Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про прокуратуру
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, N 53, ст.793 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 1790-12 від 05.11.91,
ВВР 1991, N 53, ст.794 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3130-12 від 22.04.93, ВВР 1993, N 22, ст.229
N 3662-12 від 26.11.93, ВВР 1993, N 50, ст.474
N 103/95-ВР від 21.03.95, ВВР 1995, N 11, ст. 71
N 358/95-ВР від 05.10.95, ВВР 1995, N 34, ст.268 -
набирає чинності з 16.11.1995 р. )
( Про визнання неконституційним положення частини четвертої
статті 12 див. Рішення Конституційного Суду України N 5-зп
від 30.10.97 )
( У тексті Закону слова "Республіки Крим" замінено
словами "Автономної Республіки Крим" згідно із
Законом N 103/95-ВР від 21.03.95 )
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1. Вищий нагляд за додержанням законів в Україні
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відомствами, іншими органами державного і господарського управління та контролю, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. ( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 2. Генеральний прокурор України
Генеральний прокурор України призначається Верховною Радою України за поданням Голови Верховної Ради України.
У діяльності щодо здійснення нагляду за додержанням законів Генеральний прокурор України відповідальний перед Верховною Радою України і тільки їй підзвітний. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік звітує перед Верховною Радою України про діяльність прокуратури.
Строк повноважень Генерального прокурора України та підпорядкованих йому прокурорів - п'ять років.
Звільнення (відставка) Генерального прокурора України протягом строку повноважень може мати місце лише у випадках вчинення ним злочину, порушення виконання службових обов'язків, у зв'язку з неможливістю виконання обов'язків за станом здоров'я, а також за власним бажанням.
В усіх випадках питання про відставку Генерального прокурора України вирішується Верховною Радою України.
Стаття 3. Правові основи діяльності прокуратури
Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів.
Стаття 4. Завдання вищого нагляду за додержанням законів
Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією України ( 888-09 ) незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад народних депутатів, органів територіального громадського самоврядування.
Стаття 5. Основні функції прокуратури
Основними функціями прокуратури є:
1) нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами;
2) нагляд за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містять ознаки злочину;
3) розслідування діянь, що містять ознаки злочину;
4) підтримання державного обвинувачення, участь у розгляді в судах кримінальних, цивільних справ та справ про адміністративні правопорушення і господарських спорів у арбітражних судах;
5) нагляд за виконанням законів у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, при виконанні покарань та застосуванні інших заходів примусового характеру, які призначаються судом;
6) нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на території України.( Пункт шостий частини першої статті 5 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93)
Прокуратура бере участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдосконаленню та роз'ясненню законодавства.
На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами України.
Стаття 6. Принципи організації і діяльності прокуратури
Органи прокуратури України:
1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;
2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;
3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;
4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;
5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.
Стаття 7. Гарантії незалежності прокуратури у здійсненні
повноважень
Діяльність прокуратури підконтрольна Верховній Раді України, утворюваним нею для цієї мети органам. Втручання інших органів державної влади і управління, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокуратури по нагляду за додержанням законів або по розслідуванню діянь, що містять ознаки злочину, забороняється.
Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що знаходяться у провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення.
Ніхто не має права без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані перевірок і попереднього слідства до їх закінчення.
Стаття 8. Обов'язковість виконання вимог прокурора
Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно.
Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою. В разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.
Стаття 9. Участь у засіданнях органів державної влади і управління
Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її Президії, постійних комісій та інших органів Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Кабінету Міністрів України, його Президії, колегій міністерств, комітетів та відомств.
Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, їх заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її Президії, постійних комісій та інших органів Верховної Ради, Уряду Автономної Республіки Крим, його Президії, колегій міністерств, комітетів і відомств Автономної Республіки Крим, а також місцевих Рад народних депутатів, їх виконавчих комітетів, комісій, інших органів управління.
Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міжрайонні, міські, транспортні та інші прирівняні до них прокурори, заступники і помічники прокурорів мають право брати участь у засіданнях Рад народних депутатів відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших місцевих органів управління.
Прокурори не можуть входити до складу комісій, комітетів та інших колегіальних органів, утворюваних Радами народних депутатів або їх виконавчими органами. ( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 10. Повноваження Генерального прокурора України
щодо правових актів вищих органів державної
влади, які суперечать закону
У разі невідповідності Указу Президента України законам України Генеральний прокурор України у передбаченому законом порядку звертається з поданням до Конституційного Суду України.
Генеральний прокурор України може звернутися до Верховної Ради України з поданням про невідповідність законам України указу чи постанови Президії Верховної Ради України. ( Частина друга статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 103/95-ВР від 21.03.95 )
Рішення Прем'єр-міністра України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, правові акти, прийняті Верховною Радою Автономної Республіки Крим, її Президією та іншими органами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, правові акти Уряду та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які суперечать чинному законодавству, можуть бути опротестовані Генеральним прокурором України. Протест вноситься до того органу, який видав незаконний акт, а в разі відхилення протесту прокурор звертається з поданням до Президента України або Конституційного Суду України. ( Частина третя статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 103/95-ВР від 21.03.95 )
Генеральний прокурор України може вносити подання до Верховної Ради України з питань, що потребують тлумачення закону. ( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 10-1. Повноваження прокурора Автономної Республіки
Крим щодо правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Уряду та інших
органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які суперечать Конституції та законам України
Правові акти Уряду та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які суперечать Конституції та законам України, а також законам Автономної Республіки Крим, що прийняті в межах її компетенції, можуть бути опротестовані прокурором Автономної Республіки Крим.
Протест вноситься до того органу, який видав незаконний акт, а в разі відхилення протесту прокурор Автономної Республіки Крим або його заступники звертаються із заявою до Верховного Суду Автономної Республіки Крим в порядку, передбаченому законодавством про скасування незаконного правового акта.
Прокурор Автономної Республіки Крим може звернутися до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з поданням про невідповідність Конституції та законам України правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її Президії та інших органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Прокурор Автономної Республіки Крим може вносити подання до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, що потребують тлумачення Закону. ( Закон доповнено статтею 10-1 згідно із Законом N 103/95-ВР від 21.03.95 )
Стаття 11. Право невідкладного прийому
Генеральний прокурор України має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради України, Президентом України, Прем'єр-міністром України.
Прокурор Автономної Республіки Крим має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим і головою Уряду Автономної Республіки Крим.
Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міські і прирівняні до них інші прокурори мають право бути невідкладно прийнятими керівниками, іншими посадовими особами відповідних органів державної влади та управління, підприємств, установ і організацій. ( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 12. Розгляд заяв і скарг
Прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. ( Частина перша статті 12 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 )
Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами.
Прокурор проводить особистий прийом громадян.
( Положення частини четвертої статті 12 визнане неконституційним щодо можливості оскарження прийнятого прокурором рішення до суду лише у передбачених законом випадках, оскільки винятки з конституційних норм встановлюються самою Конституцією ( 254к/96-ВР ), а не іншими нормативними актами згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 5-зп від 30.10.97 ) Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору, а в передбачених законом випадках - до суду.
Після прийняття рішення по скарзі Генеральним прокурором України провадження по таких скаргах в органах прокуратури припиняється.
Розділ II
Система, структура і організація діяльності
органів прокуратури
Стаття 13. Система органів прокуратури
Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.
До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Чорноморського флоту та Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).
Штатна чисельність органів прокуратури України в межах фонду заробітної плати затверджується Генеральним прокурором України. ( Стаття 13 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 14. Генеральна прокуратура України
Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та заступників.
Структуру Генеральної прокуратури України та Положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор України. ( Частина друга статті 14 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 )
У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у складі Генерального прокурора України (голова), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України.
