Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Редакции

ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 15 від 22.04.93

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
19 травня 1993 року N 50

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства фінансів України
N 811 від 07.07.20
12)

Про затвердження Інструкції про порядок
обчислення та справляння державного мита

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом ГДПІ
N 70 від 31.12.
93

Наказами Державної податкової адміністрації
N 165 від 03.04.
98
N 336 від 15.07.20
02
N 487 від 15.10.20
03
N 243 від 24.04.20
04 )

1. На виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито" затвердити Інструкцію про порядок обчислення та справляння державного мита (додається).

2. Вважати такими, що зупиняють дію з 11 лютого 1993 р., нормативні акти Міністерства фінансів України і Головної державної податкової інспекції України:

1. Інструкція Міністерства фінансів України від 26 березня 1992 р. N 4 "Щодо порядку сплати державного мита";

2. Лист Головної державної податкової інспекції України від 9 грудня 1992 р. N 03-509 "Щодо порядку зарахування державного мита до державного бюджету України".

Затверджено
наказом Головної державної
податкової інспекції України
від 22 квітня 1993 р. N 15

Інструкція
про порядок обчислення та
справляння державного мита

( У тексті Інструкції слово "арбітражний" у всіх відмінках
замінено на слово "господарський" у відповідних відмінках
згідно з Наказом ДПАN 336 від 15.07.2002 )

I. Загальні положення

1. Інструкцію видано на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито".*
---------------------------
*Надалі Декрет "Про державне мито"

Державне мито справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (суми позову, вартості відчужуваного майна тощо). ( Абзац другий пункту 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації N 487 від 15.10.2003 )

Державне мито сплачується до подання заяви чи вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів.

Державне мито сплачується готівкою, шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі чи митними марками.

З позовних заяв, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі, коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України. Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 Декрету "Про державне мито" мито у доларах США, або в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною. ( Абзац п'ятий розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказами ДПА N 336 від 15.07.2002, N 487 від 15.10.2003 )

II. Порядок обчислення та сплати державного мита

1. У всіх органах, які справляють державне мито, крім виконкомів сільських Рад народних депутатів, державне мито сплачується шляхом безготівкового розрахунку, митними марками або готівкою до кредитної установи. Приймання кредитними установами державного мита від населення здійснюється у всіх випадках з видачею відповідної квитанції (форма N 0402005).

За дії, що виконуються виконкомами сільських Рад народних депутатів, державне мито сплачується до вчинення дій і при видачі документів виключно готівкою. На сплату державного мита видаються квитанції за формою N 10.

2. По справах, що розглядаються судами, державне мито сплачується до подання позовної заяви або апеляційної скарги на рішення суду і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також при видачі судами копій документів. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 336 від 15.07.2002 )

3. По справах, що розглядаються господарськими судами, державне мито сплачується до подання позовної заяви та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами. ( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 336 від 15.07.2002 )

4. За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконкомами сільських, селищних та міських Рад народних депутатів державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів документів, що є в справах нотаріальних контор, копій документів, - при їх видачі.

Державне мито по угодах, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується повністю другою стороною (якщо вона також не звільнена від сплати мита).

У випадках, коли грошові суми для прийняття в депозит державної нотаріальної контори надходять поштою або з кредитної установи, належні суми державного мита відраховуються із сум, що надійшли, а залишок приймається в депозит. Утримані суми мита перераховуються в доход бюджету місцевого самоврядування державною нотаріальною конторою при черговій здачі до банку депозитних сум. Квитанція банку про прийняття мита зберігається в справах державної нотаріальної контори.

5. За вчинення актів громадянського стану державне мито сплачується до подання заяви про реєстрацію актів громадянського стану, а за видачу повторних свідоцтв - при їх видачі.

6. Державне мито за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України сплачується до подання заяви до відповідного органу. ( Пункт 6 розділу II в редакції Наказу ДПА N 487 від 15.10.2003 )

7. За дії, що виконуються виконавчими комітетами сільських Рад народних депутатів, за які повинно сплачуватися державне мито, останнє сплачується до вчинення дій або при видачі документів.

8. За прописку громадян або реєстрацію місця проживання, видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання, квитків рибалок державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок мито сплачується до кредитних установ готівкою. ( Пункт 8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 487 від 15.10.2003 )

9. Марки для сплати державного мита (митні марки) мають номінальну вартість 1 крб., 3 крб., 5 крб., 10 крб., 25 крб., 50 крб., 100 крб., 200 крб. Продаж митних марок провадиться через кредитні установи.

10. Митні марки повинні бути погашені підписами службових осіб, які прийняли чи видали документ, або штемпелем чи печаткою відповідного органу.

Порядок розміщення митних марок на розпорядчих документах визначається відповідними міністерствами і відомствами з урахуванням вимог частини першої цього пункту.

11. Платіжні доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанції банку про сплату державного мита додаються до позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови і залишених у справах установ, що справляють державне мито, примірниках посвідчених угод, до заяв актів громадянського стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод. ( Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 336 від 15.07.2002 )

У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, дата і номер банківського документа.

Виконком сільської Ради видає платнику квитанцію про сплату мита, а на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської Ради (реєстр для реєстрації нотаріальних дій, копії посвідчених договорів тощо) робиться відмітка про суму стягнутого мита і вказується номер квитанції.

За реєстрацію виконкомами сільських Рад актів громадянського стану запис про суму сплаченого мита проводиться в актовій книзі, в спеціально відведеній для цього графі чи в кінці актового запису.

Записи про надходження сум, що надійшли у сплату державного мита, провадяться в порядку, визначеному відповідними нормативними документами.

У випадках, коли платники звільняються від сплати державного мита, про це робиться відмітка на відповідних документах (в реєстрах, книгах тощо) з посиланням на законодавчі акти чи рішення міських, сільських та селищних Рад народних депутатів про звільнення від сплати державного мита із зазначенням номера і дати цього рішення.

III. Зарахування державного мита до бюджету

12. Відповідно до статті 6 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ) державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (в іноземній валюті мито сплачується через уповноважені на це банки).

13. Державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарських судів, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, зараховується до державного бюджету України (розділ II, &1, символ звітності 57). До державного бюджету (розділ II, &2, символ звітності 55) зараховується також державне мито за дії, пов'язані з одержанням охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності. ( Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 336 від 15.07.2002 )

Сплачене за ці дії державне мито в іноземній валюті зараховується до Державного валютного фонду України через рахунки валютних фондів органів місцевого самоврядування (NN рахунків доводяться на місця Національним банком України).

У випадках, коли громадяни проживають не за місцем розгляду та оформлення документів, державне мито може бути перераховано поштовим переказом, в якому вказується, за яку дію чи документ сплачується це мито.

Державне мито з позовних заяв, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України, зараховується до державного бюджету України на рахунок Міністерства фінансів України N 1100657 в міській дирекції Укрсоцбанку м. Києва (МФО 322012 по розділу II, &1, символ звітності 57), іноземній валюті - зараховується до Державного валютного фонду України.

( Абзац п'ятий пункту 13 розділу III вилучено на підставі Наказу ДПА N 487 від 15.10.2003 )

14. При сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

У випадках, коли перерахування мита проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до документа, оплаченого митом, додається довідка, засвідчена підписом контролера і відбитком печатки кредитної установи. ( Пункт 14 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА Наказу ДПА N 487 від 15.10.2003 )

IV. Повернення державного мита

15. Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ).

16. Державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло.

17. Повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє мито.

На підставі заяви платника відповідний орган подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де знаходиться другий примірник документа про його сплату, разом з заявою платника свій висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках - довідку установи, яка справляла мито, -нотаріальної контори, ВВІР, ЗАГСу тощо) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита, якщо воно підлягає поверненню в повному розмірі, із зазначенням номера квитанції, суми державного мита та дати його сплати.

Заяву платника про повернення державного мита, сплаченого в іноземній валюті, та свій висновок з цього питання орган, до якого було сплачено це мито, подає до Експортно-імпортного банку України, який вирішує питання повернення мита платнику в іноземній валюті.

18. Для повернення державного мита, сплаченого митними марками, у відповідний фінансовий відділ подається заява, до якої додаються оригінали документів, на яких при зверненні до установи, яка справляла державне мито, були наклеєні ці марки, погашені у встановленому порядку, крім випадків, коли документи, щодо яких вчинюється відповідна дія, залишаються в установі, яка справляла державне мито, або коли марки наклеєні в книгах (реєстрах) цієї установи.

19. Для повернення мита по справах, що залишаються в установах, які справляють мито, в довідці цієї установи вказується, що відповідні документи (позовні заяви, платіжні доручення, квитанції, митні марки) знаходяться в справі даної установи.

20. Повернення державного мита, сплаченого до виконкому сільської Ради народних депутатів, проводиться цим виконкомом на підставі письмового розпорядження голови виконкому із зазначенням причин, з яких виникла потреба повернення державного мита.

21. Повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідного органу, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Примітка. Державне мито, що надходить з інших держав і, зокрема, держав СНД та зараховується до державного бюджету України на рахунок Міністерства фінансів України, в разі необхідності повертається Міністерством фінансів України.

V. Справляння державного мита із окремих видів дій і документів
справляння мита із заяв, скарг, що подаються
до суду, і за видачу судом копій документ
ів

22. З поданих до суду заяв, скарг і за видачу ним копій документів мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 1 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ).

Примітка. До позовних заяв, за які справляється державне мито, відносяться, зокрема, позови про присудження відповідної суми грошей, заяви про право власності на будівлі чи інше майно, про визнання права одного із подружжя на частку у спільному майні (будівлі), нажитому за час шлюбу, що належала померлому чоловікові чи дружині, про виділення частки із загального майна, заяви про витребування частки майна, про встановлення фактів знаходження осіб на утриманні, перебування у фіктивних шлюбних стосунках, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу або дарування чи заповіту майна та інші заяви, що подаються особами для захисту свого порушеного права чи інтересу, який охороняється законом, хоч і не пов'язаного зі стягненням на користь цих осіб грошових сум або майна.

Необхідно мати на увазі, що деякі заяви і скарги, що подаються до суду, не можуть бути віднесені до позовних заяв та апеляційних і касаційних скарг, у зв'язку з чим не підлягають оплаті державним митом. До них, зокрема, відносяться заяви про скасування ухвали суду про закінчення справи або залишення її без розгляду, про відстрочення чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, про забезпечення позову чи про зміну одного виду забезпечення іншим; заяви про перегляд рішення, ухвали чи постанови суду за нововиявленими обставинами; заяви про скасування чи зменшення штрафу, накладеного судом; про зміну виконання рішення суду; про відновлення пропущеного строку; заяви на дії судового виконавця; приватні заяви на ухвалу суду про відмову скасування штрафу та інші приватні заяви на ухвалу суду. ( Абзац третій пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 336 від 15.07.2002 )

23. Позовні заяви колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств до громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, до інших громадян про визнання договорів недійсними або про зміни і доповнення їх умов, оплачуються державним митом за ставками підпункту "є" пункту 1 статті 3 Декрету, незалежно від того, оспорюється договір у цілому чи лише в якій-небудь частині.

24. Із зустрічних позовних заяв, а також із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами мито справляється на загальних підставах.

У випадках вибуття із справи первісного позивача і заміни його правонаступником мито сплачується правонаступником, якщо воно не було сплачено первісним позивачем.

У випадках виділення судом однієї або кількох із з'єднаних позовних вимог в окреме провадження державне мито, сплачене за подання позову, не повертається і перерахунок його розміру не проводиться. По виділеній окремо справі мито повторно не сплачується.

25. За повторно подані позови, які раніше були залишені без розгляду, мито сплачується знову на загальних підставах. При цьому, коли в зв'язку із залишенням позову без розгляду мито підлягало поверненню, але не було повернуто, до повторно поданого позову може бути доданий первісний документ про сплату мита, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету.

26. Державне мито сплачується до подання позовної заяви до суду в розмірі залежно від ціни позову, вказаної заявником. Якщо зазначена ціна позову явно не відповідає дійсній вартості майна, що відшукується, то ціну позову і розмір мита має визначити суддя, постановивши про це відповідну ухвалу. Якщо на момент подання позову неможливо встановити його точну ціну, попередній розмір мита визначає суддя. В такому випадку остаточна ціна позову визначається при вирішенні справи.

Це положення поширюється як на позовну заяву, так і на апеляційну і касаційну скарги. При цьому по справах про стягнення аліментів на утримання дітей та утримання матері, яка перебуває у відпустці в зв'язку з народженням дитини, мито визначається із сукупної суми аліментів за 12 місяців, обчисленої із суми сукупного доходу, за вирахуванням прибуткового податку та річної суми на утримання матері. ( Абзац другий пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 336 від 15.07.2002 )

Для нарахування суми державного мита суди повинні вимагати подання відповідачем довідки про суму середньомісячного заробітку відповідача за мінусом утриманого підприємством, установою чи організацією, в якій він працює, прибуткового податку. Довідка повинна бути погоджена в державній податковій інспекції за місцем проживання відповідача.

Середньомісячна заробітна плата повинна бути показана підприємством, установою чи організацією за останній рік роботи або за фактично відпрацьовані місяці, якщо робітник чи службовець пропрацював не повний рік, включаючи всі види заробітків, з яких утримуються аліменти.

