Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА

Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів

(зі змінами і доповнен. 1993 р., публ. МТП N 500)

( Додатково див. Правила
від 01.01.95 )

А. Загальні положення та визначення

Стаття 1.
Застосування VCP

Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів редакції 1993 року, публікація МТП N 500, застосовуються до всіх документарних акредитивів (включаючи резервні акредитиви тією мірою, якою вони можуть бути до них застосовані), коли вони включаються до тексту акредитива. Вони є обов'язковими для всіх сторін, якщо інше не передбачене в акредитиві.

Стаття 2.
Поняття акредитива

Для цілей даних правил терміни "документарний акредитив" і "резервний акредитив" (далі іменовані як акредитиви) означають будь-яку угоду, як би вона не була названа або позначена, згідно з якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта (заявника) або від свого імені:

(I) повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або його наказу, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або

(II) уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або

(III) уповноважує інший банк негоціювати проти передбачених документів при дотриманні строків та умов акредитива.

Для цілей даних правил філії банку в різних країнах уважаються за різні банки.

Стаття 3.
Акредитиви і контракти

а) Акредитив за своєю природою являє собою угоду, відокремлену від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, і банки жодною мірою не пов'язані й не зобов'язані займатися такими контрактами, навіть якщо в акредитиві є яке-небудь посилання на такий контракт. Отже, установа банку, що оплачує, акцептує й оплатила тратти або негоціює та/або повністю виконує будь-які інші зобов'язання по акредитиву, не є предметом позовних вимог заявника, заснованих на його угоді з банком-емітентом або бенефіціаром.

b) На бенефіціара ні в якому разі не поширюються договірні відносини між банками або між заявником і банком-емітентом.

Стаття 4.
Документи і товари (послуги) виконання зобов'язань

По операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, але не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, до яких можуть мати стосунок документи.

Стаття 5.
Інструкції по виставленню (зміни) акредитивів

а) Інструкції по виставленню акредитива, самий акредитив, інструкції по внесенню до нього будь-яких змін та самі зміни повинні бути повними і точними.

Щоб уникнути плутанини та непорозумінь банки повинні рекомендувати:

(I) не включати зайвих подробиць до акредитива або у зміни до нього;

(II) не давати інструкції по виставленню, авізуванню або підтвердженню акредитива з посиланням на попередній (раніше виставлений) акредитив (т.зв. "подібний акредитив"), коли такий попередній акредитив зазнав змін, які були (або не були) прийняті.

b) Усі інструкції по виставленню акредитива і самий акредитив та його додатки, всі інструкції по внесенню яких-небудь змін й самі зміни повинні точно вказувати документи, проти яких здійснюється платіж, акцепт або негоціація.

В. Види акредитивів та повідомлення про них

Стаття 6.
Відкличні та безвідкличні акредитиви

а) Акредитив може бути:

(I) відкличний або

(II) безвідкличний.

b) Тому акредитив повинен ясно вказувати, чи є він відкличним або безвідкличним.

с) За відсутності такої вказівки акредитив вважатиметься безвідкличним.

Стаття 7.
Зобов'язання авізуючого банку

а) Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший банк (авізуючий банк) без зобов'язань з боку авізуючого банку, але, вирішивши авізувати акредитив, банк повинен з розумною ретельністю перевірити за зовнішніми ознаками справжність акредитива, який він авізує. Якщо банк вирішує не авізувати акредитив, він повинен не гаючись повідомити про це банк-емітент.

b) Якщо авізуючий банк не може визначити таку зовнішню справжність акредитива, він повинен не гаючись інформувати банк, від якого виходили одержані інструкції, про таку неможливість встановити справжність акредитива за зовнішніми ознаками. Якщо, проте, авізуючий банк вирішить авізувати акредитив, він повинен повідомити бенефіціара про те, що він не зміг установити справжність акредитива.

Стаття 8.
Відкликання акредитива

а) Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара.

b) Однак банк-емітент зобов'язаний:

(I) надати відшкодування іншому банку, уповноваженому ним на здійснення платежу по пред'явленню, акцепту або негоціації по відкличному акредитиву, за будь-який платіж, акцепт або негоціацію, проведені цим банком до одержання ним повідомлення про зміну або ануляцію, проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива;

(II) надати відшкодування іншому банку, уповноваженому ним на здійснення платежу з розстрочкою по відкличному акредитиву, якщо цей банк до одержання ним повідомлення про зміну або ануляцію прийняв документи, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива.

Стаття 9.
Зобов'язання банку-емітента й підтверджуючого банку

а) Безвідкличний акредитив, якщо подані передбачені документи до вказаного банку або банку-емітента та дотримані його строки та умови, становить тверде зобов'язання банку-емітента:

(I) якщо акредитив передбачає платіж по пред'явленню - платити по пред'явленню;

(II) якщо акредитив передбачає платіж з розстрочкою - платити в строк, визначений у відповідності з вказівками акредитива;

(III) якщо акредитив передбачає акцепт:

(а) (банкам-емітентам) - акцептувати тратти, виставлені бенефіціаром на банк-емітент, та оплатити їх з настанням строку; або

(b) (іншим банкам) - акцептувати та оплатити в строк платежу тратти, представлені бенефіціаром на банк-емітент у тому випадку, якщо банк-трасат, вказаний в акредитиві, не акцептує тратти, виставлені на нього, або оплатити тратти, акцептовані, але не оплачені таким банком-трасатом у строк передбачений траттою;

(IV) якщо акредитив передбачає негоціацію - оплатити, без обороту на трасантів та/або сумлінних держателів, тратти, представлені бенефіціаром та/або документи, представлені по акредитиву. Акредитив не повинен передбачати виставлення тратт на заявника. Якщо акредитив все-таки передбачає виставлення тратт на заявника, банки розглядатимуть такі тратти як додаткові документи.

b) Підтвердження безвідкличного акредитива іншим банком (підтверджуючим банком) по уповноваженню або на прохання банку-емітента становить тверде зобов'язання підтверджуючого банку, на додаток до зобов'язання банку-емітента, за умови, що передбачені документи представлені підтверджуючому банку або іншому вказаному банку та дотримані строки та умови акредитива:

(I) якщо акредитив передбачає платіж по пред'явленню - платити по пред'явленню;

(II) якщо акредитив передбачає платіж з розстрочкою - платити у строк, визначений відповідно до вказівок акредитива;

(III) якщо акредитив передбачає акцепт:

(а) (підтверджуючим банком) - акцептувати тратти, виставлені бенефіціаром на підтверджуючий банк, у разі, якщо передбачений в акредитиві банк-трасат не акцептує тратти, виставлені на нього, або оплатити акцептовані, але не оплачені таким банком-трасатом тратти у належний строк по них;

IV) якщо акредитив передбачає негоціацію - негоціювати, без обороту на трасатів та/або сумлінних держателів, тратти, представлені бенефіціаром та/або документи, передбачені по акредитиву. Акредитив не повинен передбачати виставлення тратт на заявника. Якщо акредитив усе ж передбачає виставлення тратт на заявника, банки розглядатимуть такі тратти як додаткові документи.

с) (I) Якщо банк, який уповноважений банком-емітентом, або до якого банк-емітент звернувся з проханням додати своє підтвердження по акредитиву, не готовий це зробити, то він повинен без затримки повідомити про це банк-емітент.

(II) Якщо тільки банк-емітент не вкаже іншого в своєму повноваженні або проханні про підтвердження, авізуючий банк буде авізувати акредитив бенефіціару без додавання свого підтвердження.

d) (I) За винятком передбаченого ст.48, безвідкличний акредитив не може бути ані змінений ані анульований без згоди банку-емітента, підтверджуючого банку (якщо він є) і бенефіціара.

