Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Директива
Парламенту та Ради Європи 94/12/ЄС
яка стосується заходів, що уживаються для запобігання
забрудненню повітря вихлопами автотранспортних засобів,
та яка вносить зміни до Директиви
70/220/ЄЕС від 23 березня 1994 року

Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу,

Зважаючи на Угоду, укладену Європейською Співдружністю та, зокрема, на її Статтю 100а,

Зважаючи на пропозицію Комісії (1),

Беручи до уваги думку Комітету з економічних та соціальних питань (2),

_______________

(1) OJ No. С 56, 26.2.1993, р. 34.

(2) OJ No. С 201, 26.7.1993, р. 9.

Діючи у відповідності з порядком, встановленим в Статті 189b цієї Угоди ,

Оскільки, заходи повинні затверджуватися в межах внутрішнього ринку; оскільки, внутрішній ринок включає в себе регіон без внутрішніх кордонів, в якому забезпечується вільний рух товарів, осіб, послуг та капіталу;

Оскільки, перша програма дій країн Європейської Співдружності з питань захисту навколишнього середовища (3), яка була затверджена Радою 22 листопада 1973 року, передбачала врахування останніх наукових досягнень в сфері боротьби із забрудненням атмосфери вихлопними газами автотранспортних засобів та відповідних змін Директив, затверджених раніше; оскільки, п'ята програма дій, яка загалом була затверджена Радою рішенням від 1 лютого 1993 року (4), передбачає докладання додаткових зусиль з метою суттєвого пониження існуючого рівня викидів забруднень автотранспортними засобами;

_______________

(3) OJ No. С 112, 20.12.1973, р. 1.

(4) OJ No. С 138, 17.5.1993, р. 1.

Оскільки, пониження рівня викидів забруднень, а також формування і функціонування внутрішнього ринку по відношенню до транспортних засобів не може бути досягнуто у достатній мірі окремими Державами-Членами ЄС і, внаслідок цього, може бути успішніше здійснено шляхом зближення законодавств Держав-Членів ЄС, яке відносяться до заходів, яких уживають проти забруднення повітря автомобільними транспортними засобами;

Оскільки, визнано, що розвиток транспорту в країнах Співдружності суттєво обмежувався питаннями охорони навколишнього середовища; оскільки, деякі попередні формальні підрахунки щодо збільшення концентрації транспорту виявилися нижчими ніж офіційні дані; оскільки, з цієї причини, треба розробити жорсткі стандарти стосовно всіх автотранспортних засобів;

Оскільки, Комісія затвердила європейську програму з питань технологій, які стосуються забруднень, пального та двигунів (EPEFE); оскільки, ця програма була затверджена з тим, щоб за допомогою майбутніх Директив з питань виділення забруднень знайти оптимальне рішення як для споживача, так і для економіки; оскільки, ця програма забезпечує надання допомоги шляхом застосування певних транспортних засобів та видів пального, яке приводить їх в рух;

Оскільки, Директива Ради Європи 70/220/ЄЕС (5), яка стосується заходів, які мають уживатися проти забруднення повітря автотранспортними засобами , є однією з самостійних Директив, виданих згідно з типовою процедурою, встановленою Директивою Ради Європи 70/156/ЄЕС від 6 лютого 1970 року щодо зближення законодавств Держав-Членів ЄС, яке стосується типових автотранспортних засобів та їх причепів (6);

_______________

(5) OJ No. L 76, 6.4.1970, р. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 93/59/ЄЕС (OJ No. L 186, 28.7.1993, р. 21).

(6) OJ No. L 42, 23.2.1970, р. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою Комісії 93/81/ЄЕС (OJ 264, 23.10.1993, р. 49).

