Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 404 від 28.07.94
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
від 6 вересня 1994 р. за N 213/423
Про затвердження Статуту патрульно-постової
служби міліції України
З метою подальшого удосконалення організації патрульно-постової служби міліції по охороні громадського порядку наказую:
1. Затвердити Статут патрульно-постової служби міліції України (додається).
2. Начальникам головних управлінь, самостійних управлінь і відділів міністерства, головних управлінь МВС України в Криму, м. Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополя та на транспорті, начальникам їх міських, районних і лінійних відділів (управлінь), ректорам навчальних закладів МВС України:
2.1. Організувати вивчення цього Статуту особовим складом органів внутрішніх справ та прийняти заліки.
2.2. Забезпечити неухильне виконання вимог Статуту під час організації охорони громадського порядку.
3. Наказ оголосити особовому складу органів і підрозділів внутрішніх справ.
4. Визнати таким, що не застосовується Статут патрульно-постової служби радянської міліції, затверджений наказом міністра внутрішніх справ СРСР від 20 липня 1974 р. N 200.
Міністр генерал-лейтенант В.I.Радченко
Статут патрульно-постової служби міліції розроблений відповідно до вимог Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ), інших законодавчих та нормативних актів та визначає основні завдання, порядок організації і несення патрульно-постової служби працівниками міліції по охороні громадського порядку, безпеки, боротьби з правопорушеннями на вулицях, площах, транспортних магістралях та в інших громадських місцях.
В Статуті на підставі загальних положень і принципів управління, узагальнення практики викладаються обов'язки посадових осіб органів внутрішніх справ по керівництву патрульно-постовою службою, порядок її організації, обов'язки і права нарядів міліції, особливості несення служби при проведенні масових заходів і надзвичайних обставинах.
Положення цього Статуту розповсюджується на всіх працівників органів внутрішніх справ, які відповідно до прямих обов'язків, наказу начальника органу внутрішніх справ, виконують патрульно-постові функції по охороні громадського порядку і безпеки в громадських місцях. Чинність Статуту поширюється також і на працівників міліції, які у вільний від виконання службових обов'язків час у разі звернення до них громадян або посадових осіб з повідомленням про події, що загрожують особистій чи громадській безпеці, мають вживати невідкладних заходів по запобіганню чи припиненню правопорушення, що вчиняється у громадському місці.
Військовослужбовці внутрішніх військ, конвойної охорони та Національної гвардії при виконанні завдань по охороні громадського порядку керуються законами України "Про війська внутрішньої та конвойної охорони" ( 2235-12 ), "Про Національну гвардію України" ( 1774-12 ) і цим Статутом.
Затверджено
наказом МВС
від 28.07.94 N 404
Статут
патрульно-постової служби міліції України
Розділ I
Загальні положення
1. Патрульно-постова служба міліції - це діяльність спеціальних нарядів міліції по охороні громадського порядку, безпеці і боротьбі з правопорушеннями на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, портах, в аеропортах та інших громадських місцях, а також при проведенні масових заходів, ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.
Основними завданнями патрульно-постової служби міліції є:
- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;
- запобігання правопорушенням та їх припинення;
- охорона громадського порядку і громадської безпеки;
- виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
- захист власності від злочинних посягань.
2. Правовою основою діяльності патрульно-постової служби міліції є Конституція України ( 888-09 ), Закон України "Про міліцію" ( 565-12 ) та інші законодавчі акти, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку, цей Статут, рішення місцевих Рад народних депутатів та органів державної виконавчої влади, прийняті в межах їх компетенції, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України.
3. Діяльність патрульно-постової служби міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з іншими державними органами, трудовими колективами, громадськими об'єднаннями і населенням.
4. Працівники міліції, які несуть патрульно-постову службу, повинні:
- мати високі моральні якості, необхідну професійну підготовку;
- бути дисциплінованими, пильними і чесними при виконанні службових обов'язків, діяти рішуче й наполегливо, стійко переносити всі труднощі, пов'язані з службою, не шкодуючи своїх сил для виконання службових обов'язків;
- виконувати свої завдання у точній відповідності з законами;
- поважати гідність особи і ставитись до неї гуманно, захищати права людини незалежно від її соціального походження, расової та національної належності, громадянства, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань;
- при звертанні до громадянина називати своє прізвище, звання та пред'являти на його вимогу службове посвідчення.
5. Успішне виконання покладених на патрульно-постову службу завдань забезпечується:
а) вихованням у особистого складу вірності Присязі працівника органів внутрішніх справ України, високої пильності, самовідданості і постійної готовності до виконання свого службового обов'язку, непримиренності до правопорушників;
б) високим рівнем професійної підготовки, вмілими і активними діями міліціонерів;
в) знанням особовим складом своїх обов'язків, обстановки на постах і маршрутах патрулювання;
г) оперативним реагуванням на повідомлення про злочин і порушення громадського порядку, вмілими активними діями для їх припинення;
д) раціональною розстановкою нарядів і забезпеченням своєчасного маневру;
е) тісною взаємодією з іншими галузевими службами міліції, підрозділами Національної гвардії України;
є) зміцненням контактів з населенням;
ж) використанням різноманітних методів несення патрульно-постової служби таких як конспіративне патрулювання, організація міліцейських "засідок", "пасток" та інших;
з) створенням спеціальних нарядів по боротьбі з окремими видами злочинів і правопорушень;
й) знанням керівним складом своїх підлеглих, постійним піклуванням про них, високою вимогливістю до особового складу, організацією систематичного контролю за несенням служби.
6. Патрульно-постова служба міліції включає: особовий склад служби охорони громадського порядку, територіальних і транспортних органів внутрішніх справ, підрозділів міліції швидкого реагування "Беркут".
В охороні громадського порядку беруть участь громадські формування.
7. Підрозділи патрульно-постової служби міліції (полки, батальйони, окремі роти, окремі взводи) призначені для охорони громадського порядку, боротьби з правопорушеннями в громадських місцях та на транспорті. Вони є самостійними структурними підрозділами Головних управлінь МВС України в Криму, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управлінь МВС України на транспорті.
8. Для постійного несення служби із складу окремих підрозділів патрульно-постової служби за відділами внутрішніх справ закріплюються роти, взводи, відділення, командири яких безпосередньо підпорядковані командуванню підрозділу і оперативно-начальникам міськрайлінвідділів внутрішніх справ.
9. В міськрайлінорганах внутрішніх справ створюються підрозділи патрульно-постової служби міліції, які входять до штату зазначених органів і підпорядковуються безпосередньо їх начальникам.
10. У складі полків, батальйонів, окремих рот можуть створюватись спеціальні групи для боротьби з найпоширенішими видами правопорушень в місті, районі. Їх робота контролюється командним складом підрозділів патрульно-постової служби міліції в тісній взаємодії з підрозділами служб карного розшуку, боротьби із організованою злочинністю та іншими.
11. Для припинення антигромадських виявів, масових безпорядків, вжиття заходів по боротьбі з організованою злочинністю, розшуку і затриманню особливо небезпечних і озброєних злочинців, забезпечення охорони громадського порядку при проведенні масових заходів, великих виробничих аваріях, катастрофах, стихійному лихі та інших надзвичайних обставинах створюються підрозділи швидкого реагування "Беркут".
12. Спеціалізовані підрозділи Державної служби охорони, дорожньо-патрульної служби ДАІ, поряд з виконанням своїх основних завдань, згідно з пунктом 1 розділу II Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ) зобов'язані забезпечувати охорону громадського порядку в зоні своїх постів в разі виникнення правопорушень.
13. Підрозділи міліції, які здійснюють охорону важливих об'єктів і підрозділи ДАІ, що обслуговують траси постійного руху автомобілів, до виконання завдань по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю залучаються в окремих випадках за розпорядженням безпосередніх начальників, а підрозділи Державної служби охорони - у відповідності з Положенням про Державну службу охорони при МВС України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615.
14. До виконання завдання по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці військ внутрішньої та конвойної охорони.
15. Засоби патрульно-постової служби складають:
а) спеціальні броньовані автомашини, вертольоти, мотоцикли, велосипеди, катери та інші транспортні засоби;
б) відеомагнітофони, диктофони, радіо, прямий зв'язок і сигналізація;
в) табельна зброя, спорядження і спеціальна зброя;
г) електромегафони, освітлювальні прибори, інша апаратура і технічні засоби;
д) службові собаки та коні.
16. Патрульні автомобілі і мотоцикли використовуються для переміщення патрулів з одного пункту несення служби до іншого, патрулювання по маршруту, виїздів на місце, події, доставляння в міліцію осіб, затриманих за вчинення злочинів і порушень громадського порядку, у виняткових випадках, при відсутності спеціального транспорту, - для доставляння в медичні заклади громадян, які знаходяться в безпорадному стані, а також в медичні витверезники осіб, які перебувають у стані сп'яніння на вулицях і в інших громадських місцях.
Використання патрульного транспорту з іншою метою категорично забороняється. Патрульні автомобілі і мотоцикли повинні бути оснащені радіостанціями і укомплектовані спеціальними засобами і необхідним інструментом.
17. Бронемашини використовуються тільки при проведенні операції по затриманню озброєних злочинців, ліквідації масових безпорядків і групових порушень громадського порядку.
18. Патрульні катери призначені для несення патрульної служби на водоймищах, а також для забезпечення порядку і безпеки при проведенні спортивних змагань та інших заходів на воді.
19. Вертольоти використовуються для доставляння патрульних нарядів у важкодоступну для іншого виду транспорту місцевість або на значну відстань, а також для контролю за станом обстановки в разі виникнення надзвичайних обставин.
20. Велосипеди використовуються для патрулювання у приміській, дачній або курортній місцевостях, парковій зоні та інших місцях, де ускладнений рух інших видів транспорту.
21. Кінні наряди використовуються для патрулювання в лісних масивах, на околицях міст і населених пунктів, при забезпеченні спортивних та інших масових заходів з великою кількістю людей.
22. Для несення патрульно-постової служби використовуються такі види нарядів: патрулі, пересувні міліцейські групи (ПМГ), патрульні групи (ПГ), спеціалізовані патрульні групи (СПГ), пости охорони порядку (ПО), пости охорони об'єктів (ПОО), пости регулювання дорожнього руху (ПР), патрулі для нагляду за дорожнім рухом (ПНР) і контрольно-пропускні пункти (КПП).
23. Патруль - рухомий наряд в складі одного або декількох працівників міліції, який виконує покладені на нього обов'язки на маршруті патрулювання. Патрулі можуть нести службу на автомобілях (ПА), мотоциклах (ПМ), катерах (ПКТ), велосипедах (ПВ). Застосовуються також пішохідні (ПП), кінні (ПК) та патрулі із службовими собаками (ПС). Патрулю для несення служби визначається маршрут патрулювання, що включає місцевість, яка прилягає до основного напрямку руху патруля в межах видимості і чутності. Ширина смуги маршруту патрулювання уточнюється на місцевості, що прилягає до основного напрямку руху патруля в межах закріпленої за ним території. Довжина маршруту патруля на автомобілі складає, як правило, 6-8 км, на мотоциклі - 3-5 км, пішого 1-1,5 км. Довжина маршрутів може бути збільшена або зменшена залежно від їх особливостей і стану оперативної обстановки на них.
24. Пересувна міліцейська група (ПМГ)
- комбінований по складу та оснащений спеціальними технічними засобами наряд міліції на автомобілі, який несе патрульну службу на закріпленому секторі і призначений для вжиття невідкладних заходів по попередженню порушень громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів по розкриттю злочинів по свіжих слідах. Склад кожної цієї групи визначається наказом начальника ГУВС (УВС) міста, міськрайоргану внутрішніх справ і до неї включаються: працівник карного розшуку, дільничний інспектор міліції, міліціонер та міліціонер-водій.
Крім цього, для забезпечення охорони громадського порядку можуть утворюватись спільні наряди (СН) з залученням військовослужбовців Національної гвардії України або Міністерства оборони України.
25. Патрульна група (ПГ) - наряд в складі двох або більше патрулів під єдиним керівництвом. Патрульній групі для несення служби визначається дільниця території міста, відокремлене селище, об'єкт, де проводяться заходи з великою кількістю людей, зона масового відпочинку тощо.
Основу патрульної групи складає патруль на автомобілі, обладнаний радіостанцією, проблисковим маячком, гучномовною установкою, сиреною та іншими технічними засобами. Начальником патрульної групи (старшим наряду патрульної групи) призначається досвідчений працівник міліції, здібний забезпечити ефективне керівництво діяльністю групи.
26. Спеціалізована патрульна група (СПГ) - спеціальний вид наряду, призначений для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями на вулицях та в інших громадських місцях. Члени цієї групи несуть службу, як правило, в цивільному одязі під керівництвом оперативного працівника або дільничного інспектора міліції.
27. Пост охорони порядку (ПО) - місце або дільниця місцевості, де працівники міліції (постові) виконують покладені на них обов'язки. Для поста визначається його центр і межі. Центр поста визначається в такому місці, звідки найзручніше вести нагляд і швидко вживати заходів для попередження й припинення правопорушень. Відстань меж від центру поста не повинна перевищувати, як правило, 300 м.
Пости виставляються в місцях, де необхідно забезпечити постійну присутність працівника міліції.
28. Пости охорони об'єктів (100) - місце або дільниця місцевості, де працівники Державної служби охорони при МВС України здійснюють на договірних засадах охорону об'єктів та іншого майна державної, колективної та приватної власності, майна іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб, а також громадян.
Пости виставляються на об'єктах, де необхідно забезпечити постійну міліцейську охорону їх майна.
29. Пости регулювання дорожнього руху (ПР) - це ділянка території, на якій організується несення дорожньо-патрульної служби у зв'язку з необхідністю регулювання дорожнього руху, встановлення безперервного контролю за рухом транспортних засобів іноземних власників, вжиття оперативно-пошукових заходів, забезпечення безперешкодного проїзду автомобілів особистого призначення.
Пост, що має службове приміщення, іменується "стаціонарний пост".
30. Патрулі для нагляду за дорожнім рухом (ПНР) - наряд в складі одного або кількох працівників Державної автомобільної інспекції, який здійснює контроль за дорожнім рухом та виконанням громадянами правил дорожнього руху шляхом патрулювання на автомобілях, мотоциклах, вертольотах або пішим патрулюванням.
31. Піше патрулювання застосовується для контролю за рухом на невеликих за відстанню напружених за рухом та за інтенсивністю, небезпечних за аварійністю ділянках доріг (вулиць). При цьому застосовуються такі методи несення служби, які мають можливість своєчасно фіксувати і припиняти усі правопорушення.
Втручання при правопорушеннях полягає в обов'язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання та припинення правопорушень, застосування встановлених засобів впливу до порушників.
32. Для забезпечення пропускного режиму або обмеження руху транспорту і пішоходів в конкретному районі (місцевості) при проведенні масових заходів, виникненні стихійного лиха, епідемій та в інших випадках утворюються контрольно-пропускні пункти (КПП), де встановлюється наряд міліції.
На особливо важливих дільницях і напрямках старшими нарядів на контрольно-пропускних пунктах призначаються особи середнього начальницького складу.
Крім цього, можуть призначатись наряди супроводження поїздів, суден, літаків (НС), заслін (З), караули (КР), конвої (К), резерв (Р) й інші види нарядів залежно від можливостей, особливостей території і стану оперативної обстановки.
33. Наряд супроводження (НС) в поїзді, на судні, в літаку призначається з метою підтримки громадського порядку, попередження і припинення правопорушень.
34. Заслін (З) - наряд в складі групи (підрозділу) працівників міліції, який виконує завдання по блокуванню певної дільниці місцевості або перекриттю окремих напрямків.
35. Резерв (Р) - наряд міліції призначений для вирішення завдань, що раптово виникають в зв'язку із змінами в оперативній обстановці, і для підміни патрульних і постових на час прийняття їжі, у випадках захворювання і т.ін.
Склад резерву, розміщення і порядок його використання в кожному окремому випадку визначається тим начальником, в розпорядженні котрого він знаходиться.
36. Наряди можуть бути парними або одиночними. Парні наряди призначаються, як правило, для посилення охорони громадського порядку в місцях перебування значної кількості людей, а також на території з складною криміногенною обстановкою при здійсненні оперативно-пошукових заходів.
Кожному наряду доручається виконання службових обов'язків на конкретному маршруті патрулювання або поста.
37. Обов'язкові норми щоденного виставлення нарядів для несення патрульно-постової служби встановлюються, виходячи з чисельності особового складу з розрахунку не менше 60 відсотків наявної кількості міліціонерів.
У випадках, коли на території обслуговування здійснюються заходи, що потребують значного збільшення щільності нарядів за рахунок залучення до служби особового складу в дні його щотижневого відпочинку і в святкові дні, для компенсації вихідних днів командири стройових підрозділів можуть в наступні дні скоротити обов'язкові норми щоденного виставлення нарядів.
Норма виходу патрульних автомобілів і мотоциклів визначається залежно від коефіцієнта технічної готовності штатних транспортних засобів автогосподарств МВС, УВС і змінності їх використання.
38. Дислокація маршрутів патрулювання і постів розробляється командиром стройового підрозділу і затверджується відповідно керівником УВС області (міста), міськрайліноргану внутрішніх справ.
39. На кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка (додатки N 3, 4). Картки зберігаються в картотеці чергової частини або в підрозділах ППСМ. Вони видаються міліціонерам при виході на службу і здаються ними після її закінчення.
40. Режим роботи особового складу встановлюється за щомісячним графіком, який складається заступником командира підрозділу ППСМ і затверджується начальником міськрайліноргану внутрішніх справ. В ньому вказуються дні і часи несення служби кожним працівником, їх вихідні дні (середньодобова тривалість службового часу протягом місяця не повинна перевищувати встановленої тривалості робочого дня).
41. Працівники органів внутрішніх справ несуть патрульно-постову службу в установленій формі одягу. При вирішенні спеціальних завдань їм може бути дозволено несення служби в цивільному одязі.
42. Порядок проходження служби особовим складом підрозділів патрульно-постової служби визначається згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про міліцію", положенням "Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР", затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114.
43. Середньодобова тривалість службового часу протягом місяця не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (ст.1 Закону України від 17 листопада 1993 р. "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України у зв'язку з встановленням 40-годинного робочого тижня" ( 3610-12 ). У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.
Протягом зміни особовому складу надається 1 година для відпочинку і приймання їжі. Із загальної тривалості службового часу перерва виключається. В необхідних випадках проводиться підміна нарядів.
Час проведення інструктажів, службових нарад, учбових занять і підготовки техніки до її використання вважається службовим.
Особовий склад для несення патрульно-постової служби призначається в будь-який час доби. Вихідні дні надаються за графіком, при цьому раз на місяць два вихідні повинні припадати на суботу та неділю.
44. При ускладненні оперативної обстановки, виникненні надзвичайних обставин (стихійного лиха, пожеж, великих виробничих аварій, катастроф, епідемій, епізоотій і т.ін.), проведенні масових заходів запроваджується посилений варіант несення патрульно-постової служби.
Патрульно-постова служба за посиленим варіантом забезпечується за рахунок подовження добового безперервного несення служби особовим складом. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до чинного законодавства.
45. При змінній службі і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.
Особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.
Розділ II
Посадові особи і їх обов'язки по керівництву
патрульно-постовою службою
1. Обов'язки начальників Головних управлінь МВС України в
Криму, м.Києві та Київської області, управлінь МВС
України в областях, м.Севастополі та управлінь
(відділів) МВС України на транспорті, командування
підрозділів ППСМ по організації і керівництву
патрульно-постовою службою
46. Начальник Головного управління МВС України в Криму, начальники ГУВС м.Києва і Київської області, управлінь МВС України в областях, УВС м. Севастополя, управлінь (відділів) МВС України на транспорті та їх заступник - начальник міліції громадської безпеки несуть відповідальність за організацію патрульно-постової служби в підлеглих органах внутрішніх справ.
Вони зобов'язані:
а) організовувати комплексне використання в забезпеченні охорони громадського порядку всіх сил і засобів органів внутрішніх справ, їх взаємодію, затверджувати плани комплексного використання сил і засобів, своєчасно проводити маневрування силами і засобами в масштабі республіки, області, міста, району, залізниці (водного басейну) з урахуванням змін в оперативній обстановці;
б) забезпечувати вдосконалення форм організації і керівництва патрульно-постовою службою на підставі впровадження передового досвіду і сучасних технічних засобів;
в) постійно підтримувати стан бойової готовності підрозділів патрульно-постової служби, організовувати щорічну перевірку службової діяльності цих підрозділів, здійснювати контроль за раціональною розстановкою і використанням за прямим призначенням особового складу, автотранспорту та інших технічних засобів, організовувати службове розслідування із затвердженням висновків по кожному вчиненому на вулиці тяжкому злочину;
г) забезпечувати комплектування, початкову підготовку і перепідготовку особового складу підрозділів патрульно-постової служби, їх матеріально-технічне постачання, будівництво і експлуатацію гуртожитків, спеціальних містечок та інших службових приміщень;
д) вирішувати питання соціально-побутового забезпечення особового складу, який несе патрульно-постову службу, піклуватися про його потреби.
47. Начальники Головних управлінь МВС України в Криму, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управлінь (відділів) МВС України на транспорті мають право здійснювати перерозподіл чисельності особового складу у підрозділах патрульно-постової служби між органами внутрішніх справ у залежності від змін в оперативній обстановці, а також тимчасово використовувати підлеглих працівників міліції для виконання окремих завдань по забезпеченню охорони громадського порядку в межах обслуговуємої території області (міста), що обслуговується.
2. Обов'язки керівника управління (відділу)
служби охорони громадського порядку
Головних управлінь МВС України в Криму,
м.Києві і Київської області, управлінь
(відділів) МВС України на транспорті
та його заступника по організації
і керівництву патрульно-постовою службою
48. Керівник управління (відділу) служби охорони громадського порядку Головних управлінь МВС України в Криму, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управління (відділу) МВС України на транспорті та його заступники організовують патрульно-постову службу в підлеглих органах внутрішніх справ і забезпечують правильну розстановку, координацію всіх сил і засобів в охороні громадського порядку.
Вони зобов'язані:
а) аналізувати стан охорони громадського порядку і вносити пропозиції керівництву відповідних головних управлінь МВС України, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі, управлінь МВС України на транспорті про перерозподіл і маневрування силами і засобами патрульно-постової служби; забезпечувати узгоджене і ефективне використання в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю підрозділів патрульно-постової служби, Державної служби охорони і дорожньої міліції ДАІ;
б) не менше одного разу за квартал готувати на заслуховування колегій ГУВС, УВС, УВСТ питання про ефективність боротьби із правопорушеннями особового складу органів внутрішніх справ, задіяного на забезпечення охорони громадського порядку в системі єдиної дислокації;
в) своєчасно вживати заходів до здійснення маневрування силами і засобами з метою підвищення ефективності патрульно-постової служби в районах (містах), де склалася напружена оперативна обстановка;
г) провадити роботу по організації взаємодії з підрозділами Національної гвардії, Служби безпеки, населенням і об'єднаннями громадян;
д) щомісячно залучати одну третину особового складу управлінь (відділів) охорони громадського порядку для здійснення контролю за організацією і несенням патрульно-постової служби і додержанням особовим складом правил носіння встановленої форми одягу згідно з затвердженим керівництвом ГУВС, УВС, УВСТ графіком, але не менше 3 разів на тиждень;
е) організовувати вивчення передового досвіду, запровадження в практику прогресивних організаційно-тактичних принципів і прийомів несення патрульно-постової служби, сучасних технічних засобів. Про стан виконання цієї роботи не менше одного разу в півріччя доповідати особисто начальнику ГУВС, УВС, УВСТ;
є) забезпечувати разом з керівниками інших галузевих служб навчання особового складу з питань організації і несення патрульно-постової служби, вживати заходів щодо підвищення якості підготовки та інструктажу нарядів перед заступанням на службу, створення і належного оснащення класів служби в підрозділах ППСМ;
ж) забезпечувати зміцнення законності, дисципліни і виховання у особового складу високих моральних якостей.
49. Начальник міськрайліноргану внутрішніх справ та його заступник начальник міліції громадської безпеки несуть відповідальність за організацію патрульно-постової служби на території, яку вони обслуговують, за стан і показники оперативно-службової діяльності цих підрозділів.
Вони зобов'язані:
а) всебічно вивчати оперативну обстановку, передбачати її можливі зміни, приймати обгрунтовані рішення з організації патрульно-постової служби і ставити конкретні завдання підлеглим;
б) організовувати узгоджене використання в охороні громадського порядку сил патрульно-постової служби, Державної служби охорони, ДАІ, затверджувати плани комплексного використання цих сил по єдиній дислокації;
в) приймати рішення з організації патрульно-постової служби на добу при прийнятті-передачі чергування по органу внутрішніх справ, залежно від змін оперативної обстановки забезпечувати виконання обов'язкових норм виставлення нарядів і виділення автотранспорту;
г) забезпечувати роботу чергової частини з оперативного керівництва нарядами в період несення служби, своєчасно здійснювати маневр силами і засобами з метою посилення охорони громадського порядку на дільницях, де склалась найбільш напружена обстановка;
д) провадити інструктажі нарядів, що заступають на службу, залучати до участі в них керівників і оперативно-начальницький склад інших служб;
е) особисто контролювати несення служби нарядами, додержання ними норм чинного законодавства і дисципліни, залучати до контролю керівників, інспекторський склад галузевих служб;
є) забезпечувати повний облік і об'єктивну оцінку результатів несення служби нарядами, своєчасно вживати необхідних заходів для її вдосконалення на підставі впровадження передового досвіду. Забезпечувати підрозділи ППСМ службовою документацією, передбаченого цим Статутом;
ж) щомісячно аналізувати стан адміністративно-штрафної практики з питань порушень громадського порядку і громадської безпеки, ефективність участі патрульно-постових нарядів в боротьбі з адміністративними правопорушеннями;
з) здійснювати добір кандидатів на службу в підрозділ ППСМ, організовувати навчання і виховання особового складу, вживати заходів до створення для цього необхідних умов;
и) організовувати та провадити особисто службові перевірки по кожному факту вчинення тяжких злочинів у місцях несення нарядами ППСМ служби, які залишились нерозкритими, робити відповідні висновки і про наслідки доповідати керівництву ГУВС, УВС, УВСТ;
і) проводити роботу по залученню до охорони громадського порядку членів об'єднань громадян і населення;
ї) звітувати в трудових колективах про заходи, що вживаються з метою зміцнення громадського порядку.
50. Старший інспектор (інспектор) служби охорони громадського порядку міськрайліноргану внутрішніх справ зобов'язаний:
а) брати безпосередню участь в організації патрульно-постової служби;
б) на підставі аналізу оперативної обстановки і пропозицій керівників підрозділів, які беруть участь в охороні громадського порядку, розробляти єдину дислокацію, представляти начальнику органу пропозиції по її коригуванню і проект рішення щодо організації патрульно-постової служби на добу;
в) перевіряти 3-4 рази на тиждень несення патрульно-постової служби нарядами, правильність ведення службової документації, усувати виявлені недоліки і доповідати начальнику органу внутрішніх справ про факти використання особового складу і технічних засобів не за призначенням;
г) стежити за своєчасним забезпеченням міліціонерів форменим одягом, озброєнням, спорядженням, спеціальними та іншими технічними засобами, а також службовою документацією;
д) вести облік і звітність патрульно-постової служби.
51. Командир підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону, роти) відповідає за забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділу, щоденну готовність особового складу до виконання завдань по забезпеченню охорони громадського порядку, комплектування, службову, бойову та фізичну його підготовку, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності підрозділу, несе персональну відповідальність за дотриманням особовим складом норм закону і дисципліни, здійснює керівництво службою особового складу з питань, що входять до компетенції підрозділу.
Він зобов'язаний:
а) вивчати та аналізувати оперативну обстановку на закріпленій території, з урахуванням її стану вносити пропозиції керівникам міськрайлінорганів внутрішніх справ по внесенню необхідних змін до єдиної дислокації маршрутів патрулювання і постів, маневрувати нарядами;
б) щомісячно узагальнювати результати роботи особового складу підрозділу в розкритті злочинів та боротьбі із адміністративними правопорушеннями, в тому числі кожного працівника зокрема. Щоквартально аналізувати ефективність цієї роботи і вживати заходів до підвищення її рівня;
в) забезпечувати виконання обов'язкових (затверджених) норм виставлення нарядів для несення служби;
г) організовувати безперервне керування силами та засобами стройового підрозділу, а також їх взаємодію з нарядами підрозділів інших служб органів внутрішніх справ, народними дружинами. Відповідно до наказу МВС України та Національної гвардії України від 26 липня 1993 р. N 437/139 організовувати спільне виконання завдань по охороні громадського порядку нарядами міліції та військовослужбовцями Національної гвардії України;
д) організовувати та особисто здійснювати контроль за несенням служби особовим складом;
е) вдосконалювати відповідно до конкретних умов несення служби нарядами, вивчати та застосовувати передові форми роботи;
є) провадити інструктажі і розводи особового складу перед тим, як заступити йому на службу з постановкою конкретних завдань щодо оперативної обстановки;
ж) організовувати та особисто проводити прийняття особового складу;
з) організовувати добір, комплектування, навчання особового складу. Залучати до проведення занять фахівців інших служб органів внутрішніх справ та інших відомств. Вживати заходів щодо прищеплення працівникам підрозділу навиків високої культури в службовій діяльності;
и) вживати заходів щодо зберігання та раціональної експлуатації спеціальних технічних і транспортних засобів, озброєння і спорядження;
і) забезпечувати додержання особовим складом режиму таємності;
й) провадити прийом громадян, організовувати необхідну перевірку їх скарг та заяв. По кожному факту порушення підлеглим працівником міліції законності і службової дисципліни організовувати службове розслідування;
к) проводити атестування особового складу підрозділу у встановленому порядку;
л) організовувати господарсько-фінансову діяльність підрозділу (крім командира роти);
м) давати об'єктивну оцінку службовій діяльності підрозділу в цілому та окремих його працівників, організовувати наради з підбиттям підсумків роботи (у полках, батальйонах, ротах - один раз на квартал);
н) застосовувати заохочення і дисциплінарні стягнення до працівників підрозділу в межах наданих йому прав Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 липня 1991 р. N 1368-12.
