Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
ПОСТАНОВА
від 29 березня 1989 р. N 92
Київ
( Постанову відмінено згідно на підставі Постанови КМ
N 784 від 18.11.94 )
Про ставки авторської винагороди за створення та
публічне виконання творів літератури і мистецтва
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 267 від 25.05.92 )
( В Інструкції й тексті постанови посилання на "Всесоюзне
агентство по авторських правах" і "Українське
республіканське агентство з авторських прав" замінено
відповідно до тексту посиланням на "Державне агентство
України з авторських і суміжних прав" згідно з
Постановою КМ N 267 від 25.05.92 )
З метою дальшого впорядкування виплат авторської винагороди за створення та публічне виконання творів літератури і мистецтва, на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 12 липня 1988 р. N 825 "Про впорядкування ставок авторської винагороди за видання, публічне виконання та інші види використання творів літератури і мистецтва" Рада Міністрів Української РСР постановляє:
1. Встановити ставки одноразової авторської винагороди за виконання замовлень на створення творів літератури і мистецтва для публічного виконання або за право першого публічного виконання неопублікованих творів згідно з додатком N 1.
2. Встановити норми авторської винагороди за публічне виконання творів літератури і мистецтва згідно з додатком N 2.
3. Затвердити Інструкцію по застосуванню цієї постанови (додається).
4. Ставки і норми авторської винагороди та порядок їх застосування, передбачені цією постановою, вводяться з 1 січня 1989 р. і застосовуються до платежів, право на одержання яких виникло після 31 грудня 1988 р., з пропорціональним збільшенням ставок, передбачених раніше укладеними договорами. При цьому перерахунки з авторами по раніше виплачених сумах винагород не провадяться.
5. Надати право Міністерству культури УРСР за погодженням із Спілкою письменників України, Спілкою композиторів України та Державним агентством України з авторських і суміжних правдавати роз'яснення щодо застосування цієї постанови.
6. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1989 р.:
постанову Ради Міністрів УРСР від 4 серпня 1967 р. N 511 "Про авторську винагороду за драматичні і музичні твори" (ЗП УРСР, 1967 р., N 8, ст. 87);
постанову Ради Міністрів УРСР від 17 листопада 1971 р. N 506 "Про часткову зміну Інструкції по застосуванню постанови Ради Міністрів УРСР від 4 серпня 1967 р. N 511 "Про авторську винагороду за драматичні і музичні твори" (ЗП УРСР, 1971 р., N 11, ст. 98);
постанову Ради Міністрів УРСР від 13 липня 1983 р. N 273 "Про дальше поліпшення умов оплати творчої праці радянських композиторів і упорядкування виплати авторської винагороди за прилюдне виконання музичних творів" (ЗП УРСР, 1983 р., N 7, ст. 38).
Голова Ради Міністрів УРСР В.МАСОЛ
Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР В.ПЄХОТА
Додаток N 1
до постанови Ради Міністрів УРСР
від 29 березня 1989 р. N 92
Ставки
одноразової авторської винагороди за виконання замовлень на
створення творів літератури і мистецтва для публічного виконання
або за право першого публічного виконання неопублікованих творів
------------------------------------------------------------------ |
Примітки:
1. Двочастинна музика до куплетів оплачується за ставкою за музику до пісні.
2. Переклад літературного твору для естради та цирку оплачується в розмірі від 25 до 50 процентів ставки за оригінальний твір.
____________
* Ставка встановлена постановою Ради Міністрів СРСР від 12 липня 1988 р. N 825.
Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР В.ПЄХОТА
Додаток N 2
до постанови Ради Міністрів УРСР
від 29 березня 1989 р. N 92
Норми
авторської винагороди за публічне виконання
творів літератури і мистецтва
------------------------------------------------------------------ |
Примітки:
1. Норми авторської винагороди за публічне виконання п'єс для дітей, передбачені пунктами 2 і 4 цього додатка, застосовуються до п'єс для дітей, виконуваних дитячими театрами, в тому числі ляльковими, й театрами юного глядача.
