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток N 10) за підписами уповноважених осіб, яким надане право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, і з відбитком його печатки.

Для отримання фізичною особою чекової книжки чекодавець подає банку-емітенту заяву в одному примірнику (додаток N 11).

Заява визначеної форми заповнюється клієнтом від руки або з використанням технічних засобів за всіма вказаними в ній реквізитами.

У заяві та талоні до неї чекодавець проставляє номер рахунку, з якого сплачуватимуться чеки.

55. У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою декількох чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок депонованих чекодавцем коштів. На зворотній стороні заяви чекодавець самостійно вказує суму ліміту за кожною книжкою.

56. Заповнена заява подається чекодавцем до банку-емітента.

Операційний працівник банку встановлює особу клієнта за паспортом або документом, що його замінює, перевіряє правильність заповнення заяви, наявність коштів на його рахунку, відповідність підпису і відбитка печатки чекодавця зразкам в картці підписів та печатки, подає заяву на підпис керівнику і головному бухгалтеру установи банку або особам, яким надане право підпису, та передає її разом з талоном до каси.

57. Касир проставляє на заяві та талоні до неї номери чеків і передає операційному працівнику чекову книжку разом із заявою під розписку в талоні. Талон до заяви залишається в касі.

58. Операційний працівник банку перевіряє наявність усіх чеків у чековій книжці та заповнює внутрішню сторону обкладинки книжки: назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює), номер рахунку, з якого сплачуються чеки, строк дії чекової книжки, ліміт чекової книжки.

Потім він вписує у кожний чек такі реквізити:

а) назву і номер МФО банку-емітента (банк може проставляти свій штамп);

б) назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює) та номер його рахунку, з якого здійснюється оплата чеків.

При отриманні фізичною особою розрахункового чека операційний працівник банку вписує у чек такі реквізити:

а) назву та номер МФО банку-емітента (банк може проставляти свій штамп);

б) прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює, на чеку та на корінці чека, ідентифікаційний номер у разі його присвоєння державною податковою адміністрацією;

(Підпункт "б" абзацу 3 пункту 58 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348)

в) номер рахунку, з якого здійснюється оплата чека;

г) суму цифрами та літерами;

д) строк дії чека;

е) число, місяць та рік видачі чека: місяць має бути написаний літерами, дата видачі чека має відповідати його реальній видачі;

є) на зворотній стороні корінця чека окремими сумами суму чека, яка була внесена готівкою, і суму, що була перерахована у безготівковій формі з рахунку фізичної особи.

Чекодавець проставляє свій підпис на розрахунковому чеку та корінці чека.

59. Оформлена чекова книжка (розрахунковий чек) передається разом із заявою працівнику банку, який здійснює контроль з метою перевірки правильності її оформлення і підписання контрольним підписом. Чекова книжка (на зворотній стороні обкладинки) або розрахунковий чек завіряється печаткою банку та повертається разом із заявою до каси.

60. Касир перевіряє наявність чеків у чековій книжці, підписує талон та повертає його операційному працівнику для списання чекової книжки з позабалансового рахунку N 9821 "Бланки суворої звітності".

У разі отримання фізичною особою одного розрахункового чека касир відділяє корінець від чека і видає оформлений чек чекодавцю, а корінець чека повертає операційному працівнику для списання чека з позабалансового рахунку N 9821.

(Пункт 60 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

61. Банк зобов'язаний під розписку на заяві ознайомити особу, яка одержує чекову книжку, про порядок заповнення чеків, а також попередити чекодавця щодо відповідальності за втрачені або викрадені чеки.

Якщо при оформленні чекової книжки (розрахункового чека) допущено помилку, вона вважається зіпсованою і замість неї виписується нова чекова книжка (розрахунковий чек). У цьому разі впоперек чекової книжки (розрахункового чека) робиться напис "Зіпсовано", вказується дата, і цей запис підписується контролером (оператором). Зіпсована чекова книжка (розрахунковий чек) передається у складі звітності до бухгалтерії банку та додається до ордера позабалансового рахунку N 9821.

(Абзац 2 пункту 61 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

62. Банк веде позасистемний облік номерів чеків у спеціальній реєстраційній картці (далі - картка) за формою додатка N 12, де вказується номер рахунку, з якого сплачуватимуться чеки, дата видачі книжки, номери чеків, строк дії книжки, для яких розрахунків видається книжка.

При видачі банком-емітентом розрахункового чека банк веде позасистемний облік номерів чеків у спеціальних реєстраційних картках за формою додатка N 13, де вказується номер рахунку, з якого сплачуватиметься чек, дата видачі чека, номер чека, для яких розрахунків видається чек.

У разі, якщо підприємству за однією заявою видаються декілька чекових книжок, у картці вони можуть бути зареєстровані одним рядком із зазначенням першого і останнього номерів чеків із книжок, які видаються (за безперервністю номерів).

63. Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" балансових рахунків N 2526, N 2550, N 2552, N 2554, N 2602, N 2622 (далі - аналітичний рахунок "Розрахунки чеками") у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками" (фізичною особою подається в банк заява на перерахування коштів (додаток N 14), або заповнюється ордер за ф. N 52, що зберігаються на її рахунку, або сума вноситься готівкою).

(Пункт 63 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Розрахунки чеками

64. Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги.

65. Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.

66. Чеки підписуються особою, яка має право підписувати розрахункові документи, та повинні мати відбиток печатки чекодавця (крім фізичних осіб).

Якщо чек підписується службовою особою чекодавця за дорученням керівника підприємства, право підпису чеків обумовлюється в цьому дорученні.

У цьому разі в чеку перед підписом робиться напис "За дорученням від ___________ 199_ р.".

(дата)

За дорученням чекодавця - фізичної особи, засвідченим у нотаріальному порядку, розрахунки його чеками може здійснювати інша фізична особа. У дорученні обов'язково вказується серія, номер та сума чека. Це доручення подається разом із пред'явленням розрахункового чека до оплати. У відомості (додаток N 15) та всіх інших документах, що застосовуються далі при розрахунках чеками, робиться запис: "За дорученням ______________________________".

(прізвище, ім'я, по батькові)

67. Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:

- відповідність чека встановленому зразку;

- правильність заповнення чека;

- відсутність виправлень;

- відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку;

- строк дії чека;

- наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви чекодавця (у фізичної особи - прізвища, ім'я, по батькові, дані його паспорта або документа, що його замінює).

Після цього чекодержатель переконується в особі пред'явника чека за паспортом або документом, що його замінює.

Зробивши вказану перевірку, чекодержатель, приймаючи чек із чекової книжки до оплати, відділяє його від корінця, проставляє на звороті розрахункового чека та корінці календарний штемпель і підписує чек, а також робить відмітку у відомості (додаток N 15) про дані паспорта чекодавця або іншого документа, що його замінює.

Якщо виявиться, що у корінці чека, який був сплачений раніше, є напис "Зіпсований", а сам зіпсований чек відсутній, оплата товару не проводиться, і чекодавцю рекомендується звернутися до установи банку-емітента для підтвердження залишку на рахунку за чековою книжкою.

У разі розрахунку фізичною особою розрахунковим чеком за формою додатка N 9 працівник підприємства торгівлі або послуг на зворотній стороні чека ставить свій штамп та календарний штемпель, підписує його і робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки (додаток N 15).

Чек, оформлений з порушенням п.48 цієї Інструкції, до оплати не приймається.

У разі пред'явлення до установи банку дефектного чека, який не був прийнятий до оплати підприємством торгівлі або послуг, установа банку робить запит по каналах зв'язку установі банку, яка виписала чек. Дефектний чек до отримання підтвердження залишається на руках у власника чека. Отримавши відповідь, працівник установи банку може дооформити чек (поставити печатку, підписи тощо) або виписати новий.

68. Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстрів (додаток N 16) - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в одній установі банку, і в чотирьох примірниках - на кожну установу банку окремо якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в різних установах банків.

69. Реєстр вміщує таку інформацію про чек:

а) номер рахунку чекодавця, його ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ідентифікаційний номер, якщо він зазначений у чеку);

б) назву банку-емітента та його номер МФО;

в) назву чекодержателя, номер його рахунку та ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

г) назву банку чекодержателя та його номер МФО;

д) суму чека;

є) номер чека;

ж) загальну суму реєстру. Перший примірник реєстру чеків має завірятися підписами та відбитком печатки чекодержателя згідно з карткою зразків підписів.

70. Банк чекодержателя зобов'язаний перевірити правильність складання реєстру і реквізитів чеків та своєчасність пред'явлення його до оплати.

Суми дефектних чеків викреслюються з реєстру з виправленням його підсумку, і такі чеки повертаються чекодержателю під розписку на першому примірнику реєстру.

71. У разі, якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку, після перевірки правильності складання реквізитів чека і реєстру, кошти списуються з відповідного рахунку чекодавця та зараховуються на рахунок чекодержателю на підставі першого примірника реєстру.

72. Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк чекодержателя зобов'язаний прийняти чек з реєстром та разом з другим та третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв'язком до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються тільки після отримання їх із банку-емітента.

Умови інкасування чеків мають бути зазначені в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

73. Для контролю за оплатою чеків перший примірник реєстру оприбутковується банком чекодержателя на позабалансовому рахунку N 9831 "Документи і цінності, відіслані на інкасо".

(Абзац 1 пункту 73 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Останній примірник реєстру повертається чекодержателю з відміткою про оплату - якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з відміткою про інкасування - якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

74. Після отримання чека разом з двома примірниками реєстру банк-емітент перевіряє:

- відношення даного чека до цього банку;

- відповідність номера рахунку чекодавця, який проставлений в чеку, зазначеному в картці;

- відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця з карткою зразків підписів (у юридичних осіб) або наявність напису: "За дорученням від ______________ 199_ р.";

(дата)

- чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки;

- належність номера чека до виданої книжки та дотримання строків дії книжки;

- правильність оформлення чека згідно з п.48.

Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекодержателя. Оплачений чек разом з примірником реєстру залишається у банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку "Проведено".

75. Якщо чеки не сплачуються у зв'язку з відсутністю коштів на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" та у випадках, передбачених у п.85, такі чеки викреслюються з реєстру з виправленням підсумку і повертаються спецзв'язком банку-чекодержателя.

(Абзац 1 пункту 75 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Одночасно банку чекодержателя надсилається електронною поштою повідомлення про причини неоплати чека і банк чекодержателя списує суму реєстру з позабалансового рахунку N 9831 та повертає чек чекодержателю із зазначенням причин його неоплати.

