Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Угода
про виконання положень Конвенції Організації Об'єднаних
Націй з морського права від 10 грудня 1982 року, які
стосуються збереження транскордонних рибних запасів та
запасів далеко мігруючих риб і управління ними
(укр/рос)

( Угоду ратифіковано Законом
N 319-IV від 28.11.2002 )

Офіційний переклад

Держави-учасниці цієї Угоди, посилаючись на відповідні положення Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року, маючи твердий намір забезпечити довгострокове збереження та стале використання транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб, сповнені рішучості удосконалювати співробітництво між державами з цією метою, закликаючи до того, щоб держави прапора, держави порту та прибережні держави більш ефективно забезпечували виконання заходів щодо збереження та управління, прийнятих для таких запасів, прагнучи вирішувати, зокрема, проблеми, зазначені в програмній галузі С глави 17 Порядку денного на XXI століття, прийнятого на Конференції Організації Об'єднаних Націй з питань навколишнього середовища та розвитку, а саме недоліки в управлінні рибальством у відкритому морі в багатьох регіонах та надмірну експлуатацію деяких ресурсів; відзначаючи наявність проблем нерегульованого рибальства, надлишкових капіталовкладень, надмірного розміру флоту, зміни прапора судна з метою уникнення контролю, недостатньої вибірковості знарядь лову, ненадійності баз даних та недостатнього співробітництва між державами, зобов'язуючись дотримуватися відповідального рибальства, усвідомлюючи необхідність уникати негативного впливу на морське середовище, зберігати біологічну різноманітність, підтримувати цілісність морських екосистем та максимально скорочувати ризик довгострокових або необоротних наслідків риболовних операцій, визнаючи необхідність надавати конкретну допомогу, включаючи фінансову, наукову та технічну, для того, щоб держави, які розвиваються, мали змогу ефективно брати участь у збереженні транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб, управлінні ними та їх сталому використанні, будучи переконаними в тому, що найбільш оптимальним шляхом досягнення зазначених цілей та сприяння підтримці міжнародного миру та безпеки була б угода про виконання відповідних положень Конвенції, підтверджуючи, що питання, які не регулюються Конвенцією та цією Угодою, продовжують регламентуватись нормами та принципами загального міжнародного права, погодились про таке:

Частина I

Загальні положення

Стаття 1

Використання термінів та сфера застосування

1. Для цілей цієї Угоди:

а) "Конвенція" означає Конвенцію Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року;

b) "заходи щодо збереження та управління" означає спрямовані на збереження одного або більше видів живих морських ресурсів та управління ними заходи, які приймаються або вживаються відповідно до норм міжнародного права, відображених у Конвенції та цій Угоді;

с) "риби" включає молюсків та ракоподібних, за винятком тих, які належать до "сидячих видів" відповідно до визначення у статті 77 Конвенції;

d) "домовленість" означає механізм співробітництва, який запроваджується згідно з Конвенцією та цією Угодою двома або більше державами з метою, зокрема, встановлення заходів щодо збереження та управління в субрегіоні або регіоні для одного або більше транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб.

2. а) "Держави-учасниці" означає держави, які дали згоду на обов'язковість для себе цієї Угоди та для яких Угода набула чинності;

b) ця Угода застосовується mutatis mutandis:

і) до будь-якого з перелічених у пункті 1 с, d та е статті 305 Конвенції суб'єктів права та

іі) за умови дотримання статті 47 до будь-якого суб'єкта права, згаданого як "міжнародна організація" у статті 1 Додатка IX Конвенції,

які стають учасниками цієї Угоди і такою мірою "держави-учасниці" означає цих суб'єктів права.

3. Ця Угода застосовується mutatis mutandis до інших суб'єктів права, які займаються рибним промислом і проводять вилов риби у відкритому морі.

Стаття 2

Мета

Мета цієї Угоди - забезпечити довгострокове збереження та стале використання транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб за допомогою ефективного виконання відповідних положень Конвенції.

Стаття 3

Застосування

1. Якщо не передбачено інше, ця Угода застосовується для збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними за межами районів під національною юрисдикцією, за тим винятком, що статті 6 та 7 застосовуються також для збереження таких запасів і управління ними у районах під національною юрисдикцією за умови дотримання різних правових режимів, які застосовуються відповідно до Конвенції у районах під національною юрисдикцією та у районах поза межами національної юрисдикції.

2. При здійсненні своїх суверенних прав з метою розвідування, експлуатації, збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними в районах під національною юрисдикцією прибережна держава застосовує mutatis mutandis загальні принципи, перелічені у статті 5.

3. Держави належним чином беруть до уваги наявні у держав, що розвиваються, відповідні можливості застосовувати статті 5, 6 та 7 у районах під національною юрисдикцією та їх потребу в допомозі, передбаченій цією Угодою. З цією метою Частина VII застосовується mutatis mutandis по відношенню до районів під національною юрисдикцією.

Стаття 4

Співвідношення між цією Угодою та Конвенцією

Ніщо у цій Угоді не завдає шкоди правам, юрисдикції та обов'язкам держав відповідно до Конвенції. Ця Угода тлумачиться та застосовується у контексті Конвенції та згідно з нею.

Частина II

Збереження транскордонних рибних запасів та
запасів далеко мігруючих риб і управління ними

Стаття 5

Загальні принципи

Для збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними прибережні держави та держави, які ведуть рибний промисел у відкритому морі, в порядку реалізації свого обов'язку співробітничати згідно з Конвенцією:

а) вживають заходів щодо забезпечення довгострокової сталості транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і сприяння меті їх оптимального використання;

b) забезпечують, щоб такі заходи грунтувались на найбільш достовірних наявних наукових даних та були спрямовані на підтримку чи відновлення запасів на рівнях або до рівнів, за яких може бути забезпечений максимальний стабільний вилов, який визначається відповідними екологічними та економічними факторами, включаючи особливі потреби держав, що розвиваються, та з урахуванням методів ведення рибного промислу, взаємозалежності запасів, а також будь-яких загальнорекомендованих міжнародних мінімальних стандартів як субрегіональних і регіональних, так і всесвітніх;

с) застосовують обережний підхід згідно зі статтею 6;

d) оцінюють вплив рибальства, інших видів людської діяльності та екологічних факторів на запаси та види, які є об'єктом спеціалізованого промислу, а також на запаси та види, що належать до тієї ж екосистеми або асоційовані з запасами, які є об'єктом спеціалізованого промислу або залежать від них;

е) вживають, у разі необхідності, заходів щодо збереження та управління по відношенню до видів, які належать до тієї ж екосистеми або асоційовані з запасами, які є об'єктом спеціалізованого промислу або залежать від них, з метою підтримки або відновлення популяцій таких видів вище рівнів, на яких їхнє відтворення може наражатись на серйозну небезпеку;

f) максимально скорочують забруднення, відходи, викиди, попадання риби у загублені чи кинуті знаряддя лову, виловлювання видів, які не є об'єктом спеціалізованого промислу, як рибних, так і нерибних (далі - "види, які не є об'єктом спеціалізованого промислу"), - і вплив на асоційовані або залежні види, зокрема на види, що знаходяться під загрозою зникнення, за допомогою заходів, що включають, наскільки це практично можливо, розробку та застосування вибіркових, екологічно безпечних та економічних знарядь і методів вилову;

g) охороняють біологічну різноманітність морського середовища;

h) вживають заходів щодо попередження чи усунення надмірної експлуатації та надлишкового рибопромислового потенціалу та забезпечення того, щоб інтенсивність промислового зусилля не перевищувала рівнів, сумірних зі сталим використанням рибних ресурсів;

і) беруть до уваги інтереси рибалок, які займаються кустарним та натуральним промислом;

j) своєчасно збирають та взаємно обмінюються повними та точними даними щодо риболовної діяльності, зокрема щодо місцезнаходження судна, вилову видів, які є і не є об'єктом спеціалізованого промислу, і промислового зусилля, як це передбачено в Додатку I, а також інформацією, що одержується в межах національних і міжнародних дослідницьких програм;

k) заохочують та проводять наукові дослідження і розробляють відповідні технології, які допомагають зберігати рибальство та управляти ним; і

l) вживають заходів щодо збереження та управління і забезпечують їхнє виконання за допомогою ефективного моніторингу, контролю та спостереження.

Стаття 6

Засвтосування обережного підходу

1. Держави широко застосовують обережний підхід до збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб, управління ними та їхнього використання з тим, щоб захищати морські живі ресурси та зберігати морське середовище.

2. Якщо інформація має невизначений, ненадійний або недостатній характер, то держави діють з більшою обережністю. Відсутність достатньої наукової інформації не використовується як підстава для того, щоб відкладати або не вживати заходів щодо збереження та управління.

3. При здійсненні обережного підходу держави:

а) удосконалюють процес прийняття рішень у галузі збереження рибних ресурсів і управління ними шляхом одержання найбільш достовірної наявної наукової інформації, взаємного обміну нею та впровадження удосконалених методів регулювання ризику та невизначеності;

b) застосовують керівні принципи, викладені у Додатку II, визначають на основі найбільш достовірної наявної наукової інформації опорні критерії щодо конкретних запасів та заходи, яких слід вживати у разі їх перевищення;

с) беруть до уваги, зокрема, фактори невизначеності щодо розміру та продуктивності запасу (запасів), опорні критерії, стан запасів з точки зору таких критеріїв, рівні та розподіл промислової смертності та вплив риболовної діяльності на види, які не є об'єктом спеціалізованого промислу, та асоційовані або залежні види, а також існуючі та прогнозовані океанічні, природні та соціально-економічні умови;

d) розробляють програми збору даних та проведення досліджень для оцінки впливу рибальства на види, що не є об'єктом спеціалізованого промислу, та асоційовані або залежні види та їхнє середовище, і приймають плани, необхідні для забезпечення збереження таких видів та охорони місць існування, які викликають особливе занепокоєння.

4. Держави вживають заходів для забезпечення того, щоб при наближенні до опорних критеріїв не виникало їхнє перевищення. При їхньому перевищенні держави негайно вживають заходів, передбачених пунктом 3b, з метою відновлення запасів.

5. Коли стан запасів, які є об'єктом спеціалізованого промислу, або видів, які не є об'єктом такого промислу, або асоційованих чи залежних видів, викликає занепокоєння, держави ведуть посилений моніторинг таких запасів і видів, щоб проводити огляд їхнього стану і дієвості заходів щодо збереження та управління. Вони регулярно переглядають такі заходи у світлі нової інформації.

6. Для нових промислів або рибопромислового розвідування держави в можливо короткі терміни вживають обережних заходів щодо збереження та управління, включаючи, зокрема, обмеження щодо улову та промислового зусилля. Такі заходи залишаються чинними доти, доки не надійдуть достатні дані, що дозволяють оцінити вплив промислу на довгострокову сталість запасів, після чого вживаються заходи щодо збереження та управління на підставі цієї оцінки. Ці останні заходи у відповідних випадках дозволяють поступово розвивати промисел.

7. Якщо на стан транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб в значній мірі негативно впливає будь-яке природне явище, то держави вживають заходів щодо збереження та управління на надзвичайній основі з метою забезпечення того, щоб такий негативний вплив не посилювався риболовною діяльністю. Держави також вживають таких заходів на надзвичайній основі там, де промислова діяльність являє собою серйозну загрозу сталості таких запасів. Заходи, що вживаються на надзвичайній основі, є тимчасовими і грунтуються на наявних найбільш достовірних наукових даних.

Стаття 7

Порівнянність заходів щодо збереження та управління

1. Без шкоди для передбачених Конвенцією суверенних прав прибережних держав у питаннях розвідування, експлуатації, збереження живих морських ресурсів та управління ними в районах під національною юрисдикцією і для права всіх держав надавати своїм громадянам можливість займатися рибальством у відкритому морі згідно з Конвенцією:

а) щодо транскордонних рибних запасів відповідні прибережні держави та держави, громадяни яких ведуть промисел таких запасів у прилеглому районі відкритого моря, намагаються безпосередньо або через відповідні механізми співробітництва, передбачені Частиною III, узгоджувати заходи, необхідні для збереження цих запасів у прилеглому районі відкритого моря;

b) щодо запасів далеко мігруючих риб, відповідні прибережні держави та інші держави, громадяни яких ведуть у регіоні промисел таких запасів, співпрацюють або безпосередньо, або через відповідні механізми співробітництва, передбачені Частиною III, у справі забезпечення збереження та сприяння меті оптимального використання таких запасів на всій території регіону як у межах, так і за межами районів під національною юрисдикцією.

2. Заходи щодо збереження та управління, які вводяться для відкритого моря та вживаються у районах під національною юрисдикцією, є порівнянними, забезпечуючи збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними в цілому. Для цього прибережні держави та держави, які ведуть промисел у відкритому морі, зобов'язані співробітничати в справі розробки порівнянних заходів щодо таких запасів. При визначенні порівнянних заходів щодо збереження та управління держави:

а) беруть до уваги заходи щодо збереження та управління, які прийняті та вживаються відповідно до статті 61 Конвенції щодо тих же запасів прибережними державами у районах під національною юрисдикцією, та забезпечують, щоб заходи, які запроваджуються по відношенню до цих запасів для відкритого моря, не підривали ефективність таких заходів;

b) беруть до уваги узгоджені раніше заходи, які запроваджені та застосовуються для відкритого моря відповідно до Конвенції щодо цих же запасів відповідними прибережними державами та державами, які ведуть промисел у відкритому морі;

с) беруть до уваги узгоджені раніше заходи, які запроваджені та застосовуються відповідно до Конвенції щодо тих же запасів субрегіональною або регіональною рибогосподарською організацією або домовленістю;

d) беруть до уваги біологічну єдність та інші біологічні характеристики запасів і взаємозв'язок між розподілом запасів, рибними промислами та географічними особливостями відповідного регіону, включаючи наявність запасів та інтенсивність їхнього промислу в районах під національною юрисдикцією;

е) беруть до уваги залежність прибережних держав і, відповідно, держав, які ведуть промисел у відкритому морі, від запасів, про які йде мова, і

f) забезпечують, щоб такі заходи не призводили до негативного впливу на живі морські ресурси в цілому.

3. Реалізуючи свій обов'язок співпрацювати, держави докладають усіх зусиль для того, щоб узгодити порівнянні заходи щодо збереження та управління у розумний термін.

4. Якщо протягом розумного терміну не може бути досягнуто згоди, будь-яка із заінтересованих держав може вдатися до процедур врегулювання спорів, передбачених Частиною VIII.

5. До укладення угоди про порівнянні заходи щодо збереження та управління заінтересовані держави в дусі взаєморозуміння та співробітництва докладають усіх зусиль з тим, щоб досягти тимчасової домовленості практичного характеру. В тому разі, якщо вони не можуть узгодити таку домовленість, будь-яка із заінтересованих держав з метою приписання тимчасових заходів може передати цей спір на розгляд суду або трибуналу відповідно до процедур урегулювання спорів, передбачених Частиною VIII.

6. Тимчасові домовленості або заходи, що вживаються або приписуються на підставі пункту 5, враховують положення цієї Частини, належним чином беруть до уваги права та обов'язки усіх заінтересованих держав, не ставлять під загрозу та не ускладнюють досягнення остаточної згоди про порівнянні заходи щодо збереження та управління та не завдають шкоди остаточному результату будь-якої процедури урегулювання спорів.

7. Діючи або безпосередньо, або через відповідні субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації або домовленості, або за допомогою інших відповідних засобів прибережні держави регулярно інформують держави, які ведуть промисел у відкритому морі в цьому субрегіоні або регіоні, про заходи, вжиті ними щодо транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб у районах під їхньою національною юрисдикцією.

8. Діючи або безпосередньо, або через відповідні субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації або домовленості, або за допомогою інших відповідних засобів, держави, які ведуть промисел у відкритому морі, регулярно інформують інші заінтересовані держави про заходи, вжиті ними з метою регулювання діяльності суден, що плавають під їхнім прапором і ведуть промисел таких запасів у відкритому морі.

Частина III

Механізми міжнародного співробітництва щодо
транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб

Стаття 8

Співробітництво в інтересах збереження та управління

1. Прибережні держави та держави, які ведуть рибний промисел у відкритому морі, налагоджують відповідно до Конвенції співробітництво щодо транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб або безпосередньо, або через відповідні субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації або домовленості, беручи до уваги особливості субрегіону або регіону, з метою забезпечення ефективного збереження цих запасів і управління ними.

2. Держави сумлінно та без зволікання проводять консультації, особливо у випадках, коли є дані про те, що відповідні транскордонні рибні запаси та запаси далеко мігруючих риб можуть опинитись під загрозою надмірної експлуатації, або коли організується новий промисел цих запасів. Для цього на прохання будь-якої заінтересованої держави можуть бути розпочаті консультації, які мають на меті досягти відповідної домовленості щодо забезпечення збереження запасів і управління ними. До узгодження такої домовленості держави дотримуються положень цієї Угоди і діють сумлінно та з належним урахуванням прав, інтересів і обов'язків інших держав.

3. Там, де субрегіональна або регіональна рибогосподарська організація або домовленість компетентна запроваджувати заходи щодо збереження та управління щодо конкретних транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб, держави, які ведуть промисел запасів у відкритому морі, та відповідні прибережні держави виконують свій обов'язок співпрацювати шляхом вступу до такої організації або стаючи учасницями такої домовленості, або шляхом висловлення згоди на вжиття введених такою організацією або домовленістю заходів щодо збереження та управління. Держави, що проявляють реальний інтерес до відповідного промислу, можуть стати членами такої організації або учасницями таких домовленостей. Умови участі у такій організації або домовленості не виключають можливості приєднання таких держав до числа членів або учасниць; крім того, вони не вживаються у такий спосіб, який призводить до дискримінації по відношенню до будь-якої держави або групи держав, які виявляють реальний інтерес до відповідного промислу.

4. Тільки ті держави, які є членами такої організації чи учасницями такої домовленості або згодні на вжиття заходів щодо збереження та управління, які запроваджені такою організацією або домовленістю, мають доступ до промислових ресурсів, до яких застосовуються ці заходи щодо збереження та управління.

5. Там, де відсутня субрегіональна або регіональна рибогосподарська організація або домовленість, яка могла б запровадити заходи для збереження та управління щодо конкретного транскордонного рибного запасу або запасу далеко мігруючих риб, відповідні прибережні держави і держави, які ведуть промисел такого запасу у відкритому морі у цьому субрегіоні або регіоні, співпрацюють у справі заснування такої організації або укладення інших відповідних домовленостей з тим, щоб забезпечити збереження такого запасу та управління ним, та беруть участь у роботі цієї організації або домовленості.

6. Будь-яка держава, що має намір внести пропозицію щодо будь-яких дій міжурядової організації, яка компетентна займатися питаннями живих ресурсів, повинна в тих випадках, коли такі дії значно позначилися б на заходах щодо збереження та управління вже запроваджених компетентною субрегіональною або регіональною організацією або домовленістю, консультуватися через цю організацію або домовленість з її членами або учасниками. Такі консультації повинні, наскільки це можливо, проводитись до внесення пропозиції до міжурядової організації.

Стаття 9

Субрегіональні та регіональні рибогосподарські
організації та домовленості

1. При заснуванні субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій або при укладенні субрегіональних чи регіональних рибогосподарських домовленостей для збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб і управління ними держави, зокрема, узгоджують:

а) запаси, до яких вживають заходів щодо збереження та управління, з урахуванням біологічних характеристик відповідних запасів і характеру відповідного промислу;

b) галузь застосування з урахуванням пункту 1 статті 7 і характеристик субрегіону або регіону, включаючи соціально-економічні, географічні та природні фактори;

с) співвідношення між роботою нової організації або домовленості та роллю, цілями та діяльністю будь-яких відповідних рибогосподарських організацій або домовленостей; і

d) механізми, за допомогою яких організація або домовленість буде одержувати наукові рекомендації та проводити огляд стану запасів, включаючи в належних випадках створення науково-консультативного органу.

