Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА
ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
НАКАЗ
N 32/288 від 27.11.97
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
6 липня 1998 р. за N 423/2863
(Наказ втратив чинність з 01.01.2015 р. на підставі Наказу
Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України,
Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
N 193/507 від 14.07.2014)
Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України
від 05.05.97 N 409 "Про забезпечення надійності й безпечної
експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж"
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду
N 184/140 від 28.07.99 )
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року N 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж" НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити пакет нормативних та розпорядчих документів з питань обстеження та паспортизації будівель і споруд з метою забезпечення їх надійної експлуатації, до якого входять:
- Правила обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд;
- Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд;
- Положення про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації;
- Положення про головну організацію з координації дій, підготовки нормативних документів і з питань обстежень та паспортизації будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації;
- Структура реєстру аварійно небезпечних виробничих будівель та споруд.
2. Затвердити переліки:
- спеціалізованих організацій, що мають право на обстеження та паспортизацію існуючих будівель, споруд та інженерних мереж;
- організацій з проектування підсилення та відбудови конструкцій та основ будівель і споруд.
3. Директору Науково-дослідного інституту будівельного виробництва (Балицькому В.С.):
- забезпечити виготовлення достатньої кількості вищезгаданих документів для передачі їх власникам виробничих будівель та споруд, а також спеціалізованим організаціям з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель та споруд для їх використання за призначенням;
- провести в листопаді ц.р. координаційну нараду з питань обстежень та паспортизації виробничих будівель і споруд з метою ознайомлення відповідних працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів Держнаглядохоронпраці та спеціалізованих організацій з основними положеннями цих документів;
- проаналізувати зауваження і пропозиції підприємств та організацій, що надійдуть протягом 1998 року, та видати уточнену редакцію нормативних документів у IV кварталі 1998 року.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Державну архітектурно-будівельну інспекцію Держбуду України (Папка В.В.) та Управління по нагляду в будівництві, житлово-комунальному господарстві та невиробничій сфері Держнаглядохоронпраці (Лесковець В.I.).
Голова Державного комітету будівництва, архітектури
та житлової політики України В.М.Гусаков
Голова Державного комітету України по
нагляду за охороною праці С.П.Ткачук
Затверджено
Наказ Державного комітету будівництва,
архітектури та житлової політики
України та Держнаглядохоронпраці
України 27.11.97 N 32/288
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
6 липня 1998 р. за N 423/2863
Правила
обстежень, оцінки технічного стану та
паспортизації виробничих будівель і споруд
1. Загальні положення
1.1. Ці Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд (далі - Правила) поширюються на обстеження, оцінку технічного стану та паспортизацію (далі - обстеження та паспортизація) існуючих (завершених будівництвом або реконструйованих, тих, що експлуатуються, виведених з експлуатації для реконструкції або капітального ремонту, законсервованих) виробничих та складських будівель та споруд різного призначення (далі - будівель (споруд).
1.2. Правила не поширюються:
на будівлі (споруди), обстеження яких регламентується існуючими ДБН (СНиП) або ВБН (ВСН) (наприклад, СНиП 3.06.07-86 Мосты и трубы. Правила обследований и испытаний);
на дослідницькі обстеження, які виконуються науково-дослідними організаціями для отримання наукових даних;
на контрольні обстеження, які виконуються під час будівництва;
на будівлі (споруди), експлуатація яких регламентується галузевими органами державного нагляду.
1.3. При виконанні робіт з обстеження та паспортизації будівель (споруд) слід керуватися вимогами нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України.
1.4. Обстеження та паспортизація будівель (споруд) виконуються для визначення та документування у встановлений термін їх стану та придатності (або непридатності) до подальшої експлуатації.
Обстеження будівель (споруд) можуть виконуватися як самостійний вид робіт (без паспортизації технічного стану).
Паспортизація будівель (споруд), як окремий вид роботи, дозволяється тільки після виконання обстежень на підставі аналізу отриманих при цьому даних.
1.5. Роботи з обстеження для паспортизації будівель (споруд) повинні виконуватись спеціалізованими організаціями з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності і безпечної експлуатації (далі - спеціалізована організація). Спеціалізована організація - це організація, яка має ліцензію Держбуду України на виконання робіт з обстеження за кодами - 5.02.01 (огляд і оцінка технічного стану будівельних конструкцій будівель та споруд та їх захисту) та 5.02.02 (обстеження, випробування, діагностика і оцінювання технічного стану будівельних конструкцій та їх захисту) за Кодифікатором видів робіт у проектуванні та будівництві, що підлягають ліцензуванню, затвердженим та введеним в дію наказом Держкоммістобудування України від 19.07.95 N 148 з 1.10.95 - із зазначенням у додатку до ліцензії тих типів будівель (споруд) та їх конструкцій, які ця організація може обстежувати, та яка відповідає вимогам, що викладені в Положенні про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації, затвердженому наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці від 27.11.97 N 32/288 та зареєстрованому в Мін'юсті України 06.07.98 за N 425/2865. Цей порядок розповсюджується також на ті організації, які залучаються до виконання робіт на субпідрядних засадах, у тому числі - до виконання спеціальних обстежень (вишукування, дослідження, випробування та ін.). ( Абзац перший пункту 1.5 в редакції Наказу Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
Обстеження будівель (споруд) як самостійний вид робіт може виконуватись як спеціалізованими організаціями, так і іншими організаціями, які мають Державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва.
1.6. Усі будівлі (споруди), незалежно від їх призначення, форми власності, віку, капітальності, технічних особливостей, підлягають періодичним обстеженням з метою оцінки їх технічного стану та паспортизації, а також прийняття обгрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки при подальшій експлуатації (консервації).
Відповідно до цього рекомендується для кожної будівлі (споруди) обстежувати (оцінювати):
техногенні зміни навколишнього середовища;
інженерно-геологічні умови майданчика;
хімічний склад грунтових вод;
конструкції та споруди, що захищають будівлі (споруди) від небезпечних геологічних процесів;
вимощення та елементи благоустрою;
основи та фундаменти;
вводи та випуски інженерних мереж;
підземні несучі, огороджувальні та гідроізолювальні конструкції;
стан повітряного середовища в будівлі (споруді) та навколо нього (температура, вологість, повітрообмін, хімічний склад повітря);
надземні несучі та огороджувальні конструкції;
покриття та покрівлі;
антикорозійний захист конструкцій, підлоги, зовнішнє та внутрішнє опорядження;
теплотехнічні, сантехнічні та вентиляційні системи та обладнання;
ізоляційні покриття;
інші елементи будівель (споруд) та їх систем, проектування та влаштування яких регламентується ДБН (СНиП).
1.7. Обстеження та паспортизація будівель (споруд) повинні виконуватися регулярно (планове обстеження), з періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах (інструкціях) з експлуатації будівель (споруд).
Термін першого (після введення в експлуатацію) обстеження та паспортизації будівель (споруд) повинен призначатися проектною організацією (автором проекту). Термін наступних обстежень та паспортизації призначається спеціалізованою організацією, яка виконувала перше обстеження з метою паспортизації.
При відсутності в проекті будівлі (споруди) термінів першого планового обстеження для паспортизації дозволяється вказані терміни визначати за додатком 1 до цих Правил з урахуванням таких основних чинників:
1.7.1. Класу капітальності для гідротехнічних споруд (відповідно до СНиП) або рівня відповідальності, який характеризується економічними, соціальними та екологічними наслідками (відповідно ГОСТ 27751-88);
1.7.2. Потенційної екологічної небезпеки, яка може виникнути внаслідок порушення виробничого процесу при відмові будівельних систем або окремих конструкцій;
1.7.3. Міри агресивності стосовно будівельних конструкцій будівлі (споруди) робочих середовищ, у яких ці конструкції експлуатуються;
1.7.4. Особливостей конструктивних рішень та досвіду експлуатації аналогічних будівель (споруд).
1.8. Відповідальність за виконання своєчасних обстежень та паспортизації будівлі (споруди) покладається на власника будівлі (споруди).
1.9. Потреба в обстеженнях як самостійному виді робіт (позачергове обстеження) визначається власником будівлі (споруди) або на вимогу органів Державного нагляду за охороною праці та їх посадових осіб. Їх слід виконувати додатково до планових у таких випадках: ( Абзац перший пункту 1.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
перед прийняттям в експлуатацію будівель (споруд), які мають підвищений рівень відповідальності. Потреба виконання таких обстежень повинна бути обгрунтована;
при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин будівель (споруд);
при суттєвих змінах передбачених проектом навантажень та впливів;
при плануванні капітального ремонту, реконструкції або технічного переозброєння;
при відповідних постановах або розпорядженнях Кабінету Міністрів;
після виникнення надзвичайних ситуацій (стихійні лиха, техногенні аварії, пожежі та ін.);
на вимогу представників органу державного нагляду.
Обсяг позачергових обстежень рекомендується визначати в кожному конкретному випадку з урахуванням задач, які вирішуються, конструктивних властивостей будівлі (споруди), наявності інформації про його технічний стан та інших чинників.
1.10. Підготовчі та допоміжні роботи, що пов'язані з виконанням обстежень та паспортизації технічного стану (очищення конструкцій, викопування шурфів, відкриття місць огляду важливих елементів та робіт, тимчасові кріплення аварійних конструкцій, улаштування захисних настилів, огороджень, риштувань; узгодження графіків зупинки обладнання, технологічних процесів, вимкнення струмонесучих пристроїв та інші заходи, які пов'язані з необхідністю безпечного виконання обстежень в умовах діючих виробництв; інші роботи, що пов'язані з технічним та організаційним забезпеченням нормальних умов виконання обстежень), повинні, як правило, виконуватися власником будівлі (споруди) або спеціально залученими до цього власником організаціями.
1.11. Роботи з обстеження будівель (споруд) повинні виконуватися з дотриманням правил охорони праці та техніки безпеки, що викладені в СНиП III-4-80, а також правил, що діють на підприємстві (організації), будівлі (споруди) якого обстежуються.
2. Терміни та визначення
Аварія - пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин.
Безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди для життя, здоров'я та майна громадян, а також для навколишнього природного середовища.
Граничний стан - стан, за якого конструкція, основа (будівлі) або споруда в цілому перестають задовольняти задані експлуатаційні вимоги або вимоги при виконанні робіт (зведенні).
Діагностика будівлі (споруди) - процес установлення технічного стану будівлі (споруди).
Діагностична процедура - прийом, за допомогою якого отримують інформацію про технічний стан об'єкта діагностики.
Дефект - відхилення якості, форми або фактичних розмірів елементів та конструкцій від вимог нормативно-технічної чи проектної документації, яке виникає при проектуванні, виготовленні, транспортуванні та монтажі.
Довговічність - властивість будівельного об'єкта тривалий час зберігати роботоспроможний стан при встановленій системі технічного обслуговування і прийнятому порядку проведення ремонтів.
Експлуатація будівлі або споруди - використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням та проведенням необхідних заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації.
Експлуатація нормальна - експлуатація здійснюється (без обмежень) відповідно до передбачених у нормах або завданнях на проектування технологічних чи побутових умов.
Забезпеченість значення величин - для випадкових величин (коли несприятливим є перевищення будь-якого значення - вірогідність неперевищення цього значення, а для яких несприятливим є зниження - вірогідність незниження).
Клас за капітальністю - відносний рівень капітальності для гідротехнічних та деяких інших видів споруд.
Надійність - властивість будівельного об'єкта виконувати задані функції протягом потрібного проміжку часу.
Обстеження - процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності будівлі (споруди), його частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень.
Обстеження попереднє - вид обстеження, за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовують аналіз експертами технічної документації та зовнішній огляд будівлі (споруди) і його частин. При візуальному обстеженні визначають головним чином якісні показники експлуатаційної придатності.
Обстеження детальне - вид обстеження, за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовують інструментальні тести конструкцій і матеріалів будівель (споруд).
Обстеження спеціальні - вид обстежень, за яких як основні методи визначення показників експлуатаційної придатності використовують спеціальні вишукування, дослідження, натурні або модельні випробування та ін.
Обстеження суцільне - вид обстеження, за якого обстеженню підлягають усі конструктивні елементи будівлі (споруди).
Обстеження вибіркові - вид обстеження, за якого обстеженню підлягають тільки окремі, найбільш зношені конструктивні елементи будівлі (споруди).
Обстеження планове - обстеження, яке виконується в строки, що заздалегідь визначені регламентом експлуатації будівлі (споруди).
Обстеження позачергове - обстеження, яке виконується як наслідок виникнення будь-яких різних порушень експлуатаційного регламенту.
Пошкодження - відхилення від первісного рівня якості елементів та конструкцій, яке виникає під час експлуатації або аварії.
Рівень відповідальності будівель (споруд) - відносний рівень капітальності будівель (споруд) у залежності від їх відмов.
Розрахункова ситуація - комплекс умов, що враховуються в розрахунках, який визначає розрахункові вимоги до конструкцій.
Ремонт - комплекс операцій з відновлення стану об'єкта та (або) збільшення його довговічності.
Технічний стан будівлі (споруди) - сукупність якісних та кількісних показників, що характеризують експлуатаційну придатність будівлі та його частин у порівнянні з їх гранично допустимими значеннями.
Технічне обслуговування - комплекс заходів щодо контролю та підтримання роботоспроможного або справного стану, який полягає, як правило, в огляді, догляді та періодичному ремонті.
Паспортизація технічного стану будівлі (споруди) - це обстеження, діагностика і оцінювання технічного стану об'єкта Спеціалізованою організацією та визначення на цій основі категорії його технічного стану з подальшим складанням Паспорта технічного стану будівлі (споруди). ( Розділ 2 доповнено згідно з Наказом Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
3. Організація та виконання обстежень,
оцінки технічного стану та паспортизації будівель (споруд)
3.1. Власник будівлі (споруди) в терміни і у випадках, зазначених у пунктах 1.7, 1.9 цих Правил, зобов'язаний забезпечити обстеження будівель (споруд) шляхом залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи спеціалізованої організації (організацій).
Для організації вказаної роботи власник будівлі (споруди) видає наказ (розпорядження) по підприємству (організації) з визначенням об'єктів, що підлягають обстеженню; видів та термінів обстежень; осіб, які відповідають за укладання договору та організаційно-технічне забезпечення робіт; джерела фінансування. Методи та обсяги окремих видів робіт та досліджень деталізуються у технічному завданні, що додається до договору. У договорі обумовлюються також зобов'язання сторін щодо виконання підготовчих та допоміжних робіт. Результати обстежень і оцінки технічного стану будівлі (споруди) подаються у вигляді технічного звіту спеціалізованої організації, який надається власнику будівлі (споруди) та використовується ним для заповнення Паспорта технічного стану будівлі (споруди) та прийняття неодмінних заходів для його безпечної експлуатації.
3.2. Власник будівлі (споруди) при організації та проведенні обстежень несе відповідальність за:
дотримання термінів та видів обстежень;
своєчасне укладання договорів та повне фінансування робіт з обстеження будівель (споруд);
повноту та достовірність представленої технічної документації;
своєчасне та якісне виконання рекомендацій, виданих при обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією.
3.3. Спеціалізована організація, що виконує обстеження будівель (споруд), несе відповідальність за:
якість та достовірність матеріалів обстежень та оцінки технічного стану будівель (споруд), що обстежуються, обгрунтованість висновків та рекомендацій.
3.4. При організації та виконанні обстежень слід користуватися технічною документацією будівлі (споруди), що обстежується. Власник будівлі (споруди) зобов'язаний протягом всього терміну експлуатації будівлі (споруди) зберігати та надавати спеціалізованій організації технічну документацію в обсязі пунктів 2.7, 2.10 ДБН А.3.1-3-94, а також:
типові проекти і рішення, що використовувалися;
акти робочих та державних (технічних) комісій;
проекти ремонтів, підсилень та реконструкцій, що виконувалися за цей період;
звіти про обстеження та випробування конструкцій, систем будівель (споруд);
паспорт технічного стану будівлі (споруди).
При відсутності тих чи інших креслень або документації допускається їх відновлення власником будівлі (споруди) шляхом копіювання, обмірів та іншими обгрунтованими способами.
3.5. Крім технічної документації на будівлю (споруду), яка відповідно до пункту 3.4 цих Правил повинна постійно зберігатись у власника будівлі (споруди), рекомендується при організації обстежень вжити заходів щодо її розширення та поглиблення за рахунок отримання в проектних (автори проекту), підрядних та інших організаціях копій архівних документів, що містять:
розрахункові схеми, статичні та динамічні розрахунки конструкцій;
виконавчі креслення та виробничу документацію заводів-виготовлювачів конструкцій;
фактичні дані внутрішньоцехового та загальнозаводського середовища (температурний режим, вологість повітря, склад та інтенсивність пиловикидів, параметри агресивних середовищ та ін.);
фактичні дані про режим роботи та навантаження від основного та допоміжного обладнання, про фактичні навантаження - від рухомого складу, від сировини та матеріалів;
фактичні дані про екстремальні природні явища (катастрофічні повені, урагани, зледеніння, землетруси та ін.).