Генеральна прокуратура України разом з Міністерством внутрішніх справ України та іншими заінтересованими міністерствами і відомствами, за погодженням з Міністерством статистики України, розробляє систему та методику єдиного обліку і статистичної звітності про злочинність, розкриття і розслідування злочинів. ( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 15. Повноваження Генерального прокурора України
по керівництву органами прокуратури
Генеральний прокурор України:
1) спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;
2) призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;
3) затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;
4) призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим;
5) призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;
6) відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено цим Законом;
7) відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції;
8) присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.
Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими для виконання всіма органами дізнання і попереднього слідства.
Накази та інші акти Генерального прокурора України нормативного характеру в разі невідповідності їх Конституції або іншим законам України можуть бути скасовані як Верховною Радою України або відповідним судом у порядку, передбаченому законом, так і самим Генеральним прокурором України. ( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 16. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей,
районні і міські прокуратури
Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.
Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інші прокурори (на правах обласних) :
1) призначають на посади і звільняють працівників, крім тих, яких призначає Генеральний прокурор України;
2) за погодженням з Генеральним прокурором України вносять зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур в межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати.
У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших прокуратурах ( на правах обласних ) утворюються колегії у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. Персональний склад колегій затверджується Генеральним прокурором України. ( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 17. Слідчі прокуратури
У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо важливих справах; у прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них прокуратурах можуть бути слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі; у районних, міжрайонних, міських - старші слідчі і слідчі.
Слідчі прокуратури провадять попереднє слідство у справах про діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх підслідності, а також в інших справах, переданих їм прокурором. ( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 18. Колегії органів прокуратури
Колегії прокуратур є дорадчими органами і розглядають найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України, кадрові питання, заслуховують звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури.
На засіданнях колегій можуть заслуховуватись повідомлення і пояснення керівників міністерств, відомств, органів державного управління, нагляду та контролю, підприємств, установ і організацій, їх об'єднань, інших посадових осіб з приводу порушень законодавства.
Рішення колегій доводяться до відома працівників органів прокуратури. В разі розбіжностей між прокурором і колегією він проводить в життя своє рішення. Про розбіжності Генеральний прокурор України доповідає Голові Верховної Ради України, а інші прокурори - Генеральному прокурору України. Члени колегії Генеральної прокуратури можуть повідомити свою особисту думку Голові Верховної Ради України, а члени колегій інших прокуратур Генеральному прокурору України.
Розділ III
Прокурорський нагляд
Глава 1. Загальний нагляд
Стаття 19. Предмет загального нагляду
Предметом загального нагляду є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. ( Частина друга статті 19 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 20. Повноваження прокурора
При здійсненні загального нагляду прокурор має право:
1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою; ( Пункт перший частини першої статті 20 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93)
2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;
3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; ( Пункт третій частини першої статті 20 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93)
4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:
1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;
2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад народних депутатів залежно від характеру порушень;
3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;
4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;
5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;
6) звертатись до суду або арбітражного суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. ( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 21. Протест прокурора
Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Стаття 22. Припис прокурора
Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів. Рішення вищестоящого прокурора є остаточним.
Стаття 23. Подання прокурора
Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.
Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.
Стаття 24. Постанова прокурора
У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 25. Вимоги до документів прокурорського реагування
У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Стаття 26. Вирішення питань, що випливають з міждержавних угод
Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги вирішує питання про порушення і розслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачу злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування, а також інші передбачені такими угодами питання.
Стаття 27. Санкція на затримання і видворення іноземного
громадянина або особи без громадянства
Прокурор за наявності передбачених законом підстав дає санкцію на затримання і видворення у примусовому порядку іноземного громадянина або особи без громадянства за межі України.
Право на дачу санкції у таких випадках належить Генеральному прокурору України, заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей і міст Києва і Севастополя. ( Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 28. Гарантії і компенсації громадянам, що
викликаються до прокуратури
Особі, яка викликається до прокуратури, виплачується середній заробіток за час, затрачений у зв'язку з викликом, за рахунок державного бюджету. Підставою для оплати і відсутності на роботі є повістка з відповідною відміткою прокуратури.
