Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 23 березня 2000 р. № 550
Київ

Про Програму діяльності
Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити та подати на розгляд Верховної Ради України Програму діяльності Кабінету Міністрів України.

Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО

Програма діяльності
Кабінету Міністрів України
"Реформи заради добробуту"

ВСТУП
Ця Програма розроблена відповідно до Конституції України та положень послання Президента України до Верховної Ради України 22 лютого 2000 р. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 - 2004 роки.
Сьогодні суспільству потрібна програма дій, реалізація якої сприятиме незалежності України та зміцненню її державності, підвищенню загального добробуту, поліпшенню моральнопсихологічного клімату в країні, зніме соціальну напруженість в державі та гарантуватиме демократичний шлях розвитку, обраний Українським народом у серпні 1991 року.
Масштабність реформ, які потрібно здійснити, зумовила визначення в Програмі кола пріоритетних завдань, комплексне розв'язання яких забезпечить створення умов для сталого розвитку.
Кабінет Міністрів України (Уряд) пропонує нові підходи до визначення шляхів сталого розвитку української економіки і тісного поєднання політики проведення структурних змін та економічного зростання з активною соціальною політикою держави, які базуються на розширенні економічних свобод громадян і суб'єктів підприємницької діяльності та економічній достатності регіонів.
Діяльність Уряду спрямовуватиметься на створення умов, які б сприяли підвищенню ефективності економіки, піднесенню добробуту, забезпеченню реалізації прав та свобод людини, вільного розвитку культурних, духовних і освітніх потреб громадян, дієвому соціальному захисту.
Обов'язковою і невід'ємною умовою діяльності Уряду стане дотримання принципів громадянського суспільства. Рішення прийматимуться на основі детального аналізу результатів реалізації урядової політики за широкої участі громадськості і будуть відкритими для суспільства.
Через демократичні свободи, через ініціативу громадян - до держави сталого економічного розвитку та дієвої соціальної політики.
I. ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ
Після десятирічного економічного спаду в Україні у 1999 році з'явилися ознаки стабілізації і зростання:
- спад валового внутрішнього продукту (ВВП) був найменший за останні роки (0,4 відсотка);
- обсяг промислового виробництва збільшився на 4,3 відсотка, валова додана вартість - на 5,5 відсотка;
- динаміка споживчих цін протягом року перебувала в прогнозованих межах. Індекс споживчих цін (грудень 1999 р. до грудня 1998 р.) становив 119,2 відсотка при прогнозованому 119,1 відсотка;
- інвестиції в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування збільшилися на 2,9 відсотка;
- у платіжному балансі України значно покращився баланс товарів та послуг, при цьому його позитивне сальдо дорівнювало майже 1 млрд. доларів США;
- у галузях соціальної сфери, що фінансуються в основному із бюджету, спостерігалося зменшення обсягів заборгованості. Так, заборгованість перед працівниками культури, охорони здоров'я і освіти за 1999 рік зменшилась на 37 - 41 відсоток.
Ці тенденції спостерігаються і у 2000 році.
Разом з тим залишається складним становище у сфері державних фінансів.
- Не знята з порядку денного проблема наповнення бюджету та  ростання податкової недоїмки (на 1 січня 2000 р. недоїмка до зведеного бюджету становила 12,2 млрд. гривень, або на 25 відсотків більше, ніж на початок минулого року).
- Не вдалося втримати в межах запланованого (1 відсоток ВВП)  дефіцит державного бюджету, який у 1999 році становив 1,5 відсотка.
- Збільшився розмір державного боргу. Зовнішній державний борг на 1 січня 2000 р. досяг 12,5 млрд. доларів США, а з початку 1999 року його сума зросла на 1 млрд. доларів США, або на 8,8 відсотка. Заборгованість за облігаціями внутрішньої державної позики (балансова вартість) становила 11,4 млрд. гривень, що на 3,2 відсотка більше, ніж на початок минулого року.
- Нагальна потреба у запозиченні коштів для фінансування бюджетного дефіциту значно зменшила можливості інвестування економіки.
Поєднання цих чинників із зростанням обсягів грошової маси та  грошової бази протягом минулого року (відповідно на 40,5 і 39 відсотків) зумовило зниження офіційного обмінного курсу з 3,43 гривні за долар США на початок до 5,22 гривні на кінець 1999 року.
Погіршується фінансове становище підприємств. Понад 50 відсотків загальної кількості підприємств, а в сільському господарстві - 85 відсотків залишаються збитковими. Кредиторська та дебіторська заборгованість підприємств значно перевищила величину ВВП, кредити банківської системи лише в незначних обсягах спрямовуються в реальний сектор економіки.
Триває підвищення офіційного рівня безробіття, передусім серед молоді. На 1 січня 2000 р. рівень безробіття становив 4,3 відсотка, а кількість безробітних - 1,2 млн. осіб.
Рівень життя громадян продовжує знижуватися: якщо у 1998 році реальні доходи населення зменшилися на 1,6 відсотка, що відповідало динаміці ВВП, то протягом 1999 року цей показник зменшився на 10,9 відсотка, а ВВП - на 0,4 відсотка. Збільшується різниця у доходах найбагатших та найбідніших верств населення з одночасним зростанням частки тих, хто перебуває за межею малозабезпеченості.
Однією з основних причин такого становища була відсутність спільної послідовної політикиУряду та Верховної Ради України, що призвело до спотворення принципів ринкових відносин в Україні, а це в свою чергу обумовило такі негативні наслідки:
- відсутність ефективної конкуренції, що зумовлено значним рівнем монополізації у ряді секторів економіки, ліцензійною (дозвільною) політикою, створенням штучних перешкод для діяльності підприємств;
- звуження сфери підприємницької діяльності через надмірне та дискримінаційне державне регулювання;
- незабезпечення правового врегулювання питань приватної власності на землю;
- недієвість механізму майнової відповідальності підприємств (зокрема механізму банкрутства);
- нерівні умови підприємницької діяльності, що порушує дію ринкових регуляторів та сприяє субсидуванню неефективних секторів економіки і підприємств (адресне надання податкових пільг, списання заборгованості перед бюджетом, надання урядових гарантій за комерційними кредитами, відстрочення платежів тощо);
- невідповідність бюджетних зобов'язань держави реальним  можливостям економіки;
- надмірний податковий тиск внаслідок великої кількості податкових та неподаткових стягнень і запровадження ускладненої системи податкового адміністрування при значній кількості податкових пільг;
- недосконалість судової системи та неефективне виконання судових рішень;
- низька ефективність використання державних запозичень  переважне витрачання позичених коштів для поточного споживання, що перекладає борговий тягар на майбутні покоління);
- недосконалість планування та порушення затверджених нормативів видатків бюджету, відсутність чітко визначеної  відповідальності посадових осіб за дотримання бюджетних зобов'язань, низький рівень державного та громадського контролю за виконанням бюджетів усіх рівнів;
- недостатність висококваліфікованих керівників, які мають досвід роботи у трансформаційних і ринкових умовах;
- неефективність управління об'єктами державної власності.
Зважаючи на численність і серйозність економічних проблем, Уряд усвідомлює важливість та нагальність проведення глибоких структурних та інституціональних реформ.
II. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ УРЯДОВОЇ ПОЛІТИКИ
На шляху розвитку демократії, ринкової економіки та відкритого суспільства Україна постала перед необхідністю прискореного проведення ефективних реформ. Мету своєї діяльності Уряд вбачає в утвердженні принципів соціальної захищеності, закладенні основ для економічного зростання і піднесення добробуту громадян України до європейського рівня, забезпеченні безпеки держави.