Відомості, які неможливо отримати з документів, можуть визначатися шляхом опитування експлуатаційного персоналу, а також розрахунками, обстеженнями та вишукуваннями.
3.6. Планові обстеження будівель (споруд) проводяться з розподілом на такі етапи:
3.6.1. Попереднє обстеження, яке містить:
збір та аналіз технічної документації;
загальний огляд з оцінкою стану конструкцій та виявленням найбільш зношених, а також аварійних конструкцій;
складання програми інструментальних спеціальних обстежень та технічного завдання на виконання робіт з обстеження;
3.6.2. Детальне обстеження, яке містить:
уточнення обміром перерізів елементів, конструктивних схем навантажень, визначення приладами фактичних фізико-механічних характеристик матеріалів (міцність, відносне подовження, модуль пружності, щільність, теплопровідність та ін.);
виявлення, обмір, ескізування дефектів та пошкоджень конструкцій (зміщення в плані, осідання, крени, прогини та ін.);
визначення розмірів деформацій швів та стиків, ширини розкриття та глибини тріщин, перерізів арматури, товщини захисного шару бетону;
аналіз результатів попередніх та інструментальних обстежень;
3.6.3. Спеціальні обстеження, які містять:
уточнення даних інженерно-геологічних, інженерно-геодезичних та інших вишукувань;
випробування конструкцій пробними навантаженнями та впливами;
тривалі спостереження та вимірювання деформацій, осідань, кренів, температурно-вологісного режиму та ін.
У конкретних умовах, у залежності від відповідальності будівель (споруд) та їх стану, деякі етапи обстежень можуть не проводитись.
3.7. Спеціальні обстеження рекомендується призначати в тих випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний стан, функціональну придатність та безпечність будівлі (споруди).
У порівнянні зі звичайними детальними обстеженнями спеціальні обстеження потребують більш тривалих і точних спостережень, проведення вишукувань, досліджень, випробувань конструкцій та споруд у натурних умовах. До виконання спеціальних обстежень доцільно залучати головні з відповідних проблем науково-дослідні інститути та спеціалізовані організації.
3.8. До спеціальних обстежень рекомендується відносити:
складні інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування (випробування великими штампами, випробування натурних ціликів на зсув, натурні фільтраційні випробування та ін.);
тривалі високоточні геодезичні спостереження за осіданнями та деформаціями;
натурні випробування конструкцій та споруд (статичні, динамічні, гідравлічні, пневматичні та ін.);
інші складні вишукування, випробування та дослідницькі роботи, що пов'язані з визначенням технічного стану конструкцій будівель (споруд).
3.9. Підсумки роботи з обстеження та аналізу його результатів слід оформляти у вигляді звіту спеціалізованої організації, що виконувала обстеження.
У загальному випадку звіт повинен містити:
дані про технічну документацію, її повноту та якість, опис конструктивних рішень, висновки про невдалі, застарілі та хибні рішення;
стислий опис технології будівництва з позначенням відхилень від проекту, що мали місце, а також дефектів, які виникли на стадії будівництва;
відомості, які характеризують проектний та фактичний режим експлуатації конструкцій будівель (споруд), що містять дані про фактичні навантаження та впливи, а також про характер внутрішньовиробничого середовища;
результати огляду будівель (споруд) із зазначенням стану окремих конструкцій і частин;
відомості та схеми дефектів і пошкоджень конструкцій;
результати геодезичних та інших вимірів конструкцій, неруйнівних методів контролю, інших натурних досліджень та випробувань;
результати фізико-механічних випробувань зразків матеріалів, хімічних аналізів матеріалів та середовища;
результати аналізів дефектів, пошкоджень, а також причин їх виникнення;
перевірні розрахунки конструктивних елементів та систем;
висновки про стан конструкцій та їх придатність до подальшої експлуатації або ремонту;
відомості, які потрібні для заповнення Паспорта технічного стану будівлі (споруди);
стислі технічні рішення щодо методів ремонту або заміни дефектних конструкцій, рекомендації з поліпшення експлуатації будівельних конструкцій та основ.
3.10. Відомості і висновки, які отримані при періодичному обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією, використовуються при заповненні Паспорта технічного стану будівлі (споруди) (далі - Паспорт).
Паспорт є технічним документом власника будівлі (споруди), в якому міститься зроблений на основі об'єктивних даних, що отримані спеціалізованою організацією у процесі виконання інструментальних обстежень, висновок, що періодично уточнюється, про придатність (або непридатність) будівель (споруд) до подальшої експлуатації. Паспорт оформлюється власником будівлі (споруди) при прийнятті об'єкта в експлуатацію. Перший запис про технічний стан будівлі (споруди) заноситься в Паспорт власником будівлі (споруди) на основі Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації). Форма Паспорта наведена в додатку 2 до цих Правил.
3.11. З метою забезпечення надійності та безпеки експлуатації будівлі (споруди) власник будівлі (споруди) повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати неодмінних та своєчасних заходів щодо ремонту, реконструкції окремих конструктивних елементів, систем або будівлі (споруди) в цілому. Ремонт, заміна, реконструкція несучих елементів та огороджувальних конструкцій будівель (споруд) можуть виконуватися тільки за проектом, розробленим спеціалізованою проектною організацією, яка має відповідну ліцензію Головного центру з ліцензування Держбуду України.
3.12. При виявленні будівель (споруд) або їх конструктивних елементів у не придатному до нормальної експлуатації або аварійному стані (III та IV стани будівель (споруд) або їх окремих конструкцій відповідно до пунктів 4.13, 4.14 цих Правил) спеціалізована організація, що виконує обстеження, зобов'язана зробити відповідні записи в Паспорті із зазначенням термінів усунення дефектів та пошкоджень, а власник будівлі (споруди) повинен усунути їх у зазначені терміни.
У разі ухилення власника від усунення дефектів і пошкоджень у зазначені терміни представник територіального органу Держнаглядохоронпраці може припинити експлуатацію будівлі (споруди) чи його частини.
Рішення про поновлення експлуатації таких будівель (споруд) або їх частин приймаються представниками територіального управління Держнаглядохоронпраці після виконання відповідного ремонту (реконструкції) та додаткового обстеження цих об'єктів, за складеним актом поновлення експлуатації об'єкта зі внесенням відповідних записів у Паспорт будівлі (споруди). ( Абзац третій пункту 3.12 в редакції Наказу Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
Якщо обстеження визначило, що стан об'єкта або його окремих конструкцій відповідає III або IV категорії технічного стану, копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру аварійно небезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з повідомленням про одержання.
Дані додаткового обстеження також надсилаються обстежувальною організацією до центру ведення реєстру аварійно небезпечних промислових будівель та споруд.
Якщо органи або посадові особи, що здійснюють відомчий або державний нагляд, не згодні із задекларованим власником технічним станом будівель та споруд або висновком спеціалізованої організації, то на їх вимогу власник зобов'язаний замовити проведення державної діагностики технічного стану будівлі чи споруди в іншій спеціалізованій організації за участю представників регіональних експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці.
4. Основні положення з діагностики технічного стану
будівельних конструкцій та основ будівель (споруд)
4.1. Діагностика технічного стану будівель (споруд) здійснюється шляхом поєднання взаємоузгоджувальних і взаємодоповнювальних обстежувальних, розрахункових та аналітичних процедур, перелік та повнота яких у кожному конкретному випадку уточнюється спеціалізованою організацією, що проводить обстеження.
4.2. При розробці програми візуальних та інструментальних обстежень встановлюється такий обсяг і порядок обстежувальних процедур, при якому за мінімального обсягу обстежувальної роботи (особливо інструментальних обстежень та лабораторних визначень) можна отримати максимально повну інформацію про несправності, дефекти та пошкодження конструкції.
При візуальному огляді слід керуватися тим правилом, що найбільш імовірні ділянки пошкоджень конструкцій у виробничих будівлях (спорудах) спостерігаються:
для основ - у зонах складування важких вантажів; біля дуже навантажених колон, стін, фундаментів, опор; у місцях зволожених грунтів; у місцях можливих вібраційних чи ударних навантажень;
для фундаментів - у зонах зволожених грунтів особливо агресивними рідинами; у зонах дії вібрацій, ударних навантажень, привантажень; при спорудженні важких прибудов; при влаштуванні близько розташованих котлованів; при невпоряджених водовідливі та водозниженні;
для колон - у найбільш напружених зонах стику з фундаментом, біля консолей, у стиках збірних колон по висоті, поблизу підлоги, де можливе попадання агресивної рідини або механічне пошкодження транспортом та вантажо-розвантажувальними засобами, у вузлах стикування з ригелями перекриттів та покриттів;
для ригелів та плит перекриттів - у зоні дії максимальних згинальних моментів, поперечних сил, передачі зосереджених зусиль, дії вібраційних та ударних навантажень, агресивних рідин, газів, пилу, в місцях стикування;
для покриттів - у місцях підвищеного зволоження та пошкоджень з боку приміщень та накопичень технологічного пилу, на ділянках з підвищеною щільністю або насиченого вологою утеплювача;
для стін - у місцях підвищеного зволоження з заморожуванням та відтаванням, у стиках панельних стін, у приляганнях до підлоги та перекриття.
До найбільш характерних дефектів та пошкоджень конструкцій, які належить виявити при візуальному огляді, належать:
дефекти, які пов'язані з недоліками проекту (невідповідність розрахункової схеми дійсним умовам, відхилення від норм проектування);
дефекти виготовлення конструкцій, які допущені на заводах-виготовлювачах;
дефекти монтажу конструкцій та зведення будівель (споруд);
механічні пошкодження від порушення умов експлуатації;
пошкодження від непередбачених проектом статичних, динамічних, температурних впливів;
пошкодження від зовнішніх агресивних впливів робочого та навколишнього середовища.
4.3. Для повної діагностики технічного стану будівель (споруд) доцільно паралельно з натурними обстеженнями та лабораторними визначеннями планувати та здійснювати також такі діагностичні процедури:
аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових передумов (для будівель (споруд) у цілому та їх окремих частин і конструкцій), які виникли за період експлуатації;
аналіз дефектів та пошкоджень, змін характеристик матеріалів, грунтів та основ;
коригування розрахункових моделей елементів, конструкцій, основ у зв'язку з наявністю дефектів та пошкоджень, зміни характеристики матеріалів та грунтів;
перевірні розрахунки елементів, конструкцій, основ за скоригованими розрахунковими моделями та з урахуванням змін, які виникли в проектних та розрахункових передумовах за час експлуатації;
оцінка технічного стану елементів, конструкцій, основ відповідно до розроблених критеріїв;
оцінка технічного стану будівлі (споруди) у цілому в залежності від технічного стану його елементів, конструкцій, основ.
4.4. Аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових передумов, які виникли за період експлуатації, належить виконувати шляхом порівняння таких проектних (нормованих) та фактичних (на момент обстеження та паспортизації) показників та їх параметрів:
функціонального призначення будівлі (споруди);
рівня відповідальності будівлі (споруди) за економічними, соціальними та екологічними наслідками їх відмови (ГОСТ 27751-88) або класом капітальності за нормами проектування гідротехнічних споруд, а також за відповідними до рівнів відповідальності та класів капітальності коефіцієнтами надійності Yn;
нормативних та розрахункових значень навантажень та впливів (у тому числі: власна вага, атмосферні, гідросферні, технологічні, сейсмологічні навантаження та ін.);
особливостей та параметрів розрахункових ситуацій;
ступеня агресивності природного та виробничого середовищ;
інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов.
4.5. Нормативні значення навантажень треба визначити:
для навантажень від власної ваги - за обмірами геометричних розмірів конструкцій, за контрольним визначенням середньої щільності матеріалів (при цьому помилки визначень не повинні перевищувати +/- 5%);
для атмосферних та гідросферних навантажень та впливів - за даними найближчих до об'єкта станцій Держкомгідромету з урахуванням вказівок СНиП 2.01.14-83 та СНиП 1.02.07-87;
для технологічних статичних та динамічних навантажень - за паспортними даними обладнання, що експлуатується;
для сейсмічних впливів та на підроблюваних територіях - відповідно до вимог нормативних документів, що діють на час проведення обстежень.
4.6. При перевірних розрахунках слід враховувати ті розрахункові ситуації, які можуть реально мати місце в залишковий строк служби конструкції. При цьому в кожній розрахунковій ситуації потрібно уточнювати:
розрахункові схеми конструкцій та основ;
види навантажень;
значення коефіцієнтів умов праці, коефіцієнтів поєднання навантажень та коефіцієнтів надійності;
перелік граничних станів, які слід розглядати у даній розрахунковій ситуації.
4.7. Ступінь агресивності природного та виробничого середовищ слід визначати:
для грунтових вод - за СНиП 1.02.07-87 та СНиП 2.03.11-85;
для повітряного середовища - за СНиП 2.03.11-85.
4.8. Зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов майданчика будівлі (споруди) слід визначати згідно з вимогами СНиП 1.02.07-87.
4.9. Аналіз дефектів і пошкоджень та їх вплив на несучу здатність та довговічність конструкцій та основ рекомендується виконувати з урахуванням особливостей різних типів конструкцій. При цьому рекомендується використовувати такі групи дефектів та пошкоджень:
4.9.1. Дефекти: нормування, проектування, будівництва, недоробки.
4.9.2. Пошкодження: механічні руйнування, механічний знос, корозійний знос (атмосферна корозія, хімічна корозія), деформації та переміщення (прогини, кутові деформації, осідання, крени).
4.10. Фізико-механічні характеристики несучих та огороджувальних конструкцій будівель (споруд) слід визначати:
за допомогою стандартних неруйнівних методів (ультразвукових, пластичних деформацій та ін.);
шляхом вилучення зразків матеріалів для виконання стандартних лабораторних випробувань.
Кількість визначень характеристик міцності матеріалів рекомендується призначати з урахуванням стану конструкцій. При цьому забезпеченість нормативних значень характеристик міцності матеріалів повинна бути не менше 0,95.
При проведенні контролю якості матеріалів потрібно керуватися вимогами та вказівками чинних державних стандартів.
Вилучення зразків матеріалів слід виконувати тільки з другорядних та ненапружених частин елементів будівлі (споруди). Місця в конструкціях, з яких вилучені зразки, повинні бути надійно полагоджені, а при потребі підсилені.
4.11. Відхилення просторового положення несучих та огороджувальних конструкцій та їх розрахункових розмірів слід визначати методами, що викладені в СНиП 3.01.03-84. Стан опорних вузлів та з'єднань визначають шляхом вимірювань, візуальних оглядів або експертних оцінок.
Ступінь зносу перерізів несучих та огороджувальних конструкцій будівлі (споруди) слід визначати шляхом безпосередніх вимірювань площі поперечних перерізів основних елементів несучих та огороджувальних конструкцій у найбільш дефектних або пошкоджених, а також найбільш напружених місцях. При цьому шари матеріалів, які уражені корозією, до уваги не беруться.
4.12. Перевірні розрахунки елементів конструкцій, основ слід виконувати відповідно до ГОСТ 27751-88 та до норм проектування, що діють на момент виконання обстежень.
Для перевірних розрахунків належить використовувати:
скориговані за результатами аналізу показники та параметри відповідно до пунктів 4.4, 4.6, 4.8, 4.9;
уточнені за результатами обстежень проектні та розрахункові передумови, яких слід дотримуватись при розробці програми візуальних та експериментальних обстежень (пункт 4.2).
Використання при перевірних розрахунках норм проектування, за якими проектувались будівлі (споруди), але на час обстежень були відмінені, допускається тільки за наявності письмової згоди організації, яка розробила нові норми.
4.13. Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень, а також результатів перевірних розрахунків визначається технічний стан окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструкції рекомендується відносити до одного з таких станів:
стан конструкцій I - нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність;
стан конструкції II - задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану I. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції. Потрібні заходи щодо захисту конструкції;
стан конструкції III - не придатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення;
стан конструкції IV - аварійний. Те саме, що і за станом конструкції III. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення, особливо якщо можливий "крихкий" характер руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.
4.14. Будівлі (споруди) у цілому рекомендується зараховувати до одного із таких станів у залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій:
стан будівлі (споруди) I - нормальний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій II (задовільний), III (не придатний для нормальної експлуатації) та IV (аварійний);
стан будівлі (споруди) II - задовільний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій III (не придатний для нормальної експлуатації) та IV (аварійний);
стан будівлі (споруди) III - не придатний до нормальної експлуатації. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій IV (аварійний);
стан будівлі (споруди) IV - аварійний. У будівлі (споруді) є несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій IV (аварійний).
