Открытое тестирование
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 20.08.99 р., N 419
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
від 10.10.99 р., за N 614/3907
(Постанова втратила чинність на підставі
Постанови Національного банку
N 625 від 10.12.2004)
Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку
запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків
України та схвалення відповідних рекомендацій
З метою забезпечення бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей у комерційних банках України Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків України (додається) та схвалити відповідні рекомендації.
2. Зареєструвати цю постанову в установленому порядку в Міністерстві юстиції України.
3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Департамент бухгалтерського обліку.
4. Постанова набуває чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
В.о. Голови В.С.Стельмах
Затверджено
Постановою Правління
Національного банку України
N 419 від 20.08.99 р.
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
за N 614/3907 від 10.10.99 р.
Інструкція
з бухгалтерського обліку запасів
товарно-матеріальних цінностей
комерційних банків України
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з бухгалтерського обліку запасів товарноматеріальних цінностей складена відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 30.12.98 N 566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.02.99 за N 56/3349, інших нормативно-правових актів та міжнародного стандарту бухгалтерського обліку N 2 "Запаси". Інструкція містить основні положення з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей.
1.2. Інструкція з бухгалтерського обліку запасів товарноматеріальних цінностей розроблена на основі головних принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, зокрема оцінки, дати операції і прийнятності вхідного балансу,і застосовується для обліку наявності та руху запасів товарно-матеріальних цінностей, що належать банку.
1.3. Запаси товарно-матеріальних цінностей - це активи, які визнаються як ресурси, що знаходяться у власності банку в результаті його дій та поточної діяльності, що передбачають отримання економічної вигоди.
1.4. До складу запасів товарно-матеріальних цінностей включаються матеріальні активи, що призначені для забезпечення безперервної роботи банку чи для надання послуг, а також отримані в заставу. Запаси товарно-матеріальних цінностей відображаються в бухгалтерському балансі як активи та складаються з господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів.
1.5. До складу запасів господарських матеріалів належать товарно-матеріальні цінності, які потрібні для діяльності банку, а також для ремонту приміщень та інших основних засобів.
1.6. До складу запасів малоцінних предметів включаються предмети інвентарю вартістю нижче граничної вартості предметів, що належать до основних засобів, установленої Міністерством фінансів України (наказ від 17.12.98 N 258 "Про зміни граничної вартості предметів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.12.98 за N 809/3249).
Швидкозношуваними вважаються предмети із строком служби менше одного року.
1.7. Господарські матеріали і малоцінні та швидкозношувані предмети в бухгалтерському обліку оприбутковуються за фактичними цінами придбання первісною вартістю, включаючи витрати на доставку, податки, збори та інші обов'язкові платежі (окрім тих, що згодом відшкодовуються банку), за рахунками N 3400 "Господарські матеріали на складі" та N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
1.8. Передавання товарно-матеріальних цінностей зі складу в експлуатацію чи їх реалізація здійснюється за первісною вартістю або вартістю, що визначається за допомогою методів визначення вартості - "перше надходження перший видаток" (ФІФО), середньозваженої вартості та "останнє надходження перший видаток" (ЛІФО). Вибраний метод визначення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей обумовлюється обліковою політикою банку.
Вартість товарно-матеріальних цінностей, переданих в експлуатацію, відображається за рахунками витрат, а використаних для капітального ремонту, будівництва - за рахунками капітальних вкладень.
1.9. Основним завданням обліку запасів товарно-матеріальних цінностей є правильне і своєчасне документування і відображення операцій за рухом запасів товарно-матеріальних цінностей; контроль за залишками, надходженням і витратами запасів; контроль за зберіганням запасів.
2. Визначення окремих термінів
У цій Інструкції використовуються нижченаведені терміни.
Аванс - сума коштів, що сплачується (перераховується) відповідно до умов укладеного договору в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності або сума коштів, що видається у підзвіт працівнику банку на господарські витрати.
Інвентаризація - періодична перевірка наявності товарноматеріальних цінностей банку, стану їх зберігання, правильності ведення складського господарства і реальності даних обліку.
Номенклатура цінностей - перелік цінностей, згрупованих за характерною для них ознакою і відповідним чином зашифрованих із зазначенням одиниці виміру.
Оприбуткування на склад - відображення у складському обліку кількості отриманих на склад товарно-матеріальних цінностей.
Оприбуткування на баланс - відображення в бухгалтерському обліку вартості товарно-матеріальних цінностей на підставі документів, що надійшли зі складу до бухгалтерії, про отримання товарно-матеріальних цінностей на склад.
Одиниця товарно-матеріальних цінностей - одна товарноматеріальна цінність або група однорідних товарно-матеріальних цінностей.
Первісна вартість - фактична сума коштів, сплачена за певну одиницю запасів товарно-матеріальних цінностей під час її придбання, включаючи витрати на доставку, податки, збори та інші обов'язкові платежі, окрім тих, що згодом повертаються банку.
Ринкова вартість - вартість, за якою можна придбати товарноматеріальні цінності на поточну дату. Ринкова вартість визначається на підставі експертної оцінки, біржових цін, прайс-листів, інших інформаційних джерел.
Складський запас - запас товарно-матеріальних цінностей, призначений для забезпечення безперебійного процесу діяльності банку.
Складський облік - це постійний сортовий, кількісний облік, який здійснюється на складі за допомогою карток складського обліку матеріалів.
Чиста реалізаційна вартість - сума грошей, яку можна отримати за товарно-матеріальну цінність під час її продажу, за вирахуванням витрат на підготовку до реалізації та на реалізацію.
3. Методи визначення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей
3.1. Запаси товарно-матеріальних цінностей відображаються в бухгалтерському обліку за їх первісною вартістю.
Для визначення вартості одиниці запасів однорідних, придбаних за різними цінами товарно-матеріальних цінностей, виданих зі складу в експлуатацію чи для реалізації та оцінки їх кінцевих запасів, існує три загальноприйнятих методи:
1. "Перше надходження - перший видаток" (ФІФО);
2. Середньозваженої вартості;
3. "Останнє надходження - перший видаток" (ЛІФО). Якщо вартість одиниці цінностей залишається незмінною, то потреби вибору одного з альтернативних методів визначення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей не виникає. Вибір одного з методів визначення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей не залежить від фізичного руху цінностей. Загальноприйняті принципи обліку вимагають, щоб метод був раціональним (обгрунтованим) і застосовувався на систематичній основі в усіх облікових періодах.
Необов'язково застосовувати один і той же метод для визначення вартості всіх елементів товарно-матеріальних запасів. Банк в окремих випадках може змінити метод, який раніше застосовувався, про що має бути спеціально зазначено у його обліковій політиці.
3.2. Метод "перше надходження - перший видаток" (ФІФО) передбачає, що цінності, які надійшли на склад першими, першими і передаються в експлуатацію.
Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом ФІФО наведено у прикладі N 3 додатку 1.
3.3. Метод середньозваженої вартості передбачає, що при кожному надходженні товарно-матеріальних цінностей на склад, середньозважена вартість кожної одиниці товару на складі має бути перерахована. В подальшому передавання запасів зі складу в експлуатацію проводиться за цією вартістю, доки на склад не надійдуть нові товарноматеріальні цінності і не відбудеться новий перерахунок середньої вартості цінностей.
Вартість кожної одиниці запасів визначається як середня величина вартості цінностей на початок облікового періоду та вартості подібних цінностей, придбаних протягом цього облікового періоду.