2. Держави, які співробітничають у створенні субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації або домовленості, інформують інші держави, які, як їм відомо, виявляють реальний інтерес до роботи пропонованої організації або домовленості, про таке співробітництво.

Стаття 10

Функції субрегіональних та регіональних
рибогосподарських організацій і домовленостей

Виконуючи свій обов'язок співробітничати по лінії субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій або домовленостей, держави:

а) узгоджують та дотримуються заходів щодо збереження та управління з тим, щоб забезпечити довгострокову сталість транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб;

b) належним чином узгоджують права участі, як-то квоти допустимого улову або рівні промислового зусилля;

с) приймають та застосовують будь-які загальнорекомендовані міжнародні мінімальні стандарти відповідального ведення риболовної діяльності;

d) одержують та оцінюють наукові рекомендації, проводять огляд стану запасів та оцінюють вплив рибальства на види, які не є об'єктом спеціалізованого промислу, та асоційовані або залежні види;

е) узгоджують стандарти збору, повідомлення, перевірки даних щодо промислу запасів та обміну ними;

f) збирають та поширюють точні та повні статистичні дані, описані у Додатку I, забезпечуючи тим самим наявність найбільш достовірних наукових даних з дотриманням у відповідних випадках конфіденційності;

g) заохочують і проводять наукові оцінки запасів і відповідні дослідження та розповсюджують їхні результати;

h) створюють належні механізми співробітництва для ефективного моніторингу, контролю, нагляду та забезпечення виконання;

і) узгоджують способи, за допомогою яких враховуватимуться промислові інтереси нових членів організації або нових учасників домовленості;

j) узгоджують процедури прийняття рішень, які сприяють своєчасному та ефективному вжиттю заходів щодо збереження та управління;

k) сприяють мирному врегулюванню спорів відповідно до Частини VIII;

l) забезпечують всебічне співробітництво своїх відповідних національних установ та підприємств у виконанні рекомендацій і рішень організації або домовленості;

m) належним чином опубліковують інформацію про заходи щодо збереження та управління, що запроваджуються організацією або домовленістю.

Стаття 11

Нові члени або учасники

При визначенні характеру та обсягу прав участі для нових членів субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації чи для нових учасників субрегіональної або регіональної рибогосподарської домовленості держави беруть до уваги, зокрема:

а) стан транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб і теперішню інтенсивність промислового зусилля на промислі;

b) відповідні інтереси, схеми ведення промислу та практику рибальства нових та вже існуючих членів або учасників;

с) відповідний внесок нових та вже існуючих членів або учасників у збереження запасів і управління ними, у збір та надання точних даних і у проведення наукових досліджень щодо запасів;

d) потреби прибережних рибальських общин, які головним чином залежать від промислу цих запасів;

е) потреби прибережних держав, чия економіка великою мірою залежить від експлуатації морських живих ресурсів; і

f) інтереси держав субрегіону або регіону, що розвиваються, у районах яких під національною юрисдикцією також зустрічаються ці запаси.

Стаття 12

Гласність у діяльності субрегіональних і регіональних
рибогосподарських організацій або домовленостей

1. Держави забезпечують гласність в ході прийняття рішень та іншої діяльності субрегіональних та регіональних рибогосподарських організацій і домовленостей.

2. Представникам інших міжурядових організацій та представникам неурядових організацій, які займаються транскордонними рибними запасами та запасами далеко мігруючих риб, надається можливість брати участь у роботі засідань субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій і домовленостей спостерігачами або, залежно від обставин, в іншій якості згідно з процедурами відповідної організації або домовленості. Такі процедури не мають неадекватно обмежувального характеру в цьому відношенні. Такі міжурядові організації і неурядові організації одержують своєчасний доступ до документації та звітності таких організацій і домовленостей з дотриманням процедурних норм доступу до них.

Стаття 13

Зміцнення існуючих організацій і домовленостей

Держави співробітничають у справі зміцнення існуючих субрегіональних та регіональних рибогосподарських організацій і домовленостей для того, щоб підвищувати їхню ефективність щодо введення та здійснення заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними.

Стаття 14

Збір і надання інформації та співробітництво
у галузі наукових досліджень

1. Держави забезпечують, щоб риболовні судна, що плавають під їхнім прапором, надавали таку інформацію, яка може виявитись необхідною для виконання їхніх зобов'язань за цією Угодою. Для цього відповідно до Додатка I держави:

а) збирають наукові, технічні та статистичні дані щодо промислу транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та обмінюються цими даними;

b) забезпечують достатньо докладний збір даних для того, щоб сприяти ефективній оцінці запасів, і їх своєчасне надання для дотримання вимог субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій чи домовленостей; і

с) вживають відповідних заходів щодо перевірки точності таких даних.

2. Діючи або безпосередньо, або через субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації, або домовленості, держави співпрацюють у тому, щоб:

а) узгоджувати параметри даних і форму їх подання таким організаціям або домовленостям, враховуючи характер запасів та промислу цих запасів;

b) розробляти техніку аналізу і методики оцінки запасів та взаємно обмінюватися ними для вдосконалення заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб і управління ними.

3. Діючи або безпосередньо, або через компетентні міжнародні організації, держави відповідно до Частини XIII Конвенції співпрацюють заради загального блага у справі зміцнення науково-дослідного потенціалу в галузі рибальства та заохочення наукових досліджень, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними. З цією метою держава або компетентна міжнародна організація, що веде такі дослідження за межами районів під національною юрисдикцією, активно сприяють публікації та поширенню серед будь-яких заінтересованих держав результатів таких досліджень, а також інформації про їхні цілі та методи і полегшують, наскільки це можливо, участь учених із цих держав у таких дослідженнях.

Стаття 15

Замкнуті та напівзамкнуті моря

При виконанні цієї Угоди у замкнутому або напівзамкнутому морі держави враховують природні особливості цього моря і діють також відповідно до Частини IX Конвенції та інших відповідних її положень.

Стаття 16

Райони відкритого моря, що повністю оточені районом
під національною юрисдикцією однієї держави

1. Держави, які здійснюють промисел транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб у районі відкритого моря, що повністю оточений районом під національною юрисдикцією будь-якої однієї держави, і ця держава співпрацюють у питанні запровадження заходів щодо збереження цих запасів і управління ними у цьому районі відкритого моря. Враховуючи природні особливості цього району, держави приділяють особливу увагу запровадженню порівнянних заходів щодо збереження цих запасів і управління ними відповідно до статті 7. Заходи, запроваджені щодо відкритого моря, враховують права, обов'язки та інтереси прибережної держави за Конвенцією, грунтуються на найбільш достовірних наявних наукових даних, а також враховують будь-які заходи щодо збереження та управління, що прийняті та застосовуються прибережною державою в районі під її національною юрисдикцією щодо тих самих запасів відповідно до статті 61 Конвенції. Держави домовляються також щодо заходів моніторингу, контролю, нагляду за здійсненням і забезпеченням виконання заходів для збереження та управління щодо відкритого моря.

2. На виконання статті 8 держави діють сумлінно і докладають всіх зусиль для негайного досягнення домовленості про згадані у пункті 1 заходи для збереження та управління, які будуть вживатися під час ведення промислових операцій у цьому районі. Якщо протягом розумного періоду часу відповідні держави, які ведуть промисел, та прибережна держава не в змозі досягти домовленості щодо таких заходів, вони з урахуванням пункту 1 застосовують пункти 4, 5 та 6 статті 7, які стосуються тимчасових домовленостей або заходів. До набуття чинності такими тимчасовими домовленостями або заходами відповідні держави вживають заходів відносно суден, які плавають під їхнім прапором, з тим, щоб вони не вели промисел, який може завдати шкоди запасам, про які йде мова.

Частина IV

Сторони, які не є членами або учасницями

Стаття 17

Сторони, які не є членами організацій
або учасницями домовленостей

1. Держава, яка не є членом субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації або учасницею субрегіональної чи регіональної рибогосподарської домовленості та яка не дає яким-небудь іншим чином своєї згоди на вжиття заходів для збереження та управління, що запроваджені такою організацією або домовленістю, не звільняється від обов'язку співпрацювати відповідно до Конвенції і цієї Угоди у збереженні відповідних транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними.

2. Така держава не дозволяє суднам, які плавають під її прапором, проводити операції з промислу транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб, які підпадають під вжиття заходів щодо збереження та управління, які запроваджені такою організацією або домовленістю.

3. Держави, які є членами субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації або учасницями субрегіональної або регіональної рибогосподарської домовленості, індивідуально або спільно пропонують зазначеним у пункті 3 статті 1 суб'єктам права, які займаються рибним промислом і мають у відповідному районі рибальські судна, повною мірою співпрацювати з такою організацією або домовленістю у здійсненні запроваджених нею заходів щодо збереження та управління, з тим щоб досягти якомога ширшого фактичного вжиття таких заходів до рибальської діяльності у відповідному районі. Пільги участі у рибному промислі, якими користуються такі суб'єкти права, що займаються рибним промислом, пропорційні їхній відданості дотриманню заходів для збереження та управління, які запроваджені щодо запасів.

4. Держави, які є членами такої організації або учасницями такої домовленості, обмінюються інформацією про діяльність риболовних суден, які плавають під прапорами держав, що не є ні членами організації, ні учасницями домовленості і ведуть операції з промислу відповідних запасів. Вони вживають, за цією Угодою та міжнародним правом, заходів щодо запобігання діяльності таких суден, яка підриває ефективність субрегіональних або регіональних заходів для збереження та управління.

Частина V

Обов'язки держави прапора

Стаття 18

Обов'язки держави прапора

1. Держава, судна якої ведуть рибний промисел у відкритому морі, вживає необхідних заходів для забезпечення того, щоб судна, що плавають під її прапором, дотримувались субрегіональних і регіональних заходів для збереження та управління і щоб такі судна не займались будь-якою діяльністю, яка підриває ефективність таких заходів.

2. Держава дозволяє використання суден, що плавають під її прапором, для рибальства у відкритому морі тільки у тому випадку, якщо вона здатна ефективно нести свою відповідальність за такі судна відповідно до Конвенції і цієї Угоди.

3. Заходи, які мають вживатися державою по відношенню до суден, що плавають під її прапором, включають:

а) контроль за такими суднами у відкритому морі за допомогою риболовних ліцензій, дозволів або дозвільних свідоцтв відповідно до будь-яких застосовних процедур, узгоджених на субрегіональному, регіональному або світовому рівні;

b) встановлення правил з метою:

і) домовитися щодо термінів використання та умов ліцензій, повноважень або дозволів, які необхідні для виконання будь-яких субрегіональних, регіональних або всесвітніх зобов'язань держави прапора;

іі) заборонити рибний промисел у відкритому морі для суден, які не мають необхідних ліцензій або дозволів на вилов риби чи на рибний промисел для суден у відкритому морі, що не відповідає вимогам ліцензії, дозволу або дозвільного свідоцтва;

ііі) приписувати суднам, які ведуть рибний промисел у відкритому морі, постійно мати на борту ліцензію, дозвіл або дозвільне свідоцтво і пред'являти їх належним чином для огляду на вимогу уповноваженій особі; і

iv) забезпечити, щоб судна під її прапором не займались недозволеним рибним промислом у районах під національною юрисдикцією інших держав;

с) заснування національного реєстру риболовних суден, яким дозволяється вести промисел у відкритому морі, і надання безпосередньо заінтересованим державам на їхнє прохання доступу до інформації, яка міститься в такому реєстрі, з урахуванням будь-яких національних законів держави прапора щодо розголошення такої інформації;

d) вимоги щодо маркірування рибальських суден і знарядь лову для розпізнавання відповідно до єдиних і міжнародно визнаних систем маркірування суден та знарядь лову, а саме Нормативів Продовольчої і сільськогосподарської організації Організації Об'єднаних Націй з маркірування та ідентифікації риболовних суден;

е) вимоги щодо реєстрації та своєчасного повідомлення про місцезнаходження судна, улов видів, які є або не є об'єктом спеціалізованого промислу, промислове зусилля та інших відповідних промислових даних згідно з субрегіональними, регіональними та світовими стандартами збору таких даних;

f) вимоги щодо перевірки улову видів, які є або не є об'єктом спеціалізованого промислу, за допомогою таких заходів, як програми використання спостерігачів, інспекційні схеми, звіти про вивантаження, нагляд за перевалкою і моніторинг вивантажуваних уловів, ринкова статистика;

g) моніторинг, контроль та нагляд за такими суднами, їхніми промисловими операціями і супутньою діяльністю за допомогою, зокрема:

і) здійснення національних інспекційних схем і субрегіональних та регіональних схем співробітництва у забезпеченні виконання статей 21 та 22, включаючи вимоги про те, щоб такі судна дозволяли доступ належним чином уповноваженим інспекторам з інших держав;

іі) здійснення національних програм використання спостерігачів і субрегіональних та регіональних програм використання спостерігачів, в яких бере участь держава прапора, включаючи вимоги про те, щоб такі судна дозволяли доступ спостерігачам з інших держав для виконання функцій, узгоджених за програмою; і

ііі) розробки та впровадження систем моніторингу за суднами, включаючи в разі необхідності системи супутникових передавачів, згідно з тими або іншими національними програмами та програмами, узгодженими між заінтересованими державами на субрегіональній, регіональній та всесвітній основі;

h) регулювання перевалочних операцій у відкритому морі для забезпечення того, щоб не підривалась ефективність заходів для збереження та управління; і

і) регулювання риболовної діяльності з метою забезпечення виконання субрегіональних, регіональних або всесвітніх заходів, у тому числі спрямованих на максимальне скорочення вилову видів, що не є об'єктом спеціалізованого промислу.

4. За наявності діючої субрегіонально, регіональне або всесвітньо узгодженої системи моніторингу, контролю та нагляду держави забезпечують, щоб заходи, які ними запроваджуються щодо суден, що плавають під їхнім прапором, були сумісними з цією системою.

Частина VI

Дотримання та забезпечення виконання

Стаття 19

Дотримання та забезпечення виконання державою прапора

1. Держава забезпечує виконання суднами, які плавають під її прапором, субрегіональних та регіональних заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними. З цією метою ця держава:

а) забезпечує виконання таких заходів незалежно від того, де відбуваються порушення;

b) негайно і в повному обсязі розслідує будь-які передбачувані порушення субрегіональних або регіональних заходів щодо збереження та управління, що може включати огляд відповідних суден, і оперативно інформує державу, яка повідомила про порушення, і відповідну субрегіональну або регіональну організацію або домовленість про хід і результати розслідування;

с) вимагає від будь-якого судна, яке плаває під її прапором, надавати слідчому органу інформацію про місцезнаходження судна, улови, знаряддя лову, риболовні операції та пов'язану з цим діяльність у районі передбачуваного порушення;

d) пересвідчившись у наявності достатніх доказів щодо передбачуваного порушення передає справу своїм властям на предмет негайного порушення розгляду згідно зі своїми законами, а в належних випадках затримує відповідне судно; і

е) забезпечує, щоб у тих випадках, коли згідно з її законами було встановлено, що судно причетне до скоєння серйозного порушення таких заходів, це судно не вело риболовних операцій у відкритому морі доти, доки не будуть виконані всі санкції, які введені державою прапора за це порушення.

2. Будь-яке розслідування та судочинство проводиться оперативно. Санкції, які застосовуються в разі порушень, повинні бути достатньо суворими, щоб ефективно забезпечувати виконання заходів і бути фактором стримування порушень, де б вони не відбувалися, а також позбавляти порушників доходів від їхньої незаконної діяльності. Заходи, які вживаються щодо капітанів та інших осіб командного складу рибальських суден, включають положення, які можуть допускати, зокрема, ненадання, позбавлення або тимчасове вилучення дозволу на роботу в якості капітана або особи командного складу на таких суднах.

Стаття 20

Міжнародне співробітництво щодо забезпечення виконання

1. Діючи або безпосередньо, або через субрегіональні чи регіональні організації, або домовленості, держави співробітничають у забезпеченні дотримання та виконання субрегіональних і регіональних заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними.

2. Держава прапора, яка проводить розслідування передбачуваного порушення заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними, може звернутися по допомогу до будь-якої іншої держави, чиє співробітництво може бути корисним у проведенні цього розслідування. Усі держави прагнуть задовольняти розумні прохання держави прапора у зв'язку з такими розслідуваннями.

3. Держава прапора може проводити такі розслідування безпосередньо, у співробітництві з іншими заінтересованими державами або через відповідну субрегіональну чи регіональну рибогосподарську організацію або домовленість. Інформація про хід та результати розслідування надається усім заінтересованим державам та державам, яких зачіпає таке передбачуване порушення.

4. Держави сприяють одна одній у розпізнаванні суден, які можливо займались діяльністю, яка підриває ефективність субрегіональних, регіональних або всесвітніх заходів щодо збереження та управління.

5. В обсязі, дозволеному національними законами та правилами, держави досягають домовленості про надання правоохоронним органам інших держав доказів щодо передбачуваних порушень таких заходів.

6. Якщо є вагомі підстави вважати, що судно у відкритому морі займалось недозволеним промислом у районі під юрисдикцією прибережної держави, держава прапора цього судна на прохання відповідної прибережної держави проводить негайне і повне розслідування цього питання. Держава прапора співпрацює з прибережною державою щодо вжиття в таких випадках відповідних заходів для забезпечення виконання і може уповноважити відповідні власті прибережної держави провести висадку на судно та його огляд у відкритому морі. Цей пункт не завдає шкоди статті III Конвенції.

7. Держави-учасниці, які є членами субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації, або учасницями субрегіональної чи регіональної рибогосподарської домовленості, можуть вживати заходів згідно з міжнародним правом, у тому числі через посередництво субрегіональних або регіональних процедур, які встановлені з цією метою, для того щоб не допускати судна, які займаються діяльністю, що підриває ефективність вжитих цією організацією або домовленістю заходів щодо збереження і управління, або іншим чином порушують ці заходи, вести промисел у відкритому морі у цьому субрегіоні або регіоні до тих пір, поки відповідні заходи не будуть вжиті державою прапора.

Стаття 21

Субрегіональне та регіональне співробітництво у
забезпеченні виконання

1. У будь-якому районі відкритого моря, що охоплюється субрегіональною або регіональною рибогосподарською організацією чи домовленістю, держава-учасниця, що є членом такої організації або учасницею такої домовленості, може через своїх належним чином уповноважених інспекторів проводити згідно з пунктом 2 висадку на борт і огляд рибальських суден, які плавають під прапором іншої держави-учасниці цієї Угоди, незалежно від того, чи є така держава-учасниця членом такої організації або учасницею такої домовленості, з метою забезпечити дотримання заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними, які запроваджені цією організацією або домовленістю.

2. Діючи через субрегіональні або регіональні рибогосподарські організації або домовленості, держави встановлюють процедури висадки на борт і огляду на виконання пункту 1, а також процедури щодо здійснення інших положень цієї статті. Ці процедури узгоджуються з цією статтею і основоположними процедурами, викладеними у статті 22, і не ведуть до дискримінації сторін, що не є членами організації або учасницями домовленості. Висадка та огляд, а також будь-які подальші заходи щодо забезпечення виконання проводяться згідно з такими процедурами. Держави належним чином публікують інформацію про процедури, встановлені для виконання цього пункту.

3. Якщо протягом двох років з моменту прийняття цієї Угоди будь-яка організація або домовленість не затвердить такі процедури, то висадка та огляд на виконання пункту 1, а також будь-які подальші заходи щодо забезпечення виконання до моменту встановлення таких процедур проводяться згідно з цією статтею і основоположними процедурами, викладеними у статті 22.

