Открытое тестирование
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
VIII сесія XXIII скликання
РІШЕННЯ
N 188/1165 від 30.01.2001
Про затвердження Київської міської програми
вирішення проблем з утримання
домашніх та інших тварин
( Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Київміськради
N 213/1087 від 27.11.2003 )
На виконання статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), статей 15, 25 Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), пункту 45 статті 26, пункту 6 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) та з метою поліпшення санітарного, епідеміологічного та епізоотичного стану в місті Києві Київська міська рада ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Київську міську програму вирішення проблем з утримання домашніх та інших тварин (додаток 1).
2. Виконавчому органу Київської міської ради - Київській міській державній адміністрації забезпечити виконання та фінансування заходів Київської міської програми вирішення проблем з утримання домашніх та інших тварин.
3. Затвердити склад Наглядової ради за виконанням Київської міської програми вирішення проблем з утримання домашніх та інших тварин (додаток 2).
4. Затвердити Положення про Наглядову раду за виконанням Київської міської програми вирішення проблем з утримання домашніх та інших тварин (додаток 3).
5. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію Київради з питань охорони довкілля, екологічної безпеки та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та постійну комісію Київради з питань житла, розвитку комунального господарства.
Міський голова О.Омельченко
Додаток 1
до рішення Київської міської ради
від 30 січня 2001 р. N 188/1165
(в редакції рішення Київради
від 27.11.2003 р. N 213/1087
Київська міська програма
вирішення проблем з утримання домашніх та інших тварин
1. Загальні положення
Київська міська програма вирішення проблем з утримання домашніх та інших тварин (далі - Програма) ґрунтується на принципах гуманного відношення людини до тварин, з огляду на важливе значення тварин, які сприяють загальним гуманітарним змінам у світогляді громадян, а внаслідок цього - мають велику суспільну цінність. Ця програма забезпечує участь фізичних та юридичних осіб в виконанні заходів для забезпечення епізоотичного, санітарно-епідемічного, екологічного благополуччя міста, що виникають у зв'язку з утриманням чи перебуванням на території міста Києва домашніх та інших тварин.
Проблема з утриманням в м. Києві домашніх тварин громадянами, підприємствами, установами та організаціями привертає особливу увагу багатьох громадян, представників громадських організацій та посадових осіб як в Україні, так і за її межами.
Вивчивши попередньо досвід країн Європи, який узагальнений інформацією Всесвітнього товариства захисту тварин, та проаналізувавши хід виконання нормативно-розпорядчих документів, що діють в Україні та місті, визначаємо, що проблема контролю за тваринами супроводу життя та безпритульними тваринами в нашій державі неефективна.
На території міста Києва на 0,8 тис. кв. км проживає 2623,1 тис. осіб (станом на 01.07.2003 р.). Поруч з людиною знаходиться тварина. Кожний 13-й киянин або кожна 4-та родина має домашню тварину.
Перелічуючи користь, яку приносять тварини, в тому числі домашні, ми чомусь більше до цього часу акцент ставили на незручностях, які спричиняють нам тварини, чому значною мірою відповідальна людина, вірніше її безвідповідальне ставлення до тварини. Киянам потрібно докорінно переглянути підходи до вирішення цих проблем.
Забезпечення належних умов утримання домашніх тварин та поводження з ними, регулювання чисельності безпритульних тварин є багатопрофільною проблемою і потребує залучення різних структур та організацій міста для її вирішення та планування на довгострокову перспективу. Масове знищення тварин не вирішує проблему - воно може проводитись із року в рік, без кінця. При цьому збільшується і стимулюється міграція безпритульних собак на вільних територіях ("чисті зони"), тим самим збільшується ризик розповсюдження різних захворювань, укусів, нещасних випадків тощо.
Зареєстровано укусів у місті Києві в 1998 році - 4060, 1999 - 4209, 2000 - 4157, 2001 - 4526, 2002 - 4564, так кількість укусів у 2002 році зросла порівняно з 1998 на 12,4%. Лише за першу половину 2003 року було зареєстровано 2505 укусів (в тому числі 605 постраждалих - діти).
