Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 24 квітня 1996 р. N 456
м.Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 218 від 21 березня 2012
р.)

Про Концепцію розвитку системи
Міністерства внутрішніх справ

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1758 від 27.12.20
01 )

З метою підвищення ефективності діяльності системи Міністерства внутрішніх справ, спрямованої на боротьбу зі злочинністю, охорону громадського порядку і забезпечення громадської безпеки Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Схвалити Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ, що додається.

2. Міністерству внутрішніх справ у місячний термін подати на затвердження план заходів щодо забезпечення поетапної реалізації Концепції.

3. Міністерству внутрішніх справ, Міністерству юстиції за погодженням з Генеральною прокуратурою та заінтересованими міністерствами і відомствами протягом першого півріччя 1996 року подати до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін і доповнень до актів законодавства України, які випливають із положень зазначеної Концепції, узгодивши їх з положеннями Концепції судово-правової реформи в Україні.

4. Органам виконавчої влади і органам місцевого самоврядування активно сприяти органам внутрішніх справ в реалізації Концепції та у вирішенні питань її фінансового і матеріально-технічного забезпечення. (Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1758 від 27.12.2001)

Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК

Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Схвалено
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 квітня 1996 р. N 456

Концепція
розвитку системи Міністерства внутрішніх справ

( У тексті Концепції слова "державної виконавчої" замінено
словом "виконавчої" згідно з Постановою КМ N 1758 від 27.12.2001 )

Ця Концепція визначає головну мету та основні принципи функціонування і розвитку системи МВС.

Головним завданням Концепції є визначення на основі наукового аналізу сучасної та прогнозованих тенденцій розвитку соціально-економічної та криміногенної обстановки в суспільстві, шляхів оптимізації діяльності системи МВС з метою максимального забезпечення ефективності її функціонування.

Необхідність розроблення Концепції викликана такими обставинами:

політичне, економічне та соціальне оновлення суспільства в процесі побудови демократичної правової держави зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів виконавчої влади у відповідність з новими умовами їх діяльності та розвитку. Органи внутрішніх справ, як складова частина органів виконавчої влади, повинні забезпечити реалізацію наданих їм повноважень, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини;

зростання злочинності до рівня реальної загрози національній безпеці України висуває перед органами внутрішніх справ нові завдання, зумовлює необхідність перегляду стратегічних напрямів їхньої діяльності, пошуку нових підходів до організації та здійснення охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, які б відповідали сучасній обстановці та тенденціям її розвитку;

органи внутрішніх справ, як і все суспільство, переживають кризу, що негативно позначається на їхній діяльності. Кризові явища посилюються надмірною перевантаженістю, що певною мірою пов'язано з виконанням органами внутрішніх справ багатьох функцій, які безпосередньо, не стосуються охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю. У зв'язку з цим чисельність працівників МВС досить значна, на їх утримання витрачається багато коштів, тоді як реальною роботою, пов'язаною із захистом життя, здоров'я, прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань, займається менша їх частина;

структура органів внутрішніх справ і організація управління нею надто громіздка: численні підрозділи і ланки управління дублюють одна одну, через що мають місце неузгодженість та паралелізм у виконанні функцій, звідси низький вплив управлінських структур на ефективність діяльності системи;

немає законодавчого визначення поняття "органи внутрішніх справ", їхніх завдань та повноважень, структурної побудови системи МВС та інших умов їхньої діяльності.

Правову основу Концепції становлять Конституція України ( 888-09 ), закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС. ( Абзац дев'ятий вступної частини із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1758 від 27.12.2001 ) Розроблення Концепції базувалось на таких принципах:

провадження діяльності органів внутрішніх справ виключно з метою захисту життя, здоров"я, прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань;

єдності системи МВС;

максимальної економічності, простоти і гнучкості структур системи МВС;

першочергового забезпечення діяльності низових ланок органів внутрішніх справ як основи системи МВС;

доступності для населення інформації про діяльність всіх ланок системи МВС в установленому законодавством порядку;

пріоритетної орієнтації діяльності кожної служби і підрозділу незалежно від їх функціональної спеціалізації на вирішення завдань боротьби із злочинністю і забезпечення громадської безпеки;

визначення оптимальної чисельності служб і підрозділів, що виконують забезпечувальні функції; розатестування їх працівників; відхід від зрівнювання в оплаті та в присвоєнні спеціальних звань працівникам, які займаються оперативно-розшуковою діяльністю, та працівникам інших підрозділів;

тісної співпраці з місцевими органами виконавчої влади у забезпеченні правопорядку на їх територіях;

наступництва, плановості, послідовності, поетапності та гласності у здійсненні всіх перетворень, недопущення або зведення до мінімуму можливих ущемлень законних інтересів працівників системи МВС.

