Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 28 лютого 2001 р. N 179
Київ

Про затвердження Програми запобігання
і ліквідації проявів захворювання великої
рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію
та інших пріонних інфекцій на території України
на 2001 - 2010 роки

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1402 від 04.09.2003
N 1059 від 19.08.2004 )

З метою комплексного розв'язання проблеми захисту населення і територій від губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Схвалити розроблену Міністерством аграрної політики Програму запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших пріонних інфекцій на території України на 2001 - 2010 роки (далі - Програма).

2. Міністерству аграрної політики, Міністерству охорони здоров'я, Державній митній службі, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству фінансів, Міністерству економіки та Українській академії аграрних наук вжити дієвих заходів до виконання визначених у Програмі завдань в установлені терміни.

3. Міністерству фінансів під час уточнення показників Державного бюджету України на 2001 рік та підготовки проектів Державного бюджету України на 2002 - 2010 роки передбачити фінансування робіт, пов'язаних з виконанням Програми.

4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 лютого 2001 р. N 179

Зміни,
що вносяться до постанов
Кабінету Міністрів України

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 15 серпня 1992 р. N 478 "Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів" (ЗП України, 1992 р., N 10, ст. 241; Офіційний вісник України, 1998 р., N 46, ст. 1700):

доповнити додаток 2 до постанови (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 1998 р. N 1836 словами "губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби та скрейпі овець і кіз".

2. Доповнити перелік карантинних захворювань тварин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 448 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 14, ст. 532), словами "губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби та скрейпі овець і кіз".

Схвалено
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 лютого 2001 р. N 179

Програма
запобігання і ліквідації проявів захворювання великої
рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших
пріонних інфекцій на території України на 2001 - 2010 роки

Епізоотична ситуація щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (BSE) у країнах Європи є складною. Хворобу зареєстровано у 16 країнах світу, з якими Україна підтримує тісні торговельні відносини. Однак, зважаючи на те, що Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) віднесло губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби до Списку "Б", як особливо небезпечне захворювання для тварин та людей, Україна тимчасово заборонила імпорт тварин, сировини та продуктів тваринного походження з країн, де це захворювання зареєстровано.

Основними заходами боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби є знищення хворих тварин, всього стада, де виявлено захворювання, та всього потомства хворих тварин, що спричиняє значні економічні збитки. За країною залишається статус неблагополучної протягом семи років після останнього випадку захворювання, що обмежує імпортно-експортні операції з тваринами та тваринницькою продукцією. Крім цього, витрачаються значні кошти на постійне проведення діагностичних заходів, вилучення (утилізація) тканин (головний та спинний мозок, очі, тимус, селезінка, тонкий відділ кишечника тощо), що можуть бути факторами передачі збудника інфекції після забою худоби, старшої 12-місячного віку. Такі методи боротьби та профілактики пов'язані з тим, що збудник губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (пріон) може долати видовий бар'єр і уражати інших тварин. Оскільки губчастоподібна енцефалопатія ще маловідома широкому колу спеціалістів ветеринарної та гуманної медицини, реалізація заходів щодо запобігання занесенню збудника інфекції на територію України та боротьби з ним потребує значних матеріальних і фінансових витрат.

I. Мета та основні завдання Програми

Метою цієї Програми є комплексне розв'язання проблеми захисту населення і території країни від занесення пріонних інфекцій в інтересах безпеки окремої людини, суспільства, національного надбання, довкілля.

Для досягнення зазначеної мети передбачається розв'язати такі основні завдання:

створення Міжвідомчої комісії при Кабінеті Міністрів України для забезпечення координації наукових та практичних робіт, передбачених Програмою, а також для контролю за їх виконанням;

оптимізація епідеміологічного та епізоотичного нагляду за пріонними інфекціями в Україні як частини системи нагляду Європейського Регіонального Бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я і Міжнародного епізоотичного бюро;

виявлення небезпеки, оцінка ризику і прогнозування щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій;

запобігання виникненню пріонних інфекцій та захист населення і територій у разі їх появи;

створення і впровадження системи державного регулювання у сфері запобігання і реагування на випадок виникнення пріонних інфекцій;

підготовка фахівців і населення до дій для запобігання та реагування на випадок виникнення пріонних інфекцій.

