Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про угоди про розподіл продукції
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 44, ст.391 )
(Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 17-рп/2001 від 06.12.2001)
(Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 17-рп/2001 від 06.12.2001)
Цей Закон спрямований на створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції.
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів
Терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення:
продукція - корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин;
вироблена продукція - загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої у пункт виміру;
компенсаційна продукція - частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат;
прибуткова продукція - частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією;
пункт виміру - пункт, у якому відповідно до угоди про розподіл продукції здійснюється вимір виробленої продукції та її розподіл на компенсаційну та прибуткову;
незначні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, що визначаються за критеріями, які встановлюються Кабінетом Міністрів України;
значні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, розмір яких перевищує незначні запаси корисних копалин.
Стаття 2. Відносини, що регулюються цим Законом
1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції.
2. Відносини, що виникають у процесі виконання пошукових робіт, розвідки та видобування корисних копалин, розподілу виробленої продукції, а також її транспортування, обробки, зберігання, переробки, використання, реалізації чи розпорядження нею іншим чином, регулюються угодою про розподіл продукції, що укладається згідно з цим Законом та іншими актами законодавства України.
3. Права та обов'язки сторін угоди про розподіл продукції визначаються згідно з цивільним законодавством України, з врахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
4. Законодавство України стосовно угод про розподіл продукції, згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ), діє з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Відносини, що не врегульовані цим Законом, у тому числі такі, які виникають у процесі користування землею, надрами та іншими природними ресурсами, регулюються Конституцією України та відповідними законодавчими актами України.
Стаття 3. Взаємовідносини органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування під час виконання цього Закону
1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час виконання цього Закону відповідно до своїх повноважень провадять свою діяльність на принципах взаємодії та співробітництва з метою захисту інтересів народу України, держави, регіонів і територій, забезпечення захисту охорони довкілля і раціонального користування надрами та іншими природними ресурсами України.
2. Координація діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час укладення, виконання, припинення дії угод про розподіл продукції здійснюється Кабінетом Міністрів України в межах його повноважень.
Стаття 4. Визначення угоди про розподіл продукції
1. Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна далі (держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
2. Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, передбачених такою угодою.
3. Держава забезпечує надання інвесторам в установленому порядку погоджень, квот, дозволів (ліцензій) на користування надрами та ведення підприємницької діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, пов'язаних із користуванням надрами, виконанням робіт, передбачених угодою про розподіл продукції.
Зазначені документи видаються згідно з вимогами законодавства України на строк дії угоди, якщо інше не передбачено законами України, і втрачають свою чинність або змінюються на умовах, викладених в угоді.
Стаття 5. Сторони угоди про розподіл продукції
1. Сторонами угоди про розподіл продукції виступають інвестори і Кабінет Міністрів України та Верховна Рада Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що передається в користування на умовах угоди про розподіл продукції (далі орган місцевого самоврядування), які укладають угоду після її погодження з постійно діючою міжвідомчою комісією.
Постійно діюча міжвідомча комісія (далі - Міжвідомча комісія) утворюється Кабінетом Міністрів України у складі представників державних органів, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України і уповноважена вирішувати питання з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції.
У разі потреби до роботи Міжвідомчої комісії залучаються відповідні виробничі та наукові організації, а також експерти і консультанти.
Робочим органом Міжвідомчої комісії є центральний орган виконавчої влади в галузі розвідки і використання надр.
Положення про Міжвідомчу комісію затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Інвесторами можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України, які мають відповідні матеріально-технологічні та економічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами, що підтверджено документами, виданими згідно із законами (процедурами) країни інвестора.
3. У тому разі коли інвестором в угоді виступає об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, передбачених угодою про розподіл продукції.
Стаття 6. Умови укладення угоди про розподіл продукції
1. Угоди про розподіл продукції відповідно до цього Закону можуть укладатися щодо окремих ділянок (ділянки) надр, що обмежуються у просторі та координатами, в межах яких знаходяться родовища, частини родовищ корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення, включаючи ділянки надр у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, передбачені Переліком ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції.
2. Перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції - (далі - Перелік), затверджується Кабінетом Міністрів України за спільним поданням Міжвідомчої комісії та відповідних центральних органів виконавчої влади з попереднім узгодженням Переліку з органами місцевого самоврядування (залежно від виду та місця розташування корисних копалин) та публікується в офіційних друкованих виданнях України та іноземних засобах масової інформації.
Інвестор може звернутися до Кабінету Міністрів України або Міжвідомчої комісії з пропозицією про вирішення питання щодо включення певної ділянки надр до цього Переліку. Про результати розгляду поданої пропозиції інвестор повідомляється не пізніше тримісячного строку.
Включення певної ділянки надр до Переліку здійснюється за будь-яким з таких критеріїв:
збитковість для користувачів надрами та держави продовження розробки родовищ корисних копалин, яка обумовлена об'єктивними факторами, у разі коли розробка такого родовища може забезпечити істотний обсяг видобування корисних копалин, а консервація чи ліквідація об'єкта розробки може призвести до негативних соціальних наслідків та фінансових (матеріальних) втрат;
відсутність державного фінансування і технічних засобів для освоєння нових великих родовищ корисних копалин, за рахунок освоєння яких забезпечується рівень видобутку корисних копалин у цілому по Україні, необхідний для соціального розвитку і економічної безпеки України;
необхідність залучення спеціальних високозатратних технологій розробки важкодобувних і значних за обсягом запасів корисних копалин, що знаходяться у складних гірничо-геологічних умовах або є залишковими для родовищ, що розробляються, а також необхідність запобігання втратам паливно-енергетичної та мінеральної сировини в надрах;
необхідність забезпечення регіонів власною паливно-енергетичною сировиною, утворення нових робочих місць в районах, де зайнятість населення знаходиться на низькому рівні;
необхідність впровадження новітніх технологій, обладнання передових технічних розробок для забезпечення ефективного пошуку, розвідки та розробки перспективних малодосліджених родовищ корисних копалин;
необхідність освоєння родовищ корисних копалин, розробка яких ведеться в особливо складних умовах (ділянки надр і родовищ в морських акваторіях, родовищ з важкодобувними та виснаженими запасами або в районах з не встановленою нафтогазоносністю);
необхідність дорозвідки, додаткової чи поглибленої розвідки ділянки надр.