(Абзац 2 пункту 75 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

76. При надходженні до банку чекодержателя коштів за оплаченим чеком одночасно із зарахуванням їх за призначенням, на підставі видаткового позабалансового ордера списується сума реєстру, врахованого на позабалансовому рахунку N 9831.

(Пункт 76 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

77. У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин несплати чека.

Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.

78. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування чека списує суму реєстру чека з позабалансового рахунку N 9831 як нереальну для отримання суму платежу.

(Пункт 78 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

79. Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, де вони мають бути погашені банком. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його вичерпання.

80. Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк доручення (фізична особа - заяву за формою додатка N 14 або заповнює ордер за ф. N 52) разом з відповідною чековою книжкою.

У дорученні в рядку "Призначення платежу" вказується "Поповнення ліміту за чековою книжкою".

81. У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками та наявності невикористаного ліміту за чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з дорученням (фізична особа - із заявою за формою додатка N 17 або ордером за ф. N 52) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонувалися кошти.

82. Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець має подати в банк книжку з корінцями використаних чеків разом із заявою на отримання нової чекової книжки.

Після перевірки залишку невикористаного ліміту за корінцями використаних чеків банк у картці в графі "Примітка" у рядку, де був запис про видачу цієї книжки, здійснює відмітку: "Залишок ліміту перевірений", після чого чекова книжка з корінцями повертається чекодавцю.

Строк дії нової чекової книжки вираховується з дня її видачі.

83. Чекодавець має періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами чеків і відповідність оплачених чеків товарно-транспортним документам постачальників, у сплату яких видані ці чеки. Про таку перевірку має бути здійснена відмітка за підписом головного бухгалтера чекодавця або його заступника на звороті корінця останнього виданого чека. Чекодавець має звіряти суми в корінцях чеків з отриманими від банку виписками з особового рахунку чекової книжки.

84. У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву (додаток N 18) із зазначенням номерів невикористаних чеків. Банк у реєстраційній картці (додатки N 12, 13) робить у графі "Примітка" відмітку про номери загублених чеків.

Кошти в сумі невикористаного ліміту повертаються клієнту на підставі його доручення (фізичній особі-заяви за формою додатка N 17 або ордера за ф. N 52) не раніше ніж через 10 днів після отримання заяви про втрату чекової книжки. У разі загублення розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, кошти повертаються їй не раніше ніж через 10 днів після закінчення строку дії чека.

85. Банк-емітент може відмовитись від оплати чека у випадках, якщо:

- чек заповнений з порушенням п.48 цієї Інструкції або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- реєстр чеків заповнений з порушенням п.69 цієї Інструкції або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- чек виписаний чекодавцем на суму більшу, ніж задепонована на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками".

(Абзац 1 пункту 85 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

У разі відмови банку-емітента сплатити чек чекодержатель має право пред'явити до чекодавця у встановленому порядку претензію, а у разі її повного або часткового відхилення - позов.

Відповідальність за неправильне використання чеків, за збитки, що утворились у разі передачі чекової книжки або окремих чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання з боку осіб, уповноважених на підписання чеків, несе чекодавець, якому видана чекова книжка (розрахунковий чек).

У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити його права користування цією формою розрахунків, якщо це передбачено умовами договору на розрахунково-касове обслуговування.

Розділ VI. Розрахунки акредитивами

86. Акредитив - це форма розрахунків, при якій банкемітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

- надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

87. Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або банком-платником.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

88. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий - акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

89. Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

90. Відзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про змінення умов відзивного акредитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.

Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про змінення або анулювання акредитива.

91. Безвідзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

92. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.

93. Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися:

а) депоновані - списанням коштів з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" балансових рахунків N 2526, N 2550, N 2552, N 2554, N 2602, N 2622 (далі - аналітичний рахунок "Розрахунки акредитивами"), відкритого у виконуючому банку;

(Підпункт а) пункту 93 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

б) гарантовані - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.

94. Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Відкриття та авізування акредитива

95. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

96. Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву за формою додатка N 19, де має вказати:

- назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

- назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;

- вид акредитива (відповідно до пп.88 і 89);

- строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

- суму акредитива;

- дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

- умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів - з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та інше).

Зазначені реквізити є обов'язковими і у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.

97. Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з другого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

98. У разі відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на аналітичний рахунок "Розрахунок акредитивами" у банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9802 "Акредитиви до сплати".

(Пункт 98 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

99. Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви виконує роль меморіального документа і підшивається в документи дня банку, другий використовується як додаток до позабалансового рахунку N 9802, третій видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції, четвертий - може бути використаний для інформування виконуючого банку про умови акредитива і надсилається йому спецзв'язком або у вигляді повідомлення іншими лініями зв'язку.

(Пункт 99 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

100. У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок "Розрахунки акредитивами" в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.

(Абзац 1 пункту 100 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Заява про відкриття акредитива подається у трьох примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива, третій - надсилається спецзв'зком до виконуючого банку для зарахування на позабалансовий рахунок N 9802.

(Абзац 2 пункту 100 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

101. У разі відкриття непокритого акредитива платником подається заява у кількості примірників відповідно до п.11 цієї Інструкції. У заяві в рядку "вид акредитива" має бути додатковий запис "гарантований". Один з примірників заяви враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9020 "Гарантії, що надані клієнтам".

(Пункт 101 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

102. Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття акредитива) враховується виконуючим банком на позабалансовому рахунку N 9802. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому позабалансовому рахунку.

(Пункт 102 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

103. Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитива та зміни до нього можуть бути надіслані до виконуючого банку у вигляді телетрансмісійного повідомлення: електронною поштою, телексом, телетайпом, телеграфом або іншими лініями зв'язку, які передбачені кореспондентськими договорами (угодами) між банками, а також у вигляді заяви про відкриття акредитива, надісланої спецзв'язком.

104. У повідомленні мають бути чітко зазначені повноваження виконуючого банку щодо виду акредитивної операції відповідно до п.86 цієї Інструкції.

Якщо повідомлення банку-емітента матиме лише інформативний характер і робочим акредитивним документом є заява про відкриття акредитива, надіслана спецзв'язком, то повідомлення має містити таке застереження: "Заява про відкриття акредитива надсилається спецзв'язком".

105. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив).

Приймання та перевірка документів за акредитивом,
здійснення платежів

106. Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Реєстр документів за акредитивом складається за формою додатка N 20 і подається в банк у кількості чотирьох примірників. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет дотримання всіх умов акредитива і у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

107. До оплати за акредитивом не приймаються не оформлені належним чином документи, що підтверджують фактичну відправку товару, виконання робіт або надання послуг.

108. У разі, якщо умовами акредитива передбачений акцепт заявника акредитива, то уповноважена особа заявника має подати виконуючому банку:

- паспорт або інший документ, що його замінює;

- зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо такого немає у виконуючому банку;

- доручення, видані заявником, що відкрив акредитив, щодо його повноважень.

На реєстрах рахунків або на товарно-транспортних документах, акцептованих для оплати за рахунок акредитива, уповноважена особа робить такий напис:

"Акцептований за рахунок акредитива від ____________________________________ N _______.

(дата)
Уповноваженим ________________________________________________________________________________________________________
(назва заявника акредитива)

Підпис _______________________ _______________________________________________________________________________ 199_ року".

(дата)

У виконуючому банку перевіряється наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

109. Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами".

(Абзац 1 пункту 109 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, відсилаються спецзв'язком до банку-емітента, де третій примірник використовується для списання коштів з позабалансового рахунку N 9802, а четвертий примірник видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

(Абзац 3 пункту 109 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

110. При використанні акредитива, депонованого у банкуемітенті, виконуючий банк за дорученням банку-емітента перевіряє виконання всіх умов акредитива за представленим бенефіціаром у трьох примірниках реєстром документів за акредитивом та іншими передбаченими акредитивом документами.

Третій примірник реєстру документів за акредитивом з відміткою банку відповідно до п.14 цієї Інструкції виконуючий банк видає бенефіціару, перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами за акредитивом надсилає спецзв'зком до банку-емітента.

Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитива на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" та перераховує їх на рахунок бенефіціара.

(Абзац 3 пункту 110 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Перший примірник реєстру документів за акредитивом підшивається в документи дня банку-емітента, а другий - разом з іншими документами за акредитивом з відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції банк-емітент видає заявнику акредитива.

Банк бенефіціара після отримання коштів від банку-емітента списує суму за акредитивом з позабалансового рахунку N 9802.

(Абзац 5 пункту 110 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

111. Зарахування коштів бенефіціару за непокритим гарантованим акредитивом здійснюється виконуючим банком після перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших документів, що передбачені умовами акредитива, списанням коштів з кореспондентського рахунку банку-емітента.

Два примірники реєстру рахунків і доданих до нього документів за сплаченим акредитивом виконуючий банк надсилає спецзв'язком до банку-емітента, в якому перший з них використовується для відшкодування коштів із заявника акредитива, другий з відмітками банку відповідно до пункту 14 цієї Інструкції видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

112. Після перевірки виконання всіх умов акредитива банкемітент відшкодовує виконуючому банку витрати, пов'язані з виконанням акредитива на умовах, що передбачені міжбанківським договором (угодою).

Банк-емітент у разі неможливості отримання коштів з рахунку заявника акредитива, якщо оплата за акредитивом здійснювалася за рахунок кредиту, до вирішення питання згідно з договором відносить заборгованість на балансовий рахунок N 2040 "Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями". Одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів за акредитивом здійснюється списання коштів з позабалансового рахунку N 9020.

(Абзац 2 пункту 112 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Закриття акредитива

113. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками.

Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент в свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.

114. У день закінчення строку дії акредитива, депонованого в банку бенефіціара, в кінці операційного дня виконуючий банк списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" та перераховує банку-емітенту.

(Абзац 1 пункту 114 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Після отримання коштів банк-емітент зараховує їх на рахунок платника та списує відповідну суму з позабалансового рахунку N 9802.

(Абзац 2 пункту 114 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

115. Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими лініями зв'язку, що передбачені кореспондентськими договорами (угодами), та списує суму акредитива з позабалансового рахунку N 9802.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунку N 9020.

(Пункт 115 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

116. Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві, з додаванням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента, з отриманням підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.

В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку N 9802.

(Абзац 2 пункту 116 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

117. Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві чи в зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром.

У цьому разі акредитив, депонований у банку бенефіціара, і непокритий акредитив закриваються у банку бенефіціара на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента на загальних підставах відповідно до пп.114 і 115 цієї Інструкції.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, - відповідно до п.116.