4.15. При відповідному обгрунтуванні можливе проведення обстежень та оцінка технічного стану окремих частин будівлі (споруди), які можуть бути виділені за функціональними і конструктивними ознаками.
5. Порядок ведення, зберігання та використання
Паспорта технічного стану будівлі (споруди)
5.1. Паспортизації підлягають будівлі (споруди) всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
5.2. Результатом паспортизації буде створення єдиної системи обліку та моніторингового контролю за станом об'єктів з метою своєчасного виявлення передаварійних та аварійних ситуацій, а також припинення експлуатації аварійно небезпечних будівель (споруд).
5.3. Форму Паспорта технічного стану будівлі (споруди) заповнює її власник (керівник організації) на основі даних повного обстеження та визначення технічного стану будівлі (споруди) за участю представника спеціалізованої організації, що проводила обстеження.
5.4. Обстеження здійснюється спеціалізованою організацією на договірних засадах на кошти власника об'єкта або інші.
5.5. Достовірність даних, що занесені до Паспорта, підтверджується підписами власника об'єкта (керівника організації), представника спеціалізованої організації, що проводила обстеження, та представника територіального органу Держнаглядохоронпраці.
5.6. Паспорт шнурується та скріплюється печаткою організації - власника об'єкта.
5.7. Паспорт складається у двох примірниках: один з них зберігається у власника будівлі (споруди), а другий - в організації, що проводила паспортизацію.
5.8. Якщо обстеження визначило, що стан об'єкта або його окремих конструкцій відповідає III або IV категорії технічного стану, то копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру аварійно небезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з повідомленням про одержання.
5.9. Зміни технічного стану об'єкта, що зафіксовані наступними за паспортизацією обстеженнями, заносять до Паспорта у вигляді доповнень із зазначенням дати обстеження та засвідчують підписами власника об'єкта, особи, що відповідає за обстеження (в результаті якого були виявлені ці зміни), та представника територіального органу Держнаглядохоронпраці.
5.10. Власник об'єкта (керівник організації) зобов'язаний внести доповнення до Паспорта не пізніше одного місяця після закінчення обстеження.
5.11. Періодичність наступних після паспортизації обстежень визначається Правилами обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд або потребою позапланового обстеження у зв'язку з надзвичайною ситуацією, що призвела до зміни технічного стану об'єкта.
5.12. Паспорти для нових будівель (споруд), а також для об'єктів після їх реконструкції або капітального ремонту складаються організацією, що проектувала будівлю (споруду), безпосередньо після прийняття об'єкта державною або технічною комісією.
5.13. Паспорт є документом, що засвідчує технічний стан будівлі (споруди) та використовується для підтвердження факту експлуатаційної придатності (непридатності) об'єкта.
Додаток 1
до пункту 1.7 Правил обстежень,
оцінки технічного стану та
паспортизації виробничих
будівель і споруд
Порядок визначення термінів перших планових
обстежень та паспортизації технічного стану
будівель (споруд)
1. При визначенні термінів планових обстежень та паспортизації технічного стану будівель (споруд) належить враховувати такі основні фактори:
рівень безпеки будівель (споруд);
конструктивні особливості будівель (споруд) та характеристики їх основ;
наявність у конструкціях будівель (споруд) контрольно-вимірювальної апаратури;
досвід експлуатації аналогічних будівель (споруд).
2. Рівень безпеки будівель (споруд) оцінюється коефіцієнтом безпеки Кб, який є добутком трьох коефіцієнтів:
коефіцієнта надійності за призначенням - Yn;
коефіцієнта, що характеризує екологічну небезпеку виробництва, яка може виникнути через відмову будівельних конструкцій будівель (споруд) - Кек;
коефіцієнта впливу агресивності виробничого середовища - Каг,
Кб = Yn х Кек х Каг.
Коефіцієнт надійності за призначенням чисельно характеризує ступінь капітальності будівель (споруд). Він змінюється від 1,25 (найбільш капітальні споруди) до 0,8 (найменш капітальні, тимчасові будинки).
Коефіцієнт, що характеризує екологічну небезпеку виробництва, змінюється від 0,8 (дуже небезпечне виробництво) до 1,0 (безпечне виробництво).
Коефіцієнт впливу агресивності виробничого середовища враховує ступінь агресивності середовища щодо матеріалу конструкцій. Він змінюється від 0,7 (для дуже агресивного середовища) до 1,0 (для неагресивного середовища).
3. У залежності від класу відповідальності будівель (споруд), класу капітальності гідротехнічних споруд і відповідних їм коефіцієнтів надійності за призначенням усі будівлі (споруди) розподіляються на 8 груп відповідальності, кожна з яких має відповідний коєфіцієнт надійності за призначенням, що використовується при розрахунках граничних станів. Групи будівель (споруд) за відповідальністю наведені в таблиці 1.
Таблиця 1. Групи будівель (споруд) за відповідальністю
------------------------------------------------------------------ |
4. У залежності від потенційної екологічної небезпеки, яка може виникнути внаслідок порушення виробничого процесу за відмови будівельних систем або окремих конструкцій, будівлі (споруди) поділяються на три групи відповідальності за ступенем небезпеки виробничих процесів.
До 1 групи відповідальності за екологічною небезпекою (дуже небезпечні виробництва) належать основні будівлі (споруди) таких видів діяльності та об'єктів (у дужках наведена нумерація видів діяльності об'єктів за ДБН А.2.2.-1-95, с.12.):
1) (1) Атомна енергетика та промисловість.
2) (2) Біохімічне, біотехнічне та фармацевтичне виробництво.
3) (3) Збір, обробка, зберігання, заховання, знешкодження та утилізація усіх видів промислових та побутових відходів.
4) (4) Добування нафти, нафтохімія та нафтопереробка.
5) (5) Добування та переробка природного газу (будівництво газосховищ).
6) (6) Хімічна промисловість, текстильне виробництво.
7) (7) Металургія.
8) (9) Виробництво, зберігання, утилізація та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин та ракетного палива.
9) (15) Хвостосховища та шламонакопичувачі.
10) (20) Каналізаційні системи та очисні споруди.
11) (22) Інші окремі об'єкти, експлуатація яких може негативно впливати на стан навколишнього середовища та які в кожному конкретному випадку визначаються Мінекобезпеки або органами на місцях.
12) (8) Вугільна, гірничодобувна промисловість, добування та переробка торфу, сапропелю. ( Абзац другий пункту 4 додатку 1 доповнено підпунктом 12 згідно з Наказом Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
До 2-ї групи відповідальності за екологічною небезпекою (небезпечні виробництва) належать:
допоміжні будівлі (споруди) об'єктів 1 групи відповідальності за екологічною небезпекою, а також основні будівлі (споруди) таких видів діяльності та об'єктів:
( Підпункт 1 абзацу 3 пункту 4 додатка 1 виключено на підставі Наказу Держбуду N 184/140 від 28.07.99 ) 1) (8) Вугільна, гірничодобувна промисловість, добування та переробка торфу, сапропелю.
1) (10) Виробництво електроенергії та тепла на базі органічного палива.
2) (11) Промисловість будматеріалів.
3) (12) Целюлозно-паперова промисловість.
4) (14) Машинобудування та металообробка.
5) (16) Аеропорти, залізничні вузли та вокзали, автовокзали, річкові та морські порти, залізничні та автомобільні магістралі, метрополітени.
6) (17) Тваринництво.
7) (18) Виробництво харчових продуктів.
8) (19) Обробка продуктів та переробка відходів тваринного походження.
9) (21) Водозабори поверхневих та підземних вод.
До 3-ї групи відповідальності за екологічною небезпекою (безпечні виробництва) належать будівлі (споруди), які не ввійшли до 1 та 2 груп.
Значення коефіцієнтів, що характеризують екологічну небезпеку виробництва в залежності від групи відповідальності за екологічною небезпекою, слід визначати за таблицею 2.
Таблиця 2. Коефіцієнт екологічної небезпеки
------------------------------------------------------------------ |
5. У залежності від агресивності виробничого середовища, в якому експлуатуються будівельні конструкції, будівлі (споруди) поділяються на чотири групи за агресивністю виробничого середовища (згідно зі СНиП 2.03.11-85): середовище сильної агресивності, середовище середньої агресивності, середовище слабкої агресивності, середовище неагресивне.
Слід приймати такі значення коефіцієнтів впливу агресивності виробничого середовища в залежності від групи за агресивністю виробничого середовища (таблиця 3).
Таблиця 3. Коефіцієнт впливу агресивності виробничого середовища
------------------------------------------------------------------ |
6. Строки планових обстежень будівель (споруд) рекомендується призначати в залежності від коефіцієнта безпеки за формулою:
Т = Тб х Кб, років
Величина Тб є терміном до першого планового обстеження для будівель (споруд), що перебувають у середніх для даної галузі умовах експлуатації.
З урахуванням досвіду експлуатації величина Тб може коригуватися в залежності від конструктивних особливостей будівлі (споруди) та характеристик його основи, наяності в конструкціях та основах будівель (споруд) контрольно-вимірювальної апаратури, інших факторів, які істотно впливають на параметри надійності та довговічності будівель (споруд).
Додаток 2
до пункту 3.10 Правил обстежень,
оцінки технічного стану та
паспортизації виробничих будівель
і споруд
Паспорт
технічного стану будівлі (споруди)
------------------------------------------------------------- |
1. Дані про підприємство
------------------------------------------------------------- |
Власник (керівник) підприємства
------------------------------------------------------------- |
2. Загальні відомості про будівлю (споруду)
------------------------------------------------------------- |
Віднесення будівлі (споруди) до класифікаційних груп**
------------------------------------------------------------- |
* Призначає власник. Бажаний збіг з N за генпланом.
** Визначається з додатка 2 до Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд.
------------------------------------------------------------- |
Організація-генпроектувальник об'єкта
------------------------------------------------------------- |
Організація-генпідрядник, що здійснювала будівництво об'єкта
------------------------------------------------------------- |
Організація, що провела обстеження для паспортизації
------------------------------------------------------------- |
Останнє обстеження проведено:
------------------------------------------------------------- |
* Перелік кодів робіт з обстеження будівель, споруд і мереж, на виконання яких надає право ця ліцензія, наведено в таблиці 5.
3. Технічний стан будівлі (споруди) та висновки
щодо її подальшої експлуатації
3.1. Технічний стан основ та конструктивних елементів за частинами об'єкта надається у таблиці 1.
3.2. Технічний стан інженерного обладнання за частинами об'єкта надається у таблиці 2.
------------------------------------------------------------- |
* Проставляється (цифрою та словами) одна з чотирьох категорій технічного стану:
1 - нормальний;
2 - задовільний;
3 - не придатний до нормальної експлуатації;
4 - аварійний.
3.4. Виявлені дефекти та пошкодження і терміни їх усунення надаються у таблиці 3.
3.5. Оцінка потенційних наслідків можливої аварії
----------------------------------------------------------- |
3.6. Пропозиції щодо подальшої експлуатації
------------------------------------------------------------------ |
4. Інші відомості*
* Наводяться в разі потреби визначення особливостей будівлі (споруди).
4.1. Характерні інженерно-геологічні розрізи.
4.2. Конструктивна схема будівлі або споруди (план, розріз).
4.3. Відомості про реконструкцію, технічне переозброєння будівлі (споруди).
4.4. Наявність підйомно-транспортних пристроїв та механізмів.
4.5. Проектні дані про допустимі корисні навантаження на основні
несучі конструкції та елементи будівлі.
Власник (керівник) підприємства _________________________________________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник групи обстеження _____________________________________________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
Дата обстеження _________________ 199_ р.
Таблиця 1. Технічний стан основ та конструктивних елементів
за частинами об'єкта
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 2. Технічний стан інженерних систем водопостачання,
каналізації, опалення та вентиляції
-------------------------------------------- |
Примітки.
* Перелік частин об'єкта, конструктивних елементів та елементів інженерного обладнання визначається за матеріалами обстеження.
** Проставляється (цифрою та словами) одна з 4 категорій технічного стану:
1 - нормальний;
2 - задовільний;
3 - не придатний до нормальної експлуатації;
4 - аварійний.
*** Визначається згідно з правилами обстеження, оцінки
технічного стану та паспортизації житлових і громадських будівель.
Таблиця 3. Виявлені дефекти та пошкодження і терміни їх
усунення
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 4. Зміни характеристик Паспорта
технічного стану будівлі (споруди)
------------------------------------------------------------- |
Зміни внесено __.__.____
Власник (керівник) підприємства _____________________________________________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник групи обстеження ________________________________________________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
* Перелік кодів робіт, на виконання яких надає право ця ліцензія, наведено в таблиці 5.
Таблиця 5. Перелік кодів робіт* з обстеження будівель,
споруд і мереж, на виконання яких надано право
організації, що провела останнє обстеження
------------------------------------------------------------------ |
5.02.00 обстеження будівель, споруд і мереж
(у ліцензіях, виданих до жовтня 1995 р., - 5.07.00)
-------------------- -------------------- ----------------- ----------------- |
Керівник групи обстеження _______________________________ (підпис)
* Коди робіт, на виконання яких надано право організації, мають бути позначені знаком "X".
( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
Положення
N 32/288 від 27.11.97
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
6 липня 1998 р. за N 424/2864
Положення
про безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду
N 184/140 від 28.07.99 )
1. Загальні вказівки
1.1. Це Положення має на меті забезпечити збереження виробничих будівель і споруд шляхом належного догляду за ними, своєчасного і якісного проведення їх ремонту, а також запобігання виникненню аварійних ситуацій.
1.2. Положення передбачає правила експлуатації і ремонту виробничих будівель разом з інженерними комунікаціями, санітарно-технічними пристроями, включаючи вводи водопроводу і каналізаційні випуски, електричне освітлення, планування прилеглої безпосередньо до будівлі території і брукування навколо будівель і споруд, у тому числі внутрішньозаводських і під'їзних залізничних і автомобільних доріг, водопровідно-каналізаційних споруд, мереж теплофікації і газозабезпечення, електрозабезпечення і зв'язку, а також різних естакад, платформ, відкритих складів та інших споруд.
1.3. Положення є обов'язковим при проведенні планово-запобіжного ремонту виробничих будівель і споруд.
1.4. Система планово-запобіжного ремонту виробничих будівель і споруд є сукупністю організаційно-технічних заходів із спостереження, догляду, усіх видів ремонту, що здійснюються в установленому плановому порядку.
1.5. Це Положення повинно застосовуватися разом з Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд.
2. Спостереження за збереженням будівель і споруд у період експлуатації
2.1. Виробничі будівлі і споруди в процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним спостереженням інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об'єктів.
2.2. За обсягом робіт, які проводяться, технічні огляди поділяються на загальні, або комплексні, та часткові, або вибіркові.
2.3. За періодичністю робіт, які проводяться, технічні огляди поділяються на систематичні, або чергові, та періодичні, або позачергові.
2.4. При загальному огляді підлягає обстеженню вся будівля або споруда в цілому, включаючи всі конструкції будівлі або споруди, в тому числі інженерне обладнання, різні види оздоблення і всі елементи зовнішнього благоустрою, або весь комплекс будівель і споруд (наприклад залізничні колії з штучними спорудами).
2.5. При частковому огляді обстеженню піддаються окремі будівлі (споруди) комплексу або окремі конструкції, види обладнання (наприклад ферми і балки будівлі, мости і труби на автомобільному шляху, колодязі на каналізаційній і водопровідній мережі).
2.6. Чергові загальні технічні огляди будівель здійснюються двічі на рік - весною та восени.
2.7. Весняний огляд має на меті обстеження стану будівлі (споруди) після танення снігу чи зимових дощів.
Під час весняного огляду уточнюються обсяги робіт з поточного ремонту будівель (споруд), що проводиться у літній період, і робіт з капітального ремонту для включення їх у план наступного року.
Під час весняного технічного огляду слід:
- ретельно перевірити стан несучих і огороджувальних конструкцій і виявити можливі пошкодження, що виникли в результаті атмосферних та інших впливів;
- встановити дефектні місця, що потребують тривалого спостереження;
- перевірити механізми елементів вікон, дверей, ліхтарів, воріт та інших пристроїв, що відкриваються;
- перевірити стан і впорядкувати водостоки, відмостки і зливоприймальники.
2.8. Під час осіннього огляду проводиться перевірка підготовки будівель і споруд до зими. До цього часу мають бути закінчені всі літні роботи з поточного ремонту.
