Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Про невідкладні заходи щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи

З метою прискорення економічних реформ та виведення економіки України з кризи:

1. Схвалити розглянуті Вищою економічною Радою Президента України, Радою регіонів при Президентові України та Кабінетом Міністрів України Невідкладні заходи щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи (додаються).

2. Кабінету Міністрів України взяти за основу положення Невідкладних заходів щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи при опрацюванні проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 18 серпня 1997 року
N 298/97-рп

Додаток
до Розпорядження Президента України
від 18 серпня 1997 року N 298/97-рп

Невідкладні заходи
щодо прискорення реформ і виведення
економіки України з кризи

1. Загальні положення

1. Вихідним принципом невідкладних заходів є прихильність курсу ринкових перетворень, визначеному в жовтні 1994 року. Заходи грунтуються на положеннях і висновках економічної стратегії Президента України "Шляхом радикальних економічних реформ", схваленої Верховною Радою України.

Неупереджений аналіз пройденого шляху свідчить, що основні завдання етапів лібералізації економіки та здійснення політики грошової стабілізації значною мірою себе вичерпали. Нині створено об'єктивні передумови переходу до етапу економічного зростання. Саме на вирішенні завдань цього етапу має бути зосереджено увагу органів державного управління, законодавчої та виконавчої влади.

Запропонована політика економічного зростання має класичну, визнану світовою практикою основу. Передбачається передусім іти шляхом, з одного боку, поглиблення грошової та макроекономічної стабілізації, з іншого суттєвого зниження податкового тиску на товаровиробника, його ефективного захисту, прискорення амортизаційного процесу.

Зниження податкового тиску на виробника та прискорення амортизації зможуть дати належний ефект лише за умови дальшої лібералізації економічної діяльності.

Здійснення всього комплексу передбачених політикою економічного зростання заходів має водночас на меті створення необхідних передумов для фінансової стабілізації. Вперше за останні роки ставиться питання про фінансову стабілізацію економіки на якісно новій основі - пріоритетності стабілізації фінансів низової ланки: підприємств та інших організацій, суб'єктів підприємницької діяльності.

Особливо гострою залишається ситуація з реальним збалансуванням Державного бюджету України. Нині дефіцит бюджету встановлено на максимально можливій позначці. Її потрібно знижувати. Для цього необхідні радикальні заходи щодо розширення бази оподаткування шляхом виведення значної частки економіки з "тіні". Водночас слід шукати шляхи більш економного та раціонального використання бюджетних асигнувань. Головне полягає в тому, щоб звести витрати до такого рівня, який здатна витримати держава.

Не має і не може бути альтернативи дальшому зниженню інфляції. Якщо хочемо досягти реального економічного зростання і стабілізувати життєвий рівень, маємо ставити перед собою завдання за будь-яких умов забезпечити дальше зниження темпів інфляції:

в 1997 році не вище 17 відсотків, у 1998 році - 10-12 відсотків.

У зв'язку з цим чи не найскладнішим завданням нового періоду економічного розвитку є органічне поєднання фінансової та грошової стабілізації. Йдеться про утвердження фінансової стабілізації в широкому розумінні, що передбачає, насамперед, зміцнення фінансів підприємств та організацій, домашніх господарств з одночасним зниженням інфляції, зменшенням дефіциту бюджету, подоланням платіжної кризи, дефіциту платіжного балансу, поліпшенням розрахунків за внутрішнім та зовнішнім боргами.

Здійснення наміченої політики неможливе в умовах неефективної системи управління. Потрібна зважена адміністративна реформа, яка охоплюватиме як центральні, так і місцеві органи влади.

Ключове питання - органічне поєднання політики економічного зростання та фінансової стабілізації з активною соціальною політикою. Ситуація в соціальній сфері не дозволяє відкладати її реформування на пізніші строки. Слід враховувати й те, що низький платоспроможний попит населення став нині основним стримуючим фактором виходу економіки з кризи. З огляду на це політика економічного зростання та фінансової стабілізації не може здійснюватися за рахунок скорочення соціальних видатків і дальшого падіння реальних доходів населення. Вона передбачає стабілізацію життєвого рівня з його наступним зростанням.

Реалізація невідкладних заходів щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи розрахована на дворічний термін. Вона передбачає узгодженість дій законодавчої та виконавчої влади. Цей документ носить узагальнюючий рамковий характер. Він не підмінює Програму діяльності Кабінету Міністрів України. Остання має базуватися на його основі.

II. Питання фінансової стабілізації

1. Ключовим питанням фінансової стабілізації є завершення протягом 1997 - 1998 років першого етапу податкової реформи. Її мета - зменшення кількості податків та спрощення податкового законодавства, забезпечення його стабільності, запровадження податкового заохочення інвестиційної діяльності, поетапне послаблення податкового навантаження на фонд заробітної плати (у 1998 році - не вище 40 відсотків, у 1999 році - 35 відсотків).

Кабінет Міністрів України має опрацювати і внести у невідкладному порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект про зміни та доповнення до Закону України "Про податок на додану вартість", збереження "нульової" ставки ПДВ на електроенергію для промислових підприємств та відновлення раніше діючого порядку щодо оподаткування операцій, товарів та послуг, що здійснюються за рахунок іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України, а також оподаткування поставок матеріалів та обладнання, що вноситься іноземним інвестором як внесок до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями.

Завдання полягає в тому, щоб підготувати все необхідне для прийняття Верховною Радою України в 1999 році Податкового кодексу України.

2. У проекті Державного бюджету України на 1998 рік має бути реалізовано завдання щодо дальшого поглиблення бюджетної реформи. Кабінет Міністрів України повинен опрацювати й затвердити протягом двох місяців своєю постановою концепцію бюджетної реформи.