Концепцію розроблено з урахуванням критичного аналізу попередніх реорганізацій і структурних змін у системі МВС, пропозицій керівників Міністерства та його галузевих підрозділів, ГУМВС-УМВС, навчальних закладів і наукових установ, працівників і ветеранів органів внутрішніх справ, а також зарубіжного досвіду діяльності правоохоронних органів.

Для досягнення мети Концепції передбачається:

підвищити ефективність управління та бойової готовності органів внутрішніх справ і внутрішніх військ шляхом оптимізації функцій системи МВС відповідно до рівня управління, привести організаційно-штатну структуру у відповідність з новими соціальними пріоритетами, зміцнити штабні функції, якісно поліпшити інформаційну роботу, вдосконалити правове забезпечення;

максимально використовувати форми і методи оперативної та службової діяльності, які позитивно зарекомендували себе на практиці, забезпечити впровадження наукових рекомендацій та прийнятного в умовах України передового зарубіжного досвіду;

поліпшити роботу з кадрами, зміцнити систему внутрішньої безпеки, яка б забезпечувала попередження, виявлення та припинення фактів зловживань посадовим становищем та корупції серед особового складу;

зміцнити співробітництво з іншими правоохоронними органами;

налагодити взаємодію з населенням, громадськими організаціями, підприємствами і установами всіх форм власності, засобами масової інформації;

розширити і поглибити міжнародне співробітництво у сфері правоохоронної діяльності;

налагодити належне фінансове і матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ.

Концепцію розроблено з метою поточного і перспективного планування розвитку системи МВС. Реалізація її положень потребуватиме поетапного внесення змін і доповнень до актів чинного законодавства, розроблення нових актів законодавства, прийняття указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, вдосконалення відомчої нормативної бази. Положення Концепції повинні бути уточнені і розвинуті в планах посилення окремих напрямів оперативної, службової та бойової діяльності органів внутрішніх справ і внутрішніх військ.

Реалізація Концепції має забезпечити комплексний підхід до впорядкування системи МВС і розроблення механізмів управління її структурними ланками в 1996 році і на перспективу (до 2000 року), у зв'язку з чим очікується загальне підвищення результативності функціонування системи МВС, посилення її позитивного впливу на стабілізацію криміногенної ситуації.

Основні напрями удосконалення і розвитку системи МВС
Удосконалення управління та організаційно-штатних структур

Розвиток управління в системі МВС здійснюватиметься з метою забезпечення її ефективного функціонування у звичайних умовах та умовах ускладнення оперативної обстановки з урахуванням змін у соціально-політичній та економічній ситуації. Пріоритетним завданням МВС повинно бути забезпечення стійкого управління підпорядкованими органами і підрозділами на основі максимально повної інформації про оперативну обстановку, тенденції і перспективи її розвитку. При цьому основну увагу передбачається зосередити на використанні внутрішніх ресурсів і нереалізованих можливостей системи МВС, насамперед у сфері управлінської діяльності.

Удосконалення системи управління органами внутрішніх справ потребує чіткого розмежування і забезпечення максимального співвідношення функцій Міністерства і підпорядкованих йому органів та підрозділів.

В основу цього має бути покладено:

забезпечення організаційної єдності і керованості системи; зміцнення штабної функції з метою підвищення ефективності управління, особливо оперативного, раціональної відмови від дублювання в роботі, зменшення на цій основі витрат на утримання управлінського апарату і посилення служб та підрозділів практичної спрямованості;

забезпечення оптимального співвідношення функцій штабних, лінійно-галузевих і функціональних підрозділів у структурах управління;

збереження на рівнях апаратів МВС, ГУМВС-УМВС функцій координації, методичного керівництва, інформаційно-аналітичного обслуговування, контролю й інспектування, безпосереднього планування та організації проведення заходів державного і міжрегіонального рівня, а також організації реагування на надзвичайні ситуації та розкриття тяжких злочинів, що викликали широкий громадський резонанс.

делегування частини управлінських функцій від МВС до ГУМВС-УМВС.

