Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
N 563 від 29.12.2001
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
25 січня 2002 р. за N 62/6350
Про затвердження Положення про порядок
накладення адміністративних штрафів
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку
N 211 від 21.05.2003 )
У зв'язку з унесенням змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) щодо встановлення відповідальності за порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку, за незаконне розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю, протидію тимчасовій адміністрації або ліквідації банку, здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії та відповідно до статей 72, 73, 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок накладення адміністративних штрафів (далі - Положення), що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Положення про порядок накладення штрафів на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 09.03.2000 N 94 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.03.2000 за N 189/4410;
главу 8 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036.
3. Адміністративному департаменту (В.В. Врублевський) у десятиденний термін після державної реєстрації Положення в Міністерстві юстиції України здійснити його тиражування, а також виготовити бланки процесуальних та інших документів згідно з додатками до нього для потреб Національного банку України та забезпечити ними територіальні управління Національного банку України.
4. Генеральному департаменту банківського нагляду (О.I. Кірєєв) щорічно подавати Адміністративному департаменту (В.В. Врублевський) заявки на виготовлення потрібної кількості примірників бланків процесуальних документів та інших документів, передбачених у додатках до Положення.
5. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л. Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (О.I. Кірєєв), Економічний департамент (В.М. Галь), Департамент платіжних систем (В.М. Кравець), Департамент монетарної політики (Н.I. Гребеник), Департамент готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва), Департамент бухгалтерського обліку (В.I. Ричаківська) та керівників територіальних управлінь Національного банку України.
Голова В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
від 29.12.2001 N 563
Положення
про порядок накладення адміністративних штрафів
1. Загальні положення
1.1. Це Положення на підставі статей 72, 73 та 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі - Закон), статей 255, 257, 234-3, 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80732-10 ) (далі - Кодекс) установлює порядок складання та подання відповідній посадовій особі або органові, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні правопорушення, а також установлює порядок накладення штрафів, передбачених статтями 166-5, 166-6 Кодексу ( 80731-10 ). ( Пункт 1.1 в редакції Постанови Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
1.2. Згідно зі статтею 234-3 Кодексу ( 80732-10 ) Національний банк України ( далі - Національний банк) розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з допущенням порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166-5), а також порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку (стаття 166-6). ( Пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
1.3. Від імені Національного банку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку та їх заступники (стаття 234-3).
Передбачені цим Положенням повноваження посадових осіб можуть виконуватися посадовими особами, що їх заміщають, у встановленому порядку.
Зазначені посадові особи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені статтями 166-5, 166-6 Кодексу ( 80731-10 ), у межах своїх повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
1.4. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені статтями 164-11, 166-5, 166-6, 166-7, 166-8 та 166-9 Кодексу ( 80731-10 ), настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. ( Пункт 1.4 в редакції Постанови Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
1.5. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
2. Накладення адміністративного стягнення
2.1. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
2.2. Національний банк вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за допущення порушень:
а) банківського законодавства;
б) нормативно-правових актів Національного банку;
в) у разі здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;
г) порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку;
ґ) у разі незаконного розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю;
д) створення перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів;
е) у разі здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії;
є) вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію;
ж) порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу;
з) неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають первинному фінансовому моніторингу спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;
и) у разі невиконання вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведених ними фінансових операцій;
і) у разі розголошення інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу або факту надання такої інформації. ( Пункт 2.2 в редакції Постанови Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
2.3. Штраф накладається:
а) на керівників банків;
б) інших осіб, які відповідно до Закону ( 2121-14 ) можуть бути об'єктом перевірки Національного банку;
в) на голову ліквідаційної комісії, ліквідатора;
г) інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації банку.
ґ) на посадових осіб банків; ( Пункт 2.3 доповнено підпунктом "ґ" згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
д) на осіб, які незаконно розголосили інформацію, що надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факт її надання; ( Пункт 2.3 доповнено підпунктом "д" згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
е) на осіб, які незаконно розголосили або використали інформацію, що становить банківську таємницю, яким ця інформація стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків. ( Пункт 2.3 доповнено підпунктом "е" згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
Штрафи на осіб, зазначених у цьому пункті, накладаються, якщо виявлене порушення є наслідком їх особистих дій або бездіяльності. ( Пункт 2.3 доповнено абзацом другим згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
2.4. До керівників банків, на яких накладаються штрафи, належать:
а) голова, його заступники та члени ради банку;
б) голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;
в) головний бухгалтер, його заступник;
г) керівник філії;
ґ) головний бухгалтер філії.