У справах про стягнення аліментів з членів колективних сільськогосподарських підприємств, членів селянських (фермерських) господарств, осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, ціна позову для обчислення мита з відповідача обчислюється на підставі довідки колективного сільгосппідприємства або податкової інспекції про річну суму готівкового і натурального доходу, одержаного зазначеною особою за минулий рік, зменшеного на суму прибуткового податку.

Якщо в період підготовки справи до розгляду позивач подав заяву про припинення справи про стягнення аліментів, то в цьому випадку мито з відповідача не стягується.

При зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається. При збільшенні позову недобір мита доплачується, виходячи із збільшеної суми позову.

27. У разі, коли позивач звільняється від сплати державного мита, при задоволенні позову воно стягується з відповідача (якщо відповідач також не звільнений від сплати мита) відповідно до задоволених вимог. Якщо позов залишено без задоволення, державне мито не сплачується.

28. За подання позову разом кількома позивачами до одного або кількох відповідачів державне мито обчислюється виходячи з загальної суми позову і сплачується позивачами пропорційно долі поданих кожним вимог.

Виходячи із загальної суми позову, державне мито справляється також у таких випадках:

поданні позову одним позивачем до кількох відповідачів;

об'єднанні суддею в одне провадження кількох однорідних справ.

При повному або частковому задоволенні позову, поданого до кількох відповідачів одним або кількома позивачами, звільненими від сплати державного мита, стягнення його провадиться за рішенням суду окремо з кожного відповідача виходячи з присудженої йому суми позову. Якщо такий позов подано кількома позивачами до одного відповідача, державне мито стягується з відповідача виходячи із загальної суми позову.

У випадках притягнення судом іншої особи як другого відповідача, якщо при цьому позивач звільнений від сплати державного мита, мито обчислюється із загальної задоволеної суми позову і стягується з кожного відповідача пропорційно розміру присудженої з нього суми позову.

У випадку, коли позивач, звільнений від сплати державного мита, не наполягає на своїх вимогах внаслідок добровільного повного або часткового задоволення їх відповідачем після поданого позову, сума мита підлягає стягненню з відповідача за ухвалою суду.

29. У випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову. Якщо при винесенні судом рішення загальна сума позову збільшується, мито обчислюється виходячи зі збільшеної суми позову. При цьому різниця, що утворилася, підлягає стягненню з позивача або при повному задоволенні позову - з відповідача.

У такому ж порядку обчислюється мито, коли суд у встановлених випадках, залежно від обставин справи, виходить за межі заявлених позивачем вимог.

При частковому задоволенні позову мито стягується з відповідача відповідно до задоволеної частини позову, а решта мита підлягає стягненню з позивача.

30. Правила, викладені в пунктах 28 і 29 цієї Інструкції, застосовуються також при прийнятті і розгляді апеляційних і касаційних скарг. ( Пункт 30 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 336 від 15.07.2002 )

31. При прийнятті судом рішення про право спадкоємців на майно державне мито обчислюється судом виходячи із загальної вартості майна і стягується судом з кожного спадкоємця пропорційно виділеній йому частці у спадковому майні. У випадках, коли спадкове майно одночасно оформляють різні категорії спадкоємців, мито обчислюється з частки спадкового майна, що належить кожному спадкоємцю. При цьому для обчислення мита не беруться до уваги:

суми заробітної плати та інші суми, які випливають з трудових правовідносин;

суми, які випливають з авторського права, в тому числі суми винагород авторам відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій та промислових зразків.

32. З позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.

33. З позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

34. З позовних заяв про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна державне мито справляється одночасно як за розірвання шлюбу, так і за поділ майна.

Справляння державного мита з позовних заяв, що подаються до господарських судів

35. З позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ). ( Пункт 35 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 336 від 15.07.2002 )

36. Позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.

У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

37. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільнення самовільно зайнятих приміщень, про надання площі в натурі, спори, пов'язані з примушуванням прийняти передаточний баланс тощо).

Заяви по спорах, пов'язаних з поповненням недостачі або з вилученням лишку власних оборотних коштів, а також інші заяви по спорах про розрахунки при передачі підприємств, будинків і споруд оплачуються митом за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

До заяв, поданих повторно після усунення умов, що були підставою для повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, з метою уникнення повторної сплати мита може бути доданий первісний документ про сплату мита, якщо не минув рік з дня його зарахування до бюджету.

38. Вартість позову, з якого обчислюється мито, визначає позивач, а у встановлених випадках - господарський суд. При цьому до вартості позову включається і сума санкцій, вказана в заяві, а якщо вона не вказана, - сума санкцій, визначена рішенням господарського суду незалежно від того, задоволено вимоги позивача чи в позові відмовлено. В останньому випадку з позивача достягується відповідна сума мита.

Сума санкцій для обчислення розміру мита в усіх випадках повинна визначатись господарським судом у день винесення рішення.

При зменшенні позовних вимог внесене мито не повертається.

При збільшенні позову недостаюча сума мита доплачується виходячи зі збільшеної суми позову.

39. Заяви про перегляд ухвал господарського суду тільки в частині справляння державного мита підлягають оплаті митом на загальних підставах виходячи з оспорюваної суми. Із заяв про перегляд рішень господарського суду в тій частині, що стосується як основної суми позову, так і суми мита, останнє обчислюється виходячи із основної суми позову, що оспорюється іншою стороною. При цьому платником мита є сторона (позивач або відповідач), яка не згодна з прийнятою по справі ухвалою.

40. Заяви про відміну ухвал господарського суду про припинення провадження по справі оплачуються митом на загальних підставах.

У разі, коли заявник звільнений від сплати державного мита, останнє при задоволенні позову справляється з відповідача (якщо він не звільнений від його сплати) виходячи з розмірів задоволених позовних вимог. Якщо позов залишено без задоволення, мито не сплачується.

Коли позивач, звільнений від сплати державного мита, вибуває із справи у зв'язку з реорганізацією (ліквідацією) організації і арбітр змінює цього позивача правонаступником, платником мита є правонаступник, якщо він не має права на пільгу.

При перевірці господарським судом за своєю ініціативою рішень та постанов на апеляційні і касаційні скарги, а також заяв про перегляд таких рішень та постанов за нововиявленими обставинами державне мито справляється з сторони пропорційно розміру задоволених вимог, якщо сторона не звільнена від сплати мита. В такому ж порядку справляється державне мито і при перегляді головою господарського суду або його заступником за своєю ініціативою рішення господарського суду на користь однієї з сторін. ( Абзац четвертий пункту 40 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА N 336 від 15.07.2002 )

У випадку, коли по одному платіжному дорученню державне мито перераховано за кілька справ, що підлягають розгляду в даному господарському суді, доручення додається до однієї зі справ, а в інших справах робиться відмітка із зазначенням суми мита, сплаченого по даній справі, а також із зазначенням справи, в якій знаходиться платіжне доручення.

41. Державне мито не сплачується із заяв про винесення додаткових рішень, ухвал, про роз'яснення рішень, ухвал, а також з виправлень, допущених у рішенні, ухвалі, описки чи арифметичної помилки.

По справах, що розглядаються господарськими судами, у відповідних випадках застосовуються правила справляння державного мита, викладені в пунктах 24, 28, 29 та 30 цієї Інструкції.

Справляння державного мита за нотаріальні
дії, вчинювані державними нотаріальними
конторами і виконавчими комітетами сільських,
селищних, міських рад народних депутатів

42. У державних нотаріальних конторах, виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 3 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ).

43. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на території яких немає нотаріальних контор, справляють державне мито за вчинення тих нотаріальних дій, що покладені на них законодавством про державний нотаріат України.

44. За видачу свідоцтв про право на спадщину державне мито стягується з вартості всього майна, що переходить у спадок, визначеної на день відкриття спадщини.

Примітка. При продажі, даруванні транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів їх вартість визначається на день пред'явлення на експертизу з урахуванням зносу та технічного стану товарознавцями-експертами комісійних автомагазинів, технічними експертами підприємств та організацій українського акціонерного орендного об'єднання "Автосервіс" або Торгової промислової палати України. Висновок експертизи дійсний протягом двох місяців з дня проведення експертизи.

У тих випадках, коли є кілька спадкоємців (у тому числі спадкоємців за законом, за заповітом чи тих, що мають право на обов'язкову частку в спадщині), державне мито обчислюється з тієї частки спадщини, що належить кожному спадкоємцю.

При наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців у тій сумі, що належить на їх частку в спадщині, незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітніх досягли повноліття. Спадкоємці сплачують мито за вказаними ставками залежно від їх родинних відносин із спадкодавцем незалежно від того, є вони спадкоємцями за законом чи заповітом.

Якщо за заявою спадкоємців свідоцтво про право на спадщину видається на частку спадкового майна, державне мито обчислюється з тієї його частки, що вказана у виданому свідоцтві. При видачі в подальшому свідоцтва на решту майна мито обчислюється з загальної його вартості, а до сплати пред'являється різниця між обчисленою сумою і сумою, сплаченою за видачу попередніх свідоцтв. За повторні свідоцтва про право на спадщину, що видаються на підставі ухвали суду про недійсність попередніх свідоцтв, державне мито справляється на загальних підставах. При цьому сума мита, сплачена за первісне свідоцтво, підлягає поверненню або за заявою платника зараховується в рахунок суми, що належить до сплати за видачу нового свідоцтва, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

У такому ж порядку вирішується питання за повторне посвідчення договорів, визнаних судом недійсними.

При записі повторних свідоцтв та договорів до реєстрів державних нотаріальних контор у відповідній графі вказується, коли і в якій сумі було справлено державне мито і де записано про стягнення. При цьому до основних документів, що залишаються у справі державної нотаріальної контори, додається ухвала суду про визнання відповідних свідоцтв або договорів недійсними.

45. При визначенні розміру державного мита за видачу свідоцтв про право на спадщину відповідно до чинного законодавства в рахунок не приймаються і у вартість спадкового майна не включаються:

страхові суми за договорами особистого і майнового страхування;

облігації державних позик та інші цінні папери, вклади в установах банків;

суми заробітної плати;

авторське право і суми авторського гонорару, в тому числі суми винагород авторам відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій і промислових зразків, а також вартість іншого майна, на яке за видачу свідоцтва про право на спадщину Декретом "Про державне мито" ( 7-93 ) встановлена пільга шодо сплати мита.

За видачу свідоцтв про право на спадщину акредитивів і чеків Державного експортно-імпортного банку України державне мито сплачується на загальних підставах.

46. За видачу подружжю свідоцтва про право на спадщину майна, нажитого за час шлюбу, після смерті одного з них державне мито справляється з вартості тієї його частки, що фактично переходить у спадок. У цих випадках склад спадкового майна визначається у порядку, передбаченому Законодавством про шлюб і сім'ю.

47. За вчинення нотаріальних дій, за які справляється пропорційне мито, воно обчислюється з суми, що показана сторонами з додержанням правил, викладених у пунктах 48-56 цієї інструкції.

48. При обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, а також іншого нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче його інвентаризаційної або балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об'єктів та зносу на момент відчуження, що вказується в довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації. ( Пункт 48 в редакції Наказу Державної податкової адміністрації N 165 від 03.04.98 )

49. Державне мито за посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, переданих громадянам безоплатно відповідно до статті 121 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), садівництва, дачного й гаражного будівництва, а також за посвідченням договорів міни та дарування земельних ділянок, які належать юридичним особам на правах власності відповідно до статті 82 Земельного кодексу України, обчислюється із суми договору, але не нижче нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом України "Про плату за землю" ( 2535-12 ). При посвідченні інших цивільно-правових угод з зазначеними вище земельними ділянками державне мито справляється відповідно до Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ) та з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

За посвідчення договорів оренди (суборенди) земельних ділянок державне мито справляється з експертної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку земель" ( 1378-15 ). У разі відсутності грошової (експертної) оцінки земель державне мито справляється із суми договору.

За видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку державне мито справляється з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом України "Про плату за землю" (2535-12 ).

При здійсненні зазначених цивільно-правових угод сплата державного мита провадиться за ставками, які встановлені Декретом "Про державне мито" ( 7-93 ). ( Пункт 49 розділу V в редакції Наказу ДПА N 243 від 24.04.2004 )

50. За посвідчення договорів купівлі-продажу майна державних підприємств платниками державного мита є юридичні і фізичні особи, які направили свої кошти на викуп майна вказаних підприємств.

51. За посвідчення договорів, платежі за які провадяться періодично (наприклад, за договорами оренди майна), сума, з якої обчислюється і сплачується державне мито, визначається виходячи із загальної суми платежів за договір за весь час його дії. Якщо договір укладено на невизначений строк, то мито обчислюється і сплачується виходячи із загальної суми платежів за договором, але не більше, ніж за три роки.

52. За посвідчення договорів, сума яких визначена виразом "від - до", державне мито обчислюється і справляється виходячи з більшої суми.

53. За посвідчення договорів про поступку вимозі та переведення боргу, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збільшення початкової суми договору державне мито обчислюється і справляється виходячи з оцінки нездійснених прав і невикористаних обов'язків або суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів.

54. За посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу вартість.

Примітка. За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої вартості обмінюваного майна чи транспортного засобу за ставками, вказаними в підпунктах "а", "б", "г" пункту 3 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ) відповідно до родинних відносин.

55. За посвідчення договору майнового найму, за умовами якого до суми платежів зараховується вартість збудованих наймачем будівель та інших споруд, обладнання приміщень, вартість проведеного наймачем капітального ремонту тощо, сума, з якої обчислюється і справляється державне мито, визначається виходячи із розміру платежів за договором, з урахуванням зарахованих сум.

56. За вчинення виконавчих написів належна до сплати сума державного мита, у випадку звільнення стягувача від її сплати, стягується з боржника разом з боргом за написом державної нотаріальної контори.

57. За нотаріальне посвідчення угоди про передачу прав і обов'язків за раніше укладеними угодами (в тому числі і за угодами відчуження житлових будинків), за посвідчення договорів застав, за посвідчення договорів відчуження житлових будинків на знос, за посвідчення договорів продажу, міни і дарування майна (крім згаданого в підпунктах "а", "б", "г" пункту 3 статті 3 Декрету "Про державне мито") мито справляється за ставкою, визначеною підпунктом "д" пункту 3 статті 3 цього Декрету.

58. За ставкою, встановленою за посвідчення договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці, справляється державне мито за посвідчення договорів про порядок користування житловим будинком, угод про розірвання раніше укладених договорів.

За посвідчення угод про продовження строку дії або збільшення суми договору державне мито справляється, залежно від характеру договору, за тими ж ставками, що застосовувалися при оплаті митом первісних договорів.

59. За посвідчення договорів відчуження моторних човнів, катерів, яхт, барж, автопричепів, мотосаней та іншого рухомого майна державне мито справляється в порядку і за ставками, передбаченими підпунктом "г" пункту 3 статті 3 Декрету "Про державне мито".

60. Пільги щодо сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій встановлені статтею 4 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ).

При наданні громадянам пільг по державному миту за вчинення нотаріальних дій слід мати на увазі:

1. Не втрачають права на пільгу по державному миту за видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв'язку з навчанням (студенти, аспіранти, учні), тривалим відрядженням, проходженням військової служби.

2. При видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги по сплаті державного мита обов'язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину сплачують державне мито у встановленому порядку. В подальшому при пред'явленні відповідних документів про прописку або реєстрацію місця проживання у спадковому будинку, що знаходиться у сільському населеному пункті, та довідки з роботи у сільській місцевості за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету.

Пільга по сплаті державного мита, встановлена пунктом 18 статті 4 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ), надається по діях і документах, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.

61. За доручення і заповіти, посвідчені службовими особами відповідно до ч.2 ст.65 та ст.542 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ), що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також доручення, які відповідно до ч.3 ст.65 Цивільного кодексу УРСР посвідчуються організацією, в якій довіритель працює або навчається, житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання, а також адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні, - державне мито не сплачується.

Не відноситься до нотаріальних дій і не оплачується державним митом реєстрація виконкомами сільських, селищних і міських Рад народних депутатів актів про поділ колгоспного, колективного, селянського (фермерського) двору, а також видача будь-яких довідок і документів, не пов'язаних з нотаріальними діями, і реєстрація договорів купівлі-продажу житлового будинку (частини будинку), що знаходиться в населеному пункті.

Державне мито по справах, що розглядаються
в органах міністерства внутрішніх справ і
міністерства закордонних справ україни

62. Органи Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ України справляють державне мито за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України; за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії. ( Пункт 62 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА Наказу ДПА N 487 від 15.10.2003 )

63. Сплата державного мита за оформлення вказаних вище документів провадиться за ставками, встановленими пунктом 6 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ).

64. При наданні пільг громадянам за видачу вказаних документів слід мати на увазі, що до числа громадян, яким надається пільга щодо сплати державного мита за видачу документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний зі смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку зі смертю або тяжкою хворобою близьких родичів, відносяться батьки, діти, подружжя, рідні брати і сестри.

Підставою для надання пільги по державному миту цим громадянам є довідки Товариства Червоного Хреста України, лікувального закладу та документи, що підтверджують родинні зв'язки, копії яких повинні знаходитися у відділах віз і реєстрацій.

Для громадян України та осіб, які їх супроводжують, пільга по державному миту за видачу їм документів на виїзд за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із Чорнобильською катастрофою, надається на підставі документів відповідних лікувальних закладів, що додаються до заяви на видачу документів на виїзд.

Особи, звільнені від сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон, звільняються і від сплати державного мита за внесення будь-яких змін до цих документів.

65. Без сплати державного мита видаються також документи на право виїзду за кордон громадянам України, які працюють в установах і організаціях за кордоном, їх дружинам і дітям при поверненні до місця служби із відпусток, проведених в Україні (якщо інше не передбачено законодавством).

Примітка. Громадяни, які одержали пільгові закордонні паспорти, при виїзді за кордон у приватних справах сплачують державне мито на загальних підставах.

66. Сплачені суми державного мита підлягають поверненню при відмові у видачі документів, у тому числі при відмові в задоволенні заяви про вихід із громадянства України, у випадках, коли після сплати державного мита громадяни не зверталися за видачею документів, а також якщо державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом "Про державне мито".

У випадках, коли громадяни відмовляються від поїздки за кордон після одержання дозволу на виїзд, сплачене державне мито не повертається.

Справляння державного мита за прописку
або реєстрацію місця проживання

67. Державне мито за прописку або реєстрацію місця проживання справляється при прописці або реєстрації місця проживання органами внутрішніх справ і у відповідних випадках виконкомами сільських, селищних Рад народних депутатів у розмірі, встановленому підпунктом "м" пункту 6 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ), за кожну прописку паспорта або документа, що його замінює, чи за реєстрацію місця проживання. Не сплачується державне мито за прописку або реєстрацію місця проживання у зв'язку з обміном паспорта по закінченні строку його дії або в зв'язку зі зміною назви вулиці чи нумерації будинків та реєстрації місця проживання в готелях, будинках колгоспників, мотелях, кемпінгах, туристичних базах, санаторіях, кімнатах та будинках відпочинку, пансіонатах тощо, якщо час проживання не перевищує термінів, встановлених інструкцією Міністерства внутрішніх справ України з цього питання.

Справляння державного мита за вчинення
актів громадянського стану

68. За вчинення актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням і поновленням записів актів громадянського стану державне мито сплачується до подання заяви в розмірах, встановлених пунктом 5 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ).

Примітка. За вказаними ставками мито обчислюється також виконкомами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на які покладена реєстрація актів громадянського стану.

69. За реєстрацію переміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни при реєстрації шлюбу) мито в розмірі, встановленому підпунктом "в" пункту 5 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ), справляється із заявника, який подав про це заяву, а також з повнолітніх дітей, які у зв'язку з цим подали заяву про переміну прізвища або по батькові. В такому ж розмірі справляється мито у випадку реєстрації переміни прізвища особи, яка після реєстрації шлюбу знову змінює своє прізвище на прізвище чоловіка (дружини) або, навпаки, прізвище, прийняте при одруженні, на дошлюбне.

За реєстрацію переміни прізвища, імені та по батькові членів однієї сім'ї державне мито справляється з кожного члена сім'ї, на якого проводиться окремий запис. Коли реєструється один акт про одночасну зміну як прізвища, так і імені та по батькові, мито справляється за цей акт.

За реєстрацію повторної переміни прізвища, імені та по батькові, не пов'язаних з реєстрацією шлюбу, державне мито сплачується в розмірі, встановленому підпунктом "г" пункту 5 статті 3 Декрету " Про державне мито".

За видачу свідоцтва в зв'язку з виправленням записів актів громадянського стану, обумовленого переміною прізвища, імені та по батькові, державне мито за виправлення записів, складених на саму особу, яка змінила прізвище, ім'я та по батькові, не справляється. За виправлення актових записів на неповнолітніх дітей, у зв'язку з переміною прізвища або імені батьків державне мито справляється на загальних підставах.

70. Внесена сума державного мита повертається повністю у випадку відмови ЗАГСу в реєстрації того чи іншого акта громадянського стану чи у видачі відповідного документа. Також повертається мито, сплачене за реєстрацію актів громадянського стану, які анульовані на підставі рішення суду. Крім того, мито (крім сплаченого марками) підлягає поверненню у випадку, коли після його сплати платник не звернувся за вчиненням тієї чи іншої дії. Мито не повертається, якщо після подання заяви сам заявник відмовився від реєстрації відповідного акту чи від одержання документа, або коли після внесення на підставі рішення суду мита за реєстрацію акта про розірвання шлюбу подружжя помирилося.

Справляння державного мита за видачу
дозволу на право полювання і рибальства

71. Державне мито за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання, квитків рибалок справляється у розмірі, встановленому підпунктом "т" пункту 6 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ). ( Пункт 71 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА Наказу ДПА N 487 від 15.10.2003 )

72. Громадяни, які виявили бажання стати мисливцями, пишуть заяву та заповнюють анкету встановленого зразка і здають їх уповноваженому державним органом мисливствознавцю в районі, який зібрані заяви та анкети надсилає до державного органу області.

Спеціально уповноважені державні органи в галузі ведення мисливського господарства отримують від Державного комітету лісового господарства України необхідну кількість бланків посвідчень мисливця та контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання.

Термін дії посвідчення мисливця не обмежений. Контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання діє протягом одного мисливського сезону.

Державне мито справляється при видачі щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання.

Квитанція про сплату державного мита подається громадянами уповноваженому державним органом мисливствознавцю в районі, який передає її до державного органу області.

Ведення справ з питань видачі посвідчень мисливця та контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання здійснюється: Державним комітетом лісового господарства України - для жителів м. Києва; обласними управліннями лісового господарства, державними лісогосподарськими об'єднаннями - для жителів Автономної Республіки Крим, областей; Севастопольським державним лісомисливським господарством - для жителів м. Севастополя.

Документи на право полювання дійсні за наявності посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита.

Громадяни, які виявили бажання отримати квитки рибалок, звертаються до уповноваженого органу з питань рибного господарства та їх територіальних органів, установ та організацій, які мають право видавати квитки рибалок, та сплачують державне мито при видачі квитків рибалок.

Квитанція про сплату державного мита зберігається в уповноважених органах у галузі ведення рибного господарства, у справах з питань видачі квитків рибалок. ( Пункт 72 розділу V в редакції Наказу ДПА Наказу ДПА N 487 від 15.10.2003 )

Справляння державного мита за операції
з цінними паперами, біржові операції,
проведення аукціонів та інші операції

73. Сплата державного мита за операції з цінними паперами провадиться у такому порядку:

При проведенні операцій з цінними паперами підприємства і організації, які виявили бажання здійснити емісію (випуск) таких паперів, сплачують державне мито перед реєстрацією проспекту емісії цінних паперів виходячи з номінальної вартості запланованого обсягу емісії, вказаного в проспекті.

Якщо фактична номінальна вартість емісії за звітом про наслідки випуску цінних паперів, що подається до фінансового органу, перевищує номінальну вартість запланованого обсягу емісії, то до реєстрації випуску цінних паперів доплачується різниця між сумою державного мита, сплаченого виходячи з фактичної номінальної вартості емісії.

Державне мито сплачується до бюджету місцевого самоврядування за місцем оформлення проспекту емісії, а у випадках, коли емітент є юридичною особою, яка знаходиться за межами України, - за місцем розгляду проспекту емісії.

Примітка. Під проспектом емісії розуміється інформація про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, він реєструється фінансовими органами відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ).

Місцем оформлення проспекту емісії вважається юридична адреса емітента.

Місцем розгляду проспекту емісії вважається місце розташування фінансового органу, що здійснює реєстрацію.

( Пункт 74 розділу V вилучено на підставі Наказу ДПА Наказу ДПА N 487 від 15.10.2003 )

74. Державне мито за видачу приватизаційних паперів сплачується громадянами України в розмірі, встановленому підпунктом "п" пункту 6 статті 3 Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ), від номінального значення таких паперів.

Державне мито за видачу приватизаційних паперів справляється відділеннями Ощадного банку України чи іншими кредитними установами, які провадять видачу громадянам приватизаційних паперів, при їх видачі і зараховують отримані суми мита до бюджету місцевого самоврядування за місцем свого знаходження.

75. Справляння державного мита за операції, що здійснюються на товарних, сировинних та інших біржах, крім валютних, провадиться у такому порядку.

Державне мито при укладенні угод справляється біржею з покупця до реєстрації укладеної угоди на біржі. Сплачені покупцем суми мита перераховуються біржею до бюджету місцевого самоврядування, на території якого здійснюються біржові операції, до 15 числа місяця, наступного за звітним. Мито може сплачуватися при укладенні угод до бюджету самостійно самим покупцем, що дає право біржі на реєстрацію укладеної угоди. Платіжне доручення чи копія квитанції на сплату мита в цьому випадку зберігається в документах біржі або в них робиться відповідний запис про номер і дату документа, по якому сплачено мито, сума та кому вона сплачена.

За продаж брокерського місця державне мито сплачується з фактичної вартості укладеної угоди і сплачується покупцем до бюджету місцевого самоврядування, на території якого розташована біржа. Біржа зобов'язана відмовити в реєстрації угод купівлі-продажу брокерських місць, якщо покупцем не будуть подані докази сплати мита. Про зміну власника брокерського місця біржа повідомляє державну податкову інспекцію до 15 числа місяця, наступного за здійсненням такої угоди.