Середньозважена вартість одиниці запасів товарноматеріальних цінностей дорівнює сумі вартостей наявних та отриманих запасів, розділеній на кількість одиниць запасу цінностей.
Сальдо рахунків запасів товарно-матеріальних цінностей на кінець звітного періоду базується на середній вартості придбаних запасів.
Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом середньозваженої вартості наведено у прикладі N 4 додатку 1.
3.4. Метод "останнє надходження - перший видаток" (ЛІФО) передбачає, що ті одиниці цінностей, які надійшли на склад останніми, видаються зі складу в експлуатацію першими.
На відповідні рахунки витрат відноситься в першу чергу вартість одиниць цінностей, що надійшли на склад останніми.
Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом ЛІФО наведено у прикладі N 5 додатку 1.
4. Рахунки, за якими здійснюється
облік запасів товарно-матеріальних цінностей
Бухгалтерський облік операцій за запасами товарно-матеріальних цінностей здійснюється за рахунками:
- обліку товарно-матеріальних цінностей:
N 3400 А "Господарські матеріали на складі";
N 3402 А "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці";
N 3410 А "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";
- обліку інших активів банку:
N 3510 А "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів";
N 3551 А "Аванси працівникам банку на господарські витрати";
N 3552 А "Нестачі та інші нарахування на працівників банку";
N 3610 П "Кредиторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів";
N 3651 П "Заборгованість працівникам банку на господарські витрати";
- обліку розрахунків між філіями та іншими підвідомчими установами банку:
N 3902 А "Розрахунки за коштами, наданими установам банку, які розташовані в Україні";
N 3903 П "Розрахунки за коштами, отриманими від установ банку, які розташовані в Україні";
- обліку капітальних вкладень в операційні (неопераційні) основні засоби:
N 4430 А "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за невведеними в експлуатацію операційними основними засобами";
N 4432 А "Незавершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг";
N 4530 А "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за невведеними в експлуатацію неопераційними основними засобами";
N 4532 А "Незавершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг";
- обліку доходів та витрат:
N 6499 П "Інші небанківські операційні доходи";
N 7400 А "Основна і додаткова заробітна плата";
N 7420 А "Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів";
N 7421 А "Витрати на утримання орендованих основних засобів та нематеріальних активів";
N 7430 А "Витрати на комунальні послуги";
N 7431 А "Господарські витрати";
N 7432 А "Витрати на охорону";
N 7433 А "Інші експлуатаційні та господарські витрати";
N 7442 А "Поштово-телефонні витрати";
N 7453 А "Витрати на спецодяг та інші засоби захисту працівників";
N 7454 А "Представницькі витрати";
N 7455 А "Витрати на маркетинг та рекламу";
N 7493 А "Витрати на неопераційні підрозділи банку";
N 7499 А "Інші небанківські операційні витрати";
N 7809 А "Інші непередбачені витрати";
- обліку інших зобов'язань і вимог:
N 9500 П "Застава, за якої предмет застави залишається у заставника";
N 9501 П "Застава, за якої предмет застави передається банку";
N 9510 А "Надана застава"; N 9600 А "Не сплачені банками доходи";
N 9601 А "Не сплачені клієнтами доходи".
5. Придбання запасів товарно-матеріальних цінностей
5.1. Придбані товарно-матеріальні цінності, що надходять на склад у запас, в бухгалтерському обліку оприбутковуються за первісною вартістю за рахунками N 3400 "Господарські матеріали на складі" та N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
У разі відсутності в розпорядженні банку складу придбані товарно-матеріальні цінності передаються в експлуатацію, а їх первісна вартість списується на витрати.
5.2. Придбання товарно-матеріальних цінностей за національну валюту відображається проводками:
- передоплата:
Дебет рахунків
N 3510 "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів";
N 3551 "Аванси працівникам банку на господарські витрати";
Кредит рахунку
Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів;
- отримання товарно-матеріальних цінностей:
Дебет рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";
Кредит рахунків
N 3510 "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів";
N 3551 "Аванси працівникам банку на господарські витрати".
У разі отримання підзвітною особою готівки на господарські витрати зазначена особа в установлені строки має подати до бухгалтерії авансовий звіт про використання коштів для придбання товарно-матеріальних цінностей на склад.
Придбання запасу господарських матеріалів за національну валюту наведено в прикладі N 1 додатка 1 та в додатку 2.
5.3. Придбання товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту відображається проводками:
- передоплата:
Дебет рахунку
N 3510 "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів" (сума у валюті);
Кредит рахунку
Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів (сума у валюті);
- відображення затрат (за офіційним курсом Національного банку України на дату оформлення митної декларації) та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей:
Дебет рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі" (у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату оформлення митної декларації);
Кредит рахунку
N 3510 "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів" (у валюті).
Різниця між гривневим еквівалентом за рахунком N 3510 "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів" та сумою за рахунком N 3400 "Господарські матеріали на складі" (N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі") відноситься на рахунок N 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".
Придбання запасу господарських матеріалів за вільно конвертовану валюту наведено в прикладі N 2 додатка 1 та в додатку 2.
6. Вибуття запасів товарно-матеріальних цінностей
6.1. Запаси товарно-матеріальних цінностей можуть вибувати з балансу внаслідок передавання їх в експлуатацію, списання за непридатністю для подальшого їх використання, недостачі, безоплатної передачі установам банку та іншим банкам і організаціям, реалізації тощо.
Передавання товарно-матеріальних цінностей зі складу в експлуатацію, на реалізацію тощо відображається в бухгалтерському обліку за первісною вартістю або вартістю, що визначається методами ФІФО, середньозваженої вартості та ЛІФО.
6.2. При видачі зі складу в експлуатацію господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів їх вартість списується на витрати. З метою забезпечення збереження окремих зазначених предметів в експлуатації на розсуд банку може здійснюватись за рахунками восьмого класу "Управлінський облік" Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України їх кількісний оперативний облік за рухом матеріалів. У бухгалтерському обліку на підставі першого примірника вимоги про видачу матеріалів зі складу в експлуатацію здійснюється списання матеріалів із балансових рахунків N 3400 "Господарські матеріали на складі" та N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі" за визначеною для них вартістю.
Видача товарно-матеріальних цінностей зі складу в експлуатацію відображається проводками:
Дебет рахунків
N 7409 "Інші витрати на утримання персоналу";
N 7420 "Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів";
N 7430 "Витрати на комунальні послуги";
N 7431 "Господарські витрати";
N 7432 "Витрати на охорону";
N 7433 "Інші експлуатаційні та господарські витрати";
N 7442 "Поштово-телефонні витрати";
N 7453 "Витрати на спецодяг та інші засоби захисту працівників";
N 7454 "Представницькі витрати";
N 7455 "Витрати на маркетинг та рекламу;
N 7493 "Витрати на неопераційні підрозділи банку";
N 7499 "Інші небанківські операційні витрати";
Кредит рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
Видача зі складу в експлуатацію запасів господарських матеріалів наведена у прикладі N 6 додатка 1 та в додатку 2.
