Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 17 червня 2004 р. N 785
Київ

Про затвердження Порядку виплати
грошової компенсації вартості санаторно-курортного
лікування деяким категоріям громадян

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 р. N 236 "Про Порядок надання і розміри грошових компенсацій вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян" (ЗП України, 1995 р., N 7, ст. 161);

постанову Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 р. N 1114 "Про внесення змін до Порядку надання і розміри грошових компенсацій вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян" (ЗП України, 1996 р., N 18, ст. 493).

Прем'єр-міністр України В.Янукович

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2004 р. N 785

Порядок
виплати грошової компенсації
вартості санаторно-курортного лікування
деяким категоріям громадян

1. Цей Порядок визначає механізм виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки (далі - грошова компенсація) та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, передбачених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ) та "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ).

2. Грошова компенсація виплачується інвалідам війни та інвалідам, зазначеним в абзаці третьому частини першої статті 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ), за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.

Грошова компенсація виплачується у таких розмірах:

інвалідам I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки;

інвалідам III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.

3. Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:

заява про виплату грошової компенсації;

посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії громадян, зазначених у пункті 2 цього Порядку;

облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.

4. Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), особам, зазначеним у статті 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ) (крім осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку), та ветеранам праці відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ) виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки, визначена відповідно до пункту 7 цього Порядку.

5. Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи:

заява про виплату компенсації;

квитанція про оплату вартості санаторно-курортної путівки;

зворотний талон санаторно-курортної путівки;

посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії громадян, зазначених у пункті 4 цього Порядку.

6. Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.

Для осіб, які не перебувають на обліку для санаторно-курортного лікування, вперше грошова компенсація виплачується у разі звернення із заявою через два роки після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 1109-15 ).

Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки.

У разі зміни статусу особи період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу.

7. Середню вартість санаторно-курортної путівки визначає Мінпраці за поданням Фонду соціального захисту інвалідів та погодженням з Мінфіном щороку до 15 березня в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України про Державний бюджет на поточний рік.

8. Грошова компенсація особам, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду як одержувачі пенсій чи державної соціальної допомоги, призначеної замість пенсії, виплачується управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій за умови подання довідки з місця роботи, навчання, служби про те, що протягом двох попередніх років не одержували безоплатну санаторно-курортну путівку.

Виплата грошової компенсації особам, зазначеним у пункті 2 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), проводиться у порядку, визначеному Мінпраці разом з Мінфіном та Державним казначейством.

Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам, які працюють, навчаються чи служать у Збройних Силах, виплачується органами, які видали посвідчення, що підтверджує належність таких осіб до категорії громадян, зазначених у пункті 4 цього Порядку, на підставі довідки з місця роботи, навчання, служби про те, що протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок.

9. Особам, які перебувають на повному державному утриманні, грошова компенсація та компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування виплачуються згідно з цим Порядком.

10. Грошова компенсація або компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана особою з вини органу виконавчої влади, підлягає відшкодуванню без обмеження будь-яким строком.

У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана нею сума не виплачується.

11. Витрати, пов'язані з виплатою грошової компенсації, покриваються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Мінпраці на цю мету.

Витрати, пов'язані з виплатою компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду як одержувачі пенсій чи державної соціальної допомоги, призначеної замість пенсії, покриваються за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для надання пільг ветеранам війни і праці.

12. У разі коли особа має право на одержання двох і більше видів компенсацій згідно з кількома законами, їй надається право вибору в одержанні компенсації за одним із цих законів.