Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 23 квітня 1999 р. N 663
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 98 від 2 лютого 2011 р.)

Про норми відшкодування витрат на
відрядження в межах України та за кордон

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 850 від 30.05.2000
N 1355 від 30.08.2000
N 1398 від 06.09.2000
N 423 від 06.05.2001
N 977 від 11.07.2002
N 1157 від 24.07.2003 )

Відповідно до підпункту 5.4.8 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Установити для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів) такі граничні норми добових витрат:

а) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України - 18 гривень, для відряджень за кордон - 280 гривень; ( Підпункт "а" пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 850 від 30.05.2000, N 1398 від 06.09.2000, N 423 від 06.05.2001, N 977 від 11.07.2002 )

б) у разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:

одноразове харчування, для відряджень у межах України - 14 гривень 40 коп., для відряджень за кордон - 224 гривні;

дворазове харчування, для відряджень у межах України - 10 гривень 80 коп., для відряджень за кордон - 154 гривні;

триразове харчування, для відряджень у межах України - 7 гривень 20 коп., для відряджень за кордон - 98 гривень. ( Підпункт "б" пункту 1 в редакції Постанови КМ N 850 від 30.05.2000, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1398 від 06.09.2000, N 423 від 06.05.2001, N 977 від 11.07.2002 )

2. Установити норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, згідно з додатком.

У разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні відрядження (в дорозі), добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках норм добових витрат для даної зарубіжної країни згідно з додатком, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків дворазовому, 35 відсотків - триразовому харчуванні.

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових.

Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств, установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий термін і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у довготерміновому відрядженні та отримують виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених у додатку до цієї постанови для даної країни. У разі відрядження у межах країни перебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 50 відсотків зазначених норм.

3. Граничні норми добових витрат для працівників підприємств, установ та організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) у разі відрядження за межі України переглядаються за поданням Міністерства фінансів після прийняття закону про Державний бюджет України на наступний рік, якщо прогнозний середньорічний курс гривні до долара США відповідно до Основних напрямів грошово-кредитної політики України на новий бюджетний рік відрізняється від встановленого на попередній рік курсу більш як на 10 відсотків.

Норми добових витрат і граничні норми відшкодування витрат на наймання житлових приміщень для державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у разі відрядження за межі України переглядаються, якщо виникла така потреба, за поданням Міністерства фінансів на підставі обгрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ. ( Пункт 3 в редакції Постанови КМ N 977 від 11.07.2002 )

4. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами.

Працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові виплачуються в іноземній валюті у сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує встановлених граничних норм добових витрат.

Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства, установи та організації у грошових одиницях, в яких було видано аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження; в разі застосування корпоративних пластикових карток міжнародних платіжних систем - не пізніше 10, а з дозволу керівника (з поважних причин) - 20 робочих днів. Якщо працівник не повернув залишка коштів до каси підприємства, установи, організації, відповідна сума стягується бухгалтерією в установленому законодавством порядку. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 850 від 30.05.2000, N 423 від 06.05.2001, в редакції Постанови КМ N 977 від 11.07.2002 )

5. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів, за винятком випадків, установлених Кабінетом Міністрів України. ( Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1157 від 24.07.2003 )

Термін відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.

Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1355 від 30.08.2000 )

6. Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати:

на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник, визначених у додатку до цієї постанови, за всі дні проживання; ( Абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 850 від 30.05.2000 )

на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

на користування у готелях холодильником і телевізором;

на комісійні у разі обміну валюти.

Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводиться в розмірах, погоджених з керівником.

7. Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1-4 групою тарифних ставок, на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення та на перевезення до 30 кілограмів багажу понад кількість багажу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

Фактичні витрати, визначені абзацом першим цього пункту і пунктом 6, які пов'язані з перебуванням у місці відрядження, є компенсаційними. ( Пункт 7 доповнено абзацом другим згідно з Постановою КМ N 850 від 30.05.2000 )

8. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.