6.3. Використання товарно-матеріальних цінностей для капітального ремонту та будівництва основних засобів відображається проводками:
- видача зі складу товарно-матеріальних цінностей:
Дебет рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці";
Кредит рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
- відображення вартості використаних товарно-матеріальних цінностей за рахунками обліку капітальних вкладень: (капітальний ремонт власних основних засобів)
Дебет рахунків
N 4430 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за невведеними в експлуатацію операційними основними засобами";
N 4530 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за невведеними в експлуатацію неопераційними основними засобами";
Кредит рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці";
(капітальний ремонт основних засобів, отриманих в оперативний лізинг)
Дебет рахунків
N 4432 "Незавершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг";
N 4532 "Незавершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг";
Кредит рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці";
- віднесення суми завершеного капітального ремонту на збільшення вартості об'єкта власних основних засобів:
Дебет рахунків
N 4400 "Операційні основні засоби";
N 4500 "Неопераційні основні засоби";
Кредит рахунків
N 4430 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за невведеними в експлуатацію операційними основними засобами";
N 4530 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за невведеними в експлуатацію неопераційними основними засобами";
- віднесення суми завершеного капітального ремонту основних засобів, отриманих в оперативний лізинг:
Дебет рахунків
N 4438 "Завершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг";
N 4538 "Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг";
Кредит рахунків
N 4432 "Незавершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг";
N 4532 "Незавершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг".
6.4. Видача господарських матеріалів зі складу у підзвіт підзвітній особі в бухгалтерському обліку відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці";
Кредит рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі".
6.5. Господарські матеріали, видані у підзвіт і використані на господарські потреби, списуються на підставі актів на списання господарських матеріалів із підзвіту спеціально створеною комісією.
Списання з підзвітної особи господарських матеріалів, виданих у підзвіт, відображається проводкою:
- при поверненні підзвітною особою отриманих господарських матеріалів на склад:
Дебет рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
Кредит рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці";
- при використанні підзвітною особою отриманих господарських матеріалів за призначенням:
Дебет рахунку
N Рахунки витрат залежно від використання цінностей за призначенням;
Кредит рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці".
6.6. Пошкоджені, застарілі та зіпсовані товарно-матеріальні цінності підлягають списанню з балансу.
Акти на списання вартості матеріальних цінностей (із зазначенням причин) складаються постійно діючою комісією. Якщо списання товарно-матеріальних цінностей здійснюється внаслідок втрати первісної якості, комісія має отримати письмові пояснення відповідальних посадових осіб про причини неналежного зберігання або використання зазначених цінностей.
При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 7499 "Інші небанківські операційні витрати";
Кредит рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
Документи на списання вартості товарно-матеріальних цінностей із пропозиціями комісії щодо відшкодування винними особами втрат, завданих внаслідок неналежного зберігання або використання цінностей, затверджуються керівником банку чи його заступником. У разі притягнення матеріально-відповідальної особи банку до матеріальної відповідальності в порядку, встановленому чинним законодавством України, здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку";
Кредит рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
Списання з балансу зіпсованих запасів господарських матеріалів наведено у прикладі N 7 додатка 1 та в додатку 2.
6.7. У разі реалізації запасів товарно-матеріальних цінностей дохід та вартість реалізованих цінностей визначається методами "перше надходження перший видаток" (ФІФО), середньозваженої вартості та "останнє надходження перший видаток" (ЛІФО).
Дохід від реалізації - різниця між фактичною вартістю, отриманою від реалізації, та вартістю купівлі, обчислена одним із вищезазначених методів.
Обчислення доходу від реалізації запасів товарно-матеріальних цінностей методами ФІФО, середньозваженої вартості та ЛІФО наведено у прикладі N 8 додатку 1.
6.8. При реалізації запасів товарно-матеріальних цінностей визначена для них сума вартості визнається видатком, а різниця між ціною реалізації і визначеною вартістю відображається за доходами чи витратами.
При цьому здійснюються проводки:
- у разі перевищення визначеної вартості товарно-матеріальних цінностей над виручкою від реалізації:
Дебет рахунків
Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів;
N 7499 "Інші небанківські операційні витрати";
Кредит рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";
- у разі перевищення виручки від реалізації понад визначену вартість товарно-матеріальних цінностей:
Дебет рахунку
Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів;
Кредит рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";
N 6499 "Інші небанківські операційні доходи".
Реалізація запасів господарських матеріалів за ціною, що перевищує первісну вартість, наведена у прикладі N 9 додатка 1 та в додатку 2.
Реалізація запасів господарських матеріалів за ціною, що нижча первісної вартості, наведена у прикладі N 10 додатка 1 та в додатку 2.
7. Безоплатне передавання запасів товарно-матеріальних цінностей
7.1. Безоплатне передавання запасів товарно-матеріальних цінностей здійснюється аналогічно їх реалізації (крім передавання між установами одного банку).
7.2. При безоплатному передаванні запасів товарно-матеріальних цінностей іншому банку чи іншій організації здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 7499 "Інші небанківські операційні витрати";
Кредит рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
Безоплатне передавання запасів господарських матеріалів іншому банку наведено у прикладі N 11 додатка 1 та в додатку 2.
7.3. При безоплатному отриманні в запас товарно-матеріальних цінностей від іншого банку чи іншої організації здійснюється проводка:
Дебет рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";
Кредит рахунку
N 6499 "Інші небанківські операційні доходи".
Безоплатне отримання в запас господарських матеріалів від іншого банку наведено у прикладі N 12 додатка 1 та в додатку 2.
7.4. Безоплатне передавання (оприбуткування) запасів товарноматеріальних цінностей між установами одного банку відображається за активним рахунком N 3902 "Розрахунки за коштами, наданими установам банку, які розташовані в Україні" та за пасивним рахунком N 3903 "Розрахунки за коштами, отриманими від установ банку, які розташовані в Україні".
Передавання товарно-матеріальних цінностей відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 3902 "Розрахунки за коштами, наданими установам банку, які розташовані в Україні";
Кредит рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей відображається проводкою:
Дебет рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";
Кредит рахунку
N 3903 "Розрахунки за коштами, отриманими від установ банку, які розташовані в Україні".
Безоплатне передавання (оприбуткування) запасів товарноматеріальних цінностей між установами одного банку може здійснюватись згідно із самостійно розробленою програмою внутрішньосистемних розрахунків. Комерційний банк зобов'язаний забезпечити чіткий та своєчасний контроль за внутрішньосистемними розрахунками. Безоплатне передавання та отримання господарських матеріалів між установами одного банку наведені у прикладі N 13 додатка 1 та в додатку 2.
8. Облік операцій застави запасів товарно-матеріальних цінностей
8.1. Предметом застави можуть бути власні запаси товарноматеріальних цінностей, які здатні реально забезпечити виконання зобов'язань відповідно до законодавчих актів України.
Відповідно до умов, зазначених у договорі про заставу, заставлені цінності можуть знаходитись як у заставодавця, так і у заставодержателя.
Незалежно від того, чи знаходяться заставлені цінності у заставодавця чи заставодержателя до часу направлення цінностей на погашення заборгованості чи реалізації застави, облік їх здійснюється заставодавцем.
8.2. Облік заставлених запасів товарно-матеріальних цінностей, переданих у заставу, ведеться заставодавцем на окремих субрахунках балансових рахунків N 3400 "Господарські матеріали на складі" та N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
Одночасно сума застави, що визначена договором, відображається за дебетом позабалансового рахунку N 9510 "Надана застава" та кредитом рахунку N 9900 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95".
При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі", субрахунок "Господарські матеріали на складі, передані в заставу";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі", субрахунок "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі, передані в заставу";
Кредит рахунків
N 3400 Господарські матеріали на складі", субрахунок "Власні господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі", субрахунок "Власні малоцінні та швидкозношувані предмети на складі"; одночасно:
Дебет рахунку
N 9510 "Надана застава";
Кредит рахунку
N 9900 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95". Після погашення заборгованості запаси товарно-матеріальних цінностей списуються заставодавцем із субрахунків "Господарські матеріали на складі, передані в заставу" та "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі, передані в заставу" і обліковуються за субрахунками "Власні господарські матеріали на складі" та "Власні малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
Одночасно списується вартість активів з позабалансового рахунку N 9510 "Надана застава".
