Открытое тестирование
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента
N 1118/2005 від 19.07.2005 )
Про Положення про порядок здійснення
помилування
( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 994/2001 від 20.10.2001 )
1. Затвердити Положення про порядок здійснення помилування (додається).
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 31 грудня 1991 року N 22 "Про порядок здійснення помилування осіб, засуджених судами України".
Президент України Л.Кучма
м. Київ, 12 квітня 2000 року
N 588/2000
Затверджено
Указом Президента України
від 12 квітня 2000 року N 588/2000
Положення
про порядок здійснення помилування
1. Відповідно до пункту 27 статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) помилування здійснює Президент України.
2. Помилування засуджених здійснюється у вигляді:
заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк;
повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання;
заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням;
( Абзац п'ятий пункту 2 виключено на підставі Указу Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )
3. Право на клопотання про помилування має особа, яка:
а) засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;
б) засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування;
в) засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування;
г) відбула покарання в Україні.
З клопотаннями про помилування можуть звертатися також захисник, батьки, дружина (чоловік), діти, законний представник, громадські організації тощо.
4. Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили.
У разі засудження особи до довічного позбавлення волі клопотання про помилування її може бути подано після відбуття нею не менш як двадцять років призначеного покарання. ( Абзац другий пункту 4 в редакції Указу Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )
5. Підготовку матеріалів для розгляду клопотань про помилування та з'ясування ставлення засудженого до помилування здійснює Управління з питань помилування Адміністрації Президента України (далі - Управління з питань помилування).
6. Управління з питань помилування має право витребувати від суду, прокуратури, органів юстиції, внутрішніх справ, установ, у яких відбувають покарання засуджені, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування матеріали, необхідні для розгляду клопотань про помилування, їхню думку про доцільність застосування помилування, а також доручати їм проведення перевірок окремих питань.
У виняткових випадках, коли засуджений не перебуває під вартою, виконання вироку щодо нього може бути відстрочено до розгляду клопотання про помилування.
7. Клопотання про помилування, що подає засуджений через установу виконання покарань або інший орган, який відає виконанням вироку, надсилається до Адміністрації Президента України разом з копіями вироку, ухвали і постанови судів, докладною характеристикою про роботу і поведінку засудженого із зазначенням думки керівника цієї установи або органу і, як правило, думки спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті клопотання та іншими документами і даними, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.
8. Підготовлені Управлінням з питань помилування матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія).
9. Комісію утворює Президент України у складі голови, двох заступників голови і членів Комісії.
Обов'язки секретаря Комісії виконує один із членів Комісії.
У засіданнях Комісії можуть брати участь народні депутати України.
10. Засідання Комісії проводить голова Комісії або за його дорученням один із заступників голови Комісії.
Пропозиції Комісії щодо розгляду клопотань про помилування вносяться до протоколу, який підписують усі члени Комісії.
11. Про свою роботу Комісія періодично інформує Президента України.
12. Під час розгляду клопотань про помилування враховуються:
характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа засудженого, його поведінка, ставлення до праці, участь у громадському житті в місцях відбування покарання, строк відбутого покарання та інші обставини; ( Абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )
думка керівника установи виконання покарань або іншого органу, який відає виконанням вироку, спостережної комісії, служби у справах неповнолітніх, громадських організацій і трудових колективів, а в необхідних випадках також думка місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування.
13. Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках. (Пункт 13 в редакції Указу Президента N 994/2001 від 20.10.2001)
14. Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, вносяться на розгляд Комісії лише за наявності надзвичайних обставин.
Про інші клопотання, що не підлягають задоволенню, Управління з питань помилування доповідає Комісії і про результати розгляду повідомляє заявників.
15. Розглянувши клопотання про помилування і матеріали, підготовлені Управлінням з питань помилування, Комісія вносить Президентові України пропозицію про застосування помилування. Про клопотання, в яких Комісією не знайдено підстав для помилування, Управління з питань помилування інформує Президента України.
16. Про помилування засудженого Президент України видає Указ.
17. У разі відхилення клопотання про помилування повторне клопотання особи, засудженої за особливо тяжкий злочин, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії, як правило, не раніш як через рік, а особи, засудженої за інший злочин, - не раніш як через шість місяців з часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням. ( Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )
18. Укази Президента України про помилування засуджених для виконання надсилаються:
щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, виправних робіт, обмеження волі, які відбувають покарання, Державному департаменту України з питань виконання покарань; ( Абзац другий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )
щодо осіб, які покарання не відбувають або засуджені до інших мір покарання, не пов'язаних з позбавленням волі, про звільнення від додаткових мір покарання, - відповідним судам; ( Абзац третій пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )
щодо осіб, засуджених до відбування покарання у дисциплінарному батальйоні або службового обмеження для військовослужбовців, - Міністерству оборони України. ( Абзац четвертий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 994/2001 від 20.10.2001 )
Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України для відома.
19. Органи, на які покладено виконання указів Президента України про помилування засуджених, повідомляють Адміністрацію Президента України про їх виконання.
20. Контроль за виконанням указів Президента України про помилування здійснює Управління з питань помилування.
Глава Адміністрації в Президента України В.Литвин