Стратегічними цілями урядової політики є:
- розвиток людського потенціалу;
- зниження рівня бідності та примноження багатства нації;
- підвищення конкурентоспроможності національної економіки;
- забезпечення захисту прав та свобод людини і громадянина, безпеки особи, суспільства, держави;
- інтеграція України до Європейського Союзу.
Найвищою цінністю держави є Людина. Гармонійний розвиток особистості, підвищення добробуту громадян та розвиток сім'ї, створення соціальноекономічних, політичних передумов і гарантій для життєвого самовизначення людини перебуватимуть у центрі уваги діяльності Уряду.	розвиток людського потенціалу
Зусилля Уряду передусім спрямовуватимуться на удосконалення системи охорони здоров'я та освіти, піднесення української науки, культури, підвищення професійного рівня вітчизняних фахівців, забезпечення продуктивної зайнятості населення, гарантування безпечної життєдіяльності людини, сприяння вияву її громадської активності і духовному збагаченню.
Головними критеріями досягнення цієї мети будуть:
- зростання середньої тривалості життя;
- зниження рівня смертності новонароджених;
- збільшення загальних витрат на охорону здоров'я, освіту, культуру і науку, доступність та висока якість медичних, освітянських і  ультурних послуг.
Примноження багатства нації здійснюватиметься шляхом  родуктивного нагромадження національного капіталу. Гарантом слугуватиме підвищення конкурентоспроможності національної економіки на засадах вільної підприємницької діяльності та виваженої політики Уряду щодо податків, валютного курсу і обсягів державного споживання, невтручання держави у безпосередню діяльність підприємств, впровадження інноваційних технологій, досягнення світового рівня якості товарів та послуг.
Зниження рівня бідності передбачає: - зростання реальних доходів громадян; - зниження рівня безробіття;	зниження рівня бідності та примноження багатства нації
- забезпечення дієвого соціального захисту.
Головними критеріями досягнення цієї мети є:
- зростання реальної заробітної плати та пенсії;
- створення нових робочих місць;
- зменшення у загальній чисельності населення кількості громадян, які отримують дохід, нижчий від прожиткового мінімуму.
Критеріями підвищення конкурентоспроможності економіки будуть: - зростання валового внутрішнього продукту; - підвищення продуктивності праці;	підвищення конкуренто спроможності національної економіки
- збільшення питомої ваги високотехнологічної продукції у загальному обсязі експорту;
- підвищення якості та збільшення частки вітчизняної продукції на внутрішньому ринку;
- розширення зовнішньоторговельного обороту, насамперед експорту.
Неодмінною умовою розвитку гармонійного суспільства є  абезпечення захисту прав та свобод людини і громадянина, демократії, держави від будь-яких посягань. Уряд гарантуватиме адійність і стабільність безпеки держави та її громадян. Це означає орієнтацію України на інтеграцію до європейських та світових структур колективної безпеки.	забезпечення безпеки особи, суспільства, держави
Критеріями забезпечення безпеки будуть:
- зростання у бюджеті частки видатків на потреби оборони;
- збільшення чисельності військовослужбовців, які служитимуть за контрактною системою;
- зростання частки продукції вітчизняного виробництва у технічному забезпеченні Збройних Сил;
- зменшення злочинності, насамперед тяжкого ступеня, та  нтигромадських проявів серед неповнолітніх і молоді.
Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально економічних відносин та забезпечення належногодобробуту своїх громадян. Поглиблення європейської інтеграції та розширення Європейського Союзу, його безпосереднє наближення до кордонів України створює додаткові передумови для активізації її участі в інтеграційних процесах, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.	інтеграція України до Європейського Союзу
Успіх реформ, поглиблення політичного діалогу і розширення рактичного співробітництва у правовій сфері, зовнішній політиці та  безпеці покликані гарантувати прискорення інтеграційних процесів. Головним завданням сучасного етапу є створення належної бази для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та формування в суспільстві стійкої проєвропейської більшості.
Критеріями досягнення зазначеної стратегічної цілі будуть:
- прискорене набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі, налагодження співробітництва з Європейською асоціацією вільної торгівлі, започаткування переговорів з питань створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом;
- визнання Європейською Комісією за Україною юридичного статусу країни з ринковою економікою.
Створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, вступ України до Світової організації торгівлі дасть змогу модернізувати національну економіку, підвищити ефективність використання  ресурсів, сформувати сучасні сектори виробництва і торгівлі та розширити ринки збуту українських товарів і послуг. Це сприятиме отриманню додаткових інвестицій, створенню нових робочих місць, впровадженню прогресивних наукових розробок та технологій.
Уряд усвідомлює,що на успішне виконання цієї Програми можуть вплинути несприятливі обставини та об'єктивні перешкоди, зокрема:	ризики
- недостатня суспільна підтримка Уряду, зумовлена попередніми невдалими спробами реформування економіки та істотним зниженням життєвого рівня населення;
- відмова міжнародних фінансових організацій у відновленні програм співробітництва;
- кризові зміни кон'юнктури на світових товарних та фінансових ринках.
Уряд у тісній співпраці з Верховною Радою України буде своєчасно розробляти та забезпечувати здійснення заходів щодо запобігання і пом'якшення впливу цих ризиків.
Уряд переконаний, що конструктивна та послідовна взаємодія з Верховною Радою України є неодмінною умово успішного виконання цієї Програми.
III. ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ УРЯД	У
Оздоровлення і постійне зростання економіки є обов'язковою передумовою для розвитку громадянського суспільства, в якому люди бачать перспективу для реалізації власної ініціативи та підприємницької діяльності, створюють і примножують національне багатство, задовольняючи власні потреби та дбаючи про соціально незахищених співгромадян.
Успішне проведення реформ великою мірою залежить від підтримки урядової політики з боку різних верств населення. Необхідно, щоб результати реформ вже у найближчій перспективі позитивно вплинули на добробут громадян України, що створить у суспільстві критичну масу зацікавлених у реформах.
Людина є основним суб'єктом суспільних відносин, від неї залежить не тільки сучасний стан національного багатства, але й його примноження. Маючи освічених фахівців та професійні трудові ресурси, можна бути впевненими в тому, що майбутні покоління отримають у спадок дієвий механізм економічних відносин у суспільстві.
Підприємницька ініціатива становить основний потенціал  кономічного зростання. Економічна свобода, підкріплена чітко визначеними правами власності, конкурентними правилами ринкової поведінки та стабільністю, дає можливість ефективно використовувати цей потенціал та розміщувати суспільні ресурси в оптимальний спосіб. Створити умови для реалізації такого потенціалу покликана ця Програма.
Результати президентських виборів підтвердили готовність  країнського суспільства до радикальних змін. Завдання Уряду полягає у виправданні цих очікувань.
1. Політична стабільність та посилення дієздатності уряду
1.1. Забезпечення політичної та громадської підтримки урядової політики
Для успішного виконання завдань реформування економіки Уряд повинен насамперед мати гарантовану політичну підтримку з боку Верховної Ради України, що забезпечить взаємну довіру, ефективну співпрацю і солідарну відповідальність органів виконавчої та законодавчої влади за проведення економічних реформ.
Дії виконавчої влади повинні бути зрозумілими суспільству. Громадськість постійно інформуватиметься про засади формування і результати проведення Урядом своєї політики.	засади урядової політики відкриті для широкого обговорення
Уряд здійснюватиме економічні реформи з урахуванням пропозицій громадськості. Для запобігання зростанню соціального напруження, виникненню конфліктів передбачається запровадити публічну експертизу проектів найбільш важливих соціально-економічних рішень із залученням неурядових установ, експертів, представників засобів масової інформації тощо.
