Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
( Закон втратив чинність на підставі Кодексу
N 2755-VI від 02.12.2010 )
Про фіксований сільськогосподарський податок
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 5-6, ст.39 )
( Закон діє до 31.12.2009 року згідно з пунктом 1
статті 9 цього Закону )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 414-XIV від 03.02.99, ВВР, 1999, N 9-10, ст.69
N 466-XIV від 03.03.99, ВВР, 1999, N 17, ст.112
N 1777-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 37, ст.308
N 2213-III від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.47
N 659-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.191
N 974-IV від 19.06.2003, ВВР, 2003, N 46, ст.365
- набирає чинності з 01.01.2004
N 1878-IV від 24.06.2004 )
Цей Закон визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 659-IV від 03.04.2003 )
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
товарна сільськогосподарська продукція - це продукція сільськогосподарського виробництва, призначена для реалізації;
фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):
податку на прибуток підприємств;
плати (податку) за землю;
податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
комунального податку;
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
( Абзац сьомий частини другої статті 1 виключено на підставі Закону N 974-IV від 19.06.2003 )
збору на обов'язкове соціальне страхування;
збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
( Абзац одинадцятий частини другої статті 1 виключено на підставі Закону N 974-IV від 19.06.2003 )
плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;
збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).
Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.
Стаття 2. Платники ФСП та податкова реєстрація
1. Особу може бути зареєстровано як платника ФСП, якщо:
а) така особа є сільськогосподарським підприємством у розумінні цього визначення, викладеного у статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР );
б) загальна вартість продажу (поставки) такою особою сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) власного виробництва за 12 поточних календарних місяців, попередніх місяцю, в якому здійснюється податкова реєстрація, дорівнює або є вищою за 75 відсотків від загальної вартості продажу (поставки) усіх товарів (послуг) за такий самий період.
Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України ( 435-15 ), то норма щодо дотримання не менш як 75 відсотків продажу (поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) протягом останніх 12 місяців поширюється на:
усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;
кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу;
особу, створену шляхом перетворення.
2. Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за власною ініціативою, якщо така особа подає письмову заяву щодо добровільного зняття з такої податкової реєстрації.
3. Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за рішенням податкового органу, якщо:
а) протягом будь-якого місяця, починаючи з місяця, в якому відбулася така податкова реєстрація, така особа продає (поставляє) товари (послуги), відмінні від сільськогосподарської продукції (супутніх послуг), на суму, що є більшою за 25 відсотків від суми загальної вартості продажів (поставок) товарів або послуг у такому місяці;
б) така особа підпадає під регулювання норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 );
в) така особа ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.
При знятті особи з податкової реєстрації згідно з підпунктом "а" цього пункту така особа зобов'язана самостійно сплатити до відповідного бюджету протягом 30 днів від закінчення відповідного календарного місяця (без отримання податкового повідомлення) суму податків (зборів), які замінюються ФСП, а також розмір ФСП. У разі несплати таких податків (зборів) у зазначений період їх сума вважається податковим боргом відповідно до закону.
4. Для отримання реєстрації як платника ФСП особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, який встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання податкової звітності.
5. Особи, які сплачували ФСП до набрання чинності цим Законом, зобов'язані перереєструватися як його платники протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набирає чинності. Якщо протягом такого часу реєстрація не здійснюється, то така особа переходить на загальний порядок оподаткування. Зазначена перереєстрація є безоплатною.
6. Особа не має права реєструватися як платник ФСП, якщо така особа знаходиться на території вільної економічної зони, території пріоритетного розвитку або підпадає під регулювання законів, які встановлюють економічний (податковий) або міграційний режим, відмінний від загального щодо такої особи або території, на якій вона знаходиться. ( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1777-III від 01.06.2000, N 659-IV від 03.04.2003, N 974-IV від 19.06.2003; в редакції Закону N 1878-IV від 24.06.2004 )
Стаття 3. Об'єкт оподаткування та ставки фіксованого
сільськогосподарського податку
Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах). ( Частина перша статті 3 в редакції Закону N 659-IV від 03.04.2003 )
У випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв'язку з набуттям права землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку. ( Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1777-III від 01.06.2000 )
Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5;
для багаторічних насаджень - 0,3;
для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, - 1,5 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим. ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 659-IV від 03.04.2003 ) ( Частина третя статті 3 в редакції Закону N 466-XIV від 03.03.99 )
Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.
Стаття 4. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку
для платників податку, які здійснюють діяльність у
гірських зонах та на поліських територіях
Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,3;
для багаторічних насаджень - 0,1. ( Частина перша статті 4 в редакції Закону N 466-XIV від 03.03.99 )
Перелік платників податку, на яких поширюється дія цієї статті, затверджується до 15 січня 1999 року на пленарних засіданнях обласних рад за поданням районних державних адміністрацій виходячи з критеріїв, установлених статтею 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" ( 56/95-ВР ) та визначених Кабінетом Міністрів України поліських територій.
Стаття 5. Порядок нарахування та строки сплати фіксованого
сільськогосподарського податку
Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.
Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: ( Абзац перший частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 974-IV від 19.06.2003 )
у I кварталі - 10 відсотків;
у II кварталі - 10 відсотків;
у III кварталі - 50 відсотків;
у IV кварталі - 30 відсотків.
( Частину третю статті 5 виключено на підставі Закону N 659-IV від 03.04.2003 )
( Частину четверту статті 5 виключено на підставі Закону N 659-IV від 03.04.2003 )
( Частину п'яту статті 5 виключено на підставі Закону N 659-IV від 03.04.2003 )
Стаття 6. Порядок зарахування фіксованого
сільськогосподарського податку до бюджетів і
державних цільових фондів
Платники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах за місцем розташування земельної ділянки. ( Частина перша статті 6 в редакції Закону N 1777-III від 01.06.2000 )
Відділення Державного казначейства України у районах наступного дня після надходження коштів ФСП перераховують відповідну суму до місцевого бюджету. ( Частина друга статті 6 в редакції Закону N 1878-IV від 24.06.2004 )
Зазначені відділення повідомляють відповідний орган державної податкової служби про загальну суму податку та її розмежування.
Стаття 7. Порядок обліку та контролю нарахування і сплати
фіксованого сільськогосподарського податку
Органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України.
Контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби.
Стаття 8. Відповідальність за сплату фіксованого
сільськогосподарського податку
Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.
Стаття 9. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 1999 року і діє до 31 грудня 2009 року. ( Абзац перший частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 974-IV від 19.06.2003 )
Для стабілізації сільськогосподарського виробництва звільняються з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року від сплати фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарські товаровиробники, які відповідно до норм цього Закону є платниками цього податку. При цьому платники фіксованого сільськогосподарського податку, визначені статтею 2 цього Закону, не звільняються від сплати коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування та на обов'язкове соціальне страхування і здійснюють відрахування в розмірах і порядку, передбачених статтями 5 і 6 цього Закону. ( Абзац другий частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 414-XIV від 03.02.99 )
( Абзац третій частини першої статті 9 виключено на підставі Закону N 414-XIV від 03.02.99 )
( Абзац четвертий частини першої статті 9 виключено на підставі Закону N 974-IV від 19.06.2003 )
У разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія обставин непереборної сили) по кожному конкретному платнику податку за його клопотанням Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з Міністерством фінансів України та Міністерством аграрної політики України приймається рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати фіксованого сільськогосподарського податку (за винятком безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ). Порядок реструктуризації (відстрочки) сплати цього податку визначається центральним податковим органом. При цьому для такого платника податку в наступному податковому році вимоги частин першої та другої статті 2 цього Закону не застосовуються. ( Частину першу статті 9 доповнено абзацом згідно із Законом N 1777-III від 01.06.2000, із змінами, внесеними згідно із Законом N 974-IV від 19.06.2003 )
2. Доповнити частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст. 119) пунктом 20 такого змісту:
"20) фіксований сільськогосподарський податок".
3. Кабінету Міністрів України:
підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів та до бюджетної класифікації відповідно до цього Закону;
розробити і затвердити Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку;
в місячний термін розробити та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо запровадження механізму, який би не допускав ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) сільськогосподарськими товаровиробниками за продукцію невласного виробництва, що реалізується іншим споживачам;
підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" з питання використання сільськогосподарськими товаровиробниками сум податку на додану вартість від реалізації сільськогосподарської продукції на придбання техніки вітчизняного виробництва.
4. Зупинити для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку дію таких законодавчих актів України та їх окремих норм з питань оподаткування:
Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" ( 1562-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 47, ст.648; 1998 р., N 14, ст.60);
Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" ( 1963-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 11, ст.150; 1997 р., N 15, ст.117);
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст.560; 1996 р., N 45, ст.238; 1997 р., N 47, ст.294);
статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 30, ст.336; 1995 р., N 30, ст.229);
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст.28; 1997 р., N 27, ст.181, N 47, ст.294; 1998 р., N 2, ст. 7, N 10, ст.35, N 18, ст.94, N 26, ст.151), за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8;
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 20, ст.82; 1998 р., N 30-31, ст.193) в частині придбання торгового патенту для здійснення торговельної діяльності;
Закону України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст.119, N 29, ст.190) у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку, передбаченого цим Законом;
пункту 4 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" ( 77/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст.119) щодо запровадження загальнодержавного єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області;
Закону України "Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" ( 386/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 36, ст.229);
Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст.237; 1998 р., N 11-12, ст.49, N 42, ст.257), за винятком пункту 4 статті 1, пункту 3 статті 2, частини першої статті 3, пункту 4 статті 4, статті 5 у частині, що стосується платників збору, визначених у пункті 4 статті 1 Закону;
( Абзац пункту 4 статті 9 втратив чинність з 01.01.2001 на підставі Закону N 2213-III від 11.01.2001 )
Закону України "Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників" (25/98-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 25, ст.147).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 17 грудня 1998 року
N 320-XIV