Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ
НАКАЗ
24.11.2003 N 142/5/2092
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 листопада 2003 р. за N 1074/8395
Про затвердження Методики товарознавчої експертизи
та оцінки дорожніх транспортних засобів
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ) та ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ) наказуємо:
1. Затвердити Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, що додається.
2. Начальнику управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України (Головченко Л.М.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами і доповненнями).
3. Контроль за виконанням наказу покласти: у Міністерстві юстиції України - на заступника Міністра юстиції України О.М.Пасенюка, у Фонді державного майна України - на заступника Голови Фонду державного майна України Д.М.Парфененка.
Міністр юстиції України О.В.Лавринович
Голова Фонду державного майна України М.В.Чечетов
Затверджено
Наказ Міністерства юстиції
України,
Фонду державного майна
України
24.11.2003 N 142/5/2092
Методика
товарознавчої експертизи та оцінки
дорожніх транспортних засобів
1. Загальні положення
1.1. Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (далі - Методика) розроблена згідно із Законом України "Про судову експертизу" (4038-12), Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14), Кримінально-процесуальним (1001-05), Цивільним процесуальним (1501-06) та Господарським процесуальним кодексами України (1798-12), а також Національним стандартом N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (1440-2003) та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна.
1.2. Методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості) дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ), регламентує загальні принципи, методи оцінки та товарознавчих досліджень, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості ДТЗ.
Підходи, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки всіх транспортних засобів, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку окремих видів транспорту (самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних машин, тракторів і комбайнів).
1.3. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення товарознавчих досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки ДТЗ у випадках, передбачених законодавством України або угодами суб'єктів цивільно-правових відносин.
1.4. Методика застосовується з метою:
а) визначення року виготовлення ДТЗ і його складових;
б) визначення комплектності та укомплектованості ДТЗ відповідно до нормативно-технічної документації його виробника;
в) визначення типу, моделі, версії ДТЗ;
г) установлення типу, потужності та робочого об'єму двигуна, типу кузова, інших технічних показників ДТЗ;
є) класифікації транспортного засобу (його складових) за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (далі - УКТЗЕД);
д) визначення ринкової вартості ДТЗ, їх складових у разі відчуження;
е) визначення стартової ціни ДТЗ для їх продажу з аукціону чи за конкурсом;
є) визначення вартості ДТЗ як об'єкту застави;
ж) визначення вартості ДТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування;
з) визначення вартості ДТЗ для страхування фізичними та юридичними особами;
и) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження ДТЗ;
і) визначення вартості відновлювального ремонту ДТЗ;
ї) визначення вартості ДТЗ для розв'язання майнових суперечок;
й) визначення вартості арештованих, конфіскованих ДТЗ, їх складових у разі вимушеного їх продажу;
к) визначення вартості ДТЗ, його складових, що ввозяться на митну територію України;
л) в інших випадках, у разі визначення вартості відокремленого ДТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.
1.5. Методика застосовується також у разі:
а) визначення вартості відокремленого ДТЗ в складі основних фондів юридичних осіб для його приватизації чи передачі в оперативне управління;
б) визначення вартості відокремленого ДТЗ у складі основних фондів юридичних осіб для розрахунку ставки орендної плати для укладення договорів оренди ДТЗ;
в) визначення вартості відокремленого ДТЗ в складі основних фондів юридичних осіб у разі їх ліквідації та утилізації;
г) визначення ринкової вартості ДТЗ у бухгалтерському обліку.
1.6. У цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:
автобус - пасажирський автомобіль з кількістю місць для сидіння більше дев'яти з місцем водія включно;
автомобіль - дорожній транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше 4 колес, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів; буксирування транспортних засобів, призначених для перевезення людей та (чи) вантажів; виконання спеціальних робіт.
Термін "автомобіль" поширюється також на транспортні засоби, двигуни яких живляться постійним електричним струмом через контактну мережу (тролейбуси); триколісні транспортні засоби, споряджена маса яких становить понад 400 кг;
базова комплектність ДТЗ - комплектність ДТЗ із складовими частинами, обладнанням, варіантами їхнього виконання, яка передбачена виробником для випуску найдешевшої моделі ДТЗ, найширшого вжитку з найменшим числом споживчих властивостей;
вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;
версія (модифікація) ДТЗ - сукупність дорожніх транспортних засобів одного типу, які належать до однієї моделі і не мають відмінностей у таких характеристиках, як колісна база; маса без водія й експлуатаційних рідин; споряджена маса; повна маса; навантаження на кожну вісь за повної маси; робочий об'єм двигуна; максимальна потужність; тип коробки передач, кількість передач та їхні передаткові числа; передаткове число головної передачі; верхня та нижня межі радіусів котіння шини для кожної осі; кількість місць для сидіння;
відновлювальний ремонт - ремонт з відновленням пошкоджених чи розкомплектованих складових ДТЗ;
виробник ДТЗ - фізична або юридична особа, що відповідає за перетворення складових частин в єдине, працездатне ціле, тобто за складання ДТЗ і однозначність його ідентифікаційного номера;
величина втрати товарної вартості (далі - ВТВ) - умовна величина зниження ринкової вартості ДТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, у порівнянні з ринковою вартістю подібного непошкодженого ДТЗ;
дефект - невиконання заданої або очікуваної вимоги, яка стосується ДТЗ (його складової) або проведеного ремонту включно з вимогою безпеки;
дорожній транспортний засіб - транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування всіх категорій і сконструйований згідно з їхніми нормами;
дорожній транспортний засіб новий - ДТЗ, який жодного разу не був зареєстрований з метою одержання дозволу на його експлуатацію в уповноважених державних органах (у тому числі у країні - експортері транспортного засобу);
дорожній транспортний засіб, що перебував у користуванні, - ДТЗ, на який уповноваженими державними органами (у тому числі у країні - експортері ДТЗ) були видані або є реєстраційні документи, які дають право на його експлуатацію;
економічна доцільність ремонту ДТЗ (складової частини) - принцип оцінки, який передбачає, що відновлюваний ремонт ДТЗ (складової) є доцільним лише за умови, що вартість відновлюваного ремонту ДТЗ (складової) підвищує його ринкову вартість, проте не перевищує її;
експлуатаційний знос - утрата елементами конструкції ДТЗ своїх початкових технічних характеристик, споживчих властивостей або придатності внаслідок дії умов експлуатації та впливу навколишнього природного середовища;
ідентифікація ДТЗ - установлення відповідності характеристик, ознак певного ДТЗ (тип, модель, версія, рік виготовлення, робочий об'єм двигуна, комплектність, повна маса тощо) даним виробника;
ідентифікаційний номер транспортного засобу VIN (Vehicle Identification Number) - структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації;
комплектність ДТЗ (складової частини) - перелік складників та опцій, що відповідає специфікаціям виробника ДТЗ (складової частини);
легковий автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією і внутрішнім обладнанням призначений головним чином для перевезення людей та їхнього багажу і в якому розміщуються не більше дев'яти місць для сидіння, включаючи місце водія;
машинокомплект - повний або частковий набір складових частин, необхідних для виробництва одного автомобіля;
модель (варіант) ДТЗ - сукупність транспортних засобів одного типу, які не мають відмінностей за типом кузову (згідно з ДСТУ 2885-94. Автотранспортні засоби. Автомобілі легкові. Типи кузовів. Терміни та визначення), виробником, кількістю і розташуванням ведучих та керованих осей, робочим циклом, кількістю і розташуванням циліндрів двигуна. Робочі об'єми двигунів ДТЗ однієї моделі не повинні відрізнятися на 20%, а їх потужність - на 30%;
мототехніка - мотоцикли, моторолери, мопеди;
мотоцикл - двоколісний дорожній транспортний засіб з бічним причепом чи без нього, з робочим об'ємом двигуна не менше 50 куб. см та спорядженою масою не більше 400 кг;
мопед - двоколісний ДТЗ з робочим об'ємом двигуна до 50 куб. см;
моторолер - двоколісний ДТЗ, який характеризується зміщенням до заду двигуна, об'єднаного з трансмісією;
нормативний пробіг - середньостатистичний для даної моделі ДТЗ пробіг, щодо якого визначається середня ринкова вартість ДТЗ;
напівпричіп - причіп, який за своєю конструкцією призначений для використання із сідельним тягачем і частина повної маси якого передається на сідельний тягач через сідельно-зчіпний пристрій;
обстеження ДТЗ - процедура інструментального або органолептичного дослідження ДТЗ з метою визначення його технічного стану;
опція - додаткове оснащення ДТЗ не передбаченими базовою комплектністю складниками з варіантами їх виконання, що підвищують його споживчі і технічні якості;
переобладнання - зміна типу або моделі ДТЗ, його призначення або параметрів конструкції установленням кабіни, кузова або їх складових, спеціального обладнання і складових частин, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний ДТЗ, але відповідних вимогам правил, нормативів і стандартів України;
причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, який повністю опирається на дорогу колесами, призначений для перевезення пасажирів і (чи) вантажів і пристосований для буксирування автомобілем;
робочий об'єм двигуна - сума робочих об'ємів циліндрів двигуна з кривошипно-шатунним механізмом, які витісняються поршнями під час їхнього руху від крайнього верхнього до крайнього нижнього положень. Робочі об'єми двигунів інших конструкцій визначаються спеціальними розрахунками чи експериментальними методами;
ринкова вартість ДТЗ (його складових) - вартість, за яку можливе відчуження ДТЗ (його складових) на ринку подібного ДТЗ (його складових) на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості;
спеціальний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій;
спеціалізований автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для перевезення пасажирів або вантажів певних категорій;
страхова вартість ДТЗ - вартість ДТЗ, визначена відповідно до умов договору страхування;
строк експлуатації - період часу від моменту виготовлення транспортного засобу до дати оцінки;
транспортний засіб - машина і (чи) пристрої, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також для перевезення і приводу встановленого на них обладнання, що призначене для виконання спеціальних функцій;
транспортний засіб аналогічний - транспортний засіб, істотні ознаки якого (тип, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складових силової передачі, габаритні розміри, період випуску, комплектність тощо) схожі до відповідних ознак оцінюваного транспортного засобу;
транспортний засіб ідентичний - транспортний засіб, основні ознаки і параметри якого (виробник, країна походження, тип, модель, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складових силової передачі, габаритні розміри, рік виготовлення, технічні характеристики) відповідають ознакам конкретного транспортного засобу. Розбіжності можуть мати відношення до комплектності та укомплектованості транспортного засобу, пробігу та технічного стану;
тип ДТЗ - класифікаційна одиниця, що визначає ДТЗ за призначенням і особливостями конструкції;
укомплектованість - наявність усіх складових ДТЗ, які передбачені виробником;
фізичний знос ДТЗ (його складових) - утрата вартості ДТЗ (його складових), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей ДТЗ (його складових) порівняно з вартістю нового подібного ДТЗ (його складових).
2. Бази оцінки дорожніх транспортних засобів
2.1. Вибір бази оцінки ДТЗ визначається вимогами законодавчих та нормативних актів, метою оцінки та його особливостями (зокрема технічним станом ДТЗ).
Загальні визначення баз оцінки, порядку їх застосування і відповідних їм видів вартості наведені в Національному стандарті N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440.
2.2. Для визначення вартості ДТЗ, крім видів вартості, передбачених Національним стандартом N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" у цій Методиці використовуються також такі види вартості: вартість ДТЗ (їхніх складових), що ввозяться на митну територію України, вартість відновлювального ремонту, вартість матеріального збитку, а також утилізаційна і скрапова вартість як різновид вартості ліквідації.