За МВС передбачається закріпити насамперед такі функції:

забезпечення здійснення єдиної політики в галузі побудови і розвитку системи МВС, включаючи кадрову політику;

аналіз і прогнозування розвитку оперативної обстановки, розроблення стратегії реагування на її негативні зміни;

оперативне реагування на ті надзвичайні ситуації та події , які потребують втручання центрального апарату і безпосереднього вжиття оперативно-службових заходів;

організація та здійснення загальнодержавних, міжрегіональних і міжнародних заходів боротьби із злочинністю;

забезпечення внутрішньої безпеки системи МВС;

інформаційне обслуговування всіх ланок системи МВС;

представництво інтересів системи МВС у центральних органах виконавчої влади;

організація взаємодії з правоохоронними та іншими державними органами України, органами правопорядку інших держав;

правове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ;

здійснення заходів щодо правового та соціального захисту працівників органів внутрішніх справ;

фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ.

З метою усунення паралелізму в управлінні доцільно здійснити перебудову структури Міністерства, перерозподілити функції між окремими його підрозділами, об'єднати головні управління та управління, які вирішують однозначні чи подібні завдання, в єдині управлінські блоки або служби.

Одним із шляхів забезпечення ефективної керованості такими блоками (службами) є об'єднання посад заступників міністра (перших заступників) та керівників блоків (служб), скорочення кількості керівного складу в службах.

У процесі реорганізації штабних підрозділів необхідно створити дійову систему швидкого реагування на зміни в оперативній обстановці, надзвичайні події шляхом об'єднання відповідних сил і засобів в єдиний блок, зміцнення чергових частин як органів оперативного міжгалузевого управління. За рахунок зменшення аналітичних і контрольних функцій галузевих служб посиляться аналітичні підрозділи штабів, буде створено підрозділи планування та проведення оперативно-профілактичних і спеціальних операцій, координації дій МВС у надзвичайних ситуаціях. Штабні підрозділи створюються в усіх міськрайлінорганах.

Потребують чіткого визначення функції апаратів слідства і оперативно-розшукових служб, а також міліції громадської безпеки, в структурі якої необхідно створити підрозділи охорони громадського порядку (муніципальної міліції), підпорядковані місцевим органам виконавчої влади.

Структура ГУМВС-УМВС буде змінюватися з урахуванням нової організаційно-штатної структури центрального апарату МВС. Начальникам ГУМВС-УМВС необхідно надати право коригувати відповідні організаційні структури і перерозподіляти штатну чисельність підпорядкованих їм служб та підрозділів у межах номенклатури посад, визначеної МВС, з урахуванням оперативної обстановки на місцях, а також передавати частину своїх повноважень начальникам міськрайлінвідділів.

Необхідно переглянути статус підрозділів, підпорядкованих безпосередньо МВС, ГУМВС - УМВС, залишивши у їх підпорядкуванні лише ті, що функціонують в інтересах забезпечення системи МВС, ГУМВС - УМВС, а решту скоротити, передавши їхні функції і штатну чисельність до міськрайлінвідділів, як і штатну чисельність працівників, що вивільняться в процесі реформування управлінських апаратів.

Особливу увагу буде приділено вдосконаленню діяльності міськрайлінорганів внутрішніх справ. Їх організаційно-структурна побудова, нормативно-правове, методичне організаційне і матеріальне забезпечення слід привести у відповідність із сучасними потребами. З цією метою розробляються і експериментально випробовуються різні моделі їх структурно-штатної побудови і організації діяльності з урахуванням конкретної оперативної обстановки, реальних навантажень та умов роботи. Розширюються права їх начальників у призначенні та використанні особового складу, маневруванні силами та засобами, використанні ресурсів у межах, визначених нормативними актами МВС.

Реформування кримінальної міліції

Для корінного поліпшення діяльності, пов'язаної з попередженням і розкриттям злочинів, здійснюється нормативне розмежування функцій між підрозділами кримінальної міліції, міліції громадської безпеки та підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю.

На кримінальну міліцію покладаються завдання і функції з попередження й розкриття тяжких злочинів шляхом проведення оперативно-розшукових заходів. Їх виконують структурні підрозділи кримінальної міліції: карного розшуку, боротьби з незаконним обігом наркотиків, Державної служби боротьби з економічною злочинністю, боротьби з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування, кримінальної міліції у справах неповнолітніх. Їм у цьому сприяють, виконуючи спеціальні завдання, підрозділи кримінального пошуку, експертно-криміналістичної та оперативно-технічної служб.

