Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Редакции

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 9 червня 1997 р. N 565
Київ

Про Типове положення про притулок для
неповнолітніх служби у справах неповнолітніх

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1299 від 20.08.20
03
N 91 від 28.01.20
04
N 1572 від 17.11.200
4 )

Відповідно до Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" ( 20/95-ВР ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Типове положення про притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх (додається).

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити створення відповідно до соціальних потреб кожного регіону притулків для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх та організацію їх діяльності.

3. Міністерству праці за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством у справах сім'ї, дітей та молоді в місячний термін затвердити умови оплати праці працівників притулків для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх, поширивши на них умови оплати праці працівників закладів освіти для дітей і підлітків, які потребують соціальної допомоги і реабілітації. ( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1572 від 17.11.2004 )

Прем'єр-міністр України П.Лазаренко

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 червня 1997 р. N 565

Типове положення
про притулок для неповнолітніх
служби у справах неповнолітніх

( У тексті Положення слова "заклад освіти" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "навчальний заклад" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ N 1299 від 20.08.2003 )

Загальна частина

1. Притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх відповідної місцевої державної адміністрації (далі - притулок) - це заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування у ньому неповнолітніх віком від 3 до 18 років.

2. Основними завданнями притулку є:

соціальний захист позбавлених сімейного виховання неповнолітніх, які опинилися в складних житлово-побутових умовах, залишили навчальні заклади;

створення належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності неповнолітніх, надання їм можливості для навчання, праці та змістовного дозвілля.

3. Діяльність притулку грунтується на принципах гуманності, демократичності, поваги до особистості.

4. На основі цього Типового положення службою у справах неповнолітніх розробляється і затверджується положення про притулок, що конкретизує особливості його діяльності.

5. Типові штатні нормативи притулку затверджує Мінсім'ядітимолодь за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. ( Пункт 5 в редакції Постанови КМ N 1299 від 20.08.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1572 від 17.11.2004 )

6. Притулок створюється, реорганізується та ліквідується службою у справах неповнолітніх згідно із законодавством.

7. Відкриття притулку дозволяється за наявності відповідної навчально-матеріальної бази, зокрема приміщень, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки та забезпечені необхідними видами комунально-побутових послуг.

8. Адміністрація притулку взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, центрами соціальних служб для молоді, органами і закладами охорони здоров'я, органами управління освітою і навчальними закладами, правоохоронними органами та іншими суб'єктами виховально-профілактичної і лікувально-реабілітаційної діяльності.

Прийняття неповнолітніх до притулку

9. До притулку приймаються неповнолітні, які:

заблукали;

були покинуті батьками або піклувальниками;

жебракують і місце знаходження їх батьків не встановлено;

залишилися без піклування батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників);

залишили сім'ю чи навчальний заклад;

вилучені кримінальною міліцією у справах неповнолітніх із сімей, перебування в яких загрожувало їх життю і здоров'ю;

втратили зв'язок з батьками під час стихійного лиха, аварії, катастрофи, інших надзвичайних подій;

не мають постійного місця проживання і засобів до життя;

самі звернулися за допомогою до адміністрації притулку;

відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк. ( Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 91 від 28.01.2004 )

10. До притулку не приймаються неповнолітні, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, які вчинили правопорушення і щодо яких є відомості про винесене компетентними органами чи посадовими особами рішення про затримання, арешт або поміщення до приймальника-розподільника для неповнолітніх.

11. Підставою для прийняття неповнолітніх до притулку є:

звернення неповнолітнього до адміністрації притулку за допомогою;

направлення служби у справах неповнолітніх відповідної державної адміністрації чи виконавчого комітету ради;

акт кримінальної міліції у справах неповнолітніх про доставлення до притулку покинутої дитини або дитини, яка заблукала;

письмове звернення керівника органу управління освітою відповідної державної адміністрації чи виконавчого комітету ради;

звернення органу, установи чи організації, на які покладено здійснення заходів соціального патронажу щодо неповнолітніх, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк. ( Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 91 від 28.01.2004 )

12. Прийняття неповнолітніх та надання їм необхідної допомоги здійснюється притулком цілодобово протягом календарного року.

13. Усі неповнолітні, прийняті до притулку, реєструються в журналі обліку із заповненням обліково-статистичних карток установленої форми.

