Про затвердження Положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 2 березня 1998 р. N 264
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 801 від 23 липня 2009 р.)

Про затвердження Положення про регіональну службу
державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на
державному кордоні та транспорті Державного департаменту
ветеринарної медицини

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1752 від 16.11.2002 )

На виконання статті 17 Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12 ) Кабінет Міністрів України постановляє: ( Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1752 від 16.11.2002 )

Затвердити Положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини, що додається. (Абзац другий в редакції Постанови КМ N 1752 від 16.11.2002 )

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 березня 1998 р. N 264

Положення
про регіональну службу державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на
державному кордоні та транспорті
Державного департаменту ветеринарної медицини

( Назва Положення в редакції Постанови КМ N 1752 від 16.11.2002 )

( У тексті Положення слова "ветеринарного контролю",
підконтрольних вантажів", "регіональна служба
держветконтролю" в усіх відмінках замінено словами
"ветеринарно-санітарного контролю та нагляду",
"об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю
та нагляду", "регіональна служба держветсанконтролю
та нагляду" у відповідному відмінку згідно з
Постановою КМ N 1752 від 16.11.2002 )

1. Регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини є державною установою ветеринарної медицини, метою діяльності якої є запобігання занесенню в Україну особливо небезпечних (у тому числі карантинних) хвороб тварин, а також хвороб, спільних для тварин і людей. (Абзац перший пункту 1 в редакції Постанови КМ N 1752 від 16.11.2002)

Структурними підрозділами регіональної служби держветсанконтролю та нагляду є прикордонні і транспортні пункти держветконтролю, за якими закріплені зони обслуговування.

Регіональна служба держветсанконтролю та нагляду з підпорядкованими їй прикордонними і транспортними пунктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду підпорядковується безпосередньо Державному департаменту ветеринарної медицини.

2. Регіональна служба держветсанконтролю та нагляду у своїй діяльності керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінагрополітики і Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, а також цим Положенням. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1752 від 16.11.2002 )

3. Основними завданнями регіональної служби держветсанконтролю та нагляду є:

запобігання занесенню на територію України з територій інших держав особливо небезпечних хвороб, спільних для тварин і людей;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за дотриманням ветеринарних вимог під час міжнародних і внутрідержавних перевезень усіх видів тварин (включаючи птахів, хутрових звірів, лабораторних, зоопаркових, домашніх тварин та інших представників фауни, а також ембріонів, запліднену ікру тощо), продуктів тваринного походження (м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, яєць, риби і рибопродуктів, продуктів бджільництва, сперми тощо), сировини тваринного походження (шкір, вовни, волосу, хутра, пуху, пір'я, залоз внутрішньої секреції, кишок, рогів, копит, кісток, легенів, печінки, інших м'якушевих субпродуктів, жовчі, крові, вакцин тощо), кормів, ветеринарних препаратів, біологічних, мікробних, вірусних культур та грибів, предметів колекціонування тваринного походження, ветеринарних лікарських засобів, а також предметів і матеріалів, які можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, та інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду і затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини; ( Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1752 від 16.11.2002 )

контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог під час імпорту, експорту та транзиту через територію України об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

контроль разом з іншими службами в пунктах пропуску через державний кордон України ручної поклажі пасажирів і туристів з метою недопущення перевезення ними через державний кордон заборонених продуктів тваринного походження;

контроль за ветеринарно-санітарним станом автомобільного транспорту, суден, літаків, вагонів, контейнерів, складських приміщень, карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних майданчиків та інших спеціальних споруд, дезінфекційних і промивних комплексів, а також за накопиченням та утилізацією сепарацій у міжнародних повітряних, морських портах і міжнародній пошті, на прикордонних залізничних станціях та автошляхах;

підготовка проектів нормативно-правових актів з питань здійснення ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в пунктах пропуску через державний кордон України.