( Примітку 2 розділу V виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
( Примітку 3 розділу V виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР В.ПЄХОТА
Затверджено
постановою Ради Міністрів УРСР
від 29 березня 1989 р. N 92
Інструкція
по застосуванню постанови
Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92
"Про ставки авторської винагороди за створення
та публічне виконання творів літератури і мистецтва"
I. Порядок застосування ставок одноразової авторської
винагороди за виконання замовлень на створення творів
літератури і мистецтва для публічного виконання або за право
першого публічного виконання неопублікованих творів
1. Одноразова авторська винагорода за ставками, передбаченими додатком N 1 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, виплачується за договорами на створення драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, літературних творів, інсценізацій, творів для естради і цирку, музичних обробок, перекладів творів з однієї мови на іншу для публічного їх виконання, а також за договорами про перше публічне виконання (постановку) вказаних неопублікованих творів, укладеними в Українській РСР. здійснити виконання (постановку) неопублікованого твору, повинно одержати згоду автора твору (включаючи автора оригіналу, перекладу, інсценізації, музичної обробки тощо), укласти з ним письмовий договір і виплатити йому одноразову авторську винагороду за право першого публічного виконання.
Перше публічне виконання неопублікованого твору без укладення авторського договору є порушенням авторського права. Однак, якщо твір виконано, то відсутність договору або недотримання його письмової форми само по собі не може бути підставою для відмови авторові у виплаті винагороди.
2. Розмір одноразової авторської винагороди, що виплачується за договором, визначається за угодою сторін у межах встановлених ставок залежно від ідейно-художньої цінності твору, його обсягу і складності роботи.
Застосування ставок, передбачених додатком N 1 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, не залежить від підпорядкованості підприємства (установи, організації), що укладає договір з автором.
3. Автор має право укласти договір на створення твору для публічного виконання або договір про перше публічне виконання свого не опублікованого твору лише з одним підприємством (установою, організацією) та одержати за цей твір винагороду тільки один раз в одному підприємстві (установі, організації).
4. Наявність договору на створення твору для публічного виконання не перешкоджає авторові укласти видавничий договір не цей твір після того, як твір буде завершено і прийнято замовником, та одержати винагороду за видання за встановленими ставками.
Наявність видавничого договору на твір не перешкоджає авторові укласти договір про перше публічне виконання цього твору з виплатою одноразової винагороди, якщо твір завершено, але ще не видано. Однак при укладанні такого договору автор зобов'язаний письмово повідомити другу сторону про наявність у нього письмового договору з видавництвом і про дату здачі до видавництва закінченого рукопису. Якщо автор не зробив цього повідомлення і твір вийшов з друку до того, як його було поставлено на сцені, або до закінчення встановленого законом чи договором строку на його постановку, підприємство (установа, організація), що уклало з автором договір про перше публічне виконання твору, має право вимагати від автора повернення одержаних ним сум одноразової винагороди. зайнятими режисерсько-постановочною роботою або формуванням репертуару (директором, режисером, завідуючим музичною частиною, керівником ансамблю тощо), договори, що передбачають виплату одноразової авторської винагороди, можуть укладатися даним підприємством лише за спеціальним у кожному окремому випадку письмовим дозволом вищестоящої організації.
6. Не допускається виплата одноразової авторської винагороди за договором про переробку опублікованого твору стосовно до вимог даного театру. За таким договором театр може видати авторові лише аванс у рахунок майбутніх процентних відрахувань у межах винагороди за 5 вистав, обчисленої за середньорічним плановим збором театру за виставу. Якщо театр відмовився від постановки, цей аванс зберігається за автором.
Аванс у рахунок процентних відрахувань може бути виданий авторові у зазначеному вище порядку також за договором про постановку невиданого твору, за який вже виплачено одноразову винагороду, в тому разі, коли театр бажає закріпити за собою право першої постановки цього твору в даному місті.
7. У разі докорінної переробки автором свого опублікованого твору допускається повторна виплата авторові до 75 процентів одноразової авторської винагороди за висновком відповідно Спілки композиторів України, Спілки письменників України або їх місцевих організацій з обов'язковим затвердженням цього висновку Міністерством культури УРСР чи його місцевим органом.
8. У разі необхідності переробки опублікованого твору, написаного для естради і цирку на актуальні політичні теми, авторові може бути виплачена за договором одноразова винагорода у розмірі до 50 процентів ставки, встановленої для відповідного виду твору.
9. Підприємство (установа, організація), яке уклало з автором договір на створення твору для публічного виконання або договір про перше публічне виконання неопублікованого твору і виплатило авторові одноразову винагороду, має право передати прийнятий ним твір для широкого публічного виконання підвідомчим організаціям, виконувати його по радіо і телебаченню, а також надіслати його до Державного агентства України з авторських і суміжних прав для розмножування та розповсюдження без виплати авторові будь-якої додаткової винагороди. Право на винагороду за публічне виконання такого твору за встановленими нормами зберігається за автором.
Розмножування Державним агентством України з авторських і суміжних правневиданих творів на правах рукопису, зі згоди їх авторів, з метою забезпечення театрально-видовищних підприємств репертуарними новинками не розглядається як випуск цих творів у світ (опублікування).
Підприємство (установа, організація), яке першим здійснило постановку твору, розмноженого Державним агентством України з авторських і суміжних прав, зобов'язане виплатити одноразову винагороду авторові цього твору, якщо її раніше не було йому виплачено.
10. Спадкоємцям авторів одноразова авторська винагорода виплачується в установленому порядку через Державне агентство України з авторських і суміжних прав.
II. Порядок застосування норм авторської
винагороди за публічне виконання творів
11. Авторська винагорода за нормами, передбаченими додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, нараховується за публічне виконання драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, літературних творів, інсценізацій, перекладів творів з однієї мови на іншу, а також концертних, естрадних, циркових, танцювальних та інших програм на території Української РСР.
( Абзац другий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
12. Авторська винагорода за публічне виконання творів нараховується за повною нормою, передбаченою додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, як у разі, коли вся сума нарахованої винагороди підлягає виплаті авторам чи їх спадкоємцям, так і в разі, коли частина нарахованої суми виплаті авторам чи їх спадкоємцям не підлягає (наприклад, концертна, естрадна, циркова чи інша програма складається як з творів, що охороняються, так і з творів, що не охороняються авторським правом; виконаний твір створено співавторами як одне нерозривне ціле і права одного із співавторів не охороняються авторським правом у зв'язку із закінченням встановленого законом строку тощо).
Авторська винагорода за повною нормою нараховується також за всі концертні та інші збірні програми, які цілком або частково складаються з музичних творів, що не охороняються авторським правом, або музичних творів, оголошених надбанням держави.
Примітка. В галузі музичної творчості надбанням держави оголошені твори композиторів О. Бородіна, П. Чайковського, М. Балакірєва, Ц. Кюї, М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, С. Танєєва, А. Лядова, А. Аренського, О. Скрябіна, А. Рубінштейна, О. Сєрова і В. Калинникова.
13. Авторська винагорода нараховується за неповною (зменшеною) нормою, якщо у виконаному музично-драматичному творі:
а) музика не охороняється авторським правом або авторське право на неї викуплене державою. Норма авторської винагороди при цьому зменшується на частку винагороди композитора, встановлену за музику до відповідного музично-драматичного твору;
б) лібретто не охороняється авторським правом, або оголошене надбанням держави, або авторське право на нього викуплене державою. Норма авторської винагороди при цьому зменшується на частку винагороди, встановлену для лібреттиста відповідного музично-драматичного твору;
в) переклад лібретто не охороняється авторським правом, або оголошений надбанням держави, або авторське право на нього викуплене державою. Норма авторської винагороди при цьому зменшується на частку винагороди, встановлену для перекладача лібретто відповідного музично-драматичного твору;
г) хореографія не охороняється авторським правом, або оголошена надбанням держави, або авторське право на неї викуплене державою. Норма авторської винагороди при цьому зменшується на частку винагороди хореографа, встановлену за хореографію до відповідного музично-драматичного твору.
14. За виконання у драматичних і музично-драматичних виставах музичних творів, оголошених надбанням держави, нарахування авторської винагороди провадиться за нормами, встановленими за відповідні музичні твори, що охороняються авторським правом.
