Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 29 березня 2002 р. N 161-р
м.Київ
Про затвердження Концепції безпечного материнства
1. На виконання Указу Президента України від 26 березня 2001 р. N 203 "Про Національну програму "Репродуктивне здоров'я 2001-2005" затвердити Концепцію безпечного материнства (додається).
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади у місячний термін подати МОЗ пропозиції щодо реалізації положень Концепції безпечного материнства.
МОЗ у двомісячний термін на підставі зазначених пропозицій розробити та подати Кабінетові Міністрів України відповідні заходи.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Затверджено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 29 березня 2002 р. N 161-р
Концепція
безпечного материнства
1. Загальна частина
За останнє десятиріччя в нашій країні спостерігається погіршення демографічної ситуації та зниження здорового дітонародження.
Кількість народжених у 2000 році порівняно з 1989 роком зменшилася з 691 тис. до 385 тис. чоловік. Смертність у 2 рази перевищує народжуваність.
Занепокоєння викликає рівень смертності немовлят і матерів. Так, смертність дітей першого року життя становить 11,9 на 1000 народжених живими, а материнська смертність у 2 рази перевищує середньоєвропейський рівень і становить 24,7 на 100 тис. народжених живими. Високим залишається рівень дитячої захворюваності. Кожна третя дитина має відхилення у фізичному та психічному розвитку. Близько 70 відсотків жінок народжують дітей з акушерськими ускладненнями.
Здоров'я дітей безпосередньо пов'язане із станом здоров'я жінок, який має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить зростання за останні десять років захворюваності на анемію у вагітних жінок майже в 5 разів, захворювань сечостатевої системи - в 4, системи кровообігу - в 2 рази. Збільшується кількість безплідних шлюбів та новонароджених з вродженою патологією.
Проблеми, пов'язані із здоров'ям жінок, материнською смертністю та безплідністю, виникають значною мірою внаслідок великої кількості абортів, які зараз є одним з основних методів регулювання народжуваності в Україні.
Існуючий потенціал служби охорони здоров'я не може забезпечити якісний рівень медичної допомоги вагітним жінкам та породіллям.
Необхідність активної протидії поглибленню негативних змін у стані здоров'я населення, особливо жінок і дітей, демографічній кризі обумовлює прийняття Концепції безпечного материнства (далі - Концепція).
Безпечне материнство - це забезпечення здоров'я матері, в тому числі фізичних, психічних та соціальних факторів благополуччя вагітної жінки до пологів, під час пологів та у післяпологовий період, і дитини для її гармонійного розвитку.
Ця Концепція визначає засади вирішення питань збереження здоров'я населення, зниження дитячої і материнської захворюваності та смертності, відповідального батьківства, забезпечення здоров'я майбутніх поколінь.
2. Мета та основні завдання Концепції
Метою Концепції є вирішення питань щодо забезпечення сприятливих умов для збереження здоров'я жінок і новонароджених, найповнішої реалізації батьківських функцій та підвищення ролі і місця сім'ї в суспільстві.
Основними завданнями Концепції є:
поліпшення роботи служби планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення;
удосконалення організації, поліпшення якості акушерсько-гінекологічної допомоги та проведення наукових досліджень з питань охорони материнства і дитинства;
створення системи інформаційного забезпечення населення з питань безпечного материнства, відповідального батьківства, здорового способу життя та удосконалення системи підготовки кадрів.
Поліпшення роботи служби планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення передбачає:
створення системи охорони репродуктивного здоров'я населення з дитячого віку та надання необхідної медичної допомоги для його забезпечення; розширення і зміцнення системи оздоровлення та реабілітації дівчат-підлітків;
сприяння народженню бажаних дітей в оптимальний віковий період жінки;
створення перинатальних центрів;
зменшення непланованих вагітностей, скорочення кількості абортів;
зниження рівня гінекологічних захворювань, материнської та дитячої смертності, невиношування і безпліддя;
запобігання захворюванням, що передаються статевим шляхом;
створення на робочих місцях умов, які сприяють безпечному материнству, і забезпечення відповідальності роботодавця за дотримання вимог щодо охорони праці вагітних жінок та жінок, які виховують дітей;
надання вагітним жінкам можливості медичного обстеження в робочий час із збереженням заробітної плати за місцем основної роботи;
статеве виховання молоді у навчальних закладах у поєднанні із здоровим способом життя, санітарно-гігієнічною культурою тощо;
проведення освітньої роботи з батьками з метою підвищення статевої культури їх дітей;
виховання у підлітків належного ставлення до сім'ї;
запровадження обов'язкового консультування молодих пар, які готуються до шлюбу, і ознайомлення подружжя з основами планування сім'ї, безпечного материнства, відповідального батьківства;
розширення співробітництва з міжнародними організаціями, що займаються питаннями планування сім'ї, демографії, охорони здоров'я матерів і дітей;
проведення фундаментальних досліджень щодо репродуктивного здоров'я населення та факторів ризику, які впливають на виникнення безпліддя;
розширення медико-соціальних досліджень для виявлення осіб, які належать до груп високого ризику дитячої і материнської захворюваності та смертності, які потребують першочергового соціального захисту та здійснення відповідних заходів з боку держави.
