Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 207 від 12.07.99
м.Київ
( Наказ втратив чинність на підставі
Наказу Міністерства оборони України
N 402 від 14.08.2008 )
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 липня 1999 р. за N 501/3794
Про внесення змін та доповнень до наказу Міністра
оборони України від 4 січня 1994 року N 2
З метою поліпшення комплектування Збройних Сил України здоровим і фізично розвинутим молодим поповненням НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни та доповнення у розділ II Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2, із змінами, внесеними наказом Міністра оборони України від 20 жовтня 1997 року N 383 "Про внесення змін та доповнень до наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386 (додаток).
2. Внести зміни та доповнення до додатків 1, 2, 3 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України та викласти їх у новій редакції(додаються).
3. Наказ Міністра оборони України від 20 жовтня 1997 року N 383 "Про внесення змін та доповнень до наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2" вважати таким, що втратив чинність.
4. Наказ розіслати до окремої військової частини.
Міністр оборони України генерал армії України О.I.Кузьмук
Додаток
до наказу Міністра оборони
України від 12.07.99 N 207
Зміни та доповнення
до розділу II Положення про військово-лікарську експертизу
та медичний огляд у Збройних Силах України
Пункт 95 викласти у такій редакції:
"95. Залежно від стану здоров'я громадянам, придатним до військової служби, та тим, які призиваються на строкову військову службу, встановлюється один із ступенів обмеження 1, 2, 3 або 4. Особам, тимчасово непридатним до військової служби, встановлюється ступінь обмеження 5, непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час 6, непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку 7".
Пункт 96 викласти у такій редакції: "96. Лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби:
а) "придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)";
б) "тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5";
в) "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6";
г) "непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7".
Додаток 1
до пунктів 75, 77, 79,
286, 328 Положення про військово-лікарську
експертизу та медичний огляд у
Збройних Силах України,
затвердженого наказом Міністра оборони України від
04.01.94 N 2 (в редакції наказу Міністра оборони України
від 12.07.99 N 207)
Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають
ступінь придатності до військової служби у Збройних
Силах України
Статті Розкладу хвороб |
Назва хвороб, станів і фізичних вад (дефектів) |
1- 7 8-10 11-12 13 14-20 21-24 25-32 33-37 38-45 46-50 51-58 59-66 67-68 69-75 76-83 84-85 86 87-90 |
Інфекційні та паразитарні хвороби Новоутворення Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин Хвороби крові і кровотворних органів Розлади психіки та поведінки Хвороби нервової системи Хвороби ока та придаткового апарату Хвороби вуха та соскоподібного відростка Хвороби системи кровообігу Хвороби дихальної системи Хвороби органів травлення Хвороби сечостатевої системи Хвороби шкіри та підшкірної клітковини Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини Травми, отруєння і деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників Вагітність, пологи та післяпологовий період Природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії Крім того |
Примітка. Придатність до служби у тому чи іншому виді, роді військ, військових частинах з військової спеціальності військовослужбовців строкової служби, визнаних придатними до військової служби, визначається за відповідними графами Таблиці додаткових вимог (додаток 3 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2 (далі - Положення).
Стаття розкладу хвороб |
Назва хвороб і фізичних вад (дефектів) |
1 | 2 |
Інфекційні та паразитарні хвороби | |
1 |
Інфекційні захворювання бактеріальної, вірусної, протозойної етіології, гельмінтози: а) які не піддаються або важко піддаються лікуванню; |
б) наслідки перенесених гострих інфекційних і пара- зитарних захворювань без порушення функцій; | |
в) стани після перенесе- них гострих інфекційних і паразитарних захворювань | |
2 |
Туберкульоз органів дихання (туберкульоз легень, інших органів дихання): а) активний прогресуючий з виділенням мікобактерій або розпадом; б) активний без розпаду та виділення мікобактерій; |
в) активний, який затихає (встановлений лікувальним закладом); | |
г) неактивний | |
3 |
Туберкульоз позагрудної ло- калізації, туберкульоз нер- вової системи, периферичних і брижових лімфатичних вуз- лів, очеревини, кишок, кіс- ток і суглобів, сечостате- вих органів, очей, шкіри та інших органів: а) активний прогресуючий; |
б) активний у період ос- новного курсу лікування; | |
в) активний затихаючий після завершення основного курсу лікування; | |
г) неактивний - за від- сутністю ознак активності понад 3-5 років | |
4 | Лепра |
5 |
Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ): а) хворі; |
б) ВІЛ-інфіковані | |
6 |
Сифіліс та інші венеричні хвороби: а) третинний, вроджений сифіліс; |
б) первинний, вторинний, прихований і неуточнений сифіліс за сповільненої не- гативації класичних сероло- гічних реакцій; | |
в) гонорея та інші вене- ричні хвороби (м'який шанкр, венерична лімфограну- льома, пахвинна гранульома, трихомоноз, негонококові уретрити) | |
7 |
Мікози: а) актиномікоз, кандидоз внутрішніх органів, кокци- доїдоз, гістоплазмоз, блас- томікозні інфекції, спорот- рихоз, хромомікоз, міцето- ми; б) дерматофітії, виклика- ні грибками "епідермофітон" і "мікроспорум трихофітон", помітний кандидоз шкіри і нігтів |
Новоутворення | |
8 |
Злоякісні новоутворення (всі локалізації): а) за наявності метаста- зів, стани після лікування або відмови від нього; б) стани після лікування злоякісних пухлин органів і систем при незначних функ- ціональних порушеннях; ба- зіліома, рак нижньої губи, шкіри; в) стани після проведення променевої, цитостатичної терапії та хірургічного лі- кування |
9 |
Злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин (лімфо-, мієло-, ретикулосаркоми, лейкози, лімфоми, гранул- матоз), парапротеїнемічні гемопластози: а) швидко прогресуючі, а також повільно прогресуючі зі значними змінами у скла- ді крові та періодичними загостреннями; б) повільно прогресуючі з помірним порушенням функцій кровотворної системи і рід- кими загостреннями; |
в) стани після проведення променевої або цитостатич- ної терапії | |
10 |
Доброякісні новоутворення (всі локалізації): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) стани після хірургіч- ного лікування | |
Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин | |
11 |
Зоб (простий зоб, нетоксич- ний вузловий зоб): а) той, що викликає роз- лад функцій сусідніх орга- нів; |
б) той, що ускладнює но- сіння одягу; | |
в) той, що не перешкоджає носінню одягу за відсутнос- ті ендокринних порушень | |
12 |
Хвороби ендокринної системи (цукровий діабет, токсичний зоб, гіпотіреоз, інші хво- роби щитовидної залози, хвороби білящитовидних за- лоз, гіпофіза, наднирників, статевих залоз та інші). Хвороби обміну речовин (по- дагра, ожиріння): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) стани після перенесе- них гострих захворювань і хірургічного лікування | |
Хвороби крові і кровотворних органів | |
13 |
Хвороби крові і кровотвор- них органів (анемії, пору- шення згортування крові, пурпура та інші геморагічні стани, хвороби білої крові, інші хвороби крові і кро- вотворних органів): а) швидко прогресуючі зі значним порушенням функцій; |
б) повільно прогресуючі зі значними змінами складу крові та періодичними за- гостреннями; в) повільно прогресуючі з помірним порушенням функцій кровотворної системи і рід- кими загостреннями; | |
г) стани після перенесе- них гострих захворювань хвороб крові і кровотворних органів | |
Розлади психіки та поведінки | |
14 |
Психотичні та непсихотичні психічні розлади внаслідок органічного ураження голов- ного мозку: а) при різко виражених стійких психічних порушен- нях; б) при помірно виражених психічних порушеннях; |
в) при легких короткотри- валих хворобливих проявах; | |
г) при стійкій компенса- ції після гострого захворю- вання головного мозку або закритої черепно-мозкової травми | |
15 |
Ендогенні психози: а) шизофренія, параноїдні стани та афективні психози з часто повторюваними фаза- ми; б) афективні психози з рідкими приступами та три- валими проміжками повного психічного здоров'я |
16 |
Симптоматичні психози та інші психічні розлади екзо- генної етіології: а) при різко виражених, стійких психічних порушен- нях; б) за наявності помірно вираженого, тривалого асте- нічного стану, патологічних змін особистості та орга- нічного ураження нервової системи; в) за наявності помірно вираженого короткотривалого астенічного стану; |
г) при одужанні після гострого захворювання | |
17 |
Реактивні психози та невро- тичні розлади: а) при різко виражених, стійких хворобливих проя- вах; б) при помірно виражених, тривалих або повторних хво- робливих проявах; |
в) при помірно виражених, але короткотривалих хвороб- ливих проявах, які перехо- дять у легку астенію; | |
г) при легких і короткот- ривалих хворобливих проявах | |
18 |
Розлади особистості: а) різко виражені, з на- хилом до повторних тривалих декомпенсацій або патоло- гічних реакцій; б) помірно виражені з нестійкою компенсацією або компенсовані; в) з компенсацією особис- тісних реакцій |
19 |
Хронічний алкоголізм, нар- команія й токсикоманія: а) при різко виражених, стійких психічних порушен- нях; б) при помірно виражених, стійких психічних порушен- нях, за наявності патоло- гічних змін особистості; в) при початкових проявах хронічного алкоголізму, наркоманії, токсикоманії |
20 |
Розумова відсталість: а) всі форми розумового недорозвинення, включаючи дебільність в різко вираже- ному ступені; б) дебільність у помірно вираженому і легкому ступе- ні |
Хвороби нервової системи | |
21 |
Наслідки інфекційних та па- разитарних хвороб централь- ної нервової системи. Ві- русні хвороби центральної нервової системи (поліоміє- літ та інші повільні вірус- ні інфекції центральної нервової системи; менінгі- ти, які викликаються енте- ровірусами, інші ентерові- русні хвороби, комариний, кліщовий вірусний енцефалі- ти). Запальні хвороби цент- ральної нервової системи (енцефаліт, мієліт, енцефа- ломієліт, внутрішньочереп- ний, внутрішньохребетний абсцесс і гранульома, фле- біт і тромбофлебіт): а) зі значним порушенням функцій або швидко прогре- суючим перебігом процесу; б) з помірним порушенням функцій; |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об'єктив- них даних без порушення функцій | |
22 |
Спадкові, дегенеративні та інші хвороби центральної нервової системи (централь- ні дегенерації, хвороба Паркінсона, інші екстрапі- рамідні хвороби, спиноце- ребральні дегенерації, хво- роби спинного мозку і веге- тативної нервової системи, розсіяний склероз, інші де- мієлінізуючі хвороби ЦНС, дитячий церебральний пара- ліч, інші паралітичні синд- роми, епілепсія без психіч- них розладів, катаплексія та нарколепсія, інші хво- робливі стани головного мозку, інші розлади нерво- вої системи): а) зі значним порушенням функцій або швидко прогре- суючим перебігом процесу; б) з помірним порушенням функцій; |
в) з незначним порушенням функцій | |
23 |
Хвороби периферичної нерво- вої системи та нервовом'я- зові захворювання (хвороби черепних нервів, крім II, III, IV, VI і VIII пар нер- вових корінців і сплетінь, мононеврити кінцівок, спад- кова та ідіопатична перифе- рична невропатія, запальна невропатія, міоневральні порушення, м'язові дистро- фії та інші види міопатій): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій | |
24 |
Стани після перенесених гострих хвороб периферичної нервової системи або хірур- гічного лікування |
Хвороби ока та придаткового апарату | |
25 |
Хвороби та патологічні ста- ни повік, слізних шляхів і орбіти, кон'юнктиви: а) різко виражені пору- шення функцій повік, які перешкоджують зору або руху очного яблука, закриванню рогової оболонки на обох очах; б) те ж на одному оці або помірно виражене на обох очах; різко виражені вади положення, захворювання по- вік, слізних шляхів і орбі- ти, кон'юнктиви на одному або на обох очах; в) помірно або незначно виражені непрогресуючі зах- ворювання з рідкими загост- реннями на одному оці |
26 |
Хвороби склери, рогівки, райдужної оболонки і цілі- арного тіла, кришталика, судинної та сітчастої обо- лонки; скловидного тіла оч- ного яблука, зорового нерва і зорових шляхів; внут- рішньоочне чужорідне тіло: а) різко виражені з прог- ресуючим зниженням зорових функцій або частими загост- реннями на обох очах; б) те саме на одному оці або помірно виражене на обох очах; |
в) помірно виражені, неп- рогресуючі з рідким загост- ренням на одному оці | |
27 |
Відшарування та розриви сітківки: а) нетравматичної етіоло- гії на обох очах; |
б) посттравматичні на обох очах; | |
в) будь-якої етіології на одному оці | |
28 |
Глаукома: а) у розвиненій і подаль- ших стадіях на обох очах; |
б) те ж на одному оці; | |
в) у початковій стадії глаукоми одного ока або обох очей | |
29 |
Зорові розлади, пов'язані з хворобами м'язів ока, пору- шенням співдружніх рухів та кольоровідчуття: а) стійкий параліч рухо- вих м'язів очного яблука за наявності диплопії; б) те ж за відсутності диплопії; співдружня косоо- кість за відсутності біно- кулярного зору; |
в) дихромазія, трихрома- зія А, В, С | |
30 |
Порушення рефракції та акомодації: а) короткозорість або да- лекозорість будь-якого ока в одному із меридіанів більше ніж 12 дптр. або ас- тигматизм будь-якого виду з різницею рефракції у двох головних очних меридіанах більше 6,0 дптр.; б) короткозорість або да- лекозорість будь-якого ока в одному із меридіанів більше 8,0 дптр. і до 12,0 дптр.; в) короткозорість або да- лекозорість будь-якого ока в одному із меридіанів більше 6,0 дптр. і до 8,0 дптр. або астигматизм будь-якого виду з різницею рефракції у двох головних меридіанах більше 3,0 дптр. і до 6,0 дптр.; г) короткозорість або да- лекозорість будь-якого ока в одному із меридіанів більше 3,0 дптр. і до 6,0 дптр. або астигматизм будь-якого виду з різницею рефракції в двох головних меридіанах більше 2,0 дптр. і до 3,0 дптр.; д) стійкий спазм, парез або параліч акомодації на обох очах після безуспішно- го стаціонарного лікування; |
е) те саме після успішно- го стаціонарного лікування | |
31 |
Сліпота або понижений зір: а) гострота зору одного ока 0,1 і нижче або його сліпота, а також відсут- ність очного яблука при гостроті зору другого ока 0,3 і нижче; гострота зору обох очей 0,2 і нижче; б) гострота зору одного ока 0,1 і нижче або його сліпота, а також відсут- ність очного яблука при гостроті зору другого ока 0,4 і вище; гострота зору одного ока 0,3 при гостроті зору другого ока від 0,3 до 0,1; в) гострота зору одного ока 0,4 при гостроті зору другого ока від 0,3 до 0,1 |
32 |
Стани після перенесених гострих хвороб ока та його придаткового апарату або хірургічного лікування |
Хвороби вуха та соскоподібно відростка | |
33 |
Хвороби зовнішнього вуха, крім хронічної рецидивуючої екземи |
34 |
Негнійний середній отит і хвороби слухової труби, се- редній отит з виділенням гною, мастоїдит, інші хво- роби середнього вуха і сос- коподібного відростка: а) двосторонній або од- носторонній, з поліпами, грануляціями в барабанній порожнині, карієсом кістки або супроводжуваний хроніч- ними захворюваннями носа або біляносових пазух і стійким порушенням носового дихання; б) двосторонній або од- носторонній епітимпаніт, не супроводжуваний захворюван- нями, зазначеними в пункті "а"; в) інші залишкові явища хвороб середнього вуха та соскоподібного відростка; стійкі сухі перфорації епі- тимпанальної частини бара- банної перетинки |
35 |
Синдром запаморочення та інші хвороби вестибулярного апарату: а) стійкі, значно вираже- ні вестибулярно-вегетатив- ні розлади, супроводжувані симптомами меньєрівського захворювання; б) нестійкі, рідкореци- дивні, помірно виражені вестибулярно-вегетативні розлади; |
в) стійка виражена чутли- вість до вестибулярних под- разників | |
36 |
Отосклероз, інші хвороби вуха, глухота: а) стійка повна глухота на обидва вуха або глухоні- мота; б) стійка повна глухота або стійке зниження слуху при сприйнятті шепітної мо- ви на відстані до 1 м на одне вухо, при сприйнятті шепітної мови на відстані до 2 м на друге вухо; в) стійка повна глухота на одне вухо при сприйнятті шепітної мови на відстані від 2 до 4 м на друге вухо або стійке зниження слуху при сприйнятті шепітної мо- ви на відстані до 2 м на одне вухо і на відстані 3 м на друге вухо |
37 |
Стани після перенесених гострих хвороб вуха і сос- коподібного відростка, травм та хірургічного ліку- вання |
Хвороби системи кровообігу | |
38 |
Ревматизм, ревматичні хво- роби серця (ревматичний пе- рикардит, міокардит, ревма- тичні вади клапанів сер- ця). Неревматичні міокарди- ти, ендокардити, у тому числі бактеріальний (інфек- ційний) ендокардит, кардіо- міопатія, міокардіоскле- роз, пролапс мітрального клапана, порушення серцево- го ритму та провідності, інші хвороби серця, супро- воджувані розладом загаль- ного кровообігу: а) III ступеня; |
б) II ступеня; | |
в) I ступеня; | |
г) без порушення загаль- ного кровообігу | |
39 |
Гіпертонічна хвороба: а) III стадії; |
б) II стадії; | |
в) I стадії | |
40 |
Ішемічна хвороба серця: постінфарктний кардіоскле- роз, стенокардія, інші гострі та підгострі форми хронічної ішемічної хвороби серця (коронарний атероск- лероз, аневризма серця), які супроводжуються розла- дами загального кровообігу: а) III ступеня; |
б) II ступеня; | |
в) I ступеня | |
41 |
Судинні ураження головного та спинного мозку (аневриз- ми, субарахноїдальний, внутрішньомозковий кровови- лив, інші внутрішньочерепні крововиливи, інфаркт мозку, оклюзія та стеноз преце- ребральних і церебральних артерій, транзиторна ішемія мозку, віддалені наслідки судинних уражень головного і спинного мозку): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з минущим порушенням мозкового кровообігу; | |
г) з наявністю непритом- ності без ознак органічно- го ураження | |
42 |
Хвороби та наслідки пошкод- жень аорти, магістральних, периферійних артерій і вен, лімфатичних судин (атероск- лероз облітеруючий, анев- ризми, флебіти, тромбофле- біти, флеботромбози, вари- козна та посттромботична хвороба, синдроми порожніх вен, ангіотрофоневрози, ге- мангіома, лімфадема): а) зі значним порушенням кровообігу та функцій; |
б) з помірним порушенням кровообігу та функцій; | |
в) з незначним порушенням кровообігу та функцій; | |
г) за наявності об'єктив- них даних без порушення кровообігу та функцій | |
43 |
Геморой: а) з частими загострення- ми та вторинною анемією; |
б) з випадінням вузлів 2-3 стадії; | |
в) з рідкими загострення- ми при успішному лікуванні | |
44 |
Нейроциркуляторна дистонія (гіпертензійна, гіпотензій- на, кардіальна або змішано- го типу): а) при стійких значно ви- ражених вегетативно-судин- них розладах і порушеннях серцевого ритму; |
б) при стійких помірно виражених порушеннях | |
45 |
Стани після перенесених гострих хвороб системи кро- вообігу, порушень серцевого ритму, хірургічного ліку- вання |
Хвороби дихальної системи | |
46 |
Хвороби верхніх дихальних шляхів (скривлення носової перетинки, поліпи порожнини носа, хронічний фарингіт і назофарингіт, хронічний си- нусит, озена, хронічні хво- роби мигдаликів і аденоїди, хронічний ларингіт і ларин- готрахеїт): а) озена; |
б) поліпозні або гнійні синусити; | |
в) негнійні синусити; | |
г) хронічний декомпенсо- ваний тонзиліт; | |
д) різкий, стійкий розлад барофункції вуха або біля- носових пазух, а також скривлення носової перетин- ки з порушенням носового дихання | |
47 |
Хвороби та пошкодження гор- тані, шийного відділу тра- хеї: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій | |
48 |
Хронічні неспецифічні зах- ворювання легень і плеври, дисиміновані хвороби легень нетуберкульозної етіології: а) зі значним порушенням функцій зовнішнього дихання; |
б) з помірним порушенням функцій зовнішнього дихання; | |
в) з незначним порушенням функцій зовнішнього дихання | |
49 |
Бронхіальна астма: а) тяжкі форми з частими загостреннями; |
б) форми середнього сту- пеня тяжкості; | |
в) легкі форми з рідкими приступами, а також за від- сутності приступів протягом трьох років і більше | |
50 |
Стани після перенесених гострих захворювань органів дихання або хірургічного лікування |
Хвороби органів травлення | |
51 |
Порушення розвитку і прорі- зування зубів: а) відсутність 10-ти і більше зубів на одній щеле- пі або заміна їх знімним протезом, відсутність 8-ми кутніх зубів на одній щеле- пі, відсутність 4-х кутніх зубів на верхній щелепі з одного боку та 4-х кутніх зубів на нижній щелепі з другого боку або заміна їх знімними протезами; б) відсутність 4-х і більше фронтальних зубів на одній щелепі або відсут- ність другого різця, ікла та першого малого кутнього зуба підряд, за неможливос- ті заміни їх незнімними протезами; в) множинний ускладнений карієс зубів |
52 |
Хвороби твердих тканин зу- ба, пульпи та періапікаль- них тканин, ясен і пародон- та, слинних залоз, м'яких тканин порожнини рота, хво- роби та інші стани язика: а) пародонтит, пародонтоз генералізований та захворю- вання слизової оболонки по- рожнини рота, що не підда- ються лікуванню; б) пародонтит, пародон- тоз, стоматити, гінгівіти, хейліти та інші захворюван- ня слизової оболонки порож- нини рота, слинних залоз і язика, що піддаються ліку- ванню |
53 |
Щелепо-лицьові аномалії (крім вроджених вад розвит- ку), інші хвороби та стани зубів, хвороби щелеп: а) зі значним порушенням дихальної, нюхової, жуваль- ної, ковтальної та мовної функцій; б) з помірним та незнач- ним порушенням дихальної, нюхової, жувальної, ков- тальної та мовної функцій; |
в) за наявності об'єктив- них даних без порушення функцій | |
54 |
Виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій | |
55 |
Хвороби шлунка і дванадця- типалої кишки (без виразки шлунка і дванадцятипалої кишки), інші хвороби орга- нів травлення, хвороби жовчного міхура і жовчови- відних шляхів, хвороби підшлункової залози, неін- фекційний ентерит і коліт, хвороба Крона, хронічні хвороби печінки, цироз пе- чінки: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій та рідкими загост- реннями | |
56 |
Хвороби стравоходу, інші хвороби кишечника і очере- вини (кардіоспазм, езофа- гіт, виразка, звуження, стеноз, перфорація, дивер- тикули, спазм стравоходу, стравохідні кровотечі, інші хвороби стравоходу), непро- хідність кишечника, тріщини та свищі заднього проходу, поліпи, випадіння прямої кишки і заднього проходу, ректальні й анальні крово- течі, інші хвороби кишечни- ка й очеревини: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об'єктив- них даних без порушення функцій | |
57 |
Грижі (внутрішні та зовнішні а) зі значним порушенням функцій внутрішніх органів; |
б) за наявності об'єктив- них даних з помірним, нез- начним та без порушення функцій | |
58 |
Стани після перенесених гострих захворювань, за- гострення хронічних захво- рювань органів травлення та хірургічного лікування |
Хвороби сечостатевої системи | |
59 |
Хронічні захворювання нирок (хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієло- нефрит, нефросклероз, неф- ротичний синдром, зморщена нирка, первинний амілоїдоз нирок, хронічний інтерсти- ціальний нефрит та інші нефропатії): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій | |
60 |
Пієлонефрит (вторинний), гідронефроз; каміння нирок, сечоводів, сечового міхура, уретри; інші хвороби нирок та сечоводів, цистит, інші хвороби уретри: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об'єктив- них даних без порушення функцій | |
61 |
Хвороби чоловічих статевих органів (гіперплазія, за- пальні та інші хвороби простати; водянка яєчка, орхіт та епідидиміт, над- мірна крайня плоть, фімоз і парафімоз; хвороби статево- го члена, інші хвороби чо- ловічих статевих органів): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об'єктив- них даних без порушення функцій | |
62 |
Хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів, тазової клітковини, очере- вини: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) за наявності об¦єктив- них даних з незначним пору- шенням функцій | |
63 |
Генітальний та екстрагені- тальний ендометріоз: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) за наявності об¦єктив- них даних з незначним пору- шенням функцій | |
64 |
Випадіння та інші непра- вильні положення жіночих статевих органів, геніталь- ні свищі: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) за наявності об¦єктив- них даних без порушення функцій | |
65 |
Розлад оваріально-менстру- альної функції: а) зі значним порушенням; |
б) з помірним порушенням; | |
в) з незначним порушенням | |
66 |
Стани після перенесених гострих хвороб сечостатевої системи та хірургічного лі- кування |
Хвороби шкіри та підшкірної клітковини | |
67 |
Інфекційні та інші запален- ня шкіри та підшкірної клітковини: а) поширені форми хроніч- ної екземи, які важко під- даються лікуванню, дифузний нейродерміт і атопічний дерматит з поширеною ліхе- ніфікацією шкірного покри- ву, пухирчатка звичайна, герпетиформний дерматит; б) поширений псоріаз, по- ширена абсцедивна і хроніч- на виразкова піодермія, об- межені та часто рецидивні форми екземи, дифузний ней- родерміт та атопічний дер- матит з обмеженою ліхініфі- кацією шкіряного покрову, дискоїдний червоний вовчак, фотодерматити, вульгарний іхтіоз; в) обмежені, рідкореци- дивні форми екземи, обмеже- ні форми псоріазу, обмежені форми нейродерміту; |
г) гострі захворювання шкіри (фурункули, фурун- кульоз, карбункул, флегмо- на, абсцес, імпетиго, екти- ма, гостра екзема, дермати- ти, псоріаз рожевий, бага- тоформна еритема, парапсо- ріаз) | |
68 |
Інші хвороби шкіри та підш- кірної клітковини: а) поширені форми гніздо- вого облисіння та вітіліго; |
б) себорея, ускладнена абсцедувальними вуграми, хронічна кропивниця; | |
в) обмежена склеродермія | |
Хвороби кістково-м¦язової системи та сполучної тканини | |
69 |
Системні хвороби сполучної тканини (ревматоїдний арт- рит, у тому числі ювеніль- ний, хвороба Бехтерева, хвороба Рейтера, вузликовий періартериїт, гранульоматоз Вегенера), інші системні захворювання сполучної тка- нини, псоріатична артропа- тія, системні васкуліти: а) зі значним порушенням функцій, стійкими і вираже- ними змінами; б) з помірним порушенням функцій та частими загост- реннями; |
в) з незначним порушенням функцій та рідкими загост- реннями | |
70 |
Хірургічні хвороби великих суглобів, остеопатії та на- буті кістково-м¦язові де- формації (внутрішньо-суг- лобні ураження колінного суглоба, інші ураження і хвороби суглобів, остеоміє- літ, периостит, інші інфек- ційні ураження кісток, де- формуючий остеїт, остео- хондропатії, інші хвороби кісток і хрящів): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об¦єктив- них даних без порушення функцій | |
71 |
Хвороби хребта та їх нас- лідки (спондильоз і пов¦- язані з ним стани, хвороби міжхребцевих дисків, інші захворювання хребта - вик- ривлення та інші набуті де- формації хребта): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об¦єктив- них даних без порушення функцій | |
72 |
Відсутність, деформації та дефекти кисті або пальців рук: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об¦єктив- них даних без порушення функцій | |
73 |
Плоскостопість та інші де- формації стопи та пальців: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об¦єктив- них даних без порушення функцій | |
74 |
Деформації кінцівки, що викликають порушення функ- цій або утруднюють носіння стандартного військового одягу та взуття: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об¦єктив- них даних без порушення функцій | |
75 |
Відсутність кінцівки: а) двосторонні ампутацій- ні кукси верхніх або нижніх кінцівок на будь-якому рів- ні; відсутність усієї нижньої кінцівки; б) відсутність кінцівки (верхньої або нижньої) на будь-якому рівні |
Травми, отруєння та деякі інш наслідки дії зовнішніх чинник | |
76 |
Переломи кісток черепа без ознак органічного ураження центральної нервової систе- ми (перелом склепіння чере- па, лицьових кісток, у тому числі нижньої та верхньої щелепи, інші та неуточнені переломи кісток черепа або обличчя з переломами інших кісток): а) за наявності чужорід- ного тіла в його порожнині, значного дефекту кісток склепіння черепа (більше 20 см2), заміщеного пластичним матеріалом або (більше 8 см2) не заміщеного пластич- ним матеріалом, дефекти та деформації щелепно-лицьової ділянки зі значним порушен- ням функцій; б) з дефектом кісток че- репа до 8 см2, незаміщеного пластичним матеріалом, з дефектом до 20 см2, заміще- ного пластичним матеріалом |
77 |
Переломи хребта, кісток ту- луба, верхніх та нижніх кінцівок (перелом таза, ло- патки, плечової, променевої та ліктьової кісток, шийки стегна та стегнової кістки, великогомілкової та малого- мілкової кісток, щиколотки, численні переломи трубчас- тих кісток): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій | |
78 |
Внутрішньочерепна травма та її наслідки (струс, удар, здавлення головного мозку, субарахноїдальний та внут- рішньочерепний крововиливи внаслідок травми): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) при одужанні після внутрішньочерепної травми без порушення функцій | |
79 |
Травми внутрішніх органів грудної, черевної порож- нин, органів, розташованих позачеревно, органів таза, політравма: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об¦єктив- них даних без порушення функцій | |
80 |
Наслідки травм шкіри, підш- кірної клітковини, м¦язів та сухожилок: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об¦єктив- них даних без порушення функцій | |
81 |
Травми нервів та спинного мозку (травми зорового нер- ва та його провідних шля- хів, інших черепних нервів, спинного мозку, нервових корінців та сплетінь, пери- феричних нервів нижніх та верхніх кінцівок): а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об¦єктив- них даних без порушення функцій | |
82 |
Наслідки отруєнь та їх ток- сичної дії, впливи зовніш- ніх чинників: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій | |
83 |
Стани після перенесених гострих захворювань кістко- во-м¦язової системи, спо- лучної тканини та хірургіч- ного лікування; стани після перенесеної гострої форми геморагічних васкулитів; стани після перенесених по- ранень, травм, отруєнь, дії зовнішніх чинників, проник- нення сторонніх предметів через природні отвори |
Вагітність, пологи та післяпологовий період | |
84 |
Вагітність: а) з ускладненим перебі- гом; |
б) без ускладнень | |
85 |
Післяпологовий період: а) з ускладненим перебі- гом; |
б) без ускладнень | |
Природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії | |
86 |
Природжені вади розвитку органів та систем: а) зі значним порушенням функцій; |
б) з помірним порушенням функцій; | |
в) з незначним порушенням функцій; | |
г) за наявності об'єктив- них даних без порушення функцій | |
Крім того | |
87 |
Недостатній фізичний розви- ток (слабий розвиток м'язо- вої системи та підшкір- но-жирової клітковини, вага тіла менше 45 кг або зріст нижче 150 см): а) виявлений під час при- зову на строкову військову службу після надання відс- трочки протягом 3-х років; |
б) виявлений під час прийняття на військовий об- лік або під час призову на строкову військову службу | |
88 | Нічне нетримання сечі |
89 |
Заїкання та запинання: а) високий ступінь заї- кання, який захоплює весь мовний апарат, з порушенням дихання та невротичними проявами. Недомовлення, яке робить мову малозрозумілою; б) помірне заїкання або недомовлення, що є причиною недостатньо виразної мови |
90 |
Алергічні захворювання (крім бронхіальної астми): а) зі стійкими вираженими змінами, значним порушенням функцій, важкопіддатні лі- куванню; б) з частими загострення- ми, помірними змінами та порушенням функцій; |
в) з рідкими загострення- ми, незначними змінами та порушенням функцій; г) стани після перенесе- них гострих алергічних ре- акцій та захворювань |
Продовження таблиці
------------------------------------------------------------------------- |
Додаток 2
до пунктів 75, 77, 79, 286, 328
Положення про військово-лікарську
експертизу та медичний огляд у Збройних
Силах України затвердженого наказом
Міністра оборони, України від 04.01.94
N 2 (в редакції наказу Міністра оборони
України від 12.07.99 N 207)
Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб і фізичних
вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у
Збройних Силах України
Інфекційні та паразитарні хвороби
Стаття 1. Пункт "а" передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних захворювань, їх ускладнень, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які важко піддаються лікуванню. До цього пункту належать: стани після тяжких форм вірусного гепатиту "А", "В", "С", черевного тифу, паратифу, лептоспірозу, дифтерії, малярії, гнійного менінгіту, інших інфекційних та паразитарних захворювань; їх ускладнення, незалежно від вираженості гострого періоду (кишкова перфорація, кровотеча, міокардит, поліневропатія, парапневмонічний плеврит та інші). Наслідки цих захворювань слід розглядати за відповідними статтями Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в Збройних Силах України (далі - Розклад хвороб).
При важкій формі вірусного гепатиту в розпалі хвороби спостерігаються різко виражені симптоми інтоксикації, можуть бути ознаки геморагічного і набряково-асцитного синдромів, білірубінемія 170 і більше ммоль/л, протромбіновий індекс менше 60%, холестерину в крові 2,6 ммоль/л та менше, тривалість жовтяничного періоду більше 4-х тижнів.
Призовникам, які перенесли гостру форму бруцельозу менше 12 місяців тому, за пунктом "в" надається відстрочка від призову на рік для оцінки стійкості ремісії.
При рецидиві бруцельозу призовники, військовослужбовці строкової служби оглядаються за пунктом "а". При наявності ускладнень з боку органів та систем (артрити, неврити з порушенням функцій, що не піддаються лікуванню) огляд проводиться за відповідними статтями Розкладу хвороб. Наявність позитивних серологічних або алергологічних реакцій (Райта-Хеддельсона, Бюрне) без клінічних проявів бруцельозу не може бути підставою для надання відстрочки від призову або прийняття постанови про непридатність до військової служби.
Призовники, військовослужбовці з хронічною дизентерією підлягають стаціонарному лікуванню.
Призовники, військовослужбовці строкової служби, курсанти і слухачі перших курсів військових навчальних закладів (далі - ВНЗ), ліцеїсти, які перенесли тяжкі гострі форми інфекційних захворювань та їх ускладнень, визнаються непридатними до військової служби у мирний час, обмежено здатними у воєнний час, а також непридатними до навчання у ВНЗ, військових ліцеях.
Після легких та середніх форм гострих інфекційних захворювань, вказаних вище, а також після перенесеного серозного менінгіту призовникам надається відстрочка від призову до 12 місяців, військовослужбовцям строкової служби відпустка за станом здоров'я. Курсанти і слухачі ВНЗ, ліцеїсти після госпітального лікування виписуються для реабілітації за місцем навчання на термін до 3-х місяців з відвідуванням класних занять та звільненням від нарядів, господарчих робіт і фізичної підготовки.
Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці-жінки, які перенесли тяжкі та середні форми вказаних інфекційних захворювань, можуть бути переведені для реабілітації у військові санаторії Міністерства оборони України за безкоштовною путівкою на 21 день. Якщо це неможливо, то приймається постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільнення від службових обов'язків.
Військовослужбовці строкової служби, які перехворіли вірусним гепатитом легкої та середньої форм, визнаються непридатними до роботи з компонентами ракетного палива (далі - КРП) та служби у спецспорудах, а офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці-жінки, робітники та службовці тимчасово непридатними до роботи з КРП, служби у спецспорудах з переоглядом через 6 місяців.
Військовослужбовці, оглянуті за графою III, робітники та службовці, які перенесли тяжкі форми гострих інфекційних захворювань, визнаються непридатними до служби у спецспорудах, в аеромобільних військах і до роботи з КРП, радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання, джерелами електромагнітних полів (далі - РР, ДІВ, джерелами ЕМП).
Носіння антигенів вірусного гепатиту "В" або "С" є основою для ретельного обстеження з метою констатації виключення хронічного захворювання печінки. Призовникам, у яких три рази підтверджено носіння антигенів, надається відстрочка від призову на 12 місяців. Після закінчення відстрочки експертне рішення приймається після обстеження у стаціонарі. За наслідками інфекційно-вірусних та паразитарних захворювань, в разі відсутності уражень органів та систем після стаціонарного обстеження призовники та військовослужбовці оглядаються на підставі статті 1 "б".
Кандидати у ВНЗ з осіб військовослужбовців, вихованців військових ліцеїв та цивільної молоді, які перенесли гострі інфекційні захворювання середньої та легкої форм, при відсутності порушень функцій органів та систем визнаються придатними до вступу, але не раніше як через 12 місяців після закінчення стаціонарного лікування.
Призовники та військовослужбовці із клінічними ознаками хронічного токсоплазмозу (субфебрилітет, лімфаденопатія, збільшення печінки, увеїти та хоріоретиніти, кальцифікати у мозку та м'язах), підтвердженого реакцією зв'язування комплементу з токсоплазмовим антигеном та внутрішньошкірною алергічною пробою з токсоплазміном, підлягають огляду за пунктом "а".
До пункту "в" належать стани після перенесених гострих інфекційних, паразитарних захворювань при наявності тимчасових функціональних розладів, коли після завершення стаціонарного лікування у хворих є прояви загальної астенізації, занепад сил, розлади харчування.
Критерієм санації ліквору при менінгококовому менінгіті є зменшення цитозу нижче 100 клітин при кількості лімфоцитів 75 % і більше.
Призовникам, які перенесли менінгококову інфекцію, надається відстрочка від призову, якщо після закінчення лікування пройшло менше 12 місяців. Після закінчення відстрочки питання про придатність до військової служби вирішується залежно від вираження та стійкості порушення функцій нервової системи відповідно до статті 21 Розкладу хвороб.
Військовослужбовці, які перенесли вірусний гепатит "А", "В", "С" середньої тяжкості, черевний тиф, паратифи, визнаються непридатними до служби на підводних човнах, а ті, котрі перенесли легкі форми гепатиту, звільняються від походів на 6 місяців, після чого придатність їх до служби на підводних човнах визначається індивідуально, залежно від стану функцій печінки та шлунково-кишкового тракту.
Водолази, які перенесли вірусний гепатит, черевний тиф та паратифи середнього ступеня тяжкості, визнаються непридатними до водолазних робіт, а легкого ступеня тяжкості - переоглядаються через 3-6 місяців. У випадку відсутності при переогляді функціональних порушень печінки та шлунково-кишкового тракту вони визнаються придатними до водолазних робіт на глибині до 60 метрів. При цьому водолази-глибоководники можуть бути придатними до водолазних робіт із зануренням на глибину понад 60 метрів не раніше ніж через рік після закінчення лікування.
Водолази з числа офіцерів та мічманів, які перенесли вірусний гепатит "А", "В", "С" тяжкої форми, визнаються непридатними до водолазних робіт із переоглядом через 12 місяців. Після повторного огляду при нормальній функції печінки та шлунково-кишкового тракту вони можуть бути визнані придатними до водолазних робіт на глибині до 60 метрів.
Призовники, які перенесли вірусний гепатит "А", "В", "С", черевний тиф та паратифи середньої та легкої форм тяжкості, визнаються непридатними до навчання за водолазною спеціальністю.
Стаття 2. До пункту "а" належать: усі форми туберкульозу легень та плеври із прогресуючим перебігом, наявністю розпаду (каверни) та стійким виділенням мікобактерій або без нього; рубцеві зміни легень та плеври із зміщенням легень та межистіння, розладом їх функцій та з вираженим порушенням функції зовнішнього дихання; фістульозна форма туберкульозного бронхоаденіту та туберкульозне ураження бронхів із виділенням мікобактерій; бронхіальні, бронхоплевральні свищі після хірургічного лікування, встановлені при бронхологічному або рентгенологічному дослідженні.
Особи, у яких діагностовано генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, поєднаним із ураженням різних органів та систем, незалежно від остаточного результату, оглядаються за пунктом "а" статей 2 або 3 Розкладу хвороб.
До пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври та внутрішньогрудних лімфатичних вузлів без виділення мікобактерій та без розпаду, з помірно вираженими клінічними симптомами чи без них, у випадку неефективного лікування або відмови від його продовження, при трансформації каверн у тонкостінні кістоподібні дреновані порожнини (загоєння каверн за відкритим типом), а також наслідки радикального лікування з помірним порушенням функції зовнішнього дихання.
До пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли у результаті тривалого, не менше 3-х місяців, госпітального та санаторного лікування інфільтративні зміни переважно зникли, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. За цим же пунктом оглядаються особи із залишковими змінами у найближчі 3 роки після клінічного вилікування туберкульозу, з неактивними комбінованими змінами у межах 3-х і більше сегментів; з наслідками хірургічного лікування за незначного порушення або без порушення функції зовнішнього дихання, а також особи із залишковими змінами після перенесеного ексудативного плевриту. Діагноз ексудативного плевриту та інших серозитів туберкульозної етіології повинен бути підтверджений методами бронхологічного, цитологічного, імунологічного, мікробіологічного досліджень, а за відповідних показань і пункційною біопсією. Туберкульозна етіологія сухих плевритів повинна бути доведена методами туберкуліно- та імунодіагностики, пробним лікуванням та динамікою лабораторних досліджень.
Військовослужбовці строкової служби, які перенесли ексудативний або сухий плеврит туберкульозної етіології, оглядаються після закінчення стаціонарного лікування.
Перед направленням у туберкульозний санаторій військовослужбовці строкової служби оглядаються госпітальною військово-лікарською комісією (ВЛК) для визначення придатності до військової служби. Огляд військовослужбовців за графою III Розкладу хвороб проводиться ВЛК санаторію залежно від результатів лікування, за направленням командира частини із службовою та медичною характеристиками. Тривалість лікування, включаючи госпітальний та санаторний періоди, повинна бути не менше 3-х місяців, а при малих формах туберкульозу легень - не менше 2-х місяців. У випадках відмов від санаторного лікування придатність до військової служби офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців-жінок визначається госпітальною ВЛК.
До пункту "г" належать: неактивний туберкульоз зі стійкими рентгенологічними або бронхоскопічними змінами в легенях, плеврі, бронхах, внутрішньогрудних лімфатичних вузлах (численні кальцинати - три і більше, тяжі, міждольові шварти, плевральні нашарування, деформація та пігментація бронхів), а також стани після сегментарних резекцій та діатермокоагуляцій каверн.
Призовники, які належать до групи "ризику за туберкульозом" ("гіперреактори", "віражні", "контактні по туберкульозу"), підлягають обстеженню і лікуванню у спеціалізованому лікувальному закладі з подальшим наданням відстрочки від призову до 12 місяців на підставі статті 1-в Розкладу хвороб. Після стаціонарного обстеження, у разі відсутності даних про туберкульоз відстрочка від призову не надається; вони придатні до військової служби.
Наявність поодиноких петрифікатів у легенях або внутрішньогрудних лімфатичних вузлах не є перешкодою до військової служби. Призовникам установлюється СО-4.
Направлення у нетуберкульозні санаторії офіцерів, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців-жінок, які мають зміни, передбачені пунктом "г" цієї статті, проводиться на загальних підставах за медичними показаннями.
Переогляд з метою медичної та професійної реабілітації офіцерів, вилікуваних від туберкульозу легень, проводиться після обстеження у туберкульозних стаціонарах військових госпіталів, але не раніше 3-х років після клінічного вилікування.
Стаття 3. До пункту "а" належать: туберкульозний менінгіт; активний прогресуючий туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів, що супроводжується розладом функцій нервової системи з глибокими паралічами та парезами, напливними абсцесами або свищами; інших позагрудних локалізацій із розпадом або виділенням мікобактерій, множинною локалізацією; туберкульоз очей із прогресуючим зниженням зорових функцій; поширені та спотворюючі форми туберкульозу шкіри; прогресуючий туберкульоз очеревини та внутрішньочеревних лімфовузлів шлунка, кишечника, печінки, селезінки; ЛОР-органів; метатуберкульозний нефросклероз; залишкові прояви та наслідки перенесеного туберкульозу органів сечостатевої системи, стани після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок та сечовивідних шляхів зі значним порушенням функцій, рубцеві зміни сечового міхура з різким порушенням сечовипускання, стан після двобічної кастрації з приводу туберкульозу.
До пункту "б" належать: активний обмежений туберкульоз хребта, кісток та суглобів, сечостатевих органів, іншої позагрудної локалізації в стадії згасання без напливників та свищів; залишкові зміни або наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи; стан після хірургічного лікування туберкульозу нирок та сечовивідних шляхів з помірним порушенням функції нирок та сечовипускання; стани після хірургічного лікування туберкульозу інших органів з помірним порушенням функцій.
До пункту "в" належить активний затихаючий туберкульоз позагрудної локалізації після завершення основного курсу специфічної терапії протягом 3 - 5 років.
До пункту "г" належить туберкульоз позагрудних локалізацій після клінічного вилікування (через 3 роки, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через 5 років).
Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації повинен бути підтверджений цитологічними, гістологічними, імунологічними, мікробіологічними та іншими методами. Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз проводиться тривало, не менше 9 - 12 місяців (сечостатевої системи не менше 4 - 6 місяців).
Направлення у туберкульозний санаторій та огляд ВЛК проводиться за тими самими показаннями, що і хворим на легеневий туберкульоз.