Епізоотична ситуація щодо захворювання на сказ в м. Києві складна. В 1987-2000 р. не зареєстровано жодного випадку захворювання на сказ, в 2001 - 1 випадок, в 2002 - 2 випадки, в 2003 - зареєстровано вже 9 випадків захворювання. Всі тварини, у яких виявлено сказ, потрапили в столицю з передмістя. Кількість захворювання домашніх тварин на сказ збільшилась у 2003 році порівняно з 2002 роком в 4,5 рази.
Опосередкованим, а інколи прямим результатом погіршення стану довкілля є зростання кількості безпритульних тварин, які є потенційним джерелом збудників зооантропонозних захворювань. Все це на фоні існуючого в наш час важкого економічного стану та високого рівня забруднення навколишнього природного середовища суттєво впливає не тільки на захворюваність населення м. Києва, але, насамперед, на зміну функціонального стану організму і рівень імунологічної резистентності.
Серед важливих факторів та проблем, що випливають з утримання тварин та збільшення їх популяції, потрібно виділити такі:
1. Нормативно-правові: неврегульоване нормативно-правове забезпечення утримання домашніх тварин, не зовсім якісне ветеринарне обслуговування, профілактика захворювань для створення стійкого епізоотичного, санітарно-епідемічного та екологічного стану в м. Києві.
2. Організаційно-економічні: недостатній рівень організаційного та фінансового забезпечення, відсутність матеріально-технічної бази для виконання заходів з лікувально-профілактичної та протиепізоотичної роботи, потреба реформування у сфері утримання домашніх та інших тварин.
3. Виробничо-технічні: відсутня матеріально-технічна база, організаційне та фінансове забезпечення контролю за чисельністю безпритульних тварин, обліку та реєстрації домашніх та безпритульних тварин, довідкової служби загублених тварин, недосконалість механізмів регулювання кількості безпритульних тварин та вдосконалення гуманних методів вилову безпритульних тварин, проведення їх стерилізації та кастрації, розробки та введення сучасних гуманних методів евтаназії, відсутність схеми збирання, знешкодження та утилізації загиблих тварин та продуктів їх життєдіяльності.
Потреба реформування, децентралізації та створення конкурентного ринкового середовища у сфері утримання домашніх тварин.
1.2. Мета та напрямки реалізації Програми
Реалізація Програми передбачає урегулювання відносин у сфері утримання та поводження з домашніми тваринами в місті і має на меті визначення основних положень щодо утримання та поводження з домашніми та іншими тваринами, визначення прав і обов'язків власників непродуктивних та інших тварин та відповідних органів у цій сфері в столиці за відсутності чіткої державної нормативної бази.
Головні шляхи реалізації Програми - це здійснення ідентифікації тварин шляхом чіпування, таврування, біркування, реєстрації та обліку; їх супроводу протягом життя та забезпечення здійснення контролю за дотриманням діючих Правил утримання тварин громадянами, підприємствами, установами та організаціями (далі - Правила утримання тварин), затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.02.98 р. N 379, внесення змін та доповнень до Правил утримання тварин відповідно до міжнародних вимог, регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Києві, створення сприятливих умов для співіснування людей та тварин у м. Києві, формування гуманного ставлення суспільства до тварин і в цілому до природи.
