Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

УКАЗ

( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента
N 1159/2000 від 23.10.2000 )

Про Положення про Державну службу експортного контролю України

( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 488/99 від 10.05.99)

1. Затвердити Положення про Державну службу експортного контролю України (додається).

2. Кабінету Міністрів України привести в місячний строк свої рішення у відповідність із цим Указом.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 14 травня 1997 року
N 433/97

Затверджено
Указом Президента України
від 14 травня 1997 року N 433/97

Положення
про Державну службу експортного контролю України

1. Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію заходів, спрямованих на встановлення державного контролю за здійсненням міжнародних передач озброєнь, військової та спеціальної техніки, окремих видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, що можуть бути використані для створення зброї, військової та спеціальної техніки.

2. Держекспортконтроль України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України та рекомендаціями Комісії з політики експортного контролю та військово-технічного співробітництва з іноземними державами з питань, що належать до його компетенції, а також цим Положенням. ( Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99 )

Держекспортконтроль України у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішує питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права та укладених Україною міжнародних договорів.

3. Основними завданнями Держекспортконтролю України є:

1) організація та здійснення державного контролю за забезпеченням інтересів національної безпеки, додержанням міжнародних зобов'язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач звичайних озброєнь;

2) ужиття заходів, спрямованих на захист державних інтересів у галузі експортного контролю;

3) вирішення питань щодо можливості здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають експортному контролю (далі - товари, що контролюються);

4) здійснення контролю за використанням товарів, що контролюються, у заявлених цілях;

5) реєстрація юридичних і фізичних осіб, діяльність яких стосується експорту, імпорту та транзиту зазначених товарів, та надання відповідних послуг;

6) розроблення проектів законодавчих та інших нормативних актів, пов'язаних з регулюванням діяльності в цій галузі;

7) створення автоматизованої системи державного експортного контролю та забезпечення її функціонування;

8) здійснення співробітництва з відповідними органами іноземних держав та організаціями міжнародних режимів контролю;

9) участь в організаційному та інформаційно-аналітичному забезпеченні діяльності Комісії з політики експортного контролю та військово-технічного співробітництва з іноземними державами. (Підпункт 9 пункту 3 в редакції Указу Президента N 488/99 від 10.05.99)

4. Держекспортконтроль України відповідно до покладених на нього завдань:

1) бере участь у формуванні державної політики в галузі експортного контролю, розробляє механізми її реалізації;

2) розробляє разом з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади основні напрями і програми розвитку експортного контролю в Україні та подає їх на затвердження Президентові України; (Підпункт 2 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

3) видає у встановленому порядку суб'єктам підприємницької діяльності дозволи (висновки) на право здійснення міжнародних передач товарів, що контролюються, та проведення переговорів, пов'язаних з укладенням міжнародних контрактів на передачу таких товарів; (Підпункт 3 пункту 4 в редакції Указу Президента N 488/99 від 10.05.99)

4) здійснює державний контроль за діяльністю юридичних та фізичних осіб у сфері експорту, імпорту товарів військового призначення та подвійного використання; (Підпункт 4 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

5) розробляє разом з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади пропозиції щодо вдосконалення державної системи експортного контролю, організовує роботу по створенню правової, фінансової та матеріальної бази, необхідної для забезпечення діяльності державної системи експортного контролю України;

6) вносить за погодженням з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади на розгляд Кабінету Міністрів України переліки (контрольні списки) товарів, щодо яких встановлено режим експортного контролю (далі - списки); (Підпункт 6 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

7) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо укладення міжнародних договорів у галузі експортного контролю;

8) готує разом з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади пропозиції щодо призначення уповноважених державою суб'єктів підприємницької діяльності в галузі експорту/імпорту озброєння, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих для їх виробництва, вибухових речовин, а також інших видів товарів, що контролюються, з урахуванням вимог законодавства України; (Підпункт 8 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

9) проводить реєстрацію юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з експортом, імпортом і транзитом товарів, що контролюються, веде облік міжнародних передач таких товарів українськими суб'єктами підприємницької діяльності та надає відповідні послуги;

10) організовує та здійснює експертизу документів, поданих суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності, на здійснення передач товарів, що контролюються, або проведення переговорів щодо їх передачі, вирішує за результатами експертизи питання про надання дозволів (висновків) на право здійснення передач таких товарів; (Підпункт 10 пункту 4 в редакції Указу Президента N 488/99 від 10.05.99)

11) видає у встановленому порядку міжнародні імпортні сертифікати та вирішує питання щодо скасування або зупинення їх дії; (Підпункт 11 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

12) затверджує за узгодженням з Державною митною службою України порядок оформлення, використання та скасування (анулювання) дозволів і висновків на право здійснення міжнародних передач товарів, що контролюються; (Підпункт 12 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

13) затверджує і доводить до відома суб'єктів підприємницької діяльності та відповідних органів виконавчої влади порядок оформлення та розгляду заяв про одержання дозволів і висновків на право здійснення міжнародних передач товарів, що контролюються; (Підпункт 13 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