Визначаються чіткі межі компетенції кожної із служб кримінальної міліції, а також між МВС - ГУМВС, УМВС - міськрайлінорганами. Розробляється та нормативно закріплюється критерій розкриття злочинів, який би відбивав реальний стан цієї роботи і стимулював її.

Підрозділи карного розшуку будуть насамперед займатися розкриттям тяжких злочинів, пов'язаних з посяганнями на життя та здоров'я громадян, на власність, виявленням каналів і припиненням незаконного обігу зброї та наркотиків, розшуком осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів і тих, що переховуються від слідства та суду.

Зусилля підрозділів боротьби з економічною злочинністю необхідно зосередити в найбільш криміногенних і важливих для економіки держави сферах, на посиленні боротьби з хабарництвом, порушеннями правил здійснення валютних операцій, розкраданням на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, злочинами у банківській і фінансовій сферах, на легалізації злочинних прибутків, удосконаленні форм і методів викриття злочинної діяльності у сфері економіки.

Підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю повинні забезпечувати виявлення і припинення діяльності організованих злочинних груп, банд, інших злочинних формувань з міжрегіональними і міжнародними зв'язками, встановлення їх корумпованих зв'язків в органах влади.

Реформування міліції громадської безпеки

Підвищуватиметься роль міліції громадської безпеки у боротьбі зі злочинністю шляхом поліпшення роботи її структурних служб, спрямованої на здійснення загальної та індивідуальної профілактики злочинів, а також на розкриття злочинів, не віднесених законодавством до категорії тяжких.

У містах Києві та Харкові буде проведено експеримент щодо створення підрозділів міліції з охорони громадського порядку з підпорядкуванням їх місцевим органам виконавчої влади та ГУМВС-УМВС (муніципальна міліція). За результатами експерименту вирішуватиметься питання про створення такої міліції повсюдно.

До участі в охороні громадського порядку активніше залучатимуться спеціальні моторизовані частини внутрішніх військ МВС.

Служба дільничних інспекторів міліції повинна стати центральною ланкою профілактики правопорушень. Їй доцільно надати право приймати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності щодо окремих адміністративних правопорушень.

Вживатимуться заходи щодо звільнення міліції громадської безпеки від деяких невластивих їй функцій - паспортної та візової роботи, а також роботи, пов'язаної з медичним витвережуванням, утриманням осіб, які ведуть бродячий спосіб життя. Ці функції будуть передані місцевим органам виконавчої влади, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади. ( Абзац п'ятий із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1758 від 27.12.2001 )

Здійснюватиметься реформування підрозділів державтоінспекції, функції організації дорожнього руху поступово передаватимуться державним адміністраціям на місцях. Підрозділи дорожньої міліції передбачається залишити тільки на найбільших, напружених та прикордонних автомагістралях. На решті автошляхів цю роботу буде передано підрозділам дорожньо-патрульної служби міліції, а функції розкриття злочинів на автошляхах - територіальним органам. Співвідношення старшого, середнього і молодшого начальницького складу в підрозділах державтоінспекції будуть змінені на користь останнього.

З метою створення більш сприятливих умов для роботи міліції громадської безпеки опрацьовуватиметься питання про виділення із органів внутрішніх справ підрозділів Державної служби охорони з їх наступною реорганізацією у разі прийняття Закону України "Про державну службу охорони" у самостійну структуру і залучення працівників міліції до здійснення заходів охорони за договорами на контрактній основі.

Реформування апарату попереднього слідства

Передбачається здійснити заходи для зменшення навантаження на слідчих до рівня обгрунтованих нормативів, зосередження їхніх зусиль на розкритті тяжких злочинів. У Головному слідчому управлінні Управління по розслідуванню особливо важливих кримінальних справ та слідча частина Управління з розслідування злочинів, вчинених організованими групами будуть об'єднані в єдиний структурний підрозділ. Вживатимуться заходи, спрямовані на посилення правового і соціального захисту слідчих, законодавче визначення їх статусу, зміцнення професійного ядра, створення Інституту з підготовки слідчих при Університеті внутрішніх справ. Подальший розвиток органів попереднього слідства в системі МВС здійснюватиметься відповідно до Концепції судово-правової реформи в Україні.