При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі", субрахунок "Власні господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі", субрахунок "Власні малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";
Кредит рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі", субрахунок "Господарські матеріали на складі, передані в заставу";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі",субрахунок "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі,передані в заставу"; одночасно:
Дебет рахунку
N 9900 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95";
Кредит рахунку
N 9510 "Надана застава".
8.3. Якщо банк-заставодержатель приймає від заставодавця майно на відповідальне зберігання, то облік його здійснюється за позабалансовим рахунком N 9501 "Застава, за якої предмет застави передається банку".
При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 9900 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95";
Кредит рахунку
N 9501 "Застава, за якої предмет застави передається банку". Облік заставленого майна, що не передається на відповідальне зберігання банку, здійснюється за позабалансовим рахунком N 9500 "Застава, за якої предмет застави залишається у заставника" та відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 9900 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95";
Кредит рахунку
N 9500 "Застава, за якої предмет застави залишається у заставника".
8.4. Порядок реалізації заставленого майна регламентується чинним законодавством.
При реалізації заставленого майна банк-заставодержатель здійснює проводку:
Дебет рахунків
N 9500 "Застава, за якої предмет застави залишається у заставника";
N 9501 "Застава, за якої предмет застави передається банку";
Кредит рахунку
N 9900 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95".
8.5. Якщо заставлене майно переходить у власність заставодержателя за ринковою ціною, здійснюється проводка:
Дебет рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";
Кредит рахунків
N позичковий рахунок;
N процентні доходи;
одночасно:
Дебет рахунків
N 9500 "Застава, за якої предмет застави залишається у заставника";
N 9501 "Застава, за якої предмет застави передається банку";
Кредит рахунку
N 9900 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95".
Заступник директора Департаменту-начальник управління методології бухгалтерського обліку комерційних банків М.I.Часник
Додаток N 1
до Інструкції з бухгалтерського обліку
запасів товарно-матеріальних цінностей
комерційних банків України
Приклади операції із бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей
Приклад N 1. Придбання запасу господарських матеріалів за національну валюту.
Банк придбав господарські матеріали в запас. У документах постачальника значиться:
відпускна ціна - 200 грн.
витрати на доставку - 20 грн.
до оплати - 220 грн.
В обліку будуть здійснені такі проводки:
|-----|------------------------------|--------------------|--------| |
Приклад N 2. придбання запасу господарських матеріалів за вільно конвертовану валюту.
Банк придбав господарські матеріали за вільно конвертовану валюту:
- ціна господарських матеріалів - 1000 $
- офіційний курс Національного банку України гривні до долара на дату передоплати - 2,85 $
- офіційний курс Національного банку України гривні до долара на дату оформлення митної декларації - 2,86 $
- офіційний курс Національного банку України гривні до долара на дату здійснення бухгалтерської проводки з оприбуткування господарських матеріалів - 2,88 $
В обліку будуть здійснені такі проводки:
|-----|------------------------------|--------------------|--------------| |
Приклад N 3. Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом ФІФО.
Згідно з рахунком запасів цінностей необхідно методом ФІФО обчислити вартість на складі на 1 грудня 1997 р.
|---------|----------|--------------|---------------------|--------| |
Вартість запасів на складі на 1 грудня 1997 р. оцінюється в 320 грн.
Приклад N 4. Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом середньозваженої вартості.
Згідно з рахунком запасів цінностей необхідно методом середньозваженої вартості обчислити вартість запасів на складі на 1 грудня 1997 р.
|----------|-------------|--------------|---------------------|--------| |
Вартість запасів на складі на 1 грудня 1997 р. оцінюється в 296 грн.
* У квітні середньозважена вартість одиниці запасів обчислюється таким чином:
В.Н.З.+ В.О.З. 300 (10 шт.х30 грн.) + 340 (10 шт.х34 грн.) 640 |
В.Н.З. - вартість наявних запасів;
В.О.З. - вартість отриманих запасів;
К.О.З. - кількість одиниць запасу.
** У жовтні середньозважена вартість запасів обчислюється таким чином:
В.Н.З. + В.О.З. 384 (12 шт. х 32 грн.) + 800 (20 шт. х 40 грн.) 1184 |
Приклад N 5. Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом ЛІФО.
За даними рахунку запасів цінностей необхідно методом ЛІФО обчислити вартість запасів на складі на 1 грудня 1997 р.
|----------|-------------|-----------------|----------------------|--------| |
Вартість запасів товарно-матеріальних цінностей на складі на 1 грудня 1997 р. оцінюється в 240 грн.
Приклад N 6. Видача зі складу в експлуатацію запасів господарських матеріалів.
Запаси господарських матеріалів на складі банку за станом на 2 червня 1997 р. становили:
|----------------|-------|---------------|-------------------|----------| |
Зі складу 2 червня 1997 р. видані в експлуатацію на різні потреби банку такі господарські матеріали:
|--------|-------------|-----------------|----------------------|-----------| |
* Розрахунок за середньозваженою вартістю.
У бухгалтерському обліку здійснюються проводки:
|-----|------------------------------|--------------------|--------------| |
Приклад N 7. Списання з балансу зіпсованих запасів господарських матеріалів.
Банк придбав товарно-матеріальні цінності в запас.
Первісна вартість цінностей 500 грн.
Під час зберігання цінності були пошкоджені й зіпсовані внаслідок стихійного лиха. Згідно з рішенням спеціально створеної комісії банку цінності підлягають списанню з балансу.
У бухгалтерському обліку будуть здійснені проводки:
|-----|------------------------------|--------------------|--------------| |
Приклад N 8. Обчислення доходу від реалізації запасів товарно-матеріальних цінностей методами ФІФО, середньозваженої вартості та ЛІФО.
Запаси цінностей банку в 1997 р. становили:
|----------------|---------------|-------------------|----------| |
Фактично за станом на 1 грудня банк мав запасів 2400 одиниць. Припустимо, що банк реалізував 30 листопада свої запаси за ціною 20 грн. за одиницю.
1. Визначаємо кількість одиниць реалізованих цінностей:
6800 одиниць - 2400 одиниць = 4400 одиниць.
2. Визначаємо вартість реалізованих одиниць цінностей:
20 грн. х 4400 одиниць = 88000 грн.
Розглянемо на прикладі застосування методу "перше надходження - перший видаток" (ФІФО).
Згідно з методом ФІФО цінності реалізовувались у такій послідовності:
|-----------|------------|---------------|-------------------|----------| |
Обчислюємо суму отриманого доходу від реалізації запасів товарно-матеріальних цінностей:
- реалізовано цінностей на суму (за розрахунками) - 88000
- вартість реалізованих цінностей (за первісною вартістю1800х9,0+1300х10,0+1200х12,0+100х14,0) - 45000
- дохід від реалізації (88000-45000) - 43000
Розглянемо на прикладі застосування методу середньозваженої вартості.
Знаходимо середньозважену вартість наявних цінностей до реалізації. Для цього вартість усіх цінностей необхідно розділити на їх загальну кількість, тобто:
82600 грн.: 6800 одиниць=12,14 грн.
Отже, банк отримає дохід:
- реалізовано цінностей на суму - 88000
- вартість реалізованих цінностей (4400х12,14) - 53416
- дохід від реалізації - 34584
Розглянемо нп прикладі застосування методу "останнє надходження - перший видаток" (ЛІФО).
