Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

РІШЕННЯ
N 309/410 від 24 червня 1999 року

(Рішення втратило чинність на підставі
Рішення Київської міської ради
N 34/91 від 28.09.20
06 )

Про Положення
про порядок надання майна територіальної громади
міста Києва у користування або управління

Обговоривши питання про надання у користування та управління майна територіальної громади міста Києва і відповідно до Конституції України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про оренду державного та комунального майна" та з метою здійснення виключних самоврядних повноважень з розпорядження, володіння та користування майном територіальної громади міста Києва, Київська міська Рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління. (Додається).

2. Виконавчому органу Київради у місячний термін розробити і подати на затвердження Київського міського голови:

- проект Типового положення про відповідального орендаря об'єкту майна;

- проект Положення про Реєстр користувачів майна територіальної громади міста Києва.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Постійну комісію з питань власності.

4. Це рішення набирає чинності з дня ухвалення.

Міський голова О. Омельченко

Додаток
до рішення Київської міської Ради
від 24 червня 1999 року N 309/410

Положення
про порядок надання майна територіальної громади
міста Києва у користування або управління

Це Положення визначає порядок реалізації прав Київської міської Ради, визначених статтями 142 і 143 Конституції України, статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", Законом України "Про оренду державного та комунального майна", іншими нормативно-правовими актами України.

1. Об'єкти права власності територіальної громади міста Києва

1.1. Об'єктами права власності територіальної громади міста Києва, на які поширюється дія цього Положення є:

- все рухоме і нерухоме майно, що належить територіальній громаді міста Києва, незалежно від підстав і часу набуття, місця знаходження, мети використання, володільця або користувача, підстав, часу чи порядку передачі;

- частки у пакеті акцій або частки у статутних фондах юридичних осіб;

- майно, на яке поширюються додаткові права Київради згідно зі статтею 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

1.2. Об'єктами права власності територіальної громади міста Києва, на які не поширюється дія цього Положення є:

- майно, передане рішеннями сесій Київради у власність до районних у місті Києві рад;

- земельні ділянки, незалежно від їх розміру або мети використання.

2. Суб'єкти, які можуть отримати майно у користування або управління

2.1. До суб'єктів, які можуть отримати майно територіальної громади м. Києва у користування або управління, належать:

- члени територіальної громади міста Києва;

- будь-які інші фізичні або юридичні особи, діяльність яких легалізована відповідно до законодавства України.

2.2. При наданні майна у користування переваги надаються членам територіальної громади міста Києва і резидентам України, а також належним до комунальної власності територіальної громади м. Києва підприємствам, установам та організаціям, які відраховують до міського бюджету частку свого прибутку, розмір якої встановлено рішенням Київради.

2.3. Фізичні особи і нерезиденти України, що бажають отримати майно у користування, перед поданням заяви про це повинні зареєструвати у місті Києві свою діяльність відповідно до законодавства України (зареєструвати юридичну адресу, отримати ліцензію чи торговий патент тощо).

3. Ініціатива (пропозиція) щодо передачі майна у користування або управління

3.1. Ініціатива щодо передачі майна у користування може виходити від:

- суб'єктів, які відповідно до цього Положення можуть отримувати майно у користування;

- організацій-балансоутримувачів майна;

- структурних підрозділів виконавчого органу Київради;

- регіонального відділення ФДМ України;

- постійних комісій Київради;

- депутатів Київради;

- районних рад та їх виконавчих органів.

3.2. Цей перелік суб'єктів ініціативи не є вичерпним.

4. Подання заяв про передачу майна у користування або управління і порядок їх розгляду

4.1. Суб'єкт ініціативи, який бажає отримати майно у користування, подає заяву про це на ім'я заступника міського голови - секретаря Київської міської Ради (форми і зразки заяв визначаються постійною комісією з питань власності).

4.2. Суб'єкт ініціативи, який не має на меті отримання майна, подає на ім'я заступника міського голови - секретаря Київської міської Ради заяву у довільній формі із зазначенням об'єкта майна і доцільності передачі його у користування.

4.3. Структурний підрозділ виконавчого органу Київради замість заяви подає відповідне звернення на ім'я заступника міського голови - секретаря Київської міської Ради із зазначенням об'єкту майна, терміну користування, мети використання майна і обгрунтуванням доцільності передачі майна.