4. До вжиття заходів згідно з цією статтею держави, що проводять огляд, діючи або безпосередньо, або через відповідну субрегіональну або регіональну рибогосподарську організацію або домовленість, інформують усі держави, судна яких ведуть промисел у відкритому морі в субрегіоні або регіоні, щодо форми посвідчень, що видаються їхнім належним чином уповноваженим інспекторам. Судна, які використовуються для висадки і огляду, повинні мати чіткі розпізнавальні знаки, які вказують на те, що вони несуть державну службу. Стаючи учасницею цієї Угоди, держава призначає відповідний орган для одержання сповіщень на виконання цієї статті та належним чином оприлюднює інформацію про таке призначення через відповідну субрегіональну або регіональну рибогосподарську організацію чи домовленість.

5. Коли після висадки та огляду є розумні підстави припускати, що судно займалось будь-якою діяльністю, яка суперечить згаданим у пункті 1 заходам щодо збереження та управління, держава, що проводить огляд, у відповідних випадках забезпечує схоронність доказів та оперативно повідомляє державу прапора про передбачуване порушення.

6. Держава прапора відповідає на повідомлення, отримане згідно з пунктом 5, протягом трьох робочих днів з дати його одержання або такого іншого періоду, який може бути передбачений у процедурах, що встановлюються згідно з пунктом 2, і або:

а) безвідкладно виконує свої зобов'язання згідно зі статтею 19 та проводить розслідування і за наявності відповідних доказів вживає щодо судна заходів для забезпечення виконання, в разі чого вона оперативно інформує державу, яка провела огляд, про результати розслідування і будь-які вжиті заходи щодо забезпечення виконання; або

b) уповноважує державу, яка провела огляд, провести розслідування.

7. Якщо держава прапора уповноважує державу, яка провела огляд, провести розслідування передбачуваного порушення, то держава, яка провела огляд, негайно повідомляє державу прапора про результати такого розслідування. Держава прапора за наявності відповідних доказів виконує свої обов'язки та вживає щодо судна заходів для забезпечення виконання. Замість цього держава прапора може уповноважити державу, яка провела огляд, вжити щодо судна таких заходів для забезпечення виконання, які можуть бути зазначені державою прапора, згідно з правами та зобов'язаннями держави прапора за цією Угодою.

8. Якщо після висадки та огляду є чіткі підстави вважати, що судно зробило серйозне порушення, а держава прапора або не надала відповіді, або не вжила заходів, передбачених пунктом 6 або 7, то інспектори можуть залишатися на борту і забезпечувати схоронність доказів та можуть вимагати від капітана сприяння їм у подальшому розслідуванні, включаючи, де це доречно, шляхом негайного переходу судна до найближчого відповідного порту або до іншого такого порту, який може бути зазначений у процедурах, встановлених згідно з пунктом 2. Держава, що провела огляд, негайно інформує державу прапора про назву порту, в який повинно прямувати судно. Держава, яка провела огляд, і держава прапора та у відповідних випадках держава порту вживають всіх необхідних заходів для того, щоб забезпечити благополуччя членів екіпажу судна незалежно від їхнього громадянства.

9. Держава, яка провела огляд, інформує державу прапора та відповідну організацію або учасників відповідної домовленості про результати будь-якого подальшого розслідування.

10. Держава, яка проводить огляд, приписує своїм інспекторам дотримуватись загальноприйнятих міжнародних правил, процедур і практики стосовно безпеки судна та екіпажу, зводить до мінімуму втручання у риболовні операції та, наскільки це практично можливо, уникає вжиття заходів, які б негативно впливали на якість улову, що знаходиться на борту. Держава, яка проводить огляд, забезпечує, щоб висадка та огляд не завдавали клопоту будь-якому риболовному судну.

11. Для цілей цієї статті серйозне порушення означає:

а) ведення промислу без чинної ліцензії, дозволу або дозвільного свідоцтва, виданого державою прапора згідно з пунктом 3а статті 18;

b) відсутність точної звітності про улови або пов'язаних з уловами даних, як приписано відповідною субрегіональною або регіональною рибогосподарською організацією чи домовленістю, або надання серйозно перекручених даних про улов з порушенням вимог такої організації або домовленості щодо надання даних про улови;

с) ведення промислу в закритому районі, ведення промислу під час закритого сезону або ведення промислу без квоти, що встановлюється відповідною субрегіональною або регіональною рибогосподарською організацією чи домовленістю, або після перевищення такої квоти;

d) цілеспрямований промисел запасу, що підпадає під дію мораторію або заборонений для промислу;

е) використання забороненого знаряддя лову;

f) фальсифікація або приховування розпізнавальних знаків, позначення або реєстрації риболовного судна;

g) приховування, зміна або знищення доказів, що мають відношення до розслідування;

h) багаторазові порушення, які вкупі являють собою серйозне зневажання заходів щодо збереження та управління; або

і) такі інші порушення, які можуть бути зазначені в процедурах, встановлених відповідною субрегіональною або регіональною рибогосподарською організацією чи домовленістю.

12. Незважаючи на інші положення цієї статті, згідно зі статтею 19 держава прапора може в будь-який час вжити заходів для виконання своїх обов'язків щодо передбачуваного порушення. Якщо судно знаходиться під контролем держави, яка провела огляд, то на прохання держави прапора держава, яка провела огляд, передає судно державі прапора разом з усією інформацією про хід та результати свого розслідування.

13. Ця стаття не завдає шкоди праву держави прапора вживати будь-яких заходів, включаючи порушення розгляду щодо стягнення згідно зі своїми законами.

14. Ця стаття застосовується mutatis mutandis до висадки та огляду державою-учасницею, яка є членом субрегіональної або регіональної рибогосподарської організації або учасницею субрегіональної або регіональної рибогосподарської домовленості та має підстави вважати, що рибальське судно, яке плаває під прапором іншої держави-учасниці, займалось будь-якою діяльністю, що суперечить відповідним заходам щодо збереження та управління, які згадуються в пункті 1, у районі відкритого моря, який охоплюється сферою компетенції такої організації або домовленості, і таке судно згодом в ході того ж промислового рейсу зайшло в район під національною юрисдикцією держави, що проводить огляд.

15. Якщо субрегіональна або регіональна рибогосподарська організація чи домовленість встановлює альтернативний механізм, який забезпечує ефективне виконання зобов'язань її членів або учасників, які випливають з цієї Угоди, щодо забезпечення додержання заходів щодо збереження та управління, запроваджених організацією чи домовленістю, члени такої організації або учасники такої домовленості можуть погодитись обмежити застосування пункту 1 у відносинах між собою стосовно заходів щодо збереження та управління, які запроваджені у відповідному районі відкритого моря.

16. Заходи, що вживаються державами, окрім держав прапора, до суден, які займались діяльністю, що суперечить субрегіональним або регіональним заходам щодо збереження та управління, пропорційні серйозності порушення.

17. Коли є вагомі підстави підозрювати, що рибальське судно у відкритому морі не має національної належності, держава може провести висадку на борт і огляд судна. За наявності відповідних доказів держава може вдатися до таких дій, які можуть бути визнані належними згідно з міжнародним правом.

18. Держави несуть відповідальність за завдану з їх вини шкоду або збиток внаслідок дій, вжитих на виконання цієї статті, коли такі дії є незаконними або виходять за межі розумно необхідних у світлі наявної інформації для виконання положень цієї статті.

Стаття 22

Основоположні процедури з питань висадки та огляду
для виконання статті 21

1. Держава, яка проводить огляд, забезпечує, щоб належним чином уповноважені нею інспектори:

а) пред'являли капітанові судна повноваження та подавали копію тексту відповідних заходів щодо збереження та управління або правил та положень, чинних у відповідному районі відкритого моря для виконання цих заходів;

b) розпочинали відправлення повідомлення державі прапора під час висадки та огляду;

с) не перешкоджали можливості капітана підтримувати зв'язок з властями держави прапора в ході висадки та огляду;

d) подавали копію доповіді про висадку та огляд капітанові та органам влади держави прапора, відзначаючи в ній будь-яке заперечення або заяву, яке капітан бажає включити у доповідь;

е) оперативно залишали судно після завершення огляду, якщо вони не знаходять будь-яких доказів серйозного порушення; і

f) уникали застосування сили, за винятком тих випадків і лише тією мірою, коли і якою це необхідно для забезпечення безпеки інспекторів та коли інспектори стикаються з перешкодами під час виконання своїх обов'язків. Ступінь застосування сили не повинен перевищувати розумно необхідний за цих обставин.

2. Належним чином уповноважені інспектори держави, яка проводить огляд, мають повноваження проводити огляд судна, його ліцензії, знарядь лову, оснащення, реєстраційних записів, приміщень, риби і рибних продуктів та будь-яких відповідних документів, необхідних для перевірки дотримання відповідних заходів щодо збереження та управління.

3. Держава прапора забезпечує, щоб капітани суден:

а) допускали та полегшували швидку та безпечну висадку інспекторів;

b) сприяли огляду судна, який проводиться на виконання цих процедур;

с) не чинили перешкод, не допускали погроз та не заважали інспекторам у виконанні ними своїх обов'язків;

d) надавали можливість інспекторам підтримувати зв'язок із властями держави прапора та держави, яка проводить огляд, під час висадки та огляду;

е) забезпечували інспекторам належні умови, включаючи, коли це необхідно, продукти харчування та житлові приміщення; і

f) сприяли безпечному відбуттю інспекторів.

4. У разі, якщо капітан судна відмовляється допустити висадку та огляд відповідно до цієї статті та статті 21, держава прапора, за винятком обставин, коли згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами, процедурами і практикою, що стосуються безпеки на морі, необхідно відкласти висадку та огляд, дає капітану судна вказівку негайно забезпечити висадку та огляд і, якщо капітан не виконує таку вказівку, зупиняє дію виданого судну дозволу на промисел та наказує судну негайно повернутися до порту. Держава прапора повідомляє державу, яка проводить огляд, про вжиті нею дії, якщо виникають обставини, згадані в цьому пункті.

Стаття 23

Заходи, що вживаються державами порту

1. Держава порту має право і зобов'язана згідно з нормами міжнародного права вживати заходів для того, щоб сприяти ефективності субрегіональних, регіональних та всесвітніх заходів щодо збереження та управління. При вжитті таких заходів держава порту не піддає судна будь-якої держави формальній або фактичній дискримінації.

2. Держава порту може, зокрема, оглядати документацію, знаряддя лову та улов на борту рибальських суден, коли такі судна добровільно знаходяться в її портах або на її рейдових причалах.

3. Держави можуть ухвалювати правила, які уповноважують відповідні національні власті забороняти вивантажування і перевалку, якщо було встановлено, що улов одержано у такий спосіб, який підриває ефективність субрегіональних, регіональних або світових заходів щодо збереження та управління у відкритому морі.

4. Ніщо у цій статті не зачіпає здійснення державами свого суверенітету над портами, що знаходяться на їхній території, згідно з міжнародним правом.

Частина VII

Потреби держав, що розвиваються

Стаття 24

Визнання особливих потреб держав, що розвиваються

1. Держави повністю визнають особливі потреби держав, що розвиваються, в сфері збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними та розвитку промислу цих запасів. Для цього держави, діючи або безпосередньо, або через Програму розвитку Організації Об'єднаних Націй, Продовольчу і сільськогосподарську організацію Організації Об'єднаних Націй та інші спеціалізовані установи, Глобальний екологічний фонд, Комісію з питань сталого розвитку та інші відповідні міжнародні та регіональні організації та органи, надають допомогу державам, що розвиваються.

2. Реалізуючи обов'язок співпрацювати у введенні заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними, держави беруть до уваги особливі потреби держав, що розвиваються, зокрема:

а) уразливість держав, що розвиваються, які залежать від експлуатації живих морських ресурсів, у тому числі для задоволення потреб свого населення або окремих його груп у харчуванні;

b) необхідність уникати негативного впливу на рибалок, які займаються натуральним, дрібним та кустарним промислом, та рибалок-жінок, а також на корінне населення у державах, що розвиваються, особливо малих острівних державах, що розвиваються, та забезпечувати їм доступ до рибного промислу; і

с) необхідність забезпечувати, щоб такі заходи не призводили прямо або посередньо до перенесення непропорційно важкого тягаря, пов'язаного з діяльністю щодо збереження, на держави, що розвиваються.

Стаття 25

Форми співробітництва з державами, що розвиваються

1. Діючи безпосередньо або через субрегіональні, регіональні чи всесвітні організації, держави співпрацюють з метою:

а) зміцнення здатності держав, що розвиваються, особливо найменш розвинутих із них та малих острівних держав, що розвиваються, зберігати транскордонні рибні запаси та запаси далеко мігруючих риб, управляти ними та розвивати свої національні промисли таких запасів;

b) надання державам, що розвиваються, особливо найменш розвинутим з них та малим острівним державам, що розвиваються, допомоги, яка має дати їм змогу брати участь у промислі таких запасів у відкритому морі, в тому числі полегшити їм доступ до таких промислів за умови дотримання статей 5 та 11; і

с) полегшення участі держав, що розвиваються, в субрегіональних та регіональних рибогосподарських організаціях і домовленостях.

2. Співробітництво з державами, що розвиваються, для цілей, викладених у цій статті, включає надання фінансової допомоги, допомоги у розвитку людських ресурсів, технічної допомоги, передачу технології, у тому числі через організацію спільних підприємств, та дорадчо-консультативні послуги.

3. Така допомога надається, зокрема, за такими конкретними напрямками:

а) удосконалювання збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними шляхом збору, повідомлення, перевірки промислових даних і суміжної інформації, обміну ними та їх аналізу;

b) оцінка запасів та наукові дослідження; і

с) моніторинг, контроль, спостереження, дотримання та забезпечення виконання, включаючи підготовку кадрів та нарощування самостійних можливостей на місцевому рівні, розробку та фінансування національних та регіональних програм використання спостерігачів, а також надання доступу до технології та устаткування.

Стаття 26

Особлива допомога у виконанні цієї Угоди

1. Держави співпрацюють у заснуванні спеціальних фондів, покликаних надавати державам, що розвиваються, допомогу у виконанні цієї Угоди, в тому числі сприяти державам, що розвиваються, у покритті витрат, пов'язаних з тими чи іншими процедурами врегулювання спорів, у яких вони можуть виступати стороною.

2. Держави та міжнародні організації повинні допомагати державам, що розвиваються, у заснуванні нових субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій чи домовленостей або у зміцненні існуючих організацій чи домовленостей щодо збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними.

Частина VIII

Мирне врегулювання спорів

Стаття 27

Обов'язок врегульовувати спори мирними засобами

Держави повинні врегульовувати свої спори шляхом переговорів, обстеження, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів або угод чи іншими мирними засобами за своїм вибором.

Стаття 28

Запобігання спорам

Держави співпрацюють з метою запобігання спорам. Для цього вони узгоджують дійові та оперативні процедури прийняття рішень в рамках субрегіональних та регіональних рибогосподарських організацій і домовленостей та зміцнюють у разі необхідності існуючі процедури прийняття рішень.

Стаття 29

Спори технічного характеру

Якщо спір стосується питання технічного характеру, відповідні держави можуть передати спір спеціальній колегії експертів, яка ними засновується. Колегія співпрацює з відповідними державами та намагається оперативно розв'язати спір без звернення до обов'язкових процедур врегулювання спорів.

Стаття 30

Процедури врегулювання спорів

1. До будь-якого спору між державами-учасницями цієї Угоди, що стосується тлумачення або застосування цієї Угоди, незалежно від того, чи є вони також і учасницями Конвенції, застосовуються mutatis mutandis положення про врегулювання спорів, викладені у Частині XV Конвенції.

2. Положення про врегулювання спорів, викладені в Частині XV Конвенції, застосовуються також mutatis mutandis до будь-якого спору між державами-учасницями цієї Угоди, що стосується тлумачення або застосування субрегіональної, регіональної або всесвітньої угоди про промисел транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб, учасницями яких вони є, включаючи будь-який спір, що стосується збереження цих запасів і управління ними, незалежно від того, чи є вони також і учасницями Конвенції.

3. Для врегулювання спорів згідно з цією Частиною застосовується будь-яка процедура, прийнята державою-учасницею цієї Угоди і Конвенції на виконання статті 287 Конвенції, якщо тільки ця держава-учасниця при підписанні, ратифікації цієї Угоди або приєднанні до неї або в будь-який час після цього не прийняла іншу процедуру на виконання статті 287 для врегулювання спорів згідно з цією Частиною.

4. Держава-учасниця цієї Угоди, що не є учасницею Конвенції, при підписанні, ратифікації цієї Угоди або приєднанні до неї чи в будь-який час після цього може вибрати шляхом письмової заяви один або більше із засобів, викладених у пункті 1 статті 287 Конвенції, для врегулювання спорів згідно з цією Частиною. Стаття 287 застосовується до такої заяви, так само як і до будь-якого спору, в якому ця держава є стороною, і який не охоплюється чинною заявою. Для цілей узгоджувальної процедури й арбітражу згідно з додатками V, VII та VIII Конвенції така держава має право висувати кандидатури посередників, арбітрів та експертів для включення у списки, згадані у статті 2 Додатка V, статті 2 Додатка VII та статті 2 Додатка VIII, для врегулювання спорів згідно із цією Частиною.

5. Будь-який суд або арбітраж, на розгляд якого поданий спір згідно з цією Частиною, застосовує відповідні положення Конвенції, цієї Угоди та будь-якої відповідної субрегіональної, регіональної або всесвітньої угоди про риболовство, а також загальноприйняті стандарти збереження живих морських ресурсів та управління ними та інші норми міжнародного права, що не є несумісними з Конвенцією, для забезпечення збереження відповідних транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб.

Стаття 31

Тимчасові заходи

1. До врегулювання спору згідно з цією Частиною сторони у спорі докладають усіх зусиль для того, щоб досягти тимчасової домовленості практичного характеру.

2. Без шкоди для статті 290 Конвенції суд або арбітраж, на розгляд якого поданий спір згідно з цією Частиною, може приписати будь-які тимчасові заходи, які він вважає доцільними за цих обставин для забезпечення відповідних прав сторін у спорі або для запобігання шкоді запасів, про які йдеться, а також за обставин, згаданих у пункті 5 статті 7 та пункті 2 статті 16.

3. Держава-учасниця цієї Угоди, що не є учасницею Конвенції, може заявити, що, незважаючи на пункт 5 статті 290 Конвенції, Міжнародний трибунал з морського права не має права приписувати, змінювати або відміняти тимчасові заходи без згоди такої держави.

Стаття 32

Обмеження щодо застосування процедур з
врегулювання спорів

Пункт 3 статті 297 Конвенції застосовується і до цієї Угоди.

Частина IX

Сторони, які не є учасницями цієї Угоди

Стаття 33

Сторони, які не є учасницями цієї Угоди

1. Держави-учасниці спонукають сторони, які не є учасницями цієї Угоди, стати її учасницями та прийняти закони і правила, що відповідають її положенням.

2. Держави-учасниці вживають згідно з цією Угодою і міжнародним правом заходів щодо попередження діяльності суден, які плавають під прапорами сторін, що не є учасницями, яка заважає ефективному виконанню цієї Угоди.

Частина X

Добросовісність та зловживання правами

Стаття 34

Добросовісність та зловживання правами

Держави-учасниці добросовісно виконують взяті на себе згідно з цією Угодою зобов'язання та здійснюють права, визнані цією Угодою, таким чином, щоб не допускати зловживання правами.

Частина XI

Відповідальність та матеріальна відповідальність

Стаття 35

Відповідальність та матеріальна відповідальність

Держави-учасниці несуть відповідальність згідно з міжнародним правом за завдану з їхньої вини шкоду у зв'язку з цією Угодою.

