Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 205 від 08.08.94
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
5 вересня 1994 р. за N 212/422
( Рішення про державну реєстрацію Наказу скасовано
на підставі Висновку Міністерства юстиції
N 9/41 від 30.05.2005 )
Про затвердження Положення про порядок
призначення та виплати в Міністерстві оборони
України державних пенсій і допомог
військовослужбовцям та членам їх сімей
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міноборони
N 83 від 12.03.97
N 64 від 11.03.2000
N 222 від 21.06.2004 )
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) і постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити і ввести в дію через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей (додаток до наказу).
2. Командувачам військ оперативних командувань, військовому комісару Автономної Республіки Крим, обласним, міським та районним військовим комісарам:
забезпечити своєчасне та правильне призначення і виплату державних пенсій і допомог особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, військової служби за контрактом та жінкам, які прийняті в добровільному порядку на військову службу на посади солдатів, матросів, сержантів, старшин і їх сім'ям;
сприяти підвищенню рівня соціальної захищеності пенсіонерів Міністерства оборони України, ветеранів армії та флоту, членів сімей військовослужбовців, які загинули та померли. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
3. Наказ Міністра оборони України N 1 від 04.01.94 р. вважати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони СРСР N 300 від 25.07.90 р., N 40 від 30.01.91 р., N 327 від 10.07.91 р. та N 500 від 22.12.90 р. (крім додатка N 2) вважати такими, що не застосовуються в Збройних Силах України.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Головного фінансового управління Міністерства оборони України. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
5. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.
Міністр оборони України
генерал армії України В.Радецький
Затверджено
наказом Міністра оборони України
від 8 серпня 1994 р. N 205
Положення
про порядок призначення та виплати в Міністерстві
оборони України державних пенсій і допомог
військовослужбовцям та членам їх сімей
I. Загальні положення
1. Цим Положенням визначається порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і грошової допомоги згідно з Законом України від 9 квітня 1992 р. "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) (надалі - Закон) та іншими законодавчими актами, а також рішеннями Кабінету Міністрів України з цього питання.
2. Згідно з чинним законодавством Міністерством оборони України здійснюється пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань (крім підвідомчих Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Командуючому Національною гвардією України, Державному комітету у справах охорони державного кордону України, Управлінню державної охорони України), осіб командного складу партизанських загонів і з'єднань, підпільних організацій та груп, визнаних такими законодавством України, осіб офіцерського складу, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л.Свободи, а також членів їх сімей. ( Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
Правом на пенсійне забезпечення поряд з військовослужбовцями Збройних Сил України та членами їх сімей користуються також зазначені в пункті 3 цього Положення військовослужбовці Радянської Армії та Військово-Морського Флоту колишнього СРСР, Об'єднаних Збройних Сил Співдружності Незалежних Держав (надалі - Співдружності), військовослужбовці власних Збройних Сил держав Співдружності та члени їх сімей, що переїхали на постійне місце проживання на територію України.
Порядок та умови призначення і виплати пенсій зазначеним військовослужбовцям регламентується відповідними угодами (договорами) між державами Співдружності.
3. Право на одержання державних пенсій та грошової допомоги, що призначаються від Міністерства оборони України, мають:
а) особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, жінки, прийняті в добровільному порядку на військову службу на посади солдатів, матросів, сержантів і старшин, звільнені зі служби після 4 серпня 1976 р., особи офіцерського складу, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л.Свободи, а також особи, які займали командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, в партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях та групах, визнаних такими законодавством України (надалі - військовослужбовці); ( Підпункт "а" пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
б) члени сімей зазначених у підпункті "а" цього пункту військовослужбовців та пенсіонерів з числа цих військовослужбовців.
Зазначеним у цьому пункті особам, які займали командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, в партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та членам їх сімей пенсії призначаються за нормами, передбаченими для осіб офіцерського складу та членам їх сімей (пункти 45 і 65 цього Положення), незалежно від того, чи мають вони офіцерські звання.
4. Згідно з цим Положенням призначаються:
а) військовослужбовцям, у тому числі тим, які раніше проходили службу в органах внутрішніх справ, звільненим з військової служби, - пенсії за вислугу років або по інвалідності;
б) членам сімей військовослужбовців та пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли, загинули або пропали безвісти, - пенсії в разі втрати годувальника. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
5. Військовослужбовцям та членам їх сімей можуть (за їх бажанням) призначатися пенсії органами соціального захисту населення на умовах і за нормами, встановленими Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12 ), незалежно від того, працювали військовослужбовці до вступу на військову службу чи після звільнення зі служби. При цьому поряд із заробітною платою при обчисленні пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що його одержували ці військовослужбовці перед звільненням зі служби.
6. Військовослужбовцям та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії (в тому числі від різних органів), призначається одна пенсія на їх вибір.
7. Військовослужбовцям, позбавленим у встановленому порядку військового звання (в тому числі в період перебування їх у запасі чи у відставці), а також звільненим з військової служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння і членам їх сімей пенсії, при наявності на них права, призначаються органами соціального захисту населення на умовах і за нормами, встановленими Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Військовослужбовцям, поновленим у військовому званні в порядку амністії або помилування (крім звільнених з військової служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, учинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння), пенсії призначаються на умовах і за нормами, установленими Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) та цим Положенням, якщо вони на день позбавлення військового звання мали право на пенсію за вислугу років або по інвалідності. ( Пункт 7 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 ) ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
8. Виплата пенсій військовослужбовцям та членам їх сімей забезпечується державою за рахунок коштів державного бюджету України.
9. Пенсії, що призначаються військовослужбовцям та членам їх сімей, не підлягають оподаткуванню.
10. Рішеннями органів місцевого самоврядування та їх виконавчих комітетів, адміністрацій та трудових колективів підприємств, установ та організацій, у межах наданих їм повноважень, можуть встановлюватися доплати до пенсій, що призначаються військовослужбовцям та їх сім'ям, додаткові види матеріального забезпечення та пільги для пенсіонерів з числа військовослужбовців та їх сімей.
11. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ).
При наявності підстав їм може бути призначена пенсія за віком від органів Міністерства соціального захисту населення України відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
II. Пенсії за вислугу років
( Назва розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міноборони N 83 від 12.03.97 )
12. Право на пенсію за вислугу років мають:
а) військовослужбовці, які мають на день звільнення з військової служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше, незалежно від віку на день звільнення, часу та причини звільнення, за винятком випадків, указаних в абзаці першому пункту 7 цього Положення; ( Підпункт "а" пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
б) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військової служби за контрактом та військовослужбовці-жінки, звільнені з військової служби за вислугу років, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами (незалежно від часу звільнення) і на день звільнення досягли 45-річного віку, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ. ( Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
13. Пенсії військовослужбовцям, які мають вислугу 20 років і більше (підпункт "а" пункту 12 цього Положення) призначаються в розмірах:
а) військовослужбовцям, які мають вислугу 20 років (крім звільнених у відставку за віком або за станом здоров'я), - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (пункти 108, 109, 111, 113, 115 цього Положення), а тим, які мають вислугу більше 20 років, крім того, 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення за кожний рік вислуги понад 20 років;
б) військовослужбовцям, звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, які мають вислугу 20 років,- 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (пункти 108, 109, 111, 113, 115 цього Положення), а тим, які мають вислугу більше 20 років, крім того, 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення за кожний рік вислуги понад 20 років.
14. Пенсії за вислугу років з врахуванням трудового стажу (підпункт "б" пункту 12 цього Положення) призначаються військовослужбовцям у розмірі: за загальний трудовий стаж 25 календарних років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (пункти 108, 109, 111, 113, 115 цього Положення). ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
15. Військовослужбовцям, зазначеним у пунктах 13 і 14 цього Положення, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорії 2, 3 і 4, - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення (пункти 108, 109, 111, 113, 115 цього Положення).
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до пунктів 1З, 14 і абзацу першого цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорії 2 та З,- 90 процентів. ( Абзац другий пункту 15 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 ) ( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
16. Пенсії за вислугу років, обчислені відповідно до пунктів 13-15 цього Положення, не можуть бути нижчими від встановленого законодавством України мінімального розміру пенсії за віком. ( Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
17. Пенсії за вислугу років, що призначаються відповідно до пунктів 12-16 цього Положення, незалежно від обчисленого розміру підвищуються:
а) на 400 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни I групи;
б) на 350 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни II групи;
в) на 200 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни III групи;
г) на 150 процентів мінімальної пенсії за віком - учасникам бойових дій, членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге;
д) на 75 процентів мінімальної пенсії за віком - учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни; на 50 процентів мінімальної пенсії за віком - іншим учасникам війни та дружинам (чоловікам), які не одружилися вдруге, померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, батькам і дружинам (чоловікам), які не одружилися вдруге, військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження служби;
е) на 50 процентів мінімальної пенсії за віком - військовослужбовцям, які зазнали політичних репресій і в подальшому були реабілітовані;
є) на 25 процентів мінімальної пенсії за віком - військовослужбовцям з числа примусово переселених членів сімей громадян, які зазнали політичних репресій і надалі були реабілітовані;
ж) на 20 процентів мінімальної пенсії за віком - особам, які нагороджені знаками "Почесний донор України" та "Почесний донор СРСР". ( Пункт 17 доповнено підпунктом "ж" згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 ) ( Пункт 17 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
18. До пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям (в тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховуються надбавки:
а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, котрі належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (пункти 55 і 61 цього Положення), які не одержують трудову або соціальну пенсії, - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) для відповідної категорії непрацездатних. За наявності одночасно права на соціальну пенсію та надбавку на непрацездатного члена сім'ї до пенсії за вислугу років, на вибір пенсіонера, членові сім'ї може бути призначено соціальну пенсію органами соціального захисту населення або нараховано на цього члена сім'ї надбавку. Виплата надбавки здійснюється в порядку, передбаченому абзацем другим пункту 141 цього Положення;
б) пенсіонерам, які є інвалідами 1 групи внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 42 цього Положення або внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, а також одиноким пенсіонерам, які за висновками медичних закладів потребують стороннього догляду за ними (крім інвалідів, зазначених у підпункті "а" пункту 17 цього Положення), - в розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України "Про пенсійне забезпечення" для відповідних категорій пенсіонерів. При цьому до числа одиноких належать ті з пенсіонерів, разом з якими не проживають їх працездатні діти, брати, сестри, онуки і дружина (чоловік), на котрих в установленому законодавством порядку покладено обов'язок їх утримувати;
в) япенсіонерам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ),- в розмірі 250 процентів мінімальної пенсії за віком, а пенсіонерам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (стаття 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ),- в розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком. ( Підпункт "в" пункту 18 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
Надбавки, передбачені цим пунктом, можуть нараховуватися одночасно. ( Пункт 18 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
Фіксовані розміри надбавок наведені в додатку N 1 до цього Положення. ( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
19. Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, до пенсії вислугу років (в тому числі обчислену з урахуванням підвищень і надбавок, встановлених пунктами 17 та 18 цього Положення) призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
інвалідам III групи; особам хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - 50 процентів мінімальної пенсії за віком;
особам, віднесеним до категорії 2, - 30 процентів мінімальної пенсії за віком;
особам, віднесеним до категорії 3, - 25 процентів мінімальної пенсії за віком;
особам, віднесеним до категорії 4, - 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, наведені в статтях 14, 50, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ). ( Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
20. У вислугу років на пенсії, які призначаються військовослужбовцям, зараховуються:
а) військова служба в Збройних Силах, Прикордонних військах, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України;
б) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького та рядового складу - з дня призначення на відповідну посаду;
в) служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);
г) час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу в навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України, з 1 січня 1961 р. до 11 жовтня 1991 р. - у системі ДТСААФ колишнього СРСР;
д) час роботи в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади із залишенням на військовій службі чи на службі в органах внутрішніх справ;
е) час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих. Цей підпункт не поширюється на осіб, які вислані в адміністративному порядку із заборонених режимних місцевостей і прикордонної смуги в порядку здійснення паспортного режиму, а також на осіб, які знаходилися на поселенні;
є) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах та інших військових формуваннях колишнього СРСР (Перелік внутрішніх військ наведений у додатку N 2 до цього Положення);
ж) служба в період Великої Вітчизняної війни у складі 1-го Чехословацького корпусу під командуванням Л.Свободи, а також служба в партизанських загонах і з'єднаннях, у частинах і з'єднаннях народного ополчення в період Великої Вітчизняної війни, які були сформовані в 1941 році в містах Москві та Ленінграді, Московській, Ленінградській та Ростовській областях; ( Підпункт "ж" пункту 20 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
з) служба в органах державної безпеки колишнього СРСР (ВНК-КДБ СРСР):
до 1 жовтня 1955 - на посадах оперативного складу (включаючи період навчання), начальницького та керівного складу за переліками посад, затверджених Головою КДБ колишнього СРСР, а на інших посадах - з дня присвоєння військового або спеціального звання;
з 1 жовтня 1955 р. - на посадах військовослужбовців;
и) служба в органах внутрішніх справ (охорони громадського порядку) колишнього СРСР на посадах рядового та начальницького складу - з дня призначення на відповідну посаду;
і) служба у винищувальних батальйонах, створених органами НКВС у період Великої Вітчизняної війни, військовослужбовців, які направлялися в ці батальйони на командні посади з військ і органів НКВС або внутрішніх військ (без звільнення з дійсної військової служби), а також осіб, які направлялися на командні посади в зазначені батальйони з органів НКВС, де вони займали посади середнього, старшого та вищого начальницького складу та мали військові або відповідні спеціальні звання;
ї) служба військовослужбовців в особливих авіагрупах та інших авіапідрозділах ЦПФ - з дня передачі їх у період Великої Вітчизняної війни у склад (оперативне підпорядкування) Збройних Сил колишнього СРСР;- час навчання в учбових закладах і учбових підрозділах ЦПФ осіб, призваних військовими комісаріатами в період Великої Вітчизняної війни на дійсну військову службу та направлених в ці учбові заклади та підрозділи, - з дня призову;
й) час перебування військовослужбовців у період Великої Вітчизняної війни в оточенні, полоні, а також на спецперевірці, якщо полонення не було добровільним і військовослужбовець, перебуваючи у полоні, не вчинив злочину проти Батьківщини;
к) час перебування військовослужбовців у період Великої Вітчизняної війни в нейтральних країнах, як інтернованих, якщо військовослужбовець, який був інтернованим, не вчинив злочину проти Батьківщини;
л) час перебування військовослужбовців у період Великої Вітчизняної війни у змінному складі штрафних рот і батальйонів у випадках, коли направлення в ці частини було пов'язане з перебуванням їх в оточенні, полоні або проживанням на тимчасово окупованій території, якщо вони не вчинили там злочину проти Батьківщини, а також час перебування військовослужбовців у дисциплінарній частині, якщо цей час у встановленому порядку зарахований їм у строк військової служби;
м) військова служба в Збройних Силах, органах безпеки держав - учасниць Співдружності та інших військових формувань, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах Співдружності. Вислуга років (в тому числі на пільгових умовах) у цих випадках обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлене відповідними міжнародними угодами;
н) служба в органах внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності, за яку вислуга років обчислюється у порядку, встановленому відповідними міжнародними угодами;
о) інші періоди, зазначені у підпункті "а" пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 року N 747. ( Пункт 20 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
21. У вислугу років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ при призначенні їм пенсії відповідно до підпункту "а" пункту 12 цього Положення зараховується додатково час їхнього навчання (в тому числі заочно) до вступу на військову службу із запасу чи призначення на відповідну посаду в органи внутрішніх справ у цивільних вищих навчальних закладах, а також в середніх спеціальних навчальних закладах колишнього Союзу РСР (при наявності циклів або відділень військової підготовки), після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, у межах до п'яти років із розрахунку - один рік навчання за шість місяців.