Виплата винагороди експертам, перекладачам та іншим спеціалістам, а також витрат, пов'язаних з їх викликом до прокуратури, провадиться за рахунок державного бюджету. У такому ж порядку відшкодовуються витрати обвинуваченим, яких виправдано судом.
Глава 2. Нагляд за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу з злочинністю
Стаття 29. Предмет нагляду за законністю в діяльності
органів, що ведуть боротьбу з злочинністю
Предметом нагляду є додержання законів органами дізнання, попереднього слідства та іншими органами, що ведуть боротьбу з злочинністю.
Нагляд має своїм завданням сприяти:
1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;
2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;
3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;
4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;
5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.
Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю. ( Стаття 29 доповнена частиною третьою згідно з Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами дізнання
і попереднього слідства
Прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і попереднього слідства:
1) додержували передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ, а також додержували строків провадження слідства та тримання під вартою;
2) при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його відповідальність;
3) виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.
Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами попереднього слідства і дізнання визначаються кримінально-процесуальним законодавством.
Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.
Стаття 31. Санкція на арешт
Право дачі санкції на арешт особи належить Генеральному прокуророві України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняним до них прокурорам та їх заступникам, міським, районним, іншим прирівняним до них прокурорам. Таке право надається також заступникам прокурорів міст і районів з населенням понад 150 тисяч, якщо це обумовлено спеціальним наказом Генерального прокурора України. ( Частина перша статті 31 в редакції Закону N 3130-12 від 22.04.93 )
Прокурор дає санкцію на арешт підозрюваного або обвинуваченого за наявності передбачених законом підстав. При вирішенні питання про дачу санкції на арешт прокурор зобов'язаний ретельно ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, а в необхідних випадках особисто допитати підозрюваного або обвинуваченого. Неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого прокурор зобов'язаний допитати в усіх випадках.
Санкцію прокурора на арешт може бути оскаржено до суду заарештованим, його захисником, законним представником неповнолітнього.
Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора
Вказівки прокурора, його заступника органам дізнання і попереднього слідства щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства, є обов'язковими для цих органів.
Стаття 33. Подання цивільного позову про
відшкодування заподіяних злочином збитків
З метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор або його заступник подає чи підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином.
Глава 3. Участь прокурора в розгляді справ у судах
Стаття 34. Завдання прокурора в судовому процесі
Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.
Стаття 35. Повноваження прокурора
Прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.
Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України. ( Стаття 35 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді
Прокурор бере участь в судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.
У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення.
Стаття 37. Касаційне подання прокурора
Право внесення касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь.
Стаття 38. Витребування справи із суду
Прокурор, його заступник мають право в межах своєї компетенції витребувати із суду будь-яку справу або категорію справ, по яких вироки, рішення, ухвали або постанови набрали законної сили. За наявності підстав для перегляду справи в порядку судового нагляду прокурор приносить протест на вирок, рішення, ухвалу або постанову суду.
Стаття 39. Опротестування судових рішень, що набрали законної сили
Право принесення протесту на вироки, рішення, ухвали і постанови судів, які набрали законної сили, належить:
1) Генеральному прокурору України та його заступникам - на вироки, рішення, ухвали чи постанови будь-якого суду України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України та президії Вищого арбітражного суду України;
2) прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та їх заступникам - на вироки, рішення, ухвали і постанови районного, міського народного суду і ухвали судових колегій відповідно Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, а також на рішення арбітражних судів Автономної Республіки Крим, областей і міст Києва та Севастополя.
Протест на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення може бути принесено районним, міським прокурорами або вищестоящими прокурорами та їх заступниками. ( Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 40. Зміна протесту, касаційного подання, відкликання справи із суду
Протест, касаційне і окреме подання на вирок, рішення, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який приніс протест, а також вищестоящим прокурором, його заступником до початку розгляду справи судом.
Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду. ( Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 41. Зупинення виконання судових рішень
Генеральний прокурор України, його заступники, а також прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняні до них прокурори при наявності достатніх підстав, що свідчать про порушення закону, мають право одночасно з витребуванням кримінальної справи зупинити виконання вироку, ухвали і постанови суду до їх опротестування, але на строк не більш як три місяці або до розгляду протесту в суді.
Прокурори і їх заступники, яким надано право принесення протесту у цивільній справі, у справі про адміністративне правопорушення або розглянутій арбітражним судом, витребувавши справу, можуть зупинити виконання відповідного рішення, ухвали і постанови суду до закінчення провадження у справі. ( Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 42. Участь прокурора в засіданнях Пленуму Верховного
Суду України, пленуму Вищого арбітражного суду України, президії Верховного Суду
Автономної Республіки Крим, президій обласного, Київського і Севастопольського міських судів
Участь Генерального прокурора України, його заступника в засіданні Пленуму Верховного Суду України і пленуму Вищого арбітражного суду України, прокурора Автономної Республіки Крим або його заступника у засіданні президії Верховного Суду Автономної Республіки Крим, прокурора області, міст Києва та Севастополя або їх заступників - у засіданнях президій обласного, Київського і Севастопольського міських судів є обов'язковою. ( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 43. Подання Генерального прокурора України щодо
роз'яснень судам з питань застосування законів
Генеральний прокурор України має право вносити на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання щодо роз'яснень судам з питань застосування законів при розгляді кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення.
Глава 4. Нагляд за додержанням законів у місцях застосування заходів примусового характеру
Стаття 44. Предмет нагляду і повноваження прокурора
Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків.
Прокурор, який здійснює нагляд, має право:
1) у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;
2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;
3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.
Стаття 45. Обов'язковість виконання постанов і вказівок прокурора
Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню.
Розділ IV
Кадри органів прокуратури
Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на
посади прокурорів і слідчих
Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.
Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури". Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України.
На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів - віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.
Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України.
Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.
Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих. ( Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 46-1. Кадри органів військової прокуратури
Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту.
Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) і проходять службу відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України. ( Доповнено статтею 46-1 згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93)
Стаття 47. Класні чини працівників органів прокуратури
Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини залежно до займаних посад і стажу роботи.
Порядок присвоєння і позбавлення класних чинів визначається Положенням про класні чини працівників прокуратури України, яке затверджується Верховною Радою України.
Класні чини державного радника юстиції України, державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів присвоюються Президентом України, інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України.
Стаття 48. Заохочення та відповідальність прокурорів і слідчих
Прокурори і слідчі заохочуються за сумлінне виконання службових обов'язків.
Прокурорсько-слідчі працівники за тривалу і бездоганну службу можуть бути нагороджені Генеральним прокурором України нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України" з одночасним врученням грамоти Генерального прокурора України. Положення про нагородження нагрудним знаком затверджується Генеральним прокурором України.
За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Стаття 49. Матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури
Заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Надбавки за вислугу років встановлюються також іншим працівникам прокуратури (спеціалістам, службовцям, робітникам). Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Президією Верховної Ради України або Президентом України.
Прокурорам і слідчим прокуратури надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку і у зворотному напрямку. Атестованим працівникам прокуратури, які мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю:
після 10 років - 5 календарних днів,
після 15 років - 10 календарних днів,
після 20 років - 15 календарних днів.
Прокурори і слідчі мають право безкоштовно користуватися за службовими посвідченнями на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі);
під час службового відрядження користуватися правом бронювання місць у готелях і на всіх видах транспорту, а також позачергового придбання проїзних документів.