Розділ VII. Порядок здійснення розрахунків векселями

118. Порядок використання векселів у господарському обороті України регулюється Положенням "Про переказний і простий вексель", прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 р. N 528.

Бланки простого та переказного векселів наведені в додатках N 21 та N 22.

119. Здійснення операцій з векселями комерційними банками регулюється "Порядком проведення банками операцій з векселями", затвердженим Правлінням Національного банку України від 25.02.93 р.

Розділ VIII. Розрахунки при здійсненні заліку
взаємної заборгованості

120. До розрахунків, основаних на заліку взаємозаборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємозобов'язання боржників і кредиторів один до одного погашаються в рівновеликих сумах і лише за різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

Такі розрахунки можуть здійснюватись шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групи платників усіх форм власності однієї та різних галузей господарства.

121. Підприємства, що мають постійні господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

В угодах сторонами передбачається періодичність звірення взаємної заборгованості із складанням відповідного акта, строки та форма розрахунків.

Після складання акта звірення взаємної заборгованості сторона залежно від того, на користь кого склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, платіжну вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Порядок проведення розрахунків при здійсненні
разового заліку за рішенням центральних органів влади

122. Пункт 122 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

123. Пункт 123 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

124. Пункт 124 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

125. Пункт 125 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

126. Пункт 126 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

127. Пункт 127 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

128. Пункт 128 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

129. Пункт 129 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

130. Пункт 130 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

131. Пункт 131 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

132. Пункт 132 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

133. Пункт 133 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

134. Пункт 134 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

135. Пункт 135 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

136. Пункт 136 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

137. Пункт 137 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

138. Пункт 138 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

139. Пункт 139 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

140. Пункт 140 виключено. (Згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Розділ IX. Розрахунки платіжними вимогами без акцепту
платників та безспірне стягнення коштів

(Нова редакція пункту 141 Розділу IX)

141. Згідно зі статтею 381 Цивільного кодексу України (1540-06), без згоди юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

(Пункт 141 розділу IX змінено згідно з постановами Правління НБУ: від 06.12.96 р. N 316, від 30.12.96 р. N 348, від 02.06.97 р. N 173, від 19.08.97 р. N 278, від 31.12.97 р. N 473, від 28.01.98 р. N 26)

(Стара редакція пункту 141 Розділу IX)

141. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством України:

- статтею 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (872-12), статтею 116 Арбітражного процесуального кодексу (1798-12) та статтями 348, 349 Цивільного процесуального кодексу України (1506-06) на підставі виконавчих документів.

До розрахункового документа додається оригінал виконавчого документа або належним чином оформлений дублікат;

- статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за результатами розгляду претензій з доарбітражного врегулювання господарських спорів - у разі, якщо боржник визнав претензію.

При цьому до розрахункового документа має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а у разі, якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії;

- статтею 183 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) щодо штрафу за контрсталійний час суден, який стягується в безспірному (безакцептному) порядку після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу. В розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за контрсталійний час суден", номер і дату договору на морське перевезення вантажу та посилання на вказану статтю Кодексу торговельного мореплавства України;

- статтею 55 вищезазначеного Кодексу, якою передбачено, що у разі, якщо судновласник не може організувати репатріацію членів екіпажу та оплатити витрати, пов'язані з нею, ці обов'язки виконують органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України, з подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат в безакцептному порядку. В розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Затрати, понесені при репатріації членів екіпажу", назву судна і кількість членів екіпажу, а також посилання на вказану статтю цього Кодексу;

- статтею 25 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (2132-12), відповідно до якої підприємці, на яких Антимонопольним комітетом України або його територіальним відділенням накладено штраф, сплачують його у 30-денний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі відмови підприємства від сплати штрафу Антимонопольний комітет України стягує його суму у безспірному порядку.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення антимонопольного законодавства", номер і дату документа, на підставі якого здійснюється стягнення, а також посилання на статтю 25 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу. В розрахунковому документі окремо вказується сума основного боргу і окремо сума пені;

- статтею 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (2097-12), згідно з якою мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України.

Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Своєчасно не сплачене мито", номер і дату митної декларації, а також посилання на відповідну статтю цього Закону. В розрахунковому документі окремо вказується сума основного боргу і окремо сума пені;

- статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (872-12), якою передбачено, що за розпорядженнями установ Національного банку України з комерційних банків стягується штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та вилучаються з обігу фіктивні кошти з кореспондентських рахунків банків.

Порядок нарахування штрафів регулюється Положенням про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України;

- статтею 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР), згідно з якою у разі несплати штрафу у 15-денний термін з дня його накладення він стягується відповідною державною податковою інспекцією.

Підставою для накладення штрафу на підприємство є рішення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яке оформлюється постановою.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за правопорушення у сфері містобудування", а також посилання на статтю 3 вищевказаного Закону України та дату і номер прийняття постанови інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю;

- статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР), якою встановлено, що продавець марок протягом двох робочих днів після настання строку платежу за векселем, виданим імпортером в оплату акцизного збору з імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, стягує з векселедавця непогашені вексельні суми з нарахуванням пені за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Для стягнення непогашених вексельних сум до банку векселедавця подається вексель та розпорядження про безспірне стягнення непогашених сум.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Погашення заборгованості за акцизний збір, оформлений простим векселем (номер і дата векселя)", а також посилання на статтю вищевказаного Закону України. Після списання банком цих сум вексель повертається до продавця марок для його погашення. Погашення векселів здійснюється у разі повної сплати векселедавцем суми акцизного збору;

- статтею 7 Закону України "Про транспорт" (232/94-ВР), відповідно до якої розрахунки із споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основі чинних тарифів у безакцептному порядку, визначеному кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України.

Порядок встановлення тарифів на транспортні послуги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1994 р. N 733 "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" входить до компетенції Міністерства транспорту та Міністерства економіки України, уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому і Київської міської державної адміністрації та територіально-виробничих об'єднань автомобільного транспорту.

У розрахунковому документі на безакцептне списання коштів із споживачів транспортних послуг у рядку "Призначення платежу" транспортне підприємство має робити посилання на статтю 7 Закону України "Про транспорт" (232/94-ВР), кодекси (статути) окремих видів транспорту та чинні тарифи (дата, номер і ким вони затверджені);

- Постановою Верховної Ради України від 25.06.1993 р. "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" (3324-12) щодо сплати пені за перевищення нормативного терміну платежів з обслуговуючого банку відправника коштів за кожний день затримки, що здійснюється у безакцептному порядку податковою інспекцією у розмірі 5 відсотків від суми платежу із зарахуванням у державний бюджет та відправником коштів - у розмірі 2 відсотків від суми платежу.

Перевищенням нормативного терміну проходження розрахункових документів, які інкасуються між установами банків за участю установ зв'язку, згідно з "Правилами прийому, обробки та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Міністерства зв'язку України" вважається їх проходження в межах України понад 7 робочих днів, в межах області - понад 3 робочі дні.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня за... днів перевищення нормативного терміну платежу", назву, номер, дату і суму розрахункового документа, за яким перевищений термін проходження платежу, а також посилання на вищенаведену постанову.

До розрахункового документа мають додаватися документи, які підтверджують перевищення терміну проходження платежу:

- копія документа з відміткою банку-платника про дату його прийняття до виконання;

- копія виписки з розрахункового рахунку;

- документи банку-одержувача коштів або самого одержувача про термін надходження чи ненадходження суми платежу (виписка банку, реєстр електронних повідомлень, лист одержувача коштів про ненадходження платежу);

- копія акта перевірки податкової інспекції за конкретним фактом порушення (у разі стягнення пені до державного бюджету).

Порядок подання документів на безакцептне списання коштів з установи банку, в якому обслуговується стягувач, викладений у п.146.

Банк має право безакцептного списання суми сплаченої пені з установ, винних у перевищенні нормативного терміну платежу (Міністерства зв'язку України, банку одержувача);

- Постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 р. "Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" (57/96-ВР) за виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних ресурсів Держкомрезерв України видає накази про застосування фінансових санкцій до відповідальних зберігачів.

Витяги з наказів та інкасові доручення (розпорядження) про списання з рахунків відповідальних зберігачів сум фінансових санкцій надсилаються установам банків, що їх обслуговують.

На підставі поданих документів установи банків у першочерговому порядку перераховують кошти з рахунків відповідальних зберігачів до державного бюджету України;

- Указом Президента України від 25.06.1993 р. N 235/93 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за продукцію і послуги комунальних енергетичних і водопровідно-каналізаційних підприємств" передбачено, що безакцептне списання коштів здійснюється за електричну і теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення, надані комунальними енергетичними і водопровідно-каналізаційними підприємствами споживачам, крім житлово-комунальних, бюджетних організацій і населення.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" мають зазначатися дані про розрахунковий період, кількість поставленої електричної та теплової енергії, послуг водопостачання і водовідведення на підставі показників вимірювальних приладів згідно з чинними тарифами та посилання на цей Указ;

- статтею 4 Указу Президента України від 16.03.1995 р. N 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" встановлено, що у безспірному порядку стягується штраф з підприємств оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності у розмірі 50 відсотків від сум виручки від реалізації сільськогосподарської продукції (продовольства), не перерахованих в установлені строки товаровиробникам агропромислового комплексу України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за нецільове використання виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства" і посилання на цей Указ.

Установи банків повинні приймати на виконання від податкової інспекції розрахункові документи на безспірне стягнення до місцевого бюджету пені у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу за кожний банківський день прострочення платежу.

Згідно із статтею 1 вищезазначеного Указу підлягають безакцептному списанню суми кредиторської заборгованості за енергоносії та погашення кредитів, одержаних на їх оплату. Право безакцептного списання таких сум поширюється на наявні у підприємства поточні та строкові депозити у валюті України та іноземній валюті.

Відповідно до прийнятих у міжнародній практиці стандартів за методологією Європейської економічної комісії ООН енергоносіями вважаються: кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, кокс, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, сира нафта, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні енергоресурси), електроенергія, теплоенергія (пара і гаряча вода).