(II) Будь-яка зміна, проведена банком-емітентом, безумовно, його зобов'язує з часу її проведення. Підтверджуючий банк може підтвердити такі зміни і буде безвідклично зобов'язаний по таких змінах з часу їх авізування. Підтверджуючий банк може, проте, авізувати зміни бенефіціару без свого підтвердження, і у такому разі він повинен інформувати про це банк-емітент і бенефіціара без відстрочки.

(III) Умови акредитива (або акредитива, що включає прийняті зміни) залишатимуться чинними для бенефіціара, поки бенефіціар не повідомить своє прийняття змін банку, що авізував ці зміни. Бенефіціар повинен у письмовій формі акцептувати або відмовитися від змін. Якщо він не зможе дати таке письмове підтвердження, пред'являє документи вказаному банку або банку-емітенту, які відповідають акредитиву, а не зміні, то таке пред'явлення документів вважатиметься як акцепт таких змін. З цього моменту зміни будуть включені в акредитив.

(IV) часткове прийняття змін, що містяться в такому авізуванні змін, не допускається й, отже, не може бути прийнятим і не має сили.

Стаття 10.
Види акредитивів

а) Всі акредитиви повинні ясно вказувати, чи виконуються вони шляхом платежу по пред'явленню, платежу з розстрочкою, акцепту або негоціації.

b) (I) якщо тільки в акредитиві не передбачається банк-емітент як єдиний виконавець акредитива, то всі акредитиви повинні містити в собі вказівку на банк ("виконуючий банк"), уповноважений провести платіж, платіж з розстрочкою, акцепт тратт або негоціацію. Якщо акредитив передбачає вільну негоціацію (негоціацію по пред'явленню), то будь-який банк є виконуючим.

Представлення документів повинно провадитися банку-емітенту або підтверджуючому банку (якщо він є) або будь-якому виконуючому банку.

(II) під негоціацією розуміють дисконт (або оплата) векселя та/або документів уповноваженим до негоціації банком. Проста перевірка документів без дисконту (або оплати) не є негоціацією.

с) Якщо тільки виконуючий банк не є підтверджуючим банком, то його призначення в цій якості банком-емітентом не створює для виконуючого банку якого-небудь зобов'язання провести платіж, платіж з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати. Виняток - коли виконуючий банк, спеціально зробивши застереження, і так повідомив бенефіціара, що прийняття та/або перевірка, та/або передача документів не створює для банку зобов'язань платити, платити з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати.

d) Указавши для виконання інший банк, або дозволивши здійснювати негоціацію будь-яким банком, або уповноваживши чи запросивши який-небудь банк про додання його підтвердження, банк-емітент уповноважує такий банк провести платіж, акцептувати тратти або негоціювати, залежно від випадку, проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, і зобов'язується подати такому банку відшкодування відповідно до положень даних Правил.

Стаття 11.
Повідомлення електронною поштою
й передавізування акредитива

а) (I) Якщо банк-емітент інструктує авізуючий банк за допомогою достовірного трансмісійного повідомлення про авізування акредитива або про зміни до акредитива, таке телетрансмісійне повідомлення вважатиметься робочим акредитивним документом або зміною і поштове підтвердження не повинно посилатися. Якщо ж поштове підтвердження, проте, буде послане, воно не матиме сили, й авізуючий банк не буде зобов'язаний перевіряти таке поштове підтвердження проти робочих акредитивних документів або змін, переданих телетрансмісійним зв'язком.

(II) Якщо до телетрансмісійного повідомлення включені слова "подробиці будуть" (або слова подібного значення) або в ньому вказано, що поштове підтвердження буде робочим акредитивним документом або зміною, то таке телетрансмісійне повідомлення не вважатиметься робочим акредитивним документом або зміною. У цьому разі банк-емітент повинен без затримки передати авізуючому банку робочий акредитивний документ або зміну.

b) Якщо банк користується послугами авізуючого банку для авізування акредитиву бенефіціару, то він повинен користуватися послугами того ж банку для авізування яких-небудь змін.

с) Попередня зміна про виставлення акредитива або внесення змін (передавізування) може передаватися банком-емітентом тільки тоді, коли він готовий повідомляти робочі акредитивні документи та зміни. Якщо інше не обумовлено в такому попередньому повідомленні банку-емітента, він зобов'язаний без відстрочки відкрити акредитив або внести зміни в строки, вказані в передавізуванні.

Стаття 12.
Неповні або неясні інструкції

Якщо одержані інструкції про авізування, підтвердження або змінювання акредитива є неповними або неясними, банк, якому адресуються ці інструкції, може посилати бенефіціару попереднє повідомлення лише для інформації й без відповідальності зі свого боку. Це попереднє повідомлення повинно ясно зазначати, що воно передбачає власне інформування без відповідальності авізуючого банку. У будь-якому разі авізуючий банк повинен повідомити банк-емітент про проведені дії й вимагати від нього надати необхідну інформацію.

Банк-емітент повинен надати необхідну інформацію без затримки.

Акредитив буде авізований, підтверджений або змінений тільки після того, як будуть одержані повні й чіткі інструкції та авізуючий банк буде готовий виконати ці інструкції.

С. Зобов'язання і відповідальність

Стаття 13.
Вимоги до перевірки документів

а) Банки повинні перевіряти всі, передбачені акредитивом, документи з розумною старанністю з тим, щоб упевнитися, що за зовнішніми ознаками вони відповідають строкам та умовам акредитива. Відповідність передбачених документів за зовнішніми ознаками строкам та умовам акредитива визначатиметься встановленими міжнародними банківськими звичаями відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів (даних Правилами).

Документи, не передбачені в акредитиві, не перевірятимуться банками. Одержавши такі документи, вони повертатимуть їх особі, що представила такі документи, або передаватимуть їх, не беручи на себе відповідальності.

b) Банк-емітент, підтверджуючий банк (якщо він є) або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, матимуть розумний строк, що не перевищує 7 банківських днів з наступного дня після прийняття документів, для перевірки документів і ухвалення рішення про їх прийняття чи повернення, а також для повідомлення відповідного рішення особі, що надала документи.

с) Якщо акредитив передбачає умови без зазначення документів, що подаються у відповідності з ними, банки вважатимуть ці умови і не розглядатимуть їх.

Стаття 14.
Розходження в документах та повідомлення про це

а) Якщо банк-емітент уповноважує інший банк провести платіж, сплатити з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають строкам та умовам акредитива, банк-емітент і підтверджуючий банк (якщо він є) зобов'язаний:

(I) провести відшкодування виконуючому банку, який оплатив, платив з розстрочкою, акцептував тратти або негоціював;

(II) прийняти документи.

b) Одержавши документи, банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, повинен вирішити, виключно на основі самих документів, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками строкам та умовам акредитива. Якщо документи за зовнішніми ознаками не відповідають строкам та умовам акредитива, такі банки можуть відмовити у прийнятті цих документів.

с) Якщо банк-емітент визначить, що документи не відповідають за зовнішнім виглядом строкам та умовам акредитива, він, керуючись здоровим глуздом, може звернутися до заявника для відмовлення від протиріч. Це, проте, не означає продовження строку вказаного в п.b ст.13.

d) (I) Якщо банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, вирішив відмовити у прийнятті документів, він повинен негайно сповістити про це за допомогою телетрансмісійного повідомлення, або, якщо це неможливо, іншим прискореним шляхом, не пізніше як за сім банківських днів з дня, наступного після прийняття документів. Таке повідомлення надсилається банку, від якого одержані документи, або бенефіціару, якщо документи одержані безпосередньо від нього.

