Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
N 1662 від 20.10.97
м. Київ
Про концепцію та програму залучення іноземних інвестицій в
економіку м. Києва
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.96 N 540 "Про роботу Київської міської державної адміністрації щодо забезпечення реалізації соціально - економічної політики Президента України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України" та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.11.96 N 1848 "Про сприяння активізації інвестиційної діяльності та вдосконалення системи залучення інвестицій" та з метою формування сприятливого інвестиційного клімату, активізації інвестиційних процесів, найбільш широкого залучення інвестиційних ресурсів у розвиток економіки, соціальної сфери, науки, розширення участі регіональних господарських структур у процесі міжнародної економічної інтеграції:
1. Затвердити Концепцію залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва як складову частину Концепції залучення інвестицій в економіку м. Києва згідно з додатком 1.
2. Затвердити Програму залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва як складову частину Програми залучення інвестицій в економіку м. Києва згідно з додатком 2.
3. Управлінню економіки (Смолянінова Л. В.) та Київському інвестиційному агентству (Козак В.О.) виступити замовником розробки Концепції та Програми залучення інвестицій в економіку м. Києва.
4. Зобов'язати районні у м. Києві державні адміністрації та структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації виконувати заходи, передбачені Програмою залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва, та надавати Київській міській державній адміністрації необхідну інформацію про хід виконання програми щоквартально до 10 числа наступного місяця після закінчення кварталу.
5. Керівникам підприємств, установ державної власності активізувати діяльність щодо залучення інвестицій з метою підвищення конкурентоздатності на внутрішньому та зовнішньому ринках, для чого забезпечити:
- підготовку відповідних фахівців, спроможних здійснювати активну діяльність підприємств з питань залучення інвестицій;
- розробку інвестиційних пропозицій, бізнес - планів та інвестиційних проектів відповідно до вимог і стандартів міжнародних фінансових установ.
6. Київському міському управлінню статистики (Близненко Ю.А.) на підставі статистичної звітності стосовно надходження іноземних інвестицій щоквартально аналізувати їх форми, види, джерела надходжень, напрямки використання, відповідність затвердженій Програмі залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва.
7. Валютно - експертному управлінню (Чорноволенко О.В.), службі міжнародних зв'язків (Князєв Л.М.) до 30.10.97 підготувати на підставі затвердженої адресної програми та наданих пропозицій районних у м. Києві державних адміністрацій перелік першочергових інвестиційних проектів та внести пропозиції щодо фінансування розробки бізнес - планів на засідання Координаційної ради з питань інвестицій.
8. Фінансовому управлінню (Падалка В.М.) внести пропозиції щодо джерел фінансування виконаних робіт з розробки Концепції та Програми залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва.
9. Службі міжнародних зв'язків (Князєв Л.М.), Київському міському управлінню зовнішніх економічних зв'язків (Погребняк В.В.), валютно експертному управлінню (Чорноволенко О.В.) підготувати відповідне звернення Київської міської державної адміністрації до іноземних інвесторів та забезпечити його поширення через посольські, консульські та міжнародні установи.
10. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови Київської міської державної адміністрації Ялового В. Б.
Голова О.ОМЕЛЬЧЕНКО
Додаток 1
до розпорядження Київської міської державної адміністрації
від 20.10.97 N 1662
Концепція
залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва
Київська міська державна адміністрація
виходить з того, що тільки врахування
інтересів іноземного інвестора та
поєднання їх з інтересами м. Києва
може стати основою для плідного
взаємовигідного співробітництва
О.ОМЕЛЬЧЕНКО,
голова Київської міської
державної адміністрації
|----------------------------------------------------------------| |
1. Загальні положення
Розглядаючи недостатність коштів на розвиток економіки столиці України як найважливішу проблему, Київська міська державна адміністрація переходить до розробки спеціальних програмних документів, покликаних раціонально та ефективно організувати роботу для залучення інвесторів до розвитку міста.
Першими з цих документів стануть концепція та програма залучення інвестицій.
Ця концепція є складовою частиною загальної стратегії щодо залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій в економіку м. Києва.