Вживатимуться заходи до забезпечення міжнаціональної злагоди з максимальним врахуванням інтересів і створенням сприятливих умов для розвитку всіх етносів в Україні. У сфері етнонаціональної політики зусилля спрямовуватимуться на консолідацію української нації, розвиток її мови та культури; створення належних умов для відродження, збереження і всебічного розвитку етнічних спільнот, у тому числі задоволення їхніх культурно-освітніх запитів, збереження національно-культурних традицій; для реалізації прав і забезпечення захисту інтересів кримсько-татарського народу та інших національних меншин, які були депортовані і повертаються в Україну.	міжнаціональна злагода
Уряд вважає своїм завданням налагодження співробітництва та взаємодопомоги між державою і церквою, надання підтримки релігійним організаціям у проведенні ремонтно реставраційних робіт на об'єктах, що мають історико-культурну цінність.	держава і церква
Уряд буде підтримувати постійний діалог з українською діаспорою. Для цього проводитимуться регулярні зустрічі з представниками зарубіжних українських громадських організацій, які залучатимуться до обговорення найважливіших проблем українського суспільства та визначення шляхів їх розв'язання.	Уряд та діаспора
Визнаючи, що статус України в ООН та інших міжнародних організаціях значною мірою впливає на авторитет держави, Уряд активізує роботу в цих інституціях і забезпечить виконання зобов'язань, що випливають із членства в них.	членство в ООН та інших міжнародних організаціях
1.2. Реформування правової системи. Зміцнення законності та правопорядку
Поліпшення економічного та соціального становища неможливе без зміцнення законності та правопорядку, утвердження в Україні принципів верховенства права, справедливості та гуманізму, пріоритету прав та свобод людини і громадянина, розбудови правової держави і становлення громадянського суспільства.
Необхідною умовою реалізації цієї Програми є підтримання стабільності і належного рівня безпеки у політичній, економічній, соціальній, військовій, науковій, інформаційній та інших сферах життєдіяльності держави.
Досягнення зазначених цілей здійснюватиметься шляхом:
- приведення законодавства у відповідність з Конституцією України, забезпечення його стабільності, усунення суперечностей та невизначеності;
- подальшого удосконалення:
системи захисту прав та свобод людини і громадянина;
нормативно-правової бази і захисту майнових прав громадян України;
- наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
- реформування адміністративного законодавства, зокрема з питань державної служби і діяльності органів виконавчої влади;
- реформування системи органів юстиції, вдосконалення та розширення їх функції у сфері реалізації державної правової політики, передусім у сфері юридичного забезпечення реалізації прав та свобод людини і громадянина;
- удосконалення цивільного законодавства, зокрема інституту права власності;
- приведення господарського законодавства у відповідність із економічними реаліями;
- реформування судової системи, створення адміністративних судів;
- розвитку міжнародного правового співробітництва;
- налагодження спільної роботи з Верховною Радою України щодо прискорення прийняття нового Кримінального та розроблення Кримінально-процесуального кодексів;
- комплексного здійснення правових і організаційних заходів щодо забезпечення додержання законності та правопорядку;
- розроблення нормативно-правових актів, спрямованих на посилення боротьби з корупцією та подолання "тінізації" української економіки;
- впровадження та удосконалення системи захисту інформації, насамперед в інформаційно-телекомунікаційних системах;
- поліпшення матеріально-технічного забезпечення правоохоронних органів та соціального захисту їх працівників;
- забезпечення національної безпеки, обороноздатності держави та недоторканності її кордонів (із збереженням балансу інтересів особи і суспільства) при оптимізації відповідних витрат.
Особливу увагу Уряд звертатиме на боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, що підривають довіру до влади, дискредитують Україну перед світовою спільнотою.	боротьба з корупцією та злочинністю
У боротьбі з корупцією та з метою запобігання її проявам Уряд зосередить увагу на нормативноправовому врегулюванні взаємовідносин державних службовців і суб'єктів господарювання, посиленні контролю та відповідальності за виконання державними службовцями своїх обов'язків.
Розроблення стратегії реформування системи державної служби і прийняття відповідних нормативно-правових актів, запровадження адміністративної юстиції сприятиме створенню чіткого і прозорого механізму відповідальності державних службовців та захисту громадянами своїх прав і законних інтересів, що порушуються чиновниками.
У цій діяльності Уряд розраховує на широку підтримку з боку громадськості, політичних партій, засобів масової інформації.
Уряд законодавчо врегулює питання легалізації "тіньових" капіталів та їх інвестування в економіку України.
Зусилля органів виконавчої влади концентруватимуться на здійсненні комплексних радикальних економічних, правових та організаційних заходів, спрямованих на рішуче обмеження корупції та "тіньової" економічної діяльності, впровадження цілісної системи дій, спрямованих на викорінення причин виникнення корупції та "тінізації" економіки.
Уряд продовжуватиме роботу, щодо декриміналізації видів покарання за злочини, які не становлять особливої небезпеки для суспільства.
1.3. Посилення дієздатності Уряду
У процесі адміністративної реформи увага передусім зосереджуватиметься на:
- впровадженні нової системи організації роботи Уряду та процедур прийняття рішень за участю урядових комітетів;
- розмежуванні функцій з розроблення державної політики, розпорядчо-виконавчих та з надання державних послуг;
- вдосконаленні структури органів виконавчої влади всіх рівнів;
- реформуванні системи державної служби.
Уряд орієнтуватиметься на кадри нової генераці - патріотів, прагматиків і професіоналів, здатних до рішучих дій. Для цього передбачається вдосконалити процедуру прийняття на державну службу з переходом до єдиного порядку проведення конкурсів та стажування із складанням іспитів, запровадити прозору процедуру просування по службі з урахуванням досягнутих у роботі результатів.	і нова кадрова політика
1.4. Нові умови розвитку ре?іонів
Основною метою державної регіональної політик є розв'язання соціально-економічних проблем ре?іонів шляхом створення умов для подолання істотних відмінностей у рівнях їх соціально економічного розвитку, що передбачає:	і піднесення ролі регіонів
- децентралізацію функцій виконавчої влади, делегування регіонам їх значної частини;
- розмежування та збалансування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
- розроблення ефективного механізму контролю за виконанням місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування делегованих їм повноважень;
- забезпечення фінансової самодостатності регіонів шляхом закріплення за ними достатніх джерел доходів місцевих бюджетів і оптимізації міжбюджетних трансфертів;
- завершення процесу формування власності територіальних громад;
- затвердження на законодавчому рівні критеріїв, за якими регіони можуть бути віднесені до депресивних (слаборозвинутих), впровадження ефективних механізмів надання їм державної підтримки та стимулювання соціально-економічного розвитку;
- заохочення розвитку ре?іонального міжнародного співробітництва.
2. Якість життя людини, соціальна захищеність і гуманітарний розвиток
Політика Уряду щодо розвитку людського потенціалу спрямовуватиметься на забезпечення високої якості життя на засадах соціальної захищеності, а саме:	посилення уваги до якості життя людини
- забезпеченні доступу до ресурсів, необхідних для досягнення гідного життєвого рівня;
- затвердженні єдиних мінімальних соціальних стандартів та їх гарантованій реалізації;
- створенні умов для тривалого, духовно насиченого життя;
- убезпеченні життєдіяльності людини.
2.1. Відстеження процесів людського розвитку
Моніторинг процесів розвитку людини передбачає передусім проведення розрахунку та відстеження зміни індексу людського розвитку і його складових елементів, оцінку тенденцій та перспектив розвитку людського потенціалу.