14. На неповнолітніх, прийнятих до притулку, заводяться особові справи, в яких зберігаються документи про вік неповнолітнього, дані про його батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), довідка про стан здоров'я, психолого-педагогічні спостереження, матеріали про проведену індивідуально-виховну роботу тощо. Після вибуття неповнолітніх з притулку обліково-статистичні картки зберігаються в архіві притулку протягом 15 років.

Умови перебування неповнолітніх у притулку

15. Неповнолітні можуть перебувати у притулку протягом часу, необхідного для їх подальшого влаштування, але не більш як 90 діб.

До терміну перебування неповнолітніх у притулку не входить час їх перебування на лікуванні або обстеженні у закладах охорони здоров'я, а також період карантину, оголошеного органами охорони здоров'я у разі наявності інфекційного захворювання у притулку. Про такі факти в журналі обліку неповнолітніх робиться відповідний запис. Після повернення неповнолітніх з лікувального закладу до притулку їх повторна реєстрація не провадиться. ( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1299 від 20.08.2003 )

16. Неповнолітні, прийняті до притулку:

підлягають обсервації відповідно до санітарного законодавства;

поділяються залежно від віку і статі на групи чисельністю не більше ніж 10 осіб в кожній, які розміщуються в окремих кімнатах;

забезпечуються спальними місцями, харчуванням, одягом відповідно до сезону в разі потреби, комунально-побутовими послугами;

перебувають під цілодобовим наглядом працівників притулку.

17. Неповнолітні, які перебувають у притулку, можуть навчатися в навчальних закладах, залучатися до прибирання приміщень притулку з дотриманням правил техніки безпеки, санітарії та особистої гігієни.

18. Порядок перебування неповнолітніх, прийнятих до притулку, регламентується правилами його внутрішнього розпорядку.

Організація у притулку профілактичної,
корекційно-виховної роботи серед неповнолітніх

19. Притулок забезпечує своєчасність, доступність і ефективність різних видів допомоги неповнолітнім.

20. Організація профілактичної та корекційно-виховної роботи здійснюється на основі індивідуального підходу до неповнолітнього з урахуванням його віку та ступеня розвитку.

21. З метою забезпечення соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх, виявлення та усунення конкретних причин і умов їх дискомфорту працівники притулку:

проводять психолого-педагогічні обстеження неповнолітніх, вивчають їх психологічний стан, умови життя і виховання у сім'ї, індивідуальні особливості розвитку, особисті якості, інтереси, причини самовільного залишення ними навчального закладу чи місця роботи, втечі з сім'ї тощо;

вживають заходів для встановлення особи неповнолітнього, якщо через вік або з інших причин цього не можна з'ясувати;

протягом доби після встановлення особи неповнолітнього надсилають відомості про місце його перебування батькам (усиновителям) або опікунам (піклувальникам), органам внутрішніх справ, а також навчальним закладам, підприємствам, установам та організаціям, де навчався або працював неповнолітній;

інформують службу у справах неповнолітніх про батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) чи посадових осіб, які зневажають права та інтереси неповнолітніх, провокують їх асоціальну поведінку, самовільне залишення сім'ї, навчальних закладів, створюють загрозу їх здоров'ю та інтелектуальному розвитку, в разі потреби порушують питання про застосування до батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) заходів громадського впливу, притягнення їх до кримінальної, адміністративної чи цивільно-правової відповідальності;

проводять індивідуальні та групові виховні заходи, психотерапевтичні заняття, на яких особливу увагу приділяють розвитку позитивних нахилів та інтересів, усуненню недоліків у поведінці дітей, встановленню нормальних взаємовідносин з дорослими та однолітками;

надають неповнолітнім кваліфіковані консультації (психологічні, педагогічні, медичні, юридичні), у разі потреби організовують їх госпіталізацію та клінічне обстеження;

сприяють у прийнятті рішення про створення належних умов для життєдіяльності неповнолітніх у сім'ї, навчальних закладах, за місцем роботи тощо.

22. Адміністрація та колектив притулку несе відповідальність перед суспільством і державою за забезпечення охорони прав неповнолітнього і його соціального захисту згідно із законодавством.

Працівники притулку, винні у порушенні прав неповнолітніх або заподіянні їм у період перебування у притулку шкоди, несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Вибуття неповнолітніх з притулку

23. Неповнолітні повертаються у сім'ю за письмовою заявою-зобов'язанням батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) про забезпечення належного догляду за ними. Під час повернення у разі потреби неповнолітні супроводжуються працівником притулку.