Переогляд з метою медичної та професійної реабілітації офіцерів, вилікуваних від туберкульозу позагрудних локалізацій, проводиться після стаціонарного обстеження у фтизіатричних відділеннях військових госпіталів (вилікуваних від туберкульозу сечостатевої системи в Алупкинському військовому клінічному санаторії), але не раніше як через три роки (для туберкульозу хребта, великих кісток та суглобів - 5-ти років) після завершення основного курсу лікування.
Стаття 4. У випадках установлення діагнозу лепри військовослужбовці визнаються непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку. Призовники та військовослужбовці з сім'ї, у якій відповідним органом охорони здоров'я зареєстрований хворий на лепру, визнаються непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Стаття 5. Передбачає хворобу, зумовлену вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Імунодефіцитні стани повинні підтверджуватись результатами лабораторних досліджень глобулінів сироватки крові. ВІЛ-інфіковані військовослужбовці строкової служби у випадку одержання двох позитивних результатів наявності антитіл до ВІЛ методом імуноферментного аналізу з Національної або регіональної референс-лабораторії, регламентованим ВООЗ, після огляду інфекціоніста, якщо відсутні клінічні показання для стаціонарного лікування, амбулаторно проходять ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Оглянуті за графою III направляються до регіональних центрів СНІДУ для поглибленого обстеження з подальшим прийняттям рішення ВЛК про ступінь придатності до військової служби.
Стаття 6. Призовники у випадках виявлення венеричних захворювань направляються на стаціонарне лікування з обов'язковим повідомленням органів охорони здоров'я. Військовослужбовці підлягають лікуванню. Після успішного лікування призовники, військовослужбовці є придатними до військової служби і вступу до ВНЗ.
Критерієм вилікування гонореї та сифілісу вважається зникнення клінічних ознак венеричного захворювання та наявність трикратного від'ємного результату при лабораторному контролі. Якщо через 12 місяців після повноцінного лікування сифілісу негативація класичних серологічних реакцій не настала, то огляд проводиться за пунктом "б".
У разі враження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи, залежно від ступеня порушення їх функцій огляд проводиться також за відповідними статтями Розкладу хвороб.
Стаття 7. Призовникам, які мають захворювання, вказані в пункті "б" цієї статті, надається відстрочка від призову на термін до 3 місяців. У разі потреби відстрочка може бути надана повторно на такий самий термін.
У разі незадовільного повторного стаціонарного лікування призовники та військовослужбовці оглядаються за пунктом "а".
Новоутворення
Стаття 8. До пункту "а" належать: пухлини головного мозку; злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії; злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин; стани після хірургічного лікування, цитостатичної або променевої терапії злоякісних новоутворень або відмови хворого від лікування незалежно від стадії пухлини, її локалізації та часу від початку захворювання.
До пункту "б" належать: стани після радикального лікування злоякісних пухлин органів і систем при незначних функціональних порушеннях, базиліома, рак нижньої губи, шкіри.
Стаття 9. До пункту "а" належать швидко прогресуючі злоякісні захворювання крові та кровотворних органів, а також повільно прогресуючі зі значними змінами у складі крові та періодичними загостреннями, коли працездатність хворого стійко втрачена, а ефект від проведеного лікування відсутній або має тимчасовий характер.
У разі захворювань з повільно прогресуючим перебігом, тривалим позитивним ефектом від лікування, частотою загострень, що не перевищують один раз на рік, та збереженою працездатністю огляд проводиться за пунктом "б".
До пункту "в" належать розлади стану здоров'я тимчасового характеру, зумовлені проведеним променевим або цитостатичним лікуванням.
Стаття 10. За наявності доброякісних новоутворень оглянутим пропонується лікування.
До пункту "а" належать новоутворення: шкіри, підлеглих тканин, кровоносних або лімфатичних судин, що затруднюють носіння військової форми одягу або спорядження; центральної чи периферичної нервової системи, такі, що прогресують або призводять до стійких паралічів чи до глибоких парезів кінцівок, зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (різко виражені атрофії м'язів при односторонньому процесі: плеча - більше ніж 4 см; передпліччя - більше ніж 3 см; стегна - більше ніж 8 см; гомілки - більше ніж 6 см; контрактури, хронічні трофічні виразки), що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функцій черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі, та інші); фіброми носоглотки з перебігом, який прогресує, середостіння зі значними клінічними проявами (зміщення, здавлення, руйнування органів, які оточують, а також інших прилеглих до них органів грудної порожнини); новоутворення бронхо-легеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом або ателектазом; новоутворення органів травлення, що значно затруднюють акт ковтання і проходження їжі, які супроводжуються занепадом вгодованості; новоутворення залоз внутрішньої секреції без ендокринних розладів, що викликають порушення функції прилеглих органів (зміщення, здавлення); поширені або множинні папіломи сечового міхура з вираженими дизуричними явищами або супровідною кровотечею.
До пункту "б" належать новоутворення: шкіри, підлеглих тканин, кровоносних або лімфатичних судин, множинні невуси (два і більше), що затруднюють носіння військової форми одягу або спорядження; центральної або периферійної нервової системи, при яких порушення функцій виражено помірно і перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки), наростанням симптомів (незначна атрофія м'язів, легкі розлади чутливості і т.п.); новоутворення середостіння з порушенням функції органа; новоутворення бронхо-легеневого апарату з помірними клінічними проявами; новоутворення органів травлення без занепаду вгодованості; папіломи сечового міхура з помірними дизуричними явищами. До цього самого пункту слід включати фонові стани та передпухлинні захворювання молочної залози і жіночих статевих органів: дисплазія, атипічна гіперплазія молочної залози, міоми матки при розмірах, які відповідають 12-тижневій вагітності й більше, що супроводжуються кровотечами і призводять до анемії, а також за наявності субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини до розмірів, відповідних більше як 5-тижневій вагітності за рік); залозно-кістозна гіперплазія, поліпоз, аденоматоз ендометрія; ерозії та дисплазії шийки матки; поліпи цервікального каналу; кісти бартолінової залози, крауроз вульви, кісти та фіброми піхви, що порушують функцію; рецидивні дермоїдні куприкові кісти після радикального хірургічного лікування.
До пункту "в" належать новоутворення: нервової системи, які повільно прогресують, без атрофії м'язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання довго лишаються в одному і тому самому стані; органів травлення, що супроводжуються диспептичними розладами; жіночих статевих органів, що не потребують хірургічного лікування, - міоми матки, що мають розміри відповідно 11-тижневої вагітності без клінічних проявів, кісти бартолінової залози, кісти та фіброми піхви.
Доброякісні новоутворення: ліпоматоз, гемангіоми, хондроми, що не затруднюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження, а також наслідки радикального хірургічного лікування ерозій та дисплазій шийки матки, поліпів цервікального каналу, кіст бартолінових залоз, кіст і фібром піхви, що не порушують функцію,- не дають підстав для застосування цієї статті.
Призовників та військовослужбовців строкової служби з кістами внутрішніх органів оглядають залежно від ступеня порушення функцій.
Відпустка за станом здоров'я за пунктом "г" надається після хірургічного лікування з приводу доброякісних новоутворень, коли після завершення стаціонарного лікування придатність до військової служби не обмежується і для повного відновлення функцій та працездатності потрібен термін не менше 1 місяця.
Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин
Стаття 11. Якщо є підозра на наявність вузлів та іншої патології щитовидної залози, то призовники та військовослужбовці підлягають стаціонарному обстеженню. У разі виявлення вузлового зобу пропонується пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукового дослідження з цитологією біоптату. Якщо відсутні дані про наявність новоутворення, то експертне рішення виноситься на підставі статті 11 "в".
Призовникам і військовослужбовцям, у разі наявності зобу значних розмірів, пропонується хірургічне лікування. Вирішення питання про придатність до військової служби після хірургічного лікування або відмови від нього проводиться на підставі статті 12 ("а", "б", "в").
Якщо наявний зоб II ступеня без ендокринних розладів після стаціонарного лікування, то призовники та військовослужбовці оглядаються на підставі статті 11 "в" Розкладу хвороб.
Стаття 12. Огляд призовників та військовослужбовців проводиться після стаціонарного обстеження та лікування.
До пункту "а" належать: стійкі, значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією, глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією. До цього пункту належать: цукровий діабет з лабільним перебігом і наявністю в анамнезі діабетичної коми; тяжкі форми вузлового і дифузно-токсичного зобу (різко виражене схуднення, адинамія, екзофтальм, задишка у спокої, висока тахікардія, порушення серцевого ритму, різноманітні вісцеральні ускладнення). Сюди ж належать усі хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, наднирковиків, щитовидної, білящитовидних і статевих залоз) із незворотними змінами органів і систем та значним порушенням їх функцій.
До пункту "б" належать стійкі, помірно виражені розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні незначно знижується працездатність оглянутого. Для цукрового діабету середньої тяжкості характерна помірна гіперглікемія та глюкозурія, компенсація вуглеводного обміну досягається пероральним вживанням цукровміснознижувальних препаратів на фоні постійної дієтотерапії. Ацетонурія, кетоз, діабетичні коми в анамнезі повинні бути відсутні. Для дифузнотоксичного зобу середнього ступеня тяжкості характерні зниження ваги тіла, помірна тахікардія, очні симптоми. До цього ж пункту належать усі захворювання залоз внутрішньої секреції з помірним порушенням функцій.
До пункту "в" належать форми цукрового діабету з гіперглікемією, яка легко нормалізується дієтою, працездатність збережена, а також легкі зворотні форми дифузно-токсичного зобу (легка неврозоподібна симптоматика, зниження толерантності до фізичного навантаження, незначна тахікардія).
До пункту "г" належать стани після гострих захворювань та операційних втручань на щитовидній залозі, інших ендокринних залозах при нормалізації їх функції після лікування. За цим самим пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці після перенесених гострих тиреоїдитів. Призовники та кандидати у ВНЗ із числа осіб - військовослужбовців та цивільної молоді, оперовані з приводу вираженої гінекомастії зі сприятливим результатом, визнаються придатними до військової служби та вступу до ВНЗ.
Оглянуті за графою I Розкладу хвороб з наявністю аліментарного ожиріння I-го ступеня (збиткова вага - 10-29%) визнаються придатними до військової служби (в аеромобільні війська вага тіла призовників повинна бути не більше 90 кг). При аліментарному ожирінні II-го ступеня (збиткова вага - 30-49%), III-го ступеня (збиткова вага - 50 % і більше) огляд проводиться за пунктами "б" чи "в" цієї статті.
Призовники з недостатньою вагою та фізичним розвитком проходять огляд за статтею 87 Розкладу хвороб.
При ожирінні іншого походження придатність до військової служби та служби за військовою спеціальністю визначається залежно від тяжкості перебігу основного захворювання за відповідними статтями Розкладу хвороб.
Середня величина та діапазон маси тіла у кілограмах залежно від росту наведені в таблиці:
Зріст, см | Рекомендована вага тіла, кг |
Зріст,см | Рекомендована вага тіла, кг |
146 148 150 152 154 156 158 160 162 164 166 168 170 172 |
43-49 44-50 45-56 46-58 47-59 49-61 50-62 51-64 52-66 54-67 55-68 56-71 58-72 59-74 |
174 176 178 180 182 184 186 188 190 192 194 196 198 200 |
61-76 62-78 63-79 65-81 66-83 68-85 69-87 71-88 72-90 74-92 75-94 77-97 78-98 80-100 |
Хвороби крові і кровотворних органів
Стаття 13. За пунктом "а" оглядаються особи, які страждають гіпо-, апластичними і гемолітичними анеміями, тромбоцитопеніями, гемофіліями та іншими порушеннями згортання крові.
Призовники, які перенесли один епізод аутоімунної тромбоцитопенічної пурпури (хвороба Верльгофа) з добрим та стійким ефектом від глюкокортикостероїдної терапії (більше 3-х років) та в разі хронічного перебігу процесу, оглядаються за пунктом "б".
Військовослужбовці строкової служби, які досягли ремісії тільки глюкокортикостероїдною терапією, оглядаються за пунктом "в", ті, які перенесли спленектомію з добрим ефектом, - за пунктом "б", а при недостатній ефективності проведеної спленектомії - за пунктом "а".
Військовослужбовці, оглянуті за графою III, які перенесли епізод аутоімунної тромбоцитопенічної пурпури з добрим ефектом від глюкокортикостероїдної терапії або спленектомії, оглядаються за пунктом "г". Якщо відсутній ефект від проведеного лікування або має місце хронічний перебіг хвороби Верльгофа, то, залежно від вираження проявів захворювання, огляд проводиться за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті. У разі наявності хвороби Віллебранда огляд проводиться за пунктами "а", "б" або "в" залежно від ступеня порушення функції та тяжкості перебігу захворювання.
Постанова про потребу у відстрочці від призову та відпустці за станом здоров'я приймається тільки у випадках, коли для повного відновлення працездатності та нормалізації гематологічних показників потрібен термін не менше 1 місяця.
Розлади психіки та поведінки
Стаття 14. Передбачає психози та інші психічні розлади, що виникають внаслідок травм, пухлин головного мозку, епілепсії, енцефаліту, менінгіту, сифілісу мозку, а також при сенільних та пресенільних психозах, судинних, дегенеративних та інших органічних захворюваннях чи ураженнях головного мозку.
Огляд призовників та військовослужбовців проводиться після стаціонарного обстеження.
До пункту "а" належать різко виражені, затяжні психотичні стани, а також психічні розлади, що проявляються вираженими порушеннями або стійкими змінами особистості за психоорганічним типом.
До пункту "б" належать помірно виражені психотичні стани із сприятливим перебігом, психічні розлади, що проявляються стійкими емоційно-вольовими, ендокринними та вегетативними розладами, з проявами органічного ураження нервової системи, а також стійким астенічним станом (церебростенією), неврозоподібним або психопатоподібним синдромом після органічного захворювання (травми) або ураження головного мозку.
До пункту "в" належать минущі, легкі та короткочасні психотичні та непсихотичні розлади, що виникли внаслідок травм або гострих органічних захворювань головного мозку, які закінчилися видужанням або незначно вираженою астенією без ознак органічного ураження центральної нервової системи.
До пункту "г" належать стани стійкої (не менше 1 року) компенсації хворобливих проявів після гострого захворювання та травми головного мозку без психічних розладів та проявів органічного ураження центральної нервової системи.
Стаття 15. Передбачає шизофренію, афективні психози, а також параноїдні стани. Діагноз установлюється тільки після стаціонарного обстеження.
До пункту "а" належать усі форми шизофренії, різко виражені або затяжні форми маніакально-депресивного психозу та циклотимії з часто повторюваними фазами, параноїдні стани.
До пункту "б" належать тільки легкі форми маніакально-депресивного психозу та циклотимії з рідкими приступами та довгими (декілька років) проміжками повного психічного здоров'я.
Стаття 16. Передбачає психози та інші психічні розлади, зумовлені наслідками загальних інфекцій, інтоксикацій, соматичних захворювань різного генезу, пологів, клімаксу, порушенням обміну речовин та іншими причинами. До них також належать психічні розлади, зумовлені дією РР, ДІВ, КРП тощо.
Наявність вищезазначених психічних розладів у анамнезі без патології з боку внутрішніх органів та нервово-психічної сфери у момент огляду не дає права визнавати оглянутих непридатними до військової служби. Сприятливе закінчення цих психічних розладів повинно бути підтвердженим у лікувальному закладі.
У документах про результати обстеження та огляду вказується основне захворювання, яке викликало розвиток психічного розладу.
До пункту "а" належать психотичні стани із різко вираженими клінічними проявами або тривалим перебігом, у тому числі ті, що закінчуються вираженими змінами особистості.
До пункту "б" належать помірно виражені або повторні психотичні та непсихотичні стани, що призводять до патологічних змін особистості за органічним типом або вираженим стійким (більше трьох місяців) астенічним станом (церебрастенії), у тому числі з проявами органічного ураження центральної нервової системи.
У випадку сприятливого перебігу захворювання, коли настає стійка компенсація хворобливих проявів, особи, оглянуті за графою III Розкладу хвороб, можуть бути визнані обмежено придатними до військової служби.
До пункту "в" належать помірно виражені, короткотривалі астенічні стани після перенесеної інфекції, інтоксикації без проявів органічного ураження центральної нервової системи.
Особам, які перенесли гостре отруєння алкоголем або наркотичними (токсичними) речовинами, відпустка за станом здоров'я не надається.
До пункту "г" належать психічні розлади, що виникли у результаті гострого захворювання і закінчилися одужанням.
Стаття 17. Передбачає гострі реакції на стрес та порушення адаптації, які виникають внаслідок дії психотравмувальних факторів.
До пункту "а" належать реактивні психози із затяжним перебігом (психогенний параноїдний психоз, істеричні психози зі зміною свідомості, реактивна депресія та інші), а також різко виражені невротичні розлади, які не піддаються лікуванню.
До пункту "б" належать реактивні психози зі сприятливим перебігом, а також помірно виражені, тривалі або повторні невротичні розлади, коли хворобливі явища, незважаючи на патогенетичне лікування, стійко утримуються і заважають оглянутим виконувати обов'язки військової служби. Експертна постанова приймається після безуспішного стаціонарного лікування хворого не менше 1 місяця.
До пункту "в" належать помірно виражені, короткочасні невротичні розлади. За цим пунктом оглядаються також офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці-жінки, які перенесли реактивний психоз із короткочасним та сприятливим перебігом, що закінчився легкою астенією.
До пункту "г" належать гострі реакції на стрес, порушення адаптації та незначно виражені невротичні розлади, які характеризуються, в основному, емоційно-вольовими, вегетативними порушеннями, добре піддаються лікуванню та закінчуються одужанням.
Стаття 18. Передбачає психопатії, патологічний розвиток особистості, психічний інфантилізм. Для діагностики розладів особистості необхідний старанно та об'єктивно зібраний анамнез, а також ретельне обстеження в умовах психіатричного стаціонару. Огляд призовників та військовослужбовців проводиться після вивчення особової справи, службової та медичної характеристик.
До пункту "а" належать різко виражені, що не піддаються компенсації, так звані "ядерні" форми психопатії та випадки патологічного розвитку особистості (паранояльні, обсесивнофобічні та інші), які характеризуються найбільш глибокими та стійкими хворобливими проявами, що на тривалий час позбавляють працездатності та перешкоджають виконанню службових обов'язків.
До пункту "б" належать помірно виражені форми розладів особистості, психопатії та патологічного розвитку особистості, які виявляються у стійких емоційно-вольових афективних зривах, легкістю розвитку реактивних станів, виразною неврівноваженістю вегетативної нервової системи, а також психічний інфантилізм із нахилом до стійких та виражених патологічних реакцій.
До пункту "в" належать психічний інфантилізм та інші розлади особистості (транзиторні, парціальні), що повинні бути підтверджені документами з лікувальних і навчальних закладів, із місця роботи.
Особи з психопатоподібними станами, причинно пов'язані із конкретною зовнішньою шкідливістю (інфекціями, інтоксикаціями, травмами та іншим), оглядаються за тими статтями Розкладу хвороб, які передбачають відповідні нозологічні форми нервово-психічної патології.
Випадки установчої, навмисної поведінки, прояви недисциплінованості, що не випливають з усієї патологічної структури особистості, не можуть оцінюватися як ознаки хворобливого розладу.
Стаття 19. Передбачає психічні розлади, у тому числі алкогольні (метаалкогольні) та інтоксикаційні психози, що виникають внаслідок хронічного зловживання алкоголем, наркотиками та іншими речовинами.
Огляд призовників та військовослужбовців проводиться після стаціонарного обстеження.
До пункту "а" належать хронічний алкоголізм, у тому числі із затяжним або повторним алкогольним (метаалкогольним) психозом, наркоманія та токсикоманія з різко вираженими змінами особистості, інтелектуально-мнестичними порушеннями.
До пункту "б" належать хронічний алкоголізм, наркоманія та токсикоманія, що супроводжуються помірними змінами особистості, відсутністю позитивного ставлення до лікування та критики до свого стану, а також у разі безуспішності спеціального лікування у стаціонарі.
До пункту "в" належать початкова стадія хронічного алкоголізму, наркоманії та токсикоманії без розладів особистості, явищ зміненої реактивності та фізичної залежності. Офіцери в разі наявності твердої установки на вилікування із урахуванням думки командування можуть бути визнані придатними до військової служби.
Поодиноке або епізодичне вживання алкоголю, наркотичних або інших токсичних речовин без психічних розладів не може бути підставою для застосування цієї статті. Призовникам установлюється СО-4.
Стаття 20. До пункту "а" належать усі форми тяжкої або помірної розумової відсталості, а також дебільність у різко вираженому ступені. При значних та явних дефектах інтелекту питання про непридатність до військової служби призовників може бути вирішене і без направлення його у лікувальний заклад.
До пункту "б" належать дебільність у помірно вираженому та легкому ступенях. У разі встановлення цього діагнозу, особливо у випадках, коли дані лікарського обстеження не відповідають іншим даним, що характеризують поведінку оглянутого у побуті, на виробництві, у підрозділі тощо, стаціонарне обстеження обов'язкове. Призовники та військовослужбовці з патологією хромосом оглядаються за відповідними статтями Розкладу хвороб.
Хвороби нервової системи
Стаття 21. Передбачає також ураження нервової системи в разі сифілісу, інших інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб крові.
До пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються глибокими паралічами або парезами, вираженим паркінсонізмом,частими (чотири і більше рази на рік) епілептичними припадками, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами, окрім психогенно зумовлених вегетативно-судинних пароксизмів, приступами кожевніковської або джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу і т.п.
До пункту "б" належать: форми хвороб з повільним перебігом і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість проходження військової служби, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м'язів, невеликого збільшення м'язового тонусу, що не супроводжується розладом мови, пам'яті, ходи; помірна гідроцефалія - розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм).
До пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції і т.п.), окремими органічними знаками, поєднаними з вегетативно-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.
До пункту "г" належать залишкові явища ураження нервової системи з вегетативно-судинною нестійкістю без порушення функцій. Питання про придатність до військової служби призовників вирішується після стаціонарного обстеження.
При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, обов'язково враховується наявність застійних змін на очному дні, ступінь розширення шлуночкової системи мозку за даними пневмоенцефалограми або комп'ютерної томографії.
Факт лікування з приводу нейроінфекції та її наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами, а вплив наслідків нейроінфекції на працездатність або виконання обов'язків військової служби характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.
Стаття 22. До пункту "а" належать: лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хвороба Паркінсона, міоклонус-епілепсія, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м'язова атрофія, аміотрофічний бічний склероз, сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатії, розсіяний склероз, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми, катаплексія та нарколепсія, епілепсія без психічних розладів з частими припадками (більше 4-х на рік).
До пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки), наростанням симптомів (повільно прогресуюча сірінгомієлія із незначною атрофією м'язів та легким розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії і т.п.).