Системне запровадження загальноприйнятих показників людського розвитку дасть змогу:
- визначити критерії оцінки ефективності державної політики;
- аналізувати та оперативно коригувати заходи щодо проведення економічних реформ.
2.2. Створення умов для тривалого, здорового та духовно насиченого життя
Створення умов для тривалого, здорового та духовно насиченого життя передбачає значне поліпшення медичних, освітянських та культурних послуг, забезпечення зайнятості населення, реформування системи соціального захисту, проведення пенсійної реформи.
З цією метою Урядом буде розроблено Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року.
Політика Уряду у цьому напрямі базуватиметься на таких принципах: - пропаганда здорового способу життя, створення умов для належного фізичного виховання людини;	здоровий спосіб життя та поліпшення здоров'я населення
- встановлення гарантованого рівня безоплатної медичної допомоги населенню;
- поступовий перехід до надання медичної допомоги за принципом "сімейного лікаря" та створення єдиного медичного простору незалежно від підпорядкування та форм власності лікувально-профілактичних закладів;
- поетапне запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;
- створення системи фінансово-економічних і правових механізмів гарантування медичної допомоги в належному обсязі та необхідного рівня її якості незалежно від місця проживання громадян;
- розвиток приватної медицини та медичного страхування.
Уряд гарантуватиме кожному отримання загальної середньої освіти. З цією метою:	задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини
- розпочнеться перехід на дванадцятирічну загальну середню освіту, розроблятиметься і впроваджуватиметься новий зміст дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти;
- впроваджуватимуться новітні технології у сфері освіти;
- здійснюватиметься комп'ютеризація навчального процесу;
- розпочнеться розроблення і впровадження нового покоління вітчизняних підручників, навчальних посібників та засобів навчання.
З метою реформування системи вищої та професійно-технічної освіти Уряд вирішить такі питання:
- розширення та удосконалення форм отримання освіти із збереженням державного замовлення;
- фінансування навчання та гарантування роботи за спеціальностями, в яких виникає потреба з боку держави;
- оптимізація мережі навчальних закладів, зміна структури підготовки кадрів;
- забезпечення повної або часткової оплати навчання малозабезпеченої талановитої молоді;
- надання пільгових кредитів для отримання вищої освіти.
Виходячи з необхідності підвищення духовноінтелектуального потенціалу суспільства, Уряд забезпечить:
- збереження історико-культурної спадщини України;
- розвиток і функціонування української мови як державної;
- формування та реалізацію молодіжної політики, спрямованої на створення правових, економічних та організаційних засад і гарантій для самореалізації особистості;
- розвиток культури і мистецтв, театру і кінематографії, музейної справи, образотворчого мистецтва, книговидання;
- підтримку професійних творчих спілок і народної творчості;
- упорядкування та якісний розвиток мережі культурно-освітніх закладів;
- розвиток інформаційного простору;
- упорядкування правових засад діяльності державного, суспільного, комунального і приватного телерадіомовлення, забезпечення ефективного використання радіочастотного ресурсу, розвиток технічних засобів мовлення.
Особливу увагу Уряд приділятиме зайнятості населення, розвитку та ефективному регулюванню ринку праці, забезпеченню продуктивної зайнятості, перекваліфікації працівників, які вивільнюються у зв'язку з реструктуризацією економіки, сприянню в наданні молоді роботи після закінчення навчання.	розвиток та ефективне регулювання ринку праці
Здійснюватиметься політика щодо поступового переходу від визначення заробітної плати як частки у витратах підприємства до заробітної плати як ціни робочої сили.
Уряд зосередить увагу на проведенні виваженої політики доходів та реформуванні системи оплати праці, створенні механізму формування ціни робочої сили, подоланні її штучного заниження, відновленні стимулюючої функції заробітної плати.
На основі однозначно визначених та усталених принципів фінансування і отримання соціальної допомоги Уряд забезпечить: - впровадження механізмів погашення та недопущення у майбутньому заборгованості із заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат;	стабільна система соціального захисту
- повне розмежування до 2002 року джерел фінансування окремих програм з метою звільнення Пенсійного фонду від невластивих йому виплат;
- більш раціональне використання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема перехід від системи діючих пільг до адресної допомоги малозабезпеченим категоріям населення;
- реформування системи соціального страхування;
- удосконалення механізмів соціальної підтримки людей похилого віку, ветеранів війни та інвалідів, багатодітних сімей, одиноких матерів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- запобігання інвалідності, забезпечення рівних можливостей доступу інвалідів до соціальної інфраструктури, здійснення реабілітації інвалідів, у тому числі з використанням засобів фізичної культури і спорту, для забезпечення їх зайнятості та залучення до активного життя;
- розвиток мережі спеціалізованих закладів і служб, які надають соціальну допомогу і захист неповнолітнім, що перебувають у складних і надзвичайних умовах, запобігання дитячій безпритульності;
- створення мережі дитячих будинків аімейного типу, притулків для неповнолітніх та центрів соціально-психологічної реабілітації;
- своєчасне виявлення функціонально неспроможних сімей та надання їм адресної допомоги.
Пенсійна реформа спрямовуватиметься на: - розв'язання проблеми забезпечення соціальної справедливості. Розмір пенсії має залежати від трудового стажу та особистої відповідальності за сплату пенсійних внесків;	пенсійна реформа поліпшить якість життя літніх людей
- створення за рахунок індивідуальних внесків загальнообов'язкового державного та добровільного пенсійного страхування потужного інвестиційного ресурсу, здатного забезпечити фінансування розвитку вітчизняної економіки та досягти вагомої надбавки до пенсії.
З цією метою буде запроваджено трирівневу пенсійну систему. Перший рівень - солідарна система, другий - обов'язкові накопичення, третій - добровільне пенсійне страхування. 2.3. Безпека життєдіяльності людини
Нагальним завданням в екологічній політиці є проведення інституційних реформ державної системи охорони довкілля та використання природних ресурсів, впровадження механізмів та інструментів екологічної політики, реалізація пріоритетних національних і державних програм з метою створення умов для сталого збалансованого розвитку держави, створення державної системи регулювання екологічної безпеки як невід'ємної складової національної безпеки України.	довкілля, незагрозливе для життя людей
У цій сфері Урядом вживатимуться заходи щодо:
- створення Національного екологічного фонду з метою концентрації в ньому всіх видів екологічних зборів та інших надходжень для цільового використання їх на фінансування невідкладних екологічних заходів загальнодержавного та регіонального значення;
- сприяння впровадженню інвестиційних проектів екологічного спрямування;
- створення державної системи моніторингу довкілля та управління використанням природних ресурсів;
- суттєве підвищення ефективності використання мінерально-сировинної бази та інших природних ресурсів;
- забезпечення безпеки функціонування АЕС;
- впровадження нових правових інструментів щодо розширення можливостей участі громадськості у розв'язанні природоохоронних проблем;
- реалізації екологічних програм, спрямованих на поліпшення якості повітря, води, розвиток заповідної справи та створення цілісної екомережі, запровадження і додержання принципів екологічно збалансованого розвитку.
Діяльність Уряду у сфері екологічної, техногенної безпеки і цивільного захисту населення спрямовуватиметься на створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, досягнення високих норм та стандартів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, розв'язання проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою та надвисоким техногенним навантаженням.
Уряд вживатиме заходів щодо:
- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій шляхом реалізації державних, ре?іональних, місцевих та об'єктових програм зниження рівня техногенно-екологічних ризиків;
- забезпечення функціонування дієвої державної системи охорони праці на підприємствах усіх форм власності і запровадження жорсткої відповідальності власників і керівників підприємств за збереження життя та здоров'я людей на виробництві;
- створення нових механізмів впливу на зниження техногенного навантаження об'єктів підвищеної небезпеки, насамперед шляхом удосконалення дозвільної діяльності з обов'язковим страхуванням від техногенних ризиків;
- радикального реформування сил реагування на надзвичайні ситуації;
- підвищення безпеки проживання населення у сейсмічно небезпечних районах;
- підтримки та сприяння реалізації спільних міжнародних проектів з питань цивільного захисту населення і територій;
- здійснення надійного радіаційного та інших видів контролю за якістю продуктів харчування та станом навколишнього природного середовища.
Пріоритетом урядової політики є мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи. Зусилля Уряду будуть спрямовані на:	подолання наслідків Чорнобильської катастрофи
- удосконалення законодавчої та нормативної бази з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
- забезпечення адресності пільг та компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, шляхом:
надання спеціальної медичної допомоги, передусім інвалідам і хворим;
належного пенсійного забезпечення;
оздоровлення постраждалих, передусім дітей, інвалідів та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
погашення заборгованості з виплати компенсацій, що склалася за останні роки;
- продовження робіт, пов'язаних з будівництвом першої черги комплексу переробки, зберігання та захоронення радіоактивних відходів;
- забезпечення виконання невідкладних заходів з метою реабілітації території зони відчуження;
- продовження разом з країнами "великої сімки" та Європейського Союзу реалізації проекту перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.
3. Економічне зростання
3.1. Створення макроекономічних умов зростання
Основною метою політики економічного зростання є поступове збільшення темпів приросту ВВП: у 2000 році до рівня не менше ніж 1-2 відсотки, 2001 - на 4 відсотки, 2002-2004 на 6,5 відсотка. Стрижнем стратегії зростання буде політика, яка забезпечуватиме ефективне використання ресурсів економіки, накопичення капіталу і спрямування його на продуктивне нагромадження.
Макроекономічною основою зростання має стати фінансова стабільність, збалансованість і прозорість бюджету, прогнозованість валютного курсу, зважена податкова та грошово-кредитна політика.
Уряд дотримуватиметься таких принципів бюджетної політики: - формування державного бюджету у наступні роки за програмно-цільовим методом з метою забезпечення профіциту на рівні 1 відсотка ВВП;	вдосконалення бюджетного процесу
- спрямування державної політики у сфері державних фінансів на створення соціально орієнтованої економіки;
- зниження податкового тиску за рахунок розширення податкової бази, скасування податкових пільг з одночасним зменшенням ставок оподаткування та спрощенням процедур податкового адміністрування;
- включення всіх коштів бюджетних організацій до спеціального фонду бюджету, видатки якого контролюватимуться Державним казначейством;
- реформування міжбюджетних відносин;
- забезпечення сплати податків до бюджетів усіх рівнів у грошовій формі.
Важке становище у сфері державних фінансів та значне поточне боргове навантаження обумовлюють необхідність вжиття негайних заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління державним боргом, зокрема на:	ефективне управління державним боргом
- досягнення домовленостей щодо умов погашення та обслуговування в 2000-2001 роках зовнішнього державного боргу та оптимізації його структури шляхом продовження середнього терміну погашення кредитів і зменшення вартості обслуговування;
- активізацію співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та Європейським Співтовариством;
- концентрацію зусиль на відновленні програми розширеного фінансування, що підтримується Міжнародним валютним фондом, яка є необхідним фактором реструктуризації значної частини державного боргу.
Уряд проводитиме політику зменшення державного боргу та обсягів залучення кредитів під державні гарантії.
Уряд сприятиме Національному банку в проведенні ним політики забезпечення стабільності національної валюти. Будуть створені необхідні передумови для вільного руху капіталу, збільшення обсягів кредитування реального сектора економіки, прогнозованості рівня інфляції.	проведення виваженої грошово-кредитної політики
Основними завданнями щодо підтримки монетарної політики Національного банку буде відмова від запозичень у нього ресурсів на покриття бюджетного дефіциту та фінансування цільових програм; запобігання різким коливанням обмінного курсу гривні; поліпшення платіжного балансу; створення сприятливих умов для припливу капіталів в економіку України; стимулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Дії Уряду разом з Національним банком будуть спрямовані на удосконалення законодавства, що регулює взаємовідносини банків з позичальниками, з метою посилення відповідальності за неповернення кредитів.
Поглиблюватимуться партнерські відносини Уряду та Національного банку з метою забезпечення в країні фінансової стабільності.
Уряд сприятиме розвитку кредитних спілок в Україні як напряму фінансової кооперації населення.
3.2. Розкриття підприємницького потенціалу нації
Основою політики економічного зростання буде розкриття підприємницького потенціалу. Приватна ініціатива в поєднанні з науково-технологічними досягненнями має справити позитивний вплив на конкурентоспроможність вітчизняної продукції та національної економіки, сприятиме збільшенню обсягів заощаджень населення та спрямуванню їх на ефективний економічний розвиток, вирішення питань соціального захисту. Результатом стане значне підвищення ефективності використання суспільних ресурсів.
З метою розкриття підприємницького потенціалу, зменшення "тінізації" економіки Урядом вживатимуться заходи щодо:	сприятливі умови для підприємця через:
- законодавчого забезпечення захисту прав власності;
- створення умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
- забезпечення відкритості та прозорості приватизації, надання інвесторам інформації про об'єкти та умови приватизації, залучення до її проведення радників;	реформування відносин власності,
- сприяння прийняттю Податкового кодексу, забезпечення стабільності, рівномірності податкового навантаження на різні категорії платників податків з однаковим рівнем доходу, уніфікації підходів до платників податків незалежно від форми власності та галузевої приналежності;	стимулюючу роль податків,
- зменшення податкового навантаження шляхом поступового зниження ставки податку на додану вартість та нарахувань на фонд оплати праці, відмови від обов'язкових відрахувань до інноваційного фонду;
- удосконалення системи оподаткування суб'єктів малого та середнього підприємництва;
- впровадження сучасних технологій адміністрування податків;
- скасування картотеки та закріплення права платників податків самостійно розпоряджатися власними коштами;
- реформування системи державного регулювання з метою забезпечення невтручання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в діяльність суб'єктів господарювання, усунення правових та організаційних перешкод у провадженні підприємницької діяльності.	невтручання держави в діяльність підприємств,
Завдяки справедливій конкуренції буде досягнуто ефективного розподілу суспільних ресурсів та стабільності цін. З метою захисту та підтримання конкуренції Уряд забезпечить:
- зменшення кількості інституцій, які розподіляють державні фінанси та матеріальні цінності;
- здійснення закупівель товарів та послуг для державних потреб, а також їх реалізацію виключно на прозорих конкурсних засадах;
- усунення бар'єрів на шляху входження суб'єктів господарської діяльності на існуючі ринки, зокрема на монополізовані;
- створення рівних умов діяльності для суб'єктів підприємництва незалежно від їх організаційно-правової форми, форми власності та країни походження капіталу;
- удосконалення законодавства, що регулює конкуренцію та сприяє підвищенню ефективності державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій; - реформування податкового обліку, перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.	спрощення обліку, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
3.3. Розвиток внутрішнього ринку
З урахуванням впливу політики структурних змін на розвиток внутрішнього ринку Уряд вживатиме заходів до:
- оптимізації обсягів і забезпечення формування раціональної структури державних ресурсів та відповідних видатків бюджету, що у середньостроковій перспективі сприятиме випередженню темпів зростання платоспроможного попиту населення над темпами зростання ВВП. У короткостроковій перспективі зростання платоспроможного попиту підтримуватиметься погашенням заборгованості із заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат;
- забезпечення справедливої конкуренції та державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, що сприятиме збільшенню продуктивності та обсягів виробництва, розширенню внутрішнього ринку високотехнологічної продукції та розвитку сфери інформаційних послуг, а саме:	сприяння конкуренції,
-збільшенню попиту на відповідні товари та послуги з боку підприємств, які здійснюватимуть технічне та технологічне переоснащення;
-реалізації програм соціального спрямування, пов'язаних із застосуванням новітніх технологій у сфері охорони здоров'я, освіти, правоохоронних органах та в Збройних Силах;
-збільшенню попиту населення на високоякісні товари тривалого використання;
-розвитку інституцій та інструментів інформаційного забезпечення функціонування ринків.
Все це в свою чергу дасть значний поштовх до розвитку галузей телекомунікацій, програмного забезпечення, виробництва комп'ютерної техніки тощо.
Введення в економічний обіг землі як товару, проведення виваженої політики підтримки сільськогосподарського товаровиробника, забезпечення доступу до фінансових ресурсів на ринкових умовах та оновлення сільськогосподарської техніки стимулюватиме розвиток переробних галузей промисловості і галузей сільськогосподарського машинобудування.
Уряд спрямовуватиме державні інвестиції на модернізацію та розбудову інфраструктури, що сприятиме збільшенню обсягів будівельних робіт і викличе зростання попиту на будівельні матеріали та конструкції, продукцію машинобудування тощо.
Уряд сприятиме розвитку фондового ринку шляхом:
- створення і розширення інфраструктури фондового ринку;	розвиток фондового ринку
- забезпечення прозорого механізму обліку та переходу прав власності;
- удосконалення механізмів корпоративного управління, зокрема щодо забезпечення захисту прав акціонерів, створення умов для формування ефективного власника, удосконалення механізмів висвітлення інформації про діяльність емітентів цінних паперів;
- підвищення рівня знань та поінформованості населення з питань функціонування фондового ринку.
Зусилля Уряду щодо формування дієвого страхового ринку спрямовуватимуться на створення умов для збільшення обсягів та підвищення якості страхових послуг шляхом:	дієвий ринок страхових послуг
- розвитку правових основ регулювання страхової діяльності;
- подальшого удосконалення системи обов'язкового державного страхування;
- зняття обмежень для участі іноземного капіталу в статутних фондах страховиків резидентів України;
- удосконалення системи перестрахувального ринку з метою зменшення експортних ризиків.
Реалізуватимуться заходи щодо поетапного забезпечення доступу іноземних страховиків на український страховий ринок у рамках механізму вступу України до Світової організації торгівлі, поглиблення співпраці з відповідними інституціями в Європейському Союзі.
4. Конкурентоспроможність національної економіки
4.1. Структурні зрушення
З метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки Уряд сконцентрує увагу на проведенні структурних реформ у ключових галузях і секторах економіки.
Реформи у паливно-енергетичному секторі спрямовуватимуться передусім на створення прозорих, конкурентних і ефективних ринків енергоносіїв.
Зусилля Уряду будуть спрямовані на створення умов для збільшення обсягів власного видобутку вугілля, природного газу і нафти, виробництва електроенергії, а також для забезпечення енергетичної незалежності країни.	енергетична незалежність України
Уряд забезпечить збереження єдиної енергетичної системи країни та вдосконалення діяльності органів, які здійснюють управління об'єктами енергосистеми, ефективне державне регулювання природних монополій, що діють у паливно-енергетичному комплексі.
З метою диверсифікації джерел постачання нафти та газу в Україну у 2000 - 2001 роках буде забезпечено виконання комплексу робіт з будівництва об'єктів Євро-Азійського нафтотранспортного коридору, газопроводу Тальне Ізмаїл та визначення маршрутів поставок енергоносіїв з урахуванням інтересів України. Опрацьовується питання створення міжнародного консорціуму.	диверсифікація джерел постачання енергоресурсів
Особливу увагу буде приділено реалізації комплексу робіт із створення ядерно-паливного циклу, забезпеченню безпечної роботи атомних електростанцій та розв'язанню проблем закриття Чорнобильської АЕС.
Передбачається подальше розширення використання нетрадиційних джерел енергії (метан вугільних пластів, вітро- та мала гідроенергетика тощо).
Продовжиться співробітництво з Російською Федерацією в енергетичному секторі.	інтеграція енергосистем
З метою поступового входження енергетики України в енергетичний сектор Європейського Союзу, збільшення експорту електричної енергії до країн Східної та Центральної Європи здійснюватимуться послідовні кроки для забезпечення паралельної роботи об'єднаної енергосистеми України з енергосистемами Європи (UCPTE).
Триватиме робота, пов'язана з модернізацією об'єктів електроенергетики, збереженням і модернізацією міждержавних магістральних інженерних споруд.
З використанням відповідних механізмів державного регулювання буде встановлено жорсткі вимоги до всіх учасників ринків енергоносіїв, а саме: припинення безоплатного споживання енергетичних ресурсів, запровадження фінансових і майнових санкцій до боржників, скасування пільг з оплати енергоносіїв, передбачених для окремих категорій споживачів, перехід до внесення платежів за енергоносії виключно у грошовій формі, забезпечення вільного вибору постачальників енергоносіїв, проведення постійного моніторингу становища на енергоринках.	вдосконалення системи розрахунків за енергоносії
Уряд запровадить нормування витрат паливноенергетичних ресурсів у бюджетній сфері та забезпечить відповідне їх фінансування.
Зусилля Уряду спрямовуватимуться на подальше дотримання ринкового механізму формування цін на енергоресурси, удосконалення системи надання вугільній галузі державної підтримки, в тому числі на реструктуризацію вугледобувних і вуглепереробних підприємств, підвищення ефективності її використання.	політика ціноутворення та державної підтримки
Уряд відмовиться від практики бюджетного субсидування постачання енергоносіїв для потреб окремих галузей економіки, в тому числі для агропромислового комплексу.
Не допускатиметься перехресне субсидування та перехресне інвестування у паливно-енергетичному секторі.