До посадових осіб банків, на яких накладаються штрафи, належать:
а) керівники банків, зазначені в абзаці першому цього пункту;
б) посадові особи банків, відповідальні за:
проведення ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію;
реєстрацію фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу;
подання інформації про фінансові операції, що підлягають первинному фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;
зберігання документів, що стосуються ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведених ними фінансових операцій. ( Абзац другий пункту 2.4 в редакції Постанови Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
2.5. До осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку, на яких накладаються штрафи, належать:
а) власник істотної участі в банку, якщо Національний банк уважає, що він не відповідає вимогам, установленим Законом ( 2121-14 ) щодо істотної участі, або негативно впливає на фінансову безпеку і стабільність банку;
б) особа, яка придбала істотну участь у банку без письмового дозволу Національного банку;
в) особа, яка здійснює банківську діяльність без банківської ліцензії.
2.6. ( Абзац перший пункту 2.6 виключено на підставі Постанови Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
При накладенні штрафу враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
2.7. Обставинами, що пом'якшують відповідальність, визнаються:
а) щире розкаяння винного;
б) учинення правопорушення за збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
в) учинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Посадова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшувальними й інші обставини, не зазначені в цьому пункті.
2.8. Обставинами, що обтяжують відповідальність, визнаються:
а) продовження протиправної поведінки.
б) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке посадову особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;
2.9. При вчиненні однією посадовою особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
2.10. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
2.11. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, яка не була піддана адміністративному стягненню.
2.12. Якщо внаслідок вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо відшкодування винним майнової шкоди вирішується в судовому порядку.
3. Провадження в справах про адміністративні
правопорушення
3.1. Метою провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності до вимог Закону ( 2121-14 ), забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання особи в дусі дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку, зміцнення законності.
3.2. Завданнями Національного банку під час здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з:
незаконним розголошенням або використанням інформації, що становить банківську таємницю, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків,
створенням перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів,
здійсненням банківської діяльності без банківської ліцензії - статті 164-11, 166-7, 166-8 Кодексу ( 80731-10);
порушенням вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію,
порушенням порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу,
неподанням, несвоєчасним поданням або поданням недостовірної інформації про такі фінансові операції спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу,
невиконанням вимог щодо зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведення ними фінансових операцій,
розголошенням інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту надання такої інформації - стаття 166-9 Кодексу ( 80731-10 ) - є складання протоколів про адміністративні правопорушення та надсилання їх місцевим судам. ( Пункт 3.2 в редакції Постанови Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
3.3. Завданнями в справах про адміністративні правопорушення, що пов'язані з порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку (статті 166-5, 166-6 Кодексу ( 80731-10 ), є складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ і накладення адміністративних стягнень.
3.4. Провадження в справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку, не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі:
а) відсутності події і складу адміністративного правопорушення;
б) неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
в) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
г) скасування акта, що встановлює адміністративну відповідальність;
ґ) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених пунктом 2.10 цього Положення;
д) наявності за тим самим фактом щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови посадової особи, яка має право накладати адміністративне стягнення, про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за цим фактом кримінальної справи;
е) смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
4. Протокол про адміністративне правопорушення
4.1. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення (додаток 1), пов'язаного з:
порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;
порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку;
незаконним розголошенням або використанням інформації, що становить банківську таємницю, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків;
створенням перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, здійсненням банківської діяльності без банківської ліцензії - статті 164-11, 166-5, 166-6, 166-7, 166-8 Кодексу ( 80731-10 );
порушенням вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію;
порушенням порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу;
неподанням, несвоєчасним поданням або поданням недостовірної інформації про такі фінансові операції спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;
невиконанням вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведення ними фінансових операцій;
розголошенням інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту надання такої інформації - стаття 166-9 Кодексу ( 80731-10 ) - складається уповноваженою на те посадовою особою Національного банку або відповідного територіального управління. ( Пункт 4.1 в редакції Постанови Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
4.2. Протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:
а) керівники структурних підрозділів центрального апарату Національного банку та їх заступники, а також керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють нагляд за діяльністю банків;
б) керівники структурних підрозділів центрального апарату Національного банку та їх заступники, а також керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь, які згідно з функціональними обов'язками контролюють діяльність банків;
в) керівник структурного підрозділу центрального апарату Національного банку та його заступник, а також керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють контроль за дотриманням валютного законодавства;
г) керівник інспекційної групи, яка здійснює перевірку банку або іншої особи, яка відповідно до Закону ( 2121-14 ) може бути об'єктом перевірки Національного банку, а також уповноважений працівник Національного банку, який здійснює перевірку банку про дотримання ним законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Керівник інспекційної групи, яка здійснює перевірку банку або іншої особи, яка відповідно до Закону ( 2121-14 ) може бути об'єктом перевірки Національного банку, а також уповноважений працівник Національного банку, який здійснює перевірку банку про дотримання ним законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, складають протоколи про адміністративні правопорушення безпосередньо під час проведення перевірки. ( Пункт 4.2 в редакції Постанови Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
4.3. Протоколи про адміністративні правопорушення можуть складатися на осіб, зазначених у пункті 2.3 цього Положення. ( Пункт 4.3 доповнено абзацом першим згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, структурний підрозділ, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, адреса, місце роботи, посада), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативно-правовий акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення, пояснення порушника, інші відомості, потрібні для вирішення справи. Якщо внаслідок правопорушення заподіяно матеріальну шкоду, то про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Якщо особа, яка вчинила правопорушення, відмовляється від підписання протоколу, то в ньому робиться про це запис. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, що додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права й обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу ( 80732-10 ), про що робиться відмітка в протоколі.