Удосконалення організації і поліпшення якості акушерсько-гінекологічної допомоги та проведення наукових досліджень з питань охорони материнства і дитинства забезпечується шляхом:
підвищення якості первинної медико-санітарної допомоги жінкам до і після вагітності та пологів;
сприяння розвитку сучасних лікувально-профілактичних закладів і установ, перинатальних центрів, медико-генетичних консультацій, центрів планування сім'ї та репродукції; запровадження нових форм надання медичної допомоги;
удосконалення всіх видів пренатальної діагностики, медико-генетичної допомоги жінкам і дітям на підставі гарантованих базових стандартів медичних послуг;
забезпечення безоплатної гарантованої медичної допомоги вагітним жінкам, породіллям та дітям у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;
безоплатне забезпечення медикаментами вагітних жінок з метою профілактики і лікування анемії;
забезпечення впровадження міжнародних стандартів щодо профілактики інфекцій, які передаються через кров;
створення сучасної системи моніторингу здоров'я вагітних жінок;
розроблення і впровадження стандартів якості надання медичної допомоги жінкам і дітям під час вагітності, пологів та в післяпологовий період;
створення умов для раннього прикладання новонароджених до грудей матері та виключно грудного вигодовування протягом перших шести місяців життя дитини;
впровадження сучасних перинатальних технологій, системи заходів підтримки грудного вигодовування немовлят;
забезпечення цілодобової готовності акушерських стаціонарів до надання безоплатної невідкладної медичної допомоги;
забезпечення доступності акушерської допомоги для жінок, які проживають у сільській місцевості;
забезпечення акушерських стаціонарів одноразовими комплектами білизни, медичним інструментарієм, дезінфекційними засобами для дотримання умов, які запобігають інфікуванню породіль та новонароджених;
оснащення лікувально-профілактичних закладів сучасною медичною апаратурою з метою впровадження прогресивних медичних технологій;
розвитку мережі санаторіїв для вагітних жінок і спільного перебування матері та дитини;
розроблення спеціальних технологій для реабілітації дівчат-підлітків з порушеннями адаптаційних можливостей організму, в тому числі після пологів та абортів;
вивчення в регіонах сучасного стану репродуктивного здоров'я населення різних вікових категорій, епідеміології хвороб, що передаються статевим шляхом;
вивчення шкідливого впливу навколишнього природного середовища на материнську захворюваність та смертність, здоров'я жінок і дітей:
вивчення ролі інфекцій, що передаються через кров (ВІЛ, СНІД, гепатит В, С), у виникненні акушерських та пре- і перинатальних ускладнень;
розроблення науково обгрунтованих критеріїв експертної оцінки впливу на психіку жінок і дітей інформації, в якій містяться елементи насильства, жахів, порнографії та комп'ютерних технологій.
Створення системи інформаційного забезпечення населення з питань безпечного материнства, відповідального батьківства, здорового способу життя та удосконалення системи підготовки педагогічних і медичних кадрів передбачають:
створення у вищих навчальних закладах педагогічного профілю кафедри медичних знань та охорони материнства і дитинства;
підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, які викладають предмет "валеологія";
включення до програм вищих навчальних закладів медичного профілю питання планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення;
створення навчальних фільмів для лікарів про техніку проведення акушерсько-гінекологічних операцій;
інформування населення з правових, соціально-економічних, медичних, педагогічних, психологічних питань безпечного материнства;
формування громадської думки з питань безпечного материнства, відповідального батьківства та здорового способу життя, підвищення у батьків відповідальності за власне здоров'я та здоров'я новонародженого; залучення до розв'язання цієї проблеми громадських і релігійних організацій;
створення системи психопрофілактичної підготовки вагітних жінок до пологів з орієнтацією на сім'ю;
збільшення кількості циклів теле- і радіопередач, друкованих видань та інших інформаційних матеріалів з питань підготовки до шлюбу, сімейного життя, планування сім'ї, безпечного материнства, відповідального батьківства, виховання дітей, формування здорового способу життя;
залучення міжнародної технічної допомоги для вирішення питань інформування лікарів про сучасні медичні технології.
3. Реалізація Концепції та її правове забезпечення
Реалізація Концепції передбачає:
розроблення державної, галузевих і регіональних програм охорони материнства та дитинства;
підготовку проектів нормативно-правових актів, які забезпечуватимуть вирішення питань охорони здоров'я жінок та дітей.