На зазначених умовах включається у вислугу років час навчання в цивільних вищих навчальних закладах і при призначенні пенсій особам офіцерського складу, які, перебуваючи студентами, безпосередньо з цих навчальних закладів до їх закінчення були відчислені з різних причин, в тому числі й для продовження навчання у вищих військово-навчальних закладах. ( Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
22. При обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, призначених відповідно до підпункту "б" пункту 12 цього Положення) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 23, 24 цього Положення):
а) один місяць служби за шість місяців - у постійному складі штрафних рот і батальйонів діючої армії;
б) один місяць служби за три місяці:
участь в бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах внаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, до 1 січня 1988 р.;
час служби на території колишньої Республіки Югославії у складі Миротворчих Сил ООН, а військовослужбовцям, які отримали поранення, контузії, каліцтво або захворювання, - також і час безперервного перебування у зв'язку з цим у лікувальних закладах, - з 15 липня 1992 року;
час служби у складі Миротворчих Сил ООН в Анголі, а військовослужбовцям, які отримали поранення, контузії, каліцтва або захворювання,- також і час безперервного перебування у зв'язку з цим у лікувальних закладах,- з 4 березня 1996 року; ( Підпункт "б" пункту 22 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
крім вищезазначених, інші періоди дійсної військової служби в Радянській Армії, Військово-Морському Флоті, інших військових формуваннях колишнього СРСР, які зараховуються у вислугу років на пенсію на пільгових умовах, передбачених цим підпунктом, наведені в додатку N 3 до цього Положення;
в) один місяць служби за два місяці:
у з'єднаннях, військових частинах і підрозділах, які брали участь у підтриманні режиму надзвичайного стану;
на льотній роботі в реактивній і турбогвинтовій авіації - на умовах, передбачених підпунктом "а" пункту 24 цього Положення;
у складі екіпажів кораблів-екранопланів, віднесених до літальних апаратів (літаків) турбогвинтової авіації;
на атомних підводних крейсерах, атомних підводних човнах, дизельних підводних човнах, обладнаних допоміжними атомними енергетичними установками - на умовах, передбачених абзацем другим підпункту "в" пункту 24 цього Положення;
на посадах водолазів, які виконують роботу в умовах тривалого перебування під підвищеним тиском під водою або в барокамерах на умовах, передбачених підпунктом "д" пункту 24 цього Положення, - з 1 січня 1986 р.;
час служби в лепрозорних і протичумних відділеннях військових госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіцита людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях військових госпіталів;
час служби військовослужбовців Збройних Сил та Прикордонних військ України на острові Зміїний,- з 18 грудня 1995 року; ( Підпункт "в" пункту 22 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
крім вищезазначених, інші періоди дійсної військової служби в Радянській Армії, Військово-Морському Флоті, інших військових формуваннях колишнього СРСР, які зараховуються у вислугу років на пенсію на пільгових умовах, передбачених цим підпунктом, наведені у додатку N 3 до цього Положення;
г) один місяць служби за півтора місяці:
на льотній роботі в авіації (крім видів авіації, зазначених у підпункті "в" цього пункту) - на умовах, передбачених підпунктом "а" пункту 24 цього Положення;
на атомних надводних кораблях - із строків, установлених міністром оборони та Центральним управлінням Служби безпеки України;
на підводних човнах (крім зазначених у підпункті "в" цього пункту) в період перебування їх у строю;
у складі екіпажів атомних самохідних глибоководних апаратів і автономних самохідних підводних снарядів;
на мінних тральщиках під час тралення бойових мін;
в управліннях з'єднань підводних човнів (у тому числі учбових), що перебувають в строю, і з'єднань мінних тральщиків під час тралення бойових мін на посадах, що визначаються міністром оборони України, і на умовах, передбачених відповідно підпунктами "в" і "г" пункту 24 цього Положення. Перелік посад управлінь, з'єднань підводних човнів, що перебувають в строю, і з'єднань тральщиків у період тралення бойових мін, служба в яких підлягає зарахуванню у вислугу років на пенсію на пільгових умовах, затверджується міністром оборони та Центральним управлінням Служби безпеки України;
на посадах водолазів усіх найменувань і спеціальностей (крім водолазів, зазначених у підпункті "в" цього пункту);
на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематичними стрибками з парашутом при виконанні річних норм, що визначені в пункті 3 "Умов заліку до вислуги років на пенсію військовослужбовцям окремих періодів військової служби у Збройних Силах України з 1 травня 1992 року", що доведені листом управління кадрів та фінансового управління Міністерства оборони України 10 травня 1993 р. N 146/5/1054;
у підрозділах Національної гвардії України по охороні дипломатичних та консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони України, що визначаються у встановленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони, установ виконання покарань органів внутрішніх справ та підрозділах міліції особливого призначення за Переліками посад і умовами, що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств;
на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, в інших підрозділах Прикордонних військ за Переліком, затверджуваним Державним комітетом у справах охорони державного кордону України;
у складі других екіпажів дизель-електричних підводних човнів, що перебувають у строю;
у високогірних місцевостях на висоті від 1000 до 1500 метрів над рівнем моря, а у виняткових випадках - і нижче згідно з переліками військових частин, підрозділів та установ, затверджуваних відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби безпеки, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони України;
в укріплених районах військовослужбовцям, які несуть бойове чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг;
у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби безпеки, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони України;
на посадах, де виконання обов'язків пов'язано з роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, у період виконання робіт, переліки яких визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств;
на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 1 січня 1988 р. по 31 грудня 1993 р.;
у складі підрозділів, залучених для виконання завдань у зоні особливого режиму в районі державного кордону України з Республікою Молдова, - з 17 березня 1992 р. по 1 жовтня 1993 р.;
інші періоди служби, зазначені у підпункті "в" пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 р. N 747;
крім перелічених вище, інші періоди дійсної військової служби в Радянській Армії, Військово-Морському Флоті, інших військових формуваннях колишнього СРСР, що зараховуються у вислугу років на пенсію на пільгових умовах, передбачених даним пунктом, наведені в додатку N 3 до цього Положення;
д) один місяць служби за сорок днів:
особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військовослужбовцям, які працюють у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби безпеки. ( Пункт 22 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
23. При наявності двох і більше підстав для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах одного й того ж періоду служби вислуга обчислюється за тією підставою, що дає найбільші пільги.
Вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ), перегляду не підлягає. ( Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
24. До вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям, зараховується на пільгових умовах:
а) служба на льотній роботі (підпункти "в" і "г" пункту 22 цього Положення) зараховується на посадах льотного складу, визначених міністром оборони України, в авіаційних частинах, з'єднаннях, об'єднаннях і штабах Військово-Повітряних Сил та авіації, інших видів Збройних Сил України, в авіаційно-учбових закладах, науково-дослідних і науково-випробних організаціях, у військових представництвах ВПС на промислових підприємствах. При цьому, служба на зазначених посадах зараховується у вислугу років на пільгових умовах тим військовослужбовцям, які мають нальот годин на літаках, вертольотах (надалі - літаках) не менше встановленої річної норми нальоту годин (з урахуванням абзаців п'ятого, шостого та сьомого цього підпункту), а до 1 січня 1960 р. - не менше як 25 годин на рік.
Норма нальоту годин, яка дає право на пільгове обчислення вислуги років, у випадках, коли військовослужбовець перебував на льотній роботі неповний календарний рік, визначається пропорційно часу фактичного перебування на льотній роботі.
У такому ж порядку (пропорційно часу фактичного перебування на льотній роботі) визначається норма нальоту годин, що дає право на відповідне пільгове обчислення вислуги років, стосовно військовослужбовців, які одну частину календарного року виконували льотну роботу на літаках з реактивними або турбогвинтовими двигунами, а іншу - на літаках з поршневими двигунами. При цьому, якщо зазначені військовослужбовці не виконали норму нальоту годин на літаках з реактивними або турбогвинтовими двигунами за відповідну частину року, їх фактичний нальот годин на цих літаках включається в нальот годин на літаках з поршневими двигунами та за умови виконання річної норми нальоту, даний календарний рік служби зараховується їм у вислугу років на пільгових умовах, що передбачені підпунктом "г" пункту 22 цього Положення.
Військовослужбовцям, які мають змішаний нальот годин протягом календарного року, тобто виконували льотну роботу перемінно на літаках з реактивними або турбогвинтовими двигунами та на літаках з поршневими двигунами, даний календарний рік служби зараховується у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "в" пункту 22 цього Положення, якщо вони мають нальот годин на літаках з реактивними або турбогвинтовими двигунами не менше зазначеної річної норми. При меншому нальоті годин на літаках з реактивними або турбогвинтовими двигунами фактичний нальот годин зазначених військовослужбовців на цих літаках включається в їх нальот годин на літаках з поршневими двигунами і, за умови виконання річної норми нальоту, даний календарний рік служби зараховується їм у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "г" пунктом 22 цього Положення.
Час перебування у відрядженнях за кордоном військовослужбовців, котрі займали посади льотного складу до направлення за кордон, які в період перебування в цих відрядженнях фактично виконували льотну роботу, зараховується їм у вислугу років на пільгових умовах (підпункти "в" і "г" пункту 22 цього Положення) незалежно від виконання ними норми нальоту годин.
Військовослужбовцям льотного складу, які перенавчаються на інших типах літаків, час перенавчання (але не більше одного року) зараховується у вислугу років на відповідних пільгових умовах, незалежно від виконання ними встановленої норми нальоту годин. При цьому на пільгових умовах, передбачених підпунктом "в" пункту 22 цього Положення, час перенавчання зараховується у вислугу років у тому разі, якщо військовослужбовці до перенавчання виконували льотну роботу на літаках з реактивними або турбогвинтовими двигунами і перенавчалися на літаках з такими ж двигунами.
Час перебування військовослужбовців льотного складу на перепідготовці або удосконаленні в авіаційних військово-учбових закладах зараховується у вислугу років на відповідних пільгових умовах незалежно від виконання ними встановленої норми нальоту годин, якщо вони були направлені на навчання із збереженням за ними у військовій частині штатної посади, в період навчання виконували льотну роботу та після закінчення навчання знов призначені на посади льотного складу.
Військовослужбовцям, які звільнені з льотної роботи, час служби з дня фактичного припинення льотної роботи зараховується у вислугу років у календарному обчисленні;
б) служба у високогірних місцевостях України зараховується у вислугу на пільгових умовах (підпункт "г" пункту 22 цього Положення) з дня прибуття військовослужбовців у високогірні місцевості по день вибуття з цих місцевостей включно.
При цьому на пільгових умовах зараховуються у вислугу років і періоди тимчасового вибуття військовослужбовців з високогірних місцевостей із збереженням штатної посади за місцем служби - на лікування, у відпустку, а також у службове відрядження (в тому числі на збори та курси).
У разі надання військовослужбовцю, який проходить службу у високогірній місцевості, при звільненні з військової служби відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу частини у зв'язку зі звільненням, час цієї відпустки, незалежно від місця її проведення військовослужбовцем, зараховується у вислугу років у календарному обчисленні.
Днем прибуття в високогірну місцевість вважається:
для військовослужбовців, які прибули в одиночному порядку, - день зарахування в списки особового складу наказом командира військової частини;
для військовослужбовців, які прибули у складі військової частини (підрозділу), - день прибуття частини (підрозділу) в пункт дислокації у високогірній місцевості, оголошений наказом командира військової частини.
Днем вибуття з високогірної місцевості вважається:
для військовослужбовців, які вибули в одиночному порядку, - день виключення зі списків особового складу наказом командира військової частини;
для військовослужбовців, які вибули у складі військової частини (підрозділу), - день вибуття частини (підрозділу) з пункту постійної дислокації у високогірній місцевості, оголошений наказом командира військової частини;
в) служба на підводних човнах (крім зазначених у пункті 22 цього Положення) в період їх будівництва, знаходження на консервації, поточному, середньому та капітальному ремонтах, на переобладнанні, модернізації та в інші періоди, коли підводні човни не перебувають в строю, зараховується у вислугу років у календарному обчисленні.
Служба в управліннях з'єднань підводних човнів, що знаходяться в строю, на відповідних посадах, що визначаються міністром оборони України, зараховується у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "г" пункту 22 цього Положення, якщо стаж плавання військовослужбовця на підводних човнах складає не менше 60 ходових днів на рік. При стажі плавання не менше 60 ходових днів на рік зараховується у вислугу років на пільгових умовах служба на зазначених посадах в управліннях з'єднань підводних човнів, що є учбовими та будуються, що є учбовими та ремонтуються, що будуються та ремонтуються. Служба в управліннях з'єднань підводних човнів, що будуються, зараховується у вислугу років у календарному обчисленні;
г) служба на мінних тральщиках зараховується у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "г" пункту 22 цього Положення, в дні фактичного тралення бойових мін, незалежно від тривалості їх тралення протягом дня.
У такому ж порядку зараховуються у вислугу років на пільгових умовах дні фактичного перебування на мінних тральщиках у період тралення бойових мін військовослужбовців управлінь з'єднань тральщиків, які займають посади, наведені у додатку N 3 "Умов заліку до вислуги років на пенсію військовослужбовцям окремих періодів військової служби у Збройних Силах України з 1 травня 1992 р.", що доведені листом управління кадрів та фінансового управління Міністерства оборони України від 10 травня 1993 р. N 146/5/1054;
д) служба на посадах водолазів, які виконують роботу в умовах тривалого перебування під підвищеним тиском під водою або у барокамерах, зараховується у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "в" пункту 22 цього Положення, військовослужбовцям, які зайняті на цій роботі не менше 30 годин протягом календарного року.
Служба на посадах водолазів, які не виконують роботи, зазначеної в абзаці першому цього підпункту, або які виконують цю роботу тривалістю менше 30 годин у рік і, крім того, зайнятих на інших роботах, зараховується у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "г" пункту 22 цього Положення, військовослужбовцям, які виконали протягом року такі мінімальні норми годин роботи під водою: на посадах водолазних спеціалістів - 30 годин, на інших водолазних посадах - 60 годин. При цьому військовослужбовцям, які займали зазначені посади неповний календарний рік, норма годин роботи під водою, що дає право на пільгове обчислення вислуги років , визначається пропорційно часу служби на цих посадах;
е) служба в укріплених районах військовослужбовців, які несуть бойове чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг, зараховується у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "г" пункту 22 цього Положення, з дня залучення військовослужбовця до несення бойового чергування по день вибуття з укріпленого району або вступу в укріпленому районі на посаду, не пов'язану з несенням бойового чергування, включно. При цьому на пільгових умовах зараховуються у вислугу років і зазначені в абзаці першому підпункту "б" цього пункту періоди тимчасового вибуття військовослужбовців з укріплених районів;
є) строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій у календарному обчисленні, а в разі проходження цієї служби відповідно до умов, визначених у пункті 22 цього Положення, або які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні;
ж) умови зарахування у вислугу років на пенсію дійсної військової служби (в тому числі дійсної строкової військової служби) в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті викладені в додатку N 3 до цього Положення. ( Пункт 24 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
25. У вислугу років на пенсію не зараховуються періоди:
а) перебування в ліцеях і військових частинах як вихованців та юнг;
б) перебування військовослужбовців у запасі, в тому числі перебування їх на зборах (командирських зайняттях) у військових частинах;
в) перебування засуджених військовослужбовців у дисциплінарній частині (виключаючи випадки, зазначені в підпункті "л" пункту 20 цього Положення);
г) інші періоди, які не підлягають зарахуванню у вислугу років на пенсію за законодавством колишнього СРСР, зазначені в додатку N 3 до цього Положення (підпункт "г" пункту 2). ( Пункт 25 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
26. Вислуга років для призначення пенсій військовослужбовцям обчислюється з дня зарахування їх на військову службу по день звільнення з військової служби. При цьому вважаються:
а) днем зарахування на військову службу:
день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу;
день від'їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні, виданому військовим комісаріатом, - для військовозобов'язаних і жінок, зарахованих на військову службу до запровадження військової служби за контрактом;
день вибуття у відпустку, зазначений військовим комісаріатом у відпускному квитку, - для офіцерів запасу, призначених на військову службу безпосередньо після закінчення цивільного вищого (або колишнього середнього спеціального) навчального закладу з одночасним наданням відпустки. За відсутності даних про день прибуття у військовий комісаріат для відправлення у військову частину або вибуття до місця служби чи у відпустку днем зарахування на військову службу вважається дата зарахування військовослужбовця у списки особового складу наказом командира військової частини;
день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо) - для військовозобов'язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом;
день призначення на посаду - для громадян, які прийняті на військову службу до Служби безпеки України;
день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу. Ця умова також поширюється і на громадян, які добровільно вступили на військову службу і були зараховані на посаду курсанта колишнього середнього військового навчального закладу.
Якщо в особовій справі військовослужбовця та інших наявних документах вказані тільки рік і місяць зарахування на військову службу, без зазначення точної дати, за день зарахування на військову службу береться 15 число відповідного місяця;
б) днем звільнення з військової служби:
день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) зі списків особового складу. ( Пункт 26 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97; в редакції Наказу Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
27. При призначенні пенсій військовослужбовцям враховуються тільки повні роки вислуги років або загального трудового стажу без округлення фактичного розміру вислуги чи трудового стажу у бік збільшення. ( Пункт 27 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
28. Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється за послужним списком особистої справи військовослужбовця.
Основними документами, що підтверджують окремі періоди військової служби, які підлягають зарахуванню у вислугу років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, є:
а) довідки архівних і військово-лікувальних закладів;
б) переліки посад льотного складу, посад управлінь з'єднань підводних човнів і з'єднань тральщиків, служба в яких підлягає зарахуванню у вислугу років на пільгових умовах, впроваджені в дію наказами Міністра оборони України;
в) листи обліку: льотної роботи військовослужбовців льотного складу, стажу плавання військовослужбовців Військово-Морського Флоту, Прикордонних військ виконання стрибків з парашутом військовослужбовців та інших військовослужбовців, служба яких пов'язана з систематичними стрибками з парашутом, роботи водолазів під водою;
г) виписки з наказів командирів військових частин або повідомлення військових частин, управлінь (відділів) кадрів або управлінь (відділів) мобілізації та комплектування відповідних штабів про час проходження військовослужбовцями служби у високогірних місцевостях, в укріплених районах із залученням до несення бойового чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг;
д) довідки кадрових органів Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління командуючого Національною гвардією України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Управління державної охорони України, Цивільної оборони України, інших військових формувань, створених Верховною Радою України, про службу в цих формуваннях, яка підлягає зарахуванню у вислугу років в календарному обчисленні або на пільгових умовах;
е) копії дипломів, посвідчення, довідки і повідомлення цивільних вищих та інших навчальних закладів про час навчання в цих навчальних закладах, що підлягає включенню у вислугу років та загальний трудовий стаж на умовах, передбачених підпунктом "б" пункту 12 та пунктом 21 цього Положення;
є) інші документи, що підтверджують періоди дійсної військової служби в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, служби в органах МВС колишнього СРСР та держав-учасниць Співдружності, перелічені в додатку N 3 до цього Положення. ( Пункт 28 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
29. Перед представленням військовослужбовців до звільнення з військової служби управління (відділ) кадрів уточнює дані про проходження ними служби, а у необхідних випадках і дані про навчання в цивільних вищих (або колишніх середніх) навчальних закладах до прийняття (призову) на військову службу, підтверджує в послужному списку їх особистих справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню у вислугу років у календарному обчисленні і окремо - на умовах, передбачених пунктом 21 цього Положення, або на пільгових умовах, після чого разом з відповідним фінансовим органом (пункт 33 цього Положення) обчислює вислугу років для призначення пенсії.
Щодо військовослужбовців, зазначених у підпункті "б" пункту 12 цього Положення, управління (відділ) кадрів поряд зі службою уточнює і підтверджує також загальний трудовий стаж їх роботи (включаючи час навчання). ( Пункт 29 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
30. Окремі періоди військової служби при відсутності документів і неможливістю їх одержання через відсутність архівних даних можуть бути, як виняток, підтверджені (з урахуванням пункту 31 цього Положення) наказами по особовому складу відповідних начальників.
31. Накази про затвердження окремих періодів військової служби (пункт 30 цього Положення) видаються після вивчення усіх даних про проходження служби військовослужбовцями на підставі письмових показань не менше двох свідків, разом з якими військовослужбовці проходили службу у підтверджувані періоди. Письмові показання свідків завіряються командирами військових частин, в яких вони проходять службу, або військовими комісарами за місцем проживання свідків після звільнення їх з військової служби. При цьому на підставі особистих справ свідків на їх письмових показаннях зазначається, в яких військових частинах проходили вони службу в підтверджувані періоди.
У наказах про підтвердження окремих періодів військової служби зазначаються посади, які займали військовослужбовці у підтверджувані періоди.