Частина XII

Конференція з огляду

Стаття 36

Конференція з огляду

1. Через чотири роки після дати набрання чинності цією Угодою Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй скликає конференцію з метою оцінки ефективності цієї Угоди з точки зору забезпечення збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними. Генеральний секретар запрошує на цю конференцію всі держави-учасниці та ті держави і ті суб'єкти права, які правомочні стати учасниками цієї Угоди, а також ті міжурядові організації і неурядові організації, які правомочні брати участь як спостерігачі.

2. Конференція займається оглядом та оцінкою адекватності положень цієї Угоди, а в разі необхідності пропонує шляхи зміцнення суті та методів здійснення цих положень, щоб краще вирішувати будь-які проблеми, які залишаються у сфері збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними.

Частина XIII

Заключні положення

Стаття 37

Підписання

Ця Угода відкривається для підписання усіма державами та іншими суб'єктами права, згаданими у пункті 2b статті 1, та залишається відкритою для підписання у Центральних установах Організації Об'єднаних Націй протягом 12 місяців з 4 грудня 1995 року.

Стаття 38

Ратифікація

Ця Угода підлягає ратифікації державами та іншими суб'єктами права, згаданими у пункті 2b статті 1. Документи про ратифікацію здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 39

Приєднання

Ця Угода залишається відкритою для приєднання до неї держав та інших суб'єктів права, згаданих у пункті 2b статті 1. Документи про приєднання здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 40

Набрання чинності

1. Ця Угода набирає чинності через 30 днів після дати здачі на зберігання 30-го документа про ратифікацію або приєднання.

2. Для кожної держави або суб'єкта права, що ратифікує цю Угоду або приєднується до неї після здачі на зберігання 30-го документа про ратифікацію або приєднання, ця Угода набирає чинності на 30-й день після здачі на зберігання її документа про ратифікацію чи приєднання.

Стаття 41

Тимчасове застосування

1. Ця Угода застосовується тимчасово державою, яка погодилась на її тимчасове застосування, повідомивши про це депозитарія письмово. Таке тимчасове застосування чинне з дати одержання повідомлення.

2. Тимчасове застосування будь-якою державою або суб'єктом права припиняється з дати набрання чинності цією Угодою для цієї держави або суб'єкта права, або з моменту письмового повідомлення депозитарію такою державою чи суб'єктом права про її намір припинити тимчасове застосування.

Стаття 42

Застереження та винятки

Жодні застереження до цієї Угоди чи винятки з неї не допускаються.

Стаття 43

Декларації та заяви

Стаття 42 не перешкоджає державі або суб'єкту права при підписанні, ратифікації цієї Угоди або приєднанні до неї виступати з деклараціями або заявами у будь-якому формулюванні та під будь-якою назвою з метою, серед іншого, привести свої закони та правила у відповідність до положень цієї Угоди за умови, що ці декларації або заяви не передбачають вилучення або зміну юридичної дії положень цієї Угоди у їх застосуванні до цієї держави або суб'єкта.

Стаття 44

Відношення до інших угод

1. Ця Угода не змінює права та обов'язки держав-учасниць, які випливають з інших угод, сумісних з цією Угодою, які не перешкоджають здійсненню іншими державами-учасницями своїх прав або виконанню ними своїх зобов'язань згідно з цією Угодою.

2. Дві або більше держави-учасниці можуть укладати угоди, які змінюють або зупиняють дію положень цієї Угоди і поширюються тільки на відносини між ними, за умови, що такі угоди не стосуються тих положень, відступ від яких несумісний із ефективним здійсненням об'єкта і мети цієї Угоди, та за умови, що ці угоди не зачіпають застосування основних принципів, затверджених нею, і що положення цих угод не перешкоджають здійсненню іншими державами-учасницями своїх прав або виконанню ними своїх зобов'язань згідно з цією Угодою.

3. Держави-учасниці, які мають намір укласти угоду, зазначену в пункті 2, повідомляють інші держави-учасниці через депозитарія цієї Угоди про свій намір укласти таку угоду і про ту зміну або припинення дії її положень, яка передбачається цією Угодою.

Стаття 45

Зміни та доповнення

1. Будь-яка держава-учасниця може письмовим повідомленням на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй запропонувати зміни та доповнення до цієї Угоди та звернутися з проханням скликати конференцію для розгляду таких запропонованих змін та доповнень. Генеральний секретар розсилає це повідомлення усім державам-учасницям. Якщо протягом шести місяців з дати розсипки повідомлення не менше половини держав-учасниць дадуть позитивну відповідь на це прохання, то Генеральний секретар скликає конференцію.

2. Процедура прийняття рішень, яка застосовується на конференції, що скликається на підставі пункту 1, для розгляду зміни та/або доповнення, є такою ж, як і процедура, яка застосовується на Конференції Організації Об'єднаних Націй з питань транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб, якщо конференція не прийме іншого рішення. Ця конференція повинна докласти всіх зусиль для досягнення згоди щодо будь-яких змін та доповнень консенсусом, і голосування щодо них не повинно проводитись доти, доки не вичерпані всі зусилля для досягнення консенсусу.

3. Зміни та доповнення до цієї Угоди після їх прийняття відкриті для підписання державами-учасницями у Центральних установах Організації Об'єднаних Націй протягом дванадцяти місяців з дати прийняття, якщо самою зміною та/або доповненням не передбачено інше.

4. Статті 38, 39, 47 і 50 поширюються на всі зміни та доповнення до цієї Угоди.

5. Зміни та доповнення до цієї Угоди набирають чинності для держав-учасниць, які ратифікували їх або приєднались до них, на тридцятий день після здачі на зберігання документів про ратифікацію або приєднання двома третинами держав-учасниць. Після цього для кожної держави-учасниці, яка ратифікувала зміну та/або доповнення або приєдналась до неї після здачі на зберігання необхідної кількості таких документів, зміна або доповнення набирає чинності на тридцятий день після здачі на зберігання її документа про ратифікацію або приєднання.

6. У зміні та/або доповненні може бути передбачено, що для набрання нею/ним чинності потрібна менша або більша кількість документів про ратифікацію або приєднання у порівнянні з кількістю, що вимагається у цій статті.

7. Держава, яка стала учасницею цієї Угоди після набрання чинності змінами та доповненнями згідно з пунктом 5 за відсутності прояву іншого наміру цією державою:

а) вважається учасницею цієї Угоди зі змінами та доповненнями; і

b) вважається учасницею Угоди без змін та доповнень щодо будь-якої держави-учасниці, не зв'язаної змінами та доповненнями.

Стаття 46

Денонсація

1. Будь-яка держава-учасниця може шляхом письмового повідомлення на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй денонсувати цю Угоду і може викласти причини. Неподання причин не зачіпає юридичної сили денонсації. Денонсація набирає чинності через один рік після дати одержання повідомлення, якщо у повідомленні не вказано пізніший термін.

2. Денонсація жодною мірою не зачіпає обов'язки будь-якої держави-учасниці виконувати будь-яке записане у цій Угоді зобов'язання, яке чинне для неї згідно з міжнародним правом незалежно від цієї Угоди.

Стаття 47

Участь міжнародних організацій

1. У тих випадках, коли міжнародна організація, що згадується у статті 1 Додатка IX Конвенції, не компетентна в усіх питаннях, що регулюються цією Угодою, Додаток IX Конвенції застосовується mutatis mutandis до участі цієї міжнародної організації у цій Угоді, за винятком того, що наведені нижче положення цього Додатка не застосовуються:

а) перше речення статті 2 і

b) пункт 1 статті 3.

2. У тих випадках, коли міжнародна організація, що згадується у статті 1 Додатка IX Конвенції, компетентна в усіх питаннях, що регулюються цією Угодою, до участі такої міжнародної організації у цій Угоді застосовуються нижченаведені положення:

а) в момент підписання або приєднання ця міжнародна організація робить заяву, зазначаючи:

і) що вона має компетенцію в усіх питаннях, що регулюються цією Угодою;

іі) що з цієї причини її держави-члени не стають державами-учасницями, за винятком їхніх територій, на які не поширюється сфера відповідальності цієї міжнародної організації; і

ііі) що вона приймає права та обов'язки держав за цією Угодою;

b) участь цієї міжнародної організації жодним чином не наділяє держав-членів цієї міжнародної організації якими б то не було правами за цією Угодою;

с) у разі конфлікту між зобов'язаннями міжнародної організації за цією Угодою та її зобов'язаннями за Угодою про заснування цієї міжнародної організації або за будь-якими пов'язаними з цим актами зобов'язання за цією Угодою мають переважну силу.

Стаття 48

Статус додатків

1. Додатки становлять невід'ємну частину цієї Угоди, і якщо прямо не передбачено інше, посилання на цю Угоду або на одну з її частин є посиланням і на додатки, що до неї відносяться.

2. Додатки можуть періодично переглядатися державами-учасницями. Такий перегляд грунтується на науково-технічних міркуваннях. Незважаючи на положення статті 45, у тому випадку, якщо на нараді держав-учасниць шляхом консенсусу приймається зміна до одного з додатків, ця зміна включається до цієї Угоди і набирає чинності з дати її прийняття або з іншої дати, яка може бути вказана у зміні. Якщо на такій нараді зміна до додатка консенсусом не приймається, застосовуються процедури щодо змін та доповнень, викладені у статті 45.

Стаття 49

Депозитарій

Депозитарієм цієї Угоди та будь-яких змін та доповнень до неї є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 50

Автентичні тексти

Тексти цієї Угоди англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами є рівно автентичними.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на це уповноважені представники, підписали цю Угоду.

ВІДКРИТО ДЛЯ ПІДПИСАННЯ у Нью-Йорку четвертого грудня тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятого року у єдиному примірнику англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами.

Додаток I

Стандартні вимоги до збору даних
та взаємного обміну ними

Стаття 1

Загальні принципи

1. Своєчасний збір, упорядкування та аналіз даних мають основоположне значення для ефективного збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними. Тут потрібні дані щодо промислу цих запасів у відкритому морі та в районах, що знаходяться під національною юрисдикцією, причому збирати та упорядковувати їх слід таким чином, щоб це дозволяло проводити статистично значущий аналіз для цілей збереження рибних ресурсів і управління ними. Ці дані містять статистику улову і промислового зусилля та іншу пов'язану з рибним промислом інформацію, наприклад, дані відносно суден та інші дані для стандартизації промислового зусилля. Дані, що збираються, повинні також включати інформацію про види, що не є об'єктом спеціалізованого промислу, та про асоційовані і залежні види. Усі дані слід перевіряти для забезпечення точності. Додержується конфіденційність неузагальнених даних. Розповсюдження цих даних проводиться з дотриманням умов, на яких вони представляються.

2. Державам, які розвиваються, надається допомога, у тому числі допомога у підготовці кадрів, а також фінансова і технічна допомога з метою нарощування їхніх можливостей у галузі збереження живих морських ресурсів і управління ними. Допомогу слід зосереджувати на вдосконаленні можливостей щодо здійснення збору і перевірки даних, програм використання спостерігачів, аналізу даних і дослідницьких проектів, що допомагає в оцінці запасів. Слід заохочувати якомога повніше залучення вчених і господарників із держав, що розвиваються, до збереження транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб і управління ними.

Стаття 2

Принципи збору, упорядкування даних і обміну ними

Під час визначення параметрів для збору, упорядкування даних про операції щодо промислу транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та обміну цими даними слід враховувати такі загальні принципи:

а) держави повинні забезпечувати, щоб дані про риболовну діяльність збирались на суднах, що плавають під їхнім прапором згідно з робочими характеристиками кожного промислового методу (наприклад, кожне індивідуальне тралення, кожне встановлення ярусу, кожний обловлюваний косяк при удобному лові та кожний день при траловому лові) та були достатньо докладними, щоб забезпечувати ефективну оцінку запасів;

b) держави повинні забезпечувати, щоб промислові дані проходили перевірку через відповідну систему;

с) держави повинні упорядковувати дані, що стосуються рибного промислу, та інші допоміжні наукові дані та надавати їх в узгодженій формі та своєчасно відповідній субрегіональній або регіональній рибогосподарській організації або домовленості, де така є. У противному разі держави співпрацюють у справі обміну даних або безпосередньо, або через такі інші механізми співробітництва, які можуть бути погоджені між ними;

d) у рамках субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій, або домовленостей, або іншими засобами держави повинні узгоджувати параметри даних та форму, в якій належить їх надавати, згідно з цим Додатком та з урахуванням характеру запасів і промислу цих запасів у регіоні. Такі організації або домовленості повинні вимагати від сторін, що не є їхніми членами або учасницями, надання даних про відповідну промислову діяльність суден, що плавають під їхнім прапором;

е) ці організації чи домовленості упорядковують та надають дані своєчасно та в узгодженій формі у розпорядження усіх заінтересованих держав на умовах, встановлених організацією або домовленістю;

f) учені держави прапора і відповідної субрегіональної чи регіональної рибогосподарської організації або домовленості повинні аналізувати ці дані окремо або разом залежно від обставин.

Стаття 3

Основні промислові дані

1. Для сприяння ефективній оцінці запасів держави згідно з узгодженими процедурами виконують достатньо докладний збір та надання відповідній субрегіональній або регіональній рибогосподарській організації або домовленості таких даних:

а) часові ряди статистичних даних про улов та промислове зусилля з розподілом по промислах і флотах;

b) загальний улов, виражений у кількості, номінальній вазі або і в тому, і в іншому, з розподілом по видах (які є або не є об'єктом спеціалізованого промислу), залежно від особливостей кожного промислу. [Номінальна вага визначається Продовольчою та сільськогосподарською організацією Організації Об'єднаних Націй як еквівалент вивантаження у живій вазі];

с) статистичні дані щодо викидів, включаючи в разі необхідності оціночні дані, виражені у вигляді кількості або номінальної ваги з розподілом по видах, залежно від особливостей кожного промислу;

d) статистичні дані про промислове зусилля для кожного промислового методу; і

е) місце, дата та час лову, а в разі необхідності й інші статистичні дані про промислові операції.

2. Держави збирають також у слушних випадках та надають відповідній субрегіональній чи регіональній рибогосподарській організації або домовленості інформацію, яка допомагає в оцінці запасів, включаючи такі дані:

а) склад улову з розподілом за розмірами, вагою та статтю;

b) іншу біологічну інформацію, яка допомагає в оцінці запасів, наприклад, інформацію про вік, зростання, поповнення, розподіл та належність запасів; і

с) результати інших відповідних досліджень, включаючи зйомки чисельності, зйомки біомаси, гідроакустичні зйомки, вивчення природних факторів, що впливають на чисельність запасу, а також океанографічні та екологічні дослідження.

Стаття 4

Дані та інформація про судна

1. Для стандартизації складу флотів та промислової потужності суден, а також для перерахування різних одиниць виміру промислового зусилля під час аналізу даних про улов і зусилля держави повинні збирати такі дані про судна:

а) належність судна, його прапор та порт приписки;

b) тип судна;

с) технічні характеристики судна (наприклад, конструкційні матеріали, дата побудови, регістрова довжина, валовий регістровий тоннаж, потужність головних двигунів, місткість трюму та методи зберігання улову); і

d) опис знарядь лову (наприклад, типи, технічні характеристики та кількість).

2. Держава прапора збиратиме таку інформацію:

а) навігаційне устаткування та засоби визначення місцезнаходження;

b) апаратура зв'язку та міжнародні радіопозивні; і

с) чисельність екіпажу.

Стаття 5

Звітність

Держава забезпечує, щоб судна, які плавають під її прапором, з досить високою періодичністю направляли її національному рибогосподарському відомству і, коли це узгоджено, відповідній субрегіональній або регіональній організації чи домовленості, дані суднових журналів про улов і промислове зусилля, включаючи дані про риболовні операції у відкритому морі, для дотримання національних вимог та регіональних і міжнародних зобов'язань. Ці дані передаються в разі необхідності радіо-, телексним, факсимільним або супутниковим зв'язком або іншими засобами.

Стаття 6

Перевірка даних

Держави або, залежно від обставин, субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації або домовленості повинні створювати механізми перевірки промислових даних, а саме:

а) перевірку місцезнаходження через систему спостерігання за суднами;

b) програми використання наукових спостерігачів з метою спостерігання за уловом, промисловим зусиллям, складом улову (видів, які є або не є об'єктом спеціалізованого промислу) та іншими деталями риболовних операцій;

с) повідомлення про маршрут судна, вивантаження та перевалку; і

d) узяття проб у порту.

Стаття 7

Обмін даними

1. Держави прапора повинні обмінюватися зібраними даними на взаємній основі з іншими державами прапора та відповідними прибережними державами через відповідні субрегіональні або регіональні рибогосподарські організації чи домовленості. Ці організації або домовленості упорядковують і надають дані своєчасно і в узгодженій формі у розпорядження усіх заінтересованих держав на умовах, установлених організацією або домовленістю, з дотриманням конфіденційності неузагальнених даних і повинні, наскільки це можливо, розробляти системи баз даних, що забезпечують ефективний доступ до даних.

2. На загальносвітовому рівні збір та розповсюдження даних повинні здійснюватися через Продовольчу та сільськогосподарську організацію Організації Об'єднаних Націй. Там, де субрегіональних або регіональних рибогосподарських організацій або домовленостей не існує, ця Організація за згодою із заінтересованими державами може займатися цим і на субрегіональному чи регіональному рівні.

Додаток II

Керівні принципи, що регулюють
застосування опорних застережних
критеріїв у збереженні транскордонних
рибних запасів і запасів далеко
мігруючих риб та
управління ними

1. Опорний застережний критерій - це виведена узгодженим науковим методом розрахункова величина, яка відповідає певному станові ресурсу і промислу та яка може використовуватись як орієнтир для управління риболовством.

2. Слід користуватися двома типами опорних застережних критеріїв: рибоохоронні або граничні критерії і рибогосподарські або цільові критерії. Граничні опорні критерії встановлюють межі, покликані утримувати промисел у безпечних біологічних межах, в яких запаси здатні забезпечити максимальний сталий вилов. Цільові опорні критерії призначені для вирішення господарських завдань.

3. Опорні застережні критерії мають орієнтуватися на конкретні запаси, враховуючи, зокрема, репродуктивну здатність, відновлюваність кожного запасу та характеристики промислів, на яких запас експлуатується, а також інші джерела смертності та основні джерела невизначеності.

4. Господарські стратегії мають бути спрямовані на підтримку або на відновлення популяцій обловлюваних запасів, а в разі необхідності також асоційованих та залежних видів на рівнях, що відповідають заздалегідь узгодженим опорним застережним критеріям. Такі критерії використовуються для вжиття заздалегідь узгоджених заходів для збереження та управління. Господарські стратегії включають заходи, які можуть здійснюватись при наближенні до опорних застережних критеріїв.

5. Рибогосподарські стратегії повинні забезпечувати, щоб ризик перевищення граничних опорних критеріїв був дуже низьким. Якщо розміри запасу падають нижче граничного опорного критерію або якщо йому загрожує ризик впасти нижче такого критерію, повинні вживатися заходи щодо збереження та управління для сприяння відновленню запасу. Рибогосподарські стратегії повинні забезпечувати, щоб цільові опорні критерії в середньому не перевищувались.

6. Коли інформація, яка дозволяє виводити опорні критерії для того чи іншого промислу, недостатня або відсутня, встановлюються попередні опорні критерії. Попередні критерії можуть установлюватися за аналогією з подібними та більш відомими запасами. У таких ситуаціях промисел підлягає посиленому моніторингу з тим, щоб при одержанні більш точної інформації попередні опорні критерії можна було переглянути.