15. Нараховані суми авторської винагороди, що не підлягають виплаті авторам чи їх спадкоємцям, передаються Державним агентством України з авторських і суміжних прав:
а) у доход республіканського бюджету УРСР - за твори, що не охороняються авторським правом (крім музичних творів, виконуваних у концертах та інших збірних програмах), твори, оголошені надбанням держави (крім музичних), і за твори, авторське право на які викуплене державою;
б) до Музичного фонду України - за музичні твори, що не охороняються авторським правом, виконувані в концертах та інших збірних програмах, і за музичні твори, оголошені надбанням держави. ( Підпункт "б" пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 267 від 25.05.92 )
16. Авторська винагорода не нараховується за публічне виконання:
а) концертних та інших збірних програм, що складаються цілком з творів, що не охороняються авторським правом (крім музичних), творів, оголошених надбанням держави (крім музичних), а також творів, авторське право на які викуплене державою;
б) драматичних творів, що не охороняються авторським правом, або оголошених надбанням держави, а також драматичних творів, авторське право на які викуплене державою;
в) музично-драматичних творів, кожна складова частина яких (музика, лібретто, переклад лібретто, хореографія) підпадає під дію відповідно підпунктів "а", "б", "в" і "г" пункту 13 цієї Інструкції.
17. При нарахуванні авторської винагороди за публічне виконання до творів, що не охороняються авторським правом, слід відносити:
а) твори народної творчості, автори яких невідомі;
б) твори померлих авторів, якщо спадкоємців немає або вони втратили авторське право у зв'язку з закінченням установленого законом строку;
в) твори, що належать громадянам іноземних держав, за винятком випадків, коли ці твори вперше були опубліковані на території СРСР або охороняються відповідно до міжнародних договорів СРСР.
18. Багатоактними драматичними та музично-драматичними творами визнаються твори, що мають, як правило, не менш як три акти. Двоактний твір визнається багатоактним, якщо він займає всю виставу.
Твір, який не має визначеної кількості актів, може бути визнаний багатоактним за висновком Міністерства культури УРСР.
19. Твір визнається написаним у віршах, коли не менше половини виголошуваного зі сцени тексту викладено у віршованій формі (римованим, білим або вільним віршем).
20. Кількість актів у творі й обсяг віршованого тексту визначаються за примірником, який засвідчує, що твір дозволено для публічного виконання.
21. Якщо вистава включає декілька одноактних або одноактний і багатоактний твори, винагорода нараховується за кожний твір окремо за встановленою для нього нормою.
Якщо вистава включає одноактний і двоактний твори, винагорода за одноактний твір нараховується за встановленою для нього нормою, а за двоактний - виходячи з двох третин норми, встановленої для відповідного багатоактного твору.
Якщо одноактний твір виконується в концертній програмі, де займає цілий відділ, винагорода за цей твір нараховується за встановленою для нього нормою і, крім того, нараховується половина норми, встановленої за відповідну концертну програму.
Якщо в концерті виконується один акт багатоактного твору (опери, балету, оперети, п'єси тощо), який займає в програмі цілий відділ, авторська винагорода за цей відділ нараховується в розмірі, що дорівнює нормі винагороди за відповідний багатоактний твір, розділеній на кількість актів, і, крім того, нараховується половина норми, встановленої за відповідну концертну програму.
Якщо вистава включає багатоактний твір і концертну програму, винагорода за багатоактний твір нараховується за встановленою для нього нормою і, крім того, нараховується третина норми, встановленої за відповідну концертну програму.
Якщо вистава включає два багатоактні твори, винагорода за кожний твір нараховується виходячи з половини норми, встановленої для відповідного багатоактного твору.
22. До п'єс-інсценізацій належать також п'єси, написані за мотивами інших творів, у тому числі творів народної творчості.
П'єси для дітей, написані за мотивами народних казок, прирівнюються до оригінальних творів.
П'єси для дітей, написані за мотивами літературних казок, що не охороняються авторським правом, прирівнюються до оригінальних творів лише за висновком Міністерства культури УРСР.
П'єси, написані за мотивами власних творів, прирівнюються до оригінальних, якщо інсценізацію зроблено без співавторів.