Реформування кримінально-виконавчої системи

Завдання, функції, структура і чисельність апарату виконання покарань МВС-ГУМВС-УМВС приводяться у відповідність з новими соціальними і економічними умовами. До їх відання передаються питання комплектування, навчання, виховання кадрів, їх соціально-побутового забезпечення, медичного та торговельного обслуговування спецконтингенту. Їм передається також функція нагляду в усіх установах виконання покарань. Охорона установ виконання покарань передається від внутрішніх військ до системи органів виконання покарань після завершення комплектування підрозділів цих військ на контрактній основі.

Умови утримування засуджених приводяться у відповідність з міжнародними стандартами.

Поетапно згідно з Концепцією судово-правової реформи вирішуватиметься питання про можливість виведення із складу органів внутрішніх справ органів виконання покарань і передавання їх до Мінюсту або створення на їх базі самостійної державної структури, а також функцій примусового лікування від алкоголізму ' МОЗ.

Реформування внутрішніх військ

Насамперед підвищуватиметься роль внутрішніх військ в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю. Військові частини спеціального призначення використовуватимуться для ліквідації масових безпорядків, актів тероризму. З цією метою проводитиметься реформування Головного управління внутрішніх військ, управлінь з'єднань і частин, буде сформовано нові спеціальні моторизовані частини міліції та військові частини спеціального призначення, створено навчальний заклад внутрішніх військ. До органів кримінально-виконавчої системи передаватимуться функції охорони установ виконання покарань.

Удосконалення роботи з кадрами

Пріоритетними напрямами кадрової роботи мають стати: поступове доведення штатної чисельності органів внутрішніх справ до рівня науково обгрунтованих нормативів, якісне поліпшення системи добору і підготовки кадрів, удосконалення нормативно-правової бази кадрової роботи, створення оптимальної системи науково-методичного й інформаційного забезпечення роботи з кадрами.

Передбачається впровадити систему контрактного і конкурсного добору кадрів на службу в органах внутрішніх справ, новий порядок і умови її проходження, удосконалити кваліфікаційні вимоги до кандидатів і працівників, підвищити ефективність системи службової, бойової, фізичної та морально-психологічної підготовки особового складу.

З урахуванням цих завдань реформуватимуться кадрові апарати. Переглядатиметься та скорочуватиметься номенклатура МВС, розширюватимуться права начальників ГУМВС-УМВС. За МВС залишається право призначення на посади та звільнення з посад начальників ГУМВС-УМВС, їх заступників, начальників міськрайлінвідділів та провідних служб, керівників навчальних закладів.

Інспекції з особового складу передаються до складу підрозділів внутрішньої безпеки.

На кадрові апарати покладаються функції соціального захисту працівників, психологічного забезпечення службової діяльності та здійснення культурно-масової роботи. Відповідні підрозділи створюються в МВС, ГУМВСУМВС.

Посади заступників начальників міськрайлінвідділів, підрозділів та установ по кадрах трансформуються в посади заступників начальників цих підрозділів по роботі з особовим складом.

Розробляється новий перелік посад та відповідно граничні спеціальні звання начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. У підрозділах паспортної служби, фінансово-економічних, охорони здоров'я, зв'язку, військового, матеріально-технічного та господарського забезпечення, капітального будівництва, інформаційних бюро та інших служб забезпечення збільшується кількість посад державних службовців. Атестовані працівники поступово переводяться на ці посади і розатестовуються. При цьому вживаються заходи щодо недопущення погіршення їх матеріального забезпечення, правового й соціального захисту.

З метою забезпечення підвищення професійно-освітнього рівня працівників органів внутрішніх справ розробляються перспективні напрями розвитку навчальних закладів, наукових установ системи МВС, підготовки спеціалістів необхідного профілю.

Правове забезпечення реалізації Концепції

Для реалізації передбачених Концепцією заходів необхідно розробити проекти, а саме:

1) законів:

про органи внутрішніх справ, поклавши в основу Закон України "Про міліцію" ( 565-12 ) та передбачивши перейменування міліції на поліцію;

про статус слідчого;

про внутрішні війська МВС.

2) Кримінально-виконавчого кодексу України;

3) про внесення змін і доповнень до Законів України:

"Про пожежну безпеку";

"Про ветеринарну медицину";

"Про дорожній рух".

4) інших нормативних актів з питань:

реформування апарату МВС;

введення неатестованих посад державних службовців замість атестованих;

діяльності паспортної і візової служб, Державної служби охорони, Державної пожежної охорони та інших підрозділів.