Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Редакции

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 11 грудня 1992 р. N 698
Київ

Про вдосконалення порядку здійснення
службових відряджень за кордон

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 648 від 13.06.96
N 264 від 25.03.97
N 553 від 23.04.98
N 1591 від 05.10.98
N 1629 від 03.12.2001
N 1681 від 13.12.2001
N 1106 від 17.07.2003 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що рішення про службове відрядження за кордон, в тому числі до країн СНД та Балтії, приймається щодо: ( Абзац перший пункту 1 в редакції Постанови КМ N 648 від 13.06.96 )

членів Кабінету Міністрів України та керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України, керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України - Прем'єр-міністром України, а в його відсутність - Першим віце-прем'єр-міністром України; (Абзац другий пункту 1 в редакції Постанови КМ N 648 від 13.06.96, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 264 від 25.03.97, N 553 від 23.04.98, N 1629 від 03.12.2001 )

інших працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України - Міністром Кабінету Міністрів України, а в його відсутність - першим заступником Міністра Кабінету Міністрів України; ( Абзац третій пункту 1 в редакції Постанови КМ N 648 від 13.06.96, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1629 від 03.12.2001, N 1106 від 17.07.2003 )

керівників районних державних адміністрацій та їх заступників, керівників інших місцевих органів виконавчої влади та їх заступників керівником органу виконавчої влади вищого рівня, а в його відсутність першим заступником керівника органу вищого рівня. ( Абзац четвертий пункту 1 в редакції Постанови КМ N 648 від 13.06.96, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1629 від 03.12.2001 )

Для оформлення службового відрядження за кордон не пізніш як за два тижні до виїзду особам, які дають дозвіл на відрядження, подаються лист із визначенням мети виїзду, строків та умов перебування за кордоном і обгрунтуванням джерел фінансування, проекти директив, вказівок і технічних завдань, погоджені з Міністерством закордонних справ, копія офіційного запрошення і кошторис витрат. ( Абзац п'ятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1629 від 03.12.2001 )

Міністерству закордонних справ сприяти через відповідні закордонні структури організації вирішення практичних завдань, що покладаються на осіб, які виїздять за кордон у службове відрядження.

2. Визнати за необхідне після завершення службового відрядження за кордон подавати у тижневий строк особам, з якими воно погоджено, письмовий звіт про результати відрядження з відповідними висновками, копії угод, протоколів, інших документів, що були підписані або парафовані під час відрядження, а також відомості про фактичні витрати.

3. Міністерству закордонних справ координувати роботу, пов'язану із організацією службових відряджень за кордон, і щоквартально подавати до Кабінету Міністрів України список осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які відряджалися у службових справах за кордон, незалежно від джерел їх фінансування.

4. Державному експортно-імпортному банку щоквартально надсилати до Кабінету Міністрів України інформацію про витрачання на вказані відрядження коштів, одержаних з валютного рахунку Господарського управління Секретаріату Кабінету Міністрів України. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1629 від 03.12.2001 )

5. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: ( Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 648 від 13.06.96, N 1629 від 03.12.2001, N 1681 від 13.12.2001 )

прийняти рішення щодо службових відряджень за кордон з таким рекомендованим порядком їх здійснення:

- рішення про службове відрядження за кордон приймається щодо начальників і заступників начальників управлінь та відділів міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, керівників і заступнків керівників підприємств, установ та організацій - міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади, а в їх відсутність - першими заступниками міністрів і керівників інших центральних органів виконавчої влади; ( Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 648 від 13.06.96, N 1629 від 03.12.2001, N 1681 від 13.12.2001, N 1106 від 17.07.2003 )

- для оформлення службового відрядження за кордон особам, які приймають рішення про таке відрядження, подаються відповідна заява з обгрунтуванням необхідності виїзду і строків та зазначенням умов перебування за кордоном, а також технічне завдання, кошторис витрат і пропозиції щодо джерел фінансування;

- службове відрядження за кордон державних службовців з метою навчання, підвищення кваліфікації та стажування оформляється лише за погодженням з Головним управлінням державної служби; ( Пункт 5 доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою КМ N 1591 від 05.10.98, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1629 від 03.12.2001 )

- по завершенні службового відрядження за кордон особам, з якими воно погоджено, подається письмовий звіт про результати відрядження з відповідними висновками, а також документи про фактичні витрати бюджетних коштів;

звести до мінімуму кількість службових відряджень за кордон керівних працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються з бюджету;

забезпечувати оптимальні чисельні склади делегацій та строки їх перебування за кордоном;

здійснювати постійний контроль за економним витрачанням іноземної валюти і одержанням реальних результатів від службових відряджень за кордон.

6. Управлінню міжнародного співробітництва, міждержавних відносин та зовнішньоекономічної політики і Господарському управлінню Секретаріату Кабінету Міністрів України вести облік, контроль і аналіз роботи, що здійснюється у цій галузі, а також підготовку відповідних матеріалів для відрядження осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1629 від 03.12.2001 )

7. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 23 лютого 1991 р. N 48 і постанову Ради Міністрів УРСР від 26 жовтня 1989 р. N 270 (ЗП УРСР, 1989 р., N 12, ст. 70).

Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА

Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