4.4. Заступник міського голови - секретар Київської міської Ради впродовж двох днів після отримання направляє заяву для розгляду до структурного підрозділу виконавчого органу Київради, на який покладено управління майном або управління організацією балансоутримувачем, а також до постійної комісії з питань власності (для контролю за проходженням заяви).

4.5. Структурний підрозділ виконавчого органу Київради впродовж десяти днів після отримання доручення, заступника міського голови - секретаря Київської міської Ради надсилає до постійної комісії з питань власності пропозицію-проект рішення Київради (зокрема і проект рішення Київради про відмову у клопотанні заявника), погоджений з" юридичною службою виконавчого органу Київради, і справу з матеріалами, які обгрунтовують цю пропозицію, а також одночасно проект рішення до профільних комісій.

4.6. Профільна комісія впродовж тижня після отримання проекту рішення від структурного підрозділу виконавчого органу Київради направляє свої висновки до постійної комісії з питань власності. Неподання у встановлений термін висновків означає, що профільна постійна комісія погоджується із пропозицією структурного підрозділу виконавчого органу Київради.

4.7. Постійна комісія з питань власності впродовж тижня після отримання пропозицій від структурного підрозділу виконавчого органу Київради і профільної постійної комісії готує свій висновок і проект рішення Київради. Неотримання у встановлений термін висновків профільної постійної комісії не є перешкодою для подання матеріалів на розгляд сесії Київради.

4.8. Основні засади користування чи управління об'єктом майна (термін, принципи сплати вартості, можливість подальшої демуніципалізації, пільги, мета використання, інші важливі засади і умови) пропонуються постійною комісією з питань власності і профільною комісією та зазначаються у проекті рішення Київради.

4.9. Про наявність відповідного проекту рішення Київради постійна комісія з питань власності інформує президію Київради. Розгляд проекту рішення вноситься до порядку денного найближчого пленарного засідання Київради.

4.10. Сесія Київради розглядає проект рішення на найближчому засіданні.

4.11. У випадку неотримання у встановлений термін висновків від структурного підрозділу виконавчого органу Київради постійна комісія з питань власності інформує про це сесію Київради і Київського міського голову.

4.12. За рішенням Київради у міжсесійний період передача об'єкту майна у користування або управління може здійснюватись на підставі розпорядження Київського міського голови. Підготовка проектів таких розпоряджень проводиться за процедурою, визначеною для підготовки рішень Київської міської Ради з таких питань.

5. Порядок випуску і оприлюднення рішень Київради з питань надання об'єкту майна у користування або управління

5.1 Секретаріат Київради не пізніше одного тижня з дня ухвалення рішення Київрадою подає ухвалене рішення на візування.

5.2. Рішення Київради з питань надання об'єктів майна у користування або управління візуються:

- заступником міського голови - секретарем міської Ради (впродовж двох днів);

- головою, а під час його відсутності у місці Києві або хвороби заступником або секретарем голови постійної комісії з питань власності (впродовж двох днів);

- юридичною службою Київради (впродовж двох днів).

Візування іншими особами рішення Київради з питання надання об'єкту майна у користування або управління не допускається.

Відмова від візування можлива лише з мотивів невідповідності тексту рішення, який подано на візування, тексту рішення, ухваленого сесією Київради.

У випадку відсутності у місті Києві заступника міського голови секретаря міської Ради впродовж двох днів замість його підпису зазначається його відсутність. Відповідне зазначення робить голова постійної комісії з питань власності (а у випадку його відсутності у м. Києві або хвороби заступником або секретарем голови постійної комісії з питань власності).

5.3. Київський міський голова впродовж одного тижня після отримання завізованого рішення Київради підписує його або у випадку, коли на сесійному засіданні Київради, під час якого прийнято рішення, головував не він особисто і з рішенням він не погоджується, повертає на повторний розгляд сесії зі своїми зауваженнями.

5.4. Заступник міського голови - секретар Київської міської Ради впродовж двох днів після отримання від Київського міського голови рішення Київради із зауваженнями для повного розгляду, направляє його до профільної постійної комісії з питань власності для підготовки повторних висновків.

Підготовка рішення до повторного розгляду на сесії Київради, його випуск і візування проводяться у терміни і за процедурою, встановленими для підготовки первісного рішення Київради.

5.5. Отримавши завізоване повторне рішення Київради, Київський міський голова впродовж одного тижня підписує його у варіанті, ухваленому після повторного розгляду.