7. Як мінімальний стандарт для граничних опорних критеріїв слід розглядати коефіцієнт промислової смертності, який дає значення максимального сталого вилову. Щодо запасів, які не зазнають перевилову, рибогосподарські стратегії повинні забезпечувати, щоб промислова смертність не перевищувала ту, яка відповідає максимально сталому вилову, а біомаса не падала нижче заздалегідь визначеного граничного показника. Як цільовий показник відновлення перевиловлених запасів може служити значення біомаси, яка дала б максимально сталий вилов.

Соглашение об осуществлении положений
Конвенции Организации Объединенных Наций
по морскому праву от 10 декабря 1982 года,
которые касаются сохранения трансграничных
рыбных запасов и запасов далеко
мигрирующих рыб
и управления ими

(Нью-Йорк, 4 декабря 1995 года)

Государства - участники настоящего Соглашения, ссылаясь на соответствующие положения Конвенции Организации Объединенных Наций по морскому праву от 10 декабря 1982 года,

имея твердое намерение обеспечить долгосрочное сохранение и устойчивое использование трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб,

преисполненные решимости совершенствовать сотрудничество между государствами с этой целью,

призывая к тому, чтобы государства флага, государства порта и прибрежные государства более эффективно обеспечивали выполнение мер по сохранению и управлению, принятых для таких запасов,

стремясь решать, в частности, проблемы, названные в программной области С главы 17 Повестки дня на XXI век, принятой Конференцией Организации Объединенных Наций по окружающей среде и развитию, а именно недостатки в управлении рыболовством в открытом море во многих областях и чрезмерную эксплуатацию некоторых ресурсов; отмечая наличие проблем нерегулируемого рыболовства, избыточных капиталовложений, чрезмерного размера флота, смены флага судна в целях уклонения от контроля, недостаточной избирательности орудий лова, ненадежности баз данных и недостаточного сотрудничества между государствами,

обязуясь придерживаться ответственного рыболовства, сознавая необходимость избегать негативного воздействия на морскую среду, сохранять биологическое разнообразие, поддерживать целостность морских экосистем и предельно сокращать риск долгосрочных или необратимых последствий рыболовных операций,

признавая необходимость оказывать конкретную помощь, включая финансовую, научную и техническую, с той целью, чтобы развивающиеся государства могли эффективно участвовать в сохранении трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб, управлении ими и их устойчивом использовании,

будучи убеждены в том, что наиболее оптимальным путем достижения этих целей и содействия поддержанию международного мира и безопасности было бы соглашение об осуществлении соответствующих положений Конвенции,

подтверждая, что вопросы, не регулируемые Конвенцией и настоящим Соглашением, продолжают регламентироваться нормами и принципами общего международного права, согласились о нижеследующем:

Часть I. Общие положения

Статья 1

Употребление терминов и сфера применения

1. Для целей настоящего Соглашения:

а) "Конвенция" означает Конвенцию Организации Объединенных Наций по морскому праву от 10 декабря 1982 года;

b) "меры по сохранению и управлению" означает направленные на сохранение одного или более видов живых морских ресурсов и управление ими меры, принимаемые или применяемые сообразно с соответствующими нормами международного права, отраженными в Конвенции и настоящем Соглашении;

с) "рыбы" включает моллюсков и ракообразных, за исключением тех, которые принадлежат к "сидячим видам" согласно определению в статье 77 Конвенции;

d) "договоренность" означает механизм сотрудничества, учреждаемый в соответствии с Конвенцией и настоящим Соглашением двумя или более государствами в целях, в частности, установления мер по сохранению и управлению в субрегионе или регионе для одного или более трансграничных рыбных запасов или запасов далеко мигрирующих рыб.

2. а) "Государства-участники" означает государства, которые согласились на обязательность для себя настоящего Соглашения и для которых Соглашение вступило в силу;

b) настоящее Соглашение применяется mutatis mutandis:

і) к любому из перечисленных в пункте 1 "с", "d" и "е" статьи 305 Конвенции субъектов права и

іі) при условии соблюдения статьи 47 к любому субъекту права, упомянутому в качестве "международной организации" в статье 1 приложения IX Конвенции, которые становятся участниками настоящего Соглашения и в такой степени "государства-участники" означает этих субъектов права.

3. Настоящее Соглашение применяется mutatis mutandis к другим занимающимся рыбным промыслом субъектам права, которые ведут лов рыбы в открытом море.

Статья 2

Цель

Цель настоящего Соглашения - обеспечить долгосрочное сохранение и устойчивое использование трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб посредством эффективного осуществления соответствующих положений Конвенции.

Статья 3

Применение

1. Если не предусмотрено иное, настоящее Соглашение применяется к сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими за пределами районов под национальной юрисдикцией, за тем исключением, что статьи 6 и 7 применяются также к сохранению таких запасов и управлению ими в районах под национальной юрисдикцией при условии соблюдения различных правовых режимов, применяемых согласно Конвенции в районах под национальной юрисдикцией и в районах за пределами национальной юрисдикции.

2. При осуществлении своих суверенных прав для целей разведки, эксплуатации, сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими в районах под национальной юрисдикцией прибрежное государство применяет mutatis mutandis общие принципы, перечисленные в статье 5.

3. Государства должным образом принимают во внимание имеющиеся у развивающихся государств соответствующие возможности применять статьи 5, 6 и 7 в районах под национальной юрисдикцией и их потребность в помощи, предусмотренной в настоящем Соглашении. С этой целью часть VII применяется mutatis mutandis в отношении районов под национальной юрисдикцией.

Статья 4

Соотношение между настоящим Соглашением и Конвенцией

Ничто в настоящем Соглашении не наносит ущерба правам, юрисдикции и обязанностям государств согласно Конвенции. Настоящее Соглашение толкуется и применяется в контексте Конвенции и сообразно с ней.

Часть II. Сохранение трансграничных рыбных запасов и запасов
далеко мигрирующих
рыб и управление ими

Статья 5

Общие принципы

Для сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими прибрежные государства и государства, ведущие рыбный промысел в открытом море, в порядке реализации своей обязанности сотрудничать в соответствии с Конвенцией:

а) принимают меры к тому, чтобы обеспечить долгосрочную устойчивость трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и содействовать цели их оптимального использования;

b) обеспечивают, чтобы такие меры основывались на наиболее достоверных имеющихся научных данных и были направлены на поддержание или восстановление запасов на уровнях или до уровней, при которых может быть обеспечен максимальный устойчивый вылов, определяемый соответствующими экологическими и экономическими факторами, включая особые потребности развивающихся государств, и с учетом методов ведения рыбного промысла, взаимозависимости запасов, а также любых общерекомендованных международных минимальных стандартов, будь то субрегиональные, региональные или всемирные;

с) применяют осторожный подход в соответствии со статьей 6;

d) оценивают воздействие рыболовства, прочих видов человеческой деятельности и экологических факторов на запасы и виды, являющиеся объектом специализированного промысла, а также на запасы и виды, принадлежащие к той же экосистеме либо ассоциированные с запасами, являющимися объектом специализированного промысла, или зависимые от них;

е) принимают, где это необходимо, меры по сохранению и управлению в отношении видов, принадлежащих к той же экосистеме либо ассоциированных с запасами, являющимися объектом специализированного промысла, или зависимых от них, в целях поддержания или восстановления популяций таких видов выше уровней, на которых их воспроизводство может быть подвергнуто серьезной опасности;

f) предельно сокращают загрязнение, отходы, выбросы, попадание рыбы в утерянные или брошенные орудия лова, вылов видов, не являющихся объектом специализированного промысла, как рыбных, так и нерыбных (именуемых в дальнейшем "виды, не являющиеся объектом специализированного промысла"), - и воздействия на ассоциированные или зависимые виды, в частности, на виды, находящиеся под угрозой исчезновения, посредством мер, включающих, насколько это практически осуществимо, разработку и применение избирательных, экологически безопасных и экономичных орудий и методов лова;

g) охраняют биологическое разнообразие морской среды;

h) принимают меры к предотвращению или устранению чрезмерной эксплуатации и избыточного рыбопромыслового потенциала и к обеспечению того, чтобы интенсивность промыслового усилия не превосходила уровней, соизмеримых с устойчивым использованием рыбных ресурсов;

і) принимают во внимание интересы рыбаков, занимающихся кустарным и натуральным промыслом;

j) своевременно собирают и взаимно обмениваются полными и точными данными о рыболовной деятельности, в частности, о местоположении судна, улове видов, являющихся и не являющихся объектом специализированного промысла, и промысловом усилии, как это предусмотрено в Приложении 1, а также информацией, получаемой в рамках национальных и международных исследовательских программ;

k) поощряют и проводят научные исследования и разрабатывают соответствующие технологии, помогающие сохранять рыболовство и управлять им; и

l) осуществляют меры по сохранению и управлению и обеспечивают их выполнение с помощью эффективного мониторинга, контроля и наблюдения.

Статья 6

Применение осторожного подхода

1. Государства широко применяют осторожный подход к сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб, управлению ими и их использованию, с тем чтобы защищать морские живые ресурсы и сохранять морскую среду.

2. Если информация носит неопределенный, ненадежный или недостаточный характер, то государства действуют с большей осторожностью. Отсутствие достаточной научной информации не используется в качестве основания для того, чтобы откладывать или не принимать меры по сохранению и управлению.

3. При осуществлении осторожного подхода государства:

а) совершенствуют процесс принятия решений в области сохранения рыбных ресурсов и управления ими посредством получения наиболее достоверной имеющейся научной информации, взаимного обмена ею и внедрения усовершенствованных методов регулирования риска и неопределенности;

b) применяют руководящие принципы, изложенные в Приложении 2, определяют на основе наиболее достоверной имеющейся научной информации опорные критерии по конкретным запасам и меры, которые надлежит принимать в случае их превышения;

с) принимают во внимание, в частности, факторы неопределенности в отношении размера и продуктивности запаса (запасов), опорные критерии, состояние запасов с точки зрения таких критериев, уровни и распределение промысловой смертности и воздействие рыболовной деятельности на виды, не являющиеся объектом специализированного промысла, и ассоциированные или зависимые виды, а также существующие и прогнозируемые океанические, естественно-природные и социально-экономические условия;

d) разрабатывают программы сбора данных и проведения исследований для оценки воздействия рыболовства на виды, не являющиеся объектом специализированного промысла, и ассоциированные или зависимые виды и их среду, и принимают планы, необходимые для обеспечения сохранения таких видов и охраны мест обитания, вызывающих особую озабоченность.

4. Государства принимают меры к обеспечению того, чтобы при приближении к опорным критериям не происходило их превышения. При их превышении государства немедленно принимают меры, предусмотренные пунктом 3 "b", в целях восстановления запасов.

5. Когда состояние запасов, являющихся объектом специализированного промысла, либо видов, не являющихся объектом такого промысла, или ассоциированных или зависимых видов, вызывает озабоченность, государства подвергают такие запасы и виды усиленному мониторингу, с тем чтобы проводить обзор их состояния и действенности мер по сохранению и управлению. Они регулярно пересматривают такие меры в свете новой информации.

6. Для новых промыслов или рыбопромысловой разведки государства в возможно короткие сроки принимают осторожные меры по сохранению и управлению, включая, в частности, ограничения на улов и на промысловое усилие. Такие меры остаются в силе до тех пор, пока не поступят достаточные данные, позволяющие оценить воздействие промысла на долгосрочную устойчивость запасов, после чего осуществляются меры по сохранению и управлению на основе этой оценки. Эти последние меры в соответствующих случаях позволяют постепенно развивать промысел.

7. Если на состояние трансграничных рыбных запасов или запасов далеко мигрирующих рыб оказывает значительное негативное воздействие какое-либо природное явление, то государства принимают меры по сохранению и управлению на чрезвычайной основе с целью обеспечить, чтобы такое негативное воздействие не усугублялось рыболовной деятельностью. Государства также принимают такие меры на чрезвычайной основе там, где промысловая деятельность представляет собой серьезную угрозу устойчивости таких запасов. Меры, принимаемые на чрезвычайной основе, являются временными и основываются на имеющихся наиболее достоверных научных данных.

Статья 7

Сопоставимость мер по сохранению и управлению

1. Без ущерба для предусмотренных в Конвенции суверенных прав прибрежных государств в отношении разведки, эксплуатации, сохранения живых морских ресурсов и управления ими в районах под национальной юрисдикцией и для права всех государств давать своим гражданам возможность заниматься рыболовством в открытом море в соответствии с Конвенцией:

а) в отношении трансграничных рыбных запасов соответствующие прибрежные государства и государства, чьи граждане ведут промысел таких запасов в прилегающем районе открытого моря, стремятся непосредственно или через соответствующие механизмы сотрудничества, предусмотренные в части III, согласовывать меры, необходимые для сохранения этих запасов в прилегающем районе открытого моря;

b) в отношении запасов далеко мигрирующих рыб соответствующие прибрежные государства и другие государства, чьи граждане ведут в регионе промысел таких запасов, сотрудничают либо непосредственно, либо через соответствующие механизмы сотрудничества, предусмотренные в части III, в деле обеспечения сохранения и содействия цели оптимального использования таких запасов на всей территории региона, как в пределах, так и за пределами районов под национальной юрисдикцией.

2. Меры по сохранению и управлению, вводимые для открытого моря и принимаемые в районах под национальной юрисдикцией, являются сопоставимыми, обеспечивая сохранение трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управление ими в целом. Для этого прибрежные государства, государства, ведущие промысел в открытом море, обязаны сотрудничать в деле выработки сопоставимых мер в отношении таких запасов. При определении сопоставимых мер по сохранению и управлению государства:

а) принимают во внимание меры по сохранению и управлению, принятые и применяемые в соответствии со статьей 61 Конвенции в отношении тех же запасов прибрежными государствами в районах под национальной юрисдикцией, обеспечивают, чтобы меры, вводимые в отношении таких запасов для открытого моря, не подрывали эффективности таких мер;

b) принимают во внимание ранее согласованные меры, введенные и применяемые для открытого моря в соответствии с Конвенцией в отношении тех же запасов соответствующими прибрежными государствами и государствами, ведущими промысел в открытом море;

с) принимают во внимание ранее согласованные меры, введенные и применяемые в соответствии с Конвенцией в отношении тех же запасов субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организацией или договоренностью;

d) принимают во внимание биологическое единство и другие биологические характеристики запасов и взаимосвязь между распределением запасов, рыбными промыслами и географическими особенностями соответствующего региона, включая встречаемость запасов и интенсивность их промысла в районах под национальной юрисдикцией;

е) принимают во внимание зависимость прибрежных государств и, соответственно, государств, ведущих промысел в открытом море, от запасов, о которых идет речь; и

f) обеспечивают, чтобы такие меры не приводили к вредному воздействию на живые морские ресурсы в целом.

3. Реализуя свою обязанность сотрудничать, государства прилагают все усилия к тому, чтобы согласовать сопоставимые меры по сохранению и управлению в разумный срок.

4. Если в течение разумного срока не может быть достигнуто соглашение, любое из заинтересованных государств может прибегнуть к процедурам урегулирования споров, предусмотренным в части VIII.

5. До заключения соглашения о сопоставимых мерах по сохранению и управлению заинтересованные государства в духе взаимопонимания и сотрудничества предпринимают все усилия для того, чтобы достигнуть временной договоренности практического характера. В том случае, если они не могут согласовать такую договоренность, любое из заинтересованных государств в целях предписания временных мер может представить этот спор на рассмотрение суда или трибунала в соответствии с процедурами урегулирования споров, предусмотренными в части VIII.

6. Временные договоренности или меры, принимаемые или предписываемые на основании пункта 5, учитывают положения настоящей части, должным образом принимают во внимание права и обязанности всех заинтересованных государств, не ставят под угрозу и не осложняют достижение окончательного соглашения о сопоставимых мерах по сохранению и управлению и не наносят ущерба окончательному результату какой бы то ни было процедуры урегулирования споров.

7. Действуя либо непосредственно, либо через соответствующие субрегиональные или региональные рыбохозяйственные организации или договоренности, либо с помощью иных соответствующих средств прибрежные государства регулярно информируют государства, ведущие промысел в открытом море в данном субрегионе или регионе, о мерах, принятых ими в отношении трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб в районах под их национальной юрисдикцией.

8. Действуя либо непосредственно, либо через соответствующие субрегиональные или региональные рыбохозяйственные организации или договоренности, либо с помощью иных соответствующих средств, государства, ведущие промысел в открытом море, регулярно информируют другие заинтересованные государства о мерах, принятых ими для регулирования деятельности плавающих под их флагом судов, которые ведут промысел таких запасов в открытом море.

Часть III. Механизмы международного
сотрудничества в отношении трансграничных рыбных
запасов и запасов далеко мигрирующих рыб

Статья 8

Сотрудничество в интересах сохранения и управления

1. Прибрежные государства и государства, ведущие рыбный промысел в открытом море, налаживают в соответствии с Конвенцией сотрудничество в отношении трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб либо непосредственно, либо через соответствующие субрегиональные или региональные рыбохозяйственные организации или договоренности, принимая во внимание особенности субрегиона или региона, в целях обеспечения эффективного сохранения таких запасов и управления ими.

2. Государства добросовестно и без промедления проводят консультации, особенно в случаях, когда имеются данные о том, что соответствующие трансграничные рыбные запасы и запасы далеко мигрирующих рыб могут оказаться под угрозой чрезмерной эксплуатации, или когда организуется новый промысел таких запасов. Для этого по просьбе любого заинтересованного государства могут быть предприняты консультации, преследующие цель достичь соответствующей договоренности об обеспечении сохранения запасов и управления ими. До согласования такой договоренности государства соблюдают положения настоящего Соглашения и действуют добросовестно и с должным учетом прав, интересов и обязанностей других государств.

3. Там, где субрегиональная или региональная рыбохозяйственная организация или договоренность компетентна вводить меры по сохранению и управлению в отношении конкретных трансграничных рыбных запасов или запасов далеко мигрирующих рыб, государства, ведущие промысел запасов в открытом море, и соответствующие прибрежные государства выполняют свою обязанность сотрудничать путем вступления в члены такой организации или становясь участниками такой договоренности либо путем выражения согласия на применение введенных такой организацией или договоренностью мер по сохранению и управлению. Государства, проявляющие реальный интерес к соответствующему промыслу, могут стать членами такой организации или участниками таких договоренностей. Условия участия в такой организации или договоренности не исключают возможности присоединения таких государств к числу членов или участников; кроме того, они не применяются таким образом, который ведет к дискриминации в отношении какого-либо государства или группы государств, проявляющих реальный интерес к соответствующему промыслу.

4. Только те государства, которые являются членами такой организации или участниками такой договоренности либо соглашаются на применение мер по сохранению и управлению, введенных такой организацией или договоренностью, имеют доступ к промысловым ресурсам, к которым применяются эти меры по сохранению и управлению.

5. Там, где отсутствует субрегиональная или региональная рыбохозяйственная организация или договоренность, которая могла бы ввести меры по сохранению и управлению в отношении конкретного трансграничного рыбного запаса или запаса далеко мигрирующих рыб, соответствующие прибрежные государства и государства, ведущие промысел такого запаса в открытом море в этом субрегионе или регионе, сотрудничают в деле учреждения такой организации или заключения других соответствующих договоренностей, чтобы обеспечить сохранение такого запаса и управление им, и участвуют в работе этой организации или договоренности.

6. Любое государство, намеревающееся внести предложение о каких-либо действиях межправительственной организации, компетентной заниматься вопросами живых ресурсов, должно в тех случаях, когда такие действия значительно сказались бы на мерах по сохранению и управлению, уже введенных компетентной субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организацией или договоренностью, консультироваться через эту организацию или договоренность с ее членами или участниками. Такие консультации должны, насколько это осуществимо, проводиться до представления предложения в межправительственную организацию.