(II) У такому повідомленні мають бути вказані всі розходження, через які банк відмовляє в прийнятті документів, і повинно також вказуватися, чи тримає він документи в розпорядженні особи, що представила їх, чи повертає їх їй.

(III) Банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) матимуть право вимагати від банку-емітента повернення відшкодування, з процентами, якщо таке відшкодування було проведене цьому банку.

е) Якщо банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) не діє відповідно до положень цієї статті (ст.14) та/або не залишить документи в розпорядженні особи, що надала їх, або не поверне їх їй, банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) не вправі заявити претензію про те, що документи не відповідають строкам та умовам акредитива.

f) Якщо банк-ремітент звертає увагу банку-емітента та/або підтверджуючого банку (якщо він є) на які-небудь розходження в документах або сповіщає такий банк, що він провів платіж, взяв на себе зобов'язання провести платіж з розстрочкою, акцептував тратти, або негоціював із застереженням або проти гарантії щодо таких гарантій, то банк-емітент та/або підтверджуючий банк не звільняється тим самим від яких-небудь своїх зобов'язань, що випливають з даної статті. Таке застереження або гарантія стосується тільки відносин між банком-ремітентом та особою, по відношенню до якої зроблено застереження або від імені якої одержана гарантія.

Стаття 15.
Рамки відповідальності банків у відносинах з документами

Банки не несуть жодної відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підробку або юридичне значення будь-яких документів, так само як загальні та/або часткові умови, наявні в документах або додатково включені в них. Вони також не несуть жодної відповідальності за опис, кількість, вагу, якість, кондиційність, упаковку, достатку, цінність або за фактичну наявність зазначених у документах товарів, а так само за добросовісність, дії та/або бездіяльність, платоспроможність, виконання зобов'язань, комерційну репутацію вантажовідправника, перевізників або страхувачів товару чи будь-якої іншої особи.

Стаття 16.
Рамки відповідальності банків щодо передачі повідомлень

Банки не несуть жодної відповідальності ані за наслідки затримки та/або втрати в дорозі яких-небудь повідомлень, листів або документів, ані за затримку, а також викривлення або інші помилки, що виникають при передачі телекомунікаційних повідомлень. Банки не несуть жодної відповідальності за помилки в перекладі або тлумаченні технічних термінів і залишають за собою право передавати терміни акредитива без їхнього перекладу.

Стаття 17.
Обставини форс-мажору

Банки не несуть жодної відповідальності за наслідки, викликані припиненням їхньої діяльності внаслідок стихійних лих, бунтів, суспільних заворушень, повстань, війн або яких-небудь інших, не залежних від них обставин, або внаслідок яких-небудь страйків чи локаутів. Без спеціального на те повноваження банки при поновленні своєї діяльності не прийматимуть зобов'язань про платіж з розстрочкою, проводити платіж, акцепт тратт або негоціацію по акредитивах, по яких в період припинення діяльності банків строк для пред'явлення документів уже закінчився.

Стаття 18.
Рамки відповідальності сторін щодо одержаних інструкцій

а) Банки, що користуються послугами іншого банку або інших банків для виконання інструкцій заявника акредитива, роблять це за рахунок і ризик останнього.

b) Банки не несуть жодної відповідальності, якщо передані ними інструкції не будуть виконані, навіть у тому разі, коли вони самі взяли на себе ініціативу в виборі іншого банку(ів).

с) (I) Сторона, що інструктує іншу сторону, зобов'язана сплатити за послуги та інші витрати, пов'язані з інструкціями, включаючи проценти за винагороду.

(II) Якщо акредитив передбачає, що сплата за послуги та інші витрати будуть проведені стороною іншою, ніж інструктуюча сторона, завжди залишається зобов'язаною сплатити.

d) Заявник акредитива пов'язаний всіма зобов'язаннями і відповідальністю, що випливають з іноземних законів і звичаїв, і зобов'язаний надати банкам відшкодування, якщо такі зобов'язання і відповідальність будуть на них покладені.

Стаття 19.
Рамбурсні вимоги між банками

а) Якщо банк-емітент має намір установити, що відшкодування, на яке має право банк-платник, акцептуючий або негоціюючий банк, повинно бути одержано шляхом виставлення цими банками вимог на інший банк (рамбурсуючий банк), то він повинен своєчасно дати такому рамбурсуючому банку належні інструкції або повноваження для виконання рамбурсних вимог.

b) Банк-емітент не повинен вимагати від банку, який виконав свої зобов'язання, сертифіката, який засвідчує, що він діяв відповідно до строків та умов акредитива, щоб одержати відшкодування від рамбурсуючого банку.

с) Банк-емітент не може бути звільнений від яких-небудь своїх зобов'язань надати відшкодування, якщо таке відшкодування не буде проведене рамбурсуючим банком.

d) Банк-емітент буде нести відповідальність перед банком, який виконав свої зобов'язання за будь-яку втрату процентів, якщо відшкодування не проведено рамбурсуючим банком на першу вимогу, або іншим чином, як це обумовлено в акредитиві або взаємно погоджено залежно від випадку.

е) Банк-емітент повинен сплатити послуги рамбурсуючого банку. Однак, якщо за послуги рамбурсуючого банку платить інша сторона, банк-емітент повинен вказати про це в оригіналі акредитива та в документі, що уповноважує на рамбурсування.

(Виконуючий банк буде платити за послуги рамбурсуючого банку, якщо вони не сплачуються банком-емітентом, в строк виконання акредитива. Інакше на банк-емітент покладено виключне зобов'язання сплатити за послуги рамбурсуючого банку).

D. Документи

Стаття 20.
Двозначність емітентів документів

а) Такі терміни як "першокласний", "добре відомий", "кваліфікований", "незалежний", "офіційний", "компетентний", "місцевий" і подібні, не повинні вживатися для характеристики організацій або осіб, що видають будь-які документи, які мають бути представлені по акредитиву. Якщо такі терміни включені в умови акредитива, банки прийматимуть відповідні документи у тому вигляді, як вони представлені, за умови, що вони за зовнішніми ознаками відповідають строкам та умовам акредитива та не оформлені бенефіціаром.

b) Якщо тільки в акредитиві не передбачено інше, банки прийматимуть також як оригінали документи, які виготовлені за допомогою:

(I) репрографічних, автоматизованих або комп'ютерних систем; (II) копіювального паперу, якщо на них є позначка, що вони є оригіналами та за потреби наявний підпис.

Документ може бути підписаний шляхом безпосереднього підпису, факсимільного підпису, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.

с) (I) Якщо тільки в акредитиві не обумовлено інше, банки прийматимуть як копії документи з позначкою "копія" або без позначки "оригінал". На копіях не потрібний підпис.

(II) Якщо акредитив вимагає однотипних документів, наприклад, "дублікат", "у двох примірниках", "подвійні" і т.п., досить подати один оригінал та інші як копії, крім тих випадків, коли в самому документі вказані інші вимоги.

d) Якщо в акредитиві не передбачено інше, умова акредитива, яка вимагає, що документ повинен бути посвідчений, затверджений, легалізований, завізований, засвідчений, або положення, що вимагає подібного, буде засвідчуватися підписом, маркою, знаком або етикеткою на такому документі, який за зовнішніми ознаками відповідає положенням акредитива.