4. Регіональна служба держветсанконтролю та нагляду відповідно до покладених на неї завдань, а також через підпорядковані їй підрозділи:

1) бере разом з державними органами ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст і районів, органами місцевого самоврядування участь у здійсненні заходів щодо захисту території України від занесення з території інших держав і розповсюдження збудників інфекційних захворювань тварин під час міжнародних і внутрідержавних перевезень об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду у закріпленій зоні і контролює їх виконання; ( Підпункт 1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1752 від 16.11.2002 )

2) вивчає епізоотичну ситуацію в закріпленій зоні, на суміжній території, в державах-партнерах зовнішньоекономічної діяльності, здійснює нагляд за виконанням ветеринарних вимог до утримання і випасання тварин у прикордонній зоні, проведенням протиепізоотичних заходів у закріпленій зоні, включаючи вакцинації, обробки і діагностичні дослідження, згідно з інструкціями Державного департаменту ветеринарної медицини;

3) терміново доповідає Державному департаменту ветеринарної медицини, державним органам ветеринарної медицини на місцях у закріпленій зоні про всі випадки виявлення серед тварин, які перевозяться, хворих, підозрілих на захворювання і загиблих від інфекційних захворювань, затримку об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, а також виникнення осередків інфекційного захворювання тварин або їх масового отруєння під час транспортування; ( Підпункт 3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1752 від 16.11.2002 )

4) проводить перевірку ветеринарних документів, клінічний огляд тварин, ветеринарно-санітарну експертизу сировини та продуктів тваринного і рослинного походження, кормів і препаратів, призначених для цілей ветеринарної медицини, під час імпорту, експорту та транзиту через територію України;

5) здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за дотриманням усіма центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями і особами без громадянства - власниками об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду і транспортних засобів нормативно-правових актів з питань охорони території України від занесення з територій інших держав збудників інфекційних захворювань тварин під час імпорту, експорту та транзиту через територію України;

6) бере участь у роботі комісій, які займаються питаннями відведення місць і територій під будівництво об'єктів, пов'язаних з перевезенням об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (спеціальні платформи, причали, пункти напування тварин та санітарної обробки і дезінфекції транспортних засобів), обстеження господарств, м'ясо- та молокопереробних підприємств, цехів, що здійснюють відвантаження, розвантаження тварин, продукції і сировини тваринного походження, кормів, у тому числі на експорт, або кормів, що надходять за імпортом у зону обслуговування;

7) надсилає приписи управлінню залізниці, автомобільного транспорту, аеропорту, морському чи річковому пароплавству у разі виявлення в регіоні обслуговування карантинних заразних хвороб тварин на підставі рішень місцевих органів влади про закриття станцій, аеропортів, портів, причалів для навантаження, розвантаження об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду у зв'язку з накладанням карантину, а також видає дозволи на відкриття зазначених станцій, аеропортів, портів, причалів після зняття з них карантину;

8) здійснює контроль за обробкою транспортних засобів після перевезення тварин, продуктів і сировини тваринного походження;

9) проводить роботу з питань охорони праці працівників ветеринарної служби, виробничої санітарії, забезпечує безаварійну роботу спецавтотранспорту служби.

5. Регіональна служба держветсанконтролю та нагляду має право:

видавати обов'язкові для виконання розпорядження в межах закріпленої зони з питань охорони території України від занесення з територій інших держав збудників інфекційних захворювань тварин, а також з питань виконання ветеринарних правил під час імпорту, експорту і внутрідержавних перевезень об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, відповідних заходів, нормативно-правових актів Державного департаменту ветеринарної медицини, обов'язкових для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями, в тому числі інших держав, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства - власниками вантажів, а також тими, хто здійснює зазначені перевезення;

проводити огляд об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду під час їх імпорту, експорту чи транзиту через територію України;

безперешкодно відвідувати в установленому порядку об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на відповідній території (морських і річкових портів (пристаней), аеропортів, залізничних станцій, поштамтів, карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних майданчиків, інших підприємств, установ та організацій усіх форм власності, окремих осіб, які займаються заготівлею, зберіганням, переробкою та імпортно-експортними перевезеннями об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду у зоні обслуговування);