2. Основними напрямками реалізації Програми є:
- контроль за дотриманням Правил утримання тварин;
- вивчення правил, положень та інших нормативних документів, які регулюють співіснування людей та тварин у місті відповідно до вимог чинного законодавства;
- проведення загальноміських протиепізоотичних, протиепідемічних та інших заходів;
- створення централізованої бази даних обліку тварин, що знаходяться у власності фізичних та юридичних осіб м. Києва;
- здійснення контролю за кількістю тварин (в т. ч. безпритульних) шляхом ведення обліку та всебічного моніторингу;
- всебічний моніторинг складу порід всіх видів тварин у місті;
- розробка правил реєстрації тварин в м. Києві;
- реєстрація тварин, що утримуються фізичними та юридичними особами, та видача реєстраційних посвідчень, номерних знаків, жетонів тощо;
- облік зареєстрованих у встановленому порядку юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, реалізацією та утилізацією тварин;
- пошук загублених тварин за заявами власників;
- пошук нових власників та реалізація їм тварин;
- запровадження чіпування тварин як процедури, що відповідає міжнародним вимогам;
- розробка та впровадження механізмів укладання договорів страхування тварин;
- регулювання кількості безпритульних тварин шляхом їх вилову, стерилізації, кастрації та утримання в притулках;
- сприяння розробці і введенню нових гуманних методів евтаназії на основі препаратів та речовин, дозволених для використання в Україні;
- евтаназія тварин за ветеринарними показниками;
- проведення просвітницької роботи серед населення з питань утримання тварин шляхом випуску друкованих видань (буклетів, проспектів та ін.), участь в інформаційних компаніях та культурно-масових заходах із залученням засобів масової інформації;
- обмін досвідом, методичними напрацюваннями та інформацією між навчальними, науковими та практичними закладами України та зарубіжних держав, стажування спеціалістів, участь у конференціях;
- проведення консультацій, що стосуються утримання та поводження з тваринами;
- пропаганда гуманного ставлення до тварин.
3. Реалізація Програми дасть змогу забезпечити:
- дотримання Правил утримання тварин у м. Києві;
- планування протиепізоотичних та протиепідемічних заходів, що пов'язані з утриманням тварин, на підставі отриманих моніторингових даних;
- прогнозування епізоотичної та епідемічної ситуації в місті по хворобах, спільних для людей і тварин;
- регулювання кількості тварин, що утримаються громадянами, установами, підприємствами та організації тощо;
- поліпшення санітарно-епідеміологічного, епізоотичного та екологічного стану міста;
- збереження не тільки здоров'я тварин, а й населення міста;
- запровадження міжнародного позитивного досвіду щодо вирішення проблем, пов'язаних із збиранням, знешкодженням та утилізацією продуктів життєдіяльності тварин.
Існуюча чинна правова база потребує доповнень та уточнень як на загальнодержавному, так і місцевому рівні.
Перш за все необхідно забезпечити формування нового правового механізму з вирішення проблем утримання тварин громадянами та організаціями, зменшенню чисельності безпритульних тварин та заразних хвороб, носіями яких вони є.
Діюча правова база, направлена на боротьбу з порушенням власниками тварин правил утримання домашніх тварин, жорстким ставленням до тварин, не охоплює повною мірою прецедентів, що виникають, і не має відпрацьованої методики застосування. В країні відсутній закон про домашніх тварин, відсутні норми та нормативи по утриманню та використанню домашніх та інших тварин, які перебувають в місті. Ті нормативні акти, які перейшли в спадок від Радянського Союзу, потребують доопрацювання, враховуючи сучасні вимоги.
Правила утримання тварин, що затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.02.98 N 379, в процесі виконання показали, що потребують теж ряду суттєвих змін та доповнень.
Необхідно одночасно з проведенням реєстрації тварини в КП "Центр ідентифікації" роз'яснювати власнику тварини його юридичні права і обов'язки та відповідальність в разі їх порушення.
Заборонити собачі бої та тестування на собачих боях на території м. Києва.
З метою поліпшення нормативно-правової бази з питань утримання тварин передбачається розробити та затвердити в чинному порядку наступні положення та нормативи:
- взяти участь в розробці Закону України "Про порядок утримання та поводження з непродуктивними та іншими тваринами в населених пунктах";
- внести зміни та доповнення до існуючих Правил по утриманню та поводженню з домашніми та іншими тваринами в м. Києві у відповідність до міжнародними вимог;
- розробити та затвердити:
- Порядок утримання та поводження з непродуктивними та іншими тваринами з підвищеною агресивністю, розведення та утримання яких на території України має обмежений характер;
- Методику проведення обов'язкових тестів на соціалізацію для непродуктивних та інших тварин, визначення переліків та порід тварин, для яких потрібні такі тести;
- Методику визначення вартості тварин при судових справах з питань компенсації нанесеної шкоди;
- Схему збирання, знешкодження і утилізації загиблих тварин та відходів життєдіяльності тварин;
- Методику захоронення, кремації трупів тварин;
- Пільгову систему з метою оплати ветеринарних послуг, в межах встановлених тарифів, власниками тварин за проведення стерилізації і кастрації тварин;
- Систему пошуку загублених тварин;
- Систему чіпування тварин (введення підшкірно тварині електронного носія інформації) відповідно до міжнародних вимог;
- Систему штрафів на власників тварин за порушення Правил утримання тварин у місті та забруднення навколишнього середовища продуктами життєдіяльності тварин;
- Інструкції "Про механізм гуманного вилову безпритульних тварин";
- Інструкції "Про нові гуманні методи евтаназії на основі препаратів та речовин, дозволених в Україні";
- Вимоги щодо створення зон для вигулу домашніх непродуктивних тварин та майданчиків для дресирування собак;
- Вимоги щодо створення притулків, міні-притулків для утримання бездоглядних тварин;
- Вимоги щодо створення кладовищ для тварин у складі колумбарію з могильником для захоронення тварин, крематорію.