Згідно із зазначеною статтею особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову за справою. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення щодо місця і часу розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
4.4. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 166-5 і 166-6 Кодексу ( 80731-10 ), подається посадовій особі Національного банку, уповноваженій розглядати справу про адміністративне правопорушення.
4.5. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 164-11, 166-7, 166-8, 166-9 Кодексу ( 80731-10 ), надсилається до місцевого суду. ( Пункт 4.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
5. Розгляд справ про адміністративне
правопорушення
5.1. Справа про адміністративне правопорушення, пов'язане з порушеннями, зазначеними в пункті 4.4 цього Положення, розглядається за місцем його вчинення в 15-денний строк з дня одержання посадовою особою, правомочною розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
5.2. Справа про адміністративне правопорушення (статті 166-5, 166-6 Кодексу ( 80731-10 ) розглядається відкрито та на засадах рівності всіх громадян перед Законом ( 2121-14 ).
5.3. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному Законом ( 2121-14 ) порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інших документів.
5.4. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом ( 2121-14 ) і правосвідомістю.
5.5. Якщо при розгляді справи посадова особа дійде висновку, що порушення має ознаки злочину, то вона передає матеріали прокурору, органу попереднього слідства або дізнання.
5.6. У розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат.
Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами справи, заявляти клопотання, за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення за справою.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, що його видає адвокатське об'єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи.
5.7. Посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
а) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;
б) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
в) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
г) чи витребувано потрібні додаткові матеріали;
ґ) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників, адвоката.
5.8. Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає справу.
Посадова особа, яка розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.
5.9. Посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна певна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
5.10. Посадова особа, яка розглядає справу, установивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, подає до відповідного органу банку пропозицію про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції має бути повідомлено посадову особу, яка її подала.
5.11. Справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з незаконним розголошенням або використанням інформації, що становить банківську таємницю, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, створенням перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, здійсненням банківської діяльності без банківської ліцензії, порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (статті 164-11, 166-7, 166-8, 166-9 Кодексу ( 80731-10 ), розглядаються суддями місцевих судів відповідно до статті 221 Кодексу ( 80732-10 ). ( Пункт 5.11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
6. Постанова за справою про
адміністративне правопорушення
6.1. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 166-5, 166-6 Кодексу ( 80731-10 ), посадова особа виносить постанову за справою.
Постанова має містити такі реквізити: посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, адреса, місце роботи, посада), викладення обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативно-правового акта, що передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення, прийняте за справою рішення.
Постанова за справою має містити вказівку про порядок і строк її оскарження.
Постанова за справою про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка розглянула справу, та скріплюється гербовою печаткою.
6.2. За справою про адміністративне правопорушення посадова особа приймає одну з таких постанов:
а) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (додаток 2);
б) про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 3).
Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення приймається при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання або за наявності обставин, передбачених пунктом 3.4 цього Положення.
6.3. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. Якщо копія постанови надсилається, то про це робиться відповідна відмітка в справі.
6.4. Постановам за справою про адміністративні правопорушення присвоюються реєстраційні номери, що складаються з порядкового номера постанови та реєстраційного номера вихідної кореспонденції відповідної установи, який зазначається через косу лінію.
Облік постанов за справами про адміністративні правопорушення здійснюється уповноваженою посадовою особою шляхом запису їх у журналі обліку постанов за справами про адміністративні правопорушення (додаток 4). Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений гербовою печаткою і засвідчується підписом керівника відповідної установи. Облік постанов проводиться в межах кожного календарного року окремо.
7. Оскарження і опротестування постанови за
справою про адміністративне правопорушення
7.1. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
7.2. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до вищестоящої посадової особи або до місцевого суду, рішення якого є остаточним.
Скарга подається посадовій особі, яка винесла постанову за справою про адміністративне правопорушення. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органові (посадовій особі), правомочному відповідно до цього пункту її розглядати.
7.3. Скаргу на постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. У разі неподання її протягом зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
7.4. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
7.5. Подання скарги в установлений строк зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.
Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.
7.6. Скарга й протест на постанову за справою про адміністративне правопорушення розглядаються правомочним органом (посадовою особою) у 10-денний строк з дня їх надходження.
7.7. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову за справою про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і ухвалює одне з таких рішень:
а) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
б) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
в) скасовує постанову і закриває справу;
г) змінює захід стягнення в межах, передбачених статтями 166-5, 166-6 Кодексу ( 80731-10 ), для того, щоб стягнення не було посилено.
Посадова особа Національного банку, яка розглянула скаргу або протест на постанову за справою про адміністративне правопорушення, своє рішення оформлює у вигляді постанови (додаток 5).
Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою, неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентної посадової особи.
7.8. Копія рішення за скаргою або протестом на постанову за справою про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено.
Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.
7.9. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум.
7.10. Рішення за скаргою на постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
8. Виконання постанови про накладення
адміністративного стягнення у вигляді штрафу
8.1. Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання.
8.2. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення.
При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого абзацом першим пункту 8.9 цього Положення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу звертається до виконання посадовою особою, яка винесла постанову.
8.3. Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, установленому чинним законодавством.
У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.
8.4. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
8.5. За наявності обставин, зазначених у підпунктах "в", "г" і "е" пункту 3.4 цього Положення, посадова особа, яка винесла постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання, про що робить запис у цій постанові з посиланням на відповідний документ (зазначаються назва, реквізити документа та орган, що його видав).
8.6. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 7.5 цього Положення перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту.
8.7. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються посадовою особою, яка винесла постанову.
8.8. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється посадовою особою, яка винесла постанову.
Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем у разі забезпечення ним примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення, винесеної посадовою особою, здійснюється відповідно до Закону України "Про Державну виконавчу службу" ( 202/98-ВР ).
8.9. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше ніж через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, уноситься порушником через установу Ощадного банку України до Державного бюджету України.
Після перерахування суми штрафу порушник зобов'язаний подати оригінал квитанції про його сплату або іншого платіжного документа посадовій особі, яка винесла постанову про накладення адміністративного стягнення, для внесення до постанови запису про її виконання (зазначаються назва та реквізити документа, що підтверджує сплату, установа банку, що його видала, сума) та копію зазначеної квитанції або іншого платіжного документа, що підшивається до справи.
8.10. У разі несплати штрафу порушником у строк, установлений абзацом першим пункту 8.9 цього Положення, постанова про накладення штрафу надсилається для стягнення суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку до відділу державної виконавчої служби за місцем роботи порушника.
Якщо стягнення штрафу із заробітної плати чи іншого заробітку порушника є неможливим з будь-яких причин, в тому числі і в зв'язку з поверненням постанови без виконання відділом державної виконавчої служби за місцем роботи, постанова про накладення штрафу надсилається для стягнення суми штрафу в примусовому порядку до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
8.11. Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається посадовій особі, яка винесла постанову.
9. Порядок оформлення справи
про адміністративне правопорушення
9.1. Ведення справи про адміністративне правопорушення забезпечує посадова особа, яка склала протокол.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення вважається закінченим після виконання постанови про накладення штрафу, про що має бути зроблена відповідна відмітка в цій постанові, або винесення постанови про закриття справи у випадках, установлених чинним законодавством.
9.2. Справа про адміністративне правопорушення зброшурована, з описом документів, що в ній є (додаток 6), прошнуровується, скріплюється гербовою печаткою, засвідчується підписом посадової особи, яка винесла постанову, і здається на зберігання до архіву установи.
Справи про адміністративні правопорушення зберігаються в архіві в установленому порядку протягом трьох років.
Директор Юридичного департаменту В.В.Пасічник
Додаток 1
до Положення про
порядок накладення
адміністративних
штрафів
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ |
Інші відомості, потрібні для вирішення справи, ______________ |
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )
Директор Юридичного департаменту В.В.Пасічник
Додаток 2
до Положення про
порядок накладення
адміністративних
штрафів
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ |
постановив: |
Директор Юридичного департаменту В.В.Пасічник
Додаток 3
до Положення про
порядок накладення
адміністративних
штрафів
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ |
Примітка. Постанова оголошується негайно після закінчення |
Директор Юридичного департаменту В.В.Пасічник
Додаток 4
до Положення про
порядок накладення
адміністративних
штрафів
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ |
------------------------------------------------------------------ |
--------------- |
Директор Юридичного департаменту В.В.Пасічник
Додаток 5
до Положення про
порядок накладення
адміністративних
штрафів
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ |
постановив: |
Директор Юридичного департаменту В.В.Пасічник
Додаток 6
до Положення про
порядок накладення
адміністративних
штрафів
Опис |
Директор Юридичного департаменту В.В.Пасічник