Слідчі прокуратури забезпечуються жилою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку. Їм також надається 50-процентна знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія) і користування квартирним телефоном. ( Стаття 49 доповнена частиною четвертою згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93)
Прокурори і слідчі прокуратури, призначені на роботу в іншу місцевість, протягом шести місяців забезпечуються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів благоустроєним жилим приміщенням у позачерговому порядку. Вони мають також право на першочергове влаштування дітей у дошкільні заклади і встановлення квартирного телефону.
Місцеві Ради народних депутатів можуть продавати на пільгових умовах жилі приміщення працівникам прокуратури із знижкою до 50 відсотків його вартості.
Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міські, районні і прирівняні до них прокурори, які пропрацювали в органах прокуратури не менше 25 років і досягли пенсійного віку або стали інвалідами під час роботи, після звільнення з органів прокуратури в разі переїзду в одну з обраних місцевостей, де вони працювали або проживали, забезпечуються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів благоустроєним жилим приміщенням в першочерговому порядку. Їм надається право позачергового вступу до житлово-будівельного кооперативу або допомога в індивідуальному житловому будівництві. ( Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 50. Заходи правового і соціального захисту працівників органів прокуратури
Прокурор і слідчий прокуратури знаходяться під захистом закону.
Нанесення тілесних ушкоджень, образа, погроза щодо працівника прокуратури чи його близького родича, а також знищення їх майна, інші насильницькі дії у зв'язку з виконанням прокурором або слідчим прокуратури своїх службових обов'язків тягнуть за собою встановлену законом відповідальність. Така ж відповідальність настає в разі вчинення зазначених правопорушень щодо пенсіонера з числа працівників прокуратури або членів його сім'ї і близьких родичів у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків у минулому. ( Частина друга статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Збитки, заподіяні знищенням або пошкодженням майна прокурору, слідчому чи пенсіонеру з числа прокурорсько-слідчих працівників, членам їх сімей і близьким родичам у зв'язку з виконанням працівником прокуратури службових обов'язків, відшкодовуються державою в повному розмірі за рахунок державного бюджету. ( Стаття 50 доповнена частиною третьою згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Життя і здоров'я працівників прокуратури підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів відповідних бюджетів на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, прокурор, слідчий прокуратури одержує компенсацію в розмірі від річного до п'ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати працездатності, а в разі його загибелі із зазначеної причини сім'ї або утриманцям загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі його місячного посадового окладу. ( Частина п'ята статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93)
За сім'єю загиблого зберігається право на одержання благоустроєного жилого приміщення на умовах і підставах, які існували на час загибелі працівника.
Прокурори і слідчі прокуратури мають право носіння вогнепальної зброї.
Стаття 50-1. Пенсійне забезпечення працівників прокуратури
(Пояснення статті поширюються на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, які до 1 січня 1994 року вийшли на пенсію віком або по інвалідності безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад за умови наявності у них вислуги років, передбаченої цією статтею.
Обчислення пенсії провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонером, виходячи з розміру заробітної плати за станом на час звернення за перерахунком за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, - згідно із Постановою ВР N 3663-12 від 26.11.93, ВВР 1993, N 50, ст.475)
Працівники прокуратури, яким присвоєні класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.
Пенсії за вислугу років призначаються:
а) слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою не менше 20 років на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства, - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується: на слідчій роботі на 3 відсотки, а на будь-якій прокурорській посаді - на 2 відсотки заробітку, з якого обчислюється пенсія;
б) працівникам, які займають прокурорські посади, перелічені у статті 56 цього Закону, після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками з вислугою на цих посадах не менше 20 років - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на 2 відсотки цього заробітку;
в) працівникам, зазначеним у пунктах "а" та "б" частини другої цієї статті, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 12 років, після досягнення чоловіками 60 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 55 років при загальному стажі роботи 20 років і більше - у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорсько-слідчих посадах з розрахунку 50 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років - для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 відсотків, а віднесеними до категорій 2, 3 і 4, - на п'ять відсотків відповідного заробітку.
Загальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений згідно з цією статтею, не може перевищувати 75 відсотків відповідного заробітку, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 відсотків, до категорії 2, - 80 відсотків.
До стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується:
слідчим працівникам (пункт "а" частини другої цієї статті) - час роботи в органах прокуратури, в тому числі військової прокуратури, на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства; робота на зазначених посадах в органах внутрішніх справ і Служби безпеки України по безпосередньому провадженню попереднього слідства; частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років;
прокурорським працівникам (пункт "б" частини другої цієї статті) - час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі; слідча робота в органах прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України; робота суддею; частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
У заробіток для обчислення пенсій за вислугу років включаються відповідні оклади за посадою, надбавки до посадових окладів за класні чини, вислугу років, а також інші виплати відповідно до статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).
До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених статтею 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Право на пенсію за вислугу років мають особи, зазначені у пунктах "а", "б", "в" частини другої цієї статті, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працювали не менше двох років на прокурорсько-слідчих посадах. Пенсії призначаються і виплачуються після звільнення зі служби в органах прокуратури.
Працівникам прокуратури, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, після звільнення втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння. ( Частина десята статті 50-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358/95-ВР від 05.10.95 )
Підвищення пенсій за вислугу років у зв'язку з індексацією грошових доходів населення провадиться відповідно до статті 97 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та інших актів законодавства України.
Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами соціального захисту населення і виплачуються з Пенсійного фонду України відповідно до статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За пенсіонерами з числа прокурорсько-слідчих працівників зберігається право на медичне обслуговування в тих медичних установах, в яких вони перебували на обліку, та інші пільги, передбачені для працівників прокуратури Законом України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ). ( Доповнено статтею 50-1 згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93)
Розділ V
Інші питання організації і діяльності органів прокуратури
Стаття 51. Науково-навчальні та інші установи прокуратури
Генеральна прокуратура України може створювати відомчі науково-навчальні заклади для наукових досліджень, підвищення кваліфікації прокурорських працівників, видавати спеціальну літературу, мати поліграфічні підприємства.
При Генеральній прокуратурі України діє науково-методична рада для вивчення пропозицій щодо поліпшення організації і діяльності органів прокуратури, а також реалізації права Генерального прокурора України на законодавчу ініціативу.
Стаття 52. Фінансування і матеріально-технічне
забезпечення органів прокуратури
Фінансування органів прокуратури здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Розміри асигнувань на утримання органів прокуратури затверджуються Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України. Кошторис витрат на утримання органів прокуратури затверджує Генеральний прокурор України, і в межах виділених асигнувань він має право вносити в нього зміни.
Місцеві Ради народних депутатів, їх виконавчі органи забезпечують розташовані на їх території органи прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди.
Транспортними і матеріально-технічними засобами органи прокуратури забезпечуються за рахунок державного бюджету України у централізованому порядку, що визначається Президентом України.
Грошове утримання прокурорів, слідчих, службовців та інших працівників військових прокуратур здійснюється Міністерством оборони України. ( Статтю 52 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Забезпечення військових прокуратур службовими приміщеннями, їх охорони, транспортом, засобами зв'язку, іншим необхідним майном, а військовослужбовців цих прокуратур обмундируванням здійснюється Міністерством оборони України. ( Статтю 52 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 53. Формений одяг працівників прокуратури
Працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, мають єдиний формений одяг з відповідними відзнаками, що видається безкоштовно.
Стаття 54. Печатка органів прокуратури
Генеральна прокуратура України і підпорядковані їй прокуратури є юридичними особами і мають свою печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
Стаття 55. Посвідчення працівника прокуратури
Прокурори і слідчі прокуратури мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення працівника прокуратури та його зразок затверджує Президія Верховної Ради України.
Стаття 56. Роз'яснення поняття "прокурор"
Під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1 частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції. ( Стаття 56 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 )
Голова Верховної Ради України Л. КРАВЧУК
м. Київ, 5 листопада 1991 року
N 1789-XII