Згідно з методом ЛІФО цінності реалізовувались у такій послідовності:
|-----------|------------|---------------|-------------------|----------| |
Розраховуємо суму отриманого доходу від реалізації товарно-матеріальних цінностей:
- реалізовано цінностей на суму - 88000
- вартість реалізованих цінностей (за первісною вартістю 2000х16,0+500х14,0+1200х12,0+700х10,0) - 60400
- дохід від реалізації (88000-60400) - 27600
Приклад N 9. Реалізація запасів господарських матеріалів за ціною, що перевищує первісну вартість.
Банк реалізовує запаси господарських матеріалів.
Первісна вартість господарських матеріалів, що реалізовуються, 10000 грн.
Ціна реалізації господарських обліку здійснюються - 10500 грн.
У бухгалтерському обліку здійснюються проводки:
|-----|------------------------------|--------------------|--------------| |
Приклад N 10. Реалізація запасів господарських матеріалів за ціною, що нижча від їх первісною вартості.
Банк реалізує запаси господарських метеріалів.
Первісна вартість господарських матеріалів, що реалізуються - 10000 грн.
Ціна реалізації господарських матеріалів - 8000 грн.
У бухгалтерському обліку здійснюються проводки:
|-----|------------------------------|--------------------|--------------| |
Приклад N 11. Безоплатне передавання запасів господарських матеріалів іншому банку.
Банк "Ракета" безоплатно передає запаси господарських матеріалів банку "Комета".
Первісна вартість господарських матеріалів - 100 грн.
Банк "Ракета" здійснює проводки:
|-----|------------------------------|--------------------|--------------| |
Приклад N 12. Безоплатне отримання в запас господарських матеріалів від іншого банку.
Банк "Комета" оприбутковує на склад господарські матеріали, безоплатно отримані від банку "Ракета".
Первісна вартість господарських матеріалів - 100 грн.
Банк "Комета" здійснює проводки:
|-----|------------------------------|--------------------|--------------| |
Приклад N 13. Безоплатне передавання та отримання господарських матеріалів між установами одного банку.
Головний банк передає господарські матеріали установі банку.
Первісна вартість господарських матеріалів - 1000 грн.
Установи банку здійснюють проводки:
|-----|------------------------------|--------------------|--------------| |
Додаток 2
до Інструкції з бухгалтерського обліку
запасів товарно-матеріальних цінностей
комерційних банків України
Схема
бухгалтерських проводок за операціями
з обліку запасів товарно-матеріальних цінностей
|-----|------------------------------|-----------------------------| |
* Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів.
** "Господарські матеріали на складі", субрахунок "Господарські матеріали на складі, передані в заставу".
*** "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі", субрахунок "Малоцінні та швидкозношувальні предмети на складі, передані в заставу".
Заступник директора Департаменту -начальник управління методології бухгалтерського обліку комерційних банків М.I. Часник
Схвалено
Постановою Правління Національного банку України
N 419 від 20.08.99 р.
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
за N 614/3907 від 10.10.99 р.
Рекомендації з обліку товарно-матеріальних цінностей
Ці рекомендації передбачаються обліковою політикою банку.
Рекомендації із складського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей
1. Складський облік запасів товарно-матеріальних цінностей здійснюється за наявності у банку відповідного приміщення складу.
Складський облік - це постійний сортовий, кількісний облік, який здійснюється за допомогою карток складського обліку матеріалів.
Записи в картках складського обліку матеріалів у кількісному виразі здійснюють матеріально відповідальні особи (завідувач складу, комірник) на підставі первинних прибутково-видаткових документів, що підтверджують рух цінностей і складаються у день здійснення операцій.
Після кожного запису визначається залишок цінностей цього номенклатурного номера.
2. Організується ведення складського обліку за кількістю та видами цінностей, що зберігаються, за місцем їх зберігання.
Одиницею обліку запасів товарно-матеріальних цінностей є окремий інвентарний предмет або група однорідних предметів (цінностей) однакового призначення згідно з відповідною номенклатурою товарно-матеріальних цінностей.
3. Важливою умовою правильної організації складського та бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей є їх правильне групування та розроблення номенклатури цінностей. Запаси товарно-матеріальних цінностей у банку розподіляються на запаси господарських матеріалів і запаси малоцінних та швидкозношуваних предметів. У межах кожної однорідної групи запаси товарно-матеріальних цінностей у свою чергу розподіляються за характерною для них ознакою (маркою, сортом, розміром). Ідентичність обліку запасів товарноматеріальних цінностей досягається за рахунок єдиної номенклатури, постійних шифрів, які проставляються на усіх документах, пов'язаних з обліком цінностей.
4. Наказом керівника банку призначається особа (особи), яка (які) відповідає за зберігання запасів товарно-матеріальних цінностей і з якою (якими) укладається договір про матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
5. У складських приміщеннях банку здійснюється зберігання запасів товарно-матеріальних цінностей, що надходять на склад, а також відпуск їх у експлуатацію чи реалізацію.
Керівником банку затверджується список службових осіб, яким надано право підписувати документи на отримання і видачу зі складу товарно-матеріальних цінностей.
6. Для отримання вантажів, посилок та інших цінностей, які прибувають на адресу банку та будуть оприбутковані на склад, працівнику банку видається доручення на отримання цінностей, підписане керівником та головним бухгалтером чи іншими, уповноваженими на це особами і засвідчене печаткою банку. Доручення реєструється у спеціальному журналі реєстрації доручень. У дорученні вказуються товарно-матеріальні цінності, що мають бути отримані. Працівник, який отримав товарно-матеріальні цінності згідно з дорученням, зобов'язаний не пізніше наступного дня після одержання цінностей подати до бухгалтерії документи про виконання доручення та передачу на склад товарно-матеріальних цінностей. (Порядок видачі доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей та їх видача за дорученням викладені в Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних доручень на одержання цінностей, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 N 99, з урахуванням змін і доповнень до неї.) Основними типовими документами щодо оприбуткування товарноматеріальних цінностей на склад є накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, приймальні акти тощо. На товарноматеріальні цінності, що надходять без супровідних документів, спеціально створеною приймальною комісією складається акт про приймання матеріалів. Для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей у разі внутрішньої передачі виписується накладна. Товарно-матеріальні цінності, що надходять на склад, перевіряються, встановлюється відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідним документам. Якщо усі отримані цінності відповідають необхідним вимогам, то комірник відображає отримані цінності у відповідних картках складського обліку матеріалів, а на документі приймання проставляє свій підпис та передає його в бухгалтерію для оприбуткування цінностей. Якщо є розбіжності кількості і якості з даними супровідних документів постачальника, приймальною комісією з обов'язковою участю матеріально відповідальної особи та представника постачальника або представника незацікавленої організації може складатись акт про приймання цінностей. Акт затверджується керівником банку чи уповноваженою на це особою, він є підставою для оприбуткування фактично прийнятих цінностей.
7. При дрібних купівлях товарно-матеріальних цінностей за готівку підзвітна особа зобов'язана здати цінності на склад, а комірник після прийняття цінностей на склад та відображення їх за відповідними картками складського обліку матеріалів на звіті про витрачені кошти на господарські матеріали (облікові документи, товарні чеки) повинен поставити відмітку про дату оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на склад та свій підпис.