23. Норми авторської винагороди, передбачені пунктами 5 і 6 додатка N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92 за інсценізації, застосовуються в усіх випадках, коли інсценізація написана і виконується однією із зазначених мов, незалежно від того, якою мовою написано інсценований твір.
Якщо при інсценуванні використовується переклад, що охороняється авторським правом, авторська винагорода перекладачеві за публічне виконання інсценізації нараховується в розмірі 1 процента від збору за багатоактний і 0,5 процента - за одноактний твір, незалежно від винагороди, нараховуваної авторові твору та авторові інсценізації.
24. Якщо твір створено автором двома або кількома мовами без застереження про те, який текст є оригінальним, а який перекладом, то він вважається оригінальним кожною з цих мов.
( Пункт 25 виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
26. За переклад п'єси-інсценізації, що охороняється авторським правом, авторська винагорода нараховується за нормами, встановленими для перекладів оригінальних п'єс. Сума винагороди, нарахована авторові перекладеного твору, розподіляється в такому разі між автором інсценованого твору й автором інсценізації у такому ж співвідношенні, в якому розподіляється між ними винагорода за інсценізацію при виконанні її в оригіналі. Якщо інсценований твір не охороняється авторським правом, то частка винагороди, яка належить його авторові, визначається так, нібито твір охороняється, і сума винагороди, що становить цю частку, передається Державним агентством України з авторських і суміжних прав у доход республіканського бюджету УРСР.
27. Норми авторської винагороди, передбачені пунктами 9 - 13 додатка N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92 за виконання музично-драматичних творів, застосовуються також у тих випадках, коли твір ставиться у концертному виконанні.
28. Якщо лібретто опери, балету, оперети, музичної комедії, мюзиклу написане на основі іншого літературного твору, що охороняється авторським правом, авторові цього твору виплачується винагорода в розмірі: за виконання опери чи балету - 1/4 частини, а оперети, музичної комедії, мюзиклу - 1/3 частини норми винагороди, встановленої для автора лібретто.
Якщо твір, на основі якого написане лібретто, не охороняється авторським правом, частка винагороди, яка належала б авторові цього твору, передається Державним агентством України з авторських і суміжних прав у доход республіканського бюджету УРСР.
29. Варіанти лібретто і нові підтекстовки оперет, музичних комедій, мюзиклів з музикою іноземних композиторів прирівнюються до перекладів (пункт 13 додатка N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92).
30. Авторська винагорода за музику до драматичних вистав нараховується за нормами, передбаченими пунктами 14 і 15 додатка N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, незалежно від кількості музичних номерів, а також від того, звучить музика у виконанні акторів чи в механічному або інших видах запису.
У разі розбіжності між кількістю актів у п'єсі та виставі авторська винагорода за музичний супровід нараховується за відповідною нормою за кількість актів, які супроводжуються музикою в п'єсі.
( Пункт 31 виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
( Пункт 32 виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
( Пункт 33 виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
34. Авторська винагорода за змішану концертну програму нараховується в розмірі 14 процентів від суми валового збору, якщо в концерті виконувався хоча б один оркестровий, хоровий чи вокально-симфонічний твір великої форми (симфонія, ораторія, кантата, симфонічна поема, увертюра, інструментальний чи хоровий концерт тощо), або камерний твір великої форми (тріо, квартет, квінтет, соната тощо), або багаточастинний твір для народних інструментів, які виконують соло. ( Пункт 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 267 від 25.05.92 )
( Абзац другий пункту 34 виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
35. Новорічні ялинкові вистави прирівнюються до естрадних концертів.
Якщо до програми новорічної ялинкової вистави включається драматичний чи музично-драматичний твір, авторська винагорода за такий твір нараховується за нормою, встановленою для відповідного драматичного чи музично-драматичного твору, і з додержанням порядку, передбаченого пунктом 21 цієї Інструкції.
Циркові новорічні ялинкові вистави, якщо вони спеціально написані для цирку, прирівнюються до пантоміми.