Оскільки, Директива Ради 70/220/ЄЕС встановлює граничний рівень угарного газу та незгорілого вуглеводу, який виділяється двигунами цих автотранспортних засобів; оскільки, ці граничні рівні спочатку були зменшені згідно з Директивою 74/290/ЄЕС (7), а потім збільшені, у відповідності з Директивою Комісії 77/102/ЄЕС (8), перш ніж були встановлені допустимі граничні рівні окислів азоту; оскільки, граничні рівні для цих трьох видів забруднення були успішно зменшені згідно з Директивами Комісії 78/665/ЄЕС (9), 83/351/ЄЕС (10) та 88/76/ЄЕС (11); оскільки граничні рівні забруднення, викликаного дизельним двигунами, були встановлені згідно з Директивою 88/436/ЄЕС (12); оскільки більш жорсткі європейські стандарти щодо забруднення вихлопними газами автотранспортних засобів, які становили нижче 1400 куб.см, були встановлені згідно з Директивою 89/458/ЄЕС (13); оскільки ці стандарти поширювалися на всі легкові автомобілі, незалежно від потужності їх двигуна, на підставі удосконаленого європейського тесту, який включає спеціальний міський їздовий цикл, та оскільки вимоги до виділення парів пального та до довговічності вузлів транспортного засобу, які мають відношення до процесу виділення парів, а також більш жорсткі стандарти щодо виділення твердих часток забруднень автотранспортними засобами, обладнаними дизельними двигунами, були встановлені згідно з Директивою 91/441/ЄЕС (14); оскільки легкові автомобілі, які призначені для більш ніж шести пасажирів або які мають максимальну масу більшу ніж 2500 кг, легкі автомобілі для неіндивідуального користування та всюдиходи, які входили в сферу дії Директиви 70/220/ЄЕС та до сих пір підпадали під менш жорсткі стандарти, зараз, згідно з Директивою 93/59/ЄЕС, підпадають під такі ж жорсткі стандарти, як і легкові автомобілі, враховуючи конкретний стан цих транспортних засобів;

_______________

(7) OJ No. L 159, 15.6.1974, р. 61.

(8) OJ No. L 32, 3.2.1977, р. 32.

(9) OJ No. L 223, 14.8.1978, р. 48.

(10) OJ No. L 197, 20.7.1983, р. 1.

(11) OJ No. L 36, 9.2.1988, р. 1.

(12) OJ No. L 214, 6.8.1988, р. 1.

(13) OJ No. L 226, 3.8.1988, р. 1.

(14) OJ No. L 242, 30.8.1991, р. 1.

Оскільки, робота, що була здійснена Комісією в цій галузі, показала що найкраща технологія, яка є доступна для промисловості країн Співдружності, може і далі покращуватися, що надасть можливість дотримуватися істотно знижених рівнів виділення забруднень легковими автомобілями; оскільки передбачені стандарти будуть застосовуватися для введення нових видів транспортних засобів та перевірки узгодженості виробництва, так як змінений метод відбору моделей та статистичного оцінювання усуває допуски, що дозволяються по відношенню до граничних величин, встановлених згідно з попередніми варіантами Директиви 70/220/ЄЕС ;

Оскільки, беручи до уваги тривожний рівень забруднень, викликаних викидами автотранспортних засобів, та їх роль в утворенні газів, які створюють ефект теплиці, виникає необхідність зменшення викидів, зокрема, виділення СО2, у відповідності з контрактом, укладеним згідно з Принциповою Конвенцією з питань атмосферних змін, підписаної в Ріо в червні 1992 року; оскільки СО2 виникає безпосередньо в результаті згорання пального з вуглеводною основою; оскільки цього вимагають досягнення в проектуванні двигунів і автотранспортних засобів, а також в підвищенні якості пального; оскільки всі ці елементи будуть братися до уваги в наступній пропозиції Комісії;

Оскільки Держави-Члени ЄС повинні податковими стимулами заохочувати запровадження автотранспортних засобів, які б задовольняли вимогам, затвердженим на рівні Комітету; оскільки, такі податкові символи повинні відповідати положенням Угоди та певним умовам, які призначені для уникання деформації внутрішнього ринку; оскільки положення цієї Директиви не впливають на право Держав-Членів ЄС включати виділення забруднень та інших речовин в ті основні показники, стосовно яких вирахуються дорожні податки на автотранспортні засоби;

Оскільки попередня вимога цієї Директиви щодо надання повідомлення не зашкоджує вимогам щодо повідомлення, викладеним в інших положеннях закону Європейської економічної співдружності, особливо в Статті 93 (3) Угоди ;

Оскільки Рада Європи повинна до 30 червня 1996 року затвердити вимоги на період, починаючи з 2000 року, що були сформовані на основі пропозиції, представленої Комісією на 31 грудня 1994 року, та оскільки, ця пропозиція повинна бути націлена суттєве зменшення виділення забруднень автотранспортними засобами;

Оскільки, Комісія провела повсюдно консультації із зацікавленими сторонами, які досягли свого найвищого розвитку з проведенням Симпозіуму "Авто Вихлопи 2000" 21 та 22 вересня 1992 року, який показав, що сучасний підхід, сконцентрований на викидах вихлопних газів, повинен стати одним із елементів на цій стадії розгляду цієї проблеми, крім виконання вимог цієї Директиви, як частина "багатогранного" методу, який включає засоби зменшення забруднення повітря транспортними засобами; оскільки всі параметри, які були визначені як такі, що мають суттєвий вплив на таке забруднення, в наш час можуть бути представлені тільки в вигляді переліку; оскільки, Комісія проведе необхідний аналіз аспектів навколишнього середовища, технологій та економічної ефективності з тим, щоб до кінця грудня 1994 року надати кількісні прогнози заходів, яких має ужити Європейська економічна співдружність в 2000 році;

Оскільки прогноз зменшення рівня виділення забруднень автотранспортними засобами припускає, що, якщо Комісія використає свою пропозицію щодо уживання заходів після 2000 року, та, беручи до уваги попутну підготовку додаткових технічних заходів, передбачених в Статті 4, при необхідності, вона надасть дані щодо запланованого рівня забруднень, в тому числі щодо подальшого істотного зменшення викидів забруднень,

Затвердили цю директиву:

Стаття 1

Додаток I до Директиви 70/220/ЄЕС цим змінюється у відповідності з Додатком до цієї Директиви.

Стаття 2

1. Маючи чинність з 1 червня 1994 року або, у випадку, якщо ця Директива не була опублікована в Офіційному журналі Європейської Співдружності щонайпізніше до 31 грудня 1993 року, через шість місяців після її публікації, Держави-Члени ЄС повинні визнати вимоги Директиви 70/220/ЄЕС зі змінами, внесеними цією Директивою, для цілей Статей 4(1) та 7(1) Директиви 70/156/ЄЕС.

2. Маючи чинність з 2 січня 1996 року, Держави-Члени ЄС можуть більше не видавати:

- дозвіл на затвердження типового зразка ЄС, згідно зі Статтею 4(1) Директиви 70/156/ЄЕС, або

- дозвіл на затвердження національного типового зразка, якщо цього не вимагають положення Статті 8(2) Директиви 70/156/ЄЕС, для певного виду транспортного засобу на підставах, які відносяться до забруднення повітря викидами, якщо він не відповідає положенням Директиви 70/220/ЄЕС зі змінами, внесеними цією Директивою.

3. Маючи чинність з 2 січня 1996 року, Держави-Члени ЄС повинні:

- вважати свідоцтва про відповідність, які повинні супроводжувати транспортні засоби згідно з Директивою 70/156/ЄЕС, більш не дійсними для цілей Статті 7(1) тієї Директиви та

- відмовити в реєстрації, продажі та використанні нових транспортних засобів, які не супроводжуються свідоцтвами про відповідність згідно з Директивою 70/156/ЄЕС, якщо цього не вимагають положення Статті 8(2) Директиви 70/156/ЄЕС, на підставах, які відносяться до забруднення повітря викидами, якщо транспортні засоби не відповідають положенням Директиви 70/220/ЄЕС зі змінами, внесеними цією Директивою.