Починаючи з 1998 року необхідно забезпечити перехід до середньострокового бюджетного та фінансового планування, виділення асигнувань окремо на витрати бюджету розвитку.

Слід раціоналізувати структуру видатків на розвиток соціальної сфери, оборони, національної безпеки, забезпечення правопорядку, удосконалити механізм фінансового забезпечення місцевого самоврядування. Кабінет Міністрів України має розробити та подати у встановленому порядку проект Закону України "Про місцеві податки та збори" з визначенням основних доходів та видатків місцевих бюджетів. У Державному бюджеті України на 1998 рік слід передбачити скорочення необгрунтованих пільг посадовим особам. Впродовж другого півріччя 1997 року і у 1998 році мають скоротитися на 25 відсотків адміністративні видатки. Соціальні пільги пенсіонерам та малозахищеним верствам населення повинні зберегтися.

3. Потрібно удосконалити механізм реалізації державного бюджету, забезпечити раціоналізацію структури покриття дефіциту бюджету, зменшення розмірів внутрішніх кредитних ресурсів, за рахунок яких здійснюється покриття дефіциту бюджету, скорочення рівня дохідності державних цінних паперів, а також рівня процентних ставок за кредитами шляхом поліпшення управління державним боргом. Починаючи з 1998 року слід дотримуватися розміру дефіциту державного бюджету, який би не перевищував обсяги фінансування капітальних вкладень.

Кабінет Міністрів України має посилити контроль за цільовим і ефективним витрачанням державних коштів, запровадити починаючи з 1998 року режим повного розподілення бюджетних коштів через Державне казначейство, забезпечувати прозорість реалізації бюджету. Необхідно впровадити порядок, за яким розміщення державних замовлень здійснюватиметься виключно на конкурсній основі.

Кабінет Міністрів України має внести в 1997 році на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про систему бухгалтерського обліку та звітності в Україні".

4. Кабінет Міністрів України разом з Державною податковою адміністрацією України мають здійснити протягом другого півріччя 1997 року комплекс заходів щодо удосконалення системи справляння податків. Має бути реформовано структуру податкової служби, завершено роботу по запровадженню ідентифікаційних номерів фізичних осіб та створенню загальнодержавної інформаційної бази платників податків шляхом запровадження єдиних реєстрів платників податків - фізичних та юридичних осіб.

Необхідно розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо декларування доходів та майна громадян, про встановлення матеріальної і кримінальної відповідальності за нецільове і надмірне витрачання бюджетних коштів, про введення відповідальності особистим майном власників, засновників та керівників суб'єктів підприємницької діяльності за несплату податків.

Кабінет Міністрів України має розробити та подати до 1 жовтня 1997 року на розгляд Президентові України проект Указу про впорядкування взаємозаліків по платежах до бюджету та фінансуванню з нього.

5. Кабінет Міністрів України має: забезпечити виконання встановленого правила, за яким витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, має здійснюватися на підставі затверджених кошторисів їх доходів та видатків;

розглянути не пізніше 1 жовтня 1997 року на своєму засіданні хід виконання Указу Президента України від 28 лютого 1997 року N 187 ( 187/97 ) "Про заходи щодо забезпечення наповнення Державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни";

розробити до 1 вересня 1997 року програму мобілізації додаткових грошових надходжень для проплати невідкладних потреб державного фінансування, що не забезпечуються бюджетними асигнуваннями.

III. Інноваційно-інвестиційна діяльність

1. Кабінету Міністрів України необхідно: опрацювати концепцію інноваційної політики в Україні, в якій мають бути визначені науково-технологічні пріоритети загальнодержавного рівня, механізми їх реалізації, позначені ключові "точки росту" економіки. Подати до 1 листопада на розгляд Президентові України проект відповідного Указу;

розробити галузеві програми реконструкції підприємств на 1997-2000 роки;

опрацювати протягом 1997 року науково-технічні програми розвитку енергетики та енергозбереження, визначити комплекс необхідних заходів, що мають забезпечити протягом трьох років зменшення внутрішніх витрат газу не менш як на 20 млрд. кубічних метрів. Опрацювати програму стимулювання нафтогазової промисловості України та структурної перебудови вугільної промисловості. Розробити програми збільшення транзитних перевезень зарубіжних вантажів через територію України всіма видами транспорту, а також програми комплексного забезпечення сільськогосподарського виробництва вітчизняною технікою, розвитку зернового господарства, льонарства, вирощування та переробки олійних культур та цукрових буряків.

2. Кабінет Міністрів України має здійснити заходи щодо стимулювання розвитку науки та науково-технічного прогресу, розробити і подати до 1 жовтня 1997 року проект Указу Президента України "Про заходи щодо посилення державної підтримки науки і науково-технологічної діяльності в Україні".

Починаючи з 1998 року в Державному бюджеті України витрати на наукові дослідження та розробки мають бути доведені до обсягу не менше 1,0 відсотка ВВП з їх поступовим зростанням до 1,7 відсотка ВВП у 2000 році.

Іноземні кредити, які надаються під гарантію Кабінету Міністрів України, мають спрямовуватися насамперед на придбання новітніх технологій та "ноу-хау".

З метою стимулювання експорту високотехнологічної продукції слід запровадити, починаючи з 1998 року, механізм звільнення експортерів високотехнологічної продукції від сплати податку з прибутку на приріст обсягів експортної продукції до попереднього року.

3. З метою створення сприятливого інвестиційного клімату, активізації інвестиційної діяльності, стимулювання структурних перетворень у економіці потрібно здійснити такі заходи:

а) Кабінет Міністрів України має:

- запровадити, починаючи з другого півріччя 1997 року, нову систему прискореної амортизації;

- утворити при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчу координаційну комісію по супроводженню інвестиційних проектів. Сформувати в Кабінеті Міністрів України інституціональний блок, відповідальний за сприяння розвитку інвестиційної діяльності;

- забезпечити посилення регулюючої ролі бюджету щодо активізації інвестиційної діяльності в державі, щорічне (починаючи з 1998 року) виділення централізованих капіталовкладень у розмірі не менше 0,5 відсотка ВВП, спрямування бюджетних коштів на фінансування державних цільових програм по структурній перебудові економіки, розвитку її пріоритетних галузей, сприяння пожвавленню виробничої діяльності;

- виділяти асигнування окремо на витрати бюджету розвитку, що формуються за рахунок коштів, які спрямовуються на фінансування централізованих капітальних вкладень, від приватизації майна державних підприємств, розміщення спеціального випуску державних цінних паперів та залучення іноземних кредитів; розміщення коштів бюджету розвитку серед виконавців робіт має здійснюватися на конкурсній основі переважно у формі довгострокового кредитування через уповноважені банки;

- передбачити створення у 1998 році лізингового фонду технічного розвитку сільського господарства, залучивши до цього фонду бюджетні асигнування в обсягах, визначених для закупок товарного зерна державними замовниками. Це можливо буде реалізувати, якщо відмовимося, починаючи з наступного року, від розміщення держзамовлення на зерно.

Використання фонду має здійснюватися: а) лише на придбання техніки; б) на засадах платності (до 50 відсотків кредитної ставки НБУ); в) зворотності (не пізніше 5 років); г) через уповноважені банки. Кошти Фонду мають бути звільнені від оподаткування.

Кабінет Міністрів України має:

- прийняти до 1 жовтня 1997 року відповідну постанову;

- здійснити додаткові заходи щодо пожвавлення діяльності промислово-фінансових груп, нагромадження та інвестування їх капіталу в економіку України. Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до відповідного закону України;

- опрацювати спільно із Світовим банком проекти іпотечного кредитування житлового будівництва, а також проекти позики на розвиток фінансового лізингу та спорудження високодохідних об'єктів міської інфраструктури;

- запровадити механізм визначення та постійного моніторингу інвестиційного рейтингу України та визначити відповідний центральний орган виконавчої влади, який здійснюватиме цю діяльність;

- вжити заходів до активізації діяльності, пов'язаної з приєднанням України до міжнародних конвенцій страхування інвестицій, захисту інвесторів тощо;

б) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні:

- розробити короткострокові регіональні програми інноваційно-інвестиційної діяльності. Перейти на систему формування річних завдань щодо залучення інвестицій. Встановити найважливіші для територій напрями інвестування, розробити систему місцевих пільг для інвесторів, які здійснюють пріоритетні проекти;

- передбачати, починаючи з 1998 року, під час підготовки проектів відповідних бюджетів збільшення видатків на фінансування капітальних вкладень;

в) Національний банк України має:

- оперативно розглянути пропозиції щодо відкриття в Україні відділень першокласних іноземних банків та створення комерційних банків за участю іноземного капіталу;

- розробити методичне та програмне забезпечення оцінки кредитних ризиків, пов'язаних з кредитуванням інвестиційних проектів на базі використання бухгалтерських документів за європейськими стандартами;

- запровадити механізм страхування інвестиційних ризиків комерційних банків та заохочення цих банків до надання довгострокових кредитів під інвестиційні проекти;

г) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку повинна:

- розробити та затвердити порядок випуску та обігу цінних паперів, емітентами яких є місцеві органи виконавчої влади;

- прискорити створення системи Національного депозитарію, інших елементів інфраструктури фондового ринку;

- забезпечити випереджаючий розвиток ринку корпоративних цінних паперів, концентрацію торгівлі цінними паперами на організованих ринках (фондових біржах та позабіржових торгових мережах), активізацію та розширення інструментарію власної політики держави на фондовому ринку, освоєння емісії середньо- і довгострокових цінних паперів з цільовим інвестиційним призначенням, дальший розвиток інфраструктури ринку (систем реєстрації власників, незалежних реєстраторів, розрахунково-клірингового механізму);

д) Кабінет Міністрів України разом з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку протягом поточного року мають підготувати пропозиції щодо участі в інвестиційному процесі інституціональних інвесторів (інвестиційних фондів, недержавних пенсійних фондів, страхових та інвестиційних компаній) з метою здійснення пілотних проектів за їх участю;

е) Національному агентству України з реконструкції та розвитку разом з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку вжити заходів щодо залучення коштів міжнародної технічної допомоги для створення інфраструктури фондового ринку.

IV. Прискорення приватизаційного процесу та посилення
керованості державним сектором економіки

1. Головне завдання - здійснення протягом 1997-1998 років конкретних заходів, які мають забезпечити прозорість приватизаційного процесу, перехід від сертифікатної до грошової приватизації, максимальне залучення до цього іноземних інвестицій, формування реального власника.

Для успішної реалізації цього завдання Кабінет Міністрів України разом з Фондом державного майна України мають забезпечити:

- подання на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо врегулювання питань приватизації земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти приватизації, а також під нові інвестиції;

- спрощення процедури та скорочення термінів приватизації стратегічно важливих промислових підприємств під інвестиційні зобов'язання;

- реформування власності та форм господарювання таких критично важливих галузей вітчизняної економіки, як енергетика, вугільна промисловість, машинобудування, житлово-комунальне господарство;

- прискорення приватизації об'єктів АПК, зокрема харчової та переробної промисловості, елеваторів;

- створення організаційно-правових умов приватизації об'єктів соціальної сфери;

- розроблення проекту Закону України "Про правонаступництво на майно загальносоюзних громадських організацій (союзів) колишнього Союзу РСР в Україні";

здійснення післяприватизаційної підтримки підприємств пріоритетних галузей за рахунок перерахування частки коштів, отриманих від продажу державного майна;

- розширення біржового продажу пакетів акцій підприємств, що приватизуються;

- здійснення продажу державних пакетів акцій інвестиційно привабливих підприємств на Українській фондовій біржі відповідно до вимог Указу Президента України від 27 лютого 1995 року N 146 "Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах";

- визначення переліку підприємств для аукціонного продажу їх пакетів акцій, що належать державі, на Українській фондовій біржі у кількості, необхідній для формування українського індексу цінних паперів;

- прийняття нормативних документів, які б нормативно врегулювали порядок розміщення акцій підприємств на іноземних фондових ринках;

- створення умов щодо залучення в ході приватизації підприємств пріоритетних галузей іноземних інвестицій, зокрема таких, як продаж іноземним особам контрольного пакету акцій, заснування з ними спільних підприємств, забезпечення державних гарантій страхування іноземних інвестицій, проведення процедур санації підприємств і реструктуризації боргів, запрошення на підприємства, що приватизуються за участю іноземних інвесторів, міжнародних менеджерів та фінансистів.

2. Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України мають здійснити ефективні заходи щодо поліпшення керованості державних підприємств. Для реалізації цього слід опрацювати й подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про управління державним майном та корпоративними правами держави.

Кабінетом Міністрів України має бути визначено у другому півріччі 1997 року перелік та правовий статус державних скарбничих підприємств.

Решта державних підприємств повинна бути перетворена у відкриті акціонерні товариства і переведена на режим корпоративного управління та господарювання. Має бути забезпечена можливість здійснення ними вторинної емісії акцій з продажем на фондовому ринку.

Потребує вдосконалення механізм управління акціями, що перебувають у державній власності. Цей механізм має передбачати можливість передачі на конкурсних засадах пакетів акцій підприємств, які не підлягають приватизації, в трастове управління приватним юридичним особам та комерційним банкам.

Обласні державні адміністрації мають отримати можливість брати участь у прийнятті рішень, які стосуються управління державною власністю і торкаються інтересів регіонального розвитку.

Слід здійснити додаткові заходи щодо підвищення відповідальності керівників державних підприємств за ефективне використання державного майна. При цьому особливу увагу необхідно приділити відповідальності керівників за несвоєчасну виплату заробітної плати, порушення фінансової дисципліни, невиконання договірних зобов'язань, використання державного майна не за призначенням.

В контексті цього завдання потрібно опрацювати й внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції стосовно змін та доповнень до статті 32 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) в частині законодавчого врегулювання прав міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення фінансового контролю за діяльністю державних підприємств і організацій, які належать до сфери їх управління.

3. Кабінет Міністрів України має здійснити ефективні заходи, спрямовані на прискорення земельної реформи. А саме:

- розробити та внести до 1 жовтня 1997 року на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до Земельного кодексу України ( 561-12 ) в частині приведення його у відповідність з Конституцією України ( 254к/96-ВР ), зокрема в питаннях утвердження ефективного механізму функціонування приватної власності на землю;

- забезпечити завершення до кінця 1997 року паювання земель в усіх колективних сільськогосподарських підприємствах;

- здійснити протягом 1997 року заходи щодо перетворення в колективні сільськогосподарські підприємства інших державних сільськогосподарських підприємств та провести паювання їх земель;

- провести протягом 1997 - першого півріччя 1998 року реформування державних, колективних та інших недержавних підприємств у господарські товариства, селянські (фермерські) господарства, приватні підприємства та інші суб'єкти господарювання на засадах поєднання переваг приватної власності на землю і майно та колективних форм організації праці та виробництва;

- завершити протягом 1997 року передачу присадибних ділянок у приватну власність громадян;

- сприяти виділенню у приватну власність земельних ділянок для житлового будівництва;

- створити систему реєстрації і обліку приватних земельних ділянок і земельних паїв у сільськогосподарських товариствах та забезпечити отримання селянами земельної ренти з них;

- спростити механізми виходу селян з колективних сільськогосподарських підприємств із своїм земельним і майновим паєм, забезпечити при виході з відповідних підприємств двох і більше власників земельних паїв виділення їм земельних ділянок єдиним масивом;

- забезпечити розширення інформування населення з питань змісту та ходу реформування АПК.

V. Стимулювання малого бізнесу

1. З метою стимулювання малого підприємництва Кабінет Міністрів України має здійснити такі заходи:

- внести у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого запровадження, починаючи з 1998 року, податкового стимулювання діяльності малого підприємництва, насамперед у пріоритетних сферах матеріального виробництва, звільнення від оподаткування частини їх прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансування;

- вирішити питання щодо усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних бар'єрів, які обмежують можливості утворення малих підприємств, їх діяльності та розвитку;

- забезпечити використання іноземних кредитних ліній та грантів для фінансування цільових програм розвитку малого підприємництва;

- забезпечити створення мережі інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва, організацію підготовки та перепідготовки кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів та технопарків, впровадження лізингових операцій в різних галузях народного господарства;

- здійснити комплекс профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення надійного захисту підприємництва від злочинних посягань та зловживань з боку посадових осіб;

- розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України "Про державну підтримку малого підприємництва", "Про правовий захист приватної власності", "Про лізинг"; проект Концепції державної політики щодо розвитку в Україні малого підприємництва.

2. Кабінет Міністрів України разом з Національним банком України мають розробити механізми спеціального кредитування малого підприємництва комерційними банками:

- надання державних гарантій комерційним банкам, що видають кредити під цільові програми підтримки малого підприємництва, у вигляді високоліквідних державних боргових зобов'язань;

- створення страхового фонду кредитування малих підприємств з віднесенням на собівартість витрат комерційних банків, пов'язаних з формуванням цього фонду;

- пільгового оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредитування малих підприємств.

3. Державному комітету України з питань розвитку підприємництва разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями забезпечити опрацювання в кожному регіоні комплексних програм розвитку малого підприємництва на період до 2000 року.

VI. Стимулювання іноземних інвестицій

1. З метою пожвавлення процесу залучення іноземних інвестицій Кабінету Міністрів України разом з Національним агентством України з реконструкції та розвитку слід здійснити такі заходи:

- максимально спростити процедури, що регламентують взаємовідносини в галузі залучення іноземних інвестицій;

- затвердити перелік об'єктів інвестування, що мають стратегічне значення для розвитку економіки України та є привабливими з точки зору строків окупності. Практикувати проведення міжнародних тендерів по залученню іноземних інвестицій у ці об'єкти;

- розробити механізми участі нерезидентів в операціях на вторинному ринку цінних паперів;

- здійснити систему заходів щодо стимулювання іноземних інвестицій в об'єкти АПК;

- запровадити механізм визначення та постійного моніторингу інвестиційного рейтингу України. Створити на правах суб'єкта підприємницької діяльності за участю кредитів Світового банку Центр моніторингу інвестиційного клімату в Україні;

- здійснити протягом 1997-1998 років систему заходів щодо розвитку інвестиційно-клірингового співробітництва, в межах якого можливо запроваджувати передекспортне фінансування обігових коштів, пошук додаткових інвестицій;

- забезпечити заснування впродовж 1997-1998 років спеціальних (вільних) економічних зон "Закарпаття", "Інтерпорт-Ковель", "Азов'я", "Манганарі", на території Великої Ялти тощо. Внести на розгляд Верховної Ради України проекти відповідних законодавчих актів.

2. Кабінет Міністрів України має опрацювати і внести на розгляд Верховної Ради України такі проекти законодавчих актів:

- про зміни та доповнення до Земельного кодексу України ( 561-12 ) стосовно надання іноземному інвестору права власності на земельну ділянку під розміщення підприємства, а також можливості продажу йому об'єктів приватизації разом із земельними ділянками;

- про зміни та доповнення до Закону України "Про режим іноземного інвестування" ( 55-93 ), що передбачатимуть звільнення від ввізного мита іноземних інвестицій у вигляді устаткування, обладнання, що вносяться до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями;

- про зміни до Закону України "Про державне мито" ( 1994-12 ) в частині зменшення державного мита за нотаріальне посвідчення договорів застави;

- про відновлення пільг спільним підприємствам виробничої сфери з іноземними інвестиціями, зареєстрованим до 1 січня 1995 року;

- про врегулювання відносин щодо залучення іноземних інвестицій в розробку корисних копалин, визначення прав власності під відповідними об'єктами інвестування;

- про амністію недекларованих доходів, що будуть повернені з-за кордону та вкладені в комерційні банки України.

VII. Зміцнення банківської системи

1. Кабінет Міністрів України та Національний банк України мають здійснити впродовж другого півріччя 1997 року такі заходи:

- розробити та внести у встановленому порядку законопроекти "Про валютне регулювання", "Про фонд страхування вкладів фізичних осіб", "Про банківські електронні платежі", "Про кредит", "Про банківську таємницю", "Про банкрутство банків", "Про зміни та доповнення до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- опрацювати механізм створення в Україні надійної системи страхування депозитів населення, розміщених у комерційних банках, створення за рахунок власних коштів комерційних банків, бюджетних коштів та кредитів міжнародних фінансових організацій Фонду страхування депозитних вкладів фізичних осіб;

- розробити схему банківського обслуговування казначейської системи касового виконання Державного бюджету України;

- розробити систему заходів, спрямованих на активізацію довгострокового кредитування, прийняти або внести у встановленому порядку проекти відповідних нормативних актів. Запровадити практику надання комерційним банкам урядових гарантій з довгострокового кредитування особливо важливих проектів;

- вирішити питання щодо запровадження єдиного реєстру застав;

- сприяти створенню в Україні промислово-фінансових груп із залученням банківського капіталу, в т.ч. іноземного;

- розробити положення про обіг казначейських векселів;

- забезпечити створення в Україні спеціалізованих банківських установ, зокрема для іпотечного і житлового кредитування;

- розробити узгоджений механізм погашення заборгованості держави комерційним банкам, зокрема кредитів, наданих комерційними банками за рішеннями державних органів влади;

- вжити заходів щодо впорядкування перевірок комерційних банків України відповідними контролюючими органами;

- розглянути питання про впорядкування системи охорони банківських установ та передачу функції інкасації комерційним банкам і вжити відповідних заходів;

- розробити та здійснити заходи, спрямовані на підвищення ліквідності акціонерних банків "Промінвестбанк", "Україна", "Укрсоцбанк".

2. Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Національний банк України та Ощадний банк України мають розробити до 1 листопада 1997 року програму структурної перебудови Ощадного банку України, передбачивши, зокрема, його акціонування зі збереженням контрольного пакету акцій за державою.

3. Національний банк України повинен:

- вжити невідкладних заходів щодо реорганізації системи банківського нагляду, удосконалення методики оцінки якості активів банків, їх ліцензування, розширення сфери аудиту відповідно до міжнародних стандартів;

- забезпечити здійснення до 1 квітня 1998 року переходу банківської системи України на міжнародні стандарти банківського обліку і звітності;

- розробити стандарти банківського аудиту та здійснити невідкладні заходи щодо забезпечення прозорості діяльності банків, удосконалення змісту та забезпечення відкритості банківської статистики відповідно до міжнародних стандартів.

VIII. Заходи, спрямовані на подолання платіжної кризи

1. Першоосновою подолання платіжної кризи має стати погашення всіх видів бюджетної заборгованості, зокрема заборгованості з заробітної плати, пенсій, стипендій, інших асигнувань. У зв'язку з цим Кабінет Міністрів України має:

- розробити в місячний строк механізми та графіки погашення такої заборгованості, використовуючи для цього не лише бюджетні кошти, а й запозичені ресурси, казначейські векселі тощо;

- удосконалити механізм сплати ПДВ з імпортних товарів шляхом подачі податкового векселя.

2. Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України мають розробити та здійснити невідкладні заходи щодо погашення боргів державних підприємств. Кожне галузеве міністерство та інший центральний орган виконавчої влади мають опрацювати конкретні плани реалізації цього завдання. Це передбачає:

- реструктуризацію державних підприємств з метою позбавлення основного виробництва від нерентабельних структур з наступним продажем останніх;

- погашення або пролонгацію простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості стратегічно важливих підприємств за рахунок продажу державного майна через позабюджетний Державний фонд приватизації;

- примусове погашення дебіторської заборгованості стратегічно важливих підприємств, утвореної недержавними споживачами, переведення цих боргів державі під заставу майна боржників або продаж частки їх майна на аукціонах;

- передачу у власність основному кредитору (за його згодою і у випадках, не заборонених законодавством) відповідної частки державного пакету акцій або передачу йому в довірче управління на визначений строк з відповідним відстроченням строку сплати боргу або його анулювання;

- врахування заборгованості підприємства, що приватизується, перед стратегічним інвестором, який виграв на конкурсах чи аукціонах право на купівлю пакету акцій підприємства, при оплаті ним такого пакету акцій;

- виставлення на продаж об'єктів соціально-культурного призначення за погодженням з місцевими органами виконавчої влади;

- подання у виняткових випадках пропозицій щодо переведення боргових зобов'язань державних підприємств на державний борг.

3. Кабінет Міністрів України має здійснити у невідкладному порядку заходи щодо вдосконалення механізму процедури банкрутства. Це передбачає розроблення нормативно-правових документів, які стосуються:

- застави майна, включаючи основні засоби виробництва та приватизовані земельні ділянки;

- використання акцій господарських товариств як застави при отриманні комерційних банківських кредитів;

- порядку емісії облігацій державними і недержавними підприємствами та господарськими товариствами;

- викупу господарськими товариствами випущених ними облігацій чи виданих векселів за рахунок акцій свого товариства.

4. Кабінет Міністрів України разом з Національним банком України мають опрацьовувати:

- механізм консолідації боргів підприємств з дальшою їх заміною кредитами банків, надання банкам права на трастове управління пакетами акцій державних підприємств в обмін на покриття їхніх боргів шляхом проведення закладних аукціонів;

- механізм удосконалення платіжних операцій, зокрема здійснення системи заходів, спрямованих на скорочення обсягів бартеризації обміну, демонополізації ринків газу, електроенергії та сільськогосподарських товарів, де рівень бартеризації найвищий;

- проект Закону України "Про платежі в Україні" з урахуванням пропозицій, що надійшли під час його розгляду Верховною Радою України в першому читанні.

IX. Дерегуляція економіки

З метою дерегуляції економіки, виведення її з "тіні", стимулювання підприємництва, подолання корупції та бюрократизму Кабінет Міністрів України має здійснити такі заходи:

1. До 1 жовтня 1997 року переглянути і реформувати вимоги щодо ліцензування підприємництва, визначити види діяльності, ліцензування яких слід скасувати, вдосконалити ліцензування решти видів діяльності згідно з уніфікованими стандартами, оприлюднити механізм ліцензування.

2. До 1 жовтня 1997 року переглянути і реформувати процедуру реєстрації підприємств шляхом запровадження єдиної служби реєстрації та єдиного реєстраційного документа, обов'язкового для всіх адміністративних органів та установ. Передбачити встановлення п'ятиденного терміну розгляду заяв на реєстрацію.

Встановити персональну відповідальність посадових осіб, які порушують встановлену процедуру реєстрації.

Підготувати та внести до 1 жовтня 1997 року проект Указу Президента України "Про впорядкування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності в Україні".

3. Завершити протягом 1997 року роботу по підготовці проекту Митного кодексу України. Переглянути і реформувати вимоги щодо митного оформлення і операцій зовнішньої торгівлі. Здійснити систему заходів щодо спрощення процедур митного контролю з одночасним забезпеченням їх прозорості. Удосконалити процедуру оскарження дій посадових осіб та механізм персональної відповідальності посадових осіб, які припускаються зволікань та порушень правил митного забезпечення відповідних операцій.

4. Вирішити у встановленому порядку питання щодо лібералізації та зняття необгрунтованих обмежень фінансових операцій, зокрема:

- надання права фізичним та юридичним особам відкривати більше одного банківського рахунку;

- скасування картотеки (режиму безспірного стягнення та безакцентного списання коштів з банківських рахунків);

- скасування ліцензування кредитів, що надаються суб'єктам господарювання України без гарантій Кабінету Міністрів України та місцевих рад;

- розширення сфери застосування фіксованих податків;

- переведення оподаткування підприємців та фермерів на єдиний фіксований податок.

5. Переглянути і реформувати майнові обмеження, зокрема щодо придбання і оренди виробничих приміщень, землі та житлових приміщень, використання останніх у комерційних цілях. Забезпечити утворення в Україні єдиного реєстру рухомого і нерухомого майна.

6. До 1 листопада 1997 року переглянути і реформувати порядок проведення державними органами перевірок та інспекцій підприємницької діяльності. Обмежити кількість планових перевірок однією на рік. Визначити порядок, за яким для проведення додаткових перевірок потрібно отримати дозвіл керівника вищестоящої перевіряючої організації. Встановити персональну відповідальність посадових осіб за порушення порядку перевірок.

7. Реалізувати заходи щодо лібералізації внутрішніх ринків газу, електроенергії, зерна, реструктуризації монопольних утворень у галузі залізничного транспорту та зв'язку. Кабінет Міністрів України має прийняти в третьому кварталі 1997 року постанови щодо реструктуризації ДАК "Хліб України", приватизації "Украгротехсервісу" та "Укрресурсів" (на їх базі слід створити по 5-6 конкуруючих компаній). Подати до 1 жовтня 1997 року проект Указу Президента України "Про врегулювання діяльності аграрних бірж України".

8. Вирішити питання лібералізації цін на вугілля.

9. Опрацювати заходи щодо дальшого поглиблення лібералізації зовнішньоекономічної діяльності (поетапного скасування експортного мита, системи індикативних цін на експорт, зокрема індикативних цін на живу худобу та шкірсировину, запровадження міжнародних і європейських стандартів та процедур сертифікації товарів, забезпечення недискримінаційного характеру цих процедур тощо).

10. Здійснити протягом вересня-жовтня 1997 року комплексну перевірку двох областей України щодо дотримання нормативних актів, які регулюють підприємницьку діяльність. Результати перевірок розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України та прийняти відповідні рішення.

11. Доручити Міністерству юстиції України узагальнити судову практику розгляду справ про порушення прав громадян на підприємницьку діяльність.

Узагальнити практику розгляду арбітражних справ з питань підприємницької діяльності. Підготувати пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з метою зменшення ставки державного мита позовних з заяв майнового характеру, що розглядаються арбітражними судами.

Підготувати проект Закону України "Про дерегуляцію економіки в Україні".

12. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України посилити нагляд за дотриманням керівниками державних установ і організацій чинного законодавства та нормативних актів з питань розвитку підприємницької діяльності.

X. Невідкладні заходи соціальної політики

Протягом 1997-1998 років Кабінет Міністрів України повинен розробити та здійснити комплексну систему невідкладних заходів соціальної політики, яка має передбачати:

1. Шляхи погашення заборгованості з заробітної плати та пенсій:

а) заходи щодо ліквідації заборгованості з заробітної плати підприємств і організацій:

- має бути запроваджено режим примусового першочергового нарахування заробітної плати з виручки, включаючи валютну виручку, а також майнової відповідальності підприємств та інших організацій державної форми власності за невиплату нарахованої заробітної плати, передбачивши можливість аукціонного продажу їх основних фондів;

- керівників державних підприємств і голів правлінь акціонерних товариств, які протягом серпня-грудня 1997 року не погасять заборгованість із заробітної плати, а також не виконуватиму примусовий порядок першочергового нарахування заробітної плати, буде звільнено з роботи;

- заборгованість із заробітної плати на підприємствах, що приватизуються, за станом на момент початку приватизації може бути частково погашено за рахунок коштів від продажу майна цих підприємств в ході приватизації;

- на розгляд Верховної Ради України має бути внесено законопроект, за яким підприємствам і організаціям всіх форм власності, що мають відповідну заборгованість, заборонятиметься підвищення тарифних ставок і окладів до погашення заборгованості з заробітної плати;

б) заходи щодо погашення бюджетної заборгованості:

- має бути забезпечено стовідсоткове фінансування поточних виплат заробітної плати працівникам бюджетних установ і організацій та виплат пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;

- Кабінет Міністрів України має розробити узгоджені з профспілками реальні (за джерелами фінансування) графіки погашення заборгованості з заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;

- на погашення заборгованості та здійснення поточних виплат заробітної плати має спрямовуватися не менше 75 відсотків коштів підприємств, установ і організацій, що фінансуються з бюджету;

- Кабінет Міністрів України має підготувати та внести до Верховної Ради України проект законодавчого акта про першочергове спрямування дотацій та субвенцій, що надаються з Державного бюджету України, на погашення заборгованості з заробітної плати працівникам установ і організацій, що фінансуються з бюджету, та інших соціальних виплат населенню;

в) з метою посилення відповідальності посадових осіб за затримки виплат заробітної плати слід передбачити:

- подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного кримінального і адміністративного законодавства, маючи на увазі посилення кримінальної та адміністративної відповідальності за нецільове використання коштів, які призначаються на виплату заробітної плати, стипендій, інші соціальні виплати;

- Генеральній прокуратурі України рекомендується: посилити нагляд за дотриманням керівниками установ і організацій, що фінансуються з бюджету, встановленого порядку використання бюджетних коштів, що спрямовуються на виплату заробітної плати, стипендій, інші соціальні виплати, з метою запобігання випадкам їх нецільового використання та вжити відповідних заходів;

- Міністерство юстиції України має узагальнити судову практику розгляду справ про порушення прав громадян на оплату праці, одержання соціальних виплат, зокрема з метою виявлення причин, пов'язаних з нецільовим використанням бюджетних коштів на такі цілі, та внести пропозиції щодо усунення причин, що призводять до таких порушень;

- профспілковим організаціям пропонується посилити контроль за виконанням колективних договорів (угод) щодо своєчасного погашення заборгованості з заробітної плати працівникам підприємств та інших організацій всіх форм власності.

2. Заходи щодо вдосконалення системи заробітної плати передбачають:

- здійснення, починаючи з 1998 року, реформи системи виплати заробітної плати, її органічну залежність від результатів виробництва, забезпечення зростання частки доходів населення в структурі ВВП. З цією метою має бути забезпечено:

- поетапну (до кінця 1999 року) реалізацію статті 43 Конституції України щодо права громадян на мінімальну заробітну плату, не нижчу за рівень межі малозабезпеченості;

- здійснення відповідно до рекомендацій МОП поступового (протягом п'яти років) підвищення мінімальної заробітної плати до рівня 60 відсотків середньої заробітної плати у народному господарстві;

- поступовий (починаючи з 1999 року) перехід до погодинної системи оплати праці із застосуванням мінімального рівня погодинної заробітної плати;

- вдосконалення нової системи міжвідомчих та міжкваліфікаційних співвідношень оплати праці в бюджетній сфері.