Під час осіннього технічного огляду слід:
- ретельно перевірити несучі та огороджувальні конструкції будівель і споруд та вжити заходів щодо усунення різного роду щілин і зазорів;
- перевірити підготовленість покриттів будівель до зчищення снігу і потрібних для цього засобів (робочий інвентар), а також стан жолобів і водостоків:
- перевірити справність та готовність до роботи в зимових умовах елементів вікон, ліхтарів, воріт, дверей та інших пристроїв, що відкриваються.
2.9. Крім чергових оглядів, можуть бути позачергові огляди будівель і споруд після стихійного лиха (пожежі, ураганних вітрів, великих злив чи снігопадів, після коливання поверхні землі в районах з підвищеною сейсмічністю та ін.) або аварій.
2.10. При спостереженні за збереженням будівель і споруд потрібно:
- щорічно проводити за допомогою геодезичних інструментів перевірку положення основних конструкцій виробничих будівель і споруд на територіях, підроблюваних гірничими виробками, на просадних грунтах, а також на основах, що піддаються постійній вібрації;
- підтримувати в належному стані планування землі біля будівлі і споруди для відводу атмосферної води. Спланована поверхня землі повинна мати нахил від стін будівлі. Брукування навколо будівлі повинно бути в справному стані. Щілини між асфальтовими і бетонними вимощеннями (тротуарами) і стінами будівлі повинні бути розчищені, а потім закладені гарячим бітумом, цементним розчином, смолою або м'ятою глиною;
- стежити за справним станом покрівлі та пристроїв для відведення атмосферних і талих вод з даху будівлі;
- стежити за щільністю прилягання покрівлі до стін, парапетів, труб, вишок, антенних пристроїв і інших конструкцій, що виступають;
- своєчасно прибирати сніг від стін та з покриттів будівель і споруд. При очищенні покрівлі забороняється застосовувати інструменти ударної дії, що можуть пошкодити покрівельні матеріали;
- не допускати складування матеріалів, відходів виробництва і сміття, а також улаштування квітників і газонів безпосередньо біля стін будівлі;
- не допускати викидання біля стін будівель відпрацьованих води та пари;
- не допускати розповсюдження у будівлі вологи, що виникає через пошкодження гідроізоляції фундаментів;
- стежити за справним станом внутрішніх мереж водопостачання, каналізації і теплопостачання, не допускати витікання у з'єднаннях і через тріщини стінок труб, фасонних частин і пристроїв;
- стежити за нормальною роботою вентиляційних систем;
- періодично контролювати стан дерев'яних ферм, перекриттів та інших відповідальних конструкцій будівель і споруд з дерева. Забезпечувати постійне провітрювання поздовжніх просторів у будівлях;
- приділяти особливу увагу елементам дерев'яних конструкцій, що торкаються грунту, закладним елементам цегляної кладки чи бетонних конструкцій, а також місцям значних температурних перепадів;
- у випадку появи в кам'яних чи бетонних стінах, в залізобетонних колонах, прогонах, фермах, балках і плитах тріщин негайно встановити на них маяки і проводити ретельне спостереження за поведінкою тріщин і конструкції в цілому;
- стежити за вертикальністю стін і колон;
- організувати спостереження за станом захисного шару в залізобетонних конструкціях, особливо тих, що перебувають в агресивному середовищі;
- вести спостереження за станом швів і з'єднуювальних металевих конструкцій (зварних, клепаних, болтових);
- організувати ретельне спостереження за станом стиків збірних залізобетонних конструкцій;
- не допускати пробивання отворів у перекриттях, балках, колонах і стінах без письмового дозволу осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію будівлі чи споруди;
- приділяти особливу увагу нагляду за конструкціями, які підпадають під вплив динамічних і термічних навантажень або розташовані в агресивному середовищі;
- не допускати перевантажень будівельних конструкцій.
2.11. Особливо жорсткий режим усіх видів оглядів повинен встановлюватися для виробничих будівель і споруд, що зведені на підроблюваних підземними гірничими виробками територіях, на просадних грунтах та зсувних територіях або експлуатуються при постійній вібрації.
2.12. Огляд основних конструкцій будівель з важким крановим обладнанням або будівель і споруд, що експлуатуються у дуже агресивному середовищі, проводиться один раз на десять днів. Будівлі і споруди, що експлуатуються в агресивному середовищі, підлягають обстеженню спеціалізованими організаціями не рідше одного разу на рік з грунтовними записами у Паспорті технічного стану конструкцій і заходів щодо проведення необхідних робіт з утримання будівельних конструкцій у початковій експлуатаційній якості.
2.13. Стан протипожежних заходів у всіх будівлях і спорудах має бути перевірений співробітниками підприємства, відповідальними за пожежну охорону, в терміни, що залежать від специфічних умов експлуатації виробничих будівель, але не менш ніж один раз на місяць.
2.14. Крім наведених завдань, метою технічних оглядів є розробка пропозицій щодо поліпшення технічної експлуатації будівель, а також якості проведення усіх видів ремонту.
2.15. Для кожної виробничої будівлі і споруди або для групи будівель і споруд потрібно скласти інструкцію з експлуатації міжповерхових перекриттів, площадок і підлоги з зазначенням граничних навантажень для окремих зон перекриттів, підлоги і відповідних площадок. На елементах будівель і споруд, які добре видно, слід зробити і постійно зберігати написи, що вказують величину граничних навантажень.
2.16. Будівельні конструкції мають бути захищені від великих теплових впливів, які виникають при розливанні рідкого металу, обробці розпечених деталей, викидах пари та ін., а також від дії опромінення внаслідок недостатньої теплової ізоляції нагрівальних агрегатів. У місцях неминучого впливу перелічених факторів слід зробити надійну термоізоляцію.
2.17. У виробничих приміщеннях має підтримуватися проектний температурно-вологісний режим. Не допускається виникнення конденсату на внутрішній поверхні огородження.
2.18. Для попередження перевантажень будівельних конструкцій не можна допускати встановлення, підвішування і кріплення технологічного обладнання, транспортних засобів, трубопроводів і інших пристроїв, що не передбачені проектом.
У випадку нагальної потреби додаткові навантаження допустимі лише після перевірних розрахунків будівельних конструкцій та, якщо це обумовлено розрахунками, після підсилення конструкцій.
2.19. Не допускати надлишкові навантаження на конструкції за рахунок різного роду тимчасових пристроїв при проведенні будівельно-монтажних робіт у діючих цехах, перевищення допустимих швидкостей переміщень внутрішньоцехового транспорту і різке його гальмування. Про це слід зробити застережливі написи в цехах і на території підприємства.
2.20. Уся технічна документація на здані в експлуатацію будівлі і споруди (затверджений технічний паспорт, проект, робочі креслення, дані про геологічні умови ділянки забудови, акт прийняття в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів, умови і якість проведення робіт, акти на приховані роботи, а також відомості про відхилення від проекту і недоробки на момент вводу об'єкта в експлуатацію) повинна зберігатися комплектно в архіві підприємства.
2.21. У залежності від розмірів і структури підприємства або організації обов'язки з спостереження за експлуатацією будівель і споруд повинні покладатися або на спеціальну службу - службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства, або на відділ капітального будівництва, будівельну групу, а також на відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика, транспортний відділ та ін., які в своїй роботі повинні керуватися Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, передбаченими правилами та нормами технічної експлуатації та цим Положенням.
2.22. Структуру і чисельний склад підрозділів, які здійснюють нагляд за експлуатацією будівель і споруд, розробляє керівник (власник) будівлі (споруди). Рекомендований чисельний склад служби спостереження наведено в додатку 1 до цього Положення.
2.23. Усі виробничі будівлі і споруди підприємства або його частини (прогін, поверх) наказом директора підприємства, якому належить будівля, закріплюються за цехами, відділами та іншими підрозділами (організаціями), які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів (цех, відділ тощо) є особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель, споруд або окремих приміщень. F+НЪ5$+
2.24. Склад комісії із загального огляду будівель і споруд призначається керівником підприємства чи організації. Очолює комісію керівник підприємства чи організації або його заступник.
2.25. До складу комісії мають увійти особи, які спеціально займаються спостереженням за експлуатацією будівель, представники служб, що відають експлуатацією окремих видів інженерного обладнання будівель (санітарно-технічними пристроями та електроосвітленням), залізничного і транспортного цеху (за наявності залізничного в'їзду в будівлю), а також начальники цехів, майстерень, відділів, що безпосередньо експлуатують будівлю.
2.26. Результати всіх видів оглядів мають бути оформлені актами, в яких зазначаються виявлені дефекти, а також приписами із зазначенням заходів і термінів виконання робіт (додаток 2).
2.27. Робота ремонтно-будівельної служби проводиться разом зі службами головного механіка, головного енергетика та іншими експлуатаційно-ремонтними підрозділами підприємства.
2.28. Начальник житлово-комунального відділу, житлово-експлуатаційної організації або інших адміністративно-господарських відділів підприємства відповідає за збереження житлового і культурно-побутового фонду підприємства і за його своєчасний ремонт разом з наданими ремонтно-будівельними цехами або ділянками в залежності від структури підприємства (організації).
2.29. Благоустрій території підприємства (озеленення, прибирання, поливання тощо), а також ремонт проїздів і тротуарів здійснюються господарськими службами підприємства або іншими ремонтно-будівельними організаціями на договірних засадах.
3. Проведення ремонтних робіт
3.1. Ремонт виробничих будівель і споруд є комплексом технічних заходів, спрямованих на підтримання чи відновлення початкових експлуатаційних якостей як будівлі в цілому, так і її окремих конструкцій.
3.2. Для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту відповідної будівлі (споруди) має вестись технічний журнал, у який вносяться записи про всі виконані роботи із зазначенням виду і місця робіт (додаток 3).
3.3. Відомості, що вміщені в технічному журналі, відображають технічний стан будівлі (споруди) на даний період часу, а також історію його експлуатації. Крім того, частина цих відомостей слугує вихідними даними при складанні дефектних відомостей на ремонтні роботи.
3.4. Згідно з Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, ремонтні роботи для виробничих будівель і споруд усіх галузей поділяються на два види (в залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій):
- поточний ремонт (для нормального та задовільного стану);
- капітальний ремонт (для не придатного до нормальної експлуатації стану будівель (споруд) або окремих конструкцій).
3.5. Ремонти за іншою, більш детальною класифікацією, що застосовується в окремих галузях для деяких споруд (підйомний ремонт, середній ремонт та ін.), повинні відповідати єдиній класифікації:
за періодичності ремонту до 1 року - поточний;
за періодичності ремонту понад 1 рік - капітальний.
Поточний ремонт
3.6. До поточного ремонту виробничих будівель і споруд належать роботи зі систематичного і своєчасного захисту частин будівлі (споруди) та інженерного обладнання від передчасного зношення шляхом проведення запобіжних заходів і усунення дрібних пошкоджень і поломок.
3.7. Примірний перелік робіт з поточного ремонту наведено в додатку 4 до цього Положення.
3.8. Поточний ремонт виробничих будівель і споруд здійснюється за рахунок експлуатаційних витрат підприємства чи організації.
3.9. Роботи з поточного ремонту виконуються регулярно протягом року за графіками, що складаються службою спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства на основі опису загальних, поточних і позачергових їх оглядів, а також за заявками персоналу, що експлуатує об'єкти (начальників цехів, керівників).
3.10. Пошкодження аварійного характеру, що загрожують безпеці працюючого персоналу чи призводять до пошкодження обладнання, сировини і продукції або до зруйнування конструкції будівлі, повинні усуватися негайно.
Капітальний ремонт
3.11. До капітального ремонту виробничих будівель і споруд належать такі роботи, в процесі яких проводиться заміна та підсилення зношених конструкцій і деталей будівель і споруд або їх заміна на більш прогресивні і економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості об'єктів, за винятком повної заміни або заміни основних конструкцій, строк служби яких є найбільшим (кам'яні і бетонні фундаменти, всі види стін будівлі, всі види каркасів стін, труби підземних мереж, опори мостів та ін.).
3.12. Примірний перелік робіт з капітального ремонту наведений у додатку 5.
3.13. При капітальному ремонті не допускається змінювати трасу трубопроводу, автомобільної дороги, залізничного шляху, ліній зв'язку чи електросилової лінії без узгодження з відповідними організаціями.
3.14. Приблизна періодичність проведення капітальних ремонтів наведена в додатках 6-8. У конкретних умовах терміни капітального ремонту потрібно уточнювати з урахуванням експлуатаційних навантажень, кліматичних умов та інших факторів.
3.15. Капітальний ремонт виробничих будівель і споруд може бути комплексним, що охоплює будівлю чи споруду в цілому, або вибірковим, що складається з ремонту окремих конструкцій будівлі, споруди або окремого виду інженерного обладнання.
3.16. Вибірковий капітальний ремонт проводиться:
- якщо комплексний ремонт будівлі може викликати серйозні перешкоди в роботі підприємства в цілому чи окремого цеху;
- при великому зношенні окремих конструкцій;
- при економічній недоцільності проведення комплексного капітального ремонту.
3.17. При проведенні вибіркового капітального ремонту слід у першу чергу передбачити ремонт тих конструкцій, від яких залежить нормальний перебіг технологічного процесу (підкранових балок і шляхів, підлоги, виробничого водопроводу, теплопостачання, вентиляційних систем і установок з кондиціювання повітря, виробничої каналізації тощо), а також конструкцій, через вади яких можуть постраждати інші частини будівлі чи споруди (покрівля, водостічна мережа, водопровідно-каналізаційні пристрої та ін.).
3.18. Вибірковий капітальний ремонт виробничих будівель і споруд залежно від умов експлуатації відповідних конструкцій чи видів інженерного обладнання повинен здійснюватися відповідно до ступеня їх зношення.
3.19. Комплексний капітальний ремонт виробничих будівель і споруд у залежності від їх капітальності і умов експлуатації має здійснюватися з додержанням періодичності, наведеної у додатках.
3.20. Проведення чергового комплексного капітального ремонту будівлі (споруди) недоцільне у випадках:
- знесення або перенесення будівлі чи споруди в зв'язку з майбутнім будівництвом на цій ділянці;
- припинення експлуатації підприємства, для потреб якого ця будівля чи споруда побудовані (закінчення запасів корисних копалин та ін.);
- реконструкції будівлі;
- розбирання будівлі внаслідок її старіння.
3.21. При проведенні капітального ремонту не допускається заміна існуючих конструкцій такими, що не відповідають діючим технічним умовам і нормам нового будівництва.
3.22. До робіт з поліпшення благоустрою будівлі належать:
- влаштування у будівлях кімнат для приймання їжі, кімнат гігієни жінок і розширення роздягалень;
- поліпшення електричного освітлення приміщень (включаючи заміну світильників), опалення і вентиляції;
- розширення існуючих санітарних вузлів;
- покриття брукових і щебеневих вимощень асфальтом.
4. Планування заходів планово-запобіжних ремонтів
4.1. Усі роботи, передбачені системою планово-запобіжних ремонтів на виробничих будівлях і спорудах, виконуються за річними планами (графіками), що затверджені власниками (керівниками) об'єднань, підприємств чи організацій.
4.2. У річних планах-графіках встановлюються терміни проведення планових технічних оглядів, поточних і капітальних ремонтів з розподілом усіх заходів за місяцями.
4.3. Якщо одночасно з ремонтом ускладнюється або стає неможливим виконання технологічних процесів чи іншої основної діяльності підприємства, плани всіх видів ремонту виробничих будівель і споруд повинні бути пов'язані з планами робіт відповідних виробничих підрозділів підприємства.
4.4. Плани ремонту складаються на основі даних технічних оглядів будівель і споруд, окремих конструкцій і видів інженерного обладнання.
4.5. План капітального ремонту складається підприємствами і організаціями в грошовому еквіваленті і натуральних показниках і повинен містити:
- затверджений керівником об'єднання, підприємства титульний список об'єктів ремонту;
- перелік основних робіт;
- кошторисну вартість робіт;
- календарні графіки ремонтів;
- потребу в основних матеріалах, будівельних виробах, транспорті, засобах механізації і робітниках.
4.6. Усі об'єкти, які підлягають ремонту, включаються в титульний список поіменно.
4.7. Планування ремонту передбачає можливість цілорічного проведення робіт з метою скорочення термінів усунення дефектів.
4.8. Ремонт будівель і споруд , що обслуговують виробництво сезонного характеру, слід проводити в період найменшого завантаження або цілковитого їх зупинення. Наприклад, для цукрових заводів - у весняно-літній період, для портових будівель річного флоту - взимку, для котельних, теплових електростанцій, будівель компресорних станцій, магістральних газопроводів у період найменшого їх навантаження.