Стаття 3

Держави-Члени ЄС можуть ввести положення щодо податкових стимулів тільки по відношенню до автотранспортних засобів, які відповідають Директиві 70/220/ЄЕС зі змінами, внесеними цією Директивою. Такі стимули повинні відповідати положенням Угоди та задовольняти таким умовам:

- вони повинні застосовуватися по відношенню до нових видів транспортних засобів, які пропонуються для продажу на ринку Держави-Члена ЄС та заздалегідь відповідають вимогам Директиви 70/220/ЄЕС зі змінами, внесеними цією Директивою,

- вони повинні припиняти свою чинність у випадку примусового застосування рівнів викидів, встановлених в статті 2(3) для нових видів автотранспортних засобів,

- для кожного виду автотранспортного засобу грошова вартість податкових стимулів повинна бути менше від додаткової вартості технічних рішень, які були запроваджені для забезпечення відповідності встановленим рівням, та від вартості реалізації цих рішень щодо транспортного засобу.

- Комісія повинна бути вчасно проінформована про плани стосовно встановлення або зміни податкових стимулів, на які робиться посилання в першому параграфі, з тим, щоб вона могла надати результати своїх спостережень.

Стаття 4

Рада Європи, яка діє згідно з умовами, викладеними в Угоді , до 30 червня 1996 року повинна прийняти рішення щодо пропозицій, які стосуються подальшого етапу уживання заходів Європейською Співдружністю проти забруднення повітря викидами автотранспортних засобів та які Комісія має надати до 31 грудня 1994 року. Ці заходи повинні уживатися, починаючи з 2000 року і далі.

В цих пропозиціях Комісія повинна дотримуватися такого підходу:

- заходи повинні розроблятися таким чином, щоб вони могли забезпечити дотримання вимог щодо критерію якості повітря та інших споріднених цілей, встановлених Комісією;

- повинна проводитися оцінка економічної ефективності уживання кожного заходу;

при проведенні глобальної оцінки треба у повній мірі брати до уваги підтримку, яку могло б надати:

- управління транспортом, наприклад, належним чином розподіляючи кошти, що були виділені на вирішення проблем навколишнього середовища,

- міський муніципальний транспорт підвищеної якості,

- нові силові технології (напр. електрична трансмісія),

- використання альтернативного пального (напр. біопальне) для поліпшення якості повітря,

- заходи повинні бути відповідними та обгрунтованими, з точки зору передбачуваних цілей.

Беручи до уваги вищевикладену методологію, націлену на суттєве зменшення викидів забруднень транспортними засобами, що підпадають під дію цієї Директиву, пропозиції повинні включати такі елементи, зокрема:

1. Подальше удосконалення вимог цієї Директиви:

на основі оцінки

- можливостей традиційного двигуна та

- технологій після згорання,

- можливе удосконалення процедури проведення випробовування, наприклад, холодний старт, тобто, старт при низькій або зимовій температурі, стійкість (напр. при перевірці на відповідність), виділення парів пального,

- заходи на рівні посиленої перевірки типового зразка та інструкцій з технічного обслуговування, в тому числі, наприклад, автономні діагностичні системи,

- можливість перевірки відповідності транспортних засобів, які є в обігу.

- розмірна потреба в:

(і) визначенні конкретних граничних рівнів НС та NOx, крім кумулятивного граничного рівня, та

(іі) заходах, які охоплять забруднення, кількість яких ще не контролювалася.

2. Додаткові технічні заходи в межах дії конкретних Директив, в тому числі:

- поліпшення якості пального, що стосується викидів небезпечних речовин (зокрема, бензолу) транспортними засобами,

- посилення вимог програми здійснення контролю та технічного обслуговування.