52. Заступник командира підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону, роти):
а) відповідає за його постійну готовність до виконання поставлених завдань, якість службової і бойової підготовки, несе відповідальність за додержання особовим складом законності і дисципліни. Організовує несення служби згідно з вимогами нормативних актів МВС України;
б) розробляє заходи щодо дій особового складу в надзвичайний період та у воєнний час;
в) організовує та особисто бере участь у перевірках несення служби особовим складом підрозділу;
г) розробляє плани службової та бойової підготовки особового складу, своєчасно інформує про вимоги нормативних актів та інших документів МВС України, Головних управлінь МВС України в Криму, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та на транспорті з питань службової діяльності;
д) бере участь у проведенні занять з особовим складом;
е) вивчає та вживає заходів до впровадження передового досвіду;
є) готує пропозиції щодо вдосконалення організаційно-штатної структури підрозділу;
ж) при відсутності командира підрозділу виконує його обов'язки.
53. Заступник командира підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону) він же начальник штабу:
а) відповідає за організацію та керування нарядами, планування, облік та аналіз діяльності підрозділу, несе відповідальність за додержання підлеглим особовим складом у своїй діяльності законності, дисципліни, розробляє плани (у тому числі і оперативні) роботи підрозділу;
б) організовує щомісячне проведення аналізу стану оперативної обстановки на закріпленій території, вчинених у громадських місцях, в тому числі на вулицях, злочинів та адміністративних правопорушень, кількості вчинених злочинів у цих місцях під час несення служби нарядами підрозділу, а також участі особового складу в розкритті злочинів та боротьбі із правопорушеннями;
в) при відсутності заступника командира підрозділу патрульно-постової служби виконує його обов'язки.
54. Заступник командира підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону) по технічній частині:
а) відповідає за технічне забезпечення підрозділу, стан технічних та спеціальних засобів, порядок їх застосування, обслуговування, зберігання та ремонт, використання службового автомототранспорту за прямим призначенням;
б) організовує одержання, зберігання, видачу для використання, контроль за використанням спеціальних технічних засобів за прямим призначенням;
в) організовує здійснення заходів до підвищення кваліфікації особового складу, професійних навиків у експлуатації спеціальних технічних засобів, керуванні автомототранспортом.
55. Командир взводу підрозділу патрульно-постової служби (у складі полку, батальйону, роти):
Відповідає за діяльність взводу по забезпеченню охорони громадського порядку, за навчання, виховання, додержання особовим складом законності і дисципліни, а також за стан зберігання зброї, спорядження, спеціальних та технічних засобів тощо.
Він зобов'язаний:
а) знати оперативну обстановку на закріпленій території і вносити керівництву підрозділу патрульно-постової служби, начальнику міськрайліноргану внутрішніх справ пропозиції щодо вдосконалення організації патрульно-постової служби та використання нарядів;
б) здійснювати розстановку сил та засобів у відповідності з рішенням начальника органу внутрішніх справ і надавати відомості про це оперативному черговому міськрайліноргану внутрішніх справ для запису про це в книзі служби нарядів (додаток N 1);
в) виховувати особовий склад взводу в дусі суворого дотримання законності і дисципліни, проводити роботу по попередженню порушень;
г) здійснювати підготовку особового складу взводу до несення служби, стежити за додержанням міліціонерами правил носіння форменого одягу і домагатися зразкового зовнішнього вигляду;
д) розробляти графіки перевірок несення служби міліціонерами, особисто здійснювати перевірку несення міліціонерами взводу служби, на місці усувати виявлені недоліки, безпосередньо на маршрутах і постах навчати міліціонерів прийомам несення служби;
е) проводити з особовим складом заняття з службової та бойової підготовки, упроваджувати передовий досвід;
є) знати особисті якості підлеглих і вникати в їх потреби;
ж) стежити за використанням за призначенням особового складу і технічних засобів взводу, не рідше одного разу на місяць оглядати зброю, спорядження та технічні засоби;
з) провадити щоденний облік та аналіз роботи міліціонерів взводу;
и) розробляти графіки відпусток та несення служби особовим складом взводу і подавати їх керівництву підрозділу для затвердження.
56. Помічник командира окремого взводу - він же командир відділення (полку, батальйону, роти) - є безпосереднім начальником і вихователем міліціонерів відділення. Він відповідає за якість несення служби міліціонерами, організацію їх службової, бойової і фізичної підготовки, постійну готовність особового складу до виконання поставлених завдань, додержання особовим складом взводу (відділення) законності і дисципліни, належний стан зберігання зброї і спорядження, спеціальних та технічних засобів.
Він зобов'язаний:
а) знати оперативну обстановку на закріпленій території і вносити пропозиції керівництву підрозділу до покращення організації патрульно-постової служби;
б) здійснювати розстановку нарядів у відповідності з рішенням начальника органу внутрішніх справ;
в) виховувати міліціонерів взводу (відділення) в дусі додержання законності і дисципліни;
г) організовувати проведення з особовим складом взводу (відділення) заняття з службової, бойової і фізичної підготовки, впроваджувати передовий досвід;
д) стежити за використанням за призначенням особового складу і технічних засобів взводу (відділення), не рідше одного разу на місяць оглядати зброю, спорядження та технічні засоби;
е) проводити щоденний облік та аналіз роботи міліціонерів взводу (відділення);
є) розробляти графіки перевірок несення служби міліціонерами, особисто здійснювати перевіряти несення ними служби;
ж) знати особові якості підлеглих і вникати в їх потреби.
57. Командир підрозділу міліції швидкого реагування "Беркут" і його заступники відповідають за забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділу, його постійну готовність до виконання завдань по охороні громадського порядку, використання сил і засобів за призначенням; за результати їх роботи, комплектування, службову, бойову, фізичну підготовку, дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, зберігання і використання зброї, боєприпасів, автомототранспорту, іншої техніки, спеціальних і індивідуальних засобів захисту.
Вони зобов'язані:
а) організовувати бойову і службову підготовку особового складу, керувати навчанням і вихованням підлеглих;
б) вдосконалювати методи керування підрозділом, запроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, передові форми і методи роботи патрульно-постових нарядів;
в) на підставі аналізу оперативної обстановки вносити пропозиції щодо розстановки і маневрування силами і засобами при розробленні єдиної дислокації постів і маршрутів та приймати рішення про розстановку нарядів;
г) організовувати проведення і особисто брати участь в інструктажі патрульно-постових нарядів, здійснювати 2-3 рази на тиждень контроль за несенням ними служби, стежити за зовнішнім виглядом і стройовою виправкою особового складу, за додержанням ними правил носіння форменого одягу, підготовкою спорядження і обмундирування;
д) організовувати взаємодію з об'єднаннями громадян для спільної роботи на постах і маршрутах, надавати їм правову і практичну допомогу в навчанні формам і методам боротьби з правопорушниками;
е) всебічно знати дійсний стан справ у підрозділі, наявність і використання особового складу, зброї, автотранспорту, засобів зв'язку, спеціальних та інших технічних засобів, службових собак;
є) щомісячно узагальнювати результати роботи підрозділу в боротьбі з правопорушеннями, розкриттям злочинів, у тому числі кожного працівника зокрема. Щоквартально аналізувати ефективність цієї роботи і вживати заходів до підвищення її рівня;
ж) здійснювати добір і розстановку особового складу, знати ділові і моральні якості підлеглих, розробляти їх функціональні обов'язки;
з) контролювати додержання міліціонерами необхідних вимог особистої безпеки при несенні служби, правил поводження зі зброєю, технікою і спеціальними засобами;
и) знати потреби і запити особового складу та своєчасно вживати заходів по їх розгляду, надавати допомогу у вирішенні житлово-побутових та інших соціальних питань;
і) забезпечувати постачання, тримання, підготовку і використання в охороні громадського порядку службових собак, добір міліціонерів для роботи з ними, контроль за їх навчанням;
ї) вносити пропозиції керівництву МВС, ГУВС, УВС про виділення підрозділу службових приміщень і належного оснащення, стежити за триманням і експлуатацією приміщень, підтриманням у них чистоти і порядку, а також виконанням підлеглими правил протипожежної безпеки;
й) вживати заходів для запобігання порушенням законності і службової дисципліни особовим складом підрозділу. У випадках їх вчинення негайно доповідати МВС України, керівництву УВС області (міста) і організовувати проведення службової перевірки;
к) проводити атестування особового складу у встановленому порядку;
л) забезпечувати господарсько-фінансову діяльність підрозділу.
Функціональні обов'язки інших посадових осіб розробляються командуванням підрозділів патрульно-постової служби відповідно до вимог наказів МВС України.
58. Оперативний черговий по міськрайліноргану внутрішніх справ відповідає за своєчасну підготовку до інструктажу і забезпечує безперервне керівництво нарядами, їх чітку взаємодію і маневрування.
Він зобов'язаний:
а) знати кількість і розстановку сил та засобів міліції, які беруть участь в охороні громадського порядку, режим їх роботи, порядок здійснення контролю і способи зв'язку з ними;
б) організовувати несення служби нарядами згідно з прийнятим рішенням на добу, здійснювати контроль за виконанням норм, передбачених книгою служби нарядів, виставленням нарядів на службу, використанням особового складу і автомототранспорту за прямим призначенням;
в) забезпечувати проведення інструктажу нарядів, брати в ньому особисту участь;
г) підтримувати зв'язок з нарядами в період несення служби, особисто, за допомогою свого помічника або спеціально виділеного працівника ППСМ, отримувати від них доповіді про зміни обстановки, своєчасно передавати інформацію про вчинені злочини та іншу оперативну інформацію, уточнювати завдання;
д) при вчиненні злочину організовувати розшук злочинців по гарячих слідах силами патрульно-постової служби і дільничних інспекторів міліції;
е) стежити за виконанням начальницьким складом органу внутрішніх справ графіків контролю за несенням служби нарядами, а також особисто контролювати їх роботу;
є) забезпечувати правильне використання транспорту і засобів зв'язку в патрульно-постовій службі;
ж) забезпечувати контроль за своєчасним поверненням нарядами предметів екіпіровки, зброї, спорядження, засобів зв'язку і підбивати підсумки несення ними служби після закінчення;
з) доповідати керівництву органу про результати роботи патрульно-постових нарядів за минулу добу, стан службової дисципліни, додержання законності.
59. Дільничний інспектор міліції забезпечує безпеку громадян і громадський порядок на території закріпленої за ним дільниці, вживає заходів до своєчасного попередження та розкриття злочинів, запобігання інших правопорушень. Сприяє патрульно-постовим нарядам, народним дружинам регулярно здійснювати спільне патрулювання.
Він зобов'язаний:
а) постійно аналізувати стан оперативної обстановки і вносити начальнику органу внутрішніх справ найдоцільнішу пропозицію про розстановку і маневрування патрульно-постових нарядів, що беруть участь в охороні громадського порядку;
б) за необхідності, залежно від стану оперативної обстановки, за згодою керівництва органу, здійснювати маневрування патрульно-постовими нарядами на території дільниці;
в) інформувати патрульно-постові наряди про зміни в оперативній обстановці і про осіб, які здатні вчинити правопорушення. При вчиненні злочину залучати патрульно-постові наряди до розшуку злочинців по гарячих слідах у межах дільниці або патрульної дільниці;
г) контролювати несення служби патрульно-постовими нарядами на дільниці;
д) здійснювати разом з патрульно-постовими нарядами обхід місць можливої появи розшукуваних осіб та вчинення правопорушень;
е) під час несення служби навчати міліціонерів і народних дружинників формам і методам роботи.
60. Начальники підрозділів ДАЇ, Державної служби охорони, медичних витверезників, приймальників-розподільників, окрім основних функцій своїх служб, координують участь підлеглих працівників міліції в охороні громадського порядку за планом комплексного використання сил і засобів.
Вони зобов'язані:
а) вносити пропозиції до розроблення планів комплексного використання сил і засобів та прийняття рішення на добу з урахуванням постів і маршрутів своїх підрозділів;
б) забезпечувати взаємодію підлеглих працівників з патрульно-постовими нарядами інших служб, які беруть участь в охороні громадського порядку і громадськістю;
в) брати участь в інструктажах і перевірках несення служби інших нарядів, що несуть службу за єдиною дислокацією;
г) навчати міліціонерів підрозділів ППСМ та інших служб спеціальним методам і тактиці дій за напрямками своєї діяльності.
61. Начальники оперативно-розшукових, слідчих, паспортних підрозділів повинні використовувати всі можливості патрульно-постової служби в боротьбі із злочинністю.
Вони зобов'язані:
а) на підставі аналізу стану оперативної підготовки вносити начальнику міськрайліноргану свої пропозиції щодо розробки планів комплексного використання сил і засобів прийняття рішень на поточну добу;
б) організовувати взаємодію особового складу своїх підрозділів з патрульно-постовими нарядами в боротьбі із злочинністю і охороні громадського порядку;
в) інформувати патрульно-постові наряди про вчинені злочини, вірогідне місцезнаходження злочинців, викраденого майна, припинення розшуку, а також своєчасно вживати заходів для перевірки відомостей, які надходять від нарядів;
г) безпосередньо на постах і маршрутах навчати наряди методам особистого розшуку, користування словесним портретом, розпізнання і затримання злочинців, перевірки документів, які посвідчують особу, прийомам виявлення і зберігання слідів злочину, забезпечення охорони обстановки місця пригоди, виявленню і встановленню очевидців злочину, потерпілих і підозрюваних;
д) згідно з розробленим графіком брати участь у проведенні інструктажів і перевірках несення служби нарядами.
Розділ III
Основи управління підрозділами патрульно-постової служби
1. Загальні положення
62. Управління підрозділами і патрульно-постовими нарядами це цілеспрямована діяльність начальників, командирів і оперативних чергових органів внутрішніх справ по керівництву силами і засобами патрульно-постової служби, які виконують обов'язки по охороні громадського порядку, забезпеченню громадської безпеки і боротьбі з правопорушеннями.
63. Управління нарядами повинно забезпечувати високу ефективність дій на підставі раціональної розстановки сил і засобів, комплексного їх використання, своєчасного маневрування і активного несення служби на вулицях та в інших громадських місцях, підтримання постійної готовності до виконання завдань, що раптово виникають при зміні стану оперативної обстановки, в особливих випадках, у надзвичайних обставинах.
64. Начальники Головних управлінь МВС України в Криму, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управлінь (відділів) МВС України на транспорті являються старшими оперативними начальниками по керівництву підрозділами патрульно-постової служби міліції.
65. Начальники міськрайлінорганів внутрішніх справ є оперативними начальниками щодо підрозділів патрульно-постової служби міліції, які в установленому порядку надаються їм в підпорядкування для забезпечення охорони громадського порядку на закріпленій території.
2. Форми організації охорони громадського порядку
66. Основною формою організації охорони громадського порядку є комплексне використання сил і засобів міліції по охороні громадського порядку, єдина їх дислокація.
Дислокація маршрутів патрулювання і постів розробляється на весняно-літній та осіннє-зимовий періоди на підставі аналізу місця і часу вчинення правопорушень в громадських місцях, на вулицях, площах, парках, в тому числі злочинів, зареєстрованих на території і що обслуговується, виходячи із встановлених обов'язкових норм щодобового виставлення нарядів для несення патрульно-постової служби, і затверджується начальником міськрайоргану внутрішніх справ. З урахуванням стану оперативної обстановки до неї вносяться необхідні зміни.
67. Кількість маршрутів патрулювання і постів в дислокації може перевищувати розраховане за обов'язковими нормами виставлення нарядів. В таких випадках вони поділяються на такі, що підлягають обов'язковому закриттю і такі, що закриваються в залежності від оперативної обстановки, яка складається протягом днів тижня або доби.
68. Також якості самостійна форма може застосовуватись: охорона громадського порядку по зонах, патрульних дільницях, патрулювання спеціальних мобільних груп для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями, що скоюються в громадських місцях, виставлення постійних піших постів у криміногенних місцях; використовуватись кінні наряди в лісопаркових зонах; пересувні пункти міліції у віддалених від міськьрайвідділу мікрорайонах.
69. Пересувний пункт міліції (ППМ) - мобільний міліцейський наряд (група) у складі 4 та більше працівників міліції, утворений наказом керівництва міськрайоргану внутрішніх справ, якому надається спеціально обладнаний автобус (автомобіль) для забезпечення охорони громадського порядку на вулицях, площах, парках, місцях масового відпочинку громадян, здійснення профілактичних заходів по запобіганню правопорушенням на території, що знаходиться на значній відстані від органу внутрішніх справ та характеризується складною криміногенною обстановкою, розгляду на місці скарг і заяв громадян.
Для несення служби в складі ППМ наказом начальника міськрайвідділу внутрішніх справ створюються постійні 2-3 екіпажі. Крім цього, залежно від оперативної обстановки і мети, поставлена ППМ, можуть залучатись працівники ДАІ, карного розшуку, інших служб і представники громадськості.
70. Склад кожного екіпажу визначається залежно від сил, засобів та стану оперативної обстановки.
71. Старшим ППМ призначається досвідчений працівник, здібний забезпечити керівництво діяльністю ППМ. Він відповідає: за організацію патрульно-постової служби на дільниці, точність і своєчасність руху нарядів на маршрутах, правомірність дій екіпажу і допоміжних сил, законність поміщення і утримання правопорушників в ППМ, використання автобуса, застосування спеціальних засобів і криміналістичної техніки, ведення службової документації. Він організує керування нарядами на дільниці, що відпрацьовується, своєчасно здійснює маневр силами і засобами при ускладненні оперативної обстановки, вивчає оперативну обстановку і вносить пропозиції щодо організації роботи ППМ керівництву органу внутрішніх справ. Здійснює розстановку сил і засобів згідно з планом-завданням.
Прибувши до місця несення служби, старший ППМ організує її у відповідності із завданням та планом-схемою маршрутів патрулювання, контролює несення служби працівниками міліції, заходи, що вживаються до затриманих правопорушників, підтримує зв'язок в черговою частиною міськрайліноргану внутрішніх справ, іншими нарядами міліції, інформує про зміни в оперативній обстановці.
72. У складі підрозділів патрульно-постової служби в міру необхідності можуть утворюватися спеціалізовані групи працівників міліції для боротьби із найпоширенішими видами правопорушень.
73. Основними завданнями пересувного пункту міліції (ППМ) є:
а) забезпечення громадського порядку;
б) попередження і припинення правопорушень;
в) охорона власності, прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій і установ;
г) активна участь у розкритті злочинів і затриманні злочинців.
74. Для несення служби ППМ передбачається така документація:
а) план-завдання на кожний день;
б) книга обліку затриманих і доставлених у ППМ;
в) планшет з розробленими планами дільниць, які обслуговуються ППМ, маршрутами його руху і місцями зупинок, маршрутами руху і зупинок піших та автопатрулів, які надаються ППМ.
При відпрацюванні дільниць ППМ додаються:
а) одна-дві пересувні міліцейські групи;
б) дільничні інспектори міліції;
в) провідник із службовим собакою.
75. Кожному наряду ППМ визначається маршрут (зона, квадрат, сектор, мікрорайон) несення служби. Керівництво міськрайоргану внутрішніх справ визначає конкретне завдання для старшого пересувного пункту міліції, яке записується ним у бортовий журнал.
Посадова особа, яка визначила завдання для службової діяльності пересувного пункту, вирішує питання своєчасної видачі працівникам міліції, які включені до складу цього наряду, зброї, радіостанцій, спецзасобів та службової документації, проводить їх інструктаж і віддає наказ заступити на службу.
76. Управління підрозділами патрульно-постової служби і патрульно-постовими нарядами забезпечується шляхом:
а) розроблення і прийняття рішення;
б) підготовки сил і засобів для виконання поставлених завдань, інструктажа нарядів;
в) організації взаємодії, підтримання постійного зв'язку з підрозділами і патрульно-постовими нарядами, своєчасним обміном інформацією;
г) маневрування силами і засобами патрульно-постової служби;
д) контролю за організацією і несенням патрульно-постової служби;
е) обліку і оцінки результатів діяльності патрульно-постових нарядів.
77. Управління патрульно-постовими нарядами в період несення служби покладається на чергові частини міськрайлінорганів. В містах з чисельністю 100 тисяч населення і більше на базі чергових частин органів внутрішніх справ створюються групи по керуванню силами і засобами міліції та громадськістю, які беруть участь у забезпеченні правопорядку, своєчасному доведенні до них оперативної обстановки і маневру нарядами. При введенні посиленого варіанту несення служби керівництво нарядами забезпечується спеціально створеним штабом.
78. Оперативне управління в межах патрульної дільниці або зони здійснюється також начальником патрульної дільниці (зони) з наступною доповіддю в чергову частину про зміни у розташуванні нарядів.
79. Маневрування силами і засобами полягає в організованому і своєчасному зосередженні необхідних сил і засобів міліції там, де виникає напружена обстановка. Воно дозволяє більш надійно забезпечити охорону громадського порядку, запобігання злочинам і їх припинення.
Маневрування силами і засобами міліції забезпечується:
- високою мобільністю підрозділів і нарядів;
- послідовним зосередженням підрозділів і нарядів на важливих ділянках;
- перерозподілом сил і засобів у масштабі республіки, області, міста, залізничної магістралі, водного та повітряного басейну з урахуванням обстановки, що склалася;
- створенням рухомих резервів;
- наявністю безперебійного зв'язку. Особливе значення маневрування має в умовах швидкої зміни оперативної обстановки, а також при вирішенні завдань, що раптово виникають у зв'язку із стихійним лихом, масовими безпорядками та іншими надзвичайними обставинами.
80. Для ефективного забезпечення керівництва нарядами застосовується радіозв'язок, проводні, сигнальні засоби зв'язку та інші технічні засоби. Радіозв'язок є основним засобом зв'язку з рухомими нарядами.
Проводні засоби, міські і спеціальні телефони використовуються для зв'язку з нарядами, що не мають радіозв'язку.
Рухомі засоби зв'язку застосовуються при відсутності інших засобів для уточнення обстановки або дублювання окремих вказівок. З цією метою використовуються транспортні засоби, а також піші зв'язківці. Зв'язок за допомогою зорових і звукових сигналів встановлюється безпосередньо між нарядами для передачі команд і підтримки взаємодії.
Телебачення застосовується для нагляду за станом правопорядку на найважливіших ділянках території (об'єктах) і контролю за діями нарядів.
3. Планування заходів по організації
патрульно-постової служби
81. Організація патрульно-постової служби здійснюється:
а) на 1 рік - планом комплексного використання сил і засобів міліції в охороні громадського порядку (єдиною дислокацією), який складається на весняно-літній і осінньо-зимовий періоди і за необхідності коректується;
б) на місяць (декаду) - планом використання особового складу підрозділів швидкого реагування "Беркут"; інших підрозділів патрульно-постової служби; Національної гвардії України, сил громадськості;
в) на поточну добу - книгою служби нарядів;
г) на виконання конкретного завдання - наказом або спеціальним планом.
82. Рішення начальника міськрайвідділу приймається на підставі всебічного аналізу і оцінки оперативної обстановки:
При цьому враховуються:
а) географічні, соціально-економічні особливості міста, району, міграція населення та інші демографічні зміни;
б) кліматичні умови;
в) стан громадського порядку і злочинності на вулицях та в інших громадських місцях;
г) сили і засоби органу внутрішніх справ, результати роботи патрульно-постових нарядів по охороні громадського порядку, запобіганню і розкриттю злочинів.
83. При аналізі оперативної обстановки використовуються:
а) дані про кількість і особливість вулиць, парків, скверів, про місця розташування виробничих комплексів, об'єктів дозвільної системи, установ Національного банку України, залізничних станцій, вокзалів та інших об'єктів промисловості, транспорту, підприємств торгівлі, громадського харчування, шкіл, спеціальних установ органів внутрішніх справ і режим їх роботи, міграцію населення в будь-який час року і доби та інше;
б) дані про кількість, рівень динаміки і структуру злочинності, інші правопорушення, вчинені на вулицях та в інших громадських місцях;
в) дані про результати роботи патрульно-постових нарядів всіх підрозділів, які беруть участь в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю, а також про стан забезпечення особового складу зброєю, засобами зв'язку, транспортом, спеціальними засобами.
84. Джерелом інформації при вивченні оперативної обстановкиє: статистична звітність, аналітичні матеріали, оперативні і робочі карти та інші документи, що відображають стан охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю, оргдовідка про вчинені злочини і розшук злочинців; відомості, які надходять від працівників органів внутрішніх справ, доповіді патрульно-постових нарядів; інформація інших органів внутрішніх справ, правоохоронних органів, повідомлення державних і громадських організацій, заяви громадян, повідомлення засобів масової інформації. Перед прийняттям рішення по організації патрульно-постової служби начальник міськрайліноргану в необхідних випадках проводить рекогносцировку на місцевості з участю командирів підрозділів патрульно-постової служби, інших працівників оперативних служб. При цьому уточнюється розрахунок та розстановка сил і засобів, визначається розміщення постів, маршрутів патрулювання, види і склад нарядів, порядок несення служби, особливі обов'язки нарядів. Проведення рекогносцировки є обов'язковим при розробленні єдиної дислокації, відпрацюванні рішення щодо організації охорони громадського порядку під час масових заходів, стихійного лиха, великих виробничих аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, а також запобігання і припинення групових порушень громадського порядку.
85. У плані організації патрульно-постової служби передбачається:
а) загальне завдання міськрайлінорганів, виходячи із обстановки, що складається;
б) обов'язкові норми виставлення особового складу і забезпечення їх технічними засобами;
в) розстановка патрульно-постових нарядів;
г) завдання нарядів;
д) порядок і особливості несення служби нарядами, організація їх взаємодії між собою, з дільничними інспекторами, іншими працівниками міліції, військовослужбовцями Національної гвардії України, представниками об'єднань громадян;
е) можливість маневру силами і засобами при зміні обстановки;
є) система зв'язку керівників міськрайвідділів внутрішніх справ з нарядами, строки подання інформації, сигнали і умовні знаки;
ж) порядок контролю за несенням патрульно-постової служби;
з) заходи щодо організаційного та матеріально-технічного, фінансового забезпечення.
86. Комплексний план (єдина дислокація) розробляється в межах території, що обслуговується (міста, району, транспортної дільниці), і включає:
а) схему району, міста, транспортної дільниці;
б) оцінку оперативної обстановки, обов'язкові норми виставлення особового складу, приблизний перелік постів і маршрутів патрулювання, в тому числі допоміжних, які підлягають закриттю в період посилення охорони громадського порядку і при здійсненні маневру;
в) види нарядів, порядок взаємодії і зв'язку між ними;
г) організацію охорони громадського порядку в місцях розташування установ по виконанню покарань, підрозділів Державної служби охорони, воєнізованих пожежних частин, учбових закладів МВС України, а також спеціальних установ міліції із залученням до патрулювання їх особового складу; центри постів та їх межі. Маршрути патрулів і пункти їх зупинок, особливості несення, порядок взаємодії і зв'язку між ними, а також з іншими силами органів внутрішніх справ, формуваннями громадськості, визначаються згідно з оперативною обстановкою і в обов'язковому порядку уточнюються на місцевості.
87. Особливості несення служби для кожного наряду (поста) визначаються в картці маршрутів (постів), (додатки 3, 4), де вказуються:
а) маршрут наряду, його довжина, межі;
б) місце розташування поста і його центр;
в) час несення служби;
г) об'єкти і зони, які потребують особливої уваги;
д) обов'язки нарядів і особливості зв'язку з сусідніми нарядами, черговою частиною органу внутрішніх справ, дільничними інспекторами міліції, громадськими формуваннями, зони проходження радіозв'язку і спосіб зв'язку з цими дільницями;
е) порядок руху на маршруті і найбільш характерні тактичні прийоми несення служби.
88. Розробляється кількість постів і маршрутів, нарядів, необхідних для повного закриття території, що обслуговує орган внутрішніх справ. На кожний маршрут (пост) складається картка маршруту (поста), яка видається наряду перед заступанням на службу.
89. Несення служби протягом чергової зміни може здійснюватись на одному або декількох маршрутах (постах), при цьому патрульному (постовому) видаються відповідні картки. На інструктажі вказується послідовність і порядок переміщення з одного маршруту (поста) на інший.
90. Види нарядів та їх склад визначаються керівництвом міськрайлінорганів внутрішніх справ, виходячи із особливостей території, обставин, що склалися. Пости виставляються в тих місцях, де цілодобово протягом певного періоду часу потрібний безперервний нагляд працівників міліції.
Патрулі використовуються в тих випадках, коли постійне знаходження патрульно-постових нарядів в певних пунктах, обмежених видимістю, не викликається необхідністю. Парні наряди встановлюються в місцях, де один міліціонер не зможе забезпечити виконання поставленого завдання (в місцях великого скупчення людей, на околицях міст, у лісових масивах, при несенні служби в нічний час, під час супроводження поїздів і т.ін.).
При несенні служби з військовослужбовцями Національної гвардії, дружинниками, наряд, як правило, призначається командуванням підрозділу патрульно-постової служби та Національної гвардії з розрахунку - один міліціонер і два-три військовослужбовців Національної гвардії або представників громадськості.
91. Час виставлення нарядів і тривалість несення служби встановлюється з таким розрахунком, щоб кількість нарядів збільшилась у найбільш напружений час доби і в місцях, де найбільш можливі злочини і порушення громадського порядку.
92. Обов'язкові норми цілодобового виставлення нарядів для несення патрульно-постової служби на вулицях та в інших громадських місцях, виділення автотранспорту для патрулювання визначаються в кожному органі внутрішніх справ і підрозділі міліції з метою забезпечення максимального використання сил і засобів в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю з урахуванням їх штатної чисельності.
93. Начальники міськрайлінорганів внутрішніх справ на підставі плану комплексного використання сил і засобів, з урахуванням змін в оперативній обстановці щоденно приймають рішення щодо організації патрульно-постової служби на поточну добу, в якому визначають: розрахунок сил і засобів, розстановку нарядів за змінами, осіб, які проводять інструктаж і здійснюють контроль за несенням патрульно-постової служби.
