Открытое тестирование
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 29.06.1984р.N 4
м.Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Пленуму Верховного Суду України
N 3 від 28.03.2008)
Про виконання судами України постанов Пленуму
Верховного Суду України з питань запобігання
злочинам та іншим правопорушенням
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України
N 13 від 25.12.92
N 12 від 03.12.97 )
Заслухавши і обговоривши повідомлення голів Луганського і Волинського обласних судів і доповідь першого заступника Голови Верховного Суду України, Пленум Верховного Суду відмічає, що суди України останнім часом дещо підвищили якість розгляду кримінальних і цивільних справ, більше уваги приділяють культурі судових процесів, їх запобіжно-виховному впливу, усуненню причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень.
Разом з тим у профілактичній діяльності судів Луганської, Волинської та інших областей ще мають місце істотні недоліки. Не всі суди приділяють належну увагу організації судових процесів, підвищенню їх загальної і правової культури, виявленню причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень, і вжиттю заходів до їх усунення. ( Абзац другий преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 )
У випадках, коли суди і виносять окремі ухвали (постанови), в них не завжди розкриваються дійсні причини і умови, які сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень, іноді даються рекомендації, що виходять за межі компетенції суду. Не завжди належним чином контролюється виконання окремих ухвал (постанов). В окремих судах запобіжний вплив правосуддя послаблюється внаслідок несвоєчасного і неякісного розгляду кримінальних і цивільних справ. ( Абзац третій преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )
Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил недостатньо уваги приділяють вивченню і спрямуванню профілактичної діяльності народних судів. ( Абзац четвертий преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )
Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Зобов'язати суди усунути недоліки в їх діяльності по запобіганню злочинам та іншим правопорушенням і забезпечити неухильне виконання постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 серпня 1980 року N 5 "Про діяльність судів України по запобіганню злочинам та іншим правопорушенням при розгляді кримінальних і цивільних справ", маючи на увазі, що ефективність цієї роботи залежить перш за все від правильного і своєчасного розгляду кримінальних і цивільних справ на основі суворого додержання норм матеріального і процесуального закону, високої культури судового розгляду. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92)
2. ( Пункт 2 втратив силу на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 )
3. ( Пункт 3 втратив силу на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 )
4. Відповідно до статей 23, 23-2 (1001-05), 340 КПК України (1003-05) по кожній кримінальній справі повинні виявляти причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, і шляхом винесення окремих ухвал (постанов) через відповідні органи вживати заходів до їх усунення. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92, N 12 від 03.12.97 )
5. При розгляді цивільних справ необхідно суворо виконувати вимоги ст.235 ЦПК України (1502-06) про вжиття заходів по запобіганню цивільним правопорушенням. При цьому особливу увагу слід приділяти реагуванню на факти безгосподарності, порушення законів про охорону власності, державної і трудової дисципліни, потурання несумлінним працівникам і бракоробам. ( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 )
6. Зобов'язати суди вжити додаткових заходів до поліпшення якості окремих ухвал (постанов), які є одним з найефективніших засобів запобігання злочинам та іншим правопорушенням.
Окрема ухвала (постанова) повинна складатися із вступної, мотивувальної і резолютивної частин, в яких мають зазначатися місце і час її винесення, найменування суду, учасники процесу, короткий зміст розглянутої справи, висновки суду про причини і умови, що сприяли вчиненню злочину чи виникненню цивільного спору, підстави цих висновків, а також, при можливості, необхідні рекомендації по усуненню цих причин і умов і рішення про направлення ухвали (постанови) відповідним компетентним органу, посадовій або службовій особі для вжиття відповідних заходів. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )
7. Звернути увагу судів на необхідність встановлення суворого контролю за своєчасністю і повнотою виконання окремих ухвал (постанов). Суди повинні гостро реагувати на випадки несвоєчасного чи формального ставлення до розгляду окремих ухвал (постанов). ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92, N 12 від 03.12.97 )
8. ( Пункт 8 втратив силу на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 )
9. Судам необхідно систематично узагальнювати та аналізувати судову практику в кримінальних і цивільних справах, ефективність вжитих заходів по виявленню і усуненню причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень, і на основі таких аналізів і узагальнень розробляти і здійснювати конкретні заходи по запобіганню злочинам та іншим правопорушенням. ( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )
10. ( Пункт 10 втратив силу на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 )
11. Верховному суду Автономної Республіки Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил, судовим колегіям Верховного Суду України посилити нагляд за діяльністю судів по запобіганню злочинам та іншим правопорушенням. ( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )