Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 18 вересня 1993 р. N 781
м.Київ

( Постанову відмінено згідно Постанови КМ
N 385 від 30.03.
98 )

Про затвердження Положення про Міністерство
сільського господарства і продовольства України

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про Міністерство сільського господарства і продовольства України, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України:

від 9 грудня 1991 р. N 351 "Про затвердження Положення про державний комітет України по соціальному розвитку села";

від 19 травня 1992 р. N 252 "Питання Міністерства сільського господарства і продовольства України" (ЗП України, 1992 р., N 5, ст. 130);

від 4 червня 1992 р. N 306 "Питання Державного комітету України по хлібопродуктах" (ЗП України, 1992 р., N 6, ст. 144).

Прем'єр-міністр України Л. КУЧМА

Міністр Кабінету Міністрів України
В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 вересня 1993 р. N 781

Положення
про Міністерство сільського господарства
і продовольства України

1. Міністерство сільського господарства і продовольства України (Мінсільгосппрод) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України.

Міністерство проводить державну політику в сільському господарстві, м'ясній, молочній, плодоовочевій, виноробній, елеваторній, борошномельно-круп'яній, комбікормовій, хлібопекарській та макаронній промисловості, розробляє та приводить у дію механізм її реалізації, сприяє поширенню досягнень науково-технічного прогресу та структурній перебудові в цих сферах економіки, бере участь у формуванні заходів щодо забезпечення економічної самостійності України і разом з обласними державними адміністраціями несе відповідальність за стан виробництва і заготівель сільськогосподарської продукції, її якісну переробку, розширення асортименту продуктів харчування та забезпечення ними населення, а також за здійснення ефективних заходів щодо соціального розвитку села.

Мінсільгосппроду підпорядковуються управління сільського господарства і продовольства, інспекції заготівель та якості сільськогосподарської продукції обласних і Севастопольської міської державних адміністрацій, інспекції державного технічного нагляду за станом сільськогосподарських машин обласних державних адміністрацій, управління сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій.

2. Мінсільгосппрод у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями Мінсільгосппроду є:

розроблення основних напрямів аграрної реформи і продовольчої політики, підготовка пропозицій з питань розвитку сільського господарства, м'ясної, молочної, плодоовочевої, виноробної, елеваторної, борошномельно-круп'яної, комбікормової, хлібопекарської та макаронної промисловості в умовах функціонування багатоукладної економіки;

забезпечення складання балансів, заготівлі та формування державних ресурсів зерна, олійних і технічних культур, м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, яєць і яйцепродуктів, картоплі, плодоовочевої та іншої продукції;

організація виробництва і закупівлі в державні ресурси насіння зернових та олійних культур, гібридного насіння кукурудзи, насіння трав, сіна і трав'яного борошна, їх зберігання та використання; виробництво й поставка борошна, крупи, хлібобулочних, макаронних і кондитерських виробів, комбікормів, білково-вітамінних добавок і преміксів, забезпечення потреб держави у продовольстві та сільськогосподарській сировині, організація поставок сировини, організація поставок продовольчої продукції за міжурядовими угодами, областям, яким надаються дотації, та спецспоживачам;

здійснення заходів щодо економічного стимулювання товаровиробників, забезпечення еквівалентного обміну між сільським господарством, промисловістю та іншими галузями, створення рівних умов для розвитку різних форм власності й господарювання;

сприяння міжнародному співробітництву та зовнішньоекономічній діяльності підприємств і організацій аграрного сектора;

організація роботи державних служб з питань насінництва і розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, ветеринарної медицини, племінної справи, заготівлі та якості продукції, стандартизації, карантинного режиму, охорони праці, техніки безпеки, нагляду за технічним станом машин і обладнання тощо;

координація розвитку аграрної освіти та кадрового забезпечення агропромислового комплексу;

розроблення державних програм соціального розвитку села, формування демографічної політики, здійснення заходів щодо соціального захисту сільського населення.

4. Мінсільгосппрод відповідно до покладених на нього завдань:

1) проводить разом з Українською академією аграрних наук науково-технічну політику в агропромисловому комплексі, розробляє та обгрунтовує проекти державних програм розвитку сільського господарства, м'ясної, молочної, плодоовочевої, виноробної, елеваторної, борошномельно-круп'яної, комбікормової, хлібопекарської та макаронної промисловості, сприяє освоєнню досягнень вітчизняної та зарубіжної науки, техніки, прогресивних технологій, за допомогою економічних важелів забезпечує державне регулювання в указаних сферах економіки;

2) організує виробництво та закупівлі сільськогосподарської продукції, забезпечує потреби держави у продовольстві й сировині, формує державні ресурси зерна, олійних і технічних культур, м'яса та м'ясопродуктів, молока й молокопродуктів, яєць і яйцепродуктів, картоплі, плодоовочевої та іншої продукції;

3) координує роботу, пов'язану з розробленням прогнозів та аналізів економічного і соціального розвитку агропромислового комплексу;

4) здійснює організацію поставок продовольчої продукції за міжурядовими угодами, областям, яким надаються дотації, спецспоживачам та населенню, що проживає на території, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

5) визначає потребу в зерні, створює насінні фонди, забезпечує закладання хлібопродуктів у державний резерв і для інших державних потреб;

6) формує та розміщує в установленому порядку державне замовлення, координує діяльність підприємств і організацій, спрямовану на його виконання;

7) розробляє порядок укладання договорів контрактації на закупівлю сільськогосподарської продукції та сировини;

8) забезпечує централізоване використання державних хлібних ресурсів, їх розміщення та зберігання на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах, виконання завдань щодо створення державного хлібного резерву; здійснює оперативне маневрування державними ресурсами зерна;

9) організує виробництво з сировини державних ресурсів борошна, крупи, хліба, хлібобулочних, макаронних і кондитерських виробів, комбікормів, білково-вітамінних добавок, преміксів, сприяє збільшенню їх виробництва з додатково закупленої сировини;

10) здійснює державний контроль за якістю, зокрема хімічним і радіоактивним забрудненням, сільськогосподарської продукції та сировини, що надходять до державних ресурсів, у тому числі при експортно-імпортних операціях, з видачею в установленому порядку відповідних документів;

11) спрямовує діяльність сільськогосподарських товаровиробників, переробних та сервісних підприємств і організацій на розв'язання завдань, пов'язаних із забезпеченням потреб населення та суспільного виробництва в продовольстві й сировині, надає їм державну підтримку;

12) готує пропозиції про роздержавлення і приватизацію майна, здійснення антимонопольних заходів, розвиток підприємництва, конкуренції, інтеграційних процесів, формування ринкової інфраструктури та економічних взаємовідносин у виробничій та соціальній сферах, розробляє короткострокові й довгострокові прогнози динаміки форм власності;

13) бере участь у розробленні галузевих і регіональних балансів в агропромисловому комплексі, надає сільськогосподарським товаровиробникам виконавцям державного замовлення допомогу в забезпеченні матеріально-технічними та іншими ресурсами;

14) розробляє концептуальні напрями розвитку землеробства, забезпечує сільськогосподарських товаровиробників сортовим насінням, проводить державні випробування сортів і гібридів сільськогосподарських культур, здійснює державний контроль за якістю насіння, організує розвиток насінництва і розсадництва;

15) організує роботу щодо визначення якості продукції рослинництва та моніторингу грунтів;

16) веде баланс потреби і надходження засобів захисту рослин в Україні, координує їх закупівлю іншими державними та комерційними структурами;

17) здійснює контроль за дотриманням регламентів транспортування, зберігання та використання товаровиробниками засобів хімізації у виробничих умовах;

18) бере участь у відновленні екологічно забруднених земель, організує роботу щодо охорони навколишнього природного середовища на підприємствах, в установах і організаціях, що входять до сфери управління Міністерства;

19) організує ведення виробництва на землях, забруднених хімічними, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, з метою одержання чистої продукції та зменшення дозового навантаження на працюючих;

20) разом з Держводгоспом визначає основні напрями розвитку меліорації земель, ліміти державних централізованих капітальних вкладень і показники введення в експлуатацію меліорованих земель в розрізі областей; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом меліоративні системи. Забезпечує високоефективне використання меліорованих земель, облік урожайності та виходу продукції з цих земель у державних сільськогосподарських підприємствах;

21) проводить науково-технічну політику в галузі племінної справи, апробацію селекційних досягнень, забезпечує державний контроль за якістю племінних ресурсів;

22) визначає порядок видачі суб'єктам племінного тваринництва незалежно від форм власності дозволів на діяльність з питань племінної справи;

23) забезпечує надання через мережу державної ветеринарної медицини ветеринарних послуг власникам тварин, здійснення державного ветеринарного контролю;

24) визначає напрями розвитку механізації технологічних процесів і технічного сервісу; разом з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування реалізує програми механізації, автоматизації та електрифікації виробництва, технічного сервісу, забезпечує державний нагляд за технічним станом, якістю ремонту, додержанням правил експлуатації сільськогосподарської техніки й обладнання;

25) сприяє підприємствам і організаціям у встановленні й стабілізації господарських зв'язків;

26) координує використання міжнародної технічної допомоги на пріоритетних напрямах агропромислового комплексу;

27) здійснює поточне фінансування видатків з державного бюджету. Створює централізовані фонди і резерви відповідно до чинного законодавства;

28) здійснює розміщення державних інвестицій між головними виконавцями соціальних і виробничих програм, затверджує титульні списки на проектування та капітальне будівництво, видає завдання та проектування, проводить експертизу проектно-кошторисної документації;

29) укладає з відповідними профспілковими органами галузеві тарифні угоди, забезпечує державну політику щодо організації заробітної плати, подає допомогу товаровиробникам з питань організації, нормування та оплати праці;

30) розробляє економічні та організаційні заходи, спрямовані на підвищення експортного потенціалу підприємств, реалізацію їх продукції за кордоном;

31) забезпечує державну підтримку та сприяє розвитку підсобних промислових виробництв і селянських (фермерських) господарств;

32) подає до Кабінету Міністрів України пропозиції про дотримання цінового паритету на сільськогосподарську продукцію і продукцію (роботи, послуги) інших галузей економіки, а також пропозиції з питань податкової політики, фінансування і кредитування державних програм;

33) організує роботу із стандартизації, контролює дотримання стандартів якості продукції та патентно-ліцензійних вимог, здійснює сертифікацію продукції (робіт, послуг), проводить експертну оцінку програм і проектів;

34) видає суб'єктам підприємницької діяльності спеціальні дозволи (ліцензії) на виготовлення вина і коньячних виробів;

35) забезпечує здійснення контролю за виробництвом спирту етилового із харчової сировини та алкогольних напоїв, виготовлених з використанням спирту, за їх якістю;

36) забезпечує ведення бухгалтерського обліку і звітності та здійснює контроль за їх станом і достовірністю на підприємствах, в установах і організаціях, що входять до сфери управління Міністерства;

37) узагальнює практику застосування законодавства, розробляє і здійснює заходи щодо організації правової роботи і юридичного обслуговування товаровиробників;

38) координує діяльність підприємств, установ, організацій і навчальних закладів, що входять до сфери управління Міністерства, пов'язану з підготовкою та перепідготовкою спеціалістів і робітничих кадрів, забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості;

39) забезпечує реалізацію підприємствами, установами й організаціями, що входять до сфери управління Міністерства, державної політики з питань охорони праці, дотримання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів;

40) разом з відповідними міністерствами і відомствами, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого й регіонального самоврядування розробляє та реалізує програми і заходи, спрямовані на розвиток матеріально-технічної бази, соціально-культурної та комунально-побутової сфери й індивідуального житлового будівництва в сільській місцевості, поліпшення умов проживання і соціального захисту сільського населення, демографічної ситуації на селі;

41) сприяє створенню системи інформаційного забезпечення підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу;

42) здійснює управління майном підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління Міністерством:

приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджує їхні статути (положення), контролює їх дотримання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);

укладає і розриває в установленому порядку контракти з керівниками підприємств, установ і організацій;

здійснює контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємствами, установами й організаціями державного майна;

дає згоду Фондові державного майна на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що перебуває у загальнодержавній власності;

готує разом з відповідними місцевими Радами народних депутатів висновки та пропозиції для Кабінету Міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержавною, республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю;

здійснює інші функції управління майном, передбачені чинним законодавством.

5. Мінсільгосппрод при виконанні покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого й регіонального самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

6. Мінсільгосппрод має право:

1) рекомендувати для впровадження прогресивні технології виробництва сільськогосподарської продукції;

2) давати вказівки на централізоване переміщення і використання державних хлібних ресурсів та висновки з питань якості зерна і продуктів його переробки;

3) виступати замовником на розробку нової техніки, обладнання і засобів технічного сервісу для галузей агропромислового комплексу;

4) затверджувати нормативно-технічну документацію та галузеві стандарти на продукцію, що виробляється на підприємствах сільського господарства, м'ясної, молочної, плодоовочевої, виноробної, елеваторної, борошномельно-круп'яної, комбікормової, хлібопекарської та макаронної промисловості, підсобних виробництв і промислів, ремонтних, сервісних та машинобудівних підприємствах агропромислового комплексу;

5) створювати на добровільних засадах цільові фонди;

6) здійснювати методичне керівництво та координувати діяльність відповідних служб міністерств і відомств з питань соціального розвитку села;

7) визначати в установленому порядку квоти прийому сільської молоді до вищих навчальних закладів, випускники яких працюють у сільській місцевості;

8) одержувати в установленому порядку від органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій документи і матеріали, інформацію, необхідні для виконання покладених на Міністерство завдань;

9) одержувати безоплатно від Мінстату необхідні статистичні матеріали.

7. Мінсільгосппрод у межах своєї компетенції видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.

Міністерство в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого й регіонального самоврядування та громадськими організаціями спільні акти.

Рішення Мінсільгосппроду з питань насінництва і розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, ветеринарної медицини, племінної справи, заготівлі та якості продукції, карантинного режиму, стандартизації, нагляду за технічним станом машин і обладнання тощо, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого й регіонального самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами.

8. Мінсільгосппрод очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції України.

Міністр має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками Міністра провадиться Міністром.

Міністр сільського господарства і продовольства несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів Міністерства.

9. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінсільгосппроду, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія в складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників Міністерства.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів державної виконавчої влади та представники відповідних громадських організацій.

Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Міністерства.

10. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій з основних напрямів розвитку науки і техніки, визначення науково обгрунтованої єдиної технічної політики розвитку сільського господарства, елеваторної, борошномельно-круп'яної, комбікормової, хлібопекарської, макаронної, м'ясної, молочної, плодоовочевої та виноробної промисловості в Мінсільгосппроді створюється науково-технічна рада з учених і висококваліфікованих фахівців.

Склад науково-технічної ради і положення про неї затверджується Міністром.

11. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Мінсільгосппроду затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Структура центрального апарату Міністерства затверджується Віце-прем'єр-міністром України.

Штатний розпис центрального апарату Міністерства і положення про його структурні підрозділи затверджуються Міністром сільського господарства і продовольства.

12. Мінсільгосппрод є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.