Якщо до вартості квитків на новорічні ялинкові вистави включається вартість подарунків, то при нарахуванні авторської винагороди від суми валового збору за продані квитки вартість подарунків виключається з цієї суми.
36. Авторська винагорода за циркову програму з розмірі 0,5 процента від суми валового збору нараховується, якщо виконання програми відбувається на арені цирку або якщо концерт складається тільки з циркових номерів; в усіх інших випадках циркових виступів у складі збірної програми авторська винагорода нараховується за нормою, встановленою для відповідного концерту.
37. Авторська винагорода за музику, що супроводжує виставу ляльок-маріонеток (без літературного тексту) і виступи артистів оригінальних жанрів (ілюзіоністів, психоекспериментаторів та ін.), нараховується в розмірі 0,5 процента від суми валового збору за всю виставу або за кожний відділ концерту, в якому звучить музика, що охороняється авторським правом.
38. Якщо на масовій арені виконується драматичний чи музично-драматичний твір, авторська винагорода за нього нараховується за нормою, встановленою для відповідного драматичного чи музично-драматичного твору.
Примітка. Масовими аренами вважаються стадіони, палаци спорту, іподроми, закриті й відкриті майданчики з числом місць понад 3000. Майданчики, що не мають визначеної кількості місць для глядачів (парки тощо), прирівнюються до масової арени, якщо на дану виставу чи програму фактично продано понад 3000 квитків.
III. Порядок нарахування і справляння
авторської винагороди за публічне виконання творів
39. Платниками авторської винагороди за публічне виконання творів є державні, кооперативні та інші громадські підприємства, установи й організації, що здійснюють їх виконання як силами професійних виконавців, так і силами художньої самодіяльності (театри, концертні й циркові об'єднання та колективи, концертно-естрадні бюро, філармонії, цирки, клуби, дискотеки і відеосалони, будинки та палаци культури, в тому числі колгоспні, самодіяльні театри, будинки офіцерів, військові частини, навчальні заклади, музеї, бібліотеки, профспілкові комітети, спортивні товариства, кафе, їдальні, ресторани, парки, сади, будинки відпочинку, санаторії, підприємства побутового обслуговування, пасажирського транспорту тощо); виконавці, які займаються підприємницькою діяльністю; розташовані на території України організації, які за договорами надають майданчики для проведення вистав і концертів колективам і виконавцям, які гастролюють в Україні; організації, що в комерційних цілях здійснюють звукозаписи, створюють відеофільми, а також організації, які здійснюють показ і прокат звуко- і відеозаписів. ( Пункт 39 в редакції Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
40. Авторська винагорода за публічне виконання творів нараховується у всіх випадках як при платному, так і при безплатному для глядачів вході, за винятком:
а) виконання, здійснюваного в музеях, лекторіях, бібліотеках, сільських клубах і будинках культури, червоних кутках та навчальних закладах (крім клубів навчальних закладів) без справляння плати з відвідувачів;
б) виконання, здійснюваного без справляння плати з відвідувачів і виплати будь-якої винагороди виконавцям або колективу виконавців.
41. Авторська винагорода за публічне виконання творів нараховується в розмірах, передбачених додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, у процентах:
а) від суми валового збору - у разі, якщо виручка, одержана від продажу квитків, надходить до каси платника;
б) від суми гарантованої оплати - у разі коли платник направляє своїх виконавців для виступів на майданчику іншої організації (замовника) і отримує від замовника гарантовану оплату за договором; сума гарантованої оплати за договором прирівнюється до суми валового збору; ( Підпункт "б" пункту 41 в редакції Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
в) від суми винагороди (заробітної плати), нарахованої виконавцям, - у разі, якщо платник не справляє з відвідувачів плати за вхід і не одержує гарантованої оплати за договором.