94. Призначення працівників міліції в наряд проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей: особистих моральних, ділових якостей, стану здоров'я, досвіду роботи та інших даних, які найбільш повно відповідають вимогам несення служби на тому чи іншому маршруті, посту.
Міліціонери закріплюються за 2-3 маршрутами (постами) і без крайньої необхідності на інші дільниці не призначаються. Забороняється призначати для самостійного несення служби і озброювати міліціонерів, які не пройшли початкову підготовку в школах професійної підготовки та не прийняли Присяги.
95. Для вирішення конкретних завдань, що постають при різкому загостренні оперативної обстановки, виникненні надзвичайних обставин, проведенні масових заходів, рейдів, операцій тощо з урахуванням їх значення і масштабу, розробляється спеціальний план або видаються накази згідно з розділами XII-XIV цього Статуту.
4. Підготовка та інструктаж нарядів
96. Міліціонери, призначені в наряд для несення патрульно-постової служби, прибувають в орган внутрішніх справ, підрозділ міліції чи спеціально визначене місце за 30 хвилин до початку інструктажу. При прибутті вони доповідають черговому і своєму командирові, називають їх за званням, додаючи перед званням слово "Товаришу (пане)", наприклад: "Товаришу (пане) лейтенант, сержант Петренко для несення служби прибув". Перед проведенням інструктажу черговий опитує про стан здоров'я та інші обставини, які заважають несенню служби, видає міліціонерам зброю, спорядження, засоби зв'язку, індивідуального захисту і спеціальні засоби, службові документи (службову книжку, картку маршруту (поста) наряду та інші), про що міліціонер розписується в книзі служби нарядів. Зарядження зброї проводиться по команді і під наглядом оперативного чергового або командира підрозділу в спеціально відведеному місці, при цьому патрон в патронник не досилається.
Оперативний черговий або командир підрозділу оголошує пости та маршрути патрулювання, час несення служби та інформує про відміну орієнтировок, знайомить з отриманою інформацією про вчинені злочини, прикмети осіб, що розшукуються, викрадене майно та іншими відомостями, контролює їх записи в службовій книзі, потім виставляє наряд на інструктаж, перевіряє у кожного міліціонера наявність обов'язкових предметів озброєння і спорядження. Робить відповідний запис у книгу служби нарядів управління (відділу) внутрішніх справ. При виявленні недоліків вживає заходів до їх усунення і доповідає про готовність особового складу до несення служби посадовій особі, яка відповідно до щомісячного графіка проводить інструктаж.
97. Патрульний (постовий), який заступає на службу зобов'язаний бути одягненим по формі за сезоном, мати зразковий зовнішній вигляд і справне спорядження.
Він повинен мати:
- службове посвідчення;
- службову книжку (додаток N 2);
- картку маршруту (поста);
- табельну зброю з двома спорядженими магазинами;
- радіостанцію;
- кишеньковий ліхтар;
- свисток;
- засоби індивідуального захисту, спеціальні засоби;
- бланки протоколів про адміністративні правопорушення;
- індивідуальний пакет (аптечку).
98. Щоденні інструктажі нарядів перед заступанням на службу проводяться керівниками органів внутрішніх справ і командним складом підрозділу патрульно-постової служби за участю досвідчених оперативних працівників.
99. Посадова особа, яка готується до проведення інструктажу, зобов'язана з'ясувати оперативну обстановку, використовуючи при цьому наявну інформацію у чергового, вивчити і оцінити дії нарядів за минулу добу, детально ознайомитись з завданнями, порядком і особливостями несення служби на кожному маршруті (посту), намітити питання для перевірки знань міліціонерів з урахуванням оперативної обстановки, вирішення завдань для навчання діям в різних ситуаціях.
100. При наближенні до строю особи, яка проводитиме інструктаж, черговий подає команду "Наряд, струнко. Вправо (вліво), на середину, рівняйсь!" і доповідає про готовність наряду до інструктажу. Наприклад: "Товаришу (пане) підполковнику! Наряд у складі 20 чоловік для інструктажу вишикуваний. Черговий по відділу капітан Іваненко". Приймаючи рапорт, той хто інструктує, звертається до наряду: "Здрастуйте товариші (панове)!" На його привітання наряд відповідає: "Здоров'я бажаєм товаришу (пане) підполковнику". Після цього той, хто інструктує, подає команду "Вільно!".
101. Той, хто інструктує, зобов'язаний:
а) впевнитись у готовності особового складу до несення служби і вжити заходів до усунення виявлених недоліків;
б) перевірити звання патрульними і постовими своїх прав і обов'язків, окремих положень нормативних актів, правил застосування зброї і спеціальних засобів, прикмет розшукуваних злочинців і викраденого майна;
в) оголосити результати несення служби за минулу добу, за необхідності роз'яснити недоліки і упущення, навести приклади зразкових дій патрульних і постових;
г) роз'яснити оперативну обстановку, поставити нарядам конкретні завдання на весь період несення служби і визначити порядок їх виконання;
д) запропонувати міліціонерам вирішити декілька завдань, при цьому розібрати найбільш характерні тактичні прийоми несення служби (ведення нагляду, виявлення злочинців за малопомітними прикметами, запобігання і припинення групових порушень громадського порядку, затримання озброєних злочинців і т.ін.);
е) нагадати міліціонерам про необхідність додержання законності, а також про чемність і уважне ставлення до громадян;
є) роз'яснити порядок зміни нарядів, зв'язку і взаємодії.
Проведення інструктажу закінчується віддачею наказу про заступання нарядів міліції на службу. Наприклад: "Наряд, струнко! Наказую заступити на охорону громадського порядку в столиці України - місті Києві. Під час несення служби суворо додержуватись законності, виявляти високу культуру і чемність у зверненні до громадян. Направо (наліво) за маршрутами і постами кроком руш!".
102. В містах без районного поділу не рідше одного разу на місяць проводиться спільний інструктаж всіх патрульно-постових нарядів, які несуть службу на вулицях і в інших громадських місцях за планами комплексного використання сил і засобів міліції.
Після загального шикування керівний і начальницький склад перевіряє зовнішній вигляд і екіпіровку нарядів, а працівники ДАІ, інженери і техніки після нього - проводять огляд технічного стану автотранспорту і засобів зв'язку. Посадова особа, яка проводить інструктаж:
а) підводить підсумки несення служби за минулий період, зачитує накази про заохочення працівників, які відзначилися, відмічає недоліки та упущення, які мали місце під час несення патрульно-постової служби;
б) аналізує результати взаємодії нарядів, підрозділів, які беруть участь в охороні громадського порядку;
в) інформує про стан оперативної обстановки;
г) оголошує завдання нарядів і підрозділів по охороні громадського порядку і об'єктів народного господарства, по забезпеченню безпеки дорожнього руху і боротьбі із злочинністю.
Інструктаж закінчується загальним шикуванням, віддачею наказу про заступання на службу і проходженням урочистого маршу.
Для нарядів, які брали участь у спільному інструктажі в день його проведення, інші інструктажі не проводяться.
5. Контроль за організацією і несенням
патрульно-постової служби
103. Контроль за організацією та несенням патрульно-постової служби є важливим засобом зміцнення дисципліни серед особового складу і забезпечення високої активності нарядів міліції у боротьбі з злочинністю і в охороні громадського порядку. Він здійснюється шляхом проведення систематичних перевірок служби у всіх органах, підрозділах.
104. При перевірці організації і несення патрульно-постової служби встановлюється:
- правильність розставлення і використання особового складу і технічних засобів, згідно з обстановкою, що склалася;
- якість проведених інструктажів нарядів;
- чіткість і оперативність керування нарядами, своєчасність доведення до них інформації про зміни оперативної обстановки;
- якість несення служби нарядами міліції та їх активність у боротьбі із злочинністю і порушеннями громадського порядку;
- забезпечення взаємодії між нарядами, іншими службами, підрозділами міліції і Національної гвардії та громадськими формуваннями;
- додержання нарядами законності і службової дисципліни;
- правильність оформлення і ведення службових документів.
105. Патрульно-постову службу міліції зобов'язані перевіряти:
- особи керівного складу міліції МВС України, Головних управлінь МВС України в Криму, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управлінь (відділів) МВС України на транспорті при кожному інспектуванні підвідомчих органів і підрозділів;
- начальники органів внутрішніх справ - не рідше одного разу на тиждень;
- заступники начальників міськрайлінорганів внутрішніх справ, командири підрозділів патрульно-постової служби - не рідше двох разів на тиждень;
- особи керівного та інспекторського складу служби охорони громадського порядку міськрайлінорганів внутрішніх справ - не менше двох раз на тиждень;
- командири рот і взводів ППСМ - щоденно;
- оперативні чергові та їх помічники - не менше одного разу на добу;
- командири відділень ППСМ - не менше двох разів у кожну зміну;
- дільничні інспектори (начальники лінійних пунктів) систематично на території дільниці, яку вони обслуговують.
106. Патрульно-постову службу можуть також перевіряти інші посадові особи, які мають на це спеціальне розпорядження прямого начальника.
107. Перевірка несення служби нарядами може бути гласною і негласною. Вона повинна проводитись в будь-який час доби за графіками, затвердженими начальником органу і командуванням підрозділів патрульно-постової служби на кожен місяць, при цьому всі наряди обов'язково повинні бути перевірені керівним та інспекторським складом органів внутрішніх справ.
108. У тих, хто прибув для перевірки патрульний (постовий), якщо не знає їх в обличчя, вимагає службове посвідчення (від осіб, перелічених ст.105 цього Статуту);
- посвідчення особи і письмове розпорядження на право перевірки - від осіб, уповноважених прямими начальниками.
109. Патрульний (постовий) при наближенні того, хто перевіряє, швидко підходить до нього і відрекомендовується. Наприклад: "Товаришу (пане) лейтенанте, патрульний - сержант Карпенко" або "Товаришу (пане) майоре, постовий - сержант Іваненко". У тих випадках, коли перевірку проводять двоє, патрульно-постовий відрекомендовується старшому за посадою, а при рівних посадах - за званням.
110. За вимогою того, хто перевіряє старший патруля (постовий) доповідає про обстановку на території маршруту (поста) і відповідає на поставлені запитання.
111. При відсутності наряду на маршруті (посту) той, хто перевіряє, зобов'язаний негайно з'ясувати причину і особисто або через чергового встановити, де він знаходиться.
112. Особи, які перевіряють службу нарядів, зобов'язані глибоко вивчати оперативну обстановку на маршрутах і постах, об'єктивно оцінювати якість несення служби, не допускаючи ніяких послаблень і спрощень, а також навчати міліціонерів прийомам несення служби та діям у складній обстановці.
113. Під час перевірки нарядів посадові особи, які перевіряють службу, зобов'язані звертати увагу:
- на те, чи знаходиться патруль (постовий) на своєму маршруті (посту) та чи пильно він несе службу;
- наскільки добре наряд міліції знає осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, обстановку на маршруті (посту), особливо в місцях можливого вчинення правопорушень, переховування злочинців та інших антигромадських елементів, а також обов'язки і права;
- яким чином патрульний (постовий) взаємодіє з сусідніми нарядами, дільничним інспектором, представниками формувань громадськості;
- на його зовнішній вигляд, екіпіровку, додержання вимог про ввічливість і культуру у ставленні до громадян, виконання міліціонерами службових обов'язків;
- які події мали місце під час несення служби і які по них вжиті заходи.
114. Забороняється перевіряти несення служби шляхом намагань відібрати зброю, інсценування правопорушень та іншими способами, які можуть призвести до нещасного випадку та інших небажаних наслідків.
115. При негласній перевірці особа, яка перевіряє, таємно веде спостереження за діями наряду, який перевіряється. У випадку грубого порушення порядку несення служби нарядом або коли він потребує негайної допомоги, перевіряючий припиняє свою перевірку і дає вказівки до усунення порушень чи подає міліціонерам необхідну допомогу.
Про наслідки негласної перевірки перевіряючий доповідає рапортом начальнику, який призначив цю перевірку.
116. При виявленні недоліків в організації і несенні служби особа, яка перевіряє, зобов'язана на місці вжити заходів до їх усунення.
За грубе порушення вимог чинного Статуту наряд міліції може бути знятий з маршруту (поста) особами, яким від підпорядкований.
117. Про наслідки перевірки патрульно-постової служби особа, яка перевіряє, робить відповідний запис у службовій книжці і в книзі служби нарядів з переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів. Ці дані використовуються при проведенні інструктажів і підбитті підсумків щодобової роботи міліціонерів.
Стан і якість перевірок нарядів не менше одного разу на місяць розглядаються на службових нарадах керівництва міськрайлінорганів внутрішніх справ і підрозділів патрульно-постової служби.
6. Облік і оцінка результатів роботи нарядів
118. Облік результатів роботи нарядів міліції ведеться з метою визначення якості несення служби і виховання у особового складу особистої відповідальності за стан охорони громадського порядку і безпеки на території, яку вони обслуговують.
119. Результати роботи за кожну добу записуються командиром взводу (відділення) до особистого рахунку роботи міліціонера підрозділу (додаток N 6) і оголошуються на інструктажах. Підбиття підсумків роботи проводиться на службових нарадах:
- начальником органу, командиром батальйону, роти - не рідше одного разу на місяць;
- командиром взводу (відділення) - не менше двох разів на місяць.
120. Стан патрульно-постової служби в органі внутрішніх справ, підрозділі оцінюється за рівнем її організації і конкретними результатами роботи міліціонерів по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю, охороні об'єктів народного господарства і забезпеченню безпеки дорожнього руху, при цьому враховується правильність використання особовим складом і технічних засобів. Щодо кожного вчиненого і нерозкритого злочину на маршруті (посту) проводиться службова перевірка з метою встановлення, якою мірою це залежало від організації і якості несення патрульно-постової служби, і до винних вживаються певні заходи.
121. При оцінці роботи міліціонерів враховується:
а) стан охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю на території маршруту або поста (наявність або відсутність злочинів і порушень громадського порядку під час несення ними служби і в якій мірі це залежало від його діяльності);
б) особиста участь і ступінь активності в запобіганні, припиненні і розкритті злочинів, затриманні злочинців, у тому числі і за прикметами;
в) виявлення ініціативи, відваги, кмітливості, вміння швидко орієнтуватись і правильно діяти в складній обстановці;
г) знання вимог цього Статуту, наказів МВС України;
д) якість виконання службових обов'язків;
е) додержання законності, культурний рівень, дисциплінованість, стройова виправка і зовнішній вигляд, а також чемність, уважне і справедливе ставлення до громадян;
є) зберігання технічних засобів і правильність їх службового використання і експлуатації;
ж) взаємодія з іншими нарядами міліції та громадськістю.
122. Результати роботи міліціонерів щоденно записуються командиром взводу (відділення) підрозділу в особовому рахунку (додаток N 6), а також черговим по підрозділу або командиром взводу (відділення) в книзі обліку результатів роботи нарядів (додаток N 9).
123. Основним показником ефективності несення служби нарядами є стан оперативної обстановки на закріпленій за ними території. Кількість затриманих правопорушників не є головним критерієм оцінки роботи міліціонерів.
Розділ IV
Обов'язки патрульно-постових нарядів міліції
1. По охороні громадського порядку
124. Патрульні і постові наряди забезпечують належний громадський порядок і безпеку на своїх маршрутах і постах відповідно до чинних законів і встановлених правил поведінки. Вони повинні підтримувати нормальну обстановку і порядок на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, в аеропортах та в інших громадських місцях, вживаючи при цьому своєчасних заходів щодо виявлення, запобігання й припинення порушень громадського порядку.
Патрульні і постові наряди зобов'язані:
а) виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою профілактичні та розшукові заходи, передбачені чинним законодавством;
б) припиняти адміністративні правопорушення;
в) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;
г) розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти та інших осіб у випадках, передбачених законодавством;
д) сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості;
е) забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих осіб документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів до повернення його законному власнику;
є) надавати у межах наданих прав допомогу народним депутатам, представникам органів місцевого самоврядування і громадських об'єднань у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;
ж) надавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які знаходяться без нагляду батьків;
з) забезпечувати охорону свідків, потерпілих та інших осіб за їх зверненням, якщо їх життя, здоров'я і майно знаходяться в небезпеці у зв'язку з поданням ними допомоги правоохоронним органам у запобіганні та розкритті злочинів;
и) знати закони та інші нормативні акти органів місцевої державної виконавчої влади з питань забезпечення громадської безпеки і охорони громадського порядку, вимагати від громадян їх виконання;
і) забезпечувати виконання загальнообов'язкових рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих ними в межах своєї компетенції з питань охорони громадського порядку і правил торгівлі у невстановлених місцях;
ї) забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів комерційного характеру на кошти організацій або осіб, які їх проводять;
й) додержуватись законності, ретельно і уважно розбиратися на місці з порушниками громадського порядку; при застосуванні передбачених в законах заходів адміністративного впливу до правопорушників роз'ясняти їм, згідно з яким нормативним актом і за яке порушення вони застосовуються;
к) доповідати черговому по міськрайліноргану про всі випадки виникнення загрози громадській безпеці і необхідності залучення технічної допомоги та аварійних служб, не допускати громадян в небезпечну зону.
2. По запобіганню злочинів
125. Патрульні і постові наряди при несенні служби повинні проводити роботу по запобіганню злочинам на постах і маршрутах патрулювання.
Вони зобов'язані:
а) виявляти причини й умови, які сприяють вчиненню злочинів, в межах своєї компетенції вживати заходів до їх усунення, брати участь у правовому вихованні населення;
б) проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів;
в) в межах поста або маршруту забезпечувати спостереження за місцями найбільш вірогідного вчинення злочину, можливої появи і переховування злочинців, а також проживання осіб умовно засуджених і умовно звільнених з місць позбавлення волі;
г) виявляти порушення встановлених обмежень особами, які перебувають під адміністративним наглядом міліції, і доповідати про них оперативному черговому міськрайліноргану внутрішніх справ або дільничному інспектору міліції;
д) своєчасно застерігати громадян від вчинення протиправних дій, роз'яснювати їм неприпустимість антигромадської поведінки і відповідальність за це, звертати увагу на осіб, які, зважуючи на поведінку, можуть вчинити злочин.
3. По припиненню, розкриттю злочинів
126. Патрульні і постові наряди повинні припиняти злочини, встановлювати і затримувати осіб, які їх вчинили, спільно з іншими працівниками органів внутрішніх справ брати участь у розшуку злочинців і осіб, що пропали безвісті.
Вони також зобов'язані:
а) при зверненні громадян з заявами і повідомленнями про підготовку до вчинення або про вчинені злочини встановити і записати прізвище, ім'я та по батькові заявників, їх адреси, час надходження повідомлення, конкретне місце вчинення злочину, ким і проти кого він вчинений або готується та інші дані, що мають значення для розкриття злочину;
б) при одержанні повідомлень про підготовку злочину, доповідати черговому і вжити заходів до його запобігання;
в) при одержанні повідомлень про злочин, що готується або про вчинений злочин, терміново доповісти про це черговому, прибути до місця події, вжити заходів щодо виявлення і затримання осіб, які вчинили злочин, надати допомогу потерпілим, встановити свідків (очевидців) і до прибуття слідчо-оперативної групи забезпечити охорону місця пригоди, недоторканість обстановки, слідів, знарядь злочинів та інших речових доказів;
г) при виявленні в районі маршруту (поста) слідів або предметів, які можуть бути доказом вчинення злочину, вжити заходів для їх зберігання і доповісти про це черговому;
д) при одержанні інформації про злочинців, які перебувають в розшуку, і тих, що пропали безвісти, та прикмети осіб, які розшукуються, виявляти їх шляхом особистого пошуку в районі маршруту патрулювання (поста), при цьому звертати особливу увагу на місце масового скупчення громадян;
е) з прибуттям на місце події слідчо-оперативної групи діяти відповідно до вказівок її керівника, про що доповісти черговому;
є) при надходженні повідомлення про факти збуту фальшивих грошей терміново вживати заходів щодо затримання особи, яка займається цим, виявити свідків і доповісти про це черговому.
4. По боротьбі з правопорушеннями неповнолітніх
і запобіганню вчинення ними злочинів
127. Патрульні і постові наряди зобов'язані:
а) припиняти злочини і порушення громадського порядку: дрібне хуліганство, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, яким дозволено продаж спиртних напоїв на розлив: появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, приставання до іноземних громадян з метою придбання речей, стрільбу з вогнепальної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях та інші;
б) виявляти групи підлітків, з боку яких спостерігаються антигромадські прояви, місця їх скупчення і доповідати про них черговому, а за можливістю і в інспекцію у справах неповнолітніх;
в) не допускати порушень вікових обмежень працівниками торговельних закладів при продажу спиртних напоїв, пива і тютюнових виробів;
г) виявляти осіб, які втягують неповнолітніх в злочинну діяльність, пияцтво, наркоманію, проституцію, азартні ігри, інші антигромадські дії, і доповідати про них оперативному черговому та начальнику міськрайліноргану внутрішніх справ;
д) подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну допомогу неповнолітнім, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані.
5. По захисту власності від протиправних посягань
128. Патрульні і постові наряди повинні вживати заходів до захисту власності від протиправних посягань.
Вони зобов'язані:
а) знати розташовані в районі маршруту (поста) промислові, торговельні та інші підприємства, організації, знати порядок їх роботи і охорони; не допускати, щоб сторонні особи проникали до вантажних станцій, контейнерних майданчиків, на причали, в порти; надавати необхідну допомогу працівникам транспорту і Державної служби охорони в запобіганні крадіжок вантажів;
б) звертати увагу на транспорт, який вивозить з організацій, підприємств і установ вантажі, особливо в неурочний час, при виникненні підозри перевіряти у водіїв наявність шляхового листа, його реквізити, товарні документи. У випадку їх відсутності, невірного оформлення чи невідповідності документальних даних фактичній кількості вантажу, який вивозиться, доповідати про це оперативному черговому і доставляти водіїв, транспорт і осіб, які їх супроводжують, для з'ясування обставин в орган внутрішніх справ; з речами спекуляції (збуту) в орган внутрішніх справ;
в) виявляти і припиняти дії осіб, які займаються в невстановлених місцях спекуляцією промисловими товарами, сільськогосподарською продукцією, незаконними операціями з валютними цінностями, квитками на видовищні і спортивні заходи та іншими речами, а також торгівлею з рук у невстановлених місцях або без відповідного дозволу виробами індивідуальної трудової діяльності й іншими товарами; доставляти цих осіб разом з речами спекуляції (збуту) в орган внутрішніх справ.
6. По забезпеченню безпеки дорожнього руху
129. Патрульні і постові наряди зобов'язані:
а) знати Правила дорожнього руху і чинне законодавство про відповідальність за їх порушення;
б) запобігати і припиняти порушення Правил дорожнього руху, особливо управління транспортними засобами водіями в нетверезому стані і наркотичному сп'янінні, без посвідчення на право управління автотранспортом, пішоходами, а також порядку перевезення вантажів;
в) при порушенні Правил дорожнього руху іноземними громадянами або особами без громадянства вживати щодо них заходи на загальних умовах, за винятком осіб, які мають дипломатичний імунітет;
г) при порушенні Правил дорожнього руху особами, які мають дипломатичний імунітет, після перевірки документів, що підтверджують особу, у встановленому порядку скласти протокол, після чого документи повернути власнику та інформувати про це оперативного чергового та подати рапорт на ім'я начальника органу внутрішніх справ;
д) якщо водій, який має дипломатичний імунітет, керує транспортним засобом у нетверезому стані, відсторонити його від керування, доповісти оперативному черговому і діяти у відповідності з одержаними вказівками;
е) при дорожньо-транспортній події терміново доповідати про вчинене оперативному черговому або інспектору дорожньо-патрульної служби ДАІ.
До прибуття оперативної групи органу внутрішніх справ або працівників ДАІ вживати заходів по наданню допомоги потерпілим, по затриманню учасників події, вилучення у них посвідчень водія, збереження обстановки місця події і слідів транспортних засобів; виявити свідків, записати їх прізвища, адреси. В необхідних випадках встановлювати нові напрямки руху (об'їзд місця події). Про одержані дані проінформувати працівника ДАІ, який прибув для огляду місця події і викласти їх в рапорті;
є) при дорожньо-транспортній події з автомобілем, в якому знаходяться особи, які мають дипломатичний імунітет (якщо вони не потребують медичної допомоги), запропонувати водію бути присутнім при складанні матеріалів за даною подією.
Якщо водій або хтось з пасажирів не має можливості бути присутнім при оформленні матеріалів, записати необхідні свідчення про учасників події і дозволити йому їхати. В протоколі огляду місця події робиться запис про причину відсутності водія, що скріплюється підписами працівників міліції, які складали протокол і свідків;
ж) допомагати дітям, людям похилого віку й інвалідам при переході ними вулиць;
з) в місцях інтенсивного руху транспорту і пішоходів забезпечувати порядок на зупинках громадського транспорту, стежити за додержанням правил дорожнього руху, перевезення людей, посадки і висадки пасажирів.
7. По охороні державного майна
130. Згідно з ст.16 положення "Про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615 , патрульний (постовий) міліціонер служби охорони під час несення служби зобов'язаний:
а) захищати власність і громадян від злочинних посягань та забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами;
б) запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби;
в) у разі виявлення пожеж чи загорянь, спрацювань пожежної сигналізації, сповіщати про це підрозділи пожежної охорони та вживати заходів до ліквідації пожеж і загорянь;
г) зберігати державну, службову та комерційну таємницю.
131. Міліціонери підрозділів патрульно-постової служби в разі виявлення під час несення служби злочинних посягань (взломів дверей, вікон, запорів, зірваних пломб і печаток та ін.) на об'єкти та майно приватної, колективної і державної форм власності повинні негайно доповісти оперативному черговому та про вжиті на місці заходи по затриманню злочинців і охорони місця події до прибуття оперативної групи органу внутрішніх справ або підрозділу Державної служби охорони.
В разі виявлення пожежі на об'єкті або поблизу нього вжити заходів по ліквідації загорання, рятування людей і майна.
8. По взаємодії з об'єднаннями громадян
132. Патрульні і постові наряди зобов'язані:
а) нести спільно з членами об'єднань громадян службу по забезпеченню охорони громадського порядку, запобіганню правопорушень, підтримувати зв'язок і надавати їм всебічну допомогу у виконанні покладених на них завдань;
б) при спільному несенні служби забезпечити її ефективне несення, передавати представникам об'єднань громадян досвід і навики боротьби з найпоширенішими видами правопорушень, знайомити їх з особливостями обстановки на території, що патрулюється, звертати увагу на місця, де частіше всього вчиняються правопорушення;
в) надавати у межах встановлених прав допомогу представникам об'єднань громадян у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;
г) у випадку несумлінного виконання представниками об'єднань громадян своїх обов'язків по забезпеченню охорони громадського порядку доповідати про це рапортом керівництву органу внутрішніх справ.
Розділ V
Права нарядів міліції
1. Права нарядів міліції при виконанні
службових обов'язків
133. Нарядам міліції патрульно-постової служби для виконання покладених на них обов'язків надається право:
а) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, на місці попереджати осіб, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені Законом України "Про міліцію" ( 565-12 ) заходи примусу;
б) при підозрі у вчиненні правопорушень перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;
в) згідно з пунктом 6 статті 11 Закону України "Про міліцію" проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'я, проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством.
г) входити безперешкодно у будь-який час доби:
- на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;
- на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;
д) у межах своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони і здоров'я людей;
е) обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів; зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознаках, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою, оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й управління ними, шляхові листи і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, провадити технічний огляд автотранспорту;
є) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення) для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставляння до міліції.
Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Працівник міліції, який використав транспорт, на вимогу водія видає йому довідку або робить помітку в шляховому листі, вказавши тривалість поїздки і відстань, своє прізвище, посаду, номери службового посвідчення і службового телефону. Відшкодування збитків і витрат за використання транспорту громадян здійснюється згідно з статтею 25 Закону України "Про міліцію" та інших актів чинного законодавства;
ж) користуватись у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
з) застосовувати зброю, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби у випадках і в порядку передбаченому Законом України "Про міліцію".
134. Наряди мають право доставляти в міліцію громадян, які вчинили адміністративні правопорушення з метою припинення порушень, якщо всі інші заходи впливу вичерпані, а також для встановлення особи порушника і складання протоколу про правопорушення, затримувати осіб, які перебували в інших громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження.
135. Згідно з п.5 статті 11 Закону України "Про міліцію" працівники міліції мають право затримувати військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовим патрулям, представникам військової комендатури, військових частин або військових комісаріатів.
2. Підстави доставляння нарядами міліції осіб,
підозрюваних у вчиненні злочину
136. Наряди мають право доставляти в міліцію осіб, підозрюваних у вчиненні злочину за наявності однієї із таких підстав:
а) коли цю особу застигли при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
б) коли очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вкажуть на особу, як на таку, що вчинила злочин;
в) коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі знайдені явні сліди злочину.
За наявності інших даних, які дають підставу підозрювати особу у вчиненні злочину, вона може бути доставлена в міліцію тільки в тому випадку, якщо намагалася втекти або коли не має постійного місця проживання, або коли не встановлена особа підозрюваного.
137. При відмові (опору) осіб, вказаних в підпунктах 134 і 135 розділу V цього Статуту, йти в орган внутрішніх справ, наряд вживає заходів для їх доставки, використовуючи допомогу дружинників, громадськості. У випадках, передбачених статтею 14 Закону України "Про міліцію" дозволяється застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, а також використовувати службових собак тощо.
138. Патрульний (постовий), який доставив в орган внутрішніх справ порушника громадського порядку або особу, яку підозрюють у вчиненні злочину, зобов'язаний повідомити про це рапортом (додаток N 7).
3. Відповідальність працівника міліції при
порушенні прав, законних
інтересів громадян і відшкодування
матеріальної шкоди
139. Працівник міліції у межах повноважень, наданих законодавством, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
При порушенні працівником міліції прав, законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до відновлення цих прав, відшкодування матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.
Розділ VI
Поводження патрульних міліціонерів з громадянами
140. Тактична зрілість, грамотність дій міліціонера в різних ситуаціях, які дозволяють йому успішно вирішувати питання охорони громадського порядку і боротьби з злочинністю значною мірою визначаються його вмінням правильно будувати свої взаємовідносини з громадянами. У взаємовідносинах з громадянами міліціонери повинні виявляти високу культуру і такт.