2.3. Утилізаційна вартість ДТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням транспортного засобу для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складових.
2.4. Скрапова вартість ДТЗ - грошова сума, яку передбачається одержати від продажу транспортного засобу, усі складові якого підлягають переробці на металобрухт.
2.5. Вартість ДТЗ, їх складових, що ввозяться на митну територію України, - складова частина їх митної вартості, яка відображає витрати на придбання (без транспортних, завантажувальних, розвантажувальних, перевантажувальних витрат, страхування, а також без комісійних і брокерських та інших витрат).
2.6. Вартість відновлювального ремонту ДТЗ - грошові витрати, які необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого ДТЗ.
2.7. Вартість матеріального збитку - з технічної точки зору вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування ДТЗ з урахуванням фізичного зносу.
3. Методичні підходи і методи оцінки
дорожніх транспортних засобів
3.1. Основним підходом до визначення ринкової вартості ДТЗ є порівняльний підхід.
Порівняльний підхід грунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) ДТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках ДТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки.
Під первинним мається на увазі ринок нових ДТЗ, під вторинним - ринок ДТЗ, які перебували в користуванні.
Для визначення вартості за порівняльним підходом використовуються статистично осереднені цінові дані ДТЗ, які були відчужені в Україні, за умов, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість", тобто базуються на даних відкритого ринку ДТЗ і зведені у довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості, об'єктивності, об'ємності інформації.
3.2. Найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки ДТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних ДТЗ.
За цим методом вартість визначається на базі середньої ціни продажу (пропозиції) ідентичного ДТЗ з відповідним строком експлуатації. Подальше коригування враховує різницю між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта порівняння та об'єкта оцінки.
3.3. У разі неможливості визначення вартості ДТЗ з урахуванням цін ідентичних ДТЗ допускається використання методу, заснованого на аналізі цін аналогічних транспортних засобів.
За цим методом вартість ДТЗ визначається відповідно до цінових даних аналогічних, але не ідентичних ДТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатації. Подальше коригування вартості враховує різницю між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта порівняння та об'єкта оцінки.
3.4. Коригування, які застосовуються у порівняльному підході, приймаються у вигляді коефіцієнта (відсотка) до середньої ціни ДТЗ або у вигляді грошової суми, що додається або вираховується з цієї ціни; а також комбінування зазначених засобів.
Коригування вартості ДТЗ з причин різниці в пробігу здійснюється коефіцієнтом коригування ринкової вартості ДТЗ за величиною пробігу; з причин різниці технічного стану - процентом додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості ДТЗ залежно від умов догляду, зберігання, використання і ін.; з причин функціонального зносу ДТЗ - коефіцієнтом функціонального зносу; з причин особливостей економічного стану в різних регіонах України і різних країнах світу - коефіцієнтом ринку регіону та коефіцієнтом коригування вартості ДТЗ у країні придбання до його вартості в провідних країнах-експортерах.
Вартість ДТЗ коригується відповідною грошовою сумою, яка враховує його комплектність, укомплектованість, наявність пошкоджень, які потребують відновлювального ремонту, відновлення і (чи) оновлення складових.
3.5. Для визначення вартості обладнання (з урахуванням ремонтних робіт з його монтажу) спеціальних, спеціалізованих та переобладнаних ДТЗ допускається використання методу мультиплікаторів.
За цим методом вартість визначається на базі розрахунку співвідношень вартостей встановленого обладнання аналогічних транспортних засобів з величиною визначального технічного параметра, який обумовлює вартість спеціального або спеціалізованого транспортного засобу (вантажність, потужність і ін.).
3.6. Для визначення вартості складових ДТЗ, у разі відсутності цінової інформації дилера виробника ДТЗ, допускається використання відповідних даних, одержаних обстеженням ринку регіону.
3.7. Для оцінки спеціальних, спеціалізованих ДТЗ, у разі неможливості застосування порівняльного підходу, застосовується комбінований витратно-порівняльний підхід, заснований на використанні інформації про вартість базового ДТЗ з доданням вартості спеціального або спеціалізованого обладнання з урахуванням вартості робіт з його монтажу.
Комбінований витратно-порівняльний підхід застосовується для визначення вартості ДТЗ, що мають пошкодження чи розукомплектовані.
У разі оцінки ДТЗ, вироблених штучно, їх вартість визначається на базі калькуляції витрат на виготовлення ДТЗ, з подальшим коригуванням із застосуванням порівняльного підходу.
Окремо витратний підхід застосовується для визначення вартості відновлювального ремонту ДТЗ та вартості матеріального збитку, заподіяного власнику ДТЗ.
3.8. Основні методи витратного підходу, які використовуються для оцінки ДТЗ:
калькуляція витрат на переобладнання ДТЗ;
калькуляція витрат на відновлення пошкоджених чи розкомплектованих ДТЗ і їх складових;
калькуляція витрат на штучне виготовлення ДТЗ;
калькуляція витрат на демонтаж працездатних складових у разі визначення утилізаційної вартості ДТЗ.
3.9. Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану ДТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складових. Фізичний знос ураховується як утрата вартості ДТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.
Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складових у залежності від технічного стану ДТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану ДТЗ з вартістю його складових.
Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування впливу на погіршення технічного стану ДТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.
3.10. Фізичний знос несправного ДТЗ (його складових) чи такого, який перебував у користуванні, підлягає усуненню за умов технологічної можливості та економічної доцільності їх відновлення, що враховується під час оцінки.
Заміна складових частин ДТЗ призначається у разі, якщо їх фізичний знос не може бути усунений.
3.11. Функціональний знос ДТЗ визначається за допомогою коефіцієнта функціонального зносу, який характеризує ступінь зниження рівня функціональних, споживчих характеристик оцінюваного ДТЗ щодо ДТЗ, який виготовляється тим самим виробником на дату оцінки.
3.12. Коефіцієнтом ринку регіону враховується рівень цін продажу та поточних цін пропозиції продажу в даному регіоні відносно до цін з довідкової літератури.
Коефіцієнт зведення вартості ДТЗ в країні придбання до його вартості у провідних країнах-експортерах ураховує рівень цін продажу (пропозиції) у країні придбання до його середньої ціни у провідних країнах-експортерах.
3.13. Дохідний підхід під час оцінки відокремлених ДТЗ не використовується.
4. Вимоги до оцінки дорожніх транспортних засобів
та викладення її результатів
4.1. Оцінка ДТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об'єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень.
4.2. Виходячи з мети оцінки здійснюються всі процедури в межах методів оцінки, визначених цією Методикою. У разі визначення неринкової бази оцінки звіт (акт) чи висновок має містити перелік можливих обмежень щодо застосування результатів оцінки.
Особливості виконання оцінки транспортного засобу під час здійснення судової експертизи та оформлення її результатів визначаються процесуальним законодавством та нормативно-правовими актами про судову експертизу.
4.3. За результатами оцінки оцінювач чи експерт складає звіт (акт) або висновок про оцінку, у якому необхідно навести дані в такій послідовності:
а) повна назва суб'єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб'єкта оціночної діяльності;
б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку;
в) назва органу або особи, які призначили оцінку транспортного засобу або з яким укладена угода про виконання оцінки;
г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем, експертом (мета оцінки);
є) назва об'єкта (об'єктів), представленого для оцінки;
д) реквізити власника майна та його майнові права;
е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку транспортного засобу: посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання, номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації;
є) інформація, що має значення для виконання оцінки з посиланням на джерела її отримання (у разі необхідності);
ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце);
з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання);
и) дані про час та місце проведення огляду ДТЗ оцінювачем, експертом;
і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об'єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або угодою про виконання оцінки;
ї) ідентифікаційні дані із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (з технічного паспорта) або з копій цих документів;
й) показання одометра (тахографа) ДТЗ або лічильника мотогодин (за наявності);
к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах;
л) відомості про комплектність та укомплектованість ДТЗ;
м) відомості про склад оновлених складових ДТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв'язання поставлених питань;
н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обгрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів;
о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка (у разі необхідності);
п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків;
р) висновки;
с) додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку про оцінку і містять дані стосовно технічного стану ДТЗ (його складових), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка будови пошкодженого або розкомплектованого ДТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.
4.4. Найменування складових частин ДТЗ, що наводяться в дослідженнях, повинні відповідати термінології, яка застосовується у нормативно-технічній документації.
У розрахунках формули наводяться у загальному вигляді, розкривається зміст кожного символу із зазначенням його числового значення.
Усі наведені в дослідженні дані повинні наводитися з посиланням на джерело їх отримання.
4.5. Якщо для виконання оцінки ДТЗ необхідні додаткові відомості, оцінювач, експерт повинен надати замовникові оцінки клопотання щодо представлення додаткових даних, необхідних для надання висновку, якщо інше не передбачено в договорі про проведення оцінки ДТЗ. Клопотання повинно бути направлено замовнику оцінки протягом п'яти днів з моменту надходження документів або з дати складання договору про виконання оцінки ДТЗ.
У разі ненадання необхідних даних, після закінчення терміну в один місяць, замовнику повідомляється про неможливість проведення оцінки.
4.6. Терміни виконання оцінки ДТЗ визначаються угодою про виконання оцінки майна.
5. Технічний огляд дорожнього транспортного засобу
5.1. Технічний огляд ДТЗ оцінювачем, експертом уявляє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані ДТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром і інші показники, необхідні для висновку.
5.2. У разі потреби виклик зацікавлених осіб на технічний огляд із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду ДТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження врученням відповідного виклику під розписку особи, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.
Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду ДТЗ з різних сторін тощо).
5.3. До початку технічного огляду оцінювач, експерт ознайомлюється з наданими документами і фіксує такі дані (якщо вони необхідні для складання висновку):
а) прізвище, ім'я та по батькові власника ДТЗ (довіреної особи) або найменування власника, юридичної особи;
б) адресу власника: поштову - фізичної особи або юридичну - юридичної особи;
в) дані з технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію ДТЗ): серія, номер, ким і коли виданий, з яких підстав;
г) ідентифікаційні дані ДТЗ згідно з наданими документами: тип, марка, модель (модифікація), виробник, країна-імпортер (для ДТЗ іноземного виробництва, що ввозиться на митну територію України), колір кузова (кабіни - для вантажних автомобілів, платформи - для причепів, рами, паливного бака та оперення - для мототехніки), рік виготовлення, номери двигуна, кузова, шасі (рами), ідентифікаційний номер транспортного засобу, державний номерний знак; також - відмітки (дати) про заміну номерних складових.
5.4. Для виконання дослідження власник ДТЗ (довірена особа) на вимогу оцінювача, експерта повинен надати такі документи:
а) посвідчення особи і (за потреби) довіреність на право керування ДТЗ, для юридичних осіб - довіреність на право представляти інтереси власника досліджуваного ДТЗ;
б) свідоцтво про реєстрацію ДТЗ (технічний паспорт ТЗ або карта обліку ДТЗ ДАІ);
в) комплект супровідних документів (митну декларацію, інвойс, купчу, довідку-рахунок тощо);
г) документ про оцінку ДТЗ (якщо проводилось попереднє дослідження) або його копію;
є) довідку про сплату обов'язкових платежів;
д) замовлення-наряд на виконання ремонтно-відновлювальних робіт на спеціалізованій станції технічного обслуговування; чек на придбання складових ДТЗ;
е) іншу документацію на ДТЗ в оригіналі або копії (сервісну книжку; талони гарантійного обслуговування; страховий поліс; чек на повернення податків відповідно до системи Europe Тах - Free Shoping Checkes тощо).