Знижені граничні рівні, які підпадали під дію нової Директиви, не повинні застосовуватися до 1 січня 2000 року по відношенню до нових типових зразків. Рада повинна прийняти рішення стосовно встановлення податкових стимулів на основі цих граничних рівнів.

Стаття 5

Держави-Члени ЄС повинні надати чинність законам, положенням та адміністративним постановам, які повинні узгоджуватися з цією Директивою, до 1 липня 1994 року або, якщо Директива не була опублікована в офіційному журналі Європейської Співдружності до 31 грудня 1993 року, протягом шести місяців після її опублікування. Вони повинні негайно сповістити про це Комісію.

Після затвердження Державами-Членами ЄС ці постанови повинні містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням з приводу їх офіційного опублікування. Методи здійснення таких посилань повинні встановлюватися Державами-Членами ЄС.

Стаття 6

Ця Директива призначена для розгляду Державами-Членами ЄС.

Підготовлена в Брюсселі 23 березня 1994 року.

Призначена для Президента Європейського Парламенту Е. Клепша

та

Президента Ради Європи Т. Пангалоса

Додаток

Зміни, що внесені до додатків до Директиви 70/220/ЄЕС , зміненою згідно з Директивою 93/59/ЄЕС

Додаток I

1. Пункт 3.1 формулюється таким чином:

1.1. Заявка на типовий зразок певного виду транспортного засобу, згідно зі Статтею 3 Директиви 70/156/ЄЕС, стосовно викидів з його вихлопної труби, виділення парів пального та надійності пристроїв захисту проти забруднень подається виробником транспортного засобу.

2. Пункт 4 формулюється таким чином:

4. Надання дозволу на затвердження типового зразка ЄС.

4.1. У випадку дотримання відповідних вимог надання дозволу на затвердження типового зразка ЄЕС повинно здійснюватися згідно зі Статтею 4(3) Директиви 70/156/ЄЕС.

4.2. Зразок свідоцтва про затвердження типового зразка ЄС надається в Додатку IX.

3. Пункт 5.3.1.4. Заголовки колонок та перший рядок таблиці, що відноситься до транспортних засобів категорії М, замінений на таке:

Місце таблиці

3. Пункт 7 формулюється таким чином:

7. Відповідність виробництва.

7.1. Заходи, націлені на забезпечення відповідності виробництва, повинні уживатися згідно з положеннями Статті 10 Директиви 70/156/ЄЕС. Відповідність виробництва повинна перевірятися, беручи за основу опис, наданий в свідоцтві про затвердження типового зразка та викладений в Додатку IX до цієї Директиви. Якщо уповноважений орган не задоволений порядком проведення аудиторської перевірки виробника, тоді пункти 2.4.2 та 2.4.3 Додатка X до Директиви 70/156/ЄЕС залишаються чинними.

7.1.1. Якщо необхідно провести тест типу I, а затверджений типовий зразок транспортного засобу має один або кілька варіантів, тест буде проводитися з транспортним(и) засобом(ами), описаним(и) в оригінальному технічному файлі.

7.1.1.1. Перевірка відповідності транспортного засобу, який випробовуватиметься тестом типу I. Після вибору, зробленого уповноваженим органом, виробник не повинен здійснювати ніяке регулювання вибраного транспортного засобу.

7.1.1.1.1. Три види транспортного засобу вибираються навмання у послідовному порядку та випробовуються як це описано в Пункті 5.3.1 цього Додатка. Показники зносу використовуються таким же чином. Граничні рівні надаються в Пункті 5.3.1.4 цього Додатка.

7.1.1.1.2. Якщо уповноважений орган є задоволений стандартним відхиленням, що спостерігається у виробництві та надається виробником у відповідності з Додатком X до Директиви 70/156/ЄЕС, тести проводяться згідно з Доповненням 1 до цього Додатка.