32. У загальний трудовий стаж для призначення пенсій військовослужбовцям, зазначеним у підпункті "б" пункту 12 цього Положення, включаються в календарному обчисленні періоди, вказані в статтях 56 - 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ). При обчисленні стажу роботи для призначення цього виду пенсії, в тому числі для підтвердження стажу на підставі свідчень свідків, документи оформлюються в порядку, передбаченому пунктом 31 цього Положення. ( Пункт 32 в редакції Наказу Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
33. Обчислення вислуги років (загального трудового стажу) для призначення пенсій здійснюється:
а) Головним фінансовим управлінням Міністерства оборони України разом з Головним управлінням кадрів Міністерства оборони України або Головним організаційно-мобілізаційним управлінням Генерального штабу Збройних Сил України або відповідними відділами кадрів управлінь Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - усім генералам та адміралам, а також офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом, військовослужбовцям-жінкам апарату Міністерства оборони України та військових частин центрального підпорядкування (за винятком військовослужбовців, котрі займають посади, призначення на які здійснюється за наказами командувачів військ оперативних командувань, їм відповідних та нижче); ( Підпункт "а" статті 33 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
б) фінансово-економічними управліннями оперативних командувань і флоту разом:
з відповідними управліннями (відділами) кадрів - офіцерам, прапорщикам і мічманам управлінь оперативних командувань, флоту і військових частин, що належать до їх складу, з'єднань і об'єднань, а також офіцерам, прапорщикам і мічманам військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюється за наказами командувачів військ оперативних командувань, їм відповідних і нижче. В окремих випадках, у цілях забезпечення збереження особистих справ і своєчасного обчислення вислуги років, спільним рішенням Головного управління кадрів і Головного фінансового управління Міністерства оборони України на фінансово-економічне управління та управління кадрів оперативних командувань і флоту може бути покладене обчислення вислуги років військовослужбовцям деяких з'єднань та об'єднань, підпорядкованих Міністерству оборони України, з урахуванням дислокації останніх;
з відповідними організаційно-мобілізаційними управліннями (відділами) штабів - військовослужбовцям надстрокової служби, військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, і військовослужбовцям-жінкам; ( Підпункт "б" статті 33 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
в) фінансово-економічним управлінням разом з департаментом реалізації кадрової політики військової частини А0515 - офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом, військовослужбовцям-жінкам цієї військової частини та підпорядкованих їй військових частин. ( Пункт 33 доповнено підпунктом "в" згідно з Наказом Міноборони N 222 від 21.06.2004 ) ( Пункт 33 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
34. Вислуга років на пенсію, обчислена відповідним фінансовим органом і управлінням (відділом) кадрів, зазначеними в пункті 33 цього Положення, оголошується військовослужбовцю, який представляється до звільнення з військової служби.
У випадку висловлення військовослужбовцем заперечень щодо складеного розрахунку вислуги років, ці заперечення повинні бути розглянуті відповідними кадровими і фінансовими органами і по них прийняті рішення до звільнення його з військової служби. ( Пункт 34 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
35. Спірні питання по зарахуванню у вислугу років для призначення пенсії окремих періодів служби у календарному обчисленні або на пільгових умовах за поданнями начальників відповідних управлінь (відділів) кадрів вирішуються Комісією Міністерства оборони України у складі, затвердженому наказом міністра оборони України від 26 липня 1996 року N 207.
На розгляд Комісії виносяться тільки ті спірні питання, які не можуть бути вирішені на місці відповідними кадровими та фінансовими органами.
Для винесення питання на рішення Комісії кадровий орган з'ясовує всі обставини, пов'язані зі спірними періодами служби, і подає усі документи разом з особистою (пенсійною) справою військовослужбовця і своїми висновками в управління (відділ) кадрів відповідного управління Міністерства оборони України або оперативного командування, яке після ретельного вивчення цього питання направляє весь матеріал в Головне управління кадрів Міністерства оборони України.
Зазначеній Комісії доручено також вирішення спірних питань, пов'язаних з визначенням права на пільги, встановлені законодавством для учасників Великої Вітчизняної війни і військовослужбовців, які брали участь в інших бойових діях, та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. ( Пункт 35 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міноборони N 83 від 12.03.97, N 64 від 11.03.2000 )
36. Обчислена у встановленому порядку вислуга років зазначається (календарна та окремо на пільгових умовах) в наказах про звільнення військовослужбовців з військової служби і є підставою для призначення їм пенсії за вислугою років. Щодо військовослужбовців, зазначених у підпункті "б" пункту 12 цього Положення, в наказах про звільнення зазначаються загальний трудовий стаж і окремо вислуга років на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні. ( Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
37. При виявленні помилки в обчисленні вислуги років на пенсію або факту зарахування у вислугу років періоду служби, не підтвердженого документами, що викликали необгрунтоване завищення вислуги років, обласні, Кримський республіканський, Київський та Севастопольський міські військові комісаріати (надалі - обласні військові комісаріати) припиняють виплату призначеної пенсії, а при наявності права на подальше одержання пенсії - перераховують її за фактичну вислугу років і порушують перед відповідними управліннями (відділами) кадрів питання про внесення змін у наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби.
Рішення про внесення змін в наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби в частині зменшення вислуги років, приймається начальником, який видав наказ про його звільнення. ( Пункт 37 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
38. При поновленні виплати пенсії за вислугу років після перерви в її одержанні вислуга років для призначення пенсії, обчислена раніше військовослужбовцю відповідно до законодавства, чинного на день звільнення його з дійсної військової служби, перегляду не підлягає. ( Пункт 38 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
III. Пенсії по інвалідності
39. Право на пенсію по інвалідності мають військовослужбовці, які стали інвалідами, якщо інвалідність настала в період проходження ними військової служби або не пізніше трьох місяців після звільнення з військової служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних в період проходження військової служби або під час перебування в полоні в період Великої Вітчизняної війни (з дотриманням умов, передбачених підпунктом "й" пункту 20 цього Положення).
40. Військовослужбовці, зазначені в пункті 39 цього Положення, права на пенсію по інвалідності набувають незалежно від тривалості військової служби і часу, що минув з дня звільнення з військової служби до дня звернення за пенсією, а також від того, чи мали місце перерви в інвалідності.
41. Групи та причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями (надалі - МСЕК), які діють на підставі Положення про них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. N 83.
Залежно від ступеню втрати працездатності інваліди поділяються на три групи.
42. Залежно від групи та причини інвалідності пенсії по інвалідності військовослужбовцям нараховуються в таких розмірах:
а) військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а також іншим особам, зазначеним у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ); ( Абзац перший підпункту "а" пункту 42 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
інвалідам I групи - 100 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
інвалідам II групи - 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
інвалідам III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення; (пункти 108, 109, 111 і 115 цього Положення);
б) військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби:
інвалідам I групи - 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
інвалідам II групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
інвалідам III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (пункти 108, 109, 111, 113 і 115 цього Положення). Пенсії, обчислені за нормами цього пункту, призначаються з урахуванням вимог пункту 44 цього Положення.
43. У розмірах, передбачених підпунктом "а" пункту 42 цього Положення, пенсії по інвалідності призначаються також:
а) військовослужбовцям, інвалідність яких настала внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, якщо нещасний випадок, що призвів до інвалідності, трапився:
на шляху прямування на службу або зі служби, при прямуванні у відрядження, при службових поїздках під час відряджень та повернення до місця служби;
при виконанні військового обов'язку по урятуванню людського життя, підтримці військової дисципліни і охороні правопорядку, охороні державної, колективної та приватної власності;
б) військовослужбовцям, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, обумовленого впливом радіоактивних речовин, джерел іонізуючих опромінень, компонентів ракетного палива та інших токсичних речовин;
в) військовослужбовцям, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час перебування в полоні в період Великої Вітчизняної війни (з дотриманням умов, передбачених підпунктом "й" пункту 20 цього Положення).
44. При наявності у інвалідів з числа військовослужбовців вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (підпункт "а" пункту 12 цього Положення), пенсія по інвалідності може призначатися у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт 13 цього Положення). ( Пункт 44 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
45. Пенсії по інвалідності, обчислені відповідно до пунктів 42-44 цього Положення, не можуть бути нижчими:
а) при настанні інвалідності внаслідок причин, зазначених у підпункті "а" пункту 42 і пункті 4З цього Положення:
для осіб офіцерського складу: по інвалідності I групи - 520 процентів, II групи - 455 процентів, III групи - 260 процентів мінімальної пенсії за віком;
для прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, і військовослужбовців-жінок: по інвалідності I групи - 480 процентів, II групи - 420 процентів, III групи - 240 процентів мінімального розміру пенсії за віком; ( Підпункт "а" пункту 45 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
б) при настанні інвалідності внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 42 цього Положення:
для осіб офіцерського складу: по інвалідності I групи - 260 процентів, по інвалідності II групи - 130 процентів, по інвалідності III групи - 65 процентів мінімального розміру пенсії за віком;
для прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, військовослужбовців, прийнятих на дійсну військову службу за контрактом, військовослужбовців-жінок: по інвалідності I групи - 240 процентів, по інвалідності II групи - 120 процентів, по інвалідності III групи - 60 процентів мінімального розміру пенсії за віком.
Фіксовані мінімальні розміри пенсій по інвалідності наведені в додатку N 1 до цього Положення.
46. До пенсії по інвалідності, що призначається військовослужбовцям (у тому числі до обчисленої в розмірі пенсії за вислугу років або в мінімальному розмірі), нараховуються надбавки:
а) непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (пункти 55, 56 і 61 цього Положення), та які не одержують трудову або соціальну пенсію - на кожного непрацездатного члена сім'ї у розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) для відповідної категорії непрацездатних. В разі наявності права одночасно на соціальну пенсію і надбавку на непрацездатного члена сім'ї до пенсії по інвалідності призначається за вибором інваліда соціальна пенсія органами соціального захисту населення або надбавка. Виплата надбавки здійснюється у порядку, передбаченому абзацем другим пункту 141 цього Положення;
б) інвалідам I групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують згідно з висновком відповідного медичного закладу постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, а також одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років), - на догляд за ними у розмірі соціальної пенсії, встановленому відповідно до статей 93, 94 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому до числа одиноких належать ті з інвалідів, разом з якими не проживають їх працездатні діти, брати, сестри, онуки, батьки або дружина;
в) інвалідам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ),- в розмірі 250 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (стаття 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ) ),- в розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком. ( Підпункт "в" пункту 46 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
Фіксовані розміри надбавок до пенсії по інвалідності на непрацездатних членів сім'ї, які перебувають на утриманні пенсіонерів, і на догляд за інвалідом наведені в додатку N 1 до цього Положення. ( Пункт 46 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
47. Інвалідам з числа військовослужбовців, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і відносяться до категорії I, до пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої з врахуванням надбавок, (встановлених пунктом 46 цього Положення), призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачена статтями 50 і 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), в розмірах:
інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
інвалідам III групи; хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. До зазначених інвалідів I-III груп належать особи, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних в період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
особам, віднесеним до категорії 2,- 30 процентів мінімальної пенсії за віком;
особам, віднесеним до категорії 3,- 25 процентів мінімальної пенсії за віком;
особам, віднесеним до категорії 4,- 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
48. Надбавки до пенсій і додаткові пенсії, передбачені пунктами 46 і 47 цього Положення, можуть нараховуватися до пенсій по інвалідності одночасно.
49. Пенсії по інвалідності, що призначаються відповідно до пунктів 42 - 45 цього Положення, підвищуються:
а) на 400 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам I групи;
б) на З50 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни II групи;
в) на 200 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни III групи;
г) на 150 процентів мінімальної пенсії за віком - учасникам бойових дій, які отримують пенсії по інвалідності, що настала внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 42 цього Положення, членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге;
д) на 75 процентів мінімальної пенсії за віком - учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, які отримують пенсії по інвалідності, що настала внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 42 цього Положення; на 50 процентів мінімальної пенсії за віком - іншим учасникам війни, які отримують пенсії по інвалідності, що настала внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 42 цього Положення, а також дружинам (чоловікам), які не одружилися вдруге, померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, батькам, а також дружинам (чоловікам), які не одружилися вдруге, військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження служби;
е) на 50 процентів мінімальної пенсії за віком - військовослужбовцям, які зазнали політичних репресій і в подальшому були реабілітовані;
є) на 25 процентів мінімальної пенсії за віком - військовослужбовцям з числа примусово переселених членів сімей громадян, які зазнали політичних репресій і надалі були реабілітовані;
ж) на 20 процентів мінімальної пенсії за віком - особам, які нагороджені знаками "Почесний донор України" та "Почесний донор СРСР". ( Пункт 49 доповнено підпунктом "ж" згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
Фіксовані розміри підвищень пенсії, передбачені цим пунктом, наведені у додатку N 1 до цього Положення. ( Пункт 49 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
50. Пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються на весь час інвалідності, встановленої МСЕК, а інвалідам - чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років - довічно. Повторний огляд цих інвалідів проводиться лише за їх заявою.
В разі визнання пенсіонера, котрий не досяг пенсійного віку, працездатним пенсія виплачується йому до кінця місяця, в якому його визнано працездатним, але не довше ніж до дня, по який встановлено інвалідність.
51. Із зміною групи інвалідності, що настала після призначення пенсії, відповідно змінюється і розмір пенсії з терміну, передбаченого пунктом 136 цього Положення. При цьому, якщо стан здоров'я у інваліда війни погіршується у зв'язку із загальним захворюванням, трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, пенсія перераховується за новою групою інвалідності із збереженням її причини.
52. В разі порушення інвалідом строку повторного огляду у МСЕК виплата йому пенсії зупиняється, а при визнанні його знову інвалідом - поновлюється з дня зупинення, але не більш, як за один місяць до дня повторного огляду. В разі порушення інвалідом строку повторного огляду з поважної причини (наприклад, у зв'язку з хворобою, вимушеною відсутністю за місцем проживання) - виплата йому пенсії поновлюється з дня зупинення, але не більш, як за три роки до дня повторного огляду, якщо МСЕК визнає його за цей період інвалідом. При цьому, якщо при повторному огляді інваліду встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений час виплачується за попередньою групою інвалідності.
53. Пенсіонеру, який одержує пенсію по інвалідності та одночасно має право на пенсію за вислугу років, у разі перерви в інвалідності (пункт 52 цього Положення), яка перевищує місячний термін, у зв'язку з чим він втрачає право на одержання пенсії по інвалідності, може бути призначена та виплачена пенсія за вислугу років у межах терміну, передбаченого пунктом 142 цього Положення. ( Пункт 53 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97; в редакції Наказу Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
IV. Пенсії в разі втрати годувальника
54. Право на пенсію в разі втрати годувальника мають:
а) непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців (з урахуванням вимог пунктів 55-58 цього Положення), якщо годувальник помер у період проходження військової служби або не пізніше трьох місяців з дня звільнення з військової служби, чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження військової служби;
б) непрацездатні члени сім'ї пенсіонера з числа військовослужбовців, які перебували на його утриманні (з урахуванням вимог пунктів 55-57 цього Положення), якщо годувальник помер у період одержання пенсії від Міністерства оборони або не пізніше п'яти років після припинення виплати цієї пенсії, або пізніше цього терміну, але внаслідок причин, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Пенсія в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців призначається незалежно від тривалості військової служби годувальника.
55. Непрацездатними членами сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, вважаються:
а) діти, брати, сестри і онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ), стажисти навчальних закладів - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку. При цьому брати, сестри і онуки військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців мають право на пенсію, якщо в них немає працездатних батьків. За дітьми, братами, сестрами та онуками, визнаними інвалідами з дитинства та за тими, хто має право на пенсію в разі втрати годувальника, це право зберігається на весь час непрацездатності;
б) батько, мати і дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років або визнані у встановленому порядку інвалідами, а батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження військової служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби, захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку (крім батьків та подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли внаслідок вчинення ними злочину), мають право на пенсію після досягнення чоловіками - 55 років, жінками - 50 років;
в) дружина (чоловік) або один з батьків, дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку та працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює, а дружини (чоловіки) військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок причин, зазначених у підпункті "а" пункту 42 і пункті 43 цього Положення, зайняті доглядом за дітьми померлого військовослужбовця (пенсіонера), які не досягли 8 років,- незалежно від того, працює дружина (чоловік) чи ні;
г) дід і бабуся - за відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати. До осіб, зобов'язаних утримувати діда з бабусею, належать їх повнолітні працездатні діти, а також брати, сестри та онуки, на яких покладено цей обов'язок відповідно до законодавства.
56. Члени сім'ї померлого військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців вважаються такими, які перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Факт перебування на утриманні при відсутності документів, що це підтверджують, може встановлюватися у судовому порядку, якщо встановлення цього факту в іншому порядку неможливо. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
57. Незалежно від перебування на утриманні годувальника право на пенсію в разі втрати годувальника мають:
а) непрацездатні діти;
б) непрацездатні батьки і дружина (чоловік) військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження військової служби (крім випадків, зазначених у пункті 58 цього Положення), або пізніше, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що мали місце під час проходження військової служби;
в) непрацездатні батьки і дружина (чоловік) у разі втрати після смерті годувальника джерела засобів до існування (з врахуванням пунктів 59 і 60 цього Положення).
Це право не застосовується при призначенні пенсій членам сімей військовослужбовців, які в період проходження служби загинули чи померли внаслідок вчинення ними злочину.
58. Пенсії в разі втрати годувальника, при наявності права, дружині (чоловікові) військовослужбовця, який загинув або помер внаслідок вчинення ним злочину в період проходження військової служби, призначаються у випадку, якщо дружина (чоловік) цього військовослужбовця перебувала на його утриманні (пункт 56 цього Положення) і при досягненні віку: жінками - 55 років, чоловіками - 60 років.
59. Факт втрати джерела засобів існування непрацездатними батьками і дружиною (чоловіком), які не перебували на утриманні військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців (підпункт "в" пункту 57 цього Положення), визначається на день звернення їх за пенсією у кожному конкретному випадку, виходячи з їх фактичного матеріального стану. При цьому до числа тих, які втратили джерело засобів існування, належать батьки або дружина (чоловік), крім зазначених в абзаці другому цього пункту, у яких всі наявні доходи у їх сукупності або частка доходів, що припадає на кожного з них, нижче мінімального розміру пенсії, передбаченого підпунктом "б" пункту 65 цього Положення на одного непрацездатного члена сім'ї для сімей померлих, загиблих та тих, які пропали безвісти, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військовослужбовців - жінок.
Не вважаються такими, що втратили джерело засобів існування, незалежно від розміру наявних доходів, батьки або дружина (чоловік), які мають повнолітніх працездатних дітей, у тому числі, які мешкають окремо (з врахуванням вимог абзаца третього цього пункту). При цьому діти, які призвані на строкову військову службу або зараховані курсантами військово-навчальних закладів (крім курсантів з числа прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби або прийнятих на військову службу за контрактом), виключаються з числа повнолітніх працездатних дітей зобов'язаних утримувати своїх непрацездатних батьків.
Непрацездатні батьки або дружина (чоловік), діти яких рішенням суду звільнені від обов'язків надавати їм матеріальну допомогу, вважаються такими, що втратили джерело засобів існування, якщо наявні в них доходи або частка доходів нижче розміру, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
60. У випадках, коли один з батьків, який не перебував на утриманні військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців, працює або одержує пенсію на інших підставах, право на пенсію в разі втрати годувальника одного з батьків визначається за правилами пункту 59 цього Положення.
61. Право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з рідними дітьми мають усиновлені, а також пасинки та падчерки, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Неповнолітні діти, брати, сестри, онуки, пасинки, падчерки, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, зберігають це право і при їх усиновленні.