1. Порядок звернення патрульного (постового)
міліціонера до громадян
141. Патрульний (постовий) повинен звертатися до громадян з повагою на "Ви", свої вимоги і зауваження викладати в переконливій формі. При зверненні до громадянина він повинен привітатися з ним, після чого приклавши руку до головного убору, назвати йому своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення і повідомити мету звернення. Якщо до патрульного (постового) звертаються громадяни, він також зобов'язаний прикладати руку до головного убору, уважно вислухати і вжити заходів за їхніми заявами, а в необхідних випадках пояснити, куди слід звертатись для вирішення поставленого питання.
142. На вимогу народних депутатів, посадових осіб і громадян патрульний (постовий) зобов'язаний назвати своє прізвище, місце роботи і пред'явити службове посвідчення.
143. В поводженні з громадянами недопустимі:
а) зверхній тон, грубість, зарозумілість;
б) іронічне або неввічливе викладення зауважень;
в) вирази або репліки, які ображають людську гідність;
г) погрози, повчання і несправедливі докори;
д) пред'явлення незаслужених звинувачень;
е) погрозливі чи ображаючі жести або знаки.
144. У розмові з громадянами працівники міліції повинні виявляти спокій, витримку і розсудливість. Вони не повинні відповідати грубістю на грубість і у своїх діях керуватися особистими неприязними почуттями.
Коли порушник на зроблені йому зауваження реагує збуджено, необхідно дати йому час заспокоїтись і попросити пояснення з приводу його невірних дій. Роз'яснити неправомірність його поведінки з посиланням на відповідні закони, постанови та інші нормативні акти. Тільки після цього може бути прийнято рішення про складання протоколу, накладення штрафу на місці, доставляння порушника у міліцію або можливість обмежитись зауваженням.
Зауваження правопорушникам, які мають при собі дітей, по можливості, робиться так, щоб діти цього не чули.
145. Міліціонери не повинні втручатися у суперечки особистого (домашнього) характеру, за винятком випадків, коли є безпосередня небезпека для життя і здоров'я громадян, допускається порушення громадського порядку або хто-небудь потребує допомоги міліції.
146. З підлітками патрульно-постові наряди повинні поводитися також ввічливо, як і з дорослими. Зауваження дітям робляться з урахуванням їх психології і рівня розвитку.
147. З документами, що перевіряються у громадян, необхідно поводитися акуратно, не робити на них або в них будь-яких поміток. Якщо у документ вкладені гроші, записка і т.ін., необхідно запропонувати власнику самому вилучити з нього вказані предмети.
148. Особи, які мають документи з явними ознаками підробки або неправомірно володіють ними, доставляються у міліцію.
Розділ VII
Несення патрульно-постової служби
1. Порядок несення служби нарядами
149. Працівник міліції, який заступає на службу, повинен знати:
а) поставлене завдання;
б) оперативні обставини особливості маршруту (поста);
в) розміщення найближчих нарядів міліції, військових нарядів та об'єднань громадян;
г) порядок підтримання зв'язку з черговими, іншими нарядами;
д) прикмети розшукуваних злочинців, викрадених речей та автомототранспорту;
е) місця можливого вчинення правопорушень, появи злочинців, інших правопорушників;
є) осіб, які перебувають під адміністративним наглядом міліції, і встановлені для них обмеження;
ж) місцезнаходження в районі поста (маршруту) відділення зв'язку, банківських установ та інших сховищ цінностей;
з) розміщені в районі маршруту (поста) парки, сквери, стадіони, їдальні, кафе, пивні бари, ресторани, дискотеки, кінотеатри, готелі, ринки, вокзали, пристані, дитячі заклади та інші місця масового відпочинку громадян;
и) місця компактного проживання або перебування іноземних громадян та осіб без громадянства;
і) час початку та закінчення роботи розміщених у районі великих промислових підприємств та установ, транспорту, а також режим роботи торговельних та видовищних закладів і час їх інкасації;
й) місцезнаходження органів державної влади і управління, правоохоронних органів, пожежної охорони, установ, підприємств, штабів народних дружин, найближчих лікарень, поліклінік, аптек, місць збереження наркотичних речовин, а також розташування приладів охоронно-пожежної сигналізації;
к) трамвайні, автобусні і тролейбусні маршрути та їх найближчі зупинки, станції метро, стоянки автомобілів і таксі в зоні маршруту (поста);
л) прилеглі до маршруту (поста) вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші шляхи найкоротшого руху на випадок переслідування злочинців.
150. Працівник, який заступає в наряд, прибувши до місця несення служби, залежно від конкретних умов маршруту патрулювання (поста) і у відповідності з одержаними на інструктажі вказівками доповідає оперативному черговому про своє прибуття і обстановку в районі несення служби або робить це після обходу маршруту (території поста).
151. За умовами служби зміна нарядів може проводитися на маршруті (посту) в раніше обумовленому місці.
Працівник, який заступає в наряд, відрекомендовується тому, кого замінює. Наприклад: "Товаришу (пане) сержанте! Старший сержант Ткачук прибув для заміни". Наряд, який змінюється, сповіщає заступаючому про події та одержані розпорядження, які мали місце під час несення служби.
Про прийняття - здавання маршруту (поста) той, хто приймає, робить запис у службовій книжці наряду, який змінюється, і за наявності засобів зв'язку доповідає черговому.
152. В разі неприбуття зміни в умовний час наряд доповідає про це черговому по телефону або іншим чином і тільки з його дозволу може залишити маршрут (пост).
153. Наряд зобов'язаний нести службу на маршруті (посту) безвідлучно протягом установленого часу.
Він може тимчасово залишити маршрут (пост):
а) за вказівкою або з дозволу начальника органу, його заступників, оперативного чергового або його помічника;
б) за необхідності відновлення громадського порядку, запобігання та припинення злочинів;
в) для переслідування злочинців, що зникають;
г) для доставляння в міліцію правопорушників;
д) за необхідності захисту громадян від нападу;
е) для надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, подій, нещасних випадків, а також доставляння в найближчу лікарню, поліклініку, аптеку осіб, які раптово захворіли або опинилися на вулицях і в інших громадських місцях у безпорадному стані;
є) для вжиття заходів до ліквідації пожежі;
ж) для охорони місця події за межами маршруту (поста);
з) для доставляння в чергову частину органу внутрішніх справ, інспекцію у справах неповнолітніх, батькам або особам, що їх заміняють, неповнолітніх дітей, які залишились без нагляду;
и) для одержання невідкладної медичної допомоги, прийняття їжі та обігрівання в установленому порядку;
і) для надання допомоги іншим нарядам, працівникам органів внутрішніх справ, Служб безпеки України і представникам громадськості у затриманні злочинців і правопорушників.
Про залишення маршруту (поста) наряд доповідає по телефону, радіо або іншим способом черговому.
154. Під час несення служби наряду забороняється:
а) передавати і показувати будь-кому свою зброю, за винятком осіб, котрим він підлеглий;
б) спати, відволікатися від служби і послаблювати пильність;
в) вступати в розмови з питань, які не мають відношення до служби;
г) порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону;
д) заходити без службової необхідності в жилі будинки, їдальні, магазини та інші приміщення;
е) залишати маршрут (пост), крім випадків, зазначених у ст.153 цього Статуту.
155. Для взаємодії або отримання допомоги від сусідніх нарядів, інших працівників органів внутрішніх справ патрульний чи постовий використовує прямий радіозв'язок або зв'язується з ними через оперативного чергового органу внутрішніх справ.
При неможливості використання радіозв'язку, а також при необхідності одержати допомогу подають сигнали свистком;
а) "затримуй" - один довгий сигнал;
б) "на допомогу до мене" - два коротких сигнали. При необхідності сигнали повторюються. В разі ускладнення обставин, що склалися, патрульний (постовий) для подання сигналу тривоги або виклику допомоги має право використовувати зброю.
156. Патрульний (постовий), почувши ці сигнали, зобов'язаний:
а) при сигналі свистком "затримуй" - посилити пильність і вжити заходів щодо виявлення і затримання осіб, які намагаються уникнути переслідування;
б) при сигналі свистком "на допомогу до мене" - відповісти одним коротким сигналом і негайно направитись до місця виклику для надання допомоги.
2. Особливості несення служби патрулями на
автомобілях і мотоциклах
157. Патрульні автомобілі, мотоцикли, катери (надалі транспортні засоби) використовуються для патрулювання за маршрутами, доставляння до міліції осіб, затриманих за вчинення злочинів і порушення громадського порядку, у виключних випадках, у разі відсутності спеціального транспорту для доставляння до медичних установ громадян, які перебувають у безпорадному стані, а також до медичних витверезників осіб, котрі знаходяться на вулицях та в інших громадських місцях у стані сп'яніння.
Патрульні автомобілі і мотоцикли повинні бути обладнані радіостанціями та іншими необхідними технічними засобами, а також пофарбовані у відповідності з діючою кольорово-графічною схемою.
158. Патрульну службу на автомобілях і мотоциклах здійснюють наряди підрозділів патрульно-постової служби міліції, Державної служби охорони, дорожньо-патрульної служби ДАІ, Національної гвардії України, медвитверезників.
159. Порядок пересування патруля на автомобілі (мотоциклі) територією (маршрутом) визначається керівництвом підрозділу, виходячи із завдань, особливостей маршруту, обстановки, що склалась, пори року, доби і вказівок прямих і безпосередніх начальників. У найбільш важливих в оперативному відношенні місцях призначаються пункти зупинок, визначаються завдання, час і тривалість пішого несення служби у кожному пункті, а також послідовність переміщення із одного пункту в інший, час виходу на зв'язок з черговою частиною. Ці дані відображуються у карточці маршруту патруля.
160. Старший наряду на автомобілі (мотоциклі) несе відповідальність за неухильне виконання встановленого порядку несення служби і поставлених завдань, правил зберігання зброї і експлуатації наданої техніки, додержання порядку посадки і висадки осіб, яких затримано. Він повинен стежити за додержанням встановленої для патрулювання швидкості руху.
Після інструктажу старший наряду уточнює обов'язки і порядок розміщення в машині наряду, призначає кожному сектор нагляду, оголошує маршрут прямування до місця несення служби, послідовність пересування із одних пунктів до інших, доповідає по радіостанції оперативному черговому про виїзд на маршрут і подає команду почати рух.
161. Під час руху патруль проводить нагляд та за необхідності робить зупинки для вжиття заходів до припинення злочинів і порушень громадського порядку. З прибуттям на вказаний йому маршрут, з'ясовує стан громадського порядку і вживає заходів до запобігання та реагування на факти правопорушень.
Під час зупинок на маршруті старший наряду організує піше патрулювання. У патрульному транспортному засобі залишається, як правило, міліціонер-водій, який забезпечує охорону громадського порядку, підтримує радіозв'язок з оперативним черговим і старшим наряду.
Для збору особового складу встановлюється умовний сигнал.
162. Наряди на транспортних засобах, обладнаних радіостанціями, несуть службу на пунктах зупинок не менше 30 хвилин. При цьому піші патрулі, які виділяються з їх складу, можуть віддалятися від автотранспорту не далі 300 метрів.
163. Наряд на транспортних засобах взаємодіє з іншими пішими патрулями (постами), обмінюється оперативною інформацією, за необхідності надає їм допомогу.
164. Наряди на автомобілях і мотоциклах (крім ДПС ДАІ) при патрулюванні і переміщенні із одного пункту зупинки в інший рухаються з швидкістю, яка дозволяє вести нагляд з машини, але не більше 40 км на годину.
165. Під час пішого патрулювання особовий склад автопатруля обходить місця, де можливі випадки здійснення злочинів і порушень громадського порядку, і вживає заходів до їх запобігання і припинення.
166. При посадці у транспортний засіб затриманих осіб патрульні повинні вживати заходів перестороги, виключаючи можливість нанесення травм цими особами, нападу їх на громадян, працівників міліції і псування матеріальної частини транспорту; перевіряти стан запорів і надійність закриття дверей автомобіля. Доставлення у колясці мотоцикла допускається у виключних випадках, при цьому необхідно стежити, щоб затримані не могли викинутися із коляски під час руху або завадити керуванню мотоциклом.
Після виведення затриманого правопорушника із автомобіля (висадки із мотоцикла) наряд повинен оглянути кузов (коляску) з метою виявлення залишених речей і документів.
167. Патрульним на транспортних засобах під час несення служби забороняється:
а) перевозити сторонніх громадян і вантажі, а також залишати автомобіль (мотоцикл, катер) без нагляду;
б) знаходитись у автомобілі під час зупинок у пунктах зупинок, за винятком ведення переговорів по радіостанції та під час розгляду справ;
в) перевищувати встановлену швидкість руху (якщо це не пов'язано із службовою необхідністю);
г) самовільно відхилятись від призначеного маршруту і змінювати порядок несення служби, якщо це не пов'язано із службовою необхідністю;
д) передавати стороннім особам керування транспортними засобами;
е) залишати без нагляду затриманих в транспортних засобах.
3. Особливості несення служби у складі пересувної
міліцейської групи (ПМГ)
168. Пересувна міліцейська група (ПМГ) є спеціальним нарядом міліції, який призначений для вжиття оперативних заходів по профілактиці правопорушень на закріпленій території, особливо в сільській місцевості, негайного виїзду на місце події і проведення оперативно-пошукових заходів для розкриття злочинів по гарячих слідах.
169. Вона складається, як правило, із постійно закріпленого працівника карного розшуку (старшого наряду) або найбільш підготовленого дільничного інспектора, міліціонера і міліціонера-водія.
170. Керівництво пересувною міліцейською групою забезпечує оперативний черговий органу внутрішніх справ, який несе відповідальність за її роботу під час його чергування, додержання дисципліни особовим складом і правильне використання спеціальних та технічних засобів.
171. Пересувні міліцейські групи працюють в закріплених за ними секторах в тісній взаємодії з дільничними інспекторами, патрулями, постовими та іншими працівниками міліції, а також з громадськістю.
172. Особовий склад пересувної міліцейської групи несе службу у встановленій формі одягу, крім старшого групи, який при необхідності може бути в цивільному одязі.
173. Пересувна міліцейська група, як правило, несе службу у закріпленому за нею секторі по охороні громадського порядку, запобіганні правопорушень, які вчинюються в громадських місцях, де відсутні інші наряди. Періодично наряд на патрульному автомобілі переміщується з одних дільниць території до інших відповідно до плану-завдання чи залежно від змін оперативної обстановки.
При одержанні повідомлення про вчинений злочин пересувна міліцейська група повинна негайно прибути до місця події і вжити заходів до його розкриття по гарячих слідах. Після закінчення цієї роботи діє відповідно до плану-завдання.
174. Особовий склад пересувних міліцейських груп працює загалом у пішому порядку при виконанні завдань з профілактики правопорушень і охорони громадського порядку у закріплених секторах і перебуває у постійній готовності для негайного виїзду для розкриття злочинів по гарячих слідах.
175. Патрульний автомобіль пересувної міліцейської групи використовується головним чином для забезпечення швидкого переміщення особового складу з одних дільниць несення служби до інших, перевірки стану охорони громадського порядку на території сектора, а у випадку вчинення злочину - для виїзду до місця події та переслідування злочинців.
Особовий склад пересувної міліцейської групи під час несення служби керується вимогами цього Статуту.
4. Особливі обов'язки нарядів міліції на залізничному,
водному і повітряному транспорті
176. Патрульно-постові наряди, які несуть службу на об'єктах транспорту, в тому числі на території вокзалів, залізничних станцій, морських, річкових портів, аеропортів, аеровокзалів, повинні знати:
а) географічне розташування ділянки дороги, басейну, аеровокзалу, вокзалу, порту, інших об'єктів і прилеглої до них території, а також направлення пасажиропотоків;
б) розташування найближчих маршрутів патрулювання (постів) нарядів територіальних органів внутрішніх справ і здійснювати з ними взаємодію;
в) інтенсивність пасажирських і вантажних перевезень, графіки руху поїздів, літаків, пароплавів;
г) правила перевезення пасажирів і багажу, види проїзних документів;
д) особливості вчинення правопорушень на об'єктах транспорту, прийоми маскування злочинців;
е) основні посадові обов'язки працівників транспорту;
є) порядок вирішення конфліктних ситуацій, що виникають між пасажирами і працівниками транспорту, які знаходяться при виконанні службових обов'язків.
177. На вокзалах, пристанях, в аеропортах, аеровокзалах, морських і річкових портах наряди міліції зобов'язані:
а) особисто і з допомогою працівників транспорту вживати заходів для підтримання встановленого порядку, забезпечувати вільний вхід і вихід пасажирів;
б) виявляти на території об'єктів транспорту осіб, які перебувають в розшуку, вчиняють адміністративні правопорушення або перебувають під адміністративним наглядом міліції, та доставляти їх у чергову частину органу внутрішніх справ;
в) виявляти осіб, які намагаються увійти у довіру до пасажирів з метою вчинення крадіжки їх речей, вести за ними спостереження, попереджувати громадян, щоб вони не залишили свої речі без нагляду та вживати інших заходів до запобігання крадіжкам;
г) виявляти осіб, які спекулюють квитками, та доставляти їх у чергову частину;
д) припиняти посадку і висадку пасажирів на ходу поїзда, пароплава або з іншої сторони від перону, самовільний проїзд у вантажних поїздах, а також пересування громадян у невстановлених місцях;
е) зустрічати і проводжати пасажирські поїзди, пароплави, з'ясовувати у членів поїзних бригад, пароплавних команд стан громадського порядку під час руху транспорту, про всі випадки його порушення доповідати черговому;
є) не допускати проїзду громадян на підніжках і на дахах вагонів, підкладування сторонніх речей на колії, пошкодження сигналізації та зв'язку;
и) при посадці в місцеві і приміські поїзди, особливо в нічний час, до їх відправлення періодично заходити у вагони і перевіряти стан громадського порядку.
178. У поїздах, на пароплавах, які супроводжуються нарядами міліції, вони зобов'язані:
а) перед відправленням поїзда, пароплава встановити зв'язок з персоналом або посадовими особами (бригадиром, машиністом, помічником машиніста, провідником) поїзда, капітаном (старшим помічником) пароплава і забезпечити охорону громадського порядку під час посадки і відправки поїзда, судна;
б) на шляху проходження підтримувати постійний зв'язок з провідниками вагонів, членами судової команди та іншим персоналом поїзда, пароплава; надавати допомогу при виконанні ними службових обов'язків у випадках, коли громадяни відмовляються виконувати їх законним вимогам; запобігати і припиняти псування вагонного (суднового) обладнання, биття скла, паління на об'єктах транспорту у невстановлених для цього місцях, викидання з вікон і дверей вагонів різних речей;
в) виявляти осіб, які перебувають в розшуку і підозрюються у вчиненні злочинів, осіб, які вчинюють адміністративні правопорушення і доставляти їх у найближчий орган внутрішніх справ або передавати зі своїм рапортом наряду міліції на найближчій станції, пристані; припиняти порушення громадського порядку в поїзді, на пароплаві, в місцях стоянок; щодо злісних порушників громадського порядку і вживати заходів до притягнення їх до відповідальності; на зупинках зняти порушників з поїзда, пароплава на підставі протоколу, складеного керівником (механіком, бригадиром, провідником) поїзда, капітаном (старшим помічником) пароплава і свідками;
г) не допускати посадки і висадки пасажирів на ходу поїзда, пароплава, проїзду громадян на підніжках і дахах вагонів;
д) виявляти факти зловживання з боку працівників транспорту (перевезення безквиткових пасажирів, забороненого до перевезення вантажу і т.д.) і доповідати рапортом керівнику органу внутрішніх справ на транспорті;
е) при катастрофах, аваріях, стихійному лихові і пожежах вживати заходів для врятування людей, надавати допомогу потерпілим, забезпечувати охорону місця події і майна; про те, що сталося, терміново доповідати в найближчий орган внутрішніх справ;
є) надавати допомогу посадовим особам санітарної інспекції у здійсненні нагляду за санітарним станом поїзда, пароплава, станції (платформ, причалів, пристаней);
и) під час прибуття поїзда, пароплава на кінцеву станцію (пристань, порт) після висадки пасажирів і вивантаження багажу і вантажу разом з працівниками транспорту оглядати вагони поїзда, суднові приміщення і вживати заходів до вилучення з них сторонніх осіб; Примітка. У всіх випадках знаходження в поїздах або у полосі їх відведення забутих або загублених речей за участю особи, яка їх знайшла, складається акт загальної форми з докладним описом зовнішнього вигляду знайдених речей і обставин їх виявлення. Акт у поїзді складає начальник поїзда (механік-бригадир) у присутності провідника вагона, на станції - начальник станції (вокзалу). Копія акта видається особі, яка знайшла речі. Начальник станції записує відомості про ці речі до спеціальної книги. На речі начіплюється ярлик з необхідними даними або накладається пломба. Перед накладенням пломби, речі розпаковують у присутності працівника міліції, про що складається окремий акт та опис речей у двох примірниках, один із яких передається особі, яка знайшла речі.
Дії посадових осіб у разі виявлення загублених або забутих речей та багажу пасажирами на цивільних повітряних суднах або на територіях аеропортів, у відомчих готелях, морських та річкових суднах, автомобільному транспорті визначаються діючими нормативними актами відповідних відомств.
У разі знаходження під час несення служби нарядом міліції забутих пасажирами речей або багажу він повинен здати їх до чергової частини і доповісти про це рапортом керівництву міськрайліноргану внутрішніх справ.
5. Особливості несення патрульно-постової служби
нарядами з службовими собаками
179. Згідно з статтею 14 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ) та пунктом "г" розділу II Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. N 49, службові собаки використовуються при охороні громадського порядку у таких випадках:
а) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;
б) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;
в) для відбивання нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби незалежно від їх належності або їх звільнення у разі захоплення;
г) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення;
д) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів; посягань на громадський спокій, життя і здоров'я людей;
е) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;
є) для звільнення заложників.
180. Час початку та інтенсивність їх застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.
181. При охороні громадського порядку використовуються службові собаки, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані придатними для службового користування і перебувають у штатах підрозділів службового собаківництва.
182. Право застосування службових собак надається працівникам міліції, які несуть з ними службу. Службові собаки використовуються на довгому і короткому паводках, в наморднику і без нього, виходячи з конкретної ситуації, що склалася.
183. У патрульно-постовій службі міліції службові собаки використовуються на маршрутах та постах в основному у вечірній та нічний час у лісопаркових зонах, на околицях міст, інших населених пунктів, на неосвітлюваних вулицях та інших місцях, де потрібна присутність таких нарядів.
Забороняється патрулювання з службовими собаками без намордника у місцях з масовим перебуванням людей, у поїздах, а також передавати собак іншим особам і залишати їх без нагляду під час патрулювання.
184. Службовий собака закріплюється за міліціонером-кінологом наказом начальника органу внутрішніх справ.
Працівники міліції, які не пройшли спеціальної підготовки на посаду міліціонера-кінолога не призначаються.
185. Службовий собака відсторонюється від патрулювання у зв'язку з хворобою за наявності письмового висновку ветеринарного лікаря або фельдшера оперативним черговим, а при відсутності висновку - начальником органу внутрішніх справ.
186. Службові собаки утримуються у об'єднаних розплідниках, окремих вольєрах при органах внутрішніх справ, а також за місцем проживання міліціонерів-кінологів.
Перевезення службових собак до місця несення служби і назад здійснюється спеціальним або патрульним автотранспортом.
При перевезенні громадським транспортом (де це дозволено) собака на короткому поводку у наморднику повинен знаходитись з лівого боку від міліціонера-кінолога.
При проходженні міліціонера-кінолога з службовим собакою пішки до місця несення служби і назад по багатолюдних вулицях, площах, парках собака повинен знаходитись з лівого боку на короткому поводку і у наморднику.
При температурі вище +30 та нижче -20 град. С тривалість роботи собак на вулиці не повинна перевищувати 4 годин.
187. Під час патрулювання собака повинен знаходитись зліва на короткому поводку і без намордника.
На обшук місцевості чи приміщення собака пускається без нашийника і намордника. Міліціонер-кінолог знаходиться на такій відстані, щоб собака не виходила з поля зору.
188. Використанню собаки, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на працівника міліції та звільнення заложників, має передувати попередження про це.
Попередження може бути зроблене голосом, а при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби застосовуються, та українською і російською мовами не менш як 2 рази за наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
189. При затриманні особливо небезпечних, озброєних злочинців необхідно застосовувати кілька добре натренованих собак, які не бояться пострілів і мають добру хватку.
Для уникнення втрати собаки не слід пускати її на затримання злочинця, якщо він знаходиться у схованці і відстрілюється. В такому випадку необхідно відволікати вогонь у сторону і пускати собак з тилу чи флангу або дочекатися відходу злочинця.
190. При затриманні злочинця працівник міліції, який застосував собаку, в разі заподіяння нею укусів затриманому повинен подати йому першу медичну допомогу. Собака при цьому по команді "Охороняй!" повинен знаходитись у 2-3 метрах від затриманого.
191. При перевірці документів та опитуванні правопорушника міліціонер-кінолог знаходиться щодо нього у положенні, вказаному в ст.190 цього Статуту, собака на короткому поводку без намордника по команді "Сидіти!" знаходиться на відстані, яка забезпечує безпеку особи, котра перевіряється (опитується). Під час доставляння правопорушника до міліції собака повинен знаходитись з лівого боку міліціонера-кінолога на короткому поводку без намордника.
192. При конвоюванні злочинця у пішому порядку, конвоїр з собакою прямує за конвойованим на відстані 3 метрів, забезпечує нагляд за ним, при цьому між конвоїром, собакою і конвойованим не повинні знаходитись інші учасники наряду. Собака по команді "Поряд", "Охороняй" прямує зліва на короткому поводку без намордника.
193. При конвоюванні злочинця в автомобілі і в інших транспортних засобах конвоїр з собакою розміщується там, звідки зручніше вести нагляд за конвойованим і швидко застосувати собаку в разі спроби конвойованого до втечі або нападу на конвой.
194. Про застосування службового собаки працівник міліції, який це здійснював, у письмовій формі доповідає безпосередньому начальнику із зазначенням: коли, де, проти кого, за яких обставин він його використовував та наслідки застосування.
195. Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування службового собаки, працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити безпосередньому начальникові для оповіщення прокуророві.
196. Начальник органу внутрішніх справ доповідає про це вищестоящому керівнику. При необхідності інформуються керівники органів місцевої влади.
6. Нагляд за особами, які перебувають під
адміністративним наглядом міліції
197. Завдання по нагляду за особами, які перебувають під адміністративним наглядом міліції, ставляться на інструктажах і безпосередньо під час несення служби. Обсяг і характер завдань визначається з урахуванням особливостей оперативної обстановки на кожному маршруті (посту).
198. При поставленні завдань нарядам міліції повідомляються прізвища, ім'я, по батькові, домашні адреси, місця роботи цих осіб та інші дані, що їх характеризують, підстава встановлення нагляду, його термін і передбачені обмеження, вказуються форми нагляду і конкретні дії до його здійснення:
а) в необхідних випадках патрульним (постовим) видаються фотокартки осіб, за якими вони повинні нести нагляд.
Патрульні (постові) повинні по можливості знати в обличчя осіб, за якими їм доручено вести нагляд;
б) показують таких осіб патрульним і постовим міліціонерам проводять, як правило, дільничні інспектори міліції або працівники оперативно-розшукових підрозділів;
в) контроль за особами, які перебувають під адміністративним наглядом, патрульні (постові) здійснюють шляхом спостереження у разі з'явлення їх у громадських місцях, відвідування яких в певний час не дозволено;
г) у разі виявлення особи, яка перебуває під наглядом, у громадському місці, відвідання якого не дозволено, патрульний (постовий) вказує їй на допущені порушення і вимагає додержання встановлених правил;
д) при одержанні відомостей про відсутність особи, яка перебуває під наглядом, за місцем проживання в години, коли їй заборонено відлучатись, патрульний (постовий) негайно доповідає про це оперативному черговому і діє за його вказівкою;
е) у поводженні з громадянином, який перебуває під адміністративним наглядом, працівники міліції повинні проявляти ввічливість і тактовність, розмову з ним з приводу допущеного правопорушення вести без сторонніх осіб, не привертаючи уваги інших громадян;
є) порушення обмежень особою, щодо якої встановлений адміністративний нагляд, записуються у службову книжку (додаток N 2) із вказанням її прізвища, ім'я, по батькові, суті порушення, де і коли воно допущено. Після закінчення служби на маршруті (посту), патрульний (постовий) доповідає про виявлені порушення письмовим рапортом керівництву органу внутрішніх справ.
7. Особливості несення патрульно-постової служби в
курортній зоні, дачній місцевості і місцях масового
відпочинку громадян
198. Патрульно-постова служба в курортній зоні, дачній місцевості і місцях масового відпочинку громадян організовується і здійснюється основними і додатковими силами.
Потреба в силах та засобах патрульно-постової служби міліції та необхідність маневрування ними визначається з урахуванням розміру та особливостей курортної зони, чисельності місць масового відпочинку, кількості громадян, які відпочивають, а також можливостей використання для забезпечення охорони громадського порядку сил громадських об'єднань.
Головними формами організації патрульно-постової служби в курортних, дачних районах і зонах масового відпочинку є:
а) перехід на комплексне забезпечення охорони громадського порядку за рахунок збільшення чисельності нарядів;
б) створення тимчасових пунктів розміщення наданих патрульно-постових нарядів;
в) закріплення найбільш підготовлених міліціонерів за зонами масового відпочинку;
г) залучення до охорони громадського порядку курсантів, слухачів навчальних закладів МВС України;
д) несення патрульно-постової служби нарядами з службовими собаками та патрулювання на велосипедах і конях.
199. При розстановці нарядів особлива увага приділяється місцям вірогідного вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, масового скупчення людей, санаторно-курортним установам, пляжам, паркам, зупинкам місцевого пасажирського транспорту, залізничним, морським і річковим вокзалам, аеропортам, підприємствам громадського харчування, культурним закладам, забезпеченню безпеки дорожнього руху.
