Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 6 від 27.06.86
м.Київ

Про практику застосування судами України законодавства
про протокольну форму досудової підготовки матеріалів

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму
Верховного Суду України
N 3 від 04.06.93
N 3 від 13.01.95
N 12 від 03.12.97 )

Обговоривши практику розгляду судами кримінальних справ, по яких проводилась досудова підготовка матеріалів по протокольній формі, Пленум Верховного Суду України відмічає, що суди в основному правильно застосовують законодавство про протокольну форму підготовки матеріалів кримінальних справ.

Разом з тим в роботі судів ще є недоліки, які зменшують ефективність застосування цього законодавства.

Не всі суди пред'являють належну вимогливість до якості матеріалів, що надходять від органів дізнання. Деякі суди порушують кримінальні справи за матеріалами досудової підготовки про злочини у справах, по яких повинно проводитись розслідування, не реагують на факти порушення органами дізнання встановленого законом десятиденного строку проведення досудової підготовки, а іноді й самі порушують строки розгляду справ, порушених за такими матеріалами. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Зобов'язати суди забезпечити неухильне виконання законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів кримінальних справ і вжити заходів до усунення недоліків, що є в цій роботі. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

2. Суди повинні ретельно перевіряти якість досудової підготовки матеріалів і приймати рішення про порушення кримінальної справи і віддання правопорушника до суду тільки у випадках, коли дані про особу правопорушника, місце, час, спосіб вчинення злочину, його мотиви і наслідки, інші істотні обставини, фактичні дані, що підтверджують наявність злочину і винність правопорушника, з'ясовані з достатньою повнотою і викладені у протоколі, складеному відповідно до вимог ст.426 КПК України ( 1003-05 ).

До протоколів про злочини, передбачені ч.1 ст.80, ст.148-3,ч.1 ст.155-6, ст.161, ч.1 ст.196-1, ч.1 і 2 ст.199 КК ( 2002-05 ), повинні приєднуватись всі матеріали про перше правопорушення, за яке правопорушник був підданий заходам адміністративного стягнення або громадського впливу, коли це передбачено законом. ( Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93, N 12 від 03.12.97 )

За наявності даних про те, що правопорушник зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, до протоколу повинен бути приєднаний медичний висновок, необхідний для вирішення питання про застосування до нього примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії.

3. Судам слід мати на увазі, що істотні порушення кримінально-процесуального закону при досудовій підготовці матеріалів є підставою для повернення їх для провадження дізнання чи попереднього слідства, зокрема, матеріали підлягають поверненню органу дізнання, коли:

- досудова підготовка матеріалів проведена про злочин, не передбачений ст.425 КПК України ( 1003-05 );

- правопорушник є неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама реалізувати своє право на захист, у справах яких відповідно до ст.111 КПК України ( 1002-05 ) провадження попереднього слідства є обов'язковим; ( Абзац третій пункту 3 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 13.01.95 )

- зібраних матеріалів недостатньо для розгляду справи у суді;

- є підстави для пред'явлення правопорушнику обвинувачення в злочині, про який досудова підготовка матеріалів не проводилась, або в злочині, у справі про який повинно проводитись дізнання чи попереднє слідство;

- є підстави для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, коли окремий розгляд справи про них неможливий;

- матеріали досудової підготовки не були пред'явлені правопорушнику для ознайомлення;

- зміст протоколу про обставини вчиненого злочину не відповідає вимогам ч.3 ст.426 КПК України ( 1003-05 ) або він не затверджений начальником органу дізнання чи не санкціонований прокурором або його заступником;

- орган дізнання застосував щодо правопорушника запобіжний захід;

- в ході досудової підготовки проведені не передбачені ст.426 КПК України слідчі дії (крім огляду місця вчинення злочину);

- правопорушник зник і місце знаходження його невідоме.