Примітка. При укладенні договору з замовником (власником чи орендарем майданчика) організація-платник, яка надає виконавців, крім безпосередньої вартості виступів і пов'язаних з ними витрат, зобов'язана включати до суми гарантованої оплати також суми авторської винагороди та відрахувань до Музичного фонду України або Літературного фонду України, які підлягають сплаті Державному агентству України з авторських і суміжних прав. ( Примітка до пункту 41 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 267 від 25.05.92)
42. Усі професіональні театри, самостійні виконавські колективи України, що не входять до системи концертних організацій, та стаціонарні цирки України сплачують авторську винагороду за публічне виконання вистав, концертів і видовищ силами своїх артистів як на стаціонарах, так і на майданчиках, які належать іншим організаціям, у централізованому порядку, за місцезнаходженням своїх баз, за винятком випадків, коли пересувні й лялькові театри, музичні колективи України чи концертні бригади виступають за договорами з місцевими філармоніями та концертно-естрадними бюро (у цьому разі платником авторської винагороди є філармонія або концертно-естрадне бюро, яке надало майданчик). ( Пункт 42 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 267 від 25.05.92 )
43. Філармонії та концертно-естрадні бюро України сплачують авторську винагороду в централізованому порядку, за своїм місцезнаходженням, за публічне виконання творів силами своїх артистів, а також пересувних театрів, концертних та циркових груп, бригад і ансамблів, які перебувають у віданні інших організацій, але виступають за договорами на майданчику даної філармонії або концертно-естрадного бюро. ( Абзац перший пункту 43 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 267 від 25.05.92 )
Якщо колектив чи бригада філармонії (концертно-естрадного бюро) виступає за договором з іншою філармонією (концертно-естрадним бюро), платником авторської винагороди є та концертна організація України, яка надала майданчик. ( Абзац другий пункту 43 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 267 від 25.05.92 )
44. Клуби, будинки та палаци культури, будинки офіцерів, парки, сади, ресторани, кафе тощо сплачують авторську винагороду за публічне виконання творів, що здійснюється на їх майданчиках силами своїх професіональних виконавських колективів, виконавських колективів військових частин і виконавців, які запрошуються за трудовими угодами.
Якщо в клубі, будинку чи палаці культури тощо публічне виконання творів здійснюється силами запрошених професіональних виконавських колективів (крім театрів, самостійних виконавських колективів, стаціонарних цирків, а також бригад філармоній і концертно-естрадних бюро) чи силами самодіяльних колективів, авторська винагорода сплачується клубом, будинком чи палацом культури тощо з суми валового збору від продажу квитків, що надійшла до його каси, а при безплатному для глядачів вході - організацією, якій належить виконавський колектив, з суми гарантованої оплати, одержаної нею за договором від власника майданчика.
45. За публічне виконання творів, здійснюване силами циркових колективів "дирекції пересувних цирків України" не за договорами з філармоніями чи концертно-естрадними бюро, авторська винагорода сплачується в централізованому порядку дирекцією організації, до якої входить колектив, за її місцезнаходженням.
Пересувні цирки сплачують авторську винагороду самостійно за місцем виступу, за винятком виступу за договором з філармонією або концертно-естрадним бюро (в останньому випадку платником авторської винагороди є філармонія або концертно-естрадне бюро, яке надало майданчик). ( Пункт 45 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 267 від 25.05.92 )
46. Авторська винагорода за публічне виконання творів на масових аренах сплачується організацією, до каси якої надходить сума валового збору від продажу квитків.
47. Всі платники авторської винагороди повинні вести точний облік творів, що виконувалися, і подавати уповноваженим Державного агентства України з авторських і суміжних прав на першу їх вимогу відомості про назви творів, що фактично виконувались, прізвища та ініціали їх авторів (у тому числі авторів музики, тексту, перекладу, обробки тощо), а також про суми валового збору (при платному вході), суми гарантованої оплати або суми винагороди (заробітної плати), нарахованої виконавцям (при безплатному вході).
Платники, які в комерційних цілях використовують твори у звуко- та відеозаписах, а також здійснюють показ і прокат таких записів, зобов'язані вести облік доходу, одержуваного від реалізації звуко- та відеозаписів, показу і прокату таких записів. ( Пункт 47 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 267 від 25.05.92 )
Суму нарахованого гонорару за використання творів у звуко- та відеозапису, за показ і прокат таких записів, якщо автори не встановлені або якщо використані твори, які не охороняються, Державне агентство України з авторських і суміжних прав після утримання 15 процентів комісійних відрахувань перераховує до бюджету України. ( Пункт 47 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 267 від 25.05.92 )
Відомості подаються за формою, встановленою Державним агентством України з авторських і суміжних прав, шляхом заповнення платником бланків розрахункових листів і рапортичок (програм виконання), що надсилаються адміністрації платника уповноваженими агентства.