5. Фінансування ремонтних робіт
5.1. Джерелами фінансування робіт із ремонту виробничих будівель і споруд можуть бути валові витрати, амортизаційні відрахування та прибуток підприємств, а також кошти інвесторів.
5.2. Фінансування капітального ремонту, а також розрахунки за виконані роботи підрядними ремонтно-будівельними організаціями здійснюється в установленому порядку.
6. Порядок складання і затвердження
проектно-кошторисної документації на проведення ремонту
6.1. Кошторис на проект капітального ремонту (додаток 9) складають на основі зведеного опису робіт (додаток 10), якщо конструкції чи обладнання будівлі в процесі ремонту не змінюються і не підсилюються. Дефектний акт на проведення робіт складають окремо для кожної будівлі (споруди) з виконанням обмірювань у натурі та з наведенням формул розрахунків з кожного виду робіт і з зазначенням приміщення (поверху, прогону, цеху та ін.). До дефектного акту на проведення робіт повинна бути додана коротка пояснювальна записка.
6.2. На всі види ремонту розробляється проектно-кошторисна документація. Проектування здійснюється в одну стадію. У складі проектно-кошторисної документації повинні бути:
- коротка пояснювальна записка, що містить у собі обгрунтування технічних рішень, техніко-економічні показники і міркування щодо організації ремонтних робіт;
- робочі креслення;
- кошторисна документація.
6.3. Для забезпечення високої якості проектів і скорочення термінів проектування розробка проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт складних об'єктів може здійснюватися проектними організаціями на договірних засадах.
6.4. Базисна кошторисна вартість робіт з ремонту визначається з використанням збірників кошторисних норм і розцінок на ремонтно-будівельні роботи, а також прейскурантів та калькуляцій, що встановлені для ремонтно-будівельних робіт.
Вартість робіт, при відсутності одиничних розцінок, визначається з використанням діючих кошторисних норм на будівельно-монтажні роботи.
6.5. Додаткові витрати підрядника на матеріали, вантажні перевезення, електричну та теплову енергію, заробітну плату, експлуатацію машин та механізмів, накладних та інших витрат понад тих, що враховані в базисній кошторисній вартості робіт, визначаються додатковими розрахунками і додаються до вартості ремонтно-будівельних робіт.
6.6. При виявленні в процесі проведення ремонтно-будівельних і спеціальних робіт додаткових обсягів, що не враховані проектом і кошторисом, підрядна організація за участю представників замовника і проектної організації складають акт з переліком додаткових робіт і обгрунтуванням необхідності їх виконання. При збільшенні вартості робіт проти початкової кошторис перезатвердженої документації.
6.7. До початку складання проектно-кошторисної документації проектна організація проводить технічне обстеження відібраних для ремонту будівель і споруд з метою визначення їх дійсного технічного стану, ступеня зношення основних конструкцій, а також отримання потрібних обмірювальних креслень об'єктів, що не мають певних архівних даних. Натурними обмірами конструктивних елементів і частин будівель чи споруд мають бути встановлені точні розміри основних конструкцій, вузлів та деталей, висоти приміщення, ширини і висоти віконних та дверних отворів тощо.
6.8. Робочі креслення на капітальний ремонт будівель і споруд повинні складатися: при переплануванні, при підсиленні основ, підсиленні чи частковій заміні фундаментів, кріплень при муруванні стін, при заміні чи підсиленні перекриттів, при заміні чи реконструкції покрівлі, при переобладнанні котельної, при газифікації, електрифікації будівлі чи споруди та в інших аналогічних випадках, відповідно до ТУ та АПЗ.
6.9. За підсумками кошторисів наводяться суми, які мають бути повернені в результаті використання чи реалізації матеріалів, одержаних від розбирання конструкцій в процесі проведення ремонтних робіт.
6.10. Перелік і кількість матеріалів, що їх мають одержати від розбирання конструкцій при капітальному ремонті, встановлюється проектно-кошторисним підрозділом підприємства чи проектної організації разом з замовником.
Вартість матеріалів, що їх одержують після розбирання, визначається:
- при використанні їх на ремонтних роботах даного підприємства чи організації - за ціною нових матеріалів, за вирахуванням витрат після приведення матеріалів у придатний стан і вартості транспортування до місця використання;
- при неможливості використання цих матеріалів на ремонтних роботах у даній організації чи підприємстві ціни встановлюються відповідним актом, виходячи з умов їх можливої реалізації.
6.11. На суму вартості повернення матеріалів, указану в кошторисі, зменшується розмір фінансування капітального ремонту.
6.12. Проектні організації, що розробляють проектно-кошторисну документацію, несуть відповідальність перед замовником за якість проектування, правильність визначення кошторисної вартості ремонту і за забезпечення виконання цих робіт у терміни, що встановлені договором.
6.13. Замовник несе відповідальність перед проектною організацією за якість і подання в потрібному обсязі і в установлені строки вихідних матеріалів для проектування.
6.14. Підрядна ремонтно-будівельна організація повинна в місячний термін з моменту одержання проектно-кошторисної документації подати проектній організації через замовника свої заперечення і зауваження.
6.15. Після місячного терміну, якщо таких заперечень і зауважень не надійшло, проектно-кошторисна документація вважається узгодженою з підрядною організацією.
6.16. Замовник, після внесення проектною організацією виправлень, затверджує одержану документацію.
6.17. Після внесення змін проектною організацією замовник в особі керівника підприємства не пізніше 15 днів з дня одержання проектно-кошторисної документації затверджує її і надає підряднику для виконання робіт.
7. Організація проведення ремонтних робіт
7.1. Для виконання капітального ремонту замовник за власним рішенням може організовувати та проводити тендери (торги) згідно з нормативними актами та методичними вказівками з проведення тендерів на будівництво.
7.2. Роботи з усіх видів ремонту можуть виконувати підрядні будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні організації, підприємства-виробники обладнання та підрозділи підприємства-замовника, якщо вони мають обладнання, досвід та ліцензію на виконання таких робіт.
7.3. При поєднанні ремонтно-будівельних робіт з капітальним ремонтом обладнання, а також при проведенні капітального ремонту будівель та споруд без припинення експлуатації підприємства, цеху або при проведенні робіт в умовах підвищеної небезпеки обов'язково розробляється та узгоджується з усіма учасниками проект проведення робіт за участю субпідрядної організації та замовника.
7.4. При проведенні ремонтних робіт слід керуватися нормативно-технічною документацією з проведення будівельних робіт і правилами прийняття окремих видів робіт при спорудженні будівель і споруд, що діють на час ремонту.
7.5. Ремонтно-будівельні роботи повинні проводитися з додержанням діючих правил техніки безпеки, правил протипожежної охорони і виробничої гігієни.
7.6. Щоденний контроль і нагляд за якістю і строками виконання ремонтних робіт здійснюється силами підприємства.
7.7. У процесі капітального ремонту будівель і споруд службою спостереження проводяться проміжне приймання і огляд прихованих робіт, а також робіт, від якості виконання яких залежить технічний стан будівлі і споруди та їх частин.
7.8. Проміжний огляд призначається також у випадку виявлення деформації у будівлях, які ремонтуються.
7.9. Результати оглядів оформляються актами за участю ремонтно-будівельних служб, проектної організації, ремонтно-будівельної організації, а також осіб, які відповідальні за надійну та безпечну експлуатацію, збереження і своєчасний ремонт закріплених за ними будівель і споруд.
8. Приймання в експлуатацію виробничих будівель і
споруд після капітального ремонту
8.1. Об'єкти виробничого призначення після закінчення робіт з капітального ремонту надаються замовником до прийняття. Комісії з остаточного приймання робіт призначаються керівником підприємства чи організації. При прийманні об'єктів в експлуатацію комісії мають керуватися діючими нормами і технічними умовами.
8.2. Приймання в експлуатацію об'єктів виробничого призначення з недоробками, що перешкоджають їх експлуатації і погіршують санітарно-гігієнічні умови та безпеку праці працюючих, заборонене.
8.3. Технічна документація, що надається ремонтно-будівельною організацією при здачі капітально відремонтованих об'єктів, повинна містити у своєму складі:
- проектно-кошторисну документацію (виконавчі креслення, кошториси);
- журнал робіт;
- акти проміжних приймань і оглядів;
- акти приймання прихованих робіт;
- іншу документацію, обов'язкову до подання за ДБН.
8.4. Акти комісії з приймання відремонтованих будівель і споруд мають бути підписані інстанцією, що затвердила проектно-кошторисну документацію.
8.5. Технічна документація з виконаних робіт і акти приймання відремонтованих будівель і споруд зберігаються на підприємстві разом з документами будівництва об'єкта.
9. Про службу спостереження
за безпечною експлуатацією будівель і споруд
9.1. Загальні положення
9.1.1. Служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд ( надалі - служба спостереження) створюється власником або уповноваженим органом (надалі - власник) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж і запобігання виникненню аварій, і діє на підставі цього Положення.
9.1.2. Відповідно до цілей, зазначених у пункті 9.1.1, служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд розв'язує забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж.
9.1.3. Служба спостереження входить до структури підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.
9.1.4. Служба спостереження, в залежності від чисельності працюючих, може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, в тому числі - за сумісництвом.
9.1.5. Служба спостереження комплектується спеціалістами, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою до служби спостереження зараховуються у виняткових випадках. Обмеження не поширюються: щодо виробничого стажу - на осіб, які мають спеціальну освіту з питань спостереження, щодо рівня освіти - на осіб, які прийняті на посаду до затвердження цього Типового положення.
9.1.6. З урахуванням специфіки виробництва опрацьовуються та затверджуються власниками Положення про службу спостереження підприємств, установ та організацій.
9.1.7. Служба спостереження створюється в усіх підприємствах, установах, організаціях.
В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з питань спостереження за безпечною та надійною експлуатацією будівель та споруд.
Перевірка знань з питань спостереження за безпечною експлуатацією працівників служби спостереження проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків та періодично, один раз на три роки.
Служба спостереження має бути підпорядкована безпосередньо керівникові підприємства.
9.1.8. Працівники служби спостереження у своїй діяльності мають керуватися чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з безпечної експлуатації та надійності будівель і споруд і цим Положенням про службу спостереження.
9.1.9. Працівники служби спостереження не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених постановою Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж ( 409-97 ) та цим Положенням.
9.2. Службові обов'язки працівників служби спостереження
9.2.1. Служба спостереження виконує такі основні функції:
9.2.1.1. Проводить експертизу проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, розробок нових технологій на відповідність нормативним актам.
9.2.1.2. Складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, планування проведення планово-запобіжних ремонтів (підвищення існуючого рівня технічного стану, якщо встановлені норми досягнуті).
9.2.1.3. Організовує:
а) паспортизацію цехів, будівель, дільниць щодо їх відповідності вимогам нормативних документів;
б) підготовку статистичних звітів підприємства з питань спостереження.
9.2.1.4. Бере участь у:
а) розслідуванні нещасних випадків і аварій;
б) роботі комісії з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд підприємства;
в) роботі комісії з введення в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;
г) розробці положень, інструкцій, інших нормативних документів з питань спостереження за безпечною експлуатацією, що діють у межах підприємства.
9.2.1.5. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, в тому числі ергономіки, прогресивних технологій, захисту населення і навколишнього середовища.
9.2.1.6. Розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.
9.2.1.7. Готує проекти та розпорядження з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, загальних для всього підприємства.
9.2.1.8. Контролює:
а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд;
б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд;
в) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.
9.3. Права працівників служби спостереження
9.3.1. Спеціалісти технічного нагляду мають право:
9.3.1.1. Надавати керівникам підприємств, установ, організацій пропозиції та готувати приписи щодо усунення наявних недоліків. ( Абзац перший підпункту 9.3.1.1 пункту 9.3 в редакції Наказу Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
Припис спеціаліста служби спостереження, у тому числі про зупинення робіт, може скасовувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба спостереження.
9.3.1.2. Представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляданні питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.
9.3.1.3. Безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва виключно в разі порушень, які загрожують життю або здоров'ю працюючих.
9.3.1.4 Надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.
9.4. Відповідальність працівників служби спостереження
9.4.1. Працівники служби спостереження підприємств, об'єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд;
б) невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених цим Положенням про службу спостереження та посадовими інструкціями;
в) невірогідність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.
Додаток 1
до пункту 2.22 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
Рекомендований чисельний склад служби
спостереження підприємства
-------------------------------------------------------------------------- |
Примітка. На підприємствах, де будівлі експлуатуються в агресивному середовищі чи з важким режимом кранових навантажень, а також розміщених на територіях, що підроблюються підземними гірничими виробками, або коли об'єкти розташовані на різних майданчиках, чисельність служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд може бути збільшена.
Додаток 2
до пункту 2.26 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
Служба спостереження за безпечною експлуатацію будівель і споруд "___" _________________________
Припис N ________________________
Пропоную виконати і після закінчення строку повідомити службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд ___________________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________
Строк виконання _____________________________________________
Начальник служби спостереження _______________________________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
Цех N ______ повідомляє про виконання припису N _________ від "___" _____________________________
Додаток 3
до пункту 3.2 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
Технічний журнал
з експлуатації будівлі (споруди)
___________________________________________________________________________________________________________________
Найменування підприємства
____________________________________________________________________________________________________________________
Найменування будівлі (споруди) за Паспортом технічного стану
------------------------------------------------------------ |
Примітка. У стовпчик 2 записуються відомості про результати повсякденних спостережень за будівлею (спорудою) та її конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осадок, прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі (споруди); відомості про випадки суттєвих порушень правил експлуатації та заходи щодо їх запобігання.
Додаток 4
до пункту 3.7 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
Примірний перелік робіт з поточного ремонту
будівель і споруд
Для будівель
1. Фундаменти
1.1. Відновлення планування навколо будівлі.
1.2. Ремонт вимощення навколо будівлі з відновленням до 20 % загальної його площі.
1.3. Заміна окремої цеглини в огородженні зовнішніх приямків навколо підвальних приміщень.
1.4. Встановлення на розчин окремої ослабленої цегли у фундаментних стінах з внутрішнього боку підвальних приміщень.
1.5. Розчищення і зашпарування нещільностей у збірних і монолітних бетонних фундаментних стінах.
1.6. Ремонт лицювання фундаментних стін з боку підвальних приміщень, перекладення не більше 2 % цегляної кладки облицьованих поверхонь.
1.7. Ремонт штукатурки фундаментних стін з боку підвальних приміщень в обсязі не більше 5 % загальної площі оштукатурених фундаментних стін.
2. Стіни і колони
2.1. Установлення на розчин окремих ослаблених цеглин, що випали.
2.2. Розшивання розчином дрібних тріщин у цегляних стінах.
2.3. Відновлення захисного шару бетону залізобетонних конструкцій і панелей.
2.4. Розчищення і ретельне зашпарування вертикальних і горизонтальних швів великоблочних і великопанельних стін у місцях підвищеного продування і проникнення атмосферної вологи.
2.5. Ремонт кам'яного облицювання цоколя у обсязі до 10 % загальної площі облицювання.
2.6. Укріплення затискачів, раніше встановлених на дерев'яних стінах.
2.7. Законопачування окремих місць у рубаних стінах.
2.8. Установлення захисних кутиків на цегляних і бетонних колонах.
3. Перегородки
3.1. Укріплення існуючих перегородок встановленням йоржів, клинів та ін.
3.2. Закладання отворів і просвітів верхньої частини перегородок при їхньому осіданні, а також у місцях прилягання до стін.
3.3. Установлення на розчині окремих послаблених цеглин у перегородках.
3.4. Заміна окремих порваних сіток у дерев'яно-сітчастих перегородках.
3.5. З'єднання чистих дощатих перегородок.
3.6. Заміна розбитого скла в заскленій частині перегородок.
4. Покрівлі і покриття
4.1. Підсилення стропильних ніг нашиванням обрізками дощок чи інших додаткових кріплень.
4.2. Установлення додаткових болтів і скоб у місцях послаблених з'єднань, стиків тощо.
4.3. Дрібний ремонт дерев'яних ферм покриття (підтягання болтів).
4.4. Відновлення захисного шару в місцях оголення арматури залізобетонних конструкцій (ферм, балок, плит покриття).
4.5. Дрібний ремонт пристроїв закривання і відкривання світлових ліхтарів.
4.6. Антисептичний і протипожежний захист дерев'яних конструкцій.
4.7. Ремонт слухових вікон.
4.8. Відновлення або ремонт виходів на дах.
4.9. Закріплення фальців і обтискання гребенів у сталевій покрівлі з промащенням гребенів і свищів замазкою.
4.10. Установлення різного роду латок на сталевій покрівлі.
4.11. Ремонт металевої покрівлі в окремих місцях із заміною до 10 % загальної площі покриття.