Перелік ділянок надр, що становлять особливу наукову, культурну або природно-заповідну цінність і не можуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції, затверджується Верховною Радою України не пізніше тримісячного строку з дня набрання чинності цим Законом.
( Положення частини третьої статті 6, яке обмежує законодавчі повноваження Верховної Ради України втрачає чинність, як таке, що є неконституційним на підставі Рішеня Конституційного Суду N 17-рп/2001 від 06.12.2001 ) 3. Внесення змін до затверджених в установленому порядку переліків ділянок надр (родовищ корисних копалин), передбачених цією статтею, стосовно ділянок надр, щодо яких укладено угоду чи оголошено конкурс на укладення угоди про розподіл продукції або щодо яких Міжвідомчою комісією чи її робочим органом велися переговори з питання укладення такої угоди, забороняється.
4. Угода про розподіл продукції укладається з переможцем конкурсу, який проводиться в порядку, визначеному цим Законом.
Конкурс вважається таким, що відбувся, у випадку, коли з заявкою на участь у ньому звернувся лише один інвестор, у разі виконання ним усіх умов конкурсу.
5. За рішеннями Кабінету Міністрів України та органу місцевого самоврядування угода про розподіл продукції може бути укладена без проведення конкурсу щодо ділянок надр із незначними запасами корисних копалин, що підтверджується висновками відповідних державних органів.
У разі, якщо інвестор, який має на 1 липня 1999 року ліцензію на користування надрами і розпочав діяльність на передбачених нею умовах, виявив бажання укласти угоду про розподіл продукції, така угода за рішенням Кабінету Міністрів України також може бути укладена без проведення конкурсу.
Стаття 7. Проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції
1. Рішення про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції приймається Кабінетом Міністрів України із зазначенням:
строку і порядку проведення конкурсу;
ділянки надр (родовищ, частин родовищ корисних копалин), щодо якої оголошується конкурс на укладення угоди про розподіл продукції (далі об'єкт конкурсу);
умов конкурсу (з урахуванням особливостей ділянки надр) із зазначенням:
переліку та строку проведення робіт на об'єкті конкурсу;
мінімального розміру інвестицій;
основних критеріїв розподілу продукції;
особливостей умов угоди про розподіл продукції з боку держави;
оптимальних економічних, технологічних, природоохоронних або інших показників (заходів) щодо раціонального використання надр;
усіх істотних вимог держави щодо умов та виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції;
строку подання заяв на участь у конкурсі;
розміру плати за участь у конкурсі;
переліку конкурсної документації, що підлягає розробці Міжвідомчою комісією, та порядок її надання учасникам конкурсу.
В окремих випадках умови конкурсу можуть передбачати вимоги щодо реалізації виключно на території України виробленої і набутої у власність інвестором продукції.
Початкові умови конкурсу розробляються робочим органом Міжвідомчої комісії на основі техніко-економічних розрахунків, затверджених Міжвідомчою комісією, та погоджуються з органом місцевого самоврядування.
2. Оголошення про проведення конкурсу, крім вимог, визначених частиною першою цієї статті, має містити:
рішення Кабінету Міністрів України, на підставі якого проводиться конкурс;
адресу, за якою подаються заявки на участь у конкурсі;
вичерпний перелік матеріалів (документів) та відомостей, що мають подавати інвестори;
реквізити банківського рахунку для перерахування плати за участь у конкурсі.
3. Протягом двох місяців з дня прийняття рішення про проведення конкурсу Міжвідомча комісія розробляє та затверджує конкурсну документацію, публікує оголошення про проведення конкурсу в офіційних друкованих виданнях України та іноземних засобах масової інформації, здійснює інші функції щодо організації проведення конкурсу в межах своєї компетенції, визначеної Кабінетом Міністрів України.
4. Строк між публікацією оголошення про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції та граничним строком подання заявки на участь у конкурсі не повинен бути меншим ніж три місяці.
5. За участь у конкурсі на укладення угоди про розподіл продукції інвесторами вноситься плата, розмір та порядок внесення якої визначається Кабінетом Міністрів України.
6. Строк проведення конкурсу не повинен перевищувати трьох місяців від дати закінчення граничного строку подання конкурсних заяв.
7. Заява інвестора на участь у конкурсі повинна відповідати умовам конкурсу та містити:
відомості про інвестора (повне ім'я, громадянство, місце проживання, фах - для громадян; назва юридичної особи чи об'єднання юридичних осіб, адреса їх місцезнаходження, назва держави, за законами якої зареєстровано юридичну особу чи об'єднання юридичних осіб, основний вид діяльності, передбачений статутом, і розмір статутного капіталу), підтверджені документально;
коротку інформацію про досвід роботи в галузі використання надр, а також відомості про технічні і фінансові можливості для виконання робіт та про технології, що будуть застосовані при користуванні надрами, підтверджені документально;
програму робіт на ділянці надр, у тому числі по виконанню основних умов конкурсу, із зазначенням заходів, направлених на охорону надр і довкілля, а також із зазначенням строків початку та закінчення робіт;
розміри та види інвестування;
додаткові пропозиції щодо виконання умов конкурсу;
інші матеріали та відомості, визначені умовами конкурсу.
8. Усі своєчасно подані заяви інвесторів Міжвідомча комісія реєструє в день їх надходження в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
9. Розгляд і оцінка зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів здійснюються Міжвідомчою комісією за критеріями, визначеними цією статтею.
За результатами розгляду та оцінки поданих матеріалів Міжвідомча комісія готує і подає Кабінету Міністрів України висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.
10. Переможець конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України протягом строку, передбаченого пунктом 6 цієї статті, з урахуванням пропозицій Міжвідомчої комісії.
При визначенні переможця конкурсу інвестору, який зобов'язується частину коштів вкладати в пошук і розробку нових родовищ та виконав умови конкурсу, перевага надається за такими основними критеріями:
програма робіт на ділянці надр забезпечує найбільш раціональні умови використання природних ресурсів;
технологічні рішення ведення робіт є найефективнішими;
забезпечуються оптимальні заходи з охорони довкілля;
умови інвестування є більш привабливими;
достатні фінансова забезпеченість та міжнародний досвід інвестора для виконання програми робіт та інвестування, детально викладеній в умовах конкурсу чи конкурсній документації.
11. Результати конкурсу підлягають опублікуванню в офіційних друкованих виданнях України та доводяться до відома кожного учасника конкурсу.
12. З переможцем конкурсу не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня опублікування результатів конкурсу укладається угода про розподіл продукції в порядку і на умовах, визначених цим Законом. За письмовим зверненням інвестора цей строк може бути продовжено на шість місяців.
Розділ II. Укладення угод про розподіл продукції
Стаття 8. Вимоги до угоди про розподіл продукції
1. Угода про розподіл продукції має бути укладена у письмовій формі і відповідати вимогам конкурсу на укладення такої угоди та вимогам цього Закону.
2. В угоді про розподіл продукції визначаються: перелік видів діяльності інвестора та програма обов'язкових робіт із визначенням строків виконання, обсягів і видів фінансування, технологічного обладнання та інших показників, що не можуть бути нижчими від запропонованих інвестором у конкурсній заяві, а також інші істотні умови.
Істотними умовами угоди про розподіл продукції є:
1) найменування сторін угоди та їх реквізити;
2) характеристика ділянки надр (родовищ корисних копалин), щодо якої укладається угода, включаючи географічні координати району робіт, а також обмеження щодо глибини промислової розробки надр;
3) умови надання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та ділянки надр;
4) проект рекультивації земель, порушених під час проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин;
5) вид (види) користування надрами;
6) перелік, обсяги і строки виконання передбачених угодою робіт;
7) вимоги до якості виконуваних згідно з угодою робіт;
8) права та обов'язки сторін, зокрема права інвестора щодо користування землею, надрами та інші права, а також його обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті;
9) орієнтовні обсяги видобутку корисних копалин (виробленої продукції);
10) умови використання корисних копалин;
11) порядок визначення вартості видобутих корисних копалин;
12) порядок внесення платежів за користування надрами та розмір збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
13) пункт виміру;
14) обов'язок інвестора доставляти вироблену продукцію в пункт виміру;
15) умови визначення обсягу компенсаційної продукції;
16) склад витрат, що підлягають відшкодуванню компенсаційною продукцією;
17) порядок та умови розподілу прибуткової продукції між державою та інвестором;
18) порядок і строк передачі державі належної їй частини прибуткової продукції. Угодою може передбачатися передача державі грошового еквівалента частини прибуткової продукції, що належить державі;
19) порядок переходу права власності на вироблену продукцію;
20) порядок одержання інвестором частини прибуткової продукції, що належить йому відповідно до угоди;
21) порядок переходу права власності на майно від інвестора до держави;
22) порядок контролю за веденням передбачених угодою робіт, виконанням інших умов угоди; строк, форми та зміст звітів, інформації, рахунків, що подаються інвестором Міжвідомчій комісії;
23) вимоги щодо повернення ділянок надр та земельних ділянок, наданих для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, після закінчення дії угоди у разі її дострокового припинення або закінчення окремих етапів робіт, а також строки та порядок повернення цих ділянок;
24) умови внесення змін, дострокового припинення або продовження дії угоди;
25) умови переуступлення інвестором прав та обов'язків, передбачених угодою;
26) вимоги щодо раціонального і комплексного використання та охорони надр і довкілля, безпеки та охорони праці персоналу, залученого до передбачених угодою робіт;
27) порядок консервації або ліквідації гірничих об'єктів;
28) строк дії угоди, дата, місце підписання та порядок набрання нею чинності;
29) відповідальність сторін угоди та засоби її забезпечення;
30) порядок розгляду спорів.
За згодою сторін угодою про розподіл продукції можуть передбачатися й інші умови.
3. Істотні умови, передбачені цією статтею, крім зазначених у пунктах 1, 2, 5, 14 частини другої цієї статті, визначаються виключно угодою про розподіл продукції, з дотриманням вимог цього Закону.
4. Невід'ємною частиною угоди про розподіл продукції є додатки, на які сторони посилаються в тексті угоди, зокрема вичерпний перелік встановлених правил, норм, стандартів ведення робіт, пов'язаних із користуванням надрами, охороною довкілля, використанням і переробкою мінеральної сировини, розрахунки, плани, переліки, програми, таблиці тощо, а у разі потреби висновки експертів (акти експертиз), науковців і фахівців, залучених до розроблення проекту угоди.
5. Угода про розподіл продукції повинна передбачати обов'язки інвестора щодо:
надання переваг продукції, товарам, роботам, послугам та іншим матеріальним цінностям українського походження за рівних умов стосовно ціни, строку виконання, якості, відповідності міжнародним стандартам;
прийняття (наймання) на роботу на території України працівників для зазначених в угоді потреб переважно з числа громадян України та для організації їх навчання в обсягах, передбачених угодою.
6. Для координації діяльності сторін під час виконання угоди про розподіл продукції угодою може передбачатися утворення Координаційного комітету.
7. В угоді про розподіл продукції мають бути визначені документи, якими підтверджуються повноваження сторін щодо підписання угоди.
Стаття 9. Особливі умови угод про розподіл продукції
1. Угоди про розподіл продукції, укладені щодо пошуку, розвідки та видобування вуглеводневої сировини, а також щодо використання родовищ із значними запасами корисних копалин, крім істотних умов, зазначених у статті 8 цього Закону, повинні передбачати також такі істотні умови:
щорічне декларування видобувних характеристик;
порядок користування геологічною, геофізичною та іншою інформацією;
порядок і особливості обліку витрат на промислові та технологічні потреби;
обов'язки щодо утилізації газу і газового конденсату та умови проведення цієї роботи;
порядок і строки оцінки рівня забруднення довкілля в районі експлуатації ділянки надр (земельної ділянки, наданої для потреб, пов'язаних з користуванням надрами) на момент укладення угоди;
обсяги, вартість і строки виконання природоохоронних заходів;
порядок узгодження та затвердження річних програм робіт, зокрема програм проведення нафтових операцій;
умови відповідального зберігання державної частки видобутих корисних копалин до передачі їх державі;
умови страхування майнових ризиків, включаючи втрату корисних копалин внаслідок розливу, повені, пожежі тощо;
умови виключного ризику під час розробки родовищ.
2. Якщо учасниками угоди про розподіл продукції є два чи більше інвесторів, вони повинні призначити зі свого складу одного з інвесторів Оператора угоди для представництва їх інтересів у відносинах з державою.
У такому разі угодою визначаються:
правовий стан Оператора угоди та його обов'язки перед іншими її учасниками, у тому числі перед державою;
порядок взаємовідносин інвесторів з державою через Оператора угоди;
умови та порядок припинення участі в угоді одного або декількох інвесторів - учасників угоди.
При цьому сторони повинні виходити з того, що на Оператора угоди покладається організація виконання робіт, передбачених угодою, зокрема ведення обліку та звітності, а всі інвестори несуть майнову відповідальність перед державою за дії Оператора як за свої власні.
Стаття 10. Розроблення проекту угоди про розподіл продукції
1. Розроблення проекту угоди про розподіл продукції здійснюється інвестором із дотриманням вимог цього Закону.
В окремих випадках за рішенням Кабінету Міністрів України розроблення проекту угоди може покладатися на Міжвідомчу комісію.
2. Проект угоди про розподіл продукції готується українською мовою.
Стаття 11. Реєстрація та узгодження проекту угоди про розподіл продукції
1. Проект угоди про розподіл продукції розробляється протягом трьох місяців з дня офіційного опублікування результатів конкурсу та реєструється Міжвідомчою комісією.
2. Довгострокові (більше 10 років) проекти угоди та проекти угоди, для виконання яких необхідні значні капіталовкладення, підлягають обов'язковій державній експертизі з фінансових, правових, природоохоронних та інших питань. В інших випадках державна експертиза проекту угоди проводиться на вимогу однієї із сторін.
3. Міжвідомча комісія не пізніше трьох місяців з дня реєстрації проекту угоди про розподіл продукції надає інвестору висновки, зауваження, результати проведених експертиз або нову редакцію угоди, на підставі чого інвестор повинен доопрацювати проект угоди чи підготувати свої висновки, зауваження до нового проекту угоди.
Нова редакція проекту угоди повторно розглядається та узгоджується сторонами.
З питань, що не були узгоджені сторонами протягом шести місяців від дня реєстрації першого варіанта проекту угоди, за ініціативою однієї із сторін і за її рахунок може бути проведена додаткова чи повторна експертиза. Інвестор може звертатися до відомих міжнародних неурядових організацій або спеціалізованих наукових організацій з проханням про проведення експертизи (наукової, технічної тощо) з питань, що потребують додаткових обгрунтувань.
4. Проект угоди про розподіл продукції має бути узгоджений з органом місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що відповідно до угоди передається в користування.
Міжвідомча комісія забезпечує і координує роботу над підготовкою та узгодженням проекту угоди.
5. Проект угоди про розподіл продукції після остаточного узгодження та доопрацювання візується (погоджується) та повторно реєструється Міжвідомчою комісією, після чого надається (надсилається) сторонам угоди для підписання.
6. Порядок реєстрації першого та остаточного варіантів проекту угоди про розподіл продукції визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Особливості розроблення та узгодження
багатосторонніх угод про розподіл продукції
1. Кабінет Міністрів України сприяє своєчасному оформленню документів, передбачених частиною третьою статті 4 цього Закону, на ім'я усіх інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції та безпосередньо відповідає за дотримання умов угоди державою.
2. Проект угоди про розподіл продукції узгоджується з кожним інвестором. У разі відмови одного з інвесторів від укладення угоди вона за погодженням сторін може бути укладена з іншими її учасниками після внесення відповідних змін до тексту угоди.
Стаття 13. Порядок підписання угоди про розподіл продукції
1. Підписання угоди про розподіл продукції здійснюється повноважними представниками сторін.
2. Повноваження представників інвесторів на підписання угоди перевіряються Міжвідомчою комісією.
3. Якщо однією із сторін угоди є іноземний інвестор, угода про розподіл продукції укладається українською та англійською мовами. Переклад остаточного варіанта проекту угоди англійською мовою забезпечує сторона, яка здійснювала підготовку проекту. Примірники українською і англійською мовами мають однакову юридичну силу.
4. Автентичність усіх примірників угоди про розподіл продукції, що підписуються сторонами, забезпечує Кабінет Міністрів України.
Стаття 14. Строк дії угоди про розподіл продукції
1. Строк дії угоди про розподіл продукції визначається сторонами, однак не може перевищувати п'ятдесяти років з дня її підписання.
У межах строку дії угоди обов'язково визначаються строки, відведені на пошук, розвідку та видобування корисних копалин, а також порядок та умови їх продовження. Якщо інвестор не приступить до виконання угоди в передбачені нею строки, держава має право відмовитися від виконання угоди (припинити угоду) і вимагати відшкодування збитків у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.
2. Строк дії угоди про розподіл продукції, визначений відповідно до частини першої цієї статті, за ініціативою інвестора і за умови виконання ним взятих на себе зобов'язань може бути за згодою Кабінету Міністрів України та органу місцевого самоврядування продовжений шляхом укладення додаткової угоди. Одночасно з підписанням угоди про продовження строку її дії продовжується дія ліцензій та інших дозволів, виданих для цілей виконання угоди про розподіл продукції, в порядку, передбаченому цим Законом.
3. Дія угоди про розподіл продукції може бути припинена достроково лише в порядку і на умовах, передбачених цим Законом та угодою про розподіл продукції.
4. Продовження або дострокове припинення дії угоди про розподіл продукції підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному для реєстрації угоди.
Стаття 15. Державна реєстрація угоди про розподіл продукції
Державна реєстрація укладеної угоди про розподіл продукції провадиться Міжвідомчою комісією в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Плата за державну реєстрацію угоди не справляється.
Розділ III. Виконання угод про розподіл продукції
Стаття 16. Виконання робіт, передбачених угодами про розподіл продукції
1. Роботи, передбачені угодою про розподіл продукції, виконуються відповідно до програм, планів і кошторисів, затверджених у порядку, визначеному угодою.
2. Після закінчення окремих етапів пошукових і розвідувальних робіт інвестор зобов'язаний повернути ділянки надр, передані йому в користування, відповідно до умов угоди про розподіл продукції.
3. Промислове освоєння розвіданих за угодою про розподіл продукції родовищ, зокрема техногенних, або їх ділянок провадиться на умовах, визначених цією угодою.
Стаття 17. Особливості користування надрами під час виконання
угоди про розподіл продукції
1. Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції, передусім пов'язані з наданням, передачею та припиненням (зупиненням чи обмеженням) права користування надрами, а також із правовим оформленням таких відносин, визначаються цим Законом та угодою про розподіл продукції.
2. Право користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено Кабінетом Міністрів України у разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей або довкіллю в порядку, передбаченому такою угодою.
З моменту усунення інвестором умов, внаслідок яких були обмежені права користування надрами, такі права підлягають відновленню у повному обсязі.
3. Консервація або ліквідація гірничих об'єктів, пов'язаних з користуванням надрами за угодою про розподіл продукції, здійснюється за рахунок інвестора в порядку, передбаченому такою угодою.
Стаття 18. Обладнання, матеріали, устаткування та інше майно,
необхідне для потреб угоди про розподіл продукції
1. На інвестора та усіх його підрядників не поширюється режим ліцензування та квотування під час ввезення в Україну належного їм або орендованого обладнання, матеріалів, устаткування та іншого майна, необхідного для провадження робіт, визначених угодою про розподіл продукції.
2. Ввезені для виконання угоди обладнання, матеріали, устаткування та інше майно і матеріальні цінності, крім майна та матеріальних цінностей, вартість яких була відшкодована інвестору компенсаційною продукцією і які перейшли у власність держави, можуть бути вивезені за межі України на умовах, передбачених частиною першою цієї статті.
Стаття 19. Розподіл виробленої продукції
1. Вироблена продукція відповідно до угоди про розподіл продукції підлягає розподілу між сторонами угоди: державою та інвестором (інвесторами) згідно з умовами угоди, які повинні передбачати умови і порядок:
визначення загального обсягу виробленої (видобутої) продукції та її вартості;
визначення частини компенсаційної продукції з врахуванням вимог, передбачених цією статтею;
розподілу між державою та інвестором прибуткової продукції;
передачі державі належної їй відповідно до умов угоди частини виробленої продукції або її грошового еквівалента.
2. Вироблена продукція розподіляється щоквартально (далі - розрахунковий період), якщо інше не передбачене угодою про розподіл продукції, а відповідне коригування з урахуванням обсягів видобутку (вище або нижче норми) за квартал переноситься на наступний розрахунковий період.
3. Щоквартальна частка компенсаційної продукції не може перевищувати 70 відсотків загального обсягу виробленої в розрахунковий період продукції до повного відшкодування витрат інвестора.
4. Жодна із сторін угоди про розподіл продукції не має права розпоряджатися виробленою продукцією до її розподілу за угодою без письмового погодження з іншими сторонами угоди.
5. Порядок визначення складу витрат, що підлягають відшкодуванню інвестору компенсаційною продукцією, визначається угодою про розподіл продукції і повинен відповідати таким вимогам:
відшкодуванню підлягають лише витрати інвесторів на виконання передбачених угодою робіт, понесені після набрання нею чинності;
склад витрат, що відшкодовуються компенсаційною продукцією, може відрізнятися від передбаченого законодавством складу витрат, що відносяться до валових витрат виробництва та обігу;
відшкодування витрат розпочинається не пізніше першого розрахункового періоду, якщо інше не передбачено угодою;
відшкодування витрат здійснюється шляхом передачі інвестору права власності на компенсаційну продукцію в пункті виміру.
Стаття 20. Право власності сторін угоди про розподіл
продукції на вироблену продукцію
1. До моменту розподілу продукції в пункті виміру право власності на всю вироблену за угодою продукцію належить державі.
2. З моменту розподілу продукції в пункті виміру інвестор набуває права власності на компенсаційну продукцію та визначену угодою частину прибуткової продукції; решта виробленої продукції залишається у власності держави.
