Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про Національну програму будівництва суден
рибопромислового флоту України
на 2002-2010 роки

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Національну програму будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки (додається).

2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради України I.ПЛЮЩ

м. Київ, 17 січня 2002 року
N 2987-III

Затверджено
Законом України
від 17 січня 2002 року N 2987-III

Національна програма
будівництва суден рибопромислового флоту України
на 2002-2010 роки

I. Необхідність розроблення програми

Необхідність розроблення Національної програми будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки (далі - Програма) обумовлена сучасним станом цього флоту, зменшенням його кількісного та типового складу, що спричиняє загострення комплексу економічних, соціальних та інших проблем, негативно впливає на стан продовольчого забезпечення населення держави.

Кількість суден рибопромислового флоту зменшується у зв'язку з їх фізичним та моральним старінням. Значна частка суден експлуатується з перевищенням нормативного строку.

Підвищення протягом останніх 10 років цін на пально-мастильні матеріали (у 6 разів), стан матеріально-технічного забезпечення, використання водних живих ресурсів виключних морських економічних зон прибережних держав та умови оподаткування підприємств спричинили погіршення економічної ефективності використання суден у традиційних районах промислу Світового океану.

Підприємства рибного господарства не мають власних обігових коштів, а фінансово-кредитна система не сприяє залученню інвестицій для оновлення основних засобів виробництва, у тому числі суден рибопромислового флоту.

Через тривалі порівняно з іншими напрямами господарської діяльності строки кредитування, уповільнений оборот капіталу та низьку норму прибутку вкладення коштів інвесторами та кредиторами у будівництво риболовних суден є сьогодні непривабливим.

Зменшення кількості суден рибопромислового флоту спричиняє скорочення робочих місць, що у свою чергу зумовлює загострення соціальної напруги, особливо в таких традиційних центрах рибного господарства, як Севастополь, Одеса, Керч.

Через зменшення кількісного та погіршення типового складу суден рибопромислового флоту, що є основною причиною згортання експедиційного промислу (специфічна особливість рибної галузі України), обсяги вилову в океані у 2010 році не будуть перевищувати 120 тис. тонн.

Нарощування обсягів вилову і виробництва продукції з риби та морепродуктів можливе за рахунок оновлення суден рибопромислового флоту шляхом реалізації заходів, передбачених Програмою. Для цього є сприятливі фактори.

До кінця прогнозного періоду (2010 рік) недовикористані сировинні ресурси в океанічних районах промислу можуть забезпечити додатково вилов 7,3 млн. тонн риби та інших водних живих ресурсів. В Азово-Чорноморському басейні обсяги вилучення об'єктів промислу можуть досягати 160 тис. тонн. Сировинна база внутрішніх водойм дає змогу добувати щороку майже 100-130 тис. тонн риби.

Фахівці рибного господарства мають багатий досвід роботи в районах Світового океану, в Азово-Чорноморському басейні та заняття рибництвом у внутрішніх водоймах.

Існує берегова інфраструктура, яка включає навчальні заклади, навчально-тренажерні центри, науково-дослідні інститути, морські рибні порти, суднобудівні та судноремонтні заводи, сітков'язальні фабрики, рибопереробні підприємства тощо.

Ефективне вирішення питань будівництва суден рибопромислового флоту можливе на основі заходів, передбачених Програмою.

II. Сучасний стан рибопромислового флоту

У галузі рибного господарства нараховується 503 судна рибопромислового флоту 29 проектів, що піднаглядні класифікаційному товариству. Перевищили нормативні строки служби 69 відсотків великих, 85 - середніх і 83 відсотки малих і маломірних суден.

Загальний фізичний знос суден флоту досягає 70 відсотків, середній їх вік становить 21,2 року. За умови підтримання задовільного технічного стану в 2010 році в Україні може залишитися 87 суден (серед них 17 суден океанічного промислу), середній вік яких досягне 21 року.

III. Мета і завдання програми

1. Метою Програми є:

1) стабілізація, нарощування обсягів вилову та виробництва конкурентоспроможної рибної продукції для гарантування продовольчої безпеки держави, задоволення потреб населення в рибопродукції;

2) створення сприятливих умов для забезпечення будівництва суден рибопромислового флоту з урахуванням інтересів судновласників за безумовного пріоритету інтересів держави, раціонального використання національних багатств та сировинних ресурсів Світового океану, якими є водні живі ресурси;

3) сприяння підвищенню життєвого рівня громадян України шляхом створення нових робочих місць на підприємствах рибного господарства та в інших галузях (суднобудівній, машинобудівній, залізорудній, приладобудівній тощо), забезпечення соціальної гармонії в суспільстві.

2. Завданнями Програми є:

1) будівництво суден рибопромислового флоту за визначеним кількісним і типовим складом;

2) створення законодавчої бази для забезпечення будівництва суден рибопромислового флоту;

3) укладення нових та доопрацювання діючих угод для створення правової бази забезпечення промислової роботи вітчизняних суден у виключних економічних зонах іноземних держав та в зонах дії міждержавних угод;

4) формування науково обгрунтованої єдиної технічної політики в галузі будівництва, модернізації, переобладнання суден рибопромислового флоту, оптимальних термінів їх експлуатації;

5) забезпечення продовольчої безпеки країни, поповнення продовольчої бази екологічно чистою рибною продукцією та морепродуктами;

6) раціональне використання водних живих ресурсів Світового океану, виключної морської економічної зони та внутрішніх вод з метою їх збереження для наступних поколінь;

7) сприяння у забезпеченні вітчизняної суднобудівної промисловості замовленнями;

8) сприяння розвитку рибогосподарської діяльності з метою поповнення доходів бюджету всіх рівнів.

