Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 12 серпня 2004 р. N 1045
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 753 від 18.08.2005 )

Про утворення Ради з питань туризму

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1607 від 30.11.2004 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Утворити Раду з питань туризму, ліквідувавши Національну раду по туризму.

2. Затвердити Положення про Раду з питань туризму, що додається.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 13 березня 1996 р. N 322 "Про Національну раду по туризму" (ЗП України, 1996 р., N 8, ст. 261);

постанову Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2000 р. N 1503 "Питання Національної ради по туризму" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 40, ст. 1700);

постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. N 640 "Про внесення змін до Положення про Національну раду по туризму" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 18-19, ст. 852);

пункт 5 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1106 (Офіційний вісник України, 2003 р., N 30, ст. 1546).

Прем'єр-міністр України В.Янукович

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 серпня 2004 р. N 1045

Положення
про Раду з питань туризму

1. Рада з питань туризму (далі - Рада) є координаційним органом з питань реалізації державної політики в галузі туризму та утворюється при Кабінеті Міністрів України.

У своїй діяльності Рада керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами, а також цим Положенням.

2. Основними завданнями Ради є:

координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з реалізацією державної політики в галузі туризму як одного з пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки;

розгляд пропозицій щодо визначення перспективи і напрямів розвитку внутрішнього та міжнародного туризму;

розроблення заходів, спрямованих на захист інтересів держави в галузі туризму.

3. Рада відповідно до покладених на неї завдань:

готує пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює діяльність в галузі туризму;

визначає перспективу створення розвинутої інфраструктури туризму, будівництва нових, реконструкції та модернізації діючих підприємств у галузі туризму;

здійснює заходи щодо приведення у відповідність з міжнародними стандартами рівня обслуговування туристів у готелях, мотелях, кемпінгах, на туристичних підприємствах, в організаціях, на автомобільному транспорті, а також на міжнародних автомобільних дорогах України;

попередньо визначає джерела фінансування програм розвитку туризму, готує пропозиції щодо залучення національних та іноземних інвестицій в розвиток туристичної галузі;

готує пропозиції щодо створення сприятливого для розвитку туризму податкового, валютного, митного, прикордонного та візового режиму; запровадження пільгових умов для організації і проведення туристичної та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків, молоді, інвалідів і малозабезпечених верств населення;

вживає заходів до забезпечення безпеки туристів, захисту їх прав, інтересів та майна;

подає пропозиції щодо розроблення та запровадження системи інформаційної, рекламної та видавничої діяльності з питань туризму, підготовки і відкриття нових туристичних маршрутів;

готує пропозиції щодо розроблення державних цільових програм; ( Абзац дев'ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1607 від 30.11.2004 )

забезпечує виконання державних цільових і регіональних програм з питань туризму, розробляє пропозиції щодо розвитку туризму в регіонах; ( Абзац десятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1607 від 30.11.2004 )

подає пропозиції щодо кадрового забезпечення галузі та створення з цією метою мережі навчальних закладів різного рівня акредитації з метою підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для туристичних підприємств і організацій;

вживає заходів до налагодження співробітництва в галузі туризму з іноземними державами та міжнародними організаціями.

4. Рада має право:

одержувати від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, туристичних підприємств і організацій незалежно від форми власності інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

утворювати тимчасові робочі групи з числа своїх членів і представників інших заінтересованих підприємств, установ та організацій, а також групи експертів, консультантів, учених і фахівців;

заслуховувати інформацію керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з питань, що належать до її компетенції;

залучати в установленому порядку керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, суб'єктів підприємницької діяльності, громадських організацій в галузі туризму, які не входять до складу Ради, до участі в її засіданнях.

5. Головою Ради є Віце-прем'єр-міністр України.

До складу Ради входять Голова Держтурадміністрації (заступник голови Ради), заступник Міністра освіти і науки (заступник голови Ради), заступники Міністра аграрної політики, Міністра внутрішніх справ, Міністра економіки та з питань європейської інтеграції, Міністра закордонних справ, Міністра культури і мистецтв, Міністра охорони здоров'я, Міністра транспорту та зв'язку, Міністра фінансів, Міністра у справах сім'ї, дітей та молоді, Міністра з питань надзвичайних ситуацій, Міністра юстиції, Голови Держмитслужби, Голови Держкомнацміграції, Голови Адміністрації Держприкордонслужби, Голови Державної податкової адміністрації, Голови Держспоживстандарту, Голови Держпідприємництва, завідуючий Відділом виставкової діяльності та туризму Секретаріату Кабінету Міністрів України (секретар Ради), представники об'єднань суб'єктів туристичної діяльності та громадських організацій туристичного спрямування та інші особи за визначенням голови Ради.

Персональний склад Ради затверджує її голова.

6. Рада провадить свою діяльність відповідно до затверджених нею планів роботи. Формою роботи Ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж два рази на рік.

7. Рішення Ради оформляються як протоколи або рекомендації та є обов'язковими для розгляду центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності.

Засідання Ради вважається правоможним, якщо на ньому присутня більшість її членів.

8. Рішення Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість її членів, присутніх на засіданні. У разі рівної кількості голосів голос голови є вирішальним.

Рішення Ради з питань, що зачіпають інтереси центральних та місцевих органів виконавчої влади, приймаються в присутності їх представників.

9. Організаційно-технічне забезпечення роботи Ради покладається на Держтурадміністрацію.