Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 травня 2001 р. N 494
Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1236 від 27 грудня 2010 р.)
Про затвердження Порядку надання
податкових роз'яснень
Відповідно до підпункту 4.4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок надання податкових роз'яснень (додається).
2. Міністерству фінансів передбачати починаючи з 2002 року під час формування показників проекту Державного бюджету України на відповідний рік видатки контролюючим органам на оприлюднення роз'яснень щодо застосування норм податкового законодавства та форм податкового обліку чи обов'язкової податкової звітності.
Перший віце-прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 травня 2001 р. N 494
Порядок
надання податкових роз'яснень
1. Податкові роз'яснення (далі - роз'яснення) - це оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства з питань оподаткування уповноваженими на це контролюючими органами з метою обгрунтування їх рішень у разі проведення апеляційних процедур. Роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.
Якщо законом з питань оподаткування обов'язки з роз'яснення окремих його положень покладено на інші державні органи, такі роз'яснення надаються згідно з цим Порядком.
2. Роз'яснення надається у разі, коли:
1) нормою закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або нормами різних законів чи різних нормативно-правових актів припускається неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого може бути прийняте рішення як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу;
2) запроваджується новий вид податку, збору (обов'язкового платежу) або вносяться зміни до правил оподаткування.
3. Роз'яснення є чинними протягом терміну дії відповідної норми законодавства з питань оподаткування.
4. Роз'яснення на запит платників податків повинне надаватися у терміни, встановлені законом для надання відповіді на звернення громадян до органів державної влади.
5. Роз'яснення відповідного рішення повинні бути оприлюднені в десятиденний термін з моменту їх прийняття і набирають чинності з дня оприлюднення у засобах масової інформації.
6. Контролюючі та інші державні органи зобов'язані безоплатно оприлюднити форми податкового обліку чи обов'язкової податкової звітності, якщо внаслідок запровадження нового виду податку, збору (обов'язкового платежу) або внесення змін до правил оподаткування змінюються форми податкового обліку чи обов'язкової податкової звітності.
7. Роз'яснення повинне відповідати таким вимогам:
1) надаватися згідно з цим Порядком виходячи з положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), принципів оподаткування, визначених у Законі України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), та економічного змісту того чи іншого виду податку, збору (обов'язкового платежу);
2) містити у назві посилання на конкретну статтю або пункт акта законодавства, щодо якого воно надається;
3) оформлятися відповідним наказом центрального податкового, контролюючого або іншого державного органу в установленому порядку.
8. У разі внесення змін до тексту роз'яснення оприлюднюються лише зміни, а не обов'язково нова редакція цього роз'яснення.
9. Платник податків має право безоплатно отримати відповідь на свій запит у будь-якому органі державної податкової служби або контролюючому органі, яка повинна грунтуватися на роз'ясненнях, наданих центральним податковим органом.
10. У разі коли суд (арбітражний суд) визнав роз'яснення недійсним, контролюючі та інші державні органи зобов'язані у триденний термін з дня прийняття такого судового рішення надати його копію центральному податковому органу та скасувати відповідне роз'яснення.
Таке судове рішення повинне бути оприлюднене протягом 30 календарних днів з моменту його прийняття за рахунок сторони, що програла спір (була визнана винною).