5.5. Під час технічного огляду ДТЗ оцінювач, експерт повинен:
а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних ДТЗ записам у наданих документах;
б) перевірити укомплектованість ДТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання;
в) установити пробіг за одометром;
г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту ДТЗ;
є) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан ДТЗ, з обов'язковою їх фіксацією за допомогою фотографування.
5.6. Після закінчення зовнішнього технічного огляду провадиться перевірка роботи двигуна та інших складових, а для спеціалізованих (спеціальних) ДТЗ - працездатність спеціального обладнання.
У разі можливості проведення ходових випробувань перевіряється робота складових ДТЗ з метою виявлення їх несправності.
5.7. Після закінчення дослідження ДТЗ оцінювач, експерт, у разі потреби, ознайомлює зацікавлених осіб з результатами технічного огляду.
6. Ідентифікація дорожнього транспортного засобу
6.1. Визначення типу, моделі, версії ДТЗ, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна тощо провадиться на основі даних виробника ДТЗ. Визначальним при цьому є ідентифікаційний номер (VIN-код) ДТЗ.
Ідентифікаційний номер являє собою літеро-цифрове позначення, що складається із 17 знаків, умовно поділених на 3 частини.
Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державним стандартом України ДСТУ 3524-97 обов'язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ДТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів).
У разі визначення VIN-коду вищезазначеними стандартами передбачено використання арабських цифр і великих букв латинського алфавіту (за винятком букв: "I", "О", "Q").
Ідентифікаційні номери наносяться на нероз'ємних складових кузова або шасі і на спеціально виготовлених номерних табличках (шильдиках).
У країнах, де застосування міжнародного стандарту ISO 3779-1983 є не обов'язковим або частково обмеженим, кодування номерів кузова може бути з відхиленням від рекомендацій цього стандарту.
У разі механічних і корозійних пошкоджень, знищення ідентифікаційного номера, номерних табличок, номера двигуна ДТЗ установлення типу, моделі, версії, року виготовлення, робочого об'єму двигуна за VIN-кодом, а також визначення вартості ДТЗ та його складових провадиться після відповідного експертного дослідження зазначених номерів на предмет їх автентичності.
6.2. Визначення моделі ДТЗ
6.2.1. Тип, модель ДТЗ визначаються за міжнародним кодом виробника ДТЗ, за описовою частиною ідентифікаційного номера - VIN-коду (позиції з першої до дев'ятої) та за реєстраційними документами країни-виробника.
Перші три символи VIN-коду визначають географічну зону, коди країни і виробника ДТЗ. Якщо виробник виготовляє менше ніж 500 ДТЗ за рік, то третій символ VIN-коду зазначається цифрою "9", а виробник ДТЗ визначається подальшими трьома символами.
Літеро-цифрові позначення в описовій частині VIN-коду (позиції з четвертої до дев'ятої) містять кодовані дані про тип автомобіля, його конструкцію, тип кузова, тип двигуна, конструкцію приводу, робочий об'єм двигуна тощо.
Сукупність знаків з першої до дев'ятої позиції VIN-коду дає змогу визначити марку і модель ДТЗ.
Позначення, які виконуються на панелях кузовів ДТЗ на прикріплених до них елементах означають їхні моделі і модифікації та мають вид символів "XL", "GL", "SL" "SRDT" тощо, і можуть сприяти ідентифікації ДТЗ, але не є визначальними з огляду на можливість їхньої заміни.
6.3. Визначення року виготовлення ДТЗ
6.3.1. Визначення року виготовлення ДТЗ здійснюється на підставі даних його виробника, які зазначаються в ідентифікаційному номері.
У разі визначення року виготовлення ДТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ДТЗ зазначають у VIN-коді або календарний або модельний рік виготовлення ДТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.
Стандартом ISO-3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ДТЗ рекомендовано використання символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до цієї Методики.
6.3.2. Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків VIN-коду).
6.3.3. За рік виготовлення ДТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).
Якщо календарну дату виготовлення визначити неможливо, то за основу приймається модельний рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером з урахуванням календарної дати першої реєстрації ДТЗ (день, місяць, рік).
Датою першої реєстрації ДТЗ, який перебував у користуванні (зокрема, який ввозиться на митну територію України) є дата, що зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, у паспорті німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).
У разі відсутності даних про календарну дату першої реєстрації або виникнення сумнівів щодо її достовірності, коли встановлений модельний рік виготовлення ДТЗ збігається з роком початку його експлуатації, під час оцінки за дату виготовлення приймається 1 січня встановленого модельного року.
Якщо встановлений модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ДТЗ, який зазначено у реєстраційному документі і перевищує його, під час оцінки за дату виготовлення приймається 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.
6.3.4. Визначення року виготовлення ДТЗ за датою виготовлення його окремих складових частин неприпустимо у зв'язку з можливістю їхньої заміни під час експлуатації або можливого значного проміжку в часі з моменту їх виготовлення до моменту складання з них ДТЗ. Указані дати можуть мати інформативний характер тільки в усій своїй сукупності.
6.4. Визначення робочого об'єму двигуна ДТЗ
Робочий об'єм двигунів ДТЗ визначається такими способами:
6.4.1.Робочий об'єм двигунів ДТЗ визначається з даних про моделі двигунів, які містяться у їхніх кодах.
6.4.2. Робочий об'єм двигунів автомобілів американського виробництва, деяких моделей ДТЗ європейського й азіатського виробництва може бути визначений з ідентифікаційного номера ДТЗ.
6.4.3. Робочий об'єм поршневого двигуна з кривошипно-шатунним механізмом (без причепленого шатуна) розраховується за формулою
| 2 (пі) х d х S V = ------------------ х і, 4 х 1000 |
(1) |
де V - робочий об'єм двигуна, куб. см;
d - діаметр циліндра, мм;
S - хід поршня - величина переміщення поршня від крайнього
нижнього положення до крайнього верхнього положення, мм;
(пі) = 3.141565;
4; 1000 - постійні коефіцієнти;
і - кількість циліндрів.
6.4.4. Робочий об'єм двигуна також визначається шляхом безпосереднього вимірювання об'єму оливи чи повітря, що витискаються з одного циліндра внаслідок повного переміщення поршня.
6.5. Визначення комплектності та укомплектованості ДТЗ і його складових частин
6.5.1. Джерелом інформації про базову комплектність ДТЗ є дані його виробника.
Комплектність ДТЗ може бути зазначена в документах на придбання нового ДТЗ.
6.5.2. Укомплектованість ДТЗ визначається за результатами його огляду, виходячи з фактично встановлених на ньому складових частин.
Для класифікації автомобіля за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) необхідно, щоб на ньому було встановлено три чи більше з таких складових: силовий агрегат, передня підвіска, задня підвіска, паливний бак, система запалювання, трансмісія, система випуску відпрацьованих газів. Наведені складові частини автомобіля можуть бути не укомплектовані за умови, якщо вони мають основні характеристики (форму, характеристики за функціональним призначенням тощо) готового (комплектного) виробу згідно з чинним законодавством.
Якщо на кузові встановлено не більше двох із зазначених складових, ці складові частини класифікуються окремо, незважаючи на те, що вони встановлені на одному кузові чи рамі.
6.5.3. Комплектність та укомплектованість переобладнаного ДТЗ визначаються за умови його перереєстрації на підставі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію) та документів, що свідчать про переобладнання ДТЗ відповідно до вимог чинного законодавства України.
7. Визначення вартості дорожніх транспортних засобів
7.1. Оцінка ДТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості.
Ринкова вартість ДТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону.
Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною, яка залежить від коливань ринкових цін на ДТЗ та його складові.
7.2. Основним підходом, який використовується для оцінки ДТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості ДТЗ на території України провадиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни являють собою статистично осереднені цінові дані ДТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість".
Використання зарубіжної довідкової літератури допускається у разі відсутності потрібної інформації у вітчизняних довідниках.
Вартість ДТЗ, яка наведена в іноземній валюті, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату оцінки.
Основним методом у межах порівняльного підходу є метод, заснований на аналізі цін ідентичних ДТЗ.
7.3. Коригування ринкової вартості ДТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу, здійснюється за загальною формулою
С = Сср (1 +- (Гк / 100) +- (Дз / 100)) +-Сдод, (2)
де С - ринкова вартість, грн.;
Сср - середня ринкова ціна ДТЗ (див. пункт 7.4), грн;
Дз - процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості ДТЗ, що залежить від умов його догляду, зберігання, використання тощо, %. Процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості визначається на підставі даних таблиць додатка 5 до цієї Методики.
Сдод - додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості ДТЗ, виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складових, грн;
Гк - коефіцієнт коригування ринкової вартості ДТЗ за величиною пробігу, %.
7.4. Середня ринкова ціна ДТЗ - величина, яка визначається статистичними методами, еквівалентна найбільш вірогідній вартості продажу (пропозиції до продажу), сукупності ДТЗ визначеної моделі з відповідним строком експлуатації на визначений момент часу, у конкретному регіоні чи місцевості з дотриманням вимог, що відповідають поняттю "ринкова вартість".
Визначення Сср для ДТЗ базується на довідникових цінових даних продажу на подібне майно.
Сср для ДТЗ визначається на базі середньої ціни продажу (пропозиції) ідентичного ДТЗ за такою формулою
Сср = Сд К + М, (3)
де Сд - ціна ДТЗ, який був у користуванні, з урахуванням строку його експлуатації за інформацією з довідкової літератури додатка 8 до цієї Методики.
Якщо в довідковій літературі наводяться ціни продажу і ціни пропозиції, то згідно з принципом заміщення значення Сд повинно дорівнювати ціні продажу ДТЗ;
М - вартісний еквівалент суми податків під час митного оформлення згідно з чинним законодавством;
К - коефіцієнт ринку регіону, який враховує рівень цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу в даному регіоні відносно цін з довідкової літератури. Значення коефіцієнта ринку приймається на підставі інформації періодичного довідника "Бюлетень автотоварознавця".
7.5. Вартісний еквівалент суми податків під час митного оформлення М не враховується у разі прийняття ціни ДТЗ з вітчизняної довідкової літератури або за цінами дилерів заводів-виробників України.
Для ДТЗ, які не зареєстровані в Україні (не розмитнені), величина М у разі визначення ринкової вартості не враховується.
Значення М розраховується таким самим чином, як і податки під час митного оформлення, згідно з чинним законодавством України.
7.6. У разі неможливості визначення ринкової вартості ДТЗ із застосуванням середньої ціни продажу (пропозиції) ідентичного ДТЗ використовується метод, заснований на аналізі цін аналогічних транспортних засобів у вигляді розрахунків за такою формулою чи за методологією, передбаченою пунктом 7.12 цієї Методики:
| Сср = Цн х Кз х (Г / 100) х К + М, | (4) |
де Цн - ціна нового ДТЗ в Україні або в провідних країнах-експортерах за інформацією з довідкової літератури;
Кз - коефіцієнт функціонального зносу ДТЗ;
Г - процентний показник ринкової вартості ДТЗ, %.
7.7. Коефіцієнт функціонального зносу Кз характеризує ступінь зниження рівня функціональних характеристик оцінюваного ДТЗ і являє собою відношення ціни ДТЗ, знятого з виробництва, до ціни ДТЗ з базовою комплектністю, що випускається тим самим виробником на дату виконання оцінки.
Значення Кз для окремих транспортних засобів наведені в додатку 3 до цієї Методики.
7.8. Величина процентного показника ринкової вартості ДТЗ, що перебував у користуванні, є змінною залежно від строку експлуатації, розрахунковою процентною складовою вартості і визначається за таким співвідношенням:
Сд х 100
Г = ------------------ (5)
Цн
Якщо визначити Г за даним співвідношенням неможливо, то його значення приймається з відповідних таблиць додатка 1 до цієї Методики, де Г є результатом осереднення розрахункових співвідношень, отриманих порівняльним підходом за формулою (5) для аналогічних ДТЗ.
Процентний показник ринкової вартості ДТЗ не може бути менше 4%, якщо автомобіль перебуває у справному технічному стані.
Г не враховує фактичного технічного стану ДТЗ і відхилень від його нормативного пробігу.
7.9. Коефіцієнт коригування ринкової вартості ДТЗ за величиною пробігу Гк ураховує відмінності між фактичним та нормативним пробігом оцінюваного ДТЗ. Значення Гк приймається на підставі рекомендацій, наведених у довіднику, за даними якого обчислюється вартість відповідного ДТЗ. У разі відсутності таких рекомендацій використовується формула (4), а значення Гк приймається з таблиць додатка 1 до цієї Методики.
Гк не застосовується для причепів, напівпричепів, спеціальних дорожніх транспортних засобів, будівельної та сільськогосподарської техніки.
7.10. Якщо в досліджуваного ДТЗ нормативний пробіг за даними довідникової літератури чи таблиць додатка 1 або додатка 6 до цієї Методики більше ніж на 50 тис. км відрізняється від показань технічно справного п'ятизначного одометра, то для встановлення дійсного пробігу коригування здійснюється таким чином.
Розрахунковий пробіг визначається на підставі середньорічного нормативного пробігу, з подальшим коригуванням згідно із показаннями одометра шляхом додавання належної кількості сотень кілометрів. При цьому різниця між розрахунковим чи нормативним та прийнятим дійсним пробігом не повинна перевищувати 50 тис. км.
7.11. У разі, якщо одометр технічно не справний або встановлено факт його заміни чи втручання, що призвело до зміни показань пробігу ДТЗ, у подальших розрахунках слід виходити з нормативного пробігу згідно зі строком експлуатації оцінюваного ДТЗ.
7.12. Для визначення вартості ДТЗ, його складових, а також для складання калькуляції відновлювального ремонту у виняткових випадках (за відсутності необхідних довідкових даних) допускається використання відповідних вартісних даних аналогічних транспортних засобів.
Підбір аналога провадиться за нижченаведеними факторами:
вантажні автомобілі, тягачі: тип кузова (загального призначення чи спеціалізований), вантажність, колісна формула, розташування кабіни і двигуна відносно осей, тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо), потужність двигуна, робочий об'єм двигуна, габаритні розміри, комплектність, рік виготовлення;
причепи, напівпричепи: тип кузова за призначенням, вантажність (пасажировмісність), колісна формула, повна маса, корисний об'єм кузова, наявність тенту, матеріал виготовлення кузовних елементів, габаритні розміри, рік виготовлення;
легкові автомобілі, позадорожні легкові автомобілі: тип кузова (седан, універсал тощо), призначення (дорожні, позадорожні), тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо), робочий об'єм двигуна, привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні), тип коробки передач, габаритні розміри, комплектність, кількість дверей, рік виготовлення;
автобуси: призначення (міські, приміські, міжміські, загального призначення), пасажировмісність, довжина, тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо), потужність двигуна, робочий об'єм двигуна, комплектність, рік виготовлення;
мототехніка: рік виготовлення, призначення, тип рами, робочий об'єм двигуна, число циліндрів, число тактів двигуна, габаритні розміри;
сільськогосподарська та лісогосподарська техніка, спеціальний рухомий склад: рік виготовлення, призначення, характеристики спеціального обладнання, базове шасі, тип двигуна, потужність двигуна, робочий об'єм двигуна, габаритні розміри.
Для підбору аналога перевагу слід надавати транспортним засобам того самого виробника (країни-виробника).
Рік виготовлення аналога повинен відрізнятися від року виготовлення оцінюваного ДТЗ не більше ніж на 5 років.
Аналог уважається підібраним, якщо відхилення факторів за кожною порівнюваною характеристикою, яка має числовий вираз, не перевищує +- 5%. Інші функціональні характеристики повинні збігатися.
Якщо відхилення факторів за порівнюваними характеристиками, які мають числовий вираз, перевищує +- 5%, ціна приймається як середнє арифметичне значення декількох найбільш близьких аналогів.
7.13. Ліквідаційна вартість ДТЗ (Сл), його складових обумовлена обмеженим строком їхньої реалізації внаслідок примусового продажу і визначається за такою формулою
Сл = С х Кл, (6)
де Кл = 0.8...0.95, коефіцієнт ліквідності.
Зазначений коефіцієнт ураховує такі обставини: обмеження в організації маркетингових досліджень, проведення реалізації у короткий термін у примусовому порядку та відсутність передпродажної підготовки ДТЗ.
Ліквідаційна вартість не враховує витрат, що супроводжують продаж, зокрема комісійні збори.
7.14. Ринкова вартість технічно не справного, розкомплектованого ДТЗ (зокрема, ДТЗ, що ввозиться на митну територію України) не може бути меншою за його скрапову вартість з урахуванням витрат на його утилізацію.
7.15. Якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових розкомплектованого або аварійного ДТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого ДТЗ дорівнює його утилізаційній вартості. Відновлювати такий ДТЗ за принципом внеску - економічно не доцільно.
Утилізаційна вартість визначається як сума ринкової вартості працездатних складових та вартості металобрухту складових, які залишилися.
Вартість працездатних складових визначається після їх дефектування, за винятком вартості робіт з їх демонтажу, та з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових оцінюваного ДТЗ.
Технічний стан складових ДТЗ у частині їх працездатності визначається фахівцем шляхом технічного огляду ДТЗ, у разі неможливості його проведення, - виходячи з відповідних документів, представлених замовником.
До складу працездатних складових слід включати ті, демонтування яких не потребує робіт, пов'язаних із застосуванням газополум'яневого чи електродугового різання.
Якщо вартість робіт з демонтування працездатних складових перевищує їх ринкову вартість, то вартість такого ДТЗ дорівнює його скраповій вартості з урахуванням витрат на його утилізацію. У разі перевищення витрат на утилізацію ДТЗ над скраповою вартістю висновок про вартість ДТЗ надається з обмеженням щодо зазначених обставин.
7.16. Додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості ДТЗ, виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складових визначається за формулою
Сдод = Св1 +- Св2 - (Сврз + ВТВ), (7)
де Св1 - величина збільшення вартості ДТЗ у разі оновлення його складових, грн;
Св2 - величина коригування вартості ДТЗ залежно від його комплектності, грн;
Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ (див. пункт 8.2), грн.;
ВТВ - величина втрати товарної вартості ДТЗ (див. пункт 8.5), грн.
7.17. Збільшення вартості ДТЗ у разі оновлення його складових визначається за формулою
| n Св1= Е Цс [(Г - Г) / 100], (8) і=1 і і |
де Е - знак суми;
Цс і - ціна нової і-тої заміненої складової, грн;
Г і - процентний показник середньої ринкової вартості і-тої
складової на дату оцінки, %;
n - число замінених складових.
Визначення процентного показника ринкової вартості окремих складових (за винятком пневматичних шин і акумуляторних батарей) здійснюється у спосіб, передбачений для визначення процентного показника ринкової вартості відповідного ДТЗ (див. пункт 7.8).
Збільшення вартості ДТЗ у разі заміни його кузова на новий провадиться відповідно до вимог пункту 3 табл. 5.1 додатка 5 до цієї Методики.
7.18. Вплив комплектності ДТЗ на його вартість обумовлений наявністю або відсутністю складників відповідно до специфікації виробника ДТЗ і визначається коригуванням на підставі інформації з довідкової літератури, передбаченою додатком 8 до цієї Методики, яка є джерелом визначення середньої ринкової вартості самого ДТЗ.
У разі відсутності в довідковій літературі зазначеної інформації величина коригування вартості ДТЗ залежно від наявності або відсутності додаткового обладнання (опцій) вираховується за формулою
Св2 = 0.7 Цоб х 0,97 Т, (9)
де Цоб - ціна нового обладнання, грн.;
Т - строк експлуатації в місяцях.
У разі використання цієї формули строк експлуатації має граничне значення - 95 місяців.
7.19. Ціна та строк експлуатації додатково встановленого обладнання повинні бути підтверджені відповідним документом (про гарантійні зобов'язання - довідкою-рахунком тощо).
У разі відсутності документів, що підтверджують строки експлуатації додатково встановленого обладнання, його вартість включається в розрахунок з урахуванням строку експлуатації оцінюваного ДТЗ.
7.20. Підставою для збільшення (зменшення) вартості ДТЗ унаслідок зміни його технічного стану є відповідне документальне підтвердження факту його відновлювального ремонту, заміни складових або інструментальне дослідження фахівцем, яке проводиться з метою встановлення факту відновлювальних втручань (ремонту).
7.21. У разі відсутності довідкових даних про ціну ідентичних або аналогічних спеціальних, спеціалізованих та переобладнаних ДТЗ їх вартість може також визначатися як сума ринкової вартості шасі ДТЗ та вартості встановленого обладнання з урахуванням відповідних робіт. Вартість обладнання і ремонтних робіт, пов'язаних з його монтуванням, може бути також визначена методом калькуляції витрат за витратним підходом або методом мультиплікаторів.
7.22. Визначення вартості встановленого обладнання з урахуванням відповідних робіт за методом мультиплікаторів здійснюється розрахунком співвідношень вартостей встановленого обладнання аналогічних транспортних засобів з величинами технічного параметра, який обумовлює вартість спеціального або спеціалізованого транспортного засобу (вантажність, потужність тощо) за формулою
|
де Соб2 - вартість обладнання оцінюваного спеціального або спеціалізованого ДТЗ, грн.;
N2 - величина технічного параметра обладнання оцінюваного спеціального або спеціалізованого ДТЗ;
у - показник ступеня, який визначається з урахуванням даних про вартість і технічні параметри аналогічних спеціальних або спеціалізованих ДТЗ та їх шасі за формулою
| lg[(С3 - Сш3) / (С1 - Сш1)] у = --------------------------------- , lg(N3 / N1) |
(11) |
де С1, С3 - ринкова вартість аналогічних спеціальних або спеціалізованих ДТЗ, грн.;
Сш1, Сш3 - ринкова вартість шасі аналогічних спеціальних або спеціалізованих ДТЗ, грн.;
N1, N3 - величина технічного параметра аналогічних спеціальних або спеціалізованих ДТЗ.
7.23. У разі відсутності вартісних даних ДТЗ у довідковій літературі, зазначеній у додатку 8 до цієї Методики, а також у разі обставин, обумовлених різкими змінами економічного стану країни, супроводжуваними різкими коливаннями цін на ДТЗ, та інших випадків, коли застосування довідникових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку ДТЗ.
У такому разі інформація про ціни на нові ДТЗ чи ДТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу ДТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог п. 7.35.5 цієї Методики.
Середня ринкова ціна такого ДТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації.
Отже, коригування вартості ДТЗ залежно від пробігу та строку експлуатації, здійснюється із застосуванням підбору аналога і відповідно до вимог пунктів 7.8, 7.9, 7.12 цієї Методики.
Подальше коригування вартості ДТЗ, у залежності від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових тощо, здійснюється за формулами (7), (8), (9), а також даними, наведеними в додатку 5 до цієї Методики.
7.24. Ринкова вартість окремої складової враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону.
Ринкова вартість складової ДТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою
| Ссз = Цс х (1 - Ез), | (12) |
де Ссз - вартість складової ДТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн.;
Цс - ціна нової складової, грн.;
Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
7.25. Коефіцієнт фізичного зносу Ез розраховується за формулою
С
Ез = 1 - ---------- (13)
Цн
Значення Ез для нових складових та для складових ДТЗ, строк експлуатації яких не перевищує двох років, приймається таким, що дорівнює нулю, за винятком:
а) якщо ДТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);
б) якщо ДТЗ раніше був перефарбований зовні;
в) якщо складові мають сліди попередніх аварій, відновлювального ремонту або корозійні зруйнування.
Значення процента фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7.
Для складових ДТЗ іноземного виробництва зі строком експлуатації понад 12 років значення Ез приймається рівним 0,7.
7.26. У разі визначення фізичного зносу окремої складової ДТЗ, що був у користуванні, коригування його вартості виходячи з комплектності, укомплектованості та ВТВ від попередніх ремонтів, не провадиться. Відповідне коригування за формулою (2) не провадиться також у разі відсутності даних про його пробіг, умови експлуатації чи інші фактори, які впливають на вартість.
7.27. Якщо укомплектованість оцінюваної складової ДТЗ не відповідає даним довідника, з якого береться цінова інформація, то вартість відсутніх (або додатково застосованих) деталей віднімається або додається від (до) його ціни з урахуванням їх фізичного зносу. У цьому разі коефіцієнт фізичного зносу складової визначається за формулами (13), (2) без коригування вартості ДТЗ залежно від його укомплектованості.
У разі неможливості визначення строку експлуатації відсутніх (або додатково застосованих) деталей фізичний знос приймається рівним фізичному зносу складової.
7.28. Коефіцієнт фізичного зносу акумуляторних батарей (Е АКБ) визначається за формулою
Тф
Е = ---------------, (14)
АКБ Тст
де Тф - фактичний строк експлуатації акумуляторної батареї в роках;
Тст - середньостатистичний строк експлуатації акумуляторної батареї до її заміни в роках.
Середньостатистичний строк експлуатації акумуляторної батареї для легкових автомобілів незалежно від її типу визначається рівним трьом рокам, якщо інтенсивність експлуатації ДТЗ, на якому вона встановлена, становить 40 тис. км на рік і більше, та чотирьом рокам - за інтенсивності експлуатації до 40 тис. км на рік.
Для інших транспортних засобів середньостатистичний строк експлуатації акумуляторної батареї до її заміни визначається чинними нормативно-технічними актами, НД 71214 У 95120-157-97. Правила нагляду та підтримання в робочому стані стартерних свинцево-кислотних акумуляторних батарей.
Фактичний строк експлуатації акумуляторної батареї визначається від дати її виготовлення згідно з маркуванням до дати оцінки ДТЗ.
7.29. Коефіцієнт фізичного зносу для пневматичних шин ДТЗ (Еш) визначається за даними табл. 4.1 додатка 4 до цієї Методики або за формулами (15), (16) із застосуванням, у разі необхідності, інтерполювання.
Для шин легкових автомобілів і причепів до них, мікроавтобусів, мотоциклів, моторолерів, мопедів Еш визначається за формулою
h |
h гр, мм - граничне значення (найменше чи допустиме) висоти рисунка зношеного протектора за даними табл. 4.1 додатка 4 до цієї Методики;
h о, мм - значення початкової висоти рисунка протектора за пресформою відповідно до табл. 4.3 додатка 4 до цієї Методики;
h п , мм - поточне значення висоти рисунка протектора;
h - висота рисунка протектора.
Для шин автобусів, тролейбусів, вантажних автомобілів і їх причепів (напівпричепів) Еш визначається за формулою
h |
7.30. Покришки, які мають маркування "Regroovable", розраховані на поглиблення зношеного до граничного значення рисунка протектора на 3 мм. Ресурс шин з поглибленим рисунком протектора відповідно збільшується. Глибина нарізаного рисунка протектора, складена із залишковою висотою рисунка протектора до його поглиблення, утворює сумарну висоту поглибленого рисунка протектора. Коефіцієнт фізичного зносу шини "Regroovable" визначається з урахуванням цієї сумарної висоти за даними табл. 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
7.31. Для визначення коефіцієнта фізичного зносу пневматичних шин, відновлених методом накладання нового протектора з гарячою вулканізацією, висота протектора (h о) приймається на рівні:
для легкових автомобілів - 10 мм, для вантажних автомобілів та автобусів 20 мм.
Вартість пневматичної шини, відновленої шляхом накладання нового протектора з гарячою вулканізацією, становить 30% від вартості відповідної нової пневматичної шини. Вартість пневматичної шини, відновленої методами холодної вулканізації, перший раз становить 80% від вартості нової, другий раз - 60%.
7.32. Шини мотоциклів, моторолерів, мопедів, які були в експлуатації 7 років, та шини інших ДТЗ, які перебували в експлуатації 10 років, мають ринкову вартість, що дорівнює нулю незалежно від ступеня їх зношеності.
Якщо виробником ДТЗ чи пневматичної шини в експлуатаційній документації зазначено менший строк експлуатації (у разі його досягнення), шини мають ринкову вартість, рівну нулю, незалежно від ступеня зношеності їхнього протектора.
7.33. Для пневматичних шин з малою інтенсивністю експлуатації (понад 5 років), у зв'язку з утратою шинами внаслідок старіння необхідних характеристик, для кожного (наступного за п'ятим) року експлуатації ринкова вартість додатково зменшується пропорційно зменшенню норм середнього ресурсу згідно з даними табл. 4.2 додатка 4 до цієї Методики.
7.34. Дефекти пневматичних шин (складових частин), наявність яких передбачає їх вилучення з експлуатації, визначається відповідно до Правил експлуатації автомобільних шин.
Додатково втрата вартості пневматичних шин розраховується за наявності таких дефектів:
пошкодження гумового шару покриття робочих поверхонь борта під час монтажу-демонтажу для камерних шин - до 20%, для безкамерних шин - 100%;
викришування, відколи, порізи, тріщини, пориви, що не порушують зчіпної здатності грунтозачіпок, - до 20%;
плямиста зношеність протектора - до 25%;
нерівномірна зношеність протектора, яка локально досягає 50% граничного значення висоти рисунка протектора, - до 30%;
механічна зношеність гумового шару покриття боковини на глибину до 1 мм - до 40%.
7.35. Визначення вартості ДТЗ і їх складових частин, що ввозяться на митну територію України
7.35.1. Вартість ДТЗ та їхніх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах відповідно до цієї Методики.
Провідними країнами-експортерами ДТЗ є:
Німеччина - для ДТЗ європейських і японських виробників,
США - для ДТЗ американського ринку автомобілів,
Російська Федерація - для ДТЗ виробництва країн СНД.
Під ДТЗ виробництва країн СНД слід розуміти ті, що розроблені й виготовлені у країнах СНД та країнах колишнього СРСР. Інші транспортні засоби відносяться до ДТЗ іноземного виробництва.
7.35.2. Визначення вартості ДТЗ (їхніх складових), що ввозяться, здійснюється після встановлення їх типу, моделі, версії, року виготовлення, комплектності, укомплектованості, робочого об'єму двигуна.
7.35.3. Вартість ДТЗ, що ввозяться на митну територію України (С1), визначається за формулами
| С1 = Сср1 (1 +- Гк / 100 +- Дз /100) +- Сдод, (17) |
| Сср1 = Сд1 х К1, (18) |
де Сср1 - середня ціна ДТЗ, що ввозиться на митну територію України, у країні придбання чи в країнах-експортерах.
Середня ціна ДТЗ (їхніх складових), що ввозяться на митну територію України, не враховує витрати на доставку їх до митного кордону України, страхування, комісійні і брокерські витрати;
К1 - коефіцієнт зведення вартості ДТЗ в країні придбання до його вартості у провідних країнах-експортерах. Для ДТЗ, що ввозяться з провідних країн-експортерів Західної Європи, США і Російської Федерації (ДТЗ виробництва країн СНД), його значення приймаються рівними 1,0.
Для ДТЗ, що ввозяться з інших країн, значення К1 приймаються на підставі інформації, викладеної у довіднику "Бюлетень автотоварознавця";
Сд1 - ціна ДТЗ, що був у користуванні, відповідного строку експлуатації згідно з довідковою літературою, що відображає ціни ДТЗ у країні придбання або в провідних країнах-експортерах.
7.35.4. Середня ціна автобусів, спеціальних та спеціалізованих ДТЗ, причепів і напівпричепів, будівельної, сільськогосподарської та лісогосподарської техніки, що ввозиться на митну територію України, може також бути визначена за формулою
| Сср1 = Цн х (Г / 100) х К1, | (19) |
де Цн - ціна нового ДТЗ у країні придбання або в провідних країнах-експортерах за довідковою літературою.
7.35.5. Значення Сд1 або Цн для ДТЗ, що ввозяться на митну територію України, містяться у довідковій літературі, наведеній у додатку 8 до цієї Методики. Для визначення Сд1 або Цн допускається використання ресурсів мережі Інтернет.
Довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси.
Для вибору значення Сд1 з довідкової літератури слід брати до уваги вихідні дані значень, що відповідають ціні ДТЗ на момент прийняття їх на реалізацію спеціалізованими підприємствами в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. Таке значення є мінімально можливим для даного ДТЗ.
7.35.6. Якщо ДТЗ ввозиться з країни, яка не є провідною країною-експортером, то найбільш пріоритетним є використання довідкових даних, що відображають ринкову ціну цього ДТЗ у країні його придбання. У цьому разі значення К1 приймається рівним 1,0, а значення процента Гк приймається за інформацією довідників, які відображають ринкову ціну ДТЗ у даній країні. Якщо в довідковій літературі країни придбання відсутні дані для коригування ціни ДТЗ за пробігом, то коригування здійснюється за даними, наведеними в додатку 1 до цієї Методики або в довіднику "Бюлетень автотоварознавця".
Аналогічний підхід застосовується і в тому разі, якщо з провідної країни-експортера вивозиться ДТЗ, який не є характерним для її експорту (наприклад, у разі ввезення з Російської Федерації на митну територію України автомобілів західноєвропейського виробництва).
7.35.7. Значення Г ДТЗ, що були в користуванні і ввозяться на митну територію України, визначаються за формулою (5), а для ДТЗ, зазначених у пункті 7.35.4, - за даними додатка 7 до цієї Методики.
7.35.8. З метою забезпечення єдиного підходу до оцінки ДТЗ, що ввозяться на митну територію України, залежно від їх технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення і оновлення складових, коригування їхньої вартості здійснюється за формулами (7), (8), (9) незалежно від країни придбання.
Коригування вартості ДТЗ залежно від умов догляду, зберігання та використання ДТЗ тощо здійснюється за даними, наведеними у додатку 5 до цієї Методики. Коригування вартості ДТЗ, які ввозяться на митну територію України, має такі особливості:
не знижується вартість ДТЗ, який не пройшов періодичного технічного огляду;
не знижується вартість ДТЗ унаслідок його пофарбування в кольори, що не користуються попитом.
Сумарне значення процента зниження вартості ДТЗ унаслідок його корозійних пошкоджень, які визначаються за даними табл. 5.2 додатка 5 до цієї Методики, не повинно перевищувати 15%.
