Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Конвенція
про спрощення процедури інспекції емігрантів
на борту суден
N 21

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 26 травня 1926 року на свою восьму сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо спрощення процедури інспекції на борту суден, що є питанням, внесеним до порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього п'ятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот двадцять шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1926 року про інспекцію емігрантів і яка підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці:

Стаття 1

З метою застосування цієї Конвенції терміни "судно, що перевозить емігрантів" та "емігрант" визначаються для кожної країни її компетентними органами влади.

Стаття 2

1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується прийняти принцип, згідно з яким, за винятком передбачених раніше випадків, офіційна інспекція, що проводиться на борту судна, яке перевозить емігрантів, для захисту емігрантів, здійснюється не більш ніж одним урядом.

2. Ніщо в цій статті не перешкоджає іншому урядові направляти час від часу і за його власний рахунок свого представника як спостерігача на борту судна для супроводження його громадян-емігрантів за умови, що той не втручатиметься в обов'язки офіційного інспектора.

Стаття 3

Якщо на борт емігрантського судна призначається офіційний інспектор з питань емігрантів, то, як правило, він призначається урядом тієї країни, під чиїм прапором іде судно. Однак такий інспектор може призначатися іншим урядом внаслідок угоди між урядом тієї країни, під прапором якої іде судно, і одним з кількох урядів, громадяни якого перебувають на борту як емігранти.

Стаття 4

1. Практичний досвід, потрібна професійна кваліфікація і моральні якості, які повинен мати офіційний інспектор, визначає уряд, відповідальний за його призначення.

2. Офіційний інспектор жодним чином не може бути прямо чи опосереднено пов'язаний із судновласником чи пароплавною компанією або залежати від них.

3. Ніщо у цій статті не перешкоджає урядові в разі нагальної потреби призначити, як виняток, корабельного лікаря офіційним інспектором.

Стаття 5

1. Офіційний інспектор стежить за дотриманням прав, які емігранти мають за законом тієї країни, під прапором якої іде судно, або застосовного іншого права чи міжнародних угод або згідно з договором про перевезення.

2. Уряд тієї країни, під прапором якої іде судно, повідомляє офіційного інспектора, незалежно від його громадянства, про зміст будь-якого чинного законодавства чи постанов, які торкаються становища емігрантів, і будь-яких міжнародних угод чи договорів, що мають відношення до цього питання, про які такий уряд повідомлено.

Стаття 6

Влада капітана на борту судна не обмежується цією Конвенцією. Офіційний інспектор жодним чином не втручатиметься в повноваження капітана на борту і буде обмежуватися тільки впровадженням в життя законів, постанов, угод чи договорів, які безпосередньо стосуються захисту і благоустрою емігрантів, котрі перебувають на борту судна.

Стаття 7

1. Протягом вісьмох днів після прибуття судна до порту призначення офіційний інспектор готує доповідь урядові тієї країни, під прапором якої іде судно, а цей уряд передає копію доповіді іншим заінтересованим урядам, якщо ці уряди заздалегідь просять про це.

2. Копію доповіді офіційний інспектор передає капітанові судна.

Стаття 8

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці.

Стаття 9

1. Ця Конвенція набуває чинності після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

2. Вона зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстровано в Міжнародному бюро праці.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації в день реєстрації його документа про ратифікацію в Міжнародному бюро праці.

Стаття 10

Як тільки в Міжнародному бюро праці буде зареєстровано документи про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці, Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає про це всіх членів Міжнародної організації праці. Він також сповіщає їх про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, отриманих ним згодом від інших членів Організації.

Стаття 11

Враховуючи положення статті 9, кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, погоджується надати чинності положенням статей 1, 2, 3, 4, 5, 6 і 7 не пізніше ніж 1 січня 1928 року і вживати заходів щодо ефективного застосування їх.

Стаття 12

Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується застосовувати її у своїх колоніях, володіннях і протекторатах відповідно до положень статті 35 Статуту Міжнародної організації праці.

Стаття 13

Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєсторованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.

Стаття 14

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції та вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

Стаття 15

Французький і англійський тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 29 грудня 1927 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною
організацією праці 1919-1964, Том I
Міжнародне бюро праці, Женева