5.6. Рішення Київради з питань надання об'єкту майна у користування або управління не пізніше ніж у триденний строк з дня підписання його Київським міським головою надсилається секретаріатом Київради:

у повному обсязі:

- до постійної комісії з питань власності, юридичної служби Київради, виконавчого органу Київради (два примірники, один з яких - для юридичної служби виконавчого органу);

у частині, що стосується:

- до суб'єкта, якому згідно рішення Київради об'єкт майна передано у користування, володіння, відання або управління;

- до організації-балансоутримувача об'єкта майна;

- до структурного підрозділу виконавчого органу Київради, на який покладено ведення Реєстру користувачів майна територіальної громади міста Києва (Положення про такий Реєстр користувачів розробляється виконавчим органом Київради, погоджується з постійною комісією з питань власності і затверджується Київським міським головою або його заступником - секретарем міської Ради);

- до всіх інших отримувачів згідно переліку, затвердженому заступником міського голови - секретарем міської Ради.

6. Порядок укладання договорів користування майном або управління

6.1. Договори про користування майном територіальної громади міста Києва укладаються у порядку, визначеному законодавством України, з урахуванням уточнень і особливостей, визначених цим Положенням.

6.2. Отримавши рішення Київради організація-балансоутримувач об'єкту майна впродовж одного тижня готує проект договору про передачу об'єкту майна і подає два примірники, зареєстрованих, підписаних керівником і скріплених печаткою на розгляд суб'єкту, якому об'єкт майна передано у користування, володіння, відання або управління, зазначивши при цьому строк для відповіді. Текст типового договору про передачу об'єкту майна погоджується постійною комісією з питань власності і затверджується Київським міським головою.

6.3. Отримавши проект договору суб'єкт договору, при відсутності зауважень, підписує обидва примірники, скріплює їх печаткою і, зареєструвавши, повертає один примірник до організації-балансоутримувача.

6.4. Відповідь суб'єкту договору про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах, визначається відмовою від пропозиції організації-балансоутримувача і в той же час новою пропозицією, яку організація-балансоутримувач зобов'язана розглянути впродовж двадцяти днів і надіслати відповідь.

6.5. Розбіжності, що виникають при укладенні договору передачі об'єкту майна між організацією-балансоутримувачем і суб'єктом, якому об'єкт майна передано у користування, володіння, відання або управління, оформляється протоколом розбіжностей і вирішуються шляхом переговорів (при необхідності зі зверненням до постійної комісії з питань власності) або у судовому порядку.

6.6. Організація-балансоутримувач, отримавши від суб'єкта, якому об'єкт майна передано у користування, підписаний, скріплений печаткою і зареєстрований примірник договору передачі об'єкту майна впродовж двох днів надсилає засвідчену власною печаткою копію цього договору до структурного підрозділу виконавчого органу Київради, на який покладено ведення Реєстру користувачів майна територіальної громади міста Києва, а також повідомлення про укладення такого договору до постійної комісії з питань власності.

6.7. Структурним підрозділам виконавчого органу Київради після ухвалення рішення Київради про надання об'єкту майна у користування або управління забороняється укладати будь-які угоди чи протоколи намірів щодо об'єкту майна, який зазначено у рішенні Київради.

Про наявність будь-яких попередніх угод (протоколів, меморандумів, декларацій тощо) щодо використання об'єкту майна, організація-балансоутримувач об'єкта майна чи структурний підрозділ виконавчого органу Київради, які уклали такі угоди, повідомляють профільну постійну комісію Київради і постійну комісію Київради з питань власності негайно після укладення таких документів, а під час підготовки проекту рішення Київради надають копії таких документів.

6.8. У випадку оренди об'єкту майна декількома орендарями, орендодавець визначає серед них відповідального орендаря, на якого покладаються обов'язки забезпечення своєчасних розрахунків за надані комунальні послуги, а також належного утримання і експлуатації об'єкту оренди і прибудинкової території. Обов'язки відповідального орендаря визначаються Типовим положенням, яке затверджується Київрадою за поданням виконавчого органу Київради.

7. Умови користування або управління об'єктом майна

7.1. Право розпорядження, володіння і користування комунальним майном від імені територіальної громади міста Києва здійснює Київська міська Рада.

