Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 11 квітня 2000 р. N 135
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції Україні
27.04.2000 р. за N 254/4475

Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності

( Із змінами, внесеними згідно з
Постановою Національного банку
N 128 від 03.04.2002 )

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" (679-14), пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) та з метою вдосконалення діючого порядку застосування іноземної валюти в страховій діяльності Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Порядок про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затверджений постановою Правління Національного банку України від 23.09.96 N 245 , реєстр. N 391 від 23.09.96 (зі змінами і доповненнями).

3. Пункт 2.4 розділу 2 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.03.99 N 127 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.03.99 за N 171/3464 (зі змінами і доповненнями), викласти в такій редакції:

"2.4. Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України страховиками, Моторним (транспортним) страховим бюро, страховими брокерами, постійними представництвами страхових брокерів - нерезидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами здійснюється відповідно до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності за умови надання довідки державної податкової адміністрації (інспекції), у якій вони зареєстровані як платники податків, що передбачено в абзаці шостому пункту 2.3 цих Правил (постійними представництвами страхових брокерів - нерезидентів така довідка не надається)".

4. Департаменту валютного регулювання довести зміст цієї постанови до територіальних управлінь та ОПЕРУ Національного банку України для керівництва в роботі.

5. Постанова набуває чинності через десять днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Голова В.С.Стельмах

Затверджено
Постанова Правління Національного банку України
11.04.2000 N 135

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції Україні
27.04.2000 р. за N 254/4475

Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності

Відповідно до пункту 12 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) Національний банк України встановлює такий порядок використання іноземної валюти в страховій діяльності:

1. Страхувальник-резидент згідно з укладеними договорами страхування має право вносити страховику-резиденту страхові платежі лише у валюті України, а страхувальник-нерезидент - у вільно конвертованій валюті або у валюті України у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Якщо виникає потреба визначення розміру страхового платежу у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальникам-нерезидентам, то здійснюється відповідне перерахування суми платежу у валюті України у вільно конвертовану валюту за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день проведення платежу.

2. Страховики-резиденти (далі - страховики) можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з такою метою:

2.1. Для забезпечення виплат нерезидентам страхового відшкодування за страхувальників-резидентів відповідно до договорів страхування, дія яких поширюється на іноземну територію.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

копію ліцензії органу, уповноваженого здійснювати державний нагляд за страховою діяльністю (надається одноразово), засвідчену печаткою страховика;

заяву страхувальника (застрахованого або його уповноваженого представника) про виплату страхової суми (страхового відшкодування);

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат (уповноважені банки мають право запросити підтвердження достовірності цього документа в організації, що його надала);

договір страхування або страхове свідоцтво (поліс, сертифікат).

2.2. Для розрахунків з нерезидентами відповідно до угод страховиків з цими нерезидентами про виконання останніми зобов'язань через мережу закладів "Асістанс" ("Assistance") щодо забезпечення надання послуг фізичним особам за договорами страхування, дія яких поширюється на іноземну територію, якщо страхувальник вносить страхові платежі у валюті України.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

угоду з нерезидентом (за потреби подається нотаріально засвідчений переклад такої угоди на українську або російську мову) про порядок та умови надання послуг фізичним особам під час їх перебування за кордоном у разі настання певних подій, які передбачені договором страхування або страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом);

звіт перед нерезидентом (бордеро /bordereau/) або інший документ згідно з угодою, який оформляється страховиком, а також договори страхування або страхові свідоцтва (поліси, сертифікати), що його підтверджують, та рахунок-фактуру (інвойс /invoice/), виданий нерезидентом.

2.3. Для здійснення розрахунків за договорами про перестраховування з перестраховиками-нерезидентами.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

копію ліцензії перестраховика-нерезидента або документа про його повноваження, засвідчену печаткою страховика;

один з трьох таких пакетів документів: договір про перестраховування або свідоцтво про перестраховування (сертифікат, поліс), а також підтвердження про прийняття ризику в перестраховування (ковер-нота /cover note/); договір про перестраховування або свідоцтво про перестраховування (сертифікат, поліс), а також примірник страхового свідоцтва (поліса, сертифіката) і звіту перед нерезидентом (бордеро /bordereau/) або інший документ згідно з договором про перестраховування, який оформляється страховиком; договір про перестраховування або свідоцтво про перестраховування (сертифікат, поліс), а також рахунок-фактуру (інвойс /invoice/).

2.4. Один раз на квартал для покриття частини страхових резервів в іноземній валюті в межах, установлених чинним законодавством України, якщо страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями в іноземній валюті.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

підтвердження органу, уповноваженого здійснювати державний нагляд за страховою діяльністю, про потребу купівлі певної суми іноземної валюти. Контроль за достовірністю розрахунку зазначеної суми проводить орган, уповноважений здійснювати державний нагляд за страховою діяльністю.

Купівля страховиками іноземної валюти з метою, передбаченою у цьому підпункті, здійснюється лише протягом кварталу, наступного за тим, у якому надано підтвердження.