Цю концепцію розроблено згідно з "Концепцією регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.95 N 384, та протоколом доручень, напрацьованих під час апаратної наради Київської міської державної адміністрації від 17.01.97, затвердженого її головою 31.01.97. При розробці концепції було взято за основу закони України: "Про режим іноземного інвестування", "Про інвестиційну діяльність", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про господарські товариства", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні".
Ця концепція визначає стратегію залучення Київською міською державною адміністрацією іноземних інвестицій в економіку м. Києва для подальшої деталізації шляхів, механізмів та розробки програми конкретних заходів щодо її реалізації.
2. Основні причини, що перешкоджають залученню інвестицій
2.1. Зовнішні причини:
1. Політико - правова нестабільність; 2. Відсутність права приватної власності на землю; 3. Повільні темпи приватизації; 4. Фіскальна спрямованість податкової політики; 5. Невідповідність судово - правової системи міжнародним стандартам.
2.2. Внутрішні причини:
1. Відсутність маркетингової політики міста щодо вивчення зовнішнього і внутрішнього ринків інвестицій;
2. Відсутність чіткого організаційно - правового механізму регулювання інвестиційного процесу;
3. Недосконалість існуючої системи місцевих податків та зборів;
4. Недосконалість системи контролю за реалізацією інвестиційних проектів;
5. Невідповідність існуючої інфраструктури світовим вимогам.
3. Цілі та завдання концепції
Цілі та завдання концепції залучення іноземних інвестицій в економіку міста полягають у визначенні основних принципів інвестиційної політики міста, його місця та ролі на ринку інвестицій; визначенні системи цілей Програми і основних сфер залученні іноземних інвестицій в економіку міста, а також основних напрямків формування системи залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва.
3.1. Система цілей програми залучення іноземних інвестицій
3.1.1. Короткострокові цілі (1997-1998 рр.):
- формування в м. Києві організаційно - економічного механізму, спрямованого на прискорення процедур і ефективності роботи для залучення іноземних інвестицій в економіку міста;
- підготовка та початок реалізації інвестиційних проектів в найбільш важливих галузях економіки міста.
3.1.2. Середньострокові цілі (до 2000 р.):
- створення в місті ділової інфраструктури, яка відповідає світовим стандартам;
- вихід міста на світові ринки капіталів (одержання кредитного рейтингу, випуск і організація міжнародної підписки на муніципальні облігації м. Києва тощо);
- поступовий перехід від роботи з міжнародними фінансовими організаціями і кредитними лініями експортних кредитних агентств до переважного залучення прямих іноземних інвестицій в проекти розвитку комунального господарства.
3.1.3. Довгострокові цілі (до 2010 р.):
- формування сучасної інфраструктури комунального господарства;
- забезпечення високого рівня розвитку галузей промислового виробництва і сфери послуг що розташовані в м. Києві;
- інтеграція ринку інвестицій м. Києва у світовий ринок інвестицій.
4. Основні сфери залучення іноземних інвестицій в економіку м.Києва
Іноземні інвестиції повинні використовуватися не для покриття дефіциту бюджету, а переважно для взаємовигідного розвитку пріоритетних сфер в економіці, які необхідно щорічно уточнювати з урахуванням конкретних завдань і можливостей бюджету.
Київська міська державна адміністрація буде максимально сприяти здійсненню інвестиційних проектів у таких сферах:
1. Створення умов і можливостей для розвитку підприємств виробничої сфери, незалежно від форми власності, які розташовані на території м. Києва. Місто зацікавлене у створенні спільних з іноземними партнерами виробництв на базі реструктуризованих промислових підприємств загальнодержавної та комунальної власності, а також на базі малих і середніх приватизованих підприємств. У рамках цього напрямку інвестиційної політики передбачається конверсія окремих підприємств військово - промислового комплексу, що розташовані в місті, а також створення, спільно з іноземними інвесторами, місцевих промислово - фінансових і науково-технічних груп.
2. Сприяння розвитку експортного потенціалу промислового комплексу м. Києва. Вирішення цієї проблеми е окремим важливим напрямком сучасної інвестиційної політики в місті, спрямованим на першочерговий, найпріоритетніший розвиток тих підприємств, які виробляють конкурентоспроможну продукцію вже в сучасних умовах і потребують лише певних імпульсів для стабільного виходу на світовий ринок, в тому числі ринок СНД.
3. Розвиток комунального господарства і соціальної сфери. Київ потребує Оновлення об'єктів і мереж водо - і теплопостачання, каналізації, електро і газових мереж, міської транспортної інфраструктури, реконструкції існуючого житлового фонду, збільшення обсягів будівництва.
4. Вирішення низки екологічних та соціальних проблем. Мова йде, насамперед, про поступове перенесення за межі міста або реконструкцію підприємств, що забруднюють довкілля, зменшення токсичних викидів в атмосферу автомобільного транспорту, створення ефективної системи охорони здоров'я населення, в першу чергу дітей.
5. Створення і розвиток у м. Києві міжнародного ділового інфраструктурного центру, здатного забезпечити надходження і реалізацію іноземних інвестицій та умови діяльності іноземних інвесторів, що відповідають світовим стандартам. Мова йде про будівництво нових і реконструкцію існуючих споруд у центральних та історичних районах міста, створення мережі першокласних готелів, бізнес - центрів, сучасних мотельних комплексів, розвиток телекомунікаційних систем та інформаційних технологій тощо, здатних, поряд з виконанням головних завдань, зробити вагомий внесок в розвиток туризму та міжнародного спілкування.
5. Основні напрямки формування системи залучення іноземних
інвестицій в економіку м. Києва
Система залучення іноземних інвестицій включає чотири складові: інформаційну, економічну, організаційну та нормативно - правову.
Виходячи з цього, буде доцільним структуризувати запропоновані нижче заходи щодо її формування за цим же принципом.
Роль інформаційної складової в процесі залучення іноземних інвестицій полягає в забезпеченні суб'єктів інвестиційної діяльності точною і вичерпною інформацією, пов'язаною з їхньою діяльністю на ринку інвестицій. Інформаційна система міста повинна надавати іноземному інвестору всю інформацію, що стосується умов його інвестиційної діяльності в місті; інформацію про можливі об'єкти інвестування, забезпечувати рекламу найбільш вигідних інвестиційних проектів, надавати інформацію вітчизняним замовникам інвестицій про міжнародні стандарти на оформлення інвестиційних пропозицій та інформацію про неблагонадійних іноземних інвесторів.
Наявність та доступність достовірної інформації є додатковим каталізатором при залученні інвестицій. Дані про вільні земельні ділянки, плани розвитку міста на перспективу, стратегічно важливі проекти міського значення - все це відіграє ключову роль у залученні інвестицій. Якщо вся ця інформація є закритою для інвестора, то він вимушений витрачати значні суми на її отримання або взагалі відмовитися від подальшої роботи. Інформаційна система, що функціонує сьогодні на ринку інвестицій м. Києва, практично не відповідає основним вимогам: отримання повної інформації про нормативно-правові акти, що регламентують інвестиційну діяльність в Україні та в м. Києві, ускладнено; не існує єдиного муніципального банку даних найбільш привабливих інвестиційних проектів; відсутня інформація про неблагонадійних іноземних партнерів. Окрім цього, місто не досить активно використовує такі можливості щодо пошуку і залучення іноземного інвестора, як: проведення рекламної кампанії для висвітлення інвестиційної привабливості м.Києва в Україні і за кордоном із залученням газет, радіо, телебачення, представництва України за кордоном; проведення брифінгів і пресконференцій, висвітлення в пресі ходу реалізації інвестиційних проектів (реклама ефективної реалізації); організація та участь у міжнародних інвестиційних форумах та конгресах представників Київської міської державної адміністрації тощо.
Таким чином, наявна інформаційна система міста має бути удосконалена з урахуванням зазначених вище проблем.
Головна мета удосконалення інформаційної складової- створення прозорості інформації, пов'язаної з діяльністю ринку інвестицій м. Києва, для потенційного інвестора і замовника та створення іміджу столиці України як надійного інвестиційного партнера.
Основні напрямки удосконалення інформаційної складової:
1) створення відповідно до міжнародних стандартів інформаційного банку даних об'єктів, що потребують інвестицій. Наявність такого інформаційного банку дасть можливість звести між собою потенційного замовника та інвестора, а також підготувати вітчизняним замовникам інвестицій свої інвестиційні пропозиції відповідно до міжнародних стандартів (UNIDO, EBRD);
2) створення інформаційного банку даних про наявні нормативно-правові акти, що регламентують інвестиційну діяльність в Україні та в м. Києві, в тому числі видання їх іноземними мовами. Наявність такого інформаційного банку дозволить іноземному інвестору вільно орієнтуватися в нормативно-правових актах, що регламентують інвестиційну діяльність в Україні та в м. Києві;
3) створення інформаційної бази даних про інвесторів на основі проведення постійного моніторингу фінансової спроможності та ділової репутації потенційних інвесторів. Створення такої бази даних дозволить зменшити ризик для міста, пов'язаний з невиконанням зобов'язань за інвестиційним контрактом.
4) проведення рекламної кампанії для висвітлення інвестиційної привабливості м. Києва в Україні і за кордоном із залученням газет, радіо, телебачення, представництв України за кордоном. Така рекламна діяльність дасть змогу підвищити інтерес до м. Києва як потенційного об'єкта вкладення інвестицій з боку іноземних інвесторів;
5) запровадження власної сторінки в міжнародній мережі Internet. Крім виходу на нові інформаційні простори, це дасть змогу отримувати додаткову інформацію про іноземних інвесторів, в тому числі про їх рейтинг на міжнародному інвестиційному ринку;
6) проведення брифінгів і прес - конференцій, висвітлення в пресі ходу реалізації інвестиційних проектів (реклама ефективної реалізації). Відкритість інформації з існуючих інвестиційних проектів суттєво підвищить загальний рейтинг міста на міжнародному ринку інвестицій;
7) організація та участь у міжнародних інвестиційних форумах та конгресах представників Київської міської державної адміністрації з метою презентації міських інвестиційних проектів. Крім встановлення нових зв'язків з потенційними інвесторами та реклами міських інвестиційних проектів, такий захід значно підвищить рейтинг Київської міської держадміністрації як солідного партнера на ринку інвестицій.
Роль економічної складової в процесі залучення іноземних інвестицій полягає в регулюванні витрат і вигод міста, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів. Повинна існувати система економічного заохочення, що стимулювала б діяльність іноземних інвесторів на території міста завдяки наданню їм пільг та гарантій.
За законами ринкової економіки, інвестиції здійснюються в ту сферу діяльності, де можна отримати максимальний прибуток при мінімальному ризику. Оскільки ризик інвестування в економіку м. Києва вважається високим, то надання пільг та гарантій іноземному інвестору буде додатковим стимулом для здійснення інвестицій саме в економіку м. Києва.
Економічна система, що сьогодні функціонує в м. Києві, не дозволяє максимально ефективно використовувати всі економічні важелі, якими володіє місто. Відсутня гнучка система надання пільг іноземним інвесторам при оподаткуванні; відрахування на соціальну інфраструктуру міста часто становлять надто значну суму від загальної вартості інвестиційного проекту; на рівні міста не існує системи гарантій іноземним інвесторам; не розроблено чіткого механізму дії такого важливого інструменту залучення інвестицій, як випуск муніципальних цінних паперів.
Таким чином, наявна економічна система міста може бути удосконалена з урахуванням висвітлених вище проблем.
Головна мета удосконалення наявної економічної складової- створення сприятливих економічних умов для надходження інвестицій в економіку м. Києва.
Основні напрямки удосконалення наявної економічної складової:
1) проведення гнучкої податкової політики на рівні міста, спрямованої на стимулювання інвестиційної діяльності: повне або часткове звільнення від місцевих податків і зборів залежно від відповідності проекту основним напрямкам залучення інвестицій. За рахунок диференційованого оподаткування місто може залучити додаткові іноземні інвестиції в ті галузі та підрозділи міста, що є не надто привабливими для інвестора, але важливими для міста: транспорт, житлове будівництво, наукоємне виробництво тощо. Окрім цього, має збільшитися загальний обсяг іноземних інвестицій в економіку міста;
2) перегляд системи, що регламентує пайову участь інвесторів у розвитку соціальної та комунальної інфраструктури залежно від соціально - економічної значущості проекту та місце знаходження об'єкта будівництва. Перегляд розміру відрахувань на розвиток соціальної інфраструктури столиці дасть змогу суттєво збільшити обсяг інвестицій в тій їх частині, що пов'язана зі здійсненням будівельних робіт.
3) розробка системи муніципальних гарантій інвесторам. Впровадження системи некомерційного страхування інвестицій. Створення заставного фонду Київської міської держадміністрації, випуск муніципальних позик під його забезпечення. Використання заставної вартості об'єктів комунальної власності є гарантією повернення та ефективності використання інвестицій. Наявність чіткої системи гарантій для іноземних інвесторів дозволить знизити ризикованість здійснення інвестицій. Оскільки мінімізація ризику є однією з основних передумов здійснення інвестицій, то можна очікувати їхнє зростання;
4) створення передумов для проведення випуску муніципальних цінних паперів, в тому числі розробка схем просування та страхування коштів, систем обігу цінних паперів міста; організація випуску муніципальних цінних паперів з подальшим їх розміщенням на зовнішніх ринках. Це дасть змогу місту залучити додаткові кошти іноземних інвесторів, в першу чергу, середніх та дрібних. Розміщення цінних паперів на зовнішніх ринках може здійснюватися лише за умов їх високої надійності, прибутковості (порівняно з аналогічними муніципальними цінними паперами) та ліквідності;
5) розробка принципових положень спільного фінансування інвестиційних проектів за рахунок місцевого бюджету на пільгових умовах у випадку, якщо реалізація такого проекту є життєво необхідною для міста. Цей захід дозволить залучити іноземні інвестиції в проекти, що можуть не становити інтерес для іноземного інвестора (високий ступінь ризику, значні витрати, низька прибутковість), але є важливими для міста. Участь у таких проектах міста як партнера знижує ризик втрати інвестицій і підвищує інтерес до таких проектів з боку іноземного інвестора, оскільки місто виступає як гарант його інтересів.
Роль організаційної складової в процесі залучення інвестицій полягає у забезпеченні умов для функціонування структур, в обов'язок яких входить створення дієздатної системи надходження, розподілу та контролю за реалізацією іноземних інвестицій в місті.
Аналізуючи недоліки організаційної складової, насамперед треба відзначити, що її формування не є результатом цілеспрямованої комплексної програми заходів. Зміни в оргструктурі, розподіл та перерозподіл повноважень щодо співпраці з іноземними інвесторами були реакцією на події. Організаційна стратегія на самозбереження замість оновлення призвела до того, що заново створені та колишні управління і відділи не утворили єдиного організаційного механізму для залучення інвестицій. У певному розумінні вони заважають один одному. Таким чином, довготривалий процес оформлення необхідної документації і безпрецедентне бюрократичне зволікання призводять до втрати інтересу іноземних інвесторів до м. Києва як об'єкта інвестування.
Головна мета удосконалення наявної організаційної складової перерозподіл прав і обов'язків між підрозділами адміністрації для більш ефективного залучення інвестицій та захисту інтересів міста в інвестиційних проектах.
Основні напрямки удосконалення наявної організаційної складової:
1) створення системи для реалізації розгорнутої програми дій у сфері маркетингових досліджень ринку інвестицій. Створення такої системи дозволить отримувати детальну інформацію про кон'юктуру ринку інвестицій. Передбачається визначити на конкурсних засадах її виконавців;
2) створення Координаційної ради з питань інвестиційної політики щодо залучення інвестицій та контролю за виконанням зазначеної програми дій. Завдання Координаційної ради: координація дій усіх відділів Київської міської держадміністрації, які проводять роботу для залучення іноземних інвестицій, розробка єдиної тактики щодо залучення інвестицій, оперативне управління та контроль за виконанням;
3) визначення відповідальних уповноважених від міста в реалізації інвестиційних проектів. Тип організаційної структури визначається залежно від її основного завдання. На початковому етапі необхідно збільшити у стислий строк обсяг іноземних інвестицій. Для вирішення такого типу завдань створюються штабні або лінійні структури. Саме вони дозволяють в короткий термін досягти бажаного результату. В перспективі для запровадження конкурентних засад та спеціалізації окремих структур на групах проектів доцільним є перехід до матричних оргструктур;
4) удосконалення схеми проходження документів за інвестиційними проектами з визначенням конкретних термінів та переліку підстав для відмови та розробка відповідного положення. Організаційна схема пошуку, залучення інвесторів та реалізація інвестиційних проектів має бути зорієтована на швидку, ефективну роботу з інвестором на етапі передінвестиційної роботи. Для цього необхідно визначити механізм взаємодії структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації. Важливими ознаками нового механізму взаємодії дають стати жорстка регламентація термінів проходження документів через усі служби та перелік підстав для відмови на кожному етапі;
5) створення при голові Київської міської держадміністрації спеціальної консультативної ради інвесторів. Інвестори мають 1-2 рази на рік зустрічатися з керівництвом міста та інформувати його про труднощі інвестиційної і підприємницької діяльності в м.Києві, що дозволить оперативно реагувати на негативні тенденції в розвитку підприємницької діяльності в столиці та оперативно приймати рішення для усунення перешкод. Це дасть можливість отримувати конкретну інформацію від безпосередніх учасників інвестиційної діяльності. Такі ради інвесторів існують у багатьох країнах світу, цей досвід широко використовується у країнах Східної Європи: Чехії, Угорщині, Польщі;
6) створення організаційно - правового механізму для вибору та погодження місця розташування земельних ділянок під забудову, їхнє резервування та контроль за ефективним використанням. За підрахунками спеціалістів, сьогодні в м.Києві можна вилучити 400-800 га землі. Багато землі в місті використовується неефективно, відведені ділянки не забудовуються, досі не завершено інвентаризацію земельних ділянок під незавершеним будівництвом. Відомості про ділянки, якщо оформити на них всю проектно - кошторисну документацію, могли б увійти до комп'ютерного банку даних, про який йшлося раніше, і створили б пропозицію земельних ділянок на ринку інвестицій міста. Крім цього, вкрай необхідно, щоб постійно проводився контроль за ефективним використанням відведених ділянок. Отже, передбачається створення підрозділу - аналогу планувальних комісій за кордоном;
7) визначення першочергових об'єктів, що є найбільш привабливими, та розробка інвестиційних пропозицій щодо цих об'єктів. На цьому етапі необхідно якомога швидше переходити до реальних дій, тому доцільно визначити найбільш привабливі, з точки зору інвестора, об'єкти та розробити щодо них інвестиційні пропозиції з набором необхідних дозвільних документів, з обов'язковим урахуванням вимог міста. Це дасть змогу, по-перше, прискорити процес реалізації проектів, тому що інвестор не марнуватиме час на отримання дозволів; по-друге, створення цього переліку та підготовка інвестиційних пропозицій дасть змогу провести передінвестиційний аналіз, визначати ступінь ризику та ймовірні майбутні прибутки. На базі такого аналізу можна визначити реальність вимог міста з економічної точки зору;
8) створення Муніципального банку (або визначення за тендером довірчого банку). До головних завдань його діяльності слід віднести такі: мобілізація капіталу, який потім можна було б спрямувати на фінансування міських інвестиційних проектів, забезпечення проведення муніципальні позики. Муніципальний банк має стати інструментом, за допомогою якого м. Київ стане реальним учасником фінансового ринку країни. По - перше, Муніципальний банк має стати головним оператором міських цінних паперів: не можна допускати збоїв у обігу цінних паперів, затримки у виплаті коштів, бо місто втратить довіру як міських інвесторів, так й іноземних. По - друге, іноземним інвесторам для проведення оперативних дій необхідно мати рахунки у міських банках як у національній валюті України, так і в іноземній. Муніципальний банк в змозі відкривати та обслуговувати ці рахунки, що дозволить отримати додатковий прибуток місту та мобілізувати кошти;
9) організація підготовки спеціалістів, необхідних для забезпечення інвестиційної діяльності міста. Зрозуміло, що для проведення всіх накреслених дій в організаційній системі міста необхідні спеціалісти, професіонали. Сьогодні спеціалістів з інвестиційного менеджменту та муніципальної економіки не вистачає. Місту необхідно почати підготовку.спеціалістів з урахуванням майбутніх потреб. Навчання можна проводити як на базі міських вузів, так і за кордоном. Доцільно використовувати досвід економічно розвинутих країн, а саме підписання контрактів зі спеціалістами на термін обов'язкової праці в місті після навчання.