В постанові судді про повернення матеріалів досудової підготовки органу дізнання повинно бути зазначено, які саме додаткові обставини підлягають з'ясуванню, в чому полягають істотні порушення кримінально-процесуального закону і які слідчі дії необхідно виконати. ( Абзац дванадцятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

4. Вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, суд зобов'язаний перевірити, чи нема передбачених ст.6 КПК України ( 1001-05 ) підстав, що виключають провадження в кримінальній справі. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

5. Роз'яснити, що відповідно до ст.430 КПК України ( 1003-05 ) суддя своєю постановою одноособово приймає рішення про повернення матеріалів досудової підготовки органу дізнання для з'ясування істотних додаткових обставин, необхідних для порушення і розгляду кримінальної справи, про відмову в порушенні кримінальної справи, про застосування щодо правопорушника запобіжного заходу. ( Пункт 5 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

6. В постанові судді про порушення кримінальної справи і віддання правопорушника до суду відповідно до ст.430 КПК України повинно бути сформульоване обвинувачення з зазначенням місця, часу, способу вчинення, цілі, мотивів злочину, розміру заподіяної шкоди, інших наслідків злочину і статті кримінального закону, за якою особа віддана до суду. При цьому формулювання обвинувачення слід викласти так, щоб наперед не вирішити питання про винність правопорушника. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

7. Після вирішення питання про порушення кримінальної справи і віддання правопорушника до суду суддя одноособово зобов'язаний вирішити перелічені у ст.253 КПК України ( 1003-05 ) питання, пов'язані з підготовкою справи до розгляду в судовому засіданні.

Вилучені у правопорушника предмети і речі, які можуть бути засобами його викриття у злочині, відповідно до статей 78, 79 КПК України ( 1001-05 ) повинні бути визнані речовими доказами і приєднані до справи.

Якщо злочином особі заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, необхідно вирішити питання про визнання її потерпілою. Особа, визнана потерпілою, сповіщається про це з роз'ясненням права на ознайомлення з матеріалами справи. ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

8. Суди зобов'язані вживати заходів для забезпечення відшкодування збитків, завданих злочинами, зазначеними у ст.425 КПК України ( 1003-05 ). Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі пред'явити цивільний позов. Така особа повинна бути визнана цивільним позивачем.

Якщо цивільний позов не був пред'явлений, суд відповідно до ст.29 КПК України ( 1001-05 ) при постановленні вироку з власної ініціативи зобов'язаний вирішити питання про відшкодування матеріальних збитків, коли цього вимагає охорона державних чи громадських інтересів, а також у випадках, коли майнові збитки завдані особі, яка внаслідок безпорадного стану, залежності від обвинуваченого або з інших причин не може захистити свої законні інтереси.

9. Після порушення справи і віддання правопорушника до суду відповідно до вимог ст.255 КПК України ( 1003-05 ) суд повинен забезпечити учасникам судового розгляду можливість ознайомитись з матеріалами справи.

10. Звернути увагу судів на недопустимість будь-яких відступів від передбаченого законом порядку судового розгляду справ, порушених за матеріалами досудової підготовки по протокольній формі.

Необхідно суворо виконувати вимоги ч.3 ст.430 КПК України ( 1003-05 ) про вручення підсудному копії постанови судді про порушення справи і віддання до суду не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді. При несвоєчасному врученні зазначених документів справа відповідно до вимог ст.286 КПК України може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний. ( Абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

11. Судове слідство у справах про злочини, перелічені у ст.425 КПК України, починається з читання постанови судді про порушення кримінальної справи та віддання правопорушника до суду і відповідно до ст.275 КПК України провадиться по тому обвинуваченню, яке сформульоване у цьому процесуальному документі. ( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

12. Роз'яснити, що відповідно до ст. 431 КПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд вправі направити її для провадження дізнання чи попереднього слідства, якщо виникає необхідність з'ясування істотних додаткових обставин, які не можуть бути встановлені в судовому засіданні, або будуть виявлені істотні порушення кримінально-процесуального закону, допущені при досудовій підготовці матеріалів по протокольній формі.

13. Враховуючи, що застосування законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів дозволяє максимально наблизити призначення покарання до вчинення злочину і в більш короткі строки досягнути мети покарання, суди мають суворо додержуватись встановленого ст.431 КПК України строку розгляду справ про злочини, перелічені у ст.425 КПК України, і вимагати від органів дізнання додержання десятиденного строку досудової підготовки матеріалів цих справ.

14. Судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду України, іншим судам касаційної та наглядної інстанцій посилити нагляд за розглядом справ, по яких проводилась досудова підготовка матеріалів по протокольній формі, періодично вивчати і узагальнювати практику їх розгляду, вживати заходів до усунення недоліків і помилок. ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )