Про затвердження Змін до Інструкції N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 N 204

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 3 від 4 січня 2000 р.

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
за N 35/4256 від 21.01.2000

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Нацбанку
N 135 від 29.03.2001 )

Про затвердження Змін до Інструкції N 7
"Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України",
затвердженої Постановою Правління Національного банку України
від 02.08.96 N 204

Відповідно до статей 7 та 40 Закону України "Про Національний банк України" та з метою вдосконалення існуючого порядку здійснення безготівкових розрахунків і розв'язання комплексу питань, що виникли в зв'язку з передаванням обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, виключно органам Державного казначейства, Правління постановляє:

1. Затвердити зміни до Інструкції N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 N 204 (додаються).

2. Департаменту платіжних систем забезпечити доведення змін до Інструкції Національного банку України N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" до відома Кримського республіканського, територіальних та по м. Києву і Київській області управлінь Національного банку України, а також до відома комерційних банків для використання в роботі.

Комерційним банкам довести зазначені зміни до відома своїх клієнтів.

3. Бланки розрахункових документів (у тому числі бланки сувороє звітності), що вже виготовлені, у тому числі ті, що відповідають вимогам старого формату, застосовуються при здійсненні розрахунків до повного їх використання. На цих бланках цифри <199_>, що позначають рік, перекреслюються і від руки чи друкованими засобами (залежно від того, як заповнюється весь документ) зазначається відповідний рік.

4. Скасувати дію листа Національного банку України від 15.09.94 N 191 "Про порядок вилучення з обігу фіктивних коштів".

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Департамент платіжних систем, Кримське республіканське, територіальні та по м. Києву і Київській області управління Національного банку України.

6. Постанова набуває чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

В.о. Голови В.С.Стельмах

Затверджено
Постановою Правління
Національного банку України
N 3 від 04.01.2000

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
за N 35/4256 від 21.01.2000

Зміни до Інструкції N 7
"Про безготівкові розрахунки в
господарському обороті України",
затвердженої Постановою Правління
Національного банку України
від 02.08.96 N 204

У розділі I "Загальні положення"

1. Доповнити пункт 2 абзацами такого змісту: "Для підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб - банк, у якому відкрито їх рахунки та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки та банківську діяльність", є обслуговуючим банком (банк, що обслуговує).

Для установ та організацій, яким відкрито реєстраційний рахунок в органі державного казначейства, функцію обслуговуючого банку для здійснення розрахункових операцій фактично виконує цей орган державного казначейства".

2. Абзаци шостий та сьомий пункту 3 викласти в такій редакції:

"Якщо розрахункові документи на перерахування (стягнення) коштів з рахунку клієнта, банк не може виконати у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку або припиненням операцій за цим рахунком за рішенням органів, яким це право надане законом, банк зобов'язаний прийняти ці розрахункові документи та обліковувати їх на позабалансовому рахунку 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку, та ті, за якими стягнення коштів у безспірному порядку зупинено відповідно до чинного законодавства України".

Платежі клієнта банку можуть здійснюватись в інтересах третіх осіб у випадках, передбачених чинним законодавством".

У розділі II "Оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків"

3. Викласти пункт 8 у новій редакції: "8. Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам установлених стандартів та вміщувати (залежно від їх форми) такі реквізити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, місяць, рік його виписки. Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових документах, які заповнюються за допомогою технічних засобів, допускається зазначення місяця цифрами (01 - 12);

в) назви та коди (номери) платника й одержувача коштів: повна назва або її офіційне скорочення, які відповідають зареєстрованим в установчих документах, ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (далі за текстом та у додатках - код); якщо платник чи одержувач є фізичною особою прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер, що проставляється на підставі відповідних документів податкових органів. Якщо згідно з чинним законодавством фізичній особі не присвоюється ідентифікаційний номер (про що зроблена відповідна відмітка в паспорті), то банк самостійно заповнює цей реквізит умовним позначенням "000000001" та зазначає на звороті розрахункового документа дані паспорта (номер, серія, ким та коли виданий); номери рахунків платника та одержувача коштів в установах банку.

Якщо платник є особою, яка відповідно до чинного законодавства України визнається нерезидентом, то реквізит "Платник" має додатково вміщувати назву країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання).

Якщо за розрахунковим документом здійснюється безспірне списання (стягнення) коштів ( з рахунку, відкритого в установі банку) установами чи організаціями, яким відкриті реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, то в рядку "Одержувач" такого документа вказуються через кому назва органу державного казначейства, де відкритий їх реєстраційний рахунок, номер цього реєстраційного рахунку та назва його власника. У рядку "Код" вказується код цього органу державного казначейства, а в рядку "рах. N" рахунок органу державного казначейства;

г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку).

?) суму платежу цифрами та літерами.

При зазначенні суми цифрами розділовим знаком є кома, а цифрами проставляється як сума у цілих гривнях, так і сума копійок. Наприклад: 123,45. При зазначенні суми літерами перше слово починається з великої літери, назва грошової одиниці вказується у скороченій формі, а сума копійок - цифрами. Наприклад: Двадцять одна грн. 78 коп. Якщо сума складається тільки з копійок, то обов'язковим є написання слів "Нуль грн.", а у разі відсутності в сумі копійок обов'язковим є написання слів "00 коп.";

д) призначення платежу: назву товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його номера й дати, назви і відповідної статті закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів, тощо.

Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення.

Якщо платник або одержувач платежу (або вони разом) є особами, які відповідно до чинного законодавства України визнаються нерезидентами, то реквізит "Призначення платежу" обов'язково має додатково вміщувати дані про зміст операції, за якою здійснюється рух коштів, а також код країни, в якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб країна постійного проживання). Ці дані мають бути відображені у вигляді семизначного коду, що утворюється таким чином: перші чотири знаки - код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки - код країни одержувача платежу за Класифікатором країн світу (ДК007-96);

е) на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених у пункті 9) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів.

Якщо за розрахунковим документом здійснюється безспірне списання (стягнення) коштів (з рахунку, відкритого в установі банку) установами чи організаціями, яким відкриті реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, то на першому примірнику такого документа (незалежно від способу його виготовлення) має бути відбиток печатки та підписи відповідальних осіб цієї установи чи організації (стягувача), завірені штампом органу державного казначейства, де стягувачу відкрито реєстраційний рахунок;

є) коди бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

ж) суму податку на додану вартість (цифрами) або напис "без податку на додану вартість. За винятком розрахункових документів на сплату податків і зборів (обов'язкових платежів)".

4. Доповнити розділ пунктом 8-1 такого змісту : "8-1. Якщо хоча б один із зазначених у п.8 реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений з порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, то банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення й підчистки в розрахункових документах не допускаються.

Банк не має права робити виправлення в розрахункових документах у паперовому чи в електронному вигляді, отриманих від своєх клієнтів та клієнтів інших банків, за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з посиланням на розділ (пункт) нормативно-правового акта Національного банку України, який порушено), вказати дату його повернення (за підписами виконавця і головного бухгалтера, завіреними штампом банку) та повернути документ клієнту.

Відповідальність за правильність внесених у розрахунковий документ даних, у тому числі номерів рахунків (у тому числі реєстраційних), кодів банків, суми податку на додану вартість та кодів бюджетної класифікації несе підприємство чи фізична особа, яка оформила документ".

5. Пункт 10 після слова "можливостей" доповнити словами "та технічних можливостей банку, в якому він відкрив рахунок".

6. Доповнити пункт 12 новим абзацом другим такого змісту : "У разі часткової оплати розрахункових документів, що обліковуються в картотеці, або пропорційного розподілу коштів при їх сплаті в межах одного календарного дня їх надходження до банку допускається округлення банком сум, що перераховуються, до цілого (суми, кратної одній гривні). Сума, що залишається після виконання зазначених документів, не є обов'язковою для розподілу і може залишатися на рахунку".

7. У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім.

8. Викласти пункт 13 у такій редакції: "13. Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного часу*.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження.

Розрахункові документи, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного дня або того ж дня, якщо це передбачено угодою про розрахунково-касове обслуговування".

9. У першому абзаці пункту 16 замінити слово "дня" на слово "часу".

Доповнити пункт 16 новим абзацом третім такого змісту : "Розрахункові документи відсилаються органами державного казначейства в банк платника спецзв'язком чи рекомендованими листами".

У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим і викласти його в такій редакції:

"Розрахункові документи від підприємства спецзв'язку банк платника приймає на підставі примірника реєстру ф. 5 з відміткою дати їх отримання".

10. Викласти пункт 16-1 в такій редакції: "16-1. Прийняті банком до виконання розрахункові документи, які обліковуються в картотеці до позабалансового рахунку 9803, можуть бути повернені без виконання стягувачу або платнику у випадках, що не суперечать чинному законодавству, на підставі оригіналу листа про відкликання (підписаного особами, які мають право підпису розрахункових документів, та завіреного печаткою) у порядку, передбаченому цим пунктом.

Повернення платнику його платіжних доручень на сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків у державні цільові фонди здійснюється на підставі його листа про відкликання. При цьому на листі платника повинна бути відмітка органу, якому таке право надане чинним законодавством, про згоду на відкликання з картотеки платіжного доручення, яка підписується уповноваженою особою цього органу та засвідчується відбитком його печатки.

Повернення стягувачу розрахункових документів здійснюється банком платника спецзв'язком у день надходження від стягувача листа про відкликання або наступного дня, якщо цей лист надійшов після закінчення операційного часу.

Стягувачем може здійснюватися відкликання розрахункових документів як у повній, так і в частковій сумі.

У разі надходження від стягувача до установи банку листа про відкликання з картотеки частини суми від тієї суми, що вказана в розрахунковому документі, відповідальний працівник банку має виправити суму в цьому документі, зазначити дату виправлення, завірити виправлення своєм підписом та штампом банку, продовжуючи обліковувати цей документ у картотеці. Якщо в листі про відкликання зазначено конкретні виконавчі документи, які відкликаються, то банк повертає їх стягувачу без виконання. Лист про відкликання часткової суми розрахункового документа зберігається банком разом з першим примірником розрахункового документа.

Звернення до установ банків про тимчасове зупинення виконання виданих розрахункових документів щодо безспірного списання (стягнення) коштів з рахунків підприємств-боржників приймаються банками тільки від органів, яким таке право надане законом. Такі розрахункові документи продовжують обліковуватись на позабалансовому рахунку 9803, але не виконуються до їх відкликання чи закінчення строку зупинення виконання.

Звернення про тимчасове зупинення виконання виданих розрахункових документів щодо безспірного списання (стягнення) коштів від інших установ та організацій не приймаються. Розрахункові документи в таких випадках можуть бути відкликані в повній сумі, й надалі має подаватися на стягнення новий документ".

11. Доповнити розділ пунктом 16-2 такого змісту: "16-2. Підприємства (незалежно від форми власності) відповідно до статті 6 Указу Президента України від 16.03.95 N 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" повинні в п'ятиденний строк повертати платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. Якщо власник рахунку, на який помилково зараховані кошти, не повернув їх у зазначений строк, то повернення цих коштів має здійснюватись у претензійно-позовному порядку.

Якщо помилкове зарахування (списання) коштів відбулося з вини банку, то він негайно після виявлення помилки має повідомити фактичного одержувача коштів (у залежності від конкретних обставин - безпосередньо або через банк, де він обслуговується) про необхідність повернення помилково зарахованих коштів. У повідомленні про необхідність повернення коштів банк вказує рахунки, на які мають бути перераховані кошти, що повертаються. Банк, який обслуговує клієнта, на рахунок якого помилково зараховані кошти, після отримання повідомлення передає його під розписку цьому клієнту чи надсилає рекомендованим листом не пізніше наступного робочого дня.

Якщо помилкове зарахування коштів виникло з вини банку одержувача, то цей банк за рахунок своїх коштів має перерахувати їх одержувачу, зазначеному в документах.

Якщо помилкове списання коштів виникло з вини банку платника, то цей банк за рахунок своїх коштів має повернути помилково списані кошти на рахунок платника.

Якщо одержувач, на рахунок якого помилково зараховані кошти, добровільно не повернув їх банку, що надіслав повідомлення про необхідність повернення, то ці кошти мають стягуватися банком у претензійно-позовному порядку".

У розділі III "Розрахунки із застосуванням платіжних доручень"

12. Доповнити пункт 20 абзацом третім такого змісту: "У дорученні платник за власним бажанням може вказувати дату валютування, якщо така можливість передбачена договором про розрахунково-касове обслуговування банком платника та якщо порядок виконання таких доручень визначено угодою між банками, які обслуговують платника та одержувача, а також можливість зарахування за такими дорученнями передбачена у договорі на розрахунково-касове обслуговування одержувача. Дата валютування - це обумовлена угодою між платником та одержувачем дата закінчення періоду валютування. Період валютування - це проміжок часу між датою надходження доручення на списання коштів у банк та датою, коли списані кошти зараховуються на рахунок одержувача і переходять у його власність. Період валютування не може перевищувати трьох робочих днів.

Дата валютування зазначається клієнтом у правому верхньому куті платіжного доручення".

13. Перший абзац пункту 22 доповнити таким реченням: "Не приймаються до картотеки платіжні доручення на сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, строк сплати яких, зазначений у рядку "Призначення платежу" платіжного доручення, не настав".

14. Останній абзац пункту 22 виключити.

15. У пункті 23 останній та передостанній абзаци викласти в новій редакції:

"У дорученнях на сплату платежів до бюджету рядок "Призначення платежу" заповнюється згідно з додатком 3 до Порядку передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби електронними засобами з питань проведення операцій відкриття, закриття рахунків; зарахування податків, повернення надмірно сплачених сум; реєстру розрахункових документів про сплату платежів до бюджету; щоденної банківської звітності за формою 412-Д, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.07.98 N 267.

У дорученні на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету або зборів до державних цільових фондів, у рядку "Призначення платежу" вказується, що податки до бюджету або збори до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховані повністю".

16. Доповнити пункт 23 абзацом такого змісту : "У разі виплати заробітної плати в натуральній формі в платіжних дорученнях на перерахування утриманих з неї платежів та нарахованих на фонд оплати праці податків і зборів у рядку "Призначення платежу" зазначається, що заробітна плата виплачена в натуральній формі, а також вказується період, за який вона виплачена, та дата виплати".

У розділі VI "Розрахунки акредитивами"

17. У пунктах 101,112,115 рахунок "N 9020" замінити на рахунок "9122".

У розділі VII "Порядок здійснення розрахунків векселями"

18. Пункт 119 викласти в новій редакції: "119. Здійснення операцій з векселями комерційними банками регулюється Положенням про операції банків з векселями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.05.99 N 258 ".

У розділі IX "Розрахунки платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне стягнення коштів"

19. Абзац перший пункту 143 викласти в такій редакції: "143. Розрахунковий документ на безспірне списання (стягнення) коштів оформлюється на бланку платіжної вимоги і подається стягувачем, державним виконавцем (далі - стягувач) до установи банку, що його обслуговує, за формою додатка 28 у трьох примірниках. Дві й більше платіжні вимоги подаються до обслуговуючого банку разом із супровідним реєстром (додаток 29) у двох примірниках, перший примірник реєстру залишається в документах дня банку, другий, як розписка,видається підприємству одержувачу коштів.

20. Абзац другий пункту 143 після слів "приймаються банком" доповнити словом "стягувача".

21. В абзаці третьому пункту 143 слова "акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення (постанова, рішення, наказ тощо)" замінити на слова "акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення із зазначенням його назви (постанова, рішення, наказ тощо), дати й номера".

22. Доповнити пункт 143-2 абзацом третім такого змісту: "У разі безспірного списання (стягнення) коштів ( з рахунків, відкритих в установах банків) установами, організаціями, державними виконавцями, яким відкриті реєстраційні рахунки в органі державного казначейства, їхні розрахункові документи, оформлені відповідно до вимог цієї Інструкції, подаються в банк платника органом державного казначейства, в якому відкриті їх реєстраційні рахунки, як правило, у двох примірниках".

23. Абзац перший пункту 144 доповнити реченням такого змісту:

"Розрахункові та виконавчі документи в банк платника від органів державного казначейства надходять у порядку, передбаченому п. 16 цієї Інструкції".

Абзац четвертий виключити.

24. В абзаці другому пункту 145 слово "банками" замінити на слова "банком, що обслуговує стягувача".

25. Абзац третій пункту 145 викласти в такій редакції: "Інкасове доручення (розпорядження) заповнюється відповідно до положень п.8 цієї Інструкції та надсилається в банк платника у двох примірниках у порядку, передбаченому пунктом 16 цієї Інструкції".

26. В абзаці четвертому пункту 145 слова "акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення (постанова, рішення, наказ тощо)" замінити на слова "акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення з зазначенням його назви (постанова, рішення, наказ тощо), дати й номера".

27. В останньому абзаці пункту 145 виключити слова "та надав його до банку, що його обслуговує".

28. Доповнити пункт 146 абзацом такого змісту: "Якщо стягувачем є установа банку (банк-стягувач), боржник якої (якого) обслуговується в іншій установі банку, то банк-стягувач надсилає спецзв'язком розрахункові та виконавчі документи безпосередньо в банк боржника".

29. В останньому абзаці пункту 147 замінити слова "останнім абзацом пункту 8" на слова "пунктом 8-1".

У розділі X "Виконання банками та їх установами ухвал судів, постанов прокурорів, слідчих прокуратури, внутрішніх справ та служби безпеки України щодо арешту коштів юридичних та фізичних осіб"

30. У пункті 150 слова "(розрахунковий, субрахунок, поточний тощо)" замінити на слова "(поточний, депозитний тощо)".

31. Абзац перший пункту 152 викласти в такій редакції: "152. У разі накладення арешту на кошти на основному поточному рахунку підприємства банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунку (в тому числі використання коштів на невідкладні потреби підприємства та виплату простроченої понад 15 днів заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів".

32. Доповнити пункт 152 новим абзацом другим такого змісту: "Якщо арешт накладено на кошти на додатковому поточному рахунку підприємства або на кошти на рахунку фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунку, за винятком перерахування платежів до бюджету і зборів до державних цільових фондів".

У зв'язку з цим вважати абзаци другий - четвертий відповідно абзацами третім - п'ятим.

33. У додатках 2,3,5,6,7,8,9,10,11,14,15,16,17,18,19,20,21, 22,28,29,30 цифри "199_", що позначають рік, замінити на цифри "20__".

* Операційний час - регламентований внутрішнім режимом роботи банківської установи час роботи з клієнтами (в межах операційного дня), особливість якого полягає в тому, що всі розрахункові документи, прийняті банківською установою протягом цього часу, мають бути виконані (перевірені, передані в банк одержувача (платника), оформлені необхідними бухгалтерськими проводками за відповідними рахунками тощо ) в той же день.

Операційний день - частина робочого дня банківської установи, регламентована внутрішнім режимом її роботи (всі операції, здійснені протягом цієї частини дня, відображаються в балансі за цей день).

Парус Iнтернет-Консультант