3. Програма передбачає забезпечення розвитку рибопромислового флоту шляхом:

1) раціонального використання існуючих суден, технічний стан та нормативний строк експлуатації яких дає змогу провести їх модернізацію та переоснащення;

2) поповнення флоту новопобудованими суднами на основі обгрунтованого вибору типів та кількості суден, що за своїми характеристиками відповідають кращим світовим типам суден.

Положення Програми грунтуються на тому, що основним замовником суден рибопромислового флоту є судновласники (підприємства, установи, організації, громадяни-підприємці) різних форм власності.

IV. Етапи реалізації програми

Програма реалізуватиметься поетапно:

1) підготовчий етап - 2002 рік:

а) визначення органу, що забезпечує організацію виконання Програми;

б) розроблення організаційної схеми супроводження та контролю виконання Програми;

в) підготовка та затвердження рішень, пов'язаних з нормативно-правовим забезпеченням виконання Програми;

г) розроблення механізму фінансового забезпечення Програми;

2) виконання заходів Програми - 2003-2010 роки:

а) розроблення проектів сучасних суден для рибопромислового флоту;

б) укладення договорів між замовниками суден та суднобудівними заводами;

в) модернізація існуючих та будівництво нових суден рибопромислового флоту.

V. Завдання і перспективи розвитку
рибопромислового флоту

Завданнями рибопромислового флоту на перспективу, до 2010 року, є:

1) збереження та підвищення ефективності рибопромислової діяльності на підставі міжнародних договорів у виключних морських економічних зонах іноземних держав, розширення риболовства у відкритих районах Світового океану, освоєння нових районів промислу для видобутку нових об'єктів промислу (вилов тунця тощо), здійснення спеціалізованого промислу суднами відповідних проектів;

2) інтенсифікація промислу в Азово-Чорноморському басейні та внутрішніх водоймах;

3) забезпечення перевезень риби та морепродуктів з віддалених районів промислу на внутрішній ринок;

4) доставка у віддалені райони промислу товарів матеріально-технічного постачання усіх видів для забезпечення роботи добувних суден;

5) проведення моніторингу водних живих ресурсів;

6) забезпечення охорони водних живих ресурсів;

7) здійснення підготовки фахівців для рибопромислового флоту;

8) забезпечення безпеки суден у портових водах та у відкритому морі.

Реалізація завдань рибопромислового флоту забезпечується шляхом збалансування кількісного і типового складу суден, модернізації та переобладнання існуючих і будівництва нових суден (типовий та кількісний склад суден рибопромислового флоту на період до 2010 року наведено у додатку 1 до Програми).

Для вилову 750 тис. тонн риби та інших водних живих ресурсів, перевезення готової продукції на внутрішній ринок необхідно модернізувати 15 риболовних суден, побудувати на вітчизняних суднобудівних підприємствах 10 велико-, 24 середньоі 152 малотоннажних судна, 124 промислових боти, 14 транспортних рефрижераторів, 3 танкери, 2 буксири, 1 пожежний катер, 2 нафтосміттєзбирачі, 2 науково-дослідних і 1 навчально-виробниче судна, плавзасоби для органів рибоохорони, маломірні судна, закупити підвісні двигуни відповідно до наведених у додатку 1 даних.

Для визначення кількісного і типового складу суден прийнято, що співвідношення між обсягами вилову риби та інших водних живих ресурсів за межами юрисдикції України (80 відсотків) та між виловом в Азово-Чорноморському басейні і внутрішніх водах України (20 відсотків) на прогнозний період збережеться.

Судна океанічного промислу. Вилов 600 тис. тонн риби та інших водних живих ресурсів (80 відсотків) забезпечується великота середньотоннажними суднами океанічного промислу.

Протягом 2002-2008 років необхідно модернізувати 14 риболовних суден, які перебувають на відстої та в експлуатації, для збільшення потужностей кожного з них до рівня 20-25 тис. тонн сировини щороку з метою підвищення їх експлуатаційних показників та попередження спаду обсягів вилову і виготовлення продукції з риби та морепродуктів до введення в експлуатацію новозбудованих суден.

Виходячи із світового досвіду рибальства необхідно розробити нові проекти риболовних суден з меншими, порівняно з нинішніми, у 2-3 рази експлуатаційними витратами, більш енергооснащеними, з більшими удвічі-втричі промисловими можливостями і потужностями виготовлення продукції та поглибленою переробкою сировини. До складу рибопромислового флоту повинні входити судна нових проектів: 10 великотоннажних суден для масових об'єктів промислу, кожне з яких забезпечує вилов та переробку 35-40 тис. тонн сировини щороку, 16 середньотоннажних - 8-12 тис. тонн, 8 середньотоннажних суден для спеціалізованого промислу (вилову цінних та столових порід риб, кальмарів, креветок, тунця тощо) - 4 тис. тонн.

Судна Азово-Чорноморського басейну. Стан сировинних ресурсів Азово-Чорноморського басейну дає змогу забезпечити протягом прогнозного періоду допустимий вилов риби та інших водних живих ресурсів до 160 тис. тонн щороку. Аналіз засобів видобування об'єктів промислу в басейні засвідчує таке співвідношення: вилови малотоннажними суднами, переважно в глибоководних районах Чорного і Азовського морів, - 94 відсотки загального обсягу, мотоботами в районах лиманів і у мілководній частині Азовського моря - 6 відсотків загального обсягу.

Для забезпечення допустимого вилову у складі рибопромислового флоту необхідно мати: 62 морозильних траулери-сейнери для вилову та заморожування риби кожним по 2,5-3 тис. тонн щороку; 7 сейнерів - 1,1 тис. тонн щороку та 22 приймально-транспортних судна.

Судна для внутрішніх водойм. Стан рибальства у внутрішніх водоймах забезпечує можливість щорічного вилову риби в обсязі 110-130 тис. тонн. Видобування об'єктів лову здійснюється мотоботами переважно у водосховищах та на річках (60 відсотків загального обсягу), човнами на річках та в закритих водоймах (40 відсотків загального обсягу).

Для досягнення зазначеного обсягу вилову у внутрішніх водоймах у складі рибопромислового флоту необхідно мати 124 промислових боти та 4000 човнів.

Транспортні судна. Для перевезення риби та морепродуктів на внутрішній ринок, поставки товарів матеріально-технічного забезпечення риболовним суднам у промислових районах Світового океану необхідно побудувати такі рефрижераторні судна: 3 транспортні рефрижератори з об'ємом трюмів 8500 куб. метрів, 5 транспортних рефрижераторів з об'ємом трюмів 5600 куб. метрів та 6 транспортних рефрижераторів з об'ємом трюмів 2800 куб. метрів, які здатні доставити в порти України протягом року 320 тис. тонн мороженої продукції (частина мороженої рибопродукції буде додатково доставлятися також риболовними суднами).

Танкери. Для забезпечення суден пально-мастильними матеріалами в промислових районах Світового океану необхідно побудувати 3 танкери.

Навчально-виробничі судна. Для обов'язкової, згідно з навчальними програмами, практичної підготовки курсантів морських навчальних закладів відповідно до національних та міжнародних вимог необхідно побудувати на базі середньотоннажного судна 1 навчально-виробниче та переобладнати 1 риболовне судно в навчально-виробниче та ще 1 - в судно-тренажер.

Науково-дослідні судна. Для дослідження стану сировинних запасів промислових районів Світового океану та здійснення оперативної розвідки, виконання Україною зобов'язань за міжнародними договорами потрібно побудувати на базі середньотоннажного судна 1 науково-дослідне судно. Для дослідження стану сировинних запасів та здійснення інспектування за дотриманням правил вилучення об'єктів промислу у виключній морській економічній зоні України необхідно побудувати на базі малотоннажного судна 1 науково-дослідне судно.

Допоміжні судна. Для забезпечення роботи морських рибних портів необхідно побудувати 2 портових буксири, 2 нафтосміттєзбирачі, 1 пожежний катер.

Судна та плавзасоби для органів рибоохорони. Для оновлення плавзасобів органів рибоохорони необхідно побудувати: 3 інспекційні судна-носії для роботи в басейні Чорного моря; 12 морських швидкісних катерів - Чорного та Азовського морів, 100 швидкісних катерів - на водосховищах, 500 склопластикових човнів, а також придбати 300 надувних човнів для внутрішніх водойм та прибережної зони і 600 підвісних двигунів підвищеної потужності (до 200 кінських сил).

Характеристики риболовних суден, які наведено в додатку 1, не є остаточними, а лише визначають загальні напрями в розвитку суднобудування. Після розгляду і погодження із судновласниками ці пропозиції повинні бути оформлені як технічні завдання на проектування суден і пройти експертизу на відповідність науково та економічно обгрунтованим вимогам технічної політики в галузі.

Суднобудівні заводи України здатні побудувати передбачені Програмою судна рибопромислового флоту до кінця прогнозного періоду, починаючи з 2003 року, за умови розроблення протягом 2002 року механізму фінансування, технічної документації та освоєння будівництва суден.

Альтернативою оновленню рибопромислового флоту є закупівля суден як нових, так і тих, що були в експлуатації, у нерезидентів. Вартість цих суден здебільшого перевищує вітчизняні аналоги на 5-30 відсотків за однакового рівня якості та техніко-економічних характеристик.

VI. Джерела фінансування

Показники вартості здійснення комплексу заходів, передбачених Програмою на період до 2010 року, визначено в цінах 2000 року. Розрахунки з деяких позицій мають орієнтовний характер. Кошти на виконання Програми розподілено за роками нерівномірно з огляду на економічну ситуацію в державі.

Обсяги капіталовкладень на будівництво та модернізацію суден рибопромислового флоту оцінюються в 4854 млн. гривень, у тому числі 3736 млн. - на будівництво суден океанічного та морського промислу, 301 млн. допоміжних, 49 млн. - науково-дослідних суден, 101 млн. - плавзасобів для органів рибоохорони, 567 млн. - маломірних суден та плавзасобів для внутрішніх водойм, 100 млн. гривень - навчально-виробничих суден.

Загальний та щорічний розподіл обсягів фінансування за типами суден наведено у додатку 2. Дані щодо фінансування будівництва суден та плавзасобів для бюджетних організацій наведено у додатку 3.

Фінансування капітальних вкладень у розвиток рибопромислового флоту розподіляється таким чином:

1) кошти, що надійшли від продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань рибного господарства, та орендної плати суб'єктів рибного господарства за користування державним майном;

2) власні кошти підприємств (амортизаційні відрахування, інвестиції з фонду накопичення, використання коштів від реалізації списаних суден);

3) залучені кошти (цільові кредитні лінії, комерційні кредити, інвестиційні фонди, іноземні кредити).