Статья 9

Субрегиональные и региональные рыбохозяйственные
организации и договоренности

1. При учреждении субрегиональных или региональных рыбохозяйственных организаций или при заключении субрегиональных или региональных рыбохозяйственных договоренностей для сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими государства, в частности, согласовывают:

а) запасы, к которым применяются меры по сохранению и управлению, с учетом биологических характеристик соответствующих запасов и характера соответствующего промысла;

b) область применения с учетом пункта 1 статьи 7 и характеристик субрегиона или региона, включая социально-экономические, географические и естественно-природные факторы;

с) соотношение между работой новой организации или договоренности и ролью, целями и деятельностью любых соответствующих существующих рыбохозяйственных организаций или договоренностей; и

d) механизмы, с помощью которых организация или договоренность будет получать научные рекомендации и производить обзор состояния запасов, включая в надлежащих случаях создание научно-консультативного органа.

2. Государства, сотрудничающие в создании субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации или договоренности, информируют другие государства, которые, как им известно, проявляют реальный интерес к работе предлагаемой организации или договоренности, о таком сотрудничестве.

Статья 10

Функции субрегиональных и региональных рыбохозяйственных
организаций и договоренностей

Выполняя свою обязанность сотрудничать по линии субрегиональных или региональных рыбохозяйственных организаций или договоренностей, государства:

а) согласовывают и соблюдают меры по сохранению и управлению, чтобы обеспечить долгосрочную устойчивость трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб;

b) соответствующим образом согласовывают права участия, как-то квоты допустимого улова или уровни промыслового усилия;

с) принимают и применяют любые общерекомендованные международные минимальные стандарты ответственного ведения рыболовной деятельности;

d) получают и оценивают научные рекомендации, производят обзор состояния запасов и оценивают воздействие рыболовства на виды, не являющиеся объектом специализированного промысла, и ассоциированные или зависимые виды;

е) согласовывают стандарты сбора, сообщения, проверки данных о промысле запасов и обмена ими;

f) собирают и распространяют точные и полные статистические данные, описанные в Приложении 1, обеспечивая тем самым наличие наиболее достоверных научных данных, с соблюдением в соответствующих случаях конфиденциальности;

g) поощряют и проводят научные оценки запасов и соответствующие исследования и распространяют их результаты;

h) создают надлежащие механизмы сотрудничества для эффективного мониторинга, контроля, наблюдения и обеспечения выполнения;

і) согласовывают способы, с помощью которых будут учитываться промысловые интересы новых членов организации или новых участников договоренности;

j) согласовывают процедуры принятия решений, способствующие своевременному и эффективному принятию мер по сохранению и управлению;

k) содействуют мирному урегулированию споров в соответствии с частью VIII;

l) обеспечивают всестороннее сотрудничество своих соответствующих национальных учреждений и предприятий в осуществлении рекомендаций и решений организации или договоренности;

m) надлежащим образом опубликовывают информацию о мерах по сохранению и управлению, вводимых организацией или договоренностью.

Статья 11

Новые члены или участники

При определении характера и объема прав участия для новых членов субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации либо для новых участников субрегиональной или региональной рыбохозяйственной договоренности государства принимают во внимание, в частности:

а) состояние трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и нынешнюю интенсивность промыслового усилия на промысле;

b) соответствующие интересы, схемы ведения промысла и практику рыболовства новых и уже имеющихся членов или участников;

с) соответствующий вклад новых и уже имеющихся членов или участников в сохранение запасов и управление ими, в сбор и предоставление точных данных и в проведение научных исследований по запасам;

d) нужды прибрежных рыболовных общин, которые зависят главным образом от промысла данных запасов;

е) потребности прибрежных государств, чья экономика в подавляющей степени зависит от эксплуатации морских живых ресурсов; и

f) интересы развивающихся государств субрегиона или региона, в чьих районах под национальной юрисдикцией тоже встречаются данные запасы.

Статья 12

Гласность в деятельности субрегиональных и региональных
рыбохозяйственных организаций или договоренностей

1. Государства обеспечивают гласность в процессе принятия решений и иной деятельности субрегиональных и региональных рыбохозяйственных организаций и договоренностей.

2. Представителям других межправительственных организаций и представителям неправительственных организаций, занимающихся трансграничными рыбными запасами и запасами далеко мигрирующих рыб, предоставляется возможность участвовать в работе заседаний субрегиональных или региональных рыбохозяйственных организаций и договоренностей в качестве наблюдателей или, в зависимости от обстоятельств, в ином качестве в соответствии с процедурами соответствующей организации или договоренности. Такие процедуры не носят неадекватно ограничительного характера в этом отношении. Такие межправительственные организации и неправительственные организации получают своевременный доступ к документации и отчетности таких организаций и договоренностей с соблюдением процедурных норм доступа к ним.

Статья 13

Укрепление существующих организаций и договоренностей

Государства сотрудничают в укреплении существующих субрегиональных и региональных рыбохозяйственных организаций и договоренностей, с тем чтобы повышать их эффективность во введении и осуществлении мер по сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими.

Статья 14

Сбор и предоставление информации и сотрудничество в
области научных исследований

1. Государства обеспечивают, чтобы рыболовные суда, плавающие под их флагом, предоставляли такую информацию, которая может оказаться необходимой для выполнения их обязательств по настоящему Соглашению. Для этого в соответствии с Приложением 1 государства:

а) собирают научные, технические и статистические данные о промысле трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и обмениваются такими данными;

b) обеспечивают достаточно подробный сбор данных, чтобы содействовать эффективной оценке запасов, и их своевременное предоставление для соблюдения требований субрегиональных или региональных рыбохозяйственных организаций или договоренностей, и

с) принимают соответствующие меры по проверке точности таких данных.

2. Действуя либо непосредственно, либо через субрегиональные или региональные рыбохозяйственные организации или договоренности, государства сотрудничают в том, чтобы:

а) согласовывать параметры данных и форму их предоставления таким организациям или договоренностям, учитывая характер запасов и промысла этих запасов; и

b) разрабатывать технику анализа и методики оценки запасов и взаимно обмениваться ими для совершенствования мер по сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими.

3. Действуя либо непосредственно, либо через компетентные международные организации, государства сообразно с частью XIII Конвенции сотрудничают ради всеобщего блага в деле укрепления научно-исследовательского потенциала в области рыболовства и поощрения научных исследований, касающихся сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими. Для этого государство или компетентная международная организация, ведущие такие исследования за пределами районов под национальной юрисдикцией, активно содействуют публикации и распространению среди любых заинтересованных государств результатов таких исследований, а также информации об их целях и методах и облегчают, насколько это осуществимо, участие ученых из этих государств в таких исследованиях.

Статья 15

Замкнутые и полузамкнутые моря

При осуществлении настоящего Соглашения в замкнутом или полузамкнутом море государства учитывают природные особенности этого моря и действуют также сообразно с частью IX Конвенции и другими соответствующими ее положениями.

Статья 16

Районы открытого моря, полностью окруженные районом
под национальной юрисдикцией одного государства

1. Государства, которые осуществляют промысел трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб в районе открытого моря, полностью окруженном районом под национальной юрисдикцией какого-либо одного государства, и это государство сотрудничают во введении мер по сохранению этих запасов и управлению ими в данном районе открытого моря. Учитывая природные особенности этого района, государства уделяют особое внимание введению сопоставимых мер по сохранению таких запасов и управлению ими в соответствии со статьей 7. Меры, введенные в отношении открытого моря, принимают во внимание права, обязанности и интересы прибрежного государства по Конвенции, основываются на наиболее достоверных имеющихся научных данных, а также учитывают любые меры по сохранению и управлению, принятые и применяемые прибрежным государством в районе под его национальной юрисдикцией в отношении тех же запасов в соответствии со статьей 61 Конвенции. Государства договариваются также о мерах мониторинга, контроля, наблюдения за осуществлением и обеспечения выполнения мер по сохранению и управлению в отношении открытого моря.

2. Во исполнение статьи 8 государства действуют добросовестно и прилагают все усилия для незамедлительного достижения договоренности об упомянутых в пункте 1 мерах по сохранению и управлению, которые будут применяться при ведении промысловых операций в этом районе. Если в течение разумного периода времени соответствующие ведущие промысел государства и прибрежное государство не в состоянии достичь договоренности о таких мерах, они, с учетом пункта 1, применяют пункты 4, 5 и 6 статьи 7, касающиеся временных договоренностей или мер. До вступления в силу таких временных договоренностей или мер соответствующие государства принимают меры в отношении судов, плавающих под их флагом, с тем чтобы они не вели промысла, который может нанести ущерб запасам, о которых идет речь.

Часть IV. Стороны, не являющиеся
членами или участниками

Статья 17

Стороны, не являющиеся членами организаций
или участниками договоренностей

1. Государство, не являющееся членом субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации или участником субрегиональной или региональной рыбохозяйственной договоренности и не дающее каким-либо иным образом своего согласия на применение мер по сохранению и управлению, введенных такой организацией или договоренностью, не освобождается от обязанности сотрудничать в соответствии с Конвенцией и настоящим Соглашением в сохранении соответствующих трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлении ими.

2. Такое государство не разрешает судам, плавающим под его флагом, вести операции по промыслу трансграничных рыбных запасов или запасов далеко мигрирующих рыб, которые подпадают под применение мер по сохранению и управлению, введенных такой организацией или договоренностью.

3. Государства, являющиеся членами субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации или участниками субрегиональной или региональной рыбохозяйственной договоренности, в индивидуальном порядке или совместно предлагают упомянутым в пункте 3 статьи 1 занимающимся рыбным промыслом субъектам права, у которых в соответствующем районе имеются рыболовные суда, в полной мере сотрудничать с такой организацией или договоренностью в осуществлении введенных ею мер по сохранению и управлению, с тем чтобы добиться как можно более широкого фактического применения таких мер к рыболовной деятельности в соответствующем районе. Льготы участия в рыбном промысле, которыми пользуются такие занимающиеся рыбным промыслом субъекты права, пропорциональны их приверженности соблюдению мер по сохранению и управлению, введенных в отношении запасов.

4. Государства, являющиеся членами такой организации или участниками такой договоренности, обмениваются информацией о деятельности рыболовных судов, плавающих под флагами государств, которые не являются ни членами организации, ни участниками договоренности и которые ведут операции по промыслу соответствующих запасов. Они принимают сообразующиеся с настоящим Соглашением и международным правом меры по предупреждению деятельности таких судов, которая подрывает эффективность субрегиональных или региональных мер по сохранению и управлению.

Часть V. Обязанности государства флага

Статья 18

Обязанности государства флага

1. Государство, суда которого ведут рыбный промысел в открытом море, принимает необходимые меры к обеспечению того, чтобы суда, плавающие под его флагом, соблюдали субрегиональные и региональные меры по сохранению и управлению и чтобы такие суда не занимались какой бы то ни было деятельностью, подрывающей эффективность таких мер.

2. Государство разрешает использование судов, плавающих под его флагом, для рыболовства в открытом море только в том случае, если оно способно эффективно нести свою ответственность за такие суда согласно Конвенции и настоящему Соглашению.

3. Меры, подлежащие принятию государством в отношении судов, плавающих под его флагом, включают:

а) контроль за такими судами в открытом море с помощью рыболовных лицензий, разрешений или разрешительных свидетельств в соответствии с любыми применимыми процедурами, согласованными на субрегиональном, региональном или всемирном уровне;

b) установление правил с целью:

і) оговорить сроки применения и условия лицензий, полномочий или разрешений, необходимых для выполнения любых субрегиональных, региональных или всемирных обязательств государства флага;

іі) запретить рыбный промысел в открытом море судами, которые не имеют надлежащих лицензий или разрешений на лов рыбы, либо рыбный промысел судами в открытом море, не соответствующий условиям лицензии, разрешения или разрешительного свидетельства;

ііі) предписать судам, ведущим рыбный промысел в открытом море, постоянно иметь на борту лицензию, разрешение или разрешительное свидетельство и предъявлять их по требованию для осмотра должным образом уполномоченному лицу, и

iv) обеспечить, чтобы суда под его флагом не занимались неразрешенным рыбным промыслом в районах под национальной юрисдикцией других государств;

с) учреждение национального реестра рыболовных судов, которым разрешено вести промысел в открытом море, и предоставление непосредственно заинтересованным государствам по их просьбе доступа к информации, содержащейся в таком реестре, с учетом любых национальных законов государства флага относительно огласки такой информации;

d) требования о маркировке рыболовных судов и орудий лова для опознания в соответствии с единообразными и международно признанными системами маркировки судов и орудий лова, как-то Нормативами Продовольственной и сельскохозяйственной организации Объединенных Наций по маркировке и идентификации рыболовных судов;

е) требования о регистрации и своевременном сообщении местоположения судна, улова видов, являющихся и не являющихся объектом специализированного промысла, промыслового усилия и других соответствующих промысловых данных в соответствии с субрегиональными, региональными и всемирными стандартами сбора таких данных;

f) требования о проверке улова видов, являющихся и не являющихся объектом специализированного промысла, с помощью таких мер, как программы использования наблюдателей, инспекционные схемы, отчеты о выгрузке, наблюдение за перевалкой и мониторинг выгружаемых уловов, рыночная статистика;

g) мониторинг, контроль и наблюдение за такими судами, их промысловыми операциями и сопутствующей деятельностью с помощью, в частности:

і) осуществления национальных инспекционных схем и субрегиональных и региональных схем сотрудничества в обеспечении выполнения во исполнение статей 21 и 22, включая требования о том, чтобы такие суда разрешали доступ должным образом уполномоченным инспекторам из других государств;

іі) осуществления национальных программ использования наблюдателей и субрегиональных и региональных программ использования наблюдателей, в которых участвует государство флага, включая требования о том, чтобы такие суда разрешали доступ наблюдателям из других государств для осуществления функций, согласованных по программе; и

ііі) разработки и внедрения систем мониторинга за судами, включая при необходимости системы спутниковых передатчиков, в соответствии с теми или иными национальными программами, и программами, согласованными между заинтересованными государствами на субрегиональной, региональной и всемирной основе;

h) регулирование перевалочных операций в открытом море в целях обеспечения того, чтобы не подрывалась эффективность мер по сохранению и управлению; и

і) регулирование рыболовной деятельности с целью обеспечить соблюдение субрегиональных, региональных или всемирных мер, в том числе направленных на предельное сокращение вылова видов, не являющихся объектом специализированного промысла.

4. При наличии действующей субрегионально, регионально или всемирно согласованной системы мониторинга, контроля и наблюдения государства обеспечивают, чтобы меры, вводимые ими в отношении судов, плавающих под их флагом, были совместимы с этой системой.

Часть VI. Соблюдение и обеспечение выполнения

Статья 19

Соблюдение и обеспечение выполнения
государством флага

1. Государство обеспечивает соблюдение судами, плавающими под его флагом, субрегиональных и региональных мер по сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими. С этой целью это государство:

а) обеспечивает выполнение таких мер независимо от того, где происходят нарушения;

b) незамедлительно и в полном объеме расследует любые предполагаемые нарушения субрегиональных или региональных мер по сохранению и управлению, что может включать досмотр соответствующих судов, и оперативно информирует сообщившее о нарушении государство и соответствующую субрегиональную или региональную организацию или договоренность о ходе и результатах расследования;

с) требует от любого судна, плавающего под его флагом, предоставлять следственному органу информацию о местоположении судна, уловах, орудиях лова, рыболовных операциях и связанной с этим деятельности в районе предполагаемого нарушения;

d) удостоверившись в наличии достаточных оснований доказательств в отношении предполагаемого нарушения, передает дело своим властям на предмет незамедлительного возбуждения разбирательства в соответствии со своими законами, а в надлежащих случаях задерживает соответствующее судно, и

е) обеспечивает, чтобы в тех случаях, когда в соответствии с его законами было установлено, что судно причастно к совершению серьезного нарушения таких мер, данное судно не вело рыболовных операций в открытом море до тех пор, пока не будут соблюдены все санкции, введенные государством флага за это нарушение.

2. Всякое расследование и судопроизводство ведется оперативно. Санкции, применимые в случае нарушений, должны быть достаточно строгими, чтобы эффективно обеспечивать соблюдение мер и служить фактором сдерживания нарушений, где бы они ни происходили, а также лишать нарушителей поступлений от их незаконной деятельности. Меры, применимые в отношении капитанов и других лиц командного состава рыболовных судов, включают положения, которые могут допускать, в частности, непредоставление, лишение или временное изкятие разрешений на работу в качестве капитана или лица командного состава на таких судах.

Статья 20

Международное сотрудничество по обеспечению выполнения

1. Действуя либо непосредственно, либо через субрегиональные или региональные организации или договоренности, государства сотрудничают в обеспечении соблюдения и выполнение субрегиональных и региональных мер по сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими.

2. Государство флага, проводящее расследование предполагаемого нарушения мер по сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими, может обратиться за помощью к любому другому государству, чье сотрудничество может оказаться полезным в проведении этого расследования. Все государства стремятся удовлетворять разумные просьбы государства флага в связи с такими расследованиями.

3. Государство флага может проводить такие расследования непосредственно, в сотрудничестве с другими заинтересованными государствами либо через соответствующую субрегиональную или региональную рыбохозяйственную организацию или договоренность. Информация о ходе и результатах расследований предоставляется всем заинтересованным или затрагиваемым предполагаемым нарушением государствам.

4. Государства содействуют друг другу в опознании судов, которые предположительно занимались деятельностью, подрывающей эффективность субрегиональных, региональных или всемирных мер по сохранению и управлению.

5. В объеме, разрешенном национальными законами и правилами, государства достигают договоренностей о предоставлении правоохранительным органам других государств доказательств, относящихся к предполагаемым нарушениям таких мер.

6. Когда есть разумные основания полагать, что судно в открытом море занималось неразрешенным промыслом в районе под юрисдикцией прибрежного государства, государство флага этого судна по просьбе соответствующего прибрежного государства проводит незамедлительное или полное расследование этого вопроса. Государство флага сотрудничает с прибрежным государством в принятии в таких случаях соответствующих мер по обеспечению выполнения и может уполномочить соответствующие власти прибрежного государства произвести высадку на судно и его осмотр в открытом море. Настоящий пункт не наносит ущерба статье 111 Конвенции.

7. Государства-участники, являющиеся членами субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации или участниками субрегиональной или региональной рыбохозяйственной договоренности, могут принимать меры в соответствии с международным правом, в том числе через посредство субрегиональных или региональных процедур, установленных для этой цели, к тому, чтобы не допускать суда, занимавшиеся деятельностью, подрывающей эффективность введенных этой организацией или договоренностью мер по сохранению и управлению или иным образом нарушающей эти меры, к ведению промысла в открытом море в данном субрегионе или регионе до тех пор, пока соответствующие меры не будут приняты государством флага.

Статья 21

Субрегиональное и региональное сотрудничество в
обеспечении выполнения

1. В любом районе открытого моря, охваченном субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организацией или договоренностью, государство-участник, являющееся членом такой организации или участником такой договоренности, может через своих должным образом уполномоченных инспекторов производить в соответствии с пунктом 2 высадку на борт и осмотр рыболовных судов, плавающих под флагом другого государства-участника настоящего Соглашения, независимо от того, является ли такое государство-участник также и членом такой организации или участником такой договоренности, с целью обеспечить соблюдение мер по сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими, введенных такой организацией или договоренностью.

2. Действуя через субрегиональные или региональные рыбохозяйственные организации или договоренности, государства устанавливают процедуры высадки на борт и осмотра во исполнение пункта 1, а также процедуры по осуществлению других положений настоящей статьи. Такие процедуры согласуются с настоящей статьей и основополагающими процедурами, изложенными в статье 22, и не ведут к дискриминации в отношении сторон, не являющихся членами организации или участниками договоренности. Высадка и осмотр, а также любые последующие меры по обеспечению выполнения производятся в соответствии с такими процедурами. Государства должным образом опубликовывают информацию о процедурах, установленных во исполнение настоящего пункта.