Розділ VIII
Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних
засобів, вогнепальної зброї
1. Застосування заходів фізичного впливу і
спеціальних засобів
200. Працівники міліції мають право застосувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень, подолання протидії їх законним вимогам, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов'язків.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.
201. Застосуванню сили, спеціальних засобів повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.
Попередження може бути зроблене голосом, а при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови, і в кожному випадку бажано на рідній мові осіб, проти яких ці засоби будуть застосуватись, та українською і російською мовами не менше, як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
202. Рішення про застосування спеціальних засобів приймає посадова особа, відповідальна за забезпечення громадського порядку, або керівник конкретної операції. Працівники міліції, які діють індивідуально, приймають такі рішення самостійно.
203. Згідно з статтею 14 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ), розділами II, III постанови Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. N 49 "Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР" (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1992 р. N 597 та від 30 липня 1993 р. N 583), працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, світлошумові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками і примусової зупинки автотранспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у випадках, зазначених у пункті 179 Статуту.
204. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби:
а) до жінок з очевидними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності і до малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу і збройної непокори;
б) в приміщеннях і на земельних ділянках, закріплених за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, за винятком випадків, коли від глав представництва надійде прохання застосувати в цих місцях заходи до правопорушників.
205. Забороняється застосування спеціальних засобів, сльозоточивих речовин і вибухових пристроїв у приміщеннях і виробництвах, пов'язаних з виготовленням продукції із вибухових і легкозаймистих речовин у дитячих та лікувальних закладах.
206. Світлошумові засоби відволікаючої дії (світлошумова граната "Заря", світлошумовий пристрій "Пламя") застосовуються на відстані, не ближче двох метрів від людини.
207. При застосуванні сльозоточивих речовин забороняється прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин.
"Черемуха-1", "Черемуха-4", "Черемуха-12", "Сирень-3", "Облако" застосовуються тільки на відкритій місцевості.
208. Водомети застосовуються для розосередження учасників масових безпорядків при температурі атмосферного повітря не нижче 0 град.С.
209. Патрони з гумовою кулею ударної непроникливої дії відстрілюються з допомогою спеціального карабіна на відстані не ближче 40 метрів від людини і тільки по нижній частині ніг.
210. Забороняється застосування малогабаритних підривних устроїв "Ключ", "Импульс" для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками, де перебувають заложники.
211. Забороняється нанесення ударів гумовою палицею по голові, шиї, в області ключиці, живота, по статевим органам.
212. При застосуванні наручників необхідна періодична (не рідше, ніж через 2 години) перевірка стану фіксації замків.
213. Застосування газових пістолетів і балончиків здійснюється згідно з Інструкцією про порядок придбання, зберігання, видачі і застосування газових пістолетів і балончиків, затвердженою наказом МВС України від 30 грудня 1992 р. N 751 (із змінами, внесеними наказом МВС України від 15 лютого 1993 р. N 73), виходячи із тактико-технічних даних спеціального засобу.
214. Рішення про застосування газових пістолетів і балончиків працівники органів, підрозділів і установ внутрішніх справ приймають самостійно.
215. У разі неможливості уникнути застосування спеціальних засобів воно не повинно перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При заподіянні шкоди необхідно забезпечити надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк, а також повідомити лікаря або медичний заклад про те, який засіб застосовано в кожному конкретному випадку. Після застосування спеціальних засобів проводиться огляд приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих, а також збирання засобів, що не спрацювали, а при необхідності - дегазація.
Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів примусу працівник міліції рапортом доводить до відома безпосереднього начальника (додаток N 7).
216. Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокуророві.
Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
2. Застосування вогнепальної зброї
217. Відповідно до статті 15 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ) працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:
а) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;
б) для відбиття групового або збройного нападу на працівника міліції або членів його сім'ї чи іншого нападу, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;
в) для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;
г) для затримання особи, яку застигли при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;
д) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;
е) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.
Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.
218. Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю:
а) при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи;
б) проти жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та до малолітніх,крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції або збройного нападу чи збройної непокори.
Перед застосуванням зброї працівник міліції, крім випадків, коли його життю або життю і здоров'ю громадян загрожує безпосередня небезпека, повинен зробити попередження про намір її застосування окликом: "Стій! Стріляти буду!" і пострілом вверх.
219. Без попередження зброя може бути застосована при раптовому або озброєному нападі, нападі з використанням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, при втечі з-під варти зі зброєю або з використанням транспортних засобів, а також для визволення заложників.
220. Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. Спроби особи, яка затримується працівником міліції з оголеною вогнепальною зброєю, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань чи доторкнутись до його зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю відповідно до Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ).
221. Працівник міліції, який застосував або використав зброю, зобов'язаний:
а) негайно і письмово доповісти про це оперативному черговому по органу внутрішніх справ, своєму начальнику для сповіщення прокуророві (додаток N 7);
б) у випадках поранення вжити заходів для надання потерпілому невідкладної медичної допомоги, вжити при цьому застережні заходи від раптового нападу;
в) при смертельному наслідку забезпечити охорону тіла вбитого і обстановки події до прибуття працівника органу внутрішніх справ чи прокуратури. З прибуттям в орган внутрішніх справ доповісти рапортом своєму начальникові про застосування або використання зброї, вказавши коли, де, за яких обставин використовувалась зброя, до яких це призвело наслідків, кількість використаних патронів, надання потерпілому медичної допомоги.
Розділ IX
Першочергові дії наряду підрозділу
патрульно-постової служби міліції на місці події
1. Порядок вжиття невідкладних заходів на місці події
222. Поява наряду патрульно-постової служби на місці події повинна бути несподіваною для правопорушників, автомобіль має рухатись повільно, на малих обертах двигуна, вночі - з вимкнутими фарами. Повідомивши оперативного чергового про прибуття на місце, наряд безшумно залишає автомобіль і додержуючись обережності, приступає до дій. Автомобіль знаходиться під постійним наглядом міліціонера-водія наряду.
223. На місці події необхідно:
а) негайно вжити заходів до припинення протиправних дій і затримання осіб, які їх скоїли. При неможливості справитися власними силами запросити (по радіостанції, телефону, через оперативного чергового по органу внутрішніх справ) допомогу сусідніх нарядів міліції або залучити до цього дружинників, двірників, працівників Державної служби охорони, інших громадян;
б) з'ясувати, чи є потерпілі, і в разі необхідності у межах наявних можливостей подати їм невідкладну, у тому числі медичну, допомогу та викликати машину швидкої допомоги.
Запам'ятати і позначити на місцевості позу, в якій знаходиться потерпілий. З метою виявлення предметів, слідів та інших ознак, що мають безпосереднє відношення до цієї події, оглянути і запам'ятати зовнішній вигляд потерпілого, частини його тіла і одяг. В разі ж виявлення трупа накрити його і з місця не прибирати.
Якщо склалися виняткові обставини (наприклад, якщо тіло загиблого знаходиться на дорозі з інтенсивним рухом транспорту, на трамвайній або залізничній колії і т.п.), труп перенести в інше місце, попередньо обкреслити крейдою, осколком цеглини або іншим подібним предметом позу, в якій він виявлений;
в) запам'ятати і, по можливості, письмово зафіксувати обставини, що можуть змінитися або зникнути: запах, стан погоди (напрямок вітру, температури повітря, опади і т.п.), характер освітлення та інші особливості на місці події, що мають значення для розслідування.
224. Якщо подія мала місце в приміщенні, то звернути увагу і точно запам'ятати час, що показує годинник в цьому приміщенні, незалежно від того, працює він чи ні, відкриті чи зачинені двері, наявність ключа у дверях і з якого він знаходиться боку; відкриті чи закриті вікна та кватирки, цілісність в них скла, підняті або опущені занавіски на них; ні в якому разі не торкатися руками дверей, посуд та інших речей і предметів;
г) шляхом опитування громадян, які знаходяться на місці події, як можна повніше виявити коло свідків (очевидців), запитати у кожного з них, звідки він спостерігав подію, якщо чув це від інших осіб, то від кого саме, і спробувати з'ясувати:
яка конкретно і в який час сталася подія;
хто вчинив правопорушення, кількість правопорушників, їх прикмети, роль кожного з них у вчиненому правопорушенні , скільки часу вони знаходились на місці події, в якому напрямку і яким чином зникли;
якими знаряддями і засобами користувались правопорушники, де і які предмети залишили, що змінилось на місці події на час прибуття міліціонера;
відомості про громадян, які були очевидцями події.
Проводити опитування і робити записи швидко, коротко і тільки про те, що важко запам'ятати (прізвища, адреси, телефони і т.п.);
д) якщо одержані дані свідчать про те, що підозрюваного необхідно затримувати, то міліціонер повинен негайно почати його переслідування, попередньо організувавши охорону місця події;
е) якщо є підстава вважати, що підозрювані особи знаходяться в середині будівлі, виходи з неї блокуються і провадиться її ретельний обшук. Ці дії проводить звичайно група не менш як з двох чоловік.
225. Групу, що проводить обшук, повинна прикривати інша група працівників міліції. У багатоповерхових будинках обшук починається з верхнього поверху, оскільки злочинця, який вимушений буде спускатися з верхнього поверху, внизу легше знешкодити, в той час як зверху він, перебуваючи у безвихідному становищі частіше вдається до зброї.
Кімнати кожного поверху обшукуються послідовно. При цьому один міліціонер швидко заходить, стає спиною до стіни і оглядається, в той час як інший їх оглядає.
Якщо будинок у момент обшуку затемнений, рекомендується уникати положення, при якому силуети міліціонерів, що входять, чітко вимальовуються. Ручний ліхтар міліціонер повинен тримати на відстані від свого тулуба, що дезорієнтує порушника. Виявлених підозрюваних у наручниках передають під охорону групі прикриття, а потім продовжують обшук, якщо вони чинили опір.
Якщо достовірно відомо, що у визначеному приміщенні переховуються озброєні особи, їм спочатку пропонують здаватися, а тільки потім, у разі відмови, атакують, застосовуючи спеціальні засоби. При проведенні таких заходів необхідно використовувати службових собак.
2. Забезпечення охорони місця події
226. При забезпеченні охорони місця події наряд міліції зобов'язаний:
а) вивести з місця події усіх сторонніх громадян, наполегливо, але ввічливо пояснити їм, що їх перебування може завадити розслідуванню;
б) за необхідності оточити місце події, залучивши до цього дружинників, двірників, працівників житлово-експлуатаційних дільниць. Пости виставляти залежно від характеру і розташування місця події. Так, якщо злочин вчинено в приміщенні, то пости необхідно виставляти біля входу до нього і на вулиці (на подвір'ї), біля вікон, але таким чином, щоб збереглися сліди взуття злочинців, транспортних засобів та інші речові докази, що знаходяться біля приміщення в зоні охорони. При вчиненні злочину на відкритій місцевості пости охорони виставляти можна на відстані від центру місця події. Перекрити всі підходи до місця події, використовуючи для цього огорожу з вірьовок, дощок та інших предметів;
в) вжити заходів по збереженню слідів злочину, які під дією атмосферних проявів можуть бути знищені до прибуття оперативної групи (слідчого). Для цього ясно видимі сліди та інші речові докази накрити будь-яким підручним матеріалом, наприклад, ящиком, картоном, фанерою, газетою, брезентом і т.ін., які не мають різкого запаху (на випадок можливого використання службово-розшукового собаки). Предмети і матеріали, які для цього використовуються повинні бути трохи більшими, ніж слід. Для збереження слідів на вертикальній поверхні (наприклад, на стовпі сліди, схожі на кров) зробити над ними козирки із заліза, рубероїду, целофану або іншого матеріалу, який не промокає. Накривати сліди необхідно з максимальною обережністю;
г) ходити на місці події потрібно лише у випадках надзвичайної необхідності (при наданні допомоги потерпілому, затриманні підозрюваного, виявленні трупа, наявності в приміщенні диму, вогню і т.п.); запам'ятати напрямок свого руху на місці події, намагатися якомога менше залишати своїх слідів;
д) не дозволяти нікому торкатися предметів або проводити будь-яке їх переміщення;
е) при виставлені поста та зміни, що відбуваються в процесі охорони місця події, інформувати чергового по органу внутрішніх справ;
ж) з прибуттям на місце події оперативної групи (слідчого) доповісти про заходи, вжиті для забезпечення охорони місця події і про особливості на місці події, на які міліціонер звернув увагу в момент прибуття (специфічний запах, напрямок вітру, температура повітря, час, який показував годинник, що знаходиться на цьому місці, а також про переміщення предметів, яке зробив міліціонер, шляхи їх пересування на місці події та ін.. В подальшому діяти за вказівкою старшого оперативної групи (слідчого).
3. Огляд місць можливого знаходження осіб, які
переховуються від органів дізнання, слідства
і суду, ухиляються від виконання кримінального
покарання
227. Огляд підвалів, нежилих приміщень та інших місць можливого переховування правопорушників проводиться не менше ніж двома міліціонерами (наприклад, нарядом пересувної міліцейської групи РМГ), бажано з використанням службового собаки. Для огляду доцільно вибирати глибоку ніч або ранок з розрахунку зненацька застати осіб, які переховуються.
228. Старший наряду:
а) попередньо з'ясовує розташування об'єкта, що підлягає огляду (по можливості уточнює план приміщень: наявність входів і виходів, прихованих підступів до об'єкта і т.п.);
б) визначає обов'язки і місце кожного з учасників огляду, звертає їхню увагу на необхідність додержання заходів обережності при підході до об'єкта і в процесі його огляду;
в) за наявності даних про те, що особи, які переховуються, озброєні, дає команду привести зброю в стан бойової готовності;
г) дає команду на вхід в об'єкт, що підлягає огляду, тільки після того, як всі учасники огляду займуть вказані їм місця.
При проникненні всередину об'єкта, з метою запобігання можливого нападу, не слід входити всім разом через один і той же вхід. При цьому в одних випадках доцільно різко відкрити вхідні двері, швидко освітити внутрішню частину приміщення, а в інших намагатися проникнути туди якомога тихіше, і не через основний вхід. При неможливості непомітно проникнути всередину приміщення старший наряду подає команду: "Хто тут? Виходь!". Якщо є службовий собака, старший подає двічі команду: "Хто тут? Виходь, інакше пускаю собаку!" і впевнившись, що ніхто не виходить, випускає собаку.
При виявленні на об'єктах громадян, чия поведінка та інші дані дають підставу підозрювати їх у вчиненні протиправних дій, діяти як у ситуації, що пов'язана з затриманням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.
4. Перевірка документів у правопорушника
229. Наряд міліції має право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. Провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів. При необхідності складати протоколи про адміністративні правопорушення. Вимогу про пред'явлення документа висловлювати впевнено, але ввічливо і тактично. При перевірці:
а) поводитися з документами акуратно (не м'яти і не згортати сторінки, оберігати від дощу і снігу, не забруднювати руками). Якщо в документі знаходяться гроші, які-небудь записки та інші папери або цінності, запропонувати власнику вилучити їх звідти;
б) звертати увагу на відповідність наявної в документі фотокартки і особи громадянина, на правильність заповнення усіх реквізитів документа, на цілісність захисної сітки документа, строк його дії, якщо це паспорт, - на відмітку про прописку громадянина і т.п. В ході перевірки поставити власнику документа контрольні питання, звіряючи відповіді з даними документа, що підтверджує його особу. Якщо відповіді не вірні або виявлені підробки, правопорушник доставляється в орган внутрішніх справ;
в) вжити застережних заходів при перевірці документів у особи, що підозрюється у вчиненні злочину. З цією метою, зокрема, рекомендується стояти напівоберта праворуч від того, кого перевіряють, на відстані одного кроку від нього і пильно стежити за діями останнього;
г) перевірку доцільно проводити на деякій відстані від сторонніх громадян або якщо є можливість - в найближчому службовому приміщенні дільничного інспектора міліції чи громадському пункті охорони порядку, штабі народних дружин і т.п.
5. Опитування заявника (потерпілого)
230. При отриманні повідомлення про подію наряд міліції повинен з'ясувати у заявника (потерпілого):
а) яка подія (правопорушення), де і в який час відбулася;
б) чи є потерпілі, їх чисельність, в якому вони стані, чи надана їм медична допомога. Якщо заявником є сам потерпілий, то в нього необхідно довідатись, чи не потрібна йому медична допомога, і вжити заходів для її надання (допомогти зупинити автомашину, вказати адресу лікувального закладу і т.п.);
в) чи відомі правопорушники, їх кількість і прикмети, звідки прибули, де знаходяться. Якщо вони зникли, то в якому напрямку і на чому (вид транспорту), якими знаряддями і засобами вони користувались при вчиненні злочину, послідовність їх злочинних дій, які сліди залишили на місці події, що викрали, прикмети викраденого;
г) хто є очевидцем (свідком) події (правопорушення);
д) звідки заявнику стало відомо про подію (бачив особисто, чув від інших осіб і т.п.);
е) інші питання, які залежно від характеру події можуть мати значення для швидкого припинення злочинних дій, правильної організації розшуку підозрюваного по гарячих слідах і охорони місця події.
Одержані відомості про правопорушення і дані про самого заявника (прізвище, ім'я, по батькові, адреса місця проживання або роботи, номери домашнього та службового телефонів) записати в службову книжку, доповісти черговому по органу внутрішніх справ, після чого негайно вирушити на місце події.
6. Затримання нарядом міліції правопорушників
та осіб, підозрюваних у вчиненні злочину
231. Затримання осіб, які порушують громадський порядок, здійснюється нарядом міліції в разі невиконання ними усних попереджень працівників міліції по припиненню правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню службових повноважень.
232. Адміністративне затримання проводиться нарядом міліції при вчиненні: дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, незаконних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у не встановлених громадських місцях чи появі у громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, при порушенні правил дорожнього руху, а також в інших випадках, прямо передбачених законодавчими актами України.
233. Перед прийняттям рішення про затримання правопорушників наряд міліції повинен врахувати обставини, що можуть ускладнити їх дії (кількість правопорушників, наявність в них зброї або інших предметів, особливості місця затримання, час та можливість прибуття на допомогу інших нарядів міліції та ін.).
234. Щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення або злочини працівниками міліції проводиться їх огляд, а також огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучаються документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю, а також записуються дані потерпілих осіб та свідків вчинення правопорушення.
235. Дії наряду по затриманню правопорушників та осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, вимагають від працівників міліції пильності, рішучості, витримки, вміння швидко орієнтуватись в обстановці і суворо дотримуватись вимог Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ).
236. При затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину необхідно:
а) пам'ятати, що міліціонер має право затримувати цих осіб при наявності таких підстав:
- цю особу застали на місці вчинення злочину;
- очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вказують на дану особу як на таку, що вчинила злочин;
- на підозрюваному або його одязі, при ньому будуть виявлені явні сліди злочину.
237. За наявності інших не перевірених даних, що дають підставу підозрювати особу вчинення злочину, вона може бути затримана нарядом міліції лише в тому разі, якщо намагалась втекти або виявила непокору законній вимозі працівників міліції. Враховуючи викладене, перед прийняттям рішення на переслідування і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, необхідно чітко уяснити правомірність дій міліціонера;
а) переслідування по гарячих слідах осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, вести з певною наругою сил, наполегливо, рішуче і самовіддано, не забуваючи при цьому про застережні заходи на випадок можливого збройного або іншого фізичного опору з боку переслідуваного або його співучасників, що можуть знаходитись поблизу. Привести в бойову готовність особисту зброю: надіслати патрон до патронника змістити кобуру ближче до пряжки ременя, розстебнути її, перевірити, чи легко виймається пістолет, при необхідності перекласти зброю в більш зручне місце і т.д. При переслідуванні потрібно бути пильним і мати на увазі, що злочинцем можуть бути викинуті або загублені знаряддя злочину (рушниця, ніж, кастет і т.п.), речі, які належать потерпілому і самому злочинцю, коштовності та інші предмети (наприклад, фальшиві гроші і т.п.), що мають відношення до вчиненого злочину. Під час переслідування і пошуку злочинця необхідно орієнтувати про його прикмети та викрадені речі інших працівників міліції, дружинників, обслуговуючий персонал вокзалів, підприємств торгівлі та громадського харчування і т.п.
238. При розшуку та переслідуванні осіб, які вчинили, наприклад, крадіжку речей у пасажирів, шахрайство, наряду міліції потрібно:
а) тактично запросити потерпілих допомогти в пошуку;
б) затримання проводити, по можливості, в малолюдних місцях, віддалених від прохідних дворів, зупинок міського транспорту та інших місць, де ці дії можуть ускладнитися наявністю великої кількості людей;
в) особливу обачливість, винахідливість і сміливість слід виявляти при затриманні групи осіб, що підозрюються у вчиненні злочину. Прийнявши рішення їх затримати, необхідно, не припиняючи спостереження за учасниками групи, по радіостанції, телефону або іншим способом запросити допомогу у оперативного чергового по органу внутрішніх справ і найближчих нарядів міліції, дружинників, двірників, працівників служби охорони для затримання злочинців. Якщо допомога вчасно не надійшла, а зволікати з затриманням не можна, то необхідно це зробити самостійно. Вирішальну роль при цьому має фактор несподіванки та рішучих дій міліціонера. Наприклад, доцільно непомітно наблизитися до переслідуваних, перекрити їм найбільш можливий шлях відходу і коли вони менше всього здатні вчинити опір, голосно скомандувати: "Стій! Руки вгору!", і оголосити про затримання, наказати затриманим рухатись в даному напрямку, не випускаючи їх ні на мить з поля зору;
г) якщо при затриманні використовується службовий собака, то перед тим як його застосувати слід двічі українською і російською мовами зробити попередження: "Стій! Пускаю собаку!" з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення і виконання. Перед пуском собаки треба впевнитись, що вона прагне затримати саме підозрюваного, а не інших осіб. У разі заподіяння затримуваному покусів йому необхідно надати при можливості необхідну медичну допомогу, дотримуючи при цьому заходів безпеки. Собака при цьому повинен знаходитись по команді "Охороняй" у 2-3 метрах від затриманого;
д) зробити зовнішній огляд одягу, речей затриманого з метою вилучення зброї та інших предметів, які він може використати для нападу на міліціонера;
е) в деяких випадках затримання з метою запобігання опору з боку особи, що підозрюється у вчиненні злочину, доцільно використовувати мотиви, що не є істинними причинами затримання, наприклад, як порушення даною особою громадського порядку, паспортного режиму і т.п. При цьому затримання не обов'язково починати з перевірки документів, як це буває при затриманні громадянина за адміністративне правопорушення, тому що підозрюваний замість документів може дістати зброю і застосувати її;
ж) передати затриманого оперативному черговому міськрайоргану внутрішніх справ і написати рапорт про затримання на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
7. Здійснення нарядом міліції огляду зовнішнього
одягу, речей злочинця та особи, затриманої за
підозрою у вчиненні злочину
239. Огляд зовнішнього одягу, речей злочинця та особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину, є попереджувальною мірою, спрямованою на забезпечення особистої безпеки міліціонера, що становить перед собою ціль вилучення зброї та інших предметів у затриманого, які можуть бути використані ним для нападу на міліціонера та інших громадян.
Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з тим, кого оглядають і в присутності двох понятих тієї статі.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети можуть бути піддані огляду з участю двох понятих при відсутності власника.
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
При цьому:
а) зовнішній огляд речей і одягу слід робити негайно після затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або в більш зручний момент, коли можливо отримати допомогу від інших працівників міліції, дружинників, працівників служби охорони, двірників або громадян;
б) для проведення зовнішнього огляду речей та одягу необхідно:
- подати затриманому команду: "Руки вгору!", наказати повернутися обличчям до стіни (дерева, стовпа і т.п.) і обпертися в неї руками, широко розставити ноги і нахилитися вперед;
- швидко промацати з зовнішньої сторони одяг затриманого: кишені, рукава, пояс, звернути увагу на взуття, з метою виявлення та вилучення зброї та інших предметів, які можуть бути використані затриманими для нападу на міліціонера;
- в окремих випадках, коли є підстава підозрювати, що знаряддя злочину можуть бути замасковані (колюча зброя, міститься в авторучці, колючо-ріжучі предмети і зброя закріплені на гумці до одягу або тіла в плечовій та інших областях і т.п.), зовнішній огляд одягу і речей проводять з особливою уважністю;
- під час проведення зовнішнього огляду слід уважно за кожним рухом затриманого стежити. Якщо є службово-розшуковий собака, то він повинен знаходитись по команді "Охороняй!" у 2-3 метрах від затриманого;
в) оглянути по можливості місця, де знаходився підозрюваний в момент затримання і при проведенні зовнішнього огляду, з метою виявлення викинутих ним предметів, що можуть бути речовими доказами у справі;
г) вилучені при зовнішньому огляді документи, зброю та інші предмети здати оперативному черговому по органу внутрішніх справ.
8. Реагування наряду міліції на факти правопорушень,
вчинених іноземними громадянами, особами без
громадянства або іноземцями, які користуються
дипломатичним імунітетом
240. Згідно з статтею 1 розділу I Закону України "Про правовий статус іноземців" ( 3929-12 ) іноземцями визнаються іноземні громадяни особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України, та особи без громадянства - особи, які не належать до громадянства будь-якої держави.
Іноземці, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах з громадянами України.
Питання про адміністративну та кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які згідно з чинними законами і міжнародними договорами користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції і не підсудні в кримінальних справах судам України, в разі вчинення цими особами злочину на території України, вирішується дипломатичним шляхом.
241. Дипломатичний імунітет включає також недоторканність особи, службового і житлового приміщень, засобів пересування.
Згідно з пунктом 12 Положення "Про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні", затвердженого Указом Президента України від 10 червня 1993 р. N 198/93, глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються особистою недоторканністю і не можуть бути заарештовані або затримані.
242. При виявленні або одержанні повідомлення про правопорушення (злочин, адміністративний проступок), що вчинене іноземцями, необхідно:
а) про подію доповісти оперативному черговому по органу внутрішніх справ;
б) рішуче зажадати припинення протиправних дій;
в) перевірити документи, що посвідчують особу правопорушників, записати прізвище, посаду та інші необхідні дані іноземців; при цьому звернути увагу на місце і термін реєстрації закордонного паспорта, наявність в документах відповідних відміток та інше;
г) в разі невиконання законних вимог затримати іноземців і доставити їх до міськрайліноргану внутрішніх справ;
д) вжити заходів по наданню невідкладної, у тому числі медичної допомоги потерпілим;
е) виявити свідків (очевидців) правопорушення, стисло опитати їх про характер протиправних дій іноземців, записати їх прізвища та інші дані;
є) при необхідності організувати охорону місця події.
243. При виявленні вчинення адміністративного порушення або злочину іноземцем, який користується дипломатичним імунітетом, наряду міліції необхідно повідомити про це оперативного чергового по органу внутрішніх справ, вжити заходів до припинення правопорушення, записати номер документа іноземця, який засвідчує його дипломатичну недоторканність, потім відпустити правопорушника і про подію доповісти рапортом начальнику органу внутрішніх справ.
244. Дипломатичний імунітет іноземця не виключає законного самозахисту наряду міліції від його протиправних дій і застосування до нього відповідних заходів для припинення вчинених ним злочинів, порушення громадського порядку, законодавчих актів України. Примітка. До осіб, які користуються дипломатичним імунітетом, належать іноземні громадяни, маючі дипломатичні паспорти, а також дипломатичні, консульські картки, службові картки і посвідчення.
245. При виявленні іноземних громадян і осіб без громадянства, які не мають при собі документів та проживають без реєстрації і прописки, а також за простроченими документами, наряд міліції повинен повідомити про це оперативного чергового і діяти за його вказівкою.
Розділ X
Доставлення в міліцію осіб, підозрюваних
у вчиненні злочину
1. Порядок доставлення
246. Доставлення в орган внутрішніх справ особи, підозрюваної у вчиненні злочину, здійснюється пішим порядком і на транспорті. При цьому:
а) доставляння здійснюється, як правило, двома і більше працівниками міліції або за допомогою дружинників, двірників, громадян;
б) необхідно постійно стежити за діями затриманого;
в) передбачати заходи на випадок спроби з боку співучасників підозрюваного створити умови для втечі або звільнення останнього;
г) не допускати, щоб доставлений викинув або передав іншим особам речі, документи, що можуть бути речовими доказами, або прийняв від співучасників зброю або інші предмети, які можуть бути використані як знаряддя нападу.
2. Доставлення пішим порядком двома і більше міліціонерами
247. При доставленні підозрюваного пішим порядком двома і більше працівниками міліції або за допомогою представників громадськості:
а) один міліціонер повинен йти поруч із затриманим і вести його;
б) інші міліціонери і громадяни, які надають допомогу, повинні, йдучи у двох-трьох кроках позаду, спостерігати за діями підозрюваного і оточуючих громадян.
3. Доставлення пішим порядком одним міліціонером
248. При доставленні підозрюваного пішим порядком одним міліціонером:
а) прямувати позаду підозрюваного або поруч з ним;
б) заборонено заходити наперед або нахилятися поруч із затриманим, допускати появу сторонніх осіб у безпосередній близькості від нього;
в) у разі наближення кого-небудь ззаду зупинитися разом з підозрюваним, пропустити перехожого вперед;
г) при доставленні підозрюваного пішим порядком одним міліціонером, який несе службу з службово-розшуковим собакою, необхідно знаходитись з ним позаду порушника на відстані трьох-чотирьох метрів, не допускати, щоб між ним і міліціонером з собакою знаходилися інші особи. Собака при цьому тримається на короткому поводку, без намордника.