Стаття 21. Використання державної частини виробленої
продукції відповідно до угоди про розподіл продукції
Частина виробленої продукції, що залишається у власності держави, використовується (реалізується) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому враховуються потреби тієї території, на якій розташована ділянка надр, передана у користування на умовах угоди. Розрахунок та обгрунтування місцевих потреб у виробленій продукції здійснюється органом місцевого самоврядування. В такому розрахунку в обов'язковому порядку повинна передбачатися відповідна компенсація втрат, що виникли внаслідок порушення екологічних вимог при використанні природних ресурсів у даній місцевості.
Стаття 22. Розпорядження частиною виробленої продукції, що
належить інвестору
1. Інвестор має право вільно розпоряджатися частиною виробленої продукції, право власності на яку набуто ним відповідно до умов угоди, в тому числі: продавати в Україні, експортувати, обмінювати, передавати безоплатно та здійснювати будь-які інші операції щодо такої продукції. На таку продукцію не поширюються режим ліцензування та квотування під час експорту та аналогічні обмеження під час реалізації її на території України.
Інвестор зобов'язаний реалізовувати виключно в межах території України державі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності продукцію, що належить йому відповідно до умов угоди про розподіл продукції, якщо така вимога випливає з умов конкурсу та укладеної угоди, а ціна реалізації не нижча від цін, що склалися на міжнародних ринках на таку продукцію. В цьому разі реалізація продукції здійснюється за умови гарантій її оплати, якщо інше не передбачене договором купівлі-продажу.
2. Будь-які обмеження прав інвестора, передбачених частиною першою цієї статті, допускаються лише якщо вони передбачені угодою та випливають з умов конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції.
Стаття 23. Право власності на майно, створене або придбане
інвестором для виконання угоди про розподіл продукції
1. Майно, створене або придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, є власністю інвестора.
Право власності на таке майно переходить від інвестора до держави з дня, коли вартість зазначеного майна повністю відшкодована компенсаційною продукцією, або з дня припинення дії угоди про розподіл продукції на умовах і в порядку, передбачених угодою.
2. Після переходу до держави права власності на майно, створене або придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, інвестор протягом строку дії угоди має переважне право на користування таким майном для виконання передбачених угодою робіт.
Стаття 24. Інформація, отримана в результаті виконання угоди
про розподіл продукції
1. Геологічна, геофізична, геохімічна, техніко-економічна та інша інформація, а також зразки гірничих порід (в тому числі керн) та інші дані (далі - інформація), отримані інвестором у результаті виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, є власністю держави. При дотриманні умов конфіденційності, передбачених угодою, інвестор має право вільно і безоплатно користуватися зазначеною інформацією з метою виконання робіт, передбачених угодою.
Інвестор зобов'язаний надавати державі таку інформацію в порядку, встановленому угодою.
Розпорядження зазначеною інформацією (зокрема, її державна експертиза, реєстрація та облік) здійснюється відповідно до вимог законодавства та умов угоди про розподіл продукції.
2. Сторони угоди несуть відповідальність за розголошення конфіденційної інформації, одержаної під час виконання угоди про розподіл продукції, відповідно до вимог угоди та законодавства України.
Стаття 25. Податки та збори, що сплачуються під час виконання
угоди про розподіл продукції
1. Протягом строку дії угоди про розподіл продукції і в межах діяльності, пов'язаної з виконанням цієї угоди, стягнення з інвестора загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством, крім таких, що передбачені частиною третьою цієї статті, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.
2. Визначення частини прибуткової продукції, що залишається у власності держави після розподілу виробленої продукції, здійснюється сторонами угоди з врахуванням вимог частини першої цієї статті.
3. При виконанні угоди про розподіл продукції інвестор сплачує:
податок на додану вартість;
податок на прибуток підприємств;
збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, визначений в угоді про розподіл продукції;
збір на обов'язкове соціальне страхування українських працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні;
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування українських працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні;
платежі за користування надрами, визначені в угоді про розподіл продукції.
4. Податок на прибуток підприємств вноситься інвестором у розмірах, встановлених законом, з урахуванням таких особливостей:
податок на прибуток, одержаний від виконання угоди про розподіл продукції, може сплачуватись у грошовій або, якщо це обумовлено угодою, у натуральній формі, тобто у вигляді частини прибуткової продукції, набутої інвестором у власність в результаті розподілу виробленої продукції;
базою оподаткування прибутку, одержаного від виконання угоди про розподіл продукції, є прибуток інвестора, що нараховується виходячи з прибуткової продукції, яка відповідно до цієї угоди передається у власність інвестору;
під час визначення бази оподаткування прибуткова продукція або її вартість (залежно від форми внесення податку) зменшується відповідно на частину продукції або її вартість, що дорівнює сумі обов'язкових платежів, визначених частиною третьою цієї статті (за винятком податку на прибуток), або на суму цих платежів, а також на інші витрати, пов'язані з виробництвом та обігом, що включаються до складу валових витрат, але не відшкодовуються інвестору компенсаційною продукцією (в натуральній або грошовій формі). Склад і порядок зарахування таких витрат, що відносяться до валових витрат виробництва та обігу, регулюються законом, що є чинним на день підписання угоди;
якщо об'єкт оподаткування інвестора за результатами звітного періоду має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного періоду, а також кожного з наступних періодів, без обмеження строку перенесення на наступні періоди для цілей оподаткування, до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування;
виходячи з особливостей угоди про розподіл продукції та задіяних при виконанні угоди активів (обладнання, споруд тощо), угодою про розподіл продукції можуть бути встановлені норми амортизації (включаючи амортизацію витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин), відмінні від передбачених чинним законом з оподаткування прибутку підприємств. У такому разі для податкових цілей застосовуються норми амортизації, передбачені угодою;
податок на прибуток, одержаний від інших видів діяльності, не пов'язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, сплачується інвестором відповідно до законодавства, яке діє на момент одержання такого прибутку, окремо від податку на прибуток, одержаний у вигляді прибуткової продукції;
пільги щодо податку на прибуток підприємств, які передбачені законодавством, при оподаткуванні прибутку, отриманого інвестором під час виконання угоди про розподіл продукції, не застосовуються, якщо інше не передбачене угодою;
не підлягає утриманню податок на репатріацію доходів іноземного інвестора, отриманих від діяльності за угодою про розподіл продукції.