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Кредиторська заборгованість за енергоносії (їх вид) згідно з договором (дата і номер) та актом звірки (дата)" або "Кредиторська заборгованість за кредити, що надані для розрахунків за енергоносії в сумі _________" і посилання на цей Указ;

- Указом Президента України від 17.03.1995 р. N 237/95 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за послуги, що надаються Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ України", відповідно до якого у безакцептному порядку здійснюється оплата послуг охорони за договорами (угодами), укладеними з підприємствами підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" вказується період, протягом якого надавалися послуги охорони, номер і дата договору, а також посилання на цей Указ. Встановлений порядок не поширюється на розрахунки з бюджетними організаціями;

- Указом Президента України від 12.06.1995 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" щодо стягнення у безспірному порядку штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки, що встановлюються Національним банком України.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до підприємств державними податковими інспекціями на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань комерційних банків, державної контрольно-ревізійної служби, органів Міністерства внутрішніх справ України, Національного банку України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення норм з регулювання обігу готівки" і посилання на цей Указ;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", відповідно до якого у безспірному порядку здійснюється стягнення не внесених у встановлені строки:

а) податків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені спеціальні правила стягнення.

Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та іншими законодавчими актами.

У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових фондів, створених на підставі чинного законодавства;

б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків на державне соціальне страхування, відрахувань колективних сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого Фонду соціального страхування колгоспників України;

в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств, установ і організацій органами, яким це право надане законодавством.

Списання у доход державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та у централізований Фонд соціального страхування колгоспників України сум може бути звернене на суми, які є на розрахунковому (поточному) рахунку недоїмника в установі банку і на окремих рахунках та акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника.

При зверненні стягнення на окремі рахунки та акредитиви розрахункові документи подаються до установи банку, в якій відкритий розрахунковий рахунок платника. Банком платника ці документи враховуються на позабалансовому рахунку N 9929 і одночасно платнику надсилається повідомлення про відкликання окремого рахунку або акредитива. Після отримання коштів у розмірі відкликаної суми або повідомлення про невикористану суму за відкликаним акредитивом установа банку зараховує цю суму на розрахунковий рахунок платника для виплати стягувачу з дотриманням діючої черговості.

Якщо акредитив відкритий у банку-емітенті, то він повідомляє виконуючий банк про дострокове закриття акредитива.

На безвідзивний акредитив стягнення коштів може бути звернене тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Крім того, чинним законодавством можуть бути передбачені також інші випадки безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

142. Згідно із Законом України "Про споживчу кооперацію" (2265-12) списання коштів з рахунків споживчих товариств, спілок та їх підприємств може здійснюватися тільки за їх згодою або за рішенням судових органів.

143. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги, який подається стягувачем у банк, в якому він обслуговується, за формою додатка N 28 у трьох примірниках із супровідним реєстром у двох примірниках.

Платіжні вимоги приймаються банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги не враховується.

(Пункт 143 доповнено абзацом 2 згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348) (Змінено згідно з постановою Правління НБУ від 02.06.97 р. N 173) (у зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно третім і четвертим).

Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів, у рядку "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач має зазначити: назву і відповідну статтю закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів; у разі необхідності - вид платежу і період часу, за який здійснюється стягнення; акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення (постанова, рішення, наказ тощо). Якщо зі змісту закону випливає необхідність посилання на інші документи (договір, митну декларацію, вексель тощо), то в платіжній вимозі мають вказуватися реквізити відповідного документа (назва, дата, номер).

(Абзац 3 пункту 143 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 28.01.98 р. N 26)

Якщо у платіжній вимозі не заповнений рядок "Призначення платежу" згідно з абзацом третім цього пункту, то банк повинен повернути її без виконання.

(Абзац 4 пункту 143 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 28.01.98 р. N 26)

Якщо безспірне стягнення коштів здійснюється на підставі виконавчого документа, оригінал (дублікат) якого додається, посилання у розрахунковому документі на законодавчий акт не потрібне.

(Пункт 143 доповнено абзацом 5 згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348)

Якщо безспірне стягнення здійснюється згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України, то до платіжної вимоги має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії. Після списання коштів з рахунку боржника оригінал відповіді підприємства-боржника залишається в документах дня банку платника.

(Пункт 143 доповнено абзацом 6 згідно з постановою Правління НБУ від 28.01.98 р. N 26)

143-1. Безспірне стягнення за опротестованим векселем здійснюється стягувачем (векселедержателем) із солідарно зобов'язаних за векселем осіб за його вибором. Стягненню підлягає лише сума, зазначена в опротестованому векселі (без відсотків та інших нарахувань).

З цією метою стягувач (векселедержатель) крім розрахункового документа подає через банк, в якому він обслуговується, до банку платника оригінал опротестованого векселя та належним чином завірену копію акта про протест векселя.

За поданим векселем банк зобов'язаний перевірити, що платник є солідарно зобов'язаною за цим векселем особою.

Після списання з рахунку платника всієї суми за векселем оригінал опротестованого векселя передається банком платнику під розписку на копії векселя. В документах дня банку залишаються копія векселя, завірена банком, та копія акта про протест векселя.

У разі часткової оплати векселя у зв'язку з недостатністю коштів на основному (додаткових) рахунку стягувач може подати розрахунковий документ у встановленому вище порядку до інших зобов'язаних за векселем осіб. ( Розділ IX доповнено пунктом 143-1 згідно з Постановою Нацбанку N 49 від 05.02.99 )

143-2. Безспірне списання коштів з реєстраційних рахунків установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, проводиться виключно органами Державного казначейства України.

У разі подання до банку розрахункових документів на безспірне списання коштів з реєстраційних рахунків вони передаються відповідним органам Державного казначейства України для подальшого виконання. ( Розділ IX доповнено пунктом 143-2 згідно з Постановою Нацбанку N 49 від 05.02.99 )

144. Якщо платник та одержувач коштів обслуговуються у різних установах банку, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв'язком надсилаються банком одержувача у банк платника, третій - видається на руки одержувачу коштів.

(Абзац 1 пункту 144 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 28.01.98 р. N 26)

У банку платника перший примірник виконує функцію меморіального документа для списання коштів з рахунку платника, другий - видається платнику з випискою із особового рахунку.

У разі, якщо платник та одержувач коштів обслуговуються в одній установі банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий - видається платнику, третій одержувачу коштів.

Реєстр подається банку в двох примірниках (додаток N 29), перший з яких залишається в документах дня банку, а другий як розписка видається підприємству-одержувачу коштів.

Відповідальність за обгрунтованість і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів несе стягувач.

145. Суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за формою згідно з додатком N 30.

(Абзац 1 пункту 145 змінено згідно з постановами Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348, від 02.06.97 р. N 173)

Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.

(Пункт 145 доповнено абзацом 2 згідно з постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348)

(Абзац другий пункту 145 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 02.06.97 р. N 173)

(у зв'язку з цим абзаци другий, третій, четвертий і п'ятий вважати відповідно третім, четвертим, п'ятим і шостим).

Інкасове доручення (розпорядження) заповнюється відповідно до положень п.8 цієї Інструкції та подається в банк у кількості примірників відповідно до п.11.

Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів, у рядку "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) вказується: назва і відповідна стаття закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів; у разі необхідності - вид платежу і період часу, за який здійснюється стягнення; акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення (постанова, рішення, наказ тощо). Якщо зі змісту закону випливає необхідність посилання на інші документи, то в інкасовому дорученні (розпорядженні) мають вказуватися реквізити відповідного документа (назва, дата, номер). Якщо законом передбачено безспірне стягнення пені, то в розрахунковому документі сума основного боргу і сума пені вказуються окремо.

(Абзац 4 пункту 145 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 28.01.98 р. N 26)

Якщо у інкасовому дорученні (розпорядженні) не заповнений рядок "Призначення платежу" згідно з абзацом четвертим цього пункту, то банк повинен повернути її без виконання.

(Абзац 5 пункту 145 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 28.01.98 р. N 26)

Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення (розпорядження) на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача, який оформив розрахунковий документ та надав його до банку, що його обслуговує.

146. У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з установи комерційного банку стягувач подає розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) до установи банку, в якому він обслуговується.

Отримані документи банк одержувача коштів надсилає спецзв'язком до регіонального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника (юридичної особи).

У розрахункових документах в рядку "Платник" мають бути вказані реквізити комерційного банку - юридичної особи.

У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з установи комерційного банку, в якому обслуговується стягувач, підприємство має право надіслати цінним листом розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) безпосередньо до регіонального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника (юридичної особи).

147. Документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з основних рахунків підприємств приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках. У разі відсутності коштів на основних рахунках вони враховуються на позабалансовому рахунку N 9803.

У разі недостатності коштів на основних рахунках платників здійснюється часткова оплата розрахункових документів на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів, яка оформлюється меморіальним ордером за підписом відповідального виконавця, завіреним відбитком штампа банку. Перший примірник меморіального ордера вміщується в документи дня банку, другий видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а на розрахунковому документі, який вміщується в картотеку на позабалансовий рахунок N 9803, робиться відмітка про часткову оплату.

(Абзаци 1 і 2 пункту 147 змінено згідно з постановами Правління НБУ: від 31.12.97 р. N 473, від 19.02.98 р. N 56)

При надходженні розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів з основного рахунку платника банк, у разі недостатності (відсутності) коштів на ньому, не пізніше наступного дня надає безпосередньо власнику цього рахунку під розпис повідомлення про надходження зазначених документів або надсилає це повідомлення засобами зв'язку з документальним підтвердженням його відправлення. Після отримання повідомлення платник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунку.

Розрахункові документи на безспірне списання (стягнення) коштів з додаткових рахунків приймаються банками до виконання тільки за наявністю на цих рахунках коштів.

У разі недостатності коштів на додаткових рахунках платників для повного виконання розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів здійснюється їх часткова оплата, про що робиться відмітка на першому та другому примірниках цих розрахункових документів. Перший примірник поміщається в документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження про часткову, оплату. У разі, якщо платник і стягувач обслуговуються в одній установі банку, то третій примірник цього розрахункового документа з відміткою про його часткову оплату видається стягувачу.

Якщо безспірне списання (стягнення) коштів з додаткових рахунків платників здійснюється на підставі виконавчого документа або згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України на підставі визнаної претензії, то у разі часткової оплати розрахункового документа на безспірне списання (стягнення) коштів перший примірник цього розрахункового документа з відміткою про часткову оплату і копія виконавчого документа (визнаної претензії), завірена штампом банку, поміщаються в документи дня банку. Другий примірник розрахункового документа з відміткою про часткову оплату видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а оригінал виконавчого документа (визнаної претензії) із зазначеною на його зворотному боці сумою часткової оплати (цифрами та літерами) за підписом відповідального виконавця, завіреним штампом банку, повертається стягувачу.