7.35.9. Підставою для зниження вартості ДТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування, є обов'язкове підтвердження даного факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України (у декларації, документах на придбання ДТЗ або в довідці поліції про дорожньо-транспортну пригоду під час переміщення ДТЗ до митного кордону України) та в акті митного огляду.
Якщо провадиться експертне дослідження пошкодженого ДТЗ, наявність фотографій обов'язкова.
Визначення вартості відновлювального ремонту для ДТЗ, що ввозяться на митну територію України, має такі особливості:
нормативи трудомісткості заміни пошкоджених деталей і їх пофарбування приймаються за даними виробника ДТЗ, а ремонту - за даними табл. 4.5 додатка 4 до цієї Методики;
нормативи трудомісткості з усунення перекосів кузова ДТЗ іноземного виробництва приймаються за аналогом з ДТЗ виробництва країн СНД;
надбавки на ремонтні роботи, передбачені пунктом 8.4.5 цієї Методики, залежно від строку експлуатації ДТЗ не нараховуються;
вартість матеріалів для ремонту приймається за даними виробника ДТЗ, виробника лакофарбових та інших матеріалів або відповідно до пункту 8.4.9 цієї Методики;
середня вартість ремонтних робіт однієї нормо-години визначається за даними табл. 4.6 додатка 4 до цієї Методики.
7.35.10. Вартість складових ДТЗ, що ввозяться на митну територію України, визначається за формулами (12), (13) відповідно до цін на нові складові та вартісні значення ДТЗ у країні придбання або провідних країнах-експортерах, з урахуванням вимог пунктів 7.25; 7.26; 7.27 та 7.35.3 цієї Методики.
7.35.11. За вартість нової складової частини приймається її ціна в дилера виробника ДТЗ згідно з довідковою літературою, а також з комп'ютерних програмних продуктів, за даними виробників ДТЗ і довідкової літератури, наведеної у додатку 8 до цієї Методики, та з ресурсів мережі Інтернет з дотриманням вимог пункту 7.35.5 цієї Методики.
Якщо ціна складової, що декларується, невідома, допускається прийняття ціни складової аналогічного ДТЗ відповідно до пункту 7.12 цієї Методики.
7.35.12. Під час визначення вартості кузова ДТЗ, що ввозиться на митну територію України, ураховується той факт, що виробники ДТЗ зарубіжних країн (крім СНД) постачають як самостійну складову лише несучу частину кузова (каркас) без дверей, капота, кришки багажника, знімних крил, оббивки, обладнання та інших складників, що кріпляться до кузова.
Винятки з цього правила можуть бути передбачені виробником ДТЗ у відповідній довідковій літературі, посилання на яку є обов'язковим.
Якщо для митного оформлення представлено кузов ДТЗ іноземного виробництва з деякими деталями і складальними одиницями, який не є машинокомплектом, то його митна вартість, з урахуванням вимог пункту 7.35.10 цієї Методики, визначається за формулою
Снд = Цн - Сск, (20)
де Снд - вартість нового кузова, що ввозиться на митну територію України, в країні придбання або в провідних країнах-експортерах;
Цн - ціна нового ДТЗ, кузов якого ввозиться на митну територію України, в країні придбання або в провідних країнах-експортерах;
Сск - вартість відсутніх складових в країні придбання або провідних країнах-експортерах.
Кузови ДТЗ виробництва країн СНД оцінюються відповідно до їхньої фактичної комплектності, яка визначена виробником, з урахуванням цін його дилерів.
7.35.13. У разі визначення фізичного зносу кузова, що ввозиться на митну територію України, за формулою (13) коригування значення С здійснюється тільки за ознаками наявності або відсутності на ньому корозійних пошкоджень і слідів відновлювального ремонту.
У разі визначення фізичного зносу двигуна, що ввозиться на митну територію України, за формулою (13) коригування значення С здійснюється тільки за ознаками, що свідчать про потребу його ремонту.
8. Визначення вартості матеріального збитку, завданого
власнику дорожнього транспортного засобу
8.1. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ДТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.
8.2. Вартість матеріального збитку (У), завданого власнику ДТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості ДТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов:
а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективне використання, вартість відновлювального ремонту ДТЗ не є меншою за його ринкову вартість
Свр >= С, (21)
де Свр - вартість відновлювального ремонту, грн;
б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу ДТЗ і втрати товарної вартості не є меншою за ринкову вартість ДТЗ за умови Свр <= С:
Сврз + ВТВ >= С, (22)
Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез), (23)
де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
Сс - вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
ВТВ - величина втрати товарної вартості;
в) якщо неможливо відновити ДТЗ відповідно до технічних вимог виробника.
В інших випадках вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових ДТЗ Сврз та величини ВТВ за формулою
У = Ср + См + Сс х (1 - Ез) + ВТВ (24)
8.3. До вартості матеріального збитку, який визначається під час оцінки, не включаються витрати власника ДТЗ, пов'язані з транспортуванням, зберіганням ДТЗ, оплатою за експертні дослідження, поштовими витратами, пов'язаними з викликом сторін для технічного огляду ДТЗ, та іншими організаційними витратами.
8.4. Складання калькуляції вартості відновлювального ремонту
8.4.1. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду ДТЗ.
Якщо ДТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.
Калькуляція відновлювального ремонту може складатися без огляду ДТЗ тільки за погодження із замовником оцінки в разі надання ним офіційних документів (завірених копій), у яких визначені обсяги ремонтних робіт з відновлення ДТЗ або характер його пошкоджень.
8.4.2. Вартість відновлювального ремонту визначається за формулою
Свр = Ср + См + Сс (25)
8.4.3. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт Ср може визначатися як добуток від трудомісткості ремонту у нормо-годинах і середньої регіональної вартості нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт для даної моделі ДТЗ.
Визначення необхідних ремонтних операцій, а також трудомісткості ремонту приймається на підставі нормативних документів виробника ДТЗ або розроблених на замовлення (за участю) виробника ДТЗ. У разі відсутності даних виробника про застосування конкретних ремонтних операцій слід керуватися вимогами державних стандартів України (ДСТУ), галузевих стандартів України (ГСТУ) та міжнародних стандартів (ГОСТ), галузевих стандартів (ОСТ) і технічних умов (ТУ) СРСР та УРСР, чинних в Україні.
Рішення про заміну складових частин ДТЗ приймається у разі неможливості їх відновлення відповідно до технічних вимог або в разі економічної недоцільності їх відновлення (ремонту).
Для визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт кузовних деталей легкових ДТЗ іноземного виробництва, а також кузовів (кабін) вантажівок, автобусів, причепів допускається використання норм трудомісткості, наведених у табл. 4.5 додатка 4 до цієї Методики.
Трудомісткість усунення перекосів кузова ДТЗ іноземного виробництва приймається за аналогом з ДТЗ виробництва країн СНД.
8.4.4. Для оцінки трудомісткості робіт із розбирання-складання слід виходити з такого співвідношення трудовитрат: трудомісткість розбирання 30%, а трудомісткість складання - 70% від повного обсягу робіт.
8.4.5. До нормативів трудомісткості на роботи з ремонту (за винятком операцій з пофарбування, механічної обробки, прибирання, миття та регулювально-діагностичних операцій) ДТЗ виробництва країн СНД передбачаються надбавки залежно від строку їх експлуатації:
5-8 років - 10%;
понад 8 років - 20%.
8.4.6. У разі документального підтвердження відновлення ДТЗ на спеціалізованому для даної моделі ДТЗ підприємстві розрахунки вартості ремонтно-відновлювальних робіт провадяться на підставі вартості однієї нормо-години ремонтних робіт цього підприємства.
Якщо документальне підтвердження відновлення ДТЗ на спеціалізованому для даної моделі ДТЗ підприємстві відсутнє, то використовується середня регіональна вартість однієї нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт для даної моделі ДТЗ за даними довідника "Бюлетень автотоварознавця".
Прийнята вартість однієї нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт для ДТЗ іноземного виробництва не повинна бути більшою від відповідної вартості на спеціалізованому для даної моделі ДТЗ підприємстві.
8.4.7. Для визначення обсягу робіт з пофарбування слід виходити з необхідності цілісного (якщо інше не передбачено технологією виробника ДТЗ) пофарбування усіх замінених або відновлених складових, а також тих, які стикуються з ними, якщо внаслідок згаданих операцій їхня поверхня пошкоджується.
8.4.8. Якщо пофарбуванню підлягає не менш як 50% поверхні ДТЗ залежно від обсягу і характеру пошкоджень, то до розрахунку вартості робіт з пофарбування включається або повне пофарбування зовнішніх і внутрішніх поверхонь кузова, або пофарбування тільки зовнішньої поверхні.
8.4.9. Кількість та вартість необхідних для ремонту матеріалів визначаються за інформацією довідкової літератури та комп'ютерних програм, розроблених за даними виробника ДТЗ, або за даними виробника лакофарбових (основних) і допоміжних матеріалів.
У разі відсутності довідкової бази, яка регламентує кількість та вартість матеріалів для пофарбування, антикорозійної і протишумної обробки кузова (кабіни) вартість матеріалів для виконання лакофарбового покриття визначається від вартості робіт з пофарбування за такими відсотками:
45% ... 55% - у разі покриття меламіноалкідними емалями;
55% ... 65% - у разі покриття емалями з ефектом "металік";
60% ... 70% - у разі покриття емалями з ефектом "перламутр";
100% ... 110% - у разі покриття емалями з ефектом "хамелеон".
Вартість матеріалів для захисту кузова від корозії дорівнює 40%... 50% від вартості робіт з відповідної обробки кузова.
8.4.10. Дані про вартість складових частин ДТЗ, які підлягають заміні, беруться з довідкової літератури, наведеної у додатку 8 до цієї Методики, та комп'ютерних програм, а також інших джерел, які містять у собі необхідну інформацію. Пріоритетними є дані про вартість складових частин офіційних дилерів виробника ДТЗ.
8.4.11. Вартість складових частин ДТЗ за даними іноземних джерел інформації, зазначених у додатку 8 до цієї Методики, коригується з урахуванням ввізного мита (якщо ДТЗ виготовлено за межами України), інших податків і дилерських надбавок.
Рекомендований коефіцієнт коригування вартості складових частин, матеріалів щодо ціни дилерів у провідних країнах-експортерах ДТЗ зазначається у довіднику "Бюлетень автотоварознавця".
8.4.12. Якщо виявити дефекти на прихованих частинах складових неможливо у разі застосування візуального методу обстеження ДТЗ, визначення обсягів відновлювальних робіт пошкодженого ДТЗ (наприклад, трансмісії чи силового агрегата, які перебувають у зоні аварійного пошкодження, а також на малодоступних для огляду елементах кузова автомобіля), то всі припущення щодо прихованих пошкоджень фіксуються фахівцем. Проте до підтвердження необхідності виконання ремонтних дій ці роботи до вартості відновлювального ремонту не включаються.
У разі підозри щодо наявності прихованих дефектів складових, які перебувають у зоні аварійного пошкодження ДТЗ, до вартості відновлювального ремонту можуть бути включені витрати на їх дефектування (демонтування, розбирання тощо).
8.4.13. У разі заміни складових частин ДТЗ до їх вартості може включатися вартість кріпильних деталей в обсязі до 2% від загальної вартості замінюваних деталей.
8.5. Визначення величини втрати товарної вартості ДТЗ
8.5.1. Величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження ДТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту запасних частин, які перебували в ужитку чи в ремонті.
8.5.2. Величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів ДТЗ.