4. Забезпечення виконання заходів з інформаційної,
просвітницької діяльності
Цей напрямок Програми передбачає наступні заходи:
- проведення просвітницької роботи серед населення з питань утримання тварин шляхом випуску друкованих видань (буклетів, проспектів та ін.), участь в інформаційних компаніях та культурно-масових заходах із залученням засобів масової інформації;
- участь у проведенні загальноміських протиепізоотичних, протиепідемічних та інших заходів;
- сприяння обміну досвідом, методичними напрацюваннями та інформацією між навчальними, науковими та практичними закладами України та зарубіжних країн, стажування спеціалістів, участь у конференціях;
- проведення консультацій, що стосуються утримання та поводження з тваринами;
- пропаганда гуманного ставлення до тварин.
В Києві є близько 47 громадських організацій, діяльність яких спрямована на охорону природи, захист тварин, розведення тварин та інше.
В клубах не проводиться належна виховна робота з власниками тварин з питань виконання Правил утримання та поводження з домашніми та іншими тваринами в м. Києві , як наслідок - збільшення кількості покусів киян домашніми тваринами.
На жаль, діяльність всіх товариств захисту тварин спрямовується тільки на захист безпритульних собак, незважаючи на те, що вони знищують фауну в зелених зонах, парках, скверах.
Робота громадських організацій ведеться на недостатньому рівні, а часом і зовсім не відповідає тим цілям і завданням, які вони ставлять у своїх статутних документах, і саме тому йде врозріз із загальноприйнятими міжнародними і правовими вимогами, а саме: Європейською конвенцією по захисту тварин. Тому заходи, що плануються з упорядкування цієї складної проблеми - спільного існування людей і тварин - потребують кропіткої роз'яснювальної і виховної роботи з громадськими організаціями.
Конструктивне співробітництво з усіма організаціями передбачається за такими напрямками:
- підготовка та проведення конференцій, зустрічей, зборів з питань утримання та поводження з домашніми тваринами;
- підготовка та проведення нарад з працюючими в цих організаціях фахівцями та випуск бюлетенів, які містять інформацію про стан роботи з тваринами в місті;
- підготовка та проведення прес-конференцій та "круглих столів";
- розміщення цільових тематичних публікацій в засобах масової інформації щодо виконання Правил утримання домашніх непродуктивних тварин громадянами, підприємствами та організаціями м. Києва;
- участь у проведенні спеціалізованих виставок;
- проведення "днів відкритих дверей" у притулках для тварин;
- підготовка та проведення акцій "Дитина і собака";
- підготовка та проведення в школах "Уроків доброти";
- видання для дітей Правил утримання та поводження з домашніми та іншими тваринами в м. Києві в малюнках;
- підготовка та проведення семінарів і конференцій по вивченню досвіду інших країн;
- проведення стажування спеціалістів, що працюють в організаціях, діяльність яких пов'язана з домашніми та безпритульними тваринами (за замовленнями організацій).
5. Фінансування виконання заходів Програми
передбачається з таких джерел:
- коштів місцевого бюджету;
- коштів юридичних осіб;
- коштів, які сплачують власники собак за комунальні послуги;
- кошти інших джерел, не заборонених законодавством України.