Джерелами фінансування будівництва суден рибопромислового флоту є:

1) кошти, що надходять від реалізації акцій та орендної плати суб'єктів рибного господарства за користування державним майном;

2) цільові довготермінові кредитні лінії для будівництва суден рибопромислового флоту резидентами (як правило, на конкурсних умовах) на вітчизняних суднобудівних підприємствах;

3) кошти для будівництва суден та швидкісних катерів, човнів, придбання підвісних двигунів, що передбачаються щороку для бюджетних організацій (органи рибоохорони, навчальні заклади, науково-дослідні установи);

4) кошти для будівництва суден рибопромислового флоту, які виділяються щороку з державного бюджету на поворотній основі та для компенсації ставок комерційних банків;

5) кошти підприємств (амортизаційні відрахування на відновлення, кошти від реалізації списаних суден);

6) кошти фінансових груп, створених відповідно до вимог законодавства України за участю суднобудівних заводів та підприємств, що виготовляють суднове обладнання, морських рибних портів, обласних та міських держадміністрацій, комерційних структур та окремих фізичних осіб, у тому числі нерезидентів;

7) кошти, одержані від виконання договорів між замовниками суден та суднобудівними заводами як між суб'єктами господарювання відповідно до законодавства;

8) вітчизняні та іноземні інвестиції;

9) інші джерела, не заборонені законодавством.

Під час фінансування будівництва суден для бюджетних підприємств і організацій та/або фінансування за рахунок коштів, залучених за сприяння держави, повинні бути використані на конкурентних засадах можливості проектно-конструкторських та наукових установ, суднобудівних, машинобудівних та інших підприємств.

VII. Заходи щодо реалізації програми

Для створення сприятливих умов відродження будівництва суден для рибопромислового флоту необхідно здійснити ряд заходів загальнодержавного значення, в тому числі щодо:

1) створення довгострокової системи кредитування вітчизняного промислового суднобудування відповідно до Закону України "Про лізинг" (723/97-ВР);

2) звільнення від митних платежів імпортованих суднового комплектуючого обладнання, комплектуючих частин для виготовлення вітчизняного суднового обладнання, а також матеріалів для будівництва та експлуатації суден, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або ті, що виробляються, не відповідають сертифікаційним вимогам міжнародних класифікаційних товариств чи вимогам замовників суден, визначеним умовами контрактів;

3) створення умов для повернення коштів, залучених судновласниками у процесі експлуатації новозбудованих та модернізованих суден, що зареєстровані в Державному судновому реєстрі України, Судновій книзі України;

4) створення лізингового, страхового, гарантійного фондів для вітчизняних підприємств, що замовляють судна для рибопромислового флоту на вітчизняних суднобудівних підприємствах;

5) включення до планів державного замовлення на будівництво суден для рибопромислового флоту за цільовими програмами, з повним або частковим бюджетним фінансуванням, враховуючи велику соціальну значущість розвитку рибопромислового флоту;

6) проведення реструктуризації боргів вітчизняних підприємств, що є замовниками нових або виконують модернізацію суден для рибопромислового флоту, на термін до 60 місяців;

7) удосконалення порядку забезпечення рибою та морепродуктами організацій, що фінансуються з Державного бюджету України, у тому числі шляхом віднесення обсягів їх споживання до державного замовлення та розподілу його виконання на конкурсних умовах серед вітчизняних підприємств, з урахуванням будівництва ними суден за рівності інших умов;

8) розробка режиму спеціального кредитування, який передбачає за рахунок Державного бюджету України часткову компенсацію ставки за кредитами на будівництво або модернізацію рибопромислових суден вітчизняними суднобудівними підприємствами.

Істотну роль відіграватиме галузева система заходів та дій організаційного і економічного спрямування, у тому числі:

1) удосконалення порядку видачі ліцензій на право провадження діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм;

2) здійснення розподілу квот на вилов об'єктів промислу на конкурсних засадах, з урахуванням ефективності виробничих можливостей новопобудованих суден, комплексності переробки сировини, обсягів постачання виготовлених з них продуктів на вітчизняний ринок, нижньої межі цін при постачанні продукції на експорт та з урахуванням можливостей спрямування коштів на будівництво суден за рівності інших умов;

3) розроблення і затвердження на прогнозний період техніко-економічних критеріїв для оцінки відповідності новопобудованих, модернізованих, переобладнаних суден і суден, що придбаваються, галузевій технічній політиці.

VIII. Державне стимулювання розвитку вітчизняного
рибопромислового флоту

З метою прискорення та повної реалізації першочергових заходів Програми, перелічених у розділах VI і VII:

1) держава сприяє будівництву та модернізації суден рибопромислового флоту шляхом податкової, цінової та митної політики, у тому числі реформування податкової системи, яка передбачає скорочення переліку податків і зборів, зменшення податкових ставок на податки та прибуток підприємств, податку на додану вартість, прибуткового податку з громадян тощо;

2) необхідно прийняти закон України про стимулювання будівництва суден рибопромислового флоту України.

IX. Очікувані результати виконання програми

Виконання Програми дасть змогу досягнути у 2010 році обсягу вилову риби та інших водних живих ресурсів на рівні 750 тис. тонн (додаток 4), забезпечити виробництво продовольчої продукції до 540 тис. тонн, кормового рибного борошна - до 33 тис. тонн, довести споживання рибної продукції на душу населення до 12-15 кілограмів на рік.

З початком виконання Програми бюджети усіх рівнів поповнюватимуться за рахунок виробництва додаткових обсягів продукції на суднобудівних підприємствах, на побудованих суднах та за рахунок відрахувань на заробітну плату. Повернення загальних обсягів капітальних вкладень у будівництво суден рибопромислового флоту з урахуванням результатів їх експлуатації очікується в 2012 році (додаток 5). Погашення залучених коштів триватиме до повного розрахунку з кредиторами протягом наступних років.

За рахунок введення в експлуатацію новопобудованих суден на підприємствах рибного господарства буде створено 11,5 тис. робочих місць. Виконання Програми забезпечить створення нових робочих місць не тільки в рибному господарстві, а й в інших галузях національної економіки, а також сприятиме зменшенню безробіття.

До кінця прогнозного періоду зростуть обсяги реалізації риби та морепродуктів на внутрішньому ринку до 70 відсотків тих, що виготовляються на суднах під прапором України в океанічних районах промислу.