7.1.1.1.3. Виробництво партії товару вважається відповідним чи не відповідним на основі вибіркового контролю транспортних засобів, як тільки виноситься рішення про успішне складання тесту стосовно всіх забруднень або про нескладання тесту стосовно одного забруднювача за критеріями тестування, які застосовуються у відповідному доповненні. Коли винесено рішення про складання тесту по відношенню до одного забруднювача, це рішення не буде змінюватися в результаті будь-яких додаткових тестів, які здійснювалися з метою отримання рішення стосовно інших забруднювачів. Якщо рішення про складання тесту щодо всіх забруднювачів та рішення про нескладання тесту щодо одного забруднювача не винесено, тоді випробовується інший транспортний засіб (дивися Мал. I/7).

7.1.1.2 Незважаючи на вимоги Пункту 3.1.1 Додатка III, тести будуть проводитися з транспортними засобами, які тільки-но зійшли з промислової лінії.

7.1.1.2.1. Проте, на прохання виробника, тести можуть проводитися з транспортними засобами, які вже пройшли:

- максимум 3000 км, для автомобілів, обладнаних двигунами з нагнітаючим запалюванням,

- максимум 15000 км для транспортних засобів, обладнаних двигунами з компресійним запалюванням.

В обох випадках процедура обкатки буде здійснюватися виробником, який не повинен здійснювати ніяке регулювання цих автомобілів.

Графічне зображення

Випробовування трьох видів транспортних засобів. Комп'ютерна обробка статистичних даних тесту.

Чи згодна тестова статистика з критеріями, за якими партія товару не проходить тест стосовно по меншій мірі одного забруднювача, згідно з відповідним Додатком? - ТАК. За якими партія товару відхилена? - НІ НІ.

Чи згодна тестова статистика з критеріями, за якими партія товару проходить тест стосовно по меншій мірі одного забруднювача, згідно з відповідним Додатком? - ТАК.

Прийнято рішення про проходження тесту стосовно одного або більше забруднювачів. Чи стосується це рішення всіх забруднювачів?

- ТАК. Чи стосується воно вже прийнятої партії автомобілів? - НІ. Результати тестування додаткових транспортних засобів надані на Мал. I.7

Кінець графічного зображення

7.1.1.2.2. Якщо виробник бажає здійснити обкатку автомобілів, ("х" км, де х = 3000 км для транспортних засобів, обладнаних двигуном з нагнітаючим запалюванням, та х = 15000 км для двигунів з компресійним запалюванням), то ця процедура буде такою:

- викиди забруднень (тип I) будуть вимірюватися при нулі та при "х" км для першого транспортного засобу, який підлягає тестуванню,

- коефіцієнт збільшення викидів між нулем та "х" км буде вираховуватися для кожного забруднювача:

Викиди за "х" км. Викиди при нульовому пробігу. В цьому випадку коефіцієнт може бути меншим за 1,

- інші транспортні засоби не будуть підлягати обкатці, але їх викиди при нульовому пробігу будуть помножуватися на коефіцієнт збільшення.

В цьому випадку повинні розглядатися такі величини:

- величини при нульовому пробігу для першого виду транспортного засобу,

- величини при нульовому пробігу, помножені на коефіцієнт збільшення.

7.1.1.2.3. Всі ці тести можуть проводитися з промисловим пальним. Проте, на прохання виробника, може використовуватися еталонне пальне, описане в Додатку VIII.

7.1.2. Якщо проводиться тест типу III, то він повинен стосуватися всіх транспортних засобів, відібраних для тесту на СОР1 типу I (7.1.1.1.1). Необхідно дотримуватися умов, викладених в пункті 5.3.3.2.

7.1.3. Тест типу IV повинен проводитися у відповідності з Пунктом 7 Додатка VI.

_______________

1 СОР - (ВОЗ) - забруднень вуглеводами та окислами

Доповнення 1

1. В цьому Доповненні описується процедура перевірки відповідності виробництва при проведенні тесту типу I, коли відхилення від виробничого стандарту виробника є задовільним.