3. Если в течение двух лет с момента принятия настоящего Соглашения какая-либо организация или договоренность не установит таких процедур, то высадка и осмотр во исполнение пункта 1, а также любые последующие меры по обеспечению выполнения до момента установления таких процедур производятся в соответствии с настоящей статьей и основополагающими процедурами, изложенными в статье 22.

4. До принятия мер по настоящей статье государства, производящие осмотр, действуя либо непосредственно, либо через соответствующую субрегиональную или региональную рыбохозяйственную организацию или договоренность, информируют все государства, чьи суда ведут промысел в открытом море в субрегионе или регионе, о форме удостоверений, выдаваемых их должным образом уполномоченным инспекторам. Суда, используемые для высадки и осмотра, должны иметь четкие опозновательные знаки, указывающие на то, что они несут государственную службу. Становясь участником настоящего Соглашения, государство назначает соответствующий орган для получения уведомлений во исполнение настоящей статьи и надлежащим образом предают гласности информацию о таком назначении через соответствующую субрегиональную или региональную рыбохозяйственную организацию или договоренность.

5. Когда после высадки и осмотра имеются разумные основания полагать, что судно занималось какой бы то ни было деятельностью, противоречащей упомянутым в пункте 1 мерам по сохранению и управлению, государство, производящее осмотр, в соответствующих случаях обеспечивает сохранность доказательств и оперативно уведомляет государство флага о предполагаемом нарушении.

6. Государство флага отвечает на уведомление по пункту 5 в течение трех рабочих дней с момента его получения или такого иного периода, который может быть предусмотрен в процедурах, устанавливаемых в соответствии с пунктом 2, и либо:

а) безотлагательно выполняет свои обязательства по статье 19 и проводит расследование и при наличии соответствующих доказательств применяет к судну меры по обеспечению выполнения, в каковом случае оно оперативно информирует государство, произведшее осмотр, о результатах расследования и о любых принятых мерах по обеспечению выполнения; либо

b) уполномочивает государство, произведшее осмотр, провести расследование.

7. Если государство флага уполномочивает государство, произведшее осмотр, провести расследование предполагаемого нарушения, то государство, произведшее осмотр, безотлагательно сообщает государству флага о результатах такого расследования. Государство флага при наличии соответствующих доказательств выполняет свои обязательства и применяет к судну меры по обеспечению выполнения. Вместо этого государство флага может уполномочить государство, произведшее осмотр, применить к судну такие меры по обеспечению выполнения, какие могут быть указаны государством флага, сообразно с правами и обязательствами государства флага по настоящему Соглашению.

8. Если после высадки и осмотра существуют четкие основания полагать, что судно совершило серьезное нарушение, а государство флага либо не представило ответа, либо не приняло мер, требуемых по пункту 6 или 7, то инспекторы могут оставаться на бору и обеспечивать сохранность доказательств и могут потребовать от капитана оказать им содействие в дальнейшем расследовании, включая, где это уместно, посредством немедленного следования судна в ближайший соответствующий порт или в такой иной порт, который может быть указан в процедурах, установленных в соответствии с пунктом 2. Государство, произведшее осмотр, незамедлительно информирует государство флага о названии порта, в который должно проследовать судно. Государство, произведшее осмотр, и государство флага и в соответствующих случаях государство порта принимают все необходимые меры к тому, чтобы обеспечить благополучие членов экипажа судна, независимо от их гражданства.

9. Государство, произведшее осмотр, информирует государство флага и соответствующую организацию или участников соответствующей договоренности о результатах любого дальнейшего расследования.

10. Государство, производящее осмотр, предписывает своим инспекторам соблюдать общепринятые международные правила, процедуры и практику касательно безопасности судна и экипажа, сводит к минимуму вмешательство в рыболовные операции и, насколько это практически осуществимо, избегает принятия мер, которые оказали бы негативное воздействие на качество находящегося на борту улова. Государство, производящее осмотр, обеспечивает, чтобы высадка и осмотр не производились таким образом, который представлял бы собой причинение беспокойства какому-либо рыболовному судну.

11. Для целей настоящей статьи серьезное нарушение означает:

а) ведение промысла без действительной лицензии, разрешения или разрешительного свидетельства, выданного государством флага в соответствии с пунктом 3 "а" статьи 18;

b) отсутствие точной отчетности об уловах или связанных с уловами данных, как предписано соответствующей субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организацией или договоренностью, или представление серьезно искаженных данных об улове в нарушение требований такой организации или договоренности о представлении данных об уловах;

с) ведение промысла в закрытом районе, ведение промысла во время закрытого сезона или ведение промысла без квоты, устанавливаемой соответствующей субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организацией или договоренностью, либо после выбора такой квоты;

d) направленный промысел запаса, подпадающего под действие моратория или запрещенного к промыслу;

е) использование запрещенного орудия лова;

f) фальсификация или сокрытие опознавательных знаков, обозначения или регистрации рыболовного судна;

g) сокрытие, изменение или уничтожение доказательств, имеющих отношение к расследованию;

h) многочисленные нарушения, вкупе представляющие собой серьезное пренебрежение мерами по сохранению и управлению; или

і) такие иные нарушения, которые могут быть указаны в процедурах, установленных соответствующей субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организацией или договоренностью.

12. Несмотря на прочие положения настоящей статьи, государство флага может в любое время принять меры в целях выполнения своих обязательств по статье 19 в отношении предполагаемого нарушения. Если судно находится под контролем государства, произведшего осмотр, то по просьбе государства флага государство, произведшее осмотр, передает судно государству флага вместе со всей информацией о ходе и результатах своего расследования.

13. Настоящая статья не наносит ущерба праву государства флага принимать любые меры, включая возбуждение разбирательства на предмет применения мер взыскания, в соответствии со своими законами.

14. Настоящая статья применяется mutatis mutandis к высадке и осмотру государством-участником, являющимся членом субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации или участником субрегиональной или региональной рыбохозяйственной договоренности и имеющим основания полагать, что рыболовное судно, плавающее под флагом другого государства-участника, занималось какой-либо деятельностью, противоречащей соответствующим мерам по сохранению и управлению, упоминаемым в пункте 1, в районе открытого моря, охватываемом сферой компетенции такой организации или договоренности, и такое судно впоследствии в ходе того же промыслового рейса вошло в район под национальной юрисдикцией государства, производящего осмотр.

15. Если субрегиональная или региональная рыбохозяйственная организация или договоренность устанавливает альтернативный механизм, который обеспечивает эффективное осуществление вытекающих из настоящего Соглашения обязательств ее членов или участников обеспечивать соблюдение мер по сохранению и управлению, введенных организацией или договоренностью, члены такой организации или участники такой договоренности могут согласиться ограничить применение пункта 1 в отношениях между собой применительно к мерам по сохранению и управлению, которые введены в соответствующем районе открытого моря.

16. Меры, принимаемые государствами помимо государства флага к судам, которые занимались деятельностью, противоречащей субрегиональным или региональным мерам по сохранению и управлению, пропорциональны серьезности нарушения.

17. Когда имеются разумные основания подозревать, что рыболовное судно в открытом море не имеет национальной принадлежности, государство может произвести высадку на борт и осмотр судна. При наличии соответствующих доказательств государство может предпринять такие действия, которые могут быть сочтены надлежащими в соответствии с международным правом.

18. Государства несут ответственность за причиненный по их вине ущерб или убыток в результате действий, предпринятых во исполнение настоящей статьи, когда такие действия являются незаконными или выходят за рамки разумно необходимых в свете имеющейся информации для осуществления положений настоящей статьи.

Статья 22

Основополагающие процедуры высадки и осмотра во
исполнение статьи 21

1. Государство, производящее осмотр, обеспечивает, чтобы должным образом уполномоченные им инспекторы:

а) предъявляли полномочия капитану судна и представляли копию текста соответствующих мер по сохранению и управлению или правил и положений, действующих в соответствующем районе открытого моря во исполнение этих мер;

b) приступали к отправлению сообщения государству флага при высадке и осмотре;

с) не препятствовали способности капитана поддерживать связь с властями государства флага в ходе высадки и осмотра;

d) представляли копию доклада о высадке и осмотре капитану и властям государства флага, отмечая в нем любое возражение или заявление, которое капитан желает включить в доклад;

е) оперативно покидали судно по завершении осмотра, если они не находят каких-либо доказательств серьезного нарушения; и

f) избегали применения силы, за исключением тех случаев и лишь в той степени, когда и в какой это необходимо для обеспечения безопасности инспекторов и когда инспекторы сталкиваются с препятствиями при исполнении своих обязанностей. Степень применения силы не должна превышать разумно необходимую в данных обстоятельствах.

2. Должным образом уполномоченные инспекторы государства, производящего осмотр, имеют полномочия производить осмотр судна, его лицензии, орудий лова, оснащения, регистрационных записей, помещений, рыбы и рыбных продуктов и любых соответствующих документов, необходимых для проверки соблюдения соответствующих мер по сохранению и управлению.

3. Государство флага обеспечивает, чтобы капитаны судов:

а) допускали и облегчали быструю и безопасную высадку инспекторов;

b) оказывали содействие в осмотре судна, производимом во исполнение настоящих процедур;

с) не чинили препятствий, не допускали угроз и не мешали инспекторам в выполнении ими своих обязанностей;

d) предоставляли возможность инспекторам поддерживать связь с властями государства флага и государства, производящего осмотр, в ходе высадки и осмотра;

е) обеспечивали инспекторам разумные условия, включая, когда необходимо, продовольствие и жилые помещения; и

f) способствовали безопасному убытию инспекторов.

4. В случае если капитан судна отказывается допустить высадку и осмотр в соответствии с настоящей статьей и статьей 21, государство флага, за исключением обстоятельств, когда в соответствии с общепринятыми международными правилами, процедурами и практикой, касающимися безопасности на море, необходимо отложить высадку и осмотр, дает капитану судна указание немедленно обеспечить высадку и осмотр и, если капитан не подчиняется такому указанию, приостанавливает действие выданного судну разрешения на промысел и приказывает судну немедленно вернуться в порт. Государство флага сообщает государству, производящему осмотр, о предпринятых им действиях, когда возникают обстоятельства, упомянутые в настоящем пункте.

Статья 23

Меры, принимаемые государствами порта

1. Государство порта имеет право и обязано принимать, сообразуясь с нормами международного права, меры к тому, чтобы содействовать эффективности субрегиональных, региональных и всемирных мер по сохранению и управлению. При принятии таких мер государство порта не подвергает суда какого-либо государства формальной или фактической дискриминации.

2. Государство порта может, в частности, осматривать документацию, орудия лова и улов на борту рыболовных судов, когда такие суда добровольно находятся в его портах или на его рейдовых причалах.

3. Государства могут принимать правила, уполномочивающие соответствующие национальные власти запрещать выгрузку и перевалку, когда было установлено, что улов получен таким образом, который подрывает эффективность субрегиональных, региональных или всемирных мер по сохранению и управлению в открытом море.

4. Ничто в настоящей статье не затрагивает осуществления государствами своего суверенитета над портами, находящимися на их территории, в соответствии с международным правом.

Часть VII. Потребности развивающихся государств

Статья 24

Признание особых потребностей развивающихся государств

1. Государства полностью признают особые потребности развивающихся государств в части сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими и развития промысла таких запасов. Для этого государства, действуя либо непосредственно, либо через Программу развития Организации Объединенных Наций, Продовольственную и сельскохозяйственную организацию Объединенных Наций и другие специализированные учреждения, Глобальный экологический фонд, Комиссию по устойчивому развитию и другие соответствующие международные и региональные организации и органы, оказывают помощь развивающимся государствам.

2. Реализуя обязанность сотрудничать во введении мер по сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими, государства принимают во внимание особые потребности развивающихся государств, в частности:

а) уязвимость развивающихся государств, которые зависят от эксплуатации живых морских ресурсов, в том числе для удовлетворения потребностей своего населения или отдельных его групп в питании;

b) необходимость избегать негативного воздействия на рыбаков, занимающихся натуральным, мелким и кустарным промыслом, и рыбаков - женщин, а также на коренное население в развивающихся государствах, особенно малых островных развивающихся государствах, и обеспечивать им доступ к рыбному промыслу; и

с) необходимость обеспечивать, чтобы такие меры не вели прямо или косвенно к переносу непропорционально тяжелого бремени, связанного с деятельностью по сохранению, на развивающиеся государства.

Статья 25

Формы сотрудничества с развивающимися государствами

1. Действуя непосредственно либо через субрегиональные, региональные или всемирные организации, государства сотрудничают в целях:

а) укрепления способности развивающихся государств, в особенности наименее развитых из них и малых островных развивающихся государств, сохранять трансграничные рыбные запасы и запасы далеко мигрирующих рыб и управлять ими и развивать собственные национальные промыслы таких запасов;

b) оказания развивающимся государствам, в особенности наименее развитым из них и малым островным развивающимся государствам, помощи, призванной дать им возможность участия в промысле таких запасов в открытом море, в том числе облегчать им доступ к таким промыслам при соблюдении статей 5 и 11; и

с) облегчения участия развивающихся государств в субрегиональных и региональных рыбохозяйственных организациях и договоренностях.

2. Сотрудничество с развивающимися государствами для целей, изложенных в настоящей статье, включает оказание финансовой помощи, помощи в развитии людских ресурсов, технической помощи, передачу технологии, в том числе через организацию совместных предприятий, и совещательно-консультативные услуги.

3. Такая помощь предоставляется, в частности, по следующим конкретным направлениям:

а) совершенствование сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими путем сбора, сообщения, проверки промысловых данных и смежной информации, обмена ими и их анализа;

b) оценка запасов и научные исследования; и

с) мониторинг, контроль, наблюдение, соблюдение и обеспечение выполнения, включая подготовку кадров и наращивание самостоятельных возможностей на местном уровне, разработку и финансирование национальных и региональных программ использования наблюдателей и предоставление доступа к технологии и оборудованию.

Статья 26

Особая помощь в осуществлении настоящего Соглашения

1. Государства сотрудничают в учреждении специальных фондов, призванных оказывать развивающимся государствам помощь в осуществлении настоящего Соглашения, в том числе содействовать развивающимся государствам в покрытии издержек, сопряженных с теми или иными процедурами урегулирования споров, в которых они могут выступать стороной.

2. Государства и международные организации должны помогать развивающимся государствам в учреждении новых субрегиональных или региональных рыбохозяйственных организаций или договоренностей либо укреплении существующих организаций или договоренностей по сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими.

Часть VIII. Мирное урегулирование споров

Статья 27

Обязанность урегулировать споры мирными средствами

Государства обязаны урегулировать свои споры путем переговоров, обследования, посредничества, примирения, арбитража, судебного разбирательства, обращения к региональным органам или соглашениям или иными мирными средствами по своему выбору.

Статья 28

Предотвращение споров

Государства сотрудничают в целях предотвращения споров. Для этого они согласовывают действенные и оперативные процедуры принятия решений в рамках субрегиональных и региональных рыбохозяйственных организаций и договоренностей и укрепляют при необходимости существующие процедуры принятия решений.

Статья 29

Споры технического характера

Когда спор касается вопроса технического характера, соответствующие государства могут передать спор специальной коллегии экспертов, учреждаемой ими. Коллегия сносится с соответствующими государствами и стремится оперативно разрешить спор без обращения к обязательным процедурам урегулирования споров.

Статья 30

Процедуры урегулирования споров

1. К любому спору между государствами-участниками настоящего Соглашения, касающемуся толкования или применения настоящего Соглашения, независимо от того, являются ли они также и участниками Конвенции, применяются mutatis mutandis положения об урегулировании споров, изложенные в части XV Конвенции.

2. Положения об урегулировании споров, изложенные в части XV Конвенции, применяются также mutatis mutandis к любому спору между государствами-участниками настоящего Соглашения, касающемуся толкования или применения субрегионального, регионального или всемирного соглашения о промысле трансграничных рыбных запасов или запасов далеко мигрирующих рыб, участниками которого они являются, включая любой спор, касающийся сохранения таких запасов и управления ими, независимо от того, являются ли они также и участниками Конвенции.

3. К урегулированию споров согласно настоящей части применяется любая процедура, принятая государством-участником настоящего Соглашения и Конвенции во исполнение статьи 287 Конвенции, если только это государство-участник при подписании, ратификации настоящего Соглашения или присоединения к нему либо в любое время после этого не приняло иную процедуру во исполнение статьи 287 для урегулирования споров согласно настоящей части.

4. Государство-участник настоящего Соглашения, не являющееся участником Конвенции, при подписании, ратификации настоящего Соглашения или присоединении к нему или в любое время после этого может выбрать посредством письменного заявления одно или более из средств, изложенных в пункте 1 статьи 287 Конвенции, для урегулирования споров согласно настоящей части. Статья 287 применяется к такому заявлению, равно как и к любому спору, в котором такое государство является стороной и который не охватывается действующим заявлением. Для целей согласительной процедуры и арбитража в соответствии с приложениями V, VII и VIII Конвенции такое государство имеет право выдвигать кандидатуры посредников, арбитров и экспертов для включения в списки, упомянутые в статье 2 приложения V, статье 2 приложения VII и статье 2 приложения VIII, для урегулирования споров согласно настоящей части.

5. Любой суд или арбитраж, на рассмотрение которого представлен спор согласно настоящей части, применяет соответствующие положения Конвенции, настоящего Соглашения и любого соответствующего субрегионального, регионального или всемирного соглашения о рыболовстве, а также общепринятые стандарты сохранения живых морских ресурсов и управления ими и иные нормы международного права, не являющиеся несовместимыми с Конвенцией, в целях обеспечения сохранения соответствующих трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб.

Статья 31

Временные меры

1. До урегулирования спора в соответствии с настоящей частью стороны в споре прилагают все усилия к тому, чтобы достигнуть временной договоренности практического характера.

2. Без ущерба для статьи 290 Конвенции суд или арбитраж, на рассмотрение которого представлен спор согласно настоящей части, может предписать любые временные меры, которые он считает надлежащими при данных обстоятельствах для обеспечения соответствующих прав сторон в споре или для предотвращения ущерба запасам, о которых идет речь, а также при обстоятельствах, упоминаемых в пункте 5 статьи 7 и пункте 2 статьи 16.

3. Государство-участник настоящего Соглашения, не являющееся участником Конвенции, может заявить, что, несмотря на пункт 5 статьи 290 Конвенции, Международный трибунал по морскому праву не имеет права предписывать, изменять или отменять временные меры без согласия такого государства.

Статья 32

Ограничения на применимость
процедур урегулирования споров

Пункт 3 статьи 297 Конвенции применяется и к настоящему Соглашению.

Часть IX. Стороны, не являющиеся участниками
настоящего Соглашения

Статья 33

Стороны, не являющиеся участниками
настоящего Соглашения

1. Государства-участники побуждают стороны, не являющиеся участниками настоящего Соглашения, стать его участниками и принять законы и правила, сообразующиеся с его положениями.

2. Государства-участники принимают сообразующиеся с настоящим Соглашением и международным правом меры по предупреждению деятельности судов, плавающих под флагами сторон, не являющихся участниками, которая подрывает эффективное осуществление настоящего Соглашения.

Часть X. Добросовестность и злоупотребление правами

Статья 34

Добросовестность и злоупотребление правами

Государства-участники добросовестно выполняют принятые на себя по настоящему Соглашению обязательства и осуществляют права, признанные в настоящем Соглашении, таким образом, чтобы не допускать злоупотребления правами.

Часть XI. Ответственность и материальная
ответственность

Статья 35

Ответственность и материальная ответственность

Государства-участники несут ответственность в соответствии с международным правом за причиненный по их вине ущерб в связи с настоящим Соглашением.