76. Сплата державного мита за проведення аукціонів провадиться організаторами аукціонів у розмірі 1 процента загальної вартості реалізованих на аукціоні товарів і перераховується в доход бюджету місцевого самоврядування за місцем проведення аукціону протягом 15 днів з дня його проведення.

77. Сплата державного мита за дії, пов'язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, провадиться у розмірах, указаних у підпункті "у" пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 N 7-93 "Про державне мито".

Фізичні (юридичні) особи-резиденти, які постійно проживають (перебувають) в Україні, сплачують мито в гривнях.

Фізичні (іноземні юридичні) особи, які постійно проживають (перебувають) або знаходяться за межами України, сплачують мито, вказане у частині третій статті 7 Декрету КМУ "Про державне мито" ( 7-93 ), в доларах США або в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною, на рахунок Державного казначейства України, відкритий у Державному експортно-імпортному банку України (Ексімбанк) у м. Києві.

Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.

У платіжному дорученні на перерахування державного мита або у квитанції про його сплату зазначаються реквізити відповідно до постанови Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року N 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2001 за N 368/5559, з відповідними змінами та доповненнями. ( Пункт в редакції Наказу ГДПІ N 70 від 31.12.93; в редакції Наказу ДПА N 336 від 15.07.2002 )

Відповідальність за порушення чинного
порядку справляння державного мита та
організація контролю за його дотриманням

78. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 N 7-93 "Про державне мито" платники державного мита несуть відповідальність за правильність його стягнення, а також за своєчасність і повноту зарахування до бюджету, передбачену законодавством. ( Пункт в редакції Наказу ДПА N 336 від 15.07.2002 )

79. Суми державного мита, не сплачені чи сплачені в неповному розмірі підприємствами, установами, організаціями і окремими громадянами за вчинення в їх інтересах дій і видачу їм документів, стягуються з них органами, на які покладено справляння мита.

80. За несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бюджету справляються пеня та штрафи відповідно до закону. ( Пункт в редакції Наказу ДПА N 336 від 15.07.2002 )

81. Контроль за дотриманням чинного порядку справляння державного мита та повноти і своєчасності внесення його до бюджету здійснюють Міністерство фінансів України, Головна державна податкова інспекція України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції.

Районні (міські) фінансові відділи і державні податкові інспекції по районах (містах) передбачають у планах своєї роботи і проводять не рідше одного разу на рік ревізії і перевірки із зазначених питань в усіх органах, які справляють державне мито і розташовані на території відповідного району (міста).

Міністерство фінансів України й Головна державна податкова інспекція України при проведенні ревізій і перевірок роботи місцевих фінансових органів і державних податкових інспекцій перевіряють стан їх роботи по контролю за справлянням державного мита, а також безпосередньо проводять ревізії і перевірки із зазначених питань в судах, нотаріальних конторах, органах внутрішніх справ та інших органах, що справляють мито.

82. Під час ревізії повинна бути проведена суцільна перевірка всіх документів і книг за весь минулий період, починаючи з дня останньої ревізії. В судах та інших органах, де сплата мита дозволена митними марками, крім того повинні бути вибірково перевірені справи і документи за 1-2 минулих роки з метою перевірки правильності погашення митних марок, а при наявності авансу марок - перевірені операції по їх продажу.

У судах ревізор перевіряє також, як ведеться облік сум мита, що підлягає стягненню за рішеннями суду, чи своєчасно вживаються заходи по забезпеченню повного і своєчасного надходження стягнених сум мита до бюджету.

83. У судах ревізор перевіряє:

чи стягується державне мито при подачі позовних заяв, чи є в справі докази сплати мита і чи правильно воно обчислено, чи правильно застосовуються ставки мита;

чи немає в справі зустрічних позовних заяв і заяв третіх осіб про вступ в справу з самостійними позовними вимогами і чи правильно вони оплачені митом;

чи правильно стягується мито у випадках збільшення суми позовних вимог;

у тих випадках, коли позивач звільнений від сплати мита, перевіряється правильність надання цих пільг, а також правильність обчислення і справляння мита як з позивачів, так і з відповідачів;

правильність справляння мита по справах, що випливають із трудових правовідносин, справах про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом, справах про стягнення коштів на утримання, зокрема, по справах про присудження аліментів на утримання дітей у розмірі однієї четвертої, однієї третьої чи половини заробітку відповідача і по справах про зміну розміру раніше присуджених аліментів;

чи правильно стягується мито по справах немайнового характеру і касаційних скаргах;

чи правильно оформляються документи про сплату мита, чи є на платіжних дорученнях відмітки кредитних установ банків про перерахування з рахунків платників сум на сплату мита, чи є в платіжних документах дані, що підтверджують сплату мита по тій справі, до якої доданий документ, і зарахування його до бюджету;

чи правильно погашаються митні марки.

84. В господарських судах перевірки правильності справляння державного мита по окремих справах проводяться в основному в тому ж порядку, що і в судах. При перевірці позовних заяв по спорах, що виникають при укладанні, зміні або розірванні господарських договорів, ревізуючий з'ясовує, чи не розглядався спір в порядку доручення і правильність справляння мита по цих справах.

85. У нотаріальній конторі і в інших органах, що вчинюють нотаріальні дії, ревізуючий перевіряє правильність справляння мита за вчинення окремих нотаріальних дій, а саме:

за нотаріальне посвідчення договорів, заповітів та доручень - по записах у реєстрі і по примірниках нотаріально посвідчених документів, що знаходяться в справах державних нотаріальних контор;

за вчинення виконавчих написів - за записами в реєстрі і за примірниками написів, що знаходяться в справах державної нотаріальної контори;

за прийняття в депозит для передачі за належністю грошових сум і цінних паперів - за корінцями квитанційних книг по депозиту, а також за книгами обліку депозитних сум і книгами особових рахунків депозитів;

за посвідчення вірності копій і витягів, за засвідчення справжності підписів та за решту дій, крім вказаних вище, - за записами в реєстрі державної нотаріальної контори.

Знайомлячись з первісними документами за вчинення окремих нотаріальних дій за період, що перевіряється, ревізуючий повинен установити по кожному документу: правильність застосування ставок мита, визначення суми, з якої справляється мито, в процентному відношенні до суми документа, надання пільг по сплаті мита, а також перевірити, чи стягується мито з боржника при проведенні стягнення, вказаного у виконавчому написі, якщо стягувач звільнений від сплати мита.

86. Правильність справляння державного мита виконкомами сільських Рад народних депутатів перевіряється шляхом зіставлення других примірників квитанцій ф. N 10 з даними реєстрації виданих документів, нотаріальних дій і послуг, записів актів громадянського стану, а також із залишеними в справах сільської Ради примірниками договорів, доручень та інших документів. При перевірці нотаріальних дій, пов'язаних з відчуженням будівель (купівля - продаж, міна, дарування), правильність запису в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій необхідно перевірити з даними господарського обліку сільських Рад.