Сюди ж належить епілепсія без психічних розладів з припадками середньої частоти (до трьох разів на рік). Наявність припадку повинна бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках можуть братися до уваги акти, підписані офіційними особами немедичного складу, результати опитування очевидців лікуючим лікарем, якщо вказаний у них припадок та післяприпадковий стан можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У тих випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабо виражені та рідко виникаючі малі припадки або специфічні настрої, питання про придатність до військової служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження. Особи з епілептичною хворобою без психічних розладів, яка розвинулася внаслідок перенесеного органічного захворювання, оглядаються за пунктом "а" або "б" цієї статті залежно від частоти припадків. Якщо документами лікувального закладу підтверджуються епілептичні припадки в анамнезі та при обстеженні у стаціонарі у період призову на строкову службу на електроенцефалографії (ЕЕГ) є патологічні зміни, то призовники оглядаються за пунктом "б".
До пункту "в" належать: хвороби нервової системи, які дуже повільно прогресують, коли об'єктивні ознаки виражені у незначному ступені (сірінгомієлія із нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м'язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання є остаточними або достатньо повільно прогресують і т. п.). Сюди ж належить епілепсія без психічних розладів з рідкими припадками (1 - 2 рази на рік).
Стаття 23. До пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, параксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості й трофіки (різко виражені атрофії м'язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія і т. п.). До цього самого пункту належать радикуліти з частими (більше двох разів на рік) рецидивами і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які вимагають довготривалого лікування, а також плексити і тяжкі форми невралгії тройничного нерва в разі безуспішного лікування.
До пункту "б" належать: деякі форми невральної аміотрофії, зі сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно розладнується основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушені функції кисті, обмежене підняття руки і т. п. До цього самого пункту належать хронічні радикуліти, радикуліти з рецидивами, плексити, неврити, що супроводжуються у період загострення вимушеним положенням тулуба, болями вздовж нервів і т.п., та потребують стаціонарного лікування хворого до двох місяців; а також поєднання дегенеративно-дистрофічних змін хребта із незначно вираженими неврологічними порушеннями, вказаними у поясненні до пункту "в" цієї статті.
До пункту "в" належать хвороби периферійних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також існуючі нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними у минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого.
Призовники та військовослужбовці строкової служби з наслідками невриту лицьового, серединного нервів оглядаються на підставі цієї статті за пунктом "б".
У разі пошкоджень кістково-м'язової системи та наявності кісткових змін у хребті, що утруднюють його рухомість та викликають вторинні порушення з боку периферійної нервової системи, окрім цієї статті, застосовують також відповідні статті Розкладу хвороб.
Після хірургічного лікування з приводу випадання міжхребцевого диска призовники та військовослужбовці строкової служби оглядаються за пунктами "б" або "в" цієї статті, а офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовослужбовці-жінки - за статтею 24 Розкладу хвороб.
Особи з нервово-м'язовими захворюваннями оглядаються за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті, залежно від ступеня порушення функцій.
Стаття 24. За цією статтею оглядаються призовники та військовослужбовці після гострих захворювань центральної та периферійної нервової систем або оперативного втручання.
Під час вирішення питання про необхідність надання відстрочки від призову, відпустки за станом здоров'я або звільнення від службових обов'язків великого значення набуває не стільки оцінка тяжкості та глибини порушення різних функцій, скільки прогностичні критерії.
Після відпустки за станом здоров'я придатність офіцерів, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців надстрокової служби до служби в аеромобільних військах, прикордонних військах, морській піхоті, на надводних човнах та до служби у спецспорудах визначається індивідуально. До служби на підводних човнах ці особи непридатні.
Хвороби ока та придаткового апарату
Стаття 25. Передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворіт та інші); захворювання повік, слізних шляхів та орбіти, кон'юнктиви з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів від хірургічного лікування, то воно повинно бути проведене до прийняття експертного рішення.
До пункту "а" належать: зрощення вік між собою або очним яблуком; різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік; хронічні кон'юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини із загостреннями не менше двох разів на рік при безуспішному стаціонарному лікуванні, хронічне трахоматозне ураження кон'юнктиви, а також захворювання слізних шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню у стаціонарі. Сюди ж належить птоз вродженого або набутого характеру, в разі якого верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м'яза; стани після реконструктивних операцій на слізних шляхах із введенням лакопротеза.
Якщо є наявні ускладнення трахоми зі стійким порушенням функцій ока, то постанова приймається за відповідними статтями Розкладу хвороб, що передбачають ці порушення.
Відстрочка від призову за статтею 32 Розкладу хвороб надається тільки у тому випадку, коли для стаціонарного лікування потрібен термін не менше 1 місяця.
У разі відмови від операції постанова про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю оглянутих за графами I, II, III, IV Розкладу хвороб приймається за пунктом "б". Простий блефарит з окремими лусочками та значною гіперемією країв повік; фолікулярний кон'юнктивіт з поодинокими фолікулами; бархатистість кон'юнктиви у кутках повік та в області кон'юнктивних склепінь; окремі дрібні поверхневі рубці кон'юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубці кон'юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон'юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року; несправжня та справжня пліва без явищ прогресування не є протипоказаннями до військової служби, постанова приймається за пунктом "в". Військовослужбовцям після лікування з приводу гострої трахоми відпустка за станом здоров'я не надається, за необхідності приймається постанова про потребу у звільненні від службових обов'язків за статтею 32 Розкладу хвороб.
При рецидивах криловидної пліви після безуспішного повторного хірургічного лікування та порушенні функції ока, що прогресує, огляд проводиться за пунктом "б".
У разі весняного катару та інших алергічних уражень кон'юнктиви придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю оглянутих за графами I, II, III визначається за статтею 90 Розкладу хвороб, залежно від ступеня вираження, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.
Стаття 26. Передбачає хронічні, важковиліковні або невиліковні захворювання туберкульозного, люетичного, дегенеративного, дистрофічного та іншого походження.
Паренхіматозний кератит люетичного походження належить до статті 6 Розкладу хвороб. Призовникам з цим захворюванням надається відстрочка від призову, а військовослужбовці підлягають лікуванню.
У випадках закінченого процесу або захворювань з рідкими загостреннями (не більше двох разів на рік), а також після пересадження тканин придатність призовників та військовослужбовців до військової служби визначається залежно від функцій ока за відповідними статтями Розкладу хвороб. За наявності новоутворень ока та його придатків, залежно від характеру, огляд проводиться за статтею 8 або 10 Розкладу хвороб.
До пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному, хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування обох очей, незалежно від функцій ока. Пігментна дегенерація сітківки з пігментом чи без нього, поєднана з порушенням темнової адаптації (гемералопією), повинна бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору.
У разі стійкого звуження поля зору знизу та ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах постанова за усіма графами Розкладу хвороб приймається за пунктом "а", те саме на одному оці - за пунктом "б", від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", те саме на одному оці - за пунктом "в".
До пункту "б" належать: хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклічні кризи (встановлені у стаціонарних умовах); кератоглобус, афакія, артифакія на одному або обох очах; короткозорість обох очей у одному з меридіанів більш як 3,0 дптр. при наявності дегенеративно-дистрофічних змін на очному дні (крайова дегенерація сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома та інші) при різкому зниженні зорових функцій, що прогресує; атрофія зорового нерва, що прогресує; чужорідне тіло в середині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.
Призовникам, які перенесли оптикореконструктивні операції на рогівці або склері, надається відстрочка від призову, якщо після операції пройшло менше 6 місяців, а військовослужбовцям строкової служби - відпустка або звільнення від службових обов'язків за станом здоров'я. Придатність їх до військової служби після операції визначається залежно від стану функцій ока та документально підтвердженої операції аметропії за відповідними статтями Розкладу хвороб.
Особи, які перенесли оптикореконструктивні операції на рогівці, придатні до вступу у ВНЗ не раніше одного року після операції без післяопераційних ускладнень та дегенеративно-дистрофічних змін на очному дні.
При афакії, артифакії на одному або обох очах постанова щодо осіб, оглянутих за графами III, IV приймається за статтею 31 Розкладу хвороб залежно від гостроти зору з практично стійкою корекцією будь-якого виду, в тому числі інтраокулярними та контактними лінзами. Вони непридатні до вступу у ВНЗ, служби в аеромобільних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах, також їх не слід призначати на роботи, пов'язані з вібрацією тіла, у склад екіпажів танків, бойових машин піхоти та водіїв транспортних засобів. Оглянуті за графами I - II визнаються непридатними до військової служби у мирний час, обмежено здатними у воєнний час.
Вивих та підвивих кришталика, артифакія оцінюється як афакія.
Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, які не знижують гостроти зору, не є протипоказанням до роботи з РР, ДІВ, ЕМП та вступу до ВНЗ.
Особи, які працюють з РР та ДІВ, у яких виявлені при біомікроскопії помутніння під задньою капсулою кришталика та наявності переконливих ознак прогресування помутнінь кришталика (значне збільшення кількості та їх розміру в разі тривалого нагляду), визнаються непридатними до роботи з ними.
При атрофії зорового нерва, яка не прогресує, придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю за усіма графами Розкладу хвороб визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших). Ті, хто вступає до ВНЗ, - непридатні.
В усіх випадках наявності внутрішньоочних чужорідних тіл питання про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю оглянутих за графою III Розкладу хвороб вирішується не раніше 3-х місяців після поранення. При добрих функціях ока (гостроті зору, полі зору, темновій адаптації та інші), відсутності запальних явищ та ознак металозу вони визнаються придатними до військової служби, але не призначаються до складу екіпажів танків та бойових машин піхоти, водіями інших транспортних засобів, а також на роботи, пов'язані з вібрацією тіла.
Стаття 27. До пункту "а" належать також випадки безуспішного повторного хірургічного лікування посттравматичного відшарування сітківки на обох очах з зниженням функцій зору, яке прогресує.
Оглянуті за графою III Розкладу хвороб після перенесеного відшарування сітківки травматичної етіології на обох очах можуть бути визнані обмежено здатними до військової служби тільки у порядку індивідуальної оцінки за умови добрих функцій ока (гострота зору, поле зору та інші). Вони не призначаються до складу екіпажів танків, бойових машин піхоти, водіями транспортних засобів та на роботи, пов'язані з вібрацією тіла.
Стаття 28. Діагноз глаукоми повинен бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб. Питання про придатність до військової служби вирішується після лікування (медикаментозного або хірургічного) з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також екскавації диска зорового нерва та інших).
До цієї статті належить також і вторинна глаукома.
Стаття 29. До пункту "а" належать також стійкі центральні гемодинамічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м'язів ока або уражень головного мозку, які порушують функцію зору.
При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або обох очах придатність до військової служби оглянутих за графами I, II, III Розкладу хвороб визначається за пунктом "б" або "в" залежно від функцій органу зору, а військовослужбовців, окрім того, і придатності до військової спеціальності за таблицями додаткових вимог.
Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату, то постанова приймається за основним захворюванням. У разі значно зниженої гостроти зору постанова приймається за статтею 31 Розкладу хвороб. Ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до військової служби, вступу до ВНЗ, для підготовки та служби за спеціальністю оператора радіолокаційної станції або протитанкового реактивного снаряда, роботи із дисплеями та іншими блоками відображування інформації.
У разі співдружньої косоокості, паралітичної косоокості без диплопії при погляді прямо та інших порушень бінокулярного зору ступінь придатності до військової служби і служби за військовою спеціальністю призовників та військовослужбовців строкової служби визначається залежно від порушення функцій зору (гострота зору, поле зору, бінокулярний зір) за відповідними статтями Розкладу хвороб.
У разі альтернуючої косоокості з хорошим зором слід утримуватися від хірургічного лікування через імовірність виникнення диплопії.
Під час діагностики видів і ступенів зниження кольорового зору слід керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць.
Стаття 30. Вид та ступінь аномалії рефракції визначається з допомогою скіаскопії, а у граничних випадках - і рефрактометрії.
У статті вказані ті ступені аномалії рефракції очей, встановлені в умовах циклоплегії, за яких гострота зору із корекцією не дає підстав для застосування статті 31 Розкладу хвороб, але характер та ступінь аномалії рефракції такі, що одержану гостроту зору слід визнавати нестійкою.
У випадках, коли при вказаних у даній статті аномаліях рефракції за графами III, IV Розкладу хвороб передбачена індивідуальна оцінка придатності до військової служби, вирішальне значення надається гостроті зору.
У разі стійкого спазму, парезу або паралічу акомодації потрібне обстеження за участю невропатолога, терапевта та лікарів інших спеціальностей. Якщо спазм, парез або параліч акомодації зумовлені захворюваннями нервової системи, внутрішніх або інших органів, то постанова приймається за основним захворюванням.
При спазмі, парезі акомодації на одному або обох очах після безуспішного стаціонарного лікування придатність оглянутих до військової служби за всіма графами Розкладу хвороб визначається залежно від гостроти зору з корекцією. При цьому постанова про непридатність до військової служби приймається тільки у тих випадках, коли гострота зору з корекцією відповідної виявленої аметропії менше тієї, яка передбачена статтею 31 Розкладу хвороб.
У разі стійкого паралічу акомодації на обох очах щодо оглянутих за графою III Розкладу хвороб приймається постанова про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю, а для оглянутих за іншими графами Розкладу хвороб постанова визначається залежно від функцій ока (гострота зору з корекцією, поля зору).
Стаття 31. Для придатності до військової служби в оглянутих за графами I, II Розкладу хвороб гострота зору для далі з корекцією повинна бути не нижче 0,5 на одне око і 0,1 на друге око або не нижче 0,4 на обох очах. У сумнівних випадках гострота зору визначається за допомогою контрольних методів досліджень.
Особи, які користуються контактними лінзами, повинні мати окуляри, гострота зору в яких дозволяє забезпечити виконання службових обов'язків.
Під час корекції звичайними сферичними лінзами, а також у разі некоригованої анізометропії у оглянутих за усіми графами Розкладу хвороб враховується гострота зору з практично стерпною корекцією, тобто з різницею у силі лінз для обох очей не більше 2,0 дптр. Корекція астигматизму будь-якого виду повинна бути повністю проведена циліндричними або комбінованими лінзами.
У тих, хто вступає до ВНЗ, гострота зору з корекцією, що не перевищує вказаної у Таблиці додаткових вимог межі рефракції, визначається тільки за наявності у них короткозорості або короткозорого астигматизму (простого або складного), а за інших причин зниження зору (у тому числі при далекозорості, далекозорому або змішаному астигматизмі) - без корекції.
Якщо гострота зору у матросів та старшин плавскладу на обидва ока для віддалі без корекції нижче 0,3, то придатність їх до військової служби у плавскладі визначається індивідуально, залежно від якості виконання ними своїх службових обов'язків. За такої ж гостроти зору військовослужбовці строкової служби є непридатними до служби в аеромобільних військах, а придатність до служби в аеромобільних військах оглянутих за графою III Розкладу хвороб визначається індивідуально.
Адмірали, офіцери, мічмани, випускники військово-морських навчальних закладів визнаються придатними до служби у плавскладі, якщо гострота зору з корекцією для далі не нижче 0,6 на одне та 0,5 на друге око. Для них допускаються, хоча б на одному оці, короткозорість або далекозорість у меридіані найбільшої аметропії не більше 5,0 дптр, а астигматизм будь-якого виду з різницею рефракції у двох головних меридіанах - не більше 3,0 дптр.
Оператори радіолокаційних станцій, особи, які працюють з дисплеями та іншими блоками відображення інформації, якщо гострота зору з корекцією для далі та близькості будь-якого ока нижче 1,0, є непридатними до служби за військовою спеціальністю.
Стаття 32. Відстрочка від призову на військову службу надається тільки у тому разі, якщо для стаціонарного лікування хворого потрібен не менш як 1 місяць. Питання про придатність кандидатів у ВНЗ, а також придатність оглянутих до роботи за військовою спеціальністю вирішується не раніше ніж через 6 місяців після лікування.
Хвороби вуха та соскоподібного відростка
Стаття 33. Військовослужбовці, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної області, за відсутності ефекту від лікування у стаціонарних умовах, оглядаються за статтями 67 "б", 67 "в" Розкладу хвороб.
Стаття 34. При хронічних захворюваннях середнього вуха призовникам та військовослужбовцям пропонується лікування.
Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі з добрими найближчими результатами призовникам за статтею 37 Розкладу хвороб надається відстрочка від призову до 6-ти місяців, а військовослужбовцям - звільнення для амбулаторного лікування.
До пункту "а" належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха з неповною епідермізацією операційної порожнини за наявності у ній гною, грануляцій або холестеатомоподібних мас.
Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини огляд проводиться за пунктом "в".
Особи, у яких є рубець барабанної перетинки без порушення її рухомості та барофункції, є придатними до військової служби в усіх родах військ та до вступу до ВНЗ.
Стаття 35. До пункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, приступи яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.
До пункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, приступи яких мають короткочасний перебіг, з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не мають значного впливу на виконання службових обов'язків.
До пункту "в" належать випадки різко підвищеної чутливості до закачування при відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів. Особи, оглянуті за графою I, до служби в аеромобільних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах є непридатними. Вирішуючи питання про придатність до служби у плавскладі, треба пам'ятати, що до качки можливе звикання.
У випадках, коли у військовослужбовців закачування систематично призводить до втрати працездатності у морських походах та відсутності позитивних результатів тренувань (не менше одного року), на підставі даних характеристик командування, лікаря частини та результатів обстеження вестибулярно-вегетативної чутливості приймається постанова про непридатність до служби у плавскладі, морській піхоті. У разі підвищеної чутливості до закачування не можна обмежуватись обстеженням лише вестибулярної функції без глибокого всебічного обстеження усього організму, оскільки вегетативні рефлекси можуть виходити не тільки з вушного лабіринту, а й з інших органів.
Результати вестибулометрії у ряді випадків оцінюються разом із невропатологом.
Якщо є підозра на тимчасовий характер вестибулярних розладів, то потрібне всебічне, часто стаціонарне, обстеження та лікування.
Під час відбору поповнення у плавсклад критерієм стійкості до закачування слугують результати дослідження отолітової реакції або проби безперервної кумуляції прискорень Каріоліса. Особи, які дають при цьому дослідженні різку вестибулярну реакцію 3 ступеня, є непридатними для служби у плавскладі.
Під час оцінювання результатів дослідження вестибулярної функції слід ураховувати, що навіть різко виражені захисні рухи 3 ступеня без інтенсивних вегетативних реакцій не можуть бути підставою для прийняття постанови про непридатність до служби у плавскладі: ця реакція на подразнення вестибулярного апарату не є стійкою і, як правило, при відповідних тренуваннях зникає.
Під час огляду кандидатів до ВНЗ дослідження вестибулярного апарату обов'язкове.
Стаття 36. Для придатності до військової служби осіб, яких оглядають за графами I, II Розкладу хвороб, сприйняття шепітної мови повинно бути на відстані не менше 1 м на одне вухо та 4 м на друге вухо або 3 м на обидва вуха. Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота повинні бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або навчальними закладами для глухонімих.
Для визначення пониження слуху потрібні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовою, камертонами і тональною, пороговою аудіометрією з обов'язковим визначенням барофункції вух.
Одноразове дослідження слуху особи, яку оглядають, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань. Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, то використовують методи об'єктивного визначення глухоти.
Військовослужбовці зі зниженим слухом призначаються на посади і роботу із врахуванням цього недоліку.
Під час індивідуальної оцінки придатності до військової служби враховуються конкретні умови служби військовослужбовця, характеристика командування та дані функціонального дослідження слуху шляхом перевірки чутливості через навушники з використанням електроакустичних засобів зв'язку (телефони, радіозв'язок).
Після операцій, що поліпшують слух, оглянутим за графою III Розкладу хвороб, в окремих випадках за статтею 37, надається відпустка за станом здоров'я. Після закінчення відпустки придатність осіб до військової служби визначається залежно від результатів лікування за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті.
Стаття 37. Постанова про надання військовослужбовцям відпустки за станом здоров'я після перенесених захворювань, травм, операцій може бути прийнята після закінчення стаціонарного лікування залежно від загального стану здоров'я і за умови, що спеціальне лікування закінчене, але для повного відновлення працездатності хворого потрібен термін не менше одного місяця.
Хвороби системи кровообігу
Стаття 38. До пункту "а", крім захворювань серцево-судинної системи з порушенням загального кровообігу 3 ступеня, належать:
комбіновані та поєднані набуті вади серця незалежно від стадії порушення загального кровообігу; аортальні вади серця; поширена облітерація перикарда; рецидивний ексудативний перикардит; ізольований стеноз лівого атріовентрикулярного отвору; зворотний часто рецидивний ендо-, міо-, перикардит; інфекційний ендокардит; ділятаційна, гіпертрофічна та констриктивна кардіоміопатія; наслідки оперативних втручань на клапанному апараті серця (для оглянутих за графою III, які досягли граничного віку перебування на військовій службі).
До пункту "б" належать захворювання серця, що супроводжуються недостатністю загального кровообігу 2-го ступеня. Особи з порушенням ритму та провідності при різних захворюваннях серцево-судинної системи оглядаються за пунктами "а", "б" або "в" відповідних статей Розкладу хвороб залежно від ступеня недостатності загального кровообігу.
Призовники, військовослужбовці строкової служби з ізольованими набутими вадами серця (за винятком зазначених у пункті "а" цієї статті) при розладах гемодинаміки або за їх відсутності оглядаються за пунктами "б" або "в" цієї статті.
До пункту "в" належать: первинний активний ревматизм, а також повторні атаки ревматизму; пролапс мітрального або інших клапанів серця, міокардіосклероз, що супроводжуються скороминущим та стійким порушенням ритму, провідності серця або недостатністю загального кровообігу I ступеня; пролапс мітрального клапана з регургітацією 2-3-го ступеня, виявленого при доплерівському обстеженні (регургітація I ст. - до 2 см, II ст. - 2-4 см, III ст. - більше 4 см), синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта.
За цим самим пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці строкової служби після хірургічного лікування з приводу вроджених або набутих вад серця навіть за відсутності порушення гемодинаміки.
До пункту "г" належать стійко компенсовані наслідки захворювань м'яза серця, первинний пролапс мітрального та інших клапанів серця без недостатності кровообігу та порушення ритму.
Призовники, які перенесли міокардити різної етіології без переходу в міокардіосклероз, визнаються придатними до військової служби зі ступенем обмеження 4.
Стаття 39. До пункту "а" належать: повільно прогресуюча форма гіпертонічної хвороби 3 стадії, швидкопрогресуюча (злоякісна) форма гіпертонічної хвороби.