За рахунок збільшення надходження рибної сировини на внутрішній ринок зменшаться ціни та підвищиться завантаженість берегових рибопереробних підприємств.

Надходження риби та морепродуктів на внутрішній ринок України в 2010 році характеризуватиметься такими показниками:

	Обсяг, тис. тонн	Відсотки	загальний обсяг, у тому числі: 540 100
риба та морепродукти, виловлені у Світовому океані	320	60
риба та морепродукти, виловлені в Азовському і Чорному морях	110	21
риба та морепродукти, виловлені у внутрішніх водоймах	50	9
імпорт	60	10

Досягнення зазначених обсягів сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки держави.

X. Контроль за виконанням програми

Контроль за виконанням Програми здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері рибного господарства за участю інших органів виконавчої влади.

Для координації робіт з питань реалізації та ресурсного забезпечення виконання Програми, розгляду його результатів при центральному органі виконавчої влади у сфері рибного господарства утворюється міжвідомча координаційна рада, до складу якої включаються відповідальні представники заінтересованих міністерств та інших органів виконавчої влади. Зазначену раду очолює керівник органу, що організовує контроль за виконанням Програми.

Кабінет Міністрів України на підставі наданої інформації здійснює коригування визначених Програмою заходів, завдань та обсягів фінансування для їх врахування під час складання проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України та Державного бюджету України.

Додаток 1
до Програми

Типовий і кількісний склад рибопромислового флоту

N п/п	Тип	Дов- жина, метрів	Місткість продукція морожена, рибне борошно, жир, тонн	Швид кість, вузлів	Потуж- ність голов- ного двигу- на, кВт	Кіль- кісний склад екіпа- жу, чоло- овік	Специфікаційна функціональна характеристика	Кіль- кість, оди- ниць
I. Риболовні судна
1.	Великий автономний траулер морозильний (ВАТМ)	104	3500 300 20	15	5200	93	виготовлення за добу: мороженої продукції з риби - 150 тонн, рибного борошна - 9 тонн, рибного жиру - 1 тонна	10
2.	Великий автономний траулер морозильний типу "Меридіан" проект 1288 (ВАТМ)*	104	1500 300 20	15	5200	93	виготовлення за добу: мороженої продукції з риби - 150 тонн, рибного борошна - 9 тонн, рибного жиру - 1 тонна	3
3.	Великий автономний траулер морозильний типу "Рембрандт" (ПР)*	104	1700 300 35	12	2500	102	виготовлення за добу: мороженої продукції з риби - 150 тонн, рибного борошна - 9 тонн, рибного жиру - 1 тонна	7
4.	Великий риболовний консервний траулер для вилову антарктичного крилю та риби	114	1100 400 35	16	5200	117	виготовлення за добу: консервів - 150 тис. фізичних банок, мороженої продукції - 60 тонн, рибного борошна - 14 тонн, жиру - 2 тонни	8
5.	Великий риболовний консервний траулер типу "Антарктида" проект 16080 для вилову антарктич- ного крилю та риби*	114	1100 400 35	16	5200	117	виготовлення за добу: консервів - 150 тис. фізичних банок, мороженої продукції - 60 тонн, рибного борошна - 14 тонн, жиру - 2 тонни	3
6.	Великий консервно- морозильний траулер	120	1600 400 35	16	5200	110	виготовлення за добу: консервів - 240 тис. фізичних банок, мороженої продукції з риби - 90 тонн, рибного борошна - 14 тонн, рибного жиру - 2 тонни	6
7.	Великий консервно- морозильний траулер типу "Моозунд" проект 488*	120	1600 400 35	15	5200	110	виготовлення за добу: продукції з риби - 150 тонн, рибного борошна - 9 тонн, рибного жиру - 1 тонна	6
8.	Середній риболовний траулер морозильний	61,	3 400 60 10	12,5	1760	37	виготовлення за добу: мороженої продукції з риби та морепро- дуктів - 50 тонн, рибного борошна - 2 тонни, рибного жиру - 0,2 тонни	16
9.	Сейнер-траулер рефрижератор	25	30	10	320	9	виготовлення мороже- ної та охолодженої продукції з риби та морепродуктів за добу - 7 тонн	24
10.	Траулер-сейнер рефрижератор проект 09103	25	60	10	320-500	9	виготовлення мороже- ної та охолодженої продукції з риби та морепродуктів за добу - 9-15 тонн	38
11.	Траулер-сейнер	25	10	320		9	виготовлення охолод- женої продукції з риби та морепродук- тів - 9-15 тонн за добу	7
12.	Бот риболовний	14	10	100	2		вилов риби та 1 морепродуктів у внутрішніх водах та прибережній зоні	24
13.	Сейнер тунцеловний типу "Аль-бакор"	65	550	15	2200	25	виготовлення моро- ної продукції з тунця (40 тонн за добу)	3
14. 15.	Кальмарориболовне судно Човен риболовний	61,3	400	12,5	1760	37	виготовлення моро- женої продукції з кальмара, риби та морепродуктів (50 тонн за добу) вилов риби та морепродуктів у внутрішніх водах	5 4000
16.	Сіткопідіймач						вилов риби та морепродуктів у внутрішніх водах	24
17.	Кормороздавач						роздавання корму рибі у внутрішніх водоймах	18
18.	Очеретокосарка						викошуван.очерету у внутрішніх водоймах	200
19.	Сейнер-неводник проект 111						вилов риби у внутрішніх водах	150
20.	Сейнер-неводник						вилов риби у внутрішніх водах	20
21.	Двигун підвісний				30-75		для риболовн.човнів	1000
22.	Двигун дизельний				10-75		для риболов.човнів	600
II. Науково-дослідні судна
1.	Науково-дослідне судно для досліджень у районах Світового океану	61,3	близько 1000	12,5	1760	22	наукова група - 18 осіб, лабораторії - 150 кв. метрів	1
2.	Науково-дослідне судно для досліджень у виключній морській економічній зоні України	26	близько 400	10	320	9	наукова група - 8 осіб, лабораторії - 30 кв. метрів	1
III. Навчальні судна
1.	Велике навчально- транспортне судно типу "Пеленгатор" (модернізація ПР)*	103	1700 300 35	12	1200	72	викладачі-інструкто- ри, курсанти - до 120 осіб, навчальні класи - 120 кв. метрів	1
2.	Велике навчальне- виробниче судно	84	600 140 20	14	1500	93	викладачі-інструкто- ри, курсанти - до 40 осіб, навчальні класи - 40 кв. метрів	1
3.	Середнє навчальне- виробниче судно	61,3	400 60 10	12,5	1760	67	викладачі-інструкто- ри, курсанти - до 30 осіб, навчальні класи - 30 кв. метрів	1
4.	Навчальне судно-тренажер (модернізація ВМРТ, РТМА, СТМ)*	8	4			40	викладачі-інструкто- ри, курсанти - до 120 осіб, навчальні класи та тренажери - 320 кв. метрів	1
IV. Судна та плавзасоби для органів рибоохорони
1.	Інспекційне судно- носій швидкісних катерів (на базі проекту 09103)	25,5	300	10	320	7+7	патрулювання у вик- лючній морській економічній зоні	4
2.	Катер швидкісний типу "Калкан"	10,6	близько 8,2	27	270	6	патрулювання на водосховищах та у прибережній зоні	12
3.	Катер швидкісний проект 09105	6,4		30	150	6	патрулювання на водосховищах та у прибережній зоні	100
4.	Човен швидкісний проект 70183	4,6		24	55	4	патрулювання на внутрішніх водоймах	500
5.	Човен надувний типу "Бриг" (різні модифікації)						патрулювання на внутрішніх водоймах	300
6.	Двигун підвісний "Johnson" (потужність 30-210 кінських сил)			30	-210		для швидкісних катерів, швидкісних човнів та надувних човнів	600
V. Допоміжні судна
1.	Танкер	102	6500	14	1720	18	доставка та передача пально-мастильних матеріалів рибловним суднам у районі промислу	2
2.	Танкер	112	8200	14	1720	18	доставка та передача пально-мастильних матеріалів рибловним суднам у районі промислу	1
3.	Буксирне судно	33	12		1720	16	портові швартові та буксирні роботи	2
4.	Пожежний катер	25	10		150	7	забезпечення пожежної безпеки	1
5.	Нафтосміттєзбирач	18	150	7,5	150	3	очищення портових вод	2
VI. Транспортні рефрижератори
1.	Транспортний рефрижератор	133,8	7635	17,8	5259	32	доставка в район промислу спорядження, пально-мастильних матеріалів і переван- таження мороженої риби та морепродук- тів, інших рефрижера- торних вантажів і доставка їх до порту	4
2.	Транспортний рефрижератор	148,2	14145	21,8	10358	28	доставка в район промислу спорядження, апльно-мастильних матеріалів і переван- таження мороженої риби та морепродук- тів, інших рефрижера- торних вантажів і доставка їх до порту	6
3.	Транспортний рефрижератор*	102	близько 5000	12	2500	102	доставка в район промислу екіпажів, спорядження, пально- мастильних матеріалів та риби та переван- таження мороженої морепродуктів, інших рефрижераторних вантажів і доставка їх до порту	4
4.	Приймально- транспортне судно	41 1	20	10	225	7	приймання та доставка на берегові підприєм- ства риби-сирцю	22