14) здійснює у встановленому порядку експортний контроль за транзитом через територію України товарів, що контролюються;

15) здійснює разом з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади заходи щодо запобігання правопорушенням у галузі експортного контролю, в тому числі перевірки походження, доставки та використання товарів у заявлених цілях; (Підпункт 15 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

16) веде облік українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх зарубіжних партнерів, що порушували законодавство України, міжнародно-правові норми під час здійснення міжнародних передач товарів, що контролюються;

17) розробляє разом з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Державною митною службою України та іншими правоохоронними органами механізми проведення розслідувань і запобігань несанкціонованому експорту товарів, що контролюються;

18) готує у встановленому порядку відомості про міжнародні передачі товарів, що контролюються, відповідно до зобов'язань України;

19) забезпечує створення, функціонування та вдосконалення автоматизованої системи державного експортного контролю України, виступає державним замовником з цих питань, накопичує відповідну базу даних для використання в аналітичній роботі та прогнозуванні;

20) співробітничає з відповідними органами іноземних держав з питань експортного контролю, бере участь у роботі міжнародних організацій та міжурядових органів (комісій, комітетів тощо), конференцій, конгресів, симпозіумів та семінарів з питань експортного контролю;

21) здійснює обмін інформацією з міжнародними організаціями та органами експортного контролю іноземних держав у межах багатосторонніх і двосторонніх домовленостей у галузі експортного контролю;

22) організовує підготовку та підвищення кваліфікації українських спеціалістів з експортного контролю, їх стажування в міжнародних організаціях, у державних установах експортного контролю іноземних держав;

23) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до сфери його повноважень, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України;

24) організовує виконання актів законодавства з питань експортного контролю, здійснює систематичний контроль за їхньою реалізацією в межах і порядку, встановлених законодавством; (Підпункт 24 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

25) здійснює заходи щодо охорони державної таємниці під час проведення секретних робіт, користування документами та виробами, що містять державну таємницю;

26) співробітничає з центральними органами виконавчої влади України в галузі експортного контролю;

27) сприяє разом з Міністерством закордонних справ України та іншими органами виконавчої влади залученню в Україну технічної, фінансової та іншої допомоги від окремих держав та міжнародних організацій з метою вдосконалення державної системи експортного контролю;

28) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

5. Держекспортконтроль України має право:

1) одержувати безоплатно від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

2) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції, а також для участі в роботі експертних рад, які утворюються при ньому;

3) утворювати регіональні представництва та експертні лабораторії для вирішення стратегічних і оперативних питань діяльності системи експортного контролю в Україні;

4) залучати у встановленому порядку до проведення експертизи і надання консультацій позаштатних радників (експертів), перелік яких затверджує Голова Держекспортконтролю України;

5) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;

6) брати участь у заходах, що здійснюються в рамках міжнародних режимів з експортного контролю.

6. Держекспортконтроль України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, апаратом Ради національної безпеки і оборони України, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав. (Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

7. Держекспортконтроль України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Рішення Держекспортконтролю України, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

Нормативно-правові акти Держекспортконтролю України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Держекспортконтроль України у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

8. Держекспортконтроль України очолює Голова, якого призначає на посаду Президент України.

Голова Держекспортконтролю несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання Держекспортконтролем покладених на нього завдань та здійснення ним своїх функцій.

9. Голова Держекспортконтролю України має заступників, які призначаються відповідно до законодавства. Голова Держекспортконтролю розподіляє обов'язки між заступниками та визначає ступінь відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Держекспортконтролю.

10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держекспортконтролю України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у галузі експортного контролю у Держекспортконтролі утворюється колегія у складі Голови (голова колегії), заступників Голови за посадою, а також інших керівних працівників Держекспортконтролю.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади.

Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Голови Держекспортконтролю України.

11. З метою забезпечення оперативного узгодження рішень з окремих питань здійснення міжнародних передач товарів, що контролюються, з урахуванням специфіки діяльності в Держекспортконтролі України може бути утворено міжвідомчі дорадчі та консультаційні органи. Склад цих органів і положення про них затверджує Голова Держекспортконтролю України. (Пункт 11 в редакції Указу Президента N 488/99 від 10.05.99)

12. Граничну чисельність та фонд оплати праці працівників центрального апарату Держекспортконтролю України затверджує Кабінет Міністрів України за поданням Голови Держекспортконтролю України, погодженим з Секретарем Ради національної безпеки і оборони України. (Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 488/99 від 10.05.99)

Структуру центрального апарату Держекспортконтролю затверджує Прем'єр-міністр України.

Штатний розпис центрального апарату Держекспортконтролю та положення про його структурні підрозділи затверджує Голова Держекспортконтролю.

13. Держекспортконтроль України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

14. Загальні засади діяльності, статус, умови оплати праці, матеріальне та соціально-побутове забезпечення працівників Держекспортконтролю України визначаються законодавством України.

Глава Адміністрації Президента України Є.КУШНАРЬОВ.