Визначальним напрямом розвитку паливно енергетичного комплексу, спрямованим на збільшення обсягів видобутку та виробництва власних енергоносіїв, буде проведення широкомасштабної приватизації підприємств із залученням стратегічних інвесторів.	широкомасштабна приватизація
Одним з істотних факторів розвитку економіки на нинішньому етапі є енергозбереження,завдяки якому можливе заощадження понад 40 відсотків загальних обсягів споживання енергоносіїв. Уряд стимулюватиме застосування пристроїв обліку енергії та впровадження ефективних механізмів самофінансування енергозберігаючих заходів.	енергозбереження
Агропромислове виробництво є одним з найважливіших секторів економіки України. Тут формується основна частина продовольчих ресурсів та забезпечується майже три чверті роздрібного товарообігу, що значно впливає на гарантування продовольчої безпеки держави, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринку, підвищення життєвого рівня населення. З метою збільшення обсягів сільськогосподарського виробництва найбільшу увагу Уряд приділятиме:	аграрна політика
- завершенню реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності, гарантуванню свободи вибору організаційних форм приватного господарювання, впровадженню механізму погашення кредиторської заборгованості сільськогосподарських підприємств, що перетворюються в підприємства нового типу;
- розвитку особистих підсобних господарств і підвищення рівня їх товарності;
- завершенню земельної реформи, формуванню повноцінного ринку землі, впровадженню механізмів відповідальності суб'єктів господарювання за раціональне використання земель;	приватна власність на землю
- прискоренню підготовки та подання на розгляд Верховної Ради України нової редакції Земельного кодексу, проектів законів України з питань купівлі і продажу земельних ділянок, про особисте селянське господарство, про кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу землі;
- прискоренню формування необхідної інфраструктури аграрного ринку, яка забезпечить для всіх його учасників рівні умови, прозорість і паритетність взаємовідносин у реалізації продукції агропромислового виробництва та постачанні для його потреб матеріально-технічних ресурсів і сировини;	формування аграрного ринку
- організації сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та розширенню мережі машинно-технологічних станцій;
- забезпеченню вдосконалення економічних і фінансово-кредитних відносин на селі шляхом запровадження іпотечного кредитування під заставу землі із задіянням механізму її вилучення у разі неповернення кредитів і створенню механізму фінансових гарантій повернення кредитів сільгоспвиробниками;
- прискоренню передачі об'єктів соціальної сфери, що перебувають на балансах підприємств агропромислового комплексу, у комунальну власність;
- розробленню і впровадженню економічних інструментів державного впливу, що відповідають вимогам функціонування аграрного виробництва в ринковому середовищі.
Стратегія державної промислової політики передбачає забезпечення випереджувальних темпів випуску наукоємної продукції, створення нових конкурентоспроможних зразків техніки, підвищення якості та ефективності виробництва, зорієнтованого на задоволення потреб внутрішнього ринку і нарощування експортного потенціалу.	промислова політика
Значну увагу буде приділено:
- оптимізації виробництва шляхом системної реструктуризації галузей з метою приведення потужностей підприємств у відповідність з кон'юнктурою внутрішнього та зовнішнього ринку;
- підвищенню конкурентоспроможності продукції шляхом зменшення витрат на її виробництво, захисту українських товаровиробників на зовнішньому та внутрішньому ринках;
- прискоренню структурної перебудови машинобудівного комплексу та нарощуванню обсягів виробництва наукоємної продукції;
- формуванню замкнутих і напівзамкнутих технологічних циклів виробництва кінцевої продукції;
- розширенню міждержавної кооперації у високотехнологічних виробництвах;
- забезпеченню серійного виготовлення новітніх літаків, укладенню міждержавних угод щодо їх спільного виробництва;
- реформуванню суднобудівної галузі на основі визначення оптимальних обсягів її виробничих потужностей для виконання замовлень на будівництво сучасних суден, військових кораблів, надання комплексу послуг з їх ремонту;
- створенню умов для подальшої комерціалізації космічної діяльності, продовженню реалізації міжнародних програм ракетно-космічного комплексу морського базування "Морський старт" , ряду інших міжнародних проектів;
- реструктуризації військово-промислового комплексу з урахуванням вимог щодо забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань основними видами озброєння і військової техніки в обсягах та технічного рівня, необхідних для гарантованої оборони і безпеки держави, а також збільшення експортних поставок продукції та послуг;
- створенню умов для розрахунків з підприємствами, науково-дослідними установами та організаціями, які проводять роботи і надають послуги з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, модернізації, продовження ресурсу, виробництва, ремонту та утилізації озброєння і військової техніки, шляхом передачі їм частини зразків озброєння та військової техніки;
- удосконаленню структури експорту металургійної продукції шляхом переорієнтації на експорт кінцевої продукції (труби, металовироби, листовий та сортовий прокат);
- впровадженню технологій переробки багатокомпонентної вторинної сировини з метою отримання кольорових, рідкісних і рідкісноземельних металів;
- розвитку галузі з видобутку та обробки дорогоцінних металів, зокрема золота;
- виробництву мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, полімерів та виробів з них.
У сфері житлової політики передбачається:
- збільшення до 2005 року удвічі обсягів житлового будівництва шляхом стимулювання недержавних інвестицій, сприяння розвитку потужностей з випуску сучасних будівельних матеріалів та конструкцій, передачі об'єктів незавершеного житлового будівництва платоспроможним забудовникам на компенсаційній основі, виділення земельних ділянок під будівництво житла;
- розвиток системи кредитування для придбання і спорудження житла громадянами України, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема молодими сім'ями, сільськими жителями, військовослужбовцями;
- надання за рахунок державного житлового фонду на умовах оренди соціального житла громадянам, які потребують соціального захисту.
З метою подолання критичного становища у житлово-комунальному господарстві передбачається:
- сформувати законодавчу основу розвитку галузі, нормативну базу встановлення економічно об?рунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги та забезпечення їх запровадження;
- започаткувати процес приватизації об'єктів інфраструктури житлово-комунальної сфери;
- запровадити конкурсний порядок відбору суб'єктів для надання житлово-комунальних послуг з числа підприємств різних форм власності;
- розробити та задіяти фінансові механізми впровадження ресурсозберігаючих технологій;
- удосконалити порядок надання житлових субсидій як механізму соціального захисту.
4.2. Інвестиційна та інноваційна політика
Реалізація запропонованих заходів щодо фінансової стабілізації, розвитку підприємництва на основі конкуренції, виваженої бюджетної та податкової політики, стимулюючої амортизаційної політики, розвитку фондового та страхового ринку сприятиме нарощуванню інвестиційних ресурсів та послідовному збільшенню частки інвестицій у ВВП.
Зростання реальних доходів населення, впровадження механізмів акумулювання вільних коштів домашніх господарств та законодавче врегулювання питань захисту заощаджень громадян сприятиме створенню додаткових інвестиційних ресурсів для фінансування національної економіки.
Макроекономічна стабільність, підвищення довіри інвесторів до економічної політики Уряду та зменшення рівня ризиків сприятиме притоку іноземних інвестицій.
Також буде відновлена інвестиційна діяльність держави. Державні інвестиційні ресурси спрямовуватимуться насамперед на розвиток інфраструктури, підтримку науково-технологічної та інноваційної політики, що сприятиме активізації розвитку всієї економіки.
Буде запроваджено механізм змішаного фінансування підприємств, які мають високоефективні інвестиційні та інноваційні проекти.
Науково-технологічна та інноваційна політика Уряду спрямовуватиметься на забезпечення науково-технічного прогресу, розвиток наукоємних виробництв, подолання ресурсовитратного характеру виробництва та його технологічне оновлення, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.	науково технологічна та інноваційна політика
Пріоритетами Уряду стануть:
- концентрація ресурсів на проведенні фундаментальних і прикладних досліджень за напрямами, в яких Україна має значний науковий, технологічний та виробничий потенціал і які можуть забезпечити вихід вітчизняної продукції на світовий ринок;
- впровадження ринкових механізмів підтримки прикладних досліджень і розробок, розширення участі малого і середнього бізнесу в науковотехнічному та інноваційному розвитку;
- запровадження програмно-цільового підходу до фінансування розвитку академічного, освітянського та виробничого секторів наукової сфери;
- приведення системи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності у відповідність з міжнародними нормами, введення її у господарський обіг і розширення таким чином експортного потенціалу держави;
- розвиток та впровадження в Україні новітніх інформаційних технологій, передусім глобальної комп'ютерної мережі ІНТЕРНЕТ.
Важливим інструментом фінансової підтримки інвестиційної та інноваційної діяльності стане Український банк реконструкції та розвитку.