4. Доставлення транспортом
249. При доставленні підозрюваного транспортом:
а) при посадці затриманого в автомашину вжити застережних заходів, виключивши можливість нанесення йому травм;
б) не допускати з боку затриманого дій, які могли б викликати псування матеріальної частини автомашини або створити умови для нападу на працівника міліції;
в) стежити, щоб підозрюваний не міг впасти або умисно виплигнути з автомашини під час руху;
г) після виводу затриманого з автомашини оглянути салон кузова (коляску мотоцикла) з метою виявлення предметів, залишених ним, які можуть бути речовими доказами у справі;
д) про доставляння підозрюваного транспортом, що не належить органу внутрішніх справ, зробити відмітку в шляховому листку водія про тривалість та відстань поїздки, вказати час доставлення, своє прізвище, посаду, номери службового посвідчення та службового телефону;
е) заборонено використовувати для доставляння підозрюваних у вчиненні злочину громадський транспорт (трамвай, тролейбус, автобус, метро і т.д.), автомашини спеціального призначення (швидкої допомоги, пожежні, інкасаторські і т.п.), а також транспорт, що належить дипломатичним та консульським представництвам;
є) у всіх випадках передавати затриманого черговому по органу внутрішніх справ, доповідати про доставляння письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
5. Доставлення в міліцію осіб, які вчинили
адміністративні правопорушення
250. Доставлення в орган внутрішніх справ особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, має на меті припинення протиправної дії і забезпечення притягнутої особи до відповідальності. Оскільки доставляння є обмеженням особистої свободи правопорушника, то необхідно перед тим, як застосувати цей захід, зробити все необхідне, щоб безпосередньо на місці ретельно розібратися в обставинах правопорушення і вжити відповідних заходів: вимагати припинення правопорушення і винести на місці усне попередження.
Якщо умови не дозволяють вжити дієвих заходів на місці, то необхідно затримати правопорушника і доставити його в орган внутрішніх справ з додержанням вимог, викладених у статтях 205-212 Статуту.
251. Перед доставленням правопорушників працівники патрульно-постової служби міліції зобов'язані роз'яснити, чим зумовлено доставляння їх в орган внутрішніх справ.
252. При затриманні громадян за вчинення таких адміністративних правопорушень, як дрібне хуліганство, дрібна спекуляція і деякі інші, необхідно також установити свідків (очевидців) правопорушення, запросити їх до органу внутрішніх справ, вилучити речові докази правопорушення і вжити заходів для їх збереження (наприклад, предметів дрібної спекуляції).
6. Доставлення осіб у стані сп'яніння
253. При виявленні осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим чи собі, вони передаються в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких, затримуються і тримаються у спеціально відведених для цього приміщеннях органів внутрішніх справ до їх витвереження (де медвитверезник відсутній).
Осіб, які знаходяться в громадських місцях у стані сп'яніння, з травмами, в непритомному стані, симптомами гострих чи інших захворювань внутрішніх органів, гострого отруєння сурогатами алкоголю, наркотичного сп'яніння, після епілептичного припадку, з інфекційними захворюваннями, жінок з явними ознаками вагітності, а також в інших випадках важкого стану таких осіб, нарядом на місце негайно викликається швидка медична допомога для вирішення питання щодо їх госпіталізації в медичні заклади охорони здоров'я.
254. Якщо в громадських місцях у стані сп'яніння, у вигляді, який ображає людську гідність і громадську мораль, знаходяться неповнолітні, то вони доставляються до органу внутрішніх справ, а у випадках тяжкого алкогольного сп'яніння - передаються до лікувальних закладів охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 4.19 розділу IV наказу МВС України від 9 червня 1992 р. N 324 "Про затвердження Положення про медичний витверезник" поміщення у медичний витверезник неповнолітніх допускається лише у випадках, коли неможливо встановити їх особу або місце проживання, передати в лікувальний заклад охорони здоров'я, батькам або особам, які їх замінюють, або представникам установ, що відповідають за їх виховання і утримання.
255. Згідно з пунктом 3.9 розділу III цього наказу МВС України забороняється доставляти і поміщати на витвереження осіб з явними ознаками інвалідності.
256. При виявленні водія, який керує транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, він усувається від керування і на місце затримання викликається працівник ДАІ для оформлення відповідних документів.
257. Доставлення осіб, які перебувають у середньому або важкому ступені сп'яніння, у медвитверезник здійснюється, як правило, в якомога короткий строк. Для доставляння можуть залучатися також наряди інших служб і підрозділів міліції, які беруть участь в охороні громадського порядку.
258. Забороняється доставляти на мотоциклах, самоскидах у медвитверезник осіб у стані сп'яніння, а також іншими транспортними засобами, що не призначені для перевезення людей.
259. Порядок доставлення:
а) перед посадкою в автомобіль проводиться зовнішній огляд одягу і речей осіб, які перебувають у стані сп'яніння, з метою вилучення у них предметів, що можуть бути використані для нападу на працівників міліції, заподіяння шкоди собі чи іншим особам, які перебувають в салоні автомобіля;
б) за виявлення зброї, наркотиків або сировини для їх приготування, інших речей і предметів, що вказують на можливу причетність порушника до скоєння злочину і які дають підстави підозрювати його у цьому, працівники міліції повинні передавати останнього в чергову частину міськрайліноргану внутрішніх справ за місцем затримання. Доставляти таких осіб на витвереження забороняється.
260. Завідомо незаконне затримання громадян тягне за собою кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Розділ XI
Дії міліціонера підрозділу патрульно-постової
служби при виявленні злочину
1. Вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень
261. Одержавши повідомлення про вбивство чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень:
а) опитати заявника про час, місце, ким вчинений злочин, прикмети злочинця, мотиви та обставини злочину (в бійці, з помсти, з метою пограбування і т.ін.), яка зброя використовувалась для цього (рушниця, ніж, кастет і т.ін.), зник злочинець чи знаходиться на місці злочину, де може перебувати, а також з'ясувати дані про самого заявника. Одержані дані повідомити черговому по органу внутрішніх справ;
б) прибути на місце події. Якщо злочинні дії продовжуються, негайно припинити їх, вжити заходів щодо затримання злочинця і доставляння його в орган внутрішніх справ. При неможливості справитися власними силами, запросити по рації або іншим способом допомогу з боку сусідніх нарядів міліції або від чергового по органу внутрішніх справ. Якщо злочинця на місці злочину не виявлено, то отримані дані негайно потрібно використати для затримання його по гарячих слідах, почати розшук злочинця, попередньо організувавши охорону місця злочину;
в) організувати надання першої медичної допомоги потерпілим, які знаходяться на місці події, а в разі необхідності - зупинити автомобіль (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), вказати адресу лікарні і відправити їх туди;
г) при організації охорони місця події особливу увагу звернути на збереження слідів потерпілого і злочинця, схожих на плями крові на землі та інших предметах, слідів транспорту в зоні події, наявність відбитків пальців рук на скляних та лакових поверхнях, одягу, що можуть мати сліди злочину, засобів вбивства, слідів пострілів (відстріляних гільз, пижів і т.ін.). Тіло загиблого не зрушувати з місця, проте якщо воно лежить на проїжджій частині вулиці з інтенсивним рухом транспорту, на трамвайних або залізничних коліях, його слід перенести в інше місце, попередньо крейдою або іншим чином окреслити позу, в якій його виявив міліціонер;
д) вжити заходів до виявлення свідків і з'ясування додаткових обставин, пов'язаних з цими злочинами і про всі обставини доповісти старшому оперативної групи (слідчому), а потім письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
2. Розбій, грабіж
262. Вибір тактичних дій міліціонера залежить від об'єкта розбійного нападу або грабежу (наприклад, розбійного нападу на інкасатора, касира державної установи або магазину, на банк, громадянина і т.д.), від місця вчинення злочину (на вулиці або в приміщенні), а також від того, чи злочин виявлений самим міліціонером, чи йому про це повідомлено іншими особами.
3. Напад на установу банку, інкасаторів або наряд,
який супроводжує касирів, цінності
263. Якщо міліціонер одержав повідомлення про напад на установу банку, інкасаторів або наряд охорони по супроводженню касирів, цінностей, він негайно повинен:
а) доступними засобами (по радіостанції, телефону, з допомогою громадян) доповісти про напад на вказаний об'єкт оперативному черговому по органу внутрішніх справ, намагаючись при цьому не випускати злочинців з поля зору і бути готовим розпочати їх переслідування, а також надати допомогу наряду міліції по охороні банку, а при прибутті на місце групи затримання підрозділу Державної служби охорони діяти у взаємодії з нею;
б) з прибуттям на місце оперативної групи діяти за вказівкою старшого групи;
в) після короткого опитування заявника (про місце, час, кількість злочинців, наявність у них зброї, транспорту, напрямку зникнення) прибути негайно на місце події і в разі підтвердження повідомлення заявника діяти за викладеними рекомендаціями;
г) якщо злочинці встигли зникнути, але за одержаними на місці події відомостями (їх можна отримати від співробітників служби охорони, працівників ощадного банку, громадян, які випадково там опинились), необхідно вжити всіх заходів для їх затримання по гарячих слідах, негайно розпочати їх розшук, попередньо повідомивши про це оперативного чергового по органу внутрішніх справ і організувавши охорону місця події та надання допомоги потерпілим;
д) при неможливості розпочати переслідування - безвідлучно знаходитися на місці події, особливу увагу звернути на збереження грошей, цінних паперів, які знаходяться у відкритих сейфах, слідів пострілів (стріляних гільз, ножів і т.ін.), плям, схожих на кров, відбитків пальців рук злочинців на поверхні предметів;
е) з прибуттям на місце події оперативної групи діяти за вказівкою старшого групи.
4. Розбій, грабіж з метою заволодіння
індивідуальним майном громадян
264. Якщо міліціонер безпосередньо виявив розбій або грабіж з метою заволодіння індивідуальним майном громадянина (ривок сумки, портфеля, шапки, годинника, сережок і т.п.), а злочинець після вчинення злочинних дій намагається зникнути, він повинен:
а) негайно розпочати переслідування злочинця;
б) якщо потерпілому нанесені тілесні пошкодження і йому потрібна термінова медична допомога, одночасно з прийняттям рішення про переслідування організувати за допомогою громадян надання медичної допомоги потерпілому (викликати автомобіль швидкої допомоги і т.д.);
в) по телефону або іншим шляхом доповісти черговому по органу внутрішніх справ про злочин.
В тому разі, коли про розбійний напад або грабіж громадянина міліціонер дізнався від інших осіб:
г) уточнити у них, де, в який час вчинено злочин, чи відомі злочинці, їх кількість, прикмети, напрямок, яким чином (на транспорті, пішим порядком) вони зникли, а також інші дані, які мають відношення до складу злочину і до самого заявника;
д) прибути на місце події;
е) про одержане повідомлення та дані, з'ясовані безпосередньо на місці події, доповісти оперативному черговому по органу внутрішніх справ;
є) якщо обстановка на місці події потребує охорони, то організувати її (наприклад, коли на місці пригоди є сліди ніг, плями, що схожі на кров, знаряддя злочину і сліди їх застосування);
ж) якщо відомості, одержані на місці події дають підставу на затримання злочинця по гарячих слідах, негайно розпочати його переслідування.
Про всі обставини, пов'язані із затриманням злочинців, які вчинили розбійні напади та грабежі, доповідати письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
5. Згвалтування
265. При одержанні повідомлення про згвалтування:
а) якщо про тільки що вчинений злочин заявляє потерпіла, з'ясувати, чи не потребує вона медичної допомоги, і коли потребує вжити необхідних заходів для її надання (викликати швидку медичну допомогу, вказати адресу медичного закладу, допомогти зупинити автомашину тощо);
б) опитати потерпілу про час, місце вчинення злочину, прикмети злочинця та інші обставини, що мають відношення до особи злочинця;
в) доповісти черговому по органу внутрішніх справ;
г) прибути на місце злочину;
д) якщо злочинець встиг зникнути, але одержані дані свідчать про те, що є можливість затримати його по гарячих слідах, негайно розпочати переслідування;
е) при необхідності (наприклад, коли на місці вчинення злочину є сліди боротьби, плями, схожі на кров, розкидані предмети жіночого та чоловічого туалету і т.ін.), організувати охорону місця злочину;
є) про всі обставини вчинення злочину доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
6. Крадіжка
266. Тактика дій міліціонера в разі виявлення ним крадіжки або при одержанні повідомлення про крадіжку залежатиме від того, яка саме крадіжка скоєна: державного, колективного чи приватного майна, крадіжка із закритих приміщень, що обладнані засобами сигналізації, або без таких, кишенькова крадіжка або крадіжка речей у пасажирів.
7. Крадіжка державного, колективного або приватного
майна із закритих приміщень
267. При безпосередньому виявленні крадіжки державного, колективного або приватного майна з об'єктів, які обладнані засобами сигналізації:
а) вжити заходів до припинення злочину і доповісти оперативному черговому по органу внутрішніх справ. При одержанні повідомлення про крадіжку зразу ж прибути на місце для перевірки факту і в разі його підтвердження також доповісти оперативному черговому по органу внутрішніх справ;
б) мати на увазі, що згідно з пунктом 16, підпунктами 1, 2 положення "Про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615 працівники служби охорони згідно з укладеними договорами забезпечують захист власності і громадян від злочинних посягань, запобігають правопорушенням в місцях несення служби. Але незалежно від цього міліціонеру підрозділу патрульно-постової служби необхідно на території маршруту (поста) оглянути об'єкт зовні, звертаючи особливу увагу на цілісність вікон, дверей, грат, запорів і т.ін. Необхідно пам'ятати, що підходити до об'єкта слід по можливості непомітним, з додержанням необхідних заходів безпеки на випадок можливого нападу злочинців;
в) в разі виявлення на об'єкті пошкоджених вікон, дверей, грат, замків або інших слідів проникнення всередину об'єкта, підвищити пильність за об'єктом, особливо за місцями, звідти можливий вихід осіб, які проникли на об'єкт, що охороняється;
г) з прибуттям на місце події групи затримання служби охорони доповісти старшому групи про свої спостереження і діяти за його вказівкою;
д) аналогічним чином діяти і при безпосередньому виявленні (або одержанні повідомлення про виявлення) крадіжки державного чи колективного майна з об'єктів, які не обладнані засобами сигналізації, лише з тією різницею, що оперативна група може прибути на місце злочину тільки після повідомлення про крадіжку оперативному черговому по органу внутрішніх справ.
Тому повідомлення про крадіжку у чергову частину повинно бути першочерговою дією міліціонера;
е) у всіх випадках, якщо з обставин крадіжки видно, що злочинець може бути затриманий по гарячих слідах, розпочати його переслідування;
є) при необхідності попередньо організувати охорону місця події.
8. Виявлення фальшивих грошей чи цінних паперів
268. При одержанні даних про появу в обігу фальшивих грошей:
а) негайно інформувати чергового органу внутрішніх справ про обставини і місце виявлення фальшивих грошей (ким, коли і якого гатунку, в якій кількості або сумі виявлені фальшиві гроші);
б) детально опитати осіб, дії яких пов'язані з прийманням грошей, а також громадян, які стали свідками виявлення фальшивих грошей, про прикмети особи, яка підозрюється у реалізації фальшивих грошей;
в) особисто або за допомогою громадян затримати особу, яка підозрюється у збуванні фальшивих грошей, і негайно в присутності свідків провести зовнішній огляд одягу та речей підозрюваного, не даючи йому при цьому змоги знищити (викинути, розірвати, переховати, проковтнути) фальшиві гроші;
г) якщо громадянина, який збуває фальшиві гроші, не вдалося затримати в момент їх збування, але отримані дані свідчать про можливість його виявлення, негайно розпочати його розшук та переслідування;
д) про всі обставини, пов'язані з виявленням фальшивих грошей, доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
9. Шахрайство
269. При одержанні повідомлення про тільки що вчинене шахрайство:
а) опитати потерпілого або заявника, звернувши особливу увагу на час, спосіб вчинення злочину (шляхом обману, зловживанням довір'я і т.п.), прикмети злочинця, найменування та прикмети речей, що стали об'єктом шахрайства, наявність свідків;
б) якщо отримані дані свідчать про можливість затримання злочинця по гарячих слідах, то розпочати його розшук, скориставшись допомогою потерпілого. Одночасно про отримані дані доповісти черговому органу внутрішніх справ;
в) про всі обставини, пов'язані з подією, доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ;
г) при заяві громадянина про раніше скоєне шахрайство, запропонувати потерпілому (заявнику) особисто звернутися в орган внутрішніх справ. Доповісти про заяву оперативному черговому по органу внутрішніх справ.
10. Хуліганство
270. При безпосередньому виявленні хуліганських проявів:
а) вжити заходів по їх припиненню і затриманню осіб, які вчинили хуліганські дії, доставити останніх в орган внутрішніх справ. В разі, якщо власними силами припинити хуліганство не вдається, звернутися за допомогою до оперативного чергового органу внутрішніх справ, а також до присутніх громадян;
б) якщо є потерпілі, то надати їм необхідну допомогу і при необхідності викликати швидку медичну допомогу;
в) в разі, коли на місці події є сліди руйнування, які вчинені хуліганами, написи хуліганського змісту, знаряддя скоєння хуліганських дій (ножі, кастети, бритви і т.п.) та інші речові докази, організувати охорону місця події;
г) виявити свідків (очевидців) хуліганських дій і записати їх дані і адреси;
д) про всі обставини, пов'язані з виявленням і припиненням хуліганських дій, доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
271. При безпосередньому виявленні групових хуліганських дій:
е) негайно доповісти черговому по органу внутрішніх справ, запросити у нього допомогу для їх припинення. Звернутися за допомогою до дружинників, громадян;
є) зажадати від осіб, що вчинили групові хуліганські дії, їх припинення, роз'яснити хуліганам неправомірність їх протиправних дій, не допускаючи при цьому зайвої метушні, непотрібних викриків та свистків і тим більше дій, що можуть викликати загострення ситуації;
ж)якщо групове хуліганство загрожує переростанням в масові безпорядки (наприклад, учасники хуліганства починають ламати огорожу, бити вітрини з використовуванням дошок та інших предметів або коли кількість учасників збільшується і вони починають бити громадян, а особисте втручання міліціонера з метою припинення хуліганства не дало наслідку), то до приїзду оперативної групи або інших сил підкріплення виявити організаторів або найбільш активних співучасників групового хуліганства, запам'ятати їх прикмети, намагатися з'ясувати їх прізвища і адреси, а також не допустити подальшого зростання кількості учасників протиправних дій, організувати допомогу потерпілим;
з) з прибуттям на місце слідчо-оперативної групи та інших сил міліції доповісти старшому начальнику про обстановку на місце події (про характер інциденту, на якому грунті він виник, хто в ньому брав участь та кількість учасників, ставлення громадян до інциденту, кількість потерпілих і т.д.), після чого діяти за його вказівкою.
Про обставини події доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
11. Угон автомототранспортних засобів
272. При отриманні від потерпілого або інших громадян повідомлення про угон автомототранспортних засобів:
а) з'ясувати у заявника, який транспортний засіб (автомобіль, мотоцикл і т.п.) викрадений, час вчинення злочину, марку і його номерний знак, найбільш характерні прикмети (колір, дефекти, номер шасі, кузова, двигуна і т.п.), де він знаходився перед угоном (в гаражі, на вулиці або на стоянці), при яких обставинах угнаний, чи є свідки (очевидці) угону, що вони знають про обставини угону і особу, що його вчинила. Отримані відомості записати і негайно доповісти про подію оперативному черговому органу внутрішніх справ;
б) якщо за отриманими відомостями угон транспортного засобу відбувся із закритого гаража шляхом його зламування, вийти на місце події і організувати його охорону до прибуття слідчо-оперативної групи органу внутрішніх справ;
в) оглянути найближчі двори, вулиці, сквери на випадок можливого виявлення покинутого злочинцем транспортного засобу. При виявленні такого негайно повідомити оперативного чергового органу внутрішніх справ, самому безвідлучно знаходитися на місці виявлення транспортного засобу до прибуття слідчо-оперативної групи або працівника ДАЇ, після чого діяти за їх вказівкою;
г) про всі обставини, пов'язані з подією, доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
Розділ XII
Особливості несення служби при надзвичайному
стані і надзвичайних обставинах
1. Визначення надзвичайного стану
273. Надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України ( 888-09 ) особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом України "Про надзвичайний стан" (2501-12) обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, покладає на них додаткові обов'язки.
Правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
2. Порядок введення надзвичайного стану
274. Надзвичайний стан може бути введено за умов:
а) стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення;
б) масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
в) блокування або захоплення окремих особлива важливих об'єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади і управління, місцевого чи регіонального самоврядування;
г) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
д) посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;
ж) необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.
275. Надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях вводиться постановою Верховної Ради України з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України.
Надзвичайний стан на території Республіки Крим вводиться з негайним повідомленням Верховної Ради Республіки Крим.
276. Відповідно до статті 22 Закону України "Про надзвичайний стан" на період введення і дії надзвичайного стану органи, що здійснюють управління на відповідній території і наділені надзвичайними повноваженнями, можуть запроваджувати такі заходи:
а) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де запроваджено надзвичайний стан;
б) обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;
в) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
г) заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів;
д) заборона страйків.
3. Додаткові заходи при введенні надзвичайного стану
277. У разі введення надзвичайного стану відповідно до статті 28 Закону України "Про надзвичайний стан" в порядку, визначеному окремою постановою Верховної Ради України, додатково можуть бути вжиті такі заходи:
а) запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
б) зупинення після відповідного попередження діяльності політичних партій, громадських організацій, масових рухів і самодіяльних об'єднань громадян, якщо ця діяльність перешкоджає нормалізації обстановки;
в) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках, проведення особистого огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень і житла громадян;
г) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, спиртних напоїв;
д) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної та холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, організацій і установ також і навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;
є) введення цензури, обмеження на випуск газет;
ж) вислання порушників громадського порядку, які не є жителями даної місцевості, до місця проживання або за межі місцевості, де введено надзвичайний стан, за їх рахунок;
з) заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;
і) особливі правила користування зв'язком.
У разі введення надзвичайного стану відповідно до статті 24 Закону України "Про надзвичайний стан" можуть вживатися такі заходи:
а) тимчасове виселення людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових житлових приміщень;
б) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів;
в) встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарно-протиепідемічних заходів;
г) запровадження особливого порядку, розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
д) інші заходи, передбачені законодавством.
278. При введенні надзвичайного стану працівники міліції забезпечують охорону громадського порядку виконання посадовими особами і громадянами вимог встановленого режиму в межах своєї компетенції; вживають адміністративних заходів до порушників вимог режиму.
4. Завдання особового складу підрозділів патрульно-постової
служби при введенні надзвичайного стану
279. У разі введення надзвичайного стану, відповідно до наказів Міністра внутрішніх справ України, начальників Головних управлінь МВС України в Криму, м. Києві і Київській області, управлінь МВС України в областях і м. Севастополі, міськрайлінорганів внутрішніх справ для забезпечення вимог введеного режиму, охорони громадського порядку, може залучатися особовий склад підрозділів патрульно-постової служби, який зобов'язаний:
а) здійснювати патрулювання по охороні громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях;
б) здійснювати перевірку документів і громадян, а в необхідних випадках проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів;
в) охороняти об'єкти, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
г) вживати заходів до недопущення проведення заборонених зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів та страйків;
д) надавати допомогу місцевим органам державної влади у проведенні тимчасового виселення людей з місць, небезпечних для проживання;
е) забезпечувати додержання громадянами правил комендантської години.
5. Дії особового складу підрозділів патрульно-постової
служби при введенні надзвичайного стану
280. При введенні надзвичайного стану органи внутрішніх справ спільно з підрозділами Національної гвардії України, Служби безпеки України та органами, що здійснюють управління на відповідній території, вживають заходів для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного порядку і законності, а також ліквідації загрози безпеці громадян.
281. Особовий склад підрозділів патрульно-постової служби, який залучається до виконання завдань по забезпеченню охорони громадського порядку на території, де введено надзвичайний стан, діє відповідно до розроблених спеціальних планів дій особового складу міськрайлінорганів внутрішніх справ залежно від умов введення особливого правового режиму.
283. В разі отримання повідомлення про введення надзвичайного стану міліціонери, які несуть службу у складі патрульно-постових нарядів повинні терміново зв'язатися по радіозв'язку або телефону з оперативним черговим по міськрайліноргану внутрішніх справ і діяти за його вказівкою. В разі неможливості зв'язатися з оперативним черговим або керівництвом цього органу внутрішніх справ чи підрозділу патрульно-постової служби - міліціонери повинні оцінити ситуацію, що склалась, її наслідки та вжити заходів до нормалізації обстановки - припиненню протиправних дій, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, рятуванню майна. При виникненні масових порушень правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю працівників міліції, вони повинні негайно зв'язатися з сусідніми нарядами для надання їм допомоги і діяти в межах чинного законодавства та вимог наказів МВС України.
Розділ XIII
Дії міліціонерів підрозділу патрульно-постової служби
у ситуаціях, що ускладнюють оперативну обстановку
1. При пожежі (загорянні)
283. Виявивши пожежу (загоряння), необхідно:
а) викликати пожежну команду і доповісти оперативному черговому органу внутрішніх справ;
б) при наявності потерпілих вжити заходів щодо надання їм невідкладної медичної допомоги;
в) залучити громадян до гасіння пожежі наявними засобами, особисто брати участь у гасінні пожежі;
г) організувати охорону майна, яке виноситься із об'єкта, який зайнявся, а також із об'єктів, які знаходяться під загрозою пожежі;
д) з прибуттям пожежної команди безпосередньо сприяти їй у ліквідації пожежі, евакуації потерпілих і майна, забезпеченні збереження пожежних рукавів для подання води, у припиненні намагань проникнути в приміщення, яке зайнялося, сторонніх осіб, які не залучені до гасіння пожежі, з'ясуванні причин і виявленні винних у виникненні пожежі;
е) припинити паніку і порушення громадського порядку на місці пожежі;
є) якщо є підстави підозрювати, що мало місце підпалювання, організувати охорону слідів злочину та інших речових доказів, вжити заходів до розшуку і затримання злочинця. Одержані дані доповісти начальнику пожежної команди і черговому органу внутрішніх справ;
ж) про подію і вжиті заходи доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
2. При дорожньо-транспортній події
284. У випадку виявлення дорожньо-транспортної події або отримавши повідомлення про неї, міліціонери мають особисто перевірити достовірність такої інформації. Після цього вони повинні:
а) доповісти про подію оперативному черговому органу внутрішніх справ, а також черговому підрозділу ДАІ;
б) якщо є потерпілі, які перебувають у безпорадному або небезпечному для життя або здоров'я стані, подати їм у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну допомогу;
в) затримати водіїв, транспорт, які брали участь у події, вилучити посвідчення на право керування транспортом і ключі від замка запалення, вжити заходів для доставляння у встановленому порядку транспортних засобів для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках;
г) встановити і стисло опитати учасників і очевидців події, уточнити обставини, за яких вона була вчинена;
д) організувати охорону місця події;
е) якщо в результаті події виникли затримки та інші утруднення у рухові транспорту і пішоходів, встановити нове направлення руху (об'їзд), а якщо останнє здійснити неможливо, за допомогою водіїв інших транспортних засобів вивільнити проїжджу частину від пошкодженого транспорту, але перед цим зробити відмітки на місцевості про розміщення пошкодженого транспорту, потерпілих і сліди гальмування транспортних засобів, які брали участь у події;
є) у випадку, якщо особа, винна у скоєнні дорожньо-транспортної події, зникла з місця її вчинення, але одержані дані підтверджують про те, що її можливо затримати по гарячих слідах, негайно організувати переслідування і розшук цієї особи;
ж) з прибуттям працівників ДАІ або слідчо-оперативної групи на місце події доповісти про її обставини, передати документи, вилучені у водіїв, після чого діяти за вказівкою старшого слідчо-оперативної групи і оперативного чергового;
з) про подію і вжиті заходи доповісти письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
3. При обірванні повітряних проводів високої напруги
285. При виявленні обриву повітряних проводів високої напруги:
а) якщо обірваний провід під напругою знаходиться на землі, у місцях руху транспорту і пішоходів, встановити шляхи його об'їзду і обходу;
б) при наявності осіб, які перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, організувати надання їм невідкладної медичної допомоги. При цьому треба пам'ятати, що доторкатися до обірваного проводу можливо тільки при наявності на руках і ногах ізоляційного одягу (гумових рукавичок і чобіт), або з допомогою предметів, які мають електроізоляційні властивості (дошки, дерев'яні палки і т.ін.);
в) доповісти оперативному черговому органу внутрішніх справ і викликати на місце аварійну бригаду підприємства по ремонту зовнішніх електромереж;
г) з прибуттям на місце аварійної бригади забезпечувати охорону місця обриву. Про усунення пошкодження та інші вжиті заходи доповісти оперативному черговому органу внутрішніх справ, а потім письмовим рапортом на ім'я начальника органу внутрішніх справ.
4. При повені (оповзені)
286. При повенях (оповзенях) міліціонери повинні:
а) доповісти про це оперативному черговому для оповіщення посадових осіб відповідних державних органів і населення про загрозу затоплення;
б) сприяти евакуації із зони затоплення населення (в першу чергу дітей, жінок, осіб похилого віку і хворих) та майна;
в) забезпечити порядок на переправі населення із затоплюваних районів;
г) організувати охорону майна, залишеного без нагляду;
д) з метою припинення неправдивих чуток і попередження паніки серед населення виносити на місці усне попередження особам, які їх поширюють, а в разі невиконання - застосовувати передбачені Законом "Про міліцію" (565-12) заходи примусу.
5. При землетрусі
287. При землетрусі патрульно-постові наряди зобов'язані:
а) з'ясувати обстановку в районі свого маршруту (поста), встановити зв'язок з оперативним черговим, дільничним інспектором міліції і доповісти їм обстановку;
б) позначити місця, небезпечні для руху транспорту і пішоходів, і забезпечити безпеку їх прямування;
в) вжити заходів для рятування людей і майна, виводу потерпілих і направленню їх до пунктів медичної допомоги, а також до локалізації пожеж;
г) вжити заходів для припинення неправдивих чуток і попередження паніки серед населення у порядку, викладеному в підпункті 297 розділу XIV Статуту.
6. Під час урагану і хуртовини
288. Під час урагану і хуртовини міліціонери повинні:
а) посилити нагляд за рухом транспорту і пішоходів, попередити водіїв та громадян про можливі наслідки урагану або хуртовини;
б) надавати допомогу потерпілим і громадянам, які знаходяться у безпорадному стані на вулицях та в інших громадських місцях;
в) сприяти мобілізації працездатного населення і транспортних засобів для розчищення проїжджої частини магістралей, вулиць, доріг і занесених будинків.