4.12. Заміна окремих плиток у черепичній та інших видах покрівлі з окремих плиток.
4.13. Ремонт окремих місць покрівлі з рулонних матеріалів з перекриттям до 20 % загальної площі покриття або повне покриття покрівлі без заміни існуючих елементів.
4.14. Ремонт окремими частинами настінних жолобів і карнизних спусків. Закріплення зірваних сталевих листів.
4.15. Ремонт чи відновлення покриттів навколо димових труб та інших виступних частин на покрівлі.
4.16. Закріплення сталевих парапетів, ремонт оголовків вентиляційних шахт газоходів, каналізаційних стояків та інших виступних частин на покрівлі.
4.17. Відновлення і ремонт драбин на дахах.
4.18. Періодичне пофарбування стальної покрівлі.
4.19. Періодичне промащування рулонних покрівель нафтобітумною мастикою.
4.20. Ремонт воронок внутрішніх водостоків.
5. Перекриття і підлоги
5.1. Відновлення захисного шару залізобетонних конструкцій перекриттів (прогонів, балок і плит).
5.2. Закладання вибоїн у цементних, бетонних і асфальтових підлогах (до 10 % загальної площі).
5.3. Заміна окремих шашок на торцевій підлозі (до 10 % загальної площі).
5.4. Заміна пошкоджених і вставлення плиток, які випали, в керамічних, цементних, мармурових підлогах.
5.5. Ущільнення дощатих підлог.
5.6. Підклеювання окремих місць лінолеуму.
5.7. Дрібний ремонт паркетної підлоги.
5.8. Закріплення дерев'яних плінтусів і галтелей, що відстали, чи їх заміна.
5.9. Ремонт цементних плінтусів.
5.10. Додаткове утеплення горищних перекриттів з додаванням мастики і засипки.
6. Вікна, двері і ворота
6.1. Виправлення перекосів дверних полотен і воріт та закріплення їх металевими кутиками і нашиванням планок.
6.2. Закріплення переплетень з частковою заміною слупиків.
6.3. Улаштування нових кватирок.
6.4. Заміна розбитого скла, промащення фальців замазкою.
6.5. Проконопачення віконних і дверних коробок у дерев'яних рубаних стінах, а також промащення зазорів між коробкою і стіною в кам'яних стінах.
6.6. Закладання тріщин під підвіконнями.
6.7. Заміна несправних віконних і дверних приладів.
6.8. Утеплення вхідних дверей і воріт.
6.9. Встановлення пружин на зовнішні двері.
7. Сходи і ганки
7.1. Закладання вибоїн у бетонних і кам'яних сходах, сходових площадках і в пандусах.
7.2. Заміна окремих зношених дощок у дерев'яних сходах і площадках.
7.3. Закріплення поручнів на сходових маршах із заміною окремих ділянок дерев'яного поручня.
8. Внутрішні штукатурні, облицювальні і малярні роботи
8.1. Ремонт штукатурки стін і стелі з попереднім оббиванням штукатурки (до 10 % оштукатурених поверхонь стін і стелі).
8.2. Заміна облицювання стін (до 10 % загальної площі облицьованої поверхні).
8.3. Пофарбування приміщень і окремих конструкцій.
9. Фасади
9.1. Укріплення відпалих облицювальних плиток, архітектурних деталей чи цегли в перемичках, карнизах та інших виступних частинах будівлі (не більше 10 % загальної площі облицьованої поверхні).
9.2. Ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях (до 5 % оштукатуреної поверхні фасаду).
9.3. Ремонт водостічних труб, воронок, колін, відводів, лотків, а також усіх зовнішніх сталевих і цементних покриттів на виступних частинах фасадів будівлі.
9.4. Пофарбування фасадів будівлі звичайними розчинами.
9.5. Очищення чи промивання від кіптяви і пилу фасадів, що облицьовані чи пофарбовані стійкими розчинами.
10. Печі
10.1. Дрібний ремонт печей з частковою заміною пічних пристроїв, з розшиванням тріщин і шабруванням зовнішніх поверхонь.
10.2. Усунення завалів у печах.
10.3. Виправлення розробок.
10.4. Ремонт димових труб і боровів.
10.5. Побілення труб.
11. Центральне опалення
11.1. Промивання трубопроводів системи центрального опалення (щорічно після закінчення опалювального сезону).
11.2. Регулювання системи центрального опалення.
11.3. Усунення протікання у трубопроводі, пристроях і арматурі шляхом підтягання муфт, контргайок та ін.
11.4. Заміна окремих секцій опалювальних приладів і невеликих ділянок трубопроводів під час усунення протікань і засмічення у трубах.
11.5. Ремонт (у тому числі набивання сальників) і заміна в окремих приміщеннях регулювальної і запірної арматури.
11.6. Укріплення існуючих гачків, хомутів, кронштейнів і підвісок, а також установлення додаткових засобів кріплення трубопроводів і пристроїв.
11.7. Утеплення розширювальних баків на горищі, зливних і повітряних труб.
11.8. Пофарбування трубопроводів і приладів.
11.9. Промивання конденсаційних горщиків і баків, грязьовиків.
12. Вентиляція
12.1. Усунення підсосів у повітроводах.
12.2. Закріплення існуючих підвісок, хомутів і цапф, а також встановлення додаткових засобів кріплення повітроводів.
12.3. Дрібний ремонт вентиляторів, калориферів, електромоторів і опорних пристроїв для них (фундаментів, площадок і кронштейнів).
12.4. Дрібний ремонт вентиляційних шахт, дефлекторів, жалюзі і грат.
12.5. Пофарбування повітроводів і вентиляційного обладнання.
13. Внутрішній водопровід і каналізація
13.1. Усунення протікання у пристроях і з'єднаннях водопровідних і каналізаційних труб.
13.2. Закріплення каналізаційних і водопровідних труб.
13.3. Утеплення водопровідних і каналізаційних труб у місцях охолодження.
13.4. Прочищення каналізаційних трубопроводів і приладів.
13.5. Заміна невеликих ділянок трубопроводів.
13.6. Ремонт і заміна арматури.
13.7. Заміна окремих пристроїв (бачків, унітазів, умивальників, раковин та.ін.).
14. Гаряче водопостачання
14.1. Очищення бойлерів від накипу і відкладів.
14.2. Дрібний ремонт насосних і моторних установок.
14.3. Заміна водорозбірних кранів, утеплення труб і інші невеликі за обсягом роботи аналогічно до перелічених у попередніх розділах "Центральне опалення" і "Внутрішній водопровід і каналізація".
15. Електроосвітлення і зв'язок
15.1. Перетяжка відвислої внутрішньої електропроводки і встановлення додаткового кріплення з заміною установлювальної арматури (вимикачів, патронів, розеток).
15.2. Заміна окремих ділянок електропроводки (до 10 %).
15.3. Зняття і відновлення електропроводки при виконанні робіт з поточного ремонту стін, перекриттів і перегородок.
15.4. Дрібний ремонт групових розподільних і запобіжних щитів і коробок.
Для споруд
16. Водопровідно-каналізаційні споруди
16.1. Трубопроводи і арматурні мережі
16.1.1. Зачеканення окремих розтрубів.
16.1.2. Зварювання чи підварювання окремих стиків сталевих труб.
16.1.3. Закладання окремих місць для усунення протікання з установленням ремонтних муфт, хомутів, бандажів чи шляхом заварювання.
16.1.4. Заміна окремих труб.
16.1.5. Набивання сальників, підтягування болтів і заміна окремих сальників на арматурі.
16.1.6. Заміна болтів і прокладок у фланцевих з'єднаннях фасонних частин арматури.
16.1.7. Відновлення покажчиків.
16.1.8. Ремонт кріплення гідрантів.
16.1.9. Ремонт водорозбірних колонок.
16.2. Колодязі
16.2.1. Усунення окремих свищів у стінах колодязів.
16.2.2. Замурування окремої випадної цегли.
16.2.3. Заміна окремих ходових скоб.
16.2.4. Ремонт сходів.
16.2.5. Ремонт окремих місць штукатурки.
16.2.6. Виправлення вичок.
16.2.7. Обробка зачеплених люків.
16.3. Водозабори і гідротехнічні споруди
16.3.1. Греблі, дамби, водоспуски, канали.
16.3.1.1. Зашпарування тріщин у бетонних водоскидах і в тілі греблі.
16.3.1.2. Виправлення пошкоджень у берегоукріплювальних одежах і в кріпленнях укосів (до 2 % загальної площі кріплення).
16.3.1.3. Заміна окремих елементів у дерев'яних конструкціях.
16.3.1.4. Укріплення закладних частин металевих конструкцій.
16.3.1.5. Пофарбування металевих конструкцій.
16.3.1.6. Відновлення захисного шару в надводних частинах залізобетонних споруд.
16.3.2. Водяні свердловини
16.3.2.1. Заміна зношених частин верхнього водоприймального бака.
16.4. Очисні споруди
16.4.1. Ремонт окремих місць штукатурки з затиранням і залізненням (до 10 % загальної площі оштукатурених поверхонь).
16.4.2. Зашпарування дрібних тріщин.
16.4.3. Ремонт і пофарбування люків, сходів.
16.4.4. Заміна окремих скоб.
16.4.5. Відновлення геометричних форм країв жолобів фільтрів.
16.4.6. Ремонт повітроводів.
16.4.7. Ремонт ізоляції окремих місць.
16.4.8. Ремонт грат зі зміною окремих прутків.
16.4.9. Ремонт жолобів двоповерхових відстойників з заміною окремих дощок у дерев'яних жолобах.
16.4.10. Розрівнювання завантаження в аерофільтрах і біофільтрах з додаванням завантажувального матеріалу (до 5 % загального обсягу завантаження).
16.4.11. Ремонт окремих місць кладки в біофільтрах.
16.4.12. Ремонт огороджувальних валиків, лотків і дощатих перегородок мулових ділянок.
16.4.13. Промивання споруд, трубопроводів і дренажних мереж.
16.4.14. Фарбування трубопроводів.
16.4.15. Заміна окремих фільтрових пластинок в аеротенках (до 2 % загальної кількості).
16.4.16. Відновлення захисного шару залізобетонних конструкцій.
16.4.17. Часткова заміна теплової ізоляції труб у водонапірній башті (до 5 % ізольованої поверхні труб).
16.4.18. Пофарбування металевих баків.
16.4.19. Ремонт трубопрородів із заміною окремих труб.
17. Теплофікація
17.1. Канали і камери
17.1.1. Усунення окремих свищів у стінах прохідних каналів і закладання окремої випадної цегли.
17.1.2. Заміна окремих ходових скоб.
17.1.3. Ремонт сходів.
17.1.4. Оправлення зачеплених люків.
17.2. Трубопроводи і арматура
17.2.1. Зварювання і підварювання окремих стиків труб.
17.2.2. Заміна окремих труб.
17.2.3. Частковий ремонт теплової ізоляції (до 5 % загальної довжини трубопроводу).
17.2.4. Набивання сальників, підтяжка болтів і заміна окремих деталей арматури.
17.2.5. Заміна болтів і прокладок у фланцевих з'єднаннях.
18. Під'їзні і внутрішньозаводські залізничні шляхи
18.1. Земляне полотно
18.1.1. Викошування трави з укосів.
18.1.2. Планування і очищення укосів.
18.1.3. Очищення і виправлення кюветів, канав, лотків, швидкотоків, оглядових колодязів.
18.1.4. Очищення дренажів після спаду весняних вод.
18.1.5. Очищення і дрібний ремонт дернування, мостових, фашин, кам'яних відсипок і підпорних стін.
18.1.6. Очищення і дрібний ремонт регуляційних споруд (стінок, дамб і ін.).
18.1.7. Очищення і дрібний ремонт фільтрувальної частини насипу.
18.2. Верхня будова залізничної колії
18.2.1. Виправлення поштовхів, перекосів, осідань.
18.2.2. Підбивання шпал.
18.2.3. Перешивання шляху.
18.2.4. Рихтування шляху.
18.2.5. Розгонка зазорів.
18.2.6. Ремонт шпал.
18.2.5. Розгонка зазорів.
18.2.6. Ремонт шпал.
18.2.7. Розгонка шпал.
18.2.8. Оправлення баластової призми.
18.2.9. Очищення і змащування рейкових скріплень.
18.2.10. Заміна одиночних шпал (не більше 30 шпал на рік на 1 км шляху).
18.2.11. Заміна тріснутих рейок.
18.2.12. Заміна окремих елементів переїздів.
18.2.13. Фарбування шляхових знаків.
18.2.14. Фарбування шлагбаумів і надовбнів переїздів.
18.3. Штучні споруди (мости, тунелі)
18.3.1. Підтягування і заміна болтів.
18.3.2. Виправлення котків.
18.3.3. Заміна слабких заклепок.
18.3.4. Заміна поодиноких дефектних елементів.
18.3.5. Зашпарування тріщин в опорах.
18.3.6. Установлення на місце окремих каменів, які випали або змістилися.
19. Автомобільні шляхи
19.1. Виправлення узбіччя з плануванням і ущільненням.
19.2. Очищення водовідводних каналів і кюветів.
19.3. Ліквідація колії, просадок і вибоїн шляхом ямного ремонту, а також розсипів висівок дрібного щебеню і закладання швів і тріщин цементно-бетонних покриттів.
19.4. Виправлення окремих бортових каменів.
19.5. Заміна дорожніх знаків.
19.6. Ремонт штучних споруд в обсязі, прийнятому для залізничних споруд.
Додаток 5
до пункту 3.12 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
Примірний перелік робіт з капітального ремонту
будівель і споруд
Для будівель
1. Фундаменти
1.1. Заміна дерев'яних стільців або заміна їх на кам'яні чи бетонні стовпи.
1.2. Часткове перекладання (до 10 %), а також підсилення кам'яних фундаментів і підвальних стін, що не пов'язано з надбудовою будівлі чи додатковими навантаженнями від поставленого обладнання.
1.3. Відновлення вертикальної і горизонтальної ізоляції фундаментів.
1.4. Відновлення існуючого вимощення навколо будівлі (понад 20 % загальної площі вимощення).
1.5. Ремонт існуючих дренажерів навколо будівлі.
1.6. Заміна одиночних кам'яних і бетонних стовпів, що руйнуються.
2. Стіни і колони
2.1. Зашпарювання тріщин з розміщенням борозен, з прив'язуванням швів до старої кладки.
2.2. Улаштування і ремонт конструкцій, що укріплюють кам'яні стіни.
2.3. Перекладання старих цегляних карнизів, перемичок парапетів приямків і виступних частин стін.
2.4. Перекладання і ремонт окремих старих ділянок кам'яних стін (до 20 % загального обсягу кладки), що не зв'язані з надбудовою будівлі або додатковими навантаженнями від поставленого обладнання.
2.5. Укріплення залізобетонних і кам'яних колон обоймами.
2.6. Ремонт і часткова заміна (до 20 % загального обсягу) колон, не зв'язаних з додатковими навантаженнями від встановленого обладнання.
2.7. Заміна наповнювачів у стінах з кам'яним, залізобетонним і металевим каркасом (до 40 %).
2.8. Заміна старих вінців колодових чи брускових стін (до 20 % загальної поверхні стін).
2.9. Суцільне прокопування стін з колон та брусу.
2.10. Часткова заміна обшивок, засипок і плитних утеплювачів каркасних стін (до 50 % загальної площі стін).
2.11. Заміна чи ремонт обшивки і утеплення дерев'яних цоколів.
2.12. Ремонт кам'яних цоколів дерев'них стін з перекладанням їх до 50 % загального обсягу.
2.13. Встановлення нових і заміна зношених затискачів стін з колод та брусу.
3. Перегородки
3.1. Ремонт, переміна і заміна всіх видів зношених перегородок на більш прогресивні конструкції.
3.2. При проведенні капітального ремонту перегородок допускається часткове перепланування зі збільшенням загальної площі перегородок до 20 %.
4. Покрівлі і покриття
4.1. Заміна старих дерев'яних ферм покриття чи заміна їх на збірні залізобетонні.
4.2. Загальна чи часткова заміна балок, ригелів, прогонів.
4.3. Загальна чи часткова заміна старих металевих і залізобетонних ферм, а також заміна металевих на збірні залізобетонні ферми.
4.4. Підсилення ферм при заміні типів покриття (заміна деревоплити на збірний залізобетон, холодного покриття на тепле тощо), при підвішуванні підйомних пристроїв, а також при корозії вузлів і інших елементів металевих і залізобетонних ферм.
4.5. Часткова чи загальна заміна кроков, мауерлатів і риштування.
4.6. Ремонт несучих конструкцій світлових ліхтарів.
4.7. Ремонт пристроїв для відкривання переплетень світлових ліхтарів.