Стаття 21.
Документи, які не показують, ким вони оформлені,
або без точного змісту

Якщо вимагається представлення документів інших, ніж транспортні документи, страхові документи і комерційні рахунки, в акредитиві повинно бути вказано, ким такі документи видані й які формулювання або дані вони повинні в собі містити. Якщо в акредитиві це не вказано, банки прийматимуть документи такими, як вони представлені, за умови, що їхній зміст і дані не суперечать іншим представленим передбаченим документам.

Стаття 22.
Дата видачі документів та акредитивна дата

Якщо тільки в акредитиві не обумовлено інше, банки прийматимуть документ з датою видачі, що передує даті виставлення акредитива, якщо цей документ буде представлений протягом строків, установлених в акредитиві та даних Правилах.

Стаття 23.
Морський/океанський коносамент

а) Якщо в акредитиві вимагається коносамент про перевезення з порту до порту, банки прийматимуть, якщо інше не передбачено в акредитиві, документ, незалежно від його назви, який:

(I) за зовнішніми ознаками вказує назву перевізника і підписаний або як-небудь посвідчений:

- перевізником або його агентом з повноваженнями;

- власником або його означеним агентом з повноваженнями. Підписи або посвідчення перевізника або власника повинні бути ідентифіковані як такі. Агент, що підписує або посвідчує за власника чи перевізника, також повинен вказати своє найменування та від імені кого він діє та (II) вказує, що товари були навантажені на борт або відвантажені на означених суднах.

Навантаження на борт або відвантаження на судні може бути вказане написом на коносаменті, що товари навантажені на борт означеного судна або відвантажені на означеному судні, у такому разі дата видачі коносамента вважатиметься датою навантаження на борт і датою відвантаження.

У всіх інших випадках навантаження на борт означеного судна має засвідчуватися відміткою на коносаменті, яка вказує дату навантаження товарів на борт. У такому разі дата бортової відмітки вважатиметься датою навантаження.

Якщо коносамент містить вказівку "передбачуване судно" або подібний вираз щодо судна, навантаження на борт (означеного судна) повинно бути засвідчене на борту відміткою на коносаменті. Ця відмітка повинна вказувати дату навантаження товарів на борт і назву судна, на яке товари навантажені, - навіть якщо воно для навантаження позначене як "передбачуване судно".

Якщо коносамент вказує місце прийняття товарів або прийняття товарів до навантаження інше, ніж порт навантаження, бортова відмітка повинна також включати назву порту навантаження, передбаченого акредитивом, і назву судна, на яке були відвантажені товари, навіть якщо товари відвантажені на судно, вже вказані в коносаменті. Це положення є обов'язковим у тих випадках, коли навантаження на борт вказується відміткою на коносаменті, та

(III) вказує порт навантаження і порт розвантаження, передбачені в акредитиві, незважаючи на те, що документ:

(а) вказує місце прийняття до навантаження інше, ніж порт навантаження, та/або

(b) містить вказівку "передбачуваний" або подібний вираз щодо порту навантаження та/або до порту розвантаження так, як передбачено в акредитиві та

(IV) містить в єдиному примірнику оригінал коносамента або, якщо виданий більш ніж один оригінал, повний комплект, як він виданий, та

(V) як здається, містить всі строки та умови перевезення або деякі такі строки та умови, що стосуються до документа іншого, ніж коносамент (коротка форма/бланк зворотного коносамента); (банки не перевірятимуть змісту таких строків та умов), та

(VI) не містить вказівки, що він виставлений на умовах чартер-партії та/або не вказує, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки вітрилами, та

(VII) у всіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

b) Для цілей даної статті перевантаження означає розвантаження і перевантаження з одного транспортного судна на інше протягом морського перевезення з порту навантаження до порту розвантаження, передбаченого в акредитиві.

с) Якщо тільки перевантаження не заборонене умовами акредитива, банки прийматимуть коносамент із зазначенням, що товари будуть перевантажуватися за умови, що все перевезення покрито однією і тією самою накладною.

d) Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть коносамент, який:

(I) вказує, що перевантаження буде здійснюватися, якщо відповідний вантаж знаходиться в контейнерах, на трайлерах та/або ліхтерах типу "ЛЕШ" як зазначено в коносаменті, за умови, що все перевезення покрито одним і тим самим коносаментом, та/або

(II) містить пункти, що перевізник залишає за собою право перевантаження.

Стаття 24.
Морська транспортна накладна

а) Якщо акредитив вимагає морської транспортної накладної (без негоціації), що покриває перевезення від порту до порту, банки, якщо інше не передбачено в акредитиві, прийматимуть документи, незалежно від їх назви, які:

(I) за їхніми зовнішніми ознаками містять у собі назву перевізника та підписані або засвідчені іншим чином:

- перевізником або його зазначеним агентом, або

- власником або його зазначеним агентом. Підпис або посвідчення перевізника чи власника повинні бути ідентифіковані.

Агент, що підписує або посвідчує за власника чи перевізника, повинен також вказати своє найменування та від імені кого він діє та

(II) вказує, що товари були навантажені на борт або відвантажені на означеному судні.

Навантаження на борт або відвантаження на судні може бути вказано написом на морській транспортній накладній, що товари навантажені на борт означеного судна або відвантажені на означеному судні; в цьому випадку дата видачі морської транспортної накладної вважатиметься датою навантаження на борт і датою відвантаження.

У всіх інших випадках навантаження на борт вказаного судна повинно засвідчуватися відміткою на морській транспортній накладній, яка вказує дату навантаження товарів на борт. У цьому випадку дата бортової відмітки вважатиметься датою відвантаження.

Якщо морська транспортна накладна містить вказівку "передбачуване судно" або подібний вираз щодо судна, навантаження на борт (означеного судна) повинно бути засвідчено на борту відміткою на морській транспортній накладній. Ця відмітка повинна вказувати дату навантаження товару на борт і назву судна - навіть якщо воно позначене для навантаження як "передбачуване судно".

Якщо морська транспортна накладна вказує місце прийняття товарів або місце прийняття товарів до навантаження інше, ніж порт навантаження, бортова відмітка повинна також включати назву порту навантаження, передбаченого в акредитиві, і назву судна, на яке навантажені товари, навіть якщо товари відвантажені на судно, вказане в морській транспортній накладній. Це положення застосовується у тих випадках, коли навантаження на борт вказане підписом на морській транспортній накладній, та

(III) вказує порт навантаження і порт розвантаження, передбачені в акредитиві, незважаючи на те, що документ:

(а) вказує місце прийняття до навантаження інше, ніж порт навантаження, та/або кінцевий пункт призначення інший, ніж порт розвантаження, та/або

(b) містить вказівку "передбачуваний" або подібний вираз щодо порту навантаження та/або порту розвантаження так, як передбачено в акредитиві, та

(IV) містить оригінал морської транспортної накладної в єдиному примірнику, або, якщо виданий більш ніж один оригінал, повний комплект, як він виданий, та

(V) здається містить у собі всі строки та умови перевезення, або деякі такі строки та умови, що стосуються документа іншого, ніж транспортна накладна (коротка форма/зворотна сторона якої не заповнена); (банки не перевірятимуть зміст таких строків та умов), та

(VI) не містить вказівки, що він виставлений на умовах чартер-партії та/або не вказує, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки вітрилами, та

(VII) у всіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

b) Для цілей даної статті перевантаження означає розвантаження і перевантаження з одного судна на інше судно під час морського перевезення з порту навантаження до порту розвантаження, передбаченого акредитивом.