4.3. Розвиток експорту
З метою створення сприятливих умов для збільшення обсягів експорту передусім до країн Європейського Союзу Уряд здійснюватиме роботу в таких напрямах:
- забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі;
- забезпечення визнання за Україною статусу країни з ринковою економікою;
- укладення з Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю;
- розширення доступу українських товарів на ринки країн Європейського Союзу шляхом збільшення квот та усунення торговельних обмежень, зокрема укладення між Україною та Європейським Союзом нової угоди про торгівлю текстильною продукцією на 2000 - 2002 роки;
- запобігання антидемпінговим розслідуванням щодо експорту української продукції.
З метою уникнення антидемпінгових розслідувань Уряд запровадить систему моніторингу експорту, надання відповідної інформації підприємствам, асоціаціям, міністерствам, а також сприятиме роботі галузевих асоціацій виробників та експортерів для забезпечення координації дій вітчизняних експортерів на зовнішньому ринку.
Уряд забезпечить укладення та реалізацію двосторонніх угод з країнами - торговельними партнерами в галузі взаємного визнання оцінки відповідності, розширення участі України в роботі міжнародних і європейських організацій із стандартизації та сертифікації.
Буде здійснено заходи щодо:
- скорочення переліку товарів, які підпадають під дію індикативних цін;
- спрощення порядку транзиту через Україну;
- установлення ставки єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, та складається із зборів за здійснення відповідно до законодавства України митного, санітарного, екологічного, ветеринарного, фітосанітарного та радіологічного контролю, а також плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України із спрямуванням усіх отриманих коштів до державного бюджету.
З метою поліпшення торговельно-економічних відносин з країнами СНД та Балтії, передусім з Російською Федерацією, головну увагу буде зосереджено на: - активізації роботи з реалізації програм довгострокового економічного співробітництва;	поліпшення відносин з традиційними торговельними партнерами
- створенні організаційно-правових засад функціонування зони вільної торгівлі;
- розширенні міжрегіонального співробітництва з країнами - учасницями СНД.
Вигідне географічне положення України є сприятливою передумовою для інтеграції транспортної мережі України у міжнародну, а також для більш повного використання потенціалу України як транзитної держави.
З метою створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів триватиме робота із залучення інвестицій, в тому числі іноземних, для забезпечення реабілітації автомобільних доріг та розвитку залізничних шляхів, організації будівництва нових автомобільних доріг на концесійних засадах.	інтеграція української транспортної мережі в міжнародну
Удосконалюватиметься нормативно-правова база у сфері міжнародних перевезень.
Для динамічного розвитку туристичної індустрії та інтеграції у світовий туристичний простір, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки Уряд спрямовуватиме свою політику на :	розвиток туристичної індустрії
- державне сприяння розвитку внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму;
- реструктуризацію та поетапну приватизацію об'єктів туристичної галузі;
- забезпечення раціонального використання і відновлення природного та історико-культурного середовища;
- спрощення формальностей, пов'язаних з перетинанням державного кордону.
IV. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Уряд переконаний, що реалізація цієї Програми за умови політичної та громадської підтримки, солідарної відповідальності Уряду та Верховної Ради України дасть змогу усунути причини, що призвели до кризи. Це дозволить досягти реаль ного економічного зростання, соціальної стабільності, дієвості соціального захисту населення та зменшення рівня бідності.
Будуть забезпечені основні права і свободи людини, створені передумови для динамічного підвищення якості життя населення шляхом гарантованого широкого доступу до освіти, культури, фізичної культури і спорту, медичного обслуговування, інших базових послуг, які сприяють формуванню гармонійних відносин у суспільстві.
Будуть створені належні умови для посилення підприємницької активності, забезпечена стабільність національної валюти, проводитиметься виважена політика щодо державних запозичень. Економіка України стане привабливою для зовнішніх і внутрішніх інвесторів.
Водночас очікуваними результатами реалізації Програми стануть:
- зростання валового внутрішнього продукту у 2000 році не менш як на 1-2 відсотки порівняно з попереднім роком, у 2001 році на 4, а в 2002-2004 роках - на 6,5 відсотка в середньому за рік. Загальне зростання реального ВВП за час дії Програми становитиме 27 відсотків, а в розрахунку на душу населення перевищить 30 відсотків;
- забезпечення продуктивної зайнятості населення та створення 1 млн. нових робочих місць. У 2000-2001 роках кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності стабілізується на рівні 22 млн. чоловік, а починаючи з 2002 року зростатиме;
- підвищення платоспроможного попиту населення. Реальні доходи населення зростуть у 1,3-1,4 раза порівняно з 1999 роком, у 2000- 2001 роках зростатимуть на 3 відсотки в середньому за рік, а в 2002-2004 - на 7-9 відсотків. При цьому випереджаючими темпами зростатимуть доходи, отримані від підприємницької діяльності та власності;
- збільшення національних заощаджень з 20,3 у 1999 році до 22 відсотків від ВВП у 2004 році;
- збереження стабільності цін. Передбачається, що індекс споживчих цін у 2000 році дорівнюватиме 119 відсоткам у середньому до попереднього року, у 2001 році - 111 відсоткам, а в 2002 - 2004 роках цей показник не перевищуватиме в середньому за рік 107 відсотків;
- погашення в повному обсязі заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетної сфери та соціальних виплат і створення механізмів для недопущення такої заборгованості в майбутньому, погашення заборгованості з виплати пенсій до кінця 2000 року;
- підвищення реальної заробітної плати в 1,3 раза порівняно з 1999 роком, а також рівня мінімальних соціальних гарантій і трудової пенсії;
- надання адресної допомоги лише громадянам, які перебувають за межею бідності;
- формування і дотримання бездефіцитного у 2000 році та профіцитного в 2001-2004 роках державного бюджету. Профіцит бюджету становитиме 1 відсоток ВВП;
- послаблення боргового тиску на бюджет, зменшення показника відношення державного боргу до ВВП у 2004 році до 46 відсотків;
- поступове зниження податкового тиску шляхом скасування відрахувань до Інноваційного фонду, зменшення ставки ПДВ до 18 відсотків і нарахувань на заробітну плату. Одночасно розширюватиметься база оподаткування;
- справедлива конкуренція на ринках та ефективне державне регулювання природних монополій;
- зростання обсягів кредитування підприємств, не менш як на 5 відсотків щороку, кредитні ресурси стануть більш доступними та дешевими;
- збільшення обсягів інвестицій в економіку частка валового нагромадження капіталу у структурі ВВП збільшиться з 21,1 відсотка у 2000 році до 23 відсотків у 2004 році;
- збільшення удвічі обсягів житлового будівництва, забезпечення самоокупності житловокомунального сектору;
- створення ефективного приватного сектору економіки та запровадження дієвих правових механізмів регулювання відносин власності;
- забезпечення широкої приватизації землі та створення розвинутої інфраструктури аграрного ринку, що дасть змогу збільшити у 2000 році випуск сільськогосподарської продукції на 1,6 відсотка, а в 2004 році цей показник сягатиме 4 відсотків;
- створення ефективних ринкових механізмів у паливно-енергетичному комплексі, розв'язання проблеми стабільного забезпечення країни енергоносіями, диверсифікації джерел їх надходження та запровадження ефективних механізмів енергозбереження;
- перевищення темпів зростання експорту над темпами зростання реального ВВП у 2000 році на 0,5 відсотка, а в 2002-2004 роках - у середньому більш як на 1 відсоток;
- вступ України до Світової організації торгівлі;
- створення передумов для набуття Україною асоційованого членства в Європейському Союзі, визнання юридичного статусу країни з ринковою економікою з боку Європейської Комісії.