4.8. Часткова чи повна заміна старих елементів покриття, а також заміна їх на більш прогресивні і довговічні.
4.9. Часткова (більше ніж 20 % загальної площі покрівлі) чи загальна зміна або заміна всіх елементів покрівлі.
4.10. Перебудова покрівлі в зв'язку з заміною матеріалу покрівлі.
4.11. Часткова чи загальна заміна настінних жолобів, спусків і покриттів димових труб та інших виступних пристроїв над покрівлею.
5. Підкранові шляхи
5.1. Ремонт чи заміна підкранових балок, шляхів, балок підвісних кранів та шляхів.
5.2. Заміна окремих конструкцій чи перекриттів у цілому на більш прогресивні і довговічні конструкції.
6. Міжповерхові перекриття і підлоги
6.1. Ремонт чи заміна міжповерхових перекриттів.
6.2. Заміна окремих конструкцій чи перекриттів у цілому на більш прогресивні і довговічні конструкції.
6.3. Підсилення всіх видів міжповерхових і горищних перекриттів.
6.4. Часткова (понад 10 % загальної площі підлоги в будівлі) чи загальна заміна усіх видів підлоги і її основи.
6.5. Переобладнання підлоги при ремонті з заміною на міцніші і довговічніші матеріали. При цьому тип підлоги повинен відповідати вимогам норм і технічних умов для нового будівництва.
7. Вікна, двері і ворота
7.1. Повна заміна старих віконних і дверних блоків, а також воріт виробничих корпусів.
7.2. Заміна і підсилення усіх типів сходів і їх окремих елементів.
8. Внутрішні штукатурні, облицювальні і малярні роботи
8.1. Відновлення штукатурки всіх приміщень і ремонт штукатурки в обсязі більше ніж 10 % загальної площі оштукатурених поверхонь.
8.2. Заміна облицювання стін в обсязі більше ніж 10 % загальної площі облицьованих поверхонь.
8.3. Загальне антикорозійне пофарбування металевих конструкцій.
9. Фасади
9.1. Ремонт і відновлення облицювання площею більше ніж 10 % облицьованої поверхні.
9.2. Повне чи часткове (більше ніж 10%) відновлення штукатурки.
9.3. Повне відновлення тяг, карнизів, поясів, сандриків та ін.
9.4. Відновлення ліплень.
9.5. Загальне пофарбування стійкими сумішами.
9.6. Очищення фасадів піскоструминними апаратами.
9.7. Заміна балконних плит і огородження.
9.8. Заміна покриття виступних частин будівлі.
10. Печі
10.1. Повне перекладання усіх типів опалювальних печей, димових труб і їх основ.
10.2. Переобладнання печей для спалювання в них вугілля і газу.
10.3. Повне перекладання кухонних плит.
11. Центральне опалення
11.1. Заміна окремих секцій і вузлів опалювальних котлів бойлерів, котельних агрегатів чи повна заміна котельних агрегатів (якщо котельний агрегат не є самостійним інвентарним об'єктом).
11.2. Ремонт і заміна розширювачів, конденсаційних горщиків та іншого обладнання мережі.
11.3. Ремонт і перекладання фундаментів під котли.
11.4. Автоматизація котелень.
11.5. Переведення з пічного опалення на центральне.
11.6. Заміна опалювальних регістрів.
11.7. Приєднання будівель до теплофікаційної мережі (при відстані від будівлі до мережі не більше 100 м).
12. Вентиляція
12.1. Часткова чи повна заміна повітроводів.
12.2. Заміна вентиляторів.
12.3. Перемотування і заміна електромоторів.
12.4. Заміна шиберів, дефлекторів, дросель-клапанів, жалюзі.
12.5. Часткова чи повна заміна вентиляційних коробів.
12.6. Заміна калориферів.
12.7. Заміна агрегатів опалювальних.
12.8. Заміна фільтрів.
12.9. Заміна циклонів.
12.10. Заміна окремих конструкцій камер.
13. Водопровід і каналізація
13.1. Часткова чи повна заміна в середині будівлі трубопроводу, включаючи вводи водопроводу і випуски каналізації.
13.2. Часткова або повна заміна ізоляції трубопроводів.
13.3. Заміна деталей або повна заміна насосних агрегатів систем підкачування.
13.4. Ремонт і заміна напірних баків.
14. Гаряче водопостачання
14.1. Заміна змійовиків і бойлірів.
14.2. Заміна трубопроводу, деталей і в цілому насосних агрегатів, баків та ізоляції трубопроводу.
15. Електричне освітлення та зв'язок
15.1. Заміна зношених ділянок мережі (понад 10 %).
15.2. Заміна запобіжних щитків.
15.3. Ремонт і відновлення кабельних каналів.
15.4. При капітальному ремонті мережі допускається заміна світильників на інші типи (звичайні на люмінесцентні).
Для споруд
16. Водопровідно-каналізаційні споруди
16.1. Трубопроводи і арматура мережі
16.1.1. Часткова чи повна заміна антикорозійної ізоляції трубопроводу.
16.1.2. Заміна окремих ділянок трубопроводу (внаслідок зношення труб) без зміни діаметра труб. При цьому дозволяється заміна чавунних труб на сталеві, керамічних на бетонні чи залізобетонні і навпаки, але не допускається заміна азбестоцементних труб на металеві (крім аварійних випадків). Протяжність ділянок мережі, на яких допускається безперервна заміна труб, не повинна перевищувати 200 м на 1 км мережі.
16.1.3. Заміна зношених фасонних частин, засувок, пожежних гідрантів, вантузів, клапанів, водозабірних колонок чи ремонт їх з заміною зношених деталей.
16.1.4. Заміна окремих труб дюкерів.
16.2. Колодязі
16.2.1. Ремонт клітки колодязів.
16.2.2. Заміна люків.
16.2.3. Набивання нових лотків замість зруйнованих.
16.2.4. Заміна старих непридатних дерев'яних колодязів.
16.2.5. Відновлення штукатурки.
16.3. Водозабори і гідротехнічні споруди
16.3.1. Греблі, дамби, водоспуски, канали
16.3.1.1. Зміна чи заміна кріплення берегів чи укосів в обсязі до 50 %.
16.3.1.2. Досипання укосів земляних споруд, які опливли.
16.3.1.3. Заміна зрубів.
16.3.1.4. Відновлення захисного шару в підводних частинах залізобетонних споруд.
16.3.1.5. Заміна грат і сіток.
16.3.1.6. Ремонт і заміна щитових затворів.
16.3.2. Водяні свердловини
16.3.2.1. Побудова і розбирання бурової вишки або монтаж і демонтаж інвентарної бурової вишки.
16.3.2.2. Чищення свердловин від обвалів і замулення.
16.3.2.3. Витягування і встановлення нового фільтра.
16.3.2.4. Закріплення свердловини новою колонкою обсадних труб.
16.3.2.5. Заміна водопідйомних і повітряних труб.
16.3.2.6. Відновлення дебіту свердловини шляхом торпедування або промивання соляною кислотою.
16.3.2.7. Цементація міжтрубного простору і розбурювання цементу.
16.4. Очисні споруди
16.4.1. Ремонт і заміна повністю гідроізоляції.
16.4.2. Ремонт і відновлення штукатурки і залізнення.
16.4.3. Перекладання цегляних стін і перегородок (до 20 % загального обсягу кладки в споруді).
16.4.4. Зашпарування протікання у залізобетонних, бетонних і кам'яних стінах і днищах споруд з розбиранням бетону в окремих місцях і бетонуванням знову.
16.4.5. Суцільне торкретування стін споруд.
16.4.6. Ремонт дренажу навколо споруд.
16.4.7. Заміна люків резервуарів.
16.4.8. Заміна грат.
16.4.9. Заміна завантаження фільтрів, біофільтрів, аерофільтрів.
16.4.10. Заміна фільтрувальних пластин.
16.4.11. Заміна трубопроводу і арматури.
16.4.12. Перекладання дренажної системи мулових площадок.
17. Теплофікація
17.1. Канали і камери
17.1.1. Часткова чи повна заміна покриттів каналів і камер.
17.1.2. Часткова чи повна заміна гідроізоляції каналів і камер.
17.1.3. Часткове перекладання стінок цегляних каналів і камер (до 20 % загальної поверхні стінок).
17.1.4. Часткове перекладання дренажних систем.
17.1.5. Ремонт днищ каналів і камер.
17.1.6. Відновлення захисного шару в залізобетонних конструкціях каналів і камер.
17.1.7. Заміна люків.
17.2. Тркубопроводи і арматура
17.2.1. Часткова або повна заміна теплової ізоляції трубопроводу.
17.2.2. Поновлення гідроізоляції трубопроводу.
17.2.3. Заміна окремих ділянок трубопроводу (внаслідок зношення труб) без збільшення діаметра труб.
17.2.4. Заміна фасонних частин, засувок, компенсаторів або їх ремонт із заміною зношених деталей.
17.2.5. Заміна рухомих і нерухомих опор.
18. Під'їзні та внутрішньозаводські залізничні шляхи
18.1. Земляне полотно
18.1.1. Розширення земляного полотна в місцях недостатньої ширини до нормальних розмірів.
18.1.2. Лікування земляного полотна в місцях зсувів, розривів, обвалів.
18.1.3. Відновлення всіх водовідвідних і дренажних пристроїв.
18.1.4. Відновлення всіх захисних і закріплювальних споруд.
18.1.5. Відновлення регуляційних споруд.
18.1.16. Виправлення, досипання конусів мостів.
18.1.7. Заміна окремих конструкцій штучних споруд чи заміна їх на інші конструкції, а також повна заміна труб і малих мостів (якщо вони не є самостійними інвентарними об'єктами, а входять до складу земляного полотна).
18.2. Верхня будова шляху
18.2.1. Очищення баластового шару чи оновлення баласту з доведенням баластової призми до розмірів, що встановлені нормами для даного типу шляху.
18.2.2. Заміна непридатних шпал.
18.2.3. Заміна зношених рейок.
18.2.4. Заміна непридатних кріплень.
18.2.5. Виправлення кривих.
18.2.6. Ремонт стрілочних переводів із заміною окремих елементів і перевідних брусів.
18.2.7. Заміна стрілочних переводів.
18.2.8. Ремонт мостового полотна.
18.2.9. Заміна настилу переїздів чи заміна дерев'яного настилу на залізобетонний.
18.3. Штучні споруди (мости, тунелі, труби)
18.3.1. Часткова заміна елементів чи повна заміна зношених прогонових споруд.
18.3.2. Часткове перекладання кам'яних і цегляних опор (до 20 % загального обсягу).
18.3.3. Ремонт бетонних опор (до 15 % обсягу).
18.3.4. Торкретування поверхні опор.
18.3.5. Улаштування на опорах підсилювальних залізобетонних оболонок.
18.3.6. Ремонт чи повна заміна ізоляції.
18.3.7. Заміна мостових брусків.
18.3.8. Заміна протиугінних брусків.
18.3.9. Заміна дерев'яного настилу.
18.3.10. Заміна настилу іх залізобетонних плит.
18.3.11. Заміна контррейок.
18.3.12. Заміни пошкодженних елементів дерев'яних мостів, за винятком паль.
18.3.13. Заміна дерев'яних пакетів на залізобетонні прогонові споруди.
8.3.14. Часткове перекладання кам'яної і цегляної кладки склепіння і стін тунелів.
18.3.15. Нагнітання цементного розчину за обробку тунелю.
18.3.16. Ремонт і заміна дренажних пристроїв тунелю.
18.3.17. Перекладання оголовки труб.
18.3.18. Заміна елементів дерев'яних труб (до 50 % обсягу деревини).
18.3.19. Заміна елементів залізобетонних чи бетонних труб (до 50 % обсягу).
19. Автомобільні шляхи
19.1. Земляне полотно
19.1.1. Лікування земляного полотна в місцях зсувів, обвалів, розмивів і вирів.
19.1.2. Відновлення всіх водовідвідних і дренажних пристроїв.
19.1.3. Відновлення всіх захисних і закріплювальних споруд земляного полотна.
19.1.4. Заміна окремих конструкцій штучних споруд чи заміна їх на інші конструкції, а також повна заміна труб і малих мостів (якщо вони не є самостійними інвентарними об'єктами, а входять до складу земляного полотна чи дороги як єдиного цілого інвентарного об'єкта).
19.2. Дорожній одяг
19.2.1. Вирівнювання і заміна окремих цементно-бетонних плит.
19.2.2. Укладання на цементно-бетонному покритті вирівнювального шару із асфальтобетону.
19.2.3. Улаштування асфальтобетонного покриття на дорогах з цементно-бетонним покриттям.
19.2.4. Заміна цементно-бетонного покриття на нове.
19.2.5. Підсилення асфальтобетонного покриття.
19.2.6. Переобладнання щебеневих і гравійних покриттів.
19.2.7. Перемощування мостових.
19.2.8. Профілювання грунтових доріг.
19.3. Мости, труби
19.3.1. Часткове перекладання кам'яних і цегляних опор (до 20 % загального обсягу).
19.3.2. Ремонт бетонних опор (до 15 % загального обсягу).
19.3.3. Заміна пошкоджених елементів дерев'яних мостів, за винятком паль.
19.3.4. Заміна дерев'яного чи залізобетонного настилу, а також заміна дерев'яного настилу на залізобетонний.
19.3.5. Повна зміна чи заміна прогонових споруд.
19.3.6. Перекладання оголовків труб.
19.3.7. Заміна елементів дерев'яних, залізобетонних чи бетонних труб (до 50 % обсягу).
19.4. Площадки для автомобілів, дорожньо-будівних і інших машин, складські площадки, а також площадки хлібоприймальних пунктів
19.4.1. Ремонт і відновлення водовідвідних споруд (лотків, кюветів).
19.4.2. Перемощування булижних площадок.
19.4.3. Переобладнання щебеневих і гравійних покриттів площадок.
19.4.4. Ремонт бетонних площадок із вкладанням вирівнювального шару бетону.
19.4.5. Вирівнювання і заміна окремих цементно-бетонних плит.
19.4.6. Покриття асфальтобетоном площадок.
20. Електричні мережі і зв'язок
20.1. Зміна і заміна непридатної арматури.
20.2. Заміна гачків і траверси.
20.3. Заміна дротів.
20.4. Ремонт і заміна кінцевих і з'єднувальних кабельних муфт.
20.5. Ремонт і заміна заземлювальних пристроїв.
20.6. Заміна опор (до 30 % на 1 км).
20.7. Встановлення кабельних колодязів.
21. Інші споруди
21.1. Ремонт, заміна на інші опори естакад для повітряної прокладки трубопроводів.
21.2. Ремонт чи заміна площадок, сходів і огорожі естакад для повітряної прокладки трубопроводу.
21.3. Ремонт чи заміна окремих колон (до 29 %) кранових естакад.
21.4. Ремонт чи заміна підкранових балок кранових естакад.
21.5. Ремонт галерей і естакад паливоподачі котельних і газогенераторних підстанцій із заміною (до 20 %) конструкцій без заміни фундаментів.
21.6. Зміна чи повна заміна дерев'яних стовпів огорожі (тину).
21.7. Ремонт чи заміна окремих бетонних і залізобетонних стовпів (до 20 %) і огорожі (паркану).
21.8. Ремонт окремих ділянок заповнень між стовпами тину (до 40 %).
21.9. Ремонт окремих ділянок суцільних кам'яних тинів (до 20 %).
21.10. Ремонт окремих ділянок суцільних глинобитних тинів (до 40 %).
21.11. Ремонт димових труб зі зміною чи заміною футерування, із встановленням обручів, з відновленням захисного шару залізобетонних труб.
21.12. Ремонт і заміна окремих ланок металевих димових труб.
21.13. Ремонт золошлаковідводів з повною заміною окремих ланок трубопроводу (без збільшення діаметра).
21.14. Ремонт завантажувальних платформ з повною заміною дерев'яного настилу, вимощення чи асфальту. Заміна окремих опор чи ділянок підпірних стін (до 20 %). Якщо розвантажувальна площадка є частиною складського об'єкта (рампа), то допускається повна заміна всіх конструкцій.