с) Якщо тільки перевантаження не заборонене умовами акредитива, банки прийматимуть морські транспортні накладні із зазначенням, що товари можуть перевантажуватися за умови, що все перевезення покрито однією і тією ж самою морською транспортною накладною.

d) Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки приймають морські транспортні накладні, які:

(I) вказують, що перевантаження буде здійснюватися, якщо відповідний вантаж знаходиться в контейнерах, на трайлерах та/або ліхтерах типу "ЛЕШ" як зазначено в морській транспортній накладній, за умови, що все перевезення покрито однією і тією самою морською транспортною накладною, та/або

(II) містить пункти, що перевізник залишає за собою право перевантаження.

Стаття 25.
Коносамент чартерного перевезення

а) Якщо акредитив вимагає або дозволяє коносамент чартерного перевезення, банки, якщо інше не передбачене в акредитиві, прийматимуть документ, незалежно від назви, який:

(I) містить вказівку, що він підпорядковується умовам чартерного перевезення; та

(II) за зовнішніми ознаками видається підписаним або засвідченим іншим чином:

- власником або його зазначеним агентом, або

- керуючим або його зазначеним агентом. Будь-який підпис або посвідчення керуючого або власника повинен бути ідентифікований на документі. Агент, що підписує чи засвідчує за керуючого або власника, повинен також вказати своє найменування і від імені кого він діє, та (III) вказує або не вказує назву перевізника та (IV) вказує, що товар навантажений на борт або відвантажений на зазначеному судні.

Навантаження на борт або відвантаження на названому судні може бути вказаним у коносаменті написом, що товар навантажений на зазначене судно або відвантажений на названому судні. При цьому дата видачі коносамента вважатиметься датою навантаження на борт і датою відвантаження.

У всіх інших випадках навантаження на борт названого судна повинно бути засвідчене відміткою в коносаменті, на основі якої встановлюється дата навантаження на борт, тоді дата бортової відмітки вважатиметься датою відвантаження, та

(V) вказує порт навантаження і порт розвантаження, зазначені в акредитиві, та

(VI) є єдиним оригіналом коносамента або, якщо виданий більш ніж один оригінал, становить повний комплект оригіналів, та

(VII) не вказує, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки вітрилами, та

(VIII) у всіх інших аспектах відповідає вимогам акредитива.

b) Навіть якщо в акредитиві вимагається пред'явлення контракту чартерного перевезення з коносаментом чартерного перевезення, банки не перевірятимуть такий контракт чартерного перевезення, але будуть передавати його без зобов'язань зі свого боку.

Стаття 26.
Документ по змішаному перевезенню

Якщо акредитив передбачає представлення транспортного документа, що покриває хоча б два типи транспорту (змішаний транспорт), банки прийматимуть, якщо інше не обумовлено в акредитиві, документ, незалежно від його назви, який:

(I) за зовнішніми ознаками вказує назву перевізника або оператора змішаного транспорту та підписаний або посвідчений іншим чином:

- перевізником або оператором змішаного транспорту або їх зазначеним агентом, або

- керуючим або його зазначеним агентом.

Підпис або інше посвідчення перевізника, оператора змішаного транспорту або керуючого повинен бути ідентифікований як підпис таких осіб.

Агент, що підписує чи засвідчує за перевізника, оператора змішаного транспорту або керуючого, повинен вказати своє найменування та від імені кого він діє, та

(II) вказує, що товар відправлений, прийнятий і навантажений або навантажений на борт.

Відправлення, прийняття до навантаження або навантаження на борт може бути вказано в документі змішаного транспорту написом. Дата видачі такого документа вважатиметься датою відправлення, прийняття до навантаження або навантаження на борт та датою відвантаження. Але якщо документ вказує штампом/печаткою або іншим шляхом дату відправлення, прийняття до навантаження або навантаження на борт, така дата вважатиметься датою відвантаження, та

(III) (а) вказує місце прийняття до навантаження, передбачене акредитивом, яке може відрізнятися від порту, аеропорту або місця навантаження, та кінцевий пункт призначення, передбачений в акредитиві, який може відрізнятися від порту, аеропорту або місця розвантаження, та/або

(b) містить вказівку "передбачуваний" або подібний вираз щодо судна та/або порту навантаження, та/або порту розвантаження, та

(IV) є оригіналом в єдиному примірнику змішаного транспортного документа або, якщо видано більш ніж один оригінал повним комплектом оригіналів, як він виданий, та

(V) здається, містить усі строки та умови перевезення, або деякі строки та умови з посиланням на джерело чи документ інший, ніж змішаний транспортний документ (коротка форма з незаповненою зворотною стороною); банки не перевірятимуть зміст цих положень та умов, та

(VI) не містить вказівки, що він підпорядковується чартерному контракту та/або не містить вказівки, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки вітрилами, та

(VII) у всіх інших аспектах відповідає передбаченому в акредитиві.

b) Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть документ, який вказує, що перевантаження буде або може бути проведене за умови, що всі перевезення покрито одним єдиним документом, яким є змішаний транспортний документ.

Стаття 27.
Документ повітряного транспорту (перевезення)

Якщо акредитив передбачає (представлення) повітряного транспортного документа, банки, якщо інше не передбачено в акредитиві, прийматимуть документ, незалежно від його назви, який:

(I) за зовнішніми ознаками вказує назву перевізника та підписаний або засвідчений іншим чином:

- перевізником або

- зазначеним агентом перевізника. Підпис або посвідчення перевізника повинен бути ідентифікований як підпис такої особи. Агент, що підписує чи засвідчує за перевізника, повинен вказати своє найменування та від імені кого він діє, та

(II) вказує, що товар прийнятий до перевезення,

(III) у тому разі,

коли акредитив вимагає фактичної дати відправлення, вказує спеціальною поміткою таку дату. Дата відправлення, вказана таким чином на повітряному транспортному документі, вважатиметься датою відвантаження.

Для цілей даної статті інформаційне вираження на повітряному транспортному документі (позначка "тільки для перевізника" або подібний вираз) щодо номера рейсу та дата вильоту не розглядатиметься як спеціальна помітка дати відправлення.

У всіх інших випадках дата видачі повітряного транспортного документа вважатиметься датою відвантаження, та

(IV) вказує аеропорт відправлення і аеропорт прибуття, передбачені в акредитиві, та

(V) видається оригіналом для відправника, або, як передбачає акредитив, повним комплектом оригіналів, та

(VI) здається, містить у собі всі строки та умови перевезення або деякі з них, що стосуються джерела або документа іншого, ніж повітряний транспортний документ. (Банки не перевірятимуть зміст таких строків і умов) та

(VII) в усіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

b) Для цілей даної статті перевантаження означає розвантаження і перевантаження з одного літака в інший під час перевезення з аеропорту навантаження до аеропорту призначення, вказаного в акредитиві.

с) Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть транспортні документи із застереженням, що перевантаження буде чи може бути здійснене за умови, що все перевезення покрите одним і тим самим повітряним транспортним документом.

Стаття 28.
Автомобільні, залізничні або внутрішньоводні
транспортні документи

а) Якщо акредитив передбачає автомобільний, залізничний або внутрішньоводний транспортний документ, банки будуть, якщо інше не обумовлено акредитивом, незалежно від їхньої назви, приймати документи, які:

(I) за зовнішніми ознаками вказують назву перевізника і підписані або посвідчені іншим способом перевізником або його вказаним агентом та/або мають штамп чи іншу позначку, яка свідчить, що вантаж був прийнятий перевізником або його вказаним агентом.

