Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
07.10.2003 N 18/478(03/158)

Щодо розгляду касаційної скарги

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правової допомоги "Правозахист" на постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2003 року у справі за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" до ТОВ "Центр правової допомоги "Правозахист", третя особа: відділ Державної виконавчої служби Балаклійського районного управління юстиції Харківської області про визнання недійсним висновку експерта, ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2001 року Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правової допомоги "Правозахист" про визнання недійсним висновку експерта. Позовні вимоги мотивовані тим, що експерт не мав належних повноважень для проведення експертної оцінки ринкової вартості векселів, умовами договору від 04.05.2001 року, укладеного між відповідачем та відділом Державної виконавчої служби Балаклійського районного управління юстиції Харківської області, не передбачено проведення експертної оцінки векселів, окрім того, чинним законодавством не було врегульовано порядок оцінки ринкової вартості векселів в умовах вимушеного продажу.

Відповідач позов не визнавав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2001 року відмовлено у прийнятті позовної заяви.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2002 року скасовано ухвалу від 12.10.2001 року та справу направлено до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2003 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2003 року, припинено провадження по справі з мотивів непідвідомчості справи господарським судам.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2003 року скасовано, ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2003 року та постанову суду апеляційної інстанції від 07.04.2003 року, а справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання щодо порушення провадження у справі з тих мотивів, що експерт є учасником виконавчого провадження, результати діяльності якого можуть бути оскарженні до суду, тому висновок господарських судів про непідвідомчість даної справи господарським судам є помилковим.

Ухвалою від 11 вересня 2003 року Верховним Судом України за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правової допомоги "Правозахист" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 17 червня 2003 року з мотивів її невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний висновок судового експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу.

Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про непідвідомчість даного спору господарським судам і обгрунтовано припинили провадження у справі.

Помилковим є висновок Вищого господарського суду України про те, що оскарження дій експерта може здійснюватися за правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), яка передбачає оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, оскільки відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) експерт є учасником виконавчого провадження, а не органом Державної виконавчої служби.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 17.06.2003 року підлягає скасуванню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2003 року залишенню в силі, як законна та обгрунтована.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2003 року у справі N 18/478 - скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2003 року залишити в силі.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.