Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 14.04.97 N 01-8/132
м.Київ

Арбітражним судам України

Про рішення, прийняті нарадою
з питань арбітражної практики

( Із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого
арбітражного суду
N 01-8/418 від 04.11.98 )

На нараді з питань арбітражної практики Вищого арбітражного суду України обговорені питання, що доводяться до відома арбітражних судів разом з прийнятими рішеннями.

1. Чи можна визнати боржника банкрутом у випадку, коли кредитор не подав арбітражному суду аудиторський висновок?

Відповідно до статті 5 Закону України "Про банкрутство" (2343-12) проведення аудиту обов'язкове у разі звернення боржника з заявою про визнання його банкрутом. Що ж до кредитора, то він повинен подати докази неспроможності боржника, якими є нереалізоване протягом місяця розпорядження про списання у безспірному порядку суми, що визнана боржником у його відповіді на претензію або зазначена у виконавчому документі, та повідомлення установи банку про відсутність коштів на рахунку боржника. Законодавство не зобов'язує кредитора подавати іншу інформацію про фінансове і майнове становище боржника та доводити її достовірність.

Призначення аудиту за рахунок кредитора можливе лише за наявності згоди на це як кредитора, так і боржника. У разі незгоди кредитора відшкодувати вартість аудиту його вимоги підлягають розгляду на загальних підставах, що не виключає визнання боржника банкрутом.

2. Чи повинен податковий орган вжити заходів доарбітражного врегулювання спору про звернення стягнення недоїмки за податками на майно за відсутності коштів на розрахунковому рахунку недоїмника?

Оскільки стаття 5 Арбітражного процесуального кодексу України (1798-12) не містить будь-яких винятків стосовно спорів про звернення стягнення недоїмки за податками на майно за відсутності коштів на розрахунковому рахунку недоїмника, такий спір може бути переданий на розгляд арбітражного суду лише за умови додержання податковим органом порядку доарбітражного врегулювання спору. Претензія податкового органу може містити вимогу до боржника щодо реалізації частини його майна з метою подальшого розрахунку за податками та іншими обов'язковими платежами до бюджетів.

3. Чи вправі податковий орган звертати стягнення на майно недоїмника за відсутності в останнього коштів у разі, якщо підприємство чи організація своєчасно подали до установи банку платіжні доручення на перерахування податків та неподаткових платежів, а також коли стягненню підлягають суми фінансових санкцій?

Відповідно до пункту 3 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків та неподаткових платежів" у разі, якщо підприємство чи організація своєчасно подали до установи банку платіжні доручення на перерахування належних платежів, розпорядження про безспірне стягнення сум недоїмки не видаються. Однак ця обставина не позбавляє податковий орган права подати до арбітражного суду заяву про звернення стягнення на майно недоїмника за відсутності у нього коштів. Таке право податковий орган має і в тому разі, коли стягненню підлягають суми фінансових санкцій.

4. Який порядок виконання рішення арбітражного суду, коли у боржника державної установи (організації) недостатньо коштів, необхідних для його відповідальності за своїми зобов'язаннями?

У разі відсутності або недостатності у державної установи (організації) коштів, необхідних для виконання нею своїх зобов'язань, слід у кожному конкретному випадку відповідно до вимог розділу V Закону України "Про власність" ( 697-12 ) та інших законодавчих актів, зокрема, Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.92 N 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", встановлювати державний орган, уповноважений управляти державним майном, та залучати його до участі у справі згідно зі статтею 24 Арбітражного процесуального Кодексу України ( 1798-12 ).

У разі, якщо відсутність чи недостатність таких коштів виявлено на стадії виконання рішення, стягувач не позбавлений права звернутися до державного органу, уповноваженого управляти державним майном, у загальному претензійно-позовному порядку. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/418 від 04.11.98 )

Заступник Голови Вищого арбітражного суду України А.Осетинський