24. Забороняється передавати неповнолітніх за їх проханням родичам без попередньої на те згоди родичів і батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників).

25. Неповнолітні віком від 16 років і старші, які мають паспорти, а також постійне місце проживання, за письмовим дозволом завідуючого притулком можуть повертатися до батьків (усиновителів) або до опікунів (піклувальників) самостійно.

26. У разі коли повернення неповнолітнього до місця колишнього проживання неможливе через відсутність належних умов проживання і виховання або з інших причин, працівники притулку повідомляють про це службу в справах неповнолітніх за місцем розташування притулку та проживання неповнолітнього і разом з органами опіки та піклування вживають заходів для подальшого його влаштування.

27. Неповнолітні, на яких отримані направлення на навчання у навчальних закладах, направляються до них у супроводі працівників притулку.

28. Повернення неповнолітніх, які перебувають на території інших держав, здійснюється відповідно до міжнародних угод.

29. Повернення неповнолітніх до батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), навчальних закладів оформлюється актом.

30. Керівники транспортних організацій, працівники органів внутрішніх справ на транспорті надають допомогу працівникам притулку, які супроводжують неповнолітніх, у першочерговому придбанні квитків на залізничний, автомобільний, водний та повітряний транспорт.

Управління притулком

31. Управління притулком здійснюється службою у справах неповнолітніх.

Безпосереднє управління притулком для неповнолітніх здійснює завідуючий, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником відповідної служби у справах неповнолітніх за погодженням з управлінням (відділом) у справах сім'ї та молоді місцевої державної адміністрації.

32. Завідуючий притулком повинен мати вищу освіту, спеціальну підготовку та досвід роботи з неповнолітніми, відповідні морально-етичні якості, володіти вмінням налагодити роботу притулку і керувати колективом його працівників.

33. Завідуючий притулком:

забезпечує реалізацію завдань, покладених на заклад;

несе персональну відповідальність за додержання належних умов перебування та виховання неповнолітніх;

розпоряджається в установленому порядку майном і коштами, затверджує і виконує кошторис, укладає угоди, видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження;

організовує виховний процес, здійснює контроль за його проведенням, несе відповідальність за ефективність роботи закладу, отримує необхідні відомості від навчальних закладів, підприємств, установ та організацій щодо неповнолітніх, причин їх бездоглядності, викликає батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) для повернення неповнолітніх у сім'ю;

затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов'язки працівників притулку;

інформує відповідні органи про причини бездоглядності неповнолітніх, вносить пропозиції щодо їх усунення.

34. У притулку створюється рада притулку - дорадчий орган у складі голови ради (завідуючий притулком), представників органів у справах сім'ї та молоді, освіти, служби у справах неповнолітніх, громадськості, шефів і спонсорів.

35. Безкоштовне медичне обслуговування неповнолітніх, які перебувають у притулку, забезпечується відповідним державним закладом охорони здоров'я за місцем розташування притулку.

Фінансово-господарська діяльність притулку

36. Фінансово-господарська діяльність притулку провадиться за рахунок коштів місцевих бюджетів, позабюджетних та інших фондів, що утворюються з добровільних внесків підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також громадських організацій, фізичних осіб.

37. Притулок, має право придбавати, орендувати необхідне обладнання, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи, якщо інше не передбачено законодавством.

38. Притулок користується приміщеннями та обладнанням, розпоряджається ними у порядку, визначеному законодавством і положенням про притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх. Типові нормативи оснащення притулків затверджує Мінсім'ядітимолодь за погодженням з Мінфіном. ( Пункт 38 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1299 від 20.08.2003, N 1572 від 17.11.2004 )

39. У притулках неповнолітні забезпечуються харчуванням за натуральними нормами навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

40. Неповнолітні, які вибувають з притулку, забезпечуються документами, що засвідчують їх особу, медичними довідками, довідкою з притулку про перебування у ньому, а також продуктами харчування та грішми на проїзд до місця проживання. У разі потреби неповнолітнім видаються окремі предмети одягу та взуття відповідно до сезону.

41. Притулок веде документацію відповідно до затвердженої номенклатури, складає в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звітність.

42. Притулок є юридичною особою, має рахунки в установах банків, власний бланк, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.