Величина ВТВ ДТЗ не нараховується у разі:
а) якщо строк експлуатації легкових ДТЗ перевищує: 5 років для ДТЗ виробництва країн СНД), 7 років - для інших ДТЗ;
б) якщо легкові ДТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний), а строк експлуатації перевищує:
3,5 року - для ДТЗ виробництва країн СНД;
5 років - для інших ДТЗ;
в) якщо строк експлуатації вантажних ДТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів перевищує 3 роки для ДТЗ виробництва країн СНД та 4 роки - для інших ДТЗ;
г) якщо ДТЗ раніше був перефарбований зовні (для автобуса і причепа-дачі - коли мало місце повне перефарбування ззовні та в середині салону);
є) у разі заміни кузова до оцінюваних пошкоджень;
д) якщо ДТЗ має сліди попередніх аварій або корозійні руйнування;
е) у разі заміни окремих складових, що не потребують пофарбування та не погіршують зовнішній вигляд ДТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо).
Якщо, крім зазначених складових, пошкоджені складові кузова та оперення, то розрахунок величини ВТВ повинен ураховувати всі пошкодження складових у комплексі;
є) якщо ДТЗ був виданий громадянинові безкоштовно через органи соціального захисту населення (крім випадків, коли нарахування ВТВ здійснюється за завданням особи або органу, які призначили експертизу);
ж) якщо це обумовлено призначенням оцінки в разі визначення певного виду вартості (наприклад, страхової вартості);
з) у разі визначення коефіцієнта фізичного зносу для його складових.
8.5.3. Розрахунок величини ВТВ здійснюється за формулою
ВТВ = X / 100 х (С + Свр), (26)
де X - коефіцієнт ВТВ, який визначається згідно з додатком 2 до цієї Методики" за співвідношеннями А і В;
С - ринкова вартість ДТЗ, грн.
Відношення вартості відновлювального ремонту до ринкової вартості ДТЗ (А) визначається за формулою
Свр
А = --------------- (27)
С
Відношення вартості ремонтних робіт до сумарної вартості замінних складових частин ДТЗ і матеріалів (В) визначається за формулою
Ср
В = --------------------, (28)
Сс + См
де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість складових, необхідних для заміни під час ремонту, грн.
Начальник управління експертного забезпечення правосуддя
Міністерства юстиції України Л.М.Головченко
Директор Департаменту оцінки майна,
майнових прав та професійної оціночної діяльності
Фонду державного майна України Н.П.Лебідь
Додаток 1
до пунктів 7.8; 7.9; 7.10
Методики товарознавчої
експертизи та оцінки
дорожніх транспортних
засобів
Процентний показник ринкової вартості ДТЗ
Таблиця 1.1. Значення процентного показника
ринкової вартості Г і нормативного пробігу Пн
вантажних автомобілів та автобусів виробництва країн СНД
-------------------------------------------- |
Продовження таблиці
------------------------------------- |
(1) Після 10 років експлуатації показник Г знижується на один процент за кожний рік, але не може бути меншим 4%, якщо ДТЗ перебуває у справному технічному стані.
Умовні позначення: КП - умови експлуатації, які відповідають використанню ДТЗ переважно на внутрішньообласних маршрутах, ДП - умови експлуатації, які відповідають використанню ДТЗ переважно на міжобласних і міжнародних маршрутах.
Примітка. Проміжні значення показника Г і нормативного пробігу Пн для певних, не визначених таблицею, термінів експлуатації автомобілів і значень їх повної маси визначаються інтерполюванням.
Таблиця 1.2. Коефіцієнт коригування ринкової вартості Гк
вантажних автомобілів та автобусів виробництва країн СНД
за величиною пробігу
--------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
---------------------------------- |
Умовні позначення: КП - умови експлуатації які відповідають використанню ДТЗ переважно на внутрішньообласних маршрутах, ДП - умови експлуатації, які відповідають використанню ДТЗ переважно на міжобласних і міжнародних маршрутах.
Примітка. У разі перепробігу чи недопробігу, що перевищує значення, наведені в таблицях, слід приймати найближчі граничні значення.
Таблиця 1.3. Значення процентного показника ринкової
Г вартості ДТЗ і нормативного пробігу Пн вантажних
автомобілів та автобусів іноземного виробництва
----------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
---------------------------- |
(1) Після 10 років експлуатації показник Г знижується на один процент за кожний рік, але не може бути меншим 4%, якщо автомобіль перебуває у справному технічному стані.
Умовні позначення: КП - умови експлуатації, які відповідають використанню ДТЗ переважно на внутрішньообласних маршрутах, ДП - умови експлуатації, які відповідають використанню ДТЗ переважно на міжобласних і міжнародних маршрутах.
Примітка. Проміжні значення показника Г і нормативного пробігу Пн для певних, не визначених таблицею, термінів експлуатації автомобілів і значень їх повної маси визначаються інтерполюванням.
Таблиця 1.4. Коефіцієнт коригування ринкової
вартості Гк вантажних автомобілів та автобусів
іноземного виробництва за величиною пробігу
----------------------------------------------- |
Продовження таблиці
-------------------------------------- |
Умовні позначення: КП - умови експлуатації, які відповідають використанню ДТЗ переважно на внутрішньообласних маршрутах, ДП - умови експлуатації, які відповідають використанню ДТЗ переважно на міжобласних і міжнародних маршрутах.
Примітка. У разі перепробігу чи недопробігу, що перевищує значення, зазначені в таблицях, слід приймати найближчі граничні значення.
Таблиця 1.5. Значення процентного показника ринкової
вартості причепів Гпч виробництва країн СНД
------------------------------------------------------------------ |
Примітки:
1. Для причепів, що мають строк експлуатації більш як 10 років, показник Гпч зменшується за кожний рік експлуатації на: 1,0% для причепів легкових автомобілів, 0,8% для причепів вантажних автомобілів.
2. Для технічно справних причепів Гпч повинен становити не менше 4%.
Таблиця 1.6. Значення процентного показника ринкової
вартості причепів Гпч іноземного виробництва
(окрім зведених у табл. 1.5)
------------------------------------------------------------------ |
Примітки:
1. Для причепів, що мають строк експлуатації більш як 10 років, показник Гпч зменшується за кожний рік експлуатації на:
1,0% для причепів легкових автомобілів;
0,8% для причепів вантажних автомобілів.
2.Для технічно справних причепів Гпч повинен становити не менше 4%.
Таблиця 1.7. Значення процентного показника
ринкової вартості мототехніки
--------------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
-------------------------- |
Примітки:
1. Для мототехніки, що має строк експлуатації більш як 10 років, показник Г зменшується на 2% за кожний рік експлуатації.
2. Для технічно справної мототехніки Г повинен становити не менше 4%.
Таблиця 1.8. Значення процентного показника ринкової
вартості самохідних сільськогосподарських,
лісогосподарських, будівельних машин,
тракторів і комбайнів
-------------------------------------------------------------------------- |
Додаток 2
до пункту 8.5.3 Методики
товарознавчої експертизи
та оцінки дорожніх
транспортних засобів
Коефіцієнт
втрати товарної вартості
------------------------------------------------------------------------------ |
------------------------------------------------------------------------------ |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Якщо відношення А має значення до 0,03, величина ВТВ прирівнюється до вартості відновлюваного ремонту.
Проміжні значення коефіцієнта ВТВ X і строку експлуатації визначаються інтерполюванням.
Додаток 3
до пункту 7.7 Методики
товарознавчої експертизи
та оцінки дорожніх
транспортних засобів
Коефіцієнт
функціонального зносу ДТЗ
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. У разі відсутності довідкових даних про вартість ДТЗ, що був у користуванні, припустимо проведення розрахунку його ринкової вартості за формулою (3) з використанням коефіцієнта Кз і довідкового значення вартості відповідного ДТЗ. У цьому разі рік виготовлення ДТЗ, який використовується як базовий, повинен бути максимально наближеним до року виготовлення оцінюваного ДТЗ.
Додаток 4
до пунктів 6.3.1; 7.29;
7.30; 7.33; 7.35.9; 8.4.3
Методики товарознавчої
експертизи та оцінки
дорожніх транспортних
засобів
Додаткові нормативні дані
Таблиця 4.1. Коефіцієнт фізичного зносу пневматичних шин
-------------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
----------------------------- |
Примітка. Проміжні значення Еш у разі потреби визначаються інтерполюванням.
Таблиця 4.2. Відносне зменшення норм середнього ресурсу
пневматичних шин з малою інтенсивністю експлуатації
------------------------------------------------------------------------- |
(1) У знаменнику - дані для пневматичних шин регульованого тиску.
Примітка. Проміжні значення середнього ресурсу визначаються інтерполюванням.
Таблиця 4.3. Висота рисунка протектора пневматичних шин
дорожніх транспортних засобів
-------------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
------------------------------ |
| |
| |
Таблиця 4.4. Установлення модельного року виготовлення
ДТЗ за описовою частиною VIN-коду
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Американські, більшість європейських і азіатських виробників ДТЗ кодують модельний рік виготовлення в 10-й позиції VIN-коду.
Таблиця 4.5. Трудомісткість відновлювального ремонту кузовів ДТЗ
----------------------------------------------------------------------- |
Примітка. Залежно від складності конструкції пошкоджених деталей, доступності їх для застосування спеціальних інструментів і обладнання слід застосовувати такі коефіцієнти збільшення трудомісткості:
для відкритих панелей (доступних для ремонту) - 1,0;
для складових елементів, які мають складну конструкцію, обумовлену наявністю ребер жорсткості, зварних з'єднань, перехідних поверхонь - 1,2;
для складових елементів, доступ до яких для ремонту обмежений конструкцією ДТЗ - 1,3.
Таблиця 4.6. Середня вартість однієї нормо-години ремонтних
робіт для ДТЗ, що ввозяться на митну територію України
------------------------------------------------------------------ |
Додаток 5
до пунктів 7.3, 7.17, 7.35.8
Методики товарознавчої
експертизи та оцінки
дорожніх транспортних
засобів
Додаткове збільшення (зменшення) вартості дорожніх
транспортних засобів
Таблиця 5.1. Процент Дз додаткового збільшення (зменшення)
ринкової вартості ДТЗ залежно від умов догляду,
зберігання та експлуатації
------------------------------------------------- |
Продовження таблиці
----------------------------------- |
(1) У разі капітального ремонту кузова або його заміни за умов, зазначених у пункті 3 таблиці, зниження вартості за наявності слідів відновлювального ремонту згідно з вимогами пункту 6 не здійснюється.
(2) За наявності декількох факторів експлуатації ДТЗ, які впливають на зниження його вартості та які обумовлені в пункті 4 таблиці, у розрахунку вартості ДТЗ використовується найбільше із цих значень.
(3) Зниження ринкової вартості сільськогосподарської, лісогосподарської, будівельної, спеціальної і спеціалізованої техніки, тракторів і комбайнів у разі застосування їх поза дорогами загального користування від пофарбування в кольори, які не користуються попитом, або за наявності слідів відновлювального ремонту кузова - не здійснюється.
Таблиця 5.2. Проценти додаткового зменшення вартості
дорожніх транспортних засобів з дефектами кузова
------------------------------------------------------------------ |
Примітки:
1. Для ДТЗ, термін експлуатації яких перевищує 8 років, значення Дз, які наведені в табл. 5.2, зменшуються удвічі.
2. Найбільше значення процента додаткового зменшення вартості дорожніх транспортних засобів з дефектами кузова не повинно перевищувати 30%.
3. Допустимі значення зниження вартості Дз у частині пошкодження оббивки кузова, лакофарбового покриття, пошкодження хромованих деталей не залежать від кількості пошкоджених елементів.