_______________

* Модернізація та переобладнання існуючого судна

Додаток 2
до Програми

Потреба у фінансуванні будівництва
та модернізації суден рибопромислового флоту

Класифікація суден	Вартість судна	Кількість за роками
		2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	Усього
I. Великотонажні судна
1. ТР (трьох проектів)	76,02	1	2	2	2	2	2	2	1	14
2. ТР (модерн)	21,72	1	1	1	1					4
3. ВАТМ	86,88	2	1	1		2	1	1	2	10
4. ВАТМ (модерн)	21,72	6	1		1		1			9
Разом		10	5	4	4	4	4	3	3	37
II. Середньотонажні судна
1. СРТ	40,725	2	2	2	2	2	2	2	2	16
2. Сейнер тунцелов	35,295			1	1	1				3
3. Кальма- рориболовне	35,295		1	2	1	1				5
Разом		2	3	5	4	4	2	2	2	24
III. Малотонажні судна
1. МР-сейнер рефрижератор	5,973	10	10	10	8	6	6	6	6	62
2. Траулер- сейнер	5,430	1	1	2	1	1	1			7
3. Приймально- транспортне	8,145	3	3	2	3	3	3	3	2	22
Разом		14	14	14	12	10	10	9	8	91
IV. Маломірні судна для внутрішніх водойомов
1. Промисловий бот	1,086	17	17	18	14	14	14	15	15	124
2. Човен	0,016 50	550	550	550	550	470	440	440	400	4000
3. Сіткопі- діймач	1,086	4	5	5	2	2	2	2	2	24
4. Очерето- косарка	0,054 20	20	20	20	24	24	24	24	24	200
5. Кормо- роздавач	0,108 2	2	2	2	2	2	2	2	2	18
6. Сейнер- неводник	1,629	25	25	20	20	20	20	20	20	170
7. Двигун дизельний 75 квт.	0,022	90	90	90	70	70	65	65	60	600
8. Двигун підвісний 30-75 квт.	0,038	150	150	150	110	110	110	110	110	1000
Разом	72	858	859	855	792	712	677	678	633	6136
V. Плавзасоби для органів рибоохорони
1. Інспекційне судно	6,516		1	1	1					3
2. Катер Калкан
3. Катер проекту 09105	0,2715	10	15	15	15	15	15	15		100
4. Катер проекту 70183	0,016	60	60	60	60	65	65	65	65	500
5. Човен надувний	0,022	40	40	40	36	36	36	36	36	300
6. Двигун підвісний	0,038	150	150	100	50	50	50	50		600
Разом	2	262	268	218	163	167	167	167	101	1515
VI. Навчально-виробничі судна
1. Велике навчальне судно	43,440	1								1
2. Середнє навчальне судно	40,725	1								1
3. Судно- тренажер	16,290	1								1
Разом		3								3
VII. Допоміжні судна
1. Танкер	81,450	1			1					2
2. Танкер	76,020		1							1
3. Буксир	21,720	1			1					2
4. Пожежний катер	8,145	1								1
5. Нафтосміттє- збирач	5,430				1	1				2
Разом		3	1		3	1				8
VIII. Науково-дослідні судна
1. Науково- дослідне судно	40,725				1					1
2. Науково- дослідне судно для роботи у виключній морській економічній зоні	7,602	1								1
Разом		1			1					2
Усього	74	1153	1150 1	096	979	898	860	859	747	4816