У разі часткової оплати векселя банк надає платнику разом з другим примірником розрахункового документа з відміткою про часткову оплату копію векселя з відміткою про розмір списаної суми. Одночасно з цим оригінал векселя із зазначеним на ньому розміром списаної суми (цифрами та літерами) за підписом відповідального виконавця, завіреним штампом банку, повертається стягувачу. ( Пункт 147 розділу IX доповнено абзацом сьомим згідно з Постановою Нацбанку N 49 від 05.02.99 )

У разі подання стягувачем розрахункових документів на часткову оплату опротестованого векселя банк на підставі відміток про розмір списаної суми за векселем зобов'язаний перевірити відповідність суми, зазначеної в розрахунковому документі, із сумою, що залишилась до сплати за цим векселем. ( Пункт 147 розділу IX доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою Нацбанку N 49 від 05.02.99 )

При цьому у разі остаточного списання суми коштів за векселем його оригінал передається платнику, з якого це списання було здійснене. ( Пункт 147 розділу IX доповнено абзацом дев'ятим згідно з Постановою Нацбанку N 49 від 05.02.99 )

У разі відсутності коштів на додаткових рахунках платників розрахункові, документи на безспірне списання (стягнення) коштів повертаються банками без виконання у порядку, передбаченому останнім абзацом пункту 8 цієї Інструкції.

(Пункт 147 розділу IX доповнено абзацами 3-7 згідно з постановою Правління НБУ від 19.02.98 р. N 56)

148. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з рахунків в іноземній валюті регулюється окремим документом Національного банку України.

Розділ X. Виконання банками та їх установами ухвал
судів, суддів, постанов прокурорів, слідчих
прокуратури, внутрішніх справ та Служби безпеки
України щодо арешту коштів юридичних та фізичних осіб

149. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України, 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України (1798-12), 29 (1001-05), 126 (1002-05) Кримінально-процесуального кодексу України для забезпечення цивільного позову арбітражні і загальні суди, судді (далі суд) а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ і служби безпеки України за порушеними кримінальними справами можуть за заявою сторони, що подала позов, або за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову. Одним із таких заходів є накладення арешту на кошти, що належать юридичній або фізичній особі.

Крім того, відповідно до вищезазначених статей Кримінально-процесуального кодексу України арешт може бути накладений на кошти фізичних осіб для забезпечення можливої конфіскації майна.

Зазначені в цьому розділі заходи застосовуються також і в інших випадках накладення арешту на кошти, якщо вони передбачені чинним законодавством.

150. Залежно від ухвали суду, постанови прокурора, слідчого арешт може бути накладений на всі кошти, що знаходяться на рахунках юридичної (фізичної особи) або на який-небудь конкретний рахунок (розрахунковий, субрахунок, поточний тощо), на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену суму.

151. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками негайно після отримання ухвали суду або постанови прокурора, слідчого про накладення арешту. Якщо ухвала суду або постанова прокурора, слідчого про накладення арешту надійшла до банку після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками за станом на початок наступного операційного дня.

(Абзац 1 пункту 151 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 28.01.98 р. N 26)

Якщо на кошти юридичних осіб арешт накладає арбітражний суд, то, крім винесеної ухвали, ним повинен бути виданий також наказ.

Ухвала суду або постанова прокурора, слідчого надсилається безпосередньо до банку, в якому відкритий рахунок юридичної або фізичної особи, на кошти якої накладений арешт.

152. У разі накладення арешту на кошти на рахунку юридичної або фізичної особи банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунку (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів.

Для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) на час накладення арешту банк відкриває юридичній або фізичній особі на балансовому рахунку N 2909 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку" спеціальний рахунок.

(Абзац 2 пункту 152 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Накопичення коштів на спеціальному рахунку, на виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), здійснюється в тій же групі черговості, що і оплата розрахункових документів за виконавчими документами судів, згідно з встановленим порядком черговості виконання платежів.

(Абзац 3 пункту 152 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Кошти, які накопичуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) про зняття арешту. Накопичені кошти використовуються виключно для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші претензії до спеціального рахунку пред'являтися не можуть.

(Абзац 4 пункту 152 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

153. Якщо арешт накладений на рахунок із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на рахунку, банк цю суму резервує на спеціальному рахунку і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

(Пункт 153 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

154. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку банк перераховує наявну суму коштів на спеціальний рахунок, вміщує ухвалу (постанову) до картотеки на позабалансовому рахунку N 9803 та повідомляє суд (прокурора, слідчого) про відсутність або недостатність коштів для прийняття ним відповідного рішення. При цьому у разі надходження коштів на рахунок відповідача здійснюється їх накопичення на спеціальному рахунку (відповідно до абзацу 3 п.152) до остаточного вирішення цього питання судом або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми.

Після накопичення на спеціальному рахунку необхідної суми і відсутності інших ухвал (постанов) про накладення арешту банк резервує її на цьому рахунку і відновлює проведення операцій за встановленим порядком.

(Пункт 154 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

155. Якщо арешт накладений на рахунок у цілому, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, банком здійснюються заходи по забезпеченню арешту згідно з п.152, але кошти накопичуються на спеціальному рахунку без обмеження сумою до прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту.

(Пункт 155 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

156. Після прийняття рішення суду за цивільним позовом (вироку в частині цивільного позову) та при наявності на спеціальному рахунку відповідної суми арештованих коштів банк на підставі виконавчого документа суду та розрахункового документа стягувача перераховує призначену до стягнення суму на рахунок стягувача.

У такому ж порядку виконується вирок суду про конфіскацію майна.

(Пункт 156 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

157. Якщо на спеціальному рахунку була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопичена сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а розрахунковий документ з відміткою про його часткову оплату вміщується в картотеку несплачених документів на позабалансовий рахунок N 9803 в ту ж саму дату, в яку була вміщена ухвала (постанова) про накладення арешту.

(Пункт 157 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

158. Після накладення арешту на кошти на рахунку, повернення помилково зарахованих коштів здійснюється власником рахунку позачергово у п'ятиденний термін після зняття арешту, накопичення на спеціальному рахунку зазначеної в ухвалі суми або за письмовим дозволом органу, який наклав арешт.

(Пункт 158 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

159. У разі прийняття судом рішення або ухвали про скасування арешту у зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав банк відновлює проведення операцій в установленому порядку. Кошти, які були накопичені за час накладення арешту на спеціальному рахунку, повертаються банком не пізніше наступного робочого дня після скасування арешту на той рахунок, з якого вони були залучені.

(Пункт 159 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

160. Якщо до банку надійшли декілька ухвал (постанов) про накладення на кошти на рахунку арешту, то вони виконуються банком у календарній черговості їх надходження.

Розділ XI. Відповідальність за порушення виконання
грошових зобов'язань

161. Установи банків згідно з цією Інструкцією здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків у підприємств.

Контроль здійснюється у процесі проведення операцій з безготівкових розрахунків, а також шляхом періодичної перевірки розрахункових документів, що надійшли на позабалансовий рахунок N 9929 у банку, аналізу балансів та інших звітних матеріалів підприємств і перевірок у них на місцях.

162. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати своєчасне проведення розрахунків.

163. Платники грошових коштів, які не дотримуються встановлених строків платежів, за прострочення платежу згідно із Законом України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сплачують на користь одержувачів пеню у розмірі, що встановлюється за угодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Платники самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені ними суми, за правильність нарахування якої несуть відповідальність, і подають банку платіжні доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно зі сплатою основного боргу.

У платіжному дорученні сума пені, у разі сплати її разом із сумою основного боргу, вказується окремо. В рядку "Призначення платежу" поряд із зазначенням виду та суми платежу за основним боргом наводиться розрахунок суми пені та обов'язково робиться посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 Закону України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР.

У разі, якщо сплата пені здійснюється за окремим платіжним дорученням, у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня за прострочення... (вид платежу)", номер, дата і сума документа, за прострочення якого нараховано пеню, має бути наведено її розрахунок, а також зроблено посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 вищезазначеного Закону.

Спори між платником і одержувачем коштів, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

У разі затримки банком одержувача зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта понад визначений термін, банк сплачує на користь одержувача коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою сторін на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідальність за правильність нарахування пені покладається на банк одержувача грошових коштів.

Банк перераховує за меморіальним ордером пеню на рахунок клієнта на підставі розрахунку сум пені, підписаного керівником і головним бухгалтером банку, копія якого надається клієнту.

Спори між клієнтом і банком, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням банком пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

(Пункт 163 розділу XI змінено згідно з постановою Правління НБУ від 02.06.97 р. N 173)

164. У разі перевищення нормативного терміну проходження платежів обслуговуючим банком відправника коштів, останній стягує з банку у претензійно-позовному порядку пеню за кожний день затримки. Сума пені обчислюється відповідно до постанови Верховної Ради України від 25.06.93 р. N 3324-12 "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" (зі змінами, внесеними Постановами Верховної Ради України від 23.12.93 р. N 3789-12 і від 23.01.97 р. N 25/97-ВР).

(Пункт 164 розділу XI змінено згідно з постановою Правління НБУ від 02.06.97 р. N 173)

165. Відповідальність за необгрунтованість безспірного стягнення або безакцептного списання коштів, за недостовірність даних, вказаних у розрахункових документах, згідно з нормами цивільного законодавства (статті 203, 440 тощо Цивільного кодексу України) має застосовуватись у вигляді відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцептним списанням збитків.

Крім того, в договорах, які укладаються між суб'єктами підприємницької діяльності, може бути передбачена також відповідальність у вигляді штрафів за випадки необгрунтованого безспірного стягнення коштів на користь суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України (1798-12) за необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 відсотків від списаної суми.

166. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, і всі суперечки, які можуть виникнути з цих питань між підприємствами, мають вирішуватися в претензійно-позовному порядку.

Крім того, чинним законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання грошових зобов'язань.

Розділ XII. Технічні вимоги до виготовлення бланків
розрахункових документів

167. У правому верхньому куті бланки розрахункових документів повинні вміщувати код документа за Державним класифікатором управлінської документації (ДКУД), затвердженим наказом Держстандарту України від 06.11.96 р. N 472.

168. Бланки розрахункових документів, крім бланків, що відносяться до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано (розрахункові чеки, векселі), при виготовленні їх друкарським способом мають відповідати таким вимогам:

- обов'язковою є наявність усіх елементів (рамок, ліній, текстових елементів тощо), передбачених формами, наведеними в додатках до цієї Інструкції для бланків розрахункових документів;

- схематичне розташування елементів (рамок, ліній, текстових елементів тощо) на бланках розрахункових документів, призначених для заповнення реквізитів цих документів, має відповідати формам, наведеним у додатках до цієї Інструкції;

- всі текстові елементи бланків розрахункових документів мають бути виконані українською мовою;

- бланки розрахункових документів виготовляються на папері формату А5 або А4.