Крім того, доцільно направити на виконання цієї Програми кошти залучені від штрафів, які покладені на власників тварин за порушення Правил утримання тварин.
Тобто, необхідно виходити з того, що вся оплата повинна йти на відшкодування збитків та поліпшення санітарно-епідемічного, епізоотичного та екологічного стану міста.
Контроль за ходом реалізації Програми здійснюють Київрада, Київська міська державна адміністрація та Наглядова рада.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків
Прийняття нової редакції Програми та її реалізація створить правове підгрунтя для ефективного функціонування контролю у сфері утримання та поводження з непродуктивними та іншими тваринами в місті та сприятиме:
- формуванню сучасного гуманного ставлення до тварин, що перебувають поруч з людиною;
- свідомому ставленню громадян до існуючих проблем у сфері утримання та поводження з непродуктивними та іншими тваринами в місті;
- забезпеченню чистоти і порядку в місті та поліпшенню епізоотичного, санітарно-епідемічного та екологічного стану міста;
- зміцненню авторитету міської влади;
- планування протиепізоотичних та протиепідемічних заходів, що пов'язані з утриманням непродуктивних та інших тварин на підставі отриманих моніторингових даних;
- дотримання Правил утримання тварин у м. Києві;
- регулювання кількості непродуктивних та інших тварин, що утримаються громадянами, установами, підприємствами та організаціями тощо;
- збереження не тільки здоров'я тварин, а й населення міста;
- зменшення захворювання населення міста хворобами, спільними для людей та тварин;
- запровадження міжнародного позитивного досвіду щодо вирішення проблем, пов'язаних з збиранням, знешкодженням та утилізацією продуктів життєдіяльності тварин.
Всі ці заходи підвищать імідж столиці України в очах світової громадськості та сприятимуть вирішенню проблем співіснування людей та тварин в місті.
Заходи
Київської міської Програми проблем з утримання
домашніх та іншіх тварин
---------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| 2.2. |Створення системи та |Інститут |Забезпечення |2004-2010 рр. |Міський бюджет,| |
| 2.4. |Розробка типових проектів |ГФУ, КП "Центр |Відсутність | 2004 р. |Міський бюджет | |
| 3.2. |Розроблення пільгової |КП "Київська |Забезпечення |2004-2010 рр. |Міський бюджет,| |
| 3.6. |Розробка і введення нових |Інститут |Відсутність |2004-2010 рр. |Міський бюджет | |
| 4.1. |Розробити та впровадити |Інститут |Забезпечення |2004-2005 рр. |Міський бюджет | |
| 5. |Забезпечення виконання | | | | | |
| 5.3. |Видання для власників |КП "Центр |Для | 2004 р. |Міський бюджет | |
| 5.7. |Підготовка випуску |КП "Центр |На виконання |2004-2010 рр. |Міський бюджет,| |
( Додаток 1 в редакції Рішення Київміськради N 213/1087 від 27.11.2003 )
Заступник міського голови - секретар Київради В.Яловий
Додаток 2
до рішення Київської міської ради
від 30 січня 2001 р. N 188/1165
Склад
Наглядової ради за виконанням Київської міської програми
вирішення проблем з утримання домашніх та інших тварин
1. Яловий В.Б. - голова Наглядової ради, заступник |
Заступник міського голови - секретар Київради В.Яловий
Додаток 3
до рішення Київської міської ради
від 30 січня 2001 р. N 188/1165
Положення
про Наглядову раду за виконанням Київської міської
програми вирішення проблем з утримання
домашніх та інших тварин
1. Наглядова рада за виконанням Київської міської програми вирішення проблем з утримання домашніх та інших тварин (далі - Програма) створена при Київській міській раді для здійснення контролю.