Київська міська Рада, в межах визначених законом, може передавати право володіння, користування чи управління об'єктом майна суб'єктам управління, господарювання чи іншої діяльності.

7.2. Суб'єкти, яким передано право користування або управління об'єктом майна, реалізують це право відповідно до цілей своєї діяльності, забезпечують ефективне використання і схоронність його.

7.3. Суб'єкти, яким передано право користування або управління об'єктом майна, реалізують свої права у повному обсязі, визначеному законодавством України, за винятком реалізації права надання об'єкту майна у користування іншим особам, відчуження і застави об'єкту майна чи своїх майнових прав на об'єкт майна.

7.4. Суб'єкти, яким об'єкт майна передано на праві повного господарського відання, реалізують свої права у повному обсязі, визначеному законодавством України, за винятком реалізації права надання об'єкту майна у користування іншим особам, відчуження і застави об'єкту майна чи своїх майнових прав на об'єкт майна.

7.5. Суб'єкти, яким об'єкт майна передано на праві повного господарського відання, реалізують право відчуження, застави і надання рухомого об'єкту майна (за виключенням транспортних засобів) у користування іншим особам виключно за погодженням з постійною комісією Київради з питань власності і за наявності дозволу структурного підрозділу виконавчого органу Київради, на який покладено функції управління майном чи функції управління суб'єктом діяльності.

7.6. Реалізація організаціями-балансоутримувачами права надання об'єктів нерухомого майні і транспортних засобів у користування іншим особам дозволяється у порядку, передбаченому у пункті 7.8 цього положення.

7.7. Суб'єкти господарювання чи іншої діяльності, яким майно передано у строкове користування, можуть надавати у суборенду частину об'єкту нерухомості після внесення до договору користування відповідних доповнень, погоджених із постійною комісією з питань власності.

7.8. Прийняття рішень щодо відчуження або застави комунального майна (зокрема і відчуження житла, за винятком житла, яке знаходиться у власності районних у місті Києві рад) та майнових прав на об'єкти майна, відповідно до пункту 30 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить до виключної компетенції сесії Київради.

Питання про відчуження або заставу комунального майна (незалежно від способу, умов і порядку відчуження, зокрема, і на умовах інвестування, пайової участі, участі у реконструкції тощо), а також питання про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна виносить на розгляд сесії Київради постійна комісія з питань власності за пропозицією виконавчого органу Київради (у порядку, передбаченому главою другою Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

7.9. У випадках, коли об'єкт нерухомості, що відчужується або надається у користування, пов'язаний із земельною ділянкою, на розгляд сесії виноситься погоджений із комісією з питань містобудування та землекористування проект рішення Київради, у якому одночасно вирішуються питання про відчуження або надання у користування земельної ділянки, з якою пов'язано об'єкт нерухомості.

7.10. Передача у користування або управління об'єкту майна чи прав на об'єкт майна до часток, паїв, статутних фондів суб'єктів господарювання чи іншої діяльності здійснюється у порядку, визначеному цим положенням.

7.11. Істотні умови надання об'єкту майна у користування (термін, платність, розміри плати, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення переданого майна і порядок його повернення, умови інвестування і порядок подальшого відчуження, інші суттєві умови) визначаються рішенням Київради.

Зміна умов користування об'єктом майна проводиться на підставах і у спосіб, визначених законодавством України.

7.12. Надання комунальних послуг, послуг з утримання прибудникової території і послуг з постачання енергоносіїв, які необхідні для нормального користування об'єктом майна, здійснюється відповідно до чинних в місті Києві правил, норм і нормативів.

Суб'єкт, якому об'єкт майна надано у користування, зобов'язаний у строк, визначений договором з орендодавцем, укласти договори про надання таких послуг з організаціями, які їх надають.

7.13. Суб'єкт, якому об'єкт майна надано у користування, зобов'язаний у строк, визначений договором з орендодавцем, укласти договір страхування комунального майна. Страхова організація (компанія, товариство тощо), з якою укладається договір страхування, визначається рішенням депутатської комісії Київради з питань страхування комунального майна.

8. Забезпечення гласності під час підготовки рішень Київради з питань надання об'єкту майна у користування або управління

8.1. У постійній комісії з питань власності ведеться облік заяв, поданих суб'єктами ініціативи передачі майна у користування.