5. Механізм, строки і облік сплати інвестором податку на прибуток, одержаний від виконання угод про розподіл продукції, визначаються Кабінетом Міністрів України в межах його повноважень. Офіційне підтвердження щодо сплаченого податку на прибуток надається інвестору на його вимогу не пізніше 10 календарних днів з дати отримання такої вимоги. Податковий орган, що надає такі підтвердження, визначається Кабінетом Міністрів України не пізніше місяця з дня підписання відповідної угоди про розподіл продукції.
Особливості механізму, строків і обліку сплати податків при багатосторонній угоді про розподіл продукції або у разі, коли інвестором виступає певне об'єднання юридичних осіб, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього Закону.
6. Реалізація на митній території України продукції, набутої інвестором у власність в результаті її розподілу за угодою про розподіл продукції, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, що сплачується в загальному порядку, передбаченому чинним законодавством на день укладення угоди.
Податок на додану вартість, що має бути сплачений до бюджету інвестором у разі продажу продукції на митній території України, якщо це передбачено угодою про розподіл продукції, може сплачуватися у натуральній формі за рахунок продукції, що передається у власність інвестору, в обсягах, еквівалентних сумі податку. Механізм сплати і порядок зарахування до бюджету податку на додану вартість у такому разі визначається Кабінетом Міністрів України.
7. При ввезенні на митну територію України товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних цінностей, призначених для виконання угоди про розподіл продукції, митні платежі (за винятком митного збору), податок на додану вартість не справляються.
З урахуванням вимог статті 22 цього Закону при вивезенні з митної території України продукції, набутої відповідно до умов такої угоди інвестором у власність, митні платежі (за винятком митного збору), акцизний збір та інші податки і обов'язкові платежі не справляються, крім податку на додану вартість, який справляється за нульовою ставкою.
Зазначені умови поширюються у межах діяльності, пов'язаної з угодою про розподіл продукції, також на юридичних осіб (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів), що беруть участь у виконанні робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, на основі договорів (контрактів) з інвестором.
У разі використання зазначених товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних цінностей не за призначенням з інвестора (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів) стягуються суми податків, зборів, не внесені у зв'язку з наданням пільг, якщо таке невиконання зобов'язань сталося з вини інвестора (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів).
8. Порядок, розміри платежів за користування надрами і збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та умови сплати таких платежів та зборів при виконанні угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.
9. Дія цієї статті, крім вимог частини сьомої цієї статті, не поширюється на підрядників і субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів (у тому числі іноземних), які беруть участь у виконанні передбачених угодою про розподіл продукції робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів) з інвестором.
Зазначені особи сплачують податки і збори (обов'язкові платежі) в порядку, передбаченому законодавством.
10. Бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності. Порядок такого обліку, зокрема з метою відшкодування витрат інвестора та розрахунку податку на прибуток, визначається угодою про розподіл продукції відповідно до вимог законодавства України.
У разі коли за угодою про розподіл продукції роботи проводяться на декількох ділянках надр, інвестор здійснює консолідований облік своєї господарської діяльності.
11. Річний баланс і звітність інвестора про діяльність, пов'язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов'язковій щорічній аудиторській перевірці.
Стаття 26. Передача прав та обов'язків, визначених угодою про
розподіл продукції
1. Інвестор має право передати повністю або частково свої права та обов'язки, визначені угодою про розподіл продукції, будь-якій юридичній або фізичній особі лише за згодою держави та за умови, що така особа має достатньо фінансових і технічних ресурсів, а також досвід організації діяльності, необхідні для виконання робіт, передбачених угодою. Відмова держави у такій згоді без поважних підстав не допускається. Якщо на запит інвестора щодо передачі прав та обов'язків, визначених угодою, Кабінет Міністрів України за погодженням з органом місцевого самоврядування не дав відповіді протягом 90 днів з дня отримання запиту, згода держави вважається отриманою.
2. Передача прав та обов'язків за угодою оформляється письмовим договором з особою, яка приймає такі права та обов'язки згідно з угодою про розподіл продукції. Договір стає невід'ємною частиною угоди і підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому цим Законом для державної реєстрації угоди про розподіл продукції, а також супроводжується відповідним переоформленням ліцензій, дозволів тощо протягом 30 днів з дня підписання такого договору.
3. Якщо український інвестор передав свої права та обов'язки за угодою іноземній фізичній або юридичній особі в порядку, передбаченому цією статтею, на вимогу іноземного інвестора, умови угоди про розподіл продукції можуть бути уточнені з урахуванням особливостей іноземного інвестування, передбачених цим Законом.
Стаття 27. Гарантії від змін у законодавстві
1. Держава гарантує, що до прав і обов'язків сторін, визначених угодою про розподіл продукції, протягом строку її дії застосовуватиметься законодавство України, чинне на момент її укладення. Зазначені гарантії не поширюються на зміни законодавства, що стосуються питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкілля.
2. Якщо інше не передбачено законами України, на інвестора не поширюється дія нормативно-правових актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, якщо такі акти обмежують права інвестора, визначені угодою про розподіл продукції, за винятком приписів органів державного контролю та нагляду, що видаються відповідно до законодавства України з метою створення умов для безпечного ведення робіт, охорони надр, довкілля, збереження здоров'я населення. Зазначені приписи органів державного контролю та нагляду, що призводять до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення користування надрами, обов'язкові для виконання інвестором з дати прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, який є стороною угоди, в порядку, передбаченому частиною другою статті 17 цього Закону.
