Про першочергові заходи щодо забезпечення життєдіяльності виправно-трудових установ і лікувально-трудових профілакторіїв в умовах переходу до ринкових відносин

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ПОСТАНОВА
від 5 лютого 1991 р. N 22
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1109 від 25.08.2004)

Про першочергові заходи щодо забезпечення
життєдіяльності виправно-трудових установ і
лікувально-трудових профілакторіїв в умовах
переходу до ринкових відносин

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 653 (від 22.04.99 )

У зв'язку з різким зменшенням власних джерел фінансування витрат на утримання виправно-трудових установ і лікувально-трудових профілакторіїв Рада Міністрів Української РСР постановляє:

1. Встановити, що виправно-трудові установи і лікувально-трудові профілакторії утримуються за рахунок доходів від трудового використання спецконтингенту, прибуткового податку з заробітної плати спецконтингенту, а також бюджетних асигнувань. Дозволити Міністерству внутрішніх справ УРСР у разі необхідності перерозподіляти між цими установами та профілакторіями суми перевищення вказаних доходів над видатками на їх утримання.

Надати Міністерству фінансів УРСР і Міністерству внутрішніх справ УРСР право вносити до джерел фінансування зазначених установ, профілакторіїв уточнення, викликані зміною цін, чисельності спецконтингенту, а також наявністю в умовах переходу до ринкової економіки необхідних обсягів виробництва для забезпечення його роботою.

( Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 653 від 22.04.99 ) 2. Встановити з 1 січня 1991 р. як доходи виправно-трудових установ нарахування на заробітну плату засуджених та осіб, які утримуються в лікувально-трудових профілакторіях і використовуються на роботах у будівництві, в розмірі 34 процентів, а на роботах у промисловості та інших галузях - 39 процентів. Збільшити з 1 січня 1992 р. вказані нарахування відповідно до 45 і 50 процентів.

3. Звільнити підприємства виправно-трудових установ і лікувально-трудових профілакторіїв від сплати податку на приріст коштів, що спрямовуються на споживання.

4. Встановити, що оподаткований прибуток підприємств виправно-трудових установ зменшується на 60 процентів від балансового прибутку з метою залучення додаткових коштів на соціально-побутові та виробничі потреби цих установ.

( Пункт 5 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 653 від 22.04.99 ) 5. Дозволити Міністерству внутрішніх справ УРСР утворювати за рахунок залучення до 10 процентів коштів, що залишаються в розпорядженні підприємств виправно-трудових установ і лікувально-трудових профілакторіїв фонд для подання фінансової допомоги окремим установам цієї системи.

6. Вважати за необхідне забезпечувати починаючи з 1991 року потреби Міністерства внутрішніх справ УРСР в матеріально-технічних ресурсах у першочерговому порядку.

7. Міністерству внутрішніх справ УРСР разом з облвиконкомами розробити в 1991 році республіканську програму по приведенню умов утримання засуджених у виправно-трудових установах і лікувально-трудових профілакторіях у відповідність з міжнародними стандартами, погодивши її з Державним комітетом УРСР по економіці, Держпостачем УРСР і Міністерством фінансів УРСР.

8. Міністерству внутрішніх справ УРСР, Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, Київському міськвиконкому подати в другому півріччі 1991 р. до Ради Міністрів УРСР пропозиції про перетворення Київського філіалу Всесоюзного інституту підвищення кваліфікації керівних працівників виправно-трудових установ Міністерства внутрішніх справ СРСР в Український юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ УРСР.

9. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 18 січня 1963 р. N 39-11.

Голова Ради Міністрів УРСР В.ФОКІН

Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР В.ПЄХОТА

Парус Iнтернет-Консультант