2. При мінімальному об'ємі вибірки, рівному 3, процедура відбору зразків влаштовується таким чином, що вірогідність пройти тест для партії з виробничим дефектом 40% становить 0,95 (ризик виробника = 5%), тоді як вірогідність бути прийнятою для партії з 65% виробничого дефекту становить 0,1 (ризик споживача = 10%).

3. По відношенню до кожного із забруднювачів, зазначених в Пункті 5.3.1.4 Додатка I, застосовується така процедура (дивися Мал. I.7).

Приймаємо, що:

Li = натуральний логарифм граничного рівня забруднень,

хі = натуральний логарифм вимірювання і-th зразка транспортного засобу,

s = оцінка відхилення від виробничого стандарту (після отримання натурального логарифма вимірювань),

n = поточний номер зразка.

4. Підрахуйте дані тестової статистики для зразка, які визначають кількість стандартних відхилень від граничної величини, та які визначаються як:

1 sn Оі = (L - хі)5.

Тоді:

- якщо тестова статистика вища ніж кількість рішень про проходження тесту для об'єму вибірки, наданому в Таблиці (I.1.5), то тест на забруднювач вважається складеним,

- якщо тестова статистика вища ніж кількість рішень про нескладання тесту для об'єму вибірки, наданому в Таблиці (I.1.5), то тест на забруднювач вважається нескладеним; в протилежному випадку випробовується додатковий зразок транспортного засобу, згідно з Пунктом 7.1.1.1 Додатка I, та повторно робиться калькуляція щодо зразка з об'ємом вибірки, який є більшим на одну одиницю вимірювання.

Місце таблиці

Доповнення 2

1. В цьому Доповненні описується процедура перевірки вимог до відповідності виробництва при проведенні тесту типу I, коли виробник вважає відхилення від виробничого стандарту незадовільним або таким, що не відповідає вимогам.

2. При мінімальному об'ємі вибірки, рівному 3, процедура відбору зразків організовується таким чином, що вірогідність пройти тест для партії з виробничим дефектом 40% становить 0,95 (ризик виробника = 5%), тоді як вірогідність бути прийнятою для партії з 65% виробничого дефекту становить 0,1 (ризик споживача = 10%).

3. Дані про рівень забруднень, що надаються в Пункті 5.3.1.4 Додатка I, вважаються типово розміщеним логарифмом та повинні спочатку трансформуватися шляхом отримання натуральних логарифмів. Припустимо, що "m0" та "m" означають, відповідно, мінімальний та максимальний об'єм вибірки (m0 = 3, а m = 32), також припустимо, що "n" означає поточний номер зразка.

4. Якщо натуральні логарифми вимірів в ряді є х1, х2,..., xj та L є натуральним логарифмом граничного рівня забруднень, тоді визначаємо, що:

dj = xj - L d-n = 1n nOj = 1 djv2n = 1nnOj = 1(dj - dn)2 5.

В Таблиці I.2.5 відображені рівні забруднень, при яких тест вважається складеним (An), і ті, при яких тест вважається нескладеним (Bn), в порівнянні з номером зразка. Тестова статистика представляє собою співвідношення "d-n/vn" та має використовуватися для визначення, чи пройшла партія товару тест на забруднення, таким чином:

- пройшла, якщо d-n/vn = An,

- не пройшла, якщо d-n/vn = Bn,

- якщо An <= d-n/vn >= Bn, беремо інший вимір.

5. Примітки.

Далі надані рекурсивні формули можуть використовуватися для вирахування послідовних величин тестової статистики:

d-n = (1 - 1n) d-n-1 + 1n dnv2n =
(1 - 1n)v2n - 1 + (d-n - dn)2n - 1

(n = 2, 3, ....; d-1 = d1; v1 = 0)

Місце таблиці

Офіційний журнал L 100, 19/04/1994, р. 0042-0052

Спеціальне фінське видання:: Розділ 13, том 26, стор. 44

Спеціальне шведське видання:: Розділ 13, том 26, стор. 44

Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.