(Розділ XII змінено згідно з постановою Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

(Інструкцію доповнено Розділом XII згідно з постановою Правління НБУ від 06.12.96 р. N 316)

Додаток N 1

Зразок

Договір
на здійснення розрахунково-касового обслуговування

______________________________________________________________________________________ ________________

(місце складання)                                                                                                          (дата)

___________________________________________________________________________________ в особі __________________

(назва установи банку)

______________________________________________________________________________________ (далі - Банк), що діє на підставі

(посада керівника, прізвище, ім'я, по батькові)

___________________________________________________________________________________________________ з однієї сторони,

(назва установчого документа)

та ________________________________________________________________________________________________________________

(повна назва юридичної або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи _____________________, (далі - Клієнт) в особі __________________

(посада керівника,

_____________________________________, що діє на підставі __________________________________________________________

прізвище, ім'я, по батькові)                                                                                       (назва

______________________________________________________________________________________________________________, з

установчого документа або документа, що засвідчує особу)

другої сторони, уклали цей договір.

I. Предмет договору

1. Банк відкриває Клієнту __________________________ рахунок відповідно до Інструкції N 3 "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

II. Права та зобов'язання сторін

2. Банк має право:

2.1. Використовувати кошти Клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи їх наявність і проведення операцій відповідно до нормативних актів Національного банку України.

2.2. У разі оформлення Клієнтом розрахункових документів з порушенням чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України, повернути їх Клієнту.

2.3. Відмовляти Клієнту у видачі готівки на різні потреби у разі неподання ним попередньо заявки на отримання готівки.

2.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з рахунку Клієнта у випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.5. Отримувати від Клієнта плату за надані послуги.

3. Клієнт має право:

3.1. Самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

3.2. Отримувати готівкові кошти у межах касової заявки на отримання готівки і за умови наявності коштів на розрахунковому рахунку у випадках, передбачених законодавством.

3.3. Вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.

4. Банк бере на себе зобов'язання:

4.1. Належним чином виконувати умови цього договору.

4.2. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.

4.3. Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта.

4.4. Здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.

4.5. Видавати за вимогою Клієнта виписку з рахунку з доданням необхідних документів.

4.6. Гарантувати таємницю операцій за рахунком Клієнта. Без згоди Клієнта довідки третім особам з питань проведення операцій на рахунку можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

4.7. Надавати консультації Клієнту з питань застосування банківського законодавства та порядку здійснення розрахунків.

4.8. Проводити нарахування відсотків у розмірі ____% річних за залишками вільних коштів на рахунку Клієнта і зараховувати їх на рахунок Клієнта ______________________________. (термін зарахування відсотків)

5. Клієнт бере на себе зобов'язання:

5.1. Виконувати вимоги діючих Інструкцій, правил, інших нормативних актів Національного банку України з питань здійснення розрахунково-касових операцій та надання звітності.

5.2. Дотримуватися принципів організації безготівкових розрахунків, їх форм, стандартів документів і документообороту, що впроваджені в господарський оборот України, та встановлених правил Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України.

5.3. Щорічно надавати Банку заявку-розрахунок для встановлення лімітів залишку готівки в касі.

5.4. Узгоджувати строки видачі заробітної плати з Банком і дотримуватися їх.

5.5. Щоквартально надавати Банку за встановленою формою касову заявку та інші звітні і прогнозні дані, необхідні для складання прогнозів касових оборотів банку та визначення потреби Клієнта у готівці, не пізніше ніж за ___ днів до початку кварталу, що планується.

5.6. Не пізніше наступного дня повідомляти Банк про всі помічені неточності або помилки у виписках з рахунку та інших документах або про невизнання (непідтвердження) підсумкового сальдо за рахунком.

5.7. Повідомляти Банк про зарахування на рахунок Клієнта коштів, що йому не належать, і у 5-денний термін з дня надходження коштів на рахунок подати Банку платіжне доручення на перерахування коштів власнику.

5.8. Своєчасно здійснювати оплату за виконані Банком операції і надані послуги.

III. Відповідальність сторін

6. За несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, Банк сплачує Клієнту штраф у розмірі ____% несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення.

7. Клієнт за неповідомлення Банку протягом 5 днів після отримання виписки з рахунку про помилково зараховані на його рахунок суми сплачує Банку за кожний день прострочення штраф у розмірі ______ неправильно зарахованої на рахунок суми, що йому не належить.

8. За неодержання Клієнтом замовленої готівки з вини Банку або Клієнта винна сторона сплачує _____% від замовленої суми.

9. За несвоєчасну сплату послуг Банку Клієнт сплачує йому пеню у розмірі _____% за кожний день прострочення.

IV. Форми та порядок розрахунків

10. Клієнт застосовує такі форми розрахунків:

а) __________________________________________
б) __________________________________________
в) __________________________________________

11. Клієнт за розрахункові послуги Банку розраховується ________________________________________ в ___________________.

(форма та порядок розрахунків)                                (термін)

12. Оплата за касове обслуговування здійснюється відповідно до Порядку організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів у день отримання з каси банку готівки.

V."Форс-мажор"

13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (далі "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим договором, і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування другою стороною можливих збитків.

VI. Порядок змін та розірвання договору

14. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

15. Сторона, що одержала зміни та доповнення чи пропозицію про розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після отримання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, а також у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, арбітражного суду (у разі, якщо стороною договору є фізична особа, порядок внесення змін та доповнень до договору чи його розірвання встановлюється сторонами при укладенні договору).

VII. Порядок розгляду спорів

16. Спори, що виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

VIII. Особливі умови

а) __________________________________________________________
б) __________________________________________________________
в) __________________________________________________________

IX. Строк дії договору

17. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України.

X. Порядок закриття рахунків

18. Якщо протягом __ місяців з дня відкриття рахунку або протягом __ місяців з дати останньої операції не здійснюються операції, Банк має право порушити питання про закриття рахунку і розірвання договору.

19. Клієнт має право порушити питання про закриття рахунку і розірвання договору в разі відсутності коштів на кореспондентському рахунку Банку.

20. Після закриття рахунку залишок на ньому має бути перерахований _______________________________________________________.

(на новий рахунок в іншому банку, в бюджет, в доход банку тощо)

XI. Юридичні адреси сторін

21. Юридична адреса та банківські реквізити Банку: __________________________________________________________________

22. Юридична адреса та банківські реквізити Клієнта: ________________________________________________________________

23. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

Банк Клієнт

М.П. М.П.

______________________________________

Крім передбачених цим договором умов, сторони у разі укладення договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

Додаток N 2

--------- Платіжне доручення N ______ | 0410001 | ---------

від "__"__________ 199_ р. Одержано банком

Платник "__"_________ 199_ р.

------------ Код | | ДЕБЕТ СУМА ------------ код банку ---------------------- Банк платника ---------- | | | в м. | | рах.N | | | ------------------------------------------- -----------| | Одержувач | | ------------ КРЕДИТ | | Код | | -----------| | ------------ код банку рах.N | | | Банк одержувача ---------- |-----------| | в м. | | рах.N | | | ------------------------------------------- ----------------------

Сума літерами

Призначення платежу

Проведено банком

---------- "__"_________199_ р. | М.П. | Підписи платника Підпис банку ----------

(Додаток N 2 змінено згідно з постановою
Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Додаток N 4

Перелік
указів Президента України та рішень уряду,
згідно з якими розрахунки за товарно-матеріальні
цінності і послуги можуть здійснюватися у
порядку попередньої оплати:

- за хлібопродукти, воду, електро- та теплову енергію, за користування телефоном і за поштово-телеграфні послуги, за перевезення товарів для розрахунків із залізницями, пароплавствами, автотранспортними підприємствами (спільна телеграма Кабінету Міністрів і Національного банку України від 12.01.1993 р. NN 18-60/98 і 22001);

- за відпущений природний газ (Постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.1993 р. N 91);

- за нафтопродукти (лист Міністерства економіки України від 21.01.1993 р. N 35-20/145-10, який погоджений з Кабінетом Міністрів України);

- за поставки продовольства і сільськогосподарської продукції (Указ Президента України "Про розрахунок за поставки продовольства сільськогосподарської продукції" від 15.10.1993 р. N 458/93).

Додаток N 5

--------- | 0410012 | ---------

Одержувач ___________________________________________________ Код ____________ Рахунок N _______________ Банк одержувача

___________________________________________________________ в м.__________________ Код банку ___________ Одержано банком

Реєстр "__"______ 199_ р.

платіжних доручень N _______

від "__"_________ 199_ р.

----------------------------------------------------------------- N плат.доручення | Сума |N плат.доручення | Сума -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------------------------------------------------------

Зворотна сторона реєстру (додаток N 5)

----------------------------------------------------------------- N плат.доручення | Сума |N плат.доручення | Сума -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------|-------------|-----------------|--------------- -----------------------------------------------------------------

---------- Проведено банком | | "___"_________199_ р. | М.П. | Підписи одержувача Підпис банку ----------

(Додаток N 5 змінено згідно з постановою
Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Додаток N 6

--------- Платіжна вимога-доручення N _______ | 0410002 | ---------

від "__"_______ 199_ р. Одержано банком

Платник "__"________ 199_ р.

------------ Код | | ДЕБЕТ СУМА ------------ код банку ---------------------- Банк платника ---------- | | | в м. | | рах.N | | | ------------------------------------------- -----------| | Одержувач | | ------------ КРЕДИТ | | Код | | -----------| | ------------ код банку рах.N | | | Банк одержувача ---------- |-----------| | в м. | | рах.N | | | ------------------------------------------- ----------------------

Призначення платежу

------------------------------------------------------------- | М.П. | Підписи одержувача ---------- СУМА

___________________________________________________ ДЕБЕТ ДО ОПЛАТИ

Сума до оплати літерами ---------------------- рах.N | | | -----------| | КРЕДИТ | | -----------| | рах.N | | | |-----------| | рах.N | | | ----------------------

Проведено банком

---------- "__"________ 199_ р. | М.П. | Підписи платника Підпис банку ----------

(Додаток N 6 змінено згідно з постановою

Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Додаток N 7

Розрахункова чекова книжка
на ________ чеків

(місце для штампа банку)

Зберігати під ключем у надійному місці

Зворотна сторона розрахункової чекової книжки (додаток N 7)

Ця книжка дійсна по ______________________________________________________________________________________________

(число літерами)

"_________" __________________ 199_ р. (цифрами) (місяць літерами) Вміщує чеки з N _______________ по N _______________ видана

__________________________________________________________________________________________________________________

(чекодавець)

_____________________________ за особовим рахунком N _____________ для розрахунків з

_______________________________________________ на загальну суму ліміту ______________________________________________

(цифрами) (сума літерами)

___________________________________________________________________________________________________________________

------- |Печатка| банк "____"_________________ 199_ р. | банку | ______________ ________ Дата (місяць літерами) | | установа видачі | | місто _________________ ------- _______________________

(підпис банку)

Продовження додатка N 7

Порядок заповнення чеків із розрахункових чекових
книжок і їх використання

1. Чеки заповнюються і підписуються від руки чорнилом, кульковою ручкою або з використанням технічних засобів.