7. При забезпеченні режимних заходів на території,
оголошеної в карантині
289. Згідно зі статтями 15 та 26 Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) до повноважень органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади належить встановлення та відміна на відповідних територіях, у господарствах і дворах карантину, особливих умов і режимів господарської діяльності, спрямованої на локалізацію і ліквідацію небезпечних захворювань тварин. Для оперативного керівництва і координації діяльності організацій, підприємств і громадян щодо попередження і ліквідації масових захворювань або отруєнь тварин, Кабінетом Міністрів України створюються надзвичайні протиепізоотичні комісії.
290. Підрозділи відомчої ветеринарної міліції згідно з наказом МВС України від 8 лютого 1992 р. N 64 "Про затвердження Положення про відомчу міліцію по забезпеченню карантинних і ветеринарних заходів у боротьбі з епізоотіями" надають практичну допомогу органам державної ветеринарної медицини в організації охороннокарантинних заходів по профілактиці, локалізації і ліквідації інфекційних захворювань тварин.
291. Охорона громадського порядку при забезпеченні режимних заходів на території, оголошеної у карантині, здійснюється, як правило, тими силами і засобами міліції, які несли службу або знаходились з інших причин на цій території до моменту оголошення карантину.
292. У разі отримання інформації про виникнення небезпечних інфекційних захворювань людей або тварин міліціонери повинні доповісти про це оперативному черговому, забезпечити охорону громадського порядку в місцях перебування громадян, які прибули із небезпечних зон, і діяти за вказівкою керівництва органу внутрішніх справ.
293. Кожному працівнику міліції робляться екстрені щеплення, видаються необхідні засоби захисту і дезинфекції медичними працівниками лікувально-профілактичних та санітарно-протиепідемічних установ, роз'яснюються правила користування ними.
Порядок і тривалість несення служби в зоні зараження встановлюються начальником органу внутрішніх справ при узгодженні з медичною (ветеринарною) службою.
294. Для зовнішнього оточення території, оголошеної у карантині, забезпечення громадського порядку, охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян, а також забезпечення карантинних заходів безпосередньо в зонах зараження додатково можуть залучатися сили міліції і військовослужбовці військ внутрішньої і конвойної охорони, Національної гвардії України, Служби безпеки України відповідно до законодавства.
8. При виявленні снарядів, які не вибухнули, вибухових,
хімічних, радіоактивних та інших речовин
295. При виявленні авіабомб, снарядів, мін, що не вибухнули, вибухових, хімічних, радіоактивних та інших речовин, які становлять небезпеку для населення, міліціонери зобов'язані:
а) негайно доповісти про це оперативному черговому, повідомити аварійні або спеціальні служби;
б) вжити можливих заходів особистої безпеки, рятування людей, виведення (вивезення) потерпілих і надання їм необхідної допомоги;
в) вжити заходів до недопущення в зону виявлення (зараження) людей, тварин і транспорту, які не беруть участі у ліквідації наслідків;
г) вказувати маршрути виходу населення із небезпечної зони, шляхи об'їзду для транспорту;
д) здійснювати сприяння у мобілізації транспорту і працездатного населення у проведенні рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.
З прибуттям осіб, які відповідають за проведення робіт по знешкодженню (підриву) боєприпасів, уточнюються завдання, і патрульно-постові наряди діють згідно з вказівками цих осіб.
9. При виникненні катастрофи, аварії на транспорті
296. При виникненні катастрофи, аварії на транспорті міліціонери повинні:
а) негайно доповідати до чергової частини про час, місце, обставини і приблизні масштаби катастрофи (аварії);
б) вживати заходів для рятування людей, державного, громадського і особистого майна; до прибуття пожежної команди організувати гасіння пожежі;
в) організувати надання невідкладної допомоги потерпілим і направлення їх до лікувальних закладів, а також охорону майна, залишеного без нагляду;
г) не допускати сторонніх осіб до місця події, крім осіб, залучених до ліквідації її наслідків; вживати заходів щодо забезпечення недоторканості транспортних засобів до прибуття осіб, призначених для розслідування (за винятком випадків, коли потрібно врятувати потерпілих);
д) забезпечити охорону громадського порядку на місці події до прибуття додаткових нарядів міліції;
е) в необхідних випадках сприяти мобілізації працездатного населення, транспорту та інших засобів для ліквідації наслідків аварії.
Розділ XIV
Попередження і припинення масових безпорядків
і групових порушень громадського порядку
1. Обов'язки патрульно-постових нарядів при
попередженні і припиненні масових безпорядків
297. При попередженні і припиненні масових безпорядків і групових порушень громадського порядку патрульно-постові наряди повинні:
а) ретельно вивчати обстановку і контингент осіб при проведенні походів, мітингів, демонстрацій на вулицях та в інших місцях масового скупчення людей; спрямовувати увагу на усі обставини, які можуть викликати або сприяти скоєнню групових порушень громадського порядку, доповідати про такі обставини оперативному черговому, самим вживати заходів щодо їх усунення, а також вимагати вжиття заходів від відповідних посадових осіб;
б) негайно реагувати на факти хуліганських проявів і сигнали громадян про можливі групові порушення громадського порядку; виходячи з обставин, рішуче і вміло діяти при затриманні хуліганів з метою виключення можливості виникнення безпорядків; роз'яснювати порушникам неправомірність їх дій і вимагати припинення порушень;
в) вживати заходів до припинення торгівлі спиртними напоями в неустановлених місцях, особливо на території проведення спортивних та інших масових заходів; разом з адміністрацією парків, стадіонів і видовищних закладів вживати заходів до недопущення на спортивні та інші культурно-масові заходи осіб у нетверезому стані, розпиття спиртних напоїв на спортбудовах і підходах до них;
г) негайно доповісти черговому (старшому наряду) про випадки невиконання власниками видовищних закладів та іншими посадовими особами обгрунтованих вимог нарядів міліції щодо забезпечення належного порядку.
298. Доповідаючи черговому і старшому наряду про конфліктну ситуацію, патрульний (постовий) повідомляє про :
а) характер, місце і час виникнення конфліктної ситуації;
б) причини її виникнення;
в) контингент і кількість учасників конфлікту;
г) кількість присутніх громадян та їх ставлення до конфлікту. 299. На випадок виникнення групових порушень громадського порядку патрульному (постовому) необхідно знати шляхи і маршрути, на яких найбільш зручно вилучати затриманих з місця події, а також приміщення, де їх можна тримати до прибуття транспортних засобів.
2. Дії патрульно-постових нарядів при припиненні і
ліквідації групових порушень громадського порядку
300. Припинення і ліквідація групових порушень громадського порядку здійснюються рішучими діями патрульно-постових нарядів шляхом поділу натовпу на дрібні групи, відокремлення їх одна від іншої, відтиснення і розсіяння. Одночасно вживаються заходи для виявлення організаторів і активних учасників безпорядків.
301. Під час припинення правопорушень в місцях скупчення людей, а також при затриманні організаторів та активних учасників групових порушень громадського порядку патрульно-постові наряди повинні виявляти обережність і пересторогу, враховуючи можливу негативну реакцію присутніх громадян, щоб своїми діями не викликати ускладнення обстановки. Затримані організатори та активні учасники групових порушень громадського порядку негайно відправляються у зачинених машинах до міліції.
302. У ситуаціях, коли негайне затримання організаторів та активних учасників безпорядків неможливе або небажане, наряди міліції обмежуються встановленням їх осіб для наступного нагляду і затримання у найбільш придатний для цього час.
303. При проведенні операцій по припиненню групових порушень громадського порядку патрульно-постові наряди повинні виявляти високу організованість, дисциплінованість і діяти тільки по команді керівника операції або старшого наряду. Для забезпечення узгоджених дій встановлюються способи підтримання зв'язку, умовні знаки і сигнали.
304. Після ліквідації масових безпорядків, за вказівкою керівника операції, патрульно-постові наряди вживають заходів для недопущення їх поновлення і звертаються до громадян з проханням розійтися, не збиратися групами на вулицях, площах, у подвір'ях та інших громадських місцях; про найбільш значні групи, які не реагують на ці звернення, доповідають черговому (старшому наряду); відновлюють нормальний рух транспорту і пішоходів.
Розділ XV
Охорона громадського порядку і безпеки
про проведенні масових заходів
1. Завдання керівництва органів внутрішніх справ, підрозділів
патрульно-постової служби по забезпеченню
охорони громадського порядку і безпеки
при проведенні масових заходів
305. Охорона громадського порядку і безпеки при проведенні масових заходів (громадсько-політичних, культурно-масових, спортивних та інших) в залежності від їх значення та масштабу організується Головними управліннями МВС України в Криму, м. Києві та Київської області, управліннями МВС України в областях, м. Севастополі та управліннями (відділами) МВС України на транспорті, міськими та районними управліннями та відділами внутрішніх справ.
306. В період підготовки до забезпечення охорони громадського порядку і громадської безпеки під час зборів, мітингів, демонстрацій, вуличних походів та інших масових заходів керівництвом органів внутрішніх справ та підрозділів патрульно-постової служби з особовим складом, задіяним на охорону правопорядку, повинні проводитись:
вивчення нормативних актів, які регламентують права і обов'язки міліції, відповідальності організаторів та учасників масових акцій за порушення правопорядку, тренування до відпрацювання тактичних прийомів несення служби в умовах ускладнення обстановки. Тренування здійснюються напередодні на місці проведення масового заходу.
При цьому уточнюються завдання, розподіл нарядів, перевіряється реальність встановлених термінів розгортання задіяних сил; відпрацьовуються відповідно до законодавства питання взаємодії нарядів міліції, Національної гвардії України та інших сил, що залучаються на випадок виникнення надзвичайних обставин.
307. Для забезпечення громадського порядку та безпеки під час проведення масових заходів керівниками органів внутрішніх справ повинно залучатися реально необхідна кількість сил та засобів. Наряди вводяться в дію по мірі здійснення заходу, а коли мине потреба, - за розпорядженням начальника оперативного штабу (начальника сектора або дільниці) негайно знімаються та виводяться у резерв.
308. У день проведення масового заходу керівники служби міліції громадської безпеки органу внутрішніх справ та підрозділу патрульно-постової служби проводять перевірку наявності особового складу та стан його екіпіровки, інструктажі старших самостійних груп та всього особового складу, при цьому повідомляють про можливі зміни в проведенні масового заходу та забезпечують розподіл працівників міліції та технічних засобів, при можливості встановлюють зв'язок з організаторами проведення масового заходу.
309. Основні завдання, які вирішуються в цей період:
а) забезпечення спільно з організаторами заходів необхідних умов безпеки учасникам та глядачам, дотримання встановлених правил поведінки в місцях проведення масових заходів;
б) попередження та припинення злочинів, порушень громадського порядку;
в) забезпечення безпеки дорожнього руху і пожежної безпеки;
г) недопущення ослаблення охорони громадського порядку на території, де безпосередньо заходи не проводяться.
310. Під час проведення масового заходу патрульно-постові наряди зобов'язані:
-знати та виконувати в повному обсязі поставлені завдання;
- проявляти виняткову передбачливість та витримку при несенні служби, в різних ситуаціях діяти спокійно та впевнено, особливо під час припинення порушень громадського порядку;
- знаходитись в зазначеному місці і без спеціального дозволу не залишати довірену дільницю служби;
- виводити з місця проведення масового заходу осіб, які перебувають у стані сп'яніння та інших правопорушників;
- у разі виявлення обставин, які ускладнюють проведення заходу, забезпечення громадського порядку, терміново доповісти керівнику, відповідальному за стан охорони громадського порядку на цій дільниці.
2. Діяльність органів внутрішніх справ по забезпеченню
охорони громадського порядку при проведенні масових
заходів у підготовчий, виконавчий та заключний періоди
311. Діяльність органів внутрішніх справ по забезпеченню охорони громадського порядку і безпеки при проведенні масових заходів має три періоди: підготовчий, виконавчий та заключний.
312. У підготовчий період, який починається з моменту отримання завдання, проводиться така робота:
а) в організаторів масового заходу перевіряється наявність відповідного дозволу; уточнюється програма, місце, час і порядок його проведення, кількість та склад учасників чи глядачів;
б) спільно з організаторами заходу проводиться комісійне обстеження будинків, споруд чи іншого об'єкта проведення заходу, вивчаються оптимальні варіанти організації там охорони громадського порядку, вживаються заходи щодо усунення виявлених недоліків;
в) здійснюється рекогносцировка місцевості в районі проведення масового заходу, у процесі якої вивчаються особливості території, маршрутів руху транспорту і пішоходів, визначаються порядок проходження, пункти збору, висадки та розміщення людей, місць стоянки транспорту, необхідність тимчасових змін в організації руху транспорту, встановлюються межі зон, секторів, ділянок, необхідна кількість сил і засобів, місце розміщення оперативного штабу, резервів, шляхи пересування сил при маневруванні;
г) розробляється та уточнюється наявний типовий план охорони громадського порядку і безпеки при проведенні масового заходу, в якому передбачаються:
- зміст і програма заходу, місце і час його проведення,очікувана кількість учасників і глядачів;
- межі оточуваної території, зони, сектора, дільниці;
- склад та чисельність залучених сил і засобів, види і завдання нарядів, відповідальні за організацію їх служби у зонах, секторах, на дільницях;
- порядок взаємодії з сусідніми територіальними органами внутрішніх справ, з органами внутрішніх справ на транспорті, органами Служби безпеки, Національної гвардії України, військами, об'єднаннями громадян;
- дії керівників груп і старших нарядів при виникненні надзвичайних обставин;
- порядок роботи оперативно-розшукових груп;
- місця встановлення покажчиків, пересувних бар'єрів, канатів, автомобілів та військової техніки для огородження території;
- організація охорони громадського порядку у місцях формування колон, збору глядачів і учасників після закінчення заходу;
- внесення пропозицій адміністрації про підготовку на випадок необхідності додаткових заходів (виступ спортсменів, артистів і ін.);
- додаткові заходи по посиленню боротьби із злочинністю, хуліганством, пияцтвом та іншими антигромадськими проявами;
- заходи по забезпеченню пожежної безпеки;
- організація евакуації глядачів;
- організація управління і зв'язку, місця розміщення особового складу, залученого до несення служби, в тому числі резерву;
- організація морально-психологічного, медичного і матеріально-технічного забезпечення особового складу.
313. Основні заходи оформляються на карті (схемі) з додатком необхідних розрахунків, графіків, таблиць, інших робочих документів і пояснювальної записки.
314. При проведенні особливо важливих заходів керівництвом Головних управлінь МВС України в Криму, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі, управлінь (відділів) МВС України на транспорті, органу внутрішніх справ видається наказ про заходи по забезпеченню охорони громадського порядку і безпеки, а також розробляється план проведення профілактичної роботи і підготовки залучених сил та засобів.
3. Керування силами і засобами в період підготовки і
проведення масових заходів
315. Керування силами і засобами в період підготовки і проведення масових заходів здійснюється спеціально призначеними працівниками або оперативним штабом, яке здійснюється із спеціально організованих пунктів керування, розташованих, як правило, безпосередньо в районі проведення заходу, звідки найбільш зручно керувати силами і засобами. Вони можуть бути нерухомими або рухомими, Кожний пункт керування забезпечується необхідними засобами зв'язку.
316. Чисельність і склад оперативного штабу визначається в залежності від характеру, масштабу і значення масового заходу, що проводиться.
У його складі, передбачається:
- оперативна група для забезпечення керування силами і засобами;
- група карного розшуку, державної служби по боротьбі з економічними злочинами, слідства;
- служби ДАІ, зв'язку, протипожежна і медична;
- група інформації;
- група документування;
- група розбирання з затриманими правопорушниками. 317. Підготовка особового складу до несення служби полягає у проведенні інструктажів, репетицій і тренувань. В необхідних випадках проводяться спеціальні заняття з особовим складом органів внутрішніх справ, військовими підрозділами і представниками формувань громадськості, на яких вивчаються нормативні акти, що регламентують їх права, обов'язки, правила поведінки учасників і глядачів, їх відповідальність за порушення правил і громадського порядку, а також найбільш ефективні засоби і прийоми несення служби, в тому числі при виникненні надзвичайних обставин.
318. На інструктажах з використанням схеми території роз'яснюється програма масового заходу, уточнюються дільниці охорони громадського порядку, сектори, напрямки, маршрути руху людей і стоянки транспорту, розміщення пунктів керування, резервів, медичних пунктів, торгових точок, санітарних вузлів, а також проводиться ознайомлення нарядів із зразками перепусток (квитків) та інших документів, які дають право проходу (проїзду) в зону оточення.
Крім цього, перевіряється справність технічних і спеціальних засобів з метою здійснення заходів по усуненню недоліків.
319. Напередодні масового заходу, безпосередньо на місці його проведення здійснюються репетиції і тренування. При цьому уточнюються завдання, розставлення нарядів, перевіряється реальність встановлених строків розгортання сил, відпрацьовуються питання взаємодії нарядів міліції, військ та інших залучених сил на випадок виникнення надзвичайних обставин.
320. Репетиції та тренування всього особового складу служби охорони громадського порядку і безпеки проводяться за умов максимально наближених до реальної дійсності з метою відпрацювання тактики дій на випадок виникнення групових порушень громадського порядку та інших надзвичайних обставин.
321. При проведенні масових заходів, крім нарядів, передбачених ст. 23 цього Статуту, використовуються ланцюжки (Ц-Л), групи супроводження (ГС), наряди, які несуть службу на постах спостереження (ПС), резерв (Р), групи застосування спеціальних засобів (ГЗСЗ), загородження.
322. Ланцюжок - наряд, що виставляється для оточення території, на якій проводяться масові заходи, з метою недопущення сторонніх осіб, а також для вишикування направляючих коридорів, розмежувальних квадратів, що забезпечують відповідно організований рух учасників заходу або глядачів та їх розміщення.
323. У склад ланцюжків можуть входити працівники міліції, військовослужбовці, представники формувань громадськості.
Відповідно до цього відрізняються міліцейські ланцюжки (МЛ), військові ланцюжки (ВЛ), ланцюжки із дружинниками (ЛД), змішані ланцюжки (ЗЛ).
Ланцюжки поділяються на рядки, коли особовий склад розміщується з інтервалом більше двох метрів; нормальні - при інтервалі 1-2 метри; посилені - при інтервалі менше 1 метра; багаторядні в 2 і більше рядів.
324. Група супроводження учасників, глядачів заходу забезпечує громадський порядок при вишикуванні колон, їх супроводженні і розміщенні у відведених для них місцях.
325. Наряд, призначений на пост спостереження, забезпечує своєчасну інформацію штабу про хід проведення масового заходу, ускладнення обстановки. Пост спостереження встановлюється у пункті, який забезпечує належний огляд території і оснащується необхідними технічними засобами.
326. Резерв призначається для вирішення завдань охорони громадського порядку у випадках ускладнення обстановки під час проведення масового заходу. Резерви повинні розміщуватися в місцях, звідки вони можуть бути в найкоротший строк введені в дію.
327. До складу резерву, який знаходиться у розпорядженні начальника оперативного штабу, може виділятися до 15 відсотків всіх залучених до охорони громадського порядку сил і засобів.
328. Резерви, які знаходяться у розпорядженні начальників секторів, дільниць або напрямків, складають не менше 15 відсотків сил та засобів, що використовуються на службі в даному секторі, дільниці або напрямку. Залучені резерви негайно поповнюються за рахунок вивільнених сил і засобів з менш важливих дільниць і напрямків.
329. Загородження із спеціальних бар'єрів, автомобілів і військової техніки встановлюється з метою посилення ланцюжків на найбільш небезпечних напрямках оточення.
330. Групи застосування спеціальних засобів створюються з метою запобігання і припинення масових безпорядків, хуліганств, безчинств. Види спецзасобів та порядок їх застосування визначається на інструктажі відповідно до діючих Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні.
331. Виконавчий період охоплює дії нарядів та керування ними безпосередньо при проведенні масового заходу.
В цей період організується служба нарядів по забезпеченню громадського порядку і безпеки у районі проведення масового заходу та на прилеглій території.
Крім цього, у необхідних випадках начальник органу внутрішніх справ (керівник оперативного штабу) за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади може у зоні спостереження тимчасово, повністю або частково припиняти рух транспорту і пішоходів, змінювати маршрути руху, переносити зупинки громадського транспорту, а також забороняти торгівлю спиртними напоями, зупиняти роботу торгових та інших підприємств, установ.
332. Заключний період здійснюється шляхом:
- згортання сил і засобів та зосередження їх в призначених пунктах;
- підведення підсумків несення служби.
4. Перелік та визначення масових заходів
333. Усі зібрання громадян в залежності від поставленої перед ними мети та методів їх проведення можуть бути поділені на кілька категорій: збори, мітинги, вуличні походи та демонстрації.
334. Збори - це спільна, спеціально організована невелика присутність громадян в громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних, економічних, культурних та інших проблем.
335. Мітинг - масові збори з питань злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу - масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові).
336. Демонстрація - масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-політичних настроїв, в тому числі з питань протесту або незгоди будь з чим. (Цей захід може проявлятися також у проступку однієї особи, здійсненні нею вчинку з метою підкреслення свого відношення до будь-якої події чи посадової особи тощо.)
337. Вуличний похід проводиться з тією ж метою, що і демонстрація, мітинг, однак відрізняється меншою динамікою, відсутністю мітингово-демонстраційної атрибутики.
338. Пікетування - форма демонстрації, під час якої виставляються представники будь-де, наприклад, перед будинками об'єднань, підприємств з метою висловлення протесту проти чого-небудь, для забезпечення охорони на місці проведення страйку або демонстрації.
339. Про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації організаторами не пізніше як за 10 днів до виконавчого комітету сільської, міської Ради народних депутатів подається заява з переліком місця та часу проведення заходу. Про прийняте рішення вказані органи влади не пізніше як за 5 днів повинні повідомити організаторів проведення цих заходів. При необхідності їм можуть бути запропоновані інше місце та час проведення заходу, вказаного в заяві. В разі невідповідності мети проведення цього заходу з вимогами Конституції України або загрози громадському порядку та безпеці громадян забороняється його проведення.
340. Приводом для припинення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій є фактичне проведення несанкціонованого місцевими органами державної виконавчої влади відповідного заходу; рішення про заборону його проведення (припинення) внаслідок порушення порядку його організації та провадження; виникнення в ході самої загрози безпеки для життя і здоров'я громадян або порушень громадського порядку, заподіяння матеріальної шкоди державному, колективному або приватному майну, порушень правил державного руху, санітарії.
5. Обов'язки особового складу підрозділу патрульно-постової
служби, задіяного на охорону громадського порядку під час
проведення санкціонованого масового заходу
341. Під час проведення масового заходу особовий склад підрозділів патрульно-постової служби зобов'язаний:
а) виявляти особливу обачність та витримку при несенні служби, за будь-яких умов діяти спокійно та впевнено, запобігаючи тим самим виникненню паніки та порушенням громадського порядку;
б) знаходитись відповідно до плану розставлення особового складу у встановленому місці і без спеціального дозволу не залишати доручену дільницю служби;
в) знати та вміло виконувати поставлене завдання;
Громадяни, які проживають або працюють в зоні оточення, пропускаються до місця проживання після пред'явлення паспорта або іншого документа, який посвідчує особу, а до місця роботи - за спеціальними перепустками.
За рішенням начальника оперативного штабу може бути встановлений інший порядок перепустки.
Забороняється пропускати в зону оточення:
- осіб, які мають при собі зброю;
- громадян у стані сп'яніння, які мають при собі спиртні напої. В зону оточення можуть пропускатися особи, які прямують з портфелями, чемоданами або пакунками до місця проживання або роботи.
У цьому випадку вони проходять до місця призначення тільки через контрольно-пропускні пункти, при необхідності - у супроводі працівника міліції.
6. Обов'язки особового складу підрозділу патрульно-постової
служби, задіяного на охорону громадського порядку під час
проведення не санкціонованого масового заходу
342. В разі проведення несанкціонованого масового заходу наряди патрульно-постової служби спільно з іншими силами здійснюють такі заходи:
а) інформують про початок, кількість учасників та обставини проведення цього заходу оперативного чергового по органу внутрішніх справ;
б) проводять попереджувальну роботу з організаторами та учасниками цього заходу до його припинення; роз'яснюють їм положення чинного законодавства з питання їх відповідальності за його порушення;
в) в разі не виконання їх законних вимог, з урахуванням обставин, що склалися, вживають заходів до затримання організаторів або активних учасників, які порушують громадський порядок та вчиняють протиправні дії;
г) вживають необхідних заходів до фіксації протиправних діянь інших учасників проведення цього заходу та їх документування і встановлення свідків;
д) забезпечують охорону державного та іншого майна, залишеного без нагляду.
Додаток N 1
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Книга
служби нарядів ______________________________________________
_____________________________________________________________
управління (відділу) внутрішніх справ, відділення міліції
Почата __________________
Закінчена________________
Порядок ведення книги служби нарядів
1. Усі розділи книги, крім VI, заповнюються заздалегідь, не пізніше 4 годин до настання чергової доби, за прийнятим рішенням щодо організації патрульно-постової служби. Записи у розділі VI заносяться перевіряючими особисто по закінченні перевірки.
2. У графі 1 розділу III наряди записуються скорочено: ПМГ - пересувна міліцейська група; ПГ - патрульна група; ПП - патруль піший; ПА - патруль на автомобілі; ПМ - патруль на мотоциклі; ПВ - патруль на велосипеді; ПК патруль кінний; ПО - пост охорони порядку; ПОО - пост охорони об'єкта; НС наряд супроводження поїзда (судна); ПНР - патруль нагляду за рухом; З - заслін; МЦ - міліцейський ланцюжок; КПП - контрольно-перепускний пункт; К конвой; В - варта; Р - резерв. При формуванні наряду у складі кількох чоловік прізвище старшого наряду підкреслюється (графа 3 розділу IV).
Зміна місця і часу несення служби патрульними та постовими відображається відповідно у графах 1, 2 та 4 розділу IV.
Розмір та об'єм книги при виготовленні визначаються, виходячи з чисельності особового складу органу внутрішніх справ, залученого до нарядів.
Служба нарядів
на "____"__________________199__р.
I. Сили і засоби
Всього задіяно рядового і молодшого начальницького
складу міліції, чол. _________
В тому числі:
Всього задіяно рядового і молодшого начальницького складу міліції, чол. В тому числі: - міліціонерів підрозділу ППСМ - міліціонерів Державної служби охорони - інспекторів ДПС і дорожньої міліції ДАІ - міліціонерів медвитверезників - міліціонерів приймальників-розподільників - в спеціалізованих групах по боротьбі з найбільш поширеними видами злочинів (СГ) - у патрулях кінних - у патрулях на велосипедах - у пересувних міліцейських групах (ПМГ) - у пересувних пунктах міліції (ППМ) - у резерві - додаткові сили (всього) в тому числі: - органу внутрішніх справ - працівників (МВС, ГУМВС, УМВС) - Національної гвардії України - автомобілів - мотоциклів - службових собак |
_________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ |
Список міліціонерів підрозділу ППСМ,
вільних від служби
У відпустці | Хворі |
1. _________________________ | 1. _________________________ |
2. _________________________ | 2. _________________________ |
3. _________________________ | 3. _________________________ |
4. _________________________ | 4. _________________________ |
5. _________________________ | 5. _________________________ |
Вихідні | З інших причин |
1. _________________________ | 1. _________________________ |
2. _________________________ | 2. _________________________ |
3. _________________________ | 3. _________________________ |
4. _________________________ | 4. _________________________ |
5. _________________________ | 5. _________________________ |
II. Рішення начальника органу внутрішніх справ
на використання сил та засобів по охороні
громадського порядку
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
III. Використання сил та засобів по охороні
громадського порядку
Всього задіяно рядового і молодшого керівного
складу міліції, чол. _____________
В тому числі:
Всього задіяно рядового і молодшого керівного складу міліції, чол. В тому числі: - міліціонерів ППС - міліціонерів охорони - інспекторів ДПС і дорожньої міліції ДАІ - міліціонерів медвитверезників - міліціонерів приймальників-розподільників - у спеціалізованих групах по боротьбі з найбільш поширеними видами злочинів - у патрулях кінних - у патрулях на велосипедах - у пересувних міліцейських групах (ПМГ) - у пересувних пунктах міліції - додаткові сили - військовослужбовців Національної гвардії України - автомобілів - мотоциклів |
_____________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ |
IV. Розстановка нарядів
|----|-------|--------|-----|--------------------------------|-------|-------| |
V. Інструктаж нарядів
|------------|-------------------------------------|-------------| |
VI. Перевірка служби і вказівки начальника
(число і час, які наряди перевірені, виявлені недоліки, вжиті заходи, підсумки, посада, звання, прізвище і підпис особи, котра перевіряла службу)
----------------------------------------------------------------- |
VII. Результати роботи нарядів
|---|------|-----|---------------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
---------|--| |
ППС ___________________________________________________________________________________
Охорона ________________________________________________________________________________
ДПС ДАІ ________________________________________________________________________________
Медвитверезник __________________________________________________________________________
Приймальник-розподільник _________________________________________________________________
ППМ ____________________________________________________________________________________
ПМГ ____________________________________________________________________________________
Спеціалізовані групи _______________________________________________________________________
Дадаткові сили ___________________________________________________________________________
Черговий по органу внутрішніх справ _________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
(звання, прізвище, ініціали, підпис)
Підрозділ ППС
---|---|-----------------|--|--|--|--|--|--|--|------------------ |
Державна служба охорони
---|---|-----------------|--|--|--|--|--|--|--|------------------ |
Підрозділ ДПС ДАІ
---|---|-----------------|--|--|--|--|--|--|--|------------------ |
Медвитверезник
---|---|-----------------|--|--|--|--|--|--|--|------------------ |
Приймальник-розподільник
---|---|-----------------|--|--|--|--|--|--|--|------------------ |
Спеціалізовані групи
---|---|-----------------|--|--|--|--|--|--|--|------------------ |
Додаткові сили
---|---|-----------------|--|--|--|--|--|--|--|------------------ |
Начальник органу внутрішніх справ _____________________________________________
(підпис)
Додаток N 2
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Службова книжка
________________________________________________________________
(звання, прізвище, ім'я по батькові)
___________________ відділу внутрішніх справ, відділення міліції
Почата ____________________
Закінчена__________________
Правила ведення службової книжки
Службовими книжками забезпечуються всі міліціонери, в тому числі міліціонери-водії, міліціонери-мотоциклісти, залучені до несення патрульно-постової служби.