За своєчасність подання відомостей, їх правильність і повноту несуть особисту відповідальність керівник організації-платника, а також керівника та адміністратора роз'їзних виконавських колективів.
48. Уповноважений Державного агентства України з авторських і суміжних прав перевіряє складений бухгалтерією платника розрахунок сум авторської винагороди, що підлягають виплаті, після чого остаточно оформлені розрахункові листи в трьох примірниках підписуються керівником організації-платника та уповноваженим агентства і скріплюються печаткою платника.
Один примірник розрахункового листа залишається в бухгалтерії платника, два примірники видаються уповноваженому Державного агентства України з авторських і суміжних прав. У тих випадках, коли відомості про твори, що виконувалися, та їх авторів подаються в рапортичці (програмі виконання), вона підписується особою, відповідальною за виконувану програму, скріплюється печаткою платника і видається уповноваженому агентства не пізніше, ніж розрахункові листи.
49. Платник зобов'язаний у десятиденний строк з часу підписання ним розрахункового листа перерахувати зазначені в ньому суми авторської винагороди на поточний рахунок Державного агентства України з авторських і суміжних прав.
50. Працівникам Державного агентства України з авторських і суміжних прав надається право перегляду всіх документів платника, пов'язаних з розрахунками по авторській винагороді за публічне виконання творів і відрахуваннями до Музичного Фонду СРСР та Літературного фонду СРСР.
51. Працівникам Державного агентства України з авторських і суміжних прав надається право вільного і безплатного входу до залу для глядачів і на майданчики під час генеральних репетицій та публічного виконання творів.
IV. Порядок виплати авторам авторської
винагороди за публічне виконання творів
52. Авторська винагорода за публічне виконання творів виплачується авторам та їх спадкоємцям через Державне агентство України з авторських і суміжних прав, яке виступає при цьому їх законним представником.
( Пункт 53 виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
54. Розподіл між авторами винагороди за концертні, циркові інші програми, що складаються з кількох творів різних авторів, здійснюється у встановленому порядку Державним агентством України з авторських і суміжних прав.
55. Якщо драматичний або музичний твір (крім творів народної творчості), що не охороняється авторським правом, або твір, оголошений надбанням держави, або твір, авторське право на який викуплене державою, ким-небудь перероблено, доповнено або змінено, авторська винагорода за виконання такого твору виплачується Державним агентством України з авторських і суміжних прав лише при наявності спеціального дозволу Міністерства культури УРСР на переробку твору та в розмірі, що визначається цим Міністерством.
( Пункт 56 виключено на підставі Постанови КМ N 267 від 25.05.92 )
57. За публічне виконання творів, створених у співавторстві, авторська винагорода розподіляється між співавторами за їх угодою.
При відсутності такої угоди винагорода розподіляється між співавторами за виконання творів, що складаються із самостійних частин (наприклад, лібретто і музика опери тощо), у порядку, передбаченому додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, а за виконання творів, що становлять одне нерозривне ціле (наприклад, лібретто чи музика опери тощо), - порівну, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР.
58. Між автором інсценованого твору й автором інсценізації угода про інший розподіл часток винагороди, ніж це передбачено додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, але в межах норми, встановленої за інсценізацію в цілому, можлива лише в бік збільшення частки винагороди автора інсценізації у тих випадках, коли при створенні драматичного твору він значно відійшов від інсценованого твору.
59. Між автором твору, що перекладається, і автором перекладу можлива угода про інший розподіл авторської винагороди, ніж це передбачено додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, але в межах норми, встановленої за весь переклад.
60. Винагорода, що підлягає передачі відповідно до цієї Інструкції (пункти 15, 26 і 28) у доход республіканського бюджету УРСР, перераховується Державним агентством України з авторських і суміжних прав один раз на квартал, не пізніше 10 числа місяця, наступного після закінчення кварталу.