8.2. Організації-балансоутримувачі, структурні підрозділи виконавчого органу Київради щомісяця подають до постійної комісії з питань власності перелік об'єктів майна, які доцільно передати у користування до суб'єктів, зазначених у цьому Положенні.

Постійна комісія з питань власності забезпечує доступ до цього переліку всім бажаючим.

8.3. Об'єкти майна передаються у користування тільки після внесення їх до зазначеного переліку.

8.4. Засідання постійної комісії з питань власності проводяться відкрито і, за необхідності, із запрошенням фахівців, спеціалістів, експертів, зацікавлених сторін. На засіданнях мають право бути присутніми представники зацікавленої сторони.

У засіданнях постійної комісії з питань власності з правом дорадчого голосу у обов'язковому порядку приймають участь представник юридичної служби Київради, представник підрозділу виконавчого органу Київради, якому доручено управління майном, що надається у користування (представник підрозділу управлінням майном, управління охорони здоров'я, управління транспортом, управління освіти тощо), представник організації, на балансі якої обліковується майно, що надається у користування або управління.

Про необхідність проведення закритого засідання комісія ухвалює окреме рішення.

9. Рішення постійних комісій

9.1. Рішення постійної комісії з питань власності і рішення профільних комісій грунтуються на засадах:

- рівноправності всіх форм власності і господарювання без надання пільг і привілеїв установам, організаціям, закладам, підприємствам, іншим суб'єктам правовідносин, за виключенням пільг і привілеїв, визначених законодавством України і рішеннями Київради, з наданням переваг суб'єктам господарювання, що діють у приватному, дрібному та середньому підприємстві;

- рівноправності інтересів територіальної громади міста Києва та інтересів держави;

- переваги інтересів територіальної громади міста Києва перед іншими інтересами;

- переваги інтересів окремого члена територіальної громади міста Києва перед інтересами установ і організацій.

9.2. Рішення постійної комісії приймаються відкритим голосуванням і вважаються ухваленими, якщо за це проголосувало більше половини від загального числа членів комісії. Про необхідність таємного голосування комісія ухвалює окреме рішення.

9.3. Голосування за відсутніх членів комісії не допускається.

10. Повноваження постійної комісії з питань власності

Постійній комісії з питань власності в межах компетенції, встановленої Законами України для органів місцевого самоврядування, належать такі повноваження:

10.1. Внесення на розгляд сесії Київської міської Ради проектів рішення Київради щодо:

- визначення користувачів майна (при необхідності на конкурсних засадах);

- визначення інвесторів, яким надаються об'єкти майна на умовах інвестування або для реконструкції;

- визначення основних умов передачі майна у користування (термін користування майном, доцільність надання конкретному користувачеві пільг з оплати за користування майном, умов інвестування, умов конкурсу тощо);

- визначення доцільності і умов дострокового розірвання угоди про користування майном у зв'язку із виконанням містом Києвом столичних функцій або у зв'язку із недотримання користувачем майна умов надання майна у користування або із нераціональним його використанням чи недбалим утриманням (ця норма не обмежує прав орендодавця щодо дострокового розірвання договорів оренди, визначених законодавством чи типовим договором);

- встановлення умов і розмірів компенсаційних виплат відповідних органів, організацій і громадян, що не входять до складу територіальної громади міста Києва, на покриття витрат, пов'язаних із використанням майна територіальної громади міста:

- порядку здійснення обліку і контролю за використанням нежитлового фонду комунальними і державними органами, підприємствами, установами та організаціями, які засновані на державній або комунальній формах власності, розташованими у місті Києві, а також пропозиції щодо участі (у порядку, визначеному Фондом державного майна України) у вирішенні питань оренди нежилих приміщень, що належать державним підприємствам, установам та організаціям;

- порядку визначення організацій, що проводять експертну оцінку майна, що передається у користування або управління.

10.2. Погодження рішеннями комісії:

- осіб і організацій, які проводять експертну оцінку майна, що відчужується або передається у користування чи управління;

- осіб і організацій, які уповноважені управляти корпоративними правами, що належать територіальній громаді міста Києва у частках, паях, статутних фондах тощо суб'єктів господарювання чи діяльності;

- порядку складання калькуляцій експлуатаційних видатків, що стягуються з орендаря на користь орендодавця.

Інші повноваження, визначені нормативно-правовими актами України і рішеннями Київради.

Заступник міського голови - секретар Київської міської Ради В. Яловий