87. В органах ЗАГСу та інших органах, що вчинюють акти громадянського стану, ревізуючий перевіряє повноту і правильність справляння державного мита шляхом зіставлення заяв про реєстрацію актів громадянського стану з відповідними актовими записами. Поряд з цим використовуються наявні в органах ЗАГСу облікові матеріали (книги обліку заяв про реєстрацію актів громадянського стану, внесення змін, доповнень і виправлень у записи про відновлення актів записів, про видачу повторних свідоцтв чи книги надходжень і видатків бланків свідоцтв тощо), а також звітні дані (відомість про реєстрацію актів громадянського стану тощо).

При перевірці необхідно звернути увагу на своєчасність і правильність стягнення мита за реєстрацію шлюбу, а також за реєстрацію переміни прізвища, імені та по батькові і правильність видачі у зв'язку з цим нових свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану на повнолітніх і неповнолітніх дітей. Необхідно також перевірити правильність надання пільг по миту, наявність у відповідних випадках ухвал судів про розірвання шлюбу і відповідність суми стягнутого мита сумі, вказаній в рішенні суду щодо особи, якій видано свідоцтво про розірвання шлюбу, наявність і правильність оформлення документів про сплату державного мита і погашення митних марок.

88. Ревізії повноти і правильності справляння державного мита за прописку громадян чи реєстрацію місця проживання провадяться в житлово-експлуатаційних конторах, будинкоуправліннях, готелях, санаторіях, будинках відпочинку тощо, де проживають особи, які підлягають прописці. При цьому треба перевірити, чи наклеєні в належних випадках митні марки відповідної вартості проти кожного запису про прописку чи реєстрацію місця проживання в домовій книзі (там, де вона ведеться) і чи правильно погашені марки. У разі оплати мита через кредитні установи перевірити, чи проводяться про це записи в картках чи журналах прописки.

У санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах, туристичних базах повнота і своєчасність справляння і перерахування державного мита до бюджету перевіряється за даними анкет, книг або журналів реєстрації хворих чи відпочиваючих, обліку зданих путівок і курсовок, а також за бухгалтерськими документами на одержання і перерахування в доход бюджету сум державного мита.

У готелях, будинках колгоспника, мотелях, кемпінгах тощо повнота і своєчасність справляння і перерахування мита до бюджету перевіряється за даними анкет (реєстраційних карток тощо), в яких вказується період проживання громадян, копії квитанцій про приймання плати за проживання, що подаються в бухгалтерію цих організацій.

89. В організаціях Українського товариства мисливців і рибалок перевіряється стан обліку і зберігання квитків, правильність ведення книг обліку виданих квитків, наклеювання і погашення митних марок (вкладок до квитків), а також правильність оформлення актів про знищення повернутих квитків.

При перевірці повноти і правильності справляння мита податкові інспектори зобов'язані погашати наявні на контрольних талонах, наклеєних у книгах, митні марки своїм підписом з проставленням дати погашення або спеціальним штампом, виготовленим для цієї мети.

90. Правильність, повнота та своєчасність справляння державного мита за операції з цінними паперами, за укладення угод на біржах, за проведення аукціонів, за видачу приватизаційних паперів перевіряється в цих організаціях та інших установах і підприємствах, де справляється державне мито.

Перевірка правильності справляння державного мита за реєстрацію проспекту емісії (випуску) цінних паперів проводиться на підприємствах-емітентах, які від свого імені випускають цінні папери.

При цьому перевірці підлягають протоколи, рішення про номінальний обсяг емісії, інформація про випуск цінних паперів, що подавалась до фінансового органу, публікації в органах преси Верховної Ради України або Комерційному звіті про наслідки випуску цінних паперів, свідоцтва про реєстрацію емісії цінних паперів.

( Абзац четвертий пункту 90 розділу V вилучено на підставі Наказу ДПА N 487 від 15.10.2003 )

Правильність справляння державного мита за операції, які здійснюються на товарних, сировинних та інших біржах, крім валютних, перевіряється: за Статутом біржі, по документах обліку угод, здійснюваних членами біржі, брокерами чи брокерськими конторами за формою, визначеною правилами біржової торгівлі, а також по документах відділу реєстрації укладених на біржі угод. В необхідних випадках ці питання перевіряються безпосередньо в брокерських конторах.

На аукціоні перевіряються угоди, що укладаються між підприємствами-продавцями і аукціонною комісією, в яких передбачені стартова ціна, умови ознайомлення покупців з продукцією, порядок і особливості проведення торгу, інші умови, документи на оплату купленої продукції, каталог з повними техніко-експлуатаційними характеристиками запропонованої на аукціоні продукції, аукціонні відомість і розрахункові картки, що використовуються при оформленні продукції під час торгу, товарні чеки, що виписуються покупцеві, в яких вказано назву товару, дату продажу, ціну реалізації. Перший примірник товарного чека передається покупцеві для оплати покупки, копія залишається в аукціонній комісії і реєструється в аукціонній відомості.

Правильність справляння державного мита за видачу громадянам приватизаційних паперів перевіряється у відділеннях Ощадного банку та інших кредитних установах, які проводять видачу цих паперів. При цьому перевіряються списки громадян, складені місцевими Радами народних депутатів або представництвами України в інших державах, заяви громадян та інші документи.

91. Про наслідки ревізії (перевірки) органу, який справляє державне мито, складається акт, який повинен містити загальний стан роботи по справлянню мита, факти порушень із зазначенням, який пункт Декрету "Про державне мито" ( 7-93 ) порушено, хто допустив порушення і до чого це призвело (недобір, перебір мита, порушення порядку погашення марок тощо), а також яких в період ревізії (перевірки) вжито заходів на усунення виявлених недоліків і порушень та умов, що сприяли порушенням. Перший примірник акта з оригіналами пояснень службових осіб органу, що справляє мито, щодо причин порушень залишається у перевіряючого, другий примірник акта - в органі, який справляє державне мито.

92. Перевіряючий передає акт (довідку) про наслідки ревізії (перевірки) з усіма додатками своєму безпосередньому начальнику, який розглядає ці матеріали і вносить керівнику фіноргану, державної податкової інспекції, який призначив ревізію (перевірку), пропозиції щодо їх затвердження чи доопрацювання.

У разі, коли виявлені порушення в ході ревізії (перевірки) усунуті не повністю, керівник фіноргану, державної податкової інспекції дає керівнику органу, який справляє державне мито, письмові вказівки щодо повного виправлення помилок, відшкодування заподіяних державі збитків, якщо такі були завдані діями службових осіб організації, що перевірялася, та забезпечення неухильного дотримання чинного порядку справляння державного мита.