Під час огляду військовослужбовців із злоякісним гіпертензивним синдромом, зумовленим симптоматичною гіпертензією, слід застосовувати статті Розкладу хвороб за основним захворюванням. За відсутності ефекту або неможливості проведення радикального лікування ускладнених форм застосовується пункт "а" цієї статті. Третя стадія гіпертонічної хвороби характеризується стабільно високим рівнем артеріального тиску, у першу чергу мінімального (115 мм рт. ст. та вище) і максимального (210-230 мм рт. ст. та вище). Показники його можуть бути знижені у осіб, які перенесли інфаркт міокарда або інсульт. У клінічній картині переважають тяжкі судинні розлади, зумовлені атеросклерозом та артеріосклерозом судин серця, мозку, нирок та очного дна з розвитком малозворотних змін (лівошлуночкова недостатність, інфаркт міокарда, інсульт, ангіоретинопатія 2-3-го типу, зниження ниркового кровообігу та клубочкової фільтрації, гематурія, протеїнурія) із різким порушенням функцій органів та систем. Працездатність хворих значно знижена.
Якщо наслідки ускладненої гіпертонічної хвороби можуть викликати порушення функцій інших органів, то слід застосовувати відповідні статті Розкладу хвороб.
До пункту "б" належить гіпертонічна хвороба 2-ї стадії зі стійко підвищеним рівнем артеріального тиску, який не досягає нормальних значень без проведення патогенетично обгрунтованої постійної медикаментозної терапії. Друга стадія гіпертонічної хвороби характеризується гіпертрофією міокарда лівого шлуночка із ознаками його перевантаження, гіпоксією або ішемією, що виявляються за допомогою клінічних даних та функціональних проб, а також змінами на очному дні. Працездатність знижена.
До пункту "в" належить гіпертонічна хвороба I стадії, яка характеризується транзиторним підвищенням артеріального тиску до 165/95 мм рт.ст. і навіть вище під впливом будь-яких подразників. У клінічній картині відсутні органічні зміни серця, головного мозку, нирок. Судинні зміни на очному дні, як правило, відсутні. Працездатність збережена. Функція органів та систем порушена незначно.
Діагноз гіпертонічної хвороби під час огляду призовників, військовослужбовців строкової служби повинен бути підтверджений стаціонарним обстеженням.
У кожному випадку гіпертонічної хвороби в осіб молодого віку проводиться диференційна діагностика із симптоматичними гіпертензіями. Особи з симптоматичною гіпертензією оглядаються за основним захворюванням.
Стаття 40. До пункту "а" належать захворювання серця і судин: стенокардія напруги 4-го функціонального класу або розлади загального кровообігу III ступеня;
аневризма серця, крупноосередковий кардіосклероз після трансмурального або повторного інфарктів міокарда;
поєднання стенокардії напруги 3-го функціонального класу та порушення загального кровообігу II ступеня;
окремі стійкі форми порушення ритму та провідності серця (АВ-блокада 2, 3 ступенів, політопна шлуночкова екстрасистолія, пароксизмальна тахікардія, постійна форма мерехтливої аритмії);
стани після імплантації штучного водія ритму, аорто-коронарного шунтування, балонної ангіопластики.
До пункту "б" належать: стенокардія напруги 3 функціонального класу або розлади загального кровообігу II ступеня; стани після обмеженого інфаркту міокарда за наявності минущого порушення ритму серця та провідності, стійкої АВ-блокади I ступеня, повної блокади однієї із ніжок пучка Гіса.
До пункту "в" належать стенокардія напруги 1 та 2-го функціональних класів або розлади загального кровообігу I ступеня.
Функціональні класи стенокардії напруги визначаються клінічно та підтверджуються за допомогою дозованого фізичного навантаження або фармакологічними пробами.
Характеристика функціональних класів:
1-й функціональний клас (ФК-1) - хворий добре витримує звичайні фізичні навантаження. Приступи стенокардії з'являються тільки під час навантажень високої інтенсивності. Толерантність до фізичного навантаження або порогова напруга - більше 125 Вт;
2-й функціональний клас (ФК-2) - незначне обмеження фізичної активності. Приступи стенокардії виникають під час ходи по рівному місці на відстань більше 500 м, піднімання сходами більше ніж на один поверх. Можливість виникнення приступу стенокардії збільшується під час ходи в холодну погоду, проти вітру, у разі емоційного збудження або у перші години після пробудження. Толерантність до фізичного навантаження або порогова напруга 75-125 Вт;
3-й функціональний клас (ФК-3) - виражене обмеження звичайної фізичної активності. Приступи стенокардії виникають під час ходи в нормальному темпі на рівній поверхні на відстань 100-500 м, підйому на один поверх. Толерантність до фізичного навантаження або порогова напруга - 50-75 Вт;
4-й функціональний клас (ФК-4) - приступи стенокардії виникають у разі невеликих фізичних навантажень, ходи на рівній поверхні на відстань менш як 100 м. Характерне виникнення приступів стенокардії й у спокої. Однак, рідкі приступи стенокардії у спокої не є обов'язковою підставою для віднесення хворого до ФК-4. Толерантність до фізичного навантаження або порогова напруга - менше 50 Вт.
Стаття 41. До пункту "а" належать: повторні інсульти незалежно від ступеня порушення функцій; стійкі випадіння функції нервової системи, що виникли внаслідок гострого порушення мозкового або спинального кровообігу, а також при дисциркуляторній енцефалопатії 3 стадії (геміплегії, глибокі парези, розлади мови, пам'яті, мислення, явища паркінсонізму, епілептичні припадки, порушення функцій тазових органів і т.п.).
До пункту "б" належать: множинні артеріальні аневризми після
їх виключення з кровообігу, артеріовенозні аневризми після емболізації, штучного тромбування або інтракраніального вилучення; судинні ураження головного та спинного мозку зі сприятливим перебігом та помірною вираженістю осередкових випадінь. До цього пункту належать також явища дисциркуляторної енцефалопатії 2 стадії при церебральному атеросклерозі (легкодухість, головні болі, запаморочення, порушення сну, зниження працездатності, порушення емоційно-вольової сфери за наявності окремих стійких органічних знаків з боку центральної нервової системи, чітка анізорефлексія, пірамідні симптоми та інші). До них також належать часті (два рази на рік і більше) минущі порушення мозкового кровообігу, що підтверджуються медичними документами, в тому числі й стаціонарним лікуванням.
До пункту "в" належать: поодинокі артеріальні аневризми після внутрішньочерепного клепування або виключення з кровообігу за допомогою балонізації або штучного тромбування; рідкі (не більше одного разу на рік) минущі розлади мозкового кровообігу, що супроводжуються нестійкими осередковими симптомами з боку цен тральної нервової системи (парез, парастезії, розлади мови, мозочкові явища), які утримуються не більше доби та проходять без порушення функцій нервової системи. Цей пункт включає також початковий період атеросклерозу судин головного мозку, початкові прояви дисциркуляторної енцефалопатії I стадії у формі псевдоневротичного синдрому (емоційна нестійкість, подразливість, погіршення пам'яті, головний біль, запаморочення, розлад сну, шум у вухах та інші), а також різні форми мігрені з частими (3 та більше на рік) та довготривалими (доба і більше) приступами; наслідки порушень спинального кровообігу у вигляді нерізких розладів чутливості або легкого парезу кінцівок.
Призовники, курсанти ВНЗ (крім випускного курсу), військовослужбовці строкової служби після перенесеного первинного (нетравматичного) підпавутинного крововиливу, за умови точно встановленого діагнозу в стаціонарі, оглядаються за пунктом "а".
Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовослужбовці-жінки після вперше перенесеного минущого порушення мозкового кровообігу при повному відновленні функцій центральної нервової системи оглядаються за статтею 45 Розкладу хвороб.
У разі аневризм судин головного мозку, які є причиною порушення мозкового кровообігу, і за неможливості оперативного лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктом "а" незалежно від ступеня вираження залишкових явищ порушень мозкового кровообігу та функцій нервової системи.
Під час оцінювання придатності до військової служби осіб, оперованих з приводу аневризми судин головного мозку, інших судинних ураженнях головного та спинного мозку, враховуються радикальність операції, її ефективність, динаміка відновлення порушених функцій. Після оперативного втручання особи, оглянуті за графами I, II, IV Розкладу хвороб, визнаються непридатними до військової служби за пунктами "а" чи "б", а також відповідно до статті 76 Розкладу хвороб. Придатність до військової служби оглянутих за графою III визначається індивідуально за пунктами "б" чи "в" статей 41 та 76 Розкладу хвороб.
До пункту "г" належать вегетативно-судинні розлади з пароксизмальними порушеннями у вигляді симпатоадреналових кризів або синкопальних станів (прості та судомні знепритомнення - більше одного разу на місяць), які підтверджуються документально. Діагноз вегетативно-судинних розладів встановлюється тільки у тих випадках, коли цілеспрямоване обстеження не виявило інших захворювань, що супроводжуються порушенням вегетативної нервової системи.
Особи зі схильністю до непритомних станів (незалежно від їх частоти), непридатні до керування транспортними засобами, до роботи на висоті, біля рухомих механізмів, вогню та води.
Стаття 42. За показаннями призовникам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього придатність до військової служби визначається залежно від вираженості патологічного процесу.
До пункту "а" належать: артеріальні та артеріовенозні аневризми магістральних судин, облітеруючий атеросклероз, ендартеріїт, тромбангіїт та аортоартеріїт при декомпенсованих ішеміях кінцівок (гангренозно-некротична стадія); атеросклероз черевної аорти з частковою або повною облітерацією отвору її вісцеральних відгалужень, здухвинних артерій з різким порушенням функцій органів та дистального кровообігу; тромбоз воротної вени; тромбофлебіт, який часто рецидивує, флеботромбоз, посттромботична та варикозна хвороба нижніх кінцівок з явищами хронічної венної недостатності 4-го ступеня (недостатність клапанів глибоких, підшкірних та комунікатних вен, порушення прохідності глибоких вен з наявністю постійного набряку, гіперпігментації та стоншання шкіри, індурації, дерматиту або виразок); слоновість (лімфадема) 4-го ступеня; ангіотрофоневрози 3-ї стадії (гангренозно-некротичної); стани після реконструктивних операцій на великих магістральних (аорта, здухвинна, стегнова, брахіцефальна артерії, порожниста вена) та периферійних судинах із незадовільними результатами лікування, прогресуючим перебігом захворювання та ішемії.
До пункту "б" належать: облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, аортоартеріїт та атеросклероз артерій нижніх кінцівок 2-ї стадії (1-ї стадії - для оглянутих за графами I, II Розкладу хвороб); посттромбофлебітична або варикозна хвороба з наявністю хронічної венної недостатності 3-го ступеня (набряклість стоп та гомілок, яка не зникає повністю за час нічного відпочинку, свербіння, гіперпігментація, стоншення шкіри); слоновість 3-го ступеня; ангіотрофоневроз 2-ї стадії з тривалим больовим синдромом, посинінням пальців та скутістю рухів на холоді, після незадовільного повторного стаціонарного лікування; наслідки реконструктивних операцій на магістральних та периферійних судинах з помірним порушенням функції; варикозне розширення вен сім'яного канатика 3 ступеня (канатик нижче нижнього полюса атрофованого яєчка, наявний постійний больовий синдром, порушення сперматогенезу, протеїнурія, гематурія).
До пункту "в" належать: посттромботична та варикозна хвороба нижніх кінцівок з явищами хронічної венної недостатності 2-го ступеня (періодична набряклість стоп, гомілок після довготривалої ходи або стояння, яка зникає за час нічного або денного відпочинку); слоновість 2-го ступеня; ангіотрофоневрози 1-ї стадії (печія, болі та блідість пальців протягом декількох годин, які виникають у разі переохолодження); облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, атеросклероз судин нижніх кінцівок 1-ї стадії (для оглянутих за графою III Розкладу хвороб застосовується пункт "г").
До пункту "г" належать: варикозна хвороба нижніх кінцівок без ознак венної недостатності (1-го ступеня), слоновість 1-го ступеня (незначний набряк тилу стопи, що зменшується або зникає за час нічного або денного відпочинку); варикозне розширення вен сім'яного канатика 1-2-го ступенів. Військовослужбовці строкової служби, оглянуті за пунктом "г", не призначаються на роботи, пов'язані з тривалою ходою або стоянням. Після поранень та інших пошкоджень великих магістральних артерій з повним відновленням кровообігу та функції щодо оглянутих за графами I-II застосовується пункт "в", а за графою III Розкладу хвороб - стаття 45. Діагноз захворювань та наслідків пошкоджень судин слід підтвердити спеціальним лікувальним закладом, він має відображати стадію процесу та ступінь функціональних порушень.
Стаття 43. За наявності показань призовникам та військовослужбовцям пропонується хірургічне або консервативне лікування. У випадках незадовільних результатів лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктами "а", "б" або "в" - залежно від вираження вторинної анемії, частоти загострень та стадії випадіння гемороїдальних вузлів. До частих загострень геморою належать випадки, коли оглянутий перебуває 2-3 рази на рік на лікуванні, з довгими (1 місяць і більше) термінами госпіталізації з приводу кровотечі, тромбозу та запалення II - III ступенів або випадіння гемороїдальних вузлів, а також, коли захворювання ускладнюється повторними кровотечами, що потребують стаціонарного лікування.
Стаття 44. Для нейроциркулярної дистонії характерний синдром вегето-судинних розладів з неадекватною реакцією артеріального тиску на будь-які подразники. Нейроциркуляторну дистонію гіпотензивного типу слід відрізняти від фізіологічної гіпотонії здорових людей, які не скаржаться на стан здоров'я, зберігають працездатність при показниках артеріального тиску 90/50-100/60 мм рт.ст. Такі особи визнаються придатними до військової служби. В усіх випадках слід виключити симптоматичну гіпотонію, зумовлену хворобами ендокринної системи, шлунково-кишкового тракту, легень тощо.
Діагноз нейроциркуляторної дистонії у призовників та військовослужбовців повинен бути встановлений під час стаціонарного обстеження за участю невропатолога, окуліста, а за потреби - і лікарів інших спеціальностей. У діагностиці нейроциркуляторної дистонії за гіпертензивним типом потрібне обстеження функції щитовидної залози, нирок.
До пункту "а" належить нейроциркуляторна дистонія:
гіпотензивного типу - зі стійкою фіксацією артеріального тиску нижче 100/60 мм рт.ст. за наявності постійних скарг та стійких, різко виражених вегето-судинних розладів з порушенням серцевого ритму, які не піддаються лікуванню та значно знижують працездатність;
гіпертензивного типу - з лабільністю артеріального тиску, за наявності постійних скарг та стійких, різко виражених проявів вегето-судинного характеру, що не піддаються лікуванню та значно знижують працездатність;
кардіального типу - за наявності стійких кардіалгій, які супроводжуються вираженими вегето-судинними розладами, стійкими порушеннями ритму серця (синусова тахікардія, часті приступи пароксизмальної тахікардії, екстрасистолія, АВ-блокада 1-го ступеня, повна блокада однієї із ніжок пучка Гіса).
До пункту "б" належить нейроциркуляторна дистонія будь-якого типу з помірно вираженими проявами, у тому числі минущими порушеннями ритму серця, що не знижують працездатність.
Призовники та військовослужбовці строкової служби у разі безуспішності повторного стаціонарного лікування оглядаються за пунктом "а".
У випадку екстрасистолії потрібне стаціонарне обстеження для виключення органічних змін. Рідкі поодинокі екстрасистоли у спокої та синусова аритмія функціонального характеру не є перешкодою до військової служби та вступу до ВНЗ.
У разі порушень серцевого ритму внаслідок органічних змін міокарда (запального, дистрофічного або іншого характеру) огляд проводиться за статтею 38 Розкладу хвороб.
Стаття 45. Передбачає стан після перенесеного активного ревматизму, інфекційно-токсичного, інфекційно-септичного або інфекційно-алергічного міокардитів, гострих форм ішемічної хвороби серця (затяжний приступ стенокардії, інфаркт міокарда, захворювання магістральних артерій та вен, стани після гострого порушення мозкового кровообігу), а також наслідки операцій на серці, коронарних та магістральних судинах з порушеннями функцій тимчасового характеру.
Щодо військовослужбовців строкової служби приймається постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільнення від службових обов'язків, залежно від ступеня тяжкості захворювання, коли після закінчення стаціонарного лікування міокардитів неревматичної природи не виявлено стійких та об'єктивних ознак ураження серця (вогнищевий міокардіосклероз, різні форми порушення ритму серця та провідності). Після закінчення відпустки за станом здоров'я придатність їх до військової служби визначається індивідуально за відповідними статтями Розкладу хвороб.
Призовникам, які перенесли первинний активний ревматизм, за відсутності ознак ураження серця та інших органів надається відстрочка від призову на термін до 12 місяців після виписки з лікувально-профілактичного закладу; а після перенесеного міокардиту неревматичної етіології - 6 місяців.
Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я для оглянутих за графою III Розкладу хвороб приймається після захворювань та поранень периферійних артерій та вен, активного ревматизму, міокардитів неревматичної природи, а також інфаркту міокарда, коли для закінчення реабілітаційного лікування та повного відновлення працездатності потрібний термін не менше місяця. Після загострення хронічної ішемічної хвороби серця (затяжні приступи стенокардії, минущі порушення ритму серця та провідності, минущі форми серцевої недостатності), гіпертонічної хвороби (стани після гіпертонічних кризів), електроімпульсної терапії при усуненні аритмій серця приймається постанова про потребу у звільненні від службових обов'язків до повного відновлення працездатності.
Хвороби дихальної системи
Стаття 46. До пункту "б" належать: гнійні або поліпозні синусити, поліпози слизової оболонки носа з порушенням носового дихання, хронічні гнійні та поліпозні синусити без видимих ускладнень, які проходять з частими (не менше 2-х разів на рік) загостреннями та втратою працездатності, а також гнійні синусити з хронічним декомпенсованим тонзилітом.
Під час огляду офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військовослужбовців-жінок, які страждають на хронічний гнійний синусит, ураховується перебіг захворювання та частота загострення. За умови частих загострень та безуспішності лікування у стаціонарних умовах питання про придатність їх до військової служби вирішується індивідуально.
Діагноз хронічного гнійного захворювання біляносових пазух повинен бути підтверджений риноскопічними даними (гнійні виділення), рентгенографією пазух у двох проекціях, а для верхньощелепної пазухи, крім того, діагностичною пункцією.
До пункту "в" належать хронічні негнійні захворювання біляносових пазух (катаральні, серозні, вазомоторні та інші негнійні форми синуситів) без ознак дистрофії тканин верхніх дихальних шляхів, без частих загострень, пов'язаних з втратою працездатності. Призовники з указаними захворюваннями після постановки на військовий облік призначаються на лікування.
Викривлення носової перетинки за умови вільного носового дихання не є перешкодою до вступу до ВНЗ, як і пристінне потовщення слизової оболонки верхньощелепних пазух, якщо під час діагностичної пункції не одержано гною або транссудату та збережена прохідність верхньощелепної пазухи.
Залишкові явища після операції на біляносових пазухах (лінійний рубець перехідної складки переддвер'я рота, сполучення оперованої пазухи з носовою порожниною або вуаль на рентгенограмі) не є перешкодою до військової служби.
Під хронічним декомпенсованим тонзилітом слід розуміти одну із форм хронічного тонзиліту, яка характеризується частими загостреннями (2-3 рази на рік), втягненням у запальний процес білямигдаликової тканини, регіонарних лімфовузлів та наявністю гнійно-казеозних пробок у лакунах мигдаликів.
Інші форми хронічного тонзиліту не дають підстав для застосування цієї статті, не перешкоджають проходженню військової служби та вступу до ВНЗ, військових ліцеїв.
Призовники, які мають будь-яку форму хронічного тонзиліту, під час приписки до призовних дільниць направляються на лікування.
Стійкий та різкий характер порушення барофункції вуха визначається за даними повторних досліджень та вушної манометрії.
Найбільш достовірні дані одержуються після додаткового функціонального дослідження у барокамері (рекомпресійній камері).
Кандидати для навчання водолазній спеціальності та особи, які призначені для служби на підводних човнах, визнаються придатними за наявності у них доброї прохідності слухової труби (барофункція 1-го або 2-го ступеня), а зі стійкою барофункцією 3-го ступеня визнаються непридатними. Така ж постанова приймається щодо вказаної категорії осіб за наявності кісти верхньощелепної пазухи з порушенням барофункції біляносових пазух.
У випадках стійкої барофункції 3-го ступеня придатність тих, які навчаються та проходять службу за військовою спеціальністю водолаза та підводника, визначається індивідуально, а у випадку барофункції 4-го ступеня вони визнаються непридатними.
Порушення барофункції біляносових пазух встановлюється на підставі скарг оглянутого, стану носової порожнини, отоскопії, випробовування у барокамері на витривалість перепадів тиску з рентгенологічним дослідженням біляносових пазух до та після випробування, даних медичної та службової характеристик.
Стаття 47. Належать захворювання, наслідки пошкоджень гортані або шийного відділу трахеї через незадовільні результати лікування або відмові від нього.
До пункту "а" належить стійка відсутність голосоутворення, дихання через природні дихальні шляхи, зі значним порушенням функції зовнішнього дихання.
До пункту "б" належить стійке утруднене голосоутворення (захриплість, зниження гучності голосу); стійке утруднення дихання з помірним порушенням функцій зовнішнього дихання.
До пункту "в" належить затруднення дихання з незначним порушенням функції зовнішнього дихання.
Стаття 48. До пункту "а" належать хронічні неспецифічні захворювання бронхолегеневого апарату та плеври, нагноювальні захворювання легень зі значним порушенням функції зовнішнього дихання та значною втратою працездатності.
До пункту "б" належать хронічні неспецифічні захворювання бронхолегеневого апарату з помірним порушенням функції зовнішнього дихання. За цим же пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці строкової служби, які страждають хронічними бронхітами, що супроводжуються емфіземою легень, обмеженим пневмосклерозом, циліндричними бронхоектазами з незначним порушенням функції зовнішнього дихання.
Оглянутим за графами I, II, III після гострих захворювань бронхолегеневого апарату і плеври, ускладнених масивними плевральними зрощеннями, дифузним пневмосклерозом, придатність до військової служби визначається на підставі цієї статті за пунктом "а" або "б", в залежності від порушення функції зовнішнього дихання.
Призовників та військовослужбовців строкової служби, які страждають на саркоїдоз, оглядають за пунктом "а" або "б", а офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військовослужбовці-жінки - за пунктами "а", "б" або "в", залежно від стадії захворювання, ступеня вираження порушення функції зовнішнього дихання. Діагноз захворювання повинен бути підтверджений результатами пункційної біопсії з гістологічним дослідженням, а за відмови від неї - сукупністю клінічних, рентгенологічних та лабораторних даних.
У разі хронічних неспецифічних захворювань бронхолегеневого апарату, які рідко зустрічаються (ідіопатичний фіброзувальний альвеоліт Хаменна-Річа, альвеолярний протеїноз, гемосидероз та інші), придатність оглянутих за графами I, II, III Розкладу хвороб визначається за пунктом "а" або "б", залежно від стійкості та вираження порушення функції зовнішнього дихання та інших органів.