3. З 1998 року передбачається розпочати пенсійну реформу Головна мета реформи - перехід до страхової соціальної пенсійної системи.

Має бути встановлено три види пенсій:

- трудова - за рахунок пенсійних страхових внесків, а для певних категорій працівників - з державного бюджету;

- соціальна - фінансуватиметься з державного та місцевих бюджетів;

- додаткова - за рахунок недержавного пенсійного страхування.

Пенсійна реформа має здійснюватися:

- поетапно (орієнтовно до 2000 року);

- на основі дотримання конституційного принципу, за яким будь-які нововведення не можуть погіршувати існуючий стан пенсійного забезпечення населення.

Перший етап (протягом 1998 року) передбачає розмежування джерел пенсійного забезпечення й запровадження персоніфікованих карток працівників замість трудових книжок.

Другий етап (до 2000 року) пов'язаний з поступовим наближенням пенсій до рівня межі малозабезпеченості та поглибленням диференціації їх розмірів залежно від трудового внеску та стажу.

4. Заходи щодо регулювання зайнятості населення Відповідно до Державної програми зайнятості населення на 1996-2000 роки має бути здійснено комплекс невідкладних заходів щодо працевлаштування вивільненої робочої сили в процесі реструктуризації підприємств, зокрема підприємств вугільної промисловості, перепідготовки вивільнених працівників, набуття ними суміжних професій;

Кабінет Міністрів України має внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо квотування робочих місць і розширення можливостей гарантованого працевлаштування інвалідів, які мають трудові рекомендації, осіб, звільнених з місць позбавлення волі, а також щодо сприяння зайнятості випускників загальноосвітніх шкіл, професійних училищ, вищих та середніх навчальних закладів;

реалізовуватимуться заходи, спрямовані на забезпечення необхідного фінансування виплат по безробіттю, організаційне зміцнення служб зайнятості;

з метою сприяння міграційним процесам у країні на розгляд Верховної Ради України має бути внесено законопроект щодо ліквідації в Україні режиму паспортної прописки;

протягом третього кварталу 1997 року в кожному регіоні мають бути розроблені програми зайнятості населення до 2000 року.

5. Заходи щодо перебудови житлової політики У 1997 році Кабінет Міністрів України має розробити і представити на розгляд Верховної Ради України Державну програму забезпечення громадян України житлом, проект нового Житлового кодексу України, а також проект Закону України про іпотеку. Протягом третього кварталу 1997 року слід прийняти постанови Кабінету Міністрів України про створення спеціалізованої кредитної установи з іпотечного кредитування та про порядок надання кредитів та субсидій громадянам на будівництво і придбання житла.

Впродовж 1998-2000 років слід передбачити здійснення житлово-комунальної реформи, метою якої є створення конкурентного середовища в житлово-комунальній сфері, поліпшення якості відповідних послуг.

Протягом 1997 року потрібно заморозити ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги. Перехід до повного відшкодування населенням вартості житлово-комунальних послуг має здійснюватися разом з проведенням житлово-комунальної реформи поетапно (протягом 3-5 років), одночасно з поліпшенням якості житлово-комунальних послуг, та шляхом передачі права встановлення квартплати та комунальних тарифів регіонам.

Слід вжити заходів щодо вдосконалення системи надання населенню житлових субсидій.

Потрібно здійснити заходи, спрямовані на підвищення відповідальності споживачів за користування житлово-комунальними послугами, скасування пільг в оплаті житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян, які користуються ними за професійною ознакою. Необхідно запровадити економічні стимули створення товариств співвласників багатоквартирних житлових будинків.

6. Інші невідкладні заходи соціальної політики Кабінет Міністрів України повинен:

а) опрацювати до кінця 1997 року систему заходів, спрямованих на вдосконалення механізму адресності в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення, інвалідам та багатодітним сім'ям. Подати до З1 грудня 1997 року проект Указу Президента України з цього питання;

б) розпочати з третього кварталу 1997 року погашення втрачених населенням заощаджень, знецінених в результаті інфляції;

в) гарантувати проведення індексації заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат за умови досягнення законодавчо встановленого рівня інфляції;

г) забезпечити збереження існуючого рівня бюджетних видатків на розвиток медицини, освіти, науки. В міру виходу економіки з кризи ці асигнування мають поступово зростати. Слід запровадити з 1998 року місцевий шкільний податок. Потрібно прийняти постанову Кабінету Міністрів України щодо переведення на госпрозрахункові принципи діяльності окремих об'єктів культури, освіти та охорони здоров'я;

д) розробити механізми, спрямовані на стимулювання соціальних інвестицій недержавним сектором економіки, їх випереджаючий розвиток у структурі соціальних видатків, запровадження системи платних соціальних послуг для високооплачуваних верств населення;

е) ключовим принципом соціальної політики має стати захист конституційного права кожного громадянина на володіння, користування та розпорядження приватною власністю, результатами своєї інтелектуальної праці. Кабінет Міністрів України має забезпечити введення з 1998 року незалежного реєстру акціонерів, ініціювати прийняття у 1997 році законодавства про захист прав акціонерів.

7. Організаційні заходи:

а) Кабінет Міністрів України має:

- опрацювати і подати до 1 вересня 1997 року проект Указу Президента України "Про основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки";

- ініціювати повторний розгляд Верховною Радою України Закону України про соціальне партнерство;

- здійснити заходи щодо децентралізації соціальної політики, перенесення основного обсягу соціальних витрат на місцевий та регіональний рівні і коригування відповідно до цього структури бюджетних доходів;

б) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні забезпечити розроблення та реалізацію невідкладних регіональних заходів щодо прискорення реформ і виведення України з кризи відповідно до загальних засад Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Глава Адміністрації Президента України Є.КУШНАРЬОВ