2. Назва отримувача вписується після слів "Кому".

При розрахунках за товари та послуги в рядку "Сплатіть за цим чеком" вказується загальна назва товарів та послуг, а також номер та дата рахунку, за оплату якого виписаний чек.

3. Чеки підписуються власником книжки або за його дорученням уповноваженими особами, які мають право підпису. Чеки скріплюються відбитком печатки чекодавця.

4. Будь-які виправлення і помарки в чеку не допускаються.

5. Забороняється передавання чекової книжки її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків чеків та завірення їх відбитком печатки.

6. Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.

7. Одночасно з виписуванням чека на його корінці заповнюється назва отримувача коштів, номери документів, що оплачуються, сума і залишок ліміту (крім тих випадків, коли за діючими правилами розрахунків чеками ці реквізити заповнюються касиром транспортної організації або підприємством зв'язку).

8. Головні бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки чеками, зобов'язані періодично перевіряти:

а) правильність використання чеків особою, яку уповноважено на їх підписання;

б) правильність виведення залишків ліміту на корінцях чеків, а на звороті останнього перевіреного корінця чека має бути здійснена відмітка за підписом головного бухгалтера (заступника головного бухгалтера) чекодавця;

в) звіряти суми на корінцях чеків із записами у виписках з особового рахунку в банку.

Додаток N 13

Реєстраційна картка виданих
розрахункових чеків

------------------------------------------------------------------ Номер | Дата |Номер|Для яких розрахунків виданий|Строк| рахунку|видачі|чека |чек або назва постачальника | дії | Примітка | чека | | | | -------|------|-----|----------------------------|-----|---------- -------|------|-----|----------------------------|-----|---------- -------|------|-----|----------------------------|-----|---------- -------|------|-----|----------------------------|-----|---------- -------|------|-----|----------------------------|-----|---------- -------|------|-----|----------------------------|-----|---------- -------|------|-----|----------------------------|-----|---------- ------------------------------------------------------------------

Додаток N 14

______________________________________________________________________________________________________________ (назва установи банку-емітента)

Заява
на перерахування коштів N _____

від "__"__________ 199_ р.

Я, ______________________________________________________________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)

паспорт серії __________________________ N ___________________________, виданий "___"_____________________________ 199_ р.

(літерами)

_________________________________________________________________________________________________________________

(ким)

прошу перерахувати з мого рахунку N ____________________ ___________________________________________________________

(сума цифрами та літерами)

для депонування на рахунку за чековою книжкою N _________________

- для отримання чекової книжки(розрахункового чека)
- для поповнення коштів на рахунку за чековою книжкою
(потрібне підкреслити)

Підпис клієнта __________________________

Заяву прийняв __________________________

Додаток N 15

Підприємство (організація) _____________________________
_________________________________________________________

Відомість
про прийняті до оплати розрахункові чеки

за "__"___________ 199_ р.

------------------------------------------------------------------ N |Прізвище, ім'я|Серія та номер|Назва документа, що| Ким видано п/п|по батькові |чека |засвідчує особу | документ і |власника чека | |власника чека, його| дата його | | |серія та номер | видачі ---|--------------|--------------|-------------------|------------ ---|--------------|--------------|-------------------|------------ ---|--------------|--------------|-------------------|------------ ------------------------------------------------------------------

Усього прийнято за день ___________________ розрахункових чеків

Склав ____________________________________________________________________________________________________________

(підпис)

Додаток N 16

--------- Реєстр чеків N _______ | 0401007 | ---------

від "__"__________ 199_ р. Одержано банком

"__"_________ 199_ р.

Суму чеків спишіть з рахунків ДЕБЕТ Сума реєстру

чекодавців ---------------------- | | | код банку | | | Банк-емітент ---------- різні | | | в м. | |рах.N | | | ------------------------------------------------------------| | Одержувач | | ------------ | | Код | | код банку КРЕДИТ | | ------------ ---------- -----------| | Банк одержувача в м. | |рах.N | | | ------------------------------|----------|------------------|---------- NN чеків |Дебет NN рахунків| Код | Сума | | чекодавців |чекодавців| | ------------|-----------------|----------|------------------| | | | | | | | | | | | | | | | |

___________________________________________________________

--------- Проведено банком | | "__"________199_ р. | М. П. |Підписи чекодержателя Підпис банку ---------

Зворотна сторона додатку N 16

----------------------------------------------------------------- NN чеків | Дебет NN рахунків | Код | Сума | | чекодавців |чекодавців| | --------------|----------------------|----------|---------------- | | | | | | | | | | | |

_________________________________________________________________

--------- | | | М. П. |Підписи чекодержателя ---------

Додаток N 17

_______________________________

(назва установи банку-емітента)

Заява
на перерахування коштів N ________

від "___"___________ 199_ р.

Я, ________________________________________________________________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)

паспорт серії________________________ N _________________________, виданий "________________"____________________ 199_ р.

(літерами)

__________________________________________________________________________________________________________________

(ким)

прошу перерахувати з рахунку за чековою книжкою N ________________ невикористаний залишок коштів у сумі

________________________________________________________________________________________________________________

(цифрами)

_______________________________________________________________________________________________________________

(літерами)

_________________________________ на мій рахунок N_______________

Підпис клієнта __________________________

Заяву прийняв __________________________

Додаток N 18

Назва банку __________________ МФО N ______
___________________________________________
(район, місто)
від _______________________________________
(назва підприємства або прізвище,
ім'я, по батькові фізичної особи)
Адреса ____________________________________
(юридична адреса, постійне місце
___________________________________________
проживання)

Заява
про втрату чекової книжки
(розрахункового чека)

Повідомляємо(ю), що нами (мною) "________________"_____________________________________________ 199_ р.

(дата втрати)

втрачено чекову книжку(розрахунковий чек) ___________________________________________________________________________

(серія і номери чеків)

_______________________________________, видані установою банку

_______________________, МФО N_________ "______________________"______________________________199__ р.

(дата видачі)

на суму ________________________________________________________________________________________________________

(цифрами та літерами)

Одночасно з чековою книжкою(розрахунковим чеком) загублено такі документи, що засвідчують мою особу ___________________________________________________________________________ (перелічити документи, якщо документи не загублено, вказати: документи не загублено

Про рішення, яке буде прийнято за цією заявою, просимо(шу) нас (мене) повідомити за адресою:_______________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________

М.П. ____________________________________________________________________________________________________________

(підпис власника чекової книжки/розрахункового чека)

Невикористану суму чекової книжки (розрахункового чека) зарахувати на рахунок N _______________________________ у відділенні банку ____________________________________________, МФО N___________.

Керівник банку (Підпис)

Головний бухгалтер (Підпис)

Додаток N 19

Заява на акредитив --------- | 0410003 | від "__"_________ 199_ р. ---------

Одержано банком

"__"______199_ р.

----------------------------------------------------------- Заявник акредитива | Бенефіціар | Код | Код -----------------------------|----------------------------- Банк-емітент | Банк бенефіціара | в м. МФО N | в м. МФО N -----------------------------|----------------------------- Відкрийте нам акредитив | Строк дії акредитива | (вид акредитива) | "___"___________199_ р. -----------------------------|----------------------------- Сума | Акредитив у іншому (викону- | ючому) банку виконати: | а) за рахунок коштів плат- (цифрами і літерами) | ника, депонованих у вико- -----------------------------| нуючому банку; Умови акредитива до виконую- | б) інкасацією документів до чого банку направити: | банку-емітента; а) спецзв'язком; | в) через кореспондентський б) коротким повідомленням: | рахунок банку-емітента. - електронною поштою; | - телетайпом; | (Зайве закреслити). __________________________ |----------------------------- (Інші лінії зв'язку, вка-| з акцептом (чиїм), без ак- зати які. Зайве закреслити)| цепту -----------------------------|----------------------------- Договір N__ від"__"___199_ р.| Платіж (чи акцепт) здійснити Назва товарів, виконаних ро- | проти: біт, наданих послуг. | ____________________________ | (перелік документів, які | ____________________________ (кількість, ціна, сума) | додаються до реєстру доку- -----------------------------|

____________________________

Додаткові умови: | ментів за акредитивом) | ____________________________ | ----------------------------------------------------------- ------- | М.П. | Підписи заявника ------- акредитива

(Додаток N 19 змінено згідно з постановою
Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Додаток N 20

--------- | 0410011 | ---------

Реєстр документів
за акредитивом N _______ Одержано банком

від "__"_________ 199_ р. "__"_________199_ р.

Заявник акредитива

------------ Код | | ДЕБЕТ СУМА ------------ код банку ----------------- ----- Банк-емітент ---------- | | | в м. | | рах.N | | | ------------------------------------------- -----------| | Бенефіціар КРЕДИТ | | ------------ -----------| | Код | | код банку рах.N | | | ------------ ---------- |-----------| | Виконуючий банк в м. | | рах.N | | | ------------------------------------------- ----------------------

Сума літерами _______________________________________________________

____________________________________________________________________

Назва товару, виконаних робіт,наданих послуг ________________________________________________________________________

Договір N ______ "__"__________199_ р.

Перелік документів, що додаються ___________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________

---------- Проведено банком | | "___"_________199_ р. | М.П. | Підписи бенефіціара Підпис банку ----------

(Додаток N 20 змінено згідно з постановою
Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Додаток N 21

Простий вексель N _____________________

------------------------------- |Підлягає сплаті в______________| | | |-------------------------------| | місце платежу | | | |-------------------------------| | назва банківської | | | |-------------------------------|Назва, підпис і точна | установи |адреса векселедавця -------------------------------

Додаток N 23

Функціональні та технологічні принципи роботи банку
з АРМ "Заборгованість"

АРМ "Заборгованість" - це спеціальне програмне забезпечення, розроблене в управлінні комп'ютерних технологій департаменту інформатизації НБУ, яке призначено для автоматизації процесу обміну інформацією між банківськими установами у ході проведення взаємозаліку заборгованості.