8. Основними документами, що відображають видачу товарноматеріальних цінностей зі складу, є вимоги та накладні. Відпуск цінностей зі складу проводиться за письмовими вимогами, які складаються у трьох примірниках. На вимогах повинен бути зазначений дозвіл уповноваженої особи на видачу. Перший примірник вимоги надсилається до бухгалтерії з розпискою отримувача та підписом комірника. Другий - залишається на складі для списання виданих цінностей у видаток. Третій примірник видається на руки одержувачу цінностей. На загальну суму вимог складається меморіальний ордер для відображення видатку цінностей в обліку. Бухгалтерські проводки можуть проставлятися на вимогах, які потім використовуються як меморіальні ордери при списанні на витрати.
9. При автоматизованому веденні складського та бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей облік їх надходження та вибуття може здійснюватись згідно з розробленою банком програмою обліку.
Рекомендації стосовно первинних документів обліку запасів товарно-матеріальних цінностей
1. Аналітичний облік запасів товарно-матеріальних цінностей ведеться в картках складського обліку матеріалів, записи в яких здійснюються на кожну товарно-матеріальну цінність окремо або на групу однорідних цінностей. Ведення карток складського обліку матеріалів може здійснюватися автоматизовано або вручну. При цьому будь-яка форма ведення цього регістру має забезпечувати наявність усіх необхідних реквізитів і звірку аналітичного обліку із синтетичним на будь-яку дату.
2. Первинні документи з обліку запасів товарно-матеріальних цінностей складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, або з використанням виготовлених самостійно бланків, які мають обов'язково містити реквізити типових форм. (Накази Державного комітету статистики України від 21.06.96 N 193 "Про затвердження типових первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів", від 22.05.96 N 145 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів", від 27.07.98 N 263 "Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування" з урахуванням внесених змін і доповнень).
Рекомендації з інвентаризації запасів товарно-матеріальних цінностей
1. Для встановлення і приведення у відповідність даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю запасів товарноматеріальних цінностей у банках не рідше 1 разу на рік перед складанням річного звіту здійснюється інвентаризація господарських і малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі. Залишки товарноматеріальних цінностей мають бути перевірені протягом четвертого кварталу.
Інвентаризація також проводиться:
- у випадках, передбачених законодавством України;
- при зміні матеріально відповідальних осіб ( на день приймання-передавання справ);
- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, пошкоджень цінностей, за приписом судово-слідчих органів;
- у разі пожежі або стихійного лиха;
- у разі реорганізації чи ліквідації банку.
(Загальні питання порядку проведення інвентаризації визначені Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 N 69 із змінами і доповненнями до неї.)
2. Для проведення інвентаризації запасів товарно-матеріальних цінностей створюється інвентаризаційна комісія, персональний склад якої затверджується наказом керівника банку. До складу інвентаризаційної комісії входять керівники структурних підрозділів, головний бухгалтер або його заступник та інші досвідчені працівники, які добре знають об'єкти інвентаризації, ціни та первинний облік. Очолюється інвентаризаційна комісія керівником банку або його заступником.
У разі неповного складу інвентаризаційної комісії та відсутності матеріально відповідальних осіб інвентаризація не проводиться до вирішення питання щодо заміни відсутнього члена комісії.
3. До початку проведення інвентаризації всі прибуткові і видаткові документи щодо руху цінностей на складі мусять бути відображені в бухгалтерському обліку.
4. Наявність цінностей товарно-матеріальних запасів реєструється в інвентаризаційних описах товарно-матеріальних цінностей. Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному описі, зіставляються з обліковими даними про залишки тих же матеріальних цінностей. Після звірки даних описів із даними обліку встановлюються розбіжності, причини яких з'ясовуються.
Члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за достовірність даних, внесених до інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей. До опису забороняється вносити дані про залишки цінностей із слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.
5. При інвентаризації запасів товарно-матеріальних цінностей встановлюється не тільки їх наявність, але і фактичний стан, правильність зарахування до відповідної групи цінностей. Якщо при інвентаризації виявлено віднесення господарських матеріалів до розряду малоцінних та швидкозношуваних предметів чи навпаки, а також наявність предметів, щодо яких немає записів в облікових регістрах, то комісія з'ясовує, коли і за чиїм розпорядженням придбано (оплачено) такі цінності, з відображенням цих відомостей у протоколі засідання комісії та пропозицією про внесення змін до облікових даних. Оцінка цінностей, виявлених під час інвентаризації як такі, що не взяті на облік, проводиться згідно із ринковою вартістю з оформленням акта оцінки.
6. Запаси товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у заставі, видані у підзвіт тощо, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі актів, накладних, квитанцій та інших документів, які засвідчують приймання вказаних цінностей. На товарно-матеріальні цінності, що не придатні для використання, інвентаризаційні комісії складають окремі інвентаризаційні описи, які використовуються для складання актів на списання.
7. Товарно-матеріальні цінності , що надходять на склад під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису.
8. У разі тривалого проведення інвентаризації, товарноматеріальні цінності, як виняток, можуть відпускатися зі складу матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності вносяться до окремого інвентаризаційного опису.
9. Результати інвентаризації відображаються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії.
Протокол інвентаризаційної комісії має бути у 5-денний строк розглянутий і затверджений керівником банку.
10. Товарно-матеріальні цінності, що виявлені у надлишку, підлягають оприбуткуванню.
При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";
Кредит рахунку
N 6499 "Інші небанківські операційні доходи".
11. При списанні з балансу товарно-матеріальних цінностей внаслідок недостачі їх вартість враховується за рахунком N 3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку" для відшкодування збитків матеріально відповідальними особами.
При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку";
Кредит рахунків
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та у переробці";
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
12. У разі відшкодування вартості товарно-матеріальних цінностей здійснюється проводка:
Дебет рахунків
Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів;
Кредит рахунку
N 3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку".
13. Якщо винну особу не встановлено чи у позові про стягнення завданих збитків судом відмовлено, або позов про стягнення збитків задоволений частково і при цьому є невідшкодована частина збитків, здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 7499 "Інші небанківські операційні витрати";
Кредит рахунку
N 3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку".
Рекомендації з обліку форменого, спеціального одягу, взуття та спорядження
1. Банк згідно з діючим законодавством та встановленими нормами розробляє положення про порядок видачі форменого, спеціального одягу, взуття, спорядження та інших засобів індивідуального захисту.
2. Облік придбання предметів форменого та спеціального одягу, взуття і спорядження здійснюється аналогічно придбанню товарноматеріальних цінностей.
3. Предмети форменого та спеціального одягу, взуття і спорядження, незалежно від їх вартості, що знаходяться у складських приміщеннях банку для видачі працівникам банку, обліковуються за первісною вартістю за балансовим рахунком N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
4. Формений, спеціальний одяг, взуття і спорядження видаються певній категорії працівників, визначеній банком.
Формений одяг, взуття і спорядження
5. Видача предметів форменого одягу, взуття і спорядження зі складу працівникам апарату інкасації і відомчої охорони в бухгалтерському обліку відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 7400 "Основна і додаткова заробітна плата", субрахунок "Додаткова заробітна плата";
Кредит рахунку
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі". Одночасно облік виданого працівникові форменого одягу, взуття і спорядження може здійснюватись позасистемно в спеціальному журналі або картках, заведених на кожного працівника, де вказується прізвище та ініціали працівника, який отримав формений одяг; назва предметів одягу; дата їх видачі; кінцевий строк використання предметів (число, місяць, рік), розрахований згідно з нормами; вартість предметів. Списання предметів одягу здійснюється після закінчення строку використання без складання відповідних актів.