3. Моторне (транспортне) страхове бюро (далі - МТСБ) може купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з такою метою:

3.1. Для виплат страхового відшкодування за страховиків - членів МТСБ згідно зі статтею 5 та пунктами g і h статті 11 Єдиної угоди, укладеної МТСБ (України) з відповідним іноземним бюро про взаємне визнання страхових полісів "Зелена Картка" та взаємне врегулювання питань про відшкодування збитків.

Для цього МТСБ надає уповноваженим банкам:

копію статуту (надається одноразово), засвідчену печаткою МТСБ;

копію Єдиної угоди, засвідчену печаткою МТСБ; повідомлення іноземного бюро або уповноваженої ним особи про потребу компенсації витрат за страховими випадками з вини страхувальників, які уклали договір із страховиком - членом МТСБ;

документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат (згідно зі статтею 11 Єдиної угоди);

копію договору страхування (страхового поліса) або, якщо страховий поліс фальшивий, неправочинний чи змінений у незаконний спосіб, відомості про договір страхування (страховий поліс), засвідчені печаткою МТСБ.

3.2. Один раз на квартал для покриття частини централізованих страхових резервних фондів МТСБ у вільно конвертованій валюті в межах, установлених чинним законодавством України, якщо МТСБ несе відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями у вільно конвертованій валюті. МТСБ здійснює купівлю вільно конвертованої валюти для покриття фонду страхових гарантій у межах надходжень відрахувань, установлених чинним законодавством України, до цього централізованого страхового резервного фонду від страхових платежів за додатковими договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, що одержані протягом попереднього кварталу. Обсяги вільно конвертованої валюти, які забезпечують покриття фонду страхових гарантій, установлюються на рівні мінімального розміру цього фонду відповідно до Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украєни від 28.09.96 N 1175 (зі змінами і доповненнями).

Для цього МТСБ надає уповноваженим банкам:

копію статуту (надається одноразово), засвідчену печаткою МТСБ;

підтвердження органу, уповноваженого здійснювати державний нагляд за страховою діяльністю, про потребу купівлі певної суми вільно конвертованої валюти. Контроль за достовірністю розрахунку зазначеної суми проводить орган, уповноважений здійснювати державний нагляд за страховою діяльністю.

Купівля МТСБ вільно конвертованої валюти з метою, передбаченою у цьому підпункті, здійснюється лише протягом кварталу, наступного за тим, у якому надано підтвердження.

4. Страхові (перестрахові) брокери-резиденти та постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів (далі - страхові брокери) можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з такою метою: ( Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови Національного банку N 128 від 03.04.2002 )

4.1. Для здійснення розрахунків за договорами про перестраховування з перестраховиками-нерезидентами, укладеними за посередництвом страхових брокерів.

Для цього страхові брокери надають уповноваженим банкам:

копію свідоцтва про включення страхового брокера до державного реєстру страхових брокерів (надається одноразово), засвідчену печаткою страхового брокера;

копію ліцензії страховика, який передає ризики в перестраховування, засвідчену його печаткою (надається одноразово);

копію ліцензії перестраховика-нерезидента або документа про його повноваження, засвідчену печаткою страхового брокера;

договір про надання страхових брокерських послуг (брокерську угоду), у якому визначається порядок здійснення розрахунків через відповідного страхового брокера;

договір комісії або договір доручення, укладений між перестрахувальником-резидентом та страховим брокером;

один з трьох таких пакетів документів: договір про перестраховування або свідоцтво про перестраховування (сертифікат, поліс), що посвідчує прийняття ризику в перестраховування із зазначенням інформації про відповідних перестраховиків та їх частки ризиків; договір про перестраховування або свідоцтво про перестраховування (сертифікат, поліс), а також примірник страхового свідоцтва (поліса, сертифіката) і звіту перед нерезидентом (бордеро /bordereau/) або інший документ згідно з договором про перестраховування [рахунок-фактура (інвойс /invoice/) або дебет-нота /debit note/]; *страхове свідоцтво (ковер-нота /cover note/) про підтвердження розміщення ризиків у перестраховування із зазначенням інформації щодо відповідних перестраховиків та їх частки ризиків, а також рахунок-фактуру (інвойс /invoice/) або дебет-ноту /debit note/.

* Якщо, відповідно до договору комісії (або договору доручення), укладеного між перестрахувальником-резидентом та страховим брокером, перестраховування здійснюється через брокерів Ллойд (Lloyd's) безпосередньо в міжнародній спеціалізованій страховій організації Ллойд (Lloyd's).

5. На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, проставляється відмітка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів із зазначеною відміткою засвідчуються печаткою і підписом керівника (заступника керівника) суб'єкта господарської діяльності - покупця валюти або нотаріусом (крім довідки державної податкової адміністрації /інспекції/) та зберігаються в уповноваженому банку.

Начальник Управління методології валютного регулювання О.і.Мельникова

Парус Iнтернет-Консультант

Редакции