Показники оцінки функціонального стану апарату зовнішнього дихання наведені у таблиці *:
------------------------------------------------------------------ |
* Для спеціалізованих цивільних (військових) лікувально-профілактичних закладів можливе застосування більш інформативних показників.
Стаття 49. Діагноз бронхіальної астми повинен бути встановлений після комплексного стаціонарного обстеження.
До пункту "а" належить бронхіальна астма з тяжкими та частими приступами задухи (щотижневі, нерідко астматичний стан) із легенево-серцевою недостатністю 2-3 ступенів, які потребують повторного стаціонарного лікування хворого. До цього самого пункту належить бронхіальна астма, яка потребує постійного прийому системних глюкокортикоїдів.
До пункту "б" належить бронхіальна астма з приступами задухи не рідше одного разу у місяць, які купіруються введенням різноманітних бронхорозширювальних засобів; у міжприступний період зберігається порушення функції зовнішнього дихання.
До пункту "в" належать форми бронхіальної астми з короткотривалими приступами задухи не частіше 2-3-х разів на рік, які легко купіруються бронхорозширювальними засобами та поза приступом не супроводжуються або супроводжуються незначним порушенням функції зовнішнього дихання.
Якщо бронхоспастичні синдроми (обтураційний, ендокринно-гуморальний, неврогенний, токсичний та інші) є ускладненням інших захворювань, то придатність до військової служби визначається залежно від перебігу основного захворювання за відповідними статтями Розкладу хвороб.
Стаття 50. Постанова про потребу військовослужбовців у відпустці за станом здоров'я та рішення про надання відстрочки призовникам приймається тільки за ускладненого перебігу гострих пневмоній (нагноєння, пара- та метапневмонічні випітні плеврити, ателектази, інфекційно-токсичний шок, інфекційно-алергічний міокардит, токсичний нефрит, гепатит, виражена астенізація після вірусних пневмоній). Реконвалесцентам після неускладненого перебігу гострих захворювань, загострення хронічних захворювань легень без порушення функції зовнішнього дихання, що не потребують стаціонарного лікування хворого, приймається постанова про потребу у звільненні від службових обов'язків.
За цією самою статтею оглядаються призовники та військовослужбовці після хірургічних захворювань, наслідків хірургічного лікування, поранень або травм органів грудної порожнини з порушенням функцій тимчасового характеру.
Хвороби органів травлення
Стаття 51. Пункт "в" застосовується у випадках, коли сума каріозних, пломбованих та видалених зубів більше 9-ти і при цьому не менше 4-х зубів з клінічними або рентгенологічними ознаками хронічного запалення з ураженням пульпи і періодонта, включаючи зуби із пломбованими кореневими каналами.
Стаття 52. Підставою для застосування пункту "а" цієї статті
є наявність в оглянутих генералізованої форми пародонтиту, пародонтозу з частими загостреннями та абсцедуванням.
Діагноз пародонтиту, пародонтозу встановлюється після ретельного дослідження всієї зубощелепної системи із рентгенографією та виявленням супутніх захворювань. У випадку пародонтиту, пародонтозу призовників, беручи на військовий облік, направляють на лікування.
До пункту "а" належить пародонтит з глибиною пародонтальної кишені 5 мм і вище, резорбцією кісткової тканини альвеолярного відростка на 2/3 довжини кореня, рухомістю зуба 2-3-го ступенів.
До пункту "б" належать пародонтити та пародонтози, захворювання слизової оболонки порожнини рота, лейкоплакії та інші захворювання, включаючи приканцерози. Призовники після постановки на військовий облік, а також військовослужбовці направляються на лікування.
Стаття 53. До пункту "а" належать: дефекти нижньої щелепи після хірургічного лікування, не заміщені трансплантатами; дефекти, деформації щелепо-лицьової ділянки, а також хронічні, що часто загострюються (більше 2 разів на рік - для оглянутих за графами I-II, та більше 4 разів на рік - для оглянутих за графою III Розкладу хвороб) захворювання щелеп, слинних залоз, скронево-щелепових суглобів; анкілози скронево-нижньощелепових суглобів; контрактури та несправжні суглоби нижніх щелеп за відсутності ефекту від лікування або відмові від нього. До цього ж пункту належить актиномікоз щелепо-лицьової ділянки, який не піддається лікуванню.
В окремих випадках, залежно від фактичної працездатності, умов служби, думки командування частини, офіцери з набутими дефектами та деформаціями щелепо-лицьової ділянки після ортопедичних методів лікування із задовільними результатами можуть бути оглянуті за пунктом "б" або "в".
До пункту "б" належать: аномалії прикусу 2 - 3 ступеня з роз'єднанням прикусу більше 5 мм або з жувальною ефективністю менше 60% за М.Г.Агаповим; хронічні сіалоаденіти з частими загостреннями; актиномікоз щелепо-лицьової ділянки із задовільними результатами лікування; хронічний остеомієліт щелеп з наявністю секвестральних порожнин та секвестрів. Призовники із вказаними захворюваннями після постановки на військовий облік направляються на лікування. Щодо військовослужбовців після лікування постанова приймається за статтею 58 Розкладу хвороб. Якщо хірургічне лікування не застосовувалось, то огляд проводиться за відповідними пунктами цієї статті.
До пункту "в" належать аномалії прикусу, що супроводжуються роз'єднанням прикусу на 5 мм і менше, з жувальною ефективністю більше 60 % за М. Г. Агаповим. Кандидатам, які вступають до ВНЗ з такою патологією, пропонується лікування. Огляд після лікування проводиться через 6 - 9 місяців залежно від методу та його результатів, а також ступеня порушення дихальної, жувальної, мовної та слиновидільної функцій. У разі відмови від лікування за цим же пунктом приймається постанова про непридатність до вступу до ВНЗ.
Стаття 54. Діагноз виразкової хвороби повинен бути підтверджений обов'язковим ендоскопічним та рентгенологічним дослідженнями із застосуванням штучної гіпотонії. Оглянутим за графою III з приводу виразкової хвороби, у яких є декілька рентгенологічних підтверджень за останні 3-5 років, експертні висновки можуть бути складені на підставі ендоскопічних досліджень.
До пункту "а" належать: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладнена пенетрацією, пілоро-, дуоденостенозом (за наявності протипоказань до хірургічного лікування або відмови від нього); стани та наслідки після резекції шлунка, накладення шлунково-кишкового сполучення зі значним порушенням функції травлення, які не піддаються лікуванню (демпінг-синдром, стійкі поноси та інше); стани після повторних гастродуоденальних кровотеч; ускладнення після оперативних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці з приводу виразки, у разі незадовільних результатів лікування (стійкі анастомозити, виразки анастомозів та інші).
До пункту "б" належать: виразкова хвороба шлунка, хронічна виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з частими (два та більше разів на рік) або тривалими загостреннями; з позацибулинною виразкою; множинними виразками цибулини та поза нею; мігруюча, кальозна виразка, яка тривалий час не рубцюється, а також безперервно рецидивна виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. До цього ж пункту належать виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, ускладнена перфорацією, кровотечею або грубою рубцевою деформацією цибулини дванадцятипалої кишки; стани після виконання стовбурової чи селективної ваготомії, накладання шлунково-кишкового сполучення з помірним порушенням функції травлення (рідкі прояви демпінг-синдрому, нестійке випорожнення і т.п.).
Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовослужбовці-жінки з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки з рідкими (1 раз на рік і рідше) загостреннями, без порушення функції травлення, за наявності незначної деформації цибулини дванадцятипалої кишки оглядаються за пунктом "в". Призовники та військовослужбовці строкової служби із встановленим діагнозом виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, залежно від характеру перебігу та тривалості (стійкості) ремісії, оглядаються за пунктами "а", "б" або "в". Курсанти ВНЗ, у яких вперше виявлена неускладнена виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, після стаціонарного лікування визнаються придатними до військової служби та навчання; у разі рецидиву - непридатні до навчання та військової служби, крім курсантів випускного курсу. У разі виявлення виразкової хвороби шлунка - непридатні.
У разі неускладнених симптоматичних виразок шлунка та дванадцятипалої кишки придатність до військової служби визначається залежно від тяжкості перебігу основного захворювання. У разі ускладнених виразок, а також повторного виникнення симптоматичної виразки огляд проводиться за пунктами "б", "в" цієї статті.
Стаття 55. До пункту "а" належать: цироз печінки; тяжкі форми хронічних прогресуючих активних гепатитів зі значним порушенням функцій; тяжкі форми хронічних неспецифічних виразкових колітів, ентеритів зі значним порушенням функцій травлення; хронічні рецидивні холецистити, холангіти та панкреатити з тяжкими та тривалими перебігами загострень, які потребують повторного стаціонарного лікування хворого та супроводжуються жовтянкою після незадовільних результатів лікування, а також стан після накладання біліодигистивних анастомозів; ускладнення після хірургічного лікування (жовчні, панкреатичні свищі та інші).
До пункту "б" належать: хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються частими (два та більше разів на рік) загостреннями; хронічні гастрити з порушенням секреторної, кислототвірної функцій із занепадом живлення, які потребують повторної госпіталізації хворого; хронічні рецидивні неспецифічні виразкові коліти та ентерити, хвороба Крона, хронічні холецистити (в тому числі - калькульозні), гепатити, холангіти, панкреатити; стани після хірургічного лікування хронічних панкреатитів з утворенням кісти.
За цим самим пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці строкової служби із функціональною гіпербілірубінемією з постійним підвищенням білірубіна більше 30 мкмоль/л, а також стани після вилучення жовчного міхура або хірургічного лікування хвороб жовчних ходів, підшлункової залози з добрим результатом.
Пункт "в" передбачає хронічні гастрити, гастродуоденіти (в тому числі ерозивні) з незначним порушенням кислототвірної функції та рідкими загостреннями. За цим же пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці строкової служби з функціональними гіпербілірубінеміями ремітивного перебігу.
Особи з ерозивними змінами слизової шлунка або дванадцятипалої кишки підлягають лікуванню.
В усіх випадках діагностики хронічного гепатиту в умовах спеціалізованих стаціонарів призовники та військовослужбовці строкової служби оглядаються за пунктом "б". Діагноз хронічного захворювання печінки повинен бути підтверджений результатами пункційної біопсії та (або) діагностичною лапароскопією, а за неможливості їх проведення або відмови від них клінічними, лабораторними, інструментальними даними та іншими, які свідчать про стабільність ураження органа.
Стаття 56. До пункту "а" належать: набуті стравохідно-трахеальні або стравохідно-бронхіальні свищі; рубцеві звуження або нервово-м'язові захворювання стравоходу зі значними клінічними проявами, які потребують систематичного бужування або хірургічного лікування з приводу стравохідних кровотеч; стани після резекції тонкої або товстої кишки, які супроводжуються вираженим занепадом живлення або порушенням травлення; випадіння прямої кишки під час ходи та переміщення тіла у вертикальне положення (3 стадія); протиприродний задній прохід, кишковий або каловий свищ, як завершальний етап хірургічного лікування; недостатність сфінктера заднього проходу (3-го ступеня); хронічний парапроктит зі стійкими або такими, що часто відкриваються, свищами (для оглянутих за графою III Розкладу хвороб застосовується пункт "б").
До пункту "б" належать: дивертикули стравоходу з клінічними проявами, які не потребують хірургічного лікування; рубцеві звуження та нервово-м'язові захворювання стравоходу при задовільних результатах консервативного лікування; спайковий процес у черевній порожнині з явищами кишкової непрохідності, який потребує повторного стаціонарного лікування (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження або хірургічного лікування); випадіння прямої кишки під час фізичного навантаження (2 стадія); недостатність сфінктера заднього проходу 2-го ступеня; хронічний парапроктит з рідкими загостреннями або нестійкими свищами, які рідко відкриваються (1-2 рази на рік).
До пункту "в" належать: випадіння прямої кишки при дефекації (1 стадія), яка вправляється самостійно; хронічний парапроктит, який перебігає у формі періодичного гострого запалення без утворення зовнішнього свища.
У разі випадіння прямої кишки, кишкових або калових свищів, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, хронічного парапроктиту призовникам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. Після операції військовослужбовцям за статтею 58 Розкладу хвороб надається відпустка за станом здоров'я, призовникам - відстрочка від призову до 6 місяців. Придатність до військової служби визначається залежно від результатів лікування. У випадку рецидиву захворювання або відмови від лікування постанова приймається за пунктами "а", "б" або "в".
Стаття 57. За наявності гриж призовникам та військовослужбовцям строкової служби пропонується хірургічне лікування. У разі успішного лікування призовники визнаються придатними до військової служби після відстрочки на один рік. Військовослужбовцям після операції надається відпустка за станом здоров'я на підставі статті 58 Розкладу хвороб.
Підставою для застосування цієї статті є незадовільні результати лікування, протипоказання для його проведення або відмова від нього.
До пункту "а" належать: рецидивні великих розмірів грижі, які ускладнюють ходу або порушують функцію внутрішніх органів після неодноразового рецидиву захворювання з приводу гриж з вираженим занепадом живлення або порушенням функції травлення (стійкі поноси та інші); діафрагмальні грижі, у тому числі й набута релаксація діафрагми, які порушують функцію органів грудної клітки; множинні грижі, а також невправимі вентральні грижі.
Призовники, військовослужбовці строкової служби після операцій з приводу грижі з резекцією кишечника оглядаються за пунктом "б", незалежно від занепаду живлення або порушення функції травлення. Щодо оглянутих за графою III, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, рішення приймається на підставі статті 58 Розкладу хвороб.
Одноразовий рецидив грижі після хірургічного лікування не дає підстав для застосування пункту "а".
До пункту "б" належать: грижі стравохідного отвору діафрагми, які не супроводжуються вказаними у пункті "а" порушеннями, при задовільних результатах лікування; зовнішні грижі, у тому числі при одноразовому рецидиві після хірургічного лікування.
Передочеревинний жировик білої лінії живота, а також розширення паховинних кілець без грижового випинання не дають підстав для обмеження придатності до військової служби та придатності до вступу до ВНЗ.
Стаття 58. Передбачає стани після гострих, загострення хронічних захворювань органів травлення та хірургічного лікування.
Для оглянутих за графою I відстрочка від призову, за графами II-III відпустка за станом здоров'я надаються у випадках, коли для реабілітації потрібно не менше одного місяця.
Хвороби сечостатевої системи
Стаття 59. Огляд призовників та військовослужбовців з приводу захворювань нирок проводиться після стаціонарного обстеження та лікування.
До пункту "а" належать хронічні захворювання нирок, ускладнені хронічною нирковою недостатністю II та III ступенів тяжкості.
Призовники, військовослужбовці строкової служби з хронічними захворюваннями нирок, незалежно від того, порушена функція нирок чи ні, оглядаються за пунктом "б".
Щодо оглянутих за графою III за наявності стійкої артеріальної гіпертензії, пов'язаної з хронічним захворюванням нирок, та яка потребує медикаментозної корекції, рішення слід виносити за пунктом "б". До цього ж пункту належать оглянуті за графою III з хронічними захворюваннями нирок та помірним порушенням їх функцій.
Військовослужбовцям, які перенесли гострий гломерулонефрит, пієлонефрит, надається відпустка за станом здоров'я на підставі статті 66 Розкладу хвороб.
Призовникам, які перенесли гострий гломерулонефрит, пієлонефрит, надається відстрочка від призову на 12 місяців. Після відстрочки проводиться обов'язкове стаціонарне обстеження, і, якщо відсутні патологічні зміни, то призовники визнаються придатними до військової служби.
Рішення ВЛК щодо курсантів ВНЗ у разі захворювань нирок виноситься як для військовослужбовців строкової служби, а курсанти випускного курсу оглядаються за графою III.
Огляд осіб з аномалією розвитку нирок, нирковокам'яною хворобою, туберкульозом нирок, синдромами ураження нирок при інших захворюваннях (метаболічні, судинні, токсичні та інші нефропатії), за наслідками травм та хірургічного лікування проводиться за відповідними статтями Розкладу хвороб.
Стаття 60. До пункту "а" належать: сечокамінна хвороба з ураженням нирок при незадовільних результатах лікування (каміння, гідронефроз, вторинний пієлонефрит, що не піддається лікуванню, та інші); нефроптоз 3 стадії; піонефроз; відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, при порушенні функції нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня її вираження; стани після резекції, пластики сечового міхура; склероз шийки сечового міхура, що супроводжується міхурово-сечовим рефлюксом та вторинним двобічним хронічним пієлонефритом або гідронефрозом; стриктура уретри, яка потребує систематичного бужування. Вказані у цьому пункті стани повинні супроводжуватися значно вираженими порушеннями сечовивідної функції нирок або хронічною нирковою недостатністю, незалежно від ступеня тяжкості.
До пункту "б" належать: сечокамінна хвороба з частими приступами ниркової коліки (3 та більше на рік) та відходженням каміння з помірним порушенням функції нирок; є нирка, яка не функціонує, а також відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, якщо нормальною є функція нирки, яка залишилась; стани після літотрипсії, які супроводжуються постійним больовим синдромом та вторинним хронічним пієлонефритом або вазоренальною гіпертензією, незалежно від того, порушена функція нирок чи ні; склероз шийки сечового міхура при однобічних помірних змінах сечовивідної системи (однобічний гідроуретр, гідронефроз); стриктура уретри, яка потребує бужування (не більше 2-х разів на рік) у разі задовільних результатів лікування. Помірним порушенням функції нирок уважається: стійка незначна еритроцитурія, лейкоцитурія, зниження відносної густини сечі за пробою Зімницького менше 1020, зниження секреторного або екстреторного сегментів на радіоізотопній ренографії більше 30 % від норми, на видільних урограмах появлення контрасту пізніше 10-ї хвилини.
До пункту "в" належать: поодинокі камінці нирок, сечоводів, які мають нахил до самостійного відходження із рідкими приступами ниркових колік (1-2 рази на рік); хронічні захворювання сечовивідної системи з рідкими (1-2 рази на рік) загостреннями при успішному лікуванні та незначному порушенні функцій.
До пункту "г" належать: стани після інструментального видалення поодиноких каменів із сечовивідних шляхів та літотрипсії їх (лоханка, сечовід, сечовий міхур) без порушення функцій; відходження поодиноких каменів без повторного каменеутворення.
Стаття 61. До пункту "а" належать: аденома простати 3 стадії при незадовільних результатах лікування або відмові від нього; відсутність статевого члена.
До пункту "б" належать: аденома простати 2-ї стадії; хронічний простатит, який потребує стаціонарного лікування хворого 2-3 рази на рік; різко виражена, яка утруднює ходу, сечовипускання, статевий акт; водянка оболонок яєчок або сім'яного канатика (мошонка великих розмірів, місткість 500-1000 мл і більше, шкіра розтягнена, витончена, порушення сперматогенезу).
До пункту "в" належать: аденома простати 1-ї стадії при задовільних результатах лікування; помірно виражена водянка оболонок яєчка або сім'яного канатика (біль під час ходи, фізичних навантаженнях, мошонка на боці водянки овальної форми з наявністю рідини до 200-300 мл, яка виявляється під час діафаноскопії, яєчко - у верхніх відділах водяної порожнини, шкіра вільно береться у складку). До цього ж пункту належить каміння простати за безсимптомного перебігу.
До пункту "г" належать: водянка оболонок яєчка або сім'яного канатика (в оболонках яєчок невелика кількість рідини, яка виявляється під час діафаноскопії мошонки, яєчко розташоване в задньо-нижній частині порожнини, наповненої рідиною); фімоз, парафімоз, інші хвороби чоловічих статевих органів з незначними клінічними проявами, видалення одного яєчка через захворювання нетуберкульозного походження та пухлин доброякісного характеру.
З приводу водянки оболонок яєчка або сім'яного канатика, фімозу та парафімозу призовникам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктами "б", "в", "г" цієї статті.
Після хірургічного лікування водянки оболонки яєчка або сім'яного канатика із закінченням у видужування придатність призовників та військовослужбовців до військової служби та вступу до ВНЗ не обмежується.
Стаття 62. До пункту "а" належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів, які потребують лікування хворої 2-3 рази на рік і супроводжуються стійкими тазовими болями, порушеннями менструальної функції. Діагноз повинен бути встановлений у стаціонарі.
До пункту "б" належать хронічні запальні захворювання з помірним порушенням функцій.
До пункту "в" належать хронічні запальні хвороби статевих органів з рідкими загостреннями, які супроводжуються незначним порушенням функцій, в тому числі жіночим безпліддям.
Стаття 63. Під час визначення тяжкості захворювання та ступеня порушення функцій уражених органів слід ураховувати: ступінь, поширення процесу, вираженість больового синдрому, тривалість порушення функцій та ефективність лікувальних заходів. Діагноз ендометріозу повинен бути встановлений у стаціонарі.
Стаття 64. До пункту "а" належать: повне випадіння матки або піхви; повний розрив промежини; свищі із захопленням статевих органів (сечостатеві, кишковостатеві) при незадовільних результатах лікування або відмові від нього.
Випадінням матки вважається такий стан, коли у положенні жінки стоячи (або лежачи - при потугах) уся матка виходить за межі статевої щілини назовні, вивертаючи за собою стінки піхви. Повним розривом промежини (3-го ступеня) вважається такий розрив, за якого цілісність м'язів промежини порушена повністю й вони замінені рубцевою тканиною, яка переходить на стінку прямої кишки, задній прохід зіяє та не має правильних обрисів.
До пункту "б" належить опущення жіночих статевих органів. Опущенням матки та піхви вважається такий стан, коли при потугах статева щілина зіяє та з неї показується шийка матки, передня та задня стінки піхви, але вони не виходять за її межі.
Неправильне положення матки без порушення функцій не є підставою для обмеження придатності до військової служби. Постанова про непридатність до військової служби у мирний час для оглянутих за графами I, III Розкладу хвороб та непридатність до військової служби зі зняттям з військового обліку приймається у випадках, коли неправильне положення матки супроводжується патологічними явищами у вигляді порушення функції суміжних органів та болей в області крижів та низу живота.
До пункту "в" належать: незначне опущення стінок піхви; рубцеві та спайкові процеси промежини без больового синдрому та порушення функцій суміжних органів.
Стаття 65. До пункту "а" належать ювенільні та інші органічно незумовлені кровотечі, які призводять до анемії.
До пункту "б" належать порушення оваріально-менструальної функції, які проявляються олігоменореєю, аменореєю (непісляопераційною), у тому числі зумовлені за віком.
До пункту "в" належать: статевий інфантилізм при задовільному загальному розвитку; первинне безпліддя за наявності двофазного циклу.
Стаття 66. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я приймається після гострих запальних захворювань сечостатевої системи (гломерулонефрит, пієлонефрит, бартолінит, ендометрит, аднексит та інші); хірургічних втручань з приводу видалення каміння нирок, сечоводів; станів після літотрипсії, нефропексії, видалення нирки з приводу гідронефрозу за нормальної функції нирки, яка залишилась; станів позаматкової вагітності, апоплексії яєчника, запальних гнійних процесів молочної залози, матки та її додатків; спайкових хвороб малого таза та інших.