1. Виявлення небезпеки, оцінка ризику і прогнозування щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій передбачає:

удосконалення та впровадження нових систем єдиної загальнодержавної ідентифікації поголів'я великої рогатої худоби та додаткових вимог до маркування продукції з яловичини;

удосконалення науково-методичного та нормативно-правового забезпечення заходів щодо запобігання та реагування у разі виникнення енцефалопатії великої рогатої худоби;

проведення наукових досліджень щодо оцінки ризику та прогнозування виникнення пріонних інфекцій;

забезпечення матеріально-технічної бази для проведення моніторингу на об'єктах і територіях ризику щодо пріонних інфекцій.

2. Запобігання виникненню пріонних інфекцій та захист населення і територій у разі їх появи передбачає:

створення центрів діагностики пріонних інфекцій на сучасному рівні;

удосконалення та створення нової телекомунікаційної мережі та зв'язку, що забезпечить єдину систему паспортизації, ідентифікації та нумерації великої рогатої худоби.

3. Створення і впровадження системи державного регулювання, запобігання і реагування на випадок виникнення пріонних інфекцій передбачає:

розроблення нормативно-правових актів системи економічного регулювання, запобігання і реагування на випадок їх виникнення;

удосконалення системи взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань реагування на випадок їх виникнення.

II. Етапи реалізації Програми

На першому етапі (2001 - 2003 роки) головна увага приділятиметься створенню наукових, організаційних, економічних та правових основ реалізації заходів, в тому числі: розвитку системи моніторингу, прогнозування і оцінки ризику появи губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій; розробленню і реалізації комплексу невідкладних заходів щодо запобігання виникненню пріонних інфекцій; удосконаленню нормативно-правових актів виконання заходів щодо запобігання пріонним інфекціям; розвитку наукової, матеріально-технічної бази та переоснащення установ єдиної державної системи запобігання пріонним та особливо небезпечним інфекціям.

На другому етапі (2003 - 2010 роки) передбачається практично реалізувати комплекс заходів щодо зниження ризику виникнення пріонних інфекцій; налагодити систему підготовки спеціалістів та населення для запобігання пріонним та особливо небезпечним інфекціям.

III. Механізм реалізації
і контроль за виконанням

Державними замовниками Програми є Мінагрополітики, Українська академія аграрних наук, МОЗ.

Державні замовники відповідно до своїх повноважень здійснюють керівництво і контроль за формуванням та реалізацією Програми, є розпорядниками коштів державного бюджету, передбачених на виконання Програми, несуть відповідальність за своєчасне і якісне її виконання та використання бюджетних коштів.

Забезпечення координації та організації заходів з реалізації Програми здійснює Мінагрополітики.

Виконавцями Програми є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Реалізація завдань Програми забезпечується шляхом виконання щорічних програмних заходів, затверджених Мінагрополітики.

Центральні органи виконавчої влади, визначені виконавцями основних заходів Програми, передбачають у своїх бюджетах окремим рядком кошти на їх фінансування.

Обсяги фінансування на зазначені цілі визначає щорічно Мінагрополітики разом з виконавцями заходів.

IV. Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми здійснюється відповідно до законодавства за рахунок:

коштів державного бюджету, в тому числі резервного фонду Кабінету Міністрів України;

коштів виконавців заходів Програми;

коштів заінтересованих суб'єктів підприємництва усіх форм власності (за їх згодою);

коштів громадських організацій та інших юридичних осіб (за їх згодою), а також коштів спеціального фонду, який може бути утворений для сприяння реалізації Програми;

коштів фізичних осіб, заінтересованих у результатах Програми (за їх згодою);

коштів міжнародних фінансових організацій;

інших джерел, не заборонених законодавством.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються:

розроблення нормативно-правових документів;

фундаментальні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

оснащення та переоснащення наукових та діагностичних закладів державної ветеринарної медицини;

паспортизація, ідентифікація та єдина загальнодержавна нумерація всієї великої рогатої худоби незалежно від форми власності господарства та віку тварин;

програмне забезпечення інформаційно-аналітичних систем загальнодержавного рівня;

підготовка населення та фахівців до дій щодо запобігання пріонним та особливо небезпечним інфекціям.