АРМ "Заборгованість" поставляється в усі банківські установи України, які мають МФО і електронну адресу в мережі електронної пошти НБУ.

Слід звернути увагу, що, на відміну від системи електронних платежів (СЕП), АРМ поставляється в банки, що є філіями 2 і 3 моделі консолідованого коррахунку в СЕП.

АРМ "Заборгованість" виконує такі функції:

1) Підготовка електронних платіжних вимог клієнтів про заборгованість, контроль їх та відправка до банків дебіторів.

2) Приймання в банках дебіторів електронних платіжних вимог про заборгованість.

3) Підготовка в банках дебітора електронних платіжних повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної вимоги та відправка їх до банку кредитора.

4) Приймання банком кредитора електронних платіжних повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної вимоги.

5) Друкування реєстрів:

- електронних платіжних вимог;

- електронних платіжних повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної вимоги.

6) Квитовка (контроль за нормальною відправкою та прийманням) файлів повідомлень та інші сервісні функції.

Підготовка електронних платіжних повідомлень клієнтів про заборгованість може виконуватись:

- за допомогою діалогових засобів вводу АРМ "Заборгованість";

- засобами ОДБ комерційного банку з формуванням файлу платіжних повідомлень типу і наступним проведенням його через АРМ "Заборгованість".

Слід звернути особливу увагу на те, що АРМ "ЗАБОРГОВАНІСТЬ" працює незалежно від системи електронних платежів. Файли, що підготовані ОДБ для АРМ "Заборгованість", мають бути оформлені за стандартами дебетових інформаційних документів СЕП, але не повинні проводитись через АРМ-3 СЕП.

Додаток N 24

Журнал
реєстрації платіжних вимог

__________________________________________________________________________________________________________________
(назва установи банку)

------------------------------------------------------------------ N |N балансового рахунку|Назва | Дата,N | Сума п/п |кредитора (рахунок | кредитора |платіжної | платіжної |другого порядку) | | вимоги | вимоги | | | | | | | | ----|---------------------|--------------|----------|------------- 1 | 2 | 3 | 4 | 5 ------------------------------------------------------------------

Додаток N 25

------------------------------------------------------------------------- | РЕЄСТР ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ВИМОГ Дата XX/XX | | відправлених клієнтом: 999999999 ......КЛІЄНТ БАНКУ КРЕДИТОРА....... | | банку 999999 ......... НАЗВА БАНКУ КРЕДИТОРА .......................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Банк дебітора: МФО 99999999 ......НАЗВА БАНКУ ДЕБІТОРА.......... | |-------------------------------------------------------------------------| | 001 : N документа Вид: ... Сума: ......................... | | Кредитор : клієнт 999999999 ........клієнт банку кредитора......... | | Дебітор : клієнт 999999999 ........клієнт банку дебітора.......... | | Дати : Документа XX/XX Надходження в банк кредитора : XX/XX | | Призначення : ............. призначення платежу ....................... | | платежу : ......................................................... | | : ......................................................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Усього : документів: 999999 Сума: ......................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Усього : відправлено документів : 999999 | | : загальною сумою : 9999999999999999 | |-------------------------------------------------------------------------| | М.П. Підпис | | | -------------------------------------------------------------------------

------------------------------------------------------------------------- | РЕЄСТР ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ВИМОГ Дата XX/XX | | отриманих клієнтом: 999999999 ......КЛІЄНТ БАНКУ ДЕБІТОРА.............. | | банку 999999 ......... НАЗВА БАНКУ ДЕБІТОРА........................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Банк кредитора: МФО 99999999 ......НАЗВА БАНКУ КРЕДИТОРА.......... | |-------------------------------------------------------------------------| | 001 : N документа Вид: ... Сума: ......................... | | Кредитор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку кредитора.......... | | Дебітор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку дебітора .......... | | Дати : Документа XX/XX Надходження в банк кредитора : XX/XX | | Призначення : ............. призначення платежу ....................... | | платежу : ......................................................... | | : ......................................................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Усього : документів: 999999 Сума: ......................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Усього : прийнято документів : 999999 | | : загальною сумою : 9999999999999999 | |-------------------------------------------------------------------------| | | | М.П. Підпис | -------------------------------------------------------------------------

Додаток N 26

--------- Заява про відмову від акцепту N ______ | 0410010 | ---------

від "__"______________ 199_ р.

Одержано банком

"__"________199_ р. Платник

------------ Код | | ДЕБЕТ СУМА ------------ код банку ---------------------- Банк платника ---------- | | | в м. | | рах.N | | | --------------------------------------- -----------| | Одержувач | | ------------ КРЕДИТ | | Код | | -----------| | ------------ код банку рах.N | | | Банк одержувача ---------- |-----------| | в м. | | рах.N | | | --------------------------------------- ----------------------

Сума літерами

----------------------------------------------------------- |Договір N |Платіжна вимога N від"__"____199_ р.| |---------------------|-------------------------------------| |Замовлення N |на суму | |від"__"_______199_ р.|-------------------------------------| | |частково акцептовано | -----------------------------------------------------------

Мотиви відмови від акцепту

Проведено банком

------- "___"________199_ р. | М.П. | Підписи клієнта Підпис банку -------

(Додаток N 26 змінено згідно з постановою
Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Додаток N 27

------------------------------------------------------------------------- | РЕЄСТР ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ Дата XX/XX | | ПРО ЧАСТКОВУ АБО ПОВНУ ВІДМОВУ ВІД АКЦЕПТУ ПЛАТІЖНОЇ ВИМОГИ | | відправлених клієнтом: 999999999 ......КЛІЄНТ БАНКУ ДЕБІТОРА........ | | банку 999999 ......... НАЗВА БАНКУ ДЕБІТОРА........................ | |-------------------------------------------------------------------------| | Банк кредитора: МФО 99999999 ......НАЗВА БАНКУ КРЕДИТОРА.......... | |-------------------------------------------------------------------------| | 001 : N документа Вид: ... Сума згоди:.................... | | Кредитор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку кредитора.......... | | Дебітор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку дебітора .......... | | Дати : Документа XX/XX Надходження в банк кредитора : XX/XX | | Причина : ............. причина відмови ........................... | | відмови : ......................................................... | | : ......................................................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Усього : документів: 999999 Сума згоди:.................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Усього : відправлено документів : 999999 | | : загальною сумою згоди : 9999999999999999 | |-------------------------------------------------------------------------| | М.П. Підпис | | | -------------------------------------------------------------------------

------------------------------------------------------------------------- | РЕЄСТР ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ Дата XX/XX | | ПРО ЧАСТКОВУ АБО ПОВНУ ВІДМОВУ ВІД АКЦЕПТУ ПЛАТІЖНОЇ ВИМОГИ | | отриманих клієнтом: 999999999 ......КЛІЄНТ БАНКУ КРЕДИТОРА............. | | банка 999999 ......... НАЗВА БАНКУ КРЕДИТОРА........................ | |-------------------------------------------------------------------------| | Банк дебітора: МФО 99999999 ......НАЗВА БАНКУ ДЕБІТОРА................. | |-------------------------------------------------------------------------| | 001 : N документа Вид: ... Сума згоди:.................... | | Кредитор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку кредитора.......... | | Дебітор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку дебітора .......... | | Дати : Документа XX/XX Надходження в банк кредитора : XX/XX | | Причина : ............. причина відмови ........................... | | відмови : ......................................................... | | : ......................................................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Усього : документів: 999999 Сума згоди:................... | |-------------------------------------------------------------------------| | Усього : прийнято документів : 999999 | | : загальною сумою згоди : 9999999999999999 | |-------------------------------------------------------------------------| | М.П. Підпис | | | -------------------------------------------------------------------------

Додаток N 28

Платіжна вимога N _______ --------- | 0410007 | від "__" _________ 199_ р. ---------

Одержано банком

Платник "__"________199_ р.

------------ Код | | ДЕБЕТ СУМА ------------ код банку ---------------------- Банк платника ---------- | | | в м. | | рах.N | | | ------------------------------------------- -----------| | Одержувач | | ------------ КРЕДИТ | | Код | | -----------| | ------------ код банку рах.N | | | Банк одержувача ---------- |-----------| | в м. | | рах.N | | | ------------------------------------------- ----------------------

Сума літерами

_____________________________________________ Призначення платежу

Проведено банком

---------- "__"__________199_ р. | | Підписи одержувача Підпис банку | М.П. | ----------

(Додаток N 28 змінено згідно з постановою
Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)

Додаток N 29

Одержувач__________________________________

Код _______________________________________

Рахунок N _________________________________

Банк одержувача____________________________

в м._______________________________________

Код банку__________________________________

Одержано банком___________________________

Реєстр "__"_______ 199_ р.
платіжних вимог N _______

від "__"_________ 199_ р.

------------------------------------------------------------- N плат. вимоги | Сума |N плат. вимоги | Сума ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- -------------------------------------------------------------

Зворотна сторона реєстру (додаток N 29)

------------------------------------------------------------- N плат. вимоги | Сума |N плат. вимоги | Сума ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- ---------------|-------------|---------------|--------------- -------------------------------------------------------------

---------- Проведено банком | | "___"________199_ р. | М.П. | Підписи одержувача Підпис банку ----------

Додаток N 30

--------- Інкасове доручення N ___ | 0410008 | (розпорядження) ---------

Одержано банком

від "__"_________199_ р. "___"__________199_ р.

ДЕБЕТ СУМА

Платник ----------------------- ------------ | | | Код | | | | | ------------ код банку | | | Банк платника --------- | | | в м. | |рах.N | | | ------------------------------------------------------| | Одержувач КРЕДИТ | | ------------ ----------|------------| Код | | | | | ------------ код банку | | | Банк одержувача --------- | | | в м. | |рах.N | | | ------------------------------------------------------|------------| Сума літерами | | | | | | ------------------------------------------------------|------------| Призначення платежу | Сума | | ----------------------------------------|-------------|------------| | |Вид оп. | | | |Приз.пл.| | | |--------|---| | |Строк пл| | | |Черг.пл.| | ----------------------------------------|-------------|--------|---| | |N банку | | ------------------------------------------------------------------- -------- Проведено банком | | "___"________ 199_ р. | М.П. | Підписи одержувача Підпис банку --------

(Додаток N 30 змінено згідно з постановою
Правління НБУ від 31.12.97 р. N 473)