Стаття 28. Контроль за виконанням угоди про розподіл
продукції
1. Державний контроль і нагляд за веденням робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, здійснюють органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції та в порядку, визначеному законодавством України.
Кабінет Міністрів України здійснює контроль за виконанням угоди про розподіл продукції з боку держави.
Державний контроль за виконанням угоди про розподіл продукції здійснює Кабінет Міністрів України чи за його дорученням Міжвідомча комісія або відповідний орган (органи) центральної виконавчої влади в порядку та на умовах, визначених угодою та цим Законом.
Не рідше одного разу на п'ять років Кабінет Міністрів України за участю Міжвідомчої комісії повинен організувати та провести комплексну перевірку виконання умов, передбачених угодою про розподіл продукції. При виявленні істотних порушень умов угоди інвестором Кабінет Міністрів України зобов'язаний розірвати угоду з відшкодуванням збитків у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.
2. Повноважні представники органів, що здійснюють контроль за виконанням угоди про розподіл продукції, мають право безперешкодного доступу на об'єкти проведення передбачених угодою робіт, а також до документації на проведення таких робіт виключно з метою здійснення контролю за виконанням угоди.
3. Прийняття рішень обмежувального характеру органами державного контролю та нагляду допускається лише у випадках та в порядку, передбачених частиною другою статті 17 та частиною другою статті 27 цього Закону.
4. У разі залучення підрядних, субпідрядних та інших організацій (осіб) до виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, інвестор зобов'язаний здійснювати нагляд за виконанням робіт з метою забезпечення відповідності вимогам угоди та затвердженій в установленому порядку документації на проведення робіт.
Стаття 29. Відповідальність сторін угоди про розподіл
продукції
1. Сторони несуть передбачену угодою про розподіл продукції відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків, визначених угодою, з урахуванням положень цієї статті.
2. Шкода, заподіяна довкіллю у зв'язку з діяльністю інвестора, пов'язаною з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягає відшкодуванню (компенсації) в повному обсязі за рахунок інвестора, незалежно від плати за забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів. інвестор звільняється від відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, тільки якщо доведе, що шкода заподіяна внаслідок стихійних природних явищ або навмисних дій потерпілих.
3. Шкода, заподіяна правомірними діями інвестора, що повністю відповідають вимогам угоди про розподіл продукції та узгоджені з Міжвідомчою комісією, підлягає відшкодуванню за рахунок сторін угоди у пропорціях, передбачених для розподілу продукції.
Стаття 30. Забезпечення виконання зобов'язань та
відповідальності інвестора
1. Виконання зобов'язань інвестора, визначених угодою про розподіл продукції, підлягає забезпеченню на умовах, що визначаються сторонами відповідно до законодавства України.
2. Цивільна відповідальність інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, підлягає страхуванню, якщо інше не передбачено угодою. За домовленістю сторін у рамках угоди приймається програма страхування екологічних ризиків.
Стаття 31. Вирішення спорів
Спори між сторонами угоди про розподіл продукції, пов'язані з виконанням, припиненням та недійсністю угоди, підлягають розгляду в судах України, якщо інше не передбачено умовами угоди про розподіл продукції.
( Положення статті 32 втратило чинність, як таке що є неконституційним в частині встановлення обов'язкової відмови держави від судового імунітету, імунітету щодо попереднього забезпечення позову та виконання судового рішення в угодах про розподіл продукції, що укладаються за участю іноземного інвестора на підставі Рішення Конституційного Суду N 17-рп/2001 від 06.12.2001 ) Стаття 32. Імунітет держави
В угодах про розподіл продукції, що укладаються за участю іноземного інвестора, передбачається відмова держави від судового імунітету, імунітету щодо попереднього забезпечення позову та виконання судового рішення.
Розділ IV. Валютне регулювання під час виконання угод про розподіл продукції
Стаття 33. Банківські рахунки
1. Для обслуговування робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, інвестор (підрядник, субпідрядник, постачальник, перевізник та інші контрагенти) має право відкривати в банках України в установленому законодавством України порядку банківські рахунки в національній і (або) іноземній валюті, що використовуватимуться виключно для обслуговування діяльності (робіт, послуг), передбаченої угодою.
2. Стягнення коштів із банківських рахунків, відкритих інвестором на території України для обслуговування робіт, передбачених за угодою про розподіл продукції, не може бути здійснено в безспірному порядку.
Стаття 34. Валютне регулювання
1. Грошові кошти, отримані іноземним інвестором за угодою про розподіл продукції, можуть вільно (без будь-яких обмежень) конвертуватися в українську або іноземну конвертовану валюту та переказуватися за межі України згідно з умовами, викладеними в такій угоді.
2. У разі, коли відповідно до законодавства України встановлено обов'язковий продаж на валютному ринку України надходжень в іноземній валюті, ця вимога не поширюється на надходження в іноземній валюті, одержані інвесторами, що є сторонами угоди про розподіл продукції, від реалізації частини виробленої продукції, яка є їх власністю.
Розділ V. Особливості регулювання трудових
правовідносин під час виконання угоди про розподіл продукції
Стаття 35. Трудовий договір
1. Прийняття (наймання) працівників інвестором (у тому числі іноземним) на території України для потреб угоди про розподіл продукції здійснюється шляхом укладення з ними трудового договору (контракту), який за формою та змістом повинен відповідати законодавству України про працю.
2. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.
Стаття 36. Міжнародні договори України
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Розділ VI. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України в місячний строк:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про угоди про розподіл продукції";
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 14 вересня 1999 року
N 1039-XIV