Часть XII. Конференция по обзору

Статья 36

Конференция по обзору

1. Спустя четыре года после даты вступления настоящего Соглашения в силу Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций созывает конференцию с задачей оценить эффективность настоящего Соглашения с точки зрения обеспечения сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими. Генеральный секретарь приглашает на эту конференцию все государства-участники и те государства и тех субъектов права, которые правомочны стать участниками настоящего Соглашения, а также те межправительственные организации и неправительственные организации, которые правомочны участвовать в качестве наблюдателей.

2. Конференция занимается обзором и оценкой адекватности положений настоящего Соглашения, а в случае необходимости предлагает пути укрепления существа и методов осуществления этих положений, чтобы лучше решать любые проблемы, сохраняющиеся в области сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими.

Часть XIII. Заключительные положения

Статья 37

Подписание

Настоящее Соглашение открывается для подписания всеми государствами и иными субъектами права, упомянутыми в пункте 2 "b" статьи 1, и остается открытым для подписания в центральных учреждениях Организации Объединенных Наций в течение 12 месяцев с 4 декабря 1995 года.

Статья 38

Ратификация

Настоящее Соглашение подлежит ратификации государствами и другими субъектами права, упомянутыми в пункте 2 "b" статьи 1. Документы о ратификации сдаются на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

Статья 39

Присоединение

Настоящее Соглашение остается открытым для присоединения к нему государств и других субъектов права, упомянутых в пункте 2 "b" статьи 1. Документы о присоединении сдаются на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

Статья 40

Вступление в силу

1. Настоящее Соглашение вступает в силу через 30 дней после даты сдачи на хранение 30-го документа о ратификации или присоединении.

2. Для каждого государства или субъекта права, ратифицирующего настоящее Соглашение либо присоединяющегося к нему после сдачи на хранение 30-го документа о ратификации или присоединении, настоящее Соглашение вступает в силу на 30-й день после сдачи на хранение его документа о ратификации или присоединении.

Статья 41

Временное применение

1. Настоящее Соглашение применяется временно государством, которое согласилось на его временное применение, уведомив об этом депозитария в письменном виде. Такое временное применение имеет силу начиная с даты получения уведомления.

2. Временное применение каким-либо государством или субъектом права прекращается с даты вступления настоящего Соглашения в силу для этого государства или субъекта права или с момента письменного уведомления депозитария таким государством или субъектом права о его намерении прекратить временное применение.

Статья 42

Оговорки и исключения

Никакие оговорки к настоящему Соглашению или исключения из него не допускаются.

Статья 43

Декларации и заявления

Статья 42 не препятствует государству или субъекту права при подписании, ратификации настоящего Соглашения или присоединении к нему выступать с декларациями или заявлениями в любой формулировке и под любым наименованием с целью, среди прочего, приведения своих законов и правил в соответствие с положениями настоящего Соглашения, при условии, что такие декларации или заявления не предполагают исключения или изменения юридического действия положений настоящего Соглашения в их применении к этому государству или субъекту.

Статья 44

Отношение к другим соглашениям

1. Настоящее Соглашение не изменяет прав и обязательств государств-участников, которые вытекают из других соглашений, совместимых с настоящим Соглашением, и которые не затрагивают осуществления другими государствами-участниками своих прав или выполнения ими своих обязательств по настоящему Соглашению.

2. Два или более государств-участников могут заключать соглашения, изменяющие или приостанавливающие действие положений настоящего Соглашения и распространяющиеся только на отношения между ними, при условии, что такие соглашения не касаются тех положений, отступление от которых несовместимо с эффективным осуществлением объекта и цели настоящего Соглашения, и при условии также, что такие соглашения не затрагивают применения основных принципов, закрепленных в нем, и что положения таких соглашений не затрагивают осуществления другими государствами-участниками своих прав или выполнения ими своих обязательств по настоящему Соглашению.

3. Государства-участники, намеревающиеся заключить соглашение, указанное в пункте 2, уведомляют другие государства-участники через депозитария настоящего Соглашения о своем намерении заключить это соглашение и о том изменении или приостановлении действия его положений, которое этим соглашением предусматривается.

Статья 45

Поправки

1. Любое государство-участник может путем направления письменного сообщения на имя Генерального секретаря Организации Объединенных Наций предложить поправки к настоящему Соглашению и обратиться с просьбой о созыве конференции для рассмотрения таких предлагаемых поправок. Генеральный секретарь рассылает такое сообщение всем государствам-участникам. Если в течение шести месяцев с даты рассылки сообщения не менее половины государств-участников дадут положительный ответ на эту просьбу, то Генеральный секретарь созывает конференцию.

2. Процедура принятия решений, применяемая на конференции для рассмотрения поправки, созываемой на основании пункта 1, является такой же, что и процедура, применяемая на Конференции Организации Объединенных Наций по трансграничным рыбным запасам и запасам далеко мигрирующих рыб, если конференция не примет иного решения. Эта конференция должна приложить все усилия для достижения соглашения по любым поправкам консенсусом, и голосование по ним не должно проводиться до тех пор, пока не исчерпаны все усилия по достижению консенсуса.

3. Поправки к настоящему Соглашению после их принятия открыты для подписания государствами-участниками в Центральных учреждениях Организации Объединенных Наций в течение двенадцати месяцев с даты принятия, если в самой поправке не предусмотрено иное.

4. Статьи 38, 39, 47 и 50 распространяются на все поправки к настоящему Соглашению.

5. Поправки к настоящему Соглашению вступают в силу для государств-участников, ратифицировавших их или присоединившихся к ним, на тридцатый день после сдачи на хранение документов о ратификации или присоединении двумя третями государств-участников. После этого для каждого государства-участника, ратифицировавшего поправку или присоединившегося к ней после сдачи на хранение требуемого числа таких документов, поправка вступает в силу на тридцатый день после сдачи на хранение его документа о ратификации или присоединении.

6. В поправке может предусматриваться, что для ее вступления в силу требуется меньшее или большее число документов о ратификации или присоединении по сравнению с числом, требуемым настоящей статьей.

7. Государство, ставшее участником настоящего Соглашения после вступления в силу поправок в соответствии с пунктом 5 при отсутствии выражения иного намерения этим государством:

а) считается участником настоящего Соглашения с поправками, и

b) считается участником Соглашения без поправок применительно к любому государству-участнику, не связанному поправками.

Статья 46

Денонсация

1. Любое государство-участник может путем направления письменного уведомления на имя Генерального секретаря Организации Объединенных Наций денонсировать настоящее Соглашение и может изложить причины. Непредставление причин не затрагивает юридической силы денонсации. Денонсация вступает в силу через один год после даты получения уведомления, если в уведомлении не указывается более поздний срок.

2. Денонсация ни в коей мере не затрагивает обязанности любого государства-участника выполнять любое записанное в настоящем Соглашении обязательство, которое имеет для него силу в соответствии с международным правом независимо от настоящего Соглашения.

Статья 47

Участие международных организаций

1. В тех случаях, когда международная организация, упоминаемая в статье 1 приложения IX Конвенции не обладает компетенцией во всех вопросах, регулируемых настоящим Соглашением, приложение IX Конвенции применяется mutatis mutandis к участию этой международной организации в настоящем Соглашении, за исключением того, что следующие положения этого приложения не применяются:

а) первое предложение статьи 2 и

b) пункт 1 статьи 3.

2. В тех случаях, когда международная организация, упоминаемая в статье 1 приложения IX Конвенции обладает компетенцией во всех вопросах, регулируемых настоящим Соглашением, к участию такой международной организации в настоящем Соглашении применяются следующие положения:

а) в момент подписания или присоединения такая международная организация делает заявление, указывая:

і) что она обладает компетенцией во всех вопросах, регулируемых настоящим Соглашением;

іі) что по этой причине ее государства-члены не становятся государствами-участниками, за исключением их территорий, на которые не распространяется сфера ответственности этой международной организации, и

ііі) что она принимает права и обязательства государств по настоящему Соглашению;

b) участие такой международной организации никоим образом не наделяет государства-члены этой международной организации какими бы то ни было правами по настоящему Соглашению;

с) в случае конфликта между обязательствами международной организации по настоящему Соглашению и ее обязательствами по Соглашению об учреждении этой международной организации или по любым связанным с этим актам обязательства по настоящему Соглашению имеют преимущественную силу.

Статья 48

Статус Приложений

1. Приложения составляют неоткемлемую часть настоящего Соглашения, и, если определенно не предусмотрено иное, ссылка на настоящее Соглашение или на одну из его частей является ссылкой и на относящиеся к ним Приложения.

2. Приложения могут периодически пересматриваться государствами-участниками. Такой пересмотр основывается на научно-технических соображениях. Невзирая на положения статьи 45, в том случае, если на совещании государств-участников консенсусом принимается изменение к одному из Приложений, это изменение включается в настоящее Соглашение и вступает в силу с даты его принятия или с другой даты, которая может быть указана в изменении. Если на таком совещании изменение к Приложению консенсусом не принимается, применяются процедуры в отношении поправок, изложенные в статье 45.

Статья 49

Депозитарий

Депозитарием настоящего Соглашения и любых поправок или изменений к нему является Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций.

Статья 50

Аутентичные тексты

Тексты настоящего Соглашения на английском, арабском, испанском, китайском, русском и французском языках являются равно аутентичными.

В удостоверение чего нижеподписавшиеся представители, должным образом на то уполномоченные, подписали настоящее Соглашение.

Открыто для подписания в г. Нью-Йорке четвертого декабря тысяча девятьсот девяносто пятого года в единственном экземпляре на английском, арабском, испанском, китайском, русском и французском языках.

Приложение 1

Стандартные требования
к сбору данных и взаимному обмену ими

Статья 1

Общие принципы

1. Своевременный сбор, составление и анализ данных имеют основополагающее значение для эффективного сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими. Здесь требуются данные о промысле этих запасов в открытом море и в районах, находящихся под национальной юрисдикцией, причем собирать и составлять их следует так, чтобы это позволяло проводить статистически значимый анализ для целей сохранения рыбных ресурсов и управления ими. Эти данные включают статистику улова и промыслового усилия и другую связанную с рыбным промыслом информацию, например, данные, касающиеся судов, и другие данные для стандартизации промыслового усилия. Собираемые данные должны также включать информацию о видах, не являющихся объектом специализированного промысла, и ассоциированных и зависимых видах. Все данные следует проверять для обеспечения точности. Соблюдается конфиденциальность необобщенных данных. Распространение таких данных производится при соблюдении условий, на которых они представляются.

2. Развивающимся государствам предоставляется помощь, в том числе помощь с подготовкой кадров, а также финансовая и техническая помощь для наращивания их возможностей в области сохранения живых морских ресурсов и управления ими. Помощь следует фокусировать на совершенствовании возможностей по осуществлению сбора и проверки данных, программ использования наблюдателей, анализа данных и исследовательских проектов, что помогает в оценке запасов. Следует поощрять как можно более полное привлечение ученых и хозяйственников из развивающихся государств к сохранению трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управлению ими.

Статья 2

Принципы сбора, составления данных и обмена ими

При определении параметров для сбора, составления данных об операциях по промыслу трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и обмена такими данными следует учитывать следующие общие принципы:

а) государства должны обеспечивать, чтобы данные о рыболовной деятельности собирались с судов, плавающих под их флагом, сообразно с рабочими характеристиками каждого промыслового метода (например, каждое индивидуальное траление, каждая постановка яруса, каждый облавливаемый косяк при удобном лове и каждый день промысла при тролловом лове) и были достаточно подробными, чтобы обеспечивать эффективную оценку запасов;

b) государства должны обеспечивать, чтобы промысловые данные проходили проверку через соответствующую систему;

с) государства должны составлять данные, касающиеся рыбного промысла, и другие вспомогательные научные данные и предоставлять их в согласованной форме и своевременно соответствующей субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации или договоренности, где таковая имеется. В противном случае государства сотрудничают в деле обмена данных либо напрямую, либо через такие иные механизмы сотрудничества, которые могут быть согласованы между ними;

d) в рамках субрегиональных или региональных рыбохозяйственных организаций или договоренностей или иными средствами государства должны согласовывать параметры данных и форму, в которой их надлежит предоставлять, в соответствии с настоящим Приложением и с учетом характера запасов и промысла этих запасов в регионе. Такие организации или договоренности должны требовать от сторон, не являющихся их членами или участниками, предоставления данных о соответствующей промысловой деятельности судов, плавающих под их флагом;

е) такие организации или договоренности составляют и предоставляют данные своевременно и в согласованной форме в распоряжение всех заинтересованных государств на условиях, установленных организацией или договоренностью; и

f) ученые государства флага и соответствующей субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации или договоренности должны анализировать эти данные раздельно либо совместно, в зависимости от обстоятельств.

Статья 3

Основные промысловые данные

1. Для содействия эффективной оценке запасов государства выполняют в соответствии с согласованными процедурами достаточно подробный сбор и предоставление соответствующей субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации или договоренности следующих типов данных:

а) временные ряды статистических данных об улове и промысловом усилии с разбивкой по промыслам и флотам;

b) общий улов, выраженный в количестве, номинальном весе или и в том, и в другом, с разбивкой по видам (как являющимся, так и не являющимся объектом специализированного промысла), в зависимости от особенностей каждого промысла (номинальный вес определяется Продовольственной и сельскохозяйственной организацией Объединенных Наций как эквивалент выгрузки в живом весе);

с) статистические данные о выбросах, включая при необходимости оценочные данные, выраженные в виде количества или номинального веса с разбивкой по видам, в зависимости от особенностей каждого промысла;

d) статистические данные о промысловом усилии для каждого промыслового метода, и

е) место, дата и время лова, а при необходимости и другие статистические данные о промысловых операциях.

2. Государства собирают также в подходящих случаях и предоставляют соответствующей субрегиональной или региональной рыбохозяйственной организации или договоренности информацию, помогающую в оценке запасов, включая следующие данные:

а) состав улова с разбивкой по размерам, весу и полу;

b) другую биологическую информацию, помогающую в оценке запасов, например, информацию о возрасте, росте, пополнении, распределении и принадлежности запасов, и

с) результаты других соответствующих исследований, включая скемки численности, скемки биомассы, гидроакустические скемки, изучение естественно-природных факторов, влияющих на численность запаса, а также океанографические и экологические исследования.

Статья 4

Данные и информация о судах

1. Для стандартизации состава флота и промысловой мощности судов, а также для пересчета различных единиц измерения промыслового усилия при анализе данных об улове и усилии государства должны собирать следующие типы данных о судах:

а) принадлежность судна, его флаг и порт приписки;

b) тип судна;

с) технические характеристики судна (например, конструкционные материалы, дата постройки, регистровая длина, валовый регистровый тоннаж, мощность главных двигателей, вместимость трюма и методы хранения улова), и

d) описание орудий лова (например, типы, технические характеристики и количество).

2. Государство флага будет собирать следующую информацию:

а) навигационное оборудование и средства определения местоположения;

b) аппаратура связи и международные радиопозывные, и

с) численность экипажа.

Статья 5

Отчетность

Государство обеспечивает, чтобы суда, плавающие под его флагом, с достаточно высокой периодичностью направляли его национальному рыбохозяйственному ведомству и, когда это согласовано, соответствующей субрегиональной или региональной организации или договоренности данные судовых журналов об улове и промысловом усилии, включая данные о рыболовных операциях в открытом море, для соблюдения национальных требований и региональных и международных обязательств. Такие данные передаются при необходимости по радио-, телексной, факсимильной или спутниковой связи или иными средствами.

Статья 6

Проверка данных

Государства либо, в зависимости от обстоятельств, субрегиональные или региональные рыбохозяйственные организации или договоренности должны создавать механизмы проверки промысловых данных, как-то:

а) проверку местоположения через систему слежения за судами;

b) программы использования научных наблюдателей в целях слежения за уловом, промысловым усилием, составом улова (видов, являющихся и не являющихся объектом специализированного промысла) и другими деталями рыболовных операций;

с) сообщения о маршруте судна, выгрузке и перевалке, и

d) взятие проб в порту.

Статья 7

Обмен данными

1. Данные, собранные государствами флага, должны обмениваться на взаимной основе с другими государствами флага и соответствующими прибрежными государствами через надлежащие субрегиональные или региональные рыбохозяйственные организации или договоренности. Такие организации или договоренности составляют и предоставляют данные своевременно и в согласованной форме в распоряжение всех заинтересованных государств на условиях, установленных организацией или договоренностью, при соблюдении конфиденциальности необобщенных данных и должны, насколько это осуществимо, разрабатывать системы баз данных, обеспечивающие эффективный доступ к данным.

2. На общемировом уровне сбор и распространение данных должны осуществляться через Продовольственную и сельскохозяйственную организацию Объединенных Наций. Там, где субрегиональных или региональных рыбохозяйственных организаций или договоренностей не существует, эта Организация по соглашению с заинтересованными государствами может заниматься этим и на субрегиональном или региональном уровне.

Приложение 2

Руководящие принципы,
регулирующие применение опорных критериев
предосторожности в сохранении трансграничных рыбных
запасов и запасов далеко мигрирующих рыб
и управление ими

1. Опорный критерий предосторожности - это выведенная согласованным научным порядком расчетная величина, которая соответствует определенному состоянию ресурса и промысла и которая может использоваться как ориентир для управления рыболовством.

2. Следует пользоваться двумя типами опорных критериев предосторожности: рыбоохранные, или предельные, критерии и рыбохозяйственные, или целевые критерии. Предельные опорные критерии устанавливают границы, призванные удерживать промысел в безопасных биологических рамках, в которых запасы способны обеспечить максимальную устойчивую добычу. Целевые опорные критерии предназначены для решения хозяйственных задач.

3. Опорные критерии предосторожности должны ориентироваться на конкретные запасы, учитывая, в частности, репродуктивную способность, восстанавливаемость каждого запаса и характеристики промыслов, на которых запас эксплуатируется, а также другие источники смертности и основные источники неопределенности.

4. Хозяйственные стратегии должны быть направлены на поддержание или восстановление популяций облавливаемых запасов, а в случае необходимости также ассоциированных и зависимых видов на уровнях, соответствующих заранее согласованным опорным критериям предосторожности. Такие критерии используются для задействования заранее согласованных мер по сохранению и управлению. Хозяйственные стратегии включают меры, которые могут осуществляться при приближении к опорным критериям предосторожности.

5. Рыбохозяйственные стратегии должны обеспечивать, чтобы риск превышения предельных опорных критериев был весьма низким. Если размеры запаса падают ниже предельного опорного критерия или если ему грозит риск упасть ниже такого критерия, должны приниматься меры по сохранению и управлению для содействия восстановлению запаса. Рыбохозяйственные стратегии должны обеспечивать, чтобы целевые опорные критерии в среднем не превышались.

6. Когда информация, позволяющая выводить опорные критерии для того или иного промысла, скудна или отсутствует, устанавливаются предварительные опорные критерии. Предварительные критерии могут устанавливаться по аналогии со сходными и более известными запасами. В таких ситуациях промысел подлежит усиленному мониторингу, с тем чтобы при поступлении более совершенной информации предварительные опорные критерии можно было пересмотреть.

7. В качестве минимального стандарта для предельных опорных критериев следует рассматривать коэффициент промысловой смертности, дающий значение максимальной устойчивой добычи. В отношении запасов, которые не подвергаются перелову, рыбохозяйственные стратегии должны обеспечивать, чтобы промысловая смертность не превышала той, которая соответствует максимальной устойчивой добыче, а биомасса не падала ниже заранее определенного порогового показателя. В отношении перелавливаемых запасов в качестве целевого показателя их восстановления может служить значение биомассы, которая дала бы максимальную устойчивую добычу.