не допускати ввезення на територію України тварин, продуктів і сировини тваринного походження без проходження обов'язкового ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Пропуск через митний кордон України тварин, продуктів тваринного походження, готових харчових продуктів, сировини тваринного походження, кормів тваринного та рослинного походження, кормових добавок, штамів мікроорганізмів, засобів захисту тварин, засобів ветеринарної медицини, а також предметів і матеріалів, які можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, та інших вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження обов'язкового ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Митне оформлення вантажів може бути завершено лише після проходження зазначеного контролю, який проводять спеціалісти регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду та митниць і митних постів. При цьому робочі місця державних інспекторів ветеринарного контролю повинні знаходитися в єдиній митній зоні;

отримувати від адміністрацій митниць, морських і річкових портів (пристаней), аеропортів, залізничних станцій, інших підприємств, установ та організацій усі необхідні документи про об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, які прибували, зберігались або відправлялись;

в установленому порядку припиняти або тимчасово забороняти перевезення (переміщення) об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду у разі відсутності погодження Державного департаменту ветеринарної медицини, а також виникнення захворювань тварин, встановлення порушень ветеринарних вимог, неправильного оформлення ветеринарних документів, виявлення у них розбіжностей щодо кількості, якості, маси, упаковки чи у разі відсутності таких документів;

оформляти приписи про усунення виявлених порушень ветеринарних правил під час перевезень об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, приймати рішення щодо можливості реалізації продукції після ветеринарно-санітарної експертизи або знезараження її;

знезаражувати в установленому порядку заборонені для перевезення через державний кордон харчові продукти тваринного походження, вилучені під час проведення контролю ручної поклажі пасажирів;

відбирати зразки проб тваринницької продукції для проведення аналізу і лабораторних досліджень в установленому порядку згідно з ветеринарними вимогами України;

забороняти, до усунення виявлених недоліків, використання для перевезень об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду транспортних засобів, місць і засобів навантаження чи розвантаження у випадках виявлення їх незадовільного ветеринарно-санітарного стану чи загрози шкідливої дії на здоров'я або якість продуктів;

накладати на посадових осіб, а також громадян - власників вантажів, винних у порушенні законодавства в галузі ветеринарної медицини, адміністративні стягнення у вигляді штрафу згідно із законодавством;

надавати платні послуги при експортно-імпортних операціях, транспортуванні територією України об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду згідно із законодавством. (Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1752 від 16.11.2002 )

6. Регіональна служба держветсанконтролю та нагляду, виконуючи покладені на неї завдання, взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями, а також громадянами.

7. Регіональну службу держветсанконтролю та нагляду очолює головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник регіональної служби держветмедицини, який призначається на посаду Державним департаментом ветеринарної медицини.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник регіональної служби держветсанконтролю та нагляду виконує свої обов'язки у закріпленій зоні обслуговування.

Спеціалістам ветеринарної медицини регіональної служби держветсанконтролю та нагляду надаються повноваження державних інспекторів ветеринарної медицини. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд, носять формений одяг з відповідними відзнаками.

Заступники начальника регіональної служби держветсанконтролю та нагляду за посадою є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини відповідної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті і призначаються та звільняються з посади Державним департаментом ветеринарної медицини.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник регіональної служби держветсанконтролю та нагляду несе відповідальність за виконання покладених на цю службу завдань і здійснення нею своїх функцій, визначає ступінь відповідальності спеціалістів служби держветконтролю та керівників її структурних підрозділів.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник регіональної служби держветсанконтролю та нагляду у межах своєї компетенції видає приписи і розпорядження, що є обов'язковими для виконання під час транспортування об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. ( Абзац шостий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1752 від 16.11.2002 )

8. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення регіональної служби держветсанконтролю та нагляду здійснюється за рахунок асигнувань державного бюджету. ( Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1752 від 16.11.2002 )

9. Структуру, штатний розпис, граничну чисельність і фонд оплати праці працівників регіональної служби держветсанконтролю та нагляду визначає і затверджує голова Державного департаменту ветеринарної медицини. ( Пункт 9 в редакції Постанови КМ N 1752 від 16.11.2002 )

10. Регіональна служба держветсанконтролю та нагляду є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, штампи і бланки.

Парус Iнтернет-Консультант

Редакции