2. В своїй діяльності Наглядова рада керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ) законами України, указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Київради, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, розпорядженнями Київського міського голови, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Наглядової ради є:
- координація діяльності міських та районних підприємств і служб м. Києва, інших установ, громадських організацій та організацій різних форм власності щодо поліпшення санітарно-епідемічного, епізоотичного та екологічного стану міста, захисту населення від хвороб, спільних для людей і тварин, проблем утримання домашніх тварин в місті, створення цивілізованих умов співіснування людей і тварин, розробки заходів вирішення проблеми безпритульних тварин;
- сприяння налагодженню та розширенню перспективних напрямків співробітництва з організаціями, що займаються проблемами домашніх тварин з метою активізації спільних зусиль та вивчення досвіду роботи в цій сфері;
- формування громадської думки щодо політики санітарно-епідемічного, епізоотичного та екологічного стану міста, ситуації з безпритульними та домашніми тваринами в місті.
4. Наглядова рада відповідно до покладених завдань:
- координує роботу організацій, що задіяні у виконанні вищезгаданої Програми;
- бере участь у розробці проектів відповідних постанов, правил та інших нормативних актів з метою поліпшення санітарно-епідемічного, епізоотичного благополуччя столиці;
- вносить пропозиції про впровадження механізмів взаємодії органів державної виконавчої влади всіх рівнів у сфері вирішення проблем, пов'язаних з домашніми та безпритульними тваринами в місті Києві;
- аналізує ефективність виконання всіх пунктів вищезгаданої Програми;
- готує, при необхідності, проекти відповідних рішень та інших документів стосовно виконання Програми;
- скликає наради представників зацікавлених установ та організацій (різних форм власності) з вирішення проблем, порушених Програмою, залучає засоби масової інформації для її висвітлення;
- узагальнює і розповсюджує позитивний досвід по створенню стійкого санітарно-епідемічного, епізоотичного благополуччя міста;
- готує висновки щодо обсягів фінансування, ресурсного забезпечення проектів.
5. Наглядова рада має право:
- отримувати в установленому порядку від місцевих державних адміністрацій, органів самоврядування, підприємств, організацій, установ, інших юридичних осіб, незалежно від форм власності, а також від громадських організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання завдань, що покладені на Наглядову раду;
- заслуховувати на своїх засіданнях звіти керівників підприємств та організацій з питань Програми, що стосуються компетенції Наглядової ради, та приймати відповідні рішення;
- створювати робочі групи для аналізу експертизи і оцінки виконання пунктів Програми та для підготовки пропозицій виконавчим органам;
- вносити пропозиції іншим відомствам, установам та громадським організаціям з виконання пунктів Програми.
6. Наглядова рада при виконанні покладених на неї завдань взаємодіє з органами виконавчої влади, місцевого самоуправління, а також з відповідними органами інших держав і міжнародних організацій.
7. Наглядова рада утворюється Київською міською радою та підпорядковується їй, складається з провідних вчених та висококваліфікованих спеціалістів-практиків, представників незацікавлених громадських організацій, що офіційно зареєстровані в органах юстиції. Члени Наглядової ради не можуть бути виконавцями Програми.
Наглядову раду очолює Голова Наглядової ради. Голова Наглядової ради призначається Київською міською радою на строк виконання Програми. Окрім Голови Наглядової ради до складу входять заступники Голови, секретар та члени Наглядової ради.
8. Засідання Наглядової ради проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на три місяці (один раз у квартал).
Наглядова рада самостійно визначає порядок своєї діяльності і регламент роботи відповідно до плану, який затверджується Головою Наглядової ради на першому засіданні.
Засідання Наглядової ради вважається правомірним, якщо на ньому присутні не менше 75 % її складу (затверджених членів).
На засіданнях Наглядової ради кожен член ради має один голос. Рішення Наглядової ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 3/4 складу від загальної кількості її членів.
Наглядова рада не має права втручатися в поточну діяльність залучених до виконання Програми організацій та установ і приймати рішення з питань здійснення поточних операцій.
Рішення Наглядової ради, прийняті в межах її компетенції, є обов'язковими для розгляду органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями усіх форм власності і громадськими організаціями.
9. Рішення Наглядової ради оформляються протоколами, які підписують Голова та відповідальний секретар, та реалізуються через рішення Київської міської ради чи розпорядження Київської міської державної адміністрації.
10. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Наглядової ради здійснює Київська міська рада.
Заступник міського голови - секретар Київради В.Яловий