V. Результати реалізації Програми

Реалізація Програми дасть змогу використати науковий, технічний та організаційний досвід, необхідний для практичного впровадження надійної державної системи запобігання та реагування на випадок виникнення губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій.

Додаток
до Програми

Заходи
щодо запобігання і ліквідації проявів захворювання
великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію
та інших пріонних інфекцій на території
України на 2001 - 2010 роки

------------------------------------------------------------------------------- N | Заходи | Термін | Відповідальні п/п| | виконання | за виконання ------------------------------------------------------------------------------- 1. Провести паспортизацію, ідентифікацію та 2001 - 2003 Мінагрополітики єдину загальнодержавну нумерацію всієї роки Мінфін великої рогатої худоби незалежно від форми власності господарства та віку тварин 2. Розробити та затвердити регіональні 2001 рік обласні державні комплексні плани заходів з профілактики надзвичайні губчастоподібної енцефалопатії великої протиепізоотичні рогатої худоби за участю відповідних служб, комісії міністерств та інших центральних органів виконавчої влади 3. Створити науково-дослідний центр з питань 2001 - 2002 Мінагрополітики пріонних інфекцій у складі Центральної роки МОЗ державної лабораторії ветеринарної медицини, Українська Інституту ветеринарної медицини Української академія аграрних академії аграрних наук, Державного наук науково-контрольного інституту біотехнологій Мінфін і штамів мікроорганізмів, Інституту епідеміології та інфекційних хвороб Академії медичних наук, науково-технічного колективу "Монокристал" Національної академії наук та регіональні центри:

західний (Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок, Львівська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини і Львівська державна академія ветеринарної медицини імені Гжицького, Інститут епізоотології Української академії аграрних наук) східний (Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Харківська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини, Харківський зооветеринарний інститут) південний (Одеська наукова станція ветмедицини, Одеський сільськогосподарський інститут, Одеська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини, Український науково-дослідний протичумний інститут імені I.I. Мечникова)

4. Розробити та затвердити інструкцію щодо 2001 рік Мінагрополітики профілактики та боротьби з губчастоподібною Мінфін енцефалопатією та скрейпі овець і кіз 5. Розробити законодавчі акти щодо механізму перше Мінагрополітики відшкодування матеріальних збитків особам, півріччя Мінфін які постраждали внаслідок введення 2001 р. Мінекономіки карантинного режиму або у зв'язку з Мін'юст проведенням робіт із запобігання, профілактики та ліквідації карантинних хвороб тварин 6. Заборонити ввозити в Україну з постійно Мінагрополітики неблагополучних країн: Держмитслужба МОЗ велику рогату худобу, овець і кіз; Адміністрація Держприкордонслужби

сперму від плідників (биків, баранів, козлів); зиготи від жуйних тварин; норок та тхорів; сировину, продукти та готові харчові продукти, до складу яких входить білок жуйних тварин; корми, кормові добавки, м'ясне, м'ясо-кісткове та кісткове борошно, до складу яких входить білок жуйних тварин; диких, зоопаркових та циркових парнокопитних тварин (зубрів, буйволів, яків, антилоп, жирафів, бізонів, оленів тощо); північних оленів; екзотичних кошачих; ветеринарні препарати або лікарські засоби, виготовлені з органів та тканин жуйних тварин;