Хвороби шкіри та підшкірної клітковини
Стаття 67. Передбачає справжню мікробну (мікотичну) та професійну екзему. Військовослужбовці, що страждають себорейною екземою, себорейним дерматитом, підлягають лікуванню, а призовникам за пунктом "г" надається відстрочка від призову до 6 місяців.
До пункту "б" належать також обмежені, але великі бляшки псоріазу на голові та відкритих ділянках шкіри. Великою слід вважати бляшку псоріазу розміром з долоню хворого та більше.
Часто рецидивними формами шкірних захворювань вважаються такі форми, за яких загострення виникають два та більше рази на рік.
Поширені форми шкірних захворювань характеризуються дисимінованими висипаннями на значній поверхні шкіряного покрову (ураження двох і більше анатомічних областей).
Під обмеженими формами шкірних захворювань слід розуміти поодинокі осередки ураження будь-якої локалізації, що займають невелику площу однієї з анатомічних областей (стопа, гомілка, кисть, голова і т.п.).
Відсутність загострення атопічного дерматиту протягом 10 років не дає підстави для застосування цієї статті.
Стаття 68. Під поширеною формою гніздового облисіння розуміється наявність трьох та більше вогнищ облисіння загальною площею з долоню хворого та більше або одного вогнища такої ж площі.
Під поширеною формою вітіліго розуміється наявність множинних депігментованих плям (трьох і більше) на шкіряному покрові будь-яких анатомічних ділянок загальною площею не менше 5% поверхні тіла.
До пункту "а" належать вогнища вітіліго на відкритих ділянках тіла, які викликають значний косметичний дефект.
Різновидність обмеженої склеродермії - "хвороба білих плям" та неускладнена себорея не є перешкодою до призову на військову службу.
Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини
Стаття 69. До пункту "а" належать захворювання сполучної тканини, що характеризуються поліморфною картиною ураження (системний червоний вовчак, системний склероз, дерматоміозит, еозинофільний фасціїт, вузликовий периартериїт, гранульоматоз Вегенера, змішані захворювання сполучної тканини) незалежно від вираження змін з боку органів та систем, частоти загострень та ступеня функціональних порушень. До цього самого пункту належать ревматоїдний, в тому числі ювенільний артрит та анкілозувальний спонділоартрит (хвороба Бехтерева) з вираженими змінами у суглобах та хребті, ураженням інших органів та систем (системні форми) зі значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності.
До пункту "б" належать повільно прогресуючі форми запальних захворювань суглобів та хребта з помірно вираженими ексудативно-проліферативними змінами та функціональною недостатністю суглобів за відсутності системних проявів та збереженою працездатністю. До цього самого пункту належать початкові форми достовірних випадків ревматоїдного артриту та хвороби Бехтерева за наявності клініко-лабораторних ознак активності процесу, всі форми системних васкулитів із рецидивним характером перебігу.
До пункту "в" належать хронічні захворювання суглобів та хребта з рідкими (один раз на рік та рідше) загостреннями та незначним порушенням функцій. За цим самим пунктом оглядаються військовослужбовці строкової служби із затяжним перебігом гострих запальних артропатій при збереженні ексудативно-проліферативних змін у суглобах, лабораторних ознаках активності процесу.
При хронічних і рецидивних формах хвороби Рейтера та інших артритах, пов'язаних з інфекцією (реактивні артрити), а також псоріатичному артриті придатність до військової служби визначається за пунктами "а", "б" або "в", залежно від стану функцій суглобів, залучення інших органів та систем.
Хронічні форми реактивних артритів за відсутності загострення захворювання більше 3-х років та без порушення функцій суглобів не є підставою для застосування цієї статті, не перешкоджують вступу до ВНЗ та проходженню військової служби. Після гострих запальних захворювань суглобів та геморагічних васкулитів огляд проводиться на підставі статті 83 Розкладу хвороб.
Стаття 70. Постанова про придатність до військової служби у разі захворювань кісток та суглобів приймається після стаціонарного обстеження та лікування. При цьому слід ураховувати нахил захворювання до рецидивів або прогресування, стійкість ремісії та можливість видужання, особливості військової служби. При незадовільних результатах лікування або відмови від нього постанова про придатність до військової служби приймається за пунктами "а", "б" або "в", залежно від функції кінцівок або суглоба на момент огляду.
До пункту "а" належать: анкілоз великого суглоба; значне обмеження рухів або патологічна рухливість; виражений деформуючий остеоартроз великих суглобів зі стійким больовим синдромом та атрофією м'язів кінцівок; остеомієліт із наявністю секвестральних порожнин, секвестрів, свищів, які довго не загоюються або часто (не рідше 1-2 рази на рік) відкриваються.
При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або за належної функціональної компенсації придатність до військової служби осіб, оглянутих за графою III Розкладу хвороб, визначається за пунктом "б".
До пункту "б" належать: часті (1-2 рази на місяць) вивихи великих суглобів, які виникають при незначних фізичних навантаженнях, пов'язаних з виконанням звичайних службових обов'язків, із вираженою нестійкістю (розхитаністю), синовиїтом суглоба з гіпотрофією або атрофією м'язів кінцівки; деформуючий остеоартроз в одному з великих суглобів та больовим синдромом; остеомієліт (у тому числі і первинно хронічний) зі щорічними загостреннями; гіперостози, які перешкоджають руху кінцівки або носінню стандартного взуття, військової форми одягу або спорядження.
До пункту "в" належать рідко виникаючі (2-3 рази на рік) вивихи; нестійкість та синовіїт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях або повторних травмах; остеохондропатії із закінченим процесом та помірними клінічними проявами (при звичайних фізичних навантаженнях функція страждає незначно); остеомієліт з рідкими (один раз на 2-3 роки) загостреннями, за відсутності секвестральних порожнин та секвестрів. До цього самого пункту належать хондропатія з незакінченим процесом. Призовникам, за зазначеними хворобами, за статтею 83 Розкладу хвороб, надається відстрочка від призову, по закінченні якої рішення про придатність або непридатність їх до військової служби приймається за пунктами "в" або "г" цієї статті залежно від результатів лікування. Остеомієлітичний процес уважається закінченим за відсутності загострення, секвестральної порожнини та секвестрації протягом трьох та більше років.
Для оцінки об'єму рухів у суглобах керуватися такими показниками у градусах:
Суглоб | Рух | Норма | Обмеження рухів | ||
незначне | помірне | значне | |||
Плечовий з плечовим поясом Ліктьовий Променево- зап'ястний Тазостегновий Колінний Гомілково- стопний |
Згинання Розгинання Відведення Згинання Розгинання Пронація Супінація Згинання Розгинання Відведення: радіальне; ульнарне Згинання Розгинання Відведення Згинання Розгинання Підошвене згинання Тильне згинання (розгинання) |
180 40 180 40 180 180 180 75 65 20 40 75 180 50 40 180 130 70 |
115 30 115 80 150 135 135 35 30 10 25 100 170 25 60 175 120 75 |
100 20 100 90 140 90 90 20-25 20-25 5 15 110 160 20 90 170 110 80 |
80 15 80 100 120 60 60 15 15 2-3 10 120 150 15 110 160 100 85 |
Повторність вивиху великого суглоба повинна бути засвідчена лікувально-профілактичним закладом із обов'язковою рентгенографією суглоба до та після усунення вивиху. Повторність вивиху у колінному суглобі підтверджується позитивними симптомами переднього або заднього "висувного ящика" з різницею у зміщенні гомілки у порівнянні зі здоровим суглобом не менше 10 мм.
З приводу нестійкості великих суглобів призовникам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. Після успішного лікування призовникам надається відстрочка від призову до 6 місяців, а після хірургічного лікування нестійкості колінного суглоба - 12 місяців. Після успішного лікування звичного вивиху плеча щодо військовослужбовців приймається постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я за статтею 83 Розкладу хвороб із наступним звільненням від занять спортом та керуванням всіма видами транспортних засобів на 6 місяців.
За наявності несправжніх суглобів призовники та військовослужбовці підлягають лікуванню із застосуванням сучасних методів (компресійно-дистракційного остеосинтезу та інших). З приводу кістозного переродження кісток, відсікального остеохондрозу у великому суглобі призовники та військовослужбовці підлягають лікуванню, особливо у тих випадках, коли виник симптомокомплекс блокади суглоба після утворення "суглобової миші".
Постанова про придатність або непридатність до військової служби приймається після закінчення лікування залежно від ступеня порушення функцій кінцівки або суглоба.
Стаття 71. До пункту "а" належать: інфекційний спондиліт з частими (три і більше на рік) загостреннями; спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше половини поперекового діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом і нестабільністю хребта; деформуючий спондильоз та остеохондроз шийного відділу хребта, супроводжуваний нестабільністю та вертебробазилярною недостатністю; деформуючий спондильоз грудного і поперекового відділів хребта з множинними масивними кістковими розростаннями в області міжхребцевих сполучень і країв тіл хребців, які виходять за межі замикальних пластинок (III - IV ступенів), з постійно вираженим больовим синдромом, що підтверджується частими зверненнями за медичною допомогою, повторним стаціонарним лікуванням за останні 2-3 роки без стійкого клінічного ефекту і великим числом днів непрацездатності, вираженими корінцевими та провідниковими порушеннями; викривлення хребта (кіфози, сколіози III-IV ступенів) з різкою деформацією грудної клітки та значним порушенням функції зовнішнього дихання.
Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатовісьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними та іншими дослідженнями.
До пункту "б" належать: остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та помірним порушенням функції зовнішнього дихання; інфекційний спондиліт з рідкими загостреннями (1-2 рази на рік); поширений деформуючий спондильоз (II ступеня) та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в області міжхребцевих сполучень з больовим синдромом; спондильозний спондилолістез I і II ступенів (зміщення на 1/4 і 1/2 частини поперекового діаметра тіла хребця відповідно) з больовим синдромом, а для оглянутих за графами I і II Розкладу хвороб, крім того, стан після вилучення міжхребцевих дисків.
До пункту "в" належать фіксовані набуті викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 2-3 мм і більше); обмежений деформуючий спондильоз (ураження тіл трьох та більше хребців) та міжхребцевий остеохондроз (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків) з больовим синдромом при фізичних навантаженнях та чіткими анатомічними ознаками деформацій, які виявлені під час клінічного обстеження та на рентгенограмах.
Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового ) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром при фізичних навантаженнях повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями за медичною допомогою, які записуються в медичних документах оглянутого. Тільки сукупність клінічних та рентгенологічних ознак обмеженого деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу надають підставу для застосування пункту "в" цієї статті.
Ступінь сколіозу визначається рентгенологом по рентгенограмах на підставі виміру кутів сколіозу : I ступінь - 1 град. - 10 град., II ступінь - 11 град.- 25 град., III ступінь - 26 град.- 50 град., IV ступінь - більше 50 град. (за В.Д.Чакліним). До пункту "г" належать: нефіксовані викривлення хребта більше 5 град.-10 град. та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання); ізольовані явища деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу без порушення функцій.
Для оцінки об'єму рухів хребта слід керуватись таблицею:
Відстань | Рух | Норма | Обмеження рухів | ||
незначне | помірне | значне | |||
Від бугорка потиличної кістки до ос- тистого відростка VII шийного хребця |
Нахил голови Відкидання голови Повороти в шийному відділі хребта |
3-4 см 8-10 см 85гр. |
2,5 см 6-7 см 70-75гр. |
2 см 4-5 см 60-65гр. |
1-1,5 см 3-3,5 см 30-50гр. |
Від остистого відростка VII шийного хребця до I крижового хребця |
Згинання Прогинання назад Повороти в по- перековому та грудному від- ділах хребта |
5-7 см 5-6 см 25-30гр |
4-5 см 4-5 см . 19-24гр. |
2,5-3,5 см 2,5-3,5 см 15-18гр |
1,5 см 2 см . 10-14гр. |
Стаття 72. До пункту "а" належать: відсутність обох кистей на рівні кистевих суглобів*. За цим пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці строкової служби у разі відсутності трьох пальців на рівні п'ястно-фалангових суглобів на одній руці; першого пальця - на рівні міжфалангового суглоба та другого - п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; другого - п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців основних фаланг на одній руці; перших пальців на рівні п'ястно-фалангових суглобів на обох руках.
* Кистевий суглоб - мається на увазі комплекс суглобів, який з'єднує кисть із передпліччям та містить променевозап'ястний, зап'ястний, міжзап'ястні, зап'ястноп'ястні та міжп'ястні суглоби, а також дистальний променево-ліктьовий суглоб.
До пункту "б" належать дефекти та деформації кисті або пальців руки: відсутність кисті на рівні кистевого суглоба; застарілі переломо-вивихи; остеохондропатії кісток кистевого суглоба; застарілі вивихи трьох та більше п'ястних кісток; дефекти трьох та більше п'ястних кісток; руйнування та дефекти трьох та більше п'ястно-фалангових суглобів; застарілі пошкодження або дефекти сухожиль-згиначів трьох або більше пальців проксимальніше рівня п'ястних кісток; сукупність застарілих пошкоджень трьох та більше пальців, які призводять до стійкої контрактури або значних порушень трофіки (анестезія, гіперстезія та гіперпатія трьох пальців).
За цим самим пунктом оглядають офіцерів та прапорщиків, мічманів, військовослужбовців-жінок у разі відсутності трьох пальців на рівні п'ястно-фалангових суглобів на одній руці; першого пальця - на рівні міжфалангового суглоба та другого - п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; другого - п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців основних фаланг на одній руці; перших пальців на рівні п'ястно-фалангових суглобів на обох руках.
До пункту "в" належать дефекти та деформації кисті або пальців руки: відсутність кисті на рівні п'ястних кісток; застарілі вивихи; остеомієліт кісток кистевого суглоба; анкілоз кистевого суглоба; дефекти двох п'ястних кісток або несправжні суглоби та хронічні остеомієліти трьох та більше п'ястних кісток; руйнування та дефекти двох п'ястно-фалангових суглобів; синдром карпального або латерального каналу; застарілі пошкодження сухожиль-згиначів двох пальців на рівні п'ястних кісток та довгого згинача першого пальця; сукупність пошкоджень структур кисті, кистевого суглоба та пальців, що супроводжуються помірними порушеннями функції кисті та трофічними розладами (анестезії, гіпостезії кисті та пальців).
До цього самого пункту належить відсутність: трьох пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на обох руках; другого пальця - на рівні п'ястно-фалангового суглоба та третього-п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; другого-п'ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; другого-четвертого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці; першого пальця на одній руці, другого пальця у правші або лівші.
За відсутність першого пальця слід уважати відсутність дистальної фаланги. За відсутність другого-п'ятого пальців слід уважати відсутність дистальної та середньої фаланг. За відсутність фаланги слід уважати відсутність 2/3 фаланги.
До пункту "г" належить пошкодження структур кисті та пальців, які не вказані у пунктах "а", "б" або "в".
Пошкодження або захворювання кісток, сухожиль або нервів пальців, що призвели до розвитку стійких контрактур у хибному положенні, прирівнюються до відсутності пальців.
У воєнний час за пунктами "б" та "в" цієї статті придатність до військової служби оглянутих за графами I, II Розкладу хвороб визначається індивідуально.
Стаття 73. Передбачає набуті фіксовані деформації стопи. Оцінюючи придатність до військової служби призовників та військовослужбовців з порожнистою стопою, слід мати на увазі, що стопи з підвищеними поздовжними склепіннями часто є варіантом норми. Порожнистою стопою вважається така деформація, яка супроводжується супінацією заднього та пронацією переднього відділу за наявності високого внутрішнього та зовнішнього склепіння (так звана різко скручена стопа), передній відділ стопи розпластаний, широкий та дещо приведений, є натоптиші під головками середніх плюсневих кісток.
Плоска стопа без клінічних проявів є варіантом норми. При плоскостопості сплощення склепіння часто не викликає ніяких суб'єктивних розладів і через це не може бути підставою для застосування цієї статті. Ця стаття передбачає фіксовану плоскостопість, яка виникає у результаті декомпенсації вальгусної стопи або внаслідок дитячої та юнацької плоскостопості, яка з чисто м'язової форми перейшла у зв'язково-суглобову фіксовану деформацію.
До пункту "а" належать: кінська, п'яткова, варусна, порожниста стопа та інші необоротні різко виражені викривлення стоп, що роблять неможливим користування стандартним взуттям.
До пункту "б" належать: плоскостопість 3-го ступеня; відсутність або зведення усіх пальців на обох стопах; відсутність частини стопи на будь-якому її рівні; відсутність, зведення або нерухливість усіх пальців на рівні основних фаланг на обох стопах (для оглянутих за графою III Розкладу хвороб у цьому випадку застосовується пункт "в").
До пункту "в" належать: помірно виражені деформації із незначним больовим синдромом та порушенням статики, при яких неможливе носіння стандартного взуття; плоскостопість 2-го ступеня за наявності остеоартрозу у таранно-човноподібному суглобі; відсутність, зведення або нерухливість першого або двох пальців на одній стопі; усіх пальців на рівні основних фаланг на одній стопі; усіх пальців на рівні середніх фаланг на обох стопах. Рентгенологічно нижньою межею показників плоскостопості 2 ступеня є: кут поздовжнього внутрішнього підошвового склепіння 155 град. та висота склепіння 17 мм.
До пункту "г" належить плоскостопість 1-го та 2-го ступенів без явищ артрозу у таранно-човноподібному суглобі.
За наявності у оглянутого плоскостопості 2-го ступеня на одній нозі та плоскостопості 1-го ступеня на другій - експертна постанова приймається за плоскостопістю 2-го ступеня.
Плоскостопість 1-го ступеня, а також плоскостопість 2-го ступеня без явищ остеоартрозу не є перешкодою до вступу у військові навчальні заклади загального профілю.
За відсутність пальця на стопі вважається відсутність його на рівні плюсно-фалангового суглоба. Повне зведення або нерухливість пальця прирівнюється до його відсутності.
У разі деформацій першого пальця, що супроводжуються плоскостопістю та іншими деформаціями стопи з порушенням функцій, які утруднюють носіння стандартного взуття, огляд проводиться за пунктами "б" або "в".
Стаття 74. Передбачає набуті вкорочення кінцівок, у тому числі внаслідок кутових деформацій кісток після неправильно зрощених переломів.
До пункту "а" належать вкорочення руки більше 8 см або ноги - більше 5 см.
До пункту "б" належать вкорочення руки від 5 см до 8 см включно або ноги - від 2 см до 5 см включно.
До пункту "в" належать вкорочення руки від 2 см до 5 см включно або ноги - до 2 см.
До пункту "г" належить вкорочення руки до 2 см.
Стаття 75. За наявності ампутаційних кукс кінцівок на будь-якому рівні після злоякісних новоутворень або захворювань судин (ендартериїт, атеросклероз та інші) постанова приймається й за статтями Розкладу хвороб, які передбачають основне захворювання.
У випадках незадовільних результатів лікування або відмови від нього при хибній куксі після ампутації або реампутації, за наявності фантомних болей, які перешкоджають протезуванню, огляд проводиться за пунктом "а".
Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії
зовнішніх чинників
Стаття 76. До пункту "а" належать: дефекти та деформації кісток черепа, не заміщені трансплантатами після поранень та травм.
У разі дефекту склепіння черепа більше 8 см2, якщо він не заміщений пластичним матеріалом, а також наявності чужорідних тіл у речовині мозку без клінічних проявів, придатність до військової служби оглянутих за графою III Розкладу хвороб визначається за пунктом "б".
В окремих випадках, залежно від фактичної працездатності, умов служби, думки командування, оглянуті за графою III з дефектами та деформаціями щелепо-лицьової області після ортопедичних методів лікування із задовільними результатами також можуть бути оглянуті за пунктом "б".
Після перенесених гострих травм черепа та їх хірургічного лікування з наявністю дефекту кісток склепіння черепа постанова приймається залежно від розмірів дефекту та результатів пластичної операції.
Дефект кісток черепа після кістково-пластичної трепанації визначається як дефект кісток черепа, замінений аутокісткою.
Накладені після черепно-мозкової травми діагностичні фрезьові отвори додаються до дефекту кісток склепіння черепа, заміненого сполучно-тканинним рубцем.
Стаття 77. До пункту "а" належать: стани після свіжих множинних проникаючих нестабільних переломів тіл хребців 3-го ступеня компресії; стани після хірургічного лікування з приводу переломів, вивихів та переломо-вивихів тіл хребців із застосуванням спондило-корпородезу (придатність до військової служби оглянутих за графою III Розкладу хвороб визначається за пунктом "а" чи "б" після відпустки за станом здоров'я); віддалені наслідки множинних переломів тіл хребців із вираженою сколіотичною або кіфосколіотичною деформацією та нестабільністю хребта; наслідки переломів кісток таза із пошкодженням внутрішніх органів за незадовільних результатів лікування; неправильно зрощені множинні переломи кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця, лобкового сполучення, а також в області вертлужної ямки із центральним вивихом головки стегнової кістки, явищами анкілозу або деформуючого артрозу; переломи шийки стегнової кістки за незадовільних результатів лікування.
До пункту "б" належать: свіжий перелом тіла хребця незалежно від функціональних порушень (для оглянутих за графами I, II Розкладу хвороб); віддалені наслідки перелому одного та більше тіл хребців з клиновидноподібною деформацією 2-3-го ступеня; стан після однобічних переломів кісток таза без порушення цілісності тазового кільця та лобкового з'єднання при незадовільних результатах лікування.
До пункту "в" належать: компресійні стабільні переломи одного та більше тіл хребців 1-го ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом; переломи шийки стегнової кістки із використанням остеосинтезу при повному відновленні функції тазостегнового суглоба; невилучені металеві конструкції після переломів довгих трубчастих кісток при відмові від лікування.
За цим самим пунктом оглядають осіб після консервативного або хірургічного лікування та використання відпустки за станом здоров'я з приводу неврологічно неускладненого перелому дужок суглобових відростків хребців, відростків хребців за наявності незначного порушення функцій хребта або больового синдрому.
Після переломів поперечних, остистих відростків хребців, видалення штифта (пластинки) або інших конструкцій щодо військовослужбовців приймається постанова про потребу у відпустці або звільненні від службових обов'язків за станом здоров'я.
Після свіжих переломів тіл хребців зі сприятливим наслідком щодо оглянутих за графою III приймається постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я за статтею 83 Розкладу хвороб.
При незадовільних результатах ендопротезування великих суглобів огляд за графою III Розкладу хвороб проводиться на підставі статті 70 або 77, пункт "а".
При задовільних функціональних результатах ендопротезування великих суглобів огляд за графою III Розкладу хвороб проводиться на підставі статті 70 або 77, пункт "б".