Усиновителі мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з батьками.
Вітчим і мачуха мають право на пенсію нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо вони виховували або утримували померлого пасинка чи падчерку не менш як 5 років.
62. Пенсія в разі втрати годувальника дружині (чоловікові), батькам (усиновителям), вітчиму або мачусі призначається незалежно від часу, що пройшов з дня смерті годувальника до досягнення ними пенсійного віку або настання інвалідності, і часу звернення за пенсією після здобуття права на її одержання.
63. Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи або участю у бойових діях у мирний час, - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) годувальника (пункти 108-111, 114 і 115 цього Положення) на кожного непрацездатного члена сім'ї;
б) сім'ям військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, - 30 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) годувальника (пункти 108-111, 114 і 115 цього Положення) на кожного непрацездатного члена сім'ї.
64. У розмірі, передбаченому підпунктом "а" пункту 63 цього Положення, пенсії в разі втрати годувальника призначаються також:
сім'ям військовослужбовців, які померли внаслідок нещасного випадку, який трапився за обставин, зазначених у підпункті "а" пункту 43 цього Положення;
сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, які є інвалідами внаслідок причин, зазначених у підпункті "а" пункту 42 і пункті 43 цього Положення, - незалежно від причини смерті годувальника; сім'ям військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок причин, зазначених у підпунктах "б" і "в" пункту 43 цього Положення;
дітям військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили обох батьків (круглі сироти), та іншим членам сім'ї, що мають право на пенсію, разом з якими мешкають ці діти, - незалежно від причини смерті годувальника. Членам сімей, які мешкають окремо від дітей - круглих сиріт (наприклад, батькам померлого, дітям від іншого шлюбу), пенсія призначається у розмірі, передбаченому пунктом "б" статті 63 цього Положення);
сім'ям військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, безпідставно засуджених до смертної кари і щодо яких винесена постанова (ухвала) про припинення кримінальної справи за відсутністю події злочину, складу злочину або за недоведеністю участі у вчиненні злочину посмертно.
65. Пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються сім'ям військовослужбовців і пенсіонерів, з числа військовослужбовців, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім'ї не можуть бути нижчими:
а) при обчисленні пенсій відповідно до підпункту "а" пункту 63 і пункту 64 цього Положення:
для членів сімей осіб офіцерського складу - 195 процентів мінімальної пенсії за віком;
для членів сімей прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, військовослужбовців, що прийняті на військову службу за контрактом та військовослужбовців-жінок - 180 процентів мінімальної пенсії за віком; ( Підпункт "а" пункту 65 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
б) при обчисленні пенсій відповідно до підпункту "б" пункту 63 цього Положення:
для сімей осіб офіцерського складу - 146,25 процентів мінімальної пенсії за віком (75 процентів розмірів, передбачених абзацем другим підпункту "а" цього пункту);
для сімей прапорщиків, мічманів, військовоослужбовців надстрокової служби, прийнятих на військову службу за контрактом та військовослужбовців-жінок - 135 процентів мінімальної пенсії за віком (75 процентів розмірів, передбачених абзацем третім підпункту "а" цього пункту).
Фіксовані мінімальні розміри пенсії в разі втрати годувальника наведені в додатку N 1 до цього Положення. ( Підпункт "б" пункту 65 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
66. Пенсії в разі втрати годувальника підвищуються:
а) членам сімей, зазначеним в пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге,- на 150 процентів мінімальної пенсії за віком;
б) дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, батькам, а також дружинам, які не одружилися вдруге, військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження військової служби,- на 50 процентів мінімальної пенсії за віком;
в) членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які самі є учасниками бойових дій,- на 150 процентів; учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни,- на 75 процентів, іншим учасникам війни - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а тим з них, які є інвалідами війни,- відповідно в розмірах, зазначених у підпунктах "а", "б" і "в" пункту 49 цього Положення; ( Підпункт "в" пункту 66 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
г) членам сімей загиблих або померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які зазнали політичних репресій і в подальшому були реабілітовані,- на 50 процентів мінімальної пенсії за віком;
д) примусово переселеним членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які зазнали політичних репресій і в подальшому були реабілітовані,- на 25 процентів встановленого мінімального розміру пенсії за віком;
е) на 20 процентів мінімальної пенсії за віком - особам, які нагороджені знаками "Почесний донор України" та "Почесний донор СРСР". ( Пункт 66 доповнено підпунктом "е" згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 ) ( Пункт 66 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
67. До пенсії в разі втрати годувальника, що призначається сім'ям військовослужбовців, які померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою, а також сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок перелічених причин, нараховується щомісячна компенсація у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком на кожного непрацездатного члена сім'ї на умовах, передбачених статтею 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і відносяться до категорії 1, до пенсії в разі втрати годувальника, в тому числі обчисленої з врахуванням надбавок, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачена статтями 50 і 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), в розмірах:
інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
інвалідам III групи, дітям-інвалідам, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. До зазначених інвалідів I-III груп належать особи, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних в період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
особам, віднесеним до категорії 2,- 30 процентів мінімальної пенсії за віком;
особам, віднесеним до категорії З,- 25 процентів мінімальної пенсії за віком;
особам, віднесеним до категорії 4,- 15 процентів мінімальної пенсії за віком. ( Пункт 67 доповнено абзацом згідно Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
68. Підвищення пенсій, додаткова пенсія і щомісячна компенсація, передбачені пунктами 66 і 67 цього Положення, до пенсій в разі втрати годувальника можуть нараховуватися одночасно. ( Пункт 68 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
69. Причинний зв'язок смерті військовослужбовців з виконанням обов'язків військової служби визначається з урахуванням висновків медичних і слідчих органів та зазначається в наказах відповідних посадових осіб про виключення їх зі списків особового складу Збройних Сил України.
70. На усіх членів сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу кожного члена сім'ї або його опікуна чи піклувальника, належна йому частка пенсії, що визначається відповідно до пунктів 63, 65, 66, 67 з урахуванням абзацу п'ятого пункту 64, цього Положення, виділяється і виплачується йому окремо.
Виділення частки пенсії проводиться з 1 числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому надійшла заява про поділ пенсії.
71. Пенсія в разі втрати годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним (пункт 55 цього Положення), а членам сім'ї, які досягли віку, зазначеного в підпункті "б" пункту 55 цього Положення, довічно (з урахуванням вимог пунктів 75 і 77 цього Положення).
72. Дітям, братам, сестрам та онукам померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які не досягли 18-річного віку, пенсія в разі втрати годувальника виплачується незалежно від того, працюють вони чи ні.
Дітям, братам, сестрам та онукам померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які є вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами навчальних закладів (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів і навчальних закладів органів внутрішніх справ та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту), в тому числі тим, хто навчається заочно і на вечірніх відділеннях навчальних закладів, незалежно від того, працюють вони чи ні, пенсія в разі втрати годувальника виплачується до закінчення ними цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку (з урахуванням вимог пункту 76 цього Положення). ( Абзац другий пункту 72 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
Право на одержання пенсії зберігається і за час увільнення їх від відвідування зайнять за станом здоров'я, якщо вони на цей час не виключаються зі списків учнів. При вступі їх після закінчення одного навчального закладу в інший до досягнення 23-річного віку виплата їм пенсій поновлюється на відповідний строк з дня зарахування на навчання. Дітям, братам, сестрам та онукам померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які навчаються у військово-навчальному закладі, на різного роду підготовчих та інших курсах, що не дають спеціальності, або навчаються на підприємствах і в установах у порядку індивідуального чи бригадного учнівства, пенсія в разі втрати годувальника виплачується до досягнення ними 18-річного віку з врахуванням вимог пункту 76 цього Положення.
73. Дітям, братам, сестрам та онукам військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили обох батьків (круглі сироти), за період перебування їх на повному державному утриманні (пункт 74 цього Положення) пенсія в разі втрати годувальника виплачується в повному розмірі.
Іншим дітям, братам, сестрам і онукам померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 процентів призначеної пенсії. За час перебування їх на канікулах, якщо вони у цей час не перебувають на повному державному утриманні, пенсія виплачується їм повністю.
74. Діти, брати, сестри та онуки вважаються такими, що перебувають на повному державному утриманні, якщо вони забезпечуються за рахунок держави харчуванням, одягом та гуртожитком, тобто коли батьки або опікуни не повинні систематично нести додаткові витрати на їх утримання.
Якщо один з цих видів забезпечення не надається або надається за плату, то вони вважаються такими, які знаходяться на неповному державному утриманні, і пенсія у цьому разі виплачується повністю.
75. За непрацездатною дружиною (чоловіком) військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців (підпункти "б" і "в" пункту 55 цього Положення), якій була призначена пенсія в разі втрати годувальника, зберігається ця пенсія і при повторному одруженні.
76. Членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили право на пенсію в разі втрати годувальника, виплата пенсії припиняється з 1 числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому вони втратили право на пенсію.
77. Якщо пенсія в разі втрати годувальника була призначена батькам, братам і сестрам військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців, які перебували на його утриманні, то у разі визнання одного з батьків, який не досяг пенсійного віку, працездатним, виплата пенсій припиняється як йому, так і братам і сестрам померлого. Пенсія при цьому перераховується за кількістю інших членів сім'ї, які не втратили право на пенсію, включаючи непрацездатного батька (матір).
78. Якщо сім'ї військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців, який помер внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 63 цього Положення, у зв'язку з наявністю дітей-круглих сиріт, пенсія в разі втрати годувальника була призначена в розмірі, передбаченому підпунктом "а" зазначеного пункту, то при втраті дітьми-круглими сиротами права на пенсію, іншим членам сім'ї пенсія перераховується за нормами, передбаченими підпунктом "б" пункту 63 і підпунктом "б" пункту 65 цього Положення.
79. Членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які одержують пенсію в разі втрати годувальника, у зв'язку з встановленням їм інвалідності та пізніше визнаних працездатними, виплата пенсії поновлюється при визнанні їх знову інвалідами, а дружині (чоловікові), батькам (усиновителям), вітчиму або мачусі - і при досягненні ними пенсійного віку, незалежно від часу, що минув з дня припинення виплати пенсії.
80. На членів сімей померлих, загиблих, тих, які пропали безвісти військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які одержують пенсію в разі втрати годувальника, у зв'язку з встановленням їм інвалідності, поширюються правила про порядок і строки встановлення інвалідності та виплати пенсій інвалідам, викладені у пунктах 41, 50 і 52 цього Положення.
81. Усі правила цього Положення, що визначають право сімей померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців на пенсію в разі втрати годувальника та допомоги відповідно поширюються і на сім'ї військовослужбовців, які безвісно відсутні або пропали безвісти і пенсіонерів з числа військовослужбовців.
При цьому сім'ям військовослужбовців, які пропали безвісти в період перебування на фронті, а також сім'ям військовослужбовців, визнаних у мирний час безвісно відсутніми, у наказах про виключення яких зі списків особового складу Збройних Сил зазначено, що їх безвісна відсутність пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, пенсія призначається за нормами, передбаченими підпунктом "а" пункту 63 і підпунктом "а" пункту 65 цього Положення.
V. Допомоги
82. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, при звільненні з військової служби виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, встановлених чинним законодавством. ( Абзац перший пункту 82 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
Особам офіцерського складу, які працювали безпосередньо перед звільненням в запас або у відставку в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади із залишенням на військовій службі (підпункт "д" пункту 20 цього Положення), грошова допомога виплачується за рахунок коштів тих органів, в яких вони працювали.
8З. Членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) в період проходження військової служби, військовими формуваннями за останнім місцем служби надається допомога в проведенні поховання, компенсуються матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі 500 гривень. ( Пункт 83 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
84. Колишнім військовослужбовцям, які перебували в полоні в Республіці Афганістан, не скоїли злочинів під час служби та в полоні і повернулися на Батьківщину, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 898 військовим комісаріатом за місцем постійного проживання виплачується протягом першого місяця після повернення одноразова грошова компенсація в розмірі 24 мінімальних заробітних плат на час виплати компенсації.
Крім того, зазначеним військовослужбовцям протягом року після повернення щомісячно виплачується по одній мінімальній заробітній платі.
85. Особам офіцерського складу (за винятком зазначених у пункті 87 цього Положення), звільненим з військової служби за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на військовій службі без права на пенсію, поряд з виплатою одноразової грошової допомоги зберігається виплата окладу за військовим званням протягом одного року.
86. Річний термін для виплати особам офіцерського складу окладу за військовим званням обчислюється з дня звільнення військовослужбовця з військової служби (підпункт "б" пункту 26 цього Положення). При цьому виплата зазначеного окладу здійснюється з дня, що йде за тим днем, по який військовослужбовець задовольняється грошовим забезпеченням при звільненні.
87. Не користуються правом одержання окладу за військовим званням протягом одного року після звільнення з військової служби прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової служби та особи, прийняті на військову службу за контрактом до трьох років відповідно із Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ), яким при звільненні з військової служби, в тому числі безпосередньо після закінчення військово-навчальних закладів, присвоюються офіцерські звання, а також особи офіцерського складу, які працювали безпосередньо перед звільненням з військової служби в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади (підпункт "д" пункту 20 цього Положення) і залишилися після звільнення в запас або у відставку на попередній роботі в Радах народних депутатів, їх органах та органах державної виконавчої влади.
88. Особам офіцерського складу, звільненим з військової служби, які в період одержання окладу за військовим званням знову зараховуються на військову службу або на службу в органи внутрішніх справ України на посади начальницького та рядового складу, виплата окладу за військовим званням припиняється з дня зарахування на службу.
89. Особам офіцерського складу, які набули в період одержання окладу за військовим званням право на пенсію, в тому числі від органів соціального захисту населення, виплата окладу за військовим званням припиняється з дня призначення пенсії. При цьому, якщо пенсія призначається від Міністерства оборони України, виплата її здійснюється з терміну, що передбачений підпунктом "а" пункту 126 цього Положення, а сума одержаного окладу за військовим званням в період, за який виплачується пенсія, зараховується в рахунок пенсії.
У випадках, коли розмір призначеної пенсії нижче окладу за військовим званням, та цей оклад за місяць, в якому звільнений військовослужбовець набув права на пенсію, вже виплачений, пенсія призначається з 1 числа наступного місяця.
90. Особам офіцерського складу, які одержали після звільнення з військової служби пенсії по інвалідності, визнаними до закінчення одного року з дня звільнення з військової служби працездатними, за період з дня припинення виплати пенсії до закінчення річного терміну з дня звільнення виплачується оклад за військовим званням.
91. В разі припинення виплати окладу за військовим званням в зв'язку зі смертю звільненого з військової служби військовослужбовця, що сталася до закінчення одного року з дня звільнення з військової служби, неодержаний оклад за військовим званням за місяць, в якому він помер, виплачується членам сім'ї, які проживали разом з ним, або особам, які перебували внаслідок непрацездатності на утриманні померлого.
Якщо члени сім'ї зазначеного військовослужбовця мають право на пенсію в разі втрати годувальника в розмірі, що перевищує суму окладу за військовим званням, який йому виплачувався, і цей оклад за місяць, в якому він помер, ще не виплачений, пенсія призначається їм з дня смерті годувальника, а недоодержаний оклад за військовим званням виплачується сім'ї до дня його смерті.
92. На умовах, передбачених пунктами 85-89 цього Положення, здійснюється виплата окладу за військовим званням особам офіцерського складу Збройних Сил інших держав Співдружності у разі їх переїзду на постійне місце проживання в Україну.
При цьому враховуються відповідні оклади за військовим званням, що виплачуються офіцерському складу Збройних Сил України.
93. Членам сімей померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, які не мають права на одержання страхових сум за обов'язковим державним особистим страхуванням військовослужбовців, незалежно від призначення пенсії в разі втрати годувальника виплачується одноразова допомога: дружині - в розмірі тримісячної пенсії годувальника та на кожного непрацездатного члена сім'ї - в розмірі місячної пенсії годувальника.
94. При визначенні розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 93 цього Положення, до членів сім'ї пенсіонера з числа військовослужбовців, які мають право на цю допомогу, належать:
дружина, незалежно від віку та працездатності;
діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, або були на день смерті годувальника вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажистами навчальних закладів і не досягли 23-річного віку;
батьки, які перебували на утриманні померлого і досягли пенсійного віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років, або які є інвалідами.
Одноразова допомога, передбачена пунктом 93 цього Положення, виплачується також на дітей пенсіонера з числа військовослужбовців, які народилися після його смерті. Сума цієї допомоги, що належить дітям-круглим сиротам, а також дітям, які перебувають на день звернення за допомогою на повному державному утриманні, виплачується через відповідну установу Ощадного банку України шляхом зарахування на вклад на їх ім'я.
95. Належна сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців одноразова допомога (пункт 93 цього Положення) виплачується, якщо звернення за нею відбулося до закінчення встановленого чинним законодавством строку позовної давності з дня смерті годувальника або вручення сім'ї повідомлення про його долю (з урахуванням пункту 143 цього Положення).
96. В разі смерті пенсіонера, членам його сім'ї або особі (особам), яка здійснила його поховання, виплачується допомога на поховання в розмірі тримісячної пенсії померлого але не менше розміру допомоги на поховання, встановленого Кабінетом Міністрів України на день смерті пенсіонера.
Допомога на поховання не виплачується, якщо похорон пенсіонера проведений за рахунок держави.
97. Непрацюючим пенсіонерам з числа військовослужбовців та членів їх сімей виплачується допомога на поховання померлих членів сім'ї, які перебувають на утриманні та не одержують пенсію, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України на день смерті членів сім'ї.
Одноразова допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, та допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років) пенсіонерам з числа військовослужбовців та членів їх сімей призначаються і виплачуються органами соціального захисту населення за місцем проживання, у порядку та розмірах, установлених чинним законодавством. ( Абзац другий пункту 97 в редакції Наказу Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
98. Допомоги, зазначені в пунктах 96 і 97 цього Положення, виплачуються, якщо звернення за ними відбулося не пізніше шести місяців з дня народження дитини або з дня смерті пенсіонера (члена його сім'ї) відповідно (з врахуванням вимог пункту 143 цього Положення).
99. Пенсіонерам з числа військовослужбовців, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і членам їх сімей виплачуються щорічні допомоги і компенсації, в порядку і розмірах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).
100. Військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період проходження служби, і сім'ям військовослужбовців, померлих (загиблих) внаслідок зазначених причин, установами Укрдержстраху виплачується страхова сума, передбачена Умовами державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 488, або одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю в порядку і розмірах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
101. За статтею 1823 кошторису Міністерства оборони України виділяються кошти, які використовуються:
а) на забезпечення санаторним лікуванням пенсіонерів, зазначених в пунктах 102-104 цього Положення, на умовах, передбачених цими пунктами, відшкодування їм (повне або часткове) вартості проїзду в санаторії та назад;
б) на надання одноразової грошової допомоги нужденим пенсіонерам;
в) на вживання оздоровчих заходів для дітей померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, на яких виплачується пенсія в разі втрати годувальника, і для дітей пенсіонерів (придбання путівок у дитячі оздоровчі установи, надання грошової допомоги на організацію відпочинку дітей поза дитячими оздоровчими установами, на лікування та поліпшення харчування дітей і т.д.).
102. Право на безкоштовне санаторно-курортне лікування мають пенсіонери Міністерства оборони України, які відповідно до статей 5-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) віднесені до інвалідів та учасників війни, бойових дій, а також до осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і осіб, на яких поширюються чинність цього Закону.
Пенсіонери з числа військовослужбовців, які не віднесені до перелічених вище осіб, але є інвалідами I і II груп внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, які мали місце в період проходження військової служби також забезпечуються безкоштовними путівками на санаторно-курортне лікування незалежно від виду пенсії, яку вони одержують.
За наявності можливості путівки у санаторії можуть видаватися безкоштовно також інвалідам III групи, які одержують пенсію по інвалідності і мають потребу в санаторно-курортному лікуванні.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з цією катастрофою, незалежно від групи інвалідності і виду одержуваної ними пенсії, путівки у санаторій безкоштовно видаються щорічно, якщо вони не забезпечувалися такими путівками через військово-медичні та інші установи.
103. Пенсіонерам Міністерства оборони, зазначеним в пункті 102 цього Положення, безкоштовні путівки на санаторно-курортне лікування видаються за такою періодичністю та черговістю:
інвалідам війни (підпункт "а" пункту 42 цього Положення), - щорічно позачергово;
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - щорічно першочергово;
учасникам бойових дій та інвалідам I і II груп (підпункт "б" пункту 42 цього Положення) - щорічно у порядку черги;
учасникам війни та особам, зазначеним у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), - один раз на два роки у порядку черги.
Якщо пенсіонер з числа військовослужбовців, що є інвалідом I групи, не може обходитися без сторонньої допомоги, за рішенням обласного військового комісара безкоштовна путівка на санаторно-курортне лікування може бути видана і особі, яка супроводжує зазначеного інваліда на лікування.
В окремих випадках, за наявності можливості, за рішенням обласного військового комісара безкоштовна путівка на санаторно-курортне лікування може бути видана також і особі, яка супроводжуватиме пенсіонера з числа військовослужбовців, визнаних інвалідами II групи внаслідок причин, зазначених в підпункті "а" пункту 42 і пункті 43 цього Положення, якщо цей інвалід за висновками відповідного медичного закладу потребує сторонньої допомоги при направленні до санаторію.
104. Путівки на санаторно-курортне лікування для пенсіонерів-інвалідів та осіб, зазначених у пунктах 102-103 цього Положення, купуються у встановленому порядку в межах асигнувань, які виділяються з цією метою за кошторисом Міністерства оборони.
Видача путівок на санаторно-курортне лікування пенсіонерам здійснюється обласним військовим комісаріатом на підставі медичних показань з дотриманням суворої черговості, не більше одного разу на рік.
105. Пенсіонерам, які є інвалідами війни, а також інвалідами I групи внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 42 цього Положення, за їх бажанням замість путівки до санаторію, профілакторію або будинку відпочинку один раз на два роки може виплачуватися грошова компенсація: інвалідам війни I-II груп - у розмірі середньої вартості путівки, інвалідам війни III групи та інвалідам I групи внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 42 цього Положення - у розмірі 75 процентів середньої вартості путівки. Розмір і порядок виплати зазначеної компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
106. Пенсіонерам з числа учасників війни, бойових дій та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) в період, коли вони мали право на отримання безкоштовних путівок на санаторно-курортне лікування згідно з пунктом 102 цього Положення, але цим правом не скористалися і лікувалися самостійно, відшкодовується (за поданням відповідних документів про самостійне лікування) вартість цього лікування у розмірах і порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
107. Рішення про надання одноразової грошової допомоги пенсіонерам, видачу їм путівок у санаторій, профілакторій, будинок відпочинку або путівок у дитячі оздоровчі установи в кожному окремому випадку приймаються обласним військовим комісаром на підставі висновків районних (міських) військових комісарів. Про прийняте рішення обласний військовий комісаріат інформує відповідний районний військовий комісаріат.
VI. Обчислення пенсій
108. Пенсії, які призначаються військовослужбовцям, обчислюються з грошового забезпечення, зазначеного в пунктах 109-111 цього Положення, що виплачувалося військовослужбовцям на день звільнення з військової служби (підпункт "б" пункту 26 цього Положення) з урахуванням змін рівня грошового забезпечення, що відбулися з дня звільнення до дня призначення пенсії.
Військовослужбовцям, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності, за їх бажанням, може призначатися і виплачуватися управлінням соціального захисту населення за місцем проживання, у порядку та розмірах, установлених чинним законодавством. ( Абзац другий пункту 108 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
109. При обчисленні пенсій, які призначаються військовослужбовцям, у грошове забезпечення, включаються:
а) військовослужбовцям (крім зазначених - у підпунктах "б", "в", "г" цього пункту) - оклад за останньою штатною посадою займаною перед звільненням з військової служби; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років, обчислена з цих окладів; додаткові види грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби) і виплачуються військовослужбовцю на день звільнення з військової служби.
При цьому військовослужбовцям, звільненим безпосередньо з посад льотно-підйомного складу авіації, додаткові види грошового забезпечення підлягають включенню в суму грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, і у випадку, якщо на день звільнення з військової служби військовослужбовець їх фактично не одержував, але за умови, що вони йому виплачувалися при виконанні льотної роботи; ( Підпункт "а" пункту 109 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
б) особам офіцерського складу, переведеним за станом здоров'я або віком з льотної роботи, підводних човнів (підводних крейсерів), атомних надводних кораблів і мінних тральщиків на посади з меншим посадовим окладом, якщо на день переведення вони мали право на пенсію за вислугу років, - оклад за штатною посадою, займаною до зазначеного переведення, якщо він вище окладу за останньою штатною посадою; оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби; процентна надбавка за вислугу років, обчислена з цих окладів; додаткові види грошового забезпечення, які мають щомісячний характер, що виплачувалися на день переведення з льотної роботи, підводних човнів (підводних крейсерів), атомних надводних кораблів і мінних тральщиків; з урахуванням змін рівня грошового забезпечення, що відбулися з дня звільнення до дня призначення пенсії.
У такому ж порядку визначається грошове забезпечення при обчисленні пенсії особам офіцерського складу у військовому званні полковника, а також йому рівних і вище, переведеним в інтересах служби за станом здоров'я або віком з посад, які вони займали не менше трьох років до переведення і на день переведення мали право на пенсію за вислугу років; ( Підпункт "б" пункту 109 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
в) особам офіцерського складу, які були відряджені для роботи в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади (підпункт "д" пункту 20 цього Положення), яким безпосередньо перед звільненням з військової служби виплачувалася заробітна плата в порядку і розмірах, встановлених для працівників цих органів, - посадовий оклад, встановлений за аналогічною посадою для осіб офіцерського складу; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років, обчислена з цих окладів; ( Підпункт "в" пункту 109 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
г) офіцерам, звільненим з військової служби до вступу на штатну посаду після закінчення військового навчального закладу або після призову із запасу, - сума грошового забезпечення, що виплачувалася їм на день звільнення;
д) особам, які займали у партизанських загонах і з'єднаннях командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, - посадовий оклад, встановлений за аналогічною посадою для осіб офіцерського складу, або оклад за останньою штатною посадою, займаною до вступу в партизанський загін або з'єднання, якщо цей оклад вище, а тим, хто мав у той період офіцерські звання, - також оклад за військовим званням і процентна надбавка за вислугу років, обчислена з цих окладів. При цьому враховується розмір окладу за відповідною посадою, встановлений за станом на день призначення пенсії (пункт 126 цього Положення); ( Підпункт "д" пункту 109 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
е) мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, в тому числі військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, переведеним з атомних підводних крейсерів, атомних підводних човнів і дизельних підводних човнів, обладнаних атомними енергетичними установками, на відповідні рівнозначні посади на інші кораблі, судна або берегові військові частини Військово-Морського Флоту України із збереженням одержуваного до дня переведення посадового окладу, пенсія обчислюється в порядку, передбаченому підпунктом "а" цього пункту, виходячи з виплачуваного на день звільнення з військової служби збереженого посадового окладу. ( Пункт 109 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
110. Військовослужбовцям Збройних Сил держав-учасниць Співдружності та об'єднаних Збройних Сил Співдружності, які обрали постійним місцем проживання Україну, пенсія (за наявності права) обчислюється з окладів грошового забезпечення (включаючи додаткові види грошового забезпечення), що виплачуються відповідним категоріям військовослужбовців Збройних Сил України.
За таких же умов перепризначається пенсія (враховуючи пункти 140 і 142 цього Положення) пенсіонерам з числа військовослужбовців і членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців (пенсіонерів з числа військовослужбовців), які переїхали на постійне місце проживання з інших держав-учасниць Співдружності.
При цьому враховуються розміри окладів за відповідними посадами та військовими званнями, встановленими у Збройних Силах України на день перепризначення пенсії (пункт 126 цього Положення). ( Пункт 110 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
111. Військовослужбовцям, які одержували перед звільненням з військової служби персональні (збережені) посадові оклади або підвищені посадові оклади за службу у високогірних і віддалених місцевостях держав-учасниць Співдружності, пенсії обчислюються із звичайних, а не з персональних (збережених) або підвищених посадових окладів.
112. Присвоєння військовослужбовцям чергових військових звань у період перебування їх у запасі не є підставою для перегляду раніше призначених їм пенсій.
113. Пенсіонерам з числа військовослужбовців, знову зарахованим на військову службу, при подальшому звільненні в запас або у відставку пенсії обчислюються з грошового забезпечення, яке виплачувалося їм перед останнім звільненням з військової служби.
114. Пенсії, що призначаються сім'ям померлих (загиблих) військовослужбовців, обчислюються з грошового забезпечення, зазначеного у пунктах 109 (крім підпункту "б","е"), 111 і 115 цього Положення, з якого підлягає обчисленню пенсія годувальникові.
Пенсії, що призначаються членам сімей померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, обчислюються з окладів грошового забезпечення, з яких була обчислена (перерахована) або підлягала перерахуванню пенсія самому годувальникові (абзац перший пункту 108, пункти 110, 111 і 115 цього Положення).
115. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку з безпідставним засудженням або незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, щодо яких згодом винесені виправдувальний вирок або постанова (ухвала) про припинення кримінальної справи за відсутністю події злочину, складу злочину або за недоведеністю участі у вчиненні злочину, і членам сімей військовослужбовців, щодо яких постанова (ухвала) про припинення кримінальної справи винесена посмертно, пенсії за наявності на них права обчислюються з існуючих на день призначення пенсії (пункт 126 цього Положення) окладів грошового забезпечення, встановлених для відповідних категорій військовослужбовців.
У такому ж порядку обчислюються пенсії зазначеним військовослужбовцям, поновленим на військовій службі та призначеним на посади з меншим посадовим окладом, при їх подальшому звільненні з військової служби.
116. Пенсії, що призначаються військовослужбовцям та їх сім'ям, обчислюються з урахуванням округлення, що визначається Кабінетом Міністрів України.
117. Передбачені пунктами 16-19, 45-47, 49, 65-67, 108, 145 і 146 цього Положення мінімальні розміри пенсій і компенсацій, підвищення пенсій і надбавки до пенсій військовослужбовцям та їх сім'ям, які визначаються виходячи з мінімальних розмірів заробітної плати і мінімальної пенсії за віком, збільшуються з підвищенням у державі зазначених заробітної плати і пенсії. При цьому збільшення їх здійснюється з 1 числа місяця, в якому прийняте рішення про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії, якщо в нормативному документі про це підвищення не встановлено інший термін.
118. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям і членам їх сімей у зв'язку зі зміною розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, після звільнення зі служби військовослужбовців, провадиться з тієї ж дати, з якої підвищується грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
VII. Призначення пенсій і допомог
119. Пенсії та одноразові допомоги, передбачені пунктами 84, 86, 93, 97 (абзац другий), 99 цього Положення, призначаються обласними військовими комісаріатами.
120. Документи про призначення пенсії розглядаються обласними військовими комісаріатами у строк не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови видається або надсилається заявникові не пізніше 5 днів після прийняття відповідного рішення.
121. Військовослужбовці, звільнені з військової служби, і члени сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили годувальника, із заявою про призначення пенсій і допомог звертаються в районний або міський військовий комісаріат (надалі - районний військовий комісаріат) за місцем постійного проживання незалежно від прописки. Особа, яка звернулася за призначенням пенсії або допомоги, пред'являє паспорт або інший документ, який засвідчує особу.
122. Районні військові комісаріати зобов'язані всіляко сприяти військовослужбовцям, звільненим з військової служби, та членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили годувальника, у витребуванні документів, необхідних для призначення пенсій і допомог, а також давати їм роз'яснення з питань пенсійного забезпечення, соціального обслуговування пенсіонерів, надання їм встановлених чинним законодавством пільг.
123. У випадках, коли право на пенсію або допомогу військовослужбовців, звільнених з військової служби, або членів сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили годувальника, визначається залежно від встановлення їм інвалідності, районний військовий комісаріат через відповідний лікувально-профілактичний заклад направляє їх на огляд у МСЕК.
124. Документи для призначення та виплати пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей оформлюються в порядку, передбаченому Інструкцією по організації роботи по пенсійному забезпеченню військовослужбовців та членів їх сімей і соціальному обслуговуванню пенсіонерів в Міністерстві оборони України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 27.06.95 N 161. ( Пункт 124 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
125. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та членам їх сімей при призначенні пенсії видається "Пенсійне посвідчення".
126. Пенсії у відповідності з цим Положенням призначаються з таких строків:
а) військовослужбовцям:
звільненим (в тому числі в зв'язку з осудженням за вчинені ними злочини до позбавлення волі без позбавлення військового звання) з військової служби з правом на пенсію за вислугу років або визнаним інвалідами до закінчення трьох місяців з дня звільнення внаслідок поранення, контузії або захворювання, які мали місце в період проходження військової служби, - з дня звільнення з військової служби (підпункт "б" пункту 26 цього Положення), але не раніше того дня, до якого їм надавалося грошове забезпечення;
визнаним інвалідами після закінчення трьох місяців з дня звільнення з військової служби, а також визнаним інвалідами до закінчення трьох місяців з дня звільнення, але внаслідок нещасного випадку або захворювання, що мали місце після звільнення з військової служби, - з дня встановлення їм інвалідності, зазначеного у акті огляду у МСЕК. Згідно з чинним законодавством, датою встановлення інвалідності вважається день надходження у МСЕК документів, необхідних для огляду хворого, що відповідає зазначеній в акті огляду у МСЕК даті початку огляду;
які набули право на пенсію в зв'язку з внесенням зміни у раніше виданий наказ про звільнення з військової служби, - з дня підписання наказу відповідною посадовою особою про внесення цієї зміни;
поновленим у військовому званні в порядку амністії або помилування - з дня набуття чинності рішенням суду або Указом Президента про звільнення від покарання у вигляді позбавлення військового звання; ( Підпункт "а" пункту 126 доповнено абзацом згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
б) членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців:
які на день смерті годувальника мають право на пенсію, - з дня смерті годувальника, але не раніше дня, до якого йому виплачено грошове забезпечення або пенсію. При цьому, якщо дружині або іншим членам сім'ї військовослужбовця виплачувалася частина його грошового забезпечення за атестатом на сім'ю, то сума, виплачена за атестатом за час з 1 числа місяця, що йде за місяцем смерті військовослужбовця, зараховується в рахунок належної цим членам сім'ї пенсії;
які набули право на пенсію після смерті годувальника в зв'язку з визнанням інвалідами або в зв'язку з досягненням пенсійного віку, - з дня встановлення інвалідності, зазначеного у акті оглядів у МСЕК, або досягнення пенсійного віку відповідно; ( Абзац третій підпункту "б" пункту 126 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
які набули право на пенсію у зв'язку з втратою джерела засобів існування (пункти 59 і 60 цього Положення), - з дня звернення за пенсією.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. ( Пункт 126 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
127. Дата смерті або пропажі військовослужбовців безвісти в період перебування на фронті зазначається у наказах відповідних посадових осіб про виключення їх зі списків особового складу Збройних Сил (повідомлення військових частин про їх долю).
Дата смерті звільнених з військової служби військовослужбовців, які не одержували пенсії, або пенсіонерів з числа військовослужбовців зазначається в свідоцтві про смерть, що видається органом реєстрації актів громадського стану.
Дата безвісної відсутності осіб офіцерського складу в мирний час зазначається в наказах Міністра оборони України, командування об'єднаними Збройними Силами держав Співдружності, Міністрів оборони держав Співдружності, а прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, військовослужбовців, які прийняті на військову службу за контрактом і військовослужбовців-жінок - у наказах відповідних посадових осіб про виключення цих військовослужбовців зі списків особового складу.
Факт і дата безвісної відсутності звільнених з військової служби військовослужбовців, які не одержували пенсії, або пенсіонерів з числа військовослужбовців встановлюється в судовому порядку.
128. Днем звернення за пенсією вважається день прийняття військовим комісаріатом заяви про призначення пенсії з усіма документами, які заявник зобов'язаний подати, а при пересилці заяви з документами поштою, - дата, зазначена в поштовому штемпелі місця відправлення заяви (з врахуванням вимог пункту 129 цього Положення).
129. У випадках, коли до заяви про призначення пенсії додаються не всі необхідні документи, військовий комісаріат роз'яснює заявнику або повідомляє його письмово про те, які документи він повинен подати додатково.
При поданні документів, яких не вистачає, не пізніше трьох місяців з дня одержання роз'яснення (повідомлення) про необхідність подання додаткових документів, днем звернення за пенсією вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена в поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви.
130. Пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби в зв'язку з засудженням, засуджених пенсіонерів Міністерства оборони України та членів їх сімей здійснюється на загальних підставах з дотриманням усіх правил, що застосовуються при призначенні пенсії (за винятком випадків, указаних в абзаці першому пункту 7 цього Положення). ( Пункт 130 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
131. Якщо пенсіонер бажає перейти на інший вид пенсії (наприклад, з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності), то новий вид пенсії, за наявності на неї права, призначається з дня звернення (пункти 128 і 129 цього Положення).
У випадках, коли пенсію у місяці звернення виплачено, виплата нової пенсії провадиться з врахуванням виплаченої суми.