Додаток 6
до пункту 7.10 Методики
товарознавчої експертизи
та оцінки дорожніх
транспортних засобів
Середньорічні пробіги автобусів
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Дані про значення середньорічних пробігів інших ДТЗ в Україні, наведені в довідковій літературі.
Додаток 7
до пункту 7.35.7 Методики
товарознавчої експертизи
та оцінки дорожніх
транспортних засобів
Значення процентного показника ринкової вартості
ДТЗ або його складових частин, що перебували
в користуванні і ввозяться на митну територію України
Таблиця 7.1. Значення процентного показника ринкової
вартості ДТЗ, складових частин
------------------------------------------------------------------------------ |
(1) У разі двох значень у стовпці таблиці верхнє значення відповідає першому півріччю, а нижнє - другому.
(2) Нормативний пробіг автобусів іноземного виробництва зведено до таблиці 7.2.
Таблиця 7.2. Коефіцієнт коригування ринкової вартості Гк
автобусів іноземного виробництва за величиною пробігу
------------------------------------------------------------------ |
Додаток 8
до Методики
товарознавчої експертизи
та оцінки дорожніх
транспортних засобів
Перелік
рекомендованої нормативно-технічної, методичної,
довідкової літератури (1) та комп'ютерних програм (2)
(1) Зарубіжна нормативно-технічна і довідкова література, що використовується, повинна мати пояснення з використання або переклад на українську чи російську мову.
(2) Комп'ютерні програми, які використовуються під час оцінки, повинні відповідати статусу науково-прикладного результату відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) та пройти апробацію у державних спеціалізованих установах.
1. Періодичний довідник "Бюлетень автотоварознавця". ДНДІСЕ, ІОЦ СЕУ, Донецьк.
2. Періодичний довідник "Отпускные цены на автотранспортные средства, трактора, автомобильные и тракторные двигатели, мотоциклы, краны". НАМІ, Російська Федерація.
3. Періодичний довідник "PKW-Spezial". DAT Marktspiegel, Німеччина.
4. Періодичний довідник "Lastkraftwagen/Transporter". DAT-Marktspiegel, Німеччина.
5. Періодичний довідник "PKW-Zweirad". DAT-Marktspiegel, Німеччина.
6. Періодичний довідник "Red Book". САР Motor Research, Великобританія.
7. Періодичний довідник "Travel Trailer Guide". Kelley Blue Book Auto market report, США.
8. Періодичний довідник "Motorcycle Guide" Kelley Blue Book Auto market report, США.
9. Періодичний довідник "SuperSCHWACKE". Eurotax, Швейцарія.
10. Періодичний довідник "Nutzfahrzeuge". Eurotax, Швейцарія.
11. Періодичний довідник "Trailer Тах". Eurotax, Швейцарія.
12. Періодичний довідник "Zweirad". Eurotax, Швейцарія.
13. Періодичний довідник "Landmaschinen". Eurotax, Швейцарія.
14. Періодичний довідник "Used Car Guide". Kelley Blue Book Auto market report, США.
15. Комплект періодичних довідників "Collision estimating guide domestic" Mitchell", США.
16. Періодичний довідник "N.А.D.А. Official used car guide". N.А.D.А., США.
17. Періодичний довідник "Auto-ident". "Eurotax", Швейцарія.
18. Періодичний довідник "Lackierung". "Eurotax", Швейцарія.
19. Довідник "Каталог двигунів". ІОЦ СЕУ, Донецьк, 2000.
20. Довідники "Европа", "Азия", "Америка", "Прайс-Н", Російська Федерація.
21. Довідник "Идентификация автомобилей", "Прайс-Н", Російська Федерація, 2002.
22. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.
23. ДСТУ 2219-93 Шини пневматичні. Конструкція. Терміни та визначення.
24. ДСТУ 2302-93 Батареї акумуляторні свинцеві стартерні. Приймання до ремонту і видача.
25. ДСТУ 2322-93 Автомобілі легкові відремонтовані. Загальні технічні умови.
26. ДСТУ 2323-93 Автомобілі легкові і мототехніка. Передпродажна підготовка. Порядок.
27. ДСТУ 2324-93 Автомобілі легкові. Кузови. Приймання до ремонту і видача після ремонту.
28. ДСТУ 2518-94 Автотранспортні засоби. Несівні системи автомобілів. Терміни та визначення.
29. ДСТУ 2885-94 Автотранспортні засоби. Автомобілі легкові. Типи кузовів. Терміни та визначення.
30. ДСТУ 2886-94 Автотранспортні засоби. Гальмівні властивості. Терміни та визначення.
31. ДСТУ 2919-94 Автотранспортні засоби. Гальмівні системи. Терміни та визначення.
32. ДСТУ 2925-94 Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення.
33. ДСТУ 2942-94 Автотранспортні засоби. Тягово-швидкісні властивості та паливна економічність. Терміни та визначення.
34. ДСТУ 2947-94 Автотранспортні засоби. Підвіски автомобілів. Терміни та визначення.
35. ДСТУ 2984-95 Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення.
36. ДСТУ 3519-97 Засоби транспортні дорожні. Причепи та напівпричепи спеціалізовані. Терміни та визначення.
37. ДСТУ 3649-97 Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю.
38. ДСТУ 3729-98 Дорожній транспорт. Приводи гальмівні пневматичні. Терміни та визначення.
39. ДСТУ 3850-99 Засоби транспортні дорожні. Причепи та напівпричепи спеціалізовані. Загальні технічні умови.
40. ТУ 238 України 36-92 Автомобілі і їх складові частини. Здача до капітального ремонту та приймання з капітального ремонту.
41. ТУ 238 України 03 112 739-017-99 Покришки пневматичних автомобільних шин і безкамерні шини, придатні для відновлення накладанням нового протектора.
42. ГОСТ 7593-80 "Покрытия лакокрасочные грузовых автомобилей. Технические требования".
43. ГОСТ 9.032-74 "Единая система защиты от коррозии и старения. Покрытия лакокрасочные. Группы, технические требования и обозначения".
44. ГОСТ 9.105-80 "Единая система защиты от коррозии и старения. Покрытия лакокрасочные. Классификация и основные параметры методов окрашивания".
45. ГОСТ 9.402-80 "Единая система защиты от коррозии и старения. Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окрашиванием".
46. РСТ УРСР 1683-88 Деталі автомобільні. Здача та видача при централізованому відновленні. Загальні технічні умови.
47. РСТ УРСР 1719-87 Кузови-фургони. Технічні умови.
48. РСТ УРСР 1777-77 Мотовелосипеди відремонтовані. Загальні технічні умови.
49. "Трудоемкости работ (услуг) по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей ВАЗ-2121, 21213, 21214 и их модификаций", АО "АвтоВАЗ", Тольятті, 2000, 136 с.
50. "Трудоемкости работ (услуг) по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей ВАЗ-2104, 2105, 2106, 2107 и их модификаций", АО "АвтоВАЗ", Тольятті, 2000, 150 с.
51. "Трудоемкости работ (услуг) по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей ВАЗ-2120 и их модификаций", АО "АвтоВАЗ", Тольятті, 2001, 111 с.
52. "Трудоемкости работ (услуг) по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей ВАЗ-2108, 2109, 21099, 2115 и их модификаций", АО "АвтоВАЗ", Тольятті, 2002, 175 с.
53. "Трудоемкости работ (услуг) по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей ВАЗ-2101-2107 и их модификаций", АО "АвтоВАЗ", Тольятті, 1997, 147 с.
54. "Трудоемкости работ (услуг) по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей ВАЗ-2110, 2111, 2112 и их модификаций", АО "АвтоВАЗ", Тольятті, 2001, 160 с.
55. "Нормы расхода основных и вспомогательных материалов для технического обслуживания и ремонта автомобилей ВАЗ", АО "АвтоВАЗ", Тольятті, 1997, 35 с.
56. "Сборник нормативов трудоемкостей на предпродажную подготовку, техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей производства "ГАЗ"", ЗАО "ГАЗтехсервис", Н. Новгород, 1997, 139 с.
57. "Сборник нормативов трудоемкостей на предпродажную подготовку, техническое обслуживание и ремонт автомобилей "ГАЗель" ГАЗ-3302 и модификаций", ЗАО "ГАЗтехсервис", Н. Новгород, 1998, 69 с.
58. "Сборник нормативов трудоемкостей на предпродажную подготовку, техническое обслуживание и ремонт автомобилей "Соболь"", ЗАО "ГАЗтехсервис", Н. Новгород, 1999, 91 с.
59. РД 37.009.027-93 "Сборник нормативов трудоемкостей на техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей. Часть 3. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей АЗЛК И ИЖ", АО "Автосельхозмаш-Холдинг", Москва, 1993, 235 с.
60. "Сборник нормативов трудоемкостей на техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей. Часть 1. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей ЗАЗ и ЛуАЗ", АО "Автосельхозмаш-Холдинг", Москва, 1993, 100 с.
61. РД 37.009.027-93. "Сборник нормативов трудоемкостей на техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей. Часть 4. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей УАЗ", АО "Автосельхозмаш-Холдинг", Москва, 1993, 45 с.
62. "Нормы расхода лакокрасочных материалов для ремонтной окраски автомобилей", ВПО "Союзавтотехобслуживание", Москва, 1979, 5 с.
63. "Типовые нормы времени на ремонт грузовых автомобилей марок ГАЗ, ЗИЛ и КАЗ с карбюраторными двигателями и их агрегатов", Москва, "Сириус", 1980, 110 с.
64. "Типовые нормы времени на ремонт в условиях автотранспортных предприятий на автобус ПАЗ-652", Москва, 1997, 116 с.
65. "Типовые нормы времени на ремонт грузовых автомобилей марок МАЗ, КамАЗ, КрАЗ с дизельными двигателями и их агрегатов", Москва, "Сириус", 1997, 92 с.
66. ТУ 4538-140-00232934-98 "Приемка в ремонт и выпуск из ремонта кузовов легковых автомобилей ВАЗ предприятиями АвтоВАЗтехобслуживания".
67. "Правила эксплуатации автомобильных шин", Москва, "Химия", 1983, 176 с.
68. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 08.12.97 N 420.
69. НД 71214 У 95120-157-97 Правила нагляду та підтримання в робочому стані стартерних свинцево-кислотних акумуляторних батарей, термін дії якого в частині норм середнього ресурсу акумуляторних батарей продовжений наказом Міністерства транспорту України від 22.11.2002 N 835.
70. Комп'ютерні програми "Audatex М21", "Audatex М95", "Audatex", Німеччина.
71. Комп'ютерна програма "НАМИ-Сервис". НАМИ, Російська Федерація.
72. Комп'ютерна програма "AUTOExpert". НАМИ, Російська Федерація.
73. Комп'ютерна програма "Don.Rest". ДНДІСЕ, ІОЦ СЕУ, Донецьк.
74. Комп'ютерна програма "Der Gross DAT". DAT Marktspiegel, Німеччина.
75. Комп'ютерна програма "Silver DAT II", російська версія. DAT Marktspiegel, AvtoMobil, Німеччина, Росія.
76. Комп'ютерна програма "Електронна версія каталогу двигунів транспортних засобів". ДНДІСЕ, ІОЦ СЕУ, Донецьк.
77. Комп'ютерна програма "Розшифровка кодів VIN". НАМИ, Російська Федерація.
78. Комп'ютерна програма "Auto VIN". Науково-дослідне бюро судових експертиз "Сантодор", Київ.
79. "Установление фактических данных об автомобилях, методами криминалистических экспертиз", Прохоров-Лукин Г.В., К. 2000.