При ендопротезуванні суглобів, незалежно від результатів лікування, огляд за графами I - II Розкладу хвороб проводиться на підставі статті 70 або 77, пункт "а".
Стаття 78. Передбачає найближчі та віддалені наслідки травм головного мозку та їх ускладнення, а також наслідки травм від дії повітряної вибухової хвилі (контузії) та інших зовнішніх факторів.
До пункту "а" належать наслідки травматичних пошкоджень з тяжкими розладами функцій головного мозку (забій мозку, субдуральна гематома, які призводять до стійких паралічів та глибоких парезів і т. п.), а також стани, за яких у результаті пошкодження мозкової речовини настають розлади коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія і т.п.).
До цього пункту належать випадки, коли внаслідок травми розвивається травматичний арахноїдит, який призводить до різкого підвищення внутрішньочерепного тиску (більше 400 мм водяного стовпчика), а також випадки з частими епілептичними припадками (4 і більше разів на рік), вираженими вестибулярними та ліквородинамічними розладами, а також значно вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), посттравматичним оптико-хіазмальним арахноїдитом з розладом зору.
До пункту "б" належать: наслідки травм головного мозку, за яких осередкові симптоми та розлади функції не досягають ступеня вираження, передбаченого пунктом "а" (парез, який суттєво не обмежує функцію кінцівки, помірно виражені мозочкові розлади у формі нестійкості під час ходи, ністагму і т.п.); травматичний арахноїдит з помірним підвищенням внутрішньочерепного тиску (300-400 мм водяного стовпчика), помірною гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм); середньої частоти (до 3 разів на рік) епілептичними припадками; наслідки перелому основи черепа і т.п.
Військовослужбовці строкової служби та призовники, які перенесли травму головного мозку із субарахноїдальним крововиливом, оглядаються за пунктами "а" чи "б", залежно від вираження неврологічної симптоматики та порушення функції.
До пункту "в" належать такі наслідки травм головного мозку, при яких у неврологічному статусі виявляються розсіяні органічні ознаки (незначна асиметрія носогубних складок, анізорефлексія та інші), поєднані з помірною вегетативно-судинною нестійкістю та астенічними явищами. До них також належать старі переломи черепа без органічного ураження центральної нервової системи та порушення функцій.
До пункту "г" належать віддалені наслідки травм головного мозку з незначною вегетативно-судинною нестійкістю.
За наявності пошкоджень та дефектів кісток черепа, окрім цієї статті, слід застосовувати також відповідні пункти статті 76 Розкладу хвороб.
Огляд осіб, які перенесли гостру закриту черепно-мозкову травму, проводиться за статтею 83 Розкладу хвороб.
Факт лікування з приводу травм головного мозку в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами, а за їх відсутності - враховуються явні тілесні пошкодження голови. Вплив наслідків травми на працездатність або виконання обов'язків військової служби повинен підтверджуватись характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.
Під віддаленими наслідками травми мають на увазі залишкові явища або стани, які зберігаються протягом року або більше з моменту отримання травми.
Стаття 79. До пункту "а" належать стани та наслідки поранень та травм: бронхо-легеневого апарату із значним порушенням функції зовнішнього дихання; облітерація перикарда; резекція стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкового з'єднання при вираженому занепаді живлення або значному порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі поноси та інші); накладення біліодигістивних анастомозів; жовчні або панкреатичні свищі при незадовільних результатах лікування; резекція долі печінки або частки підшлункової залози; відсутність нирки при порушенні функцій нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня його порушення.
За наявності чужорідного тіла, розміщеного у корені легені, серці або поблизу великих судин, незалежно від ускладнень або функціональних порушень, призовники та військовослужбовці оглядаються за пунктом "а".
За наслідками травм органів двох та більше порожнин і з помірним порушенням їх функцій застосовувати пункт "а".
За наслідками поранень серця, перикарда, оперативного вилучення чужорідних тіл з межистіння поблизу великих судин придатність до військової служби оглянутих за графою III Розкладу хвороб визначається також за пунктами "а", "б", "в" або "г" статті 38 залежно від порушення гемодинаміки, а у разі порушення функції зовнішнього дихання - за пунктами "а", "б" або "в" статті 48 Розкладу хвороб; оглянутих за графами I та II Розкладу хвороб - за пунктами "а", "б" або "в" статті 38, або ж пунктами "а" чи "б" статті 48.
До пункту "б" належать стани та наслідки поранень та травм: бронхо-легеневого апарату з помірним порушенням функції зовнішнього дихання; відсутність легені без порушення функції зовнішнього дихання; резекція шлунка, тонкої або товстої кишки; накладення шлунково-кишкового з'єднання з рідкими проявами демпінг-синдрому, нестійким випорожненням, помірним занепадом живлення; відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилась.
До пункту "в" належать стани та наслідки поранень та травм: видалення долі або сегмента легені, ліквідації пневмогемотораксу та інші без порушення функції зовнішнього дихання; відсутність селезінки; стани та наслідки після лапаротомій з незначним порушенням функцій органів.
До пункту "г" належать стани та наслідки, а також віддалені наслідки поранень та травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позачеревно, та органів таза з виходом у видужання.
Для оглянутих за графами I, II, III відстрочка від призову та відпустка за станом здоров'я надається за статтею 83 Розкладу хвороб, коли для повного відновлення працездатності потрібно не менше одного місяця.
Стаття 80. До пункту "а" належать: масивні келоїдні, гіпертрофічні рубці в області голови, шиї, тулуба та кінцівок, спаяні із підлеглими тканинами або легко уразливі, та які часто укриваються виразками при незадовільних результатах лікування або відмови від нього, що значно утруднює та перешкоджає носінню стандартної військової форми одягу, взуття або спорядження; стан після глибоких опіків більше 50% поверхні шкіри або ускладнених амілоїдозом нирок.
До пункту "б" належать такі рубці, які помірно обмежують рух або утруднюють носіння стандартної військової форми одягу або спорядження, неукриті виразками келоїдні, гіпертрофовані та атрофовані рубці, а також рубці, що спотворюють обличчя при незадовільних результатах лікування або відмови від нього; стан після глибоких опіків з пластикою більше 70% поверхні шкіри кінцівки.
До пункту "в" належать такі рубці, що незначно обмежують рухи або носіння стандартної військової форми одягу, спорядження; еластичні рубці, які укриваються виразками під час довготривалої ходи та інших фізичних навантажень. До цього самого пункту належать віддалені наслідки глибоких опіків з пластикою більше 50% поверхні шкіри кінцівки. За цим же пунктом оглядаються призовники та військовослужбовці з наслідками розривів, пошкоджень м'язів (створення осифікатів) та сухожиль, які незначно порушують функцію кінцівок або затруднюють носіння стандартного військового спорядження. За наявності рубців з явищами каузалгії після безуспішного хірургічного лікування постанова приймається за статтею 23 Розкладу хвороб.
До пункту "г" належать стани з наявністю рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, вказаними у пунктах "б" та "в" цієї статті.
Особи з наслідками опіків або відморожень, із пошкодженням очей, пальців кисті або стопи оглядаються за відповідними статтями Розкладу хвороб.
Стаття 81. До пункту "а" належать: наслідки травм нервів, спинного мозку за наявності значно виражених та стійких розладів у руховій, чутливій сферах або трофіці (дивись пояснення до пункту "а" статті 23 Розкладу хвороб), а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом (каузалгія; неврома, яка викликає різкі болі та не підлягає хірургічному лікуванню, та інші), порушенням сечовиділення та дефекації.
До пункту "б" належать наслідки пошкоджень нервів та сплетінь, при яких через парез групи м'язів або окремих м'язів помірно розладнується основна функція кінцівок, а також наслідки струсу або удару спинного мозку за наявності помірного порушення функцій. До цього самого пункту належать паралічі мімічних м'язів унаслідок пошкодження основного стовбура або великих гілок лицьового нерва.
До пункту "в" належать наслідки пошкоджень спинного мозку, сплетінь, нервів, при яких функція кінцівки хоча й страждає, але різко не розладнується (пошкодження одного променевого або ліктьового нервів, якщо знижена сила розгиначів кисті та обмежена її тильна флексія й т.п.). Сюди ж належать наслідки пошкоджень спинного мозку із незначним порушенням рухових або чутливих функцій.
До пункту "г" належать наслідки пошкоджень нервів, коли їхні функції майже повністю відновлені, а наявні залишкові явища у формі незначно виражених порушень чутливості, які іннервуються пошкодженим нервом, практично не обмежують функцій кінцівки.
Стаття 82. Передбачає наслідки отруєнь лікарськими засобами, медикаментами та біологічними речовинами, переважно немедичного призначення, їх токсичної дії, інші та неуточнені впливи зовнішніх чинників.
Ступінь тяжкості цих наслідків залежить від порушення функцій органів та систем і під час огляду за графами I, II, III передбачає також застосування відповідних статей Розкладу хвороб.
Під час огляду військовослужбовців, які перенесли гостру променеву хворобу, враховуються не тільки зміни у складі периферійної крові, а й інші клінічні прояви хвороби. При незначних залишкових явищах після перенесення військовослужбовцями строкової служби гострої променевої хвороби першого ступеня, а у офіцерів, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців-жінок другого ступеня, огляд проводиться за статтею 83 Розкладу хвороб.
Огляд військовослужбовців з хронічною променевою хворобою після стаціонарного обстеження та лікування проводиться на підставі пункту "а" або "б" цієї статті в залежності від стадії захворювання та порушення функцій органів та систем.
Стаття 83. Призовникам, які перенесли гострі запалення суглобів, надається відстрочка від призову на 6 місяців, а у воєнний час - на 3 місяці. Таке ж рішення приймається щодо призовників після гострої форми хвороби (синдрому) Рейтера. За відсутності ознак запалення протягом 6 місяців після перенесеної гострої хвороби (синдрому) Рейтера оглянуті визнаються придатними до військової служби.
Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я приймається у випадках, коли по завершенні стаціонарного лікування після гострих та загострення хронічних захворювань кістково-м'язової системи зберігається функціональна недостатність суглобів, а для її відновлення потрібний термін не менше 1 місяця.
Відстрочка від призову після струсу головного мозку надається на термін від 3 до 12 місяців, залежно від ступеня вираженості астено-вегетативного синдрому.
Щодо військовослужбовців, які перенесли черепно-мозкову травму із вираженим астено-вегетативним синдромом, як правило, приймається постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я. Після відпустки огляд військовослужбовців проводиться на підставі статті 78 Розкладу хвороб.
За цією самою статтею приймається постанова про потребу військовослужбовців у звільненні від службових обов'язків або відпустці за станом здоров'я при тимчасових обмеженнях рухів опорно-рухового апарату після операцій на кістках та суглобах, пластики або тендолізу сухожилля (крім пальців кисті та стопи), при незміцнілих кісткових мозолях після переломів трубчастих та інших кісток.
При незадовільних результатах лікування наслідків переломів трубчастих кісток постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про придатність до військової служби за пунктами "а", "б" або "в" статті 77 Розкладу хвороб.
При наслідках переломів дрібних кісток кисті, стопи, а також переломів щиколоток щодо оглянутих за графою II Розкладу хвороб постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я не приймається, оскільки нерідко через прагнення постраждалих забезпечити спокій пошкодженій кінцівці може утворитися обмеження рухомості. У цих випадках після закінчення госпітального лікування приймається постанова про потребу у звільненні від службових обов'язків із зазначенням про проведення потрібних лікувальних заходів. У воєнний час ці військовослужбовці направляються у батальйон видужуючих.
Призовникам, у яких після хірургічного лікування трубчастих кісток залишились штифт, пластинка, надається відстрочка від призову для їх видалення.
У разі неускладнених закритих переломів трубчастих або інших кісток, які потребують тільки імобілізації гіпсовою пов'язкою, після появи ознак кісткової мозолі особи, оглянуті за графою III Розкладу хвороб, за потреби можуть бути виписані із лікувального закладу на амбулаторне лікування до зняття гіпсової пов'язки з прийняттям постанови про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільнення від службових обов'язків. Курсантів та слухачів ВНЗ для продовження лікування доцільно поміщати у лазарети ВНЗ, а військовослужбовців строкової служби - у медичні пункти військових частин за наявності там належних умов для перебування цих хворих з обов'язковим обстеженням їх хірургом (травматологом) госпіталю не рідше одного разу на місяць. Огляд цих осіб для встановлення потреби у відпустці за станом здоров'я проводиться гарнізонною або госпітальною ВЛК після завершення лікування. У разі потреби військовослужбовці можуть бути госпіталізовані повторно.
Підставою для прийняття постанови про потребу у відпустці за станом здоров'я при наслідках травм та поранень обличчя є сповільнена консолідація переломів, наявність дебелих рубців або переломів, які потребують складних методів хірургічного та ортопедичного лікування, а також переломи, які супроводжуються травматичним остеомієлітом.
Для оцінки об'єму рухів у суглобах слід користуватися таблицею до статті 70 Розкладу хвороб.
При залишкових явищах після гострих екзогенних впливів та інтоксикацій призовникам надається відстрочка від призову до 6 місяців. Після відстрочки придатність до військової служби визначається за статтею 82 Розкладу хвороб залежно від ступеня відновлення функцій органів та систем, працездатності.
Військовослужбовці, працівники Збройних Сил України, які працюють з РР, ДІВ, КРП та отримали опромінення, яке перевищує річну гранично допустиму дозу у 5 разів, чи перенесли гостру інтоксикацію КРП, направляються на стаціонарне обстеження та лікування. За відсутності ознак променевої хвороби та порушень функцій органів та систем, військовослужбовці, працівники на підставі пункту "в" статті 82 та Таблиці додаткових вимог Розкладу хвороб визнаються непридатними до роботи з РР, ДІВ, КРП.
Вагітність, пологи та післяпологовий період
Стаття 84. Вагітні, незалежно від терміну вагітності, на військову службу не призиваються і до вступу до ВНЗ тимчасово непридатні.
Обсяг обстеження вагітних жінок-військовослужбовців, періодичність оглядів та переривання вагітності проводиться у встановленому порядку.
При ускладненнях перебігу вагітності лікування проводиться у стаціонарі.
При досягненні терміну вагітності 30 тижнів надається відпустка згідно з чинним законодавством України.
Стаття 85. Породіллям надається відпустка у встановленому порядку.
Природжені вади розвитку, деформації
та хромосомні аномалії
Стаття 86. Стаття застосовується у випадках неможливості лікування природжених вад розвитку, відмови від лікування або незадовільних його результатів, а також при хромосомних аномаліях, підтверджених результатами обстеження у медико-генетичних консультаціях.
До пункту "а" належать: мікроцефалія, вади з редукцією частини головного мозку, природжена гідроцефалія, інші аномалії головного та спинного мозку зі значним порушенням функцій нервової системи; природжені вади серця з вираженими гемодинамічними порушеннями (у малому та великому колах кровообігу); вади розвитку бронхо-легеневого апарату та плеври зі значним порушенням функції зовнішнього дихання та значною втратою працездатності; вади щелепо-лицьової ділянки (у тому числі розщілини піднебіння та губи); органів травлення з вираженими клінічними проявами; природжені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози та інші) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інші) та значним порушенням функцій зовнішнього дихання; отосклероз; відсутність однієї нирки (або припинення її функцій) з порушенням функцій нирки, яка залишилася, незалежно від ступеня їх вираження; полікістоз нирок зі значним порушенням функцій або хронічною нирковою недостатністю незалежно від ступеня; аномалії ниркових судин (підтверджені даними ангіографії) з явищами вазоренальної гіпертензії та нирковими кровотечами; аномалії статевих органів (відсутність статевого члена, атрезія піхви та інші); деформація таза, що супроводжується кіфосколіозами 2-3 ступенів або значним обмеженням рухів у тазостегнових суглобах; варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги більше 5 см; "0"- подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток більше 20 см, або "X"-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок більше 15 см; іхтіоз вроджений, іхтіозоподібна еритродермія.
До пункту "б" належать: природжені вади серця з помірними розладами гемодинаміки, а також незарощення баталової протоки; дефект міжшлуночкової або міжпередсерцевої перетинки без гемодинамічних розладів; відсутність з одного чи з обох боків вушних раковин або деформацій, які їх спотворюють; деформації таза з помірними обмеженнями рухів у тазостегнових суглобах; природжені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози та інші) з незначною деформацією грудної клітки та помірним порушенням функцій зовнішнього дихання; відсутність однієї нирки (або її функцій) з нормальною функцією нирки, яка залишилася; полікістоз, дисплазії, подвоєння нирок та їх елементів, підковоподібна нирка, аномалії сечоводів або сечового міхура з помірним порушенням функцій нирок; мошонкова або промежинна гіпоспадія; варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги від 2 до 5 см; "0"-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток від 12 до 20 см, або "X"- подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок від 12 до 15 см; іхтіоз рецесивний.
Військовослужбовці строкової служби з двостороннім крипторхізмом непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час.
До пункту "в" належать: атрезія слухового проходу при сприйманні шепітної мови на друге вухо на відстані від 2 м до 4 м; остеохондропатичний кіфоз з больовим синдромом; поодинокі солітарні кісти нирок більше 2 см в діаметрі; свищ сечовипускного каналу від кореня до середини статевого члена; затримка одного або обох яєчок у черевній порожнині, у пахвинних каналах або біля зовнішніх їх отворів; варусна деформація шийки стегна з укороченням ноги до 2 см; домінантний іхтіоз.
Сакралізація п'ятого поперекового або люмбалізація першого крижового хребців, незрощення дужок вказаних хребців, гіпоспадія біля вінцевої борозни не обмежують придатність до військової служби.
Крім того
Стаття 87. Висновок про рівень фізичного розвитку оглянутого дається суворо індивідуально на підставі оцінки ступеня розвитку м'язової системи, зросту та ваги тіла, окружності грудей. Під час оцінки розвитку м'язової системи враховується ступінь відкладення підшкірно-жирової клітковини, а також особливість скелетної мускулатури у осіб високого зросту з малорельєфними м'язами.
Призовники з добрим фізичним розвитком та живленням, пропорційною будовою тіла, зростом не менше 150 см та вагою 45 кг і більше визнаються придатними до військової служби та призначаються за видами (родами військ) Збройних Сил України відповідно до Таблиці додаткових вимог.
Стаття 88. Призовники та військовослужбовці, які страждають на нічне нетримання сечі, направляються на стаціонарне обстеження та лікування. Факт наявності нічного нетримання сечі повинен бути підтверджений службовою, медичною характеристиками та актами спостереження з військової частини.
Обстеження повинно бути повним та комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої системи, то постанова приймається за статтею Розкладу хвороб, яка передбачає основне захворювання.
При відсутності патології з боку сечостатевої системи експертний висновок про придатність або непридатність до військової служби дає невропатолог.
У випадках, коли спостереження та результати стаціонарного обстеження, а також дані, отримані із військового комісаріату, підтверджують наявність недуги та відсутність ефекту від лікування, призовники та військовослужбовці строкової служби визнаються непридатними до військової служби.
Стаття 89. До пункту "б" належать стійкі, що не піддаються тривалому, систематичному лікуванню, афонії функціонального походження.
Якщо наявне заїкання, то оглянутий підлягає поглибленому обстеженню невропатологом, психіатром, оториноларингологом, а за можливості - й логопедом. Стаціонарне обстеження таких осіб проводиться у неврологічному відділенні.
Експертний висновок про придатність або непридатність до військової служби дає невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення документів, отриманих з військової частини, військового комісаріату, з місця навчання або роботи до призову на військову службу.
Ступінь вираження заїкання визначається шляхом динамічного нагляду за станом мовної функції у різних умовах та оцінюється за моментом найбільш вираженого прояву захворювання.
Суттєве значення в експертній оцінці має характеристика командування та вказівка на те, у якій мірі заїкання оглянутого відбивається на виконанні ним службових обов'язків за займаною посадою.
Помірним заїканням, яке не обмежує придатність оглянутого до військової служби, вважається лише затримка вимовлення (спотикання) на початку фрази, решта слів невеликої фрази на одному диханні вимовляється вільно або злегка сповільнено, але без повторювання слів.
Стаття 90. Огляд призовників, військовослужбовців з алергічними захворюваннями проводиться після ретельного обстеження і лікування у спеціалізованому лікувальному закладі.
Факт лікування з приводу алергічних захворювань та їх наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами, а вплив наслідків на працездатність або виконання обов'язків військової служби характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.
До числа хвороб, зазначених у цій статті, належать усі види алергій: інсектна, медикаментозна, пилова, пилкова та харчова, які проявляються різноманітністю клінічного перебігу.
До пункту "а" належать алергічні захворювання з хронічним перебігом і ураженням внутрішніх органів з вираженим порушенням їх функцій та важкопіддатні лікуванню (алергічний екзогенний альвеоліт, алергічний бронхолегеневий алергільоз, поширений атопічний дерматит, синдром Лайєла, сивороткова хвороба та інші).
До пункту "б" належать алергічні захворювання з хронічним перебігом і ураженням внутрішніх органів з помірним порушенням їх функцій (поліноз з вираженим рино-кон'юнктивальним синдромом, полівісцеральними проявами), поширена рецидивна хронічна кропивниця та атопічний обмежений дерматит, алергічні рецидивні цитопенії, анемії та інші.
До пункту "в" належать алергічні захворювання з рідкими (1-2 рази на рік) загостреннями та незначним порушенням функцій: захворювання верхніх дихальних шляхів (поліноз, синусит); обмежена кропивниця, дерматит.
До пункту "г" належать стани після перенесених гострих алергічних реакцій та захворювань з тимчасовими функціональними розладами, коли для повного відновлення працездатності потрібен термін не менше одного місяця.
Додаток 3
до пунктів 75, 77, 81, 127,
250 Положення про військово-лікарську
експертизу та медичний огляд у
Збройних Силах України, затвердженого
наказом Міністра оборони України від
04.01.94 N 2 (в редакції наказу Міністра
оборони України від 12.07.99 N 207)
Таблиця додаткових вимог до стану здоров'я:
А. Особи, які призиваються на строкову військову службу,
військовослужбовці строкової служби, військовозобов'язані
рядового і сержантського складу
--------------------------------------------------------------------- |
Протипоказання (перелік хвороб, статей Розкладу
--------------------------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
------------------------------------------------------- |
------------------------------------------------------- |
А. Особи, які призиваються на строкову військову службу,
військовослужбовці строкової служби, військовозобов'язані
рядового і сержантського складу (продовження таблиці А)
-------------------------------------------------------------------- |
Протипоказання (перелік хвороб, статей Розкладу хворо
-------------------------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
------------------------------------------------------------- |
------------------------------------------------------------| |
Б. Особи, які відбираються для служби (роботи) та які
проходять службу (працюють)* з радіоактивними речовинами
(РР), джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), компонентами
ракетного палива (КРП), джерелами електромагнітного поля (ЕМП),
джерелами лазерного випромінювання (ЛВ)
------------------------------------------------------------------------------ |