9. У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житлового приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.

10. Міністерству фінансів внести зміни до інструкції про порядок відряджень за кордон і в межах України.

11. Особливості направлення у відрядження військовослужбовців визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а військовослужбовців Державної фельд'єгерської служби при Державному комітеті зв'язку та інформатизації - також Державним комітетом зв'язку та інформатизації.

11-1. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності (крім підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 977. ( Постанову доповнено пунктом 11-1 згідно з Постановою КМ N 977 від 11.07.2002 )

11-2. Затвердити розміри надбавок до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників, що додаються.

У разі коли сума добових витрат в іноземній валюті разом з установленою відповідно до абзацу першого цього пункту надбавкою в перерахунку у гривні (за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день одержання іноземної валюти працівником) перевищує встановлені граничні норми добових витрат, сума перевищення зараховується до сукупного оподатковуваного доходу працівника, з якого утримується прибутковий податок з громадян в установленому законодавством порядку. ( Постанову доповнено пунктом 11-2 згідно з Постановою КМ N 977 від 11.07.2002 )

12. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. N 10 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 1, ст. 20);

постанову Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 р. N 1046 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. N 10" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 28, ст. 1039).

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 1999 р. N 663

Розміри
надбавок до норм добових витрат в іноземній
валюті для окремих категорій працівників

Надбавки до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників виплачуються:

1) членам Уряду, державним службовцям 1 рангу та дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного посла - в розмірі 50 відсотків норм добових витрат;

2) державним службовцям 2 і 3 рангу, дипломатичних рангів Надзвичайного і Повноважного посланника 1 і 2 класу - в розмірі 40 відсотків норм добових витрат;

3) державним службовцям 4 і 5 рангу, дипломатичних рангів радника 1 і 2 класу - у розмірі 30 відсотків норм добових витрат;

4) членам делегацій, що виїжджають за кордон на міжнародні переговори, наради та для підписання міжурядових угод, - у розмірі 25 відсотків, а керівникам цих делегацій - у розмірі 30 відсотків норм добових витрат.

Примітки.

1. Зазначені у цьому додатку працівники мають право на одержання тільки однієї надбавки.

2. До членів делегацій, зазначених у пункті 4, належать лише ті члени делегації (представники), які мають повноваження виступати від імені або за дорученням Президента України та Уряду України на міжнародних переговорах, конференціях, форумах та для підписання міжурядових угод. Інші члени делегації (представники, включаючи наглядачів), які виїжджають за кордон згідно з рішенням Президента України та Уряду України, до таких делегацій не відносяться.

( Постанову доповнено додатком згідно з Постановою КМ N 977 від 11.07.2002 )

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 1999 р. N 663
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 977

Норми
відшкодування витрат на відрядження у межах України
та за кордон для державних службовців і працівників
підприємств, установ та організацій, що повністю
або частково утримуються (фінансуються)
за рахунок бюджетних коштів

(доларів США)

Назва країни	Норма добових витрат	Гранична норма відшкодування витрат на наймання житлового приміщення за добу (не більш як)
Австралія Австрія Азербайджан Албанія Алжир Ангола Андорра Антигуа і Барбуда Аргентина Афганістан Багамські Острови Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бельгія Бенін Бермудські Острови Білорусь Болгарія Болівія Боснія і Герцеговина Ботсвана Бразилія Бруней Буркіна-Фасо Бурунді Вануату Великобританія Венесуела В'єтнам Вірменія Габон Гаїті Гайана Гамбія Гана Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гібралтар Гондурас Гонконг Гренада Греція Грузія Данія Джибуті Домініканська Республіка Еквадор Екваторіальна Гвінея Еритрея Естонія Ефіопія Єгипет Ємен Замбія Заморські території Франції Зімбабве Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Ірландія Ісландія Іспанія Італія Йорданія Кабо-Верде Казахстан Кайманові Острови Камбоджа Камерун Канада Катар Кенія Киргизстан Китай Кіпр Кірибаті КНДР Колумбія Коморські Острови Конго Демократична Республіка Конго (Заїр) Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт Лаос Латвія Лесото Литва Ліберія Ліван Лівія Ліхтенштейн Люксембург Маврикій Мавританія Мадагаскар Макао Македонія Малаві Малайзія Малі Мальдіви Мальта Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монако Монголія М'янма Намібія Науру Непал Нігер Нігерія Нідерланди Нікарагуа Німеччина Нова Зеландія Норвегія Об'єднані Арабські Емірати Оман Пакистан Палау Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південно-Африканська Республіка Польща Португалія Пуерто-Ріко Республіка Корея Росія Руанда Румунія Сальвадор Самоа Сан-Марино Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Свазіленд Сейшельські Острови Сенегал Сент-Люсія Сінгапур Сирія Словаччина Словенія Соломонові Острови Сомалі Співдружність Домініки Судан Суринам США Сьєрра-Леоне Таджикистан Таїланд Тайвань Танзанія Того Тонга Трінідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменистан Уганда Угорщина Узбекистан Україна Уругвай Фіджі Філіппіни Фінляндія Франція Хорватія Центральноафриканська Республіка Чад Чехія Чилі Швейцарія Швеція Шрі-Ланка Югославія Ямайка Японія	35 45 25 33 37 44 36 45 42 38 36 33 37 36 34 50 37 34 25 34 34 36 32 38 29 40 37 35 50 35 32 25 40 35 36 37 35 33 36 44 33 36 34 44 44 25 44 40 34 30 38 36 34 40 36 36 34 37 35 43 38 39 39 32 37 39 39 50 34 31 25 36 36 39 45 34 34 25 50 38 43 35 34 37 40 37 33 40 40 36 36 34 33 34 36 39 39 39 44 30 38 37 31 36 35 33 40 32 33 37 33 38 25 36 39 33 33 31 29 37 42 41 36 50 26 46 38 36 37 29 34 39 31 34 36 38 40 32 44 37 39 37 30 27 29 34 39 31 40 40 42 35 39 34 36 33 33 40 42 39 50 37 25 37 34 34 38 30 37 36 39 25 38 34 25 18 гривень 32 29 36 41 50 37 43 45 34 33 44 44 34 37 38 50	79 105 69 100 79 165 66 89 110 63 53 63 53 79 53 150 60 55 69 80 63 90 74 132 53 56 63 51 145 63 58 69 90 63 90 63 69 63 84 50 40 40 121 63 133 79 122 55 50 63 35 40 74 63 100 150 78 93 63 121 105 115 80 105 86 83 105 152 95 55 69 90 63 60 108 111 84 69 121 90 40 111 70 55 100 67 63 84 111 121 63 105 40 100 40 90 75 63 83 69 60 69 65 95 63 60 90 63 63 63 110 69 69 120 79 75 100 40 63 90 250 105 74 121 80 111 127 90 100 50 63 120 40 70 105 90 90 63 190 75 63 100 37 36 74 63 110 63 130 70 79 120 131 74 90 60 35 63 137 69 198 63 69 79 74 63 63 35 79 80 96 69 69 88 69 80 гривень 75 40 121 132 132 90 80 80 90 100 105 101 63 100 90 190

Примітка. Забезпечення працівників коштами у разі відрядження за межі України здійснюється згідно з установленими нормами відшкодування витрат на відрядження чи в еквіваленті цих сум в іншій іноземній валюті (у валюті країни відрядження або у вільно конвертованій валюті) за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день складання кошторису витрат на відрядження.

Урядовий Секретар Кабінету Міністрів України В.ЛИСИЦЬКИЙ

( Додаток в редакції Постанови КМ N 850 від 30.05.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1398 від 06.09.2000; в редакції Постанов КМ N 423 від 06.05.2001, N 977 від 11.07.2002 )