Продовження таблиці

Вартість за роками

2002 г.	2003 г.	2004 г.	2005 г.	2006 г.	2007 г.
	76,02	152,04	152,04	152,04	152,04
	21,72	21,72	21,72	21,72
	173,76	86,88	86,88		173,76
	130,32	21,72		21,72
	401,82	282,36	260,64	195,48	325,80
	81,45	81,45	81,45	81,45	81,45
		35,295	35,295	35,295
		35,295	70,590	35,295	35,295
	81,45	152,04	187,335	152,04	116,745
	59,730	59,730	59,730	47,784	35,838
	5,430	5,430	10,860	5,430	5,430
	24,435	24,435	16,290	24,435	24,435
	89,595	89,595	86,880	77,649	65,703
	18,462	18,462	19,548	15,204	15,204
0,8145	8,9595	8,9595	8,9595	8,9595	7,6563
	4,344	5,430	5,430	2,172	2,172
1,0860	1,0860	1,0860	1,0860	1,3032	1,3032
0,2172	0,2172	0,2172	0,2172	0,2172	0,2172
	40,725	40,725	32,580	32,580	32,580
	1,9548	1,9548	1,9548	1,5204	1,5204
	5,7015	5,7015	5,7015	4,1811	4,1811
2,1177	81,450	82,536	75,477	66,1374	64,8342
		6,516	6,516	6,516
2,715	2,715	2,715	2,715	1,358	1,358
	2,715	4,0725	4,0725	4,0725	4,0725
	0,9774	0,9774	0,9774	0,9774	1,00455
	0,8688	0,8688	0,8688	0,7819	0,7602
	5,7015	5,7015	3,801	1,9005	1,9005
2,715	12,9777	20,8512	18,9507	15,6058	9,0681
	43,440
	40,725
	16,290
	100,455
	81,450			81,450
	76,020
	21,720			21,720
	8,145
				5,430	5,430
	187,335			108,600	5,430
				40,725
	7,602
	7,602			40,725
Усього 4,8327	962,6877	627,3822	629,2827	656,2372	587,5803

Продовженн ятаблиці

	2008 г.	2009 г.	2010 г.	Усього
	152,04	152,04	76,02	1064,28
				86,88
	86,88	86,88	173,76	868,80
	21,72			195,48
	260,64	238,92	249,78	2215,44
	81,45	81,45	81,45	651,60
				105,885
				176,475
	81,45	81,45	81,45	933,960
	35,838	35,838	35,838	370,326
	5,430			38,010
	24,435	24,435	16,290	179,190
	65,703	60,273	52,128	587,526
	15,204	16,290	16,290	134,664
	7,1676	7,1676	6,516	65,160
	2,172	2,172	2,172	26,064
	1,3032	1,3032	1,3032	10,860
	0,2172	0,2172	0,2172	1,9548
	32,580	32,580	32,580	276,930
	1,4118	1,4118	1,3032	13,032
	4,1811	4,1811	4,1811	38,010
	64,2369	65,3229	64,5627	566,6748
				19,548
	1,358	1,358		16,290
	4,0725	4,0725		27,150
	1,05885	1,086	1,086	8,145
	0,7602	0,7602	0,7602	6,429
	1,9005	1,9005		22,806
	9,1767	9,1767	1,8462	100,368
				43,440
				40,725
				16,290
				100,455
				162,90
				76,020
				43,440
				8,145
				10,860
				301,365
				40,725
				7,602
				48,327
Усього	481,2066	455,1426	449,7669	4854,115

Додаток 3
до Програми

Потреба у фінансуванні будівництва суден та
плавзасобів (для бюджетних організацій)
(млн. гривень)

Назва судна	Вартість судна	За роками
		2002	2003	2004
I. Судна та плавзасоби для органів рибоохорони
1. Інспекційне судно-носій	6,516			6,516
2. Катер "Калкан"	1,357	2,715	2,715	2,715
3. Катер проекту 09105	0,271		2,715	4,073
4. Катер проекту 70183	0,013		0,977	0,977
5. Човен надувний	0,022		0,869	0,869
6. Двигун підвісний	0,038		7,702	5,702
Разом		2,715	12,978	20,851
II. Навчально-виробничі судна
1. Велике навчальне судно	43,440		43,440
2. Середнє навчальне судно	40,725		40,725
3. Судно-тренажер	16,290		16,290
Разом			100,455
III. Науково-дослідні судна
1. Науково-дослідне судно	40,725
2. Науково-дослідне судно для роботи у виключній морській економічній зоні	7,602	7,602
Разом		7,602
Усього		10,317	113,433	20,851