Додаток 6
до пункту 3.14 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
Приблизна періодичність проведення капітального
ремонту виробничих будівель
------------------------------------------------------------------ |
Додаток 7
до пункту 3.14 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
Приблизна періодичність проведення капітального ремонту
конструктивних елементів виробничих будівель
------------------------------------------------------------------- |
Додаток 8
до пункту 3.14 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
Приблизна періодичність проведення капітального ремонту споруд
виробничого призначення
------------------------------------------------------------------ |
Додаток 9
до пункту 6.1 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
Кошторис на капітальний ремонт
Підстава ______________________________________________________________________________________________________________
(креслення, дефектні відомості, опис робіт)
Кошторисна вартість ____________________________________________________________________________________________________
Складено в цінах на _____________ рік
Балансова вартість об'єкта, який ремонтується _______________________________________________________________________________
------------------------------------------------------------- |
Заст. головного інженера підприємства (організації) з капітального
ремонту (чи інша посадова особа, особа, що очолює службу
спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд)
__________________________________________________
(підпис)
Начальник цеху _________________________________
(підпис)
Склав _________________________________
(підпис)
Додаток 10
до пункту 6.1 Положення про
безпечну та надійну експлуатацію
виробничих будівель і споруд
________________________________________
(назва підриємства)
Зведений опис робіт
з капітального (поточного) ремонту __________________________ станом на "___" ________________ 199__ р.
--------------------------------------------------------------- |
Положення
N 32/288 від 27.11.97
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
6 липня 1998 р. за N 425/2865
Положення
про спеціалізовані організації з проведення обстежень
та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою
забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду
N 184/140 від 28.07.99 )
1. Загальні положення
1.1. Це Положення визначає права, обов'язки та вимоги до спеціалізованих організацій з проведення обстежень та паспортизації будівель та споруд (далі - СО), які створюються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд таінженерних мереж" та наказом від 8 липня 1997 р. N 108/177/49 "Про заходи з виконання постанови КМ України від 5 травня 1997 р. N 409" по Держкоммістобудуванню, Держнаглядохоронпраці, Держжитлокомунгоспу України.
1.2. СО створюється для проведення обстежень, визначення технічного стану і виявлення аварійно небезпечних будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності та безпечної експлуатації з подальшою паспортизацією.
1.3. СО створюється наказом по Держбуду України, за погодженням з Держнаглядохоронпраці України, на базі науково-дослідних, проектних, будівельних та інших організацій будь-яких форм власності і які мають ліцензії на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва, зокрема на обстеження будівельних конструкцій, за поданням відомства, якому ця організація підпорядковується, і погодженням головної організації з координації дій, підготовки нормативних документів і з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд (далі - ГКНО). СО призначається на строк дії ліцензії.
1.4. СО здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України і нормативно-методичних документів з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд Держбуду та інших міністерств і відомств України.
1.5. СО здійснює свою діяльність тільки з видів робіт, що вказані в затвердженому Переліку спеціальних видів робіт, який є невід'ємним додатком до ліцензії.
1.6. Звільнення від обов'язків СО здійснюється за рішенням Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України в установленому пунктом 4.1. цього Положення порядку. ( Пункт 1.6 в редакції Наказу Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
1.7. Діяльність СО проводиться за рахунок:
коштів, що отримані за прямими договорами із замовниками на виконання робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд;
коштів позабюджетного фонду міністерств (відомств) на проведення робіт, які включені до плану проведення обстежень та паспортизації будівель та споруд;
пайових коштів зацікавлених підприємств для проведення робіт, пов'язаних з обстеженням та паспортизацією будівель та споруд, які включені до плану робіт СО;
коштів бюджету України, які виділяються на проведення робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд у складі соціально-економічних і науково-технічних програм і проектів, які передаються до СО за договорами субпідряду з ГКНО.
1.8. Кошти, отримані СО за виконані роботи, використовуються на утримання підрозділів та спеціалістів СО та на розвиток діяльності СО.
2. Право СО
СО у відповідності з ліцензією на виконання спеціальних видів робіт має право:
2.1. Проводити обстеження і паспортизацію будівель та споруд, а також надавати експертні висновки.
2.2. Проводити контроль та вимагати виконання приписів, які наведені в експертному висновку щодо підсилення, відновлення чи заміни будівельних конструкцій, реконструкції чи припинення експлуатації будівель та споруд.
2.3. У разі невиконання приписів щодо закриття не придатних до нормальної експлуатації або аварійних будівель та споруд, які були надані СО, звертатися у відповідні інстанції з пропозиціями про скасування ліцензій на виробничу діяльність та застосування санкцій відповідно до чинного законодавства України.
2.4. Для здійснення контролю за аварійно небезпечними будівлями та спорудами звертатися з пропозиціями до державних наглядових органів.
2.5. Взаємодіяти з державними органами щодо виявлення будівель та споруд, які підлягають обов'язковому обстеженню, з точки зору надійності конструкцій та можливості подальшої безпечної експлуатації.
2.6. Залучати за субпідрядом до виконання робіт, пов'язаних з обстеженням і паспортизацією будівель та споруд, інші організації, які мають ліцензії на виконання цих робіт, а також акредитовані спеціалізовані лабораторії та висококваліфікованих спеціалістів.
2.7. Проводити науково-дослідні та проектні (у відповідності з ліцензією) роботи з обстеження, підсилення, заміни та реконструкції будівель та споруд.
2.8. Надавати пропозиції до планування, підготовки і внесення змін та відміни інструктивних та нормативно-методичних документів з питань обстежень будівель та споруд. Згідно із завданням ГКНО брати участь у розробці нормативних документів та посібників до них.
2.9. Безперешкодно відвідувати на правах наглядових служб об'єкти, на яких цією СО були проведені обстеження і які внесені до реєстру аварійно небезпечних будівель та споруд.
3. Обов'язки СО
СО зобов'язана:
3.1. Разом з власником будівлі (споруди) за результатами обстежень оформляти, доповнювати чи вносити зміни до Паспорта технічного стану будівлі (споруди).
3.2. В експертному висновку про технічний стан будівлі (споруди) встановлювати строки виконання приписів з підсилення, відновлення чи заміни будівельних конструкцій або реконструкції будівлі (споруди) в цілому.
3.3. Контролювати виконання приписів, що надані в експертному висновку для будівель (споруд), які не придатні до нормальної експлуатації або аварійні.
3.4. Вести облік будівель та споруд, на яких були проведені обстеження та паспортизація.
3.5. Сповіщати територіальні управління Держнаглядохоронпраці та органи виконавчої влади, на території яких розташовані об'єкти, що паспортизуються, про аварійно небезпечні будівлі та споруди (третьої та четвертої категорій технічного стану), які були виявлені під час обстежень та паспортизації. (Пункт 3.5 в редакції Наказу Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
3.6. Надавати ГКНО для внесення до реєстру аварійно небезпечних будівель та споруд паспорти технічного стану на об'єкти, які не придатні до нормальної експлуатації чи перебувають в аварійному стані.
3.7. Надавати ГКНО у відповідній формі інформацію про зміни чи доповнення до Паспорта технічного стану будівлі (споруди), яка була в не придатному до нормальної експлуатації або аварійному стані, після виконання приписів з підсилення, відбудови, заміни окремих конструкцій чи реконструкції будівлі (споруди) в цілому.
3.8. Надавати ГКНО у відповідній формі коротку сигнальну інформацію про всі будівлі та споруди, на яких були проведені обстеження і паспортизація.
3.9. За вимогою ГКНО надавати інформацію про будівлі та споруди, які були обстежені, методи та засоби проведення обстежень та іншу технічну інформацію.
3.10. Звертатися до ГКНО для вирішення суперечок з питань обстежень та паспортизації, якщо СО не знайшла спільної думки з власником будівлі чи споруди.
4. Відповідальність СО
4.1. Якщо СО неякісно виконує роботи з обстеження і паспортизації будівель та споруд з метою забезпечення їх надійності і безпечної експлуатації, а також не виконує обов'язків, які зазначені в цьому Положенні, то вона може бути ліквідована відповідно до пункту 1.6 цього Положення спільним наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці за поданням ГКНО. ( Пункт 4.1 в редакції Наказу Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
5. Вимоги до СО та спеціалістів, які працюють у ній
5.1. СО повинна мати державну ліцензію України на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва; зокрема на обстеження будівельних конструкцій (коди 5.02.01 та 5.02.02).
5.2. У складі СО для виконання робіт, передбачених ліцензією, мають бути акредитовані Держстандартом України лабораторії для визначення параметрів, потрібних характеристик матеріалів і конструкцій як у межах лабораторії, так і на об'єктах. За відсутності таких лабораторій СО може залучати акредитовані лабораторії інших організацій. ( Пункт 5.2 в редакції Наказу Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
5.3. Для безпосереднього виконання робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд повинні залучатися висококваліфіковані дипломовані спеціалісти з цих питань.
6. Перелік обов'язкових підрозділів, які входять до складу СО
6.1. Акредитовані лабораторії для проведення оглядів, обстежень та оцінки технічного стану будівельних конструкцій, будівель та споруд у відповідності із затвердженим Переліком спеціальних видів робіт, який є невід'ємним додатком до ліцензії, а також для визначення параметрів, потрібних характеристик матеріалів і конструкцій.
6.2. Підрозділ метрології та стандартизації для забезпечення проведення обстежень засобами вимірювання, випробування та контролю, які атестовані та перевірені в органах Держстандарту України, а також нормативними документами з питань обстежень, які проводяться.
6.3. Підрозділ для ведення обліку та збереження документації щодо об'єктів, на яких були проведені обстеження та паспортизація.
Положення
N 32/288 від 27.11.97
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
6 липня 1998 р. за N 426/2865
Положення
про головну організацію з координації дій, підготовки
паспортизації будівель і споруд з метою забезпечення
їх надійності й безпечної експлуатації
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду
N 184/140 від 28.07.99 )
1.1. Це Положення визначає права та обов'язки головної організації з координації дій, підготовки нормативних документів і з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд (далі - ГКНО), яка створюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж" та з наказом Держкоммістобудування, Держнаглядохоронпраці та Держжитлокомунгоспу України від 8 липня 1997 р. N 108/177/49 "Про заходи з виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж".
1.2. Орендне підприємство Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (ОП НДІБВ) затверджено ГКНО вищезгаданим наказом від 8 липня 1997 р. N 108/177/49.
1.3. ГКНО здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, державних ліцензій на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва (УК N 00422 та УК N 00423), керівних документів Держбуду України, нормативно-методичних документів з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд Держбуду та інших міністерств і інших органів виконавчої влади.
1.4. Звільнення від обов'язків ГКНО здійснюється за рішенням Держбуду та Держнаглядохоронпраці України в установленому порядку.
1.5. Діяльність ГКНО проводиться за рахунок:
коштів бюджету України, які виділяються на координацію дій, розробку нормативних документів, на проведення робіт з обстеження та паспортизації будівель і споруд, на проектування підсилення, відбудови, заміни окремих конструкцій чи реконструкції будівель та споруд в цілому (далі проектування) у складі соціально-економічних і науково-технічних програм і проектів, на ведення реєстру аварійно небезпечних промислових будівель та споруд;
коштів, що отримані за прямими договорами з замовниками на виконання робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд і проектування;
коштів позабюджетних фондів міністерств (відомств) на роботи, які включені до плану проведення обстежень і паспортизації будівель та споруд і проектування;
пайових коштів зацікавлених підприємств для проведення робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд і проектування.
1.6. Кошти, які отримані ГКНО за виконані роботи, використовуються на утримання підрозділів, спеціалістів та на розвиток діяльності ГКНО.
2. Права ГКНО
2.1. Розробляти інструктивні та нормативно-методичні документи з питань обстежень і паспортизації будівель та споруд і проектування.
2.2. Розробляти технічні завдання на створення нормативних документів та посібників до них.
2.3. Проводити експертизу існуючої нормативної документації та подавати до державних органів пропозиції щодо розробки нових нормативних документів з питань обстежень і паспортизації будівель та споруд і проектування.
2.4. Проводити науково-дослідні та проектні (у відповідності з ліцензією) роботи з обстеження, підсилення, відбудови, заміни окремих конструкцій та реконструкції будівель та споруд у цілому.
2.5. Планувати та розробляти методичні документи з питань підвищення кваліфікації кадрів та проводити навчання спеціалістів підприємств з нагляду за технічним станом будівель та споруд і спеціалістів проектних, науково-дослідних та будівельних організацій - з обстеження та паспортизації будівель та споруд і проектування. ( Пункт 2.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
2.6. Погоджувати утворення спеціалізованих організацій з проведення обстеженнь і паспортизації існуючих будівель та споруд (далі - СО).
2.7. Створити та вести комп'ютерний реєстр СО і надавати довідки щодо їх переліку та профілю.
2.8. Здійснювати контроль за діяльністю СО з питань обстеження і паспортизації будівель та споруд і проектування.
2.9. Звертатися до відповідних органів з пропозицією про вилучення СО із затвердженого переліку організацій, які мають право на проведення обстежень і паспортизації будівель та споруд, якщо СО не виконує обов'язки відповідно до "Положення про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації", затвердженої наказом Держбуду і Держохпронпраці України від 27.11.97 N 32/288.
2.10. Проводити консультаційне обслуговування СО.
2.11. Проводити наукову обробку (в тому числі - на міжвідомчій основі) інформації, що надходять до ГКНО: аналізувати та узагальнювати досвід обстеження та паспортизації будівель та споруд; збирати, накопичувати та обробляти статистичні дані щодо їх експлуатації; розробляти та доповнювати відповідні рекомендації з обстеження та паспортизації; враховувати експлуатаційні вимоги різних видів виробництва при проектуванні реконструкції будівель та споруд.
2.12. Розглядати скарги та приймати рішення зі спірних питань обстеження та паспортизації будівель та споруд.
2.13. Проводити обстеження та паспортизацію будівель та споруд.
2.14. Видавати експертні висновки на право експлуатації будівель та споруд.
2.15. Контролювати виконання приписів щодо підсилення, відбудови, заміни будівельних конструкцій, реконструкції чи припинення експлуатації будівель та споруд, наведених в експертному висновку.
2.16. У разі невиконання приписів щодо закриття не придатних до нормальної експлуатації або аварійних будівель та споруд, які були надані ГКНО, звертатися у відповідні інстанції з пропозиціями про скасування ліцензій на виробничу діяльність та застосування санкцій відповідно до чинного законодавства України.
2.17. Для здійснення контролю за аварійно небезпечними будівлями та спорудами звертатися з пропозиціями до державних наглядових органів.
2.18. Взаємодіяти з державними органами щодо виявлення будівель та споруд, які підлягають обов'язковому обстеженню з точки зору надійності конструкцій та можливості подальшої безпечної експлуатації.
2.19. Відвідувати об'єкти, які внесені до Реєстру аварійно небезпечних будівель та споруд з метою контролю проведених відновлювальних робіт або консервації. ( Пункт 2.19 в редакції Наказу Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
2.20. Залучати за субпідрядом до виконання робіт, пов'язаних з обстеженням та паспортизацією будівель та споруд, інші організації, які мають ліцензії на виконання цих робіт, а також акредитовані спеціалізовані лабораторії та висококваліфікованих спеціалістів.
2.21. Представляти Держбуд України, за його дорученням, в інших організаціях з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд.
2.22. Звертатися до відповідних організацій з питань надання інформації з проблем обстеження та паспортизації будівель та споруд і ведення реєстру.
2.23. Брати в установленому порядку участь у роботах з міжнародного співробітництва з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд і проектування.
3. Обов'язки ГКНО
3.1. Координувати, визначати та погоджувати основні напрямки та програми науково-дослідних робіт, технічні завдання на нормативні документи з підсилення і відбудови конструкцій та основ, обстеження та оцінки технічного стану, реконструкції будівель та основ, їх паспортизації та ведення реєстру в сфері управління Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України.
3.2. Контролювати виконання положень інструктивних та нормативних документів з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд.
3.3. Вести реєстр аварійно небезпечних виробничих будівель та споруд, який повинен містити дані з паспортів їх технічного стану і реалізуватися у вигляді комп'ютерної бази даних.
3.4. Надавати відповідним органам актуальну інформацію щодо складу та змісту реєстру, яка відібрана і згрупована у відповідності з поточними потребами.
3.5. Сповіщати відповідні державні органи про будівлі та споруди, не придатні до нормальної експлуатації чи аварійні.
3.6. Разом з власником будівлі (споруди) за результатами обстежень оформляти, доповнювати та вносити зміни до Паспорта технічного стану будівлі (споруди), на якій ГКНО були проведені обстеження.
3.7. Вести облік будівель та споруд, на яких були проведені обстеження та паспортизація.
3.8. Надавати до Держнаглядохоронпраці інформацію про будівлі і споруди, які перебувають в аварійно небезпечному стані. ( Розділ 3 доповнено пунктом 3.8 згідно з Наказом Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )
4. Відповідальність ГКНО.
4.1. При невиконанні своїх обов'язків, зазначених у пунктах 3.1 - 3.8 цього Положення, ГКНО може бути позбавлена свого статусу спільним наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці.
4.2. Усі спірні питання щодо правового статусу ГКНО вирішуються у судовому порядку. ( Положення доповнено розділом 4 згідно з Наказом Держбуду N 184/140 від 28.07.99 )