6. Формений одяг, взуття і спорядження можуть видаватись працівникам безоплатно в постійне користування і враховуватися за ними до закінчення строку використання цих предметів. Строк використання обмундирування вираховується з часу його видачі. Видане обмундирування після закінчення встановленого строку переходить у власність працівника і поверненню не підлягає. Видача нових предметів форменого одягу, взуття проводиться після закінчення установленого строку їх використання.
7. Якщо формений одяг, взуття і спорядження, видані працівнику, стали непридатними до закінчення встановленого строку використання не з його вини, то замість непридатних предметів можуть видаватись нові після складання відповідного акта про непридатність їх до використання.
8. Якщо формений одяг, взуття і спорядження стали непридатними або втрачені з вини працівника, чи при звільненні працівника за умови утримання з нього частини вартості форменого одягу, з нього може бути відшкодована їх вартість. Отримані суми відшкодування відображаються за рахунком N 6499 "Інші небанківські операційні доходи". В окремих випадках в погашення заборгованості може допускатись повернення предметів обмундирування, якими не користувалися.
Спеціальний одяг, взуття і інші засоби індивідуального захисту
9. Працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, що пов'язані з забрудненням чи виконанням їх у несприятливих умовах, може видаватись безоплатно, за встановленими нормами, затвердженими наказом установи банку з використанням відповідних галузевих норм, спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.
10. Видача працівникам зі складу предметів спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 7453 "Витрати на спецодяг та інші засоби захисту працівників";
Кредит рахунку
N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".
Одночасно облік виданих предметів спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівників здійснюється позасистемно в окремих журналах чи картках аналогічно обліку предметів форменого одягу, взуття та спорядження.
11. У разі дострокового зносу спеціального одягу і спеціального взуття не з вини працівника банк на підставі відповідного акта може замінити непридатні предмети на нові з відображенням їх вартості за рахунком N 7453 "Витрати на спецодяг та інші засоби захисту працівників".
Рекомендації з обліку запасів інкасаторських сумок для збирання виручки, мішків для перевезення та зберігання цінностей
1. У разі створення відомчої інкасації готівки та цінностей банк повинен мати відповідний запас інкасаторських сумок для збирання виручки та мішків для перевезення цінностей. Бухгалтерський облік складських запасів інкасаторських сумок для збирання виручки та мішків для перевезення і зберігання цінностей здійснюється за первісною вартістю за рахунком N 3400 "Господарські матеріали на складі". На складі банку можуть зберігатися тільки інкасаторські сумки та мішки для перевезення і зберігання цінностей, що не були в експлуатації.
Інкасаторські сумки для збирання виручки
2. Для забезпечення служби інкасації інкасаторськими сумками здійснюється їх видача зі складу банку у підзвіт начальнику (касиру) дільниці інкасації, відповідальному за їх схоронність під час експлуатації. При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці";
Кредит рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі".
3. Отримані зі складу начальником (касиром) дільниці інкасації інкасаторські сумки обліковуються службою інкасації позасистемно. Позасистемний облік інкасаторських сумок здійснюється в журналах чи картках окремо за кількістю виданих сумок обслуговуючим підприємствам та організаціям (надалі - підприємство), окремо - пошкоджених і зіпсованих та окремо - резерву для заміни зношених.
За прибутком картки "Інкасаторські сумки, закріплені за підприємством" записи здійснюються згідно з розписками в дорученні підприємства за отримання інкасаторських сумок. Доручення підприємств на отримання інкасаторських сумок зберігаються в окремій справі служби інкасації.
При видачі підприємствам інкасаторських сумок кожній сумці присвоюється постійний порядковий номер.
4. При розірванні договору на збирання грошової виручки інкасаторські сумки підлягають поверненню банку.
5. Балансова вартість загубленої чи зіпсованої інкасаторської сумки відшкодовується підприємством, за яким вона була закріплена. При оплаті підприємством вартості загубленої чи зіпсованої інкасаторської сумки її вартість списується з рахунку N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці". Одночасно загублена чи зіпсована інкасаторська сумка списується із карточки позасистемного обліку "Інкасаторські сумки, закріплені за підприємством".
6. Непридатні для користування інкасаторські сумки повертаються в банк та безоплатно обмінюються банком на нові. Повернені зношені сумки списуються за видатком в карточці "Інкасаторські сумки, закріплені за підприємством" і записуються за прибутком у карточці "Інкасаторські сумки зношені".
7. У міру накопичення непридатних для використання інкасаторських сумок, але не рідше одного разу на рік, інвентаризаційна комісія банку складає акт про загальну кількість зношених сумок із перерахуванням їх номерів. Після затвердження акта керівником банку (уповноваженою на це особою) інкасаторські сумки, що стали непридатними, списуються у видаток в карточці "Інкасаторські сумки зношені" і обліковуються в книзі позасистемного обліку майна для здавання в утиль. При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 7431 "Господарські витрати";
Кредит рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці".
Мішки для перевезення та зберігання цінностей
8. На складі банку зберігаються мішки, які не були в експлуатації.
9. Мішки, які використовуються для перевезення та зберігання цінностей (надалі - мішки), зберігаються під відповідальністю завідувача каси (старшого касира) або іншого касового працівника, відповідального за схоронність мішків, призначеного керівником банку.
10. Мішки повинні мати штамп банку.
11. Видача зі складу завідувачу каси (касиру) мішків відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці";
Кредит рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі".
12. Отримані у підзвіт мішки, в розрізі кожного виду, обліковуються відповідальною особою за їх схоронність позасистемно в книзі обліку мішкової тари за такою формою:
|------|------------|------------|------|-------------------|--------| |
У інкасатора, що отримав мішки, береться розписка та здійснюється відповідний запис у книзі обліку мішків за колонками 1, 4 та 5 зі зміною залишку в колонках 7 та 8 (без зміни загального залишку мішків за колонкою 9).
Отримані мішки мусять бути повернені інкасатором банкувідправнику. При поверненні мішків банку-відправнику інкасатору повертається отримана від нього розписка на одержані мішки і одночасно в книзі обліку мішків здійснюється запис про надходження мішків до банку за колонками 1, 2 та 3, у колонці 6 проставляється дата повернення та записуються нові залишки в колонках 7 та 8.
13. Якщо банк не може негайно повернути мішки, він повинен запросити дозвіл банку-відправника на затримку мішків. Банквідправник встановлює строк повернення мішків або надає необхідні до сплати розрахункові документи з указаною вартістю мішків.
14. Вартість загублених мішків вішкодовується особою, за якою вони були закріплені і з вини якої були втрачені. Отримані суми відшкодування відображаються за рахунком N 6499 "Інші небанківські неопераційні доходи".
15. Мішки, що прийшли в непридатність для використання за призначенням відсортовуються і зберігаються окремо від придатних мішків. Позасистемний облік мішків ведеться окремо за кількістю мішків, придатних для використання за призначенням, і окремо за кількістю пошкоджених та зіпсованих.
16. Непридатні для використання за призначенням мішки можуть бути відреставровані або використані для інших господарських потреб банку. Мішки, що потребують реставрації, видаються під тимчасову розписку і обліковуються до повернення в книзі позасистемного обліку. Мішки, які не можуть бути відреставровані або використані для господарських потреб банку, підлягають списанню в установленому порядку.
17. У міру списання або передачі для використання на господарські потреби мішків, непридатних для перевезення і зберігання цінностей, їх вартість списується з рахунку N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці" у кореспонденції з рахунком N 7431 "Господарські витрати". Одночасно мішки списуються за видатком у книзі позасистемного їх обліку.