Продовження таблиці

2005	2006	2007	2008	2009	2010	Усього
6,516	6,516					19,548
2,715	1,357	1,357	1,357	1,357		16,288
4,073	4,073	4,073	4,073	4,073		27,153
0,971	0,977	1,086	1,059	1,086	1,086	8,226
0,869	0,782	0,760	0,760	0,760	0,760	6,429
3,801	1,901	1,901	1,901	1,901		22,806
18,951	15,606	9,177	9,150	9,177	1,846	100,45
						43,440
						40,725
						16,290
						100,455
40,725						40,725
						7,602
40,725						48,327
59,676	15,606	9,177	9,150	9,177	1,846	249,232

Додаток 4
до Програми

Прогнозний обсяг вилову риби та морепродуктів
з урахуванням експлуатації новопобудованих
риболовних суден

(тис.тонн)

Район промислу і тип судна	Вилов за роками
	2003	2004	2005	2006
Океанічний промисел
I. Великотоннажні судна
1. ВАТМ	55,9	83,85	111,8	92,3
2. ВАТМ (модерн)	151,8	177,1	177,1	202,4
Разом	207,7	260,95	288,9	294,7
II. Середньотоннажні судна
1. СРТ	12	25	37	49
2. Сейнер-тунцелов			4	7
3. Кальмарориболовне		2	6	9
Разом	12	27	47	65
Азово-Чорноморський басейн Малотоннажні судна
1. МР-сейнер рефрижератор	20,4	40,8	61,2	77,52
2. Траулер-сейнер	1,7	3,4	6,8	8,5
Разом	22,1	44,2	68	86,02
Внутрішні водойми	30	30	35	40
Усього	272	362	439	486

Продовження таблиці

2007	2008	2009	2010	Усього
148,2	156,65	184,6	239,2	1072,5
103,4	222,09	222,09	223,08	1479,06
251,6	378,74	406,69	462,28	2551,56
62	74	86	99	444
11	11	11	11	54
11	11	11	11	60
83	96	108	120	558
89,76	102	99,96	105,4	597,04
10,2	11,9	11,9	11,9	66,3
99,96	110,2	111,86	117,3	659,64
40	45	50	50,0	320
475	629	676	750	4089,2

Алгоритм розрахунку (кількість суден х пром.) - термін капремонту х кількість суден х вилов на 1 с/добу/1000 = тис.тонн

Додаток 5
до Програми

Узагальнені фінансові потоки з урахуванням
експлуатації новопобудованих риболовних суден

(млн. гривень)

Тип судна	За роками
	2003	2004	2005
I. Надходження коштів від виробничої діяльності суден
1. Великотонажні судна	338,344	425,055	470,618
2. Середньотоннажні судна	20,0693	43,657	76,628
3. Малотоннажні судна	37,201	74,402	114,464
4. Маломірні судна для внутрішніх водойм	81,450	81,450	95,025
Разом	477,064	624,597	746,735
II. Витрати, пов'язані з виробництвом
1. Великотоннажні судна	298,872	375,495	415,715
2. Середньотоннажні судна	18,734	40,747	71,518
3. Малотоннажні судна	30,001	60,002	92,310
4. Маломірні судна для внутрішніх водойм	14,661	14,661	17,105
Разом	362,268	490,905	596,648
III. Результат (I-II)	114,801	133,692	160,087
IV. Амортизація	23,892	41,404	59,459
V. Усього	138,693	175,096	219,546
VI. Потреба у фінансуванні будівництва риболовних суден	477,84	350,235	361,095
VII. Капітальний ремонт
VIII. Витрати на капітальний ремонт
IX. Фінансовий результат (VI-V)	339,147	514,986	655,835
X. Вільні кошти
XI. Балансовий кошторис	477,840	828,075	1189,17

Продовження таблиці

2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
480,066	409,856	616,967	662,448	753,054	811,785	768,345	705,900	733,050
106,081	235,533	155,602	175,670	195,741	205,254	198,195	190,050	195,480
144,796	168,265	185,500	188,296	197,451	199,639	199,281	195,480	199,281
108,600	108,600	122,175	135,750	135,750	135,750	135,750	135,750	135,750
839,543	822,254	1080,244	1162,214	128,996	1352,428	1301,571	1227,18	1263,561
424,061	362,030	544,987	585,207	665,197	713,068	693,411	673,32	705,900
99,011	126,497	145,231	163,959	182,692	192,206	190,050	179,190	184,620
116,772	135,696	149,596	151,350	159,235	161,000	161,000	160,185	152,470
19,548	19,548	21,992	24,435	24,435	24,435	24,435	24,435	24,435
659,392	643,780	861,806	925,451	1031,559	1090,709	1068,896	1037,130	1072,425
180,151	178,473	218,438	236,764	250,437	261,721	232,675	190,050	191,136
72,029	94,726	112,401	123,831	139,198	139,198	139,198	139,198	139,198
252,185	273,199	330,839	360,595	389,635	400,919	371,873	329,248	330,334
251,409	453,948	353,493	228,603	307,338
1	7	3	3	3	1	4	6	3
4,344 3	0,408	13,032	13,032	13,032	4,344	17,376	26,064	13,03 2
659,403	870,560	906,246	787,286	718,021	321,446
						33,052	336,236	653,538
1440,579	1894,52	7 2248,02	2476,62	3 2783,96	1 278,396	2783,961	2783,961	2783,961

Примітка. Розрахунок проведено з урахуванням коштів, що надаватимуться на поворотній основі (без відсотків).