Службові книжки зберігаються в черговій частині відділу внутрішніх справ (відділення міліції) і надаються міліціонерам на час несення служби.
У VII розділі тексту службової книжки "Інші записи" записуються повідомлення патрульних, постових у чергову частину про зміни оперативних обставин на маршруті, посту: конкретні вимоги до окремих посадових осіб та громадян додержуватися встановлених правил; відомості про свідків, виявлених на місці події, громадян, які повідомили про осіб, розбір з котрими відбувався на місці, та інші.
Всі записи повинні бути чіткими та розбірливими.
Примітка:
1. На останній сторінці службової книжки друкується зразок рапорту про доставляння правопорушника до міліції.
Бланки рапортів видаються окремо.
2. Розмір службової книжки 9 х 12 см, аркуші нумеруються.
I. Адреса та номери телефонів
|--|--------------------------------|-------------|--------------| |
II. Облік несення служби
|-----|------------------|------------------|--------------------| |
III. Перевірка несення служби
|------------|---------------------------------------------------| |
IV. Зміст одержаних на інструктажах та під час несення
служби завдань, повідомлень, прикмети злочинців та
викраденого майна
|-------|------------------------------------|-------------------| |
V. Записи номерних знаків та прикмети
викрадених транспортних засобів
|-------|---------------------------------|----------------------| |
VI. Помітка оперативного чергового по відділу внутрішніх
справ (відділенню міліції), приймальнику-розподільнику,
медвитверезнику про доставлення затриманого
|-----------|-------------|-------|-------|----------------------| |
VII. Інші записи
---------------------------------------------------------------- |
Додаток N 3
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Картка
маршруту патруля на автомобілі (мотоциклі)
N ________________________________________
відділу внутрішніх справ
____________________________________________
(відділення міліції)
I. Зразок схеми маршруту патруля на автомобілі, мотоциклі
|---------------------------------------| |
*) Малюнки в комп'ютерному тексті акта не наводяться. Прим. УДЦПІ
Порядок несення служби та основні обов'язки
міліціонерів патруля на автомобілі, мотоциклі
Маршрут: проспект Павла Тичини, вул.Ванди Василевської, вул.Братіславська, пл.Шевченка, вул.Ю.Гагаріна, вул.В.Сосюри, вул.А.Малишка, Новий проїзд, проспект Павла Тичини.
Довжина маршруту - 6 км. Час несення служби: 16.00 - 24.00. Зупинка N 1: кінотеатр "Ранок", проспект П.Тичини, 5. Час несення служби: 16.50 - 17.20; 19.20 - 20.20; 21.20 - 21.50.
Забезпечувати громадський порядок поблизу кінотеатру перед початком сеансів та у сквері. По закінченню сеансів в разі необхідності забезпечувати правопорядок на найближчих зупинках транспорту. Стежити за дотриманням правил дорожнього руху та сприяти школярам при переході вулиць. Не допускати пустощів дітей на вулицях та ігор на проїжджій частині. Періодично оглядати сквер, обходити затемнені місця, припиняти розпиття спиртних напоїв в невстановлених місцях та інші правопорушення.
Зупинка N 2: ринок, вул.Ю.Гагаріна, 6. Час несення служби: 17.40 18.10. Періодично заходити на ринок, перевіряти стан порядку та дотримання правил санітарії. Вживати заходів до припинення порушень правил торгівлі біля універмагу. Забезпечити запобігання можливого нападу на інкасаторів. Вести нагляд за об'єктами, що охороняються після зачинення торговельних установ. Стежити за порядком біля магазинів, інших об'єктів торгівлі, що реалізують спиртні напої, виявляти осіб, які знаходяться в стані сп'яніння, з'ясовувати їх особу та вживати до них необхідних заходів. Зупинка N 3: прохідна заводу "Кристал". Час несення служби: 18.20 -19.00; 22.00 - 22.30. Забезпечувати громадський порядок, припиняти правопорушення під час масового виходу працівників з заводу, супроводжувати їх до зупинок транспорту. На зупинках забезпечувати порядок під час посадки та висадки пасажирів. Проводити з громадянами профілактичну роботу по недопущенню правопорушень. Зупинка N 4: магазин-гастроном N 20, вул.А.Малишко, 5. Час несення служби: 19.10 - 19.40; 22.40 - 23.20. Стежити за дотриманням правил торгівлі спиртними напоями, вживати заходів до недопущення їх розпиття у магазині та на вулиці, забезпечувати безпечну інкасацію грошей з магазину, ощадбанку та кафе. Припиняти порушення громадського порядку перед зачиненням кафе та магазину. Перевіряти стан охорони цих об'єктів після їх зачинення.
Періодично заходити у подвір'я та під'їзди поблизу розташованих будинків та перевіряти у цих місцях стан громадського порядку.
Помітки:
1. У випадку одержання повідомлення про злочин негайно доповісти черговому, терміново прибути до місця його вчинення.
2. Коли з якихось причин автопатруль не зможе своєчасно прибути до чергової зупинки, старший доповідає про це черговому.
До картки маршруту патруля повинні бути подані:
- список осіб, котрі перебувають під адміністративним наглядом мешканців району маршруту патрулювання; фотокартки осіб, які знаходяться під наглядом з вказівкою прізвища, ім'я та по батькові; місце проживання та встановлені обмеження;
- список осіб, які перебувають у розшуку; їхні фотокартки з вказівкою прізвища, ім'я, по батькові, року народження та особистих прикмет.
Додаток N 4
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Картка
маршруту пішого патруля N _____________________________
_______________________________________________________
відділу внутрішніх справ
_______________________________________________________
(відділення міліції)
1. Зразкова схема маршруту пішого патруля
|---------------------------------------| |
Порядок несення служби патрулем на пішому
маршруті та основні його обов'язки
Маршрут: пл.Повстання, вул.Павла Тичини до перехрестя з вул.Козаків, від Козаків до кінотеатру "Полум'я", по вул.Олеся Гончара до б.9.
Довжина маршруту - 1,5 км.
Час несення служби: 17.00 - 01.00.
Забезпечити охорону громадського порядку біля кінотеатру перед початком та після закінчення сеансів. Здійснювати нагляд за додержанням правил торгівлі спиртними напоями у магазині, кафе, припиняти розпивання спиртних напоїв на вулицях, у скверах, подвір'ях та під'їздах будинків, територіях дитячих та учбових закладів. Вести нагляд за ощадкасою з метою запобігання можливого нападу. Періодично обходити сквери, перевіряти у них порядок, припиняти правопорушення та затримувати осіб у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображає людську гідність. Забезпечувати безпеку під час інкасації грошей з магазину. Заходити у розташовані на маршруті подвір'я будинків та перевіряти у них стан громадського порядку. Привертати увагу до поведінки осіб, які перебувають під адміністративним наглядом. Запобігати кишеньковим крадіжкам та іншим правопорушенням на зупинках транспорту. Не допускати порушення правил дорожнього руху.
До картки маршруту повинні бути додані: список осіб, які перебувають під адміністративним наглядом і мешкають у районі маршруту; фотокартки піднаглядних з вказівкою прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання та встановлені обмеження; список осіб, котрі знаходяться у розшуку; фотокартки розшукуваних з вказівкою прізвища, ім'я та по батькові, року народження та особливих прикмет.
Додаток N 5
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Картка
Поста N ______________________________________________
відділу внутрішніх справ
______________________________________________________
(відділення міліції)
1. Зразок схеми поста
|--------------------------------------| |
Порядок несення служби та особисті обов'язки
Межі поста: по вул.Повстання до кінотеатру "Перемога" - 300 м та до ресторану "Зірка" - 200 м; по вул.Остапа Вишні до гастроному - 250 м та до ощадної каси - 150 м.
Центр поста - пам'ятник Т.Г.Шевченку.
Час несення служби: 16.00 - 24.00.
Забезпечити зразковий громадський порядок на посту та на прилеглій території. Вести нагляд за ощадкасою з метою запобігання можливого нападу. Попереджувати порушення правил торгівлі спиртними напоями на вулицях та у сквері. Попереджувати правопорушення біля кінотеатру. Здійснювати нагляд за виконанням правил вуличного руху.
Вести нагляд за об'єктами, які охороняються.
До картки поста повинні бути додані:
- список осіб, які знаходяться під адміністративним наглядом мешкаючих у районі поста; фотокартки піднаглядних з переліком прізвища, ім'я та по батькові, місця мешкання та встановлених обмежень;
- список осіб, які перебувають у розшуку; фотокартки осіб, які розшукуються з переліком прізвища, ім'я, по батькові, року народження та особливих прикмет.
Додаток N 6
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Особовий рахунок
міліціонера ___________________________________________________
(звання, прізвище, ім'я та по батькові)
рік ________________________________________________
|----------------------------------|--------|---------|----------| |
________________________________________________________________
Додаток: особовий рахунок заповнюється з використанням даних, отриманих у книзі постових відомостей, у корінцях рапортів (про доставляння до органів внутрішніх справ правопорушників), у книзі обліку осіб, доставлених у відділ внутрішніх справ.
Командир взводу ____________________________
Додаток N 7
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Начальнику ВВС ______________
Рапорт
Доповідаю, що "____"________19___р. о ___годині ____хвилин
__________________________________________________________________________________________
вказати місце, де затримано правопорушника
за ________________________________________________________________________________________
вказати термін правопорушення
затриманий(а) гр-н(ка), який(а) назвав(ла) себе _________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
Прізвище, ім'я, по батькові
____________________________________________
рік та місце народження
____________________________________________
національність
____________________________________________
де працює, посада
____________________________________________
адреса місця проживання
для складання протоколу про адміністративне правопорушення (злочин).
Протиправні дії доставленого підтверджують свідки:
1. ________________________________________________________________________________________
прізвище, ім'я, по батькові, адреса місця проживання, підпис
2. Застосування до правопорушника заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, надання йому необхідної медичної допомоги
3. _______________________________________________________________________________________
Особистий огляд та огляд особистих речей ____________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
не проводився чи проводився, та що вилучено _____________________________________________________________________________________________
Патрульний маршрут N _______________________
(постовий поста N ____)
____________________________________________
звання, прізвище, ім'я, по батькові, підпис
__________________________________________________________________________________________
лінія відрізу
Командиру підрозділу
патрульно-постової служби
Патрульним (постовим) _____________________________________________________________________
прізвище, ім'я, по батькові патрульного (постового)
за здійснення ______________________________________________________________________________
вид адміністративного правопорушення або злочину
затриманий(а) ____________ доставлений(а) "____"__________19__р.
у __годин ____хвилин гр.___________________________________________________________________
прізвище, ім'я, по батькові доставленого
Доставлений(а) зареєстрований(а) у книзі обліку доставлених.
Черговий ВВС ___________________________________
звання, прізвище, ім'я, по батькові
"___"___________ 19__ р.
Додаток N 8
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Контрольний листок
перевірки несення служби та результатів
роботи автопатрульного наряду
з _______ до ________ "___"______________199_ р.
Маршрут N __________________ Центр маршруту ______________________________________________
Номер автомашини ____________________
Міліціонер-водій __________________________________________________________________________
(звання, прізвище, ініціали)
Старший патруля _________________________________________________________________________
(звання, прізвище, ініціали)
Патрульний ______________________________________________________________________________
(звання, прізвище, ініціали)
Командир ____________________________
(підрозділу)
"___"_____________ 199_ р.
Примітка. Відповідно до комплексного плану перевірки контрольний листок складається командиром підрозділу для кожного перевіряючого з конкретним переліком, які пости і маршрути і в який час він повинен перевірити.
Зворотний бік
|------------|-------------------------------------|-------------| |
Додаток N 9
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Книга обліку результатів роботи нарядів*
|----------|-------|--------------------------| |
Провадження таблиці
-------------------------------------------|------------|---------------| |
_______________ * Заповнюється черговим по підрозділу після закінчення зміни
Додаток N 10
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Екран щодобової роботи міліціонера по охороні громадського порядку
_____________________
(відділення
______________________ за _________________199_ р.
взвод, рота) (дата, місяць)
|----------------------------------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
------------------|-----------------------------------| |
Разом: по відділенню по взводу по роті
Черговий по підрозділу ______________________
(підпис)
(звання, ім'я, по батькові) дата
Додаток N 11
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Аналіз
стану дисципліни та законності серед працівників ППСМ
за ______________ 199_ р.
(місяць)
|----|-------------|----------------------|----------------|--------------| |
Рота
Взвод
Відділення
Всього по
підрозділу
Зворотний бік
Характерні випадки порушення дисципліни, чинного законодавства _______________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
Оцінка за несення служби ___________________________________________________________________
(добре, задовільно, незадовільно)
Черговий ___________________________________________________________________ РУВС (РВВС)
(звання, прізвище, ініціали)
"___"__________ 199_ р.
Додаток N 12
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Дата ____________________________________________________________
Черговий ___________________________________________________________
Кількість особового складу ____________________________________________
Членів об'єднань громадян ____________________________________________
Кількість автомашин _________________________________________________
Довідка
про результати щодобової роботи особового складу
_________________________________________________
(полк, батальйон, рота, взвод)
|------------|------|-----|-------|-----|----|----|-----|------|----|------| |
Продовження таблиці
------|------| |
Рота (взвод) Патрульна дільниця 1 Патрульна дільниця 2
Рота (взвод) Патрульна дільниця 1 Патрульна дільниця 2
Разом по підрозділу
Продовження
|-----|----|----|-----|------|-----|-----|-----|-----|-----|---|------|------| |
Рота (взвод) Патрульна дільниця 1 Патрульна дільниця 2
Рота (взвод) Патрульна дільниця 1 Патрульна дільниця 2
Разом по підрозділу
Черговий підрозділу __________________________________________ (підпис)
Додаток N 13
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Щомісячний аналіз злочинів, вчинених в громадських місцях за ______ 199_ р.
|---|--------------|--------------|-------|----------|----------|-----------| |
Командир підрозділу ________________________________________________________ (підпис)
(звання, ім'я, по батькові, дата)
Додаток N 14
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Щомісячний аналіз злочинів, вчинених на вулицях за _______ 199_ р.
|------|-----|---------------------------------------------------------------| |
Продовження таблиці
-------------------------------|-------------------------------| |
Хуліганство Тяжкі тілесні ушкодження Розбійний напад Грабіж Крадіжка державного майна Крадіжка особистого майна Вбивство Угон автотранспорту ДТП Інші злочини
Разом
Дрібне хуліганство Поява в громадських місцях в стані сп'яніння у вигляді ображаючому людську гідність і громадську мораль Розпиття спиртних напоїв в невизначених місцях Підібрано п'яних Затримано водіїв транспортних засобів в нетверезому стані
Разом
Командир підрозділу ________________________________________________________ (підпис)
(звання, ім'я, по батькові, дата)
Додаток N 15
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Правила ведення оперативних та робочих
карт, планів та схем
1. Оперативні та робочі карти, плани, схеми території ведуться у чергових частинах усіх органів внутрішніх справ та використовуються для вивчення, аналізу та оцінки оперативних обставин при організації патрульно-постової служби та керування підрозділами та нарядами.
2. Карти (плани, схеми) повинні бути наочними, а нанесені на них дані відповідати дійсному стану оперативної обстановки, яка склалась за місяць, квартал чи півріччя.
Масштаб карти (плану, схеми) визначається з таким розрахунком, щоб нанесені на ній елементи обстановки та дислокації сил і засобів міліції не затушовували і не затемнювали топографічної основи.
3. На адміністративні та топографічні карти (плани) наносяться лише постійні елементи обставин (межі території, що обслуговуються, дільниці дільничних інспекторів міліції, дислокація органів та підрозділів міліції, громадські пункти охорони порядку, штаби народних дружин та інші сили громадськості, найбільш важливі об'єкти тощо), а інші дані (скоєні злочини, розстановка сил та засобів тощо) необхідно наносити на кальці, оргсклі, що накладаються на карту (план), чи зйомними умовними позначками.
При необхідності застосування умовних знаків, що не передбачені цим додатком, на полях карти (плану) дається пояснення їх значення.
4. Оперативна обстановка та розстановка сил та засобів органів внутрішніх справ на робочих картах (планах) наноситься таким чином:
в Головних управліннях МВС України в Криму, м.Києва та Київської області, управліннях МВС України в областях, м.Севастополі, управліннях (відділах) МВС України на транспорті:
а) на карті республіки, області:
- межі території, що обслуговується органами внутрішніх справ;
- дислокація підлеглих органам внутрішніх справ спецустанов та служб;
- узагальнені дані про злочинність;
б) на плані міста - столиці республіки, обласного центру:
- дислокація стройових та спеціальних підрозділів та спецустанов міліції;
- громадські пункти охорони порядку, штаби народних дружин та інших формувань громадськості;
- сектори пересувних автопатрулів (ПА);
- дані стану злочинності у цілому по місту та його районам;
- розрахунок сил та засобів, використаних у патрульно-постовій службі змінами;
в) в міському, районному управлінні (відділі) внутрішніх справ:
- дислокація підпорядкованих органів та їх межі;
- дислокація стройових, спеціальних та резервних підрозділів;
- громадські пункти охорони порядку, штаби міських, районних дружин та інших формувань громадськості;
- особливо небезпечні злочини;
- дані стану злочинності, аналіз злочинів за місцем та часом вчинення;
- розрахунок сил та засобів, використаних у патрульно-постовій службі змінами;
г) у відділах внутрішніх справ та відділеннях міліції, що обслуговують район міста, міських відділеннях міліції - на плані території, що обслуговується:
- межі території, що обслуговується;
- дільниці дільничних інспекторів міліції;
- сектори пересувних автопатрулів (ПА), маршрути патрулів, пости охорони громадського порядку та охорони об'єктів, регулювання вуличного руху, служби охорони; маршрути та пости сусідніх органів внутрішніх справ біля межі закріпленої території;
- спеціальні підрозділи;
- штаби добровільних народних дружин;
- вчинені злочини;
д) у відділі внутрішніх справ (відділенні міліції), що обслуговують сільську місцевість, - на плані району та плані районного центру:
- дільниці дільничних інспекторів міліції;
- громадські пункти охорони порядку;
- штаби народних дружин;
- об'єкти, що охороняються іншими підрозділами міліції;
- вчинені злочини.
Додаток N 16
до Статуту патрульно-постової
служби міліції України
Умовні позначки
1. Дислокація пунктів керування*
мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. Примітка. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. |
Міністерство внутрішніх справ України. Служба безпеки України. Головне управління внутрішніх справ (ГУВС,УВС) Головне управління МВС України. Управління СБУ. Районне управління внутрішніх справ (РУВС). Міський, районний відділ внутрішніх справ (РВВС, МВВС), відділ внутрішніх справ на транспорті. Відділ дорожньо-патрульної служби ДАІ, воєнізована, спеціальна воєнізована пожежна частина (ВПЧ, СВПЧ). Відділення міліції, селищне відділення міліції. Дільничний пункт міліції. Лінійний пункт міліції. Лінійний пост міліції. Знаки пунктів керування, розмежувальних ліній території районів (дільниць) наносяться червоним кольором, надписи чорним. Громадський пункт охорони порядку. Національна гвардія України. Медичний витверезник. Ізолятор тимчасового утримання. Спецкомендатура. Спеціальний приймальник для утримання осіб, заарештованих за дрібне хуліганство. Приймальник-розподільник. Штаб громадських формувань. Народна дружина (180 - кількість членів). |
2. Лінії розмежування території районів (дільниць) | |
мал. мал. мал. мал. |
Межа території, що обслуговується відділом внутрішніх справ (міським, районним). Межа території, що обслуговується відділенням міліції. Межа території, що обслуговується дільничним інспектором міліції. Межа сектора патруля на автомобілі. |
3. Сили та засоби охорони громадського порядку | |
мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. Примітка. |
Патруль на автомобілі ("б" - номер сектора) Патруль міліції на автомобілі, обладнаному радіостанцією (х - місця зупинок, якщо пункт зупинки обладнаний засобами зв'язку, ставиться буква "з"). Цифрами позначаються зміни. Патруль міліції на автомобілі без радіостанції (х - місця зупинок, якщо пункт зупинки обладнаний засобами зв'язку, ставиться буква "з"). Патруль міліції на мотоциклі з радіостанцією (х - місця зупинок, якщо пункт зупинки обладнаний засобами зв'язку, ставиться буква "з"). Патруль міліції на мотоциклі без радіостанції (х - місця зупинок, з - пункти зв'язку). Патруль міліції на катері. Патруль міліції на велосипеді. Патруль міліції кінний. Патруль міліції з собакою. Патруль міліції піший (В - військовий, НД - народної дружини, СУ - сумісний). Пост охорони громадського порядку. (Цифрами позначаються зміни) Пост охорони об'єкта. Пост нагляду за дорожнім рухом. Пост сторожової охорони. Пост народної дружини. Пост спостереження. Місце дислокації групи затримання охорони. Наряди міліції та громадськості (маршрути, пости) позначаються: підрозділи ППСМ, громадськості, підрозділи Національної гвардії України - червоним кольором, Державної служби охорони - коричневим кольором, ДАІ зеленим кольором, медвитверезники - чорним кольором. |
мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. |
Міліцейський ланцюжок (у чисельнику - кількість міліціонерів, у знаменнику - довжина метрів) Оперативно-пошукова група, розвідницько-пошукова група (РПГ), розшукувальна група (РГ), група переслідування (15 відділення міліції - найменування відділу, що вислав групу; 10 - чисельність групи). Дозор (2 - чисельність наряду). Заслін та сектор нагляду. Засада. Блок-пост сторожової собаки. Переносні загородження (бар'єри тощо). Загородження з автомобілів. Канатне загородження. Шлагбаум. Контрольно-перепускний пункт. Район дій (схованок) злочинців. |
4. Знаки нанесення оперативної обстановки | |
мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. |
Розбійний (Р) напад (В - вбивство, X - хуліганство, СЗ статевий злочин, КД - крадіжка державного майна, Квк квартирна крадіжка, Кшк - кишенькова крадіжка, Ш шахрайство). У чисельнику - кількість злочинців, у знаменнику - кількість осіб, що постраждали, знизу - дата та час вчинення злочину. Припинений злочин Аварія на транспорті (В/1 - одного вбито, П-2 - двох поранено) Вбитий - співробітник МВС, СБ, військовослужбовець, дружинник (1 - кількість вбитих). Вбитий - цивільна особа. Вбитий - злочинець (В - вбивця). Затриманий злочинець (В - вбивця). Окремий злочинець (З - злодій, В - вбивця, Г - гвалтівник, Ш - шахрай та інші). Людина, яка веде підозрілий спосіб життя. Ліквідована група злочинців |
5. Транспорт та засоби зв'язку | |
мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. мал. Примітка. |
Автомобіль (01 - пожежний, 03 - швидкої допомоги, + медвитверезника, АЗ - автозак, ЦО - цивільної оборони). Автомобіль (спецавтомобіль) з гучномовцем Броньований автомобіль (БМП, БТР) Мотоцикл з гучномовцем Автомобільна радіостанція (всередині знаку вказується її тип) Стаціонарна радіостанція Мотоциклетна радіостанція Переносна радіостанція Гучномовець Телефонний апарат Лінія телефонного зв'язку. Апарат сигналізації тривоги Знаки злочинів (їх види), злочинців, районів дій злочинців та осіб, що ведуть підозрілий спосіб життя, наносяться синім кольором, надписи - чорним. |
мал. мал. мал. |
Лінія сигнального зв'язку Радіоприймач Розетка |
Зміст
Розділ I. Загальні положення
Розділ II. Посадові особи і їх обов'язки по керівництву патрульно-постовою службою
Розділ III. Основи управління підрозділами патрульно-постової служби
1. Загальні положення
2. Форми організації охорони громадського порядку
3. Планування заходів по організації патрульно-постової служби
4. Підготовка та інструктаж нарядів
5. Контроль за організацією і несенням патрульно-постової служби
6. Облік і оцінка результатів роботи нарядів
Розділ IV. Обов'язки патрульно-постових нарядів міліції
1. По охороні громадського порядку
2. По запобіганню злочинів
3. По припиненню, розкриттю злочинів
4. По боротьбі з правопорушеннями неповнолітніх і
запобіганню вчинення ними злочинів
5. По захисту власності від протиправних посягань
6. По забезпеченню безпеки дорожнього руху
7. По охороні державного майна
8. По взаємодії з об'єднаннями громадян
Розділ V. Права нарядів міліції
1. Права нарядів міліції при виконанні службових обов'язків
2. Підстави доставляння нарядами міліції осіб, підозрюваних у вчиненні злочину
3. Відповідальність працівника міліції при порушенні прав,
законних інтересів громадян і відшкодування матеріальної шкоди
Розділ VI. Поводження патрульних міліціонерів з громадянами
1. Порядок звернення патрульного (постового) міліціонера до громадян
Розділ VII. Несення патрульно-постової служби
1. Порядок несення служби нарядами
2. Особливості несення служби патрулями на автомобілях і мотоциклах
3. Особливості несення служби у складі пересувної міліцейської групи (ПМГ)
4. Особливі обов'язки нарядів міліції на залізничному, водному і повітряному транспорті
5. Особливості несення патрульно-постової служби нарядами з службовими собаками
6. Нагляду за особами, які перебувають під адміністративним наглядом міліції
7. Особливості несення патрульно-постової служби в
курортній зоні, дачній місцевості і місцях масового відпочинку громадян
Розділ VIII. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї
1. Застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів
2. Застосування вогнепальної зброї
Розділ IX. Першочергові дії наряду підрозділу патрульно-постової служби міліції на місці події
1. Порядок вжиття невідкладних заходів на місці події
2. Забезпечення охорони місця події
3. Огляд місць можливого знаходження осіб, які
переховуються від органів дізнання, слідства і суду,
ухиляються від виконання кримінального покарання
4. Перевірка документів у правопорушника
5. Опитування заявника (потерпілого)
6. Затримання нарядом міліції правопорушника та осіб,
підозрюваних у вчиненні злочину
7. Здійснення нарядом міліції огляду зовнішнього одягу,
речей злочинця та особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину
8. Реагування наряду міліції на факти правопорушень,
вчинених іноземними громадянами, особами без
громадянства або іноземцями, які користуються
дипломатичним імунітетом
Розділ X. Доставлення в міліцію осіб, підозрюваних у вчиненні злочину
1. Порядок доставлення
2. Доставлення пішим порядком двома і більше міліціонерами
3. Доставлення пішим порядком одним міліціонером
4. Доставлення транспортом
5. Доставлення в міліцію осіб, які вчинили адміністративні правопорушення
6. Доставлення осіб у стані сп'яніння
Розділ XI. Дії міліціонера підрозділу патрульно-постової служби при виявленні злочину
1. Вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень
2. Розбій, грабіж
3. Напад на установу банку, інкасаторів або наряд, який
супроводжує касирів, цінності
4. Розбій, грабіж з метою заволодіння індивідуальним
майном громадян
5. Згвалтування
6. Крадіжка
7. Крадіжка державного, колективного або приватного майна
з закритих приміщень
8. Виявлення фальшивих грошей чи цінних паперів
9. Шахрайство
10. Хуліганство
11. Угон автомототранспортних засобів
Розділ XII. Особливості несення служби при надзвичайному стані і надзвичайних обставинах
1. Визначення надзвичайного стану
2. Порядок введення надзвичайного стану
3. Додаткові заходи при введенні надзвичайного стану
4. Завдання особового складу підрозділів
патрульно-постової служби при введенні надзвичайного стану
5. Дії особового складу підрозділів патрульно-постової
служби при введенні надзвичайного стану
Розділ XIII. Дії міліціонерів підрозділів патрульно-постової служби у ситуаціях,
що ускладнюють оперативну обстановку
1. При пожежі (загорянні)
2. При дорожньо-транспортній події
3. При обірванні повітряних проводів
високої напруги
4. При повені (оповзені)
5. При землетрусі
6. Під час урагану і хуртовини
7. При забезпеченні режимних заходів на території,
оголошеної в карантині
8. При виявленні снарядів, які не вибухнули, вибухових,
хімічних, радіоактивних та інших речовин
9. При виникненні катастрофи, аварії на транспорті
Розділ XIV. Попередження і припинення масових безпорядків і
групових порушень громадського порядку
1. Обов'язки патрульно-постових нарядів при попередженні
і припиненні масових безпорядків
2. Дії патрульно-постових нарядів при припиненні і
ліквідації групових порушень громадського порядку
Розділ XV. Охорона громадського порядку і безпеки при проведенні масових заходів
1. Завдання керівництва органів внутрішніх справ,
підрозділів патрульно-постової служби по забезпеченню
охорони громадського порядку і безпеки при проведенні масових заходів
2. Діяльність органів внутрішніх справ по забезпеченню
охорони громадського порядку при проведенні масових
заходів у підготовчий, виконавчий та заключний періоди
3. Керування силами і засобами в період підготовки і проведення масових заходів
4. Перелік та визначення масових заходів
5. Обов'язки особового складу підрозділу
патрульно-постової служби задіяного на охорону
громадського порядку під час проведення
санкціонованого масового заходу
6. Обов'язки особового складу підрозділу
патрульно-постової служби, задіяного на охорону
громадського порядку під час проведення не
санкціонованого масового заходу
Додатки:
1. Книга служби нарядів управління (відділу) внутрішніх справ, відділення міліції
2. Службова книжка
3. Картка маршруту патруля на автомобілі (мотоциклі)
4. Картка маршруту пішого патруля
5. Картка поста
6. Особовий рахунок міліціонера
7. Рапорт
8. Контрольний листок перевірки несення служби та результатів
роботи автопатрульного наряду
9. Книга обліку результатів роботи нарядів
10. Екран щодобової роботи міліціонера по охороні громадського порядку
11. Аналіз стану дисципліни та законності серед працівників ППСМ
12. Довідка про результати щодобової роботи особового складу
13. Щомісячний аналіз злочинів, вчинених в громадських місцях
14. Щомісячний аналіз злочинів, вчинених на вулицях
15. Правила ведення оперативних та робочих карт, планів та схем
16. Умовні позначки