Будь-який підпис, посвідчення, штамп прийняття вантажу або інша позначка прийняття вантажу перевізником повинні бути ідентифіковані (вказані) на лицьовій стороні документа як перевізника (або в його ролі). Агент, підписуючи або посвідчуючи за перевізника, повинен також вказати своє найменування і за дорученням кого він діє, та

(II) вказати, що товар прийнятий до відвантаження, відправлення або перевезення або подібними виразами. Дата видачі документа буде вважатися датою відвантаження; якщо на транспортному документі є штамп прийняття вантажу, то датою відвантаження вважається дата штампа прийняття вантажу, та

(III) вказати місце відвантаження і пункт кінцевого призначення, передбаченої в акредитиві, та

(VI) вказати, що в усіх інших аспектах документ відповідає передбаченому акредитивом.

b) Якщо на транспортному документі відсутня кількість виданих примірників, банки прийматимуть транспортний документ(и), представлений як повний комплект. Банки прийматимуть як оригінал транспортні документи незалежно від вказівки про це,

с) Для цілей даної статті перевантаження означає розвантаження та відвантаження з одного транспортного засобу на інший, у різних видах транспорту і під час (протягом) перевезення з місця відвантаження у пункт кінцевого призначення, передбачений в акредитиві.

d) Якщо навіть акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть автомобільні, залізничні або внутрішньоводні транспортні документи, які вказують, що перевантаження буде чи може бути здійснене за умови, що все перевезення покрите одним і тим самим транспортним документом і здійснюється одним видом транспорту.

Стаття 29.
Документ про відправлення товарів поштою

а) Якщо акредитив вимагає представлення поштової квитанції або сертифікат про відправку поштою, банки будуть, якщо інше не передбачене акредитивом, приймати документ про відправлення товарів поштою, який

(I) за зовнішніми ознаками проштампований чи іншим способом посвідчений та датований у місці, з якого, за умовами акредитива, товари мали бути відвантажені або відправлені. Така дата вважатиметься датою навантаження або відправлення та

(II) в усіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

b) Якщо акредитив вимагає документ, виданий поштою або агентством по прискореному доставленню пошти, що свідчить про одержання або прийняття товару до відправлення, банки будуть, якщо інше не передбачено акредитивом, незалежно від назви, приймати документ, який:

(I) за зовнішніми ознаками вказує назву пошти (агентства) і проштампований, підписаний або посвідчений іншим чином цією поштою/агентством, якщо акредитив не вимагає специфічного документа, виданого означеною поштою/агентством, банки будуть приймати документ, виданий будь-якою поштою/агентством

(II) вказує дату прийняття вантажу до транспортування або напис, що свідчить про це, - така дата вважатиметься датою навантаження або відправлення та

(III) в усіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

Стаття 30.
Транспортні документи, видані фрахтовими компаніями

Якщо інше не обумовлено акредитивом, банки будуть тільки приймати транспортні документи, видані фрахтовими компаніями, якщо вони за зовнішніми ознаками вказують:

(I) назву фрахтової компанії як перевізника або оператора змішаного транспорту і підписані чи посвідчені іншим чином фрахтовою компанією в ролі перевізника або оператора змішаного транспорту; або

(II) назву перевізника або оператора змішаного транспорту і підписані або засвідчені іншим чином фрахтовою компанією як зазначеним агентом за або від імені перевізника або оператора змішаного транспорту.

Стаття 31.
Документи типу "На палубі",
"Навантаження і підрахунок
вантажовідправника", назва вантажовідправника

Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть транспортні документи, які:

(I) не вказують - у випадку морського перевезення або перевезення більш ніж одним типом транспорту, включаючи морське перевезення, - що товар був або буде навантажений на палубу. Разом з тим банки прийматимуть транспортні документи, які містять положення, що товари можуть бути перевезені на палубі, але спеціально не вказують, що товари навантажені чи будуть навантажені на палубу; та/або

(II) мають на лицьовій стороні застереження, таке як "навантаження і підрахунок вантажовідправника", або "вміст за заявленням вантажовідправника", або словами подібного значення, та/або

(III) вказують як вантажовідправника товару сторону іншу, ніж бенефіціар по акредитиву.

Стаття 32.
Чисті транспортні документи

а) Чистий транспортний документ - це документ, який не має застережень чи поміток, що безпосередньо констатують дефектний стан товару та/або упаковки.

b) Банки не прийматимуть транспортні документи, що мають такі застереження або помітки, якщо тільки акредитив спеціально не передбачає застереження і помітки, які можуть бути прийняті.

с) Банки вважатимуть виконаними вимоги акредитива представити транспортний документ з поміткою (застереженням) "чистий бортовий", якщо такий транспортний документ відповідає вимогам цієї статті та статей 23, 24, 25, 26, 27, 28 або 30.

Стаття 33.
Оплачений чи неоплачений фрахт
щодо транспортних документів

а) Якщо інше не передбачено в акредитиві або якщо це не суперечить якимось із представлених по акредитиву документам, банки прийматимуть транспортні документи, які свідчать, що фрахт або транспортні документи, які свідчать, що фрахт або транспортні витрати (у подальшому іменуватимуться як "фрахт") повинні ще бути оплачені.

b) Якщо акредитив передбачає, що транспортні документи повинні вказувати, що фрахт оплачувався або попередньо оплачувався, банки прийматимуть транспортні документи, на яких написом чітко вказано платіж або попередній платіж фрахту, засвідчений штампом чи іншим чином або на якому платіж або попередній платіж фрахту вказаний іншим способом.

Якщо акредитив передбачає, що поштові витрати повинні бути оплачені або попередньо оплачені, банки також будуть приймати транспортні документи, які видані поштою або агентством швидкої доставки і засвідчують, що поштові витрати оплачено іншою стороною, аніж покупець.

с) Слова "фрахт оплачується", або "фрахт повинен бути оплачений", або слова подібного значення, якщо вони мають місце на транспортному документі, не повинні вважатися доказом оплати фрахту.

d) Банки прийматимуть транспортні документи, що засвідчують штампом чи іншим чином додаткові до фрахту витрати, такі як витрати або збитки, що виникають у зв'язку з навантаженням, розвантаженням або іншими подібними операціями, якщо тільки умови акредитива спеціально не забороняють таке засвідчення.

Стаття 34.
Страхові документи

а) Страхові документи повинні бути, за зовнішніми ознаками, видані і підписані страховою компанією або поручителем (андеррайтер) чи їхніми агентами.

b) Якщо страхові документи вказують, що вони були видані більш ніж в одному оригіналі, всі оригінали повинні бути представлені, якщо інше не вказано в акредитиві.

с) Каверноти (документ покриття страховки), видані брокерами, не будуть прийматися, якщо інше спеціально не обумовлено акредитивом.

d) Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть страхові сертифікати або декларації з відкритими покриттями, попередньо підписаними страховими компаніями або поручителями чи їхніми агентами. Якщо акредитив спеціально вимагає для страхових сертифікатів або декларацій відкритого покриття, банки прийматимуть страхові поліси.

е) Якщо інше не передбачено в акредитиві або якщо із зовнішніх ознак не випливає, що страхування набуває сили не пізніше дати навантаження на борт чи відправлення, або дати прийняття до перевезення товару, банки не прийматимуть страховий документ, датований пізніше, ніж дата навантаження на борт чи відправки, або дата прийняття товарів до перевезення, як це вказано в транспортному документі.

f) (I) Якщо інше не передбачено в акредитиві, страховий документ повинен бути виражений у тій-таки валюті, що й акредитив.