Роль нормативно - правової складової у процесі залучення інвестицій полягав у регламентуванні та регулюванні інвестиційної діяльності. Існуюча нормативно - правова система не забезпечує ефективність процесу залучення інвестицій. По - перше, не існує чіткого розподілу повноважень між різними владними структурами. По - друге, внаслідок такої невизначеності виникає феномен відсутності відповідальності - керуючих органів декілька, але жоден з них не несе відповідальності.
Не вирішено питання про передачу інвесторам прав власності в рамках реалізації спільного з містом проекту. Інвестор, що не може з певних причин завершити проект, позбавлений можливості переуступити свої права на об'єкт третій особі.
У Нормативах забудови м. Києва (НЗМ - 1 - 95. Рішення Київради від 03.07.95 N 207) існує ряд недоліків редакційного характеру, що призводить до всіляких непорозумінь на передпроектній стадії. Багато проблем виникає через те, що розробка передпроектної документації проводиться до обстеження земельних ділянок. Майже за всіма пунктами Нормативів не встановлено термін виконання, що гальмує процес оформлення документів і дає можливість відповідним підрозділам ставити інвестору додаткові, протизаконні умови. Цьому сприяє також відсутність чітких переліків документів, які інвестор подає до того чи іншого управління.
Чимало складощів викликає відсутність нового генерального плану розвитку міста.
Існуюча нормативно - правова база потребує суттєвих змін.
Головна мета удосконалення наявної нормативно - правової складової створення необхідного нормативно-правового поля для нормальної діяльності вітчизняного та іноземного інвестора.
Основні напрямки удосконалення наявної нормативно - правової складової:
1) розробка положення, що дозволило б розмежувати повноваження між Київрадою і міськдержадміністрацією, містом та районами в місті з питань залучення інвестицій. Організаційна схема залучення інвестицій має пов'язати в один ланцюжок Київраду, відповідні підрозділи міської держадміністрації та районних у м. Києві держадміністрацій. Основна, не вирішена на сьогодні, проблема полягає в тому, що сконцентрувати всі необхідні повноваження в руках міської виконавчої влади неможливо. З іншого боку, немає достатнього розуміння і зацікавленості депутатів, управлінь міста і районів у співпраці щодо залучення і реалізації інвестицій;
2) розробка нових Нормативів забудови м. Києва замість існуючих з урахуванням Земельного кодексу, інших нормативно - правових актів про планування території та про основи містобудування. У нових Нормативах забудови м. Києва повинен бути спрощений та приведений у відповідність до чинного законодавства порядок проходження документації на передпроектній та проектній стадіях, скорочений перелік погоджень залежно від специфіки інвестиційного проекту. Це дозволить уникнути будь
- яких непорозумінь під час проектування і скоротить термін розробки основних документів;
3) прийняття на рівні міста Положення про взаємодію між підрозділами держадміністрації, діяльність яких пов'язана з контролем та управліннях процесом надходження іноземних інвестицій в економіку м. Києва. Для внутрішньої координації дій Київської міської держадміністрації необхідно регламентувати процес взаємодії між підрозділами з метою оптимізації їх спільної діяльності та розподілу функцій, а також відповідальності. Це повинно створити вертикальну систему, яка дозволить оптимізувати управління процесом надходження іноземних інвестицій та контролювати цей процес;
4) визначення правових гарантій захисту іноземних інвестицій; Місто надає гарантії, що земля та будинки, які передаються інвестору, не є обтяженими та жодна третя особа немає будь - яких прав на підставі сервітуту або будь-яких інших обтяжень та претензій будь - якого виду щодо землі та будинків на період будівництва та експлуатації;
5) перехід на планування забудови м. Києва за зональним принципом з багатоваріантним призначенням кожної ділянки згідно зі стандартною класифікацією земель. Планування забудови за світовими стандартами дозволить уникнути порушень генплану і дасть можливість інвесторам розмістити об'єкти на ділянках, де зараз вони можуть зробити це тільки з порушенням чинного законодавства;
6) створення організаційно - правового механізму конкурентного продажу та надання в оренду земельних ділянок разом з розробленою на них проектно кошторисною документацією. Це дозволить значно скоротити термін реалізації інвестиційних проектів за рахунок виключення передпроектної стадії. Вона не ліквідується, а виконується заздалегідь до появи реального інвестора.
Заступник голови В. РОМАШКО