лікарські, косметичні та парфумерні засоби, до яких додаються білки жуйних тварин 7. Запровадити механізм імпорту в Україну постійно Держветмедицини тварин, сировини та продуктів, а також готових харчових продуктів тваринного походження лише після вивчення епізоотичної ситуації країни-експортера та за наявності заключення служби державної ветеринарної медицини 8. Здійснювати постійний контроль за -"- Мінагрополітики господарствами, в які протягом 10 років була облдержадмініст- імпортована велика рогата худоба та в яких рації використовувалися сперма, зиготи, закуплені за кордоном, шляхом обов'язкового дослідження усіх тварин у разі їх забою або загибелі 9. Заборонити згодовувати жуйним тваринам -"- Мінагрополітики м'ясне, м'ясо-кісткове та кісткове облдержадмініст- борошно, до складу якого входить білок жуйних рації тварин 10. Виготовлення ветеринарних препаратів або -"- Мінагрополітики лікарських засобів проводити із сировини та облдержадмініст- продуктів тваринного походження, що пройшли рації контроль на відсутність пріонних інфекцій 11. Заборонити реалізацію мозку (головного, -"- Мінагрополітики спинного) та очей жуйних тварин для МОЗ виготовлення готових харчових продуктів облдержадмініст- рації

12. Суб'єктам підприємницької діяльності, що -"- Мінагрополітики проводять забій тварин, переробку сировини облдержадмініст- тваринного походження проводити відбір рації головного, спинного мозку та очей великої рогатої худоби для утилізації (при температурі 135 град.С, тиску 3 атмосфери та часу обробки 0,5 години) або спалювання 13. Забезпечити технологічний режим, що постійно Мінагрополітики відповідає температурі 135 град.С, тиску 3 облдержадмініст- атмосфери та часу обробки 0,5 години на рації підприємствах, які виготовляють тваринне (м'ясне, м'ясо-кісткове та кісткове) борошно із залишків забою та трупів тварин 14. Заборонити реалізацію на ринках -"- Мінагрополітики паренхіматозних органів окремо від туш, МВС фаршу, ковбасних виробів інших готових облдержадмініст- харчових продуктів домашнього виготовлення рації 15. Заборонити торгівлю сировиною, продуктами -"- МВС тваринного походження та готовими харчовими облдержадмініст- продуктами в неустановлених місцях рації 16. Проводити перевірку місць зберігання та -"- -"- вилучати в установленому порядку із реалізації сировину, продукти тваринного походження, готові харчові продукти, корми та кормові добавки без відповідних супровідних документів

17. Проводити розслідування фактів завозу на -"- -"- територію України нелегальним шляхом сировини, продуктів тваринного походження, готових харчових продуктів та іншої продукції, що можуть бути факторами передачі пріонних інфекцій 18. Розробити систему епізоотологічного та 2001 - 2003 Мінагрополітики епідеміологічного нагляду за пріонними роки МОЗ інфекціями Українська академія аграрних наук 19. Створити при Держветмедицини 2001 рік Мінагрополітики науково-практичну групу із науковців та інспекторів ветеринарної медицини з метою забезпечення своєчасної та фахової діагностики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби 20. Створити при МОЗ групу із фахівців з метою 2001 рік МОЗ забезпечення своєчасної діагностики пріонних інфекцій людини, а також запобігання поширенню їх серед населення 21. У разі підозри на захворювання постійно державні губчастоподібною енцефалопатією великої інспектори рогатої худоби встановлювати карантин до ветеринарної кінцевого уточнення діагнозу медицини

22. Включити до плану підвищення кваліфікації -"- Держветмедицини лікарів ветеринарної медицини патоморфологів, МОЗ епізоотологів, лікарів-епідеміологів, патологоанатомів, вірусологів питання щодо вивчення пріонних інфекцій тварин та людей 23. Вжити заходів до виконання вимог Положення терміново Мінагрополітики про державний ветеринарний нагляд та контроль облдержадмініст- за діяльністю суб'єктів господарювання щодо рації забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження

( Виправлення внесені згідно з додатковою інформацією "Офіційного вісника України" N 13, 2001 р. )

( Заходи із змінами, внесеним згідно з Постановами КМ N 1402 від 04.09.2003, N 1059 від 19.08.2004 )