(II) Якщо інше не передбачено в акредитиві, мінімальною сумою, на яку повинно бути здійснено страхування відповідно до страхового документа, є ціна товару CIF (ціна, страхування і фрахт до "вказаного порту призначення"), або СІР (фрахт і страхування, оплачені до "вказаного місця призначення"), вартість товару, залежно від випадку, плюс 10%, але тільки тоді, коли за зовнішніми ознаками документів можна визначити CIF чи СІР вартість. В інших випадках банки прийматимуть, як такий мінімум, суму в 110% від суми платежу, акцепта або негоціації за акредитивом, або 110% від всієї суми комерційного рахунку, залежно від того, яка з них більша.

Стаття 35.
Види страхування (страхових покриттів)

а) Акредитиви повинні вказувати потрібні види страхування, і, якщо необхідно покрити, - додаткові ризики. Неточні терміни, такі як "звичайні ризики" чи "ризики покупця", не повинні вживатися; якщо вони будуть вжиті, банки прийматимуть страхові документи представленому вигляді, але без відповідальності за ризики, не покриті страхуванням.

b) За відсутності спеціальних вказівок в акредитиві банки прийматимуть страхові документи у представленому вигляді, без відповідальності за ризики, не покриті страхуванням.

с) Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть страхові документи із застереженням, що страхування передбачає франшизу або що страхове покриття здійснюється незалежно від процента.

Стаття 36.
Страхування, що покриває всі види ризиків

Коли акредитив передбачає "страхування проти всіх видів ризиків", банки прийматимуть страхові документи, що мають помітку "всі ризики" або таку засторогу - без відповідальності за будь-які ризики, не покриті страхуванням, незалежно від того, чи є до цієї помітки чи застороги заголовок "усі ризики" чи немає, навіть якщо в ній вказується, що певні ризики виключаються.

Стаття 37.
Комерційні рахунки

а) Якщо інше не передбачено в акредитиві, комерційні рахунки: (I) повинні, за зовнішніми ознаками, бути видані бенефіціаром, означеним в акредитиві (за винятком передбаченого статтею 48) та (II) повинні бути виписані на ім'я заявника (за винятком передбаченого в п.h статті 48) та (III) не повинні бути підписані.

b) Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки можуть повертати комерційні рахунки, виписані на суму, що перевищує суму, обумовлену в акредитиві. Разом з тим, якщо банк, уповноважений платити, видати зобов'язання про платіж з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати по акредитиву, приймає такі комерційні рахунки, то це його рішення буде обов'язковим для всіх сторін за умови, що цей банк не здійснив платіж, не взяв зобов'язання платити з розстрочкою, не акцептував тратти або не негоціював на суму, що перевищує суму акредитива.

с) Опис товарів у комерційних рахунках повинен відповідати описові в акредитиві. В усіх інших документах товар може бути описаний у загальній формі, яка не суперечить описові товару в акредитиві.

Стаття 38.
Інші документи

Якщо акредитив потребує засвідчення або посвідчування ваги при перевезенні іншим транспортом, ніж морський, банки прийматимуть транспортні документи зі штемпелем чи заявою про вагу на транспортному документі, зробленому, судячи за зовнішніми ознаками, перевізником чи його агентом, якщо в акредитиві немає спеціального застереження, що вага повинна бути засвідчена або посвідчувана окремим документом.

Е. Інші положення

Стаття 39.
Відхилення щодо суми, кількості і ціни
за одиницю товару від передбачуваних акредитивом

а) Слова "приблизно", "близько", "біля" чи подібні вирази, вживані щодо суми акредитива або кількості, або ціни за одиницю товару, вказаних в акредитиві, повинні тлумачитися як такі, що допускають різницю в межах 10% більше або 10% менше, ніж сума або кількість, або ціна за одиницю товару, яких вони стосуються.

b) Якщо акредитив спеціально не вказує, що кількість товару не повинна збільшуватися або зменшуватися, допускається відхилення на 5% більше, або на 5% менше, завжди за умови, що сума вимог не буде перевищувати суму акредитива. Таке відхилення не допускається, якщо в акредитиві кількість вказується у певному числі пакувальних одиниць або в штуках.

с) Якщо тільки акредитив, що забороняє відвантаження частинами, не передбачає інше або якщо, відповідно до п.b статті 39, допускається відхилення на 5% менше потрібної суми, але за умови, що якщо акредитив передбачає кількість товару, така кількість товару повинна бути відвантажена повністю, і якщо акредитив передбачає ціну за одиницю товару, така ціна не змінилась. Це положення не застосовується, якщо вирази, передбачені п.а статті 39, використовуються в акредитиві.

Стаття 40.
Часткове використання акредитива/часткові
відвантаження

а) Часткове використання акредитива та/або часткове відвантаження дозволяються, якщо в акредитиві не передбачено інше.

b) Транспортні документи, які за зовнішніми ознаками вказують, що відвантаження здійснене на один вид транспорту і для одного перевезення, за умови, що вони вказують кінцевий пункт призначення, не будуть вважатися як документи, що відносяться до часткового навантаження, - навіть якщо транспортні документи вказують різні дати відвантаження та/або різні порти вантаження, місця прийняття до навантаження чи відправлення.

с) Відвантаження, зроблені поштою або листоношею, не будуть вважатися частковими, якщо поштові квитанції або сертифікати про відвантаження поштою або квитанції (записки) про відправлення за зовнішніми ознаками проштамповані, підписані чи іншим чином посвідчені в місці звідки акредитив передбачає відправлення товару, і датовані одним числом.

Стаття 41.
Часткове використання/відвантаження

Якщо акредитивом передбачається використання та/або відвантаження частинами у встановлені строки і якась частина не використана та/або не відвантажена протягом строку, встановленого для цієї частини, то акредитив не може бути використаний ні для цієї частини, ані для наступних, якщо інше не обумовлено в акредитиві.

Стаття 42.
Дата закінчення строків і місце представлення
документів

а) Усі акредитиви повинні передбачати дату закінчення строків і місце представлення документів для платежу, акцепта або, за винятком вільної негоціації акредитива, місця представлення документів для негоціації. Передбачена дата для платежу, акцепта або негоціації буде вважатися датою закінчення строку для представлення документів.

b) Крім випадків, передбачених в п.а статті 44, документи повинні бути представлені в або перед датою закінчення строку акредитива.

с) Якщо банк-емітент вказує, що акредитив підлягає використанню "протягом одного місяця", "протягом шести місяців" або подібне, але не вказує дату, від якої обчислюється цей строк, то дата виставлення акредитива банком-емітентом буде вважатися датою, починаючи з якої цей строк буде обчислюватися. Банки повинні рекомендувати не вказувати дату закінчення строку таким чином.

Стаття 43.
Обмеження дати закінчення строку представлення
документів

а) Крім передбаченої дати закінчення строку для представлення документів, кожний акредитив, по якому необхідне представлення транспортних документів, повинен також передбачати певний відрізок часу після дати навантаження товару, протягом якого документи повинні бути представлені відповідно до строків і умов акредитива. Якщо такий період часу не передбачений, банки не прийматимуть представлені документи пізніше, як через 21 день після дати навантаження. У будь-якому разі документи повинні бути представлені не пізніше дати закінчення строку представлення документів по акредитиву.

b) У тих випадках, коли можна застосувати п.b статті 40, датою відвантаження товару буде вважатися найостанніша дата відвантаження на одному з представлених документів.