Рекомендації з обліку сировини та продуктів
харчування об'єктів громадського харчування
1. Комплекс харчування банку може бути його структурним підрозділом і свою діяльність здійснювати відповідно до чинного законодавства України та Положення про комплекс харчування банку. Облік вартості майна комплексу харчування, продовольчих товарів, матеріальних цінностей та бухгалтерські операції, пов'язані з діяльністю комплексу харчування, здійснюються за внутрішньобанківськими рахунками в балансі операційного управління банку.
2. Витрати на утримання приміщення комплексу (поточний ремонт, освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання, паливо для приготування їжі тощо), заробітну плату працівників, транспортні витрати відображаються за відповідними рахунками витрат банку.
3. Оплата постачальникам за продовольчі товари і сировину, тару, транспортні витрати, постачальницькі націнки здійснюється з балансового рахунку N 3510 "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів". При цьому розрахунки за кожним постачальником відображаються в окремому журналі.
4. Вартість отриманих продуктів харчування з урахуванням транспортних витрат і постачальницьких націнок відображається за балансовим рахунком N 3400 "Господарські матеріали на складі", субрахунок "Товари і сировина на складі громадського харчування".
При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі",субрахунок "Товари і сировина на складі громадського харчування";
Кредит рахунків
N 3510 "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів";
N 3551 "Аванси працівникам банку на господарські витрати".
5. Видача зі складу громадського харчування комплексу харчування (кухня, буфет) сировини та продуктів харчування здійснюється на підставі вимог та оформляється відповідною накладною.
При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці", субрахунок "Товари у буфеті та у виробництві";
Кредит рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі", субрахунок "Товари і сировина на складі громадського харчування".
При складанні комплексом харчування вимог на відпуск сировини та продуктів харчування необхідно враховувати установлений норматив їх залишку.
6. Установою харчування складається калькуляція витраченої сировини згідно з нормами її вкладення на підставі відповідних рецептур страв і кількості їх реалізації.
7. Списання використаної сировини та продуктів харчування здійснюється за вартістю відпуску їх зі складу у виробництво на підставі звіту комплексу харчування про отримані продукти у підзвіт.
При цьому здійснюються проводки:
- при здачі касиром їдальні грошової виручки у касу операційного управління:
Дебет рахунку
N Каса операційного управління банку;
Кредит рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці", субрахунок "Товари у буфеті та у виробництві";
- при оплаті працівниками банку за харчування із застосуванням магнітної картки:
Дебет рахунку
N 2620 "Поточні рахунки фізичних осіб";
Кредит рахунку N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці", субрахунок "Товари у буфеті та у виробництві";
- у разі організації харчування делегацій, представників інших банків і фірм:
Дебет рахунку
N 7454 "Представницькі витрати";
Кредит рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці", субрахунок "Товари у буфеті та у виробництві".
8. У кінці місяця і на дату інвентаризації складається відомість залишків сировини та продуктів харчування на складі, яка представляється до бухгалтерії. Крім того, протягом місяця працівник складу щоденно або за два чи три дні, залежно від обсягу, представляє до бухгалтерії інформацію про надходження та вибуття сировини і продуктів харчування зі складу.
Рекомендації з обліку паливно-мастильних матеріалів,
автомобільних шин та агрегатів,
різних вузлів і деталей до комп'ютерів та інших машин
1. Вартість виданих зі складу паливно-мастильних матеріалів для експлуатації транспортних засобів здійснюється за кожним водієм автомобіля за рахунком N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці".
2. Використане пальне списується із особових рахунків водіїв на підставі шляхових листів у загальновстановленому порядку. В бухгалтерії згідно з шляховими листами за кожним автомобілем здійснюється облік автопробігу та кількість фактично використаного пального і його використання згідно з установленими нормами. Для обліку наявності та руху пального використовуються спеціальні картки, в яких указується марка автомобіля, заводський номер шасі (кузова), номер двигуна, державний номер автомобіля та прізвище водія.
(Норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 N 43.)
На працівників служби бухгалтерського обліку не може покладатися відповідальність за реєстрацію і видачу шляхових листів.
3. Видача автомобільних шин зі складу в експлуатацію відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 7420 "Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів";
Кредит рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі".
4. Облік автомобільних шин ведеться в порядку, передбаченому правилами експлуатації автомобільних шин, обов'язковими для всіх підприємств і організацій. На кожну автомобільну шину відкривається картка обліку роботи автомобільної шини, де вказується марка автомобіля, державний номер, прізвище водія та робиться відмітка про стан шини (нова, поновлена, була в експлуатації). Шини, які непридатні для подальшого використання, списуються згідно з актом причин експлуатаційних руйнувань.
(Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин затверджені наказом Міністерства транспорту України від 08.12.97 N 420.)
5. Облік автомобільних шин, що підлягають поновленню, ремонту чи здачі в утиль здійснюється у книзі позасистемного обліку.
6. Затрати на ремонт автомобільних шин в бухгалтерському обліку відносяться на рахунок N 3519 "Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку".
7. Отримані поновлені автомобільні шини оприбутковуються на склад, що відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
Кредит рахунку
N 3519 "Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку".
8. У разі заміни основних агрегатів автомобіля видача зі складу нових агрегатів та отримання на склад агрегатів, непридатних для подальшої експлуатації, здійснюється на підставі акта технічного стану автомобіля. Списання нових агрегатів автомобіля зі складу без одночасного оприбуткування на склад замінених агрегатів не допускається, за винятком непридатних для подальшого використання. Видача зі складу основних агрегатів для заміни в автомобілі відображається проводкою:
Дебет рахунків
N 4430 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за невведеними в експлуатацію операційними основними засобами";
N 4530 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за невведеними в експлуатацію неопераційними основними засобами" (капітальний ремонт автомобіля);
або:
N 7420 "Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів" (поточний ремонт автомобіля);
Кредит рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі".
Сума завершеного капітального ремонту автомобіля відноситься на збільшення його вартості. До капітального ремонту належать роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів (двигун з картером зчеплення у зборі; коробка передач, роздавальна коробка; гідромеханічна передача; задній міст (вісь); середній міст (вісь); передня вісь (міст); рульове керування; кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля; кузов автобуса; рама; підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида). До поточного ремонту автомобіля належать роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). Будь-який ремонт агрегатів є поточним ремонтом автомобілів.
(Наказ Міністерства транспорту України від 30.03.98 N 102 про затвердження "Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту".)
9. Придатні для подальшого ремонту замінені автомобільні агрегати оприбутковуються на склад за визначеною вартістю, що відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
Кредит рахунку
N 6499 "Інші небанківські операційні доходи".
10. Видача у підзвіт зношених автомобільних агрегатів для поновлення відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці";
Кредит рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі".
11. Витрати, пов'язані з ремонтом агрегатів, відносяться на збільшення їх вартості та відображаються за рахунком обліку їх видачі у підзвіт для поновлення. Отримані поновлені автомобільні агрегати оприбутковуються на склад, що відображається проводкою:
Дебет рахунку
N 3400 "Господарські матеріали на складі";
Кредит рахунку
N 3402 "Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці".
12. Непридатні для подальшої експлуатації замінені вузли та деталі до комп'ютерів та інших машин до часу їх реалізації як брухту рекомендується обліковувати позасистемно за кількістю або вагою. Придатні для поновлення замінені вузли та деталі пропонується обліковувати окремо в книзі позасистемного обліку для контролю за їх поновленням. Кількісний облік поновлених деталей здійснюється позасистемно