Пенсіонеру, який перейшов на пенсію, право на яку він набув у зв'язку з виявленням нових обставин (наприклад, уточненням вислуги років або причини інвалідності), виплачується також різниця в пенсії за минулий час, але не більше, ніж за один рік з дня призначення нового виду пенсії. ( Пункт 131 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
132. Особам, які одержують пенсії від інших органів (наприклад, від органів соціального захисту населення) і набули право на пенсії, що призначаються Міністерством оборони України, останні призначаються з дня звернення (пункти 128 і 129 цього Положення), але не раніше дня припинення виплати пенсії (зняття з обліку пенсіонерів) іншим органом, а якщо до дня звернення за призначенням пенсії Міністерством оборони України виплата пенсії іншим органом вже припинена, - з дня припинення виплати пенсії (зняття з обліку пенсіонерів) іншим органом (з врахуванням вимог пунктів 126 і 142 цього Положення).
133. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та членів їх сімей, які в період одержання пенсій від інших органів фактично мали право на пенсії, що призначаються від Міністерства оборони України, але не одержували їх через відсутність даних про належність військовослужбовців до осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, в тому числі військовослужбовців, які прийняті на військову службу за контрактом або військовослужбовців-жінок, про вислугу років на пенсію або причини інвалідності, виплачується також різниця в пенсіях за минулий час, але не більше, ніж за один рік з дня призначення пенсії від Міністерства оборони України. ( Пункт 133 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
134. Пенсіонерам з числа військовослужбовців, знову зарахованим на військову службу або зарахованим на службу в органи внутрішніх справ України на посади начальницького та рядового складу, виплата пенсій припиняється з дня зарахування на службу.
135. За особами, які раніше перебували на військовій службі та одержували після звільнення в запас або у відставку пенсію від Міністерства оборони України, та в період одержання цієї пенсії були зараховані на службу в Прикордонні війська України, Національну гвардію України, Управління державної охорони України, Службу безпеки України, органи і війська Міністерства внутрішніх справ України, зберігається право на одержання пенсії від Міністерства оборони України після їх звільнення з цієї служби. Розмір пенсії в цих випадках обчислюється в порядку, передбаченому пунктами 108-110, 117, 118 цього Положення, виходячи з військового звання, посади і вислуги років, що мали місце на день звільнення з військової служби. ( Пункт 135 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
136. При настанні обставин, які викликають зміну розміру пенсії (крім випадків, зазначених у пунктах 117, 145, 146 цього Положення), перерахунок призначеної пенсії провадиться з 1 числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали ці обставини. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
137. Пенсіонерам з числа військовослужбовців, після звільнення яких з військової служби в раніше видані накази про їх звільнення внесені зміни, що впливають на розмір пенсії, пенсія в новому розмірі виплачується в порядку, передбаченому пунктом 136 цього Положення, без виплати різниці пенсії за минулий час, що передує підписанню наказу про внесення змін у раніше виданий наказ про звільнення з військової служби.
VIII. Виплата пенсій і допомог
138. Пенсії, що призначаються військовослужбовцям та їх сім'ям відповідно до цього Положення, виплачуються установами Ощадного банку України за місцем фактичного проживання пенсіонерів, незалежно від прописки, на підставі пенсійних листів та доручень на одноразову виплату, що виписуються обласними військовими комісаріатами.
Одноразові допомоги сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, щорічні допомоги на оздоровлення та допомоги на поховання членів сімей непрацюючих пенсіонерів (пункт 91, частина 1 пункту 97 і пункт 99 цього Положення) виплачуються установами Ощадного банку України на підставі доручень на одноразову виплату, що виписуються обласними військовими комісаріатами.
Допомога на поховання померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців та членів їх сімей (пункт 96 цього Положення) виплачується при зверненні за одержанням цієї допомоги особі, яка здійснила поховання померлого пенсіонера, установами Ощадного банку України.
Форми бланків пенсійних листів та доручень на одноразову виплату наведені у Інструкції.
( Абзац п'ятий пункту 138 виключено на підставі Наказу Міноборони N 64 від 11.03.2000 ) Допомога при народженні дитини у непрацюючого пенсіонера (абзац другий пункту 97 цього Положення) виплачується за місцем роботи чи навчання дружини (чоловіка) пенсіонера, а якщо дружина (чоловік) не працює, не вчиться і не служить, - відповідним районним (міським) відділом соціального захисту населення.
139. Пенсіонери, які одержують пенсії відповідно до цього Положення, зобов'язані своєчасно повідомляти установи Ощадного банку України, які виплачують їм пенсії, або відповідні військові комісаріати про всі зміни, що впливають на розмір виплачуваної пенсії або позбавляють права на подальше її одержання (влаштування на роботу пенсіонера, який одержує пенсію з надбавкою на непрацездатних членів сім'ї, котрі перебувають на його утриманні, зарахування пенсіонера або члена сім'ї, на якого виплачується пенсія або надбавка до пенсії, на повне державне утримання, призначення пенсії від іншої організації та ін.).
140. При переїзді пенсіонера на нове місце проживання (в інший район або в іншу область) він повідомляє про це в установу Ощадного банку України із зазначенням адреси нового місця проживання та в необхідних випадках подає установі Ощадного банку України документи, що підтверджують правильність виплати пенсії. При цьому установа Ощадного банку України виплачує пенсіонеру пенсію за місяць уперед.
Виплата пенсіонеру пенсії за новим місцем проживання поновлюється з дня, що йде за днем, по який вона була виплачена за попереднім місцем проживання.
141. Пенсії, що призначаються військовослужбовцям та їх сім'ям відповідно до цього Положення, виплачуються повністю, незалежно від наявності у пенсіонера заробітку або іншого прибутку (з врахуванням вимог абзаца другого цього пункту).
Передбачені підпунктом "а" пункту 18 і підпунктом "а" пункту 46 цього Положення надбавки до пенсії за вислугу років або по інвалідності на непрацездатних членів сім'ї, які перебувають на утриманні пенсіонера та не мають права на соціальну пенсію, виплачуються за умови, якщо пенсіонер не працює. При влаштуванні пенсіонера на роботу виплата надбавки до його пенсії на зазначених членів сім'ї, які не мають права на соціальну пенсію, припиняється, а при залишенні ним роботи, - поновлюється в порядку, передбаченому пунктом 136 цього Положення. У тому разі, коли пенсіонеру виплачується надбавка до пенсії на непрацездатних членів сім'ї, які перебувають на його утриманні та мають право на соціальну пенсію (наприклад, на дружину старше 55 років, дітей - інвалідів з дитинства), при влаштуванні цього пенсіонера на роботу виплата надбавки на зазначених членів сім'ї (крім інвалідів з дитинства) зберігається за умови, якщо вони не працюють, а на членів сім'ї - інвалідів з дитинства, - незалежно від того, працюють вони, чи ні. ( Пункт 141 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
142. Пенсії, які призначаються відповідно до цього Положення, а також різниця в пенсії, належні пенсіонеру в зв'язку з перерахунком пенсії, за минулий час у відповідних випадках (крім випадків, зазначених у пунктах 143 і 144 цього Положення) виплачуються не більше, ніж за один рік.
Річний термін для виплати пенсії за минулий час обчислюється з дня звернення пенсіонера (пункти 128 і 129 цього Положення) або надходження в обласний військовий комісаріат документів, необхідних для призначення пенсії, а для виплати різниці в пенсії (крім випадків, зазначених у пунктах 131 і 132 цього Положення) - з 1 числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, або в обласний військовий комісаріат надійшли документи, необхідні для такого перерахунку.
143. Суми призначених пенсій чи допомоги або нарахованої пенсіонеру різниці в пенсії в зв'язку з її перерахунком, для виплати яких у відповідну установу Ощадного банку України надсилається пенсійний лист або доручення на одноразову виплату, при несвоєчасному витребуванні цих сум одержувачем, виплачуються за минулий час не більше, ніж за три роки перед його зверненням за їх одержанням (з врахуванням вимог пункту 53 цього Положення).
Трирічний термін для виплати невитребуваних своєчасно сум пенсій, різниці в пенсії або допомоги обчислюється з 1 числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому одержувач звернувся за їх одержанням.
144. Суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини обласного чи районного військового комісаріату, кадрового чи іншого органу Міністерства оборони України або установи Ощадного банку України, яка здійснювала виплату пенсій, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким терміном.
145. Одиноким пенсіонерам з числа військовослужбовців та членів їх сімей, які проживають у будинках-інтернатах (пансіонатах) для осіб похилого віку та інвалідів або для тих, котрі перебувають на повному державному утриманні в стаціонарах територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів, виплачується 25 процентів призначеної пенсії, але не менше 20 процентів мінімального розміру пенсії за віком на місяць. ( Абзац перший пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
Якщо у пенсіонера з числа військовослужбовців та членів їх сімей, які проживають у зазначених установах, є непрацездатні члени сім'ї, які перебувають на його утриманні та належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (пункти 55, 56, 61 цього Положення), пенсія підлягає виплаті в такому порядку: 25 процентів призначеної пенсії, але не менше 20 процентів мінімального розміру пенсії за віком на місяць, виплачується самому пенсіонеру, а інша частина пенсії, але не більше 50 процентів призначеного розміру, - зазначеним членам його сім'ї. ( Абзац другий пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
Якщо пенсіонер з числа військовослужбовців, який проживає в будинку-інтернаті (пансіонаті) або стаціонарі територіального центру, є платником аліментів, відрахування аліментів здійснюється понад виплати пенсіонеру (25 процентів пенсії, але не менше 20 процентів мінімального розміру пенсії за віком) з усієї суми пенсії у встановленому судом розмірі, але не більше 50 процентів призначеного розміру пенсії.
( Абзац четвертий пункту 145 виключено на підставі Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 ) При відрахуванні пенсіонера з числа військовослужбовців з будинку-інтернату (пансіонату) для осіб похилого віку та інвалідів або стаціонару територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, виплата йому пенсії у повному розмірі поновлюється з дня відрахування.
146. ( Абзац перший пункту 146 виключено на підставі Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 ) Пенсіонерам з числа членів сімей військовослужбовців, які одержують пенсію в разі втрати годувальника (в тому числі дітям, братам, сестрам та онукам померлого, які досягли 18 років і є інвалідами з дитинства), в період проживання їх у будинках-інтернатах (пансіонатах) для осіб похилого віку та інвалідів або перебування на повному державному утриманні в стаціонарах територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання в будинку-інтернаті (пансіонаті) або стаціонарі територіального центру, але не менше 10 процентів призначеної пенсії та не менше 20 процентів мінімального розміру пенсії за віком на місяць.
При відрахуванні пенсіонера з числа військовослужбовців та членів їх сімей з будинку-інтернату (пансіонату) для осіб похилого віку та інвалідів або стаціонару територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів виплата йому пенсії у повному розмірі поновлюється з дня відрахування. ( Абзац другий пункту 146 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97 )
147. За час перебування пенсіонерів з числа військовослужбовців та членів їх сімей (у тому числі зазначених у пунктах 145 і 146 цього Положення) на стаціонарному лікуванні (у лікарні, клініці, госпіталі та інших лікувальних закладах), а також перебування їх у лепрозорії пенсія виплачується їм повністю.
148. Пенсіонери з числа військовослужбовців та членів їх сімей, які перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, мають право на пенсійне забезпечення на загальних підставах.
149. Пенсії, належні пенсіонерам з числа військовослужбовців та членам їх сімей, визнаним у встановленому порядку недієздатними, якщо ці пенсіонери не перебувають у психіатричних лікувальних закладах, виплачуються повністю їх опікунам.
При перебуванні зазначених пенсіонерів у психіатричних лікувальних закладах (у тому числі на примусовому лікуванні) належні їм пенсії виплачуються повністю їх опікунам у випадках, коли разом з опікуном проживають члени сім'ї пенсіонера, які перебувають на його утриманні, або сам опікун належить до числа таких членів сім'ї, або коли опікуном є батько (мати, усиновитель) пенсіонера.
В інших випадках при перебуванні недієздатних пенсіонерів у психіатричних лікувальних закладах належні їм пенсії зараховуються на вклад на їх ім'я у відповідні установи Ощадного банку України.
150. Військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії в Україні не призначаються.
Пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ). ( Пункт 150 в редакції Наказу Міноборони N 83 від 12.03.97 )
151. Пенсіонерам з числа військовослужбовців і членів їх сімей, які виїхали на тимчасове проживання за кордон, пенсії виплачуються в Україні на загальних підставах за дорученням пенсіонера або шляхом зарахування у вклад на їх ім'я у відповідні установи Ощадного банку України.
152. Пенсійне забезпечення звільнених з військової служби військовослужбовців, які проходили військову службу за межами України, а також пенсіонерів з числа військовослужбовців і членів їх сімей, які переїхали на постійне місце проживання в Україну, здійснюється за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) і відповідно до цього Положення.
153. Пенсіонерам, осудженим до позбавлення волі без позбавлення військового звання, подальша виплата пенсії здійснюється й за час перебування під вартою на загальних підставах, передбачених цим Положенням.
При цьому виплата їм пенсії здійснюється установами Ощадного банку України шляхом її зарахування у вклад на ім'я пенсіонерів або за дорученнями.
154. Непрацюючим пенсіонерам з числа військовослужбовців і членів їх сімей, які постійно проживають у місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії, виплачувані за цим Положенням, підвищуються в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Поряд з виплатою пенсій у підвищених розмірах, зазначеним непрацюючим пенсіонерам у період постійного проживання їх у місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення, виплачуються компенсації в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
155. Виплата пенсії в разі втрати годувальника сім'ї припиняється, якщо буде встановлено, що військовослужбовець, який вважався таким, що помер або пропав безвісти, за якого сім'я одержувала пенсію, виявився живим. При цьому, уся виплачена пенсія, за винятком сум, виплачених за час, коли військовослужбовець був позбавлений можливості надавати матеріальну допомогу своїй сім'ї, підлягає стягненню з винних в її незаконному одержанні.
В разі незгоди винних добровільно відшкодувати спричинені державі матеріальні збитки, стягнення здійснюється у судовому порядку.
156. Суми пенсії, належні пенсіонерові з числа військовослужбовців і членам їх сімей, та сімей військовослужбовців, які не одержані ними у зв'язку зі смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються за час до дня смерті тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (пункти 55, 56 і 61 цього Положення). Проте дружина (чоловік) і батьки, а також члени сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання зазначених сум недоодержаної пенсії, незалежно від того, чи належать вони до осіб, які забезпечуються пенсією у зв'язку із втратою годувальника. При зверненні за одержанням невиплачених сум пенсії декількох членів сім'ї, належна сума виплачується їм у рівних частках.
Зазначені суми недоодержаної пенсії виплачуються, якщо звернення за ними відбулося не пізніше шести місяців з дня смерті пенсіонера.
157. Сума, належна пенсіонеру з числа військовослужбовців у зв'язку з перерахунком пенсій, що не одержана ним за життя, виплачується за правилами пункту 156 цього Положення членам його сім'ї за умови, що документи, які дають право на перерахунок пенсії, надійшли до військового комісаріату до дня смерті пенсіонера, а якщо перерахунок пов'язаний зі зміною групи інвалідності, то за умови, що рішення МСЕК про встановлення вищої групи інвалідності відбулося за життя пенсіонера.
158. Відрахування з пенсій, що виплачуються військовослужбовцям та їх сім'ям, можуть провадитися на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (у частині щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріальних контор та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до чинного законодавства провадиться в порядку, установленому для виконання судових рішень, а в частині надмірно виплачених пенсіонерам сум пенсій і допомог внаслідок зловживань з їх боку - і на підставі рішень обласного військового комісара. При цьому на утримання членів сім'ї (аліменти), у відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на компенсацію шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю годувальника, на повернення переодержаних сум заробітної плати у передбачених законодавством випадках з пенсії може бути відраховано не більш 50 процентів її розміру, а з інших видів стягнень - не більш 20 процентів належної до виплати пенсії. Відрахування на підставі рішень обласного військового комісара надмірно виплачених сум пенсій здійснюється в розмірі не більше 20 процентів пенсії.
В усіх випадках за пенсіонером зберігається не менше 50 процентів належної йому пенсії.
У випадку припинення виплати пенсії пенсіонеру до повного погашення заборгованості (крім випадку смерті) за надмірно виплачені суми пенсії, які відраховуються на підставі рішення обласного військового комісара, заборгованість, що залишилася, стягується в судовому порядку.
159. Суми надмірно виплаченої пенсії, що є безнадійними до стягнення (наприклад, у зв'язку зі смертю боржника), можуть бути списані за рахунок держави за рішенням обласного військового комісара у межах наданих йому прав.
Клопотання про віднесення за рахунок держави безнадійних до стягнення сум, що не можуть бути списані за рахунок держави рішенням обласного військового комісара, подаються на вирішення командувача військ оперативного командування. ( Абзац другий пункту 159 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
Суми пенсій, надмірно одержані пенсіонером, позов про відшкодування яких судом задоволений не повністю або відхилений, можуть у відповідності з рішенням суду списуватися за рахунок держави при відсутності провини в цьому посадових осіб.
160. Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення військовослужбовців, інші органи і установи за несвоєчасне оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу для оформлення пенсій недостовірних даних і документів несуть відповідальність, встановлену законодавством України.
161. Рішення про відмову в призначенні пенсії, порушення термінів і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до фінансового управління військового округу, Міністерства оборони України або суду.
Начальник Головного фінансово-економічного управління генерал-майор Г.Кухарський
Додаток N 1
до Положення про порядок призначення
та виплати в Міністерстві оборони
України державних пенсій і допомог
військовослужбовцям та членам їх сімей
Розміри
мінімальних і соціальних пенсій, підвищень
та надбавок до пенсій, а також щомісячної
компенсації і додаткових пенсій, що
враховуються при обчисленні пенсій
військовослужбовцям та членам їх сімей
------------------------------------------------------------------- |
| 5 | 46 |Надбавки до пенсій по інвалідності: | | | |
| 9 | 67 |Щомісячна компенсація сім'ям у разі | | | |
( Додаток N 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97; в редакції Наказу Міноборони N 64 від 11.03.2000 )
Додаток N 2
до Положення про порядок призначення
та виплати в Міністерстві оборони
України державних пенсій і допомог
військовослужбовцям та членам їх сімей
Перелік
внутрішніх військ колишнього СРСР
Внутрішні війська (війська НКВС, МВС, МОГП, внутрішня охорона).
Конвойні війська (конвойна охорона), в тому числі і конвойна варта.
Конвойна охорона виправно-трудових установ, у тому числі в період, коли ця охорона іменувалася воєнізованою охороною виправно-трудових установ.
Інженерно-протихімічні частини МППО.
Штаби МППО країни, республік, країв, областей, міст і районів (у складі міст).
Військово-будівельні частини та їх управління (відділи).
Особливий дорожньо-будівельний корпус.
Війська по охороні тилу діючої армії.
Війська по охороні залізничних споруд.
Війська по охороні особливо важливих підприємств промисловості.
Військові підрозділи: батальйони, роти, взводи та відділення (транспортні, автотранспортні, навантажувально-розвантажувальних робіт, охорони і т.д.) складів і баз, які належали до травня 1962 р. до складу органів військового постачання НКВС, МВС, МОГП, а також органи військового постачання НКВС - до 8 березня 1939 р.
Військово-навчальні заклади військ МВС (НКВС, МОГП) і відділ військово-навчальних закладів військ МВС (НКВС).
Військові прокуратури військ.
Військові трибунали військ.
Спеціальні моторизовані частини міліції - з 23 липня 1966 р.
Управління, частини та підрозділи воєнізованої пожежної охорони, які комплектуються призваними на дійсну військову службу: особами рядового та сержантського складу - з 1 листопада 1965 р. і особами офіцерського складу - з 1 січня 1968 р.
Підстава: Наказ Міністра внутрішніх справ СРСР 1973 року N 0480.
Начальник Головного
фінансово-економічного
управління Міністерства оборони
України генерал-майор Г.Кухарський
Додаток N 3
до Положення про порядок призначення
та виплати в Міністерстві оборони
державних пенсій і допомог
військовослужбовцям та членам їх
сімей
Періоди
дійсної військової служби у Збройних Силах
колишнього СРСР, які підлягають
зарахуванню у вислугу років на
пенсію на пільгових умовах, і порядок їх
обчислення
1. При обчисленні вислуги років для призначення пенсій (пункт 12 Положення), крім періодів військової служби, зазначених у підпунктах "б", "в", "г" пункту 22 Положення, на пільгових умовах зараховуються такі періоди дійсної військової служби у Збройних Силах колишнього СРСР (з врахуванням вимог пунктів 23-25 Положення):
а) один місяць служби за три місяці:
у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії, у партизанських загонах і з'єднаннях у період бойових дій;
у військових частинах, штабах та установах, які не входили до складу діючої армії, але перебували в період Великої Вітчизняної війни у містах-героях: Одесі - з 10 серпня по 16 жовтня 1941 р., Ленінграді - з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р., Севастополі - з 5 листопада 1941 р. по 4 липня 1942 р. і Волгограді - з 12 липня по 19 листопада 1942 р. За такими ж умовами зараховуються до вислуги років на пенсію час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних установах внаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у відповідні періоди в містах-героях, зазначених у цьому абзаці;
час перебування військовослужбовців у період Великої Вітчизняної війни у змінному складі штрафних рот і батальйонів діючої армії у випадках, коли направлення в ці частини було пов'язане з перебуванням їх в оточенні, полоні або проживанням на тимчасово окупованій території, якщо вони не скоїли там злочину проти Батьківщини;
час участі у складі військових частин і підрозділів у бойових операціях по ліквідації націоналістичного підпілля (бандитизму) на території Української РСР, Білоруської РСР, Латвійської РСР, Литовської РСР і Естонської РСР в період з 1 січня 1944 р. по 31 грудня 1951 р., а військовослужбовцям, які одержали в цих операціях поранення, контузії або каліцтва, - і час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах;
у складі 64 винищувального авіаційного корпусу, який брав участь у бойових діях, - в період з листопада 1950 р. по липень 1953 р.;
у військових частинах, штабах та установах, які знаходилися на території Угорщини в період бойових дій в цій країні, - з 24 жовтня по 10 листопада 1956 р., а військовослужбовцям, які одержали в зазначений період поранення, контузії або каліцтва, - і час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах;
у країнах, армії яких вели бойові дії або подавали воєнну допомогу іншим державам, - відрядженим в ці країни радянським військовим спеціалістам льотного складу, незалежно від участі зазначених військовослужбовців у бойових діях, - в період з 1 січня 1961 р. по 31 грудня 1982 р.;
на території Республіки Афганістан, а також в інших країнах, які ведуть (вели) бойові дії, якщо військовослужбовці брали участь в цих діях (крім військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби або відряджених з цих країн за вчинення проступків, які дискредитують звання військовослужбовця), - з 1 грудня 1979 р. і час безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в лікувальних закладах внаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, отриманих у цих країнах;
б) один місяць служби за два місяці:
у період Великої Вітчизняної війни (пункт 2 цього додатку) у військових частинах, штабах та установах, які не входили до складу діючої армії (крім випадків, зазначених в абзацах третьому, п'ятому підпункту "а" цього пункту);
час перебування в полоні в період Великої Вітчизняної війни (з дотриманням умов, передбачених підпунктом "й" пункту 20 Положення);
у віддалених місцевостях колишнього СРСР, перелічених у пункті 4 цього додатка, - з термінів, зазначених у цьому пункті;
у країнах, армії яких вели бойові дії або надавали воєнну допомогу іншим державам, - відрядженим в ці країни радянським військовим спеціалістам (крім льотного складу), незалежно від участі зазначених військовослужбовців у бойових діях, - в період з 1 січня 1961 р. по 31 грудня 1982 р.;
у високогірних місцевостях колишнього СРСР на висоті 2500 метрів і більше над рівнем моря - з 1 січня 1976 р;
в) один місяць служби за півтора місяця:
в управліннях з'єднань підводних човнів (у тому числі учбових), що перебувають у строю, та з'єднань мінних тральщиків в період тралення бойових мін на посадах, визначених Міністром оборони СРСР, та на умовах, передбачених відповідно підпунктами "в" і "г" пункту 24 Положення, - з 22 січня 1952 р. Перелік посад управлінь з'єднань підводних човнів, що перебували у строю, та з'єднань тральщиків у період тралення бойових мін, служба в яких підлягає зарахуванню у вислугу років на пенсію на пільгових умовах, введений в дію наказом міністра оборони СРСР 1986 року N 02;
на посадах, виконання обов'язків на яких пов'язане із систематичним здійсненням стрибків з парашутом у повітряно-десантних військах, повітряно-десантних з'єднаннях КДБ СРСР, Військово-повітряних силах та авіації інших видів Збройних сил СРСР, частинах спеціального призначення та військово-навчальних закладах, що готують офіцерів для повітряно-десантних військ, - з 1 жовтня 1967 року, а в десантно-штурмових з'єднаннях і частинах, розвідувальних десантних підрозділах (розвідувальних пунктах) Сухопутних військ і морської піхоти - з 14 березня 1980 року. При цьому служба на зазначених посадах зараховується у вислугу років на пільгових умовах у разі виконання ними річних норм стрибків з парашутом, визначених Міністром оборони СРСР. Мінімальні річні норми стрибків з парашутом наведені в "Инструкции о порядке применения постановления Совета Министров СССР от 14 марта 1980 г. N 231-65 "О льготах военнослужащим Советской Армии и Военно-Морского Флота, действительная военная служба которых связана с совершением прыжков с парашютом" при исчислении выслуги лет на пенсию", яка введена в дію наказом Міністра оборони СРСР від 2 квітня 1980 року N 056;
у віддалених місцевостях колишнього СРСР, перелічених у пункті 4 цього додатку, - зі строків, зазначених у цьому пункті;
у складі експедицій особливого призначення по проведенню кораблів і суден Північним морським шляхом за час перебування у Мурманській області, переходу в порти призначення та повернення до місця постійної служби після закінчення експедиції - з 22 жовтня 1971 р.;
у високогірних місцевостях колишнього СРСР на висоті 1500 метрів і більше над рівнем моря (крім служби, зазначеної в абзаці шостому підпункту "б" цього пункту), - з 1 квітня 1973 р.;
у високогірних місцевостях колишнього СРСР на висоті від 1000 до 1500 метрів над рівнем моря, а у виняткових випадках і нижче - за Переліком військових частин, підрозділів та установ, затверджених наказом Міністра оборони СРСР 1988 р. N 0290, - з 1 січня 1988 р.;
у військових частинах залізничних і внутрішніх військ, зайнятих на будівництві та обслуговуванні (у період будування) Байкало-Амурської залізничної магістралі та залізничної лінії БАМ-Тинда-Беркакіт, - з 8 липня 1974 р.;
у військових частинах залізничних військ, зайнятих на будівництві комплексу підприємств будівельної індустрії Байкало-Амурської залізничної магістралі на ст.Шимановська, - з 10 березня 1975 р.;
у військових частинах та військово-будівельних загонах, які належали до Міністерства зв'язку СРСР та були зайняті на будівництві радіорелейної лінії зв'язку уздовж траси Байкало-Амурської залізничної магістралі, - з 29 липня 1976 р.;
у військових частинах залізничних військ, зайнятих на будівництві дільниці залізничної лінії Сургут-Уренгой на території Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, - з 4 липня 1977 р.;
у військових частинах, з'єднаннях, на підприємствах і в організаціях Міністерства оборони СРСР, зайнятих на будівництві Байкало-Амурської залізничної магістралі, - з 23 серпня 1979 р.;
в укріплених районах військовослужбовцям, які несли бойове чергування у спорудах оборонних позицій у складі бойової обслуги, - з 1 січня 1980 р.;
у дорожньо-будівельних частинах і частинах їх забезпечення, зайнятих на будівництві та реконструкції автомобільних шляхів у Нечорноземній зоні колишньої РРФСР, - з 1 квітня 1988 р.;
у з'єднаннях, військових частинах і підрозділах, які виконують завдання по охороні громадського порядку та забезпеченню державної безпеки при надзвичайних обставинах, пов'язаних з масовими антигромадськими проявами, - в періоди, визначені міністром оборони СРСР;
на території Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія та Республіки Грузія (крім місцевостей, зазначених у абзаці шостому підпункту "б", абзацах сьомому та восьмому підпункту "в" цього пункту) - з 1 січня 1991 р.;
у підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ та органів внутрішніх справ,- з 1 січня 1991 р. за переліками підрозділів, посад і на умовах, що визначені Міністром внутрішніх справ СРСР.
2. Зарахування окремих періодів служби військовослужбовців у вислугу років на пенсії на пільгових умовах (пункт 1 цього додатку провадиться з дотриманням пункту 24 Положення та нижчезазначеного:
а) на пільгових умовах, встановлених за службу на льотній роботі (підпункти "б" і "в" пункту 1 цього додатку), зараховується служба на посадах льотного складу, визначених міністром оборони СРСР, в авіаційних частинах, з'єднаннях, об'єднаннях і штабах Військово-Повітряних Сил та авіації інших видів Збройних Сил СРСР, в авіаційних військово-навчальних закладах, науково-дослідних та науково-випробних організаціях, у військових представництвах ВПС на промислових підприємствах. При цьому служба на зазначених посадах зараховується у вислугу років на пільгових умовах тим військовослужбовцям, які мають наліт годин на літаках (вертольотах): до 1 січня 1960 р. - не менше 25 годин у рік, з 1 січня 1960 р. - не менше встановленої річної норми нальоту годин.
Військовослужбовцям, які мають змішаний наліт протягом календарного року, тобто виконували льотну роботу навперемінно на літаках з реактивними або турбогвинтовими двигунами та на літаках з поршневими двигунами, цей календарний рік служби зараховується у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "б" пункту 1 цього додатку, якщо вони мають наліт годин на літаках з реактивними або турбогвинтовими двигунами не менше встановленої річної норми, а до 1 січня 1960 р. - не менше 25 годин у рік. При меншому нальоті годин на літаках з реактивними або турбогвинтовими двигунами фактичний наліт годин зазначених військовослужбовців на цих літаках включається в їх наліт годин на літаках з поршневими двигунами і при умові виконання річної норми нальоту даний календарний рік служби зараховується їм у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "в" пункту 1 цього додатка;
б) служба у віддалених і високогірних місцевостях СРСР зараховується у вислугу років на відповідних пільгових умовах (підпункти "б" і "в" пункту 1 цього додатку) з дня прибуття військовослужбовців у віддалені або високогірні місцевості по день вибуття з цих місцевостей включно.
Днем прибуття у віддалену або високогірну місцевість вважається: для військовослужбовців, які прибули в окремому порядку, - день зарахування у списки особового складу наказом командира військової частини;
для військовослужбовців, які прибули у складі військової частини (підрозділу), - день прибуття частини (підрозділу) в пункт дислокації у віддаленій або високогірній місцевості, оголошений наказом командира військової частини.
Днем вибуття з віддаленої або високогірної місцевості вважається: для військовослужбовців, які вибули в окремому порядку, - день виключення зі списків особового складу наказом командира військової частини;
для військовослужбовців, які вибули у складі військової частини (підрозділу), - день вибуття частини (підрозділу) з пункту постійної дислокації у віддаленій або високогірній місцевості, оголошений наказом командира військової частини.
Якщо військовослужбовець переміщується до нового місця служби з однієї віддаленої або високогірної місцевості в іншу, для яких встановлені різні умови зарахування служби у вислугу років на пільгових умовах, час перебування в дорозі зараховується у вислугу років з розрахунку один місяць служби за півтора місяця;
в) служба в управліннях з'єднань підводних човнів, які перебувають в строю, на відповідних посадах, визначених міністром оборони СРСР,- з 1 січня 1983 р. зараховується у вислугу років на пільгових умовах, передбачених підпунктом "в" пункту 1 цього додатку, якщо стаж плавання військовослужбовця на підводних човнах складає не менше 60 ходових днів у році, а до 1 січня 1983 р. - незалежно від стажу плавання;
г) у вислугу років на пенсію не зараховуються періоди:
- перебування у військових частинах як вихованців та юнг, а також навчання в суворовських військових, нахімовському військово-морському та військово-музичному училищах, у військових підготовчих (спеціальних) школах та училищах;
- проживання на тимчасово окупованій території, перебування у змінному складі штрафних рот і батальйонів (за винятком випадків, зазначених у підпункті "л" пункту 20 Положення);
- роботи у воєнізованих установах та організаціях, працівники яких вважалися такими, що перебувають у лавах Робітничо-селянської Червоної Армії, але військовослужбовцями не були;
д) на пільгових умовах, передбачених підпунктом "а" пункту 1 цього додатка зараховується у вислугу років для призначення пенсій служба військовослужбовців у військових частинах, штабах та установах, які належали згідно з відповідними переліками (підпункт "в" пункту 3 цього додатку) до складу діючої армії, у межах таких періодів:
на Китайській Східній залізниці - з 15 липня по 31 грудня 1929 р.; біля озера Хасан - з 29 липня по 11 серпня 1938 р.; на річці Халхін-Гол - з 11 травня по 16 вересня 1939 р.;
при возз'єднанні з СРСР Західної України та Західної Білорусії - з 17 по 28 вересня 1939 р.;
у війні з Фінляндією - з 30 листопада 1939 р. по 13 березня 1940 р.;
у Великій Вітчизняній війні: з фашистською Німеччиною та її союзниками - з 22 червня 1941 р. по 9 (11) травня 1945 р., з імперіалістичною Японією - з 9 серпня по 3 вересня 1945 р.
3. Обчислення вислуги років для призначення пенсії провадиться за послужним списком особової справи військовослужбовця.
Основними документами, що підтверджують окремі періоди військової служби, які підлягають зарахуванню у вислугу років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, крім перелічених у пункті 28 Положення, є:
а) довідки архівних та військово-лікувальних закладів;
До числа архівних установ, які мають у своєму розпорядженні дані про службу військовослужбовців у відповідні періоди, належать: Центральний державний архів Радянської Армії (125212, м.Москва, А-212, вул.Адмірала Макарова, 29), Центральний державний архів Військово-Морського флоту (191065, м.С.-Петербург, Д-65, вул.Халтуріна, 36), Центральний архів Міністерства оборони СРСР (142100, с.Подольск Московської обл., вул.Кірова, 74), Центральний військово-морський архів (188350, м.Гатчина Ленінградської області, Червоноармійський проспект, 2), Військово-медичний музей Міністерства оборони СРСР (196180, м.С.-Петербург, Ф-180, Лазаретний пер., 2), архіви штабів округів, флотів, флотилій та військово-морських баз.
б) довідки штабів партизанського руху періоду Великої Вітчизняної війни або партійних архівів крайових та обласних комітетів КПРС або ЦК Компартій союзних республік;
в) переліки: військових частин, з'єднань, армій, фронтів, флотів і флотилій Радянської Армії та Військово-Морського флоту, іноземних формувань на території СРСР, штабів партизанського руху та представництв цих штабів при військових радах напрямів, фронтів та армій, які належали до складу діючої армії в періоди Великої Вітчизняної війни, війни з Фінляндією у 1939 - 1940 р., бойових дій при возз'єднанні з СРСР Західної України та Західної Білорусії у 1939 р., боїв на річці Халхін-Гол у 1939 р. та біля озера Хасан у 1938 р.; армійських управлінь, з'єднань, частин та тилових установ, що знаходилися на території Угорщини в період бойових дій у 1956 р., і з'єднань та частин Радянської армії, які знаходилися у 1950 - 1953 р.р. у спецвідрядженні у складі 64-го винищувального авіаційного корпусу; країн для пільгового обчислення вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які перебували в спеціальних урядових відрядженнях і брали участь у бойових діях у Китаї, Іспанії, Югославії, Греції та Кореї;
г) переліки посад льотного складу, посад управлінь з'єднань підводних човнів та з'єднань тральщиків, служба в яких підлягає заліку до вислуги років на пільгових умовах, що були введені в дію наказами Міністра оборони колишнього СРСР;
д) листи обліку: льотної роботи військовослужбовців льотного складу, стажу плавання військовослужбовців ВМФ, виконання стрибків з парашутом військовослужбовців ПДВ, служба яких пов'язана з систематичним виконанням стрибків з парашутом, роботи водолазів під водою;
е) витяги з наказів командирів військових частин або повідомлення військових частин, управлінь (відділів) кадрів або організаційно-мобілізаційних управлінь (відділів) відповідних штабів про час проходження військовослужбовцями служби у віддалених та високогірних місцевостях колишнього СРСР та держав Співдружності Незалежних Держав;
є) довідки управлінь (відділів) кадрів органів державної безпеки та органів внутрішніх справ держав Співдружності Незалежних Держав кадрових органів КДБ та ВМС колишнього СРСР про службу в цих органах, яка підлягає зарахуванню у вислугу років у календарному обчисленні або на пільгових умовах;
ж) довідки управлінь (відділів) кадрів прикордонних військ держав Співдружності Незалежних Держав про службу на прикордонних кораблях, катерах і суднах, що відбували службу по охороні державного кордону колишнього СРСР, на заставах, у комендатурах і прирівнених до них підрозділах прикордонних військ, яка підлягає зарахуванню у вислугу років на пільгових умовах;
з) перелік військових частин і з'єднань внутрішніх військ, які належали до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни, довідки МВС Російської Федерації або військово-мобілізаційного управління колишнього СРСР про входження зазначених частин та з'єднань у склад діючої армії.