Стаття 44.
Продовження дати закінчення строку документів

а) Якщо дата закінчення строку акредитива та/або останній день строку для пред'явлення документів, передбачених акредитивом чи застосовуваного у зв'язку із статтею 43, припадає на день, в який банк, куди повинні бути представлені документи, закритий з причин інших, ніж вказані в статті 17, передбачувана дата закінчення строку та/або останній день строку представлення документів після відвантаження товару, залежно від випадку, будуть продовжені до першого наступного дня, коли цей банк буде відкритий.

b) Останній день відвантаження не продовжується у зв'язку з продовженням дати закінчення строку та/або строку для подання документів після відвантаження відповідно до п.а статті 44. Якщо в акредитиві або змінах до нього така остання дата відвантаження не передбачена, банки не прийматимуть транспортні документи, що візують дату відвантаження більш пізню, ніж дата закінчення строку, передбачена в акредитиві чи у змінах до нього.

с) Банк, якому зроблено подання на наступний робочий день, повинен підтвердити, що документи були представлені в час продовження дати закінчення строку відповідно до п.а статті 44, Уніфікованих правил і звичаїв для документальних акредитивів, редакція 1993 року, публікація МТП N 500.

Стаття 45.
Час представлення документів

Банки не зобов'язані приймати представлені документи в неробочий час.

Стаття 46.
Загальні вирази, що стосуються дат відвантаження

а) Якщо інше не передбачено акредитивом, вираз "відвантаження", використовуваний для визначення першої та/або останньої дати відвантаження, треба розуміти як такий, що містить у собі такі вирази, як "навантаження на борт", "відправлення", "прийняття до перевезення", "дата поштової квитанції", "дата збору" та подібні, і у випадку, коли акредитив вимагає змішаний транспортний документ - вираз "прийняття до навантаження".

b) Такі вирази як "терміново", "негайно", "якомога швидше" і подібні не повинні застосовуватись. Якщо вони будуть застосовані, банки не будуть керуватися ними (звертати на них увагу).

с) Якщо вживається вираз "на...(дата) чи близько" або подібний вираз, банки будуть тлумачити їх як обумовлення того, що відвантаження повинно бути здійснено протягом 5 днів до або 5 днів після вказаної дати, включаючи обидва останні дні.

Стаття 47.
Означення дати для строку відвантаження товару

а) Слова "до", "від" і подібні, що вживаються в акредитиві для означення якоїсь дати чи строку навантаження, будуть розумітися як такі, що включають вказану дату.

b) Слово "після" буде розумітися як таке, що виключає вказану дату.

с) Терміни: "перша половина", "друга половина" місяця повинні будуть відповідно означати з 1-го по 15-те і з 16-го по останній день місяця всі дати включно.

d) Терміни: "початок", "середина" або "кінець" місяця повинні будуть відповідно означати - з 1-го по 10-те, з 11-го по 20-те, з 21-го по останній день місяця - всі дати включно.

Трансферабельний (переказний) акредитив

Стаття 48.
Трансферабельний (переказний) акредитив

а) Трансферабельним (переказним) акредитивом є акредитив, по якому бенефіціар (перший бенефіціар) може просити банк, уповноважений платити, видати зобов'язання про платіж з розстрочкою, акцептувати або негоціювати (трансферабельний банк), або у разі вільної негоціації акредитива, банк спеціально уповноважений в акредитиві як трансферабельний банк, - щоб акредитивом могли користуватися повністю або частково один чи кілька інших бенефіціарів (другі бенефіціари).

b) Акредитив може бути переказаний тільки якщо він прямо означений банком-емітентом як "Трансферабельний (переказаний)". Такі терміни, як "ділений", "роздрібний", "передаваний", "переуступний", не означають трансферабельності акредитива. Якщо такі терміни вживаються, на них не слід зважати.

с) Трансферабельний банк не зобов'язаний виконувати такий переказ інакше як у межах і порядком, на які він прямо дав свою згоду.

d) Доручаючи банку переказати акредитив на користь другого(их) бенефіціара(ів), перший бенефіціар повинен обов'язково сповіщати трансферабельний банк, дозволено йому чи ні повідомляти про зміни другого бенефіціара.

е) Якщо акредитив переказано більш ніж одному другому бенефіціару, відмова в акцепті змін одним чи кількома іншими бенефіціарами не означає, що акцепт(и) іншого другого(их) бенефіціара(ів) недійсний, акредитив буде відповідно змінений. Акредитив залишається не зміненим щодо другого бенефіціара, що відмовився в акцепті змін.

f) Вартість послуги трансферабельного банку по переказу акредитива, яка включає комісійні, гонорари, ціни або видатки, оплачується першим бенефіціаром, якщо інше не обумовлено. Якщо трансферабельний банк погоджується перевести акредитив, то це не повинно його зобов'язувати здійснювати переведення до оплати таких послуг.

g) Якщо інше не вказано в акредитиві, трансферабельний акредитив може бути переказаний лише один раз. Отже, акредитив не може бути переказаний на прохання другого бенефіціара на якогось третього бенефіціара. Для цілей цієї статті не заборонений зворотний переказ першому бенефіціару.

Частини трансферабельного акредитива (що не перевищують в загальній вартості суму акредитива) можуть переказуватися окремо за умови, що часткові відвантаження/використання акредитиву не заборонені, і сукупність таких переказів буде розглядатись як складова тільки одного переказу акредитива.

h) Акредитив може бути переказаний тільки в строки і відповідно до умов, вказаних в оригіналі акредитива, за винятком:

- суми акредитива;

- певної ціни за одиницю товару, вказаної в ньому;

- дати закінчення строку дії;

- останньої дати для представлення документів відповідно до статті 43;

- строку відвантаження, будь-яке чи всі положення можуть бути зменшені або анульовані.

Процент для страхового покриття може бути збільшений таким чином, щоб забезпечити суму покриття, обумовлену в оригіналі акредитива або даними Правилами.

Крім того, найменування першого бенефіціара може заміняти найменування заявника акредитива, але якщо в оригіналі акредитива є спеціальна вимога, щоб найменування заявника акредитива було вказано в усіх документах, крім комерційного рахунку, така вимога має бути виконана.

і) Перший бенефіціар має право замінити своїми комерційними рахунками (і траттами) рахунки і тратти другого(их) бенефіціару(ів) на суми, що не перевищують обумовлену в оригіналі акредитива і за (первісними) цінами за одиницю товару, передбаченими акредитивом, і після такої зміни рахунків/тратт перший бенефіціар може одержати різницю по акредитиву між його рахунками і рахунками другого бенефіціара.

Коли акредитив переказаний і перший бенефіціар повинен представити свої рахунки (і тратти) в обмін на рахунки (і тратти) другого бенефіціара, але не зробив цього на першу вимогу, трансферабельний банк має право передати банку-емітенту документи, одержані по трансферабельному акредитиву, що включають комерційні рахунки (і тратти) другого бенефіціара без подальшої відповідальності перед першим бенефіціаром.

j) Перший бенефіціар може просити, щоб платіж або негоціація на користь другого бенефіціара здійснювались у тому місці, куди акредитив був переказаний, до і включаючи дати закінчення строку акредитива, якщо оригінал акредитива безпосередньо вказує, що платіж або негоціація по ньому повинні здійснюватись тільки в місці, передбаченому акредитивом. Проте це не означає ущемлення прав першого бенефіціара згодом замінити рахунок (і тратти) другого бенефіціара своїм рахунком (і траттами) і зажадати належної йому різниці.

Переуступка виручки

Стаття 49.
Переуступка виручки

Той факт, що акредитив не обумовлює можливості переведення, не повинен ущемлювати право бенефіціара на переуступку виручки, на яку він має або може мати право згідно з положеннями застосовуваного права. Ця стаття стосується тільки переуступки виручки, а не переуступки права бути стороною по акредитиву.