4. Перелік віддалених місцевостей колишнього СРСР, в яких служба осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової та строкової служби зараховується у вислугу років для призначення пенсії на пільгових умовах:
а) віддалені місцевості колишнього СРСР, в яких служба зараховується у вислугу років на пільгових умовах - один місяць служби за два місяці:
на Курильських островах та островах Берінгового моря - з 14 вересня 1945 р.;
на островах Охотського моря та острові Моржовець - з 25 червня 1949 р.;
на островах Північного Льодовитого океану - з 30 серпня 1954 р.;
в Архангельській області у місцевостях Ненецького автономного округу на північ від Полярного кола - з 25 червня 1949 р.;
у Комі АРСР - в місцевостях на північ від Полярного кола - з 25 червня 1949 р.;
у Тюменській області - у місцевостях Ямало-Ненецького автономного округу на північ від Полярного кола; у м.Салехарді з територією, яка знаходиться в адміністративному підпорядкуванні Салехардської міської Ради народних депутатів, - з 25 червня 1949 р.;
у Красноярському краї - у Таймирському (Долгано-Ненецькому) автономному окрузі; у місцевостях Евенкійського автономного округу та Туруханського району на північ від Полярного кола - з 25 червня 1949 р.;
у Якутській АРСР - в місцевостях на північ від Полярного кола - з 25 червня 1949 р.;
у Магаданській області - у Чукотському автономному окрузі та на території Північно-Евенкійського району, який раніше входив до складу Корякського автономного округу Камчатської області, - з 14 вересня 1945 р.; а на іншій території Магаданської області - з 25 червня 1949 р.;
у Камчатській області - з 14 вересня 1945 р.;
у Хабаровському краї - в Охотському, Аяно-Майському та Тугуро-Чумиканському районах - з 25 червня 1949 р.;
б) віддалені місцевості колишнього СРСР, в яких службу зараховується у вислугу років на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця;
у Мурманській області - з 25 червня 1949 р., а у м.Мурманську - з 30 квітня 1951 р.;
у Карельській АРСР - у Бєломорському, Калевальському, Кемському, Костомукшському (Костомукшський район виділений зі складу Калевальського району), Лоухському, Медвеж'єгорському, Муєзерському, Сегежському та Суоярвському районах - з 1 січня 1988 р.;
в Арахангельскій області - у Виноградовському, Лешуконському, Мезенському, Новодвінському (Новодвінський район виділений зі складу Приморського району), Пінежському, Онежському, Плесецькому, Приморському, Соловецькому (Соловецький район виділений зі складу Приморського району) та Холмогорському районах, у містах Арахангельську та Онезі Сєвєродвінську з територією, яка перебуває в адміністративному підпорядкуванні Сєвєродвінської міської Ради народних депутатів, у місцевостях Ненецького автономного округу на південь від Полярного кола - з 1 січня 1988 р.;
у Калмицькій АРСР - в Октябрьському районі - з 1 січня 1988 р.;
у Комі АРСР (крім місцевостей, зазначених у розділі 1 цього переліку) - з 1 січня 1988 року;
у Тюменській області - у Ямало-Ненецькому автономному окрузі (крім місцевостей, зазначених у розділі 1 цього переліку) - з 7 серпня 1969 року; а в Ханти-Мансійському автономному окрузі - з 1 січня 1988 року;
в Алтайському краї - в Онгудайському, Улаганському, Усть-Канському, Усть-Коксинському та Шебалинському районах Гірсько-Алтайської автономної області - з 1 січня 1988 р.;
у Томській області - в Александровському, Бакчарському, Верхньокетському, Каргасокському, Колпашевському, Кривошеїнському, Молчановському, Парабельському, Тегульдетському та Чаїнському районах, у містах Колпашево та Стрежєвий, у селищі Ітатці Томського району - з 1 січня 1988 р.;
у Красноярському краї - в місцевостях Евенкійського автономного округу та Туруханського району, розташованих на південь від Полярного кола, в Північно-Єнісейському районі - з 7 серпня 1969 р., а у Богучанському, Єнісейському, Кежемському та Мотигінському районах, у містах Єніейську та Лісосибірську з територією, що перебуває адміністративному підпорядкуванні Лісосибірської міської Ради народних депутатів, - з 1 січня 1988 р.;
у Тувинській АРСР - з 1 січня 1988 р.;
у Іркутській області - у Катаганському районі - з 7 серпня 1969 р., а на решті території області - з 1 січня 1985 р.;
у Якутській АРСР (крім місцевостей, зазначених у розділі 1 цього переліку) - з 7 серпня 1969 р.;
у Бурятській АРСР, Читинській та Амурській областях - з 1 січня 1985 р.;
у Приморському краї - на території Тернейського району на північ від ріки Самарги з 25 червня 1949 р., а на решті території краю - з 1 січня 1985 р.;
у Хабаровському краї - у Ванінському, Ніколаєвському, Совєтсько-Гаванському та Ульчському районах, у містах Ніколаєвську-на-Амурі та Совєтській Гавані - з 25 червня 1949 р., а на решті території краю - з 1 січня 1985 р.;
у Сахалінській області - на острові Сахалін - з 14 вересня 1945 р., а на острові Монерон - з 1 листопада 1980 р.;
в Абхазькій АРСР - у селищі Абанагдарі Гульріпшського району - з 1 січня 1988 р.;
в Азербайджанській РСР - у Нахічеванській АРСР; селищах Гюздекі, Перекішкюлі та Ситалчаі Апшеронського району, місті Астарі та селищі Тангеруді Астарінського району, місті Пришибі Джалілабадського району, селищі Ханликі Кубатлінського району, місті Кюрдамірі Кюрдамірського району, місті Масалли, селищі Кизилагадзе Масаллинського району, селищі Банкі Нефтечалинського району, місті Фізулі Фізулінського району - з 1 січня 1988 р.;
у Казахській РСР - у місті Ленінську з територією, яка знаходиться в адміністративному підпорядкуванні Ленінської міської Ради народних пеутатів, - з 1 січня 1988 р.;
в Актюбінській області - у Байганинському та Мугоджарському районах - з 1 січня 1988 р.;
в Алма-Атинській області - у Джамбульському, Ілійському, Кегенському, Наринкольському, Талгарському, Уйгурському та Енбекшиказахському районах - з 1 січня 1985 р., а на решті території області (за винятком міста Алма-Ати) - з 1 січня 1988 р.;
у Східно-Казахській області - у Зайсанському, Катон-Карагайському, Курчумському, Маркакольському та Тарбагатайському районах - з 1 січня 1985 р.;
у Гур'євській області - у Махамбетському районі (до складу Махамбетського району належить територія колишнього Баликшинського району) - з 1 січня 1985 р., а на решті території області - з 1 січня 1988 р.;
у Джамбульській області - у Курдайському (до складу Курдайського району належить територія колишнього Красногорського району), Мойінкумському районах та у м.Жанатасі - з 1 січня 1985 р., а у Талаському, Свердловському та Чуйському районах - з 1 січня 1988 р.;
у Джезказганській області - в Агадирському та Джездинському районах, місті Каражалі та селищі Жайремі Джезказганської міської Ради народних депутатів - з 1 січня 1985 р., а на решті території області - з 1 січня 1988 р.;
у Карагандинській області - у Мічуринському та Каркаралінському (Селищі Карагайли Каркаралинського району раніше належало до складу колишнього Талдинського району) районах - з 1 січня 1985 р., а у Єгіндибулакському та Нуринському районах - з 1 січня 1988 р.;
у Кзил-Ординській області - у Чиілійському районі - з 1 січня 1985 р., а на решті території області - з 1 січня 1988 р.;
у Кокчетавській області - у Володарському районі - з 1 січня 1985 р.;
у Мангістауській області - в Єралієвському районі, містах Новий Узень, Форт-Шевченко та Шевченко (Єралієвський район, містах Новий Узень, Форт-Шевченко та Шевченко раніше належали до складу колишньої Мангишлакської області, а далі - до складу Гур'євської області) - з 1 січня 1985 р., а у Бейнеуському та Мангістауському районах - з 1 січня 1988 р.;
у Павлодарській області - у Майському районі - 1 січня 1988 р.;
у Семипалатинській області - в Аксуатському, Аягузьському, Жарминському, Маканчинському, Чубартауському районах та місті Аягузі - з 1 січня 1985 р., а в Абайському, Бескарагайському, Жанасемейському (за винятком міста Семипалатинська) і Таскескенському районах - з 1 січня 1988 р.;
у Талди-Курганській області - в Алакульському, Андрієвському, Бурлютобинському, Гвардійському (до складу Гвардійського району належить територія колишнього Кербулакського району), Капальському, Кіровському, Саркандському, Талди-Курганському (за винятком місті Талди-Кургана), Панфіловському районах і у місті Текєлі - з 1 січня 1985 р.;
у Тургайській області - у Державінському та Жаксинському районах (Державінський і Жаксинський райони належали також до складу Целіноградської області) - з 1 січня 1985 р., а у місті Аркалик (місто Аркалик належало також до складу Кустанайської області) - з 1 січня 1988 р.;
в Уральській області - у Джангалинському, Тайпакському та Урдинському районах - з 1 січня 1988 р.;
у Целіноградській області - у Селетинському та Вишневському районах - з 1 січня 1985 р., а у Кургальджинському (до складу Кургальджинського району раніше належала частина території Тенгізського району Карагандинської області) та Целіноградському районах (за винятком міста Целінограда) - з 1 січня 1988 р.;
у Чимкентській області - у Сузакському, Сариагачському районах і у місті Туркестані - з 1 січня 1985 р., а у місті Сариагачі - з 1 січня 1988 р.;
у Киргизькій РСР - в Ак-Суйському, Ат-Башинському та Джеті-Огузському районах Іссик-Кульської області, Алайському та Совєтському районах Ошської області - з 1 січня 1985 р., а у Тогуз-Тороуському (Ат-Башинський район Іссик-Кульської області та Тогуз-Тороуський район Ошської області раніше належав до складу колишньої Наринської області) районі Ошської області, Московському та Панфіловському районах - з 1 січня 1988 р.;
у Таджицькій РСР - у Гірсько-Бадахшанській автономній області, у Дангаринському, Ленінградському, Московському та Пархарському районах Кулябської області, у Джилікульському, Кабодієнському, Кумсангірському, Пянджському, Шаартузькому та Яванському районах Курган-Тюбинської області (Дангаринский, Ленінградський, Московський і Пархарський райони Кулябської області, Джилікульский, Кабодненський, Кумсангирський, Пянджський, Шаартузький та Яванський райони Курган-Тюбинської області належали також до складу колишньої Хатлонської області), у селищі Табошарі Чкаловської міської Ради народних депутатів Ленінабадської області, у селищі Пастаконі Нурекської міської Ради народних депутатів - з 1 січня 1985 р., а на решті території республіки (за винятком міста Душанбе) - з 1 січня 1988 р.;
у Туркменській РСР - у Марийській області, у Керкинському та Чаршангинському районах, місті Керки та селищі Нефтезаводську Чарджоуської міської Ради народних депутатів Чарджоуської області, в Ашхабадському, Бахарденському, Геок-Тепинському, Каахкинському, Казанджикському, Кізил-Арватському, Кізил-Атрекському, Красноводському, Серахському та Тедженському районах (Ашхабадський район, включаючи територію колишнього Гяурського району, Бахарденський, Геок-Тепинський. Каахкинський, Серахський і Тедженський райони раніше належали до складу колишньої Ашхабадської області; Казанджикський, Красноводський, Кізил-Арватський райони, включаючи територію колишнього Кара-Калинського району і Кізил-Атрекський район, включаючи територію колишнього Гасан-Кулійського району, раніше належали до складу колишньої Красноводської області, а колишній Достлукський район - до складу Чарджоуської області), містах Кізил-Арваті, Красноводську, Небіт-Дазі, Теджені та Челекені - з 1 січня 1985 р., а на решті території республіки (за винятком міста Ашхабада) - з 1 січня 1988 р.;
в Узбецькій РСР - у місті Караулбазарі Каганського району Бухарської області, у місті Мубареці Кашкадар'їнської області, у Каттакурганському та Совєтабадському районах Самаркандської області, у містах Зарафшані та Учкудуці, селищі Басапані Зарафшанської міської Ради народних депутатів і Кокпатассі Учкудукської міської Ради народних депутатів (міста Зарафшан та Учкудук раніше належали до складу колишньої Навоїнської області, а далі - до складу Самаркандської області) Бухарської області, в Ангорському, Гагарінському, Джаркурганському, Термезському та Шерабадському районах, місті Термезі Сурхардар'їнської області - з 1 січня 1985 р., а на решті території республіки (за винятком міста Ташкента) - з 1 січня 1988 р.;
на островах Аральського, а також Каспійського морів, які знаходяться в адміністративному підпорядкуванні Казахської РСР, Туркменської РСР та Азербайджанської РСР, - з 1 січня 1988 р.
Примітка. Військовослужбовці, які проходили службу у містах обласного або республіканського підпорядкування, що знаходяться на території відповідних районів, зазначених у переліку, користуються правом на пільгове обчислення вислуги років на пенсію - на загальних підставах (крім винятків, передбачених у Переліку).
5. Перелік місцевостей колишнього СРСР, в яких прикордонна служба до 1 січня 1976 р. зараховується особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби у вислугу років для призначення пенсій на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця:
застави, комендатури та прирівнені до них підрозділи прикордонних військ (прикордонні пости, пости технічного нагляду, контрольні радіостанції та контрольно-пропускні пункти), що знаходилися на державному кордоні СРСР на північ від Полярного кола, у Туркменській РСР, на узбережжі Японського моря від міста Находки і далі на північ по узбережжю Татарської протоки та Охотського моря, у Чукотському автономному окрузі, Камчатській і Сахалінській областях, а також у високогірних районах на висоті 1500 метрів та більше над рівнем моря на державному кордоні СРСР у Грузинській РСР, Вірменської РСР, Азербайджанській РСР, Таджицькій РСР, Киргизькій РСР, Казахській РСР, Бурятській АРСР, Тувинській АРСР, Гірсько-Алтайській автономній області та Читинській області.
Прикордонні морські кораблі та катери, які несли службу на Баренцовому, Японському, Охотському, Берінговому морях та на Тихому океані.
Примітка: Якщо в деяких із зазначених місцевостей після 14 вересня 1945 року встановлені більш пільгові умови зарахування служби, прикордонна служба в них з відповідних строків зараховується на таких, більш пільгових умовах.
6. Перелік місцевостей та установ, у яких служба осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ до 1 січня 1970 р. зараховується у вислугу років для призначення їм пенсії на пільгових умовах:
а) місцевості та установи, в яких служба до 1 січня 1970 р. зараховується у вислугу років на пільгових умовах - один місяць служби за два місяці:
у Камчатській області, на території Північно-Евенського району Магаданської області, що раніше належала до складу Корякського автономного округу Камчатської області, у Чукотському автономному окрузі Магаданської області, на Курильських островах, на островах Берінгового моря - з 14 вересня 1945 р.;
на узбережжі Північного Льодовитого океану від Чукотського півострова до півострова Канін включно з південним кордоном по Полярному колу, у місті Салехарді Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області та на території, яка знаходиться в адміністративному підпорядкуванні Салехардської міської Ради народних депутатів, в Охотському, Аяно-Майсьому та Тугуро-Чумиканському районах Хабаровського краю та на острові Моржовець - з 25 червня 1949 р. (крім міліції);
у системі Дальбуду Міністерства внутрішніх справ СРСР - у період з 29 жовтня 1945 р. (у бухті Ваніно - з 17 лютого 1947 р.) і до 18 березня 1953 р., а для осіб начальницького та рядового складу Дальбуду, які продовжували службу в системі Міністерства кольорової металургії СРСР, - до звільнення з кадрів Міністерства внутрішніх справ СРСР, але не довше, ніж до 31 грудня 1954 р.;
у Магаданській області (за винятком Чукотського автономного округу та території Північно-Евенського району, яка раніше належала до складу Корякського автономного округу Камчатської області), - з 17 грудня 1953 р.;
у Печорському вугільному басейні та на Ухтинському комбінаті в період з 30 грудня 1945 р. до таких строків: на території, що належить до районів Далекої Півночі та прирівнених до них місцевостей, - до 1 січня 1970 р. (пізніше зазначеної дати тільки на території, розташованій на північ від Полярного кола); на території, яка не відноситься до районів Далекої Півночі та прирівнених до них місцевостей, - до дня припинення дії пільг, але не довше, ніж до 1 липня 1959 р.;
на будівництві та експлуатації Північно-Печорської залізничної магістралі - в період з 29 квітня 1946 р. до таких строків: на території, яка належить до районів Далекої Півночі та прирівнених до них місцевостей, - до дня припинення дії пільг, але не довше, ніж до 1 січня 1970 р. (пізніше зазначеної дати - тільки на території, розташованій на північ від Полярного кола); на території, яка не належить до районів Далекої Півночі та прирівнених до них місцевостей, - до дня припинення дії пільг, але не довше, ніж до 1 липня 1959 р.;
у Норильському комбінаті - з 1 червня 1946 р.;
на будівництві N 501 і в Північному управлінні залізничного будівництва Головного управління залізничного будівництва - у період з 22 квітня 1947 р. до 18 березня 1953 р., а для осіб начальницького та рядового складу, які продовжували працювати на будівництві N 501 і в Північному управлінні залізничного будівництва Головного управління залізничного будівництва, - до дня звільнення з кадрів внутрішніх справ СРСР, але не довше, ніж 31 грудня 1954 р.;
на будівництві N 503 - у період з 14 квітня 1948 р. до 18 березня 1953 р.; а для осіб начальницького та рядового складу, які продовжували працювати на будівництві N 503, - до дня звільнення з кадрів Міністерства внутрішніх справ СРСР, але не довше, ніж до 31 грудня 1954 р.;
б) місцевості, в яких служба до 1 січня 1970 р. зараховується у вислугу років на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця:
на острові Сахалін - з 14 вересня 1945 р.;
на території Тернейського району Приморського краю на північ від ріки Самарги, у Ванінському, Ніколаєвському, Совєтсько-Гаванському та Ульчському районах, у містах Ніколаєвськ-на-Амурі та Совєтській Гавані Хабаровського краю, у Мурманській області (крім територіальної міліції) - з 25 червня 1949 р., а у м.Мурманську - з 30 квітня 1951 р.
Начальник Головного
фінансово-економічного
управління Міністерства оборони
України генерал-майор Г.Кухарський
( Додаток N 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 83 від 12.03.97; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 64 від 11.03.2000 )